Основи формування собівартості виробництва продукції підприємств АПК

Економічна суть та класифікація витрат виробництва. Нормативно-правове забезпечення обліку виробництва продукції молочного скотарства. Синтетичний і аналітичний облік виробництва продукції молочного скотарства. Калькулювання собівартості продукції.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 07.07.2014
Размер файла 155,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Обсяги виробництва продукції рослинництва формуються виходячи з наявних у користуванні господарства площ землекористування (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1

Землекористування ТзОВ “Карпати”

Показники

2009 р.

2010 р.

2011 р.

2011 р. до 2009 р., +/-

Всього земельних угідь

190,5

190,5

190,5

0

з них - сільськогосподарські

154,5

154,5

154,5

0

в т.ч. ріллі

54,0

54,0

56,0

+20

пасовища

і сінокоси

99,5

99,5

98,1

- 14

багаторічні

насадження

1,0

1,0

0,4

- 6

Інші землі

36,0

36,0

36,0

0

Використано ріллі під посіви

50,8

55,6

56,0

+ 52

Останнім часом у землекористуванні ТзОВ “Карпати” відбулися зміни, які свідчать про розвиток системи сільськогосподарського виробництва. Якщо у 2009 році частина ріллі була незасіяна, то в 2011 році за рахунок підпокривних посівів загальна посівна площа перевищувала площу орних земель. Восени 2011 року було додатково взято в оренду 17,3 га ріллі, що дозволить реалізовувати плани із збільшення обсягів виробництва продукції рослинництва.

Дані таблиці 2.2 свідчать, що в 2011 р. порівняно з попереднім за рахунок зменшення просівів озимих культур дещо зменшилася частка посівів зернових у структурі посівних площ, натомість зросли посіви озимого ріпаку й окремих кормових культур.

Таблиця 2.2

Розміри і структура посівних площ ТзОВ “ІДНА”

Культури

2010 р.

2011 р.

2011 р. в % до 2010 р.

площа, га

струк-тура %

площа, га

струк-тура, %

Зернові і бобові - всього

30,3

54,5

28,3

50,5

93,4

в т.ч. озимі

20,7

37,3

18,1

32,3

87,4

з них - пшениці

17,2

31,0

14,9

26,6

86,6

жито

1,5

2,7

1,2

2,1

80,0

ячмінь

2,0

3,6

2,0

3,6

100,0

ярі

9,6

17,3

10,2

18,2

106,3

з них - пшениця

4,0

7,2

4,0

7,1

100,0

ячмінь

2,1

3,8

2,6

4,6

123,8

овес

2,0

3,6

1,8

3,2

90,0

викосуміші

0,2

0,4

0,5

0,9

250,0

зернобобові (горох)

0,3

0,5

-

-

-

Озимий ріпак

9,7

17,5

13,2

23,5

136,1

Ярий ріпак

2,5

4,3

-

-

-

Картопля

1,6

2,9

0,96

1,7

60,0

Овочі

1,06

1,9

1,34

2,4

126,4

Кукурудза, зелена маса

1,8

3,2

2,7

4,8

150,0

Однорічні трави

4,5

8,1

3,4

6,1

75,6

Багаторічні трави посіву минулих років

6,0

10,8

7,1

12,7

118,3

Р а з о м

55,6

100,0

56,0

100,0

100,7

Такі зміни в структурі посівних площ, у принципі, є раціональними. Збільшення обсягів вирощування ріпаку відповідає зростаючому ринковому попиту на його насіння, який супроводжується підвищенням закупівельних цін, а збільшення поголів'я тварин в ТзОВ “Карпати” вимагає зміцнення кормової бази.

У той же час залишаються питання щодо організації ефективного використання природних кормових угідь. У 2011 році обсяг спожитих пасовищних кормів був оцінений у 41,5 ц корм. одиниць, але це дуже незначна кількість для площі сінокосів і пасовищ, яка становить майже 100 га.

Якщо в 2010 році в ТзОВ “Карпати” загинуло 6,8 га посівів сільськогосподарських культур, то в 2011 році - 5,4 га, з яких 1,3 га зернових, 4,1 га - озимого ріпаку (таблиця 2.3). Кожен такий випадок має мати пояснення, а по загиблих посівах від стихійного лиха - одержання страхових відшкодувань.

Таблиця 2.3

Аналіз розмірів уточнення і зібраних площ посівів с. г. культур, 2011 р. га

Культура

Уточнена посівна

площа

Загальна площа

збирання

Загинуло,

інше відхилення

Зернові і бобові - всього

28,3

27,0

13

в т.ч. озимі

18,1

17,5

6

з них - пшениця

14,9

14,9

-

жито

1,2

0,6

6

ячмінь

2,0

2,0

-

ярі

10,2

9,5

7

з них - пшениця

4,0

3,3

7

ячмінь

2,6

2,6

-

овес

1,8

1,8

-

викосуміші

0,5

0,5

-

Озимий ріпак

13,2

9,1

41

Картопля

0,96

0,96

-

Овочі

1,34

1,34

-

Кукурудза на зелену масу

2,7

2,7

-

Однорічні трави

3,4

3,4

-

Багаторічні трави

7,1

7,1

-

Р а з о м

56,0

50,6

54

Протягом останніх років спостерігається позитивна тенденція щодо збільшення урожайності основних сільськогосподарських культур (таблиця 2.4).

Зокрема, середня урожайність зернових у 2011 році підвищилася до 36,7 ц/га, що на 13,6 % більше, ніж у попередньому році. Для порівняння, середня урожайність зернових у Закарпатській області за цей період зросла на 9,2%, але була значно нижчою, ніж показники ТзОВ “Карпати”. При цьому слід відмітити порівняно високу урожайність насіння озимого ріпаку. Водночас не можна вважати достатньою урожайність картоплі і зеленої маси кукурудзи.

Таблиця 2.4

Аналіз урожайності сільськогосподарських культур ТзОВ “Карпати”,

ц/га

Культура

2008р.

2009р.

2010р.

2011 р.

