Теоретичні та практичні аспекти використання білково-вітамінних мінеральних добавок у свинарстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Збільшення виробництва та поліпшення якості свинини пов'язані з пошуком шляхів підвищення продуктивності тварин генетичними та паратипічними факторами. До останніх відносяться корми і годівля. Наукові пошуки вчених в даний час повинні бути спрямовані на покращення рівня використання поживних речовин корму. В умовах реформованих господарств, в яких виробництво свинини ґрунтується переважно на кормах власного виробництва, виникає необхідність збагачувати раціони комплексом спеціальних добавок, які містять фізіологічно і біологічні активні речовини.

Однією з головних умов підвищення продуктивності свиней є забезпечення їх повноцінною годівлею. Але в сучасних умовах реформування аграрного сектора України дуже важко забезпечити тварин якісними раціонами, збалансованими за необхідними поживними і біологічно активними речовинами. Тому одним із шляхів підвищення використання поживних речовин кормів тваринами є збагачення раціонів кормовими добавками різної природи. При цьому все більше в якості кормових добавок використовують білково-вітамінні мінеральні добавки. Найбільшого поширення у тваринництві набули комплексні добавки нового покоління кількість яких постійно зростає, а їх дія на організм тварин невідома. У зв'язку з цим виникає необхідність наукового обґрунтування використання у свинарстві нових кормових добавок.

Мета і завдання досліджень. Метою даної роботи є вивчення ефективності використання в годівлі свиней білково-вітамінної мінеральної Інтер Мікс ПВ та її вплив на продуктивність та забійні показники свиней.

Для реалізації поставленої мети в задачі роботи входило:

- дати зоотехнічну оцінку білково-вітамінної-мінеральної добавки Інтер Мікс ПВ при використанні її в раціонах свиней;

- встановити ефективність використання білково-вітамінної-мінеральної добавки Інтер Мікс ПВ в раціонах молодняку свиней на дорощуванні;

- дослідити фізико-хімічні показники м'яса свиней при згодовуванні білково-вітамінної-мінеральної добавки Інтер Мікс ПВ;

- дати зоотехнічну і економічну оцінку використання білково-вітамінної-мінеральної добавки Інтер Мікс ПВ в годівлі свиней на дорощуванні.

Об'єкт досліджень - молодняк свиней великої білої породи на дорощуванні, білково-вітамінна-мінеральна добавка Інтер Мікс ПВ.

Предмет досліджень - продуктивність, якість свинини при згодовуванні білково-вітамінної-мінеральної добавки Інтер Мікс ПВ.

Методи досліджень: зоотехнічні (проведення дослідів на тваринах в умовах ферми), морфологічні (дослідження якості м'яса), статистичні (біометрична обробка цифрових даних), аналітичні (огляд літератури та узагальнення досліджень).

Наукова новизна одержаних результатів. Експериментально обгрунтовано ефективність використання в годівлі свиней на дорощуванні нової білково-вітамінної-мінеральної добавки Інтер Мікс ПВ. Зокрема показано, введення в раціон відлучених поросят БВМД Інтер Мікс ПВ в розрахунку 0,335 г. на голову за добу сприяє збільшенню середньодобових приростів на 340 г. або на 116% та зменшенню витрат кормів на 1 кг приросту на 2,35 корм. од. або на 53,4%.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні доцільності використання нової білково-вітамінної-мінеральної кормової добавки в раціонах молодняку свиней при вирощуванні на м'ясо. Одержані дані свідчать про високу віддачу при використанні БВМД Інтер Мікс ПВ в годівлі свиней: на вкладену гривню одержується 1,77 грн. прибутку.

1. Огляд літератури

1.1 Використання біологічно-активних речовин в годівлі свиней

Відомо, що запорукою ефективного свинарства, яке передбачає швидке отримання значних об'ємів продукції, а відповідно і високих прибутків, лише формування стада з елітних високопродуктивних свиней недостатньо. Ключову роль у вирощуванні свиней відіграє раціональна і збалансована годівля, що передбачає не лише правильне складання раціонів і створення ефективної кормової бази, але й використання сучасних високоефективних систем годівлі.

Досягнути високої продуктивності і раціонального використання кормів можливо лише за умови забезпечення тварин необхідною кількістю енергії, протеїну, жиру, вуглеводів, мінеральних та біологічно активних речовин. Повноцінна й достатня годівля тварин виступає одним з найбільш дієвих зовнішніх факторів впливу на характер та інтенсивність обміну речовин і, як наслідок, зумовлює їх продуктивність.

Вивчення аспектів годівлі свиней дає можливість різко підвищити їх продуктивність, зокрема молодняку на відгодівлі завдяки науково обгрунтованому балансуванню раціонів за вмістом енергії і кількістю поживних та біологічно активних речовин. Проте навіть оптимально високий рівень енергії поряд із балансуванням раціону за біологічно повноцінним протеїном за рахунок незамінних амінокислот (лізин, метіонін, цистин, триптофан, треонін) макро- і мікроелементами та біологічно активними речовинами також не забезпечує стовідсоткової реалізації відгодівельної програми, якщо не приділяти належної уваги системам годівлі.

Загальну потребу тварин в енергії і поживних речовинах прийнято розподіляти на потреби, пов'язані з певними специфічними в організмі:

з підтриманням життєдіяльності організму в непродуктивному стані (підтримуюча потреба);

з основною продуктивністю - ростом молодняку, приростом живої маси відгодівлі, утворенням молока у лактуючих тварин, яєць у птиці при яйцекладці та ін. (потреба на продукцію);

- із супутньою продуктивністю або зі специфічним станом тварин - продовженням росту молодої лактуючої корови, з розвитком плода у лактуючих тварин тощо (супутня потреба).

У раціонах свиней нормують вміст енергії, суху речовину, сирий і перетравний протеїн, амінокислоти - лізин і метіонін + цистин, сиру клітковину, кальцій, фосфор, натрій, хлор, залізо, мідь, марганець, кобальт, кухонну сіль, каротин або вітамін А, вітаміни D, Е, В і В₂, В₃, В₄, В₅, В₆, В₁₂ [2,5,17].

Реалізація генетичного потенціалу тварин можлива при забезпеченості їх повноцінною годівлею. Однак у ґрунтах України існує дефіцит мінералъних речовин, що зумовлює зміни у фізіолого-біохімічних процесах в організмі тварин та знижує їх продуктивність [3,9, 14].

Одним із головних напрямів підвищення продуктивності тварин і ефективного використання кормів є повноцінна годівля і введення у раціони біологічно активних речовин, що виконують роль каталізаторів обмінних процесів в організмі. Біологічно активними речовинами їх називають тому, що навіть в незначних кількостях вони досить сильно впливають на біологічні процеси організму.

До біологічно-активних речовин належать вітаміни, макро - та мікроелементи, ферменти, амінокислоти, антибактеріальні препарати, гормони та інші. Раціональне їх використання у годівлі тварин дозволяє значно підвищити коефіцієнт засвоєння поживних речовин корму, продуктивність і збереження тварин.

Значення природного геохімічного середовища для розвитку організму визначається використанням ним багатьох хімічних елементів та їх специфічними властивостями в процесах обміну речовин і входженням до складу багатьох біологічно активних сполук. Ступінь нагромадження хімічних елементів організмами визначається не лише геохімією середовища, але й біологічною їх природою та біогеохімічним кормовим ланцюгом, через який здійснюється зв'язок організмів і середовища (грунт - рослина - тварина - людина).

