Банк імпортера передає документи покупцю і знімає з його розрахункового рахунку суму, що потрібна, у випадку його згоди з оплатою.

Отримавши повідомлення від банку імпортера, банк експортера розраховується з постачальником. Розрахунки в формі документарного інкасо здійснюються за наведеною нижче схемою:

Отже, наведена вище схема передбачає певну послідовність операцій:

1 -- відвантаження товарів;

2 -- передача документів для інкасового доручення;

3 -- доручення на інкасо;

4 -- повідомлення імпортера про одержання документів;

5 -- сплата документів;

6 -- передача документів імпортеру;

7 -- повідомлення банку про перерахування грошових засобів;

8 -- повідомлення експортера про надходження і зарахування суми грошових засобів на його рахунок.

Бухгалтерські записи при оплаті інкасових документів та комісії за рахунок імпортера:

Д-т рахунку № 2600;

К-т рахунку № 1500.

На суму комісії:

Д-т рахунку № 2600;

К-т рахунку № 3800.

При сплаті інкасових документів та комісії за рахунок експортера сума комісії утримується з суми платежу:

Д-т рахунку № 2600;

К-т рахунку № 2909.

На суму комісії:

Д-т рахунку № 2909;

К-т рахунку № 3800.

В угоді за документарним інкасо беруть участь:

1. Довіритель (відправник, продавець, експортер) -- звичайно продавець, що готує інкасові документи і передає їх з інкасовим дорученням у банк.

2. Банк-ремітент (remitting bank) -- одержує документи від відправника (продавця) і надсилає їх у банк, що інкасує, у відповідності з отриманими інструкціями.

3. Покупець (платник, імпортер) -- той, кому подаються документи за інкасо.

4. Банк, що інкасує, або банк, що подає,-- інкасує готівковий платіж або одержує акцепт від платника у відповідності з отриманими під банку-ремітента інструкціями.

Для імпортера інкасова форма розрахунку вигідна тим, що він перебуває під захистом свого банку, а отримані ним для перевірки документи залишаються в розпорядженні його банку до моменту розрахунку. У разі несплати їх вертають банку-емітенту з зазначенням причин несплати або відмови від акцепту. Експортеру належить юридичне право розпоряджатися товаром до повної його сплати, якщо це передбачено контрактом.

Певним недоліком інкасової форми розрахунку є значний розрив у часі між відвантаженням товару і одержанням валютної виручки, особливо при тривалому транспортуванні вантажу. Існує два типи інкасо:

а) чисте інкасо -- інкасування фінансових документів, що не супроводжуються комерційними документами, тобто при чистому інкасо банки обробляють переказний вексель, чек і т. ін.;

б) документарне інкасо -- доручення своєму банку про інкасування певної суми, отриманої від одержувача, проти переказу відвантажувальних документів.

Документарне інкасо включає:

-- фінансові та комерційні документи;

-- тільки комерційні документи.

Це практичний підхід до виконання торговельних угод, коли сторони, які беруть у них участь, за контрактом можуть відмовитися від забезпеченості документарного акредитива, але не мають наміру здійснювати відставки за відкритим рахунком.

Документарне інкасо доречно, головним чином, у випадках, коли:

-- платоспроможність покупця і його готовність до сплати не викликає сумнівів;

-- політичні, економічні та правові умови країни-імпортера вважаються нормальними;

-- в імпортуючій країні не існує імпортних обмежень, а саме валютного контролю, або якщо всі необхідні ліцензії вже отримані.

У випадку застосування документарного інкасо банки, як і у випадку з документарним акредитивом, відіграють роль довіреної особи, або фідуциара, бо вони погоджуються виконати інкасове доручення продавця. Намагаючись інкасувати платежі належним чином, вони не несуть жодної відповідальності щодо цього.

Банки діють тільки за інструкціями інкасового доручення. Отже, сторона, що дає доручення, повинна бути впевнена, що надає банку чіткі та достатні інструкції.

Банки перевіряють чи відповідають інкасовому дорученню отримані ними документи. Разом з тим банк не зобов'язаний виконувати будь-яку додаткову перевірку документів.

Банки не несуть фінансової відповідальності за акти третіх осіб (експедиторів, страхових компаній, митної служби або навіть інших банків), що беруть участь у інкасових операціях.

Банки не несуть відповідальність за:

-- затримки у передачі документації, що виникли не з їхньої вини;

-- наслідки стихійних лих (форсмажор);

-- вчинки або недогляди третіх осіб.

Будь-які непорозуміння щодо якості або кількості поставлених товарів повинні бути врегульовані безпосередньо між платником і довірителем.

Існує три види інкасо.

1. Видача документів проти платежу. Банку, що інкасує, дозволено видавати документи одержувачу тільки проти платежу готівкою у зазначеній валюті. Документи можуть бути видані банком, що інкасує, у випадку, коли сплачена сума негайно використовується без обмежень (вільно), якщо тільки це не суперечить місцевому законодавству або правилам, яких не можна уникнути.

2. Видача документів проти акцепту. Банку, що інкасує, дозволено видавати документи одержувачу тільки проти акцепту переказного векселя. Продавець повинен усвідомлювати, що переказний вексель для нього являє собою лише гарантію після видачі документів. Він продає на такому забезпеченні тільки у тому випадку, якщо впевнений, що покупець оплатить вексель після закінчення строку платежу.

3. Інкасо з акцептом -- видача документів тільки проти платежу. Банк, що інкасує, подає переказний вексель покупцю на акцепт. Вексель, що акцептувався, залишається у банку, що інкасує, разом з документами до закінчення строку платежу. Тільки тоді документи будуть видані покупцю. Продавець надає покупцю певний термін для платежу, але повинен бути впевнений, що покупець зможе отримати документи тільки після того, як здійснить платіж. Якщо покупець відмовляється акцептувати переказний вексель, то продавець має завчасне попередження для себе, що його чекають неприємності після завершення угоди. Це дасть йому можливість вжити достатніх запобіжних заходів, або, про всяк випадок, знайти іншого замовника для товару.

Банки надають також спеціальні послуги, пов'язані з документарним інкасо.

1. Відвантаження товарів на адресу банку, що інкасує. Якщо товар відправляють залізницею, поштою, авіа- або автошляховим фрахтом, покупцеві буде відмовлено у відвантаженні без попереднього акцепту інкасових документів, наданих йому банком. Якщо продавець бажає бути впевненим, що покупець не входив у володіння товаром, не сплативши, він може скерувати документи на адресу банку, що інкасує, або відрядити експедитора у місцезнаходження покупця з інструкціями тримати партію вантажу в розпорядженні банку. Зазначені послуги можна надавати лише з попередньої згоди банку, що інкасує.

2. Моніторинг (контроль). Банки стежать за належною обробкою інкасових доручень до повернення документів до них. Однак вони не можуть нести відповідальність, якщо відправник не одержує повідомлення про затримку платежу і несе внаслідок цього збитки. Без чітких інструкцій банк, що інкасує, не вживає заходів щодо збереження або страхування товару.

Таким чином, документарне інкасо -- це засіб платежу, який, як і документарний акредитив, є компромісом між авансовим платежем і торгівлею за відкритим рахунком. Хоча це не ідеальний варіант ні для експортера, ні для імпортера, але у багатьох ситуаціях його можна пристосувати до їхніх основних вимог.

12.5. Інші валютні операції

Окрім суто експортно-імпортних та неторгових, до складу валютних операцій належать торгові операції з купівлі-продажу валюти, активно-пасивні операції, форвардні та ф'ючерсні операції.

Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку визначені постановою Правління НБУ № 150 від 15.04.98 р., яка повністю, враховуючи її важливість, наводиться у додатку 27.

З-поміж торгових операцій, що здійснюються банками, найбільшу питому вагу мають операції з купівлі-продажу валюти на міжбанківській біржі та активно-пасивні операції, до складу яких входять кредитні та депозитні операції, а також операції з придбання або продажу інших фінансових інструментів (цінних паперів, боргових зобов'язань, векселів тощо). Окрім звичайних способів здійснення зазначених операцій, можливе застосування форвардних та ф'ючерсних угод.

Операції форвард здійснюються передусім у межах міжбанківської торгівлі іноземною валютою, коли заздалегідь обумовлюється майбутня ціна, розмір та термін поставки.

Форвардний контракт -- це угода між двома сторонами про майбутню поставку предмету контракту, укладеного поза біржою. Форвардний контракт є твердою угодою, тобто угодою, обов'язковою до виконання, без припущення можливих змін, та використовується як метод страхування від можливих несприятливих змін у цінах. Як виняток предметом форвардного контракту, крім валюти, можуть бути інші активи, наприклад, акції, облігації, боргові зобов'язання тощо.

Економічним змістом форвардного контракту для продавця (відкриває коротку валютну позицію) є сподівання майбутнього зниження ціни активу, що продається; для покупця (відкриває довгу валютну позицію) -- це очікуване зростання ціни.

Правила бухгалтерського обліку при здійсненні форвардних валютних операцій передбачає наступні види операцій:

-- бухгалтерський облік на дату виконання операції;

-- бухгалтерський облік на дату оцінки вартості (кінець місяця, якщо за угодою не сплачено);

-- бухгалтерський облік на дату розрахунку.

Бухгалтерський облік па дату виконання операції означає, що всі форвардні контракти обліковуються за позабалансовими рахунками: для покупця -- № 9202 “Валюта та банківські метали, які куплені за форвардними контрактами”; для продавця -- № 9212 “Валюта та банківські метали, які продані за форвардами контрактами”.

Бухгалтерський облік на дату оцінки вартості (кінець місяця) означає, що форвардні угоди не виконані, але їх потрібно оцінити згідно з новими ринковими цінами, що відображається наступними бухгалтерськими проводками (при позитивній різниці):

Д-т рахунку

№ 3810 “Балансовий рахунок за результатами переоцінки позабалансової позиції щодо іноземної валюти та банківських металів”;

К-т рахунку
№ 6204 “Результати від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами”.

При від'ємній різниці робиться зворотна проводка. Переоцінку проводять також при зміні біржового курсу валюти.

При бухгалтерському обліку на дату розрахунку необхідно в першу чергу сторнувати позабалансові бухгалтерські проводки, виконані на дату операції у позабалансі. Другий крок -- виконання операцій у балансі.

У разі купівлі валюти:

Д-т рахунку № 1500;

К-т рахунку № 3800 -- сума купленої валюти.

Д-т рахунку № 3801;

К-т рахунку №1200 -- сума валюти за курсом угоди.

Д-т рахунку № 3801;

К-т рахунку № 3810 (або навпаки, залежно від додаткової чи від'ємної різниці) -- сума останньої переоцінки форвардного контракту.

Додатково робиться проводка:

Д-т рахунку № 3801;

К-т рахунку № 6204 -- при позитивному значенні різниці між офіційним курсом та вартістю після останньої переоцінки.

Д-т рахунку № 6204:

К-т рахунку № 3801 -- при від'ємному значенні різниці.

У разі продажу робляться зворотні проводки. Після здійснення згаданих операцій залишку за рахунком № 3810 не повинно бути.

Економічний зміст ф'ючерсних контрактів аналогічний економічному змісту форвардних контрактів, але існують певні обмеження, а саме: біржовий характер торгівлі, стандартні умови контракту (крім ціни), строки надання контракту (лише останній місяць кварталу), гарантія клірингової плати, можливість перепродажу контракту. Основним предметом ф'ючерсних контрактів є купівля (продаж) кредитів (депозитів) або інших фінансових інструментів (цінні папери, боргові зобов'язання, валюта).

Бухгалтерський облік валютних ф'ючерсів аналогічний порядку бухгалтерського обліку форвардних угод; замість рахунку № 1500 “Коррахунки в інших банках” додатково може використовуватися рахунок № 1511 “Гарантійні депозити в інших банках”.

У зв'язку з існуванням в Україні режиму валютного регулювання операції з розміщення коштів -- надання позик та кредитів -- мають певні обмеження, що коригуються залежно від ситуації, що склалася на фінансовому та валютному ринках України.

До активних операцій належить надання кредитів прямим позичальникам -- юридичним і фізичним особам.

На поточний момент надання валютного кредиту фізичній особі можливе тільки як підприємцю на ведення зовнішньоекономічної діяльності (лист НБУ № 19013/1093 від 05.05.95 р.). Кредит може надаватись тільки в безготівковій формі, що унеможливлює надання споживчого кредиту.

Кредит може видаватися юридичним особам як для зовнішньоекономічної діяльності під сплату нерезиденту, так і під сплату контрактів у національній валюті України. При цьому допускається конвертація кредиту через УМВБ або міжбанківський ринок з наступним зарахуванням на розрахунковий рахунок клієнта і проведення поточних операцій (лист НБУ №13-126/486 від 20.03.96 р.). Допускається також конвертація валюти кредиту в іншу валюту.

Враховуючи відсутність у валютному розділі балансу рахунків обліку термінових зобов'язань у валюті, допускається не приймати від позичальника позики термінові зобов'язання (лист НБУ №13-126/2041 від 22.11.96р.).

Порядок розгляду банком заявок клієнтури на отримання кредиту визначений “Положенням про кредитування” НБУ, згідно з яким комерційний банк зобов'язаний реєструвати всі заявки клієнтури на отримання кредиту і розглядати їх (постанова Правління НБУ № 246 від 28.09.95 р.). Наявність журналу реєстрації надходжень заявок на кредит є обов'язковою. Клієнт, звергаючись у банк за кредитом, надає копії контрактів і угод, які обумовлюють мету кредитування, засоби отримання прибутку підприємством (якщо кредит короткостроковий) і фінансовий план оцінки окупності інвестицій (якщо кредит середньостроковий або довгостроковий -- під придбання основних засобів, технологій і т. п., постанова Правління НБУ № 246 від 28.09.95 р.).

Рішення про надання кредиту повинно прийматись колегіально фінансовим комітетом, кредитним комітетом або іншим уповноваженим органом банку (постанова Правління НБУ № 246 від 28.09.95 р.). Надання кредиту проводиться або на розрахунковий рахунок позичальника, або безпосередньо на сплату розрахункових документів, що є підставою для кредитної заявки. Незалежно від засобу оплати банком здійснюється наступний контроль за цільовим використанням кредиту за допомогою перевірки первинних документів позичальника. За наслідками перевірки складається акт, у якому констатується цільове використання позички або порушення щодо цього (постанова Правління НБУ № 246 від 28.09.95 р.).

У відповідності з вимогами НБУ відсотки за користування кредитом нараховуються щомісяця. Облік нарахованих відсотків ведеться в окремих відомостях (штафелях) з одночасним відображенням у балансі банку (за кредитом шостого класу). Відсотки, прострочені понад 30 днів, обліковуються на позабалансовому рахунку № 9601.

У сучасних умовах черговість сплати основного боргу та відсотків за кредитом регламентована ст. 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно з якою передусім сплачуються відсотки, а потім гаситься основний борг.

Позичка нерезиденту -- нефінансовій структурі -- вимагає індивідуальної ліцензії НБУ.

Позичка на покриття поточних збитків або на формування статутних фондів регламентується постановою Правління НБУ № 246 від 28.09.95р.

Згідно з Законом України “Про порядок розрахунків у іноземній валюті” до обов'язкового продажу будь-яка юридична особа може використати отриманий валютний виторг на погашення валютного кредиту, наданого уповноваженим банком. В інших випадках, за відсутності валютних засобів, підприємство може купувати кошти на УМВБ або на міжбанківському ринку. Проводки з надання погашення позички, а також щодо сплати відсотків за курсом НБУ наведені нижче:

Дебет Кредит Зміст операції

2050/001 1500/001 Надання позички

2600/001 2058/001 Сплата відсотків

2058/001 6025/001 Нарахування відсотків до сплати

2600/001 2050/001 Повернення позички

2057/001 2050/001 Винесення кредиту на прогаяння

2059/001 2058/001 Винесення відсотків на прогаяння

2095/001 2057/001 Визнання позички сумнівної

При цьому використовуються такі рахунки:

№ 2050 -- короткострокові кредити суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями (активний);

№ 1500 -- коррахунки, що відкриті в інших банках (активний)

№ 2600 -- поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності (пасивний);

№ 2058 -- нараховані доходи за кредитами суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями (активний);

№ 6025 -- відсоткові доходи за кредитами суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями (пасивний);

№ 2059 -- прострочені нараховані доходи за кредитами суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями (активний);

№ 2095 -- сумнівна заборгованість за кредитами суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями (активний);

№ 2057 -- прострочена заборгованість за кредитами суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями (активний).

Банком можуть проводитись пасивні операції щодо залучення ресурсів у іноземній валюті від юридичних і фізичних осіб. При цьому з власником депозиту укладається угода, в якій обумовлюються такі питання:

-- відсоткова ставка;

-- періодичність сплати відсотків за користування ресурсами;

-- інші питання.

Організація на облік депозитних операцій ведеться, як і у національній валюті (див. главу 10).

Контрольні запитання

1. Назвіть умови отримання ліцензії.

2. Чим регламентується надання дозволів за окремими пунктами ліцензії та обгрунтування відмови у наданні ліцензії?

3. Пригадайте, які операції належать до валютних операцій та здійснення яких потребує ліцензії?

4. Яким документом регламентується відкриття банками рахунків клієнтів у іноземній валюті?

5. На підставі яких документів відкриваються поточні рахунки?

6. Які, операції можуть здійснюватись за поточним рахунком в іноземній валюті фізичних осіб?

7. Які операції здійснюються за поточним рахунком в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів?

8. Які операції проводяться за поточними рахунками в іноземній валюті представництв та установ?

9. Пригадайте особливості здійснення касових операцій в іноземній валюті.

10. У чому полягає порядок роботи обмінних пунктів банків?

11. Які бухгалтерські записи виконуються при купівлі та продажу готівкової іноземної валюти?

12. Як здійснюється продаж дорожніх чеків?

13. Наведіть визначення кореспондентських відносин та обгрунтуйте їх необхідність.

14. З чого складається комплект необхідних документів для укладання угоди про кореспондентські відносини?

15. Доведіть можливість кореспондентських відносин без рахунку.

16. Які типи кореспондентських рахунків Вам відомі? Наведіть їх коротку характеристику.

17. Назвіть форми міжнародних безготівкових розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

18. Дайте визначення банківського переказу.

19. У чому полягає контроль за валютними платежами з боку уповноважених банків?

20. Наведіть бухгалтерські проводки при списанні та зарахуванні валюти та стягненні комісії банками.

21. У чому полягають зобов'язання підприємства щодо контролю за обов'язковим продажем валютної виручки резидентами?

22. Який економічний зміст акредитива, його призначення та уніфікація?

23. Перерахуйте форми документарного акредитива.

24. Назвіть форми одержання коштів за акредитивом.

25. Пригадайте послідовність операцій та бухгалтерські проводки у розрахунках за допомогою акредитива при експорті товарів (послуг).

26. Назвіть послідовність операцій та бухгалтерські проводки у розрахунках за допомогою акредитива при імпорті товарів (послуг).

27. У чому полягає економічний зміст та порядок операцій інкасо?

28. Перерахуйте переваги та недоліки форми документарного інкасо.

29. Наведіть типи документарного інкасо.

30. Який порядок торгівлі іноземною валютою?

31. Як оформлюються операції з видачі кредитів у іноземній валюті?

Вправи для самостійної роботи

Вправа 1. 10 вересня банк “Аваль” видав аванс касиру обмінного пункту при готелі “Дніпро” -- 30 000 грн. та 3000 дол. США. Зі звіту касира, поданого 11 вересня, видно, що куплена наступна валюта:

долари США -- 200; шведські крони -- 140; німецькі марки -- 80;

датські крони -- 700. Одержана комісія. Куплена іноземна валюта та залишок авансу здані в касу.

* Визначте за діючим курсом еквівалент у гривнях.

* Складіть бухгалтерські проводки.

Вправа 2. В АКБ “Інтер” 12 вересня здійснено виплату готівкової іноземної валюти за дорожніми чеками на суму 5000 дол. США. Одержана комісія.

* Складіть бухгалтерські записи.

* Визначте розмір комісії.

Вправа 3. Громадянин України 5 жовня звернувся до банку з заявою про продаж дорожнього чека “VISA” на суму 3000 нім. марок:

* Розкрийте техніку продажу дорожніх чеків.

* Складіть бухгалтерські проводки.

* Визначте комісію банку.

Вправа 4. Комерційною фірмою “Лада” в АКБ “Мрія” відкритий поточний валютний рахунок. 25 вересня фірма “Лада” здає виручку в іноземній валюті для зарахування на рахунок:

доларів США -- 750; японських ієн -- 2500.

* Назвіть документи, на підставі яких відкриваються поточні рахунки в іноземній валюті.

* Складіть бухгалтерські проводки.

Вправа 5. Громадянину США 16 жовтня відкрито поточний рахунок у іноземній валюті. При відкритті був зроблений внесок готівкою--3000дол. США. Власнику рахунку видано 1500дол. США 20 жовтня; 22 жовтня на рахунок надійшло 1200дол. США; 24 жовтня видано 700 дол. США; 29 жовтня за заявою власника рахунок закрито. Невитрачений залишок на прохання громадянина США переведено до Нью-Йорка.

* Якими документами оформляються ці записи?

* Визначіть суму залишку, переведеного до Нью-Йорка.

Вправа 6. Спільному підприємству “Дана” у АКБ “Юнекс” відкрито поточні рахунки в національній та іноземній валютах. Підприємство звернулось 20 листопада до банку з заявою про купівлю 2000 марок для оплати контракту.

* Визначте порядок купівлі іноземної валюти.

* Назвіть документи, які необхідно подати до банку.

Вправа 7. ТзОВ “Оріон” звернулось 21 листопада до банку “Антарес” із заявою про продаж іноземної валюти з його валютного рахунку на суму 9000 дол. США. Виручку від продажу необхідно зарахувати на поточний рахунок ТзОВ “Оріон”.

* Назвіть документи, на підставі яких здійснюється продаж валюти.

* Складіть бухгалтерські проводки.

Вправа 8. 26 листопада спільне підприємство “Арлес” подало в АКБ “Мрія” заяву та платіжне доручення про перерахування з його валютного рахунку суми в розмірі 4570 дол. США згідно з контрактом з постачальником з Польщі.

* Назвіть документи, які підприємство повинно подати банку. * Складіть бухгалтерські проводки за рахунком при імпортних операціях.

ГЛАВА 13

ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ. НЕМАТЕРІАЛЬНИХ

АКТИВІВ ТА МАТЕРІАЛІВ

Мета вивчення

Після вивчення глави 13 Ви повинні знати:

1. Економічний зміст основних засобів, нематеріальних активів, малоцінних предметів та господарських матеріалів щодо передачі їх вартості та затрати банків.

2. Методику обліку надходження, вибуття, передачі в оренду та під заставу основних засобів і нематеріальних активів.

3. Порядок відображення в обліку малоцінних предметів та господарських матеріалів.