2011 р. до 2008 р., %

Зернові і бобові - всього

27,7

31,9

32,3

36,7

132,5

в т.ч. озимі

29,5

33,5

35,0

41,8

141,7

з них пшениця

32,3

37,3

34,4

43,2

133,7

жито

22,8

19,6

25,9

40,3

176,8

ячмінь

30,4

33,3

39,6

31,2

102,6

ярі

26,2,

32,0

25,4

27,3

104,2

З них пшениця

26,9

45,2

28,4

29,7

110,4

ячмінь

30,0

38,9

30,6

29,8

99,3

овес

38,9

20,0

23,5

викосуміші

12,0

19,6

зернобобові

21,3

15,2

10,8

Озимі ріпак

Ярий ріпак

19,2

13,7

26,4

3,9

26,0

135,4

Картопля

141,6

177,7

208,7

177,9

125,6

Зелена маса кукурудзи

500

724

740

354

70,8

Упродовж останніх років спостерігається стабільне збільшення обсягів виробництва основних видів товарної продукції - зерна (+26,5%), насіння ріпаку (+22,3%), картоплі (+33,0%) (таблиця 2.5). Натомість зменшилося виробництво основних видів кормів - сіна багаторічних трав, зеленої маси однорічних трав. Відсутня інформація про виробництво кормів з природних кормових угідь. Відомо лише про згодовування великій рогатій худобі порівняно невеликої кількості пасовищної зеленої маси.

За період 2008 - 2011 рр. має місце значне збільшення витрат пального і мастильних матеріалів: бензину удвічі, дизпалива - в 1,6 раза (рисунок 2.1). Це певною мірою викликано збільшенням обсягів робіт.

Таблиця 2.5

Аналіз обсягів виробництва продукції рослинництва ТзОВ “Карпати”, ц

Культура

2009 р.

2010 р.

2011 р.

2011 р. до 2009 р., %

Зернові і бобові - всього

782,5

859,8

989,9

126,5

в т.ч. озимі

577,3

664,6

730,9

126,6

З них - пшениця

477,4

561,0

644,4

135,0

жито

66,6

36,2

24,2

36,3

ячмінь

33,3

67,3

62,3

187,1

ярі

203,6

195,3

259,0

127,2

з них - пшениця

102,4

85,3

118,6

115,8

ячмінь

45,2

64,2

77,5

171,5

овес

35,0

35,8

42,3

120,9

викоовес

-

2,4

9,8

-

зернобобові (горох)

6,0

2,9

-

-

Озимий ріпак

105,7

182,3

236,4

223,7

Ярий ріпак

9,7

-

Картопля

107,0

83,5

142,3

133,0

Овочі

13,3

16,0

12,4

72,7

Однорічні трави

-

600,0

486,2

-

Багаторічні трави на сіно

-

450,0

150,0

-

Яблука

-

2,9

9,2

-

У 2011 році продовжувалося нарощування ресурсного потенціалу галузі тваринництва у ТзОВ “Карпати”. Воно проявилося у збільшенні обсягів виробництва продукції тваринництва, підвищенні їх продуктивності.

Поголів'я великої рогатої худоби упродовж 2010 року зменшилося на 18 голів або на 6,2% (таблиця 2.6). Відбулося це за рахунок зменшення поголів'я молодняку худоби на відгодівлі. Натомість молочне стадо упродовж року збільшилося на 11,8%. Продовжувався процес оновлення стада корів. За даними форми № 24-сг всього з основного стада в інші групи (на відгодівлю, нагул) було переведено 43 корови. Вони були замінені ремонтним молодняком. На кінець 2011 року в господарстві налічувалося 23 осіменені телиці, отже, є ресурси для подальшого оновлення стада корів.

Завдяки значному збільшенню поголів'я свиней середньорічне умовне поголів'я тварин у ТзОВ “Карпати” в 2011 році зросло до 157 голів (див. табл. 2.6), що на 4,7% більше, ніж у попередньому і на 23,6% більше, ніж у 2009 році.

Рис. 2.1 - Динаміка використання паливо-мастильних матеріалів ТзОВ “Карпати”

витрата облік молочний скотарство

Помітно збільшився загальний обсяг валової продукції тваринництва. Обчислений у порівнянних цінах 2009 року, він у 2011 році становив 425,8 тис. грн., що на третину більше, ніж у попередньому і в 2,5 раза більше, ніж у 2009 році. Помітно збільшилося виробництво молока і свинини і дещо зменшилося - яловичини.

Про тенденцію до підвищення технологічної ефективності виробництва продукції тваринництва свідчить зростання виробництва валової продукції на одну умовну голову. У 2011 році цей показник збільшився до 2712 грн., що удвічі більше, ніж у 2009 році й на чверть перевищує показник попереднього року (див. табл. 2.6). Таким чином, збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва відбувалося в основному за рахунок підвищення продуктивності тварин.

Серед основних тваринницьких галузей найскладнішою залишалася ситуація у м'ясному скотарстві. Упродовж тривалого часу ця галузь в ТзОВ “Карпати” залишається збитковою і це характерно для багатьох агропідприємств регіону.

Таблиця 2.6

Динаміка основних показників ресурсного потенціалу та обсягів виробництва продукції тваринництва

Показник

2009 р.

2010 р.

2011 р.

2011 р. у % до 2009 р.

Поголів'я на кінець року, голів:

великої рогатої худоби

178

198

180

101,1

в т.ч. корів

67

68

76

113,4

свиней

56

82

142

253,6

Середньорічне умовне поголів'я, голів

127

150

157

123,6

Виробництво валової продукції тва-ринництва в порівн. цінах 2008 р., тис. грн.

170,5

321,3

425,8

249,7

в т.ч. на одну умовну голову, грн.

1343

2144

2712

201,9

Позитивний характер мало збільшення середньодобового приросту молодняку великої рогатої худоби (таблиця 2.7). За рахунок цього виробнича собівартість приросту ВРХ зросла у 2011 році порівняно з попереднім всього на 13,4 %. Вона, однак, залишалася надто високою.

Важливим чинником, що зумовив високу собівартість яловичини, стало неефективне використання кормів. За даними форми № 24-сг витрати кормів на середньорічну голову молодняку на відгодівлі становили 36,2 ц корм. од. (див. табл. 2.7). Це у півтора рази перевищує норму, здатну забезпечити якнайвищу продуктивність тварин. Однак окупність кормів виявилася дуже низькою, витрати кормів на виробництво 1 ц приросту становили 21,2 грн. За представленими даними собівартість 1 ц витрачених на годівлю тварин становила 46 грн. Розрахунки свідчать, що саме через надмірний обсяг кормів, списаний на годівлю великої рогатої худоби, собівартість 1 ц приросту виявилася завищеною на 250-300 грн.

Таблиця 2.7

Аналіз основних показників розвитку м'ясного скотарства

Показник

2009 р.

2010 р.

20101 р.

2011 р. у % до 2009 р.

Середньорічне поголів'я тварин на вирощуванні і відгодівлі, голів

131

116

95

72,5

Одержано приросту ваги, ц

138

175

162

117,4

Середньодобовий приріст, грам

352

413

468

133,0

Затрати кормів всього, ц к. од

2764

2996

3440

124,5

в т.ч. на середньорічну голову

21,1

25,8

36,2

171,6

на 1 ц приросту

20,0

17,1

21,2

106,0

Витрати на виробництво приросту, тис. грн.

183,6

150,1

195,0

106,2

в т.ч. на 1 середньорічну голову, грн.

1639

1294

2053

73,0

Виробнича собівартість 1 ц приросту, грн.

1330

857

972

73,1

Одна із причин неефективного використання кормів - недостатня частка у структурі раціону концентрованих кормів, яка в 2011 році становила всього 10,6% при рекомендованих 20-30%.

Значно оптимістичнішою була тенденція у молочному скотарстві (таблиця 2.8). Середньорічне поголів'я молочних корів у 2011 році порівняно з попереднім суттєво не змінилося, що зумовлено плановим вибракуванням частини низькопродуктивних тварин. Задовільним можна вважати вихід телят на 100 голів маточного поголів'я: від 68 корів було отримано 65 голів приплоду, ще 22 телята отримано від нетелей. Слід відзначити, що окрім корів молочного стада на кінець 2011 року для підсосного вирощування телят при одночасному припиненні доїння використовувалося ще 28 корів.

Завдяки підвищенню продуктивності тварин у 2011 році порівняно з попереднім суттєво збільшився валовий надій молока. Однак надій молока на одну середньорічну корову молочного стада, який у звітному році становив 2487 кг, не можна вважати достатнім.

За представленими даними витрати кормів на одну корову (молочного стада і тих, що використовувалися для підсосної годівлі телят) становили 44,9 ц корм. од. Такої їх кількості мало б вистачити для досягнення надою молока на одну корову в 3600 кг. Оскільки фактична продуктивність тварин була значно нижча, як і в м'ясному скотарстві маємо справу із значними перевитратами кормів. Втім, у динаміці спостерігається поліпшення ситуації - зменшення витрат кормів на виробництво 1 ц молока.

Таблиця 2.8

Аналіз основних показників розвитку молочного скотарства

Показник

2009 р.

2010 р.

2011 р.

2011 р. у % до 2009 р.

Середньорічне поголів'я молочного стада, голів

43

67

65

151,2

Вироблено молока, ц

592

928

1617

273,1

Надій молока на одну корову, кг

1377

1385

2487

180,6

Затрати кормів всього, ц к. од

1561

2373

3230

206,9

в т.ч. на середньорічну голову

36,3

33,4

44,9

123,7

на 1 ц молока

2,64

2,56

1,80

68,2

Витрати на молочне поголів'я, тис. грн.

129,1

174,7

199,6

154,6

в т.ч. на 1 середньорічну голову, грн.

3002

2607

3071

102,3

Виробнича собівартість 1 ц молока, грн.

150

150

104

100,0

Собівартість 1 ц молока у 2011 році була оцінена в 104,09 грн. Такий її показник відповідає досягнутому рівню продуктивності тварин. Порівняно з попередніми роками собівартість молока знизилася, що дозволило забезпечити рентабельність молочного скотарства.

У 2011 році продовжився ефективний розвиток свинарства - галузі, яка була відновлена в ТзОВ “Карпати” у 2010 році (таблиця 2.9). Обсяг виробництва приросту свиней збільшився в 2011 році порівняно з попереднім майже на третину. Досягнуто цього в основному за рахунок підвищення продуктивності свиней; водночас мало місце і деяке збільшення середньорічного поголів'я тварин на вирощуванні і відгодівлі. З іншого боку - досягнутий середньорічний приріст свиней (440 г) не можна вважати достатнім. Через це надто високою є собівартість приросту, хоча порівняно з попереднім роком вона збільшилася всього на 9,2%, що, враховуючи інфляційні чинники, можна вважати задовільним результатом.

Таблиця 2.9

Аналіз основних показників розвитку свинарства

Показник

2010 р.

2011 р.

2011 р.

у % до 2010 р.

Середньорічне поголів'я тварин на вирощуванні і відгодівлі, голів

82

88

107,3

Одержано приросту ваги, ц

108

141

130,6

Середньодобовий приріст, грам

361

440

121,9

Затрати кормів всього, ц к. од

799

720

90,1

в т.ч. на середньорічну голову

9,7

8,2

84,5

на 1 ц приросту

7,4

5,1

68,9

Витрати на виробництво приросту, тис.грн.

105,6

151,5

143,5

в т.ч. на 1 середньорічну голову. грн.

1288

1722

133,7

Виробнича собівартість 1 ц приросту, грн.

978

1068

109,2

Раціон тварин базувався на основі використання концентрованих кормів. Витрати кормів для виробництва одиниці продукції свідчать про високу ефективність системи годівлі, що використовувалася. Однак, слід відзначити, у звітності відсутні дані про використання для випоювання поросятам молока.

У таблиці 2.10 проаналізовано особливості використання продукції тваринництва упродовж останніх років. Рівень товарності виробництва молока підвищився у 2011 році до 79%. Досягнуто цього завдяки збільшенню валового надою молока. Розрахунки свідчать, що обсяг молока, використаний для випою з розрахунку на одне теля, відповідає рекомендованим нормам для одержання здорового приплоду.

Обсяг реалізованої худоби в живій вазі традиційно перевищує обсяг виробництва приросту за рахунок вибракування частини корів. Водночас середню живу вагу однієї реалізованої голови молодняку великої рогатої худоби не можна вважати достатньою. За даними форми № 24-сг у 2011 році на забій було реалізовано 56 голів великої рогатої худоби загальною вагою 116 ц. Таким чином, середня вага однієї голови становила всього 207 кг. Для порівняння, у цьому ж році середня вага однієї голови великої рогатої худоби, проданої на переробні підприємства сільськогосподарськими підприємствами Закарпатської області, становила 358 кг, в т.ч. Берегівського району - 389 кг.

Таблиця 2.10

Використання продукції тваринництва

Показник

2009 р.

2010 р.

2011 р.

2011 р. у % до 2009 р.

Валовий надій молока, ц

592

928

1617

273,1

Реалізовано молока, ц

407

657

1278

314,0

Рівень товарності, %

68,8

70,1

79,0

+ 10,2 п.

В Використано на випій телятам і поросятам, ц

185

271

339

183,2

Реалізовано в.р.х. у живій вазі, ц

81

228

197

243,2

Середня жива вага 1 реалізованої на забій голови молодняку в.р.х., кг

175

276

207

118,3

Реалізація тварин високих вагових кондицій дозволяє розраховувати на одержання дотацій з державного бюджету, які в 2011 році становили 1,40 грн. га 1 кг живої ваги. Як буде показано далі, середні ціни, за якими реалізовувало худобу ТзОВ Карпати”, були вкрай низькими. Як варіант виправлення ситуації, слід планувати догодовування тварин до вищих вагових кондицій.

