Рубки, формування та оздоровлення лісів в Балаклійському лісовому господарстві

Санітарні рубки

Ріст та розвиток деревостанів супроводжується ослабленням та засиханням частини дерев, причиною чого може бути не тільки дефіцит вологи та поживних речовин, але й ураження збудниками хвороб, заселення шкідниками. При систематичному і якісному проведенні рубок догляду ослаблені дерева видаляються із насадження, чим поліпшується його санітарний стан. У разі несвоєчасного проведення рубок догляду та після закінчення терміну їх проведення у деревостанах накопичуються сухостійкі дерева, що небажано. У сосняках України, які створено на староорних землях, досить часто дерева уражуються збудником кореневої губки, масово всихають. Усе це потребує спеціальних заходів, які забезпечують оздоровлення лісостанів.

До санітарно-оздоровчих заходів відносять:

вибіркові санітарні рубки;

суцільні санітарні рубки;

ліквідацію захаращеності;

запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників та хвороб лісу;

захист заготовленої лісопродукції від шкідників та хвороб.

Тут ми розглянемо санітарні рубки, проведення яких регламентується Санітарними правилами (1995).

Санітарні рубки - один з найважливіших із цілого ряду оздоровчих заходів, які застосовуються при веденні лісового господарства з метою попередження появи і розповсюдження шкідників лісу і хвороб, що можуть нанести збитки насадженню і заготовленій лісопродукції. На відміну від рубок догляду за лісом санітарні рубки мають санітарні цілі, хоча й проводять їх у всіх вікових групах лісових насаджень.

При проведенні санітарних рубок вибирають сухостійні, заселені стовбурними шкідниками дерева, а також ті, що відмирають (якщо крона всохла більше, ніж наполовину). Крім цього, видаляються вітровальні, буреломні і сніголомні дерева, пошкоджені грибними і раковими хворобами, сірянкою, а також ті, що мають нахил 45°. Ознаками для санітарної рубки дерев хвойних порід служить сильна ажурність крони з одночасним пожовтінням хвої, відсутність приросту - при вершинному типі відмирання і наявності бурого борошна та інших ознак заселення вторинними шкідниками при окоренковому типі. Дерева листяних порід, які заселені стовбурними шкідниками, розпізнаються й призначаються до санітарної рубки по свіжому зав'яданню крон і ознаках діяльності шкідників у окоренковій частині стовбурів. У насадженнях, які уражені кореневою губкою, одночасно з вибіркою уражених дерев потрібно вибирати й ослаблені з частково пожовтілою кроною і блідою укороченою хвоєю.

Вилучення зазначених дерев проводиться у разі, коли їх запас становить 5 м³/га і більше за умови, що це не призведе до зниження повноти (усіх ярусів) нижче, ніж 0,5 у пристигаючих, стиглих та перестійних деревостанів і нижче 0,4 в інших.

Якщо вибіркова санітарна рубка може призвести до зниження повноти деревостанів нижче встановленої межі, призначається суцільна санітарна рубка. Рішення про проведення суцільної санітарної рубки приймається після обстеження насадження спеціальною комісією за участю міжрайонного інженера-лісопатолога, яка і визначає доцільність проведення рубки та складає відповідний акт. Дозвіл на проведення суцільної санітарної рубки в лісах усіх груп видають державні органи лісового господарства, областей та автономної Республіки Крим.

При оформленні вибіркових санітарних рубок проводиться подеревний облік призначених до рубки дерев у межах кожного таксаційного кварталу. Дерева, які необхідно рубати, клеймуються на рівні кореневої шийки, а іноді й нумеруються. Ділянки під санітарну рубку відводять у рік рубки. Якщо дерева заселені шкідниками весняної групи, то вимітка дерев проводиться у травні, а зрубуються вони у червні. Якщо ведеться боротьба з шкідниками літньої групи, до дерева призначають до рубки у серпні, а рубають восени або взимку. Суцільні санітарні рубки слід проводити оперативно, щоб не допустити розповсюдження шкідників і хвороб на сусідні ділянки лісу. В осередках кореневої губки рубку слід проводити в осінньо-зимовий період, щоб не допустити природного засівання спор гриба.

Санітарні рубки не проводяться у насадженнях, які на наступний рік відводять під рубки догляду або головну рубку.

У захисних лісах першої групи, де правилами заборонено проведення головних рубок, санітарні рубки є єдиними рубками після рубок догляду, за допомогою яких стиглі і перестійні ліси підтримуються у здоровому стані, а також здійснюється поступова заміна перестиглих дерев молодими. В.Г. Атрохін вважає такі рубки санітарно-лісовідновними.

РОЗДІЛ 5 Аналіз результатів дослідження. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ І МОЖЛИВІ ВИТРАТИ

Економічний аналіз ґрунтується на тому реалістичному припущенні, що метою всієї економічної діяльності є задоволення людських потреб і забезпечення більш високого рівня добробуту за обмеженої кількості наявних ресурсів, яка досягається за більш високого ступеня ефективності економічної системи.

Щоб визначити, наскільки ефективно використовуються виробничі ресурси, ми повинні порівняти їх продуктивність за фактичного й альтернативного використання. Наприклад, якщо одиниця площі землі або одиниця трудових ресурсів, чи одиниця капіталу вкладаються у виробництво деревини, а вони, відповідно, можуть продукувати сільськогосподарські продукти, то витрати для суспільства на вкладення ресурсів у лісове господарство повинні виходити з вартості сільськогосподарської продукції. Це і є можливі витрати на придбання факторів виробництва: вартість продукції при цьому приймається без альтернативи найкращого використання ресурсів.

Там, де ринки діють досконало, можливі витрати факторів виробництва точно відображаються в їхніх цінах. Наприклад, зарплата водія вантажівки буде мати тенденцію відображати його граничну продуктивність у різних галузях, де ця праця використовується. Але іноді ціни ненадійно вказують на можливі витрати. Наприклад, якщо працівник, зайнятий у лісовому господарстві, виявиться безробітним у випадку його можливого застосування в інших галузях діяльності, то можливі витрати дорівнюють нулю, хоча його ціна (зарплата) буде позитивною.

Можливі витрати відображають реальні витрати суспільства, пов'язані з використанням ресурсів визначеним способом. Однак приватні виробники, які працюють для одержання прибутку, переважно зацікавлені в грошовому вимірі витрат, які вони повинні платити за фактори виробництва. В результаті, коли ринкові ціни на фактори виробництва відрізняються від їхніх можливих витрат, оцінка ефективності економічних процесів приватною корпорацією не буде співпадати з результатами аналізу, проведеного з позицій інтересів суспільства в цілому. Обидві оцінки порівнюють доходи й витрати, але часто грошові доходи витрати, що використовуються приватним виробником для визначення рентабельності, необхідно доповнювати й коригувати з тим, щоб установити більш точно чистий дохід суспільства в цілому.

