Теоретичні та практичні аспекти використання білково-вітамінних мінеральних добавок у свинарстві

-

-

0,002

-

0,002

0,002

Каротин, мг

0,53

0,75

0,006

-

1,286

1,286

Віт.А, тис. МО

-

-

-

3149

3149

2470

Віт. Д, тис. МО

-

-

-

268

268

285

Віт. Е, мг

6,31

25,1

1,48

166,83

32,89

21

Віт. В1, мг

2,44

1,76

0,21

-

4,41

4,41

Віт. В.2, МГ

0,74

0,55

0,06

-

1,35

1,35

Віт. В3, МГ

5,09

4,72

0,28

-

10,09

10,09

Віт. В4, мг

513,57

552,2

44,8

-

1110,57

1110,57

Віт.В5, мг

27,83

30,12

0,95

-

58,9

58,9

Сирий жир, г

10,6

11,04

0,53

6,7

28,87

28,87

Лінолева кислота, г

4,79

5,06

-

-

9,85

3,1

ПВ середньодобові прирости збільшуються на 340 г., або на 16%. Витрати кормів на 1 кг приросту зменшуються на 2,35 к.од., або на 53,4% (табл. 5).

Таблиця 5. Показники продуктивності молодняку свиней в основний період досліду M±m, n=20

Показник	1 група, контрольна	2 група
Жива маса:
на початок періоду, кг	13,26±0,42	13,13 ±0,69
на кінець періоду, кг.	22,05±0,22	32,12 ±0,76ххх
Тривалість періоду, діб	30	30
Приріст:
абсолютний, кг	8,79 ±0,77	18,99 ±0,8
середньодобовий, г	293 ±3,5	633 ± 9,0ХХХ
± до контролю, г	-	+ 340
± до контролю, %	-	116
Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.	4,4	2,05

Отже, БВМД Інтер Мікс ПВ може успішно використовуватись в годівлі поросят при вирощуванні на м'ясо. Підтвердження цього також є дані продуктивності свиней в заключний період (табл. 6).

Вони свідчать про позитивну післядію згодовування БВМД Інтер Мікс ПВ в основний період. Так, середньодобові прирости свиней другої групи є дащі від контрольних на 47 г. або на 9,7%. Відповідно менші витрати корму на 1 кг приросту - на 8,8%.

Про підвищення інтенсивності росту свиней дослідної групи порівняно з контрольною свідчить і збільшення живої маси на кінець досліду на 9 кг.

В заключний період досліду основний раціон свиней усіх груп був однаковим. Він складався з 1 кг дерті пшеничної, 0,8 кг дерті ячмінної, 0,7 кг дерті кукурудзяної, 1 кг трави люцерни (табл. 7).

Таблиця 6. Раціон молодняку свиней в заключний період досліду (жива маса 90 кг)

Показник	Дерть пшен.	Дерть ячмін.	Дерть кукур.	Трава люцерни	Крейда	Всього	Норма	± до норми
Кількість корму, кг	1	0,8	0,7	1	0,02	-	-	-
Кормові одиниці	1,27	0,92	0,91	0,2	-	3,3	3,3	0
Обмінна енергія, МДж	13,6	10,2	9,6	2,2	-	35,6	35,6	0
Суха речовина, г	850	680	595	231	-	2356	2700	-344
Сирий протеїн, г	140	90	72	50	-	352	370	-18
Перетравний протеїн, г	124	68	42	40	-	274	275	+ 1
Лізин, г	3,5	3,3	1,5	2,2	-	10,5	16	-5,5
Метіонін+ Цистин, г	3,9	2,9	2,3	1,2	-	10,3	9,5	+0,8
Сира клітковина, г	22	39	27	57	-	125	200	-75
Кальцій, г	0,7	1,6	0,4	5,5	7,55	15,75	21	-5,25
Фосфор, г	4,0	3,1	4,4	0,6	-	18	18	0
Залізо, мг	45	40	212	82	-	575	220	+ 155
Мідь, мг	4,5	3,4	2,0	2,4	-	12,3	32	-19,7
Цинк, мг	30	28	21	6	-	85	155	-70
Марганець, мг	43	11	2,7	7	-	64	126	-62
Кобальт, мг	0,05	0,21	0,04	0,05	-	0,35	3,2	-2,85
Йод, мг	0,1	0,18	0,08	0,02	-	0,38	0,6	-0,22
Каротин, мг	5	0,3	4,8	49	-	59	14	+45
Віт. Д, тис. МО	-	-	-	0,005	-	0,005	0,7	-0,69
Віт.Е, мг	12	40	16	50		118	78	+40

Загальна поживність раціону становить 3,3 корм. од. та 274 г. перетравного протеїну, що відповідає нормі. Не вистачало до норми вмісту лізину, клітковини, мікроелементів.

Такий характер годівлі забезпечив одержання середньодобових приростів свиней 486 г. (показник контрольної групи). Прирости понад цей рівень у свиней другої групи необхідно віднести за рахунок продуктивнішої післядії згодовування препаратів.

Таблиця 7. Показники продуктивності свиней в заключний період досліду М±m, n=20

Показник	1 група, контрольна	2 група
Жива маса 1 голови:
на початок періоду, кг	22,05±0,22	32,12± 0,76ххх
на кінець періоду, кг	83,77±1,70	100,2±2,38хх
Тривалість періоду, діб	127	127
Приріст:
абсолютний, кг	61,72±1,36	68,08±2,03
середньодобовий, г	486±13,79	533±20,73
Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.	6,79	6,16

Дослідження показали, що при згодовуванні БВМД Інтер Мікс ПВ має місце до підвищення забійних показників свиней (табл. 8).

БВ МД Інтер Мікс ПВ у раціоні молодняку свиней на дорощуванні сприяє підвищенню передзабійної маси на 29,3%, маси туші - на 16,9% шроти контрольного рівня.

