Проект дільниці ремонту паливної апаратури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

дизельний двигун автотранспортний ремонт

Рівень розвитку транспортної системи держави - один із найважливіших ознак її технологічного прогресу й цивілізованості. Потреба у високорозвиненій транспортній системі ще більш підсилюється при інтеграції в європейську й світову економіку, транспортна система стає базисом для ефективного входження України у світове співтовариство й заняття в ньому місця, що відповідає рівню високорозвиненої держави.

Об'єктивні умови трансформаційних процесів у розвитку України обумовлюють її націленість на входження у світову економічну систему і насамперед - на економічну інтеграцію з ведучими західноєвропейськими державами. Цей процес, безумовно, приведе до росту товарообмінних операцій між країнами, що співробітничають. Крім того, геостратегічне розташування України дозволяє їй бути вигідним мостом для транзитних перевезень товарів і пасажирів між державами Європи, Азії і Близького Схід. Однієї з визначальних систем, що забезпечують вантажні і пасажирські перевезення на території України, є транспортна система, до якої у ринкових умовах пред'являються високі вимоги у відношенні якості, регулярності й надійності транспортних зв'язків, збереженості вантажів і безпеки перевезення пасажирів, термінів і вартості доставки. Відповідно до цього стан транспортних комунікацій України повинний відповідати вимогам європейської інтеграції.

Автомобільний транспорт займає значне місце в пасажирських і вантажних перевезеннях. Так, по обсязі перевезень вантажів він стабільно перевершує залізничний транспорт у 4,5-5 рази, а по обсязі перевезень пасажирів - у 5-6 разів. Автобусним транспортом перевозиться практично стільки ж пасажирів, скільки всіма іншими видами транспорту (тролейбусним, трамвайним, залізничним, таксомоторним легковим, морським, річковим, авіаційним) разом узятими. Загальна довжина доріг і вулиць із твердим покриттям, включаючи довжину вулиць-набережних у містах і селищах міського типу, перевищує чверть мільйона кілометрів. Автомобільний транспорт домінує у вантажних перевезеннях на короткі відстані (середня відстань перевезення 1 т вантажів - близько 20 км), від дверей - до дверей, забезпечуючи при цьому практично повну гарантію схоронності вантажу, терміновість і надійність перевезень. Численні автотранспортні підприємства мають досить повно укомплектовану виробничу базу і розгалужену мережу інфраструктурних об'єктів: автовокзалів, автостанцій, транспортно-експедиційних підприємств, терміналів і т. п.

Разом з тим, автомобільні дороги України не відповідають європейським стандартам за багатьма показниками, зокрема таким як: швидкість пересування, навантаження на вісь, забезпеченість сучасними дорожніми знаками і розміткою, необхідною кількістю пунктів технічної й медичної допомоги, харчування й відпочинку, заправлення паливом і мастилом, телефонного зв'язку й ін. Практично відсутні дороги першої категорії з багаторядним рухом на високих швидкостях. Значного поліпшення вимагає матеріально-технічна база організацій, що здійснюють розвиток і обслуговування автомобільної транспортної мережі.

Територія України, особливо в її західній частині, знаходиться на перехресті транспортних коридорів, що з'єднують країни Південно-Східної і Північно-Західної Європи, тому з подальшим розвитком ринкових відносин, зі становленням численних підприємницьких структур варто очікувати значного підвищення ролі автотранспорту в оперативних, гарантованих і безпечних у відношенні схоронності вантажів перевезеннях.

1. Загальна частина

1.1 Характеристика дільниці з ремонту паливної апаратури

На дільниці ремонту паливної апаратури виконуються наступні роботи:

- ремонт та обслуговування приладів системи живлення,

- частково поверхневе очищення приладів системи живлення,

- перевірка технічного стану приладів системи живлення,

- визначення несправностей приладів системи живлення,

- розбирання приладів живлення на деталі,

- мийка, сушка приладів системи живлення,

- заміна дрібних непридатних деталей,

- складання приладів системи живлення,

- регулювання та випробування на контрольних приладах і стендах.

1.2 Технічна характеристика автотранспортного засобу

Технічні характеристики КРАЗ -258 б1

Маса, на сідельно-причіпний пристрій	12000 кг.
Споряджена маса	9100 кг.
У тому числі:
на передню вісь	4000 кг.
на задню вісь	5100 кг.
Повна маса	21330 кг.
У тому числі:
на передню вісь	4270 кг.
на задню вісь	17060 кг.
Допустима повна маса напівпричепа	30000 кг.
Час розгону автопоїзда до 50 км/год.	62 с.
Максимальний підйом, який долається автомобілем	18%
Вибіг автопоїзда з 50 км/год.	600 м.
Гальмівний шлях автопоїзда з 40 км/ч	18,4 м.
Контрольна витрата палива при швидкості 60 км/год., л/100 км.	50,9 л.
Радіус повороту:
по зовнішньому колесу	12,3 м.
габаритний	13,0 м.

1.3 Призначення, будова та принцип дії системи живлення дизельних двигунів

Система живлення дизеля ЯМЗ-238 включає паливний бак, фільтр грубого очищення палива, паливопідкачуючий насос, фільтр тонкого очищення палива, паливний насос високого тиску, форсунки і трубопроводи.

Під розрідженням, створюваним паливопідкачуючим насосом, паливо з бака поступає до фільтру грубого очищення. З насоса після очищення у фільтрі тонкого очищення паливо поступає в паливний насос високого тиску. З кожної секції насоса паливо подається до відповідної форсунки.