5.1 Ефективність використання земель лісового фонду

Ефективність лісокористування значною мірою визначається особливостями використання земель лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні лісового підприємства. Розглянувши табл. 1.4.1. ми можемо зробити висновок, що в різних типах лісорослинних умов є значні площі насаджень, які не відповідають за своїм складом та продуктивністю корінним деревостанам. Таким чином ці деревостани не можуть бути високопродуктивними.

В типі лісу А₂-С з 176 га сосна звичайна займає 100% території, в В₁дС з 173 га сосна теж займає всю площу, причому представлено чисті соснові деревостани. В цьому типі лісу вже повинна бути домішка дуба звичайного, але його практично немає. З цього слідує, що невірно велися рубки догляду, тому що до прохідної рубки повністю вирубали другорядну породу - дуб звичайний. У В₂-дС з 2446 га сосна займає 2329 га, дуб звичайний - 48 га, а на інші породи припадає дуже мала частка. Для такого типу лісу більше схоже на корінні деревостани, так як ці умови найбільше сприяють росту сосни звичайної. В той же час в багатших умовах свіжого субору є можливість формувати складні деревостани з участю сосни і дуба.

В умовах С₂-лдС з 2102га: деревостани сосни звичайної зростають на площі 1483 га, дуба звичайного - 430 га, м'яколистяних порід - 19 га, дуба червоного - 16 га, ялини - 1,3 га. Можна сказати в цих умовах склад деревостану у більшій мірі буде складним, тому що тут дуб звичайний та інші породи починають конкурувати з сосною звичайною, і в таких деревостанах велику роль треба приділяти рубкам догляду. В С₂-клД найбільшу частку представляють деревостани з переважанням дуба звичайного - 905 га, на долю сосни звичайної припадає - 10 га, дуба червоного - 40 га, клена гостролистого - 7 га. З цього ми бачимо, що корінної другорядної породи липи немає в складі цих насаджень. Це означає потрібно створювати лісові культури з домішкою липи дрібнолистої.

Типу лісу D₂-клД належить найбільша частка в лісовому підприємстві 13840 га, що складає більше половини всієї площі. В цьому типі лісу потрібно створювати добрі умови для формування високопродуктивних насаджень дуба звичайного на долю якого приходиться 12340 га. Перевага дуба беззаперечна перед іншими породам такими як:

- сосна звичайна - 113 га;

- ялина - 0,40 га;

- м'яколистяні - 66 га;

- дуб червоний - 411 га;

- ясен звичайний - 485 га;

- ясен зелений - 9 га;

- клен гостролистий - 150 га.

З наведених даних(табл.1.4.1.) не має ні одної породи, яка співпала з розрахунком на цільові породи, тобто частка порід, яка необхідна для продуктивних і якісних насаджень. В більшості випадків в цих умовах потрібно провести заміну переважаючих порід (осика, ясен зелений, ясен звичайний та клен гостролистий) на дуб звичайний, який має значно більшу цінність та якість. Окремо треба розглянути доцільність вирощування соснових деревостанів у багатих лісорослинних умовах.

Аналізуючи динаміку розподілу площ лісового фонду за категоріями земель та вкритих лісовою рослинністю земель за переважаючими породами та класами віку, можна відзначити, що протягом останніх років спостерігаються такі негативні тенденції, як зменшення площі лісових та вкритих лісовою рослинністю земель, на фоні зростання площ зрубів, галявин та пустирів, зменшення частки головних лісоутворюючих порід та зростання другорядних.

Аналіз причин цих змін дозволяє зробити такі висновки::

- частка соснових насаджень останніми роками поступово зменшувалась (протягом 12-річного періоду майже на 1200 га). Таке зменшення сталося внаслідок проведення суцільних санітарних рубок загиблих насаджень сосни звичайної внаслідок пожеж та в осередках кореневої губки, а також в зоні негативного впливу Балаклійського цементно-шиферного комбінату та Зміїївської ТЕС, які в подальшому були відновлені білоакацієвими насадженнями та насадженнями інших листяних порід.

Зменшення площі лісових земель відбулося внаслідок віднесення земель агролісомеліоративного фонду (ярки, крутосхили та інші землі) до фонду лісовідновлення. На цих землях лісогосподарське підприємство намагалося виконати спробу їх заліснення, але в жорстких лісорослинних умовах без спеціальної підготовки ґрунту, лісові культури, які були створені, загинули і потім були списані. Безперервним лісовпорядкуванням ці площі були переведені до агролісомеліоративного фонду, до того часу коли буде достатнє фінансування цих робіт

Значно зросла площа зрубів, збільшилась площа галявин та пустирів внаслідок збільшення обсягів суцільних санітарних рубок, загибелі лісових культур, як ревізійного періоду, так і старшого віку. Збільшення площі невкритих лісовою рослинністю земель також викликано зростанням площ лісових пожеж.

Зменшення частки лісових культур сталося внаслідок загибелі лісових культур переведених у вкриті лісовою рослинністю землі віком до 20 років, які змінились іншими другорядними породами.

Хвойні насадження в межах ДП «Балаклійське лісове господарство» переважно належать до високобонітетних: до Іа і вище класів бонітету належить - 15% деревостанів, І - 52%, ІІ - 26%, ІІІ - 7%, ІV - 1%.

В той же час досить значні площі навіть високо бонітетних насаджень не можна віднести до високопродуктивних, тому що 17% насаджень сосни звичайної уражені кореневою губкою.

У твердолистяних навпаки більшу частину займають низькобонітетні деревостани. На це впливає декілька факторів:

Переважання похідних деревостанів, склад яких не відповідає цільовому та порослевих дубових деревостанів 2-ї та більше генерацій;

Не вчасно проведені рубки догляду та інші рубки пов'язані з веденням лісового господарства.

Надмірне антропогенне навантаження (забруднення пов'язане з викидами в атмосферу Балаклійським цементно-шиферним комбінатом (Балцем) та Зміївською ТЕС, рекреаційне навантаження).

3) Жорсткі лісорослинні умови.

Розподіл твердолистяних деревостанів за бонітетами такий: Іа і вище класів бонітету - 4%, І - 13%, ІІ - 50%, ІІІ - 30%, ІV - 3%, V - 4% деревостанів.

Для підвищення продуктивності деревостанів твердолистяних порід необхідно здійснити комплекс лісогосподарських та лісокультурних заходів спрямованих на формування деревостанів оптимального складу, зміну порослевих дубових деревостанів на насінневі високостовбурні, обмеження негативного антропогенного впливу.

Для деревостанів м'яколистяних порід спостерігаються подібні закономірності, як і для твердолистяних. Деревостани Іб займають майже 9% площ, І - 15%, ІІ - 18%, ІІІ - 29%, ІV - 25%, V - 5%.

Атмосферне забруднення найбільше впливає на хвойні породи, що проявляється погіршенням їхнього санітарного стану та зниженням продуктивності. Негативний антропогенний вплив поглиблює проблему стійкості соснових насаджень на порушених землях. Особливо це проявляється у Борисоглібськом бору (Високобірське лісництво), яке прилягає до Балаклейського цементно-шиферного комбінату “Балцем”. Для вирішення цієї проблеми потрібно на узліссі створювати лісові насадження з листяних порід, які є більш стійкими до атмосферного забруднення та можуть слугувати бар'єром для проникнення забруднюючих речовин у глиб лісового масиву.