Серед речовин, що відіграють важливу роль в живленні тварин, значне місце займають мікроелементи, необхідні для росту, розвитку та розмноження. Вони впливають на функції кровотворення, ендокринних залоз, захисні реакції організму, мікрофлору травного тракту, регулюють обмін речовин, беруть участь в біосинтезі білка, проникності клітинних мембран тощо. Основне джерело мікроелементів для тварин - корми. Проте мінеральний склад останніх залежить від типу ґрунтів, кліматичних умов, виду рослин, фази вегетації, агрохімічних заходів, технології збирання, зберігання і підготовки до згодовування, інших чинників. У зв'язку з цим нерідко спостерігається дефіцит одних і надлишок інших елементів, що призводить до виникнення захворювань, зниження продуктивності, погіршення якості продукції і ефективності використання корму.

Вирішальним фактором в одержанні високої продуктивності тварин є повноцінна і збалансована за всіма поживними речовинами їх годівля. Важлива роль при цьому належить мінеральним елементам, оскільки органічні речовини кормів найповніше використовуються організмом при наявності мінеральних. Нестача або відсутність, а також неправильне співвідношення деяких з них у раціонах тварин призводить до зниження ефективності використання кормів [46].

Мінеральні елементи входять до складу тіла тварини як структурний матеріал і як металокомпоненти багатьох вітамінів, гормонів, ферментів, чим забезпечують їх фізіологічну функцію та відповідну інтенсивність обміну речовин. Залежно від вмісту у кормах і в організмах та від потреби останніх ш ділять на три групи: макроелементи, мікроелементи й ультрамікроелементи. Згідно з біологічною класифікацією мінеральні елементи також ділять на три групи: життєво необхідні (біогенні), необхідні елементи з невивченою роллю.

Внаслідок нестачі в організмі того чи іншого мінеральною елемента спостерігаються порушення в обміні речовин, які супроводжуються різними функціональними відхиленнями: знижується апетит, рівень поїдання кормів, коефіцієнти поїдаємості, виникають захворювання, які, як правило, призводять до зменшення продуктивності тварин.

Нестача або надлишок біогенних макро - та мікроелементів у кормах завдає значних збитків тваринництву, стримує ріст тварин, знижує їх продуктивність, викликає захворювання і зменшує продуктивну дію корму, погіршує якість тваринницької продукції, тому мінеральні речовини повинні надходити в організм в оптимальних кількостях і співвідношеннях відповідно потребам тварин.

Для організації повноцінної годівлі при складанні раціонів враховують потребу свиней в макроелементах: кальції, фосфорі, магнії, калії, натрії, хлорі, сірці та мікроелементах: залізі, міді, кобальті, цинку, марганцю, йоду.

Макроелементи становлять 99,6% від усіх мінеральних елементів у тілі тварин. В тканинах організму вони знаходяться у різному вигляді: в кістках - мінеральних солей-кристалів, у м'яких тканинах - справжніх або колоїдних розчинів сполуці з білками або є складовими частинами білків, жирів і вуглеводів.

Кальцій і фосфор є найбільш важливими для свиней макроелементами, між ними існує тісний взаємозв'язок. Недостатнє вживання одного із них обмежує використання іншого. Перед усім, кальцій і фосфор необхідний для побудови кістяка і зубів. Біля 99% всього кальцію організму тварин і до 85% фосфору входять до складу усіх живих клітин організму.

Фосфор і кальцій необхідні для нормального обміну речовин в організмі в цілому і мають велике значення при усіх життєвих процесах. Так, наприклад кальцій - приймає участь в уявленні, у знешкодженні в організмі шкідливих продуктів обміну, відіграє важливу роль при звертанні крові і молока, кальцій необхідний для нормальної діяльності серця, сприятливо впливає на обмін заліза, знижує їсть організму до інфекцій. Фосфор бере участь в обміні білків, жирів та вуглеводів [58, 59].

Підвищення вмісту кальцію з 0,8 до 1,1 до 1,3% при постійному рівні фосфору 0,65% в сумішках для ростучих поросят в період з 30 - до 90 - денного віку знижує приріст (на 5 - 9%) і підвищує затрати корму (на 7-9%) на одиницю приросту. Введення кальцію в раціон покращує мінералізацію організму, але знижує засвоєння протеїну, лізину, жиру та енергії.

В результаті проведених науково-господарських дослідів встановлено, що на репродукцію свиноматок впливають різні даванки Так, найвищу багатоплідність мали свиноматки, які на фоні повноцінної годівлі одержували в раціоні оптимальну кількість кальцію, що дорівнює 30 г. на голову за добу. Зниження або підвищення цього рівня на 30% у тварин призводило до вірогідного зменшення їх багатоплідності [44, 65, 67].

Потреба свиней у кальції забезпечується за рахунок крейди вапняків, травертинів, сапропелів, деревного вугілля. Із фосфорно-кальцієвих препаратів у годівлі свиней використовують монокальційфосфат,: трикальційфосфат, кормовий преципітат, кісткове борошно, кісткову золу [20, 69].

Магній є одним і з найважливіших активізаторів багатьох ферментативних процесів. За даними A.M. Венедіктова та ін [31, 32] вміст його в тілі тварин приблизно 0,5% від живої маси. Магній також забезпечує функціональну здатність нервово-м'язового апарату, входить до складу ферментів, регулює окислювальне фосфорилювання.

Натрій, калій та хлор в обміні речовин тісно взаємопов'язані. Вони беруть участь в процесах травлення, дихання, нервово-м'язового збудження, в імунних реакціях організму, регулюють кислотно-лужний it осмотичний тиск, водний обмін, функції клітинних мембран і катаболізм різних сполук, активізують ряд ферментів [20, 35, 36,56].

Мінеральні елементи калій, натрій і хлор мають важливе значення в підвищенні продуктивності тварин і більш ефективному використанні деяких амінокислот, в першу чергу лізину.

Додавання до основного раціону селеніту натрію (0,1 мг/кг корму) позитивно впливає на перетравність поживних речовин, сприяє збільшенню живої маси поросят до відлучення на 1,2 кг і в 4-х місячному віці на 4,4 кг. Витрати кормів на кг приросту знижуються відповідно на 0,49 корм. од. [60].

Внесення до складу раціонів поросних свиноматок натрію в кількості 19,4 г на голову за добу сприяє - збільшенню приросту живої маси свиноматок, одержанні великої кількості життєздатних і міцних поросят, що мають високу енергію росту.

Для забезпечення потреби в хлорі і натрію свиням достатньо до корму додавати 1,0% кухонної солі [69].

Важливу роль в забезпеченні життєдіяльності організму тварин відіграють мікроелементи. Нестача або надмірна кількість їх може викликати значні паталогічні зміни в організмі тварин.

Мікроелементи як каталізатори і кофактори численних процесів обміну речовин в організмі тварин сприяють зниженню витрат основних поживних речовин корму, пов'язаних з процесом конверсії їх в речовини тіла і продукцію.