Папливопідкачуючий насос подає паливо до насоса більше, ніж необхідно для роботи двигуна. Надлишок палива через перепускний клапан по трубопроводу зливається в бак. В кришці фільтру тонкого очищення розташований жиклер, через який в зливний трубопровід проходить частина палива і повітря, що потрапило в систему.

Паливний насос високого тиску з паливопідкачуючим насосом розташований між рядами циліндрів. Форсунки встановлені в головках циліндрів.

Фільтр грубого очищення палива розміщений в паливному баку. Фільтр тонкого очищення палива кріпиться до верхньої кришки блоку циліндрів.

Паливопідкачуюуий насос двигуна ЯМЗ-236 поршневого типу. Він забезпечує подачу палива до насоса високого тиску. Поршень насоса переміщається вгору під дією ролика штовхача, що приводиться від ексцентрика кулачкового валу паливного насоса високого тиску, а вниз - зусиллям пружини поршня. При русі поршня вниз над ним створюється розрідження, і паливо через клапан впускання поступає в порожнину над поршнем. Нагнітальний клапан при цьому закритий.

Під час підйому поршня тиском палива відкривається нагнітальний клапан. Паливо поступає до фільтру тонкого очищення і часткове - в порожнину під поршнем. При подальшому русі поршня вниз паливо з-під поршня витісняється у фільтр тонкого очищення і далі до паливного насоса високого тиску. При малій витраті палива під поршнем насоса створюється надмірний тиск, і він не доходить до крайнього нижнього положення. Отже, подача палива автоматично зменшується. Дренажний канал відводить паливо, що стікає по штоку у всмоктуючу порожнину насоса. Ручним насосом заповнюють систему живлення паливом при непрацюючому двигуні і видаляють повітря з системи.

Паливний насос високого тиску служить для подачі під великим тиском однакових порцій палива в циліндри двигуна відповідно до порядку їх роботи. Основними деталями кожної секції насоса є плунжер і гільза, підібрані із зазором в сполученні 0,001…0,002 мм. Плунжер переміщається вгору за допомогою роликового штовхача при повороті кулачкового валу. В початкове положення плунжер повертається пружиною.

Кулачковий вал має шестерний привід від розподільного валу двигуна. При нижньому положенні плунжера вхідний отвір гільзи відкритий і паливо, що нагнітається паливопідкачуючим насосом, заповнює надплунжерний простір. Коли плунжер при переміщенні вгору перекриє отвір гільзи, в надплунжерном просторі різко підвищиться тиск, відкриється нагнітальний клапан, паливо поступить у форсунку.

Подача палива триває до моменту підходу верхньої кромки гвинтової канавки плунжера до вихідного отвору гільзи. При подальшому русі плунжер витісняє паливо з надплунжерного простору через канал і гвинтову канавку в отвір, а з нього - по каналу в корпусі насоса високого тиску через перепускний клапан в паливний бак. Тиск палива в гільзі різко знижується, і нагнітальний клапан під дією пружини і тиску палива швидко закриється. Коли плунжер опускається вниз, торець його відкриває вхідний отвір гільзи, і надплунжерний простір заповнюється паливом.

Кількість палива, що подається секцією паливного насоса високого тиску до форсунки, змінюється поворотом плунжера в гільзі за допомогою зубчатої рейки і зубчатих секторів, пов'язаних з плунжерами. Зубчата рейка переміщається уздовж корпусу насоса від дії регулятора частоти обертання колінчастого валу і педалі управління подачею палива. Рейка при переміщенні повертає зубчаті сектори, а, отже, і плунжери.

Залежно від кута повороту плунжера змінюється відстань, яку проходе плунжером від моменту перекриття вхідного отвору гільзи до моменту відкриття кромкою гвинтової канавки вихідного отвору гільзи. В результаті змінюється тривалість уприскування і, отже, кількість палива, що подається в циліндр двигуна.

Для зупинки двигуна припиняють подачу палива. При цьому за допомогою зубчатої рейки встановлюють плунжери в гільзах так, щоб горизонтальний канал плунжера був звернений до вихідного отвору гільзи. В цьому випадку при переміщенні плунжера вгору все паливо перетікає з надплунжерного простору по каналу до отвору, а потім - в паливний бак.

Автоматична муфта випередження уприскування змінює момент уприскування палива в циліндри залежно від частоти обертання колінчастого валу двигуна.

Всережимний відцентровий регулятор частоти обертання автоматично змінює подачу палива при зміні навантаження двигуна. Водій педаллю управління подачею палива встановлює необхідну частоту обертання колінчастого валу двигуна.

Під час роботи двигуна задана частота обертання колінчастого валу підтримується регулятором, який змінює кількість палива, що подається, насосом високого тиску при зміні навантаження.

Форсунка служить для уприскування в циліндр палива, що подається насосом високого тиску. Паливо подається через сітчастий фільтр форсунки в паливний канал і далі - в кільцеву камеру.

Під тиском палива на конічну поверхню голка трохи підводиться. Через чотири отвори розпилювача паливо уприскується в камеру згоряння. Після закінчення нагнітання палива пружина через шток швидко опускає голку і закриває отвори розпилювача.

2. Технологічна частина

2.1 Обґрунтування вихідних і нормативних даних

Таблиця 2.1.

