Сукупність теоретичних, методологічних та організаційно-практичних аспектів організації та методики обліку, аналізу і аудиту витрат СТОВ "Старокотельнянське"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.1 Організаційна структура управління СТОВ «Старокотельнянське»

Потенціал підприємства - це сукупність необхідних для функціонування системи різних видів ресурсів, тобто до складових потенціалу відносять: трудові, матеріальні, фінансові, інформаційні, земельні ресурси.

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він доший за рік).

Запаси - активи, які: 1) утримуються для соціального продажу за умов звичайної господарської діяльності; 2) перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу виробництва; 3) утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робі та надання послуг, а також управління підприємством.

Проведемо аналіз структури активу СТОВ «Старокотельнянське», дані представимо у вигляді таблиці 2.2.

З даних таблиці видно, що порівнюючи динаміку та показники структури активу СТОВ «Старокотельнянське» за 2010-2012 роки, можна зробити висновки, що вони змінилися. Так, спостерігається не значне збільшення величина необоротних активів на 47 тис. грн. або на 1%. Це відбулося за рахунок збільшення вартості основних засобів підприємства на 210 тис. грн. або на 7%, незавершене будівництво при цьому не змінило свого значення, а ось справедлива вартість довгострокових біологічних активів зменшилась на 163 тис. грн. або на 9,5%.

В свою чергу оборотні активи СТОВ «Старокотельнянське» збільшились на 605 тис. грн. або на 14,9%. Це відбулося за рахунок збільшення виробничих запасів на 156 тис. грн. або у 2,4 рази та суми незавершеного виробництва на 336 тис. грн. або на 44,2%. Досить позитивним є те, що за аналізований період на 25 тис. грн. або на 21% зменшилась сума дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги. Величина грошових коштів та їх еквівалентів збільшилась на 92 тис. грн. або у 6,1 рази. Отже, загальна величина активів СТОВ «Старокотельнянське» збільшилась на 652 тис. грн. або на 7,4%.

Таблиця 2.2

Аналіз структури активу СТОВ «Старокотельнянське», тис. грн.

Показники	Роки	Відхилення 2012 р. до 2010 р.
	2010	2011	2012	+/-	%
І. Необоротні активи
Незавершене будівництво	4	4	4	0	100
Основні засоби (залишкова вартість)	2985	2877	3195	210	107,0
Довгострокові біологічні активи справедлива (залишкова) вартість	1708	1914	1545	-163	90,5
Усього за розділом І	4697	4795	4744	47	101,0
ІІ. Оборотні активи
Виробничі запаси	107	64	263	156	У 2, 5 рази
Поточні біологічні активи	2986	3121	3010	24	100,8
Незавершене виробництво	760	648	1096	336	144,2
Готова продукція	16	6	21	5	131,3
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (чиста реалізаційна вартість)	119	116	94	-25	79,0
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	-	3	2	-	-
за виданими авансами	11	11	3	-8	27,3
Інша поточна дебіторська заборгованість	56	24	27	-29	48,2
Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті	18	32	110	92	У 6,1 рази
Інші оборотні активи	-	7	52	-	-
Усього за розділом ІІ	4073	4032	4678	605	114,9
Баланс	8770	8827	9422	652	107,4

Проаналізувавши структуру активу СТОВ «Старокотельнянське» доцільно провести аналіз джерел його формування, дані аналізу власного капіталу та зобов'язань (довгострокових і поточних) представлено у вигляді таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Аналіз структури пасиву СТОВ «Старокотельнянське», тис. грн.

Показники	Роки	Відхилення 2012 р. до 2010 р.
	2010	2011	2012	+/-	%
І. Власний капітал
Статутний капітал	195	4161	4161	3966	У 21,3 рази
Додатковий вкладений капітал	1078	1203	1953	875	181,2
Резервний капітал	400	400	400	0	100,0
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	4161	398	879	-3282	21,1
Усього за розділом І	5834	6162	7393	1559	126,7
ІІ. Забезпечення таких витрат і платежів
Інші забезпечення	23	23	-	-	-
Усього за розділом ІІ	23	23	-	-	-
ІІІ. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	409	251	92	-317	22,5
Інші довгострокові зобов'язання	1282	1282	1277	-5	99,6
Усього за розділом ІІІ	1691	1533	1369	-322	81,0
ІV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	140	250	-	-	-
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	304	252	154	-150	50,7
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	3	3	0	-3	0,0
з бюджетом	179	170	55	-124	30,7
з позабюджетних платежів	3	-	-	-	-
зі страхування	28	46	43	15	153,6
з оплати праці	104	115	84	-20	80,8
з учасниками	431	273	324	-107	75,2
Усього за розділом ІV	1192	1109	660	-532	55,4
Баланс	8770	8872	9422	652	107,4

З даних таблиці видно, що величина джерел формування активів СТОВ «Старокотельнянське» за 2010-2012 роки збільшились на 652 тис. грн. або на 7,4%. Це пов'язано із збільшенням величини власного капіталу підприємства на 1559 тис. грн. або на 26,7% (зокрема його складові, а саме: статутний капітал збільшився на 3966 тис. грн., додатковий вкладений капітал - відповідно на 875 тис. грн., резервний капітал підприємства не змінив свого значення і становить 400 тис. грн.).

При цьому позитивним є те, що зобов'язання СТОВ «Старокотельнянське» як довгострокові так і поточні зменшились. Зокрема, довгострокові зобов'язання зменшились на 322 тис. грн. або на 19% (в основному за рахунок зменшення суми довгострокових кредитів банку на 317 тис. грн.).

Що стосується поточних зобов'язань, то їх величина, порівнюючи 2010-2012 роки зменшилась на 532 тис. грн. або на 44,6%. Це пов'язано із зменшенням кредиторської заборгованості за товари, роботи та послуги на 150 тис. грн., а також заборгованості перед бюджетом на 124 тис. грн. або на 69,3% і розрахунків з оплати праці на 20 тис. грн. або на 19,2%.

Під економічною ефективністю виробництва розуміють складний процес, що передбачає співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні показники ефективності виробництва. Проаналізуємо ефективність господарської діяльності СТОВ «Старокотельнянське», дані представлено у вигляді таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Ефективність господарської діяльності СТОВ «Старокотельнянське»

Показник	Роки	Відхилення 2012 р. до 2010 р.
	2010	2011	2012	+/-	%
Дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн.	6209	7918	9375	3166	151,0
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн.	5169	6583	7813	2644	151,2
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	5251	6330	7722	2471	147,1
Середньооблікова кількість штатних та позаштатних працівників, зайнятих у у сільськогосподарському виробництві всього, чол.	96	74	74	-22	77,1
у тому числі в рослинництві	18	15	15	-3	83,3
в тваринництві	78	59	59	-19	75,6
Валовий: - прибуток, тис. грн.	-	255	91	-	-
- збиток, тис. грн.	82	-	-	-	-
Чистий: - прибуток, тис. грн.	88	398	481	393	У 5,6 рази
Фондовіддача, грн.	1,0	2,7	2,4	1,4	171,4
Фондомісткість, грн.	0,9	0,4	0,4	-0.5	44,4
Фондозабезпеченість, тис. грн. / чол.	31,1	38,9	43,2	12,1	138.9
Валова продукція, тис. грн.	3012	6283	7749	4737	У 2,6 рази
- на 1 працівника	31,4	84,9	104,7	73,3	У 3,3 рази
Чистий прибуток (збиток), тис. грн.
- на 1 працівника	0,9	5,4	6,5	5,6	У 7,2 рази
Рентабельність підприємства, %	1,7	6,0	6,2	4,5	-

Проаналізуємо динаміку і склад доходів підприємства (табл. 2.5)

Таблиця 2.5

Склад та динаміка доходів СТОВ «Старокотельнянське», тис. грн.

Показник	Роки	Відхилення 2012 р. до 2010 р.
	2010	2011	2012	+/-	%
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	5169	6583	7813	2644	151,2
Валовий прибуток (збиток)	(82)	255	91	-	-
Інші операційні доходи	1	1	45	44	У 45 разів
Прибуток (збиток) від операційної діяльності	(1032)	(324)	(506)	-	-
Інші фінансові доходи	-	53	-	-	-
Інші доходи	1283	798	987	-296	76,9
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування	88	398	481	393	У 5,6 рази
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності	88	398	481	393	У 5,6 рази
Чистий прибуток (збиток)	88	398	481	393	У 5,6 рази

Проаналізувавши дані таблиці, можна відмітити, що за аналізований період доходи СТОВ «Старокотельнянське» змінилися. Так величина чистого доходу від реалізації товарів, робіт, послуг збільшилась на 2644 тис. грн. або на 51,2%. В свою чергу інші операційні доходи збільшились на 44 тис. грн. чистий прибуток підприємства збільшився на 393 тис. грн. або у 5,6 рази.

Наступним етапом є проведення аналізу беззбитковості діяльності досліджуваного підприємства та визначення точки беззбитковості (табл. 2.6., рис. 2.1).

Графік досягнення беззбитковості виробництва ілюструє вплив на величину прибутку обсягу виробництва, доходів і собівартість продукції.

Таблиця 2.6 Аналіз і оцінка рівня економічної безпеки господарської діяльності СТОВ «Старокотельнянське» у 2012 році

Чистий дохід	Витрати
показники	рядок за звітністю	сума, тис. грн.	показники	рядок за звітністю	сума, тис. грн.
Показники діяльності підприємства за звітом про фінансові результати
ЧДо.д.	035	7813	СРо.д.	040	7722
ЧДі.о.	060	45	ОВі.о.	090	354
ЧДф.д.	120	-	АВ	070	209
ЧДі.д..	110, 130	987	ВЗ	080	26
ЧДпп	185	-	ВВф.д.	140	53
ЧДн.п.	200	-	ВВі.д.	150, 160	-
			ВВн.п.	205	-
			ППг.д.	180, 210	-
Разом (ЧДп)	х	8845	Разом (ВВп)	х	8364
Чистий прибуток підприємства 481 тис. грн. (8845-8364)
Розрахункові показники
Найменування	Алгоритм розрахунку	Розрахунок	Величина показника
1	2	3	4
Постійні витрати (ПВп)	АВ+ВЗ	209+26	235 тис. грн.
Змінні витрати (ЗВп)	ВВп-ПВп	8364-235	8129 тис. грн.
Валовий прибуток (ВПп)	ПВп+ЧПп	235+481	716 тис. грн.
Валова прибутковість чистого доходу (ПВчд)	ВПп : ЧДп		0,081 грн. (8,1 коп.)
Витратомісткість чистого доходу за змінними витратами (ВМчд)			0,919 грн. (91,9 коп.)
Чистий дохід, який забезпечує беззбиткову діяльність (ЧДб)			2901,2
Змінні витрати, які забезпечують беззбиткову діяльність (ЗВб)		2901,2*0,919	2666,2
Рівень (коефіцієнт) економічної безпеки діяльності підприємства (Кб)		(8845-2901,2)/8845	0,672 грн. (67,2 %)

Графічне зображення аналітичних розрахунків для оцінки рівня економічної безпеки господарської діяльності підприємства показано на рис. 2.1.

Рис. 2.1 Графічне зображення оцінки рівня економічної безпеки господарської діяльності СТОВ «Старокотельнянське»

За допомогою графіка можна знайти точку беззбитковості, тобто той обсяг виробництва, при якому лінія, що показує зміну виручки (доходу) від реалізації при заданому рівні цін пересікається з лінією, що показує зміну собівартості продукції (витрат).

2.2 Механізм формування витрат у СТОВ «Старокотельнянське»

Механізм господарювання СТОВ «Старокотельнянське» визначається ступенем управління витратами. Головне призначення обліку витрат на виробництво на СТОВ «Старокотельнянське» полягає у контролі за виробничою діяльністю та управління витратами на її здійснення

Основними завданнями обліку витрат є:

- інформаційне забезпечення адміністрації підприємства для прийняття управлінських рішень;

- спостереження і контроль за фактичним рівнем витрат порівняно з їх нормативами і плановими розмірами з метою виявлення відхилень та формування економічної стратегії на майбутнє;

- достовірний облік виходу продукції за її видами з урахуванням якості;

- обчислення собівартості і виготовленої продукції для оцінки готової продукції і розрахунку фінансових результатів;

- виявлення і оцінка економічних результатів виробничої діяльності структурних підрозділів;

- систематизація інформації управлінського обліку виробничої діяльності для прийняття рішень, які мають довгостроковий характер (окупність виробничих програм, рентабельність продукції, ефективність капітальних вкладень тощо). Слід відмітити, що до сучасного часу у практиці діяльності підприємств різних галузей народного господарства та теоретичній спадщині не існує загальноприйнятої класифікації методів планування та обліку витрат та пов'язаного з ним контролю виробничих витрат (стандарт-кост, директ-костінг, нормативний метод, чекова форма контролю витрат). Ці методи відрізняються один від одного організаційно-правовими та методологічними засадами. Якщо перші з названих методів, як правило,використовують як засоби для подальшого прийняття рішень, то чекова форма контролю є, крім того, засобом самоконтролю з боку керівників і колективу підрозділу (центру витрат чи центру прибутку) та засобом стимулювання за результатами роботи колективу .

Застосування того чи іншого методу диктується економічною доцільністю при прийнятті управлінського рішення стосовно формування доходів і витрат і пошуку шляхів покращання фінансового результату виробництва в межах правового поля, що склалося на цей час.

Для обґрунтування оптимального використання ресурсів в умовах обмежень та невизначеності при широкій асортиментній структурі на СТОВ «Старокотельнянське» найефективнішими є економіко-математичні та економетричні підходи. Прийоми маржинального аналізу можна використати при обґрунтуванні конкретного тактичного завдання.

Розрахунок прогнозних показників витрат, собівартості, прибутку ґрунтується на сукупності методичних прийомів аналізу. Вид моделі, що використовуватиметься передусім залежить від поставленої мети управління, об'єму масиву даних, технічних можливостей та рівня кваліфікації персоналу.

Оцінка ефективності виробництва за місцями виникнення витрат та в цілому по СТОВ «Старокотельнянське» вимагає комплексного підходу до прийняття відповідного рішення, але повинно базуватися на точній релевантній обліковій інформації. Основними вимогами до методичних прийомів є відносна простота застосування та наочність представлення.

Скорочення (розширення) виробничих потужностей передбачає комплексне застосування економіко-математичних прийомів обґрунтування управлінського рішення. Головним фактором виступає повнота та оперативність вихідної інформації.

Рейтингова оцінка виробничої діяльності має найменшу ступінь використання для внутрішньо управлінських потреб, що занижує ефективність внутрішньогосподарського управління. Одна із причин - відсутність підходів комплексної оцінки окремих сегментів діяльності підприємства відповідно до тактичних завдань управління. Напрями управлінських рішень в залежності від видів собівартості представлено в таблиці 2.7.

Для зміцнення економіки підприємств необхідно знайти напрями зниження собівартості продукції. Визначальними факторами зниження собівартості є економія засобів праці у виробничих процесах, енергозбереження, підвищення врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин. Під системою управління витратами розуміється цілісний комплекс взаємопов'язаних компонентів, який забезпечує оптимальне використання ресурсів на виробництво та підвищує конкурентоспроможність підприємства. Формування витрат СТОВ «Старокотельнянське» представлено на рис. 2.3.

Таким чином, дослідження принципів побудови обліково-аналітичної моделі управління витратами дозволяє стверджувати, що моделювання сприяє удосконаленню методики обліку на основі вивчення взаємозв'язків між окремими елементами системи обліку. Удосконалена обліково-аналітична модель управління витратами відповідає вимогам інформаційної системи та дозволяє чітко розмежувати функціональні обов'язки бухгалтера з фінансового обліку за П(С)БО, бухгалтера з управлінського обліку витрат.

Таблиця 2.7 Напрями управлінських рішень в СТОВ «Старокотельнянське» в залежності від видів собівартості

Види собівартості	Склад витрат	Напрямок управлінських рішень
Технологічна (пряма) собівартість	Прямі виробничі витрати	Прийняття управлінських рішень під час формування асортименту продукції та у процесі виробничої діяльності
Виробнича собівартість	Прямі витрати і накладні виробничі витрати,розподілені згідно обраної бази	Калькулювання собівартості окремих видів продукції, внутрішній контроль та аналіз прямих витрат і витрат на утримання апаратів управління підрозділів та галузей рослинництва і тваринництва
Повна собівартість	Виробнича собівартість плюс адміністративні витрати, витрати на збут та інші витрати, які не пов'язані безпосередньо з виробництвом, розподіленні згідно обраної бази	Контроль витрат на утримання апарату управління,витрат на збут, вартості залучених коштів та інших витрат
Ринкова собівартість	Повна собівартість плюс (мінус) відхилення між справедливою вартістю і виробничою собівартістю готової продукції, що використана у процесі власного виробництва, та оцінку оплати праці господаря, яка не врахована у повній собівартості	Ціноутворення готової продукції, аналіз доцільності використання готової продукції у процесі власного виробництва

В економіці існує значна кількість різних золотих правил, в різних джерелах вони різні, але найголовніше золоте правило: «Будь-яке виробництво в економіці - повинно приносити максимальний прибуток».

Тп>Тв> Так> 100%

де Тп - темп зміни прибутку;

Тв - темп зміни виручки від реалізації продукції (робіт, послуг);

Так - темп зміни активів (майна) підприємства.

Наведене співвідношення одержало назву «золотого правила економіки підприємства»: прибуток повинен зростати більш високими темпами, ніж обсяги реалізації та майна підприємства.

Це означає наступне: витрати виробництва та обігу повинні знижуватися, а ресурси підприємства використовуватися більш ефективно.

Планування на підприємстві - це процес пошуку і використання резервів підвищення ефективності виробництва і вирішення соціальних проблем колективу.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.2 Формування витрат в СТОВ «Старокотельнянське»

Планування є також спеціалізованим видом управлінської діяльності. Серед п'яти основних функцій управління підприємством (планування; організація; координація і регулювання; активізація і стимулювання; облік, контроль і аналіз) провідна роль належить саме плануванню (рис. 2.3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.3 Зв'язок планування з іншими функціями управління

Вихідними даними для планування у СТОВ «Старокотельнянське» є: показники досягнутого рівня господарської діяльності та її аналіз; рекомендації наукових установ; контрольні цифри капіталовкладень; норми, нормативи і ліміти на ресурси; ринки збуту продукції та послуг; нормативи податків.

Внутрішньогосподарське планування - це система встановлення стратегічних і оперативних напрямів господарювання, обґрунтування узгоджених пропозицій в економічному і соціальному розвитку підприємства та його структурних підрозділів, спрямованих на задоволення попиту ринку і одержання максимально можливих прибутків.

Вихідними даними для планування є: показники досягнутого рівня господарської діяльності та її аналіз; рекомендації наукових установ; контрольні цифри капіталовкладень; норми, нормативи і ліміти на ресурси; ринки збуту продукції та послуг; нормативи податків.

Планування передбачає розробку в підприємстві перспективних, річних і оперативних планів [50, с.369].

Основним принципом формування витрат є відповідність їх доходам. Для визначення фінансового результату порівнюють доходи звітного періоду з витратами, що були здійсненні для отримання цих доходів. При цьому доход і витрати відображаються в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження активів.

Витрати підприємства формуються в процесі використання ресурсів при здійсненні певної його діяльності. Вони мають різну цільову спрямованість.

В процесі господарської діяльності формуються витрати підприємства в цілому та його структурних підрозділів. Витрати підприємства в цілому визначаються як сума зменшення вартості активів або зменшення власного капіталу (збиток). Джерелом покриття витрат СТОВ «Старокотельнянське» є його доходи, які збільшують вартість активів на суму витрат, здійснених для отримання цих доходів, і суму одержаного чистого прибутку.

Витрати структурного підрозділу - це вартість ресурсів, використаних в технологічному процесі, яка складає виробничу собівартість створеної в структурному підрозділі продукції (робіт, послуг). У виробничих структурних підрозділах, які за технологічним процесом безпосередньо приймають участь у створенні об'єкта підприємницької діяльності (продукції, робіт, послуг), вартість використаних ресурсів формує виробничу собівартість, тобто ресурси перетворюються в об'єкти підприємницької діяльності.

Готова продукція (роботи, послуги) виробничих структурних підрозділів після її реалізації є джерелом покриття та відшкодування використаних ресурсів.

Важливе місце у сфері формування витрат підприємства належить бухгалтерському обліку. Виробничі запаси, роботи і послуги при їх використанні повністю споживаються і переносять свою вартість на матеріальні витрати, пов'язані із створенням об'єктів господарської діяльності - готової продукції.

В процесі господарської діяльності виробничі запаси безперервно і послідовно змінюються. Грошова форма активів підприємства перетворюється в матеріальну (виробничі запаси), яка при здійсненні технологічного процесу господарської діяльності матеріалізується у готову продукцію або товар для покупців, які відповідно реалізуються, суб'єкт господарювання отримує виручку і відшкодовує (повністю, частково) витрачені виробничі запаси та інші спожиті ресурси й формує фінансовий результат.

Сума виручки від реалізації об'єктів господарської діяльності підприємства (готової продукції, робіт, послуг, товарів) свідчить про корисність підприємництва і про розмір відтворення витрачених виробничих запасів та інших ресурсів.

В бухгалтерському обліку інформаційні ресурси в сфері витрат підприємства формуються за наступними рахунками: 23 “Виробництво”; 24 “Брак у виробництві”; 90 “Собівартість реалізації”; 91 “Загальновиробничі витрати”; 92 Адміністративні витрати”; 93 “Витрати на збут”; 94 “Інші витрати операційної діяльності”; 95 “Фінансові витрати”; 96 “Втрати від участі в капіталі”, 97 “Інші витрати”; 98 “Податки на прибуток”; 99 “Надзвичайні витрати”; 07 “Списані активи”.

Система управління витратами представлено на рис. 2.4.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.4 Система управління витратами в СТОВ «Старокотельнянське»

Процес управління витратами складається із трьох етапів: 1) планування витрат; 2) контроль витрат; 3) управління собівартістю для прийняття рішень.

Схема процесу управління витратами зображена на рисунку 2.5.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.5 Схема процесу управління витратами в СТОВ «Старокотельнянське»

Таким чином ефективне управління витратами в СТОВ «Старокотельнянське» неможливе без належним чином сформованої системи управління ними.

(Необхідно описати, як формуються витрати на тваринницьку продукцію - молоко, м'ясо і т.д., рослинницьку продукцію, побічну продукцію.

2.3 Організація облікового процесу формування витрат СТОВ «Старокотельнянське»

Організація обліково-звітного процесу - це взаємовизначення, взаємовплив, взаємне функціонування трьох елементів: по-перше, праці облікових фахівців та виконавців господарських операцій; по-друге, умов та засобів технічного забезпечення їх праці; по-третє, вхідної та вихідної інформації управління діяльністю підприємства (як предмет праці).

Обліковий процес складається з багатьох блоків, які мають бути конкретизовані й подані в технологічних та структурних аспектах. У будь-якому господарстві обліковий процес як технологічна сукупність складається з трьох етапів: первинного, поточного та підсумкового. На кожному етапі основні об'єкти організації облікового процесу такі: 1) облікові номенклатури; 2) носії облікових номенклатур; 3) рух носіїв; 4) технологія облікового процесу забезпечення останнього.

Першим етапом облікового процесу є первинний облік. Його зміст становлять первинне спостереження та сприйняття господарського факту (явища або процесу), вимірювання в натуральному та вартісному вираженні, фіксування в носіях облікової інформації -- документах.

Сприйняття та вимірювання можливі лише тоді, коли об'єкти обліку конкретизовані у вигляді облікових номенклатур. Тому першим об'єктом організації первинного обліку є облікова номенклатура.

Організація облікових номенклатур в СТОВ «Старокотельнянське» включає два види робіт: вибір (або формування) та складання переліку.

Фіксування облікової номенклатури (даних) відбувається в будь-якому носії (документі або його заміннику), що потребує попереднього їх добору.

Документи з огляду на їх велику кількість та різноманітність потрібно систематизувати. Звідси окремим питанням організації первинного обліку є формування за кожною окремою темою альбомів первинних документів.

Досвід показує, що на утворення первинних носіїв інформації (документів) витрачають приблизно 40-60 % загального часу, а отже, на цьому етапі облікового процесу слід максимально скоротити трудові витрати.

Важливим аспектом організації первинного обліку в СТОВ «Старокотельнянське» є забезпечення його нормального функціонування, для чого потрібні технічні засоби організаційної техніки, обчислювальна техніка, носії інформації.

Поточний облік (реєстрація даних первинного обліку в системі рахунків -- в облікових реєстрах) -- другий етап облікового процесу. На його здійснення в разі ручної обробки витрачають майже половину часу. Це свідчить про те, що його організація є дуже важливим об'єктом [57].

Під поточним обліком розуміють обробку, реєстрацію та запис даних первинного обліку, тобто носіїв інформації, в облікові реєстри, групування та їх перегрупування з метою отримати потрібну результатну інформацію.

Багато операцій поточного обліку можна умовно поділити на такі види: реєстрація (запис); арифметичні дії (додавання, віднімання, множення, ділення, розрахунки); групування та перегрупування даних. Кожний вид операцій складається з окремих робіт, кількість яких залежить від конкретних умов, і насамперед від технічної озброєності працівників обліку, наявності обчислювальної техніки, її виду, типу.

Поточний облік як частина облікового процесу зумовлює ті організаційні елементи, сукупність яких формує його як об'єкт організації. Цими об'єктами є облікові номенклатури поточного обліку (дані, показники), носії облікових номенклатур (облікові реєстри і документи, що їх складають на цьому етапі облікового процесу); документообіг та забезпечення облікового процесу.

Кожний об'єкт організації складається з різних видів робіт. Їх зміст і відрізняє ці об'єкти від об'єктів організації первинного обліку, які мають ту саму назву. Нового змісту набувають номенклатури поточного обліку. Основними видами носіїв інформації (номенклатури) є облікові реєстри.

Бухгалтерський облік не лише інформує про стан і зміни господарства, його елементи та здійснює контроль за наявністю, рухом, використанням об'єктів господарювання, а й виконує функцію оцінювання результативності роботи. Таке оцінювання відбувається на підставі узагальнення даних на підсумковому етапі. Цей етап облікового процесу дає змогу діставати дані про результати роботи за місяць, квартал, півріччя, рік.

Підсумковий етап облікового процесу іноді називають балансовим узагальненням (звітністю). Це заключний етап облікового процесу, який можна охарактеризувати як упорядковану сукупність операцій з формування показників, що відображують результати виробничої та господарської діяльності підприємства за певний період.

Організація підсумкового обліку СТОВ «Старокотельнянське» залежить від якості організації первинного та поточного обліку. Формування підсумкових показників, складання звітних форм -- це досить трудомісткий процес. Слід мати на увазі, що він відбувається за відносно короткий період. За цей час треба підготувати кілька складних показників, заповнити різні звітні форми, підготувати аналітичні висновки, пояснення тощо.

Складність організації цього етапу облікового процесу полягає ще й у тому, що крім облікових даних, показників первинного та поточного обліку необхідні дані планування, нормування, фінансів (бюджетування), оперативного та статистичного обліку, а також попередніх звітних періодів. Наявність цих даних і показників дає змогу не лише оцінити результати роботи господарства, а й виявити тенденцію розвитку. На цьому етапі облікового процесу до роботи залучають працівників інших економічних служб господарства -- планової, праці, фінансової. Підсумковий облік як етап облікового процесу визначає об'єкти, які мають бути організовані: номенклатуру, носії номенклатури, рух носіїв та забезпечення обліку.

Весь шлях від виявлення господарської операції до її відображення у фінансовій звітності має бути пройдено за певними правилами. Існують загальні правила, які введені нормативними актами, такими як національні стандарти бухгалтерського обліку, інструкції, методичні рекомендації тощо. Проте норми, що містяться в цих документах, дають лише рамки для створення власної системи обліку, залишаючи певний простір для творчості бухгалтера: вибору комплексу принципів, методів для кожного з трьох вказаних елементів цього процесу.

Вирішуючи завдання побудови найефективнішого обліку, що надає користувачам достовірну, корисну та своєчасну інформацію, підприємство розробляє свої власні конкретніші правила та принципи обліку. Сукупність таких правил - це і є облікова політика. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» визначає облікову політику як сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Для правильного та достовірного обліку на кожному підприємстві розробляється наказ про облікову політику, не виключенням є і підприємство СТОВ «Старокотельнянське». Розробка та прийняття облікової політики кожним підприємством сприяє поліпшенню бухгалтерського обліку і звітності, що в кінцевому підсумку забезпечить ефективність прийнятих рішень і діяльності підприємства.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Успішне ведення бухгалтерського обліку на підприємстві великого мірою залежить від вдало вибраної форми обліку та належної організації роботи бухгалтерії як структурного підрозділу підприємства. Організаційна форма побудови обліку на підприємстві визначається його особливостями, територіальним розміщенням його структурних підрозділів, системою управління, рівнем самостійності структурних підрозділів, чинною системою контролю та звітності. Важливою передумовою раціональної організації обліку на підприємстві є правильний вибір форми організації, що передбачена Законом, а також встановлення такої структури апарату бухгалтерії, яка б найбільше відповідала конкретним умовам роботи підприємства. Чисельність облікового апарату і його структура значною мірою залежать від обсягів облікових і контрольних робіт, особливостей технології та організації виробництва, системи управління, організаційно-територіальної відокремленості. Слід ураховувати специфіку підприємства, наявність облікових кадрів та рівень їхньої кваліфікації і досвід роботи на кожному підприємстві. Головний бухгалтер визначає структуру облікового апарату та розподіл обов'язків між окремими працівниками[46, с.147].

В установчих документах підприємства формуються та відображаються завдання господарської діяльності, відповідно до них визначаються функції облікового персоналу. Розподіл облікових функцій закріплюються у Положенні про бухгалтерську службу, яке визначає її статус, місце як самостійного підрозділу в системі управління підприємством та внутрішню організацію її роботи. Даний документ відноситься до уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації і має чітко визначену структуру: загальні положення, цілі і завдання, функції, права і відповідальність, службові обов'язки та організацію роботи персоналу.

Бухгалтерська служба СТОВ «Старокотельнянське» складається з 3 чоловік: головного бухгалтера, бухгалтера першої категорії, касира.

Бухгалтерську службу СТОВ «Старокотельнянське» очолює головний бухгалтер. Він призначений та затверджений наказом директора підприємства.

На головного бухгалтера покладені такі обовязки: забезпечення ведення бухгалтерського обліку, організація роботу бухгалтерської служби, контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

Забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах.

На бухгалтера першої категорії покладено:

· Нарахування заробітної плати працівникам, зайнятим у процесі виробництва продукції рослинництва, нарахування внесків на соціальне страхування, складання звітності до Пенсійного Фонду та Статистики щодо персоналу, підготовка даних для складання звіту 1-ДФ.

· Нарахування амортизації основних засобів, що використовуються в процесі виробництва, ведення розрахунків з постачальниками та покупцями.

· Формування різних видів собівартості продукції, складання внутрішньогосподарських звітів, аналіз динаміки та структури витрат на виробництво рослинницької продукції, виявлення резервів зниження витрат, та підвищення ефективності використання ресурсів та рентабельності діяльності.

Касир СТОВ «Старокотельнянське» здійснює:

Здійснює операції, пов'язані з прийманням та видаванням готівкових грошових коштів через касу підприємства, зберігає всі прийняті цінності. Одержує в установах банку готівку, робить записи в касовій книзі операцій одержання і видавання готівки за кожним прибутковим касовим ордером і видатковим документом в день їх надходження або видавання.

Перевіряє наявність і достовірність підпису головного бухгалтера, а на видаткових документах -- дозвільного напису керівника або уповноважених ним осіб, наявність всіх інших реквізитів на прибуткових касових ордерах та видаткових документах, а також зазначених у цих документах додатків (заяви, накладні, рахунки, довідки та ін.). Повертає документи в бухгалтерію для відповідного оформлення у випадку недодержання хоча б однієї з перелічених вимог. Підписує прибуткові касові ордери та видаткові документи відразу після одержання або видавання за ними готівки, а на доданих до них документах ставить штамп “Сплачено”. Видає квитанцію особі, яка здала готівку в касу.

Ставить штамп “Депоновано” або робить відповідний запис у платіжній відомості біля прізвищ осіб, яким не здійснено в установлений термін виплати, пов'язані з оплатою праці; складає реєстр депонованих сум, у платіжній відомості вказує фактично виплачену суму і суму, яка підлягає депонуванню, звіряє ці суми із загальним підсумком за платіжною відомістю та ставить свій підпис. Виписує видатковий касовий ордер на фактично видану за платіжною відомістю суму, передає його для реєстрації.

Щоденно в кінці робочого дня виводить залишок грошових коштів у касі підприємства та передає в бухгалтерію підприємства звіт касира (копію записів у касовій книзі) разом з прибутковими касовими ордерами і видатковими документами під підпис особи, яка здійснює контроль за веденням касових операцій. Виконує інші обов'язки стосовно збереження в касі грошових документів, цінних паперів тощо.

СТОВ «Старокотельнянське» самостійно визначає облікову політику підприємства. На підприємстві розробляється Наказ про облікову політику підприємства, яким бухгалтер керується протягом року, з метою забезпечення єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Головний бухгалтер несе відповідальність за дотримання загальних методичних принципів бухгалтерського обліку, забезпечення контролю і відображення на рахунках бухгалтерського обліку усіх фактів господарського життя підприємства, надання отриманої інформації керівництву, складання у встановлені терміни бухгалтерської звітності, проведення з іншими службовцями економічного аналізу фінансово-господарської діяльності з метою виявлення внутрішньогосподарських резервів.

Підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку, тобто певну систему облікових регістрів, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них, про що вказується в наказі про облікову політику. При цьому враховують особливості своєї діяльності та технології обробки облікових даних.

Згідно нього СТОВ «Старокотельнянське» використовує 9-ий клас рахунків для обліку витрат та 7-ий клас рахунків для обліку доходів.

У СТОВ «Старокотельнянське» застосовується паралельно журнально-ордерна та автоматизована форми обліку. Журнально-ордерна форма обліку ґрунтується на застосуванні журналів-ордерів, де систематизуються і накопичуються в хронологічному порядку дані з первинних документів, що відображають господарські операції безпосередньо в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку. При великій кількості документів, які відображають однорідні операції, ведуться накопичувальні відомості, а в кінці місяця їх підсумкові дані переносять до журналів-ордерів. В кожному журналі-ордері відображають господарські операції по одному, або по декількох взаємопов'язаних синтетичних рахунках. Підсумки журналів-ордерів переносять до оборотного балансу підприємства, в якому виводять залишки кінцеві.

Усі записи у бухгалтерському обліку про витрати і вихід продукції проводять на підставі відповідних первинних документів. Виділяють такі групи документів:

- з обліку витрат праці;

- з обліку витрат предметів праці;

- з обліку витрат засобів праці;

- з обліку інших витрат;

- з обліку виходу продукції.

Документи з обліку витрат праці фіксують трудові затрати на виконання конкретних робіт по вирощуванню продукції і нарахованих при цьому оплат. Основним первинним документом з відображення відпрацьованого часу є табель обліку робочого часу. Він складається в одному примірнику протягом місяця окремо за виробничими підрозділами і категоріями працюючих. Табельний облік у виробничому відділі може вести керівник підрозділу. Для кожного працівника в табель відводять окремий рядок, у якому записують кількість відпрацьованих годин, умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу. У табелі також зазначають посаду працівника, його склад, вид оплати, суму заробітної плати, табельний номер, код синтетичного і аналітичного обліку. Наприкінці місяця табель передають у бухгалтерію для нарахування оплати праці.

На підставі первинних документів з оплати праці, накопичувальних відомостей, журналів обліку робіт і витрат складається щомісячно зведена відомість нарахування і розподілу оплати праці та відрахувань від неї за об'єктами обліку. У цій відомості відображається кількість відпрацьованих днів, людино-годин, сума нарахованої оплати праці і нарахувань на неї, включаючи забезпечення (резерв) відпусток за об'єктами обліку, виробничими підрозділами і в цілому по підприємству. Дані відомості є основною для внесення записів у виробничий звіт [42, с.29].

Матеріальні цінності відпускаються у виробництво у межах встановлених лімітів за лімітно-забірними картами; одноразовий відпуск оформляється накладними (внутрішньогосподарського призначення).

Для віднесення на витрати виробництва продукції витрат засобів праці у СТОВ «Старокотельнянське» використовують розрахунки амортизаційних відрахувань за основними засобами.

Для обліку витрат на ремонт основних засобів застосовують відомість дефектів на ремонт машин. Дана відомість дає змогу визначити трудомісткість ремонту і слугує основою для виписування наряду на виконання робіт.

Витрати на роботи і послуги власних допоміжних виробництв, що забезпечують виробничі потреби галузі, відносять на конкретні об'єкти на основі подорожніх листів вантажного автомобіля, товарно-транспортних накладних, облікових листів праці і виконаних робіт та ін., дані яких групуються в накопичувальних відомостях і відносяться на певні об'єкти за фактичною собівартістю, що визначається щомісяця.

Загальновиробничі витрати включають у витрати рослинництва на основі спеціального розрахунку на їх розподіл.

Витрати на виробництво СТОВ «Старокотельнянське» продукції (робіт, послуг) повинні групуватися в обліку за видами виробництв (основне і допоміжне), місцями виникнення витрат, центрами відповідальності, за об'єктами калькулювання (видами продукції, робіт, послуг тощо), в розрізі статей калькуляції. На організацію аналітичного обліку витрат та проведення їх аналізу впливають різноманітні фактори, основні серед яких: тип виробництва, особливості його організації й технології; асортимент продукції; структура управління підприємства; ступінь організації обліку; організація обліку за місцями і центрами витрат, центрами відповідальності; методи обліку витрат та калькулювання собівартості продукції; рівень автоматизації облікових та аналітичних робіт.

Під методом обліку витрат у широкому значенні розуміють сукупність способів відображення, групування та систематизації даних про витрати, що забезпечують досягнення визначеної мети, вирішення конкретного завдання. Розглядаючи облік витрат і калькулювання як єдиний процес, необхідно зазначити, що останній складається з двох взаємопов'язаних етапів: перший етап - облік витрат, що включає організацію аналітичного обліку витрат і розподілу витрат на виробництво продукції між об'єктами обліку; другий етап - калькулювання собівартості, що включає операції з визначення собівартості виробів та одиниць продукції.

Відповідно до цього, методи калькулювання можна розглядати як спеціальні методи обліку витрат, що застосовують для розрахунку собівартості визначених видів, груп продукції (робіт, послуг). Таким чином, під методом калькулювання розуміють сукупність прийомів розподілу витрат підприємства за калькуляційними статтями та віднесення їх до об'єкту калькулювання.

Витрати на виробництво продукції СТОВ «Старокотельнянське» у плануванні та обліку групуються за статтями, які господарство визначає самостійно і затверджує наказом про облікову політику.

Основні господарські операції, які застосовуються на підприємстві по обліку витрат представлені у вигляді таблиці 2.10.

Для організації обліку витрат по виробництву продукції ми пропонуємо наступні статті витрат: “Витрати на оплату праці”, де обліковують основну і додаткову оплату праці працівників, безпосередньо зайнятих на виробництві продукції; “Витрати на соціальні заходи”; “Паливо та мастильні матеріали; “Роботи та послуги”; “Послуги транспорту”; “Витрати на ремонт”; “Матеріали”; “Інші витрати”; “Амортизація”. За дебетом рахунку 23 "Виробництво" відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та втрати від браку продукції (робіт, послуг), за кредитом - суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції (у дебет рахунків 26 “Готова продукція”, 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва»), виконаних робіт та послуг (у дебет рахунку 90 “Собівартість реалізації”).

За кредитом субрахунків обліку витрат допоміжних (підсобних) виробництв, з виконання некапітальних робіт у кореспонденції з дебетом рахунків 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" та субрахунків обліку витрат основного виробництва списується собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах виробів, споруд, робіт, послуг (інструменту, енергії, пару, транспортних і ремонтних послуг тощо).

Синтетичний облік витрат та виходу продукції СТОВ «Старокотельнянське» ведуть на рахунку 23 “Виробництво”. За економічним змістом він належить до групи рахунків господарських процесів, за призначенням і структурою - до групи операційних, калькуляційних рахунків.

Аналітичний облік за рахунком 23 "Виробництво" ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

Для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків використовуються рахунки класу 9 “Витрати діяльності”.

За дебетом рахунків цього класу відображаються суми витрат, за кредитом - списання суми витрат у кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 “Фінансові результати”.

Рахунок 90 “Собівартість реалізації” призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

За дебетом рахунку 90 “Собівартість реалізації” відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 “Фінансові результати”.

Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати СТОВ «Старокотельнянське» не включаються до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, а тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітного періоду - 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”.

Рахунок 90 "Собівартість реалізації" має відповідні субрахунки (рис. 2.6).

Рис. 2.6 Формування собівартості реалізації

На субрахунку 901 “Собівартість реалізованої готової продукції” формується виробнича собівартість реалізованої готової продукції

Вихідною інформацією для узагальнення виробничих витрат служать одержані в результаті обробки первинної документації розроблювальні таблиці розподілу витрат матеріалів і заробітної плати, відомості обліку витрат на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничих витрат, розрахунки амортизації основних засобів та ін.

Дані аналітичного обліку необхідні для контролю, планування і управління процесом виробництва. За рахунком 23 "Виробництво" аналітичний облік ведеться по кожному замовленню, видами робіт, видами продукції в розрізі цехів і калькуляційних статей згідно із застосовуваним методом калькуляції собівартості. Аналітичний облік по рахунку 91 "Загальновиробничі витрати" ведеться в відомості № 12, яка щомісяця відкривається по кожному цеху. У цій відомості також ведеться синтетичний облік за дебетом рахунків 23 "Виробництво", 24 "Брак у виробництві". Відомість № 12 має вигляд шахової таблиці, що дозволяє на підставі розроблювальних таблиць робити запис відразу за двома кореспондуючих рахунках.

Перевагою відомості № 12 є наявність показників "Підсумок за місяць", "За кошторисом за місяць", "Фактично з початку року", "За кошторисом за квартал (рік)" по рахунку 91.

При розрахунку витрат на виробництво за економічними елементами кошторис витрат СТОВ «Старокотельнянське» на виробництво складається без внутрішнього і внутрішньозаводського обороту. Отже, для порівнянності облікових даних з кошторисом необхідно із загального обороту виключити внутрішній і внутрішньозаводський оборот. Внутрішній оборот виключається в Журналі-ордері № 10 шляхом загального розрахунку за рядком "Комплексні витрати", в цьому рядку записуються суми відображають повторне списання на виробничі рахунки раніше відображених елементів витрат на виробництво. Внутрішньозаводський оборот - це оборот ресурсів усередині підприємства, він виключається з витрат виробництва таким чином: спочатку з матеріальних витрат виключають витрати і остаточний шлюб; потім з витрат по сировині і матеріалам виключають заробітну плату, нараховану із заготівлі матеріалів. Цю суму додають до заробітної плати. З графи "Інші витрати" виключають, але додають до заробітної плати премії, нараховані робітникам по фонду оплати праці. Потім по інструментах і іншим МШП власного виробітку визначають суму зносу і виключають їх із загальної суми витрат [41, с.547].

Після виключення і додавання всіх відповідних сум одержують суму витрат за елементами без внутрішньозаводського обороту. Ці дані використовують для контролю виконання кошторису і складання звітності.

Згідно з даними про випуск продукції та наявності незавершеного виробництва на початок і кінець звітного періоду визначається фактична виробнича собівартість готової, яка при вступі готової продукції з виробництва на склад відображається за кредитом рахунку 23 "Виробництво" і дебету рахунку 26 "Готова продукція".

При реалізації готової продукції СТОВ «Старокотельнянське» її виробнича собівартість списується з кредиту рахунку 26 "Готова продукція" в дебет рахунку 90 "Собівартість реалізації". У дебет рахунку 90 з кредиту рахунку 91 також списуються нерозподілені загальновиробничі витрати.

Вся сума витрат, зібрана за дебетом рахунка 90 "Собівартість реалізації" списується з кредиту цього рахунку в дебет рахунку 79 "Фінансові результати", за яким наприкінці звітного періоду визначається результат діяльності підприємства: прибуток або збиток.

Зміст господарських операцій СТОВ «Старокотельнянське» та їх рахунки приведено у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Кореспонденція рахунків з обліку витрат СТОВ «Старокотельнянське»

Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сум, грн.
	Дебет	Кредит
Рослинництво
Списано на виробництво зерна витрати матеріальних цінностей	231	20	2500
Віднесено витрати незавершеного виробництва на витрати поточного року, що підлягають розподілу, на відповідні об'єкти обліку	231	231	1750
Включено до витрат виробництва вартість послуг допоміжних виробництв	231	234	350
Віднесено на продукцію зерна загальновиробничі витрати	231	91	1320
Прийнято до оплати рахунки постачальників за надані послуги	231	63	3500
Списано на рослинництво витрати на ремонт основних засобів	231	234	4505
Списано на витрати виробництва вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів при передачі їх в експлуатацію	231	22	455
Нарахована амортизацію основних засобів, що використовуються при вирощувані зерна	231	131	1750
Віднесено на собівартість виробництва продукції зерна відповідну частину витрат майбутніх періодів	231	39	1380
Нарахована оплату праці працівникам, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі виробництва зерна	231	66	1400
Проведено відрахування ЄСВ від заробітної плати згідно з чинним законодавством	231	65	1800
Оплачено підзвітними особами витрати пов'язані з реалізацією зерна	231	372	960
Нараховано резерв на оплату відпусток працівникам, зайнятих вирощуванням зерна	231	471	2150
Відображено заборгованість перед іншими підприємствами за надані ними послуги для потреб виробництва зерна	231	685	1480
Оприбутковано з виробництва зерно	27	231	5800
Списано витрати від стихійного лиха	991	231	1430
Тваринництво
Списані на виробництво продукції матеріальні витрати	232	20	2750
Списані витрати на утримання пасовищ	232	233	1450
Віднесена на витрати вартість послуг допоміжних виробництв	232	233	1400
Віднесені на виробництво витрати на оплату праці працівників, зайнятих у технологічному процесі виробництва	232	66	1400
Проведено відрахування ЄСВ від заробітної плати згідно з чинним законодавством	232	65	1800
Віднесені на витрати тваринництва загальновиробничі витрати	232	912	1300
Списана вартість вивезеного в поле гною	231	232	1670
Оприбуткований приплід і приріст живої маси	21	232	2560
Оприбуткована продукція тваринництва	272	232	4700

Процес обліку активів та зобов'язань підприємства в кінцевому результаті знаходить своє відображення у звітності господарства, яка може бути фінансовою, бухгалтерською, податковою, статистичною, звітністю до державних цільових фондів, вищестоящих органів управління та інше.

Звітність - це сукупність затверджених у встановленому порядку звітних форм, які об'єднують комплекс систематизованих показників, що всебічно характеризують виробничу та фінансово-господарську діяльність підприємств.