Рубки, формування та оздоровлення лісів в Балаклійському лісовому господарстві

19,7

0,1

0,8

4,5

10,9

3,5

Усього:

22450,0

-

224,2

1621,9

6322,8

8444,1

4701,2

989,3

141,4

5,1

-

%

-

100,0

1,0

7,2

28,2

37,7

20,9

4,4

0,6

-

-

2.8.5 Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за повнотами (площа, га)

Порода	Вкриті лісовою рослинністю землі	В тому числі за повнотами
	усього	%	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0
Хвойні:
Сосна кримська	7,2	-	-	-	4,9	-	2,3	-	- .	-
Сосна звичайна	7473,5	33,3	9,8	89,6	414,6	794,5	3314,2	1833,0	988,6	29,2
Сосна звичайна у вогнищах кореневої губки
	1238,1	5,5	-	0,4	8,1	57,6	540,8	496,8	134,4	-
Разом сосни:	8718,8	38,8	9,8	90,0	427,6	852,1	3857,3	2329,8	1123,0	29,2
Ялина європейська	1,4						1,0	0,4
Разом хвойних:	8720,2	38,8	9,8	90,0	427,6	852,1	3858,3	2330,2	1123,0	29,2
Твердолистяні:
Дуб червоний	1,5	-	-	-	1,2	-	0,3	-	-	-
Дуб звичайний	8871,2	39,5	24,8	138,4	856,4	2606,9	3273,7	1470,7	434,0	66,3
Разом дуба:	8872,7	39,5	24,8	138,4	857,6	2606,9	3274,0	1470,7	434,0	66,3
Ясен зелений	303,6	1.4	-	5,8	61,4	79,2	102,0	38,7	16,5	-
Ясен звичайний	620,9	2,8	-	8,6	40,0	94,5	280,3	142,2	55,3	-
Разом ясена	924,5	4,1	-	14,4	101,4	173,7	382,3	180,9	-71,8	-
Клен гостролистий	208,4	0,9	-		19,5	45,8	114,7	14,0	14,4	-
Клен польовий	157,1	0,7	-	2,1	9,5	20,4	116,1	9,0	-	-
Клен ясенелистий	19,7	0,1	-	1,6		7,7	3,8	6,6	-	-
Разом клена:	385,2	1,7	-	3,7	29,0	73,9	234,6	29,6	14,4	-
В'яз гладкий	9,9	-	-	-	-	1,1	8,8	-	-	-
Берест	52,0	0,2	-	2,8	21,2	1,9	25,5	0,6	-	-
Разом в'яза:	61,9	0,3	-	2,8	21,2	3,0	34,3	0,6	-	-
Біла акація	1458,9	6,5	-	40,3	325,7	320,2	604,4	154,6	13,7	-
Гледичія колюча	1,0	-	-	-	0,6	_	0,4	-	-	-
Разом твердолистяних:	11704,2	52,1	24,8	199,6	1335,5	3177,7	4530,0	1836,4	533,9	_
М'яколистяні:
Береза повисла	55,0	0,2	1,1	-	12,6	19,7	17,7	3,9	-	-
Осика	393,6	1,8	2,5	-	33,9	49,0	165,8	71,2	51,3	19,9
Вільха чорна	308,3	1,4	-	0,9	30,3	49,9	161,7	63,2	2,3	-
Липа дрібнолиста	56,1	0,2	.	2,6	0,8	7,6	11,3	13,7	20,1	_
Тополя бальзамічна	2,7				1,2		_	_	1,5	.
Тополя біла	800,9	3,6	128,0	200,0	176,4	184,5	68,1	30,2	10,9	2,8
Тополя канадська	220,7	1,0	38,3	61,1	49,5	43,9	25,7	2,2	-.	_
Тополя пірамідальна	0,1			_	-	_	_	0,1	_	_
Тополя чорна	14,0	0,1	-	-	10,5	2,1	0,4	1,0	-	-
Разом тополі:	1038,4	4,6	166,3	261,1	237,6	230,5	94,2	33,5	12,4	2,8
Верба біла	21,4	0,1	2,1	1,0	10,5	3,1	1,2	-	3,5	-
Верба ламка	133,1	0,6	24,2	45,9	32,8	23,9	6,3	-	-	-
Разом верби:	154,5	0,7	26,3	46,9	43,3	27,0	7,5	-	3,5	-
Разом м'яколистяних	2005,9	8,9	196,2	311,5	358,5	383,7	458,2	185,5	89,6	22,7
Інші деревні по	роди:
Клен татарський	1,3			1,3
Абрикос звичайний	2,6				1,3	0,9	0,4
Груша звичайна	2,1	-	-	-	-	-	-	2,1	-	-
Алича	0,7	-	-	-	0,6	-	0,1	-	-	-
Яблуня лісова	13,0	0,1	-	3,9	-	5,1	4,0	-	-	-
Разом інших деревних порід:	19,7	0,1		5,2	1,9	6,0	4,5	2,1
Усього:	22450.0	-	230,8	60б,3	2123,5	|4419,5	8851,0	4354,0	1746,5	118,2
		100,0	1,0	2,7	9,5	19,7 1 39,4	19,4	7,8	1,5

Насадження з повнотою 0,3-0,4 займають площу 837,1 га. Їх наявність обумовлена слідуючими факторами: проведенням вибіркових санітарних рубок в вогнищах кореневої губки, а також у всихаючих насадженнях дуба звичайного.

В лісах Балаклійського держлісгоспу є місця масового відпочинку населення на загальній площі 420 га. Переважаючим типом ландшафту в рекреаційних лісах є закритий - 95%, питома вага напіввідкритого і відкритого типів ландшафтів відповідно складає 1% і 4%. Насадження рекреаційних лісів характеризується високим класом естетичної та рекреаційної оцінки, а також високою стійкістю деревостанів.

Усі види господарської діяльності ведуться, в основному, з дотримуванням діючих нормативних актів, правил і настанов. Вони направлені на підвищення якісного стану і продуктивності лісів, збереження і підвищення їх захисних властивостей і негативного впливу на навколишнє середовище не роблять. Окремі частини і ділянки лісового фонду зазнають шкідливого впливу розташованих поблизу промислових і сільськогосподарських підприємств, внаслідок чого відбувається часткове всихання, сповільнений ріст і ослаблення деревостанів, сильне пошкодження окремих дерев, погіршення загального санітарного стану лісового фонду.

Найбільш шкідливо на ліс впливають підприємства сільського господарства, а також місцеве населення та промислові підприємства, які використовують лісові масиви для звалищ сміття. Крім того, в деяких випадках, випасання худоби в лісових насадженнях, також наносить шкоду розвитку та стану деревостанів і лісового середовища в цілому.

На 1.01.2003 року площа під лісами 28977,8 га, в тому числі:

лісогосподарські підприємства - 28338 га;

ліса транспорту - 167,3 га (залізниці - 108,3 га);

промислові та інші підприємства - 77,8 га;

землі запасу та землі загального користування - 376,9 га;

фермери - 17 га;

товарисво “Зоря” - 0,8 га.

Процент лісистості складає 12,6%.