№ п/п	Найменування	Позначення	Значення	Обґрунтування
1.	Тип і марка рухомого складу		КрАЗ-258Б1	За завданням
2.	Облікова кількість автомобілів	Ао	85	Теж
3.	Кількість автомобілів із пробігом до першого КР, од	Ан	67	Теж
4.	Кількість автомобілів із пробігом після першого КР, од	Ап	18	Теж
5.	Середньодобовий пробіг автомобіля, км.	Lсд	170	Теж
6.	Кількість змін роботи автомобілів на лінії	С	2	Теж
7.	Середньо-технічна швидкість автомобіля км/год.	Vср	25	Теж
8.	Кількість днів роботи автомобіля на рік	Дрр	365	Теж
9.	Категорія умов експлуатації	КУЕ	ІІІ	Теж
10.	Природно - кліматичний район		Помірний	[1] т. 4
11.	Нормативний пробіг до капітального ремонту	Lн кр	250000	[1] т. 4
12.	Нормативна періодичність ТО-1, км.	Lн то-1	2500	[1] т. 4
13.	Нормативна періодичність ТО-2, км.	Lн то-2	12500	[1] т. 4
14.	Нормативна трудомісткість ЩО, люд.	tн що	0,4	[1] т. 7
15.	Нормативна трудомісткість ТО-1, люд.	tн то-1	3,7	[1] т. 7
16.	Нормативна трудомісткість ТО-2, люд.	tн то-2	14,3	[1] т. 7
17.	Нормативна трудомісткість Д-1, люд.	tн д-1	0,2	[1] т. 7
18.	Нормативна трудомісткість Д-2, люд.	tн д-2	1	[1] т. 7
19.	Нормативна трудомісткість ПР, люд.	tн пр	6,6	[1] т. 7
20.	Нормативний простій автомобіля на ТО-2 і ПР ремонту, дн/1000 км	Дто, пр	0,5	[1] т. 4
21.	Нормативний простій автомобіля в капітальному ремонту, дн.	Дкр	22	[1] т. 4

2.2 Вибір і коректування нормативів періодичності технічних впливів

Коефіцієнти	Значення коефіцієнтів для коректування
	Періодичність ТО	Ресурс автомобілів (пробіг до КР)	Простої в ТО і ПРА	Трудомісткість
				ТО	ПРА
К 1	0,6	0,6	_	_	1,5
К 2	_	0,95	1,2	1,1	1,1
К 3	1,0	1,0	_	_	1,0
К 4	_	_	_	1,19	1,19
К 5	_	_	_	_	1,0

Для розрахунку програми спочатку необхідно вибрати нормативні значення пробігу рухомого складу до КР і періодичності ТО, які встановлені Положенням про технічне обслуговування і ремонт рухомого складу АТП. Для конкретного завдання ці умови можуть відрізнятися так як вони вказані для базових моделей; 1-ї категорії умов експлуатації, помірного кліматичного району. Тому в конкретному випадку нормативи періодичності коректуються

Для зручності використання, зводимо коефіцієнти до таблиці 1.

Таблиця 1. Коефіцієнти коректування нормативів

Підставивши значення коефіцієнтів у формули, отримаємо:

L_кр = L^н_кр х К1 х К2 х К3 (2.1.)

L_{ТО- 2} = L^н _{ТО - 2} х К1 х К3 (2.2.)

L_ТО1 = L^н _{ТО - 1} х К1 х К3 (2.3.)

де: L^н_кр; L^н₂; L^н₁ - норми періодичності відповідно до КР; ТО-2; ТО-1.

L_кр; L _{ТО - 2}; L _{ТО -1} - скоректовані періодичності технічних впливів.

К1 - коефіцієнт, що враховує категорію умов експлуатації.

К2 - коефіцієнт, що враховує модифікацію рухомого складу і організацію його роботи.

К3 - коефіцієнт, що враховує кліматичні умови (для помірного клімату України К3=1,0).

L_кр =250000 х 0,6 х 0,95 х 1,0 = 142500 (км)

L_то-2 = 12500 х 0,6 х 1,0 = 7500 (км)

L_то-1 = 2500 х 0,6 х 1,0 = 1500 (км)

2.3 Цикловий метод розрахунку кількості КР і ТО на один автотранспортний засіб за цикл

Кількість КР і ТО на один автомобіль за цикл визначається відношенням циклового пробігу по пробігу до даного впливу.

Цикловий пробіг L_ц приймається рівним пробігу L_кр автомобіля до КР, тобто L_ц= L_кр.

В розрахунках приймається, що при пробігу, рівному L_к, чергове остатнє ТО-2 не виконується і автомобіль поступає в КР.

До ТО-2 входить і обслуговування ТО-1, що виконується одночасно з ТО-2. Тому в даних розрахунках кількість ТО-1 за цикл не вміщує обслуговування ТО-2.

Періодичність прибирально - мийних робіт L_вмр призначається в залежності від типу рухомого складу і умов його роботи (кількості змін):

L_пмр = L_сд (2.4)

де: L_сд - середній пробіг автомобілів за зміну;

Періодичність сезонного обслуговування (L_сд) автомобіля - 2 рази на рік.