У організмі тварин мікроелементи становлять лише 0,4% загальної кількості всіх мінеральних речовин. Входячи до складу гормонів, вітамінів,
вони є неорганічними каталізаторами біохімічних реакцій в організмі або
активізують їх. Основне джерело мікроелементів для рослин і тварин - грунт.

Дослідження мінерального складу кормів вказують, що в переважній їх
більшості надзвичайно низький вміст заліза, міді, кобальту та марганцю, а звідси і недостатній рівень забезпеченості ними організму сільсько-господарських тварин.

Виявлений дефіцит цих мікроелементів в кормових культурах вимагає додаткового внесення до раціону тварин відповідних мікроелементів або спецільних мікроелементних преміксів. Зарадити нестачі мікроелементів в кормах можуть хелатні сполуки дефіцитних мікроелементів з цистеїном цистеїнати), які можуть бути основою для виробництва преміксів.

Згодовування преміксів з біологічно активними речовинами сприяє активації метаболічних процесів, еритропорезу, зростанню активності антиоксидантної системи та корекції обміну речовин. Премікси з халатних сполук (цистеїнатів) проявляють більш виражений ефект, забезпечують фізіологічну регуляцію біохімічних та гематологічних показників, сприяють максимальному підвищенню продуктивності тварин [40, 47].

Біологічна роль кобальту й цинку в організмі тварини надзвичайно
важлива. Кобальт входить до складу вітаміну В₁₂, сприяє синтезу інших
вітамінів, впливає на обмін білків, жирів, вуглеводів. Цей елемент підвищує не лише стійкість тварин до захворювань, але й їхню продуктивність та відтворювальну здатність.

Цинк входить до складу багатьох ферментів, активізує діяльність гіпофізу, а це, в свою чергу, регулює процеси розмноження, підвищує діяльність ендокринних залоз. Цинк бере участь в перетворені каротину на вітамін А, чим сприяє поліпшенню продуктивності тварин.

Кобальт і цинк надходять до організму з кормами. У разі нестачі цих елементів для збалансування раціонів використовують мінеральні підкорми в вигляді сульфатів, хлоридів або карбонатів цинку та кобальту.

За даними Г.Т. Кліценка [57] значення заліза в організмі тварин полягає в тому, що воно входить до складу гемоглобіну та багатьох окисно-відновних і дихальних ферментів - пероксидази, каталази, цитохромів, що чекають участь в біологічному окисленні. В печінці, селезінці її кістковому мозку є білок ферритин, до складу якого також входить залізо (23%).

При нестачі заліза у тварин розвивається анемія як наслідок недостатнього синтезу гемоглобіну, що супроводжується затримкою в рості. Надлишок заліза призводить до погіршення засвоєння фосфору та міді, при цьому відкладання вітаміну А в печінці, що спричиняє зниження рівня споживання корму, а внаслідок цього й приростів. Високі дози заліза, особливо його сульфати, отруйні [17, 26, 27, 28].

У раціонах тварин нестача заліза зустрічається рідко, хоча залізо дефіцитний стан часто відмічають у вагітних і лактуючих маток. Анемія частіше всього проявляється у молодняку, особливо у підсисних поросят.

Для профілактики анемії у поросят-сисунів запропоновано немало ефективних препаратів заліза. Використовують їх у вигляді розчину, порошків, паст, болюсів, пігулок, гранул (гліцерофосфат, фумарат, гемоген, комплекс мікроелементів з альбуміном і токоферолом та інші) [54,96].

Сполукам міді належить друге місце після сполук заліза в каталітичному забезпеченні окисно-відновних процесів. Мідь сприяє збільшенню загального споживанню корму, покращує перетравність поживних речовин раціону, підвищує рівень відкладання білка в організмі, гальмує відкладання жиру, внаслідок чого зменшуються витрати корму [24].

у дослідах І.В. Петрухіна [64] добавка до раціону відлучених поросят з початковою масою 22,2 кг 0,8 г/кг корму сульфату міді підвищувало середньодобові прирости з 404 г. (без добавки міді) до 495 г., або на 22,5% і знижувала витрати корму з 5,04 до 4,11 корм, од., або на 18,4%.

Мідь впливає також на діяльність ендокринних залоз. Так, солі міді знижують рівень цукру в крові, сприяють синтезу гонадотропних гормонів у гіпофізі. Крім цього відмічена залежність між активністю щитовидної залози вмістом міді в крові: після видалення щитовидної залози вміст міді в крові падає, а при введенні пероксину збільшується [68].

Особливу увагу слід звернути на кобальт, який є постійною і життєво важливою складовою частиною тваринного організму. Основна функція якого - участь у кровотворенні. Засвоєний тваринним організмом кобальт зв'язується з амінокислотами. Він істотно впливає на діяльність багатьох ферментів і на обмінні процеси [41].

В дослідах на свинях встановлено, що щоденна підгодівля їх хлористим кобальтом сприяє підвищенню середньодобових приростів на 2 -10% і зниженню затрат кормів на 2 - 9%. При вирощуванні племінних кнурців і свинок, а також під час м'ясної відгодівлі свиней кращі результати були одержані шляхом підгодівлі тварин хлористим кобальтом в дозах 0,075 - 1,5 мг/кг живої маси. Підгодівля тварин хлористим кобальтом покращувала деякі показники крові, сприяла кращому використанні азоту корму, збільшувала накопичення вітаміну В₁₂ в печінці і білку в найдовшому м'язі спини [2].

Орієнтовна потреба свиней в кобальті становить 0,7 - 1,2 мг/кг сухої речовини [19].

Різноманітні функції в організмі виконує цинк. Він бере участь в процесах дихання, є каталізатором окисно-відновних процесів і підсилює фагоцитоз [17]. Цинк - обов'язковий компонент багатьох металовмісних ферментів. Він відіграє важливу роль у протеїновому і вуглеводному обмінах. Характерною ознакою дефіциту цинку молодих свиней є ороговіння шкіри, зниження енергії росту. Свиноматки народжують менше поросят з нижчою живою масою [43].

Вводити цинк в раціони свиней усіх категорій необхідно в кількості 100 мг/кг, посилаючись на те, що стандартні раціони часто створюють надлишок вмісту кальцію, тобто містять його біля 1,0%.

Стимулятором багатьох життєвоважливих процесів в організмі тварин є марганець. Він пов'язаний з обміном речовин і діяльністю ферментів. Марганець має певний вплив на ріст і розвиток тканин та їх статеву діяльність [35, 42, 60, 61].

Особливу фізіологічно-біохімічну функцію в організмі тварин виконує йод. Його присутність у складі стероїдних гормонів забезпечує регуляцію основного обміну теплоутворення, витрат вуглеводів, білків і жирів, що в кінцевому результаті впливає на інтенсивність росту і розвитку [34].

Потреба поросят в йоді знаходиться в межах від 0,05 до 0,4 мг/кг сухого корму. Зайвий йод шкідливий, він знижує рівень гемоглобіну та концентрацію заліза в печінці.

Відомо, що використання у поєднанні йод, кобальт, цинк, мідь і марганець збільшують прирости свиней на 24,9%, а підгодівля окремо кожним з трьох перших мікроелементів забезпечує підвищення приростів 19,7%, 11,3 і 10,8%.