2.8.6 Існуючий і оптимальний поділ деревостанів за групами віку (%)

Групи порід	Існуючий	Оптимальний
	молодняки	середньовікові	пристигаючі	стиглі перестійні	молодняки	середньовікові	пристигаючі	стиглі і перестійні
Ліси І групи Хвойні Твердолистяні М'яколистяні Разом:	21 24 12 22	65 41 19 48	13 14 14 14	1 21 55 16	40 34 30 36	31 37 31 34	20 17 15 18	10 13 24 13

Лісові землі в практичній діяльності використовуються не досить ефективно. Про це свідчить збільшення питомої ваги не вкритих лісовою рослинністю земель (з2,5 до 4,2%), та погіршення деяких середніх таксаційних показників, а також на не високий ступінь використання потенційної продуктивності вкритих лісовою рослинністю земель.

За минулий ревізійний період питома вага сосни звичайної і дуба черешчатого зменшилась на 3%.

Наявність на площі 146,5 га низькобонітетних (5 і ниже класів бонітету) насаджень пояснюється невідповідністю умов місця зростання біологічним властивостям порід.

Насадження з повнотою 0,3-0,4 займають площу 837,1 га. їх наявність обумовлена наступними факторами: всихання насаджень внаслідок комплексу несприятливих кліматичних і екологічних умов та помилками в ідеології лісовідновних робіт в минулому (вирощування швидкоростучих порід). Діагностична характеристика типів лісу викладена в "Основних положеннях організації і розвитку лісового господарства Харківської області".

Насадження з переважаючими породами, що не відповідають типам лісу, займають площу 6,93 тис. га, або 16% від вкритих лісовою рослинністю земель. В результаті змін, що стались за ревізійний період, площа вкритих лісовою рослинністю земель зменшилась на 0,63 тис. га , або 2,2%, загальний запас збільшився на 16,41 тис м³, або 0,4%. Від прогнозу попереднього лісовпорядкування відповідно -5,7% і -18,5%.

Основними причинами змін площі вкритих лісовою рослинністю земель і загальних запасів є вирубка лісу, заліснення невкритих лісовою рослинністю земель, переведення незімкнутих лісових культур у вкриті лісовою рослинністю землі і природний ріст насаджень.

Площа і запас стиглих деревостанів у порівнянні з даними минулого лісовпорядкування збільшились відповідно на 1282,5 га і 253,1 тис. м³, або 55% і 57%. В той же час площа експлуатаційного фонду зменшилась на 871,5 га і 183,94 тис.м³ або 82% та 81%. Основними причинами зміни площі і запасу стиглих насаджень є природний ріст насаджень. Слід відмітити, що в держлісгоспі намітилась тенденція до накопичення запасу стиглих та перестійних деревостанів м'яколистяних та твердолистяних порід. Значне зменшення площі та запасів експлуатаційного фонду пояснюється приведенням характеристик лісового фонду до вимог нормативної бази в частині особливо захисних Ділянок лісу, а також збільшенням площі об'єктів природно-заповідного фонду.

Направленість і результативність ходу природного поновлення як на не вкритих лісовою рослинністю землях, так і під наметом лісу в регіоні вивчені достатньо. Висновки науки і виробничого досвіду з природного поновлення лісу вказують на його низьку ефективність в твердолистяних та хвойних деревостанах та прийнятну в м'яколистяних насадженнях, в умовах держлісгоспу лісовідновлення повинно виконуватись переважно способом створення лісових культур сосни та дуба у відповідних їм умовах місцезростання, в той же час насадження вільхи чорної, осики та тополі білої в заплаві р. Сіверський Дінець після проведення рубок доцільно залишати під природне поновлення.

В рекреаційних лісах, лісопарковій частині лісів зелених зон, місцях масового відпочинку в інших категоріях земель проведена ландшафтна таксація рекреаційних лісів(табл.2.8.6, 2.8.7.)

2.8.6 Розподіл загальної площі рекреаційних лісів за функціональними

Функціональна зона	Лісництво, номери кварталів, що входять в зону	Площа, га
Зона екстенсивної рекреації	Балаклійське - кв. 4-5, 7-8, 12-13,20-23,28-31,37-39, 50-51,68-83	1317,0

2.8.7 Ландшафтна характеристика лісів рекреаційного призначення

Класи	Естетична оцінка	Пішохідна доступність	Додаткова оцінка	Рекреаційна оцінка	Стійкість до рекреаційних навантажень	Стадія рекреаційної дигресії
Зона екстенсивної рекреації
1,0	21,0	692,3	-	666,5	10,0	409,2
2,0	588,5	4Д	19,4	294,8	903,0	685,7
3,0	338,9	405,6	-	141,6	27,6	8,0
4,0	182,4	0,9	669,1	-	147,8	-
5,0	149,5	-	414,4	-	14,5	-
Разом	1280,3	1102,9	1102,9	1102,9	1102,9	1102,9
Середній клас	2,9	1,7	4,3	1,5	2,3	1,6

Переважаючим типом ландшафту в рекреаційних лісах держлісгоспу є закритий ландшафт, питома вага напіввідкритого та відкритого ландшафтів складає 7% і 16%..

Зважаючи на те, що земельні ділянки, які безпосередньо оточують ліси, в тому числі і ділянки лісів, які виконують переважно рекреаційні функції, представлені в основному елементами відкритого та напіввідкритого ландшафтів, виконувати роботи по переоформленню ландшафтів земель лісового фонду держлісгоспу недоцільно. Бажано було б облаштувати ділянки, які в найбільшій мірі відвідуються населенням міст і селищ, які розташовані поблизу, з залученням коштів з бюджетів цих населених пунктів.

Насадження рекреаційних лісів характеризуються середнім класом естетичної оцінки (2,9), високою (середній клас 1,7) пішохідною доступністю, недостатньою кількістю вартих уваги пам'яток і елементів благоустрою (середній бал додаткової оцінки 4,3 ), високою (середній клас 1,5) рекреаційною оцінкою, стійкість до рекреаційних навантажень (середній її ступінь 2,3), незначною (середня стадія 1,6) рекреаційною дегресією, тобто порушенням стану лісового середовища, під впливом рекреації.

2.9 Екологічний стан лісів

Стан і динаміка лісового фонду дають можливість в цілому оцінити екологічний стан лісів держлісгоспу на рік лісовпорядкування. Усі види господарської діяльності велися з дотримуванням діючих нормативних актів. Вони були направлені на підвищення якісного стану і продуктивності лісів, збереження і підвищення їх захисних властивостей. Негативного впливу на навколишнє середовище господарська діяльність-не зробила.

Окремі частини і ділянки лісового фонду зазнають шкідливого впливу

розташованих поблизу промислових і сільськогосподарських підприємств, а також.

Найбільш шкідливо на ліс впливають викиди в атмосферу Балаклійського цементно-шиферного комбінату і Зміївської ГРЕС, а також лісові пожежі, та частково звалища сміття населенням, промисловими підприємствами, переважно вздовж доріг та по узліссях.

Інформація про ступінь та вплив забруднення навколишнього середовища приведена за даними досліджень , проведених Українським науково-дослідним інститутом лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького.