Лісові землі в практичній діяльності використовуються не досить ефективно. Про це свідчить збільшення питомої ваги не вкритих лісовою рослинністю земель (з 2,5 до 4,2%), та погіршення деяких середніх таксаційних показників, а також невисокий ступінь використання потенційної продуктивності вкритих лісовою рослинністю земель.

В ДП «Балаклійське лісове господарство» переважають середньовікові насадження хвойних (65%) та твердолистяних порід (41%). Частка середньовікових деревостанів м'яколистяних порід складає - 19%. У середньому загальний відсоток середньовікових насаджень складає 48%, а для оптимального ведення господарства цей відсоток складає 34%. Разом по всім породам частка молодняків складає 22%, пристигаючих - 14%, стиглих і перестійних - 16%. Тобто загалом розподіл деревостанів за групами віку, хоча і не є оптимальним, однак більш-менш збалансований.

Однак, якщо розглядати особливості вікової структури за групами порід, то можна відзначити, що для хвойних частка стиглих і перестійних не досягає 2%, а для м'яколистяних, навпаки, складає майже 55%. Така незбалансованість ускладнює лісокористування у лісогосподарському підприємстві. У стиглих і перестійних м'яколистяних насадженнях погіршується санітарний стан, дерева починають уражатись гнилями та всихати. Тому в м'яколистяних насадженнях потрібно збільшувати обсяги рубок головного користування та лісовідновних рубок. В той же час деревина цих порід не користується великим попитом, а проведення рубок є ускладненим.

Слід відзначити також порівняно незначну частку молодняків основних лісоутворюючих порід (сосна і дуб), так як останім часом створення якісних лісових культур ускладнюється через несприятливі умови, а забезпечити повноціне природне поновлення не завжди є можливим навіть при проведенні відповідних заходів.

Якщо класи бонітету характеризують потенційну продуктивність деревостанів певної породи та походження у даних умовах, то використання лісорослинного потенціалу значною мірою визначається рівнем повнот. Насадження з повнотою 0,3-0,4 займають площу 837,1 га. Їх наявність обумовлена такими факторами: проведенням вибіркових санітарних рубок в осередках кореневої губки, соснових насадженнях пройдених пожежами, а також у пошкоджених насадженнях дуба. В соснових насадженнях, які не уражені кореневою губкою ситуація дещо краща, деревостани з повнотою 0,7-0,9 займають 85%. У твердолистяних обставини гірші 75% насаджень з повнотою 0,6- 0,8.

В загалі по держлісгоспу насадження досить високих повнот, низькоповнотними є тільки м'яколистяні. Це підтверджує висновок про необхідність поступової заміни стиглих і перестійних м'яколистяних деревостанів на насадження більш цінних порід, або відновлення повноцінних насаджень м'яколистяних порід, там де це є обгрунтованих.

Найбільш шкідливо на ліс впливають підприємства сільського господарства, а також місцеве населення та промислові підприємства, які використовують лісові масиви для звалищ сміття. Крім того, в деяких випадках, випасання худоби в лісових насадженнях, також наносить шкоду розвитку та стану деревостанів і лісового середовища в цілому. А також великої шкоди лісовим масивам завдає Балаклійський цемзавод.

Зниження приросту на 40-70% виникає у осередках кореневої та соснової губки різного ступеню пошкодження, викиди продуктів спалення кам'яного вугілля, сирнистий ангідрид, зола; оксиди азоту. Зміни хімізму грунтів, підвищення кислотності, що призводить до пригнічення росту основних лісоутворюючих порід - всі ці фактори на пряму пригнічують ріст лісу.

Останні кілька років спостерігалися значні відхилення в обсягах рубок догляду у порівнянні з проектом лісовпорядкування та плановими показниками підприємства. При цьму помітна тенденція до зниження обсягів рубок у молодняках та збільшення прохідних рубок. Такі відхилення пов'язані з тим, що починаючи з 2001 року, в зв'язку з недостатнім фінансовим забезпеченням лісогосподарських робіт, держлісгосп скоротив обсяги рубок догляду в ділянках, де не могла бути заготовлена ліквідна деревина, за винятком тих ділянок лісу, де непроведення цих рубок догляду могло призвести до негативних наслідків - зміни головної породи на другорядну, загибелі лісових культур та інші. Перевиконання обсягів прохідних рубок пов'язано зі збільшенням площ середньовікових насаджень, обсягів охоплення їх рубками, а також зростанням інтенсивності рубок. Слід відмітити, той факт, що в останні 3 роки, обсяги рубок догляду в молодняках, та проріджування також дещо збільшились.

Стан насаджень, не охоплених рубками догляду можна визнати в цілому задовільним, бо небажаних змін головних порід в них не сталося, за виключенням декількох випадків, на незначних площах, де головна порода змінилась на другорядні.

Облік рубок догляду по видах в держлісгоспі ведеться в цілому задовільно, але трапляються випадки, коли вид рубки догляду визначається не за фактичним віком насадження на час рубки, а зазначеним у таксаційних описах. Це також призводить до деякого збільшення обсягів рубок у молодняках та проріджувань.

Якщо проаналізувати дані зі звіту про виконання виробничого плану по лісовому господарству за 2005 рік (форма 10-лг), то можна зробити висновок, що по рубкам догляду заплановані суми витрат дещо завищені. Тому що планували на освітленнях вирубати 605 м³, затративши 33,3 тис.грн., а фактично вирубали як і планували, зате витратили майже в 2 рази менше коштів. Такий факт ще можна пояснити тим, що більша частина заходів була механізована. На прочищеннях також саме планували провести заходи за 57,7 тис. грн., а фактично за 38,5 тис. грн. Дещо інша ситуація з проріджуванням, тому що на 6 м³ вирубали більше і відповідно на 1 тис. грн. більше затратили грошей. При прохідних рубках хоч і вирубали більшу масу, але грошей затратили менше запланованого. Це пояснюється тим, що при збільшенні інтенсивності рубок зменшується собівартість їхнього проведення.

Проаналізувавши дані відведення лісосік, зведену відомість лісосіки по рубках, пов'язаних з веденням лісового господарства та фактичний вихід деревини, можна зробити висновок, що при рубках догляду в молодняках практично немає виходу ліквідної деревини, при прочищеннях заготовляють переважно хмиз і дрова і лише при прохідних рубках може бути заготовлена ділова деревина. Тобто, якщо давати оцінку рубкам догляду, лише за безпосереднім результатом, то можна зробити висновок про неефективність проведення рубок догляду в молодняках, невелику ефективність проріджень та досить значну прохідних рубок. Однак, якщо розглядати результативність рубок догляду на перспективу, то більше значення у формуванні насаджень мають рубки догляду в молодняках та прорідження.