L_ц

N_кр = ------ = 1 (2.5)

L_к

L_ц

N _{ТО - 2} = ------ N_кр (2.6)

L _{ТО - 2}

L_ц

N _{ТО -1} = ------ - N_кр - N _{ТО - 2} (2.7)

L _{ТО - 1}

L_ц

N _що = ------ х с (2.8)

L_сд

L_ц

N _пмр = ---- х с (2.9)

L_{пм р}

де: N_кр; N _ТО-2; N _{ТО - 1}, N _що, N _пмр - кількість відповідно капітальних ремонтів, ТО-2; ТО-1; ЩО, прибирально - мийних робіт.

с - кількість змін роботи рухомого складу;

142500

N_кр = --------------- = 1

142500

142500

N _{то - 2} = ----------- - 1 = 18

7500

142500

N _{то -1} = ---------- - 1 - 18 = 76

1500

142500

N _що = ------------- х 2 = 1759

162

142500

N _пмр = ------------- х 2 = 1759

162

Розрахунок коефіцієнту переходу від циклу до року

Коефіцієнт переходу від циклу до року j_р визначається за формулою:

j_р = Д_рp / Д_eц; (2.10)

де: Д_рp - кількість днів експлуатації автомобіля за рік;

Д_eц - кількість днів експлуатації автомобіля за цикл;

Д_eц = L_ц / L_сд (2.11)

де: L_ц - цикловий пробіг L_ц = L_к

L_сд - добовий пробіг автомобіля.

Д_eц = 142500 / 162 = 880 (днів)

j_р = 365 / 880 = 0,41

Розрахунок коефіцієнту технічної готовності

Коефіцієнт технічної готовності визначається за формулою:

Д_рр

б_т = -------------; (2.12)

Д_рр + Д_пр

де: Д_пр - сумарна кількість днів простою автомобіля в ТО-2; ПР і КР за цикл.

Д_н х L_ц

Д_пр = --------------- + Д_кр х N_кр; (2.13)

1000

де: Д_н - норматив простою в ТО-2 і ПР в днях на 1000 км пробігу,

Д_кр - кількість днів простою в КР.

0,5 х 142500

Д_пр = ------------------ + 22 х 1 =93 (днів)

1000

365

б_т = -------------- = 0,8

365 + 93

Розрахунок кількості технічних впливів за рік на один автомобіль

Щоб розрахувати кількість технічних впливів на один автомобіль можна скористатися формулами:

N^р_кр = N_кр х j_р; (2.14)

N^р _{ТО - 2} = N _{ТО - 2} х j_р; (2.15)

N^р _{ТО - 1} = N _{ТО - 1} х j_р; (2.16)

N^р_що = N_що х j_р; (2.17)

N^р_пмр = N_вмр х j_р; (2.18)

де: N^р_кр, N^р _{то - 2}, N^р _{то - 1}, N^р_що, N^р_пмр відповідно річна кількість КР, ТО - 2, ТО - 1, ЩО, ПМР на один автомобіль.

N^р_кр = 1 х 0,41 = 0,41;

N^р _{то - 2} = 18 х 0,41 = 7,38

N^р _{то - 1} = 76 х 0,41 = 31,16

N^р_що = 1759 х 0,41 = 721,19

N^р_пмр = 1759 х 0,41 = 721,19

Розрахунок кількості технічних впливів за рік по парку

Щоб розрахувати загальну кількість технічних впливів за рік по парку, слід скористуватися формулами:

У N^р_кр = N^р_кр х Ао; (2.19)

У N^р _{то - 2} = N^р _{то - 2} х Ао; (2.20)

У N^р _{то - 1} = N^р _{то - 1} х Ао; (2.21)

У N^р_що = N^р_що х Ао; (2.22)

У N^р_пмр = N^р_пмр х Ао; (2.23)

де: У N^р_кр, У N^р _{то - 2}, У N^р _{то - 1}, У N^р_що, У N^р_пмр - відповідно кількість КР, ТО - 2, ТО - 1, ЩО і ПМР по парку;

Ао - облікова кількість автомобілів в парку;

У N^р_кр = 0,41 х 85 = 34,85

У N^р _{то - 2} = 7,38 х 85 = 627,3

У N^р _{то - 1} = 31,16 х 85 = 2648,6

У N^р_що = 721,19 х 85 = 61301,15

У N^р_пмр = 721,19 х 85 = 61301,15

Розрахунок коефіцієнту використання парку

Для розрахунку коефіцієнту технічної готовності парку б_вик слід скористатися формулами:

Д_рp x б_т

б_вик = -------------- (2.24)

365

де: Д_рp - кількість днів експлуатації автомобілів парку за рік;

365 x 0,8

б_вик = --------------- = 0,8

365

Розрахунок річного пробігу по парку

Щоб визначити загальний річний пробіг по парку L_р, слід скористатися формулою:

L_р = Ао х L_сд х Д_рp х б _вик, км. (2.25)

Де: Д_рp - кількість днів експлуатації автомобілів парку за рік;

L_р = 85 х 162 х 365 х 0,8 = 4020840 (км)

Розрахунок добової програми технічних впливів

Щоб розрахувати добову програму по усім видам технічних впливів, скористаємося формулами:

Кількість ТО - 2 на добу:

У N^р _{то - 2}

N^д _{то - 2} = ---------------; (2.26)

Д_рр

Кількість ТО - 1 на добу:

У N^р _{то - 1}

N^д _{то - 1} = --------------; (2.27)

Д_рр

Кількість ЩО і ПМР на добу:

У N^р_що

N^д_що = ------------; (2.28)

Д_рр

У N^р_пмр

N^д_пмр = ---------; (2.29)

Д_рр

де: Д_pр - кількість робочих днів даного підрозділу на рік.

