Основи формування собівартості виробництва продукції підприємств АПК

Економічна суть та класифікація витрат виробництва. Нормативно-правове забезпечення обліку виробництва продукції молочного скотарства. Синтетичний і аналітичний облік виробництва продукції молочного скотарства. Калькулювання собівартості продукції.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 07.07.2014
Размер файла 155,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Молочне скотарство - є однієї з провідних сільськогосподарських галузей. Поряд із забезпеченням населення країни молочною продукцією молочнопродуктовий комплекс є основним постачальником молодняку ??для дорощування і відгодівлі великої рогатої худоби. Молочне скотарство поставляє для рослинницьких галузей цінне органічне добриво - гній. Свинарство використовує молоко для поросят раннього віку.

Важливу роль у вирішенні поставлених завдань повинен грати точний і своєчасний облік витрат і виходу продукції молочного скотарства. Першорядне значення має правильно організований облік витрат у галузі.

Сталого функціонування і динамічного розвитку виробництва в молочному скотарстві, а згодом і підвищенню його ефективності, як на національному рівні, так і на рівні окремих підприємств сприяє кілька груп чинників, тісно взаємопов'язаних і взаємодоповнюючих один одного: технічні, технологічні, організаційно-економічні. Мова йде про всі чинники, що сприяють збільшенню виробництва молока, поліпшення його якості, економії матеріальних і трудових ресурсів.

Організаційні фактори припускають раціональну організацію скотарських підприємств за розмірами і ресурсів, організацію зв'язків і взаємодії товаровиробників та структурних підрозділів, організацію ефективного управління та вигідною кооперації праці і капіталу .

Відомо, що сільськогосподарські підприємства з відносно великим розміром стада мають більш високий рівень продуктивності корів і низьку собівартість молока. Господарства, що мають відносної більший рівень виробництва молока, відрізняються кращою оснащеністю основними фондами, кваліфікованими кадрами, хорошою організацією виробництва. Практика показує, що більш стійке економічне становище у великих підприємств, які створили відносно замкнутий цикл «виробництво-переробка - реалізація». (22, с.4)

Економічні фактори підвищення ефективності молочного скотарства формуються як на макро-, так і на мікрорівні. На макрорівні головним фактором є державне регулювання сільського господарства за допомогою: цільових програм, гнучких дотацій до ринкових цін і субсидій ефективного виробництва; податків і процентних ставок за кредитами; страхування виробництва, ризиків, капіталів; гнучких продуктових інтервенцій для підтримки ринкового балансу продовольства з метою запобігання різких перепадів і кон'юктури в постачаннях продукції торгово-збутову мережу; раціоналізації імпорту; розробки законодавчої бази, що стимулює виробництво.

При цьому слід зазначити, що ефективний розвиток молочного скотарства може здійснюватися на основі збільшення поголів'я високопродуктивних молочних порід і проведення комплексу заходів з підвищення продуктивності корів. Обидва ці напрямки вимагають, по-перше, серйозних капітальних вкладень, по-друге, деякого періоду часу до одержання істотних результатів.

У нинішніх умовах господарювання як ніколи раніше важливо звести до мінімуму залежність молочного скотарства від несприятливих макроекономічних умов, вишукувати внутрішні для кожного підприємства резерви ефективного розвитку галузі. На мікрорівні найбільш істотним економічним чинником підвищення ефективності молочного скотарства є здійснення інвестицій в освоєння ефективних технологій та засобів вир Одним з ефективних шляхів збільшення виробництва продукції скотарства і зростання продуктивності праці є відновлення виробничих потужностей комплексів і ферм з виробництва молока, їх реконструкція і модернізація на основі використання досягнень у технології та засоби механізації. При цьому слід зауважити застаріле обладнання, впровадити нові форми організації трудових процесів. Наприклад, великі резерви полягають у застосуванні технічних засобів для нормованої годівлі корів, а також адаптованих до фізіологічних вимогам тварин по молоковіддачі та підготовці вимені до доїння, які усувають захворювання вимені на мастит і зниження продуктивності корів на 5-8%. Застосування механічних масажерів для підготовки вимені нетелей до раздою також сприяє підвищенню молочної продуктивності первісток на 10-15% (27, с.24).

Продуктивність корів на 65-70% визначається рівнем годівлі. Тому збільшення виробництва молока в значній мірі пов'язано з інтенсифікацією кормовиробництва, економічно обгрунтованим використанням кормових ресурсів і організацією на цій основі повноцінної годівлі худоби. Кількість і якість кормів, їх вартість - це найбільш суттєві фактор, що впливають на підвищення продуктивних якостей корів та ефективності молочного скотарства. Одне з необхідних умов, що визначають рівень ефективного використання кормів - згодовування їх у складі раціонів, збалансованих за всіма елементами живлення. Дотримання принципу збалансованості кормів дозволяє на 15-20% підвищити їх віддачу. (23, с.21) Одним з основних факторів, що визначають молочну продуктивність корів, є енергетичне харчування. Підвищення його рівня вдвічі збільшує молочну продуктивність в 3-3,5 рази. (19, с.35)

Підвищення ефективності молочного скотарства досягається і в результаті поліпшення якості молочної продукції. Зі збільшенням частки молока 1 сорту зростає середня реалізаційна ціна молока, а, отже, підвищується і рівень рентабельності. В даний час зміна ставлення до якості виражається в тому, що менеджери всіх рівнів почали сприймати витрати на якість не як додаткові витрати, а як вигідне вкладення ресурсів, що дає найвищу віддачу. Практики переконалися, що вкладення в якість дають набагато більшу віддачу, ніж у збільшення обсягів виробництва. Особливо це відноситься до господарств, що вже досягли високого рівня продуктивності. Збереження належної якості молокопродуктів залежить від способів доїння корів, наявності обладнання для очищення, охолодження та зберігання молока, вчиненого транспорту, тари для перевезення. Тут позитивну роль може зіграти використання центровивоза продукції, розвиток прямих вигідних зв'язків товаровиробників з підприємствами молочної промисловості і торгівлі, а також організація власних фірмових магазинів, переробних цехів.

Найважливішим організаційно-економічним фактором підвищення ефективності молочного скотарства, основою і необхідною умовою зростання продуктивності корів, поліпшення якості молока, економного витрачання виробничих ресурсів, зниження собівартості продукції, підвищення рентабельності є матеріальне стимулювання праці і виробництва, що відбиває економічні інтереси безпосередніх товаровиробників і покликане регулювати зацікавленість працівників у високопродуктивному працю і його результати.

Досвід роботи сільськогосподарських підприємств показує, що вдосконаленням тільки оплати праці без ув'язування інтересів працівників з правами власників на засоби виробництва та результати праці не можна створити істотно тривалої матеріальної зацікавленості працівників у результатах своєї діяльності. Щоб розбудити ініціативу і підприємливість селянина, необхідне підвищення мотивації праці, докорінна зміна внутрішньогосподарських економічних відносин. Наявність великої кількості збиткових і низькорентабельних підприємств служить передумовою для відродження внутрішньогосподарської оренди, впровадження принципів кооперації в діяльність структурних підрозділі.

Одним з основних факторів різкого спаду виробництва сільськогосподарської продукції, в тому числі і молока, був непомірно високий тиск цін на споживані ресурси промислового виробництва. Належне ресурсне забезпечення можливе лише при збалансованому співвідношенні цін на ресурси для сільського господарства та сільськогосподарську продукцію. В зв'язку з цим, необхідно посилити вплив держави на підтримання такого оптимального співвідношення, що може бути досягнуто як за рахунок розширення дотацій, так і впливом на формування цін на ресурси, що поставляються сільськогосподарським виробникам.

Все більше зростає необхідність організації обліку витрат за місцями виникнення і центрами відповідальності. Вважаємо, що центр відповідальності варто розуміти як організаційно відокремлений об'єкт, який відповідає за отримання доходів чи/та здійснення витрат за власним кошторисом, виконання якого контролюється керівництвом. У такому визначенні поєднуються правові і організаційні аспекти діяльності центрів відповідальності.

На побудову обліку витрат здійснює вплив групування їх за статтями. З метою обліку витрат на утримання основного молочного стада рекомендуємо такі статті витрат: витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи (для підприємств, що не перейшли на фіксований сільськогосподарський податок); корми; роботи та послуги; витрати на ремонт необоротних активів; інші витрати на утримання основних засобів; амортизація необоротних активів; інші витрати; загальновиробничі витрати.

Більшість первинних документів з обліку молока і молочної продукції затверджена ще за часів СРСР та до прийняття стандартів обліку, тому частина з них не повністю відповідає сучасним вимогам документування господарських операцій.

Проблемним в обліку є питання оцінки молодняку при переведенні в основне стадо. Пропонуємо таку оцінку здійснювати за чистою реалізаційною вартістю, що дозволить більш реально відображати справедливу вартість основного стада, а також фінансові результати від дорощування і відгодівлі худоби.

Багато вчених-економістів вважають необхідним запровадити облік приросту живої маси корів основного стада, оскільки на нього витрачаються відповідні ресурси. Виходячи з аналізу даних літературних джерел та досліджуваних господарств, вважаємо, що постійне врахування коливання живої маси корів у бухгалтерському обліку є недоцільним. Приріст живої маси корів у обліку слід враховувати лише при вибутті їх зі складу основного стада.

В процесі дослідження вартісних показників руху корів у товарних господарствах виявлено, що фактична ліквідаційна вартість однієї корови основного стада в цілому перевищувала її первісну вартість, отже вартість для нарахування амортизації відсутня. Це дає змогу стверджувати, що у таких господарствах нарахування амортизації на тварин основного молочного стада є недоцільним. Підстави для нарахування амортизації є лише для племінної худоби, оскільки первісна вартість її є досить значною і суттєво перевищує виручку від реалізації. При виборі методу амортизації слід враховувати строк корисного використання корів, який в середньому становить п'ять лактацій. Основним можливим методом для нарахування амортизації на племінних тварин основного стада рекомендуємо прямолінійний. Його перевагою є простота в застосуванні та можливість більш рівномірно розподіляти суму амортизації на витрати виробництва.

Усвідомлення наявності біологічних об'єктів при виробництві молока вимагає нових підходів до методів розподілу витрат між основною та супутньою продукцією основного молочного стада. Базуючись на порівнянні різних методик оцінки приплоду та аналізуючи дані господарств можна дійти висновку, що різні методи оцінки дають результати, що суттєво відрізняються. Значним чином відрізняється і оцінка приплоду за однаковими методами у різних господарствах. Такий стан оцінки не дозволяє реально оцінювати роботу центрів відповідальності. Виходячи з цього, пропонуємо оприбутковувати приплід від корів за договірними (ринковими) цінами, які мають незначні коливання в межах регіону.

Згідно національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, собівартість продукції обчислюється за неповними витратами. Проте для потреб ціноутворення, контролю та аналізу витрат за окремими видами продукції, центрами відповідальності та витрат необхідно обчислювати повну собівартість. В нинішніх умовах це здійснюється в межах внутрішньогосподарського (управлінського) обліку. При веденні такого обліку необхідно враховувати виробничу структуру підприємства, щоб можна було чітко визначити центри відповідальності та витрат. На нашу думку, в основу виділення центру витрат у молочному скотарстві повинен бути покладений продукт, яким є молоко, приплід та приріст живої маси. За кожним з цих продуктів повинні доводитися завдання з виробництва, реалізації та прямих витрат. В якості облікових регістрів для ведення внутрішньогосподарського обліку витрат на виробництво продукції слід використовувати виробничі звіти або багатографні картки.

Відсутність у багатьох господарствах оперативного аналізу за витратами і виходом продукції в молочному скотарстві знижує ефективність управлінських дій щодо розвитку цієї галузі. Пропонуємо у молочному скотарстві протягом місяця здійснювати аналіз за натуральними показниками, а за результатами місяця - повний аналіз із врахуванням вартісних показників. Оскільки молоко є продукцією, що надходить щодня, то і оперативний аналіз його виробництва можна здійснювати щодня та за інші проміжки часу протягом місяця. На основі первинних документів є можливість аналізувати такі кількісні та якісні показники як надій молока по групах корів та в цілому по фермах, жирність молока, витрати кормів та інші. Це дає можливість оперативно виявляти резерви підвищення надоїв молока, здійснювати постійний контроль за раціональним витрачанням кормів, графіком осіменіння, запуску та отелення корів.

Однією з причин зниження продуктивності молочного стада є незадовільна робота по його відтворенню. На підвищення якісних характеристик стада значно впливає селекційно-племінна справа. В процесі дослідження встановлено, що відбір молодняку для відтворення молочного стада необхідно проводити в першу чергу за продуктивністю їх предків за материнською лінією. Важливим фактором збільшення обсягів виробництва молока є ліквідація яловості корів та своєчасне осіменіння після отелення.

На ефективність виробництва молока значний вплив здійснює спеціалізація і концентрація. Групування господарств за даними ознаками свідчить, що з підвищенням рівня спеціалізації та концентрації поголів'я корів поліпшуються основні показники, такі як надій на 1 корову, рентабельність виробництва молока та знижується собівартість. Встановлено, що найкращі відповідні економічні показники у господарствах, де концентрація поголів'я корів на фермах становить більше 330 голів. В процесі аналізу виявлено, що основною причиною високої собівартості та низького рівня рентабельності виробництва молока є низька продуктивність тварин.

В маркетинговій діяльності підприємств молокопродуктового підкомплексу розкрито методологічний аспект використання системного підходу в контексті розвитку інтеграційних процесів між сільськогосподарськими і переробними підприємствами, який полягає в тому, що процеси виробництва, переробки та реалізації продукції молочного скотарства потрібно розглядати як систему, що передбачає поєднання в одне ціле елементів, необхідних для досягнення певної мети.

Розроблено модель маркетингової інформаційної системи, яка дає можливість аналізувати ефективність діяльності підприємств молокопродуктового підкомплексу. Розвиток інтеграції виробництва, переробки та реалізації продукції молочного скотарства потрібно будувати таким чином, щоб забезпечити узгодженість всіх структурних елементів ланцюга, від виробника до споживача. Важливим напрямом удосконалення міжгалузевих взаємовідносин, зближення інтересів підприємств, що виробляють, перероблюють та реалізують молочну продукцію, є вертикальна агропромислова інтеграція, яка передбачає обґрунтований вибір форм і врахування факторів, направлених на успішну діяльність інтеграційних формувань.

Інтеграційні процеси між сільськогосподарськими і переробними підприємствами, що спрямовані на досягнення спільних цілей реалізації кінцевої продукції з обґрунтованим розподілом отриманих прибутків, мають базуватися на системному підході в маркетинговій діяльності підприємств молокопродуктового підкомплексу, який є інструментом формування міжгалузевих відносин та удосконалення управлінського процесу виробництва конкурентоспроможної продукції.

Для розбудови нової організаційної структури сільського господарства України, зорієнтованої на ринкові відносини, важливе значення мають міжгалузеві відносини, які мають враховувати розвиток процесів спеціалізації, концентрації, кооперації та інтеграції агропромислового виробництва. Одним із ефективних інтегрованих утворень є сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, якому належить провідне місце у розвитку міжгосподарської кооперації та агропромислової інтеграції. Створення молочарського обслуговуючого кооперативу покладено в основу стратегії оптимізації транспортних витрат молокопереробних підприємств регіону, що забезпечить зменшення витрат на закупівлю молока та покращання якості продукції і дозволить надавати додаткові послуги виробникам молока, які є його засновниками.

3.2 Вдосконалення обліку виробництва продукції молочного скотарства та маркетингового забезпечення зниження витрат у ТзОВ «Карпати»

Перехід до нових форм господарювання зумовлює збільшення обсягу робіт з обліку витрат на виробництво і виходу продукції. В таких умовах важливу роль відіграє автоматизація і комп'ютеризація облікового процессу на підприємстві.

Оперативний контроль за ходом виробництва повинен вести керівник структурного підрозділу або обліковець. На автоматизованому робочому місці керівника підрозділу поряд з іншими функціями (нарахування оплати праці, облік у підзвіті матеріальних цінностей, облік показників роботи машино-тракторного парку, розрахунки по раціональній організації виробництва тощо) автоматизується і ведення особових рахунків з обліку витрат на виробництво за допомогою таких директив: 1. “Довідник господарських операцій”; 2.“Довідники номенклатур”; 3.“Ведення документів”; 4. “Довідки про доходи і витрати”; 5. “Відомість обліку доходів і витрат”; 6. “Довідки про стан особових рахунків”; 7. “Особові рахунки”; 8. “Підведення підсумків за місяць”; 9. “Підведення підсумків за рік”.

Довідник господарських операцій організовується одноразово на дату впровадження і призначений для автоматизації присвоєння кодів об'єктів обліку, статтей витрат.

При введенні даних з первинного документа за допомогою довідника обліковець зазначає лише код операції. При цьому забезпечуються подальше віднесення даних на особовий рахунок керівника і облік витрат по аналітичному рахунку по відповідній статті і по встановленій в господарстві плановій оцінці.

Директива “Довідник номенклатур” у комп'ютері організуються переліки кодів структурних підрозділів, інші коди, необхідні при веденні обліку.

Директива “Ведення документів” забезпечує обробку документів, якими оформляються операції виробництва.

За допомогою директиви “Довідки про доходи і витрати” одержують довідки про доходи і витрати проьягом місяця як по кожному введеному документу, так і по згрупованих по структурних підрозділах або окремих орендарях.

За директивою “Відомість обліку доходів і витрат” одержують віддруковані згруповані дані для аналізу і передачі в бухгалтерію господарства для звірки.

Директива “Довідки про стан особових рахунків” призначена для одержання довідок по структурному підрозділу, окремих орендарях, об'єктах калькуляції.

Директивою “Особові рахунки” виконують друкування згрупованих особових рахунків по об'єктах калькуляції або по структурних підрозділах.

Директивами “Підведення підсумків за місяць”, “Підведення підсумків за рік” підводять підсумки роботи, виконують калькуляцію собівартості продукції, автоматичну реорганізацію бази даних для подальшої роботи, виготовлюють копії особових рахунків на дискетах для їх зберігання.

Отже, за допомогою автоматизованого робочого місця з обліку витрат і виходу продукції організовують безперервний контроль за ходом і результатами виробництва з виконанням значного обсягу аналітичних рахунків при невеликих затратах часу на облікові роботи [21]. Крім цього, господарство веде облік господарських операцій за старим планом рахунків і визначає собівартість за старою методикою, застосовує старі регістри журнально-ордерної форми. Тому, ще одним із шляхів вдосконалення обліку витрат основного виробництва є перехід обліку в господарстві на нові стандарти з метою більш ефективного функціонування господарства в умовах ринкової економіки.

Поряд із автоматизацією бухгалтерського обліку для господарства важливого значення набуває підготовка спеціалістів відповідної кваліфікації, здатних ефективно працювати в нових умовах. Це вимагає від господарства певних витрат на підвищення кваліфікації працівників бухгалтерської служби. Важливого значення при цьому набуває професійна підготовка та перепідготовка кадрів, здатних орієнтуватися у міжнародних стандартах обліку.

Для підтримання належного професійного рівня бухгалтерів, господарству необхідно приділити увагу забезпеченню їх періодичними спеціалізованими виданнями та необхідною нормативно-правовою та довідковою літературою.

Всю документацію необхідно систематизувати, а опанування прийомів раціональної роботи з документами дасть змогу працівникам бухгалтерської служби скоротити час на їх складання, оброблення і пошук, організувати чіткий контроль за звітністю та виконанням документів.

Таким чином, за допомогою автоматизації обліку витрат і виходу продукції молочного скотарства можна організувати безперервний контроль за ходом та результатами виробництва, ефективно виконувати значний обсяг аналітичних рахунків при суттєвому скороченні витрат часу на облікові роботи. Для цього господарство повинно подбати про технічне і програмне забезпечення бухгалтерської служби та підготовку спеціалістів відповідної кваліфікації. Важливою умовою підвищення ефективності господарської діяльності аграрних підприємств є зниження собівартості продукції.

На практиці зниження собівартості забезпечується у випадку:

- зростання продуктивності тварин при одночасному зниженні виробничих витрат на одну голову;

- зростання продуктивності тварин при сталих витратах матеріально-грошових коштів на на одну голову;

- зростання продуктивності тварин при одночасному зростанні витрат виробництва, але темпи росту продуктивності є вищими;

- коли сталими залишаються продуктивність тварин, а витрати виробництва знижуються;

- коли виробництво продукції знижується, але при цьому матеріально-грошові витрати мають вищі темпи скорочення.

Відповідно до цього основними шляхами скорочення матеріально-грошових витрат підприємств на виробництво продукції будуть:

- впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва, застосування нових машин та обладнання;

- підвищення фондовіддачі основних виробничих фондів;

- зниження матеріаломісткості виробництва продукції;

- скорочення витрат на організацію виробництва та управління;

- запровадження ресурсо- та енергоощадних технологій;

- удосконалення організації виробництва, форм праці та її матеріального стимулювання;

- розвиток концентрації і раціональна спеціалізація виробництва;

- підвищення продуктивності тварин;

- покращання якості і скорочення втрат сільськогосподарської продукції підприємств.

Забезпечення вищої продуктивності молочного скотарства та підвищення якості молока пов'язано із додатковими витратами, однак ефект буде досягатися за рахунок підвищення реалізаційної ціни продукції. Співставивши отримані прибутки із здійсненими затратами господарство досягне вищої ефективності виробництва молока, що безумовно позитивно вплине на зниження собівартості одиниці продукції.

Серед резервів зниження витрат виробництва молочного скотарства виділяємо ефективніше використання факторів виробництва - землі, капіталу (основних та оборотних фондів) і праці (трудових ресурсів).

Важливим завданням є зменшення втрат матеріалів та готової продукції на всіх стадіях технологічного процесу виробництва молока.

Для ТзОВ “Карпати” резерви зниження собівартості продукції молочного скотарства представлено на рис. 3.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.1. - Запропоновані заходи зниження собівартості виробництва продукції молочного скотарства у ТзОВ “Карпати”

Оптимізація каналів товароруху є важливим елементом зниження виробничих витрат, оскільки значна частка у структурі собівартості продукції припадає на транспортні витрати. При цьому також важливо забезпечити ефективну організацію виробництва на всіх етапах технологічного процесу.

Для підвищення продуктивності молочного скотарства у господарстві доцільно оновити технічні засоби для забезпечення сучасних технологічних вимог вирощування худоби. Для цього ТзОВ “Карпати” необхідні кредити, джерела одержання яких повинні бути детально продумані керівництвом господарства. Можливо доцільним було б заключення лізингових угод.

Джерелами зниження собівартості продукції є ті витрати, за рахунок економії яких знижується собівартість продукції, а саме:

- затрати уречевленої праці, які можуть бути знижені за рахунок покращення використання засобів і предметів праці;

- затрати живої праці, які можуть бути скорочені за рахунок росту продуктивності праці;

- адміністративно-управлінські витрати.

Основними шляхами зниження собівартості продукції є скорочення тих витрат, які мають найбільшу питому вагу у її структурі.

Факторами зниження собівартості є підвищення технічного рівня виробництва, вдосконалення організації виробництва і праці, зміна структури та обсягу продукції, галузеві та інші фактори.

Переорієнтація роботи ТзОВ “Карпати” на маркетингову діяльність вимагає від нього реалізації трьох основних заходів:

1) організаційних - внесення відповідних змін в структуру і методи управління господарством;

2) адміністративно-правових - адміністративне затвердження новоствореного відділу, розробка Положення про відділ, штатного розпису, Посадових інструкцій спеціалістів з маркетингу, внесення відповідних змін у Статут ТзОВ “Карпати”;

3) науково-методичних - розробка рекомендацій з маркетингової діяльності, навчання спеціалістів.

Організація маркетингу на підприємстві полягає у структурній побудові управління маркетинговими функціями, яка встановлює підпорядкованість і відповідальність за виконання тих чи інших завдань. Зміст цих функцій повинен відображати специфіку агропромислового виробництва і грунтуватися на загальних принципах:

- підвищення ефективності функціонування підприємства, критерієм чого є значення узагальнюючого показника його діяльності - прибутку, за рахунок максимальної пристосованості виробництва до вимог ринку;

- вивчення стану і динаміки споживчого попиту з наступним використанням отриманих даних в процесі розробки і прийняття господарських рішень;

- вплив на ринок і споживчий попит за допомогою таких засобів, як реклама, стимулювання збуту з метою формування їх у необхідному для підприємства напрямі.

Як зазначалося у другому розділі, маркетингова діяльність у ТзОВ “Карпати” не здійснюється комплексно, виконуються лише окремі її функції розрізнено підрозділами господарства та окремими. У результаті не завжди маркетингові дії дають достатньо повний ефект. Тому керівнику господарства необхідно здійснити заходи щодо вдосконалення організації маркетингової діяльності.

Враховуючи специфіку та особливості виробничо-господарської діяльності ТзОВ “Карпати”, вважаємо за доцільне запропонувати функціональну структуру відділу маркетингу (рис. 3. 2.).

Керівник відділу маркетингу, який повинен призначатися керівником господарства, приймає на роботу спеціалістів з маркетингових досліджень, організації реклами і стимулювання збуту, а також спеціаліста з розробки нових товарів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. 2. - Запропонована функціональна структура відділу маркетингу у ТзОВ “Карпати”.

Переорієнтація роботи ТзОВ “Карпати” на маркетинг вимагає від нього реалізації трьох основних заходів:

1) організаційних - внесення відповідних змін в структуру і методи управління господарством;

2) адміністративно-правових - адміністративне затвердження новоствореного відділу, розробка Положення про відділ, штатного розпису, Посадових інструкцій спеціалістів з маркетингу, внесення відповідних змін у Статут ТзОВ “Карпати”;

3) науково-методичних - розробка рекомендацій з маркетингової діяльності, навчання спеціалістів.

Загалом комплекс маркетингового забезпечення господарства можна представити у вигляді схеми (рис. 3. 3.).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.3. 3. - Комплекс маркетингового забезпечення діяльності ТзОВ “Карпати”

ІУ. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

4.1 Аналіз організації охорони праці

Боротьба з виробничим травматизмом та професійними захворюваннями потребує не лише матеріальних витрат, але й знань усіма працівниками правил техніки безпеки і суворого дотримання їх у повсякденній діяльності. Дотримання правил техніки безпеки і виробничої санітарії забезпечує створення здорових та безпечних умов праці, підвищує її продуктивність та покращує показники соціально-економічної ефективності.

Основні положення з охорони праці в Україні встановлені й регламентуються Конституцією України, Кодексом законів про працю, Законом "Про охорону праці" [13], а також розробленими на їх основі і відповідно до них нормативно-правовими актами (указами Президента, постановами уряду, правилами, нормами, інструкціями, стандартами та іншими документами).

У сільськогосподарських підприємствах організаційні заходи з охорони праці здійснюються відповідно до "Положення про роботу по охороні праці і техніці безпеки на підприємствах", а також Законів України "Про охорону праці", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення"[13] та іншими чинними положеннями.

Усі фактори впливу на працездатність і здоров'я працівників можна поділити на санітарно-гігієнічні, психофізіологічні та естетичні.

Санітарно-гігієнічні фактори включають: освітлення робочих місць, рівень шуму, вібрація, наявність шкідливих речовин і ін. Величину факторів, що визначають умови праці, оцінюють за чинними нормативами і стандартами.

Аналіз та оцінку умов праці проводять на основі складеної карти, в якій відображають фізичні (температура повітря, відносна вологість, швидкість руху повітря, виробничий пил, освітлення, шум) і хімічні (окис вуглецю, пари бензину) фактори формування умов праці, порівнюючи їх фактичний рівень з нормативним.

За організацію роботи з охорони праці відповідає керівник господарства, а проведення профілактичної роботи здійснюють його заступники. За стан охорони праці відповідає інженер по техніці безпеки і охороні праці (ТБ і ОП), який підпорядковується безпосередньо керівнику ТзОВ “Карпати”. Контроль за виконанням та дотриманням законодавчих та нормативних актів покладений на профспілку господарства.

Створення сприятливих санітарно-гігієнічних умов праці на кожному робочому місці розпочинають уже з вибору проекту виробничих приміщень та їх будівництва, придбання машин і обладнання, а також організації виробничого процесу. Завдання спеціалістів полягає у підтриманні сприятливих умов праці на виробничих дільницях і робочих місцях на рівні вимог стандартів з техніки безпеки і виробничої санітарії.

У ТзОВ “Карпати” стан травматизму відображений у статистичній звітності (форма № 7-ТВН “Звіт про травматизм на виробництві та його матеріальні наслідки”), де містяться основні показники виробничого травматизму (табл. 4.1.).

Аналіз табл. 4.1. свідчить про відсутність нещасних випадків за період 2008-2010 рр. та зменшення кількості днів непрацездатності на 7,9% за цей же період. Показник частоти травматизму Пч, який розраховується як відношення кількості потерпілих до середньоспискового числа робітників за звітний період, з розрахунку на тисячу працівників [34], характеризується тенденцією до підвищення. Зокрема, за період дослідження Пч зріс на 49,2%, а в 2009 році спостерігалось його найнижче значення - 5,8. Поряд з цим, за період дослідження спостерігається тенденція до зниження показника тяжкості травматизму Пт, який характеризує середню тривалість тимчасової непрацездатності потерпілих та показника втрат (див. табл.4.1).

Таблиця 4.1..

Основні показники виробничого травматизму у ТзОВ “Карпати”

Показники

Умовні познач.

Роки

2010 р. в % до 2008 р.

2008

2009

2010

Середньоспискове число працюючих, чол.

Пр

16

17

17

106,3

Кількість нещасних випадків

Нв

0

0

0

-

Кількість днів непрацездатності

Нд

63

41

58

92,1

Показник частоти травматизму

Пч

11,8

5,8

17,6

149,2

Показник тяжкості травматизму

Пт

31,5

41

19,3

61,4

Показник втрат

Пв

371,7

237,8

339,7

91,4

Показник тяжкості травматизму П т характеризує середню тривалість тимчасової непрацездатності потерпілих [12]:

Пт = Дн / П2, (2.1)

де Дн - кількість людино-днів непрацездатності у всіх потерпілих за звітний період;

П2 - кількість потерпілих з втратою працездатності без врахування загиблих.

Показник втрат робочого часу на 1000 робітників за визначений період (рік) більш повно характеризує стан травматизму в господарстві. Він визначається за формулою:

Пн = Пч * Пт = Дн / Пр * 1000. (2.2)

Для навчання з охорони праці та проведення інструктажів на підприємстві ведеться Журнал реєстрації інструктажів по техніці безпеки. Перед початком весняно-польових та збиральних робіт проводять періодичний інструктаж, а при поступленні працівника на роботу - вступний інструктаж, які відзначають записами у Журналі реєстрації.

4.2 Планування заходів з охорони праці

Провівши аналіз стану охорони праці у господарстві, слід відзначити, що існує необхідність у покращенні умов праці та вдосконаленні існуючих

методів.

Аналізуючи табл. 4.2. бачимо, що для того щоб вище переліченні заходи з охорони праці були реалізовані, тобто дали позитивний результат потрібно витратити у господарстві у 2010 році коштів на суму 13350,0 гривень. Джерелами фінансування заходів щодо поліпшення умов праці на підприємстві є власні кошти підприємства.

Таблиця 4.2.

Заходи з охорони праці та витрати коштів

Зміст заходів

Вартість робіт на 2010 р грн.

Відповідальний за виконання заходів

1.

Виділити путівки на оздоровлення працівників

10500,0

Адміністрація,

профком

2.

Провести естетичне оформлення виробничих приміщень і майстерень

2300,0

Інженер з охорони праці

3.

Поповнити наочну агітацію з охорони праці та знання безпеки

550,0

Інженер з охорони праці

Всього коштів

13350,0

-

Отже, в результаті реалізації заходів з охорони праці створюється певний економічний ефект, який виражається в підвищенні продуктивності праці, збільшенні обсягу випуску продукції за рахунок повного використання номінального фонду робочого часу і основних виробничих фондів, в зниженні матеріальних затрат внаслідок травматизму і професійних захворювань за рахунок зниження оплати листків непрацездатності.

4.3 Ефективність охорони праці

У результаті реалізації заходів з охорони праці створюється певний соціальний і економічний ефект, який виражається: з одного боку підвищенням продуктивності пращ, збільшенням обсягу випуску продукції за рахунок повною використання номінального фонду робочого часу і основних виробничих фондів з іншого - зниженням матеріальних затрат внаслідок травматизму і захворювань за рахунок зниження оплати листків непрацездатності.

Для отримання початкових даних складають таблицю показників (табл. 4.3.), аналіз якої свідчить, що в результаті матеріальних наслідків травматизму за 58 днів вартість недоданої продукції буде становити 3143,6 грн.

Таблиця 4.3..

Показники матеріальних наслідків травматизму

Показник

Значення

показника

Втрати праці в результаті виробничого травматизму, дні

58

Середньоденна заробітна плата одного працівника, грн.

16,2

Витрати на оплату лікарняних листків, грн.

939,6

Середньоденна вартість виробітку одного працівника, грн.

54,2

Вартість недоданої продукції у результаті виробничого

травматизму, грн.

3143,6

Даний показник певним чином призводить до зниження фінансових показників діяльності господарства.

Аналізуючи табл. 4.3. бачимо, що показники матеріальних наслідків від результатів захворювань (пов'язаних з несприятливими умовами праці), знизять вартість недоданої продукції на 3848,2 грн.

На основі розрахованих показників, складаємо загальну табл 4.4. щодо економічної ефективності заходів з покращання охорони праці. Аналізуючи табл. 4.5 бачимо, що термін окупності вкладених коштів близько 1,5 року. У показнику економічної ефективності не знайшло відображення підвищення продуктивності праці працівників отримане за рахунок зниження втоми. Дослідженнями встановлено, що зниження шуму підвищує продуктивність праці на 15%, покращення освітленості на 10% і повітряного середовища - на 8%.

Узагальнюючи, можна зробити висновок, що для покращення умов праці найважливішим є створення оптимальних мікрокліматичних умов, які забезпечують збереження нормального функціонального стану реакцій людини. Тому у холодний період року отвори дверей у зовнішніх стінах, а також технологічні отвори для устаткування потрібно обладнати повітряно-тепловими завісами. При цьому усі трубопроводи гарячої води повинні бути покриті теплоізолюючими матеріалами, а опалювальні прилади огороджені.

Таблиця 4.4.

Показники матеріальних наслідків у результаті захворювань, пов'язаних із несприятливими умовами праці

Показник

Значення показника

Втрати праці в результаті захворювань, дні

71

Середньоденна зарплата одного працівника, грн.

16,2

Затрати на оплату лікарняних листків, грн

1150,2

Середньоденна вартість виробітку одного працівника,

грн.

54,2

Вартість недоданої продукції у результаті

захворювання, грн.

3848,2

Таблиця 4.5..

Економічна ефективність заходів з покращання охорони праці

Показники

Значення

Затрати праці в результаті виробничого травматизму і захворювань, дні

129

Затрати на оплату лікарняних листків, грн.

2089,8

Вартість недоданої продукції, грн.

6991,8

Матеріальні витрати в результаті захворювань і

виробничого травматизму, грн.

9081,6

Економічна ефективність від впровадження заходів

щодо покращання умов праці, грн.

14010,0

Сума коштів, затрачених на покращання умов праці, грн.

13350,0

Термін окупності вкладених коштів, роки

1,5 р.

Для зменшення негативного впливу метеорологічних факторів на працівників, сховища для силосу, сінажу, сіна та інших грубих кормів слід розташовувати на кормових дворах біля ферм, що виключає поїздку за ними в поле, особливо за несприятливих погодних умов.

Внаслідок покращення умов праці у ТзОВ “Карпати” очікується зменшення кількості професійних захворювань, які пов'язані з умовами праці, зниження рівня виробничого травматизму, вдосконалення безпеки окремих видів робіт та підвищення психофізіологічних показників працівників підприємства під час виконуваних ними робіт.

4.4 Захист населення у надзвичайних ситуаціях

У системі цивільної оборони Берегівського району Закарпатської області передбачається захист населення такими способами:

-укриття населення в захисних спорудах;

-евакуація населення із крупних місць і об'єктів, які мають оборонне значення;

- використання засобів індивідуального і медичного захисту.

Основними небезпеками є природні лиха: грози, повені,- урагани, зсуви, сходження лавин, землетруси тощо, та техногенні аварії - на шахтах, хімічних та інших підприємствах. Також від впливу людини є можливі пожежі. Згідно з вимогами пожежної охорони кожне господарство, технологічний процес і кожний вид роботи повинен забезпечувати пожежну безпеку. У виробничому підрозділі повинні бути встановленні вогнегасники, плани дій на випадок надзвичайних ситуацій.

У разі виникнення стихійних лих та надзвичайних ситуацій необхідно своєчасно оповістити населення, провести комплекс заходів.

При ліквідації наслідків аварій, стихійних лих, проводяться рятувальні та інші роботи щодо усунення загрози життю та здоров'ю людей. Необхідним також є проведення захисту тварин, тобто укриття їх у герметичних приміщеннях.

Під час виникнення надзвичайної ситуації населянню необхідно дотримуватись наступних дій:

-зберігати спокій,

-уникати паніки;

-швидко зібрати необхідні документи, коштовності, ліки, продукти та необхідні речі;

-надати допомогу дітям;

-вимкнути електрику та газ;

-піднятися на верхні поверхи;

-не переповнювати рятувальні засоби;

-потрапивши у воду зняти з себе важкий одяг.

Основним заходом відвернення наводку є будівництво захисних споруд і насадження лісосмуг.

Також надзвичайні ситуації можуть виникнути у разі настання настання небезпеки техногенного характеру: небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів; небезпеки пов'язані з використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин і матеріалів, фактори, які спричиняють ураження електричним струмом, хімічні речовини.

Працівники організацій, установ та господарства проходять навчання з цивільної оборони, яке включає підготовку працівників, посадових осіб і населення, за певними навчальними програмами.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

У випускній роботі проведено дослідження стану собівартості виробництва, реалізації та обліку продукції молочного скотарства у ТзОВ “Карпати” Берегівського району Закарпатської області, що дозволило зробити наступні висновки і сформулювати пропозиції для їх можливого впровадження у господарську практику підприємства.

1 Кожне підприємство несе індивідуальні витрати на виробництво продукції, які складаються із вартості спожитих у процесі виробництва матеріальних витрат (амортизація основних засобів виробництва, вартість насіння, добрив, отрутохімікатів, кормів, паливно- мастильних матеріалів, запасних частин та ін.) і витрат на оплату праці працівників підприємства. Крім того, підприємство несе витрати, пов'язані з транспортуванням, зберіганням і реалізацією продукції, її первинною переробкою.

Усі виробничі витрати, що формують собівартість продукції, групують за певними ознаками. За роллю в процесі виробництва і за цільовим призначенням витрати поділяються на основні і накладні, за способом включення до собівартості продукції всі витрати поділяються на прямі і непрямі, за складом витрати поділяються на прості і комплексні і т.д.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) “Карпати” створено у 1998 році на базі колишнього колгоспу Берегівського району Закарпатсбкої області. У ТзОВ “Карпати” займаються виробництвом рослинницької і тваринницької продукції.

Упродовж останніх років спостерігається стабільне збільшення обсягів виробництва основних видів товарної продукції - зерна (+26,5%), насіння ріпаку (+22,3%), картоплі (+33,0%). Натомість зменшилося виробництво основних видів кормів - сіна багаторічних трав, зеленої маси однорічних трав.

За період 2008 -2011 рр. має місце значне збільшення витрат пального і мастильних матеріалів: бензину удвічі, дизпалива - в 1,6 раза. Це певною мірою викликано збільшенням обсягів робіт.

3. У 2011 році продовжувалося нарощування ресурсного потенціалу галузі тваринництва у ТзОВ “Карпати”.

Помітно збільшився загальний обсяг валової продукції тваринництва. Обчислений у порівнянних цінах 2009 року, він у 2011 році становив 425,8 тис. грн., що на третину більше, ніж у попередньому і в 2,5 раза більше, ніж у 2009 році. Помітно збільшилося виробництво молока і свинини і дещо зменшилося - яловичини.

Про тенденцію до підвищення технологічної ефективності виробництва продукції тваринництва свідчить зростання виробництва валової продукції на одну умовну голову. У 2011 році цей показник збільшився до 2712 грн., що удвічі більше, ніж у 2009 році й на чверть перевищує показник попереднього року. Таким чином, збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва відбувалося в основному за рахунок підвищення продуктивності тварин.

Завдяки підвищенню продуктивності тварин у 2011 році порівняно з попереднім суттєво збільшився валовий надій молока. Однак надій молока на одну середньорічну корову молочного стада, який у звітному році становив 2487 кг, не можна вважати достатнім.

За представленими даними витрати кормів на одну корову (молочного стада і тих, що використовувалися для підсосної годівлі телят) становили 44,9 ц корм. од. Такої їх кількості мало б вистачити для досягнення надою молока на одну корову в 3600 кг. Оскільки фактична продуктивність тварин була значно нижча, як і в м'ясному скотарстві маємо справу із значними перевитратами кормів. Втім, у динаміці спостерігається поліпшення ситуації - зменшення витрат кормів на виробництво 1 ц молока.

Собівартість 1 ц молока у 2011 році була оцінена в 104,09 грн. Такий її показник відповідає досягнутому рівню продуктивності тварин. Порівняно з попередніми роками собівартість молока знизилася, що дозволило забезпечити рентабельність молочного скотарства.

Рівень товарності виробництва молока підвищився у 2011 році до 79%. Досягнуто цього завдяки збільшенню валового надою молока. Розрахунки свідчать, що обсяг молока, використаний для випою з розрахунку на одне теля, відповідає рекомендованим нормам для одержання здорового приплоду.

4. Упродовж останніх років спостерігається помітне підвищення показників рентабельності усіх основних видів сільськогосподарської продукції, що виробляється в ТзОВ “Карпати”. У результаті рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва господарства підвищився в 2011 році до 44%, що є достатньо високим показником

Основним фактором підвищення економічної ефективності вирощування зернових і ріпаку стало зростання середньої реалізаційної ціни. Вона перевищувала темпи зростання собівартості одиниці продукції, що й забезпечило зростання рівня рентабельності.

Середня ціна реалізації картоплі в 2010 році порівняно з попереднім помітно зменшилася. Це пов'язано з тим, що помітно збільшився обсяг реалізації рядової (не насіннєвої) продукції. Оскільки при цьому знизилася й собівартість картоплі, економічну ефективність картоплярства слід вважати задовільною.

5. Серед причин збитковості яловичини виділяється низька закупівельна ціна на велику рогату худобу в живій вазі. У 2011 році ТзОВ “Карпати” реалізувало велику рогату худобу в обсязі 127,58 ц живої ваги, отримавши при цьому 45441,94 грн. виручки. Таким чином, середня ціна 1 ц живої ваги становила всього 356,18 грн. Для порівняння, у тому ж році середня ціна 1 ц реалізованої на переробні підприємства Закарпатської області великої рогатої худоби в живій вазі становила 609,64 грн., в т ч. виробниками Берегівського району - 615,88 грн., тобто була в 1,7 раза вищою.

За представленими даними, якби ТзОВ “Карпати” реалізовував велику рогату худобу за типовими для регіону цінами, м'ясне скотарство було б рентабельною галуззю. З іншого боку, зауважимо, що середня собівартість одиниці реалізованої яловичини у 2011 році порівняно з попереднім значно зменшилася і виявилася значно нижчою за виробничу собівартість 1 ц приросту, яка становила 972 грн.

Нижчими за середньоринкові виявилися ціни, за якими ТзОВ “Карпати” реалізовував і свині та, хоча тут різниця в показниках не така помітна, як при продажу великої рогатої худоби.

6. За результатами проведеного дослідження стосовно організації первинного обліку на підприємстві слід відмітити чітке додержання вимог, а саме належну повноту оформлення первинних документів, своєчасність відображення даних первинних документів в обліку. Тобто, первинний облік у ТзОВ “Карпати” налагоджений належним чином, застосовуються практично всі первинні документи, які передбачені для обліку даного процесу. Проте недоліком, на нашу думку, слід вважати несвоєчасність складання деяких первинних документів та відсутність певних реквізитів.

У ТзОВ “Карпати” в деяких випадках не дотримуються вимог Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою на підприємствах агропромислового комплексу. Так, журнали-ордери ведуться на пристосованих бланках, що пояснюється відсутністю коштів на придбання типових форм документів.

Аналітичний облік витрат і виходу продукції тваринництва, згідно Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою на підприємствах агропромислового комплексу, за кожен місяць повинен здійснюватись у Виробничому звіті (ф. № 10.3а с.-г.), а також з початку року наростаючим підсумком. Проте, проведені дослідження показали, що цей реєстр аналітичного обліку виробництва продукції тваринництва у ТзОВ “Карпати” не використовується. З цією метою в господарстві використовують Книгу обліку витрат і виходу продукції тваринництва. Її складають у довільній формі і на пристосованих бланках.

Синтетичний облік витрат і виходу продукції тваринництва відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу і зобов'язань слід здійснювати на субрахунку 232 “Тваринництво”.

Аналітичний облік за рахунком 23 “Виробництво” ведеться за видами виробництва. Тому для рахунку 232 “Тваринництво” аналітичними рахунками будуть виступати такі рахунки: “Основне стадо ВРХ”, “Молодняк ВРХ”, “Свині” і т.д. Синтетичний облік виходу продукції тваринництва, відповідно до згаданих вже Методичних рекомендацій, слід здійснювати у журналі-ордері № 10.3 с.-г. Проте, дана форма цього реєстру у ТзОВ “Карпати” не використовується. Загальний кредитовий оборот із Зведеної відомості витрат переносять у журнал-ордер № 10-АПК, який також ведеться на пристосованих бланках.

7. Управління маркетингом передбачає широкий комплекс заходів стратегічного і тактичного характеру, спрямований на ефективну ринкову поведінку організації. Планування маркетингової діяльності передбачає: формування цілей маркетингу; розробку стратегії маркетингу; розробку плану дій; розробку бюджету маркетингу.

Організація маркетингової діяльності здійснюється у двох напрямках: формування відповідної маркетингової служби; делегування маркетингових завдань і повноважень працівникам організації.

Для зниження собівартості продукції молочного скотарства необхідно:

- резервами зниження витрат виробництва молочного скотарства є ефективне використання факторів виробництва - землі, капіталу (основних та оборотних фондів) і праці (трудових ресурсів);

- оптимізація каналів товароруху є важливим елементом зниження виробничих витрат, оскільки значна частка у структурі собівартості продукції припадає на транспортні витрати. При цьому також важливо забезпечити ефективну організацію виробництва на всіх етапах технологічного процесу;


Подобные документы

  • Аналіз рівня інтенсивності молочного скотарства, поголів’я, продуктивності тварин, забезпеченості корів кормами, продуктивності праці, собівартості молока і приплоду, прибутків і рентабельності. Резерви здешевлення виробництва продукції скотарства.

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 28.05.2012

  • Технічна база по виробництву сої та кукурудзи і організація планування виробництва. Інноваційні процеси при виробництві продукції рослинництва. Економічна ефективність виробництва продукції в СФГ "Вікторія". Шляхи зниження собівартості продукції.

    курсовая работа [50,0 K], добавлен 23.05.2017

  • Аналіз собівартості продукції рослинництва. Поняття суспільних витрат виробництва, виробничих витрат і собівартості продукції рослинництва. Положення методики обчислення собівартості продукції. Аналіз рівня динаміки собівартості, та ряди динаміки.

    курсовая работа [94,0 K], добавлен 21.12.2008

  • Економічна сутність виробничих витрат і собівартості продукції рослинництва. Організаційно-інформаційна модель аналізу виробничих витрат і собівартості продукції. Аналіз динаміки витрат на виробництво продукції рослинництва, види продукції галузі.

    курсовая работа [101,2 K], добавлен 20.03.2012

  • Поняття та види собівартості продукції. Показники собівартості продукції та завдання аналізу. Основні принципи планування обліку та калькулювання продукції рослинництва. Індексний аналіз факорів виробничих витрат і собівартості продукції рослинництва.

    курсовая работа [63,9 K], добавлен 06.10.2011

  • Поняття собівартості як важливого фактору підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва, послідовність та методика її визначення. Основні принципи планування, обліку та калькулювання продукції тваринництва. Аналіз структури виробничих витрат.

    курсовая работа [257,9 K], добавлен 06.10.2011

  • Важливість галузі молочного скотарства та сучасний стан галузі. Умови утримання тварин, підходи до виробництва продукції. Проектна потужність підприємства. Обґрунтування потужності переробного підприємства, первинна та вторинна переробка його продукції.

    курсовая работа [69,9 K], добавлен 08.11.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.