При підгодівлі беконних свиней йодом, кобальтом і цинком їх забійний вихід збільшувався на 5,7 -10,7%. М'ясо піддослідних свиней порівняно з контрольними містило на 2,1 - 4,2% менше води, але більше сухих речовин і жиру. Застосування комплексу мікроелементів забезпечило економію кормів [44, 45].

Перспективним напрямком у вирішенні проблем дефіциту макро- і мікроелементів є використання нетрадиційних природних мінералів цеоліти, бентоніти, сапоніти, вермикуліти). Вони виконують в організмі також роль сорбентів.

Отже, високу продуктивність від тварин можна одержані тільки за умови повного забезпечення їх мінеральними елементами, згодовування яких підвищує засвоєння поживних речовин, покращує стан здоров'я, стабілізує рівень обміну речовин.

Вітаміни - це група низькомолекулярних біологічно активних, органічних сполук різної хімічної будови, які необхідні для нормального росту й розвитку тварин.

Вітаміни є незамінними елементами, необхідними для росту, розвитку та життєдіяльності тварини. Більшість вітамінів в організмі не синтезується, джерелом їх звичайно є природні корми. У тканинах організму тварин їх дуже мало, однак вони забезпечують активний перебіг багатьох біохімічних процесів у різних органах і зокрема в мембранах, плазмі клітин та їх органелах. Як складова частина багатьох ферментів, вітаміни беруть участь у метаболізмі вуглеводів, ліпідів, білків, нуклеїнових кислот і сприяють синтезу й обміну стероїдних гормонів.

Вітаміни класифікуються як водорозчинні (легко розчиняються у воді) та жиророзчинні (розчиняються у жирах та засвоюються у кишечнику за допомогою ліпідів). Водорозчинні вітаміни як правило легко виділяються організмом. Кожний вітамін зазвичай бере участь у багатьох реакціях, тому може мати багато функцій. Група жиророзчинних вітамінів поєднує вітамін А, вітамін Д, вітамін Е та вітамін К. Біологічна роль жиророзчинних вітамінів у значній мірі обумовлена їхньою участю в забезпеченні нормального функціонального стану клітинних, цитоплазматичних, мембран [35, 62].

При недостатній кількості вітамінів у раціонах тварин викають гіповітамінози, які завжди супроводжуються порушенням обміну речовин в організмі й як наслідок цього - зниженням продуктивності, відтворних функцій, пригніченням росту й розвитку молодняка, зниженням стійкості тварин проти захворювань.

При надмірній кількості вітамінів у раціонах виникають гіпервітамінози, які також проявляються порушенням обміну речовин в організмі та зниження продуктивності тварин.

Вітамін А має велике значення для здоров'я і продуктивності свиней.

Він необхідний для росту і відтворення, а також підвищення стійкості організму до збудників інфекційних і інвазійних захворювань. Доведена його участь в обміні білків, жирів і вуглеводів [15, 24].

При згодовуванні підсвинкам на відгодівлі лише концентрованих зернових кормів тварини мало одержують вітаміну А, а в зерні його майже немає. При таких раціонах порушуються процеси росту і розвитку молодняку, знижуються прирости і погіршується оплата корму.

У результаті вивчення ефективності різних препаратів вітаміну А при м'ясній відгодівлі свиней встановлено, що дози вітаміну А 25 - 20 МО/кг - живої маси за добу забезпечують нормальні прирости і запобігають захворюванням [24, 66].

Дослідженнями встановлено позитивний вплив вітаміну А на продуктивність свиней. При включенні у раціони концентрату вітаміну А прирости тварин збільшувалися на 10 - 15%, у них покращувався апетит, знижувалася витрата корму на одинцю приросту, покращувалися кондиції свиней та їх осалення.

У свиней за тривалої відсутності вітаміну А в раціонах порушується функція нервової системи, буває запалення кишечника, органів сечовиділення, самки народжують не життєздатних часто сліпих поросят.

Джерелами вітаміну А в раціонах свиней частіше всього є його провітаміни і, головним чином, каротин, який міститься в зеленому кормі, трав'яному борошні і в деяких інших кормах. Багаті на вітамін А корми тваринного походження: збиране молоко, сироватка, рибне та м'ясо-кісткове борошно [19, 43].

Не менш важливе значення у життєдіяльності тваринного організму мають вітаміни групи Д. В організмі тварин вони виконують важливу фізіологічну функцію щодо обміну мінеральних речовин (кальцію й фосфору), мінералізації кістяка, росту й розвитку, відтворення, нервової діяльності [9, 10, 25].

Недоліком вітаміну Д є однією із причин захворювання ростучих тварин рахітом, а дорослих остеомаляцією. Розвитку Д-гіповітамінозу свиней сприяють також незбалансовані кормові раціони по кальцію, фосфору, білку, вуглеводах і вітамінах [35, 36].

При достатньому вмісті фосфору і кальцію в раціоні відлучених поросят (0,6-0,7% Са та 0_,45-0,5% Р) і оптимальному співвідношенні між ними (1,5 - 2: 1) потреба у вітаміні Д зменшується. Слід відмітити, що при вирощуванні поросят-сисунів підгодівля їх концентратами вітаміну Д покращує ріст і розвиток і позитивно впливає на стан здоров'я. Про це свідчать дані багатьох дослідників [30, 35, 52].

Для використання в сільському господарстві випускають масляні і спиртові розчини концентратів вітаміну Д₂, широке розповсюдження мають сипучі форми препарату [22, 37, 57, 66].

Велике практичне значення в свинарстві мають вітаміни комплексу В. При нестачі вітамінів групи В в кормах, свині повільно ростуть, дають низькі прирости живої маси, погано оплачують корми [5, 23, 36, 52].

Представником цієї групи є вітамін В і (тіамін). В організмі тварин він входить до складу коферменту кокарбоксилази, що бере участь в обміні вуглеводів, впливає на трофічну функцію нервової системи, відіграє істотну роль в обміні білку, деяких мікроелементів (зокрема марганцю, - цинку), стимулює роботу органів травлення і внутрішньої секреції [10, 45, 54].

При нестачі в організмі вітаміну В і спостерігається прискорений розпад азотистих речовин, внаслідок чого наступає від'ємний азотистий баланс, що призводить до збіднення організму на білкові речовини. Тривала нестача вітаміну В₁ знижує стійкість організму проти інфекційних захворювань.

Тіамін синтезується бактеріями в товстому відділі кишечника свиней, всмоктується в кров і частково (на 47-51%) задовольняє організм у вітаміні В₁ [18, 29].

Другим важливим представником вітамінів групи В є вітамін В₂ (рибофлавін). Доведено, що свині чутливі до нестачі рибофлавіну в кормах.

Рибофлавін виконує важливі функції в білковому й вуглеводному обмінах, у здійсненні окисно-відновних процесів у органах і тканинах. рибофлавін сприяє росту молодняку, запобігає запаленню слизових залоз очних оболонок [5 9].

Синтетичний вітамін В₂ позитивно вплинув на інтенсивність росту молодняку свиней і знизив витрати поживних речовин на одинцю приросту. Доза 3 - 3,5 мг на 1 кг сухої речовини була достатньою для підвищення середньодобових приростів у піддослідних тварин на 7,9 - 8,4% і зниження витрат кормів на 5,7 - 6,5 в порівнянні з контролем [55, 66].