Кількість ТО - 2 на добу:

627,3

N^д _{то - 2} = ---------- = 1,7

365

Кількість ТО - 1 на добу:

2648,6

N^д _{то - 1} = ------------ = 7,3

365

Кількість ЩО і ПМР на добу:

61301,15

N^д_що = ------------- = 168

365

61301,15

N^д_пмр = -------------- = 168

365

2.4 Визначення річної і добової виробничої програми по діагностиці

Якщо на АТП працюють відособлені ділянки загальної і поглибленої діагностики, то їх програма визначається на основі річних програм ТО.

Так як діагностування автомобілів Д-1 проводиться перед кожним ТО-1, після ТО-2 і при ПР, то програма Д-1 (У N^р_д1) за рік складає:

У N^р_д1 = У N^р _{то - 1} + У N^р _{то - 2} + У N^р _пр (2.30)

У N^р_д1 = 2648,6+ 627,3+ 264,9 = 3540,8

Кількість автомобілів, діагностуємих при ПР (У N^р_пр) дорівнює 10% від програми ТО-1 за рік.

У N^р _пр = 0,1 У N^р _{то -1} (2.31)

У N^р _пр = 0,1 * 2648,6 = 264,9

Діагностування Д-2 проводиться з періодичністю ТО-2. Кількість автомобілів, діагностуємих при ПР, приймається рівним 20% від річної програми ТО-2, тому програма Д-2 (У N^р_д2) складає:

У N^р_д2 = У N^р _{то - 2} + 0,2 У N^р _{то - 2} (2.32)

У N^р_д2 = 627,3 + 0,2 * 627,3= 752,8

Добова програма діагностувань визначається за формулами:

У N^р_д1

N^д_д1 = ------------ (2.33)

Д_рр

У N^р_д2

N^д_д2 = ------------ (2.34)

Д_рр

3540,8

N^д_д1 = ----------- = 9,7

365

752,8

N^д_д2 = ----------- = 2,1

365

2.5 Розрахунок нормативної скоректованої трудомісткості технічних впливів

Нормативи трудомісткості технічних впливів в Положенні приведені без урахування умов категорій експлуатації, модифікації рухомого складу, способу його зберігання та ін. Для умов конкретних підприємств трудомісткість технічних впливів коректується за допомогою коефіцієнтів.

Трудомісткість ПМР при використанні механізованих мийних установок повинна бути зменшена за рахунок виключення загальної трудомісткості мийних робіт, пов'язаних з використанням ручної праці. Тому необхідно ввести коефіцієнт коректування, що враховує використання засобів механізації Км.

100 - М

К_м = ------------- (2.35)

100

де: М - доля ПМР, що виконуються механізованим способом, % (приймається в залежності від організації ПМР від 25 - до 75%).

100 - 50

К_м = -------------- = 0,5

100

Для прибирально - мийних робіт (ПМР) скоригована трудомісткість буде рівною:

t_пмр = t ^н_що х К₂ х К₅ х К_м (2.36)

t_пмр = 0,4 х 1,1 х 1 х 0,5 = 0,22 (люд-год.)

Для технічного обслуговування №1 (ТО -1):

t _{то - 1} = t ^н _то-1 х К₂ х К₅ (2.37)

t _{то - 1} = 3,7 х 1,1 х 1 = 4,1 (люд-год.)

Для технічного обслуговування №2 (ТО -2):

t _{то - 2} = t ^н _то-2 х К₂ х К₅ (2.38)

t _{то - 2} = 14,3 х 1,1 х 1 = 15,7 (люд-год.)

Для сезонного обслуговування (СО):

t_со = 0,2…. 0,5 t _{ТО - 2} (2.39)

t_со = 0,35 х 15,7 = 5,5 (люд-год.)

Для поточного ремонту (ПР):

t_пр = t ^н_пр х К₁ х К₂ х К₃ х К₄ х К₅ (2.40)

t_пр = 6,6 х 1,5 х 1,1 х 1,0 х 1,19 х 1,0 = 13 (люд-год.)

де: t^н_що; t^н_то-1; t^н_то-2; t^н_пр - нормативи трудомісткості технічних виливів відповідно ВМР; ТО-1; ТО-2; ПР (Додаток І);

К1, К2, К3, К4, К5 - коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов експлуатації, модифікації рухомого складу, кліматичний район, пробіг від початку експлуатації, кількість автомобілів на АТП (Додатки Г, Д, Ж, З)

2.6 Розрахунок річного обсягу робіт по ТО і ПР

Розрахунок річного обсягу робіт по усім видам технічних впливів виконується за формулами:

Трудомісткість прибирально - мийних робіт:

Т_пмр = У N^р_пмр х t_пмр (2.41)

Т_пмр = 61301,15 х 0,22 = 13486,3 (люд-год.)

Трудомісткість ТО - 1:

Т _{ТО - 1} = У N^р _{то - 1} х t _{то - 1} (2.42)

Т _{ТО - 1} = 2648,6 х 4,1 = 10859,3 (люд-год.)

Трудомісткість ТО - 2:

Т _{то - 2} = У N^р _{то- 2} х t _{то -2} (2.43)

Т _{то - 2} = 627,3 х 15,7 = 9848,6 (люд-год.)

Трудомісткість поточного ремонту:

L_р

Т_пр = --------- х t_пр (2.44)

1000

4020840

Т_пр = -------------- х 13 = 52270,9 (люд-год.)

1000

Крім основних робіт по ТО і ПР рухомого складу, на АТП виконується ще деякий об'єм допоміжних робіт Т_доп, що складається із робіт по самообслуговуванню Т_сам підприємства (поточний ремонт будинків і споруд, ремонт обладнання, інженерних мереж, інвентаря і т. п.) і робіт загально - виробничого характеру Т_заг (щоденне забезпечення виробництва автомобілями, запчастинами, прибирання приміщень і т. п.).

Т_дод = в х УТ_АТП (2.45)

Т_дод = 0,3 х 86465,1 = 25939,5 (люд-год.)

де: УТ_АТП - сумарна річна трудомісткість робіт по ТО і ПР

в - коефіцієнт допоміжних робіт, відповідно Положення по технічному обслуговуванню, дорівнює:и якщо на АТП до 200 автомобілів - в = 0,3 від 200 до 400 автомобілів в = 0,25 більш 400 автомобілів в = 0,2.

УТ_АТП = Т_пмр + Т _{то - 1} + Т _{то - 2} + Т_пр (2.46)

УТ_АТП = 13486,3 + 10859,3 + 9848,6 + 52270,9 = 86465,1 (люд-год.)

Загальна виробнича програма робіт, що виконуються на АТП:

Т_ЗАГ = УТ _АТП + Т_дод (2.47)

Т_ЗАГ = 86465,1 + 25939,5 = 112404,6 (люд-год.)

2.7 Розрахунок кількості постів

Розрахунок кількості постів для дільниці ремонту паливної апаратури не проводиться.

2.8 Розрахунок річної програми виробничих підрозділів

Річна програма спеціалізованих виробничих підрозділів визначається в трудових показниках (люд-год.) і розраховується із річної виробничої програми по ПР і долі дільничних робіт на даному виробничому підрозділі:

В х Т_р

Т_d = ---------- (2.51)

100

де: Т_р - річна виробнича програма по ПР;

В-доля дільничних робіт, що виконуються на цьому підрозділі в%

Для агрегатних дільниць спочатку із долі загальної трудомісткості ПР вираховують трудомісткість усіх агрегатних робіт (за Додатком Л), а потім з неї - для спеціалізованих ділянок (за Додатком М)

Якщо на дільниці виконуються два і більше видів робіт, то приймається сума вказаних в таблиці відсотків.

4 х 52270,9

Т_d = ------------------ = 2090,8 (люд-год.)

100

2.10 Розрахунок кількості виробничих працівників

Кількість робітників з основного і допоміжного виробництва визначається виходячи з річної програми у людино-годинах з усіх видів ПО і ремонту, які виконуються на підприємстві, а також річного фонду робочого часу.

Розраховують технологічно необхідну (явочну) і штатну (облікову) кількість робітників.

Під технологічно необхідними робітниками розуміють ту їх кількість, яка щоденно необхідна для реалізації добової програми.

Робітники протягом року можуть бути відсутні на роботі з поважних причин (відпустка, свята, хвороба, виконання державних і громадських обов'язків і т.і.).

Штатна кількість робітників забезпечує виконання річної виробничої програми. Розрахунок штатної Р_ш і явочної кількості робітників Р_я здійснюються за формулами:

Р_ш = Т_d / Ф_р; (2.52)

Р_я = Т_d / Ф_м, (2.53)

де: Т_d - річний обсяг робіт на даному підрозділі, люд. год;

Ф_р і Ф_м - річні фонди робочого часу відповідно робітника і робочого місця, год.

Річний фонд робочого часу «штатного» робітника Фр визначає фактичний час відпрацьований виконавцем безпосередньо на робочому місці.

Згідно з ОНГП-01-91 Ф_р для малярів становить 1610 год., для всіх інших професії - 1820 год.

В практиці проектування підприємств річний фонд часу робочого місця пов'язаний з тривалістю робочого періоду постів ПО і ремонту, виробничих дільниць.

При річній кількості робочих днів Д_рр=365 днів, Ф_м=2430 год., при Д_рр=357 днів - 2370 год., при Д_рр=305 або 255 днів Ф_м=2070 год. Для усіх робочих місць, крім малярної дільниці де Ф_м=1830 годин.

Р_ш = 2090,8 / 1820 = 1,15 (приймаємо 1 люд.)

Р_я = 2090,8 / 2070 = 1,01 (приймаємо 1 люд.)

2.11 Вибір технологічного обладнання

Враховуючи характер робіт по ТО і ремонту, гаражне технологічне обладнання приймається з урахуванням технології робіт, які виконуються в виробничих зонах і дільницях в відповідності до табелю технологічного обладнання. Номенклатура і кількість обладнання в табелі назначається в залежності від типу і розмірів дільниці.

