Окремий порядок відображення в обліку встановлено для тих курсових різниць, які виникають щодо фінансових інвестицій в господарські одиниці за межами України. П (С) БО 21 "Вплив змін валютних курсів" передбачено, що відображаються у складі іншого додаткового капіталу (субрахунок 425 "Інший додатковий капітал" в кореспонденції з рахунком 14 "Довгострокові фінансові інвестиції"). Від'ємна сума курсової різниці вираховується із суми іншого додаткового капіталу, залишок наводиться зі знаком "мінус".

При обліку операцій в іноземній валюті необхідно пам'ятати, що об'єктами визначення курсових різниць є лише монетарні статті балансу.

Відповідно до ПС (Б) О 21 "Вплив змін валютних курсів" монетарні статті - статі балансу про грошові кошти, а також про такі активи і зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів (отже, до них відносяться гроші та їх еквіваленти, дебіторська та кредиторська заборгованість, яка буде погашатися грошовими коштами).

У свою чергу, немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні. До немонетарних статей відносяться основні засоби, нематеріальні активи, запаси, бартерні зобов'язання. З урахуванням вимог п.6 П (С) БО 21 "Вплив змін валютних курсів" до немонетарних статей також відносяться:

- сума заборгованості за отриманими або перерахованими авансами (попередньою оплатою), яка буде погашатися поставкою товарів (робіт, послуг) (тобто суми залишків за рахунками 371 "Розрахунки за виданими авансами" та 681 "Розрахунки за авансами одержаними");

- заборгованість підзвітних осіб за коштами, виданими на відрядження або господарські потреби (суми залишку за субрахунком 372 "Розрахунки з підзвітними особами"), за винятком випадків, коли підзвітна особа повертає невикористані підзвітні суми.

Важливим питанням при обліку курсових різниць є також періодичність їх розрахунку. Згідно з п.8 П (С) БО 21 "Вплив змін валютних курсів" визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на такі дати:

- на дату здійснення розрахунків (наприклад, заборгованість перед постачальниками за отриманий товар спочатку відображується за курсом на дату отримання товару, а потім перераховується за курсом на дату оплати);

- на дату балансу.

Отже, на кожну дату складання звітності статті балансу відображаються наступним чином:

1. Монетарні статті в іноземній валюті - з використанням валютного курсу на дату балансу - здійснюється їх перерахунок і визначення курсових різниць.

2. Немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких до балансу пов'язано з операцією в іноземній валюті, - за валютним курсом на дату здійснення операції, тобто перерахунок їх не здійснюється і курсові різниці не визначається.

3. Немонетарні статті, відображені за справедливою вартістю в іноземній валюті - за валютним курсом на дату визначення цієї справедливої вартості, тобто перерахунок їх також не здійснюється і курсові різниці не нараховується.

Приклад 1: Курс долара на 01.04.2016 = 26,21, на 31.01 - 25,18 грн. за 1 дол. Залишок коштів - 1000 дол. Курсова різниця обчислюється: 1000 * (25,18 - 26,21) = - 1030,00 грн.

Якщо на останній банківський день кварталу на поточному рахунку в іноземній валюті є валюта потрібно провести переоцінку цієї валюти за курсом НБУ на цей день і визначити:

Відображення позитивної чи негативної курсової різниці

Операції	Дт	Кт
Витрати від курсової різниці (якщо курс на кінець кварталу знизився)	84 (945)	312
Дохід від курсової різниці (якщо курс на кінець кварталу виріс)	312	714

Приклад 2. Визначимо курсову різницю на дату балансу.

Відображення курсової різниці на дату балансу

№ з/п	Господарські операції	Дт	Кт	Сума, грн.
1	Відображення доходу від зміни курсових різниць на останній день квітня при наявності коштів на валютному рахунку в сумі 1000 євро (29,84-28,60) х 1000	312	714	1240
2	Відображення витрат від зміни курсових різниць на останній день березня при наявності коштів на валютному рахунку в сумі 1000 євро (29,50-29,68) х 1000	84 (945)	312	-180
3	Відображення доходу від зміни курсових різниць на останній день квітня при наявності коштів на депозитному рахунку в сумі 2000 євро (29,84-28,60) х 2000	314	714	2480
4	Відображення доходу від зміни курсових різниць на останній день квітня при наявності дебіторської заборгованості з покупцями в сумі 1000 євро (29,84-28,60) х 1000	362	714	1240
5	Відображення доходу від операційних курсових різниць на останній день квітня при наявності кредиторської заборгованості в сумі 1000 євро (29,84-28,60) х 1000	632	714	2480
6	Відображення втрат від зміни курсових різниць на останній день березня при наявності кредиторської заборгованості з постачальниками в сумі 1000 євро (29,50-29,68) х 1000	945	632	-180

Приклад 3. Торговельне підприємство "Авантаж" 26.09.2015 р. відвантажило нерезиденту, підприємству "Algeco" (Польща), товар на суму 50000,00 дол. США. На дату відвантаження валютний (обмінний) курс НБУ становив 21,46 грн. за 1,00 дол. США. Підприємство "Algeco" (Польща) розрахувалося з торговельним підприємством "Авантаж" 29.09.2015 р. На дату оплати товару валютний (обмінний) курс НБУ становив 21,58 грн. за 1,00 дол. США.

Рішення: Враховуючи умови прикладу, виходить, що датою виникнення валових доходів у торговельного підприємства "Авантаж" буде 26.09.2015 р. і ці валові доходи становитимуть 1073000,00 грн. (50000,00 дол. США х 21,46 грн). Балансова вартість іноземної валюти також дорівнюватиме сумі 1073000,00 грн, тобто за курсом, що діяв на 26.09.2015 р. В бухгалтерському обліку повинні відобразити курсові різниці згідно п.8 ПС (Б) О 21.

Відображення в обліку валютних курсових різниць, що виникають при експортних операціях

№ з/п	Дата	Зміст операції	Бух. облік	Сума
			Д-т	К-т
1.	26.09.2015	Відвантажено товар покупцю і визначено дохід	90	28	50000,00 дол. США 1073000,00 грн.
			362	702
2.	29.09.2015	Отримано іноземну валюту від покупця	312	362	50000,00 дол. США 1073000,00грн.
3.	29.09.2015	Відображено у бухгалтерському обліку курсову різницю на момент розрахунків	362	714	0,00 дол. США 6000,00 грн.

Приклад 4.

Торговельне підприємство "Авантаж" для оплати товару за імпортним контрактом 06.10.2015 р. придбало 50000,00 дол. США за валютним курсом НБУ 22,01 грн. за 1,00 дол. США.

Відображення в обліку валютних курсових різниць, що виникають при імпортних операціях

№ з/п	Дата	Зміст операції	Бухоблік	Сума
			Д-т	К-т
1.	06.10. 2015 р.	Передано національну валюту (гривні) до обслуговуючого банку для купівлі іноземної валюти	314	311	1100500,00 грн
2.	06.10. 2015 р.	Зараховано на валютний рахунок суму іноземної валюти	312	314	50000,00 дол. США 1100500,00 грн

Приклад 5. Підприємство імпортує товар на умовах 100% передоплати на суму 15000 дол. США за курсом НБУ 29,0 грн. /дол. США. Право власності на товар переходить за датою перетину товарами митного кордону України. Курс НБУ на дату митного оформлення товару - 29,8 грн. /дол. США. Мито - 14000 грн. (сума умовна). А сума ПДВ у МД (вважаємо, що договірна вартість товару не нижча за митну вартість) дорівнює: ( (15000 х 29,8 + 14000) х 20% = 92200 грн.

Придбання імпортних товарів на умовах 100% передоплати

№	Операції	Бух. облік	Сума, дол. США/ грн
		Дт	Кт
1	Перераховано нерезиденту аванс за товар (15000*29,00)	3712	312	15000 дол. США 435000 грн
2	Перераховано на митницю ПДВ, мито	377	311	106200
3	ПДВ, сплачений на митниці (дата МД визначає факт набуття права на ПК з ПДВ)	641	377	92200
4	Оприбутковано отримані від нерезидента товари (на дату переходу права власності на них). Мито віднесено до первісної вартості товару	281 281	632 377	15000 дол. США 435000 грн 14000
5	Списання передоплати на вартість оприбуткованих товарів	632	3712	15000 дол. США 435000 грн
6	Відображено у бухгалтерському обліку курсову різницю на момент розрахунків	945	632	12000

2.2 Організація обліку валютних операцій на валютних рахунках у банку та в касі

Підприємства, які здійснюють ЗЕД, мають право відкривати рахунки в іноземній валюті, що регулюється Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, яка затв. постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 р. за № 1172/8493.

Рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення усіх видів банківських операцій відкриваються у будь-яких банках України за вибором клієнта і за згодою цих банків.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприємству для проведення розрахунків в безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій та для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті.

Для відкриття рахунків в іноземній валюті підприємства подають установам банків пакет необхідних документів, як і для відкриття поточних рахунків в національній валюті.

Якщо поточний рахунок в іноземній валюті відкривається в тому самому банку, де відкрито поточний рахунок у національній валюті, то надання пакета документів не обов'язкове (крім заяви про відкриття рахунку та картки із зразками підписів і відбитком печатки).

Поточний рахунок в іноземній валюті фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності відкривається на підставі договору за умови пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу, та подання до уповноваженого банку:

- заяви встановленої форми;

- копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності, засвідченої нотаріально чи органом, що видав свідоцтво;

- картки із зразками підписів, що надаються у присутності працівника банку, який відкриває рахунок, та засвідчуються цим працівником або нотаріально.

Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, додатково подають копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника соціальних страхових внесків, засвідчену в установленому законодавством порядку.

Поточний рахунок в іноземній валюті фізичній особі-резиденту відкривається на підставі:

- заяви;

- документа, що засвідчує особу (паспорт або документ, що замінює його);

- договору на відкриття та обслуговування рахунку між установою банку та громадянином;

- картки із зразками підписів, які надаються у присутності працівника банку, що відкриває рахунок, та засвідчуються цим працівником.

Поточний рахунок в іноземній валюті фізичній особі-нерезиденту відкривається на підставі договору за умови пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу, та подання до уповноваженого банку:

- заяви встановленої форми;

- картки із зразками підписів, що надаються у присутності працівника банку, який відкриває рахунок, та засвідчуються цим працівником;

- засвідченої нотаріально копії легалізованого дозволу центрального банку іноземної країни на відкриття рахунку у разі, якщо це передбачено міжнародними договорами України.

Установа банку у разі відкриття поточного рахунку в іноземній валюті зобов'язана повідомити про це податкові органи за місцем реєстрації власника рахунка та національний банк України для включення до зведеного електронного реєстру власників рахунку.

Облік операцій по валютному рахунку здійснюється за платіжними банківськими документами, особливістю є те, що при переказу коштів за кордон платіжні документи оформляються англійською мовою.

Облік коштів на валютному рахунку банк веде в двох грошових одиницях: в іноземній валюті в якій здійснювалась операція, і в гривневому еквіваленті, перерахунок якого проводиться за курсом Національного банку України. Про всі здійснені операції банк повідомляє власників шляхом видачі виписок з додаванням підтверджуючих документів.

Підприємства облік валютних коштів ведуть на рахунку 31 "Рахунки в банках", в розрізі субрахунків: 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті", 314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті". Ці рахунки призначені для безготівкових розрахунків. Ці рахунки активні, за Дт відображається надходження грошових коштів, за Кт - використання.

Надходження і витрачання готівки в іноземній валюті відображається на рахунку 30 "Каса", в розрізі субрахунків: 302 "Каса в іноземній валюті", 304 "Операційна каса в іноземній валюті".

Таблиця 2

Облік операцій на рахунках у банку в іноземній валюті

Зміст операцій	Бух. облік	Сума, USD/грн
	Дт	Кт
Зараховано валютну виручку на валютний рахунок (5000*25,27) =126350,00грн.	312	362	5000 дол. США 126350 грн
Одержано в касу з поточного рахунку в іноземній валюті (300*25,27) =7581 грн.	302	312	300 дол. США 7581 грн
Списано суму валютної виручки для продажу (500*25,27) =12635 грн.	334	312	500 дол. США 12635 грн
Виставлено акредитив з поточного рахунку в іноземній валюті для розрахунків з іноземним постачальником (2000*25,27=50540)	314	312	2000 дол. США 50540 грн
Перераховано з поточного рахунка в іноземній валюті для розрахунків з іноземними постачальниками (1000*25,27=25270)	632	312	1000 дол. США 25270 грн
Перераховано з рахунка акредитивів для розрахунків з іноземними постачальниками (2000*25,27) =50540 грн.	632	314	2000 дол. США 50540 грн
Відображення доходу від зміни курсових різниць на останній день звітного періоду, якщо курс став 25,27 (25,27-25,18) *1200=108 грн.	312	714	108 грн
Відображення витрат від зміни курсових різниць на останній день звітного періоду, якщо курс став 25,18 (25,18-25,27) *1200= - 108 грн.	945	312	-108 грн

Приклад 1. З валютного рахунка підприємства в касу отримано 500 USD. З них: 400 USD видано на відрядження, 100 USD повернуто в банк. Курс НБУ при отриманні коштів 24,00 грн., при поверненні в банк 25,15 грн. за 1USD.

Облік операцій в касі в іноземній валюті

Зміст операцій	Бух. облік	Сума, дол. США/грн
	Дт	Кт
Отримано з валютного рахунка в касу (500*24.00)	302	312	500 дол. США 12000 грн.
Видано на відрядження (400*24.00)	372	302	400 дол. США 9600 грн.
Повернуто в банк на валютний рахунок (100*25.15)	312	302	100 дол. США 2515 грн.
Відображено нарахування курсової різниці (25.15-24.00) *100	302	714	115 грн.

2.3 Облік операцій з придбання іноземної валюти

Для купівлі іноземної валюти резидент повинен подати до обслуговуючої його банківської установи документи, які є підставою для купівлі валюти. Вони різні для різних видів операцій. Наприклад, для розрахунків за торговими операціями до банку подаються наступні документи:

1. Договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України

2. Вантажно митну декларацію (якщо предметом угоди є товар)

3. Акт виконаних робіт, послуг

4. Документи передбачені при документальній формі розрахунків (акредитив, інкасо)

5. Довідку з Державної фіскальної служби України про те, що резидент зареєстрований як платник податків, надається інформація про основний поточний рахунок резидента в гривнях та поточний рахунок в іноземній валюті, визначений як рахунок з якого перераховуються придбані на МВРУ кошти в іноземній валюті, обов'язково зазначається відсутність податкової заборгованості. Термін дії довідки - 90 днів. Довідка є обов'язковою для усіх випадків купівлі валюти.

6. Заява на купівлю іноземної валюти.

7. Платіжне доручення на перерахування банку коштів для придбання іноземної валюти (сума коштів повинна включати вартість валюти за максимальним курсом купівлі, комісійну винагороду та збір до Пенсійного фонду).

Після купівля іноземної валюти на оригіналах поданих документів роблять відмітку уповноваженого банку про дату купівлі валюти і її суму, що підтверджується підписом відповідального працівника валютного відділу або печаткою банку. Копії цих документів завіряються підписом керівника і печаткою підприємства і залишаються в банку.

Придбана в установленому порядку іноземна валюта повинна бути використана резидентом за цільовим призначенням протягом 5-ти робочих днів з моменту зарахування її на поточний рахунок. У випадку порушення зазначеного терміну придбана іноземна валюта продається уповноваженим банком протягом 5-ти робочих днів на МВРУ. Якщо при цьому виникає додатна курсова різниця то вона перераховується до держбюджету, а від'ємна - відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Комісійна винагорода за проведення банком операцій купівлі - продажу валюти сплачується клієнтами банків у гривнях, розмір комісії серед українських банків коливається в межах 0,1-2 %, і залежить від обсягів операцій в валюті. Розраховуємо суму гривень, необхідну для купівлі інвалюти. Для цього пропонуємо скористатися такою формулою:

ЗС = Сінв* (100%+ Ск) /100 (1)

де,

ЗС - загальна сума гривень для купівлі інвалюти;

Сінв - сума коштів, необхідна безпосередньо для придбання інвалюти (кількість інвалюти, помножена на очікуваний максимальний курс купівлі);

Ск - ставка комісії банку у відсотках.

Приклад 1. Підприємству потрібно 80 тис. російських рублів для виконання зовнішньоекономічного договору на купівлю товару. У Заяві зазначено максимальний курс купівлі - 0,38 грн. /1 руб. Ставка комісійної винагороди банку - 1,2%.

Рішення: Для купівлі рублів підприємству треба перерахувати банку не менше: (80000*0,38) =30400+ (30400 х 1,2%) =30764,80 грн.

Приклад 2. Підприємство "Альфа" уклало договір з нерезидентом на придбання товарів на суму 10000$. Для здійснення розрахунків підприємство купує валюту в банку по курсу 25,11 грн. за $. Курс НБУ на дату зарахування придбаної валюти 25,09 грн. за $. Комісійна винагорода банку - 0,5% вартості придбаної валюти в гривневому еквіваленті.

Відображення купівлі іноземної валюти

№ п/п	Зміст господарських операцій	Дт	Кт	Сума, грн.
1	Перерахування коштів банку для придбання валюти	333	311	253000,00
2	Зарахована придбана валюта по курсу НБУ на дату зарахування (10000$ х 25,09)	312	333	250900,00
3	Нарахована сума комісійної винагороди банку (250900 х 0,5%)	92	333	1254,50
4	Повернення банком надмірно перерахованих грошових засобів	311	333	1745,50
5	Відображена різниця між курсом придбання валюти і курсом НБУ на дату зарахування	945	333	5018,00

2.4 Облік операцій з продажу іноземної валюти

Для продажу інвалюти потрібно оформити Заяву про продаж інвалюти. У ній, крім звичайних реквізитів для такого роду документів-найменування і місцезнаходження уповноваженого банку, дати складання, назви підприємства, номера його поточного рахунка і т.д., - обов'язково зазначається мінімальний курс, нижче якого ви б не хотіли продавати валюту, а також порядок виплати комісійної винагороди.

До речі, на практиці вартість такої послуги окремим платежем, як правило, не оплачують. Банк відраховує її самостійно з грошей, отриманих від продажу валюти. Так що, на поточний гривневий рахунок потрапить виручка за винятком комісійної винагороди.

Виконати заявку підприємства про продаж інвалюти банк зобов'язаний протягом 30 днів починаючи з дня його оформлення (причому сам день оформлення не враховують).

При відображенні продажу валюти в обліку фіксують згорнутий результат, тобто у доходах чи витратах відобразиться маржа. Додатна різниця між ціною продажу інвалюти та її балансовою вартістю прямує до доходу Кт 711, а від'ємна - до витрат Дт 942.

Приклад 1. Підприємство "Альфа" отримало виручку в іноземній валюті за реалізовані на експорт товари в сумі 10000$.

При отриманні підприємством вся сума валютної виручки була конвертована в гривні. Комісійна винагорода банку - 1% від гривневого еквівалента реалізованої іноземної валюти.

Курс НБУ на дату зарахування - 25,17 грн за $, на дату списання валюти для продажу - 25,07 грн за $. Курс продажу - 25,15 грн за $, курс НБУ на дату продажу - 25,07 грн за $.

Відображення реалізації іноземної валюти

№	Зміст господарських операцій	Дт	Кт	Сума, грн.
1	Зараховано валютну виручку на розподільчий рахунок в банку (10000$ по курсу 25,17)	314 362	362 702	251700,00 251700,00
2	Перерахування валютних коштів для продажу (по курсу 25,07)	334	314	250700,00
3	Відображена курсова різниця	945	314	1000,00
4	Зараховані гривни на поточний рахунок підприємства від реалізації іноземної валюти	311 311	334 711	250700,00 800,00
5	Відображена вартість послуг банку за конвертацію іноземної валюти	92	334	2515,00

2.5 Розрахунки з контрагентами

Розрахунки у ЗЕД відповідно до ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р. № 15-93 у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки. Отже, форми розрахунків за експортно-імпортними операціями здійснюються у безготівковій формі.

В Україні безготівкові розрахунки між контрагентами, відповідно до ст.1088 Цивільного кодексу України, можуть проводитися у формі акредитиву, інкасо, платіжними дорученнями, чеками, а також іншими розрахунками.

Відповідно до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР існують певні обмеження щодо здійснення розрахунків за експортними та імпортними операціями. Зокрема, в ст.1 цього закону визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта.

Ст.2 даного Закону визначає обмеження для імпортних операцій: імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

В міжнародній практиці розрахунки за зовнішньоекономічними операціями регулюються рядом нормативних документів: Міжнародні правила трактування торгових термінів ІНКОТЕРМС в редакції 1990, 2000, 2010 рр., "Уніфіковані правила по інкасо" Міжнародної торгової палати 1995 р. (публікація 552), "Уніфіковані правила і звичаї для документарних акредитивів", розроблені і затверджені Міжнародною торговою палатою в 1984 р. зі змінами, внесеними в них в 1993 р. (публікація 500), Вексельна (1930 р.) та Чекова (1931 р.) конвенції.

Виділяють такі форми розрахунків між резидентом і не резидентом:

1. Акредитив.

2. Інкасо.

3. Вексельні розрахунки.

4. Банківський переказ.

5. Розрахунки за відкритим рахунком.

6. Чекові розрахунки.

7. Оплата в натуральній формі (бартерні (товарообмінні) операції).

8. Розрахунки за комерційним кредитом.

9. Поштові перекази.

10. Телеграфні перекази.

11. Грошові перекази за допомогою системи СВІФТ (SWIFT).

12. Клірингові розрахунки.

13. Платежі готівкою.

14.100% авансовий платіж.

15. Оплата грошовими коштами.

16. "Нетрадиційні": передача відступного; зарахування; за угодою сторін (новація); прощення боргу; збіг в одній особі боржника і кредитора; неможливість виконання зобов'язань; смерть фізичної особи; ліквідація юридичної особи.

Різноманітність форм розрахунків у ЗЕД надає можливість суб'єктам господарювання вибирати ефективні та оптимальні форми оплати за експортно-імпортними контрактами. Найбільш поширеними серед авторів навчальної та періодичної літератури (В.П. Галушко, Н.М. Ткаченко, Г. Н Бурлак, Т.Н. Бабченко, Е.Г. Бровкова) є розрахунки за акредитивом, векселем, банківські перекази за платіжними дорученнями та інкасо. Менше авторів виділяють такі форми розрахунків як оплата в натуральній формі, розрахунки за комерційним кредитом, за чеком, поштові та телеграфні перекази, клірингові розрахунки та грошові перекази за допомогою системи СВІФТ (товариство всесвітнього міжбанківського фінансового телезв'язку).

Достовірність, зрозумілість та оперативність даних бухгалтерського обліку є основою для прийняття ефективних управлінських рішень в частині розрахунків з іноземними покупцями та постачальниками. Облікова інформація повинна складатися із сукупності даних про послідовність виконання зовнішньоекономічних договорів. Одним з елементів якої є здійснення розрахунків за експортом та імпортом товарів і послуг. Бухгалтерський облік розрахунків з іноземними контрагентами можна поділити на такі складові:

облікове відображення розрахунків з постачальниками та підрядниками за імпортом товарів і послуг;

облікове відображення розрахунків з покупцями та замовниками за експортом товарів і послуг;

облікове відображення розрахунків з іншими кредиторами та дебіторами.

Інформація про розрахунки з іноземними постачальниками та покупцями міститься як в синтетичному, так і аналітичному обліку підприємства.

Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій передбачено рахунки для облікового відображення розрахунків з вітчизняними (субрахунок 361) та іноземними (субрахунок 362) покупцями і замовниками, а також вітчизняними (субрахунок 631) та іноземними (субрахунок 632) постачальниками і підрядниками.

Чи дозволено здійснювати взаємозалік із іноземним контрагентом? Чи будуть накладені на резидента штрафні санкції у разі, якщо буде мати місце недоотримання частини товару від постачальника-нерезидента?

Взаємозалік у ЗЕД на сьогодні заборонений (п.4 Постанови НБУ №140). У разі неповного отримання імпортної продукції слід пам'ятати, що банк зніме з контролю імпортну операцію лише після отримання інформації про цю операцію в реєстрі МД - якщо для митного оформлення продукції використовується МД, або після пред'явлення підприємцем документа (крім МД), який використовується для митного оформлення послуг. Тож якщо від нерезидента не буде отримано залишку недопоставленого товару або не буде повернено передоплату за цю частину товару протягом 90 днів з дати передоплати, резиденту доведеться подавати декларацію про валютні цінності. Окремих штрафів з боку податківців, крім пені за порушення 90-денного строку розрахунків, у цьому разі можна не очікувати.

Приклад. МП "Авантаж" 25 листопада 2015 р. перерахувало 9500,00 євро (66452,50 грн.) на рахунок AG "Algeco" у VASB "Hanza-bank" у м. Вроцлав (Польща). Курс євро на 25 листопада 2015 р. - 25,20 грн. за один євро. Припустимо, що 29.11.15 р. курс євро до гривні змінився і став дорівнювати 25,50 грн. за один євро. А 30.11.15 р. від AG "Algeco" отримано товар на суму 5000,00 євро. Відповідно до умов договору товар, що залишився, на суму 4500,00 євро має бути поставлений у грудні 2015 р. По отриманому товарі МП "Авантаж" оплатило митний збір (400,00 грн.), мито (420,00 грн.) і ПДВ (25200,00 грн.). Крім цього, МП "Авантаж" оплатило МП "Арарат" (резиденту України) 4800,00 грн. (у тому числі ПДВ) за надані послуги з транспортування товару з м. Вроцлав до м. Київ. У бухгалтерському обліку підприємства МП "Авантаж" зазначені операції відобразяться в такий спосіб.

Відображення в бухгалтерському обліку підприємства "Авантаж"

№ з/п	Зміст операції	Бух. облік	Сума, грн.
		Дт	Кт
1	Перерахування 9500,00 євро на рахунок AG "Algeco" у вигляді авансу	371	3121	239400
3	Отримані від AG "Algeco" товари на суму 5000,00 євро	28	632	126000
4	Раніше перерахований аванс переводиться в рахунок виконаних зобов'язань AG "Algeco"	632	371	126000
5	Віднесено до первісної вартості товару суму нарахованого митного збору	28	3771	400,00
6	Віднесено до первісної вартості товару суму нарахованого мита	28	3772	420,00
7	Здійснено оплату ПДВ	641	311	25200
8	Здійснено оплату митного збору	3771	311	400,00
9	Здійснено оплату мита	3772	311	420,00
10	Витрати з транспортування товару віднесені до його первісної вартості	28	631	4000,00
11	Відображено ПДВ, що ввійшов до податкового кредиту по отриманих послугах із транспортування товару	641	631	800,00
12	Здійснено оплату транспортних послуг, отриманих від МП "Арарат"	631	311	4800,00

Заборгованість постачальника-нерезидента та її погашення відображається так само, як і будь-якого вітчизняного постачальника, в Журналі № 3 в його "Відомості 3.3 аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядчиками (до рахунка 63)", за винятком однієї особливості: вона відображається одночасно й в іноземної, і в національній валюті.

2.6 Поняття, значення та ведення обліку овердрафту

Овердрафт - це надання позичальникові (юридичній особі) коштів шляхом кредитування банком його розрахункового рахунка. Простіше кажучи, овердрафт дає клієнтові право оплачувати платіжні доручення у розмірах, що перевищують залишок на поточному рахунку.

Банк своїм клієнтам може надати різні види овердрафту, наприклад:

1) стандартний овердрафт;

2) овердрафт авансом - надається клієнтові, який відповідає вимогам банку, з метою залучення (повернення) його на розрахунково-касове обслуговування;

3) овердрафт під інкасацію - надається клієнтам, які відповідають вимогам банку і не менше 75% оборотів за кредитом розрахункового рахунка яких становить грошова виручка, що інкасується (у т. ч. здана на розрахунковий рахунок самим клієнтом);

4) технічний овердрафт - надається клієнтові без урахування його фінансового становища, під оформлені на рахунок позичальника платежі (продаж/купівля валюти на біржі, до повернення термінового депозиту або інші гарантовані надходження на рахунок клієнта).

Овердрафт за своєю суттю аналогічний звичайному кредитуванню, проте має низку переваг.

По-перше, отримання овердрафту - більш швидка процедура, адже не потребує надання техніко-економічного обґрунтування і багатьох додаткових документів. Ось перелік документів, що надаються банку в цьому випадку:

1) заявка на овердрафтовий кредит;

2) документи, що характеризують фінансове становище підприємства (Баланс, Звіт про фінансові результати, перелік дебіторів та кредиторів, інформація про надходження на рахунки клієнта за останні 2 місяці тощо).

По-друге, овердрафт може надаватися без наявності будь-якого забезпечення (так званий бланковий овердрафт). При наданні стандартного овердрафту як забезпечення можуть виступати рухоме і нерухоме майно позичальника, гарантії банків, фінансове (майнове) поручительство третіх осіб.

По-третє, овердрафт не має цільового характеру, тобто передбачається, що позичальник сам визначає розподіл та призначення використання позикових засобів. Крім того, надання кредиту потребує наявності додаткового розрахункового рахунка, а використання овердрафту дозволяє здійснювати платежі з поточного рахунка, що певною мірою полегшує ведення бухгалтерського обліку. Отже, кредит з використанням овердрафту дає підприємству змогу протягом певного періоду здійснювати термінові платежі навіть за тимчасової відсутності коштів на його рахунку. Тобто банк надає підприємству кредит шляхом виконання платіжних доручень на списання коштів у сумі понад залишок на його поточному рахунку в межах ліміту овердрафту.

Кредит за допомогою овердрафту може бути виданий тривалістю від декади, місяця і до року залежно від потреби позичальника та від виду овердрафту.

Як правило, банки обмежують не стільки можливість отримання овердрафту клієнтами, скільки його суму або ліміт. Ліміт овердрафту є максимально допустимою сумою фактичної заборгованості на кожен момент часу.

Ліміт під кожен вид овердрафту розраховується окремо за методикою розрахунку ліміту овердрафту. Методика розрахунку ліміту кожним банком обирається індивідуально.

Розглянемо кілька варіантів такого розрахунку. При наданні стандартного овердрафту ліміт розраховується за формулою:

L = T / 2 (2)

де,

L - розрахунковий ліміт овердрафту;

Т - мінімальний усічений місячний кредитовий оборот за розрахунковим рахунком клієнта.

Мінімальний усічений місячний кредитовий оборот за розрахунковим рахунком клієнта у банку розраховується таким чином:

1) від кожного місячного кредитового обороту за розрахунковим рахунком за останні три повні місяці віднімаються по три максимальні надходження протягом відповідного місяця. У розрахунку не враховуються отримані кошти за кредитами;

2) з отриманих усічених оборотів (за 3 місяці) вибирається місяць із найменшими оборотами, який і використовується у подальших розрахунках.

При розрахунку ліміту за овердрафтом авансом використовується формула:

L = T (a) / 3 (3)

де,

L - розрахунковий ліміт овердрафту;

Т (а) - мінімальний усічений місячний кредитовий оборот за розрахунковим рахунком клієнта за мінусом майбутніх платежів з погашення заборгованості за кредитами і сплатою відсотків банкам-кредиторам.

Звертаємо увагу, що кожен банк може мати свою методику розрахунку, і розмір наданого банком ліміту залежить більше від стабільного фінансового становища підприємства і від його позитивної кредитної репутації.

За відкриття овердрафту банк стягує фіксовану одноразову плату, яку слід сплатити при укладенні договору.

Умови процентної ставки або плати за користування овердрафтом найбільш суб'єктивні і залежать від кредитної політики банку.

Один із варіантів - це коли відсотки за користування овердрафтом нараховуються один раз на місяць на суму фактичної заборгованості і за фактичний термін використання кредиту за методом "факт/365 днів" і підлягають сплаті у тому місяці, в якому вони нараховані. Також банк може вибрати варіант, коли відсотки за користування овердрафтом нараховуються щодня на суму дебетового сальдо (для позичальника така сума буде відображена червоним залишком за Д-т 311) за поточним рахунком клієнта, яка була закрита за рахунок овердрафту. Погашаються відсотки щодня автоматично з поточного рахунка, що працює у режимі овердрафту.

Крім того, якщо підприємство - користувач овердрафтом захоче внести до кредитного договору які-небудь зміни, наприклад про збільшення ліміту, то за це також треба буде сплатити встановлену суму. За невчасне повернення наданого кредиту за овердрафтом банк стягає пеню і підвищені відсотки.

Відображення овердрафту в бухгалтерському обліку залежатиме від того, на який термін він наданий. Якщо термін використання овердрафту встановлено у межах місяця і менше, то щоб уникнути зайвих записів в обліку доцільно відображати "червоний" залишок за рахунком 311 "Поточний рахунок у національній валюті". Такий самий порядок обліку знайде своє відображення й у разі коли термін овердрафту - у межах кварталу.

Якщо ж його термін перевищує один квартал, то цілком логічно використовувати для обліку рахунок 60 "Короткострокові позики".

Варіант 1. При відображенні овердрафту з використанням "червоного" залишку за рахунком 311 облік є аналогічним обліку при складанні звичайної банківської виписки. Тобто після оплати банком платіжних документів понад залишок коштів на поточному рахунку в обліку підприємства утворюється кредитове сальдо за рахунком 311. Якщо таке сальдо буде значитися в обліку підприємства на дату балансу, то його треба буде відображати у IV розділі Пасиву балансу.

Варіант 2. При використанні рахунка 601 "Короткострокові кредити банків у національній валюті" овердрафт відображається за кредитом рахунка, а його погашення - за дебетом. При такій схемі сума овердрафту також відображатиметься у балансі, як і при першому варіанті.

Як бачимо, відображення овердрафту з використанням як першого, так і другого варіантів не призводить до спотворення фінансової звітності.

Одноразова плата, внесена підприємством перед відкриттям послуги овердрафту, в бухгалтерському обліку відноситься до витрат звітного періоду і відображається на рахунку 952 "Інші фінансові витрати" або 84 "Інші операційні витрати" залежно від класу витратних рахунків, що використовується підприємством. Як варіант, цю суму можна відображати у складі витрат майбутніх періодів на рахунку 39 доти, доки підприємство не почне використовувати кредитні кошти.

Відсотки за використання кредиту у вигляді овердрафту, як і будь-які інші відсотки, в бухгалтерському обліку підприємства відносять до витрат звітного періоду і відображають на субрахунку 951 "Відсотки за кредит".

Що ж до штрафних санкцій, які можуть виникнути у підприємства у разі невиконання умов кредитного договору, то в бухгалтерському обліку вони відображатимуться на субрахунку 948 "Визнаних пеня, штрафи, неустойки".

Таблиця 3. Відображення в обліку овердрафту з використанням "червоного" залишку за рахунком 311

№ з/п	Зміст операції	Бух. облік	Сума, грн
		Д-т	К-т
1	2	3	4	5
	Залишок коштів на р/р на 01.08.2015 р.	311	-	550
1.	Перераховано банку за відкриття кредитної лінії за овердрафтом	6851	311	150
2.	Відображено витрати, пов'язані з відкриттям кредитної лінії за овердрафтом	952	6851	150
3.	Перераховано кошти постачальникові за матеріали з використанням овердрафту	631	311	120000
	Залишок коштів на р/р на 15.08.2015 р. "червоним"	311	-	-119600
4.	Відображено надходження коштів від покупця за товари	311	361	50000
	Залишок коштів на р/р на 31.08.2015 р. "червоним"	311	-	-69600
5.	Відображено надходження коштів від покупця за товари 02.09.2015 р.	311	361	100000
6.	Відображено суми відсотків, нарахованих банком за використання овердрафту	951	684	350
7.	Перераховано банку наприкінці місяця належні йому відсотки	684	311	350
8.	Відображено суму штрафу, нараховану й утриману банком у зв'язку з порушенням умов договору овердрафту	948 685	685 311	42 42
	Залишок коштів на р/р на 02.09.2015 р.	311	-	30008

3. Практичний блок

3.1 Облік іноземної валюти

Умова задачі:

1. Скласти журнал реєстрації господарських операцій.

2. Скласти оборотній баланс і підрахувати обороти та залишки на рахунках станом на 1 січня 2016 року.

3. Скласти Баланс та Звіт про фінансові результати на 1 січня 2016 року.

Умова для пункту 14. Підприємство "Вавілон" отримало передоплату в сумі 10000 дол. США за готову продукцію (Контракт №13) від нерезидента "BIOS" (Швеція) 20.06 2015 року. Курс НБУ на момент отримання авансу становив 25,00 дол. /грн. Товар було відвантажено на експорт 28.06.2015 р. Курс НБУ на дату відвантаження товару становив 24,70 дол. /грн.

Курс НБУ на дату фактичного продажу валюти та зарахування гривневих коштів на поточний рахунок підприємства "Вавілон" - 25,07 дол. /грн. Валюту продано за курсом МВБ, який становив 25,20 дол. /грн. Комісія банку за продаж валюти 20,00 грн.

Рішення

Відомість залишків на рахунках бухгалтерського обліку

№ п/п	Код рахунку	Назва рахунку	Залишки на рахунках станом на 01.12.2015 р.
1	10	Основні засоби	45000
2	131	Знос основних засобів	17000
3	20	Виробничі запаси	27000
4	23	Виробництво	24000
5	26	Готова продукція	13000
6	30	Каса	700
7	311	Поточні рахунки в національній валюті	33000
8	40	Статутний капітал	68850
9	441	Нерозподілений прибуток	13600
10	60	Короткострокові позики	10450
11	63	Розрахунки з постачальниками	10450
12	64	Розрахунки за податками	3000
13	65	Розрахунки за страхуванням	450
14	66	Розрахунки по оплаті праці	18900

Журнал реєстрації господарських операцій

Зміст	Кореспонденція рахунків	Сума
	Дебет	Кредит
Авансовий звіт №1 від 02.12. витрачено на відрядження для виробничих цілей. Видано з каси підзвітній особі грошові кошти на відрядження	372	301	700,00
Затвердження авансового звіту	23	372	700,00
Передано на виробництво матеріали	23	201	2300,00
Надійшло і оприбутковано на склад від бази ТОВ "Фрезер" матеріали	201	631	12000,00
Відображено податковий кредит	641	631	2400,00
Оплачено "Фрезер" за матеріали	631	311	14400,00
Нарахована заробітна плата:
Виробничому персоналу	23	661	13500,00
Апарату управління	92	661	5000,00
Апарату управління виробничими цехами	91	661	3000,00
Утримано ПДФО із заробітної плати (18%)	661	641	3870,00
Утримано Воєнний збір (1,5%)	661	645	322,50
Перераховано в бюджет податки	64	311	4192,5
Здійснено відрахування на ЕСВ			4770,00
Виробничого персоналу	23	651	2970,00
Апарату управління	92	651	1100,00
Апарату управління виробничими цехами	91	651	700,00
Перераховано соц страху	651	311	5220,00
Отримано з банку готівку на виплату заробітної плати	301	311	17307,50
Виплачено заробітну плату	661	301	17307,50
Нарахований знос виробничих основних засобів	10	131	2500,00
Списуються загальновиробничі витрати у повному обсязі на собівартість виготовленої продукції	901	91	3700,00
Випущена з виробництва і оприбуткована на склад готова продукція по плановій собівартості	26	23	26000,00
В кінці місяця відображається відхилення планової собівартості готової продукції від фактичної	26	23	670,00
На валютний рахунок підприємства "Вавілон" за Контрактом №13 зараховано аванс від "BIOS" в іноземній валюті. (10000 дол. США*25,00 дол. /грн.)	312	681	10000/250000
Відображено продаж валюти. (10000 дол. США*25,07 дол. /грн.)	334	312	10000/250700
Відображено курсову різницю на дату фактичного продажу валюти. (10000 дол. США* (25,07-25,00)).	312	714	700
Списано собівартість реалізованої валюти.	942	334	250700
Відображено дохід від реалізації валюти та зарахування гривні на поточний рахунок. (10000 дол. США * 25,20 дол. /грн.)	311	711	252000
Оплата та списання на витрати суми комісійних банку.	92	311	20
Відвантажено товар іноземному покупцю у рахунок отриманого авансу та відображено дохід від реалізації продукції. (10000 дол. США*25,00дол. грн.)	362	701	10000/250000
Здійснено зарахування заборгованостей.	681	362	10000/250000
Списується собівартість реалізованої іноземної валюти	791	942	250700
Списуються адміністративні витрати	791	92	6120,00
Списується виробнича собівартість реалізованої продукції	791	901	3700
Списуються втрати від операційної курсової різниці	791	91	3700
Визначено і відображено фінансовий результат від реалізації партії готової продукції	701	791	250000
Визначено і відображено фінансовий результат від реалізації іноземної валюти	711	791	252000,00
Визначено і відображено фінансовий результат від операційної курсової різниці	714	791	700
Нараховано податок на прибуток	981	641	7000,00
Відображено витрати по нарахованому податку на прибуток	791	98	7000,00
Відображено чистий прибуток	791	441	502700,00
Відображено суму чистого фінансового результату - збитку	441	791	267520,00

Оборотно-сальдова відомість

Код рах.	Рахунок	Сальдо на початок місяця	Обороти за місяць	Сальдо на кінець місяця
		Дт	Кт	Дт	Кт	Дт	Кт
10	Основні засоби	45 000	-	2500		47 500
131	Знос основних засобів		17000		2500		19500
20	Виробничі запаси	27 000	-	12000	2300	36 700
23	Виробництво	24 000	-	19470	26670	16 800
26	Готова продукція	13 000	-	26670		39 670
30	Каса	700	-	17307,5	18007,5
311	Поточний рахунок в національній валюті	33 000	-	252000	41140	243 860
312	Поточний рахунок в іноземній валюті	-	-	250700	250700
334	Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті	-	-	250700	250700
362	Розрахунки з покупцями	-	-	250000	250000
372	Розрахунки з підзвітними особами	-	-	700	700
40	Статутний капітал	-	68 850				68 850
441	Нерозподілений прибуток	-	13 600	267520	502700		248780
60	Короткострокові позики	-	10 450				10 450
631	Розрахунки з постачальниками	-	10 450	14400	14400		10 450
64	Розрахунки за податками	-	3000	6592,5	11192,5		7600
65	Розрахунки за страхуванням	-	450	5220	4770
66	Розрахунки по оплаті праці	-	18 900	21500	21500		18 900
681	Розрахунки за авансами отриманими	-	-	250000	250000
701	Дохід від реалізації готової продукції	-	-	250000	250000
711	Дохід від реалізації іноземної валюти	-	-	252000	252000
714	Дохід від операційної курсової різниці	-	-	700	700
791	Фінансові результати	-	-	770220	770220
901	Собівартість реалізованої готової продукції	-	-	3700	3700
91	Загально-виробничі виграти	-	-	3700	3700
92	Адміністративні витрати	-	-	6120	6120
942	Собівартість реалізованої іноземної валюти	-	-	250700	250700
98	Податок на прибуток	-	-	7000	7000
Разом:	142 700	142 700	3191420	3191420	384 530	384 530

	КОДИ
Дата (рік, місяць, число)	2016	01	01
Підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Вавілон"	за ЄДРПОУ	36985694
Територія ________________________________________________________________	за КОАТУУ	1596438859
Організаційно-правова форма господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю	за КОПФГ	36.12
Вид економічної діяльності Виробництво кухонної мебелі	за КВЕД	384
Середня кількість працівників1 15
Адреса, телефон м. Запоріжжя, вул. Площа Соборна 172, офіс 13, тел.764-98-85
Одиниця виміру: тис. грн. без десяткового знака

Баланс (Звіт про фінансовий стан)

на 31 грудня 2015 р.

	Код за ДКУД	1801001

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Необоротні активи Нематеріальні активи	1000
первісна вартість	1001
накопичена амортизація	1002
Незавершені капітальні інвестиції	1005
Основні засоби	1010	28,0	28,0
первісна вартість	1011	45,0	47,5
знос	1012	17,0	19,5
Інвестиційна нерухомість	1015
Довгострокові біологічні активи	1020
Довгострокові фінансові інвестиції: які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	1030
інші фінансові інвестиції	1035
Довгострокова дебіторська заборгованість	1040
Відстрочені податкові активи	1045
Інші необоротні активи	1090
Усього за розділом I	1095	28,0	28,0
II. Оборотні активи Запаси	1100	64	93.17
Поточні біологічні активи	1110
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги	1125
Дебіторська заборгованість за розрахунками: за виданими авансами	1130
з бюджетом	1135
у тому числі з податку на прибуток	1136
Інша поточна дебіторська заборгованість	1155
Поточні фінансові інвестиції	1160
Гроші та їх еквіваленти	1165	33,7	243,86
Гроші на рахунках	1167
Витрати майбутніх періодів	1170
Інші оборотні активи	1190
Усього за розділом II	1195	97,7	337,03
III. Необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття	1200
Баланс	1300	125,7	365,03
Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
I. Власний капітал Зареєстрований (пайовий) капітал	1400	68,85	68,85
Капітал у дооцінках	1405
Додатковий капітал	1410
Резервний капітал	1415
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	1420	13,6	248,78
Неоплачений капітал	1425	()	()
Вилучений капітал	1430	()	()
Усього за розділом I	1495	82,45	317,63
II. Довгострокові зобов'язання і забезпечення Відстрочені податкові зобов'язання	1500
Довгострокові кредити банків	1510
Інші довгострокові зобов'язання	1515
Довгострокові забезпечення	1520
Цільове фінансування	1525
Усього за розділом II	1595
IІІ. Поточні зобов'язання і забезпечення Короткострокові кредити банків	1600	10,45	10,45
Поточна кредиторська заборгованість за: довгостроковими зобов'язаннями	1610
товари, роботи, послуги	1615	10,45	10,45
розрахунками з бюджетом	1620	3,0	7,6
у тому числі з податку на прибуток	1621
розрахунками зі страхування	1625	0,45
розрахунками з оплати праці	1630	18,9	18,9
Поточні забезпечення	1660
Доходи майбутніх періодів	1665
Інші поточні зобов'язання	1690
Усього за розділом IІІ	1695	43,25	47,4
ІV. Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття	1700
Баланс	1900	125,7	365,03

Керівник _________

Головний бухгалтер ________________

	КОДИ
Дата (рік, місяць, число)	2016	01	01
Підприємство ТОВ "Вавілон"	за ЄДРПОУ	36985694

(найменування)

Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 31 грудня 2015 р.

Форма № 2	Код за ДКУД	1801003

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття	Код рядка	За звітний період	За аналогічний період попереднього року
1	2	3	4
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	2000	250
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	2050	(3,7)	()
Валовий: прибуток	2090	246,3
збиток	2095	()	()
Інші операційні доходи	2120	252,7
Адміністративні витрати	2130	(6,1)	()
Витрати на збут	2150	()	()
Інші операційні витрати	2180	(250,7)	()
Фінансовий результат від операційної діяльності: прибуток	2190	242,2
збиток	2195	()	()
Дохід від участі в капіталі	2200
Інші фінансові доходи	2220
Інші доходи	2240
Фінансові витрати	2250	()	()
Втрати від участі в капіталі	2255	()	()
Інші витрати	2270	()	()
Фінансовий результат до оподаткування: прибуток	2290	242,2
збиток	2295	()	()
Витрати (дохід) з податку на прибуток	2300	(7)
Прибуток (збиток) від припиненої діяльності після оподаткування	2305
Чистий фінансовий результат: прибуток	2350	235,2
збиток	2355	()	()

II. СУКУПНИЙ ДОХІД

Стаття	Код рядка	За звітний період	За аналогічний період попереднього року
1	2	3	4
Дооцінка (уцінка) необоротних активів	2400
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів	2405
Накопичені курсові різниці	2410
Частка іншого сукупного доходу асоційованих та спільних підприємств	2415
Інший сукупний дохід	2445
Інший сукупний дохід до оподаткування	2450
Податок на прибуток, пов'язаний з іншим сукупним доходом	2455
Інший сукупний дохід після оподаткування	2460
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460)	2465	235,2

III. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Назва статті	Код рядка	За звітний період	За аналогічний період попереднього року
1	2	3	4
Матеріальні затрати	2500		2,3
Витрати на оплату праці	2505		21,5
Відрахування на соціальні заходи	2510		4,7
Амортизація	2515		2,5
Інші операційні витрати	2520		250
Разом	2550		281

ІV. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Назва статті	Код рядка	За звітний період	За аналогічний період попереднього року
1	2	3	4
Середньорічна кількість простих акцій	2600
Скоригована середньорічна кількість простих акцій	2605
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію	2610
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію	2615
Дивіденди на одну просту акцію	2650

Керівник ________

Головний бухгалтер ___________

3.2 Розгляд діяльності SWIFT

Товариство міжнародних міжбанківських фінансових телекомунікацій SWIFT (абревіатура утворена першими літерами англійської назви Society for WordWide Interbank Financial Telecommunikations), засноване у травні 1973 p. у Брюсселі, Система СВІФТ - одна з найвідоміших комп'ютерних мереж, які було створено з ініціативи фінансових організацій.