2.9.1 Джерела, характер і розмір шкідливого впливу на ліс

Джерело шкідливого впливу, його місцезнаходження	Фактор впливу і характер, викликаних ним пошкоджень	Територія, що попадає під шкідливий вплив (лісництво, квартал)	Площа, га	Запас сухостою чи пошкодженого лісу, тис.м3
1. Балаклійський цементно-шиферний комбінат, розташований в 0,8 км від уроч. Борисоглібський бір Високобірського лісництва	Підлуговування грунтів внаслідок викидів в атмосферу пилових фракцій при виробництві цементу, підвищенням РН 7,5-8,0	Андріївське лісництво кв.80- 81,83	144	0,01
	Зниження приросту на 40-70%. Виникнення вогнищ соснової губки, та кореневої губки різного ступеню пошкодж.	Балаклійське лісництво кв.1-66	712	0,61
		Високобірське лісництво кв.1-118; 128;129	4341	4,04
2. Зміївська ДРЕС розташована поблизу Андріївського лісництва, урочища Сухомлинська дача	Викиди продуктів спалення кам'яного вугілля, сирнистий ангідрид, зола; оксиди азоту. Зміни хімізму грунтів, підвищення кислотності, що призводить до пригнічення росту основних лісо-утворюючих порід	Андріївське лісництво кв. 2-14; 16-31; 36-39	1794	1,58

РОЗДІЛ 3. Аналіз лісогосподарської діяльності

3.1 Виконання основних положень проекту попереднього лісовпорядкування

В своїй практичній діяльності держлісгосп користувався основними положеннями організації і розвитку лісового господарства, які викладені в проекті попереднього лісовпорядкування.

В організаційно-господарській структурі держлісгоспу сталися деякі зміни, так на підставі наказу Виробничого об'єднання «Харківліс» було ліквідовано Гусарівське лісництво і Петрівський лісорозсадник та організовано Норцівське і Берестянське лісництва.

Принципи організації господарських частин, господарських секцій, та віки рубок по господарських секціях протягом ревізійного періоду не переглядались.

Стан меж і квартальних просік, збереження межових знаків, квартальних і лісогосподарських стовпів:

квартальні просіки, та окружні межі на рік лісовпорядкування були розчищені на 80%;

межові знаки збереглись до 10%;

квартальні стовпи на початок проведення лісовпорядкування частково не відповідають прийнятному ДСТУ і потребують зміни:

при поділу площ держлісгоспу за місцевими Радами, було виділено і перенумеровано 18 кварталів, в яких необхідно поставити квартальні стовпи.

Поточні зміни в матеріали лісовпорядкування та інші облікові документи вносились згідно нормативних документів в повному обсязі, за винятком окремих випадків.

лісогосподарський рубка оздоровлення ліс

3.2 Рубки головного користування

Держлісгосп мав затверджену лісосіку рубок головного користування на 1991-2000 роки, яка в середньорічному обсязі склала 9,5 тис.м³ ліквідної деревини, в тому числі 5,1 тис.м³ ділової деревини.

3.2.1 Виконання проекту рубок головного користування (площа - га; запас - тис. м

Фактичний відпуск деревини в середньому за рік становив 88% середньорічного обсягу діючої розрахункової лісосіки за ревізійний період. Недоруб розрахункової лісосіки пояснюється відсутністю збуту на низькосортну деревину твердолистяних та м'яколистяних порід.

Вихід ділової деревини склав 51,2% при проектному за даними розрахункової лісосіки 53.8%. Розбіжність по фактичному виходу ділової деревини від даних розрахункової лісосіки пояснюється вкрай низькою товарністю дубових низькостовбурних деревостанів, по відведених лісосіках на 2000 рік вона склала лише 19%, при проектних 42%.

Ділянки лісу, які додатково призначались в рубку, узгоджувались при безперервному лісовпорядкуванні.

Діюча розрахункова лісосіка і фактичний відпуск деревини не порушував принципу невиснажливого лісокористування. В той же час вплив рубок головного користування на структуру лісового фонду, в зв'язку з виключенням із рубок головного користування значної частини лісового фонду, не значний, внаслідок чого відбувається накопичення площі та запасів стиглих і перестійних насаджень твердолистяних, а особливо м'яколистяних порід.

Порушень "Правил рубки головного користування" і "Правил відпуску деревини на пні в лісах України" за останні роки не виявлено.

Під час рубок головного користування допускаються незначні втрати деревини. Основною причиною втрат деревини є низьке використання лісосічних відходів, а також не повна реалізація хмизу та хворосту.

3.3 Рубки, формування та оздоровлення лісів

3.3.1 Рубки догляду і вибіркові санітарні рубки

Виконаний обсяг рубок догляду у порівнянні з проектом лісовпорядкування наведений в табл. 3.3.1.1.

Причини значних відхилень в обсягах рубок догляду у порівнянні з проектом лісовпорядкування пов'язані з тим, що починаючи з 1996 року, в зв'язку з недостатнім фінансовим забезпеченням лісогосподарських робіт, держлісгосп скоротив обсяги рубок догляду в ділянках, де не могла бути заготовлена ліквідна деревина, за винятком тих ділянок лісу, де непроведення цих рубок догляду могло призвести до негативних наслідків - зміни головної породи на другорядну, загибелі лісових культур у складі насаджень і інші. Перевиконання обсягів прохідних рубок пов'язано з тим, що в перший рік ревізійного періоду (1991) держлісгосп виконав прохідних рубок на площі 201 га, керуючись проектом минулого лісовпорядкування. В подальшому фактичні обсяги прохідних рубок були близькими до запроектованих і дещо зросли в постанні три роки ревізійного періоду. Слід відмітити, той факт, що в останні 3 роки ревізійного періоду, обсяги рубок догляду в молодняках, та проріджування також збільшились.

Стан насаджень, не охоплених рубками догляду, на рік лісовпорядкування, можливо визнати в цілому задовільним, бо небажаних змін головних порід в них не сталося, за виключенням декількох випадків, на площі 1,2 га (де головна порода змінилась на інші).

Облік рубок догляду по видах в держлісгоспі ведеться в цілому задовільно, але трапляються випадки, коли вид рубки догляду визначається не по фактичному віку насадження на час рубки, а по зазначеному в таксаційних описах.

3.3.1.1 Виконання рубок догляду за ревізійний період

Види рубок та порівнювані показники	Усього потребували р/д залісо-господарськимий	Прийнято II л\в нарадою, га	Фактично пройдено рубками,га (фізична лоща)	%охоплення від насаджень,які потребували р/д зал/міркуваннями	Щорічний,розмір користування
					прийняти II л/в нарадою,га. тис. мЗ	фактично виконано, га, тис. мЗ	% виконання від проекту	середньорічний план
								га, тис мЗ	% від проекту
Освітлення:
площа	201,2	201,2	506,0	100	58,8	50,6	86	48	82
Загальний вирубаний запас					0,31	0,34	110	0,30	97
вт. ч. ліквідний					0,19	0,05	26
діловий	-	-	-	-	-	-	-	-	-
вибірка з 1 га, м3					5,3	6,7	126	6,2	118
Прочищення:
площа	457,1	457,1	659,0	100	91,3	65,9	72	60,0	66
Загальний вирубаний запас					0,86	0,58	67	0,42	49
в т. ч. ліквідний					0,59	- 0,14	24	0,10	17
діловий	-	-	-	-	-	-	-	-	-
вибірка з 1 га, м3					9,4	8,8	94	7,0	74
Проріджування:
площа	2378,2	2378, 2	2169,0		340,4	216,9	64	210	62
Загальний вирубаний запас					6,64	4,27	64	4,00	60
в т. ч. ліквідний					5,69	3,64	64	З,20	56
діловий	-	-	-	-	2,28	1,48	65	2,00	86
вибірка з 1 га, м3					19,5	19,7	101	19,00	98
Прохідні рубки:
площа	337,5	337,5	568,0	100	33,7	56,8	168	33,7	100
Загальний вирубаний запас					0,82	1,63	199	0,82	100

Якість проведення рубок догляду і вибіркових санітарних рубок в цілому по держлісгоспу задовільна, але були випадки, коли рубку догляду виконували з недостатньою інтенсивністю і не на всій площі, а інколи залишалась деревина в місцях рубки. Наказ Мінлісгоспу України від 10.01.93 р. №2 "Про невідкладні заходи по приведенню лісів в належний санітарний стан" виконується, особливо в осередках кореневої губки і в насадженнях пройдених низовою пожежою.