Недостача рибофлавіну в раціонах свиней викликає народження мертвих або нежиттєздатних поросят. В яєчниках свиней проходять зміни, спричиняють дегенерацію яйцеклітин. При додаванні до основного пілону свиней 2,7 мг рибофлавіну на 1 кг раціону нормальне розмноження відновлюється [36, 49, 51].

Потреба свиней в рибофлавіні залежить від їх віку, структури кормових раціонів. Ростучі свині засвоюють вітамін В₂ із натуральних кормів гірше, ніж із кристалічного вітаміну.

Вітамін РР в природі зустрічається у вигляді нікотинової кислоти та нікотинаміду. При чому тільки нікотинамід є активною частиною багатьох клітинних ферментів, а нікотинова кислота - лише його попередник, якої він утворюється в організмі. Ферменти, до складу яких входить нікотинамід, і ті грають важливу роль у метаболізмі вуглеводів, жирів і білків, беруть активну участь в окислювально-відновних процесах організму, сприяють травленню та кровотворенню [58, 60, 68].

Дефіцит нікотинової кислоти в раціоні викликає у свиней розлад національної діяльності травних органів, дерматити, припинення росту, збільшення витрати кормів, зростання строків відгодівлі [33, 43, 51].

Добавка нікотинової кислоти в кількості 20 мг на 1 корм. од до раціонів свиней з пониженим на 20% рівнем протеїну сприяє зниженню приростів на 4 - 5%, а на раціонах рослинного походження до 8% - значному збільшенню цього вітаміну у м'ясі [12, 53].

Збагачення раціонів молодняку свиней синтетичними препаратами вітаміну РР сприяє кращому засвоєнню організмом тварин білків раціону, збільшенню середньодобових приростів їх живої маси, підвищення стійкості молодняку до захворювань, а також поліпшенню м'ясних якостей свинини та вивищенню вмісту вітаміну в м'язовій тканині.

У ряді випадків вітаміни взаємно підсилюють фізіологічні ефекти, пов'язані з ними так, зниження під впливом вітаміну Р проникності судин посилюється аскорбіновою кислотою, взаємно посилюється стимуляція кровотворення ціанокобаламіном і фолієвою кислотою.

При згодовуванні свиням 30 мг нікотинової кислоти (із розрахунку на 160 кг живої маси) їх середньодобові прирости підвищувалися на 12%.

У свинарстві великого значення надають взаємозв'язку вітамінів. Надлишок чи нестача одного з них може посилити або послабити вплив і одного чи декількох вітамінів. Так, нестача рибофлавіну порушує обмін вітамінів, а в результаті введення його до раціону в достатній кількості знижується вміст ретинолу в печінці, що запобігає гіперавітамінозу. Нестача тіаміну підвищує потребу в рибофлавіні. Токоферол недоцільно вводити до раціону, бідного на каротин [46, 48, 64].

Високий ефект спостерігається при згодовуванні свиням комплексу вітамінів. Поєднання вітамінів сприяє підвищенню біологічної повноцінності комбікормів та кормових сумішей, кращій оплаті корму та використанню поживних речовин, а також більш економному витрачанні штучних вітамінних препаратів [42, 59].

Таким чином, для забезпечення повноцінної годівлі: сільськогосподарських тварин поряд з основними поживними речовинами важливе значення мають вітаміни, які підвищують використання кормів тваринами до 25% і цим самим сприяють збільшенню продуктивності.

Для забезпечення повноцінної білкової годівлі свиней потрібен не просто протеїн, як такий, а певна кількість амінокислот у відповідному наборі і співвідношенні, при відсутності яких погіршується ефективність використання поживних речовин в кормі і збільшуються затрати на виробництво продукції [6, 12, 24, 35].

В раціонах свиней найчастіше не вистачає таких незамінних аминокислот як лізин, метіонін, цистин та триптофан [9, 19, 52, 57, 62, 66].

Лізин - є найважливішою амінокислотою, що не синтезується в організмі свиней. Він входить до складу білків м'яса а також впливає на стан нервової системи, тканинний обмін калію, формування кістяку, синтез гемоглобіну крові, утворення і співвідношення ДНК і РНК в тканинах [52].

Незбалансованість раціонів молодняку свиней за лізином при знижених на 15 - 20% нормах перетравного протеїну погіршує використання організмом азоту корму, знижує прирости, оплату корму, а також збільшує за 3-4 тижні строк відгодівлі [13, 16, 52, 55].

Метіонін - бере активну участь в окислювально-відновних процесах. Він містить в своїй молекулі сірку і лабільну метильну групу і є основним донором метальних груп для реакції метилування при утворенні креатину, етаноламіну, холіну, ніацину, адреналіну. Метіонін перешкоджає окисленню білкових речовин, жировому переродженню печінки, приймає участь в знешкодженні кормових отрут, сприяє росту білкової тканини в тілі тварин. Потреба в метіоніні на 40 - 53% може бути забезпечена близьким за судовою циститом.

Другою сірковмісною амінокислотою, кількість якої в раціонах свиней нормують, є цистин. Цистин - найважливіший структурний елемент білків, які входять до складу опірних та захисних тканин, він бере участь в побудові спазматичних білків, в утворенні глютатіону та інсуліну. В раціонах цистин частково замінять метіоніном [15, 21, 38].

Триптофан, приймає участь в процесах кровотворення. Він необхідний синтезу гемоглобіну, є попередником нікотинової кислоти, впливає на процеси запліднення і нормального розвитку плоду [37, 58].

Тварині потрібно щоденно прийняти певну кількість кожної із 20 амінокислот для того, щоб забезпечити в першу чергу синтез білків свого аза [15, 21, 38, 59].

Додавання амінокислот до раціону з недостатнім вмістом протеїну прискорює ріст поросят на 20 - 25%, а при нормальному вмісті його на 10 -5% проти контролю з одночасним зниженням витрат кормів і протеїну на одиницю продукції. Результати досліджень показали, що додавання кілограму лізину на тонну комбікормів дає можливість додатково одержати 60 кг свинини [34, 58].

Визначено також, що збалансованість раціонів свиней за амінокислотним складом дозволяє знизити частку білкових кормів в раціоні 15 - 20% без шкоди для здоров'я та продуктивності тварин. Крім гою, збалансоване амінокислотне живлення свиней навіть при зниженні рівня протеїну в раціоні на 15 - 17% підвищує використання азоту корму на 10,7% і зменшує витрати протеїну на 1 кг приросту на 15 - 20% [57].

Результати численних досліджень свідчать про те, що балансування регіонів свиней за найбільш важливими амінокислотами шляхом введення їх синтетичних препаратів забезпечує добрий ріст та розвиток тварин, знижує витрати кормів на одиницю приросту живої маси, дозволяє економити дефіцитні молочні корми і корми тваринного походження, здешевлює продукцію [64].

Введення кристалічного лізину до складу преміксу, який додавали низькопротеїнової кормової сумішки (1,0% за масою), підвищує прирости свиней на відгодівлі на 21,9%, знижує витрати кормів і протеїну на 1 кг приросту на 17,8% і скорочує час відгодівлі тварин від 27 до 100 кг маси на 29 днів [12, 39, 52].

Одна тонна лізину дає можливість заощадити 125 тонн зерна, а також дефіцитні корми тваринного походження [51].

Згодовування свиням на відгодівлі ліпроту 2 та 4% за протеїном сприяє підвищенню приростів живої маси тварин і не викликає суттєвих змін гематологічних показників.

Таким чином використання нетрадиційних кормових добавок дозволяє задовольнити потребу свиней у необхідній кількості протеїну, який за своєю якістю не поступається традиційним кормам, підвищити середньодобові прирости тварин, покращити перетравність основних поживних речовин раціонів, зменшити витрати корму на одиницю приросту.

1.2 Загальна характеристика та принцип розробки рецептів кормових добавок

білкова добавка свиня годівля

Найбільш доцільно застосовувати біологічно активні речовини в годівлі тварин у вигляді заздалегідь приготовлених кормових добавок преміксів, білково-вітамінних, амідо - вітамінних, мінерально-амонійних і мінеральних).

Премікси - це однорідна суміш біологічно активних речовин (мікроелементів, вітамінів, ферментів, антибіотиків, амінокислот), лікувальних препаратів і наповнювачів. Призначені вони для введення у комбікорми, кормосуміші та білково-вітамінно-мінеральні добавки.

До складу білково-вітамінних (БВД) або білково-вітамінно-мінеральних добавок (БВМД) входять білкові компоненти, вітаміни, мікроелементи й інші стимулятори росту та підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин. Застосовують їх переважно для введення у зерносуміші і приготування комбікормів сільськогосподарським тваринам і шипі.

Білково-вітамінні добавки (БВД), або концентрати, використовуються для виробництва комбікормів в господарствах на основі власного фуражу. Білково-вітамінна добавка (концентрат) - це однорідна суміш подрібнених до необхідного (оптимального для засвоєння твариною або птицею) розміру високобілкової кормової сировини рослинного і тваринного походження і мікродобавок (вітамінів, солей мікроелементів та ін.) [4].

Основна умова при виробництві преміксів і білково-вітамінних добавок - сумісність біологічно активних речовин, що входять до них, та рівномірний їх розподіл у наповнювачі.

Забезпечення тварин необхідною кількістю повноцінного протеїну - одна з головних проблем у тваринництві. Поживна цінність протеїнів в основному залежить від набору незамінних амінокислот, що входять до їх складу. Тому для поповнення дефіциту білка і підвищення його біологічної повноцінності в годівлі тварин в склад білково-вітамінно-мінеральних добавок вводять білкові корми рослинного й тваринного походження і з необхідним набором амінокислот, і в першу чергу незамінних, одержаних мікробіологічним і хімічним синтезом, небілкових азотистих речовин, вітамінів, макро- й мікроелементів.

Рецепти преміксів, БВД, АМД та інших добавок можуть бути прості (з одного або двох компонентів) і складні, до яких входить три і більше видів біологічно активних речовин. Найбільш складними є премікси для птиці і свиней, оскільки вони вибагливі до повноцінності годівлі і сильніше реагують на дефіцит у раціоні окремих елементів. На відміну від жуйних свині та птиця в меншій мірі забезпечені вітамінами ендогенного біосинтезу (за рахунок мікроорганізмів кишечника) і тому потребують надходження їх з кормом.

Рецепти преміксів і білково-вітамінно-мінеральних добавок для різних видів і груп сільськогосподарських тварин розробляють науково-дослідні установи з урахуванням хімічного складу кормів, типу годівлі, структури раціону і взаємодії біологічно активних речовин. Слід зазначити, що рецепти кормових добавок необхідно постійно удосконалювати [8].

Факторами, що спонукають розробку нових й удосконалення існуючих рецептів преміксів, є: досягнення науки у питаннях потреби тварин в елементах живлення залежно від їх селекції на скороспілість та високу продуктивність, зміни умов утримання, впровадження нових технологій вирощування, заготівлі й переробки кормів (доступність їх для використання організмом), агрохімічні заходи по підвищенню урожайності культур, вплив на тварин стресових і інших факторів.

Встановлено збільшення потреби тварин у вітамінах при підвищенні в раціоні протеїну і зменшенні білків тваринного походження. Кількість преміксу, введеного в раціон тварин, та його склад повинні нівелювати дефіцит потреби організму в біологічно активних речовинах з урахуванням ш доступності для організму й оптимального співвідношення для використання. Оскільки організувати виробництво кормових добавок для тварин у кожному господарстві практично неможливо, при розробці їх рецептів використовують середні дані хімічного складу кормів і раціонів, типових для кожного виду й віку тварин певних зон [31].

Розробка рецептів кормових добавок ґрунтується на принципі їх продуктивного ефекту. В зв'язку з цим необхідно створювати такий комплекс біологічно активних речовин, який забезпечував би продуктивний ефект, вищий за суму результатів дії окремих його компонентів.

Спеціалізоване виробництво преміксів, БВД та інших кормових добавок розвивається у нашій країні в системі комбікормової і мікробіологічної промисловості. При цьому техніко-економічний аналіз і розрахунки показують, що при створенні виробництв преміксів у системі мікробіологічної промисловості найефективніше їх кооперування з підприємствами по випуску продуктів мікробіологічного синтезу - кормових дріжджів, кормового концентрату лізину та інших (при використанні їх як наповнювачів).

Невід'ємною частиною технології кормових добавок є дозування інгредієнтів. Подальший етап у технологічному процесі виробництва преміксів і БВД є змішування інгредієнтів, основна мета якого одержання однорідної суміші речовин - її гомогенність. Рівномірнішого розподілу біологічно активних речовин у преміксах і білково-вітамінних добавках досягають при ступеневому (поступовому) перемішуванні, суть якого полягає в тому, що спочатку окремі інгредієнти (вітаміни, антибіотики, мікроелементи, амінокислоти) або суміш інгредієнтів (антибіотики та вітаміни) змішують з невеликою кількістю наповнювача, а потім їх змішують зрештою наповнювача.

Одним із шляхів підвищення рівня трансформації поживних речовин кормів у тваринницьку продукцію є використання в годівлі тварин біологічно активних добавок. Вони займають особливе місце в годівлі тварин і промислове їх виробництво практикується в багатьох країнах світу. Адже біля однієї третини органічної речовини, що постачається з кормом, не перетравлюється тваринами. Зниження цих втрат тільки на 2-3% дозволяє отримати значну кількість додаткової продукції тваринництва.

Застосування білково-вітамінних-мінеральних добавок в оптимальних дозах у раціонах свиней являється ефективним та економічно вигідним. Вони підвищують ферментативний фон травного тракту, що призводить до високого рівня засвоєння поживних речовин корму, в наслідок цього, в травній системі утворюється більш висока концентрація продуктів, призначених для всмоктування тканинами організму. Цим і пояснюється позитивна дія кормових добавок на результати годівлі свиней.

2. Матеріал і методика досліджень

2.1 Матеріал та умови проведення досліджень

Дослідження проводилось в умовах ТОВ «Сухоліське» Білоцерківського району Київської області.

Об'єктом досліджень була білково-вітамінна-мінеральна добавка Інтер Мікс ПВ виробництва ТОВ «Інтерагротех».

До складу добавки входить: шрот соєвий, висівки пшеничні, олія рослинна, L-Лізин, DL-Метіонін, L-Треонін, L-Триптофан, кальцію карбонат, натрію хлорид, монокальцій фосфат, вітаміни, мінерали, холіну хлорид, ензими: 1,4 бета-ксиланаза та 1,3 (4) бета-глюканаза, антиоксидант, ароматизатор.

