Організація обліку і аудиту грошових коштів і аналіз грошових потоків підприємства (на прикладі ДП "Коростенський лісгосп АПК")

Загальна характеристика ДП "Коростенський лісгосп АПК", технологія його виробництва. Особливості організації і ведення бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту грошових коштів на підприємстві. Специфіка організації обліку грошових коштів на підприємстві.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 13.05.2014
Размер файла 478,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Зменшення поточних активів слід додати до операційного прибутку.

І нарешті, інформацію про збільшення (зменшення) доходів майбутніх періодів для відображення у формі 3 беруть з балансу (розділ 5 "Доходи майбутніх періодів"). Ця сума буде збільшувати кошти від операційної діяльності і відображатиметься у формі 3, рядок 110.

Розрахувавши і проаналізувавши суми на всіх названих вище статтях, можна перейти до визначення загальної суми коштів від операційної діяльності. Аналіз цих сум здійснюється за допомогою порівняння даних звітного періоду з попереднім, розраховуються зміни й вивчаються причини, які спричинилися до зменшення коштів операційної діяльності у звітному періоді .

Для визначення чистого руху грошових коштів від операційної діяльності необхідно відрахувати сплачені відсотки та сплачений податок на прибуток (рядки 130 і 140 ф. 3). Ця сума відображається в рядку 150 ф. З і визначає "Чистий рух коштів від надзвичайних подій". На цій статті відображають відповідні надходження або витрати коштів, які пов'язані з надзвичайними подіями, за відрахуванням оплачених відсотків та податків на прибуток.

Стаття "Рух коштів від надзвичайних подій" ф. З відображає надходження і витрати грошових коштів, які пов'язані з надзвичайними подіями в процесі операційної діяльності.

Прикладом руху коштів унаслідок надзвичайних подій є:

- надходження від страхових компаній як компенсація збитків від пожежі;

- надання допомоги працівникам, які постраждали внаслідок стихійного лиха.

На цій статті відображаються тільки надходження та витрати коштів унаслідок надзвичайних подій, пов'язаних з операційною діяльністю, оскільки такі статті є і в складі інвестиційної або фінансової діяльності.

Наступним етапом аналізу є визначення й аналіз руху коштів від інвестиційної діяльності.

Інвестиційна діяльність, як відомо, - це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошей (коштів).

Приклади руху коштів внаслідок інвестиційної діяльності:

- платежі, пов'язані з придбанням основних засобів і нематеріальних активів;

- надходження коштів від продажу необоротних активів;

- надання позик іншим підприємствам;

- надходження коштів від фінансових інвестицій (дивіденди, відсотки).

Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності визначається на основі аналізу змін у статтях розділу балансу "Необоротні активи" та в статті "Поточні фінансові інвестиції". Результати такого аналізу відображаються на відповідних статтях 2-го розділу звіту про рух коштів (ф. 3).

На статті "Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності" (ряд. 300) показується результат руху коштів від інвестиційної Діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.

Наступним етапом аналізу звіту про рух коштів є визначення руху коштів унаслідок фінансової діяльності, тобто аналізу 3 розділу звіту. Для цього необхідно аналізувати зміни у статтях балансу розділу "Власний капітал" та статтях, пов'язаних із фінансовою діяльністю, наведених у 2 розділі балансу "Забезпечення наступних витрат і платежів", 3 розділі "Довгострокові зобов'язання", розділі 4 "Поточні зобов'язання". Це, зокрема, статті:

"Короткострокові кредити банків" (рядок 500);

"Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" (рядок 510);

"Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками" (рядок 590).

Стаття "Чистий рух коштів від фінансової діяльності" (ряд. 390 ф. 3) показує результат руху коштів від фінансової діяльності, з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.

Отже, визначивши суми коштів від усіх видів діяльності підприємства, необхідно розрахувати та проаналізувати чистий рух коштів за звітний період.

За даними балансу визначають: коефіцієнт оборотності коштів, тривалість оборотності, співвідношення коштів у складі поточних активів, віднесених до поточних зобов'язань, і якщо виявляється тенденція до скорочення, то це свідчить про певні фінансові ускладнення.

Крім того, за ринкових умов підприємство особливу увагу приділяє аналізу виробничо-комерційного циклу, тобто періоду обороту коштів - зв'язкам між надходженням і вибуттям оборотного капіталу і грошових надходжень. Виробничо-комерційний цикл починається з купівлі матеріалів і закінчується надходженням грошей від дебіторів.

У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність, тобто здатність своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за короткостроковими зобов'язаннями. Термін "ліквідний" передбачає безперешкодне перетворення майна на гроші. Ліквідність підприємства - це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів.

Найліквіднішою є готівка (або сальдо балансового рахунка 311 "Поточні рахунки в національній валюті"). Наступним за рівнем ліквідності активом є короткострокові інвестиції (цінні папери), оскільки у разі необхідності їх швидко можна реалізувати.

Дебіторська заборгованість - теж ліквідний актив, оскільки передбачається, що дебітори оплатять рахунок у найближчому майбутньому. Найменш ліквідним поточним активом є запаси, бо для перетворення їх на гроші спочатку треба їх продати. Отже, під ліквідністю будь-якого активу слід розуміти можливість перетворення його на гроші, а рівень ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого відбувається це перетворення. Що коротшим є цей період, то вищою буде ліквідність даного виду активів [12, с. 436].

Підприємство буде ліквідним, якщо його поточні активи перевищуватимуть короткострокові зобов'язання. Підприємство може бути ліквідним у більшій чи меншій мірі. Якщо на підприємстві оборотний капітал складається в основному з коштів (грошей) та короткострокової дебіторської заборгованості, то таке підприємство вважають ліквіднішим, ніж те, де оборотний капітал складається в основному із запасів. Для оцінки реального рівня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідності балансу.

Аналіз ліквідності підприємства передбачає два такі етапи:

- складання балансу ліквідності;

- розрахунок та аналіз основних показників ліквідності.

Беручи загалом, можна сказати, що вправність фінансового менеджера підприємства виявляється в тому, щоб на розрахунковому рахунку та в касі грошей було не менше (але й не більше), ніж потрібно для виконання поточних платежів, а решта їх має бути вкладена в матеріальні та інші ліквідні активи. Досягненню такого стану, крім усього іншого, сприяє грамотне складання платіжних календарів. Заведено вважати, що в підприємства на поточному рахунку має бути залишок коштів, який дорівнює різниці між кредиторською заборгованістю всіх видів, строки оплати якої настають протягом певного найближчого періоду (наприклад, тижня або декади) і поточною дебіторською заборгованістю на користь підприємства, платежі за якою очікуються в той самий період.

3.2 Аналіз грошових коштів

Першим показником виникнення фінансових ускладнень є тенденція скорочення частки грошових коштів в складі оборотних активів підприємства при зростаючому обсязі його поточних зобов'язань. Тому щомісячний аналіз співвідношення грошових коштів і найбільш термінових зобов'язань може надати точну інформацію про надлишок (недостачу) грошових коштів на підприємстві.

Загальний рух грошових коштів ДП «Коростенський лісгосп АПК» представлено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Загальний рух грошових коштів в ДП «Коростенський лісгосп АПК»

Показники

2009

2010

2011

Каса

3,1

0,5

1,5

Поточний рахунок

11

4,5

91,9

Інші кошти

2

0

0,7

Грошові кошти загалом

16,1

5

94,1

Кредиторська заборгованість

1009,2

990,1

1129,2

Дебіторська заборгованість

177,3

439,1

337,3

Представимо на графіку зміну коштів по найбільш важливим для аналізу статтям за період 2009-2011 рр. (рис.3.1).

Дані таблиці дають загальне уявлення про рух грошових коштів по роках у розрізі кварталів. Можна сказати, що залишки на кінець кварталу коштів у касі є стабільними і майже змінюються протягом розглянутого періоду. Можливо, це обумовлено тим, що підприємство дотримується встановленого розміру ліміту залишку готівки, тобто максимально можливі суми коштів, що може перебувати в касі.

тис.грн.

Рис.3.1. Динаміка грошових коштів за 2009-2011 рр.

Що стосується коштів на розрахунковому рахунку, то для детального аналізу їх витрати переглянуто банківські виписки за відповідні періоди. Про динаміку залишків коштів на розрахунковому рахунку можна сказати, що вона цілком відповідає профілю підприємства. З початку року відбувається незначне зменшення коштів на рахунку ( внаслідок заготівлі сировини), а на завершення року - їх поповнення. Для коштів на інших (спеціальних) рахунках у банку характерна тенденція убік їхнього зменшення.

Велику увагу потрібно приділити динаміці зміни кредиторської і дебіторської заборгованості. Тенденції зміни кредиторської і дебіторської заборгованості в 2009-20011 рр. наДП «Коростенський лісгосп АПК» приведені на графіку (рис. 3.2. ).

Рис. 3.2. Динаміка дебіторської та кредиторської заборгованості ДП «Коростенський лісгосп АПК» рр.

В сучасних умовах бажано, щоб кредиторська заборгованість була трохи вище дебіторською. Це обумовлено тим, що дебіторська заборгованість - це гроші тимчасово відвернені з обороту, а кредиторська - грошові кошти, залучені в оборот. Також небажано сильне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторської, тому що у випадку вимоги кредиторів (особливо по короткостроковій заборгованості) повернути борг, підприємство може бути поставлене в залежність від фінансового стану дебіторів.

Як видно з рис.3.2 , кредиторська заборгованість в ДП «Коростенський лісгосп АПК» на протязі досліджуваного періоду значно перевищує дебіторську. Це свідчить про те, що за вимогою клієнтів підприємство не зможе повернути борг .

Отже, проведений аналіз дозволяє зробити наступні висновки:

співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості не задовольняє вимогам фінансової стабільності підприємства;

зменшення дебіторської заборгованості та збільшення кредиторської на кінець 2011 року.

При аналізі потоки коштів розглядаються по трьох видах діяльності: основна, інвестиційна і фінансова. Такий розподіл дозволяє визначити, яка питома вага доходів, отримана від кожного з видів діяльності. Подібний аналіз допомагає оцінити перспективи діяльності підприємства.

Н аступним етапом аналізу є визначення платоспроможності ДП «Коростенський лісгосп АПК».

Одним із основних факторів, що впливає на грошові потоки, є величина фінансового циклу:

ФЦ = ЧОЗ + ЧОД - ЧОК

де ФЦ - фінансовий цикл;

ЧОЗ - час обігу запасів;

ЧОД - час обігу дебіторської заборгованості;

ЧОК - час обігу кредиторської заборгованості.

ЧОЗ = Середні матеріальні оборотні активи / Собівартість продукції * 360

ЧОД = Середня дебіторська заборгованість/ Виручка від реалізації * 360

ЧОК = Середня кредиторська заборгованість/ Собівартість продукції * 360

Фінансовий цикл представляє собою період обороту грошових коштів, протягом якого готівка вилучена з обороту. Розрахуємо зазначені показники в таблиці (таблиця 3.2.).

Таблиця 3.2.

Показники оборотності активів ДП «Коростенський лісгосп АПК»

№ з/п

Показники

2009 р.

2010 р.

2011 р.

Відхилення 2011 р. від 2009 р.

+, -

%

Вихідні дані

1

Чистий доход, тис.грн.

2694

3823

7757

5063

287,9

2

Собівартість,тис.грн.

2144

2998

4686

 

 

3

Оборотні активи, тис.грн.

1316

1218

1811

495

37,6

4

Кошти в розрахунках, тис.грн.

16

5

94

78

487,5

5

Запаси, тис.грн.

1092

750

1148

56

5,12

6

Дебіторська заборгованість, тис.грн.

75,7

69,0

106,0

30,3

-22,6

7

Поточні зобов”язання, тис.грн.

1948

2159

2438

490

25,1

Розрахункові дані:

8

Коефіцієнт оборотності оборотних активів (1)/(3)

2,0

3,1

4,3

2,2

109,8

9

Тривалість обороту оборотних активів 360/(7)

175,6

116,1

83,7

-91,9

-52,3

10

Коефіцієнт завантаженості активів в обороті (3)/(1)

0,5

0,3

0,2

-0,3

-60,0

11

Коефіцієнт оборотності коштів в розрахунках (1)/(4)

168,4

764,6

82,5

-85,9

-51,0

12

Тривалість обороту коштів в розрахунках 360/(10)

2,1

0,5

4,4

2,3

1,1

13

Коефіцієнтоборотності запасів (2)/(5)

2,0

4,0

4,1

2,1

105,0

14

Тривалістьобороту запасів 360/(12)

180,0

90,0

88,0

-92,0

-51,1

15

Тривалість операційного циклу (11)+(13)

182,1

90,5

92,4

-89,7

-49,3

16

Тривалість погашення дебіторської заборгованості (6)/(1)*360

27,8

43,6

17,1

-11,7

-42,1

17

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (2)/(7)

1,4

1,4

1,9

0,8

72,7

18

Тривалість обороту кредиторської заборгованості 360/(16)

327,3

257,1

189,5

-137,8

-42,1

19

Тривалість погашення кредиторської заборгованості (6)/(1)/360

260,3

203,3

113,1

-147,2

-56,5

20

Тривалість фінансового циклу (14)-(18)

-78,1

-112,8

-20,7

57,4

-73,5

Прискорення оборотності сприяє збільшенню продажу та вивільненню коштів з обороту. Коефіцієнт оборотності оборотних активів на підприємстві на протязі 2009-2011 р. зростає від 2,0 до 4,3 - це означає , що за 2009 рік оборотні активи здійснили більше чотирьох оборотів.

Оборотність усіх видів майна прискорилась.

Для ДП «Коростенський лісгосп АПК» середній термін погашення дебіторської заборгованості складає 17 днів. Причому, термін оплати рахунків на протязі досліджуваних років скорочується з 28 днів в 2009 р. до 17 днів в 2011 р., що оцінюється позитивно і характеризує підвищення ділової активності підприємства.

Зміна швидкості обороту грошових коштів може спричинити відповідне змінювання потреби в них. Розрізняють абсолютне та відносне вивільнення (додаткове залучення) грошових коштів. Розрахунок останнього показника здійснюється за допомогою такої формули:

де д1, д0 - тривалість одного обороту коштів у днях відповідно в звітному і минулому періодах;

Р1/ Д - сума одноденної реалізації у звітному періоді.

Виконаємо розрахунки показників оборотності грошових коштів (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Факторний аналіз оборотності грошових коштів ДП «Коростенський лісгосп АПК»

№ з/п

Позна-чення

Показники

2010 р.

2011 р.

1

Чистий дохід

3823,0

7757,0

2

Кошти в розрахунках

5

94

3

Р

Одноденна реалізація (1)/365

764,6

582,5

4

q

Тривалість обороту коштів в розрахунках 360*(2)/(1)

0,5

4,4

5

О

Вивільнено грошових коштів внаслідок зміни їх оборотності у звітному році порівняно з попереднім роком, тис. грн.

 

2271,7

Розрахунок зменшення грошових коштів через скорочення їх оборотності:

(4,4-0,5) * 582,5 = 2271,7 тис. грн.

Як видно з даних табл.3.5 , оборотність грошових коштів у 2009 році зменшився на 4 днів, порівняно з 2011 р., що призвело до зменшення вивільнення коштів на суму 2271,7 тис. грн.

Тривалість операційного циклу свідчить скільки днів в середньому потрібно для виробництва, продажу і розрахунку за продукцію підприємства. Досліджуване підприємство уповільнило свій операційний цикл , це негативна тенденція для підприємства.

Тривалість фінансового циклу свідчить скільки днів в середньому грошові кошти вилучені з обороту. Фінансовий цикл за досліджуваний термін збільшився , що оцінюється негативно і засвідчує неналагодженість фінансово-розрахункової дисципліни.

Таким чином, на підставі проведеного дослідження можна зробити висновок, що підприємство неефективно використовує свої поточні активи - запаси мають не швидкий термін обертання, дебіторська заборгованість також інкасується в оптимальний термін, проте термін оплати кредиторської заборгованості є занадто великим, перевищує термін погашення дебіторської заборгованості.

Отже, ДП «Коростенський лісгосп АПК» порушує розрахунково-фінансову дисципліну з своїми постачальниками і підрядчиками, оперуючи їх коштами. Внаслідок порушення строків оплати рахунків постачальників та інших контрагентів до ДП» Коростенський лісгосп АПК» можуть бути застосовані фінансові санкції, що може виявитись загрозою для підприємства. Тому в процесі управління грошовими потоками в першу чергу на ДП «Коростенськи йлісгосп АПК» необхідно погасити кредиторську заборгованість підприємства. Але для її погашення підприємству не вистачить наявних грошових коштів, тому потрібно шукати джерела поповнення грошових коштів для зміцнення фінансово-економічного становища і підвищення ліквідності досліджуваного підприємства.

Розділ 4. Організація та методика аудиту грошових коштів

4.1 Організація проведення аудиту

Сьогодні аудитор - одна з найбільш відповідальних і популярних професій. На аудитора покладаються обов'язки з проведення аудиторської перевірки відповідно до професійних стандартів (міжнародних стандартів аудиту). Його робота має велике значення, так як в результаті аудитор висловлює думку, яка підтверджує або не підтверджує правильність ведення бухгалтерського обліку в компанії, достовірність річної фінансової звітності. А підтверджена аудитором звітність, має велику ступінь довіри у інвесторів. Цінність і репутація компанії в очах партнерів зростає.

Тому так важливо приділяти належну увагу проведенню обов'язкового аудиту або ініціативного аудиту.

Аудитор і замовник повинні погодити умови завдання. Погоджені Умови треба задокументувати в листі-зобов'язанні або в будь-якій іншій договору, яка є зручною.

Розглянемо проведення аудиторської перевірки на досліджуваному підприємстві ДП «Коростенський лісгосп АПК»

Після ознайомлення з особливостями фінансово-господарської діяльності ДП «Коростенський лісгосп АПК» укладається договір на проведення аудиту. Договір на проведення аудиту є основним документом, який засвідчує факт досягнення домовленості між ДП «Коростенський лісгосп АПК» і АФ “Паритет” про проведення аудиту операцій з грошовими коштами, він документально стверджує, що сторони прийшли згоди з усіх умов договору. Для того, щоб уникнути неправильного розуміння сторонами взятих на себе зобов'язань, умов їх виконання та прийнятого ступеня відповідальності, в договорі максимально точно обумовлюється всі суттєві аспекти взаємовідносин, які можуть виникати в процесі аудиторської перевірки операцій з грошовими коштами підприємства. Для аудитора доцільним було включення до договору пункту, що зобов'язує керівництво підприємства надавати допомогу аудитору в процесі аудиту.

Для визначення величини ризику внутрішнього контролю здійснюється його тестуванням. За допомогою анкети вивчаються сильні і слабкі сторони внутрішнього контролю. З даних тестування слідує, що на підприємстві організація і здійснення внутрішнього контролю знаходиться на задовільному рівні, тому ризик контролю має середній рівень. Під час перевірки стану обліку на підприємстві не були виявлені суттєві помилки. Це дає підстави стверджувати, що організація та ведення бухгалтерського обліку відповідають сучасним стандартам.

Наступним етапом аудиторської перевірки є раптова інвентаризація каси підприємства, не було виявлено нестач.

Для того, щоб своєчасно і якісно провести аудит чітко планується кожна перевірка.

Аудитор розробляє та документально оформлює загальний план аудиту, визначає в ньому істотність помилок, а потім здійснює аудит за цим планом.

Для виконання плану аудитор підготовлює в письмовій формі програму аудиторської перевірки. Програма аудиту - це детальний перелік змісту аудиторських процедур. Цей перелік є детальною інструкцією для асистентів аудитора та засобом контролю за якістю їх роботи. В програмі аудиту види, зміст та час проведення запланованих аудиторських процедур співпадають з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Програма аудиту операцій з грошовими включає наступні об'єкти аудиту:

основні відомості про ДП «Коростенський лісгосп АПК»;

оцінка діючої системи обліку та внутрішнього контролю;

перевірка дотримання вимог організації роботи в касі;

перевірка повноти і своєчасності оприбуткування готівки в касі;

перевірка законності списання коштів у видаток по касі;

перевірка правильності ведення касової книги;

перевірка правильності та обґрунтованості перерахування коштів з р/р;

перевірка правильності проведення інвентаризації грошових коштів;

перевірка відповідності сум в облікових регістрах;

узагальнення результатів аудиту.

На підготовчому етапі перевірки грошових коштів аудитор виконує наступні дії:

Отримав пряме підтвердження сум на рахунках і в касі на дату складання балансу.

Підготовив дані для зіставлення сум на рахунках і в балансі:

- порівняв дані балансу з виписками банку, касовою книгою і звітом банку;

- перевірив всі розрахунки;

- проконтролював, щоб всі проводки по рахунках грошових коштів відповідали випискам банку;

- дослідив всі аномальні і незрозумілі моменти - незвичайні затримки в зарахуванні коштів в банк на предмет можливого розкрадання їх рахунок накопичення і перерозподілу у часі;

- провів раптову інвентаризацію касової готівки, отримав від посадової особи клієнта суми залишку грошових коштів.

Подальше вивчення касових операцій здійснюється в наступному порядку.

Для перевірки дотримання вимог організації роботи в касі ДП «Коростенський лісгосп АПК» аудитор перевіряє:

- наявність наказу про призначення касира;

- наявність договору з касиром про повну індивідуальну матеріальну відповідальність;

- відповідність приміщення каси вимогам по забезпеченню збереженості грошових коштів з технічної укріпленості та оснащеності засобами пожежно-охоронної безпеки;

- чи виділяється охорона та автотранспорт для забезпечення збереженості грошових коштів при доставці їх з банку та при здачі їх до банку.

В процесі перевірки дотримання ліміту готівки каси аудитор виконує слідуючі операції:

- перевіряє наявність доведеного банком ліміту залишку готівки в касі;

- перевіряє правильність складання заявки-розрахунку ліміту залишку готівки;

- контролює наявність дозволу банку на витрачання коштів на виплату зарплати та інші потреби з виручки;

- перевіряє дотримання встановлених граничних норм використання готівки шляхом аналізу даних касових звітів.

На етапі перевірки повноти і своєчасності оприбуткування готівки по касі аудитор виконує наступні дії:

- зіставлення прибуткових касових ордерів на отримання готівки з банку із записами у касовій книзі та з корінцями чеків у чекових книжках за
всіма відкритими у банках рахунками, в тому числі й по валютних коштах,
облік яких має вестися окремо, а також із відповідними записами у виписках із банку. Перевірка провадиться за сумами та датами отримання грошей у кореспонденції з рахунками 311, 312, 333, 334;

- зіставлення сум і дат на оприбуткування виручки в прибуткових
касових ордерах із датами й сумами, проставленими на документах на реалізацію продукції готівкою, основних засобів та інших запасів (за даними
складу, крамниці, цеху) в кореспонденції з рахунками 70, 71 та ін.;

- зіставлення сум і дат у прибуткових касових документах і касовій
книзі з первинними документами на сплату комунальних послуг та документами про надходження від об'єктів соціальної сфери, підприємств побутового обслуговування і громадського харчування, підсобних господарств, що знаходяться на балансі підприємства, у кореспонденції з рахунком 23 "Виробництво";

- зіставлення сум і дат у прибуткових касових ордерах з первинними
документами про надання послуг автотранспортом, ремонтними бригадами, інструментальням господарством тощо в кореспонденції з рахунком
703;

- зіставлення сум і дат у прибуткових касових ордерах із первинними
документами про надані послуги; чи відпущені матеріальні цінності стороннім організаціям при проведенні вибіркових зустрічних перевірок на
об'єктах, яким надано такі послуги, де контролюється достовірність і повнота оприбуткування повернених підзвітних сум по касі з даними регістрів
обліку.

В процесі перевірки законності списання коштів у видаток по касі аудитор виконує наступні дії:

- зіставлення записів у касовій книзі й касовому звіті із записами у
доданих видаткових касових документах (видаткових касових ордерах,
платіжних відомостях на виплату заробітної плати, допомог, лікарняних,
відпускних, відомостях на виплату підзвітних сум, депонованої заробітної
плати);

- зіставлення даних розрахунково-платіжних відомостей з табелем та
журналом реєстрації відомостей;

- з'ясування, чи знаходились на місці особи, які одержували депонентські суми, на підприємстві в момент оформлення цих операцій, порівняння підписів осіб, які одержали суми по депоненту, з підписами їх власників у відомостях на одержання заробітної плати в період їх перебування на підприємстві;

- зіставлення сум і дат у касовій книзі, касовому звіті, видаткових касових ордерах із доданими відомостями на виплату заробітної плати,
відпускних, депонованої зарплати, лікарняних, а також з особовими рахунками з нарахування зарплати або розрахунково-платіжними відомостями, лікарняними листками, журналом обліку депонованих сум, заявленими та іншими документами з підписами осіб, які отримали кошти для перевірки їх ідентичності;

- перевірка правильності оформлення документів, що додаються до касових звітів: чи є розписки одержувачів, чи погашені вони штампом "Оплачено" із зазначенням дати, чи немає на них слідів підчисток і виправлень;

- перевірка правильності оформлення документів при депонуванні
заробітної плати і правильності підрахунків підсумків в платіжних відомостях;

- відповідність видачі готівки під звіт чинному законодавству.

На попередньому етапі аудиту грошових коштів на рахунках аудитор звіряє залишки коштів, відображених у виписках за відповідними рахунками, із залишками коштів, що значаться за обліковими даними. Однак рівність залишків не гарантує тотожності оборотів за виписками банку і за балансовим рахунком, оскільки при обробці виписок може бути допущено навмисне зменшення оборотів за дебетом і кредитом рахунка на однакову суму з метою приховати зловживання. Тому слід перевірити відповідність оборотів за дебетом і кредитом рахунка за виписками банку за кожний місяць даним оборотів за обліковими реєстрами. Важливо також перевірити повноту і достовірність банківських виписок і прикладених до них документів. Повноту банківських виписок встановлюють за їхньою нумерацією за сторінками і перенесенням залишку коштів на рахунку. Залишок коштів на кінець періоду в попередній виписці банку за рахунком має дорівнювати залишку коштів на початок періоду в наступній виписці. Правильність виписки визначають шляхом перевірки всіх її реквізитів. Якщо у виписці буде встановлено необумовлені виправлення або підчищення, закреслення, то необхідно провести зустрічну перевірку даних виписки із записами в першому примірнику особового рахунка, що знаходиться в установі банку. У випадку відсутності окремих виписок слід також звернутися до установи банку.

Слід впевнитися, що всі здійснені через банк операції є реальними і підтверджені відповідними справжніми (автентичними) документами.

Обов'язком аудитора є також перевірка правильності та обґрунтованості перерахування коштів за товарно-матеріальні цінності, для чого порівнюють суми, вказані в платіжних документах, із даними виписки банку і записами на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" або на рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами". Тут за прибутковими документами перевіряють повноту і правильність оприбуткування товарно-матеріальних цінностей. Якщо є сумніви в справжності документів чи достовірності операцій, слід провести зустрічну перевірку їх у постачальників продукції.

Перевіряючи видаткові банківські документи, необхідно групувати в окремій відомості всі оплачені штрафи, неустойки та інші платежі, пов'язані з порушенням договірних умов, що дасть змогу потім перевірити повноту відображення їх на відповідних рахунках, і вжиті підприємством заходи щодо відшкодування за рахунок винних осіб суми заподіяної шкоди.

Перевіркою сутності банківських документів встановлюють, чи не допускалося неправильне перерахування авансів і платежів за безтоварними рахунками або оплата рахунків інших організацій, які не мають відношення до підприємства, що перевіряється.

Ретельно вивчається обґрунтованість списання грошей з рахунків підприємства в банках у дебет рахунків витрат, прибутків і збитків тощо.

Кожний випадок порушення кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку перевіряється за первинними документами для того, щоб з'ясувати, чи не призвело це до навмисного перекручення облікових і звітних даних.

Перевірка правильності проведення інвентаризації грошових коштів здійснюється аудитором наступним чином:

- перевірка інвентаризацією фактичної наявності грошових коштів в касі;

- перевірка наявності наказу керівника про призначення комісії для
проведення інвентаризації наявності грошових коштів;

- перевірка бухгалтерської документації по раніше проведених інвентаризаціях касової готівки;

- з'ясування частоти проведених раніше інвентаризацій і зіставлення з періодичністю її проведення зазначеної в Наказі про облікову політику.

При перевірці відповідності сум в облікових регістрах виконуються наступні дії:

- звірка сум, що відображені у відомості № 1.1 і журналі № 1 по дебету рахунку 30 "Каса", з даними та відповідних регістрів з поточними рахунками у банках, у тому числі валютних; у випадку розходження їх зіставляють по прибуткових касових ордерах, виписках банку, звітах касира, корінцях чеків, а, при необхідності, перевіряють безпосередньо в банку;

- звірка підсумків кореспондуючих рахунків відомості № 1.1, а також загального обороту по журналу № 1 із даними Головної книги;

-звірка відповідності сальдових залишків по рахунках 30 "Каса" із даними Головної книги.

Перевірка правильності ведення касової книги виконується за наступними напрямами:

- наявність укладеного договору про повну матеріальну відповідальність з працівником, який виконує обов'язки касира;

- перевірка правильності підрахунку підсумків сторінок книги та перенесення сум залишків готівки з однієї сторінки на іншу;

- правильність складання звіту касира;

- наявність виправлень в касовій книзі;

- в умовах автоматизованого ведення касової книги перевіряють правильність роботи програмних засобів обробки;

- перевірка документальної обґрунтованості записів в касовій книзі (чи перевіряються ці записи правильно оформленими прибутковими та видатковими касовими ордерами або замінюючими їх документами);

- наявність журналу реєстрації ордерів;

- зіставлення записів в касовій книзі записам в Головній книзі та журналу 1 і відомості 1.1.

На підставі результатів аудиторської перевірки операцій з грошовими коштами аудитор на завершальному етапі складає проміжний аудиторський звіт про стан бухгалтерського обліку і робить аудиторський висновок .

В процесі аудиту операцій з грошовими коштами ДП «Коростенський лісгосп АПК» суттєві порушення не виявлені .

Керівництву ДП «Коростенський лісгосп АПК» надані наступні рекомендації:

1. Організація системи внутрішнього контролю за розрахунково-касовою дисципліною, створити постійно діючу інвентаризаційну комісію на підприємстві.

2. Головному бухгалтеру розробити план здійснення контролю за дотриманням касової дисципліни з розподілом фінансових обов`язків.

3. Доведення приміщення каси до вимог по забезпеченості грошових коштів та технічної укріпленості та оснащеності.

4.2 Методика проведення аудиту грошових коштів

Аудиторська перевірка - складний і тривалий процес. Постійним завданням аудиторів є пошук напрямку максимального скорочення часу для перевірки високої якості, без підвищення аудиторського ризику. Ефективність проведення аудиту забезпечує розробка методики перевірки кожного розділу бухгалтерського обліку. На стадії планування аудиторської перевірки необхідно визначити склад контрольних процедур, які розробляються напередодні. На основі відповідного набору документів та облікових регістрів проводиться аудиторська перевірка за описаною процедурою.

Методика проведення аудиторської перевірки різних розділів бухгалтерського обліку повинна розроблятися за єдиною схемою, що включає:

- перелік основних нормативних документів;

- опис альтернативних облікових рішень, право вибору яких надано підприємству законодавством з бухгалтерського обліку та звітності і відображено в обліковій політиці підприємства;

- первинні документи з розділу бухгалтерського обліку;

- регістри синтетичного й аналітичного обліку та звітність;

- класифікатор можливих порушень;

- запитання аудитора для розробки програми аудиторської перевірки;

- методи збору аудиторських доказів, які використовуються при перевірці;

- опис контрольних процедур.

Проведення перевірки традиційним способом включає виконання положень, передбачених у перших чотирьох пунктах методики. Наступні доцільно використовувати у разі залучення до аудиторської перевірки асистентів.

Перелік основних нормативних документів включає закони, положення з бухгалтерського обліку, методичні вказівки, інструкції ДПІ, якими повинен керуватися аудитор, перевіряючи відповідні розділи обліку.

Опис альтернативних облікових рішень, право вибору яких надано підприємству, включає різні варіанти, що дозволяє аудитору порівнювати доцільність вибраного клієнтом варіанта, аналізувати та рекомендувати заходи щодо поліпшення ведення бухгалтерського обліку.

Перелік первинних документів наводиться з кожного розділу обліку, що дозволяє аудитору зробити висновок про стан відображення у первинному обліку (використання типових форм первинних документів, дотримання порядку їх оформлення тощо).

Регістри аналітичного і синтетичного обліку та звітності визначають опис відповідних їм форм обліку (журнально-ордерної, меморіально-ордерної, журнальної форми, журнал-головної, спрощеної тощо).

Перелік регістрів клієнта дає аудитору можливість визначити їх відповідність загальноприйнятим та розробити рекомендації щодо їх удосконалення.

Звітність повинна включати відповідні форми (баланс ф. 1, звіт про фінансові результати - ф. 2 тощо). Класифікатор можливих порушень включає типові порушення з відповідних розділів обліку.

При складанні програми перевірки запитання аудитора зосереджуються на переліку проблем, які необхідно включити до плану перевірки. Вони спрямовані на виявлення можливих порушень в організації обліку, оформлення документів, складання звітності, проведення внутрішнього контролю. Запитання оформляються аудитором у вигляді таблиць, які включають відповіді на них та висновки.

Методи збору аудиторських доказів, які використовуються для перевірки, типові. Використовується вісім основних методів: нагляд за інвентаризацією або участь у ній; нагляд за виконанням господарських або бухгалтерських операцій; усне опитування; отримання письмових підтверджень; перевірка документів, одержаних клієнтом від третіх осіб; перевірка документів клієнта; проведення аналізу.

Опис контрольних процедур для виявлення можливих порушень або зловживань проводиться по кожному розділу обліку.

Усі процедури проводяться за єдиною схемою і включають:

- найменування контрольної процедури;

- мету проведення контрольної процедури;

- перелік засобів (первинні документи, регістри аналітичного й синтетичного обліку клієнта, норми, нормативи, інша довідкова інформація), необхідних для виконання процедури;

- опис техніки виконання процедури;

- опис форми подання результатів проведеної процедури провідному аудиторові.

Всі процедури мають класифікаційні номери, що спрощує посилання на них у програмі аудиторської перевірки підприємства. Класифікаційний номер включає назву розділу бухгалтерського обліку і три цифрових знаки: перший знак - номер порушення за класифікацією порушень; другий - номер різновиду порушення; третій знак - порядковий номер контрольної процедури для виявлення цього порушення.

Розробка практичних методик для перевірки кожного об'єкта обліку дуже трудомістка. За описаною вище схемою представлено лише одну методику - аудит обліку касових операцій.

При проведенні аудиту використовують методи та прийоми, основні з яких наведені в табл. 4.1.

Наведені у таблиці методи по-різному використовуються у аудиторській перевірці. Найширше застосовуються методи суцільної або вибіркової перевірки документів.

Таблиця 4.1

Методи проведення аудиту

п/п

Назва методу

Зміст методу

1.

Інспекція

Періодична перевірка на місці аудиторами записів, документів чи матеріальних активів та доцільності здійснюваних операцій з метою встановлення фінансового стану підприємства

2.

Спостереження

Контроль за виконанням процедур іншими способами у безпосередній присутності аудитора для цілеспрямованого та об'єктивного сприйняття інформації

3.

Опитування

Опитування обізнаних осіб всередині підприємства або за його межами (формально, неформально, письмово)

4.

Обчислення

Арифметична перевірка точності бухгалтерських записів і самостійне виконання обчислень

5.

Аналітична перевірка

Вивчення важливих коефіцієнтів, трендів, інших статистичних матеріалів, дослідження будь-яких незвичайних та неочікуваних явищ

6.

Запит

Оформлення листом з банку дебіторів та кредиторів клієнта, інших його господарських партнерів з проханням надати певну інформацію про об'єкт перевірки

7.

Вибіркова перевірка

У зарубіжній практиці перевіряється окремий аспект проблеми. В Україні вибірково перевіряється окремий місяць або певна частина кожного місяця

8.

Анкетування

Отримання від службовців підприємства чи третіх осіб відповідей на попередньо сформульовані запитання

9.

Тестування

У своїх робочих документах аудитор сам відповідає «так» або «ні» на певний перелік запитань кожного етапу аудиторської перевірки або кожного об'єкта перевірки

10.

Зустрічна перевірка

Встановлення випадків крадіжок, що завуальовані, виправленням даних в окремих документах, складанням нових підроблених документів і заміною ними дійсних, неправильного відображення на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій або їх невідображення взагалі

11.

Взаємний контроль

Вивчення та порівняння окремих реквізитів документів, які повторюються в ряді документів і відображають взаємні операції

12.

Техніко-економічні розрахунки

Проводять при отриманні доказів про правильність окремих показників бізнес-плану, правильність складання кошторисів загальновиробничих та загальногосподарських витрат, капітального ремонту, списання матеріалів на обсяг виробництва продукції або будівельних матеріалів, на обсяг виконаних будівельно-монтажних робіт

13.

Нормативні перевірки

Застосовуються аудитором для отримання доказів про виконання певного завдання. На підставі цих даних аудитор оцінює дотримання показників і розробляє пропозиції, які дають можливість попередити у подальшому виникнення відхилень негативного характеру

14.

Інвентаризація

Порівняння фактичних даних за об'єктами контролю з відповідними даними бухгалтерського обліку

Суцільна перевірка вимагає контролю за всіма документами і записами, які відносяться до об'єкта перевірки за відповідний період, вибіркова - за частиною документів, відібраних аудитором.

Суцільна перевірка доцільна при аудиторській перевірці операцій з готівкою (касові і банківські операції), при перевірці сигналів про крадіжки, а також зловживань на вимогу слідчих органів, суду і арбітражного суду. Першочерговим завданням аудитора є встановлення типових порушень (помилок) у роботі підприємства, для чого суцільна перевірка є необов'язковою. Характерна ознака систематичних порушень - постійне їх повторення, хоча детальна перевірка документів за один-два місяці дозволяє встановити їх наявність. Цим обгрунтована правомірність вибіркової перевірки, яка забезпечує проведення аудиторської перевірки з найменшими затратами часу. Вибірковий метод дозволяє отримати достовірні результати, якщо для перевірки правильно відібрані документи. Останнє забезпечується при врахуванні специфіки діяльності підприємства, матеріалів попередньої перевірки та визначенні господарських операцій, які вимагають особливої уваги. Вибірка документів здійснюється за двома ознаками: хронологічною та систематичною.

Основний принцип аудиторської вибірки визначається при плануванні аудиту. Кількість відібраних господарських операцій і документів для аудиторської перевірки залежить від оцінки системи бухгалтерського обліку та ефективності внутрішнього контролю. Чим вища оцінка, тим менший обсяг вибірки. Обсяг аудиторської перевірки може визначатися двома шляхами:

- оціночно, на основі попереднього досвіду;

- залишковим методом, що базується на імовірності виникнення помилок.

Якість аудиторської перевірки залежить від одержаної аудитором інформації і доказів. Аудиторська інформація - це вся інформація, підготовлена і зібрана аудитором до і в процесі аудиторської перевірки, а також надані аудитору документи та їх копії.

Якість аудиторських доказів залежить від джерел надходження. Використання доказів з різних джерел знижує аудиторський ризик. Про відсутність достатніх доказів аудитор обов'язково повідомляє у аудиторському висновку.

Основними методичними прийомами аудиторської перевірки є: фактична перевірка, підтвердження, документальна і арифметична перевірки, нагляд, опитування, аналітичні тести, сканування, обстеження, спеціальна перевірка, зустрічна перевірка тощо.

Фактична перевірка - огляд чи підсумок (підрахунок) аудитором матеріальних активів, у тому числі інвентаризація.

Підтвердження - одержання письмових відповідей від клієнта або третіх осіб для уточнення інформації.

Документальна перевірка - перевірка документів і записів. У практичній діяльності аудиторів застосовується як метод документальної перевірки, так і формальна перевірка документів.

Арифметична перевірка - правильність підрахунків у документах.

Нагляд - одержання загального уявлення про можливості клієнта на основі візуального нагляду.

Опитування - одержання письмової або усної інформації від підприємства-клієнта.

Аналітичні тести - метод порівнянь, індексів, коефіцієнтів.

Сканування - безперервний поелементний перегляд інформації з метою виявлення чогось нетипового.

Обстеження - особисте ознайомлення аудитора з об'єктом контролю. Обстеження та застосування нагляду для вивчення використання основних виробничих фондів, умов зберігання товарно-матеріальних цінностей, стану матеріально-технічної бази підприємства тощо.

Спеціальна перевірка - перевірка з участю запрошених спеціалістів вузької спеціалізації (товарознавців) для підтвердження якості товару тощо.

Зустрічна перевірка - одночасна перевірка двох підприємств, пов'язаних між собою здійсненням господарських операцій.

Застосування методичних прийомів визначається завданнями аудиторської перевірки підприємства. Вони обумовлюють послідовність аудиторської перевірки, її етапи.

Інформаційну базу аудиту становлять форми річної звітності, облікові регістри (Головна книга, журнали-ордери або меморіальні ордери, оборотні відомості за синтетичними рахунками, звіти касира, накопичувальні, групувальні, розрахунково-платіжні відомості, картки аналітичного обліку, особисті рахунки тощо) та первинні документи.

Насамперед вивчаються установчі документи. Основна увага приділяється перевірці звітності підприємства: балансу підприємства - форма №1; звіту про фінансові результати та їх використання - форма №2; звіту про фінансово-майновий стан підприємства - форма №3.

Серед звітності найважливішим документом є бухгалтерський баланс. Він дозволяє оцінити розміри підприємства, структуру господарських коштів та їх джерел, ступінь зносу основних засобів, фінансовий стан, результати фінансово-господарської діяльності за звітний період тощо.

Предметом перевірки облікових регістрів є:

- повнота обліку. Перевіряється формування і облік окремих показників. Наприклад, при перевірці формування валових витрат з'ясовується повнота та правомірність занесення до їх складу робіт чи послуг, тобто витрат на виробництво продукції відповідно до переліку, передбаченого новим законодавством про оподаткування прибутку;

- точність запису. Перевіряється правильність запису господарських операцій на рахунках бухгалтерського звіту, від чого залежить точність формування показників балансу, фінансової звітності тощо;

- правильність вартісних оцінок, що впливає на розмір активів і пасивів підприємства. Враховуються вимоги щодо визначення вартісної оцінки активів і пасивів балансу відповідно до чинного законодавства з питань ведення бухгалтерського обліку;

- об'єктивність, тобто впевненість аудитора в тому, що наведені у балансі статті відображають наявність господарських запасів, реальний стан дебіторської заборгованості тощо;

- дотримання межі облікового періоду, розмежування видатків і доходів підприємства між обліково-звітними періодами. Перевіряються, наприклад, видатки, які відображені у звітному періоді, хоча вони відносяться до майбутніх періодів, а також доходи, одержані (обчислені) у звітному періоді, хоча вони відносяться до майбутніх звітних періодів;

- дотримання прав і обов'язків. З'ясовується відображення на рахунках бухгалтерського обліку і в балансі усіх юридично оформлених у звітному періоді фінансових і розрахункових взаємовідносин підприємства;

- відкритість відомостей. Аудитор не повинен сумніватися в тому, що окремі господарські операції не відображені на бухгалтерських рахунках і облікових регістрах;

- забезпеченість обліковими регістрами повного відображення
господарських операцій підприємства, ступінь охоплення обліковими регістрами інформації, придатність їх для складання необхідної звітності та використання в економічному аналізі;

- пов'язаність регістрів між собою та з Головною книгою, що забезпечує контроль повноти та правильності облікових записів.

4.3 Узагальнення результатів аудиту грошових коштів шляхи щодо покращення методики

Узагальнення результатів аудиту служить головним засобом оцінювання того, чи є фактичні дані, перевірені аудитором, підтвердженням, що фінансові звіти представлені відповідним чином за всіма суттєвими аспектами і відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності.

Аудитор повинен бути впевненим, що пункти підсумкового документа зокрема або в сукупності не спричинять суттєвого перекручення фінансової звітності. Однак, якщо це все-таки відбудеться, то фінансова звітність має бути переглянута клієнтом або аудитор повинен дати умовний чи негативний висновок. Звичайно, аудитор і клієнт можуть погодитись відносно того, що негативний висновок не потрібно складати. Виявлені неправильні дані можуть вплинути на аудиторську оцінку результатів перевірки. Проте аудитор повинен врахувати ту обставину, чи є повідомлення неправильних відомостей результатом помилок або зловживань. Оскільки останні є навмисними, їх значення виходить за межі грошового ефекту і аудитор повинен враховувати це під час оцінювання результатів перевірки.

Для узагальнення результатів аудиту необхідно їх систематизувати і згрупувати за однорідними ознаками. Для цього складають часткові акти перевірок (наприклад, акт ревізії каси), однорідні факти порушень відображають у нагромаджувальних відомостях, аналітичних таблицях, розрахунках, схемах тощо.

В результаті аудиту операцій з грошовими кошами на ДП «Коростенський лісгосп АПК» не виявлені суттєві порушення, але для покращення існуючого стану справ є контроль розрахунково-касової дисципліни.

Контроль за здійсненням розрахунково - касової дисципліни - це систематичне спостереження за своєчасною здачею в банк касових надходжень і депонованої заробітної плати шляхом дотримання ліміту витрачання готівки (наявних грошових коштів) із виручки і лімітів касових залишків, видача цільових авансів підзвітним особам суворо в межах потреби і використання грошових коштів за призначенням.

Цей контроль на ДП «Коростенський лісгосп АПК» повинен включати щоденний перегляд касових звітів, оформлення підписом головного бухгалтера касових ордерів до передачі їх касиру для виконання і грошових чеків до пред”явлення їх банку, дотримання своєчасності виписки і оплати рахунків, дотримання строків сплати різних видів податків і зборів.

При розробці аудиторських прийомів та способів виявлення зловживань в сфері операцій з грошовими коштами необхідно зважати на ряд обставин: слабкі сторони системи внутрішньо-господарського контролю, типи зловживань (які, перш за все, є наслідком наявності цих слабких сторін), потенційна суттєвість зловживань, а також особливості різних аудиторських процедур, найбільш перспективних для виявлення тих чи інших помилок. Коли аудитор здійснює спеціальні перевірки на зловживання, він повинен пам`ятати, що й інші процедури (крім перевірок статей грошового балансу) також корисні. Наприклад, серед прийомів, завдяки яким можна виявити зловживання в області грошових надходжень, назвемо: підтвердження дебіторської заборгованості, тести на вуалювання розкрадань, оглядову перевірку записів в Головній книзі у грошовому рахунку на нестандартні бухгалтерські проводки, звірка заяв на реалізацію з подальшими грошовими надходженнями, вивірення фактів і супроводжуючої документації по безнадійній заборгованості, доходів від реалізації і нарахувань. Аналогічні тести застосовуються, якщо передбачається можливість фіктивних грошових витрат.

Основною проблемою управління грошовими коштами є здебільшого їх відсутність, внаслідок чого виникає потреба у кредиті. Відсутність грошових коштів викликана ускладненнями у сфері своєчасних розрахунків із постачальниками товарів і використання інших фінансових зобов'язань при затримці надходження коштів за реалізовані товари або через інші недоліки у господарсько-фінансовій діяльності підприємства; пов'язаної з новим будівництвом, реконструкцією матеріально-технічної бази, закупівлею нового обладнання тощо. Потреба ДП «Коростенський лісгосп АПК» у кредитних ресурсах здебільшого пов'язана з невідповідністю в часі між витратами підприємства на закупівлю товарів і отриманням виручки від продажу.

Здійснити стимулювання припливу грошових коштів можна за рахунок зовнішніх джерел фінансування: торгових кредитів, давальницької сировини, банківських кредитів; факторингу (продажу дебіторської заборгованості), короткострокової оренди.

Підприємство може бути прибутковим за даними бухгалтерського обліку і звітності і в той же час відчувати певні ускладнення в оплаті своїх поточних зобов'язань. Однією з причин такої ситуації є специфіка відображення інформації в звітності про фінансові результати, яка полягає у використанні методу нарахувань та відповідності доходів і витрат. Інформація про потоки грошових коштів формується за касовим методом, тобто за фактом їх руху на рахунках в банку і в касі підприємства. Результатом використання різних методів формування інформації є невідповідність реального потоку грошових коштів і прибутку, відображеного у звітності .


Подобные документы

  • Економічна сутність і класифікація грошових коштів підприємства; мета, завдання, принципи їх обліку, аудиту; аналіз нормативно-правової бази. Особливості обліку та аудиту грошових коштів на ТОВ "Горобина", відображення інформації у фінансовій звітності.

    дипломная работа [204,7 K], добавлен 13.11.2011

  • Організаційно-правові аспекти функціонування бухгалтерії та обліку грошових коштів СТОВ "Злагода". Розробка посадової інструкції бухгалтерів по обліку грошових коштів та їх потоків. Впровадження комп’ютерних технологій з організації грошових коштів.

    курсовая работа [34,4 K], добавлен 20.02.2011

  • Законодавчо-нормативне регулювання аудиту грошових коштів. Аналіз показників діяльності і фінансової стійкості підприємства та визначення зон аудиторського ризику. Планування аудиту грошових коштів та перевірка їх обліку. Складання аудиторського висновку.

    курсовая работа [443,3 K], добавлен 21.12.2013

  • Використання грошових коштів в роботі, правові засади організації бухгалтерського обліку та аудиту. Облік грошових коштів та їх відображення у фінансовій звітності. Автоматизація обліку руху грошових коштів за допомогою програми "1С:Підприємство".

    дипломная работа [1,7 M], добавлен 15.03.2014

  • Операції з грошовими коштами. Проведення аудиту грошових коштів. Удосконалення методики складання звіту про рух грошових коштів. Особливості змін в оборотних активах. Зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей.

    курсовая работа [24,3 K], добавлен 16.12.2011

  • Обґрунтування організації обліку і аудиту грошових коштів: принципи, види, законодавче регулювання. Аудит грошових коштів на підприємстві "Антал-Плюс": завдання, об'єкти, джерела інформації; аналіз і оцінка системи внутрішнього контролю; зони ризику.

    курсовая работа [157,5 K], добавлен 29.10.2011

  • Сутність, завдання і значення обліку грошових коштів в системі управління ліквідними активами підприємства. Правові засади організації бухгалтерського обліку грошових коштів. Звіт про рух грошових коштів як основа для управління рухом грошових коштів.

    курсовая работа [162,0 K], добавлен 19.06.2011

  • Форма ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Інвентаризація грошових коштів в касі і оформлення інвентаризації на ТОВ "Юсес-Львів". ООблік грошових коштів на розрахункових рахунках у банках. Відображення в обліку господарських операцій.

    курсовая работа [229,9 K], добавлен 25.05.2016

  • Побудова обліку та аудиту грошових коштів. Формування системи на відкритому акціонерному товаристві "Херсонські комбайни". Синтетичний та аналітичний облік. Грошовий поток та необхідність його аналізу. Аналіз руху грошових коштів за непрямим методом.

    дипломная работа [121,0 K], добавлен 16.09.2008

  • Організація та методики обліку, аналізу і аудиту грошових коштів на рахунках в банку. Інформаційні системи та технології обліку. Теорія аналізу фінансової діяльності підприємства. Оцінка фінансово-господарської діяльності ПП "Івасюк Федір Петрович".

    курсовая работа [500,7 K], добавлен 21.10.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.