Санітарний стан насаджень постійно контролюється, і коли вибірковими санітарними рубками не досягається мети, а деревостани зріджуються до критичної повноти, виконується суцільна санітарна рубка.

Залишається незадовільним стан лісів в заплавній частині площі держлісгоспу, де має місце накопичення сухостійної деревини, яку можливо вивезти із лісу тільки в зимовий період.

Основним методом проведення рубок догляду є рівномірне зрідження насадження на всій площі ділянки за комбінованим методом.

Деревина від рубок догляду і санітарних рубок реалізується місцевим організаціям, підприємствам і населенню (61%) і використовується на власні потреби, в тому числі на переробку (22%).

Вибіркові санітарні рубки мали бути проведені за 5 років на площі 2117 га з вирубаним запасом 27,1 тис.м³ деревини. Фактично за 5 років держлісгосп виконав їх на площі 3070 га з вирубаним запасом 35,5 тис.м , що в порівнянні з прийнятим 2 л\в нарадою обсягом рубок складає 145%. Пояснюється це погіршенням санітарного стану насаджень.

В подальші роки ревізійного періоду вибіркові санітарні рубки проведені на площі 2671 га з рубкою 49,3 тис.м³ деревини ( в т. ч. ділової 17,2 тис. мЗ), що було викликано фактичним станом насаджень.

3.3.2 Рубки, пов'язані з реконструкцією насаджень

Минулим лісовпорядкуванням, рубки, пов'язані з реконструкцією насаджень, Проектувались на площі 13,6 га. Намічалось вирубати 0,6 тис.м³ кореневого запасу. За Ревізійний період фактично було виконано суцільних реконструктивних рубок на площі 25,0 га, з вирубкою загального запасу 0,72 тис.м , або 184% до проекту. Збільшення реконструктивних рубок було викликано фактичним станом насаджень.

3.3.3 Інші рубки

3.3.3.1 Обсяги виконання інших рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства

Види інших рубок	Обсяги за проектом	Строк виконання, років	Фактично виконано за ревізійний період
	площа, га	запас, тис. мЗ		площа, га	запас тис. мЗ
		Загальний	ліквідний	діловий			загальний	ліквідний	діловий
1. Суцільні санітарні рубки	215,3	61,01	53,25	21,45	8	1184	196,3	196,5	100,8
2. Розчищення квартальних просік	61,2	0,35	0,01		1	6	0,01
3. Розрубка протипожежних розрив.	6,5					68,2	16,9	14,8	9,7
4. Лісовідновні рубки						5	1,2	1,1	0,8
Усього:	283,0	61,36	53,26	21,45	-	1263,2 214,4	185,4	111,3

Збільшення обсягів суцільних санітарних рубок, розрубки протипожежних розривів у порівнянні з проектом минулого лісовпорядкування пов'язане з погіршенням санітарного стану насаджень, фактором якого являється пошкодження насаджень низовими пожежами, які в подальші роки призвели до масового всихання сосни звичайної, збільшення осередків кореневої губки.

Лісовпорядкуванням планувалось створити додатково протипожежних розривів протяжністю 3,25 км, площею 6,5 га. В зв'язку з підвищенням пожежної небезпеки, як в лісах держлісгоспу, так і в сусідніх держлісгоспах (Ізюмський, Кремінський), держлісгоспом було прийняте рішення про розширення мережі протипожежних розривів.

3.4 Інші рубки, не пов'язані з веденням лісового господарства

3.4.1 Обсяги виконання інших рубок, не пов'зані з веденням лісового господарства

Види рубки	Фактично виконано за ревізійний період
	Площа,га	запас,тис.м3
		загальний	ліквідний	Діловий
Рубки,пов'язані з розчищенням земельних ділянок лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю, в зв'язку з розрубкою ліній електромереж і трубопроводу
	14,9	2,5	2,2	1,3

Недостатньо виконувались розчищення квартальних просік, особливо в заплавній частині держлісгоспу і в насадженнях листяних порід, а відновленням межових знаків і межових просік держлісгосп зовсім не займався, що негативно вплинуло на їх стан.

Щоб не допустити в майбутньому погіршення санітарного стану насаджень необхідно ретельно вести нагляд за насадженнями і по необхідності проводити термінові санітарні заходи.

3.5 Заходи з лісозахисту

3.5.1 Динаміка осередків шкідників і хвороб лісу за ревізійний період

Види шкідників і хвороб		Площа осередків, га
	на початок періоду	виникли знову	ліквідовано	затухло	залишок осередків
					усього	в т.ч. потребують заходів боротьби
1. Звичайний сосновий пильщик	_	2310	1830	_	480	_
2. Рудий сосновий пильщик	_	1459	752	_	707	203
3. Соснова совка	19	9416	2499	6376	560	-
4. Хрущ травневий	-	400	-	-	400	400
5. Хрущ червневий	-	50	-	-	50	50
Б. 3елена дубова листовійка		961	951	.	310	.
7. Соснова губка	-	29	26	-	3	3
8. Коренева губка	682	87	452	-	317	143
9. Дубовий трутовик	-	6	4	-	2	2
10. Стовбурні гнилі	691	-	404	-	287	-
Усього:	1392	14718	6618	6376	3116	801

В минулому ревізійному періоді були відмічені осередки масового розмноження таких шкідників лісу, як звичайний сосновий пильщик, рудий сосновий пильщик, хрущі, соснова совка.

Із хвороб лісу найбільше поширення мали коренева губка; соснова губка; стовбурні гнилі листяних порід.

Обсяги фактичного виконання лісозахисних заходів у порівнянні з проектом лісовпорядкування перевиконані. Боротьба в осередках шкідників лісу - проводилась винищувальними заходами (обпилення, обприскування), а боротьба із хворобами лісу була виконана суцільними санітарними рубками. Наприклад, в осередках кореневої губки за 1995-2000 роки були виконані суцільні санітарні рубки на площі 452 га.

Ефективність проведених заходів досить висока.

Але розміщення одного з найбільших в Україні підприємств по виробництву цементу та будівельних матеріалів, поблизу соснового масиву держлісгоспу. ставить під загрозу існування багатьох його насаджень.
Особливість цементного забруднення довкілля - чітко виражений градієнт розподілу техногенних речовин у просторі на відстані до 20 км, але найбільше занепокоєння викликають пошкоджені соснові насадження у смузі при узліссі до 300 м, де частка сухостою в цих насадженнях досягає 10-18% запасу (у вогнищах кореневої губки До 25%), а інтенсивні вибіркові санітарні рубки, призвели до зрідження насаджень (0,6 повнота і менше). Частина пошкоджених насаджень уже зрубана і на зрубах посаджені чисті акацієві культури.