Підібране відповідно табелю обладнання заносимо в таблицю:

Таблиця 3. Обладнання дільниці ремонту паливної апаратури

№ п.п	Найменування обладнання	Тип, модель	Кількість одиниць	Габаритні розміри, мм	Загальна площа, м2
1	Стенд для перевірки ПНВТ	КИ-22210	1	1450х650	0,94
2	Стенд для перевірки та регулювання форсунок	М 106	1	300х300	0,09
3	Стелаж для додаткових деталей	СИ-12	1	400х300	0,42
4	Слюсарний верстак	ШП-17	2	1500х800	2,4
5	Шафа для деталей	СИ	1	1500х300	0,45
6	Ящик для відходів	ПИ-19	1	500х500	0,25
7	Стенд для очищення форсунок	Э 203	1	250х250	0,05
8	Установка для мийки деталей	НП-3	1	500х500	0,25
9	Ящик з піском	СИ	1	300х300	0,09
10	Набор інструментів	К 9100 Р	2	350х340	0,12
	Всього:	5,06

2.12 Розрахунок виробничих площ

Площа виробничої дільниці

F_d = f_об х К_щ (2.55)

де: f_об - загальна площа горизонтальної проекції по габаритним розмірам обладнання, м²

К_щ - коефіцієнт щільності розташування обладнання, К_щ = 4 - 5

F_d = 5,06 х 4,5 = 22,77м²

Отримані розрахунковим шляхом виробничі площі зон і дільниць уточнюються графічним методом розташування обладнання і робочих постів на плані (допустиме розходження між розрахунковою і графічною площами 10%).

2.13 Планувальне рішення

Вибір оптимального об'ємно-оптимального вирішення конструктивної схеми будівлі має велике значення при проектуванні.

Розміри кроку колон і прольотів кожну висоту поверхів вибирають так, щоб забезпечити раціональне використання корисної площі будівлі, створить найкращі умови для маневрування автомобілів. Треба також урахувати перспективні можливості використання будівлі.

Розмір колон приймаємо 500x500 мм.

У будівельній документації сітку колон умовно позначають цифровим добутком кроку колон на проліт (приймаємо 6x12 м)

Приміщення АТП складається немов із прямокутних паралелепіпедів, бічні вертикальні ребра яких для міцності виконують у вигляді колони прямокутною, круглою або кільцевого перерізу.

Найбільше поширені прямокутні колони з розмірами 400x400; 400x600; 400x800; 500х600 мм. На кожну пару колон зверху по довжині укладають балку перекриття, що є опорою для кількох плит, які перекривають по ширині верхній простір між балками.

Виробничо-технічні вимоги мають особливе значення. Матеріали, з яких виробляють конструкції будівель АТП, мають бути достатньо міцними, водонепроникними, морозо і вогнестійкими, протистоять шкідливим впливам хімічним речовин у рідкому або газоподібному стані.

Цим вимогам відповідає звичайний залізобетон.

Для несучих і захисних конструкцій використовують також спеціальні бетони і матеріали (дисперсно - армований бетон, само напружений бетон, бетон на основі полімерів) які підвищують довговічність конструкцій, поліпшують експлуатацію якості та зовнішній вигляд будівель.

Висота від підлоги до низу виступаючих конструкцій 5 м.

Капітальні стіни несучі. Вони сприймають вертикальні навантаження, їх застосовують у будівлях без каркасних із наземним каркасом.

Перегородка і несучі стіни виконують захисні функції. їх будують із цегли, (товщина стін 250 мм.)

Для проходу людей в адміністративно-побутових приміщеннях і цехах, де немає великогабаритного устаткування, використовують однопільні двері завширшки 750 мм.

Стандартна висота усіх дверей 2400 мм.

Виробничі приміщення в денну пору освітлюються природнім світлом через вікна в зовнішніх стінах або світлові ліхтарі, влаштовані на дахах будівель у спеціальних прорізах (верхнє освітлення). Окремі широкі приміщення освітлюють штучним світлом. У стінах будівель світлові прорізи роблять у вигляді окремих вікон, стрічкових і суцільних стін.

Простінки між вікнами мають однакові розміри.

Рами вікон роблять подвійними.

Висота вікна - 1,8 м; Ширина вікон - 1,5 м.

2.14 Розробка технологічної операційної карти

Для найбільш раціональної організації робіт з ТО і ремонту автомобілів, їх агрегатів і систем складаються технологічні карти операцій. Вони використовуються як стадії планування і організації технологічного процесу, так і безпосередньо на робочих місцях.

На основі технологічних карт визначаються обсяги робіт по технічним впливам, а також розподіл робіт (операцій) між виконавцями.

Складаються технологічні карти, карти на робоче місце кожному виконавцю і карти на окремі операцій.

В технологічних картах вказують перелік операцій, місце їх виконання (знизу, зверху чи збоку автомобіля), обладнання і інструменти, які застосовуються, норму часу на операцію, стислі технічні умови на виконання робіт, розряд робіт і фах виконавців.

3. Конструкторська частина

3.1 Обґрунтування розробленої конструкції універсального знімача

Знімач універсальний двох захватний популярний завдяки своїй універсальності. Конструкція забезпечує надійне, швидке і якісне знімання без дефектів підшипників, кришок та інших деталей паливного насосу високого тиску.

Застосування знімача значно краще, ніж інші методи знімання - адже від виключає дію ударних навантажень, які можуть призвести до руйнування деталей, що знімаються.

3.2 Будова і робота універсального знімача

Загальний вигляд знімача представлений на мал. 3.

При обертанні рукоятки (6) приводиться в дію гвинт (1). Захватами (4) зачіпляється кришка або підшипник, та шляхом обертання гвинта (1) кришка або підшипник випресовується. Гайка (2) стоїть в траверсі (5) і призначена для контролю рівня розширення захватів (8).

Довжина лап знімача становить 82 мм, а повна довжина 120 мм., довжина рукоятки становить 120 мм.