4. Порядок відображення в обліку результатів індексації та інвентаризації всіх видів матеріальних цінностей та нематеріальних активів.

5. Методику відображення всіх видів матеріальних цінностей та нематеріальних активів у звітності.

13.1. Документальне забезпечення обліку

Основні засоби -- це матеріально-майнові цінності, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і у невиробничій сфері, зберігають початковий зовнішній вигляд (форму) та поступово зношуються протягом тривалого періоду.

До основних засобів належать предмети зі строком служби понад один рік, вартість яких визначена урядом України. Гранична вартість предметів, що не належать до основних засобів, може регламентуватися Міністерством фінансів України.

За функціональним призначенням розрізняють операційні основні засоби, що беруть безпосередньо участь у банківській діяльності або сприяють її здійсненню (будівлі, споруди, силові машини, обладнання, робочі машини і обладнання тощо, що діють у сфері матеріального виробництва) і неопераційні основні засоби, що не беруть безпосередньо або опосередковано участі у банківській діяльності та призначені в основному для обслуговування комунальних, культурно-побутових потреб працівників банку (будівлі, споруди, обладнання, машини і апарати тощо, що використовуються у невиробничій сфері).

Незалежно від вартості та строку служби до основних засобів належать бібліотечні фонди, а також зброя та засоби охоронно-пожежної сигналізації.

Основні засоби в процесі експлуатації зношуються, і погашення їх вартості здійснюється щомісяця шляхом нарахування амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних виробничих фондів.

Амортизація не нараховується на бібліотечні фонди. Придбання бібліотечних фондів здійснюється за рахунок відповідних джерел фінансування.

Метою обліку основних засобів та нематеріальних активів є:

-- правильне і своєчасне документування і відображення операцій за рухом основних засобів;

-- контроль за збереженням основних засобів;

-- правильне своєчасне нарахування амортизації (зношення).

На практиці наказом керівника установи банку призначається особа, відповідальна за збереження основних засобів, з якою укладається угода про матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

Кожному інвентарному об'єкту, незалежно від того, знаходиться він в експлуатації чи в запасі, надається відповідний інвентарний номер, який проставляється на предметі та в інвентарній картці (додаток 28), або в книзі обліку основних засобів та нематеріальних активів (додаток 29), якщо кількість об'єктів незначна (декілька десятків найменувань).

Картки розміщуються в картотеці за групами однорідних предметів. Надані номери зберігаються за об'єктом на весь період його знаходження в певній установі. Інвентарні номери об'єктів, що вибули, не можуть бути передані іншим об'єктам.

Інвентарні номери основних засобів повинні бути відмінні від інвентарних номерів малоцінних та швидкозношуваних предметів. Рекомендується при наданні предмету інвентарного номера включати в нього номер балансового рахунку.

Облік основних засобів в інвентарних картках, а також в інвентарній книзі обліку основних засобів та нематеріальних активів називається аналітичним.

Записи в інвентарній книзі здійснюються на кожний об'єкт окремо. Допускається ведення інвентарних карток на групу однорідних об'єктів, одночасно придбаних та однакової вартості.

Картки об'єктів основних засобів, що не експлуатуються, групуються окремо.

Облік зброї ведеться в окремій інвентарній книзі. Ведення інвентарної книги та інвентарних карток може здійснюватися автоматизовано або вручну. При цьому будь-яка форма ведення даних регістрів повинна забезпечити наявність усіх необхідних реквізитів і звірку аналітичного обліку з синтетичним на будь-яку дату.

При веденні обліку в автоматизованому режимі здійснюється роздрук матеріалів звірки даних аналітичного обліку з синтетичним на перше число кожного місяця.

Зміна первісної вартості допускається лише у разі добудови, дообладнання, реконструкції, завершеного капітального ремонту, частково ліквідації об'єктів, а також індексації, проведеної за рішенням уряду України.

Проіндексовані об'єкти основних засобів згідно з “Відомістю індексації балансової вартості основних фондів та їх зношення” (додаток 30) записуються за відновною вартістю в розділ картки “Добудовування, доустаткування, модернізація, індексація”.

Інвентарна книга обліку основних засобів у кінці року не закривається, і записи в ній продовжуються в новому році.

Після завершення звітного року в книзі робиться відмітка про звірку аналітичного обліку з синтетичним станом на 1 січня року, яка підтверджується підписом головного бухгалтера чи іншою відповідальною особою.

Облік об'єктів основних засобів за місцем експлуатації (знаходження) здійснюється в інвентарному списку (додаток 31). Дані пооб'єктного обліку основних засобів за місцем знаходження повинні відповідати записам в інвентарних картках (книгах).

Для отримання аналітичних даних про наявність і рух основних засобів за їх класифікаційними ознаками за підсумковими даними записів у звітному місяці в інвентарних картках (книгах) заповнюється “Картка обліку руху основних засобів” визначеної форми (додаток 32). Ці картки ведуться окремо за кожною галузевою групою і ознакою використання основних засобів, а також за галузевою групою основної діяльності, крім цього, за видами основних засобів.

Придбані, змонтовані, заново побудовані та безкоштовно одержані об'єкти основних засобів оприбутковуються на підставі актів приймання-передачі основних засобів за формою, наведеною у додатку 33, які складаються на кожний об'єкт окремо.

Складання акта на кілька об'єктів основних засобів допускається у разі, якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість, приймаються одночасно і під відповідальність однієї особи.

Акт є єдиним первинним бухгалтерським документом, в якому подається склад комісії, детальна характеристика об'єкта, джерело придбання (введення), рік побудови чи випуску заводом, дата введення в експлуатацію, коротка технічна характеристика, відповідність технічним умовам, підсумок комісії. Вказується також, хто прийняв, необхідні відомості для нарахування зношення. У разі, якщо в установу надходять основні засоби, що були в експлуатації, в акті приймання-передачі вказують суму зношення.