Стан лісозахисту у держлісгоспі задовільний і порушень діючих Санітарних правил і лісах України не виявлено.

3.6 Лісовідновлювальні заходи і лісорозведення

3.6.1 Виконання основних видів робіт з лісовідновлення і лісорозведення за ревізійний період (згідно звітних даних держлісгоспу: чисельник - план, знаменник -виконання)

Основні види робіт	Усього за ревізійний період, га	Середньорічне виконання, га
		за ревізійний період	у рік, попередній лісовпорядкуванню (1999р.)
1. Садіння лісу	1500 1646	150 165	230 231
2. Реконструкція насаджень	13,6 25	1,4 2,5	-
3. Створення лісових культур селекційним садівним матеріалом	15 17	1,5 1,7	-
4. Природне поновлення	120 191,5	12,0 19,1	-
5. Лісорозведення на непридатних землях інших землекористувачів, га	45 57	4,5 5,7	-
6. Створення полезахисних лісових смуг, га	25 28	2,5 2,8	-
7. Висівання в розсадниках деревних та чагарникових порід, га	16,0 16,7	1,6 1,7	1,1 1,1
8. Висаджено сіянців деревних та чагарникових порід у шкілках, тис.шт.	42 45	4,2 4,5	0,5 0,8

3.6.2 Виконання проекту лісовпорядкування з лісовідновлювальних заходів, площа, га

Показники	Лісові культури	Сприяння природному поновлен.	Природне поновлення	Не поновилось на рік теперішнього лісовпорядкування
1. Фактично виконано - усього	1646	-	322,5	519,8
1.1. Не вкриті лісовою рослинністю землі -усього	278,2	-	39,1	220,6
1.1.1. Призначені лісовпорядкуванням	278,2	-	3,1	-
1.1.2. Не призначені лісовпорядкуванням	-	-	36,0	-
в т. ч. обґрунтовано	-	-	-	-
не обґрунтовано	-	-	36,0	-
1.2. Зруби ревізійного періоду	1322,5	-	283,4	299,2
1.2.1. Призначені лісовпорядкуванням	559,0	-	49,8	-
1.2.2. Не призначені лісовпорядкуванням	763,5	-	233,6	-
в т. ч; обґрунтовано	763,5	-	168,8	-
не обґрунтовано	-	-	64,8	-
1.3. Нелісові землі - усього	20,3	-	-	-
1.3.1. Призначені лісовпорядкуванням	20,3	-	-	-
1.3.2. Не призначені лісовпорядкуванням	-	-	-	-
1.4. Вкриті лісовою рослинністю землі -	25
усього
1.4.1. Призначені лісовпорядкуванням	13,6
1.4.2. Не призначені лісовпорядкуванням	11,4
в т.ч. обгрунтовано	11,4
2. Запроектовано попереднім
лісовпорядкуванням - усього	1153,4		52,9
% виконання проекту	142,7		609,6

На непридатних для сільського господарства землях колективних господарств створені лісові культури на площі 57 га і полезахисні смуги 28 га.

Держлісгоспом неправильно вівся облік природного поновлення насаджень, фактично за ревізійний період поновилось природним шляхом 322,5 га насаджень, той час, як за звітними даними держлісгоспу - ця площа склала 191,5 га.

Наявність значних площ не вкритих лісовою рослинністю земель, що не поновилась - 519,8 га пояснюється загибеллю лісових культур.

Рекомендації лісовпорядкування по способах лісовідновлення в основному були витримані. Підбір головних порід, способів агротехніки і технології створення лісових культур здійснювався в залежності від типів лісорослинних умов на основі запропонованих технологічних схем. Створення лісових культур сосни звичайної з розміщенням 1,5-3,5 X 0,5-0,7, а листяних порід 4,0-6,0 X 0,5-0,7; практично чисті за складом лісові культури, як сосни звичайної, так і дуба звичайного. Підготовка ґрунту, під посадку лісових культур, переважно механізована борознами і смугами; посадка виконувалась в основному вручну під меч Колесова. Догляд за лісовими культурами проводився механізований і додатково ручний в рядах.

Доповнення інколи виконувалось не головними породами, а іншими, як експеримент по рекомендації УкрНДІЛГА, в зоні забруднення цементним пилом. В 1995-1996 роках, при ліквідації наслідків пожежі в Савинському лісництві на площі до 140 га, більша увага приділялась терміновому залісненню площ згарищ. В зв'язку з цим частина невкритих лісовою рослинністю земель в інших лісництвах залишилась неосвоєною. Наявність значних площ зрубів, які поновились природньо пояснюється тим, що при переведенні у вкриті лісовою рослинністю землі, доля лісових культур в породному складі мала 3-4 одиниці, яка в подальшому значно зменшилась по ряду причин, таких як: несприятливі кліматичні умови, неякісний догляд за цими лісовими культурами. Мало місце і створення лісових культур на типовому агролісомеліоративному фонді, які в подальшому загинули, ці площі були переведені при лісовпорядкуванні в інші категорії земель (крутосхили, яри, біогалявини, а також у нелісопридатні ділянки).

Сприяння природньому поновленню не проводилось.

Попереднім лісовпорядкуванням проектувалось виконати реконструкцію малоцінних і низькоповнотних насаджень на площі 13,6 га за 2 роки. Фактично реконструкція була виконана на площі 25 га.

Єдиним способом реконструкції насаджень були суцільні реконструктивні рубки з наступним створення лісових культур згідно загальних технологічних схем.

Було також виконано держлісгоспом введення недостаючих порід у незадовільні лісові культури на площі 94,0 га.

Природне поновлення проектувалось на площі 52,9 га. Призначені під природне поновлення площі успішно поновились деревостанами осики, вільхи чорної, тополі та верби білої і були переведені у вкриті лісовою рослинністю землі. Крім того, на зрубах дуба звичайного, де держлісгосп не створив задовільних лісових культур, зруби поновились дубом порослевим та ясенево-кленовими насадженнями, які також були переведені у вкриті лісовою рослинністю землі.

3.6.3 Динаміка площі лісових культур та їх збереження

№№ ПП	Назва показників	Площа в га
		+	-
І. Лісові культури попереднього ревізійного періоду
1.	Було враховано за даними минулого л/в
1.1.	Лісові культури, переведені у вкриті лісовою рослинністю землі	835,6
1.2.	Незімкнуті лісові культури	783,2
1.3.	Лісові культури під наметом лісу	17,6
	Усього було враховано	1636,4
2.	Результати господарської діяльності
2.1	Списано загиблих лісових культур		44,9
	Усього змін		44,9
	^Повинно бути лісових культур за станом на 01.01.2001 р.	1591,5
3.	Узято на облік теперішнім л/в
3.1	Лісові культури, переведені у вкриті лісовою рослинністю землі	1196,2	-
	разом:	1196,2
	Розходження:		-395,3
	Причина розходження:
	1. Загиблі культури, але не списані держлісгоспом:		373,2
	3 них: 1.1. Знищені лісовими пожежами, але не списані держлісгоспом		92,3
	1.2. Переведені в інші категорії земель, але не списані держлісгоспом		82,0
	1.3. Змінилися насадженнями природного поновлення з незначною домішкою лісових культур		199,5
	2. Зміна меж лісових контурів при ув'язці земельного балансу району та уточнення площ при лісовпорядкуванні		9,5
	3. Зрубані при влаштуванні протипожежних розривів		12,0
11. Лісові культури ревізійного періоду
1.	Створено усього
1.1	Лісові культури, переведені у вкриті лісовою рослинністю землі	287,0
1.2.	Незімкнуті лісові культури	1359,0
	Усього значилось	1646,0
2.	Результати господарської діяльності
2.1.	Списано держлісгоспом загиблих лісових культур		640,5
	Усього змін		640,5
	Повинно бути лісових культур за станом на 01.01.2001 р.	1005,5
3.	Узято на облік теперішнім л/в
3.1.	Лісові культури, переведені у вкриті лісовою рослинністю землі	187,9
3.2.	Незімкнуті лісові культури	694,6
	Разом:	882,5
	Розходження	-	123,0
	Причина розходження:
	1. Загиблі культури, але не списані держлісгоспом, які змінились насадженнями природного поновлення з незначною домішкою лісових культур		123,0