Знімач універсальний

4. Організаційна частина

4.1 Вибір методу організації технологічного процесу

Технологічний процес виробництва - це послідовність технічних впливів на автомобіль на АТП.

У даний час на АТП застосовуються десятки різних варіантів організації праці. Аналіз показує, що всі вони, власне кажучи, є різновидами трьох основних методів.

Основними методами вважаються наступні:

1) спеціалізовані бригади по видам ОР і ремонту автомобілів;

2) комплексні бригади;

3) агрегатно-дільнична організація праці.

Для виконання робіт на електротехнічній дільниці вибираємо агрегатно-дільничну організацію праці виробництва.

Агрегатно-дільничною зазвичай називають таку форму організації праці, при якій на дільницю покладається виконання всіх робіт по ОР і ремонту одного або декількох агрегатів автомобіля у всіх видах обслуговування та ремонту по всім автомобілям на АТП.

Виробнича дільниця виконує також і ремонт відповідних агрегатів знятих з автомобілів. При агрегатно-дільничній організації виробництво ділиться на ряд виробничих дільниць, які спеціалізуються на виконанні всіх робіт по конкретним агрегатам і системам автомобіля.

В склад кожної виробничої дільниці входять робітники таких спеціальностей і розрядів, які потрібні для обслуговування і ремонту закріплених за дільницею агрегатів.

Керівництво виробничими дільницями, в залежності від об'єму робіт і чисельності робітників на дільниці покладається на начальника, механіка чи бригадира.

При такій формі організації праці складніше здійснювати оперативне керівництво виробництвом, а також складніше рівномірно завантажити робітників виробничих дільниць на постах і лініях ОР автомобілів.

4.2 Режим роботи АТП

Якісне і своєчасне виконання технічних впливів багато в чому залежить від встановлення раціонального режиму роботи підрозділів технічних служб АТП. Дільниця ремонту паливної апаратури працює 253 дні в році в одну зміну. Початок роботи з 8.00 до 17.00, обідня перерва з 12.00 до 13.00. Вихідний - субота та неділя.

4.3 Організація праці і робочих місць

Робоче місце - зона трудової діяльності виконавця, оснащене предметами і знаряддями праці, а також засобами, необхідними для виконання конкретного виробничого завдання.

Організація праці - це система заходів, які забезпечують найбільш повне використання персоналу і засобів виробництва, створення найбільш сприятливих умов праці, підтримання на високому рівні працездатності виконавців.

Наукова організація праці - організація праці, яка базується на ретельному науковому аналізі виробничих процесів, на досягненнях сучасної науки і техніки, а не на суб'єктивних оцінках і не виважених рішеннях.

Складові частини НОП

1. Розподіл і кооперація праці;

2. Організація і обслуговування робочих місць;

3. Умови праці;

4. Прийоми і методи роботи;

5. Режим праці і відпочинку;

6. Нормування праці;

7. Підготовка і підвищення кваліфікації кадрів;

8. Виробнича естетика.

Раціонально організоване робоче місце повинне відповідати антропологічним і фізіологічним особливостям людини і естетичним вимогам.

Технічні засоби і виконавці повинні бути розміщені зручно. Краще всього інструмент і запасні частини розміщувати в зоні досяжності на столах - візках, стелажах, верстаках, вертушках, ящиках так, щоб було зручно використовувати потрібний інструмент, витрачаючи при цьому мінімум рухів і часу.

Для правильної організації робочого місця слід враховувати крім технологічних вимог, вимоги по санітарній гігієні, фізіології, психології і естетиці.

Список використаних джерел

1. Карташов В.П. Технологическое проектирование автотранспортных предприятий. Москва, «Транспорт» 1981 год

2. Батурин В.Е., Захарцев А.И. Техническое обслуживание автомобилей и двигателей. Симферополь, «Таврия» 1997 год. - 672 с.

3. Богатырёв А.И, Автомобили: Учебное пособие для ВУЗов. - М.: Транспорт, 2006

4. Гетун Г.В. Основи проектування промислових будівель: - К.: Кондор, 2003

5. Головчук А.Ф. та ін. Трактори. Книга 1: - К.: Грамота, 2003

6. Епифанов Л.И. Епифанова Е.А. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей: - М.: Форум-Инфра-М, 2002

7. Кисликов В.Ф., В.В. Лущик. Будова й експлуатація автомобілів:-

К.: Либідь, 2002

8. Напольский Г.М. Технологическое проетирование автотранспортных предприятий и станций технического обслуживания. - М: Транспорт, 1985 -

9. Положение о техническом обслуживании и ремонте легковых автомобилей на СТОА системы «Автотехобслуживание». - М: НАМИ, 1987 - 58 с.

10. Руководящий документ. Норми пробега (ресурсы) автомобилей и их основных агрегатов до и после капитального и восстановительного ремонтов для 1,2 и 3 категории условий эксплуатации. Нормативы по техническому обслуживанию и текущему ремонту автомобилей: РД 200 УссР 84001-86-88 Минавтотранс УССР. - Киев, 1988 - 97 с.

11. Табель технического оборудования автотранспортных предприятий. Минавтотранс УССР. - Киев, 1984 - 177 с.

12. Типовые проекты организации труда на производственных участках автотранспортных предприятий. Центроргтрудавтотранс. - М., 1988 - 171 с.

Размещено на Allbest.ru