Детальніше розлянемо санітарні рубки в таблиці 5.1. Якість проведення рубок догляду і вибіркових санітарних рубок в цілому по держлісгоспу задовільна, але були випадки, коли вибіркові санітарні рубки виконували з недостатньою інтенсивністю і не на всій площі, а інколи залишалась не вирубаними пошкоджені дерева та деревина в місцях рубки. Однак загалом заходи по приведенню лісів в належний санітарний стан виконуються, особливо в осередках кореневої губки і в насадженнях пройдених низовою пожежою.

5.1.1 Вихід сортиментів у % при санітарних рубках

Показники	Суцільна санітарна	Вибіркова санітарна
	всього	хв.г	мл.г	всього	хв.г	тв.г	Мл.г
Загальна масса	100	100	100	100	100	100	100
В т.ч. ліквідної	81	83	75	80	82	65	94
з неї: ділової	45	47	25	24	30	5	13
дров'яної	36	34	50	56	52	59	84
в т.ч. дров з крон	2	2	5	1	1	4	4
Із заг. Маси
хмиз, хворост	19	17	23	21	19	35	5

Дані таблиці 5.1 свідчать, що вихід ліквідної та ділової деревини при суцільних санітарних рубках є досить високим. Це пояснюється зорема тим, що під час суцільних санітарних рубках вирубується і не пошкоджена частина деревостану.

Санітарний стан насаджень постійно контролюється, однак у багатьох випадках у пошкоджених насадженнях вибіркові санітарні рубки не припиняють процес всихання. Деревостани поступово зріджуються до критичної повноти, і виникає необхідність проведення суцільної санітарної рубки.

Залишається незадовільним стан лісів в заплавній частині територіїї лісогосподарського підприємства, де має місце накопичення сухостійної деревини, яку можливо вивезти із лісу тільки в зимовий період.

Основним методом проведення рубок догляду є рівномірне зрідження насадження на всій площі ділянки за комбінованим методом.

Деревина від рубок догляду і санітарних рубок реалізується місцевим організаціям, підприємствам і населенню (61%) і використовується на власні потреби, в тому числі на переробку (22%). В той же час обсяги використання низькоякісної та дрібнотоварної деревини є не достатніми. Для підвищення єфективності лісокористування потрібно збільшити обсяги реалізації та переробки такої деревини.

Вибіркові санітарні руби мали бути проведені за 5 років на площі 2117 га з вирубаним запасом 27,1 тис.м³ деревини. Фактично за 5 років лісове підприємство виконало їх на площі 3070 га з вирубаним запасом 35,5 тис.м , що в порівнянні з передбачуваними показниками обсягів рубок складає 145%. В першу чергу це пояснюється погіршенням санітарного стану насаджень.

Вибіркові санітарні рубки проводилися переважно у соснових

З метою виявлення резервів підвищення ефективності використання лісових земель визначено, за укрупненими показниками, ступінь використання потенційної продуктивності вкритих лісовою рослинністю земель. Для цього використаний розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за основними цільовими лісоутворюючими породами та середні таксаційні показники за переважаючими породами.

5.1.2 Ступінь використання потенційної продуктивності вкритих лісовою рослинністю земель

Основні	Площа вкритих	Фактичні	Загальний запас	Ступінь
лісоутво	лісовою			вкритих лісовою	Користання
Рючі	рослинністю			рослинністю	Потенцій-ної
Породи	земель,га			земель, тис. м3	продуктив-
	Фактична	цільова	Середній	середній	фактичний	цільовий	земель,
			Вік	клас			Вкритих
				бонітету			Лісовою
							Рослинністю
			Хвойні
Сосна
Звичайна	7473,5	8884,4	54	1,3	1950,1	2487,7	78
Сосна в
осередках кор.губ.	1238,1	35,5	58	1,1	342,9	9,9	50
Сосна
Кримська	7,2		25	3,3	0,3		72
Ялина євро
Пейська	1,4		45	ІА	0,5
			Твердолистяні
Дуб звичай
ний в/стовб.	6333,5	12935,1	59	1,9	1075	3842,7	76
Дуб звичай
ний н/стовб.	2537,7		71	3,2	441		70
Дуб
Червоний	1,5		15	3,1	0,01
Ясен зви-
Чайний	924,5		42	2	138,1
Клени гос-
Трол.,польо-
вий, ясенол.	385,2	11,8	34	2,1	35,9	1,8
Ільмові	61,9	1,9	34	2,5	5,5	5
Біла акація	1458,9	5,1	26	1,3	101,3	0,4	70
Гледичія
Колюча	1		39	2,2	0,1
Основні	Площа вкритих	Фактичні	Загальний запас	Ступінь ви-
лісоутво-	лісовою			вкритих лісовою	Користання
Рюючі	рослинністю			рослинністю	Потенційної
Породи	земель,га			земель, тис. м3	продуктив
	Фактична	цільова	Середній	середній	фактичний	цільовий	земель,
			Вік	клас			Вкритих
				бонітету			Лісовою
							Рослинністю
			Хвойні
Сосна
Звичайна	7473,5	8884,4	54	1,3	1950,1	2487,7	78
Сосна в
осередках кор.губ.	1238,1	35,5	58	1,1	342,9	9,9	50
Сосна
Кримська	7,2		25	3,3	0,3		72
Ялина євро
Пейська	1,4		45	ІА	0,5
			Твердолистяні
Дуб звичай
ний в/стовб.	6333,5	12935,1	59	1,9	1075	3842,7	76

Для визначення ступеня використання лісорослинного потенціалу фактичні таксаційні показники порівнювалися зі значеннями, наведеними у «Моделях росту і продуктивності оптимальних деревостанів, що регулярно зріджуються», підготовлених кафедрою лісової таксації Української ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії ("Модели роста и продуктивность оптимальних древостоев", К., УСХА, 1992; "Нормативно-справочные материалы для таксации лесов України Молдавии", 1987).

Порівнюючи цільовий середній запас деревини вкритих лісовою рослинністю земель з фактичним, визначають ступінь використання потенційної продуктивності вкритих лісовою рослинністю земель. Результати розрахунків показують, що рівень використання лісорослинного потенціалу досягає в середньому 72%. Такий порівняно низький рівень ефективності пояснюється такими факторами:

- наявністю значних площ соснових насаджень (1238 га) у осередках кореневої губки;

- невідповідністю складу насаджень типам лісу;

- переважанням дубових насаджень порослевого походження, значна частина яких належить до низькостовбурних (понад 2500 га).

5.2 Економічна ефективність рубок догляду

Для оцінки ефективності рубок потрібно на всіх етапах проводити чіткий облік витрат та виходу окремих категорій деревини . В сучасних умовах господарювання важливим є визначення в лісогосподарських підприємствах виходу деревини за сортиментнами і гатунками. Зміст сортиментно-гатункового обліку полягає в тому, що на етапі відведення лісосік потрібно визначати крім загальних обсягів деревини, розділеної за категоріями (ділова, дров'яна) та крупністю (груба, середня та дрібна), ще і наявність у відведених деревостанах сортиментів, ліквідних на ринку, з їхнім розподілом за ґатунками ділової деревини та найменуваннями цільового призначення дров'яної деревини, а також за максимально прибутковими групами діаметрів. Після такої сортиментації деревини на пні необхідно вести бухгалтерський облік та встановити ціни на підприємстві саме тих найменувань та груп діаметрів лісопродукції, які були визначені під час таксації лісосік та відображені у відповідній формі матеріалів відведень.

Враховуючи необхідність встановлення сортиментно-гатункової структури деревостанів, які відводяться в рубки, для економічного планування діяльності підприємств та аналізу, а також у зв'язку з відсутністю чітких рекомендацій із зазначеного питання, слід відмітити, що чинні нормативи для оцінки сортиментної структури [35, 36] не можуть бути застосовані для розподілу об'єму стовбурів дерев за розмірно-якісними категоріями у зв'язку з не відповідністю їх стандартам. Також у цих нормативах відсутні дані стосовно груп товщин, найменувань та характеристик сортиментів, які користуються попитом в сьогоднішніх економічних умовах.

У лісогосподарських підприємствах може використовуватися два способи встановлення промислової сортиментації на пні - сортиментація методом використання даних щодо наявної сортиментної структури та сортиментація на основі розкряжування модельних дерев.

Сортиментація методом використання наявної сортиментної структури базується на даних бухгалтерського обліку результатів раціонального розкряжування, фактично отриманих за минулий період по конкретній лісосіці, тобто своєрідній пробній площі. Цими площами можуть бути закінчені розробкою лісосіки як суцільних так і вибіркових рубок в межах однієї лісової ділянки, а для проріджень та прохідних рубок і інші лісосіки в подібних, за основними (порода, вік, середні висота та діаметр, тип лісорослинних умов) таксаційними характеристиками, деревостанах. При застосуванні даного методу заповнюється відповідна відомість - документ для планування виходу сортиментів по окремо взятій ділянці. Він дає змогу врахувати вплив на вихід сортиментів особливостей будови деревостанів, переважаючих лісорослинних умов та фаутів, інших специфічних особливостей окремо взятого лісництва.

Сортиментація за методом модельних дерев проводиться з урахуванням розподілу дерев за ступенями товщини та категоріями технічної придатності. Відібрані моделі звалюють та раціонально розкряжовують у відповідності до встановленої сортиментної структури. Метод дає досить точні результати, що дуже важливо при встановленні товарності цінних порід, особливо при наявності високоякісних сортиментів, в деревостанах зі значною чи прихованою фаутністю. Він може застосовуватися також для контролю виходу сортиментів, встановленого іншими способами.

Максимально ефективне використання лісосічного фонду підприємства, зокрема раціональна розробка лісосік та оперативний контроль виходу тих чи інших сортиментів, як в об'ємних так і в грошових показниках, дозволяє підвищити рівень прибутковості усієї економічної системи регулювання, використання і відтворення лісових ресурсів.

РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА ПРАЦІ НА ВИРОБНИЦТВІ

6.1 Нормативи з охорони праці на виробництві

Основними нормативними документами, що визначають вимоги безпеки в народному господарстві на різних видах робіт, є стандарти безпеки праці, об'єднані в систему стандартів безпеки праці (ССБП).

ССБП включає наступні підсистеми (групи) стандартів:

-- організаційно-методичні стандарти основ побудови стандартів, наприклад ГОСТ 12.0.004--79 ССБП «Організація навчання працюючих з безпеки праці».

-- Державні стандарти вимог і норм по видам небезпечних і шкідливих виробничих факторів, наприклад ГОСТ 12.1.012--78 ССБП «Вібрація, загальні вимоги безпеки».

-- Стандарти вимог безпеки до виробничого устаткування, наприклад ГОСТ 12.2--026--77 ССБП „Про деревообробне устаткування. Загальні вимоги безпеки».

-- Стандарти вимог безпеки до виробничих процесів, наприклад ГОСТ 12.3.015--78 ССБП «Роботи лісозаготівельні. Вимоги безпеки».

-- Стандарти вимог до засобів захисту працюючих, наприклад ГОСТ 12.4.087--80 ССБП. «Будівництво. Каски захисні. Технічні вимоги».

Обов'язки по охороні праці для робітників та службовців встановлюються інструкціями з охорони праці, посадовими інструкціями, а також правилами трудового внутрішнього розпорядку, складеними на підставі типових, затвердженим директором і погодженими з профспілковим комітетом підприємства.

Керівник підприємства здійснює загальне керівництво роботою по охороні праці, розподіляє обов'язки по охороні праці керівників і фахівців, контролює їхнє виконання, притягає до відповідальності порушників вимог охорони праці. Головний інженер, головний лісничий і головний механік здійснюють технічне керівництво роботою по охороні праці: забезпечують безпеку технологічних процесів, роботу машин, механізмів, складають і впроваджують заходи щодо механізації важких і небезпечних видів робіт, розробляють заходи щодо виключення виробничих шкідливих викидів і створенню нормальних умов праці і домагаються їх виконання, забезпечують своєчасне проведення навчання й атестації по охороні праці працюючих.

Організують розробку і виконання заходів щодо їхнього попередження.

Лісничий, начальник цеху: відповідають за стан охорони праці в підрозділі; за виконання планів по охороні праці, посадових інструкцій інженерно-технічними працівниками, проведення робіт відповідно до вимог безпеки, за безпечну експлуатацію устаткування будинків і споруджень; організують своєчасне навчання і складання інструкцій з охорони праці; складають заявки на засоби індивідуального захисту; забезпечують працюючих санітарно-побутовими приміщеннями, харчуванням, медичним обслуговуванням, а також проводять розслідування нещасних випадків і забезпечують виконання заходів щодо їх попередження. Керівник підрозділу здійснює контроль по охороні праці і матеріальне стимулювання інженерно-технічних працівників і робітників за рівень роботи з охорони праці.

Майстер лісу, механік на основі вимог безпеки керують роботами, проводять інструктажі і стажування по охороні праці, оформляють допуск працюючих до самостійної роботи після навчання. Майстер контролює використання засобів індивідуального захисту, складає по них первісні заявки, стежить за станом санітарно-побутових приміщень, безпечною експлуатацією техніки й устаткування, контролює виконання робітниками інструкцій з охорони праці, відстороняє від роботи облич, що порушують їхній, порушує питання про їхнє покарання.

Майстер організує надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків і своєчасну їх доставку в медичні організації. Майстер відповідає за стан охорони праці на своїй виробничій ділянці.

Навчання по охороні праці.

Однієї з основних причин нещасних випадків на виробництві є низький рівень навчання по охороні праці працюючих, тому необхідно чітко знати його організацію і забезпечувати своєчасне і якісне проведення. Порядок навчання по охороні праці працюючих у лісовому господарстві викладений у Положенні про організацію навчання . працюючих безпеки праці на підприємствах і в організаціях лісового господарства, складеного на підставі відповідного Державного стандарту безпеки.