В держлісгоспі є Петрівський базисний лісовий розсадник площею 73,6 га, який забезпечує садивним матеріалом, крім держлісгоспу, в окремі роки, інші держлісгоспи області, і в інших лісництвах, крім Андріївського та Високобірського є невеличкі розсадники загальною площею 3,7 га. Кількість вирощених щорічно сіянців в них за останні два роки - в середньому 2,3 млн. шт. Продуктивна площа розсадників складає - 6,1га.

Вирощування селекційно-садивного матеріалу розпочате у Високобірському і Савинському лісництвах у теплицях площею 0,16 га, де вихід стандартних сіянців сосни звичайної більший (в 1,5-2 рази) в порівнянні з відкритими площами висіву. Вирощування сіянців в теплицях дає змогу контролю їх якості, збереження їх при несприятливих умовах.

Існуючі в держлісгоспі розсадники повністю забезпечують потребу в садивному матеріалі при умові ефективного використання їх площ і досягнення стандартного виходу сіянців.

На території Петрівського лісорозсадника з 1982 року діє сортовипробувальна дільниця, де закладено плантації тополі на площі 10,9 га, для визначення оптимальної біологічної густоти насаджень при вирощуванні крупномірної деревини, а також щорічно можна одержувати черенків тополі до 6,0 тис. шт.

На території Високобірського лісництва знаходиться дендропарк площею 2,0 га, де ростуть 75 видів дерево-чагарникових порід. Тут вивчається вплив викидів пилу Балаклійського цементно-шиферного комбінату на різні породи дерев і чагарників..

Садивний матеріал, вирощений в лісових школах, використовується для озеленення садиб лісництв держлісгоспу, населених пунктів, закладення дендропарків, плантацій, а також введення крупномірного посадкового матеріалу в незадовільні лісові культури і реалізацію іншим споживачам. Розвивається вирощування екзотів вічнозелених та декоративних порід, в тому числі блакитної колючої ялини, ялівця, туї, тиса ягідного, та листяних чагарникових порід методом зеленого черенкування у парниках.

3.7 Меліорація

За ревізійний період фактично на пологих балках, ярах та інших землях,які були віднесені до лісокультурного фонду держлісгосп намагався створити лісові культури, але без спеціального комплексу підготовки ґрунту, практично всі ці лісові посадки загинули, або залишились тільки поодинокі дерева і чагарники.

Теперішнім лісовпорядкуванням були враховані і балки, яри та лісонепридатні ділянки і віднесені до агролісомеліоративного фонду.

3.8 Охорона лісу

3.8.1 Відомості про лісові пожежі

Показники	Одиниця вимірювання	Разом за ревізійний період	в т. ч. за 2 останніх роки
			1999 р.	2000р.
1.Площа, пройдена пожежами	га	442,0	7,44	1,1З
в т.ч. вкрита лісовою рослинністю	“	405,0	7,44	1,13
2.Кількість пожеж - усього	випадок	312	52	12
в т.ч. верхових	“	3	-	-
Низових	“	309	52	12
3. Середня площа однієї пожежі	га	1,4	0,14	0,09
4. Стовбурний запас згорілої та пошкодженої деревини	тис. м3	67,2
5. Збитки від пожеж	тис.гривень	-	18,3	3,0
в т. ч. витрати на гасіння	„	-	18,3	3,0
6. Витрати на охорону ліса від пожеж	„	_	92,0	104,9
7. Причина пожеж
7.1. Необережне поводження населення з вогнем	випадок	198	51	12
7.2. Сільськогосподарські підпали	„	3	1	-
7.3. Від автотранспорту	„	2	-	-
7.4. Не встановлено	„	202	-	-
8. Порушення правил пожежної безпеки:
8.1. Виявлено випадків - усього	"	398	41	76
8.2. Накладено штрафів	випадків/гривень	-	41/697	76/1309
8.3. Стягнуто штрафів	випадків/гривень	-	41/697	76/1309

В минулому ревізійному періоді у держлісгоспі мали місце декілька верхових (149 га) і низових пожеж. Несприятливі кліматичні умови призвели до всихання насаджень, пройдених низовим пожежами. Для ліквідації наслідків пожеж були виконані лісогосподарські заходи, суцільні та вибіркові санітарні рубки з наступними лісовідновними заходами. Практично всі згарища залісненні (крім 7,0 га), але стан лісових культур на згарищах, як правило, незадовільний.

Існуюча організація території держлісгоспу за способами виявлення лісових пожеж і боротьби з ними віднесена до зони наземного патрулювання лісовою охороною у пожежонебезпечний період. Створено у держлісгоспі 5 пожежних веж, які обладнані телефоном, або рацією, також створено пожежні станції (ПХС II типу) у лісництвах і держлісгоспі, які мають пожежні автомашини, трактори з протипожежним плугом і інші механізми.

Існуюча організація, в основному, забезпечує оперативне виявлення і гасіння виникаючих пожеж. Але інколи виникає проблема транспорту у лісової охорони, яка мешкає у населених пунктах віддалених від їх обходів.

По районній радіомережі проводяться бесіди про високу пожежну небезпеку у соснових насадженнях, оголошення щодо відвідування лісу і правила поведінки в лісах на відпочинку. Практично через всю територію держлісгоспу тече річка Сіверський Дінець і тому виникають великі труднощі в літній період при необхідності контролювати відпочиваючих, як в організованих місцях відпочинку, так і в стихійних, особливо у вихідні дні.

Проводяться рейди працівниками держлісгоспу, лісництв з залученням працівників міліції в пожежонебезпечний період з метою виявлення та попередження порушень правил пожежної безпеки в лісах. За два останні роки, в середньому, було зареєстровано 32 випадки самовільних рубок з обсягом зрубаної деревини 52.8 м , та 3 випадки інших порушень, які завдали збитків на суму 0,014 тис. грн. По зареєстрованих лісопорушеннях приймались такі заходи:

- складались протоколи на винних осіб і притягувались до адміністративної та матеріальної відповідальності. В разі відмови добровільно сплатити штраф, справи передавались до прокуратури.

На території держлісгоспу діє одне учнівське лісництво, в діяльності якого приймають участь 25 учнів. Учнівське лісництво, як структурний підрозділ Балаклійської школи, забезпечує потребу школярів та учнівської молоді в здобутті знань у галузі лісівництва, сприяє вихованню свідомого ставлення до праці, до охорони природи, використанню та відтворенню лісових ресурсів та вибору майбутньої професії. В своїй Діяльності учнівське лісництво повинно керуватися основними положеннями Закону "країни "Про освіту", Лісового кодексу України та Положенням про учнівське лісництво, загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчально-виховних закладів, затверджених Указом Міністерства України від 01.11.1995 р. №307.

3.9 Загальний висновок за результатами аналізу лісогосподарської діяльності

а) Позитивні сторони ведення лісового господарства:

- ведення лісового господарства за минулий ревізійний період було спрямоване на збереження, відтворення, охорону і захист лісів, поліпшення структури і якісного стану лісового фонду;

-організовано вирощування високоякісного посадкового матеріалу в теплицях;

-не виявлено втрат деревини під час проведення рубок головного користування та рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства;

-досягнута висока мобільність при виявлені та ліквідації лісових пожеж і своєчасне здійснення заліснення їх площ;

-на досить високому рівні виконується впорядкування території лісництв і держлісгоспу.

б) Негативні сторони ведення лісового господарства:

-за ревізійний період пройдено лісовими пожежами 707,0 га, які в подальшому призвели до необхідності проведення суцільних санітарних рубок;

- низький рівень робіт з лісовідновлення, що підтверджується високим відсотком загибелі створених лісових культур, питома вага яких складає 46,5%, а також не виконані лісовідновні роботи на не вкритих лісовою рослинністю землях, запроектованих минулим лісовпорядкуванням;

- майже втричі збільшилась площа стиглих та перестійних насаджень, в ділянках, виключених з розрахунку головного користування, таке накопичення площі стиглих та перестійних насаджень негативно впливає на загальний санітарний стан насаджень і не завжди є економічно обґрунтованим.

Загальний висновок за результатами аналізу господарської діяльності держлісгоспу такий - ведення лісового господарству в цілому за ревізійний період, є задовільним, але мають місце суттєві недоліки, яким необхідно більше приділяти уваги для їх виправлення в наступному ревізійному періоді.

РОЗДІЛ 4 Методика роботи й характеристика зібраного матеріалу

4.1 Методика збору польового матеріалу і його камеральної обробки

Матеріал для написання дипломної роботи збирався на основі таких даних, як „Проект лісовпорядкування Балаклійського держлісгоспу,” „Звіт про виконання виробничого плану по лісовому господарству за 2005 рік,” „Зведена відомість ділянок, відведених під рубки, лісництво Балаклійське Балаклійський ДЛГ на 2006 рік,” „Зведена відомість лісосіки на 2006 рік по рубках, пов'язаних з веденням лісового господарства, інших рубках та РГК, Балаклійський ДЛГ, лісництво Балаклійське,” також була взята інформація в держлісгоспі грошова оцінка по всім сортиментам. При розгляді економічних аспектів допоміг підручник „Основи економіки лісового господарства”.

4.2 Характеристика дослідних об'єктів

Дослідними об'єктами були ділянки, на яких планувалися і проводилися рубки формування і оздоровлення лісів. У лісовому фонді ДП «Балаклійське лісове господарство» проведено рубки догляду на площі - 317 га, з цієї площі заготовили 7122 м³. На освітлення прийшлось 25 га і заготовлено 605 м³, на прочищення 59 га - заготовлено 991 м³, на проріджування 148 га - заготовлено 2745 м³, на прохідні рубки 85 га - заготовлено 2781 м³.

Від рубок, формування і оздоровлення лісів заготовили 38585м³ на площі 1069 га з них:

вибіркові санітарні рубки - 951 га (11928м³);

лісовідновні рубки - 87 га (26311м³);

рубки, пов'язані з реконструкцією деревостанів - 4 га (219м³).

З відомостей по держлісгоспу витікає, що від рубок, формування і оздоровлення лісів, інших рубок та ліквідації захаращенності заготовлено всього 35133м³ з них:

- ділової - 17434м³;

- технічної сировини - 7998м³;

- дров - 9669м³;

- хмизу - 32м³.

Завдання та мета рубок догляду

Рубки догляду за лісом - найважливіший селекційний спосіб формування і вирощування високопродуктивних лісостанів. Він полягає в періодичній вирубці частини дерев, яку з лісівничої і екологічної точки зору залишати в деревостані недоцільно. Рубки догляду - показник культури лісового господарства, майстерності лісівників.

Рубки догляду проводяться, як правило, в насадженнях І та II групи лісів, починаючи з часу зімкнення деревостанів і закінчуючи за 5-10 років до настання віку їх природної стиглості.

У монодомінантних деревостанах рубками догляду регулюють їх густоту і поліпшують якість; у змішаних -упереджують небажану лісозміну і формують насадження найбільш економічно вигідного складу; в складних, крім того, -забезпечують оптимальні умови для формування і росту другого ярусу.

Головні завдання рубок догляду:

> Забезпечення раціонального використання сонячної енергії та поживних речовин ґрунту залишеними на корені кращими деревами майбутнього. Це відбувається завдяки: збільшенню надходження світла, тепла і вологи до ґрунту; прискоренню біологічних процесів в ґрунті, а також процесів обміну речовин і енергії між ґрунтом і деревами.

Підвищення технічної якості, стійкості та продуктивності насаджень.

Регулювання та поліпшення їх породного складу, забезпечення домінування цільових деревних порід.

Збереження і посилення захисних, водоохоронних, санітарно-гігієнічних, естетичних та інших екологічних властивостей і корисностей лісів.

Прискорення росту дерев і скорочення терміну вирощування технічно-стиглої деревини.

Формування найбільш продуктивних складних насаджень з головними породами в першому і другому ярусах.

Запобігання відпаду і своєчасне використання деревини.

Підвищення посухостійкості степових штучних насаджень, особливо полезахисних лісових смуг.

Сприяння природному поновленню при проведенні останніх прохідних рубок покращенням плодоношення пристигаючих лісостанів

Забезпечення попиту на деревні сортименти місцевого значення.

Підвищення прибутковості лісогосподарської галузі.

Класифікація рубок догляду

У залежності від віку лісостанів для сприяння прискоренню росту в них призначають рубки догляду: освітлення, прочистки, прорідження, прохідні (табл. 4.2.1.)

Вид рубок догляду в змішаних і складних насадженнях визначають за віком тої деревної породи певного ярусу, яка потребує і є метою догляду.

4.2.1 Види рубок догляду і вік, у якому їх призначають

Види рубок догляду	Вік насаджень, в якому призначаються рубки догляду в залежності від складу лісостанів
	Насіннєві хвойні та листяні з дуба, бука, явора (віком головної рубки 61 і вище років)	Твердолистяні порослеві, мяколистяні та специфічні господарства з віком (років) головної рубки
		41-50	31-40	26-30
Освітлення	до 10	до 10	до 5	до 5
Прочистка	11-20	11-20	6-10	6-10
Прорідження	21-40	21-30	11-20	11-15
Прохідна	41 і вище	31 і вище	21-35	16-20

Мета різних видів рубок догляду в простих деревостанах:

освітлення - догляд за їх складом з метою забезпечення переваги цільових порід;

прочистка -- догляд за складом і густотою деревостану;

прорідження - догляд за густотою і формою деревостану, формою стовбура та крони для забезпечення найвищої якості стовбурів дерев і найкращої структури насадження;

прохідна рубка - це догляд за приростом і формою лісостану з метою скорочення строків вирощування найбільш економічно цінних сортиментів деревини, формування складного насадження.

Мета рубок догляду в складних насадженнях:

освітлення - догляд за складом природно сформованого нижнього ярусу лісостану для одночасного створення найкращих умов росту і забезпечення виживаємості дерев;

прочистка - догляд за густотою нижнього ярусу лісостану з тією ж метою і завданням;

прорідження - догляд за формою ствола і крони, густотою нижнього ярусу та формою лісостану;

прохідна рубка - догляд за приростом і формою стовбура з одночасним забезпеченням формування складних лісостанів і скорочення строків вирощування найгрубших сортиментів деревини.

У складних насадженнях протягом одного року може призначатись одночасно два види рубок догляду. Лісостан за складом першого ярусу називається березняк вологої ялиново-букової яличини. Береза без захворювань, стовбури високоякісні; осика частково пошкоджена гнилями.

Отже, ми маємо справу з похідним складним лісостаном, під наметом якого сформувався цінний ярус змішаного яличника з ялиною та буком, який згодом у процесі динамічних змін стане корінним для даного типу лісу. В першому ярусі за віком берези призначаємо прохідну рубку середньої інтенсивності з дотриманням комбінованого методу: вирубуємо крислаті дерева осики, частково берези, відсталі в рості ІІІ-V класів (за Крафтом) та всі міжярусні дерева. Рубку проводимо у вересні-жовтні з таким розрахунком, щоб досягти максимального приросту кращих дерев берези й одночасно сприяти оптимальному росту другого ярусу. Після завершення прохідної рубки в першому ярусі переходимо до прочистки в другому: вирубуємо всі другорядні породи і чагарники, частково порослевий бук, пошкоджені парасолькоподібні деревця ялиці та ялини; інтенсивність зрідження середня. З метою використання хмизу, хворосту для виготовлення новорічних ялинок, прочистку проводимо в листопаді - грудні. Через 5 років у першому ярусі призначаємо останню прохідну рубку великої інтенсивності, а в другому, можливо, перше прорідження.

У різновікових куртинних лісостанах, що сформувались після добровільно-вибіркових рубок або ведення господарства за методом неперервно-продуктивного лісу (дауервальду), площу яких недоцільно ділити на дрібні ділянки або важко виділити ділянки окремих видів рубок догляду, призначають комплекс рубок догляду. їх проводять на ділянці всі одночасно.

Методи рубок догляду та способи зріджування

У залежності від того, з якої частини лісостану вирубується переважна маса деревини, визначається метод рубки догляду: верховий, низовий, комбінований.

Методика відбору дерев у рубку полягає в тому, що спочатку візуально в межах кожної біогрупи визначають краще дерево, а по відношенню до нього допоміжні та зайві. Останні клеймують або помічають різаком.

При верховому методі переважну частину маси дерев вирубують з домінуючої частини намету. До зайвих дерев відносять низькоякісні екземпляри головної породи, які переросли і заважають оптимальному розвитку і росту кращих.



Рис. 1. Схема верхового методу доглядових рубань у лісостані: а -будова насадження до рубання; б - після рубання; 1 - кращі дерева, 2 - дерева, що вирубуються; 3 - допоміжні

У нижній частині намету вирубують сухі, усихаючі, пошкоджені хворобами та інші, якщо їх деревна маса має споживну вартість (рис. 1).

Верховим методом найчастіше користуються в дубових, буково-дубових, ялицевих лісостанах та в усіх інших з домішкою м 'яколистяних дерев.

При проведенні догляду за низовим методом основна кількість дерев вирубується з підлеглої частини намету, але можуть вилучатись і окремі крупномірні домінуючі дерева: фаутні, другорядні та інші. Метод найчастіше використовується в сосняках, ялинниках тощо (рис.2 ).



Рис. 2. Схема низового методу доглядових рубань у лісостанах: 1 - до рубання, 2 - після рубання, І -V - класи росту дерев за Крафтом

Комбінований метод рубок догляду поєднує в собі принципи низового та верхового. Вирубують дерева панівної і підлеглої частини намету за рахунок усіх класів росту і ступенів товщини.



Рис. 3. Схема комбінованого методу доглядових рубань. 1 - кращі дерева, 2 - допоміжні, 3 - дерева, які вирубують, 4 -індиферентні(рис. 3)

При цьому забезпечується вертикальна та східчаста зімкнутість намету лісостану, яка сприяє найкращому використанню деревами фотосинтетичноактивної радіації (ФАР). Метод застосовується у мішаних лісостанах з участю тіневитривалих порід, особливо в насадженнях, які сформувались після вибіркових та поступових рубань, а також для формування складних лісостанів.

В процесі проведення рубання дерева лісостану ділять на 4 категорії: 1) кращі, 2) докомінні, 3) ті, що вирубаються, 4) індиферентні. Останні залишаються як дерева особливого призначення: майбутні новорічні ялинки, дерева, з яких згодом формується другий ярус, призначені для гніздування птахів, як їстівний ресурс для фауни, як резерв допоміжних тощо.

Якісно проведена рубка догляду забезпечує:

По-перше, освітлення прямим сонячним промінням верхньої частини крон кращих дерев; по-друге, затінювання (захист) їх стовбурів кронами допоміжних дерев від сонячного опромінювання.

Найкращим з біологічного, екологічного та санітарно-гігієнічного погляду є спосіб рівномірного зрідження деревостанів, завдяки якому вирощують найбільш високопродуктивні та високоякісні лісостани. До нерівномірних способів часткового зрідження належать: коридорний, смужний, лінійний, курганний, біогруповий, коли вирубка дерев в насадженнях проводиться коридорами, смугами, рядами, куртинами, і в окремих цінних біогрупах. Такі способи зрідження найменш придатні і небажані в умовах України.

Методи рубок догляду в складних насадженнях визначаються поярусно, тобто в кожному ярусі окремо, залежно від їх стану.

Методи і способи доглядових рубань в Україні виникли і удосконалились в умовах значного різноманіття типів лісу, ведення інтенсивного лісового господарства, на основі проведення широких наукових досліджень, узагальнення передового лісівничого досвіду, особливостей економіки регіонів, біологічних та екологічних властивостей деревних порід.

У чистих молодняках догляд починають при наявності їх перегущеності, витянутості стовбурів, або й раніше в зв'язку з різноманітністю деревець, переважанням розгалужених, крислатих, порослевих, пошкоджених.

У чистих, змішаних і складних лісостанах внаслідок вирубки чагарників і порослевих крислатих, пошкоджених дерев, які несприятливо впливають на насіннєві кращі дерева, усувається шкідливий вплив, формуються високоякісні стовбури дерев і насіннєві деревостани.

У простих шпилькових і твердолистяних насіннєвих лісостанах рубки догляду закінчують за 5-10 років, а в твердолистяних порослевих і м'яколистяних - за 5 років до віку стиглості; в складних насадженнях рубки догляду проводять неперервно. Якщо стиглий високоповнотний деревостан не планується вирубати протягом ревізійного періоду, в ньому призначають чергову прохідну рубку другорядних порід, порослевим ярусом супутників.