Облік та динаміка чисельності мисливської фауни в Оникіївському мисливському лісництві ДП "Оникіївське лісове господарство" Кіровоградської області

Куріпка сіра

Осілий птах, що поширений на території всієї України. Живе переважно у сільськогосподарських угіддях групами по 6-10 і більше особин.

Найбільш раціональними методами обліку вважаються:

облік з собакою на маршрутній стрічці;

облік птахів по зустрічах на маршруті;

облік по кількості здобутої дичини.

Перепілка

Перелітний птах на Україні.

Найбільш раціональними методами обліку вважаються:

облік по голосах з однієї точки;

облік з собакою на маршрутній стрічці;

облік по кількості здобутої дичини.

Фазан

Птах розповсюджений, в основному, в південних областях України та Закарпатті.

Найбільш раціональними методами обліку вважаються:

облік під час току по голосах з однієї точки;

облік з собакою на маршрутній стрічці;

облік по кількості здобутої дичини.

Голуби

Ця група мисливських птахів налічує 5 видів. Найбільше значення та популярність полювання на голубів має у Південних лісомисливських областях України.

Найбільш раціональними методами обліку вважаються:

обліки птахів у місцях водопоїв;

обліки на маршрутній стрічці.

Розділ 4. Динаміка чисельності мисливської фауни Оникіївського мисливського лісництва державного підприємства "Оникіївське лісове господарство"

4.1 Аналіз чисельності основних видів мисливської фауни

Фактична чисельність козулі в господарстві дорівнює - 108 особини, що складає 95,4% від оптиманої.

Розмір її річного приросту складає, в середньому, 20%.

Орієнтовний прогноз динаміки чисельності і планові норми відстрілу козулі в господарстві на ревізійний період, наведено в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1. - Динаміка чисельності та розміри вилучення козулі

Роки	Осіння чисельність, особин	План відстрілу	Зимова чисельність після полювання, особин	Відмітки господарства про фактичну чисельність виду
		%	особин		осння	Зимова
1	2	3	4	5	6	7
2002-2003	-	-	-	103	-	103
2003	124	13	16	108	105	-
2004	130	17	22	108	110	-
2005	130	17	22	108	116	-
2006	130	17	22	108	117	-
2007	130	17	22	108	118	-
2008	130	17	22	108	108	-
2009	130	17	22	108
2010	130	17	22	108
2011	130	17	22	108
2012	130	17	22	108
2013	130	17	22	108
2014	130	17	22	108
2015	130	17	22	108
2016	130	17	22	108
2017-2018	130	17	22	108

Як видно із наведеної таблиці, популяція козулі було досягнуто оптимальної чисельності у 2003 році. В 2008 році популяція знижується, в результаті ряду негативних факторів (браконєрство, збільшення кількості вовків), з чим господарство веде активну боротьбу.

Графік №1

Динаміка чисельності козулі за кількістю голів

Графік №2

Динаміка чисельності кабана за кількістю голів

Кабан

Розмір річного приросту цього виду складає, в середньому, 45%.

Чисельність кабана в господарстві дорівнює - 5 особини, а оптимальна ємність господарства становить - 11 особин.

Норма вилучення кабана планується з розрахунку на досягнення поголів"ям виду оптимального виду, тобто вона повинна бути не більше річного приросту.

Орієнтований прогноз росту чисельності і проектний відстріл кабана в господарстві на наступний ревізійний період, показаний в таблиці №4.2.2.

Таблиця 4.2.2.

Динаміка чисельності та розміри вилучення кабана

Роки	Осіння чисельність, особин	План відстрілу	Зимова чисельність після полювання, особин	Відмітки господарства про фактичну чисельність виду
		%	особин		осння	Зимова
1	2	3	4	5	6	7
2002-2003	-	-	-	2	-	2
2003	3	-	-	3	2	-
2004	4	-	-	4	2	-
2005	6	-	-	6	2	-
2006	9	11.1	1	8	3	-
2007	12	16.7	2	10	3	-
2008	14	21.4	3	11	5	-
2009	16	31.2	5	11
2010	16	31.2	5	11
2011	16	31.2	5	11
2012	16	31.2	5	11
2013	16	31.2	5	11
2014	16	31.2	5	11
2015	16	31.2	5	11
2016	16	31.2	5	11
2017-2018	16	31.2	5	11

Дані наведені в таблиці дозволяють зробити висновок, що оптимального рівня чисельності кабана не досягнув у 2008 році, в результаті відсутності кормової бази та інших негативних факторів.

Графік №3

Динаміка чисельності зайця за кількістю голів

Заєць

Розмір річного приросту зайця складає, в середньому, 25%.

Фактична чисельність популяції цього виду у господарстві досягла 312 особин (95,6% від оптимальної).

В таблиці №4.2.3 наведена чисельність зайця і норми відстрілу його по роках ревізійного періоду.

Таблиця №4.2.3.

Динаміка чисельності та розміри вилучення зайця

Роки	Осіння чисельність, особин	План відстрілу	Зимова чисельність після полювання, особин	Відмітки господарства про фактичну чисельність виду
		%	особин		осння	Зимова
1	2	3	4	5	6	7
2002-2003	-	-	-	320	-	320
2003	400	16,3	65	335	315
2004	419	20	84	335	307
2005	419	20	84	335	323
2006	419	20	84	335	318
2007	419	20	84	335	328
2008	419	20	84	335	312
2009	419	20	84	335
2010	419	20	84	335
2011	419	20	84	335
2012	419	20	84	335
2013	419	20	84	335
2014	419	20	84	335
2015	419	20	84	335
2016	419	20	84	335
2017-2018	419	20	84	335

Аналіз таблиці свідчить, що при розмірі відстрілу зайця 16,3% від осінньої чисельності його популяція повинна була досягнути оптимальної ємкості у 2003 році, але з ряду негативних чинників оптимальна чисельність недосягнута й до сьогодні.

В основі планування вилучення тварин і підтримання життєстійкості та продуктивності популяції на оптимальноу рівні лежить розрахунок росту чисельності поголів"я по пожному виу тварин на ревізійний період, який проводиться з врахуванням річного приросту мисливських тварин.

Нижче приводяться науково-обгрунтовані показники приросту основних видів мисливської фауни господарства в Таблиці №4.2.4.

Таблиця №4.2.4.

Орієнтований річний приріст поголів"я основних видів мисливських тварин господарства

Вид мисливської фауни	Участь самок у розмноженні, %	Народження молодняка на 1 самку, особин	Ср кількість яєцьв гнізді, шт	Загибель кладок, %	Загибель молодняка, %	Загибель дорослих особин у зимовий період, %	Межі річного приросту, %	Ср річний приріст, %
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Козуля	50	1-2	-	-	30	10	15-25	20
Кабан	40	6-10	-	-	30	15	40-120	45
заєць	60	8-10	-	-	70	30	20-30	25

4.2 Регулювання чисельності хижаків

Висока щільність хижаків являється однією, із важливих причин, яка стримує ріст поголів"я ряду видів мисливських звірів і птахів.

Це положення добре відоме із досвіду мисливських господарств і підтверджено багаточисленними науковими дослідженнями.

В умовах даного мисливського господарства до таких хижаків відносяться вовк та лисиця.

При появі вовка боротьба з ними повинна проводитись всіма доступними способами, такими як полювання з обкладними прапоряцями в зимовий період, розорення вовчих лігвищ весною і на початку літа, полювання на "підвивку" восени тощо.

Багато хто недооцінює діяльність лисиці по відношенню до такої мисливської фауни як зайці та перната дичина. Не слід забувати, що відповідно літературним джерелам лисиця понижає чисельність зайців на 10-30%, мисливських птахів - на 10-15%.

Сучасна щільність лисиці в господарстві становить 6,2 особини на 1000 га угідь, яка вважається високою. Оптимальною для мисливського господарства спортивного напрямку, можна вважати щільність в кількості 1-ої особини на 1000 га мисливських угідь.

Яструби та інші хижі птахи на території господрства зустрічаються рідко і не можуть нанести великої шкоди мисливській фауні.

Великої шкоди мисливській фауні наносить ворона сіра. Вона знищує велику кількість яйцекладок і пташенят водоплавної дичини, тому знищення її являється одним із завдань, які стоять перед мисливським господарством.