Основним методичним прийомом постановки зоотехнічних дослідів на тваринах по вивченню ефективності вказаної вище кормової добавки був прийнятий принцип аналогічних груп [7, 63]. При їх формуванні враховували живу масу тварин, вік, стать, походження.

Дослідження проведені на двох групах - аналогах молодняку свиней великої білої породи, відлучених від свиноматок в 45-добовому віці за такою схемою (табл. 1). Початкова жива маса становила 11,5 кг. Перша група була контрольною.

Контрольна група підчас зрівняльного та основного періодів отримували основний раціон (ОР). Основний раціон складався за поживністю в 50% дерті ячмінної, 45% дерті пшеничної та 5% дерті горохової.

Таблиця 1. Схема досліду

Групи	Кількість тварин, гол	Характеристика годівлі по періодах
		зрівняльний, 14 діб	основний, 30 діб	заключний, до досягнення живої маси 100-110 кг
1 (контрольна)	20	ОР	ОР	ОР
2 (дослідна)	20	ОР»	В ОР 24% концкормів замінили стартером Інтер МіксПВ	ОР

ОР - основний раціон

В основний період досліду поросятам дослідної групи в добовому раціоні 24% концкормів за масою заміняли білково-вітамінною-мінеральною добавкою Інтер Мікс ПВ стартер.

2.2 Методи досліджень

Тварини утримувались групами в типовому свинарнику. Годівля була дворазовою, доступ до води протягом доби був вільний.

В наступному поросята вирощувались на основному раціоні до досягнення живої маси 100-110 кг. При досягненні тваринами живої маси 100 кг був проведений контрольний забій свиней по три голови з кожної групи для визначення забійних показників і якості продукції.

Після забою визначали забійну масу тварин, забійний вихід та масу внутрішніх органів. Для дослідження якості м'яса відбирали з кожної туші трьохреберний відруб.

Для вивчення хімічного складу і фізичних властивостей м'язової тканини відбирали зразки найдовшого м'язу спини, розташованого над 9-12 грудними хребцями. Перед дослідженням м'ясо ретельно препарували і відділяли жирову і сполучну тканину, а потім пропускали через м'ясорубку. В м'язовій тканині визначали вологу, жир, загальний азот, золу за загальноприйнятими методиками [63], водо утримуючу здатність і ніжність м'яса - методом пресування [63], активну кислотність (рН) потенціометричним методом, калорійність - розрахунковим на основі даних хімічного складу.

Основні показники досліджень оброблені біометрично [1] При цьому використані значення критерію вірогідності за Стьюдентом-Фішером при трьох рівнях ймовірності: Р = 0,95, Р=0,99 та Р=0,999, які дають вірогідну величину середньої арифметичної і вірогідність різниці досліджуваних показників при малому і великому числі спостережень.

Для позначення рівня ймовірності (Р) критерію вірогідності різниці (td) таблицях прийняті такі умовні позначенням *Р<0,05; **Р<0,01; ***Р < 0,001.

3. Результати експериментальних досліджень

Для підвищення поживної цінності кормів і їх продуктивної дії в склад раціонів вводять білково-вітамінні-мінеральні добавки, завдяки яким і підвищується доступ основних поживних речовин корму.

Господарства з виробництва свинини мають використовувати комбікорми, складені з урахуванням фактичного складу кормів, що використовуються.

Затримка в розвитку поросят внаслідок недостатньої годівлі або хвороби в ранні періоди їх індивідуального розвитку не може бути в подальшому повністю компенсована. Затримка росту тварин у ранньому віці спричиняє зміни в пропорції їх тіла в залежності від того, в якому періоді життя вона проходила. Крім того, спостерігаються зміни в співвідношенні органів і тканини тіла тварин, а також у фізіологічних і біохімічних функціях організму. Більшість з цих змін не можуть бути компенсовані навіть при покращенні умов життя тварин і навіть в тому випадку, якщо жива маса в наступному вирівнюється.

В даному розділі викладенні результати досліджень по вивченню відгодівельних та забійних показників молодняку свиней на дорощуванні при збагаченні їх раціонів білково-вітамінною-мінеральною добавкою Інтер Мікс ПВ (стартер). Білково-вітамінна-мінеральна добавка Інтер Мікс ПВ є партерним комбікормом для годівлі відлучених поросят.

3.1 Вплив згодовування білково-вітамінної мінеральної добавки Інтер Мікс ПВ на ріст відлучених поросят та їх наступну продуктивність

Відгодівельні та забійні показники.

Сформовані групи поросят у зрівняльний період досліду утримувались на однаковому раціоні, до складу якого входили такі компоненти: дерть ячмінна 0,6 кг, дерть пшенична 0,2 кг, дерть горохова 0,11 кг.

Таблиця 2. Раціон відлучених поросят в зрівняльний період досліду

Показник	Дерть пшен.	Дерть ячмін.	Дерть горох.	Сіль кух.	Всього	Норма	+/ - до норми
Кількість корму, кг	0,2	0, 6	0,11	-	-	-	-
Кормові одиниці	0,25	0,81	0,12	-	1,18	1,0	+0,18
Обмінна енергія, МДж	2,2	7,35	1,44	-	10,99	11,3	- 0,31
Суха речовина, г	170	595	94	-	859	700	+159
Перетравний протеїн, г	21,2	59,5	21	-	101,7	135	-33,3
Лізин, г	0,6	2,87	1,56	-	5,03	7,9	-2,87
Метіонін+цистин, г	0,74	2,52	0,6	-	3,86	4,6	-0,74
Сирий жир, г	4	15,4	2,1	-	21,5	40	-18.5
Сира клітковина, г	3,4	34,3	5,9	-	43,6	30	+ 13,6
Кальцій, г	0,16	1,4,	0,22	-	1,78	7,3	5,52
Фосфор, г	0,72	2,73	0,47	-	3,92	5,8	-1,88
Залізо, мг	8	35	6,6	-	49,6	80	-30,4
Мідь, мг	1,32	2,94	0,85	-	5,11	12	-6,89
Цннк, мг	4,6	24,6	2,93	-	32,13	62	-29,87
Марганець, мг	9,28	9,45	2,2	-	20,93	32	-11,07
Кобальт, мг	0,01	0,18	0,02	-	0,21	0,8	-0,59
Йод, мг	0,01	0,15	0,01	-	0,27	0,25	-0,02
Каротин, мг	0,2	0,36	0,02	-	0,58	4,2	-3,62
Д, тис. МО	-	-	-	-	-	32	-32
Е, мг	23,8	35	5,83	-	64,63	32	+32,63
В1, мг	0,92	2,45	0,83	-	4,2	2,0	-2,2
В.2, МГ	0,28	0,77	0,27	-	1,32	4	-2,68
В12, МКГ	-	-	-	-	-	20	-20
Сіль кухонна, г	-	-	-	3	3	3	-

Загальна поживність раціону складає 1,18 корм. од. і 101,7 г перетравного протеїну. Всі корми згодовувались в складі кормосуміші і поїдались без залишків.

Продуктивність поросят за зрівняльний період (14 днів) показана в таблиці 3. Ці дані свідчать про те, що групи були сформовані правильно, середньодобові прирости тварин піддослідних груп були практично однаковими на рівні 161-171 г.

Таблиця 3. Показники продуктивності молодняку свиней в зрівняльний період досліду, М±m, n=20

Показник	1 група, контрольна	2 група
Жива маса 1 голови:
на початок періоду, кг	10,86±0,35	10,74±0,22
на кінець періоду, кг	13,26±0,42	13,13±0,69
Тривалість періоду, діб	14	14
Приріст:
абсолютний, кг	2,4±0,44	2,26±0,31
середньодобовий, г	171±22	161±19

З таблиці видно, що за приростами живої маси в зрівняльний період вірогідної різниці між групами не спостерігається.

Збагачення раціонів відлучених поросят БВМД Інтер Мікс ПВ (стартер) не має негативного впливу на споживання кормів. В основний період досліду поросята контрольної групи одержували основний раціон до складу якого входили дерть ячмінна 0,6 кг, дерть пшенична 0,767 кг, дерть горохова 0,028 кг.

А поросята дослідної групи у складі раціону одержували дерть пшеничну 0,53 кг, дерть горохову 0,028 кг, дерть ячмінну 0,502 кг та білково-вітамінної мінеральної добавки Інтер Мікс ПВ (стартер) 0,335 кг (табл. 4).

Поживність раціону обох груп складала 1,29 корм. од. та 104,2 г перетравного протеїну.

Дослідження показали, що згодовування білково-вітамінної-мінеральної добавки Інтер Мікс ПВ (стартер) за основний період досліду позитивно впливає на їх продуктивність.

Таблиця 4. Раціон відлучених поросят в зрівняльний період досліду

Показник	Дерть пшен.	Дерть ячмін.	Дерть горох.	БВМД	Всього	Норма
Кількість корму, кг	0,53	0,502	0,028	0,335	-	-
Кормові одиниці	0,678	0,577	0,033	-	1,3	1,3
Обмінна енергія, МДж	7,19	6,37	0,37	4,02	17,95	17,95
Суха речовина, г	0,45	0,43	0,02	0,30	1,20	1,20
Сирий протеїн, г	70,49	56,72	6,10	128,9	262,29	230
Перетравний ї протеїн, г	56,18	42.67	5,37	-	104,23	104,23
Лізин, г	1,59	2,06	0,39	16,77	20,81	20,81
Метіонін+цистин, г	1,96	1,81	0,15	6,77	10,69	10,69
Сира клітковина, г	9,01	24,59	1,51	45,17	80,28	80,28
Кальцій, г	0,42	1,00	0,06	12,20	13,68	13,68
Фосфор, г	1,91	1,96	0,12	8,61	12,6	12,6
Залізо, мг	21,2	25,1	1,68	47,98	95,96	95,96
Мідь, мг	3,49	2,11	0,21	219,1	224,9	224,9
Цинк, мг	12,19	17,62	0,75	-	30,56	10,56
Кобальт, мг	0,04	0,13	0,01	-	0,18	0,18
Марганець, мг	24,59	6,78	0,57	-	31,94	31,94
Йод, мг	0,03	0,11	0,002	-	0,142	0,142
Селен, мг

Подобные документы

• Годівля відлучених поросят

  Господарсько-біологічні особливості свиней. Системи утримання і приміщення, вимоги до них та кліматично-санітарні особливості. Годівля, утримання та використання кнурів-плідників, свиноматок и поросят. Сучасні тенденції в свинарстві, існуючі проблеми.
  
  контрольная работа [43,1 K], добавлен 19.04.2015
  

• Ефективність використання передстартових комбікормів у годівлі молодняка свиней

  Вплив згодовування передстартерних комбікормів "Purina", "Селтек" і "Best-Mix" на продуктивні якості молодняку свиней. Склад і поживність передстартерних комбікормів. Аналіз продуктивних якостей підсисних поросят. Вміст мінеральних речовин в комбікормах.
  
  статья [23,3 K], добавлен 27.08.2017
  

• Використання преміксів та балансуючих кормових добавок при організації повноцінної годівлі корів протягом виробничого циклу

  Годівля корів у перші дні після отелення. Організація повноцінної годівлі дійних корів з використанням преміксів та балансуючих кормових добавок. Норми введення преміксів протягом виробничого циклу. Спосіб приготування комбікорму для молочних корів.
  
  реферат [29,2 K], добавлен 03.11.2014
  

• Білково–вітамінні концентрати. Біографія та здобутки відомих випускників НУХТ

  Характеристика кінцевого продукту біосинтезу. Способи одержання білково–вітамінних концентратів. Приготування концентрату із зелених рослин. Консервування кормів зниженими температурами. Біографія та здобутки М.М. Санова, І.Д. Степаненко, М.Ф. Кулініча.
  
  отчет по практике [34,0 K], добавлен 05.05.2016
  

• Характеристика і властивості кальцієво-фосфорних добавок у раціонах тварин

  Потреба у кальцію та фосфору для жуйних, у моногастричних і птиці. Мінеральні кальцієво-фосфорні добавки у раціонах годівлі тварин. Вплив мінеральних речовин на функціональну продуктивність тварин. Балансування раціонів за вмістом фосфору і кальцію.
  
  курсовая работа [37,5 K], добавлен 24.11.2013
  

• Аналіз годівлі молодняку свиней в умовах ПП Волинської області

  Свинарство як прибуткова галузь тваринництва. Економічна характеристика господарства. Особливості годівлі поросят в ранньому віці. Вплив глини на життєздатність молодняку свиней. Характеристика поведінки піддослідних груп тварин. Зміна живої маси поросят.
  
  курсовая работа [70,7 K], добавлен 27.05.2015
  

• Аналіз годівлі молодняку свиней в умовах ПП Терплюка Л.В. Рожищенського району Волинської області

  Свинарство – прибуткова галузь тваринництва. Особливості годівлі поросят в ранньому віці. Аналіз природно-економічної характеристики господарства. Зміна живої маси поросят впродовж проведення досліду. Вплив глини на життєздатність молодняку свиней.
  
  дипломная работа [114,8 K], добавлен 21.05.2015
  

• Ефективність використання ферментного препарату Vilzim в раціонах молодняку свиней на дорощуванні і відгодівлі

  Дослідження впливу згодовування ферментного препарату, що вивчається, на продуктивні якості молодняку свиней, покращення його відгодівельних якостей. Аналіз і оцінка збільшення живої маси від контролю, а також динаміка середньодобового приросту.
  
  статья [23,8 K], добавлен 22.02.2018
  

• Роль концентрованих кормів у забезпеченні повноцінної годівлі тварин

  Характеристика поживності різних видів концентрованих кормів. Підготовка концентрованих кормів до згодовування. Роль концентратних кормів у забезпеченні повноцінної годівлі свиней та кролів. Особливості годівлі птиці. Вплив кормів на надої корови.
  
  реферат [25,6 K], добавлен 15.05.2013
  

• Аналіз і прогноз кон'юнктури ринку кормів

  Основи годівлі сільськогосподарських тварин. Загальна характеристика, класифікація, хімічний склад, види та біологічна цінність кормів, їх значення у годівлі тварин. Особливості підготовки і способи згодовування коренебульбоплодів та баштанних культур.
  
  курсовая работа [38,1 K], добавлен 07.10.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам