Типологія періодичних видань (на прикладі додатку "Запоріжжя екологічне" газети "Запорозька січ")

31

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Типологія періодичних видань (на прикладі додатку "Запоріжжя екологічне" газети "Запорозька січ")

ЗМІСТ

періодична друкована газета

Вступ

Розділ 1. Теоретичний аналіз типології газет

1.1 Загальне поняття типології періодичних друкованих засобів масової інформації

1.2 Типологічні особливості періодичних видань

1.3 Основні критерії типологічної класифікації газет

Розділ 2. Типологічні дослідження додатку «Запоріжжя екологічне» газети «Запорозька січ» в період за 2007 рік та до квітня 2008 року

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Особливе місце зараз серед актуальних задач, що стоять перед журналістською наукою, займає проблема типологічної різноманітності українських друкованих ЗМІ. Проблема ця вже давно не нова. Ще при радянській владі була висунута задача створення системи преси, яка б враховувала специфіку соціальних груп, освіту читачів, їх вікових особливостей, аби правильно обслуговувати всі різноманітні читацькі маси та для кожного типу читача створити свій тип газети, тому й потрібно провести розчленування газет. Розробка цієї теми ще актуальна тому що, аби ефективно впливати на читацьку аудиторію треба чітко визначити особливості формування і поділу періодичних видань. В зв'язку з цим чималий інтерес представляє проведення типологічного дослідження періодичної преси. В ряду таких досліджень важливе місце займають типологічні дослідження місцевих видань, а зокрема, дослідження додатку «Запоріжжя екологічне» газети «Запорозька Січ», який ми дослідили в дані й роботі.

Головна мета роботи полягає в тому, щоб детально розібратися в розвитку типологічної системи ЗМІ, на прикладі типологічного дослідження додатку «Запоріжжя екологічне» газети «Запорозька Січ» у визначений період за 2007 рік та по квітень 2008 року, тобто за весь час існування цього додатку.

Завдання, які ми ставимо перед собою в даній роботі:

1). Дати визначення поняттю типології друкованих ЗМІ;

2). Провести теоретичний аналіз типології газет;

3). Узагальнити типологічні класифікації в системі друкованих ЗМІ;

4). Систематизувати погляди науковців, що склалися в науковій літературі на різноманітність класифікацій друкованих ЗМІ за типологічними ознаками;

5). Визначити ключові тенденції, що впливають на невирішення проблеми типологічного поділу друкованих ЗМІ;

6). Провести типологічні дослідження додатку «Запоріжжя екологічне» газети «Запорозька Січ» в період за 2007 рік і до квітня 2008 року;

Наукова новизна даного дослідження полягає в спробі узагальнення відомств про типологію ЗМІ, на прикладі аналізу додатку «Запоріжжя екологічне» газети «Запорозька Січ» за всіма типологічними особливостями, в контексті різних класифікацій українських та російських науковців. А також наукова новизна полягає в тому, що таке дослідження на прикладі додатку «Запоріжжя екологічне» газети «Запорозька Січ» вперше проводиться глибокий типологічний аналіз.

Наукове та практичне значення роботи полягає в тому, що аналіз типологічного образу даного додатку «Запоріжжя екологічне» і тенденції його розвитку допомагають більш широко і чітко проаналізувати систему друкованих ЗМІ. Адже, як справедливо помітив професор Е.А.Корнілов «…лише знаючи всю систему друкованих ЗМІ, можливо дати чіткий, глибокий аналіз її окремих частин, окремих видань, забезпечити їх правильне групування і класифікацію, оцінку їх змісту, їх роль в суспільному житті, боротьбі» [7, С. 20]. Ось чому зараз важливо збирати дані про всі друковані ЗМІ, аналізувати їх за типологічними особливостями (як це ми зробили з додатком «Запоріжжя екологічне»). Адже складно проводити повноцінне вивчення системи ЗМІ, не маючи повного уявлення про її елементний склад. Бо типологічна модель буде тим точніша, якщо на більшій кількості видань будуть вестись дослідження.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТИПОЛОГІЇ ГАЗЕТ

1.1 Загальне поняття типології періодичних друкованих засобів масової інформації

Журналістика як система засобів масової інформації має свій типологічний поділ. Існує чотири типи засобів масової інформації: друковані, радіо, телебачення, Інтернет. Найбільша різноманітність типів склалася в газетній періодиці. Типологія допомагає зрозуміти місце видання в системі ЗМІ, сприяє їх взаємодії або конкуренції, визначає особливості діяльності, забезпечує оптимальну реалізацію інформаційної політики і просто незамінна при проведенні маркетингових досліджень.

«Типологія - класифікація, що представляє співвідношення між різними типами предметів, явищ». [12, С. 773]

Типологія (від грец. typos - відбиток, форма, приклад і «логія») -

а). Метод наукового пізнання, в основі якого розчленування систем об'єктів і їх групування за допомогою узагальненої, ідеалізованої моделі або типу. Типологія використовується у цілях порівняльного вивчення суттєвих ознак, зв'язків, функцій, відношень, рівнів організації об'єктів як існуючих, так і розділених в часі. б). Результат типологічного опису і співставлення.

Проблеми типології виникають у всіх науках, які мають справу з край різнорідною по своєму складу безліччю об'єктів і вирішують задачу упорядкованого опису і пояснення цієї безлічі (хімія, біологія, психологія, мовознавство, географія, соціологія та ін.). Будучи однією з найбільш універсальних процедур наукового мислення, типологія спирається на виявлення схожостей і відмінностей об'єктів, що вивчаються, на пошук надійних способів їх ідентифікації, а в своїй теоретично розвинутій формі бажає відобразити будову системи, виявити її закономірності, які дозволяють пророкувати існування невідомих поки що об'єктів. Типологія може або безпосередньо базуватися на понятті типу як основної логічної одиниці розчленування реальності, що вивчається, або використовувати інші логічні форми. Це, по-перше, класифікація, ціль якої зводиться до побудови ієрархічних систем класів і їх підкласів на основі деяких ознак, не приналежних самим об'єктам (назва, число) або характерних їм; по-друге, систематика, яка припускає максимально повну і розчленовану класифікацію даної безлічі об'єктів з фіксованою ієрархією одиниць опису; по-третє, таксономія, в рамках якої спеціально досліджуються і обґрунтовуються принципи раціональної класифікації і систематики». [4]

В.В. Тулупов вважає, що типологічний аналіз в процесі позиціонування газети являється обов'язковою умовою створення ефективної моделі, а потім і випуску інформаційного продукту. Дослідники друкованих ЗМІ сходяться в одному: тип видання - це узагальнений образ, що повторюється в тому чи іншому ступені в групі реально існуючих органів масової інформації; типологія - це метод (а також результат) наукового пізнання, наукової систематизації, класифікації газет (журналів, телепрограм) на основі загальних для них ознак і властивостей [17, С. 23].

Раніше, за часів радянської влади існував єдиний партійний суб'єкт управління засобами масової інформації. А перехід до багатосуб'єктності в їх управлінні в роки ринкових реформ суттєво розширив типологічні характеристики преси. В ці 90-ті роки відбувалася лібералізація економіки, законодавства в області засобів масової інформації, значні досягнення науково-технічного прогресу, і всі ці зміни зумовили різкий кількісний ріст періодики країни та появу різноманітної преси, замість однорідної партійно-радянської. Дослідники вважають, що преса розділилася:

а). на якісну, так звану пресу думок для інтелектуальної частини суспільства, і на масову, що обслуговує інше населення; на державну, що фінансується з державної казни, і на комерційну, що самостійно добуває гроші на фінансування свого існування;

б).на офіціозну, що відображає точку зору влади, і незалежну, яка виражає думку свого видавця, власника;

в). на правлячу, яка веде пропаганду і агітацію політичної і економічної лінії владних структур і опозиційну, що критикує існуючий режим і висуває власні альтернативні проекти розвитку суспільства;

г). на політизовану, зосереджену в основному на відображенні політичної боротьби, яка самостійно веде цю боротьбу на стороні якоїсь партії чи руху, і деполітизовану, зміст яких не торкається політичних питань;

д). на ділову, економічну, обслуговуючу новий клас бізнесменів і підприємців, і на розважальну, розраховану на відпочинок читачів;

е). на легітимну, офіційно зареєстровану в міністерстві друку і нелегітимну, що не визнає над собою владних структур;

ж). на національну, що видається в межах держави і транснаціональну, що виходить в кордонах близького і далекого зарубіжжя.

Якщо в радянські часи головне місце займала партійно-політична преса, то в ході реформ політичні видання були майже витіснені бурно ростучою інформаційно-комерційною пресою, галузевою пресою тих секторів ринку, що динамічно розвивалися - комп'ютерного, будівельного, нафтогазового, автомобільного і т. д. Поява різноманітної спеціалізованої преси, розрахованої на вужчий сегмент аудиторії викликає потребу до її грамотної класифікації. Типологію преси розроблено поки що не досить чітко, вона знаходиться в стані розробки, тому не має чіткої трактовки і завдяки цьому неможливо виділити єдину вірну класифікацію друкованих ЗМІ, тобто типологію преси.

Початок формуванню поглядів на класифікацію періодичних видань було покладено відомим книгознавцем Н.М.Лісовським, виданій ним в 1915 році праці, присвяченій періодичній пресі 1703 - 1900 рокам.

В.В. Московцева вважає, що класифікація друкованих ЗМІ необхідна з багатьох точок зору. Насамперед, за її словами, класифікація друкованих ЗМІ потрібна для дійсно професійної, висококваліфікованої оцінки того чи іншого видання. Висловлювання типу «подобається» чи «не подобається» підходять лише для аматорів. Журналісти-професіонали мають обґрунтовувати свою думку з позиції журналістської науки. Для того, щоб правильно й об'єктивно оцінити друкований засіб масової інформації, треба чітко визначити критерії оцінки. Якого типу це видання? Які його цілі? На яку аудиторію воно розраховане? Яка його структура? Чи відповідає періодичне видання вимогам свого типу, а отже, - чи задовольняє воно потреби читачів?

Також вона вважає, що знайти відповідь на ці запитання дуже важливо ще тому, хто збирається засновувати новий друкований засіб масової інформації. Адже спочатку треба змоделювати майбутню газету чи журнал. Це неможливо правильно зробити, якщо не розібратися в типології преси, не знати загальних закономірностей її розвитку, не розглянути і не порівняти різноманітні моделі видань. Від типу створюваного друкованого ЗМІ напряму залежить навіть таке, здавалося б, суто технічне питання, як структура редакційного колективу. «Типологія допомагає зрозуміти місце видань у системі ЗМІ, сприяє їх взаємодії, розвитку здорової, нормальної конкуренції, висвітлює місце ЗМІ у рамках географічного, інформаційного, економічного, соціального простору… Типологія визначає особливості діяльності, взаємин із політичними структурами, економічними інститутами, споживачами інформації… Типологія забезпечує найефективнішу реалізацію інформаційної політики за даних умов, допомагає виробити методи спілкування з аудиторією», - читаємо в навчальному посібнику «Система средств массовой информации России», виданому за участю фахівців з теорії журналістики Московського університету під редакцією Я.М. Засурського. І далі: «Типологічна концепція ЗМІ - це та формула, та установка, яка регламентує роботу і журналістського колективу, і керівництва видання, а також взаємини з аудиторією. Вона визначає курс газети…» [11, С. 21]

1.2 Типологічні особливості періодичних видань

За словами Я.Н. Засурського «тип - це модель, якій співвідноситься будь-який клас об'єктів, а також елемент цього класу, що входить в класифікаційну систему» [16, С. 40]. Тип видання являється соціальною категорією, він пов'язаний з процесами в житті суспільства - політичними, економічними, культурними. На виникнення і розвиток видання впливають різні соціальні фактори. Тип не являється сталим об'єктом, а з плином часу, зі змінами суспільної інфраструктури він може змінюватись, приймаючи новий вигляд, або зовсім зникати, відроджуючись пізніше в новому образі. Типологічні ознаки поділяють на головні (типоформуючі), вторинні, тобто більш залежні та формальні, тобто найбільш залежні від типоформуючих та вторинних.

«Типоформуючі ознаки - це основний вид типологічних ознак, що безпосередньо впливають на виникнення, розвиток і трансформацію типу видання» [16, С. 42]. Основними типоформуючими ознаками є: характер аудиторії (категорія людей, що читає дане видання), видавець (суспільний інститут, що випускає даний друкований орган), цілі і задачі (задуманий образ результату, на який спрямовані дії видавця). Саме ці три ознаки і створюють тип видання. Або виникає ціль, яка визначає читацьку аудиторію та видавця, або назначається видавець, який має реалізувати поставлену перед ним ціль за допомогою цього видання для якоїсь аудиторії, або виділяється читацька аудиторія, яку необхідно охопити, і для цього формулюється ціль і обирається видавець. Отже, всі три типоформуючі ознаки тісно пов'язані між собою, і кожен з них може виступати первинним при створенні видання.