В умовах густо населеної території господарства справжнім лихом для багатьх видів дичини, і особливо, зайців, являються блукаючі собаки та кішки. При появі їх в мисливських угіддях вони підлягають безмовному зниенню.

Корисно активно проводити роз"яснювальну роботу серед місцевого населення про шкоду, яку приностять здичавілі собаки та кішки, а також про правила утримання свійських тварин.

4.3 Способи та терміни полювання

На території мисливського господарства полювання здійснється слідуючими способами:

індивідуальне полювання;

колективне полювання;

колективне полювання з загоничами (облавне полювання).

При полюванні може використовуватися:

мисливська вогнепальна зброя;

собаки мисливських порід, інші ловчі звірі та птахи (за наявністю паспортів на них з допуском до полювання у поточному році);

сітки і пастки для відлову тварин живцем;

пастки для добування хутрових звірів з науковою метою та для переселення;

мисливські вежі;

пахучі неотруйні приманки.

До різних видів мисливських тварин рекомендується зстосовувати різні способи полювання. Так при полюванні на зайців можна застосувати декілька способів.

До випадання снігу краще полювати ходовим способом, або "самотопом", в якому за правилами можуть брати участь не більше 5-ти мисливців.

Для полювання на зайців з гончаками використовують одну, дві, і навіть декілька гончих.

Облавне полювання заганичами відбувається під керівництвом розпорядника, який призначається мисливським колективом. У такому полюванні беруть участь, як правило, не більше 10-ти мисливців.

Полювання на зайців по пороші може бути теж як індивідуальне, так і групове.

Полювання на зайців, слід завжди пам"ятати, що полювання "засідками", "котлом", "підковою" і стріляти з підфар заборонено.

Полювання на лисиць з гончакми організовується так, як і на зайців.

На лисицю краще полювати поодинці, або вдвох, буде менше шуму і слідів.

З підходу полюють на лисиць там, де їх зустрічається багато по полях після першої пороші, коли либокий сніг і лисиці ще не лякані.

Полювання на лисицю облавним способом прводиться так, як і на зайців, але при цьому мисливцям треба бути значно пильнішими, вести себе дуже тихо, не палити, пам"ятаючи, що лисиця під час заганяння іде першою.

Полювання на лисиць з нірими собаками проводиться з використанням фокстер"єрів, такс, тощо.

Полювання на вовків з прапорями застосовується по сніговому покриву, особливо по порші.

Звичайно по пороші довсідчені мисливці чи кваліфіковані єгері висліжують вовікв до місця їх залягання.

В місцях можливого виходу звірів розміщують стрільців.

Вигнані вовки загоничами, звичайно обережно йдуть вздовж прапорців і потрапляють під постріли мисливців.

Полювання на вовків облавою продиться у вересні-жовтні, коли їх виводки ще перебувають біля лігвища.

Одним із засобів полювання на кабанів є полювання з підходу. Застосовується він в глухих місцях, де кабани мало лякані. Як табуни кабанів, так і старі самці (сікачі) часто залягають на день в густому очереті, де є острівки суходолу, або в гущаках.

В останні роки стало все частіше застосовуватись полювання на кабанів з веж, з яких відстрілюють зайвих самців та молодих підсвинків, залишаючи самок, тобто без шкоди для популяції формують табуни кабанів. Стрільба з веж дозволяється тільки за участю досвідчених фахівців - мисливствознавців.

Полювання на кабанів можна проводити з допомогою спеціально натасканих на кабанів мисливських собак.

Результативним засобом являєтьяс полювання на кабанів облавою. Його можна проводити і по чорнотропу.

Полювання на козулю проводиться облавою, або загоном за тими ж правилами що й на інших звірів.

Терміни, правила полювання та відповідальність за порушення законодавства у галузі полювання та ведення мисливського сгоподарства визначені Законом України "Про мисливське господарство та полювання" (2000 р).

Уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання (Держкомлісгосп України) може змінювати для окремої області або ряду областей терміни полювання, забороняти полювання на всі, або окремі види мисливської фауни в залежності від її фактичної наявності, кліматичних умов року, тощо.

Планування полювання на всі експлуатаційні територої негативно позначається на загальній чисельності фауни й спричиняє її відкочування за межі господарства. Тому полювання повинно проводитись одночасно не більше як на 60-70% експлуатаційної території з розрахунокм на те, щоб злякані звірі та птахи могли спокійно сходитись на ділянках, які неохоплені полюванням.

Неабияке значення для успішного полювання має підготовка до сезону полювання і хороша організація його проведення.

При проведенні спортивних полювань головним завданням являється задоволення мисливських потреб значної кількості мисливців. Тому слід більше застосовувати колективні методи полювання - загони і полювання з собаками, тобто ті способи, які проводяться зі значною кількістю учасників.

4.4 Охорона мисливських угідь

Для охорони мисливських угідь, в господарстві органзований один єгерський обхід.

Крім того, для ефективної охорони мисивських звірів та птахів передбачається здійснити слідуючі заходи:

- систематично залучати всіх мисливців до охорони мисливських угідь. Впрваджувати груповий метод охорони території єгеря спільно х мисливцями - членами мисливських колективів;

- пітримувати постійний контакт у справі охорони угідь з державною лісовою охороною, службою держрибнагляду, місцевими органами екобезпеки та міліцією;

- проводити роз"яснювальну роботу серед населення (публікації у місцевій пресі, виступи по радіо, проведення лекцій і бесід на виробництвах і школах) про державне значення охорони природи, цілі та завдання мисливського господарства, роль диких звірів та птахів для довкілля;

- установити по периметру території господарства межеві стовпи з листівками, в яких зазначається необхідність суворого дотримання охорони диких звірів та птахів.

Боротьба з браконєрством являється одним із основих заходів, які здійснюються працівниками господарства.

Всі заходи по розведенню диких тварин не мають рації, коли полювання на них буде проводитись, без дотримання розумних норм і установлених правил.

Практичні заходи по ліквідації браконєрства зводяться до того, щоб позбавити порушників матеріально-технічних засобів для браконєрства (машини, мотоцикли, тощо). Про поїздках в угіддя порушники нерідко користуються певними шляхами. Треба длокувати шляхи проникнення порушників в угіддя. При цьому на основних дорогах і стежках угідь виставляють спостережні пости, вводять чергування. Іноді забороняють проїзд транспорту. Безпосередньо в угіддях необхідно застосовувати і інші методи, аж до влаштування різних перекривань на шляхах автобракон"єрів.

В період масового появлення молодняка працівникам господарства необхідно проводити особливий контроль за дотриманням господарської діяльності підприємств сільського і лісового господарства, а місця концентрації виводків пернатої дичини брати під особливий контроль іохорону, тому що ця пора літнього сезону являється порою випасання худоби, сінокосіння та збирання сільськогосподарських культур.

Угіддя необхідно охоронят не взагалі, а в найбільш привабливих для порушників місцях.

Боротьба з порушиками термінів і правил полювання може бути результативна тільки при умові, коли нею буде займатися вся широка мисливська громадкість і не випадково, а щоденно.

4.5 Оцінка впливу різноманітних чинників на стан популяцій мисливської фауни

Продуктивність мисливських угідь, ріст або спад чисельності кожного мисливського виду залежить від різноманітних чинників, основні з яких об"єднаються у три екологічні групи - біотичні, абіотичні та антропогенні.

До біотичної групи відносяться слідуючі чинники: кормові та захисні властивості угідь, мозаїчність угідь, вплив хижаків, вплив конкурентів, санітарний стан району розміщення господарства.

До абіотичної групи включені такі чинники: забезпеченість водними джерелами, рельєф, висота над рівнем моря, висота і тривалість снігового покриву.

В групу антропогенних чинників входять: браконьєрство, чинники неспокою, окультуреність ландшафту, загибель диких тварин, формування популяції диких тварин.

Крім цих трьох груп існує група чинників, які можуть впивати на підвищення середнього бонітету - це додаткова кормова база і ефективність біотехнічних заходів.

Ступінь дії чинників встановлена шляхом аналізу відомчих матеріалів, а також в результаті польвих спостережень. Для врахування впливу чинників введені коефіцієнти для зменшення (збільшення) середнього бонітету для кожного виду диких мисливських тварин. Чинники можуть зменшувати середній клас бонітету (коефіцієнти навадені зі знаком плюс) чи покращувати його (коефіцієнт зі знаком мінус).

Висновки

Загальна площа Оникіївського мисливського лісництва складає -8,52 тис. га. Під сільськогосподарськими угіддями зайнято - 6,16 тис. га, або 72,3% площі господарства, лісові угіддя займають - 2,32 тис. га (27,2%) території, водно-болотні угіддя займають - 0,04 тис. га (0,5%).

В господарстві переважають угіддя середньої позитивної якості для ведучих видів мисливської фауни, яка представлена козулею, кабаном, зайцем-русаком.

Досягнення основними видами мисливської фауни оптимальної чисельності являється найбільш важливим завданням Оникієвського мисливського лісництва.

Для цієї мети розроблений комплекс заходів, який покладений в основу планової діяльності господарства.

До основних з цих заходів відносяться:

ретельна охорона мисливських угідь;

дбайливе проведення щорічних обліків мисливської фауни;

регулювання норм і строків експлуатації диких звірів і птахів;

підвищення рівня селекційного відстрілу мисливських тварин;

щорічне проведення зимової підгодівлі диких тварин на протязі 90 - 100 днів;

підтримання належного санітарного стану в місцях підгодівлі тварин;

суворе регулювання хижих звірів та птахів.

Крім вищезазначених заходів по інтенсифікації мисливського господарства на перспективу планується:

- підвищення категорії цінності мисливських угідь;

зниження ступіню негативного впливу різноманітних чинників на мисливську фауну;

раціональне використання продукції полювання;

акліматизація та реакліматизація цінних видів мисливської фауни;

виділення відтворювальних ділянок господарства та створення належних умов для розмноження та перебування там мисливських звірів і птахів;

придбання транспорних засобів і засобів зв'язку; - виконання будівельних робіт, пов'язаних з веденням мисливського господарства та полюванням. Проект організації і розвитку мисливського господарства розроблений з урахуванням практичних потреб і запитів господарства на сучасному стані і в найближчій перспективі (до 2018 року), так що всі проектні рекомендації з користю для справи повинні бути покладені в основу діяльності даного господарства.

Реалізація вище зазначених проектних рекомендацій, чітка робота єгерської служби при активній участі всіх самих мисливців забезпечать значне підвищення інтенсивності ведення мисливського господарства.

Крмі того, хотілося б і змін в законодавстві, так в діючому Законі України "Про мисливське господарство та полювання" [11, с. 75] необхідне вдосконалення у частині здійснення державного контролю за діяльністю мисливських господарств та процесом полювання, внесення змін в закон забезпечить на законодавчому рівні раціональне використання та відтворення мисливської фауни і захист територій від негативного впливу на стан об'єктів тваринного світу та якість мисливських угідь.

Деякі норми діючого Закону гальмують підвищення економічної ефективності ведення мисливського господарства в державі, при тому, що понад вісімдесят відсотків мисливських тварин утримуються та охороняються на не державні кошти, а на кошти користувачів мисливських угідь.

Пропонується:

- поширити повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання у видачі дозволів на використання всіх мисливських тварин, а не тільки тих, що перебувають у державній власності;

- до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських рад у галузі мисливського господарства та полювання додати додаткові повноваження щодо погодження питань відносно розміщення підприємств, інших об'єктів, які можуть негативно впливати на стан об'єктів тваринного світу та якість мисливських угідь, та покласти на ці органи відповідальність за такі погодження;

- привести у відповідність до сучасних вимог аспекти полювання з мисливською вогнепальною зброєю та мисливськими собаками;

- збільшити мінімальні розміри вкладання коштів на комплексні заходи щодо відтворення мисливських тварин, збереження і поліпшення умов їх перебування;

Список використаних джерел

1. Закон України про мисливське господарство та полювання, 2000 р.

2. Гулай В.И. Современные охотничье-промысловые животные Украины. Автореф. дис. на соиск. уч. ст. докт. б. н., Кишинев - 1994. - 53 с.

3. Солдаткин Е. Бизоны. Аллигаторы. Волки. // Охота и охот. х-во, 1990, №9. - С. 29.

4. Положення про мисливське господарство та порядок здійснення полювання. 1996 р.

5. Кузякин В.А. Охотничья таксация. - М.: Лесная пром-сть, 1979. - 198 с.

6. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. - М.: Агропромиздат, 1985. - 350с.

7. Челинцев Н.Г. Задачи совершенствования методов учета животных // Тез. докл. Всесоюз. совещ. по проблеме кадастра и учета животного мира, ч. 1.- Уфа, 1989. - С. 268-270.

8. Бондаренко В.Д., Делеган І.В., Соловій І.П., Рудишин М.П. Облік диких тварин. Практичні рекомендації. - Львів, 1989. - 63 с.

9. Колосов А.М., Лавров Н.П., Наумов С.П. Биология промысловых зверей СССР. - М.: Высшая школа, 1961. - 380 с.

10. Книга мисливця / Під ред. Шадури М.В. - Львів, 1998. - 180 с.

11. Лысенко В.И., Назаренко Л.Ф. и др. Утки и охота на них. - Одесса: Все живое, 1998.

12. Волк. Происхождение, систематика, морфология, экология. / Под ред. Бибикова Д.И. - М.: Наука, 1985. - 604 с.

13. Губар Ю.П. Методичні вказівки по обліку чисельності вовка методом картування ділянок перебування. За св. коорд. Жили С.М. - 1987.

14. Лысенко В.И. Лебеди и гуси Украины. Полевой определитель. - Изд-во "Odis Publish", 1997.

15. Лысенко В.И., Назаренко Л.Ф., Тилле А.А., Василенко А.В. Гуси и охота на них. - Одесса: Все живое, 1997.

16. Панов Г.М. Бобры. - К.: Урожай. 1990. - 176 с.

17. Формозов А.Н. Формула для количественного учета млекопитающих по следам. - Зоологический журнал, 1932, т. ХI, вып. 2. - С. 65-66.

18. Перелешин С.Д. Анализ формулы для количественного учета млекопитающих по следам. - Бюллетень МОИП. Отд. биологии, 1950, т. 55, вып. 3. - С. 17-20.

Додатки

Додаток №1

Класифікація мисливських угідь за класами бонітету лісостепової (правобережної) лісопромислової області

№ п\п	Тип мисливських угідь	Підтип, вид мисливських угідь	лось	олень	лань	козуля	кабан	заєць	лисиця	куріпка
	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	Хвойний ліс	1.1 Молодняки І групи віку	1	2	2	2	2	2	2	3
		1.2 Молодняки 2 групи віку та середньовікові насадження
		1.2.1. З наявністю памолоді, підліску та чагарників	1	2	2	2	2	2	3	5
		1.2.2 Без	3	3	3	3	3	3	4	5
		1.3. Пристигаючі, стиглі та перестиглі насадження
		1.3.1. З наявністю памолоді, підліску та чагарників	2	3	3	3	4	4	4	5
		1.3.2 Без	5	4	4	4	4	4	5	5
2	Листяний ліс	2.1 Молодняки І групи віку	1	2	2	1	1	1	2	3
		2.2 Молодняки 2 групи віку та середньовікові насадження
		2.2.1. З наявністю памолоді, підліску та чагарників	1	2	2	2	2	2	3	5
		2.2.2 Без	3	3	3	3	3	3	4	5
		2.3. Пристигаючі, стиглі та перестиглі насадження
		2.3.1. З наявністю памолоді, підліску та чагарників	2	2	2	2	4	4	4	5
		2.3.2 Без	5	4	4	4	4	4	5	5
3	Змішаний ліс	3.1 Молодняки І групи віку	1	2	2	1	1	1	2	3
		3.2 Молодняки 2 групи віку та середньовікові насадження
		3.2.1. З наявністю памолоді, підліску та чагарників	1	1	1	2	2	2	3	5
		3.2.2 Без	3	3	3	3	3	3	4	5
		3.3. Пристигаючі, стиглі та перестиглі насадження
		3.3.1. З наявністю памолоді, підліску та чагарників	2	2	2	2	4	4	4	5
		3.3.2 Без	4	4	4	4	4	4	5	5
4	Чагарники	2	2	2	2	2	2	2	3
5	Орні землі	5.1. Сади, виноградники	5	3	2	2	3	2	2	3
		5.2. Сільськогосподарські культури з густою мережею лісосмуг	4	3	4	2	3	1-2	1	1-2
		5.3. Сільськогосподарські культури з рідкою мережею лісосмуг	5	4	4	3	4	2-3	3	2-3
6	Луки	6.1. суходільні	5	4	4	4	4	3	4	3
		6.2. заболочені	4	3	4	3	4	4	4	4
7	Болота	2	3	4	2	2	3	3	5
8	водойми	5	5	5	5	5	5	5	5
9	Балки	9.1. Чисті	4-5	3-4	3-4	3-4	3-4	3-4	3-4	3-4
		9.2. Що заросли деревиною та чагарниковою рослинністю	3	3	3	2	2	2	2	3

Додаток №2

Класифікація мисливських угідь за класами бонітету степової (північної) лісопромислової області

№ п\п	Тип мисливських угідь	Підтип, вид мисливських угідь	олень	лань	козуля	кабан	заєць	лисиця	фазан	куріпка	Крижень
	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
1	Хвойний ліс	1.1 Молодняки І групи віку	2	2	2	2	1	2	3	3	5
		1.2 Молодняки 2 групи віку та середньовікові насадження
		1.2.1. З наявністю памолоді, підліску та чагарників	2	2	2	2	2	3	3	5	5
		1.2.2 Без	3	3	3	3	3	4	4	5	5
		1.3. Пристигаючі, стиглі та перестиглі насадження
		1.3.1. З наявністю памолоді, підліску та чагарників	2	3	3	3	4	4	3	5	5
		1.3.2 Без	4	4	4	4	3	3	4	5	5
2	Листяний ліс	2.1 Молодняки І групи віку	2	2	2	2	1	2	3	3	5
		2.2 Молодняки 2 групи віку та середньовікові насадження
		2.2.1. З наявністю памолоді, підліску та чагарників	2	2	2	2	2	3	3	5	5
		2.2.2 Без	3	3	3	3	3	4	4	5	5
		3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
		2.3. Пристигаючі, стиглі та перестиглі насадження
		2.3.1. З наявністю памолоді, підліску та чагарникі в	2	2	2	3	4	4	3	5	5
		2.3.2 Без	4	4	4	4	3	3	4	5	5
3	Змішаний ліс	3.1 Молодняки І групи віку	2	2	2	2	1	2	3	3	5
		3.2 Молодняки 2 групи віку та середньовікові насадження
		3.2.1. З наявністю памолоді, підліску та чагарників	1	1	1	2	2	3	3	5	5
		3.2.2 Без	3	3	3	3	3	4	4	5	5
		3.3. Пристигаючі, стиглі та перестиглі насадження
		3.3.1. З наявністю памолоді, підліску та чагарників	2	2	2	3	4	4	3	5	5
		3.3.2 Без	4	4	4	4	3	3	4	5	5
4	Чагарники	2	2	1	1	1	1	1	3	5
5	Орні землі	5.1. Сади, виноградники	4	4	3	3	2	2	4	3	5
		5.2. Сільськогосподарські культури з густою мережею лісосмуг	3	4	2	3	1	2	3	1	5
		5.3. Сільськогосподарські культури з рідкою мережею лісосмуг	4	4	3	4	2-3	3	4	2-3	3
		3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
6	Луки	6.1. суходільні	4	4	4	4	3	4	3	3	4
		6.2. заболочені	3	4	3	4	4	4	3	4	2
7	Болота	3	4	2	2	3	3	2	5	3
8	Водойми	8.1. Чисті	5	5	5	5	5	5	5	5	2
		8.2. Що заросли багаторічною трав"янистою рослиннісю	5	5	5	5	5	5	5	5	1
9	Піски, кам"янисті місця, інші непридатні землі	4	5	4	4	3	3	5	5	5
110	Балки, яри ті інші угіддя	10.1 Чисті	3-4	3-4	3-4	3-4	3-4	3-4	3-4	3-4	4-5
		10.2. Що заросли деревною та чагарниковою рослинністю (ліси)	3	3	2	2	2	2	1	2	5



Размещено на Allbest.ru