Інакшою є ситуація у свинарстві. Середня вага однієї реалізованої на забій свині в 2011 році становила 120 кг, що вважається оптимальним показником.

Упродовж останніх років спостерігається помітне підвищення показників рентабельності усіх основних видів сільськогосподарської продукції, що виробляється в ТзОВ “Карпати”. У результаті рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва господарства підвищився в 2011 році до 44%, що є достатньо високим показником (таблиця 2.11).

Окремо слід відзначити те, що у 2011 році, на відміну від попередніх, в цілому рентабельним було виробництво продукції тваринництва. За ефективним планом розвивається свинарство. Вдалося після тривалої перерви досягнути прийнятних показників у молочному скотарстві. Збитковим залишається м'ясне скотарство, що типово для майже всіх сільськогосподарських підприємств регіону. Але й тут потрібно відзначити суттєве зниження рівня збитковості виробництва яловичини - з 53,5% у 2008 році до 19,1% у 2011 році.

Таблиця 2.11

Динаміка рентабельності основних видів сільськогосподарської продукції в ТзОВ “Карпати”

Продукція

2009 р.

2010 р.

2011 р.

2011 р. до 2009 р., +/-

Продукція рослинництва

31,6

25,6

51,5

+ 19,9

в т.ч. зерно

38,9

32,1

50,8

+ 11,9

ріпак

15,0

2,9

56,9

+ 41,9

картопля

-28,5

114,7

54,3

+ 82,8

Продукція тваринництва

- 42,5

- 23,3

16,1

+ 58,6

в т.ч. молоко

- 13,7

- 41,8

21,1

+ 34,8

яловичина

- 53,5

- 25,0

- 19,1

+ 34,4

свинина

- 28,5

4,4

58,4

+ 86,9

Всього по сільськогоспо-дарському виробництву

9,9

6,7

44,0

+ 34,1

Таким чином, у 2011 році відбулося помітне підвищення економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції у ТзОВ “Карпати”. Позитивне значення має те, що воно у значній мірі забезпечене зростанням урожайності культур і продуктивності тварин на основі інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. У той же час вдало використано кон'юнктурні ринкові чинники, пов'язані з підвищенням цін на продукцію рослинництва і молоко.

На перспективу необхідно впорядкувати питання з землекористуванням господарства, зокрема із пасовищами і сінокосами, яких за даними звітності є 98,1 га й вияснити з їх нарізкою в натурі. Пасовища, які фактично функціонують, треба перетворити в культурні шляхом проведення загальновідомого комплексу культуртехнічних робіт.

У тваринництві збитковою галуззю є залишається м'ясне скотарство. Знизити собівартість продукції можна за рахунок більш економного використання кормів, по яких мають місце значні перевитрати.

Вдосконалення системи реалізації продукції вимагає постійного моніторингу кон'юнктури ринку, для чого треба налагодити маркетинг.

У проблемі впорядкування каналів реалізації доцільним було б укласти реєстр підприємств, які закуповують у господарстві продукцію. Це дозволятиме обирати реальних і платоспроможних покупців й реально впливати на пропозицію продукції на ринку. Аналогічно стосується і постачальників матеріально-технічних ресурсів: із сформованого їх ресурсу потрібно вибрати найбільш вигідних для співпраць.

При формуванні виробничої програми діяльності господарства варто з'ясувати можливості його участі в регіональній та національній програмах підтримки сільського господарства.

2.2 Первинний облік виробництва продукції молочного скотарства

Обумовлюючи проблему первинного обліку виробництва продукції молочного скотарства зазначимо, що дане питання слід розглядати в двох аспектах: первинний облік витрат на виробництво та первинний облік оприбуткування готової продукції. З цього приводу зауважимо, що первинний облік виробництва продукції молочного скотарства у ТзОВ “Карпати” налагоджений належним чином, застосовуються практично всі первинні документи, які передбачені для обліку даного процесу. Проте недоліком, на нашу думку, слід вважати несвоєчасність складання деяких первинних документів та відсутність певних реквізитів.

Як відомо, облік витрат на виробництво сільськогосподарської продукції, згідно з Методичними рекомендаціями з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт і послуг) сільськогосподарських підприємств, ведеться за статтями витрат. Тому документування первинних операцій з обліку витрат повинно здійснюватися в розрізі статей калькуляції.

Первинними документами називаються документи, які складаються в момент здійснення операції або відразу ж після неї. Всі господарські операції, які відбуваються в господарстві, повинні оформлятися певними первинними документами.

Для обліку витрат і виходу продукції молочного скотарства у ТзОВ “Карпати” використовують ряд первинних документів.

Облік відпрацьованого часу працівниками молочних ферм в досліджуваному господарстві здійснюється в Табелі обліку робочого часу. Даний документ складається щомісяця. В ньому вказуються прізвища працівників ферми, їх табельні номера і посада, яка займається кожним працівником ферми. Записи в Табелі обліку робочого часу в досліджуваному господарстві проводить обліковець тваринницької ферми. Він щоденно вказує кількість відпрацьованого часу кожним працівником, а також невихід на роботу з різних причин, який в табелі відмічається різними позначеннями. В кінці місяця обліковець підсумовує кількість відпрацьованого часу кожним працівником і, крім цього, ще проставляє суму заробітної плати за звітний місяць із первинних документів про нарахування заробітної плати працівникам тваринництва. Слід відмітити, що даний документ в досліджуваному господарстві складають на належному рівні, із заповненням всіх показників і реквізитів.

Оплату праці працівникам молочного скотарства ТзОВ “Карпати” нараховують за кількість і якість одержаної продукції. З цією метою в господарстві використовують Розрахунок нарахування оплати праці працівниками тваринництва.

Видачу кормів для згодовування основному стаду ВРХ проводять в господарстві на основі Відомості витрати кормів. Дану Відомість виписують в бухгалтерії господарства окремо на кожну групу тварин і на основі кормових раціонів, які складає зоотехнік. Відомість витрат кормів складають в двох примірниках. Один з них передають особі, яка відпускає корми на ферму, а другий - одержувачу кормів. В даному документі здійснюється щоденний облік фуражного поголів'я тварин і кількість згодовуваних кормів. При одержанні кормів від фуражира завідуючий фермою розписується в першому примірнику (примірнику фуражира), а працівник, за яким закріплено худобу, щодня розписується в другому примірнику, який зберігається у завідуючого фермою. Таким чином, перший примірник Відомості витрати кормів з підписом завідуючого фермою, який фуражир щомісяця здає в бухгалтерію разом зі Звітом про рух матеріальних цінностей, є підставою для занесення одержаних кормів у підзвіт завідуючому фермою. Другий примірник з підписами доярок, за якими закріплені корови, є основою для списання кормів з підзвіту керівника ферми на витрати з виробництва молока. Слід відмітити, що на підставі даних Відомостей про витрату кормів обліковець ферми в кінці кожного місяця повинен проводити записи в Журналі обліку витрати кормів окремо по кожній групі тварин, окремо по видах кормів і в перерахунку на кормові одиниці. Проте, доцільно зауважити, що даний Журнал в досліджуваному господарстві не ведеться, що не дає можливість здійснювати оперативний контроль за рівнем витрати кормів на одиницю продукції.

Облік інших витрат, які здійснюються в досліджуваному господарстві, при утриманні основного стада ВРХ, відображають у відповідних первинних документах. Так, при одержанні таких матеріальних цінностей, як спецодяг, малоцінні та швидкозношувані предмети, медикаменти і біопрепарати, їх спочатку відносять у підзвіт завідуючому фермою. Видача цих цінностей зі складу можуть здійснюватись на основі Лімітно-забірних карток на одержання цінностей при багаторазовому відпуску зі складу, або на основі Накладних внутрішньогосподарського призначення - при одноразовому їх одержанні. В даних документах вказується назва матеріальних цінностей, їх кількість і на які потреби вони використовуються. Лімітно-забірні картки чи Накладні внутрішньогосподарського призначення обов'язково мають бути підписані керівником господарства і головним бухгалтером, а також комірником і особою, яка одержує матеріальні цінності на виробничі потреби.

Амортизацію основних засобів галузі тваринництва, зокрема і молочного скотарства, відображають у Розрахунку нарахування амортизаційних відрахувань на основні засоби станом на початок року і Відомості нарахування амортизаційних відрахувань за місяць. В кінці року на витрати за утримання основного стада ВРХ відносять частину загальновиробничих витрат тваринництва. Дану суму розподіляють пропорційно до основних витрат галузі тваринництва за мінусом вартості кормів. Розподіл цих сум здійснюють у Відомості розподілу накладних витрат. Слід зазначити, що згідно П(с)БО 16 “Витрати”, суму адміністративних (загальногосподарських) витрат на витрати виробництва не відносили, а списували на фінансові результати.

Для обліку одержаної продукції молочного скотарства у ТзОВ “Карпати” використовують ряд первинних документів. Зокрема, надходження молока обліковують у Журналі обліку надою молока. Записи в цей документ в досліджуваному господарстві проводить обліковець ферми. В ньому записують прізвища доярок із обов'язковим зазначенням кількості корів, які обслуговувались і які доїлись. Дані про кількість надоєного молока проставляють після кожного доїння. В кінці робочого дня кожна доярка своїм підписом підтверджує правильність зроблених записів. Крім цього, обліковець систематично визначає процент жирності молока. Журнал обліку надою молока ведеться в одному примірнику. В одному Журналі записи проводять протягом 15-ти днів, тому на календарний місяць на одну ферму слід відкривати два Журнали обліку надою молока. В кінці місяця даний документ здають в бухгалтерію господарства. Записи про кількість надоєного молока щоденно переносять у Відомість руху молока.

Одержаний приплід від корів оприбутковують у день одержання приплоду на основі Акту на оприбуткування приплоду тварин. Цей документ складають у двох примірниках. Підписують його доярка, за якою закріплено тварини, від яких одержано приплід, зоотехнік і ветеринарний працівник. В Акті вказують прізвище доярки, за якою було закріплено корову, що дала приплід, кличку і номер матки, кількість і масу новонароджених телят, їх стать, присвоєний вушний номер. Перший примірник Акту на оприбуткування приплоду відразу передають у бухгалтерію, а другий примірник залишають на фермі, і на його сонові роблять записи в Книгу обліку руху тварин і птиці.

Одержаний гній від корів в досліджуваному господарстві оприбутковують розрахунковим способом в Акті-розрахунку на оприбуткування гною. Даний документ є довільної форми, і складають його раз на квартал. В цьому акті вказують середнє поголів'я корів, норму виходу гною на одну голову і загальну кількість гною, який одержано від кожної статево-вікової групи тварин.

Всі перелічені первинні документи є підставою для проведення записів у зведені документи та реєстри синтетичного і аналітичного обліку.

2.3 Синтетичний і аналітичний облік виробництва продукції молочного скотарства

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу і зобов'язань, а також Інструкції по його впровадженню, облік основного виробництва слід здійснювати на синтетичному рахунку 23 “Виробництво”. До даного рахунку відкривають окремі субрахунки відповідно до кожного окремого виду виробництва. Тому для обліку виробництва продукції тваринництва в сільськогосподарських формуваннях доцільно відкривати субрахунок 232 “Тваринництво”.

За дебетом даного субрахунку відображаються всі фактичні витрати, що були понесені протягом звітного року на виробництво продукції тваринництва, а за кредитом - вартість одержаної продукції тваринництва протягом року за плановою собівартістю, а в кінці року списання калькуляційних різниць між плановою і фактичною собівартостями продукції тваринництва.

Методологічні засади обліку витрат на виробництво визначено в П(с)БО 16 “Витрати”. Згідно з ним до виробничої собівартості продукції включаються прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати та загальновиробничі витрати. Витрати операційної діяльності групуються за такими елементами: матеріальні затрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати. Слід відмітити, що відповідно до даного П(с)БО, перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції самостійно встановлюється підприємством.

Витрати відображаються у бухгалтерському обліку одночасно із зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. До складу елемента “Витрати на оплату праці” включаються заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

До складу елемента “Відрахування на соціальні заходи” у сільськогосподарських формуваннях, які є платниками єдиного фіксованого податку” включається єдиний податок на обовязкове державне соціальне страхування. внески до Пенсійного фонду, а також відрахування на випадок безробіття та страхування від нещасних випадків на виробництві.

До складу елемента “Амортизація” включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

До складу елемента “Інші операційні витрати” включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу попередньо перелічених елементів. Зокрема, це витрати на відрядження, на послуги зв'язку, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.

Синтетичний облік витрат і виходу продукції тваринництва відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу і зобов'язань слід здійснювати на субрахунку 232 “Тваринництво”.

Аналітичний облік за рахунком 23 “Виробництво” ведеться за видами виробництва. Тому для рахунку 232 “Тваринництво” аналітичними рахунками будуть виступати такі рахунки: “Основне стадо ВРХ”, “Молодняк ВРХ”, “Свині” і т.д. крім цього, аналітичний облік витрат може вестись за підрозділами (фермами підприємств).

При виробництві продукції тваринництва, а зокрема і молочного скотарства, рахунок 23 “Виробництво” вступає в кореспонденцію з різними рахунками (табл. 2.12).

Із наведеної кореспонденції видно, що за дебетом рахунку 232 “Тваринництво” відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати на виробництво продукції тваринництва, а за кредитом - суми фактичної виробничої собівартості виробленої продукції тваринництва.

Аналітичний облік витрати і виходу продукції тваринництва ведуть відповідно до об'єктів обліку галузі. Витрати за статтями групують за обліковими групами тварин, передбачених для аналітичного обліку на субрахунку 2 “Тваринництво” до синтетичного рахунку 23 “Виробництво”. Для обліку виробництва продукції молочного скотарства в досліджуваному господарстві відкривають один аналітичний рахунок “Витрати на утримання основного стада ВРХ”.

Аналітичний облік витрат і виходу продукції тваринництва, згідно Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою на підприємствах агропромислового комплексу, за кожен місяць повинен здійснюватись у Виробничому звіті (ф. № 5.5 с.-г.), а також з початку року наростаючим підсумком.

Таблиця 2.12.

Основна кореспонденція за субрахунком 232 “Тваринництво”

№ п/п

Зміст господарської операції

Кореспондуючий рахунок

Дебет

Кредит

1.

Нарахування зносу на необоротні активи галузі тваринництва

232

13

2.

Списання виробничих запасів (матеріалів, кор-мів, засобів захисту тварин, палива, будівельних матеріалів) на витрати галузі тваринництва

232

20

3.

Списання вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів, строком служби менше одного року

232

22

4.

Відображення послуг власних допоміжних виробництв для потреб галузі тваринництва

232

234

5.

Нарахування заробітної плати працівникам галузі тваринництва

232

661

6.

Проведення відрахувань у фонд зайнятості населення і у резерв відпусток до суми заро-бітної плати працівників галузі тваринництва

32

471, 653

7.

Списання вартості послуг ветеринарних станцій та інших сторонніх організацій

232

631

8.

Нарахування страхових платежів з майнового страхування тварин, основних засобів галузі тваринництва

232

655

9.

Списання загально виробничих витрат, частка яких припадає на галузь

232

912

10.

Оприбуткування одержаного гною

208

232

11.

Оприбуткування одержаного приплоду і приросту

21

232

12.

Оприбуткування готової продукції, одержаної від галузі тваринництва

27

232

13.

Списання калькуляційних різниць за каналами використання продукції тваринництва

21, 23, 27, 90

232

Проте, проведені дослідження показали, що цей реєстр аналітичного обліку виробництва продукції тваринництва у ТзОВ “Карпати” не використовується. З цією метою в господарстві використовують Книгу обліку витрат і виходу продукції тваринництва. Її складають у довільній формі і на пристосованих бланках. Здійснені витрати на утримання корів у книзі відображають за місяць і з початку року наростаючим підсумком. Окремо для кожного аналітичного рахунку відводять певну кількість сторінок, де записують витрати за звітний місяць і наростаючим підсумком.

Здійснені витрати відображають за окремими елементами, які об'єднані у статті обліку витрат. Окремими позиціями у даній Книзі відображаються вихід продукції у кількісних і вартісних показниках. Протягом року одержану продукцію оцінюють за плановою собівартістю з обов'язковим доведенням її в кінці року до рівня фактичної.

Синтетичний облік виходу продукції тваринництва, відповідно до згаданих вже Методичних рекомендацій, слід здійснювати у журналі-ордері № 5 В с.-г. Проте, дана форма цього реєстру у ТзОВ “Карпати” не використовується. Загальний кредитовий оборот із Зведеної відомості витрат переносять у журнал-ордер № 10-АПК, який також ведеться на пристосованих бланках.

На основі даного журналу-ордера в бухгалтерії проводять записи у Головну книгу, яка виступає основним реєстром синтетичного обліку. Кредитовий оборот із журнала-ордера № 10-АПК по рахунку 232 “Тваринництво” у Головну книгу переносять однією сумою, а дебетовий оборот відображають розгорнуто в кореспонденції з відповідними синтетичними рахунками, суми по яких набирають із інших відповідних журналів-ордерів.

В цілому, на основі проведених досліджень, організацію обліку витрат і виходу продукції молочного скотарства в досліджуваному господарстві подамо наступною схемою (рис. 2.2).

2.4 Калькулювання собівартості продукції основного стада ВРХ

Точність та обґрунтованість калькуляційних розрахунків є важливою передумовою об'єктивності цілого ряду важливих економічних показників. Собівартість окремих видів сільськогосподарської продукції галузі тваринництва визначається, виходячи з витрат, віднесених на відповідну групу тварин.

Як відомо, однією із особливостей сільськогосподарського виробництва є те, що протягом звітного року одержана продукція оцінюється за плановою собівартістю. І лише в кінці року поточний облік витрат на виробництво продукції тваринництва завершується визначенням фактичної собівартості одержаної продукції.

Продукція тваринництва поділяється на основну, супутню і побічну. У молочному скотарстві основною продукцією є молоко, супутньою - приплід, а побічної - гній. Тому, в основі визначення розрахунку собівартості продукції лежить розподіл витрат між окремими видами одержаної продукції.

На сьогоднішній день всі сільськогосподарські формування при обчисленні фактичної собівартості сільськогосподарської продукції повинні керуватись Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств від 18 травня 2001 року. Відповідно до цих рекомендацій у молочному скотарстві розраховується собівартість 1 центнера молока і однієї голови приплоду. Собівартість однієї голови приплоду розраховується за вартістю 60-ти кормо-днів утримання корови. Собівартість одного кормо-дня розраховується діленням всієї суми витрат на утримання основного стада корів на кількість кормо-днів.

Для визначення собівартості одного центнера молока необхідно загальну суму витрат на утримання основного стада корів (без вартості приплоду та побічної продукції) розділити на кількість центнерів надоєного молока. Вартість гною, одержаного від корів, визначається, виходячи з нормативно-розрахункових витрат і витрат на його прибирання та вартості підстилки. Собівартість однієї тонни гною визначається діленням загальної суми витрат на його фізичну масу.

В таблиці (таблиця 2.13) проведемо визначення фактичної собівартості продукції основного стада ВРХ за даними досліджуваного господарства.

Таблиця 2.13.

Калькулювання собівартості продукції молочного скотарства у ТзОВ “Карпати”, 2011р.

Показники

Кількість

Сума

Середньорічне поголів'я корів, гол.

65

-

Кількість кормоднів, кормодні

4181

-

Фактичні витрати на утримання корів, грн.

-

176616,5

Одержано продукції:

молоко, ц

приплід, гол.

гній, т

1617

41

104

-

-

-

Собівартість одного кормо дня, грн.

-

7,92

Вартість однієї голови приплоду,грн.

-

475,2

Фактичні витрати на виробництво, грн.:

молока

приплоду

гною

-

-

-

199600,0

33739,20

3221,33

Фактична собівартість продукції:

молоко

приплід

гній

-

-

-

104,0

475,20

30,97

Як свідчать дані табл. 2.13., у ТзОВ “Карпати” при визначенні собівартості готової сільськогосподарської продукції, зокрема продукції основного стада ВРХ, дотримуються Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств. Із проведених розрахунків видно, що загальна сума фактичних витрат на утримання основного стада ВРХ в досліджуваному господарстві у 2011році становила 176616,5 грн., кількість кормоднів - 4181. В результаті собівартість одного кормодня дорівнювала 7,92 грн., а вартість однієї голови приплоду, яка прирівнюється до вартості 60-ти кормоднів - 475,20 грн. Від виробництва було одержано 1617 ц молока, 11 голів приплоду, 104 т гною. Відповідно загальна сума фактичних витрат на утримання корів у ТзОВ “Карпати” була розподілена між одержаною продукцією: на молоко - 199600,0 грн., на приплід - 33739,20 грн., на гній, який було оцінено за нормативною вартістю - 3221,33 грн. В результаті фактична собівартість 1 ц молока становила 104,0 грн., 1 голови приплоду - 475,20 грн., гною - 30,97 грн.

Як відомо, визначення фактичної собівартості продукції сільськогосподарського виробництва можливе лише в кінці календарного року. Тому протягом року одержану продукцію оцінюють за плановою собівартістю, визначеною на початок календарного року. В кінці року важливим етапом облікової роботи є доведення планової собівартості до рівня фактичної, тобто визначення і списання калькуляційних різниць. Закриття субрахунку 232, аналітичного рахунка “Основне стадо ВРХ” полягає в тому, щоб знайти арифметичну різницю між фактичними і плановими витратами, тобто дебетовим і кредитовим оборотом. Списання калькуляційних різниць проводиться двома способами: методом до оцінки, в тому випадку, коли фактична собівартість вища від планової, і методом “червоне сторно”, коли фактичні витрати менші від планових.

Визначення і розподіл калькуляційних різниць по продукції основного стада ВРХ проведемо на основі даних, що відображені у таблиці 2.14. Із даної таблиці видно, що планова собівартість 1 ц молока та однієї голови приплоду є нижчою за фактичну.

Рис. 2.2. Схема обліку витрат і виходу продукції основного стада ВРХ у ТзОВ “Карпати

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тому списання калькуляційних різниць проводимо методом додаткових проводок.

Загальна сума відхилення між фактичними і плановими витратами по одержаному молоку становила 11980,67 грн. Дану суму розподіляємо за каналами використання молока, пропорційно до його спожитої кількості. Тому в дебет рахунку 90 “Собівартість реалізації” відносимо 11073,17 грн., а в дебет рахунку 232 “Тваринництво” аналітичний рахунок “Молодняк ВРХ” - 907,5 грн. Калькуляційну різницю по одержаному приплоду відображаємо з кредиту рахунку 232 “Тваринництво”, аналітичний рахунок “Основне стадо ВРХ” в дебет рахунку 21 “Тварини на вирощуванні та відгодівлі” на суму 1789,20 грн. Після рознесення даних відхилень аналітичний рахунок “Основне стадо ВРХ” до субрахунку 232 “Тваринництво” закривається.

2.4 Стан екологічної безпеки та заходи щодо його покращення у господарстві

Основним завданням сільськогосподарського виробництва є забезпечення населення достатньою кількістю повноцінних продуктів харчування. Для цього сучасна структура агропромислового комплексу повинна відповідати вимогам індустріалізації: впровадження передових технологій виробництва, досягнення максимальної продуктивності праці, забезпечення можливості повного використання природних і трудових ресурсів, збереження середовища і перш за все базису, на якому тримається вся агро сфера - ґрунту.

Важливим завданням є розробка і впровадження у виробництво екологобезпечних інтенсивних систем землеробства, які розраховані на одержання високої віддачі при мінімальних витратах ресурсів, реалізація системи заходів, які б оптимізували структуру сільськогосподарських угідь, різко підвищили техніко-технологічний рівень сільськогосподарського виробництва.

Розглядаючи екологічну ситуацію на території ТзОВ “Карпати”, у першу чергу необхідно проаналізувати стан використання земельних ресурсів. Зауважимо, що недостатньо раціонально використовуються родючі землі, а структура посівів сільськогосподарських угідь також вимагає раціоналізації, оскільки недотримання сівозмін призводить до виснаження грунтів і, як наслідок - зниження їх родючості та розвитку ерозійних процесів.

У ТзОВ “Карпати” мінеральні добрива, засоби захисту рослин і тварин зберігаються у спеціально відведених для цього приміщеннях. Крім цього ці засоби використовуються раціонально, в обґрунтованих і доцільних кількостях, що не шкодять здоров'ю людей та тварин. Про це свідчать перевірки якості продукції в лабораторіях організацій, які закуповують її в господарстві.

Перед обробітком сільськогосподарських культур (найчастіше озимих зернових) в ТзОВ “Карпати” проводять знищення бур'янів шляхом внесення у грунт пестицидів і отрутохімікатів, що також має свої негативні впливи. Найбільшу екологічну небезпеку складає забруднення навколишнього середовища пестицидами. Вони небезпечні не тільки самі по собі, адже їх розкладання і трансформація та продукти таких перетворень є ще більш небезпечними, аніж вихідні пестициди.

На території ТзОВ “Карпати” функціонує каналізаційна система: стоки із машинних дворів, майстерень, складів пального і мастил збираються у спеціальні бетонні ями. Недоліком є лише те, що ці збірники не мають герметичного закриття та навколо них відсутня захисна зона.

Для оцінки впливу якісного складу угідь на екологічну стабільність території необхідно розрахувати коефіцієнт екологічної стабільності території та впливу угідь на навколишні землі. В цілому екологічна стабільність земельної території є нестійкою, оскільки розрахований коефіцієнт становить 0,52. Щоб поліпшити екологічну ситуацію необхідно у структурі землекористування збільшити частку екологічно стійких угідь (лісів, природних сінокосів і пасовищ, а також водойм). У свою чергу, зменшення розораності та сільськогосподарської освоєності земельної території істотно поліпшить екологічну стабільність сільськогосподарських угідь. Основним резервом для заліснення залишаються території, які мало придатні для сільськогосподарського виробництва. Для цього необхідно застосувати такі агротехнічні заходи: оптимізувати систему удобрення; використовувати нові високоврожайні районовані сорти нові грунтозберігаючі технології, а також високопродуктивну техніку, меліорацію; здійснювати комплексне поліпшення стану земельних угідь.

Проаналізуємо економічний ефект від здійснюваних в господарстві екологічних заходів (табл. 2.15).

Як бачимо, витрати на екологічні заходи почали виділяти лише у 2011 році, що пов'язано із зростанням фінансових результатів діяльності господарства, однак коефіцієнт ефективності витрат на екозаходи є низький.

Отже, в господарстві необхідно вжити негайних заходів з метою налагодження екологобезпечного сільськогосподарського виробництва. На перший план у вирішенні такого завдання постає розробка і впровадження в практику сільськогосподарської діяльності нових поколінь технічних засобів і технологій вирощування сільськогосподарських культур та утримання тварин, агрохімічних і біологічних засобів виробництва

Таблиця 2.15.

Розрахунок економічної ефективності витрат на екозаходи у ТзОВ “Карпати”

Показники

Роки

2011р. в % до 2009р.

2009р.

2010р.

2011р.

Виручка від реалізації продукції робіт і послуг, тис.грн.

125,9

285,5

400,3

у 3,2 р.б.

Прибуток, тис.грн.

- 40,6

- 55,9

86,9

-

Частка витрат на екозаходи в повній собівартості, %

-

-

3,0

-

Коефіцієнт ефективності витрат на екозаходи

-

-

2,7

-

Необхідно перейти до інтегрованого землеробства, яке включало б найкращі риси біологічної (органічної, натуральної, екологічної) системи землеробства, припускаючи в розумних межах застосування хімічних добрив і пестицидів. Раціональне використання добрив, пестицидів, хімічних меліорантів та інших потенційно небезпечних для природи препаратів повинне стимулюватись економічними важелями.

Важливою умовою раціонального природокористування в ТзОВ “Карпати” є оптимальне поєднання галузей землеробства і тваринництва Це пов'язано насамперед з тим, що вплив тваринництва на ефективність природокористування відбувається через взаємне використання продукції обома галузями: чим з меншими питомими втратами кормів виробляється тваринницька продукція, тим більше зберігається природних ресурсів, зокрема сільськогосподарських угідь.

На здійснення цих заходів необхідно виділити відповідні кошти, сума яких представлена у табл. 2.16.

Велике значення в забезпеченні екологобезпечного функціонування підприємства має також висока культура землеробства, що забезпечується найсучаснішими засобами механізації сільськогосподарського виробництва [27]. Адже низька забезпеченість технікою виробничих процесів у сільському господарстві призводить до порушення технологічних вимог організації і виконання останніх, що в свою чергу негативно впливає на природне середовище. Успішне вирішення цієї проблеми можливе лише шляхом модернізації техніки, передусім у напрямі зменшення питомого тиску на грунт тракторів і комбайнів, а також скорочення кількості проходів кожного з них по площі.

Таблиця 2.16.

Структура витрат на екозаходи в ТзОВ “Карпати на перспективу

Статті екологічних витрат

Фактично за 2011 р.

П ППерспектива

ВВі дхилення

тис.грн.

%

тис.грн

%

тис.грн.

%

Агротехнічні заходи

5,1

42,1

9,6

27,4

4,5

-14,7

Інтенсифікація виробництва

3,8

31,4

14,0

39,9

10,2

8,5

Переведення малопро-дуктивних земель в еко-логічно стійкі угіддя

2,5

20,7

8,4

23,9

5,9

3,2

Інші заходи

0,7

5,8

3,1

8,8

2,4

3,0

Разом

12,1

100,0

35,1

100,0

23,0

-

Отже, з метою налагодження екологобезпечного сільськогосподарського виробництва в ТзОВ “Карпати” необхідно збільшити затрати на екологічні заходи приблизно у 3 рази і щорічно витрачати у середньому 35 тис.грн.

Розділ ІІІ Шляхи удоcконалення обліку виробництва продукції молочного скотарства та маркетингового забезпечення зниження витрат у господарстві

3.1 Обгрунтування необхідності удосконалення обліку виробництва продукції молочного скотарства та маркетингового забезпечення зниження витрат у господарстві


Подобные документы

  • Аналіз рівня інтенсивності молочного скотарства, поголів’я, продуктивності тварин, забезпеченості корів кормами, продуктивності праці, собівартості молока і приплоду, прибутків і рентабельності. Резерви здешевлення виробництва продукції скотарства.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 28.05.2012

  • Технічна база по виробництву сої та кукурудзи і організація планування виробництва. Інноваційні процеси при виробництві продукції рослинництва. Економічна ефективність виробництва продукції в СФГ "Вікторія". Шляхи зниження собівартості продукції.

    курсовая работа [50,0 K], добавлен 23.05.2017

  • Аналіз собівартості продукції рослинництва. Поняття суспільних витрат виробництва, виробничих витрат і собівартості продукції рослинництва. Положення методики обчислення собівартості продукції. Аналіз рівня динаміки собівартості, та ряди динаміки.

    курсовая работа [94,0 K], добавлен 21.12.2008

  • Економічна сутність виробничих витрат і собівартості продукції рослинництва. Організаційно-інформаційна модель аналізу виробничих витрат і собівартості продукції. Аналіз динаміки витрат на виробництво продукції рослинництва, види продукції галузі.

    курсовая работа [101,2 K], добавлен 20.03.2012

  • Поняття та види собівартості продукції. Показники собівартості продукції та завдання аналізу. Основні принципи планування обліку та калькулювання продукції рослинництва. Індексний аналіз факорів виробничих витрат і собівартості продукції рослинництва.

    курсовая работа [63,9 K], добавлен 06.10.2011

  • Поняття собівартості як важливого фактору підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва, послідовність та методика її визначення. Основні принципи планування, обліку та калькулювання продукції тваринництва. Аналіз структури виробничих витрат.

    курсовая работа [257,9 K], добавлен 06.10.2011

  • Важливість галузі молочного скотарства та сучасний стан галузі. Умови утримання тварин, підходи до виробництва продукції. Проектна потужність підприємства. Обґрунтування потужності переробного підприємства, первинна та вторинна переробка його продукції.

    курсовая работа [69,9 K], добавлен 08.11.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.