Акт затверджується керівником установи і зберігається разом з технічною документацією в бухгалтерських документах дня.

При введенні в дію деяких об'єктів, що потребують спеціальних актів державного приймання, вищевказаний акт не складається.

Приймання закінчених робіт з добудови і дообладнання об'єкта, що здійснюється шляхом капітальних вкладень, збільшує його балансову вартість, оформляється “Актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів” довільної форми.

На підставі цих документів відкривається інвентарна картка об'єкта, присвоюється порядковий номер, який потім проставляється в акті приймання-передачі. Інвентарні картки є підставою для ведення аналітичного пооб'єктного обліку основних засобів.

Основні засоби можуть вибувати внаслідок безкоштовної передачі юридичній чи фізичній особі обладнання чи інвентаря, закінчення строку їх служби, повного зношення об'єкта обліку, реалізації через недоцільність подальшого використання, в результаті морального зношення, а також внаслідок крадіжки чи руйнування через аварії, стихійні лиха тощо. Записи в бухгалтерському обліку за вибуттям основних засобів здійснюються на підставі акта вибуття.

Для списання з балансу основних засобів створюється постійно діюча комісія в складі: заступника керівника (голова комісії), головного бухгалтера або його заступника, комірника та інших осіб.

Постійно діюча комісія:

-- здійснює безпосередній огляд основних засобів, що підлягають списанню, використовуючи при цьому необхідну технічну документацію (паспорт) та інше, а також дані бухгалтерського обліку, і визначає можливість його подальшого використання;

-- виявляє причини списання основних засобів (зношення, реконструкція, порушення нормальних умов експлуатації, аварія тощо). Якщо втрата майна виявилася наслідком безгосподарності, безконтрольності, комісія вносить пропозиції щодо притягнення винних осіб до відповідальності згідно з законом;

-- визначає можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів об'єкта, що списується, і здійснює їх оцінку;

-- складає акт на списання. При огляді об'єктів, що списуються, і складанні актів на їх списання використовується необхідна технічна документація. Акти складаються за формами, які наведені у додатках 34, 35;

-- здійснює контроль за вилученням з основних засобів, що списуються, придатних для використання вузлів, деталей, матеріалів, кольорових і дорогоцінних металів (за даними паспортів), визначає їх кількість, вагу і контролює завдання під матеріальну відповідальність певних осіб.

В актах на списання вказуються основні дані, що характеризують об'єкт: рік виготовлення чи побудови, дата його надходження в установу банку, період (час) введення в експлуатацію, первісна вартість об'єкта (для проіндексованих -- відновлена), сума нарахованого зношення за даними бухгалтерського обліку, кількість капітальних ремонтів та інші дані. Докладно висвітлюються також причини вибуття об'єкта основних засобів, стан його основних частин, деталей, вузлів.

При списанні автотранспортних засобів, крім того, зазначається пробіг автомобіля і подається технічна характеристика основних агрегатів і деталей, можливість їх подальшого використання.

При списанні з балансу основних засобів, що вибули внаслідок аварій, до акта на списання додається копія акта про аварію, а також наводяться причини, що зумовили аварію, та заходи, вжиті щодо винних осіб.

Складені постійно діючою комісією акти на списання основних засобів затверджуються керівником установи чи його заступником протягом 10 днів.

Непридатні деталі машин, повністю непридатні машини та інші предмети, інвентар, отримані при розбиранні будівель, споруд, устаткування, обчислювальної техніки, списаних з балансу за не придатністю, якщо вони можуть бути використані як брухт, паливо тощо, враховуються позасистемно. При цьому в книзі позасистемного обліку вказується інвентарний номер, балансова вартість списаних предметів, вартість предметів за цінами можливого використання, сума, отримана від реалізації брухту. Особа, якій доручено зберігання майна, списаного з балансу (комірник чи механік), розписується в акті про його приймання. Після використання чи реалізації предметів, врахованих позасистемно, їх списують у встановленому порядку.

Списання з балансу автомобілів здійснюється після зняття їх з обліку в місцевому органі Державтоінспекції.

При знищенні списаних основних засобів складається акт про їх знищення довільної форми.

Для виявлення і приведення у відповідність даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю основних засобів у банках не менше одного разу на рік, перед складанням річного звіту, здійснюється інвентаризація основних засобів та нематеріальних активів.

Інвентаризація також потрібна у разі зміни матеріально відповідальних осіб (на день прийняття-передачі справ); при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей; у разі пожежі або стихійного лиха; реорганізації чи ліквідації установи банку.

Для проведення інвентаризації основних засобів створюється інвентаризаційна комісія, персональний склад якої затверджується наказом керівника.

У разі неповного складу інвентаризаційних комісій та відсутності матеріально відповідальних осіб інвентаризація не проводиться.

Наявність основних засобів реєструється в інвентаризаційному описі, форма якого наведена у додатку 36. Після звіряння даних описів з даними обліку виявляються розбіжності, причиняких з'ясовуються.

Члени інвентаризаційної комісії несуть відповідальність за внесення до опису неправильних даних про інвентаризовані об'єкти.

До опису забороняється вносити дані про залишки цінностей зі слів матеріально відповідальних осіб або за даними обліку, але без перевірки їх фактичної наявності.

Під час інвентаризації основних засобів встановлюється не лише їх наявність, але й фактичний стан (міра спрацювання), правильність зарахування до відповідної групи активів установи (основних засобів чи малоцінних і швидкозношуваних предметів). Якщо в процесі інвентаризації виявлено факти віднесення основних засобів до розряду малоцінних і швидкозношуваних предметів чи навпаки, а також наявність предметів, стосовно яких немає записів у облікових регістрах, то комісія з'ясовує, коли і за чиїм розпорядженням побудовано (придбано, оплачено) такі об'єкти (роботи), за рахунок яких джерел списано відповідні затрати, із відображенням цих даних у протоколі засідання комісії та пропозицією про внесення змін до облікових даних. Дооцінка об'єктів, виявлених інвентаризацією як не взятих на облік, здійснюється згідно із сучасною вартістю їх відтворення, а спрацювання відповідно визначається за технічним станом з оформленням акта оцінки їх спрацювання.