Таблиця 8. Забійні показники свиней, M±m, n=3

Показник	1 група, контрольна	2 група
Передзабійна жива за, кг	85,3±6,7	110,3±5,6ХХХ
Забійна маса, кг	66,26±1,3	85,11±4,8
Забійний вихід, %	77,6±2,2	77,16±0,6
Маса туші, кг	57,67±1,4	67,4±3,9ХХ
Вихід туші, %	59,89±1,8	61,1±0,4
Внутрішній жир, кг	2,6±0,33	1,46±0,03х
Маса голови, кг	6,28±0,37	6,4±0,87
Маса ніг, кг	1,66±0,05	1,52±0,04
Маса шкури, кг	7,93±0,19	8,33±0,2
Печінка, г	1350±60	1520±150
Легені, г	717±72	758±37
Серце, г	267±13	300±23
Нирки, г	216±27	250±23
Селезінка, г	133±13	166±13
Підшлункова залоза, г	112±8,8	103±7,2
Щитоподібна залоза, г	27,5±0,93	33,0±1,8х
Наднирники, г	4,7±0,4	4,22±0,5

Звертає увагу вірогідне зменшення кількості внутрішнього жиру в туші свиней другої групи (Р<0,05). Маса внутрішніх органів була більшою від контрольних значень на 5,7 - 15,7%, лише селезінка збільшилась на 24,8%. Із залоз підшлункова та наднирники зменшили свою масу на 8-10,3%, а у щитоподібній вона значно збільшилась (Р<0,05).

3.2 Фізико-хімічні показники якості м'яса свиней

Про м'ясні якості піддослідних груп свиней у певній мірі можуть служити дані морфологічного складу трьохреберного відрубу туш (табл. 9).

Таблиця 9. Морфологічний склад трьохреберного відрубу туш свиней, М±m, n=3

Показник	1 група, контрольна	2 група
Маса, кг:
відрубу	2,48±0,05	2,95±0,23х
м'яса	0,95±0,04	1,11±0,09
сала	1,33±0,18	1,63±0,31
кісток	0,20±0,09	0,21±0,01
Вихід, %:
м'яса	38,31	37,62
сала	53,63	55,25
кісток	8,06	7,13

Одержані дані показують, що при згодовуванні БВМД Інтер Мікс ПВ збільшується маса трьохреберного відрубу (Р<0,05), а також вміст в ньому м'яса на 16,8% та сала на 22,5%. За виходом складових частин відрубу суттєвої різниці між групами не існує.

Фізико-хімічні показники якості м'яса свиней приведені в таблиці 10, які свідчать про те, що водоутримуюча здатність м'язової тканини усіх груп знаходиться майже на одному рівні.

Таблиця 10. Показники якості м'яса свиней при згодовуванні БВМД Інтер Мікс ПВ, М±m, n=3

Показник	1 група, контрольна	2 група
Загальна волога, %	74,03±1,96	73,90±0,29
в т.ч. вільна, %	29,65±2,62	28,60±2,06
зв'язана, %	44,38±2,45	45,3±2,0
Суха речовина, %	25,97±1,9	26,1±0,23
рН	5,35 ± 0,04	5,19±0,07
Інтенсивність забарвлення, е. 100	12,3±2,4	17,7±2,3
Ніжність, см /г загального азоту	271±9,81	247±16,17
Мармуровість, коеф.	21,2±1,82	18,5±2,29
Калорійність, кДж	6942±195	6868±208
Білок, %	18,62±0,07	19,32±0,24
Жир, %	6,33±0,53	5,37±0,6Х

Вірогідної різниці за окремими показниками контрольної та дослідної груп немає. Це ж відноситься і до показника рН.

При згодовуванні досліджуваної кормової добавки спостерігається тенденція збільшення інтенсивності забарвлення м'язової тканини свиней другої групи на 43,9%. А також зменшення показників ніжності на 8,9% і мармуровості - на 12,8.

За показниками калорійності м'яса між групами істотна різниця відсутня. Як відомо, цей показник залежить від кількості жиру та білка в м'ясі. Дані досліду показують, що при згодовуванні БВМД Інтер Мікс ПВ вірогідно зменшується вміст жиру в другій (Р<0,05) групі. Але дещо підвищується вміст білка - на 3,7%.

Отже, аналіз фізико-хімічних показників якості м'яса свиней дозволяє зробити висновок про те, що згодовування БВМД Інтер Мікс ПВ не має вірогідного впливу на водоутримуючу здатність м'язової тканини і рН, зменшує вміст жиру, ніжність та мармуровість і підвищує інтенсивність забарвлення та вміст білка.

Аналізуючи показники, що характеризують білкову частину м'язової тканини, можна прийти до висновку про позитивну дію згодовування досліджуваної кормової добавки на процеси протеолізу в організмі свиней. Має місце збільшення вміст загального, а також білкового азоту в м'ясі тварин другої (Р<0,05) групи в порівнянні з контролем.

3.3 Первинна обробка тваринницької сировини

Свинарство є джерелом постачання населенню м'яса і сала. М'ясо використовують у свіжому і консервованому вигляді. Подрібнена свинина, перетворена на фарш з різними доповненнями, використовується для виробництва багатьох видів ковбас.

М'ясо свиней добре солиться, що дає змогу заготовляти його на тривалий час. З нього виготовляють бекон, окороки й інші продукти. Жир використовують в харчовій промисловості. Особливою популярністю у слов'янських народів користується сало, яке вживають у різному вигляді. Енергетична цінність свинини досить висока і залежить від вмісту жиру в м'ясі.

Перетравність м'яса свиней досягає 95, а сала - близько 98%. Внутрішньом'язовий і підшкірний жир - джерело незамінних полінасичених жирних кислот.

На м'ясо свиней реалізують згідно з державним стандартом ГОСТ 13-74. Свині для забою, який передбачає залежно від живої маси, товщини Шпику та віку поділ тварин на п'ять категорій.

Перша категорія. Свині молодняк беконні. Відгодовані на спеціально розроблених раціонах, які забезпечують одержання високоякісної беконної свинини. Молодняк білої масті без пігментних плям на шкірі. Тривалість відгодівлі - до 8-місячного віку і живої маси 80 - 105 кг із товщиною шпику зад остистими відростками між 6 - 7-м грудними хребцями (не враховуючи товщини шкіри) - 1,5 - 3,5 см. Довжина тулуба від потиличного гребня до кореня хвоста не менше 100 см, без перехвату за лопатками, шкіра без пухлин, крововиливів і травматичних ушкоджень.

Друга категорія. Свині молодняк м'ясні. До неї відносять тварин живою масою 60 - 105 кг із товщиною шпику 1,5 - 4 см, а також підсвинків живою масою 20 - 60 кг і товщиною шпику 1 см і більше та свиней першої категорії з травматичними ушкодженнями чи пухлинами на шкірі.

Третя категорія. Свині жирні з товщиною шпику 4,1 см і більше незалежно від їх живої маси.

Четверта категорія. Кабани живою масою понад 150 кг і свиноматки з товщиною шпику 1,5 - 4 см.

П'ята категорія. Поросята-сисуни живою масою 4 - 8 кг, із білою чи злегка рожевою шкірою, без пухлин, крововиливів, ран та виступу відростків спинних хребців і ребер.

Для першої категорії кнурці повинні бути кастровані до 2-місячного, другої, третьої та четвертої - не пізніше 4-місячного віку.

Транспортування свиней. До місця здавання свиней транспортують автомобільним (до 300 км), залізничним чи водним (більше 300 км) транспортом або гоном. Кожний вид транспорту повинен відповідати вимогам для перевезення тварин (завантаження, утримання в дорозі, розвантаження). На партію свиней оформляють товарно-транспортну накладну і ветеринарне свідоцтво. Протягом періоду перевезення транспорт супроводжує провідник.

При транспортуванні на невеликі відстані (до шести годин) тварин не годують і не напувають. Якщо тривалість становить понад шість годин, то господарство-постачальник забезпечує їх годівлю концкормами відповідно до норм із розрахунку 3,5 кг на одну голову. Годують та напувають свиней в період відпочинку.

Влітку тварин транспортують у найбільш прохолодний час. Забороняється перевозити їх автомашинами всіх систем при температурі нижче - 20°С або вище + 25°С. При транспортуванні використовують підстилку.

Приймання-здавання забійних свиней. На м'ясопереробні підприємства тварин завозять згідно з графіком. Підприємство повинно прийняти забійних свиней не пізніше двох годин з моменту прибуття, а в товарно-транспортній накладній відмітити час приїзду транспорту на приймальний пункт.

Після ветеринарного огляду і перевірки правильності оформлення товарно-транспортної накладної тварин зважують. На вміст травного каналу роблять знижку з їх фізичної живої маси 3% при умові, що господарство розміщене від м'ясопереробного підприємства на відстані 50 км, 1,5% - на відстані 50 - 100 км і понад 100 км - зараховують фактичну живу масу. Якщо приймання свиней триває більше двох годин, знижку зменшують на 0,5% за кожну повну і неповну годину. Неповною годиною вважають затримку більше ніж на 30 хв.

Кількість голів і живу масу тварин записують у товарно-транспортну накладну в розділ «Прийнято» і виписують накладну в трьох примірниках, з яких перший видається постачальнику, другий - передається в забійний цех, а потім у бухгалтерію м'ясопереробного підприємства, третій - залишається на базі приймання. При надходженні її в бухгалтерію підприємства на кожну перероблену партію свиней оформляють приймальну квитанція (ф. ПК-1), яка для постачальника є розрахунковим документом за здану кількість свиней. Якщо приймання здійснюють за живою масою і виникли розбіжності в якісній оцінці тварин, то з них виділяють окрему групу для проведення контрольного забою, результати якого оформляють актом. На основі цього акта бухгалтерія здійснює розрахунок за всю здану партію свиней.

На м'ясопереробних підприємствах первинна переробка проводиться в певній послідовності технічного процесу: оглушення, знекровлення та зібрання крові; відокремлення голови та кінцівок; забіловка туші і знімання шкіри% нутровка; розпилювання туші на пів туші; туалет туші та визначення категорії.

Оглушення тварин. На м'ясопереробних підприємствах застосовується ряд методів оглушення тварин: електрострумом, дією вуглекислого газу (С02), механічною дією на головний мозок (удар стилетом, молотом, стрілецьким апаратом та ін.). Цими методами повинно бути забезпечено знепритомлення тварин і збережена робота серця для задовільного знекровлення м'яса та повного збирання крові.

Електрооглушення великої рогатої худоби. Розроблені й застосовуються в теперішній час два методи електрооглушення тварин: московський, розроблений ВНДІМП, і бакинський, запропонований Бакинським м'ясокомбінатом.

Для обох методів електрооглушення необхідний бокс, в який заганяють тварин. Бокс складається з металевої коробки з підйомними стінами і помосту для робітників. Задня стіна боксу підйомна для пропуску тварин, передня стіна - нерухома. Одна бокова стіна теж підйомна і з'єднана ланцюгом з підлогою, при підйомі лебідкою бокової стіни вона нахиляє підлогу боксу, внаслідок чого тварина вивалюється з нього. Потім бокова стіна боксу повертається у вихідне положення. В останні роки на ряді лісокомбінатів застосовують бокси тупикового і карусельного типу. При цьому для підйому тварин використовують лебідки.

Знекровлення тварин. Тварин знекровлюють в горизонтальному і вертикальному положеннях. Кращий спосіб - вертикальний, при якому можна повністю зібрати кров і створюються кращі санітарні умови для обробки туші. Тому на всіх м'ясопереробних підприємствах, бойнях та забійних пунктах застосовується вертикальний спосіб знекровлення туш. Горизонтальний спосіб застосовується в основному при знекровленні тварин на забійних площадках, не обладнаних лебідками.

При вертикальному знекровленні великої рогатої худоби після оглушення на обидві задні ноги петлею закріплюють ланцюг, за допомогою електролебідки тварину піднімають на підвісну колію і переміщають до місця знекровлення. Свиней та дрібну рогату худобу піднімають на підвісну колію елеватором, зачепивши ланцюг за задню ногу тварин. Для знекровлення забійник підтримує тварину лівою рукою за ліву передню ногу, а правою рукою вводить ніж в нижню частину шиї і робить поздовжній розріз шкіри завдовжки 20-25 см від початку розрізу до місця з'єднання шиї з тулубом, залежно від розміру тварини. Після цього накладають на стравохід затискувач, щоб запобігти витіканню вмісту шлунка, і перерізують упоперек великі шийні кровоносні судини: у дрібної рогатої худоби проколюють суцільно шию, щоб перерізати сонні артерії, а у свиней уколом ножа під грудну кістку розтинають аорту та грудну вену в грудній порожнині.

При вдалому знекровленні від великої рогатої худоби одержують не менше 4,5% крові (в процентах до маси тварин) і 3,5% - від свиней та дрібної рогатої худоби. Кількість крові, одержаної від забійних тварин, залежить від багатьох факторів: породи тварини, статі, віку, вгодованості та інших факторів. Проте суттєво впливають на вихід крові методи оглушення.

Практично на м'ясопереробних підприємствах отримують: при забої великої рогатої худоби - 55-65%, свиней - 40%, дрібної худоби - 45% крові від загальної кількості, яка знаходиться в організмі. Увесь процес знекровлення у великої рогатої худоби і свиней триває 6-8 хв.

Збирання крові. При забої тварин кров збирають для харчових, лікувальних і технічних цілей. Харчову кров звичайно збирають порожнистим ножем системи В.Ю. Вольферця, що являє собою різновидність троакара довжиною 51 см з овальним отвором біля леза і поздовжніми отворами в трубці. Ніж виготовляється з нержавіючої сталі, до нього приєднується гумова трубка. Оглушеній тварині через верхню частину розрізу шкіри вздовж трахеї вводять ніж в праве передсердя, гумову трубку спрямовують в стерильний занумерований бідон, в який збирають кров і дефібринують її.

Для зменшення трудомісткості одержання крові порожнистим ножем Мінським ЕКБ «М'ясомолмаш» розроблено установки В2-ФВУ-100 і В2-ВФУ-50. на установках, що складаються з площадки обслуговування, утримувача двох порожнистих ножів, вузла кровозбірників, блоків витримки крові, ємностей для розчину стабілізатора і дезінфектанту, фільтра, пневмошафи, лічильників і пульта управляння, виконуються такі операції: збирання і відведення зібраної крові, її стабілізація, фільтрація і перекачування в кровозбірники; витримка стабілізованої крові, зібраної від 10 тварин, упродовж часу, необхідного обладнання для ветсанекспертизи щодо її харчової придатності; автоматичне подавання і дозування в кров, миття і дезинфекція закритої системи збирання крові; автоматичний облік крові від певної партії тварин; випорожнення кровозбірників.

Обробка туш. Обробку туш починають зі знімання шкури, яке складається з двох операцій - забіловки і остаточного зняття шкури.

Забіловка. Забіловку туш, що знаходяться у вертикальному положення, починають зі знімання шкури з голови, задніх ніг, проводять розріз по білій лінії і знімають шкуру з внутрішнього боку задніх ніг, пахвини і черевної частини правого й лівого боків туші, потім знімають шкуру з передніх кінцівок, грудної частини, передпліччя, лопаток і шиї з правого й лівого боків.

В процесі забіловки відділяють голову і путові суглоби передніх та задніх кінцівок. Голову відділяють на рівні першого шийного хребця, передні ноги після знімання шкури відділяють по зап'ястний суглоб, задні - нижче ахіллового сухожилля.

Після забіловки остаточно знімають шкури звичайно механічним методом, використовуючи для цього шкурозйомники різних типів. Для цього туша фіксується за передні ноги гаком до рами, а ланцюги шкурозйомника закріплюють на шкурі передніх кінцівок шляхом накладання петель. Після фіксації туші кільце ланцюга, закріпленого на шкурі, одягають на гак ланцюга конвеєрного агрегату, яким в результаті натягання механічно знімається з туші. Цей процес проходить під наглядом робітника, який вручну усуває задири жиру і м'язової тканини, що утворюються під час знімання.

Для знімання шкур з туш великої рогатої худоби в основному використовують установки безпосередньої дії РЗ-ФУВ («Москва-4») продуктивністю до 100 гол/год залежно від швидкості руху туш підвісною колією.

При горизонтальній обробці туші забіловку проводять так само, як і при вертикальній, а шкуру знімають вручну: спочатку з боків, потім з шиї, з передлісся, Даля з передньої частини грудини та з шиї верхньої її частини на холці.

Для знімання шкур з дрібної рогатої худоби серійно виготовляється установка барабанного типу ФСБ, основні недоліки якої - низька продуктивність, значні зриви м'язової тканини, що утворюються при зніманні шкур.

Нутровка. Після знімання шкури проводять нутровку, тобто виймають внутрішні органи з черева та грудної порожнини. Цю операцію необхідно проводити якнайшвидше, бо затримка сприятиме обсіменінню м'язової тканини мікроорганізмами, які знаходяться в шлунково-кишковому тракті.

Перед нутро вкою розпилюють або розрубують грудну кістку, для чого розрізують м'язи від середини грудної клітки вниз до чола (включно), а потім розпилюють грудну кістку від грудного хряща до кінця чола. Замість розпилювання можна провести розрубування грудної кістки сікачем з короткою ручкою. Розпилювання і розрубування треба проводити так, щоб не пошкодити стінок шлунково-кишкового тракту. Тепер грудну кістку і цілу тушу розпилюють за допомогою підвісних «лукових» пилок різних марок - ФЕП «Москвичка», «Мінськ-59М» та ін. Робота з цими пилками трудомістка і вимагає значних фізичних зусиль. Після розпилювання грудної кістки відділяють стравохід від трахеї і звільняють його від вмісту або перев'язують. Пряму кишку біля відхідникового отвору і статевих органів відділяють ножем від стінок тазової області, але тимчасового залишають в ній. Далі розрізують м'язи в області лобкового зрощення, і у корів видаляють вим'я, а у бугаїв і волів відділяють сім'яники і пеніс.

Власне нутровку починають розрізом вздовж білої лінії від розрубаної частини лобкового зрощення вниз до грудної кістки, не пошкоджуючи шлунково-кишкового тракту. Сальник (сорочковий жир), що виступає при розрізі, відділяють ножем і видаляють. Далі з черевної порожнини витягають пряму кишку з сечовим міхуром, кишечник, шлунок, попередньо витягнувши з грудної порожнини в черевну стравохід, рубець з сіткою, книжку і сичуг.

Після виймання шлунково-кишкового тракту виймають лівер (трахея, легені, серце, печінка, діафрагма), для чого відрізують діафрагму і, захопивши трахею, витягують лівер. Нирки відділяють і приєднують до селезінки. Видобуті внутрішні органи розміщують на спеціальних вішалках і піддають ветсанекспертизі.

Розпилювання туші. Після нутровки розпилюють тушу вздовж спинного хребта. Перед розпилюванням туші роблять поздовжній по хребту глибокий розріз м'язів. Тушу розпилюють на 7-8 мм праворуч від сагітальної (середньої) лінії хребта. Роблять це послідовно: крижі, поперекові, грудні й шийні хребці. При такому розпилюванні не ушкоджується спинний мозок і його виймають цілим.

На м'ясокомбінатах для розпилювання туш застосовують пилки «Москвичка» і «Мінськ-59» продуктивністю 600 і 875 гол/год. Розпилювати тушу треба так, щоб уникнути зигзагоподібного поділу по хребту, відділення тіла хребців до одної половини туші та подрібнення хребців, щоб виключити при розпилюванні ручну працю.

Мінське ЕКБ «М'ясомолмаш» разом з ВНДІМП розробили установку Ф2-ФСП/4 для автоматичного розділення туш великої рогатої худоби на пів туші продуктивністю 65 гол/год. Установка працює в автоматичному і ручному режимах, зменшує втрати сировини на 0,015% від маси м'яса на кістках, підвищує культуру виробництва і покращує умови праці робітників. Установку обслуговує один робітник.

Туалет туші. Після розпилювання туші на півтуші проводять її туалет, який складається з сухого і вологого.

Сухий туалет. При проведенні сухого туалету пів тушам надають товарного вигляду, для чого з них видаляють нирковий жир та залишки жиру з хребта і внутрішнього боку пів туш. Відділяють хвіст, між другим і третім хребцями. Зачищають від обривків м'язової тканини, зарізи на шиї, видаляючи при цьому повністю бахрому шийного зарізу від початку шиї до чола, вирізують синці та згустки крові. Видаляють діафрагму, залишаючи на туші лише товстий її край (не більше 1,5 см). Виймають спинний мозок, видаляють побитості, залишки статевих органів і т.д.

Після завершення сухого туалету проводять вологий. Для цього за допомогою щітки-душ промивають теплою водою (температура 25-38°С) півтуші. При відсутності теплої води можна користуватися водопровідною (питною). Промивання півтуші починають з внутрішнього боку, видаляючи можливі забруднення кров'ю та вмістом шлунково-кишкового тракту, після чого промивають зовнішню поверхню півтуші, очищаючи забруднені кров'ю частини. Механічні забруднення зачищають ножем.

Метою сухого туалету є не лише механічне видалення згустків крові та вмісту шлунково-кишкового тракту, що потрапили на тушу під час її обробки, а й зниження бактеріального обсіменіння туші.

Встановлено, що під час розрізу шкіри мікроби потрапляють на поверхню розрізу, а потім руками, ножами і спецодягом розносяться по всій поверхні туші. Особливо значне обсіменіння туш трапляється при порізах шлунково-кишкового тракту під час нутровки.

Тому проведення вологого туалету м'ясних туш на сучасних м'ясопереробних підприємствах зменшує кількість мікроорганізмів на поверхні туші на 90-98%.

3.4 Економічна оцінка результатів досліджень

Основним критерієм при економічній оцінці використання досліджуваної кормової добавки в годівлі молодняку свиней є одержаний прибуток в гривнях на одну гривню затрат (на добавку), так як умови годівлі, догляду і утримання у всіх тварин були однаковими. Додатковий приріст 1 голови за період виробничої перевірки становив:

0,340 кгх30дн. = 10,2 кг

Вартість додаткового приросту в закупівельних цінах 2010 р. становить:

10,2 кг х 15 грн./кг= 153 грн.

Додаткові витрати на препарати становлять:

30 дн. х 0,335 г. = 10,05 х 8,58 грн./кг = 86,2 грн.

Таблиця 11. Економічна оцінка використання БВМД Інтер Мікс ПВ

Показник	1 група (контрольна)	2 група (дослідна)
Кількість тварин, гол.	20	20
Доза добавки, г/гол. за добу	-	0,335
Тривалість досліду, днів	30	30
Середньодобовий приріст, кг	0,293	0,633
1 ± до контролю, кг	-	0,340
Додатковий приріст 1 голови за період досліджень, кг	-	10,2
Вартість додаткового приросту, грн.	-	153
Додаткові витрати на БВМД, грн.	-	86,2
Економічний ефект на 1 грн. затрат, грн.	-	1,77
Прибуток на 1 голову за період випробувань, грн.		66,8
Прибуток по групі, грн.	-	1336
Рівень рентабельності, %	-	77,5

Економічний ефект на 1 грн. затрат становить:

153 грн.: 86,2 грн. = 1,77 грн.

Прибуток за період досліду на 1 голову становить:

153 грн. - 86,2 грн. = 66,8 грн. Сумарний прибуток по групі становить:

66,8 грн. х 20 гол. = 1336 грн.

Одержані дані свідчать про високу віддачу при використанні БВМД Інтер Мікс ПВ в годівлі свиней: на вкладену гривню одержується 1,77 грн. прибутку. Рівень рентабельності становить 77,5%.

4. Аналіз та узагальнення результатів досліджень

Формування стада з елітних високопродуктивних свиней є істотним, але недостатнім чинником в ефективному свинарстві, яке передбачає швидке отримання значних об'ємів продукції, а відповідно і високих прибутків.

Значну роль у вирощуванні свиней відіграє раціональна і збалансована годівля, що передбачає не лише правильне складання раціонів і створення ефективної кормової бази, але й використання сучасних високоефективних систем годівлі.

За умови забезпечення тварин необхідною кількістю енергії, протеїну, жиру, вуглеводів, мінеральних та біологічно активних речовин можливо досягнути високої продуктивності і раціонального використання кормів. Повноцінна й достатня годівля тварин виступає одним з найбільш дієвих зовнішніх факторів впливу на характер та інтенсивність обміну речовин і, як наслідок, зумовлює їх продуктивність.

Завдяки науковообгрунтованому балансуванню раціонів за вмістом енергії і кількістю поживних та біологічно активних речовин можливо різко підвищити продуктивність молодняку свиней на відгодівлі. Проте навіть оптимально високий рівень енергії поряд із балансуванням раціону за біологічно повноцінним протеїном за рахунок незамінних амінокислот (лізин, метіонін, цистин, триптофан, треонін) макро- і мікроелементами та біологічно активними речовинами також не забезпечує стовідсоткової реалізації відгодівельної програми, якщо не приділяти належної уваги системам годівлі [31].

Одним із головних напрямів підвищення продуктивності тварин і ефективного використання кормів є повноцінна годівля і введення у раціони біологічно активних речовин, що виконують роль каталізаторів обмінних процесів в організмі. Біологічно активними речовинами їх називають тому, що навіть в незначних кількостях вони досить сильно впливають на біологічні процеси організму.

До біологічно-активних речовин належать вітаміни, макро - та мікроелементи, ферменти, амінокислоти, антибактеріальні препарати, гормони та інші. Раціональне їх використання у годівлі тварин дозволяє значно підвищити коефіцієнт засвоєння поживних речовин корму, продуктивність і збереження тварин.

Найбільш доцільно застосовувати біологічно активні речовини в годівлі тварин у вигляді заздалегідь приготовлених кормових добавок преміксів, білково-вітамінних, амідо - вітамінних, мінерально-амонійних і мінеральних).

Основна умова при виробництві преміксів і білково-вітамінних добавок - сумісність біологічно активних речовин, що входять до них, та рівномірний їх розподіл у наповнювачі.

Рецепти преміксів і білково-вітамінно-мінеральних добавок для різних видів і груп сільськогосподарських тварин розробляють науково-дослідні установи з урахуванням хімічного складу кормів, типу годівлі, структури раціону і взаємодії біологічно активних речовин. Слід зазначити, що рецепти кормових добавок необхідно постійно удосконалювати [8].

Спеціалізоване виробництво преміксів, БВД та інших кормових добавок розвивається у нашій країні в системі комбікормової і мікробіологічної промисловості. При цьому техніко-економічний аналіз і розрахунки показують, що при створенні виробництв преміксів у системі мікробіологічної промисловості найефективніше їх кооперування з підприємствами по випуску продуктів мікробіологічного синтезу - кормових дріжджів, кормового концентрату лізину та інших (при використанні їх як наповнювачів).

Невід'ємною частиною технології кормових добавок є дозування інгредієнтів. Подальший етап у технологічному процесі виробництва преміксів і БВД є змішування інгредієнтів, основна мета якого одержання однорідної суміші речовин - її гомогенність. Рівномірнішого розподілу біологічно активних речовин у преміксах і білково-вітамінних добавках досягають при ступеневому (поступовому) перемішуванні, суть якого полягає в тому, що спочатку окремі інгредієнти (вітаміни, антибіотики, мікроелементи, амінокислоти) або суміш інгредієнтів (антибіотики та вітаміни) змішують з невеликою кількістю наповнювача, а потім їх змішують зрештою наповнювача.

Застосування БВМД в оптимальних дозах у раціонах свиней являється ефективним та економічно вигідним. Вони підвищують ферментативний фон травного тракту, що призводить до високого рівня засвоєння поживних речовин корму, в наслідок цього, в травній системі утворюється більш висока концентрація продуктів, призначених для всмоктування тканинами організму. Цим і пояснюється позитивна дія кормових добавок на результати годівлі свиней.

Висновки

1. Підвищення продуктивності відлучених поросят в сучасних господарсько-економічних умовах забезпечується використанням в їх годівлі нових білково-вітамінних мінеральних добавок, до яких належить БВМД Інтер Мікс ПВ (стартер), що забезпечує інтенсивний ріст тварин та одержання доброякісної свинини.

2. Збагачення раціонів відлучених поросят БВМД Інтер Мікс ПВ (стартер), в розрахунку 0,335 г. на на голову за добу сприяє збільшенню середньодобових приростів на 340 г., або на 116% та зменшенню витрат кормів на 1 кг приросту на 2,35 корм. од. або на 53,4%.

3. Післядія згодовування БВМД Інтер Мікс ПВ (стартер) проявляється у збільшенні середньодобових приростів свиней на 47 г. або на 9,7%, живої маси на кінець досліду на 16,43 кг або на 19,6%.

4. Згодовування молодняку свиней БВМД Інтер Мікс ПВ (стартер) сприяє збільшенню його передзабійної маси на 29,3%, маси туші - на 16,9% позитивно впливає на масу внутрішніх органів.

5. Згодовування молодняку свиней БВМД Інтер Мікс ПВ (стартер) не має вірогідного впливу на водоутримуючу здатність м'язової тканини і рН, зменшує вміст жиру, ніжність та мармуровість і підвищує інтенсивність забарвлення м'яса та вміст білка.

6. Одержані дані свідчать про високу економічну віддачу, на вкладену гривню одержується 1,77 грн прибутку. Рівень рентабельності становить 77,5%.

Список використаної літератури

біологічний активний свиня годівля

1. Автандилов Г.Г. Морфометрия в патологи /Г.Г. Автандилов // - М.: Медицина, 1973. -284 с.

2. Админа Л.Я. Микроэлементы в кормлений свиней Лесостепной зоны Украинской ССР / Л.Я. Админа, С.В. Панова // Минеральное питание сельскохозяйственных животных. - М.: Колос, 1973. - 191 с.

З. Александров С.Н. Научные основы повышения эффективности животноводства / С.Н. Александров // - Донецк: Агенство «Мультипресс», 1999. - 173 с.

4. Александров С.Н. / С.Н. Александров, С.А. Векслер, Каверза Г.И. [и др.] // Кормление сельскохозяйственных животных. Справочник. - Донецк: Донбасс, 1975. - 159 с.

5. Аликин Ю.С. Кормовая добавка на основе цеолитов и денукяеотшированных дрожжей / Ю.С. Аликин, К.Л. Мотовилов, В.П. Клименко, Л.П. Сенженко, Д.Ю. Бирюкова, Д.В. Кропачев // Матер, науч.-практ. конф. с междунар. участием «Природ, минералы на службе человека» (Минерал, среда и жизнь), Новосибирск. 1999. - Новосибирск, 1999.-С. 172-174.

6. Андин И.С. Динамика жирнокислотного состава организма молодняка кур мясных пород / И.С. Андин, В.И. Матяев, В.Г. Матюшкин, В.Н. Ломанов // Матер, науч. Конф. Мордов. гос. ун-та им. Н.П. Огарева (XXVII Огарев, чтения), Саранск, 15-19 дек., 1998. 4.4. С.-х. науки. - Саранск, 1998, - С. 94-96.

7. Андреєва Л.В. Довідник: Фізіолого-біохімічні методи досліджень у біології, тваринництві та вереринарній медицині / Л.В. Андреева, П.І Вербицький, О.І. Віщур [та ін.]. - Львів, 2004. 399 с.

8. Бакай СМ. Ферменты в медицине, пищевой промышленности и сельском хозяйстве / С.М. Бакай., В.П. Шелест // -К.:Наукова думка, 1968.-С. 3.

9. Баканов В.Н. Кормление сельскохозяйственных животных /В.Н. Баканов, В.К. Менькин. - М.: Агропромиздат, 1989. - 511 с.

10. Бакеева Е.Н. Физиологические основы кормления свиней / Е.Н. Бакеева-К., 1963.-С. 115.

11. Барило Б.С. Вплив перліту на інтенсивність росту курчат - бройлерів та якість продукції / Б.С. Барило, Я.І. Кирилів // Науковий вісник ЛНУВМБТ ім. Гжицького. - Львів, 2009. - ТЛІ, №2 (41), Ч.З. - С. 3-7.

12. Бегма Н.А. Комбинирование протеиновых компонентов в комбикормах для молодняка свиней /Н.А. Бегма // Науково-теоретичний збірник. Вісник ДАУ. - Житомир, 2008. - Вип. №2 (23), т. 1. - С. 45-52.

ІЗ. Березовський П.В. Продуктивність та забійні якості піддослідних свиней за використання нової кормової добавки «Лізовіт» у повнораціонному комбікормі. // Науково-теоретичний збірник. Вісник ДАУ. Вип. №2 (23) т. 1. Житомир, 2008. - С. 189-181.

14. Бергнер X. Научные основы питания сельскохозяйственных животных / Х. Бергнер // - М.: Колос, 1973. - 597 с.

15. Бережнюк Н.А. Хімічний склад м'яса та внутрішніх органів свиней при відгодівлі їх на раціонах з глютаміновою кислотою / Н.А. Бережнюк, О.Р. Паладійчук, Л.П. Чорнолата // Збірник наукових праць ВДАУ. - Вінниця, 2001.-Вип.9.-С. 165-168.

16. Бережнюк Н.А. Перетравність поживних речовин у овець при згодовуванні ферментного препарату Ладозим «Респект» / Н.А. Бережнюк, СВ. Максимець, Л.П. Чорнолата // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - 2009. - Т. 1 N37. - С. 168-176.

17. Белехов Г.П. Минеральное и витаминное питание сельскохозяйстенных животных / Г.П. Белехов, А.А. Чубинская // М.: Колос, 1965.-с.

18.Білокопитов О.М. Перетравність у свиней поживних речовин комбікорму з екструдатом зерна амаранту / О.М.Білокопитов, В.І. Гноєвий // «Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини», ч. 1 с.-г.науки. Вип.6 (ЗО), 2000, - С. 265-268.

19.Бірта Г.О. Розподіл ліпідів в мязовій тканині свиней // Г.О.Бірта/ Науковий вісник ЛНУВМБТ ім. Гжицького. - Львів, 2008. - ТЛО, №3 (38), Ч.З.-С. 17-19.

20. Богданов Г.А. Использование витамина В12 в комплексе с синтетическими аминокислотами при мясном откорме свиней / Г.А. Богданов, В.И. Скорятина // Под ред. М.Ф. Томме. - М.: Колос, 1973. - С. 230-243.

21. Богуславський В.М. Микроорганизмы в кормопроизводстве / В.М. Богуславський / АНССР Молдова. Отд. микробиологии.-Кишинев: Штииннца, 1990-С. 151.

22. Бойко В.І. Анатомія і фізіологія сільськогосподарських тварин / В.і. Бойко, М.В. Лисенко. - К.: Вища школа, 1993. - 394 с.

23. Боярский Л.Г. Ферментные препараты в кормлений животных / Л.Г. Боярский, В.П. Корпгун, Р.У. Бикташев, В.К. Недзвецкий. - М.: Россельхбзиздат, 1985.-С. 110.

24. Боярский Л. Эффективность использования ферментных препаратов в рационах при откорме свиней / Л. Боярский, Н. Юмашев // Свиноводство. - ISSN 0039-713х. - 2006. - №3. - С. 10-11.

25. Братецкий Ф.Д. Ферменты зерна / Ф.Д. Братецкий - М.: Колос, 1994. -196 с.

26. Брюшинин И.Г. Рациональное кормление свиней / И.Г. Брюшинин, А.Т. Мысик. - М.: Россельхозиздат. - 1973. - 112 с.

27. Валигура В.И. Приготовление специальных силосов и эффективность их использования в кормлении супоросных и подсосных свиноматок и растущего молодняка / В.И. Валигура // Автореферат диссертации канд. с.-х. наук 06.00.02 Одесский СХИ. - О., 1967, - 18 с.

28. Вальдман А.Р. Витамины в питании животных / А.Р. Вальдман, П.Ф. Сурай [и др.] // Харьков: РИЛ «Оригинал», 1993, - 423 с.

29. Варчук С.С. Повышение доступности минеральных элементов из фитатных комплексов растительных кормов для свиней / С.С. Варчук, Н.А. Романов [и др.] // «Шляхи підвищення виробництва та поліпшення якості свинини», Харків, 1995, - С. 87-88.

30. Васютенкова Н.С. Применение стабилизированного витамина А и травяной муки при откорме свиней / Н.С. Васютенкова // Химия в сельском хозяйстве. - 1973. - №5.-С. 63-64.

31. Венедиктов A.M. Кормовые добавки / А.М. Венедиктов - М.: Агропромиздат, 1992, - 190 с.

32. Венедиктов A.M. Кормление сельскохозяйственных животных. Справочник / А.М. Венедиктов, П.И. Викторов, Н.В. Груздев [и др.] - М.: Росагропромиздат, 1988.-С. 90-93.

33. Вирощування та відгодівля свиней/ ТОВ «Єврокорм сучасна годівля». - К., 2006.-44С.

34. Герасименко В.Г. Влияние различных уровней минерального питания на биохимические показатели и продуктивность животных / В.Г. Герасименко // Автореф. дис. д-ра биол. наук. - Львов, 1981. - 40 с.

35. Грабовенський І.И. Мінеральні добавки і природні цеоліти / І.И. Грабовенський, Г.І. Калачнюк // Сировинні ресурси кормового виробництва. - Ужгород, 1982.-С. 64-80.

Зб. Гноєвий В.І. Підвищення біологічної цінності раціону свинок шляхом використання амарантового силосу / В.І. Гноєвий, Є.С. Кутіков, о.М. Познякова [та ін.] // «Науково-технічний бюлетень IT УААН», №76, Харків, 2000, - С. 21-25.

37. Гуменюк Г.Д. Параметры экструдирования коллаген- и кератинсодержащих отходов / Г.Д. Гуменюк // Вісн. аграр. науки. - 2000. - №6. - С. 65-68, 86, 88.

38. Гуцол А.В. Продуктивність та стан органів травлення молодняку свиней при згодовуванні преміксів / А.В. Гуцол // Збірник наукових праць В ДСП. - Вінниця, 1998. - Вип.5. - СІ 99-200.

39. Гуцол А.В. Ефективність мацерази в раціонах свиней при вирощуванні на м'ясо / А.В. Гуцол // Збірник матеріалів п'ятої міжвузівської науково практичної конференції аспірантів: «Сучасна аграрна наука: напрями дослідження, стан і перспективи». - Вінниця, 2005. - С. 179-180.

40. Гуцол А.В. Вплив згодовування міновіту на відтворні показники свиноматок та ріст поросят / А.В. Гуцол, В.В. Болоховський // Збірник матеріалів конференції «Україна. Комбікорми - 2007». - АР Крим, 2007. - С 42-44.

41. Гуцол А.В. Продуктивність молодняку свиней при введенні в раціон мацерази / А.В. Гуцол, В.В. Гончарук, В.В. Гончарук // Матеріали науково-практичної конференції «Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах». - Вінниця, 2005. - С. 151-155.

42. Гуцол А.В.Відгодівельні та забійні показники свиней при згодовуванні ферментних препаратів / А.В. Гуцол, Я.І. Кирилів // Сільський господар. - 2005.- №11 -12.-С. 22-24.

43. Двинская Л.М. Витаминное питание сельскохозяйственных животных / Л.М. Двинская, Л.В. Решотова, М.В. Сорокин [и др.] // Рекомендации. - М.: Агропромиздат, 1989. - 70 с.

44. Дем'янчук В.П. Вітамінні корми в тваринництві / В.П. Дем'янчук // - К.: Урожай, 1962. - 104 с.

45. Евсеев Н.К. Рациональные способы подготовки кормов к скармливанию / Н.К. Евсеев, В.А. Бондарев. - М.: Колос, 1972. - 80 с.

46.1батуллін І.Ї. Годівля сільськогосподарських тварин / І.І.Ібатуллін - Київ, 2003. - 241 с.

47. Игнатова М. Уровень протеина и аминокислот в комбикормах для подсосных свиноматок. Равниша на протеин и аминокиселини в комбчнирани фуражи за кьрмещи свине майки / Мая Игнатова // Животновъд. науки. - 1999. - 36, №1. - С. 37-41.

48. Калачнюк Г.І. Практичні аспекта використання ріпакових кормових добавок / Г.І. Калачнюк, Р.Й. Кравців, О.Г. Калачнюк // Сільський господар. -2005.- №1/2.-С. 18-22.

49. Карунский А.Й. Ферментные препараты в рационах молодняка свиней / А.Й. Карунский // Корми і кормовиробництво. - К.: Аграрна освіта, 2002.-ВИП.49.-С. 108-111.

50. Кальницкий Б.Д. Минеральные вещества в кормлении животных / Б.Д. Кальницкий. - Л.: Агропромиздат, 1985. - 207 с.

51. Кириллов М.П. Препараты биологически активных веществ нового поколения в составе комбикормов для сельскохозяйственных животных / М.П. Кириллов // Труды ВИЖа. - Дубровицы, 2004. - Вып.62. - Т.З.-С. 300-306.

52. Кононенко С. Премиксы, обогащенные ферментами в рационах для свиней / С. Кононенко // Свиноводство. -2006. - №1.-С. 10-11.

53. Кузнецов С. Минеральные вещества и витамины для производства премиксов / С. Кузнецов, С. Фраппа // Комбикорма. - 2000, - №4.-С. 35-37.

54. Кузнецов С.Г. Потребление корма и продуктивность животных / С.Г. Кузнецов, Т.С. Кузнецова // Зоотехния. - 1999. - №2.-С. 1-16.

65. Кулик М.Ф. Продуктивність і зміни внутрішніх органів свиней при використанні в раціоні нової кормової добавки / М.Ф. Кулик, І.М. Величко, Л.Р. Мазуренко [та ін.] / Наукові праці В ДСП. - Вінниця, 1996. - Вип.З.-С. 153-158.

56. Кокорев В.А. Обмен минеральных веществ у животных / В.А. Кокорев, А.Н. Федаев, СТ. Кузнецов [и др.] - Саранск, 1999. - 378 с.

57. Клиценко Г.Т. Минеральное питание сельскохозяйственных животных / Г.Т. Клиценко. - К.: Урожай. - 1975. - 184 с.

58. Максаков В.Я. О кормосмесях и премиксах для свиней / В.Я. Максаков // Животноводство. -1986. - №7. - С. 37-40.

59. Максаков В.Я. Годівля сільськогосподарських тварин / В.Я. Максаков, М.І. Мосолов, О.І. Бондарев [та ін.] // - К.: Урожай, 1987. - 168 с.

60. Новгородська Н.В. Вплив зміни співвідношення між цинком і марганцем на продуктивну дію раціонів свиней / Н.В. Новгородська // Корми і кормовиробництво. - К.: Аграрна наука, 2002. - Вип.49. - С. 126-128.

61. Новгородська Н.В. Вплив різних доз цинку і марганцю на мікроелементний склад м'яса та внутрішніх органів свиней / Н.В. Новгородська // Збірник матеріалів ІУ міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів: «Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи». - Вінниця, 2004. - СІ99-200.

62. Новые исследования по использованию ферментов фитазы, витамина Д, фосфора. Съезд птицеводов СГТІА // Комбикормовая промышленность. -1996. - №5.

63. Овсянников А.И. Основы опытного дела в животноводстве / А.И. Овсянников - М.: Колос, 1976. - 304 с.

64. Петрухин И.В. Корма и кормовые добавки / И.В. Петрухин. - М: Росагропромиздат, 1989. - 526 с.

65. Повозніков М.Г. Баланс енергії в організмі молодняку свиней при згодовуванні різних злакових концентрованих кормів / М.Г. Повозніков, В.СХаркавлюк // Науковий вісник ЛНУВМБТ ім. Гжицького. - Львів, 2008.-Т.10, №3 (38), Ч.З.-С. 134-138.

66. Повозніков М.Г. Ефективність використання Варварівського родовища в раціонах телят / М.Г. Повозніков, А.Т. Цвігун, О.І. Любинський // Вчені аграрники сільськогосподарському-виробництву. - Чернівці, 1993. - С. 291-292.

67. Полішук О.В. Вплив тривалого згодовування трави люцерни на гістологічні показники шлунка свиней / О.В. Поліщук, Р.А. Чудак, Л.І. Пастернак [та ін.] // Збірник наукових праць ВДАУ. - Вінниця, 2001. - Вип.9. - С. 156-160.

68. Степанов В.И. Свиноводство и технология производства свинины / В.И. Степанов, Н.В. Михайлов - М.: Агропромиздат, 1991. - С. 243-265.

Размещено на Allbest.ru