Згодом, коли тип сформований, він визначає вторинні, або залежні типологічні ознаки.

«Вторинні (залежні) типологічні ознаки - це вид ознак, що характеризують тип видання в залежності від типоформуючих ознак, що ним визначаються» [16, С. 43]. До вторинних відносять такі ознаки: авторський склад (кількість авторів, що публікують свої матеріали в даному виданні), внутрішня структура (система розділів і рубрик у виданні), жанри (набір жанрів, які використовуються в даному ЗМІ), оформлення (наявність або відсутність елементів художнього оформлення). На ці ознаки впливають типоформуючі ознаки, тобто в залежності від видавця, цілі та аудиторії обирається відповідне оформлення, набір жанрів, і т.д.

«Формальні типологічні ознаки - це ознаки, що характеризують тип видання за допомогою вимірюваних параметрів, що залежать від типу видання, типоформуючих і вторинних ознак» [16, С. 44]. До них відносять періодичність (кількість випусків видання за визначений період часу), об'єм (розмір одного номеру в шпальтах), тираж (кількість екземплярів одного номеру). Вони також залежать від читацької аудиторії, цілей, видавця та від вторинних ознак в меншій мірі.

Е.А. Корнілов визначає тип видання як «історично складену сукупність газет та журналів, єдине, стійке утворення, яке формується трьома основними факторами, що відображає і головні родові елементи журналістики: видавець - призначення видання - аудиторія». Сукупність трьох типоформуючих факторів створює типологічні характеристики видання, серед яких найважливішими являються: зміст, сфера відображуваної дійсності, програма видання, авторський склад, відділи і рубрики (внутрішня структура), жанри, періодичність, об'єм, тираж, оформлення. [8, с. 15]

І.П. Лисакова вважає, що кордони типоформуючих і типологічних категорій рухливі: типологічні характеристики зовнішньої структури видання можуть виступати як типоформуючі фактори для внутрішньої структури [9, С. 25]. Наприклад, об'єм і періодичність впливають на вибір жанру, нерідко визначають тематику, мову і стиль видання.

Є.В. Ахмадулін, проводячи досліди типології газет, виділяє в кожній газеті 10 тематичних напрямків проблематики, що займає найбільший об'єм матеріалів газети (окрім реклами) [1, С. 26]. Це питання ідеології і пропаганди; діяльність різних соціальних інститутів; питання технічного і наукового прогресу; проблеми економіки, промисловості і сільського господарства; робота сфери послуг; питання міжнародного життя; освітлення питань культури, літератури і мистецтва, тісно пов'язаних з задачами естетичного виховання; фізкультури і спорту і деякі інші теми.

Про причини, що створюють труднощі при побудові єдиної класифікації, яка б відображала всі типологічні нюанси друкованих ЗМІ, достатньо ясно сказав А.Г. Бочаров, який працював над проблемами типології журнальної періодики: «Тип видання виступає в діалектичному взаємозв'язку стабільного і динамічного, консервативного і новаторського. В одних випадках журнал бажає зберегти статус, що склався по всім параметрам, в іншому - звершати новаторську роботу під впливом змін в суспільній свідомості. Тому кожен журнал (як і газета) - організм, що має внутрішні протиріччя, існуючий в тісній залежності від цього протиборства» [5, С. 34].

«Типологічні ознаки являються визначальними при обранні редактором форм і методів його роботи над конкретним виданням, разом з тим вони здійснюють вплив і на діяльність редактора в цілому. Без знання і врахування редактором типологічних ознак і особливостей немислима підготовка доброякісного видання як результату редакційно-видавничої діяльності, що в повній мірі співвідноситься своєму призначенню. Знання і повне врахування типологічних ознак - обов'язкова умова для створення видання, яке здатне ефективно виконувати свої функції» [15].

Виділяється різна кількість факторів (ознак, критеріїв), що дозволяють поєднувати видання в окремі групи, створювати узагальнені моделі. Деякі дослідники вважають, що достатньо класифікації по одній основі, а інші наполягають на використанні матричного принципу. Цей метод широко використовується в журналістиці. Його суть в тому, що за допомогою системного аналізу історично складеної структури друку виділяються характеристики, на основі яких диференціюється тип газет. Тобто розробляється матриця (або сітка) типоформуючих ознак, що мають універсальний характер. І при конкретному аналізі того чи іншого типу газет використовуються лише ті ознаки, які оказують безпосередній вплив на формування і функціонування даного газетного типу. Тобто діє вибірковий принцип аналізу газетного видання. Окрім того, достатньо рідко виникає потреба мати цілісну, всеохоплюючу класифікацію. Матричний метод дозволяє застосовувати лише ті типоформуючі ознаки, які оказують вплив на досліджуваний компонент газети. Саме матричний метод дозволяє проводити вичерпне вивчення взаємозв'язку газети і її оформлення, виділяти на основі визначеної кількості типоформуючих ознак типологічні особливості тих чи інших газет.

1.3 Основні критерії типологічної класифікації газет

Як вже зазначалося, типологія ЗМІ знаходиться в стані розвитку, і тому не має чіткої класифікації. З цього приводу існує чимала кількість класифікацій друкованих засобів масової комунікації, але обрати єдину вірну неможливо, адже кожна акцентує увагу на якійсь особливості і при цьому являється правильною. З плином часу виникає необхідність у зміні класифікації, адже з часом виникають підстави для інших абсолютно нових класифікацій.

В типології сучасної преси виділяється численна кількість типологічних моделей. Одні дослідники виділяють чотири ознаки типізації видань: загальнозначущий, соціальний, професійно - галузевий, національно - територіальний [14, С. 138]; другі - п'ять: цільове призначення, відображувана сфера діяльності, родова приналежність, характер аудиторії, характер викладу [5, С. 32]; треті - шість: адміністративно-територіальний поділ, цільове призначення, вік читачів, національно-мовні особливості, періодичність та час виходу [3, С. 28]. Отже, в зазначених моделях немає єдиних принципів типізації. Така невизначеність та неоднозначність у підходах до класифікації типології друкованих засобів масової комунікації якраз і свідчить про те, що ця проблема є не досить дослідженою.

Наприклад, В.В. Бакшин виділяв в класифікації радянських газет шість типоформуючих ознак: адміністративно-територіальний рівень, цільове призначення, вік читачів, національно-мовні особливості, періодичність видання, час виходу [2, С. 7]. По адміністративно-територіальному устрою газети поділялися на: всесоюзні, республіканські, крайові, обласні, міські, окружні, районні; за віком читачів: для дорослих, молодіжні і дитячі; за національно-мовними особливостями: ті, що видавались на російській мові, національних та іноземних мовах; за періодичністю видання: щоденні, щотижневі, з проміжною періодичністю; за часом виходу: ранкові та вечірні. Отже, з даної класифікації видно, що на сучасному рівні, зі змінами в політичному, економічному житті країни з'являється потреба в зміні класифікації друкованих ЗМІ за типологічними ознаками. Змінилась соціально-економічна ситуація - змінюється і значення типологічних критеріїв: якісь стають ведучими, якісь втрачають лідируючі позиції. Адже, беручи до уваги класифікацію В.В. Бакшина, зараз змінився адміністративно-територіальний устрій держави, тому цю класифікацію стали називати «за територією розповсюдження» і вона класифікується також по-новому: транснаціональні, центральні, регіональні, обласні, міські, районні видання. Тому не дивно, що класифікації друкованих ЗМІ перебувають у постійному русі, видозмінюються, набувають нових рис.

Класифікація друкованих ЗМІ можлива за багатьма параметрами. С.Г. Корконосенко пропонує наступний поділ періодики: за регіоном розповсюдження (транснаціональна, національна, регіональна, місцева); за засновником (державна та недержавна преса); за аудиторною характеристикою (вікова, гендерна, професійна, конфесійна); за видавничими характеристиками (періодичність, наклад, формат, обсяг); за легітимністю (за наявністю дозволу на видавничу діяльність - легітимна та нелегітимна); за змістовим наповненням (якісна та масова преса) [6, С. 86].

За класифікацією Л.Л. Реснянської найбільш розповсюдженим та актуальним є поділ друкованих видань на універсальні та спеціалізовані. Універсальні реалізують модель: «для всіх про все». Ці видання реалізують всі базові функції журналістики й охоплюють всі сфери суспільного життя. Спеціалізовані видання можуть мати наступні моделі: «для всіх не про все» (тематична профілізація преси), «не для всіх не про все» (тематичні та аудиторні обмеження - професійно-галузеві, жіночі, чоловічі, дитячі). Окрім цього Л.Л. Реснянська виділяє видання змішаного типу, що поєднують риси універсальних та спеціалізованих: «про все для однодумців» [16, С. 54].

І.Л. Михайлин вважає, що ЗМІ класифікують за різними ознаками. Головні засади типології такі: 1. За регіоном обслуговування: центральні, регіональні, обласні, міські, міськрайонні, відомчі (виробничих підприємств, навчальних закладів, тощо); 2. За тематичною чи галузевою спеціалізацією: загально-інформаційні (універсальні), спортивні, ділові, юридичні, про здоров'я, рекламні, автомобільні, жіночі, комп'ютерні, городньо-садівничі, телегазети, розважальні, еротичні, «кримінальні», сенсаційні, партійні органи, фахово-галузеві; 3. За періодичністю: щоденні, щотижневі, щомісячні, квартальні, щорічники; 4. За типами аудиторії: жіночі, молодіжні, дитячі, студентські і т.д. [10, С. 62].

В.В. Московцева пропонує класифікацію, яка на наш погляд є найбільш оптимальною і досконалою, і якої ми будемо притримуватися при аналізі додатку «Запоріжжя екологічне» газети «Запорозька Січ».

а). За методом відображення дійсності:

1). Інформаційні (До цього типу друкованих ЗМІ відносяться ті газети і журнали, основне завдання яких - тільки повідомляти інформацію, залишаючи читачів перед лицем «голих фактів»).

2). Інформаційно-аналітичні (Видання, які поєднують риси двох різних типів, задовольняючи потреби читачів одночасно в оперативній поточній інформації та в її аналізі, тлумаченні, визначенні напрямків розвитку і перспектив).

3). Аналітичні (Інтелектуальні статті, глибокі, з науковим підходом до висвітлення багатьох проблем - «преса думок»).

4). Художньо-публіцистичні (Особливістю таких видань можна вважати те, що поруч із публіцистичними нотатками на злободенні теми, роздуми про певні проблеми сучасного життя, тут з'являються численні публікації, де журналіст має справу з художніми творами й оцінює їх або розповідає про особистість творця).

б). За засновником видання:

1). Урядові або регіональні урядові (Видання, засновником яких виступає уряд чи місцеві органи самоврядування - облдержадміністрація, міська або районна адміністрація і т.д).

2). Незалежні, в яких засновником виступає редакційний колектив

3). Партійні та інших громадських організацій (Видання, які відверто проводять у читацькі маси ідеї, продиктовані своїми засновниками).

4). Корпоративні, що належать до пресових груп або фірм, підприємств.

в). За метою видання:

1). Політичні (Їх мета - переконати читача в перевагах саме своєї політичної програми, дати оцінку подіям у країні та світі з чітко визначеної точки зору).

2). Суспільно-політичні (Їх головна функція - відбивати різні боки суспільного життя. Тут є місце і для економіки, і для проблем екології та здоров'я, і для криміналу, і для культури, і для спорту, і для житейських історій, нарисів про людей, і для корисної інформації).

3). Наукові та науково-просвітницькі (Їх мета - повідомляти читачів про досягнення сучасної науки, давати конкретну цікаву чи корисну інформацію пізнавального типу).

4). Розважальні (Вони виконують функцію релаксації. Такі видання відрізняє яскравість, велика кількість крупних фото, карикатур, коротких історій, жартів, лаконічної і не надто серйозної інформації, що не обтяжує мозок).

5). Спеціальні (Їх мета - задовольняти спеціальні інтереси своєї аудиторії).

Спеціальні видання в свою чергу можна розподілити на великі підгрупи, кожній з яких властиві свої специфічні риси:

- жіночі та чоловічі;

- ділові, галузеві та професійні;

- такі, що відбивають додаткові потреби чи захоплення читачів;

- етнічні;

- релігійні;

- рекламні;

г). За віком читачів:

1). Дитячі ;

2). Молодіжні;

3). Для зрілого віку;

4). Для літніх людей;

5). Сімейні;

д). За територією розповсюдження:

1). Транснаціональні;

2). Центральні або всеукраїнські;

3). Регіональні - обласні, міські, районні, зональні;

4). Локальні, чи то, як їх ще називають багатотиражні (Така преса виникає у вузах, на підприємствах, у школах - часто на аматорських засадах).

е). За періодичністю виходу:

1). Ранкові і вечірні;

2). Щоденні (Акцент робиться на найсвіжішій поточній інформації);

3). Щотижневики (Ті, які не втрачають свого значення й цікавості для читачів протягом досить довгого часу).

4). Щомісячні;

5). Видання, що виходять за спеціальними нагодами;

Також для всебічного і глибокого аналізу друкованого ЗМІ потрібно:

а). визначити його тип за всіма класифікаціями;

б). проаналізувати актуальність періодичного видання і йог відповідність інтересам потенційної аудиторії;

в). розглянути рубрики і тематичні шпальти;

г). оцінити жанрову палітру;

д). дослідити особливості стилю і мови;

е). охарактеризувати доцільність і вдалість дизайну.

Автор підкреслює, що ці головні класифікації друкованих ЗМІ, у загальних рисах, базуються на традиції, що склалася в теорії журналістики, і на тенденціях розвитку сучасної преси. А також вона наголошує, що не можна відносити видання лише до одного якогось типу. Кожна з класифікацій - це «система координат», де знайдеться місце для будь-якої газети чи журналу. І тільки розглянувши видання з точки зору усіх класифікацій, ми визначимо його місце і роль у загальній системі друкованих ЗМІ. Автор даної класифікації В.В. Московцева вважає, що запропонована класифікація не є чимось сталим та непорушним, і, що з часом виникне необхідність для інших абсолютно нових класифікацій. Але уявлення про загальну систему допомагає орієнтуватися в особливостях сучасної преси, прогнозувати напрямки її розвитку, тримати в полі зору ще не заповнені ніші [11, С. 22 - 23].

Отже, типологія ЗМІ має не зовсім визначений характер, існує безліч класифікацій та підходів до систематизації друкованих ЗМІ, що зумовлене зміною функцій та ролі преси в останній період, з переходом від єдиного партійного суб'єкта правління ЗМІ в часи радянської влади до багатосуб'єктності в їх управлінні на сучасному етапі, коли з'явилась велика кількість різноманітної преси, так званих незалежних ЗМІ.

РОЗДІЛ 2. ТИПОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОДАТКУ «ЗАПОРІЖЖЯ ЕКОЛОГІЧНЕ» ГАЗЕТИ «ЗАПОРОЗЬКА СІЧ» В ПЕРІОД ЗА 2007 ТА ДО КВІТНЯ 2008 РОКУ

В даній роботі ми будемо аналізувати «Запоріжжя екологічне» - додаток газети «Запорозька Січ» за всіма типологічними особливостями в період за 2007 рік, тобто 14 випусків (в деякі місяці спецвипуск не виходив - особливо в 2008 році). Для того щоб чіткіше розібратися з типом додатку потрібно охарактеризувати газету «Запорозька січ» загалом.

Газета «Запорізька Січ» виходить з 1 січня 1991 року, а додаток «Запоріжжя екологічне» вперше з'явився 30 січня 2007 року, тобто період існування цього додатку зовсім незначний - трохи більше року. Метою його створення було підвищення поінформованості і освіченості населення про трагічні наслідки існуючої небезпеки з приводу навколишнього природного середовища. Головним редактором видання являється Олександр Верьовкін.

Випуск екологічного спецвипуску газети «Запорозька Січ» «Запоріжжя екологічне» здійснюється міською радою та управлінням з питань екології. Зі створенням цього додатку редакцією передбачається надавати оперативну та об'єктивну інформацію про стан навколишнього природного середовища, виконання підприємствами міста «Програми виходу з екологічної кризи м. Запоріжжя на період 2001-2010 роки», виступи посадовців та фахівців з актуальних питань у сфері охорони довкілля. Також огляд новітньої інформації, технологій та передового досвіду роботи у галузі екології. Таким чином редакція хоче залучити громадськість до постійного діалогу, обговорення екологічних проблем міста Запоріжжя та спільного пошуку шляхів поліпшення ситуації.

Спецвипуск «Запоріжжя екологічне» виходить періодичністю один раз на місяць - в останньому чи передостанньому номері, тоді як сама газета виходить три рази на тиждень - у вівторок, четвер і суботу. Обсяг випуску «Запорозької Січі», що виходить у вівторок та суботу - 8 шпальт, а четверговий (який ще має назву «Перекур») - 24 шпальти. При дослідженні цих випусків нами було помічено, що саме четверговий номер виходить російською мовою, тоді як ті, що виходять у вівторок та суботу друкуються на українській. Також було помічено, що додаток «Запоріжжя екологічне» ніколи не виходить в четверговому російськомовному номері (щотижневику газети), тому ми вважаємо, що немає сенсу при аналізу додатку брати до уваги цю серію випусків.

Спецвипуск «Запоріжжя екологічне» як і сама газета «Запорозька Січ» виходить форматом А3 (297x420) - найбільш зручним при читанні і найпоширенішим форматом, який ще називають «половинним форматом». Обсяг додатку - чотири шпальти, на звичайному газетному папері не найвищої якості. Тираж - близько 25 тисяч (час від часу коливається) екземплярів.

За методом відображення дійсності «Запоріжжя екологічне» як і газета «Запорозька Січ» з групи інформаційних, інформаційно-аналітичних, аналітичних та художньо-публіцистичних відноситься до інформаційно-аналітичних видань. Це один з найпоширеніших зараз типів газет в Україні, адже читачі за невеликий кошт прагнуть отримати різноманітну інформацію, як кажуть «все в одній упаковці», тому видавці намагаються задовольнити читача і маленькими новинами і більш обширними аналітичними матеріалами в одній газеті. Тобто таким чином видавці хочуть охопити більший сегмент аудиторії.

В цьому додатку представлені матеріали інформаційної та аналітичної групи жанрів. Хоча інформаційних жанрів представлено більше. А якщо матеріал аналітичної групи жанрів, то він звичайно ж має якийсь аналіз, а не просто суху інформацію, як це відбувається у більшості жанрів інформаційної групи, та відображає чиїсь інтереси, а саме - запорізької міської ради. Тому інформація подається не об'єктивна, а висвітлює позицію та інтереси міської ради, а зокрема міського голови Запоріжжя - Євгена Карташова.

За рік журналісти додатку «Запоріжжя екологічне» створили близько 130 матеріалів різних груп жанрів (за виключенням художньо-публіцистичних і суто аналітичних, адже завдання і тематика цього видання не передбачає використання таких жанрів, бо вони використовуються в інших цілях, і є методом відображення іншої дійсності - не екологічної). У кожному виданні додатку наявними є в середньому дев'ять матеріалів різних за обсягом і жанром.

З інформаційної групи жанрів найбільше представлено жанр кореспонденцію, замітку, інтерв'ю, звіт (з різних депутатських засідань та прес-конференцій, презентацій), рідше зустрічаються коментарі, опитування та репортажі.

Найбільше у додатку представлено жанр кореспонденцію, де найяскравішими і найбільш вдалими є матеріали: «Студенти ЗДІА готові жертвувати розвитком економіки на користь чистого довкілля», «Контроль над викидами потрібно посилювати в декілька разів», «Програма виходу з екологічної кризи виконується дуже повільно», «Ботанічний сад - зелена оаза серед промислового міста», «Запорізькі реалії: повітря небезпечне, шум вище норми, вода отруєна, грунт нашпигований шкідливими речовинами». Найяскравіші звіти: «У боротьбі за чисте довкілля можна перемогти лише громадою», «Екологічна інформація не може бути засекреченою», «Водоохоронна зона Дніпра отримає реальні межі», «Врятувати екологію Запорїжжя можливо лише за державної підтримки». Найяскравіші інтерв'ю, які були опубліковані в цьому виданні: «Ігор Бройде: «Люди повинні зрозуміти одне - їхнім дітям ще жити у цьому місті», «Людмила Завгородня: «Позиція нашої комісії - довести до кінця виконання програми щодо виходу міста з екологічної кризи», «Выход из экологического кризиса - в многостороннем партнерстве», «Кожне дерево потребує догляду». Також у додатку досить багато представлено заміток, наприклад: «Як бюджетним установам на опаленні зекономити», «Запорізькому ботанічному саду - 50 років», «Любиш свій край? Фотографуй та перемагай!», «Тропічний ліс піде під сокиру», «Брудне повітря Пекіна вплине на розклад олімпійських заходів», «Масло з водоростей стане сировиною для палива». Досить мало представлено опитувань, це такі одиничні приклади за весь період виходу додатку, як: «Чи потрібна в Запоріжжі екологічна міліція?», «Запорожці, чи готові ви сортувати сміття?».

З аналітичних жанрів представлено - звіт, кореспонденцію, круглий стіл, стаття, але їх співвіднесення з інформаційною групою набагато менше. Найяскравіше представлений жанр статті, а саме такими матеріалами: «Василь Жарти: «Штрафи за забруднення повинні бути такими, щоб підприємствам вигідніше було виконувати природоохоронні заходи», «На шляху подолання екологічних проблем більше перепон, аніж допомоги», «Проблеми з охорони земель потребують негайного вирішення», «Екологічних порушень не меншає». Також представлено круглий стіл: «Наша найбільша проблема - забруднене повітря», «Коли запорізькі автомобілі будуть їздити на біопаливі?», «Запоріжсталь» ввела в експлуатацію кисневий блок» - підприємство європейського рівня» та інші матеріали. Але так як на даний період великого поширення набуло таке поняття, як «дифузія жанрів», тобто взаємопроникнення і взаємовплив одного жанру з іншим, то в деяких випадках досить складно віднести деякі матеріали до визначеного жанру, а відбувається поєднання декількох жанрів. Це явище вже давно стало звичним для української журналістики, тобто це не новина і не недолік.

За засновником видання «Запоріжжя екологічне» з групи урядових , незалежних, партійних, корпоративних відноситься до урядових (державних) друкованих видань. Уряд, який є засновником і власником цього видання, як вже зазначалося, є міська рада м. Запоріжжя, тому він висуває до «Запоріжжя екологічного» певні вимоги, в рамках своїх інтересів, які відбиваються на обличчі цього друкованого ЗМІ, а саме - детальне висвітлення діяльності міської влади в позитивному світлі, не проголошуючи, а утаємничуючи негативну інформацію з боку діяльності цього уряду. Тому інформація, яку подає це видання не є об'єктивною, а висвітлює діяльність цих урядових органів ( в нашому випадку - міської ради) під вигідним для них кутом. Але так діють всі видавці, навіть неурядові, бо вони висвітлюють також свої інтереси, тому це звичайне явище. Уряд, який висуває певні вимоги до видання, власником якого являється, він же і фінансує існування цього друкованого ЗМІ. Тому незалежної преси в Україні майже не існує, бо комусь треба фінансувати видання, а спонсори також висувають певні вимоги і певним чином впливають на конкретне періодичне видання. Але позитивною стороною того, що засновником і власником періодичного видання, а саме «Запоріжжя екологічного» являється уряд, є те, що ці видання хоч мають вигляд, що діють у суспільних інтересах, тоді як партійні і преса громадських організацій, відверто і зовсім не приховано, подають читачеві інформацію і впроваджують ідеї, продиктовані засновником цього ЗМІ.

За метою видання додаток «Запоріжжя екологічне» з групи політичних, суспільно-політичних, наукових, розважальних та спеціальних відноситься до спеціальних, бо розраховане на коло читачів, які цікавляться екологічною тематикою та екологічними проблемами та досягненнями міста. А також цей додаток орієнтований на підготовлену аудиторію, яка більш-менш знається на певних екологічних питаннях, поглиблено повідомляє про напрямки розвитку економічної галузі і нові явища в ній аудиторії, яка підготовлена і розуміє про що йде мова з попереднього читацького досвіду. Тоді, як сама газета «Запорозька Січ» відноситься до суспільно-політичної групи видань, бо задовольняє більший спектр інтересів читачів. У газеті «Запорозька Січ» є різні тематичні спрямування, тобто це видання відбиває різні боки суспільного життя і відноситься до типу ЗМІ, який називають універсальними ЗМІ. Тому що в цьому видані висвітлюється і тема політики, і економіки, і соціальні проблеми, а також екологічна проблематика, а саме додаток «Запоріжжя екологічне» служить ніби тематичною полосою для цієї проблематики, але на даний момент являється вже більш-менш самостійним додатком, хоча існувати без самої газети не може, бо не має вихідних даних, тому і відноситься «Запоріжжя екологічне» до спеціальних видань, а не до суспільно-політичних загалом. Хоча, якщо «Запоріжжя екологічне» є невід'ємною частиною газети «Запорозька Січ», то додаток, по суті, правомірно буде віднести до суспільно-політичної групи видань в контексті газети «Запорозька Січ».

За віком читачів додаток «Запоріжжя екологічне» з групи дитячих, молодіжних, для зрілого віку, для літніх людей, сімейних відноситься до видань розрахованих на читача зрілого віку та частково літніх людей. Адже дитяча аудиторія однозначно відпадає, молодь в більшості питання екології не турбують, а тим паче сучасна молодь взагалі не любить читати, ще й в більшій мірі матеріали песимістичного спрямування (бо екологічна ситуація у місті Запоріжжі приводу для оптимізму зовсім не дає). Людей саме зрілого віку зацікавлює це видання, бо вони вже осмислено дивляться на життя, в них ще немала частина життя попереду, їх вже цікавить щось серйозне та актуальне, що вони ще можуть змінити (тобто повпливати на екологічну ситуацію Запоріжжя), хоча це має більше турбувати молоду аудиторію Літніх людей це видання має теж зацікавити, але в меншій мірі, бо їх більше хвилюють проблеми здоров'я, сторінки для дачників та огородників.

За територією розповсюдження «Запоріжжя екологічне» з групи транснаціональних, центральних, регіональних та локальних відноситься до регіональних запорізьких видань. Тобто це видання обслуговує територію міста Запоріжжя та області. Регіональна преса набула великого поширення з часу набуття Україною незалежності, тобто з децентралізацією влади, коли центральні всеукраїнські (або радянські ) видання втратили значну частину свого впливу, а місцева і регіональна набула розквіту і розгалуженості. Тобто, те що «Запоріжжя екологічне» має територію розповсюдження регіональну - це звичайне явище, адже розвиток регіональної преси - це процес позитивний і природний.

За періодичністю виходу «Запоріжжя екологічне» серед ранкових і вечірніх, щоденних, щотижневих, щомісячних, та видань за спеціальними нагодами відноситься до щомісячних видань. Періодичність виходу додатку - один раз на місяць в останньому чи передостанньому номері. А сама газета «Запорозька Січ» виходить, як вже зазначалося, три рази на тиждень, тому її можна віднести до щоденних видань, хоч вона виходить і не кожен день. Таких видань стало багато. Щоденна газета ставить перед собою інші цілі, ніж щотижнева, чи щомісячна - вона намагається подати читачеві найсвіжішу поточну інформацію. З додатком «Запоріжжя екологічне» справа відбувається інакше, вона подає інформацію за місяць тому, що події в екологічному житті міста не розвиваються дуже активно, тому багато матеріалів не дуже просто назбирати на день чи тиждень, і навіть недоцільно, адже «Запоріжжя екологічне» - це лише додаток, а не окреме самостійне видання. Читачеві зручніше прочитати систематизовану інформацію в одному номері в зручному додатку, ніж по краплині в кожному випуску «Запорозької Січі». Критерій періодичності є важливим, адже в залежності від періодичності у редакції різні й завдання - інформувати чи аналізувати. Завдання «Запоріжжя екологічного» - інформувати і аналізувати одночасно.

Специфічною особливістю цього видання є те, що в ньому розміщується офіційна інформація (офіційні рішення, документальна інформація) міської ради. Тобто робиться вигляд прозорості діяльності влади.

На сторінках «Запоріжжя екологічного» є чимала кількість рубрик. Дуже багато таких, які мають «одноразове існування», тобто не використовувались більше. Таке явище притаманне багатьом ЗМІ, але не всім. Однак існують рубрики, які час від часу використовуються і мають свою доцільність. Наприклад, найчастіше використовуються такі рубрики: «Депутатський день», «За кордоном», «Добра новина», «Подія», «Проблема», «Загроза», «Безпека». Як бачимо, стиль називання рубрик у видання один - «Загроза», «Безпека», і це позитивне явище, тобто зорієнтованість на певний стиль, якусь визначеність. Не набули поки що поширення такі рубрики, як «Озирнись навколо!», «Екоправопорядок», «Екогромадськість», «Толока», «Пам'ять», «Обстеження» і багато інших, які використовувались всього один раз, хоча використання деяких рубрик по декілька разів інколи є не доцільним, бо інколи рубрика є просто продовженням назви, але, на нашу думку, рубрики мають бути постійними, а матеріали і назви матеріалів змінюватися.

Місце роз положення рубрик, це стосується постійних рубрик, також більш-менш постійне. Наприклад, рубрику «Депутатський день» звичайно ж розташовують на першій сторінці додатку, хоча, якщо на даний момент є проблема більш актуальна, то ця рубрика знаходиться максимум на другій шпальті. Також на першій сторінці може розташовуватись велике за розмірами на актуальну тему інтерв'ю відомої та впливової особи в екологічному світі Запоріжжя. Це такі невеликі сталі особливості місцеположення рубрик у додатку. Всі інші матеріали розташовуються переважно довільно, особливих якихось закономірностей у їх розміщенні не спостерігається, що є не дуже позитивним явищем. Адже читачеві зручніше так шукати ту інформацію, яка його цікавить, коли він знає, що читав її приблизно на цій сторінці минулого разу. Це є недоліком і непрофесійним розробленням обличчя видання, адже обличчя в значній мірі формують зовнішні структурні особливості видання.

Ще однією специфічною особливістю цього додатку є те, що в його структурі не присутня така важлива особливість, як наявність тематичної полоси. Тобто матеріали відсортовуються лише за рубрикацією, а це свідчить про недостатній розвиток цього додатку, бо виходить, що не вистачає тематичної бази для створення тематичних полос, тобто шпальт, призначених для конкретної тематики. Хоча в даному випадку в у виданні «Запоріжжя екологічне» за тематичні полоси певним чином слугують постійні рубрики («Депутатський день»), де одного матеріалу на тематику дії влади в сфері екології достатньо. На основі рубрикації «Запоріжжя екологічного», таких як «За кордоном», «Актуальне питання», «Екознання», «В Україні» можна було б придумати яскраві обширні тематичні полоси, куди можна було б вміщати не один матеріал, а декілька даного спрямування.

У додатку «Запоріжжя екологічне» широко використовуються фотоілюстрації. Їх роль - наглядно проілюструвати подію, створити, певним чином, ефект присутності. На жаль колір цих фотографій чорно-білий, але сама наявність їх в такій немалій кількості говорить про гарний рівень розвитку видання в цьому напрямку. Адже наявність якісної доцільної фотоілюстрації підвищує рівень якості і наглядності матеріалу, придає йому читабельності, приковує увагу. На різних сторінках, в залежності від потреби, кількість фотографій різна. Можна зустріти одне велике фото, а на іншій п'ять маленьких, все залежить від кількості матеріалів і структурі розташування матеріалів, а також наявності місця для ілюстрацій. В середньому на одну сторінку припадає дві - три фотоілюстрації, і ці кількість, на нашу думку, є найбільш оптимальною при форматі видання А3. Використовуються підписи до фотографій, але не завжди. Найчастіше використовуються вони, як пояснення особи, яка зображена на цій ілюстрації. Звичайно, якість фотографій не завжди на вищому рівні, але можливості для вдосконалення цього і так непоганого рівня аспекту видання завжди будуть. За час існування додатку була навіть фото-рубрика з назвою «Не занапасти!» у номері за 29 червня 2007 року, де було зображено контраст між двома фотографіями, на одній з яких було зображено дим від вихлопів з мотоциклу, а на іншій ніжна біла квітка та фоторепортаж «Чистый берег гребного канала» у номері за 26 квітня 2008 року. Також наявні графічні елементи оформлення: присутність різної шрифтової палітри (хоча її кількість дуже мала). Кольорова палітра також дуже небагата. Зазвичай додаток видається в одному чорному кольорі шрифту та графічного оформлення, але в останніх випусках спостережується застосування яскраво рожевого кольору в оформленні заголовків, який використовує видання при позиціонуванні назви газети «Запорозька Січ». Саме оформлення логотипу (назви) «Запоріжжя екологічне» на нашу думку досить просте і невиразне. Раніше назва була написана на простому сірому фоні, а зараз на квітковому, але все ж таки чорно-білому фоні. Дивно те, що зсередини деякі випуски оформлені рожевим кольором, тоді як обличчя - титульна сторінка в звичайних сірих невиразних кольорах. Біля назви додатку зображена квітка, як елемент графічного оформлення, що хоч в деякій мірі придає цьому додатку оригінальності. Але завжди деякі елементи оформлення змінювались, така непостійність негативно впливає на позиціонування видання, формування його обличчя.

Таким чином, додаток «Запоріжжя екологічне» має багато позитивних сторін і досягнень, а також ряд деяких недоліків, які з часом, на нашу думку зникнуть. Додаток не є самостійним виданням, не може існувати самостійно від газети «Запорозька Січ», бо не має вихідних даних (тираж, періодичність) та йому не присвоюється номер. Отже, існування додатку «Запоріжжя екологічне» - це позитивне явище в типологізації запорізьких ЗМІ, бо проблемі екології приділяється дуже мало уваги, а щоб виправити цю ситуацію потрібно зробити аналіз всіх видань, так як ми це зробили з додатком «Запоріжжя екологічне» на основі типологічних особливостей, систематизувати дані, і прийти до висновку, що все ж таки треба торкатися теми екології, а не минати її, сподіваючись, що про це напише хтось інший.

ВИСНОВКИ

В своїй роботі ми провели дослідження типології друкованих ЗМІ, і прийшли до висновку, що:

1). Типологія друкованих ЗМІ - це класифікація, яка допомагає зрозуміти місце видання у системі ЗМІ;

2). Проаналізувавши типологію газет, ми зрозуміли, що типологія друкованих ЗМІ знаходится ще в стані розвитку та має велику кількість класифікацій, запропонованих різними вченими;

3). Дослідили різні типологічні класифікації в системі друкованих ЗМІ з метою їх узагальнення;

4). Систематизували погляди науковців, що склалися в науковій літературі на різноманітність класифікацій друкованих ЗМІ за типологічними особливостями;

5). Визначили ключові тенденції, що впливають на невирішення проблеми типологічного поділу друкованих ЗМІ, а саме - це те, що майже не ведеться практичне дослідження окремих друкованих видань, як це ми провели з додатком «Запоріжжя екологічне» газети «Запорозька Січ», що не дозволяє сформувати єдину точну досконалу типологічну модель, тобто класифікацію друкованих ЗМІ. Аналіз кожного видання дозволить більш конкретно визначити місце і роль кожного видання в системі ЗМІ, що буде підвищувати ефективність системи журналістики загалом.

6). Провели типологічні дослідження додатку «Запоріжжя екологічне» газети «Запорозька Січ» в період за 2007 рік і до квітня 2008 року.

В ході проведеного нами дослідження ми встановили, що існує багато різноманітних типів газет. Дякуючи поділу періодичних видань і в міру повноти охоплення ними всього можливого багатства проблемно-тематичних спрямувань, орієнтованості органів журналістики на особливості різноманітних прошарків читацької аудиторії, весь спектр потреб в інформації, інтересів, смаків, звернених до журналістики, система журналістики надає кожному можливість обирати необхідне. При цьому тип кожного видання визначається набором тих чи інших типоформуючих ознак.

Проведене нами типологічне дослідження дозволяє зробити висновок, що на типологічні особливості додатку «Запоріжжя екологічне» газети «Запорозька Січ» найбільший вплив мають такі типоформуючі ознаки, як видавець (міська рада Запоріжжя), цільове призначення, читацька аудиторія. Ці ознаки, в свою чергу, впливають на вторинні типологічні ознаки: внутрішню структуру (система рубрикації в середині видання), жанри (набір жанрів журналістики, які використовуються в даному виданні), оформлення (наявність чи відсутність елементів художнього оформлення).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ахмадулин Е.В. Моделирование содержательно-типологической структуры периодических изданий // Методы исследования журналистики / Отв. ред. Я.Р. Симкин. - Изд-во Рост. ун-та, 1987.

2. Бакшин В.В. Оформление газет разного типа. - М., 1981.

3. Бакшин В.В. Типологические особенности газетного оформления - // Вестник Моск. ун-та. Сер. Х. Журналистика. - 1977. - №1.

4. Большая советская энциклопедия // http://trans-cargo.ru/dirs/010000.htm

5. Бочаров А.Г. Основные принципы типологии современных советских журналов // Вестник Моск. ун-та. Сер. ХІ. Журналістика.-1973.-№3.

6. Корконосенко С.Г. Введенние в журналистику: Учебное пособие. Кишинев. 1990.

7. Корнилов Е.А. Актуальные проблемы исследования истории местной советской журналистики / Становление и развитие местной печати России: Сб. науч. тр. - Воронеж, 1985.