Основні засоби, що перебувають в оренді, у ремонті тощо, заносяться до інвентаризаційного опису на підставі актів, накладних, квитанцій та інших документів, які засвідчують приймання зазначеного майна ремонтними, обслуговуючими та іншими підприємствами. На основні засоби, не придатні для використання, інвентаризаційні комісії складають акти на списання.

Основні засоби, що надходять під час інвентаризації, приймаються матеріально відповідальною особою в присутності членів інвентаризаційної комісії та заносяться до окремого інвентаризаційного опису.

При тривалій інвентаризації, у виняткових випадках, матеріальні цінності можуть відпускатися матеріально відповідальними особами в присутності членів інвентаризаційної комісії. Такі цінності відносять до окремого інвентаризаційного опису.

При інвентаризації основних засобів встановлюється, коли і за чиїм розпорядженням прийняті невраховані об'єкти, виявлені при інвентаризації, за рахунок яких джерел списані затрати на їх придбання, з відображенням цих даних у протоколі засідання інвентаризаційної комісії.

Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути у п'ятиденний термін розглянутий і затверджений керівником установи банку.

Результати інвентаризації мають бути відображені в обліку і звітності того місяця, в якому закінчено інвентаризацію.

13.2. Облік надходження, переоцінки та поточного ремонту основних засобів

Придбання об'єктів основних засобів за гроші. В їх вартість входить і податок на додану вартість (ПДВ), який згідно з чинним законодавством не відшкодовується банкам з бюджету, як це здійснюється для торгівлі та виробничих підприємств, а покривається за рахунок власного прибутку. Розглянемо ці операції на конкретному прикладі.

Банк придбав меблі для операційного залу. В рахунку-фактурі зазначено, що:

Відпускна ціна -- 10 000 грн.

Витрати на доставку -- 1000 грн.

Разом до оплати--11 000 грн.

На придбання в обліку відображають:

а) здійснення постачальнику попередньої оплати, згідно з угодою, наприклад, за меблі:

Д-т рахунку
№ 3511 “Дебіторська заборгованість з придбання нематеріальних активів та основних засобів” 11 000 грн.

К-т рахунку
№ 1200 “Коррахунок у Національному банку України” 11 000 грн.

б) при надходженні від постачальника комп'ютерного обладнання, згідно з рахунком-фактурою або накладною, вартість якого включає і податок на додану вартість:

Д-т рахунків:

№ 4430 “Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію операційними основними засобами” 1 000 грн.

або
№ 4530 “Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію неопераційнилш основними засобами” 11 000 грн.

К-т рахунку
№ 3511 “Дебіторська заборгованість з придбання нематеріальних активів та основних засобів” 11 000 грн.

в) обладнання вводиться в експлуатацію і зараховується до складу основних засобів:

Д-т рахунків:

№ 4400 “Операційні основні засоби” 11 000 грн.

або

№ 1500 “Неопераційні основні засоби” І 000 грн.

К-т рахунків:

№ 4430 “Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію операційними основними засобами” 11 000 грн.

або
№ 4530 “Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію неопераційними основними засобами” 11 000 грн.

Виконання робіт з капітального будівництва, реконструкції, модернізації, добудови та капітального ремонту підрядним або господарським сопсобом відображається в тій же послідовності і на тих же бухгалтерських рахунках розділу 4 “Довгострокові вкладення, основні засоби та нематеріальні активи”, на яких ми вище відобразили придбання об'єкта, тільки з додатковим використанням рахунків на використані будівельні матеріали, оплату праці та нарахування на неї в різні бюджетні та позабюджетні фонди, які списуються з кредитів цих рахунків у дебет рахунку № 4430 “Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію операційними основними засобами” або рахунку № 4530 “Капітальні вкладення за незавершеним будівництвом та за не введеними в експлуатацію неопераційними основними засобами”.

Облік поточного ремонту. Витрати на виконання поточного ремонту операційних основних засобів відносять на собівартість банківських послуг. Якщо з підрядником укладено угоду на виконання поточного ремонту основних засобів кошторисною вартістю 7000 грн., то банк складає такі проводки:

а) на передоплату:

Д-т рахунку
№ 3519 “Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку” 7000 грн.

К-т рахунку
№ 1200 “Коррахунок у Національному банку України” 7000 грн.

б) на виконані роботи згідно з актом приймання-передачі робіт:

Д-т рахунку

№ 7420 “Витрати на утримання власних основних засобів та нематеріальних активів” 7000 грн.

К-т рахунку

№ 3519 “Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку” 7000 грн.

Якщо підрядно здійснено поточний ремонт не операційних основних засобів, то його вартість відноситься за рахунок власного прибутку (спецфондів) банку, що залишаються в його розпорядженні.

Безоплатне одержання основних засобів. Основні засоби можуть надходити безоплатно (як дарунок) від фізичних та юридичних осіб. Безоплатно отримані основні засоби враховуються за цінами, визначеними експертним шляхом, чи за документами прийманняпередачі.

На підставі акта приймання-передачі вартість безкоштовно отриманих основних засобів відображається проводкою:

Д-т рахунку
№ 4400 “Операційні основні засоби”

К-т рахунку

№ 6490 “Позитивний результат від продажу основних засобів”

або

Д-т рахунку
№ 4500 “Неопераційні основні засоби”;

К-т рахунку
№ 6490 “Позитивний результат від продажу основних засобів”.

При отриманні основних засобів за цінами, визначеними експертним шляхом, проводки щодо зношення не здійснюються.

Операції з безкоштовного отримання основних засобів оподатковуються згідно з чинним законодавством.

Відображення в обліку результатів переоцінки основних засобів. З метою приведення балансової вартості основних засобів у відповідність з ринковими цінами і умовами відтворення банки мають право здійснювати їх переоцінку.

Ринкова вартість основних засобів визначається експертним шляхом. При цьому балансова вартість об'єкта може збільшуватися (дооцінка) або зменшуватися (уцінка).

У випадку дооцінки складають бухгалтерську проводку:

Д-т рахунків:

№ 4400 “Операційні основні засоби”;

№ 4500 “Неопераційні основні засоби”.

К-т рахунку
№ 5] 00 “Результати переоцінки основних засобів”.

У випадку уцінки вона здійснюється за рахунок дооцінки за цим об'єктом, а при недостачі останньої -- за рахунок витрат банку з відображенням бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунків:

№ 5100 “Результати переоцінки основних засобів”;

№ 7499 “Інші небанківські операційні витрати”, субрахунок “Переоцінка основних засобів”.

К-т рахунків:

№ 1100 “Операційні основні засоби”;

№ 4500 “Неопераційні основні засоби”.

Якщо ж під час наступної переоцінки вартість основних засобів зростає, то величина дооцінки враховується у складі доходів у розмірі раніше віднесеної на витрати суми оцінки конкретного об'єкта, а різниця -- на кредит рахунку № 5100 “Результати переоцінки основних засобів”. У подальшому за об'єктами, які цілком замортизовані або реалізуються, зазначена різниця дооцінки зараховується до складу прибутків бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку
№ 5100 “Результат переоцінки основних засобів”;

К-т рахунку
№ 5030 “Прибутки минулих років”.

13.3. Облік зношення основних засобів

Основні засоби в процесі експлуатації зношуються. Грошове вираження і втрати об'єктами своїх фізичних техніко-економічних якостей називається зношенням основних засобів. Тому їх вартість слід систематично і раціонально розподіляти протягом терміну корисного використання (його банк визначає самостійно) на витрати шляхом щомісячного нарахування амортизації.

Щомісячна сума амортизаційних відрахувань визначається за формулою:

АВ = ЦП-Л В _,

N

де АВ -- амортизаційні відрахування; ЦП -- ціна придбання (або спорудження) об'єкта; ЛВ -- ліквідаційна вартість (сума, яку банк планує отримати наприкінці строку використання, за мінусом очікуваних витрат на демонтаж, передачу чи продаж); N -- визначений строк корисного використання в місяцях.

На нарахування амортизації за об'єктами виробничого призначення складається бухгалтерська проводка:

Д-т рахунку

№ 742 “Витрати па утримання власних основних засобів та нематеріальних активів”, рахунок четвертого порядку

№ 7423 “Амортизація”;

К-т рахунку

№ 4409 “Знос операційних основних засобів”.

Нарахування амортизації за об'єктами невиробничого призначення відноситься за рахунок власного прибутку, що залишається у розпорядженні банку:

Д-т рахунку

№ 5020 “Загальні резерви”;

К-т рахунку

№ 4509 “Знос неопераційних основних засобів”.

13.4. Облік вибуття об'єктів основних засобів: ліквідація, реалізація, безоплатна передача

Облік ліквідації основних засобів. На їх списання з балансу складають бухгалтерські проводки:

а) на суму зношення:

Д-т рахунку

№ 4409 “Знос операційних основних засобів”:

К-т рахунку

№ 4400 “Операційні основні засоби”,

або

Д-т рахунку
№ 4509 “Знос неопераційних основних засобів”;

К-т рахунку

№ 4500 “Неопераційні основні засоби”.

б) на балансову вартість:

Д-т рахунків:

№ 7490 “Негативний результат від продажу основних засобів”

або

№ 3552 “Нестачі та інші нарахування на працівників банку”;

К-т рахунків:

№ 4400 “Операційні основні засоби”;

№ 4500 “Не операційні основні засоби”.

Одержані від ліквідації різні види матеріалів або запчастин обліковуються поза балансом, а при їх реалізації виручка зараховується до непередбачених доходів бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку

№ 1200 “Коррахунок у Національному банку України”;

К-т рахунку

№ 6800 “Непередбачені доходи”.

У процесі діяльності банку основні засоби можуть вибувати в результаті ліквідації через непридатність до подальшої експлуатації або реалізації чи безоплатної передачі.

Облік реалізації основних засобів. Під час реалізації може виникати різниця між балансовою вартістю і ціною реалізації основних засобів.

У випадку перевищення виручки над балансовою вартістю об'єкта сума перевищення зараховується на кредит рахунку № 6490 “Позитивний результат від продажу основних засобів”, а при перевищенні балансової вартості над виручкою різниця відноситься на дебет рахунку № 7490 “Негативний результат від продажу основних засобів”. Розглянемо це на прикладах.

1. Випадок перевищення виручки від реалізації над балансовою вартістю об'єктів. На реалізацію автомобіля за 15 000 грн. при його первісній вартості 10 000 грн. і зношенні 2 000 грн. складають бухгалтерські проводки:

а) на списання зношення автомобіля, що підлягає реалізації:

Д-т рахунку
№ 4409 “Знос операційних основних засобів” 2000 грн.

К-т рахунку

№ 1100 “Операційні основні засоби” 2000 грн.

б) виходячи з залишкової (балансової) вартості об'єкта основних засобів (10 000 - 2000 = 8000 грн.) і ціни реалізації дебітора-покупця (15 000 грн.), визначається сума перевищення реалізації і відображається за кредитом рахунку № 6490 “Позитивний результат від продажу основних засобів”:

Д-т рахунку

№ 3519 “Інша дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку” 15 000 грн.

К-т рахунків:

№ 1100 “Операційні основні засоби” 8000 грн.

№ 6490 “Позитивний результат від продажу основних засобів” 7000 грн.

в) на надходження грошей від дебітора-покупця: