Використання продукції тваринництва

Реалізація тварин високих вагових кондицій дозволяє розраховувати на одержання дотацій з державного бюджету, які в 2011 році становили 1,40 грн. га 1 кг живої ваги. Як буде показано далі, середні ціни, за якими реалізовувало худобу ТзОВ Карпати”, були вкрай низькими. Як варіант виправлення ситуації, слід планувати догодовування тварин до вищих вагових кондицій.

Інакшою є ситуація у свинарстві. Середня вага однієї реалізованої на забій свині в 2011 році становила 120 кг, що вважається оптимальним показником.

Упродовж останніх років спостерігається помітне підвищення показників рентабельності усіх основних видів сільськогосподарської продукції, що виробляється в ТзОВ “Карпати”. У результаті рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва господарства підвищився в 2011 році до 44%, що є достатньо високим показником (таблиця 2.11).

Окремо слід відзначити те, що у 2011 році, на відміну від попередніх, в цілому рентабельним було виробництво продукції тваринництва. За ефективним планом розвивається свинарство. Вдалося після тривалої перерви досягнути прийнятних показників у молочному скотарстві. Збитковим залишається м'ясне скотарство, що типово для майже всіх сільськогосподарських підприємств регіону. Але й тут потрібно відзначити суттєве зниження рівня збитковості виробництва яловичини - з 53,5% у 2008 році до 19,1% у 2011 році.

Таблиця 2.11

Таким чином, у 2011 році відбулося помітне підвищення економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції у ТзОВ “Карпати”. Позитивне значення має те, що воно у значній мірі забезпечене зростанням урожайності культур і продуктивності тварин на основі інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. У той же час вдало використано кон'юнктурні ринкові чинники, пов'язані з підвищенням цін на продукцію рослинництва і молоко.

На перспективу необхідно впорядкувати питання з землекористуванням господарства, зокрема із пасовищами і сінокосами, яких за даними звітності є 98,1 га й вияснити з їх нарізкою в натурі. Пасовища, які фактично функціонують, треба перетворити в культурні шляхом проведення загальновідомого комплексу культуртехнічних робіт.

У тваринництві збитковою галуззю є залишається м'ясне скотарство. Знизити собівартість продукції можна за рахунок більш економного використання кормів, по яких мають місце значні перевитрати.

Вдосконалення системи реалізації продукції вимагає постійного моніторингу кон'юнктури ринку, для чого треба налагодити маркетинг.

У проблемі впорядкування каналів реалізації доцільним було б укласти реєстр підприємств, які закуповують у господарстві продукцію. Це дозволятиме обирати реальних і платоспроможних покупців й реально впливати на пропозицію продукції на ринку. Аналогічно стосується і постачальників матеріально-технічних ресурсів: із сформованого їх ресурсу потрібно вибрати найбільш вигідних для співпраць.

При формуванні виробничої програми діяльності господарства варто з'ясувати можливості його участі в регіональній та національній програмах підтримки сільського господарства.

2.2 Первинний облік виробництва продукції молочного скотарства

Обумовлюючи проблему первинного обліку виробництва продукції молочного скотарства зазначимо, що дане питання слід розглядати в двох аспектах: первинний облік витрат на виробництво та первинний облік оприбуткування готової продукції. З цього приводу зауважимо, що первинний облік виробництва продукції молочного скотарства у ТзОВ “Карпати” налагоджений належним чином, застосовуються практично всі первинні документи, які передбачені для обліку даного процесу. Проте недоліком, на нашу думку, слід вважати несвоєчасність складання деяких первинних документів та відсутність певних реквізитів.

Як відомо, облік витрат на виробництво сільськогосподарської продукції, згідно з Методичними рекомендаціями з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт і послуг) сільськогосподарських підприємств, ведеться за статтями витрат. Тому документування первинних операцій з обліку витрат повинно здійснюватися в розрізі статей калькуляції.

Первинними документами називаються документи, які складаються в момент здійснення операції або відразу ж після неї. Всі господарські операції, які відбуваються в господарстві, повинні оформлятися певними первинними документами.

Для обліку витрат і виходу продукції молочного скотарства у ТзОВ “Карпати” використовують ряд первинних документів.