У поняття навчання по охороні праці входять: курсове навчання й інструктажі (вступний, первинний на робочому місці з наступним стажуванням, повторний, позаплановий і поточний).

Курсове навчання проводять щорічно з усіма робітниками і лісниками; прийнятих на постійну роботу навчають у 3-х місячний термін із дня зарахування, сезонних і тимчасових -- у перший тиждень їхньої роботи. У навчанні беруть участь кваліфіковані фахівці підприємства (кадровик, фахівець з охорони праці, механік, технолог і ін.). Організує навчання керівник підрозділу (лісничий, начальник цеху). Для проведення курсового навчання на підставі типових питань складають програму і тези лекцій, що затверджуються директором (головним інженером, лісничим) за узгодженням із профспілковим комітетом. Навчання проводять у чи кабінеті куточку по охороні праці. Для перевірки знань наказом призначається комісія, результати перевірки заносяться до протоколу. Інженерно-технічні працівники, зв'язані з організацією і проведенням робіт, також проходять курсове навчання по затверджених програмах.

Вступний інструктаж проводять з тимчасовими, сезонними робітниками, сумісниками, практикантами. Його виконує фахівець з охорони праці чи особа, що його заміщає. Про проведення вступного інструктажу і перевірці знань роблять запис у журналі вступного інструктажу. З Інженерно-технічними працівниками вступний інструктаж проводить головний інженер (головний лісничий).

Первинний інструктаж на робочому місці проводить безпосередній керівник робіт (майстер, механік) після проведення вступного інструктаж на початку першого робочого дня з усіма робітниками без винятку, а також при переводі з одного підрозділу в інше або при виконанні нового виду робіт. Інструктаж проводять у конкретній виробничій обстановці, з показом безпечних прийомів праці на діючому устаткуванні, з вивченням засобів захисту і методів надання першої допомоги. По закінченні інструктажу, майстер вносить запис про це в журналі первинного інструктажу і посвідчення по охороні праці. Інструкцію видають на руки робітнику. Повторний інструктаж (квартальний) проводить у першій декаді кварталу керівник робіт, нагадуючи зміст інструкцій з охорони праці для даного виду робіт, уточнюючи безпечні прийоми праці, розглядаючи порушення охорони праці за минулий період.

Не можна допускати до роботи без проведення (як мінімум) вступного і первинного інструктажу.

Контроль по охороні праці. На підприємствах лісового господарства основною формою спільного контролю по охороні праці адміністрації і громадськості підприємства є адміністративно-суспільний (триступінчастий) контроль. У лісовому господарстві він здійснюється на підставі затвердженого Положення.

6.2 Охорона праці під час звалювання дерев

До роботи з бензиновими моторними пилками допускають тільки спеціалістів, які мають відповідне посвідчення, пройшли медичне обстеження, стажування та інструктаж з техніки безпеки. Працювати несправними інструментами забороняється.

Щоб уникнути нещасних випадків при звалюванні дерев, необхідно суворо виконувати розроблену для кожної лісосіки технологію згідно із затвердженою технологічною картою.

Звалювання дерев потрібно здійснювати на відстані не менше ніж 50 м від всіх інших робіт. У зоні звалювання знаходитись стороннім, окрім звалювальника, категорично заборонено. Небезпечна зона обмежується спеціальними переносними попереджувальними знаками єдиного зразка відповідних розмірів яскраво-червоного і жовтого кольорів з написом чорними буквами: «Прохід і проїзд заборонено -- звалювання лісу!", їх виставляють на дорогах і стежках, які ведуть до місця роботи в радіусі не ближче 50 м. Звалювати дерево бензиномоторною пилкою без підпилювання або з неправильним підпилюванням забороняється. Категорично забороняється збивати дерево, що зависло, іншим або підпилювати те, на якому воно зависло.

Звалювання дерев одним звалювальником без помічника забороняється при відсутності звалювальних пристроїв (звалювальних гідроклинів, домкратів), при розробленні вітровальних лісосік і горілого деревостану, при зустрічному вітрі силою більше трьох балів, на схилах крутизною понад 20° і при звалюванні небезпечних дерев в процесі підготовки лісосік до роботи.

Під час спилювання дерева помічник звалювальника зштовхуючою вилкою натискає на стовбур дерева зі сторони, протилежної напрямку звалювання, попереджуючи цим затискання пилки в пропилі і забезпечуючи укладання дерева в заданому напрямку. Зштовхуюча вилка складається із міцної легкої дерев'яної жердини довжиною 2...4 м товщиною 5...6 см із закріпленою на кінці металевою вилкою.

Гнилі, сухостійні, завислі та інші небезпечні дерева на лісосіці необхідно прибирати передчасно із дотриманням особливої обережності. Гнилі дерева з пониженою міцністю деревини, які можуть впасти від незначного зовнішнього зусилля, перед звалюванням необхідно випробувати щодо стійкості довгою жердиною, їх спилюють, залишаючи збільшену смугу недопилювання. Небезпечні дерева звалюють за напрямком природного нахилу стовбура або в бік більшого розвитку крони. Завислі дерева знімають ручною лебідкою, натяжним важільним пристроєм, коловоротом або за допомогою трактора. Ручні лебідки закріплюють на стовбурі стоячого дерева, яке знаходиться на безпечній відстані від дерева, що зависло. Забороняється звалювання дерев при вітрі силою шість і більше балів, під час грози, в період дощів-злив, у густому тумані (при видимості менше 50 м).

Всі дерева з нахилом понад 5° звалюють в бік їх нахилу. Дерева діаметром більше 35 см при куті нахилу більшому від 2° звалюють також в бік природного нахилу.

Для відходу на безпечну відстань від падаючого після спилювання дерева в зимовий період повинні бути розчищені доріжки довжиною 4...5 м. Відхід здійснюється в напрямку, протилежному напряму падіння дерева, і вбік під кутом 45°, оскільки відземок дерева при випадковому сколюванні може раптово відлетіти назад або вбік. Забороняється залишати на лісосіці завислі і недопиляні дерева об'ємом більшим від номінальної вантажопідіймальної сили.