Облік відпрацьованого часу працівниками молочних ферм в досліджуваному господарстві здійснюється в Табелі обліку робочого часу. Даний документ складається щомісяця. В ньому вказуються прізвища працівників ферми, їх табельні номера і посада, яка займається кожним працівником ферми. Записи в Табелі обліку робочого часу в досліджуваному господарстві проводить обліковець тваринницької ферми. Він щоденно вказує кількість відпрацьованого часу кожним працівником, а також невихід на роботу з різних причин, який в табелі відмічається різними позначеннями. В кінці місяця обліковець підсумовує кількість відпрацьованого часу кожним працівником і, крім цього, ще проставляє суму заробітної плати за звітний місяць із первинних документів про нарахування заробітної плати працівникам тваринництва. Слід відмітити, що даний документ в досліджуваному господарстві складають на належному рівні, із заповненням всіх показників і реквізитів.

Оплату праці працівникам молочного скотарства ТзОВ “Карпати” нараховують за кількість і якість одержаної продукції. З цією метою в господарстві використовують Розрахунок нарахування оплати праці працівниками тваринництва.

Видачу кормів для згодовування основному стаду ВРХ проводять в господарстві на основі Відомості витрати кормів. Дану Відомість виписують в бухгалтерії господарства окремо на кожну групу тварин і на основі кормових раціонів, які складає зоотехнік. Відомість витрат кормів складають в двох примірниках. Один з них передають особі, яка відпускає корми на ферму, а другий - одержувачу кормів. В даному документі здійснюється щоденний облік фуражного поголів'я тварин і кількість згодовуваних кормів. При одержанні кормів від фуражира завідуючий фермою розписується в першому примірнику (примірнику фуражира), а працівник, за яким закріплено худобу, щодня розписується в другому примірнику, який зберігається у завідуючого фермою. Таким чином, перший примірник Відомості витрати кормів з підписом завідуючого фермою, який фуражир щомісяця здає в бухгалтерію разом зі Звітом про рух матеріальних цінностей, є підставою для занесення одержаних кормів у підзвіт завідуючому фермою. Другий примірник з підписами доярок, за якими закріплені корови, є основою для списання кормів з підзвіту керівника ферми на витрати з виробництва молока. Слід відмітити, що на підставі даних Відомостей про витрату кормів обліковець ферми в кінці кожного місяця повинен проводити записи в Журналі обліку витрати кормів окремо по кожній групі тварин, окремо по видах кормів і в перерахунку на кормові одиниці. Проте, доцільно зауважити, що даний Журнал в досліджуваному господарстві не ведеться, що не дає можливість здійснювати оперативний контроль за рівнем витрати кормів на одиницю продукції.

Облік інших витрат, які здійснюються в досліджуваному господарстві, при утриманні основного стада ВРХ, відображають у відповідних первинних документах. Так, при одержанні таких матеріальних цінностей, як спецодяг, малоцінні та швидкозношувані предмети, медикаменти і біопрепарати, їх спочатку відносять у підзвіт завідуючому фермою. Видача цих цінностей зі складу можуть здійснюватись на основі Лімітно-забірних карток на одержання цінностей при багаторазовому відпуску зі складу, або на основі Накладних внутрішньогосподарського призначення - при одноразовому їх одержанні. В даних документах вказується назва матеріальних цінностей, їх кількість і на які потреби вони використовуються. Лімітно-забірні картки чи Накладні внутрішньогосподарського призначення обов'язково мають бути підписані керівником господарства і головним бухгалтером, а також комірником і особою, яка одержує матеріальні цінності на виробничі потреби.

Амортизацію основних засобів галузі тваринництва, зокрема і молочного скотарства, відображають у Розрахунку нарахування амортизаційних відрахувань на основні засоби станом на початок року і Відомості нарахування амортизаційних відрахувань за місяць. В кінці року на витрати за утримання основного стада ВРХ відносять частину загальновиробничих витрат тваринництва. Дану суму розподіляють пропорційно до основних витрат галузі тваринництва за мінусом вартості кормів. Розподіл цих сум здійснюють у Відомості розподілу накладних витрат. Слід зазначити, що згідно П(с)БО 16 “Витрати”, суму адміністративних (загальногосподарських) витрат на витрати виробництва не відносили, а списували на фінансові результати.

Для обліку одержаної продукції молочного скотарства у ТзОВ “Карпати” використовують ряд первинних документів. Зокрема, надходження молока обліковують у Журналі обліку надою молока. Записи в цей документ в досліджуваному господарстві проводить обліковець ферми. В ньому записують прізвища доярок із обов'язковим зазначенням кількості корів, які обслуговувались і які доїлись. Дані про кількість надоєного молока проставляють після кожного доїння. В кінці робочого дня кожна доярка своїм підписом підтверджує правильність зроблених записів. Крім цього, обліковець систематично визначає процент жирності молока. Журнал обліку надою молока ведеться в одному примірнику. В одному Журналі записи проводять протягом 15-ти днів, тому на календарний місяць на одну ферму слід відкривати два Журнали обліку надою молока. В кінці місяця даний документ здають в бухгалтерію господарства. Записи про кількість надоєного молока щоденно переносять у Відомість руху молока.

Одержаний приплід від корів оприбутковують у день одержання приплоду на основі Акту на оприбуткування приплоду тварин. Цей документ складають у двох примірниках. Підписують його доярка, за якою закріплено тварини, від яких одержано приплід, зоотехнік і ветеринарний працівник. В Акті вказують прізвище доярки, за якою було закріплено корову, що дала приплід, кличку і номер матки, кількість і масу новонароджених телят, їх стать, присвоєний вушний номер. Перший примірник Акту на оприбуткування приплоду відразу передають у бухгалтерію, а другий примірник залишають на фермі, і на його сонові роблять записи в Книгу обліку руху тварин і птиці.

Одержаний гній від корів в досліджуваному господарстві оприбутковують розрахунковим способом в Акті-розрахунку на оприбуткування гною. Даний документ є довільної форми, і складають його раз на квартал. В цьому акті вказують середнє поголів'я корів, норму виходу гною на одну голову і загальну кількість гною, який одержано від кожної статево-вікової групи тварин.

Всі перелічені первинні документи є підставою для проведення записів у зведені документи та реєстри синтетичного і аналітичного обліку.

Основна кореспонденція за субрахунком 232 “Тваринництво”

Проте, проведені дослідження показали, що цей реєстр аналітичного обліку виробництва продукції тваринництва у ТзОВ “Карпати” не використовується. З цією метою в господарстві використовують Книгу обліку витрат і виходу продукції тваринництва. Її складають у довільній формі і на пристосованих бланках. Здійснені витрати на утримання корів у книзі відображають за місяць і з початку року наростаючим підсумком. Окремо для кожного аналітичного рахунку відводять певну кількість сторінок, де записують витрати за звітний місяць і наростаючим підсумком.

Здійснені витрати відображають за окремими елементами, які об'єднані у статті обліку витрат. Окремими позиціями у даній Книзі відображаються вихід продукції у кількісних і вартісних показниках. Протягом року одержану продукцію оцінюють за плановою собівартістю з обов'язковим доведенням її в кінці року до рівня фактичної.

Синтетичний облік виходу продукції тваринництва, відповідно до згаданих вже Методичних рекомендацій, слід здійснювати у журналі-ордері № 5 В с.-г. Проте, дана форма цього реєстру у ТзОВ “Карпати” не використовується. Загальний кредитовий оборот із Зведеної відомості витрат переносять у журнал-ордер № 10-АПК, який також ведеться на пристосованих бланках.

На основі даного журналу-ордера в бухгалтерії проводять записи у Головну книгу, яка виступає основним реєстром синтетичного обліку. Кредитовий оборот із журнала-ордера № 10-АПК по рахунку 232 “Тваринництво” у Головну книгу переносять однією сумою, а дебетовий оборот відображають розгорнуто в кореспонденції з відповідними синтетичними рахунками, суми по яких набирають із інших відповідних журналів-ордерів.

В цілому, на основі проведених досліджень, організацію обліку витрат і виходу продукції молочного скотарства в досліджуваному господарстві подамо наступною схемою (рис. 2.2).

2.4 Калькулювання собівартості продукції основного стада ВРХ

Як свідчать дані табл. 2.13., у ТзОВ “Карпати” при визначенні собівартості готової сільськогосподарської продукції, зокрема продукції основного стада ВРХ, дотримуються Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств. Із проведених розрахунків видно, що загальна сума фактичних витрат на утримання основного стада ВРХ в досліджуваному господарстві у 2011році становила 176616,5 грн., кількість кормоднів - 4181. В результаті собівартість одного кормодня дорівнювала 7,92 грн., а вартість однієї голови приплоду, яка прирівнюється до вартості 60-ти кормоднів - 475,20 грн. Від виробництва було одержано 1617 ц молока, 11 голів приплоду, 104 т гною. Відповідно загальна сума фактичних витрат на утримання корів у ТзОВ “Карпати” була розподілена між одержаною продукцією: на молоко - 199600,0 грн., на приплід - 33739,20 грн., на гній, який було оцінено за нормативною вартістю - 3221,33 грн. В результаті фактична собівартість 1 ц молока становила 104,0 грн., 1 голови приплоду - 475,20 грн., гною - 30,97 грн.

Як відомо, визначення фактичної собівартості продукції сільськогосподарського виробництва можливе лише в кінці календарного року. Тому протягом року одержану продукцію оцінюють за плановою собівартістю, визначеною на початок календарного року. В кінці року важливим етапом облікової роботи є доведення планової собівартості до рівня фактичної, тобто визначення і списання калькуляційних різниць. Закриття субрахунку 232, аналітичного рахунка “Основне стадо ВРХ” полягає в тому, щоб знайти арифметичну різницю між фактичними і плановими витратами, тобто дебетовим і кредитовим оборотом. Списання калькуляційних різниць проводиться двома способами: методом до оцінки, в тому випадку, коли фактична собівартість вища від планової, і методом “червоне сторно”, коли фактичні витрати менші від планових.

Визначення і розподіл калькуляційних різниць по продукції основного стада ВРХ проведемо на основі даних, що відображені у таблиці 2.14. Із даної таблиці видно, що планова собівартість 1 ц молока та однієї голови приплоду є нижчою за фактичну.

Рис. 2.2. Схема обліку витрат і виходу продукції основного стада ВРХ у ТзОВ “Карпати

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тому списання калькуляційних різниць проводимо методом додаткових проводок.

Загальна сума відхилення між фактичними і плановими витратами по одержаному молоку становила 11980,67 грн. Дану суму розподіляємо за каналами використання молока, пропорційно до його спожитої кількості. Тому в дебет рахунку 90 “Собівартість реалізації” відносимо 11073,17 грн., а в дебет рахунку 232 “Тваринництво” аналітичний рахунок “Молодняк ВРХ” - 907,5 грн. Калькуляційну різницю по одержаному приплоду відображаємо з кредиту рахунку 232 “Тваринництво”, аналітичний рахунок “Основне стадо ВРХ” в дебет рахунку 21 “Тварини на вирощуванні та відгодівлі” на суму 1789,20 грн. Після рознесення даних відхилень аналітичний рахунок “Основне стадо ВРХ” до субрахунку 232 “Тваринництво” закривається.

Основним завданням сільськогосподарського виробництва є забезпечення населення достатньою кількістю повноцінних продуктів харчування. Для цього сучасна структура агропромислового комплексу повинна відповідати вимогам індустріалізації: впровадження передових технологій виробництва, досягнення максимальної продуктивності праці, забезпечення можливості повного використання природних і трудових ресурсів, збереження середовища і перш за все базису, на якому тримається вся агро сфера - ґрунту.

Важливим завданням є розробка і впровадження у виробництво екологобезпечних інтенсивних систем землеробства, які розраховані на одержання високої віддачі при мінімальних витратах ресурсів, реалізація системи заходів, які б оптимізували структуру сільськогосподарських угідь, різко підвищили техніко-технологічний рівень сільськогосподарського виробництва.

Розглядаючи екологічну ситуацію на території ТзОВ “Карпати”, у першу чергу необхідно проаналізувати стан використання земельних ресурсів. Зауважимо, що недостатньо раціонально використовуються родючі землі, а структура посівів сільськогосподарських угідь також вимагає раціоналізації, оскільки недотримання сівозмін призводить до виснаження грунтів і, як наслідок - зниження їх родючості та розвитку ерозійних процесів.

У ТзОВ “Карпати” мінеральні добрива, засоби захисту рослин і тварин зберігаються у спеціально відведених для цього приміщеннях. Крім цього ці засоби використовуються раціонально, в обґрунтованих і доцільних кількостях, що не шкодять здоров'ю людей та тварин. Про це свідчать перевірки якості продукції в лабораторіях організацій, які закуповують її в господарстві.

Перед обробітком сільськогосподарських культур (найчастіше озимих зернових) в ТзОВ “Карпати” проводять знищення бур'янів шляхом внесення у грунт пестицидів і отрутохімікатів, що також має свої негативні впливи. Найбільшу екологічну небезпеку складає забруднення навколишнього середовища пестицидами. Вони небезпечні не тільки самі по собі, адже їх розкладання і трансформація та продукти таких перетворень є ще більш небезпечними, аніж вихідні пестициди.

На території ТзОВ “Карпати” функціонує каналізаційна система: стоки із машинних дворів, майстерень, складів пального і мастил збираються у спеціальні бетонні ями. Недоліком є лише те, що ці збірники не мають герметичного закриття та навколо них відсутня захисна зона.

Для оцінки впливу якісного складу угідь на екологічну стабільність території необхідно розрахувати коефіцієнт екологічної стабільності території та впливу угідь на навколишні землі. В цілому екологічна стабільність земельної території є нестійкою, оскільки розрахований коефіцієнт становить 0,52. Щоб поліпшити екологічну ситуацію необхідно у структурі землекористування збільшити частку екологічно стійких угідь (лісів, природних сінокосів і пасовищ, а також водойм). У свою чергу, зменшення розораності та сільськогосподарської освоєності земельної території істотно поліпшить екологічну стабільність сільськогосподарських угідь. Основним резервом для заліснення залишаються території, які мало придатні для сільськогосподарського виробництва. Для цього необхідно застосувати такі агротехнічні заходи: оптимізувати систему удобрення; використовувати нові високоврожайні районовані сорти нові грунтозберігаючі технології, а також високопродуктивну техніку, меліорацію; здійснювати комплексне поліпшення стану земельних угідь.

Проаналізуємо економічний ефект від здійснюваних в господарстві екологічних заходів (табл. 2.15).

Як бачимо, витрати на екологічні заходи почали виділяти лише у 2011 році, що пов'язано із зростанням фінансових результатів діяльності господарства, однак коефіцієнт ефективності витрат на екозаходи є низький.

Отже, в господарстві необхідно вжити негайних заходів з метою налагодження екологобезпечного сільськогосподарського виробництва. На перший план у вирішенні такого завдання постає розробка і впровадження в практику сільськогосподарської діяльності нових поколінь технічних засобів і технологій вирощування сільськогосподарських культур та утримання тварин, агрохімічних і біологічних засобів виробництва

Таблиця 2.15.

Розрахунок економічної ефективності витрат на екозаходи у ТзОВ “Карпати”

Необхідно перейти до інтегрованого землеробства, яке включало б найкращі риси біологічної (органічної, натуральної, екологічної) системи землеробства, припускаючи в розумних межах застосування хімічних добрив і пестицидів. Раціональне використання добрив, пестицидів, хімічних меліорантів та інших потенційно небезпечних для природи препаратів повинне стимулюватись економічними важелями.

Важливою умовою раціонального природокористування в ТзОВ “Карпати” є оптимальне поєднання галузей землеробства і тваринництва Це пов'язано насамперед з тим, що вплив тваринництва на ефективність природокористування відбувається через взаємне використання продукції обома галузями: чим з меншими питомими втратами кормів виробляється тваринницька продукція, тим більше зберігається природних ресурсів, зокрема сільськогосподарських угідь.

На здійснення цих заходів необхідно виділити відповідні кошти, сума яких представлена у табл. 2.16.

Велике значення в забезпеченні екологобезпечного функціонування підприємства має також висока культура землеробства, що забезпечується найсучаснішими засобами механізації сільськогосподарського виробництва [27]. Адже низька забезпеченість технікою виробничих процесів у сільському господарстві призводить до порушення технологічних вимог організації і виконання останніх, що в свою чергу негативно впливає на природне середовище. Успішне вирішення цієї проблеми можливе лише шляхом модернізації техніки, передусім у напрямі зменшення питомого тиску на грунт тракторів і комбайнів, а також скорочення кількості проходів кожного з них по площі.

Таблиця 2.16.

Структура витрат на екозаходи в ТзОВ “Карпати” на перспективу