6.3 Охорона праці при трелюванні деревинної сировини

До керування трелювальними тракторами і лебідками допускають осіб., які пройшли спеціальну підготовку і стажування, і мають посвідчення на право керування трелювальними механізмами. Всі трелювальні механізми повинні бути обладнані звуковою сигналізацією ї забезпечені справним допоміжним обладнанням. Трелювання деревини слід виконувати відповідно до затвердженої технологічної карти на розробляння лісосіки. Робітники, які зайняті на трелюванні, повинні працювати з канатами і чокерами лише у рукавицях. Не дозволяється переходити через стовбури (дерева) і канати, які рухаються, наступати на них, поправляти і торкатися канатів руками. При транспортуванні пачки робітники повинні знаходитися позаду на відстані не менше 5 м від стовбурів (дерев), що рухаються. Забороняється відчіплювати чокери до повного ослаблення каната і розкочування пачки та знаходитись при цьому збоку. При трелюванні деревинної сировини тракторами під час руху не можна сходити з трактора або підніматися на нього, відкривати двері кабіни, знаходитись поза кабіною і на стовбурах (деревах), що трелюються. Приступаючи до встановлення навантажувального щита у робоче або транспортне положення або до опускання пачки з навантажувального щита, тракторист повинен переконатися в тому, що поблизу нікого немає. І тільки за сигналом чокерувальника він вмикає лебідку і починає рух трактора. Забороняється трелювання впоперек схилу і рух з вантажем на спуску понад 100%, на передачах більше III. Звільнення стовбурів або дерев, затиснутих між пнями, слід виконувати тільки після цілковитої зупинки трактора і ослаблення каната. Трелювання тракторами взимку і у дощову погоду влітку на поздовжніх схилах крутістю більше 14°, а в суху погоду влітку -- більше 22° забороняється.

Пуск в експлуатацію канатних трелювальних установок дозволяється тільки після статичних випробувань їх навантаженням, що перевищує розрахункове на 25%. Дерева для щогл необхідно вибирати здорові, з добре розвинутою кореневою системою. Діаметр природної щогли у верхньому відрізі повинен бути не менше 28 см. Верхівки і гілки на цих деревах слід зрізати ножівкою. Розтяжки, якими кріплять щогли і опори, а також наземні блоки, повинні кріпитися до здорових пнів, що міцно сидять у землі. Блоки на щоглах, а також кутові напрямні блоки забезпечують запобіжними канатними петлями. Між лебідчиком, чокерувальником та іншими робітничими бригадами повинна бути налагоджена чітка сигналізація. Сигнал «стоп» лебідчик повинен виконувати незалежно від того, ким він був поданий, і вмикати барабан за сигналом виключно тих робітників, які працюють на відповідних операціях Забороняється знаходитись під час роботи лебідчика у внутрішній зоні канатно-блочної системи і ближче 20 м від лінії несучого каната, а також поправляти канат, що намотується на барабан, переходити через канати, які рухаються. Огляд і ремонт лебідки І канатно-блочної системи можна виконувати лише при непрацюючій установці. На початку кожної зміни обов'язково слід перевіряти всі кріплення і стан канатно-блочної системи.

6.4 Охорона праці під час очищення дерев від гілок

Для роботи з гілкозрізувальними бензиновими моторними пилками (полегшеного типу) допускають тільки спеціально підготовлених осіб, які мають відповідне посвідчення, пройшли медичний огляд, стажування та інструктаж з техніки безпеки. Робота з несправною пилкою забороняється.

Гілки у небезпечно лежачих дерев обчищають після вжиття заходів, які унеможливлюють їх несподіване осідання або зісковзування під час обробки. Зрізування нижніх гілок, на які опирається лежаче дерево, необхідно виконувати обережно, щоб уникнути його осідання. Переходити з працюючою бензиномоторною пилкою по стовбурах дерев забороняється. При зрізуванні гілок робітник повинен стояти по один бік стовбура І зрізувати їх з усіх доступних місць. При цьому підпора бензинової моторної пилки при будь-якому положенні інструменту повинна бути звернена вбік оператора. Робітникам, зайнятим збиранням, спалюванням та іншими роботами, не можна знаходитись ближче 2 м від працюючого пиляльного апарата пилки.

Усіх гілкозрізувачів, оснащених мотоінструментом, забезпечують касками.

6.5 Охорона праці під час кряжування стовбурів, сортування і штабелювання лісоматеріалів

Кряжування стовбурів на круглі сортименти виконують лише після підведення підпори пилки до деревини. Необхідно запобігати затискуванню в пропилі верхньої вітки пиляльного ланцюга, оскільки при цьому пилка відкидає вбік моториста. Для запобігання обриву пиляльного ланцюга або зісковзування його з пиляльної шини, починати і закінчувати пиляння необхідно плавно, без ривків. Заборонено виконувати кряжування стовбурів на відстані менше 50 м від місця звалювання дерев. Підгортання лісоматеріалів при сортиментній заготівлі необхідно виконувати важелями.

Сортування-штабелювання лісоматеріалів на верхньому складі виконують на рівних спеціально підготовлених майданчиках. При складуванні лісоматеріалів необхідно забезпечити стійкість штабелів і проходи між ними шириною не менше 2 м. Механізми, які застосовуються на штабелюванні сортиментів, необхідно забезпечувати відповідними причіпами для захоплювання колод і надійною сигналізацією. Неприпустимою є присутність сторонніх осіб на майданчиках, де проводять сортування-штабелювання лісоматеріалів. Накочування колод на сортувальну вагонетку, скидання і пересування їх по штабелю виконувати тільки в напрямку від себе.

Заборонено знаходитись у проходах між штабелями, перечіпати пачку чи поправляти стропи під час руху вагонетки, переступати при роботі сортувальної вагонетки через канат, який рухається.

6.6 Охорона праці під час відвантажування деревинної сировини

Майданчики під лісонавантажувальні пункти (верхні склади) повинні вибиратися відповідно до технологічної карти. Приступати до відвантажувальних робіт дозволяється тільки після повного влаштування лісонавантажувального пункту. Довкола майданчика повинна бути вирубана 50-метрова зона безпеки. Під'їзди до лісонавантажувального пункту повинні бути оснащені попереджувальними знаками: «Проїзд заборонено, навантажування деревинної сировини».

До роботи на щелепних та інших навантажувачах допускаються оператори, які мають посвідчення про закінчення відповідних курсів. Лісонавантажувач повинен бути оснащеним звуковою сигналізацією. Перед завантаженням ретельно перевіряють справність всіх механізмів, вузлів та засобів сигналізації. У процесі навантажування заборонено: працювати на несправній машині; знаходитись на платформі, на кабіні, на коникові автомобіля, причепі, на завантажених стовбурах або на віддалі до 10 м з протилежного боку лісовозного автопотяга, який завантажується; -- піднімати вантаж більше встановленої норми; завантажувати не вирівняні або примерзлі до землі через відсутність підкладок стовбури (дерева, сортименти); проводити обмірювання лісоматеріалів.

Вантажники повинні працювати в рукавицях і застосовувати Для зачеплення вантажу тільки ковані або штамповані гаки. Піднімати пачку колод кранівник має право тільки після подання сигналу і після перевірки, що в небезпечній зоні немає робітників. Сигнали повинні бути постійними, чіткими і такими, які легко запам'ятовуються. Команду «стоп» кранівник повинен виконувати незалежно від того, ким вона подана.

Після завершення процесу навантажування необхідно перевірити надійність закріплення пакету лісоматеріалів на рухомому складі лісовозного транспорту. Під'їзні шляхи повинні бути очищені від деревних гілок та уламків верхівок стовбурів. 6.7. Охорона праці в цеху переробки деревини.

Кожний працівник, який поступив на підприємство зобов'язаний пройти інструктаж по техніці безпеки і отримати посвідчення встановленого зразка. Робітник повинен виконувати тільки ту роботу, яка призначена адміністрацією при умові забезпечення безпеки її виконання.

Знаходячись на території підприємства, в цеху, необхідно бути уважним до сигналів вантажопідйомних машин, транспорту, що рухається, попереджувальними знаками і суворо виконувати їх вимоги.

Всі робітники забов'язані користуватися спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами захисту.

Робітник повинен вміти робити першу допомогу людині, яка постраждала в результаті нещасного випадку.

РОЗДІЛ 7. РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

В теперішній час на підприємствах лісового господарства велику увагу потрібно приділяти збільшенню обсягу переробки низькоякісної і дров'яної деревини.

Головною продукцією, яка виходить із цієї сировини, є пиляні заготовки. Для отримання таких сортиментів пропонується скористуватись пропозицією фірми"Ківерціспецлісмаш", яка знаходиться на території Волинської області України. Метою їхнього проекту є освоєння виробництва заготовок, які у свою чергу є сировиною для виробництва європалетів (європіддонів). Крупні покупці заготовок Пудербам Холцхандел ГмбХ (Німеччина) і фірма Сатім ВБ (Голландія), а також інші споживачі зацікавлені в постійному постачанні заготовок, так як мають власні фабрики для виробництва європалетів.

Короткий опис виробництва:

Для виробництва заготівель на європіддони потрібна:

лінія переробки деревини (пиловника на бруси, заготовки будь-яких розмірів, а також переробки відходів)

технологічна сировина - круглий ліс(далі дрова), що не є діловим і має низьку ціну (від З0 до 60 грн/1м і).

На першому етапі переробки технологічна сировина (дрова) діаметром від 12 до 32 см. і довжиною від 0,8 до 1,5 метрів сортується і подається на брусовочний станок, де переробляється на бруси товщиною від 10 до 150 мм, які надалі переробляються на багатопильному верстаті на заготівлі для європіддонів.

На другому етапі заготовки торгуються (обрізаються по довжині в один розмір), сортуються й упаковуються в пачки відповідно до вимог замовника. Упаковані заготовки є готовою продукцією, яка користується великим попитом і тому є високо ліквідною на зовнішньому і внутрішньому ринку України.

Основні статті витрат для зручності розрахунки проводяться в грн.

Виходячи з реальних даних, у середньому, можна робити 7мі заготівель за одну 8-мигодинну робочу зміну використовуючи на це 25 мі технологічної сировини і працю 9-ти працюючих у зміні. Отже, для виробництва 2000 мі заготовок, при умові двохзмінної роботи лінії і відсутності перебоїв у постачанні сировини необхідно:

технологічної сировини - 7000 м³ (3,5 м³. =1м³-вихід);

робочих змін -286, робітників днів -143; місяця - 6,5.

7.1 Основні статті витрат на організацію виробництва і власне виробництва 2000 м заготовок

Статті витрат	Вартість, грн
Лінія переробки деревини (у т. ч.пуско-наладка, монтаж, гарантія)	141156
Інструмент необхідний для забезпечення безперебійної роботи лінії на протязі року (пилки, шайби і т. п.)

Подобные документы

• Аналіз лісогосподарської діяльності ДП "Камінь-Каширський лісгосп"

  Сучасний стан лісових ландшафтів та їх функціональні особливості. Оцінка лісового фонду Камінь-Каширського лісового господарства. Основні положення організації лісового фонду. Класи бонітету насаджень. Заходи щодо утримання, відтворення та охорони лісів.
  
  дипломная работа [91,7 K], добавлен 12.09.2012
  

• Догляд за лісом і лісопродукція

  Догляд за лісом в системі лісогосподарських заходів. Природничо-історичні умови лісового господарства. Обсяг і характер виконаних лісовпорядних робіт та розподіл земель лісового фонду за їх категоріями. Екологічний стан лісів та їх охорона і меліорація.
  
  дипломная работа [940,1 K], добавлен 19.08.2011
  

• Легені Землі

  Загальна характеристика лісових ресурсів України. Дослідження особливостей лісів та лісового господарства країни. Вивчення ролі лісу в природному балансі азоту. Огляд проблем збереження лісів та способів їх вирішення. Аналіз основних заходів захисту лісу.
  
  реферат [29,1 K], добавлен 17.05.2016
  

• Виробничо-фінансовий план по лісовому господарству "ДП Рогатинське ЛГ"

  Розробка виробничої програми лісового господарства "ДП Рогатинське ЛГ" і визначення її виробничої собівартості. Розрахунок вартості матеріальних ресурсів і складання кошторису витрат на лісове господарство і полювання. Фінансові показники підприємства.
  
  курсовая работа [306,1 K], добавлен 07.01.2014
  

• Хід природного поновлення сосни звичайної "ДП Рокитнівський лісгосп"

  Основні типи лісорослинних умов. Проведення рубок формування і оздоровлення лісів. Охорона лісу від пожеж та лісозахисні роботи. Лісовідновлення та лісорозведення. Характеристика насаджень на пробних площах. Охорона лісу від пожеж та лісозахисні роботи.
  
  курсовая работа [113,8 K], добавлен 30.05.2019
  

• Організаційно-господарський план постійного лісового розсадника Роменського лісового господарства

  Відомості про лісовий розсадник "Роменське лісове господарство", природні та економічні умови району діяльності. Призначення, виробнича потужність та організація його території. Технологія та виробнича собівартість вирощування садівного матеріалу.
  
  курсовая работа [83,7 K], добавлен 12.04.2012
  

• Сучасний стан існування видів в природних та напівприродних умовах мішаних лісів Овруцького спецлісгоспу

  Клімат та лісомисливське районування. Рельєф території розміщення мисливського господарства Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство". Представники ряду парнокопитних в біоценозах. Господарське використання парнокопитних.
  
  курсовая работа [769,2 K], добавлен 22.02.2013
  

• Проектування вирощення проса в умовах господарства "Широка Балка" Юр'ївського району Дніпропетровської області

  Агpoекологiчнi умови господарства. Загальнi вiдомості про господарство. Грунтово-клiматична характеристика господарства. Землекориcтyвання. Схеми основних сiвозмiн, структура лосiвних площ врожайнiсть. Значення культури, економiчна ефективнiсть.
  
  курсовая работа [79,3 K], добавлен 21.09.2008
  

• Технологія й організація рубок з метою догляду за лісом

  Природо-історичні умови району. Місцезнаходження лісництва, характеристика лісового фонду, природоохоронні об’єкти. Проектування рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства. Інтенсивність зрідження, розрахунок річної лісосіки. Охорона праці.
  
  курсовая работа [2,8 M], добавлен 24.09.2011
  

• Характеристика кабана

  Аналіз природних, економічних умов ведення господарства лісового фонду: місце розташування і кліматичні умови досліджуваного господарства. Вивчення факторів, що впливають на поширення ареалу розселення кабанів. Особливості їх живлення, росту та розвитку.
  
  аттестационная работа [71,2 K], добавлен 01.05.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам