Основними напрямками її діяльності є надання оперативного, надійного, ефективного, конфіденційного та захищеного від несанкціонованого доступу телекомунікаційного обслуговування для банків і проведення робіт із стандартизації форм і методів обміну фінансовою інформацією.

Відповідно до бельгійського законодавства зареєстровано акціонерне співтовариство SWIFT, метою якого банкіри визначили дослідження, розробку, запровадження, експлуатацію, удосконалення і розвиток системи, яка дає змогу передавати дані, пов'язані з міжнародним обігом, а також банківську інформацію будь-якого виду та змісту.

Автоматизація банківських процесів на міжнародному рівні дає

змогу:

- здійснити без паперові платіжні операції з мінімальним залученням праці людей і скороченням операційних витрат;

- прискорити обмін інформацією між банками держав за допомогою телекомунікаційних ліній зв'язку;

- мінімізувати типові види банківського ризику (втрата документів, помилкова адресація, фальсифікація платіжних документів та Ін.).

Важливо те, що SWIFT не виконує клірингових функцій, вона є лише міжбанківською комунікаційною мережею. Платіжні доручення, передані мережею SWIFT, обліковуються у формі переказу за відповідними рахунками "Ностро" і "Лоро", як і при використанні традиційних платіжних документів.

У кожній країні, де запроваджується система SWIFT, товариство створює свою регіональну адміністрацію. В Україні ЇЇ функції виконує телекомунікаційна компанія, яка, проте, не обмежується управлінськими питаннями, а й консультує щодо закупівлі обладнання, організовує курси з підготовки персоналу та ін.

Робота в мережі SWIFT дає користувачам певні переваги:

- система гарантує абсолютну безпеку платежів багаторівневою комбінацією фізичних, технічних і організаційних методів захисту, повну збереженість та секретність інформації;

- скорочення операційних витрат порівняно з телексним зв'язком та телеграфом;

- надійність передачі повідомлень;

- швидку доставку повідомлень у будь-яку точку світу, час доставки від 1 до 20 хв., тобто в режимі реального часу;

- підвищення ефективності роботи банку як наслідок високої автоматизації та уніфікації повідомлень;

- дає змогу вести контроль та аудит усіх платежів і розпоряджень, що проходять через мережу, подання точних звітів завдяки міжнародній практиці ведення обліку і документації;

- підвищення конкурентоспроможності банків - учасників SWIFT;

- гарантування своїм членам фінансового захисту у випадку перебоїв у роботі мережі. SWIFT бере на себе виплату всіх прямих і наступних витрат, яких зазнав клієнт через запізнення платежу.

Недоліком системи SWIFT є надзвичайно висока сума витрат для вступу до мережі, що створює проблеми для середніх та малих банків.

Членами SWIFT можуть бути країни та їхні банківські установи, які уповноважені виконувати міжнародні банківські операції й перебувають у країні, яка має регіональний процесинговий центр SWIFT.

Усі платіжні інструкції та інші повідомлення в SWIFT провадяться в устандартизованому форматі, що спрощує автоматизовану обробку документів і дає змогу уникнути помилок і розбіжностей у традиціях щодо оформлення в різних країнах.

SWIFT (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications, англ. Товариство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій; українською мовою вимовляється СВІФТ) - міжнародна міжбанківська система передачі інформації та здійснення платежів.

Засновано в 1973; співзасновниками виступили 240 банків з 15 країн.

SWIFT - кооперативне товариство, створене за бельгійським законодавством і належить його членам - більше 10 тис. учасників з 210 країн (на жовтень 2014). Головний офіс знаходиться у Брюсселі.

Кожен банк, який підключено до системи, має свій унікальний SWIFT код. Теоретично для здійснення платежу в Європі достатньо знати SWIFT код банку та IBAN код отримувача.

У день через SWIFT проходить більше мільйона транзакцій на 6 трлн доларів (1,8 млрд повідомлень на рік), що включають грошові перекази, міжбанківські платежі, цінні папери, дорожні чеки.

Грошові перекази SWIFT

Грошові перекази по системі СВІФТ між приватними особами можуть відправлятися як між рахунками, так і без відкриття рахунку, через транзитні рахунки банків-учасників системи.

На відміну від систем миттєвих переказів без відкриття рахунку (на кшталт Western Union. Contact) грошові перекази SWIFT йдуть довше, але зате і коштують дешевше. Час проходження переказу SWIFT становить в середньому від 1 дня до 1 тижня, як правило, це 1-3 діб. Однак, якщо переклад проходить через кореспондентський рахунок в одному з провідних банків світу - це час скорочується до мінімального. У той же час, банк-кореспондент найчастіше бере свою, додаткову комісію. Вона становить фіксовану суму (як правило, 10,15,20 доларів), таким чином, одержувачу переказу приходить сума за вирахуванням цієї комісії.

В цілому ж тарифи на відправку та отримання грошових переказів SWIFT встановлюються окремо кожним банком-членом цієї платіжної системи. Таким чином, в різних банках, і, тим більше, в різних країнах ці тарифи можуть бути різними. Найчастіше комісію за переказ SWIFT платять обидва учасники: і одержувач, і відправник. Але навіть в сукупності тарифи, як правило, дешевше, ніж при використанні миттєвих систем грошових переказів, в яких комісія оплачується тільки відправником. Грошові перекази SWIFT більше підходять для відправки великих сум (наприклад, від 1000 доларів і більше), оскільки в тарифах часто присутня так званий "мінімум" (наприклад, 0,5%, мінімум 10 доларів), що робить використання цієї платіжної системи для відправки невеликих сум дорогий і недоцільною.

Грошові перекази SWIFT відправляються переважно в доларах США або Євро, максимальна сума можливої відправки встановлюється відповідно до законодавства країни, з якої відправляється переказ. При відправленні переказу з рахунку максимально можлива сума, як правило, більше, ніж при використанні платіжної системи SWIFT без відкриття рахунку.

Кількість міжнародних банківських мереж постійно збільшується. Для задоволення зростаючого попиту на інформаційне і телекомунікаційне обслуговування створюються міжнародні мережі, які надають комплекс послуг по переводу платежів, інформаційному забезпеченню і управлінню активами. Серед них відомі такі мережі, як HEBS (Hexagon Electronic Banking System), яка пропонує послуги з багатьох міжбанківських операцій, а також значна міжбанківська частина мережі Internet, яка займається обслуговуванням кредитних операцій банків. Але найбільшою і найпоширенішою в світі мережею фінансових повідомлень є мережа SWIFT, після під'єднання до якої будь-який банк може вважати себе повноцінним членом світового фінансового співтовариства.

Основними напрямками діяльності SWIFT є надання оперативного, надійного, ефективного, конфіденційного та захищеного від несанкціонованого втручання доступу до телекомунікаційного обслуговування банкам та для проведення робіт по стандартизації форм і методів обміну фінансовою інформацією.

Пошук найефективніших засобів та методів роботи у сфері банківських операцій змусив на початку 1960-х років зібратися представників 60-ти американських та європейських банків для обговорення систем стандартизації міжнародної банківської справи. Було прийнято рішення, що кінцевою метою цих зборів повинні стати рекомендації для використання комп'ютерів, засобів телекомунікацій, що забезпечать надійнішу, швидшу і безпечнішу систему передачі банківської інформації. В основу проекту було покладено наступні вимоги:

- платіжні операції повинні здійснюватися без участі паперів і досить раціонально;

- обмін інформацією між банками повинен бути значно прискорений використанням засобів телекомунікацій;

- повинні мінімізуватися типові банківські ризики (наприклад, втрати, помилкове представлення платежів, фальсифікація платіжних доручень).

В 1968 році виникла ініціатива створення міжнародного проекту, який мав за мету забезпечення всіх його учасників можливостями цілодобового високошвидкісного обміну банківською інформацією при високому рівні контролю та захисту від несанкціонованого доступу. Дещо пізніше, в 1972 році, ця ініціатива офіційно була оформлена проектом. У тому ж році були виконані розрахунки і подані рекомендації для створення рентабельної системи обміну банківською інформацією. Вони полягають в наступному:

- система повинна базуватися на створенні міжнародної мережі і мережної служби сервісу, на стандартизації процесів і форматів повідомлень, на стандартизації способів і обладнання під'єднання банків до мережі;

- для забезпечення рентабельності при вартості передачі одного повідомлення 0.15 долара система повинна обробляти не менш ніж 100 тисяч повідомлень в день при участі приблизно 70 банків;

- система повинна містити два незалежних зв'язаних між собою каналами зв'язку розподільчі центри і концентратори зв'язку в кожній з країн-учасниць.

В травні 1973 року 239 банків з 15-ти країн заснували SWIFT з метою розробки формалізованих методів обміну фінансовою інформацією і створення міжнародної мережі передачі даних з використанням стандартизованих повідомлень. Наступні чотири роки були присвячені вирішенню організаційних і технічних питань.9 травня 1979 року відбулося офіційне відкриття мережі. Технічна інфраструктура SWIFT-1 створювалась в сімдесяті роки і містила комп'ютерні центри, розташовані по всьому світу, які з'єднувалися між собою високошвидкісними лініями передачі даних. На початку свого існування SWIFT містила основні центри в США і Нідерландах та інші регіональні центри, пов'язані каналами зв'язку загального користування і спеціального призначення. Моральне старіння та зростання вимог до експлуатації обумовили необхідність розробки та впровадження нової мережної архітектури. Перехід до SWIFT-2 почався в 1989 році і до 1995 року був повністю завершений без перерви в експлуатації.

Кількість банків-членів SWIFT невпинно зростає. Вони забезпечують добовий трафік до 500 000 повідомлень.

На 1995 рік SWIFT об'єднує біля 5000 банків і фінансових організацій, розташованих в 155 країнах світу (серед них понад 2500 банків). Всі вони мають можливість цілодобового обміну інформацією. До 2000 року очікується, що щоденний обсяг повідомлень досягне п'яти мільйонів повідомлень. SWIFT не виконує клірингових функцій, залишаючись банківською комунікаційною мережею, орієнтованою на майбутнє.

SWIFT - це акціонерне товариство, власниками якого є банки-члени. Товариство зареєстроване в Бельгії (штаб-квартира і постійно діючі органи знаходяться в місті Ла-Ульп недалеко від Брюсселя) і функціонує згідно з бельгійськими законами. Найвищий орган - загальні збори банків-членів або їх представників (Генеральна асамблея). Усі рішення приймаються більшістю голосів учасників асамблеї у відповідності з принципом: одна акція - один голос. Провідну роль в Раді директорів займають представники банків країн Західної Європи і США.

Членом SWIFT може стати будь-який банк, який у відповідності з національним законодавством має право на здійснення міжнародних банківських операцій. Крім банків учасників передбачаються асоційовані члени (без права голосу), представлені різними фінансовими інститутами. Вступ в SWIFT складається з двох етапів: підготовка банку до вступу в члени товариства і підготовка банку до під'єднання до мережі в ролі працюючого члена товариства. На першому етапі банк оформляє і відправляє в SWIFT наступний комплект документів:

а. заяву про вступ;

б. зобов'язання банку виконувати статут SWIFT і компенсувати товариству витрати (операційні);

в. адресу банку і особи, відповідальної за зв'язок з товариством;

г. огляд трафіку повідомлень банку.

Рада директорів SWIFT розглядає документи і приймає рішення про прийом банку в товариство. Банк - кандидат отримує право на оплату одноразового внеску і придбання однієї акції товариства. Вступ в SWIFT коштує дорого: одноразовий внесок складає 400 тисяч бельгійських франків (200 тисяч для асоційованих членів). Крім того, банки-члени повинні придбати одну акцію вартістю 55 000 бельгійських франків. Другий етап безпосередньо пов'язаний з фізичним під'єднанням банку до мережі. На цьому етапі вирішуються технічні питання. В кожній країні, де розгортається система SWIFT, товариство створює свою регіональну організацію. SWIFT - безприбуткова організація. Весь прибуток товариства витрачається на покриття витрат і модернізацію системи.

Членство в SWIFT створює можливість для інтенсивніших фінансових і економічних зовнішніх контактів, зокрема для створення нормальних умов функціонування іноземних інвестицій на території країн-учасниць.

Робота в мережі SWIFT надає користувачам наступні переваги:

1. Надійність передачі повідомлень, яка забезпечується побудовою мережі і спеціальним способом передачі і прийому повідомлень за рахунок "гарячого" резервування кожного з елементів мережі.

2. Мережа гарантує абсолютну безпеку багаторівневою структурою фізичних, технічних і організаційних методів захисту, забезпечує повну захищеність і секретність повідомлень, що передаються;

3. Скорочення операційних витрат у порівнянні з телексним зв'язком.

4. Швидкий спосіб доставки повідомлень в будь-який пункт світу; час доставки складає біля 20 хвилин для звичайних повідомлень і 1-1,5 хвилини для термінових повідомлень, що перекриває показники багатьох інших каналів зв'язку. Повідомлення досягає адресата значно швидше за рахунок скорочення проміжних етапів в мережі.

5. Стандартизація платіжних документів, які поступають в систему, дозволяє автоматизувати обробку даних і, як наслідок, підвищити ефективність роботи банку. Фіксація виконаних транзакцій дозволяє проводити повний контроль (аудит) всіх розпоряджень і щоденного автоматизованого формування звіту по них; крім того, долаються мовні перешкоди, зменшується різниця в практиці проведення банківських операцій.

Оскільки міжнародний і кредитний оборот все більше концентрується на користувачах SWIFT, підвищується конкурентоспроможність банків-членів SWIFT.

SWIFT гарантує своїм членам фінансовий захист - SWIFT бере на себе всі прямі і опосередковані витрати клієнта, якщо по вині Товариства на протязі доби повідомлення не досягло адресата.

Огляд національних банківських мереж.

Fedwire - система переказу грошових коштів і цінних паперів на великі суми. Вона належить Федеральній резервній системі США і використовується в основному для внутрішніх розрахунків. Учасники розрахунків Fedwire можуть переказувати кошти на рахунок іншої установи у Федеральному резервному банку як на користь установи одержувача, так і на користь третьої сторони, наприклад - установи кореспондента, корпорації або приватної особи. Грошові перекази Fedwire використовуються головним чином для здійснення платежів, пов'язаних з міжбанківськими позиками до наступного робочого дня, операцій за міжбанківськими розрахунками, платежами між корпораціями і розрахунків за операціями з цінними паперами. У цілому будь-яка депозитарна установа (включаючи відділення й агентські контори зарубіжних банків у США), що мають резервний, або кліринговий рахунок у будь-якому Федеральному резервному банку, можуть напряму використовувати Fedwire для відправлення й отримання платежів.

Система СНАРS - це розподілена мережа, у якій електронні платіжні повідомлення передаються безпосередньо від члена системи розрахунків - відправника платежу до члена системи розрахунків - одержувача платежу, не проходячи через центральний пункт обробки або клірингову палату. Протягом дня учасники системи обмінюються повідомленнями за допомогою мережі. Кожен з банків має стандартизоване програмне забезпечення Gateway (Шлюз), що діє як інтерфейс між банківською платіжною системою кожного члена системи СНАРS та мережею СНАРS у цілому. Програмне забезпечення Gateway фіксує всі платежі свого банку (тобто ті платежі, що відраховуються) та всі платежі на свій банк (платежі, що надходять). Таким чином розрахункові банки надсилають один одному повідомлення про виплати, не повідомляючи Банк Англії про окремі перекази. Усі платіжні повідомлення, що проходять через систему, підлягають криптуванню та підтвердженню автентичності. Система СНАРS, що функціонує на основі розрахунків нетто, автоматично вираховує чисту нетто-позицію відповідно до зобов'язань кожного члена системи розрахунків і відправляє їх у банк Англії для врегулювання в кінці операційного дня. Наступного дня ці сальдо розносяться на розрахункові рахунки відповідних банків. Процес розрахунку для операцій СНАРS вдосконалюється із впровадженням системи валових розрахунків у реальному часі. Для того щоб дозволити здійснення платежів СНАРS у режимі реального часу, угоди щодо проходження повідомлень у цій мережі вимагали змін. У новій системі кожен платіж СНАРS врегульовується в банку Англії перед тим, як інформація про платіж буде надіслана в банк-одержувач. Створення інтерфейсу між мережею СНАРS та новою банківською системою розрахунків у режимі реального часу дозволяє проводити розрахунки на основі "операція за операцією".

Як правило, банки надсилають запити про врегулювання в банк Англії тільки тоді, коли вони мають достатньо коштів на своїх розрахункових рахунках для негайного здійснення операції. Тому банки - члени системи СНАРS складають графік потоків платежів у межах своїх власних систем протягом робочого дня. Рішення про методи управління чергою ухвалюються кожним членом системи розрахунків індивідуально. Кожен банк, член системи СНАРS, може отримати інформацію про сальдо на своєму рахунку, підсумок своїх врегульованих платежів СНАРS, тощо.

Правила системи СНАРS не передбачають відкликання платежів, але коли платіж було зроблено помилково, член системи - отримувач повинен відправити компенсуючий переказ назад відправнику не пізніше 11-ої години наступного дня. Такі умови було встановлено, коли система СHАРS функціонувала на основі платежів нетто. Єдина зміна, що буде внесена до попередніх угод, - введення ще однієї можливості в межах центральних систем у банку Англії на підтримку системи КТ08, яка дозволить анулювати запити про врегулювання, відправлені помилково (але які ще не були врегульовані); цей процес анулювання здійснюватиме банк Англії на прохання банку-відправника. Щоб стежити за уникненням випадків, непередбачуваних обставин система обліку розрахунків у режимі реального часу банку Англії дублюється у віддаленому місці як запасний варіант (резервування). Усі записи на рахунках, які ведуться в основному місці, здійснюватимуть також у другому місці, а резервна система буде здатна взяти на себе функції основної, коли функціонування останньої погіршиться. Система СНАРS збереже за собою здатність перетворитися знову на систему розрахунків нетто на кінець дня в небажаному випадку, коли обидві системи (основна та резервна) стануть недіючими. Кожен член системи розрахунків має свої власні заходи на випадок непередбачуваних обставин, якими можна скористатись у разі несправності внутрішньої системи протягом дня. Ці заходи можуть набувати різних форм і кожен член системи розрахунків сам відповідає за їх розробку та використання.

Єдина у Швейцарії електронна міжбанківська платіжна система SІС цілодобово здійснює остаточні безвідкличні платежі у швейцарських франках з використанням коштів, що зберігаються у Швейцарському національному банку (ШИБ). SІС здійснює тільки кредитові перекази, тобто ті, які ініціюються банком-платником. Система також може здійснювати зарахування платежів клієнтів банку на будь-який банківський рахунок, виконувати платіжні доручення на користь третіх сторін, забезпечувати покриття і здійснювати міжбанківські платежі. Учасники розрахунків SІС повинні бути на території Швейцарії і бути банками в тому значенні, як це визначається швейцарським законом про банківську діяльність. Крім того, вони повинні мати рахунок у Швейцарському національному банку.

3.3 Офіційні правила тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торговельної палати (редакцій 2010 року)

Деякі особливості щодо застосування правил ІНКОТЕРМС при укладанні угод.

Інкотермс 2010 (Incoterms 2010) - це міжнародні правила, визнані урядовими органами, юридичними компаніями і комерсантами в усьому світі як тлумачення найбільш застосовних в міжнародній торгівлі термінів. Сфера дії Інкотермс 2010 поширюється на права й обов'язки сторін за договором купівлі-продажу в частині постачання товарів (умови постачання товарів). Число термінів Інкотермс 2010 скорочене з 13 до 11. Це стало можливо шляхом включення двох нових термінів, які можуть бути виконані незалежно від погодженого способу перевезення, а саме: DAT (Постачання на терміналі) і DAP (Постачання в місці призначення) замість термінів Інкотермс 2000: DAF (Постачання на кордоні), DES (Постачання з судна), DEQ (Постачання з причалу) і DDU (Постачання без оплати мита).

Комерсанти, які бажають застосовувати редакцію 2010 року, повинні чітко зазначити, що їхній договір регулюється згідно з "Інкотермс - 2010".

- При укладанні угод бажано дотримуватися термінів, зазначених саме в Інкотермс, та уникати неправильного використання або доповнення термінів.

- Слід якомога точніше обирати групи термінів та уникати неправильного застосування групи щодо обраного типу транспорту.

- Договірні сторони, які бажають мати можливість звернутися до Арбітражного суду при Міжнародній торгівельній палаті, мають зафіксувати таку умову в контракті або по-іншому повідомити протилежну сторону окремим документом.

Група Е	Відправлення
EXW	EX WORKS (…NAMED PLACE) - ФРАНКО-ЗАВОД (…НАЗВА МІСЦЯ)

Термін "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на території свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі тощо) без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати й ризики у зв'язку з перевезенням товару з території продавця до місця призначення.

Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов'язки щодо завантаження товару в місці відправлення, та всі ризики й витрати такого вантаження, то це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу. Цей термін не слід застосовувати, коли покупець не в змозі виконати прямо або побічно експортні формальності. У цьому випадку повинен використовуватися термін FCA, за умови, що продавець погоджується нести витрати й ризики, пов'язані з завантаженням товару.

Група F	Основне перевезення не сплачено
FCA	FREE CARRIER (…NAMED PLACE) - ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (…НАЗВА МІСЦЯ)

Термін "Франко перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання перевізнику призначеного покупцем у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на території продавця, то продавець несе відповідальність за відвантаження.

Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе. Даний термін може бути використаний під час перевезення будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення. Під словом "Перевізник" розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. Якщо покупець призначає іншу особу, а не перевізника, прийняти товар, то продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.

FAS	FREE ALONGSIDE SHIP (…NAMED PORT OF SHIPMENT) - ФРАНКО-ВЗДОВЖ БОРТ СУДНА (…НАЗВА ПОРТУ ВІДВАНТАЖЕННЯ)

Термін "Франко вздовж борту судна" означає, що продавець виконав поставку, коли товар розміщений уздовж борта судна на причалі або на ліхтерах в зазначеному порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FAS зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

ЦИМ ДАНЕ ВИДАННЯ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ПОПЕРЕДНІХ ВИДАНЬ "ІНКОТЕРМС", В ЯКИХ ОБОВ'ЯЗКИ ЩОДО МИТНОГО ОЧИЩЕННЯ ДЛЯ ЕКСПОРТУ ПОКЛАДАВСЯ НА ПОКУПЦЯ.

Однак, якщо сторони бажають, щоб покупець узяв на себе обов'язки по митному очищенню товару для експорту, то це повинно бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу.

Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

FОВ	FREE ON BOARD (…NAMED PORT OF SHIPMENT) - ФРАНКО-БОРТ (…НАЗВА ПОРТУ ПРИЗНАЧЕННЯ)

Термін "Франко борт" означає, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець.

За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту.

Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не мають намірів щодо здійснення поставки товару через поручні судна, слід застосовувати термін FCA.

Група С	Основне перевезення оплачено
CFR	COST AND FREIGHT (…NAMED PORT OF DESTINATION) - ВАРТІСТЬ І ФРАХТ (…НАЗВА ПОРТУ ПРИЗНАЧЕННЯ)

Термін "Вартість і фрахт" означає, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в названий порт призначення, ОДНАК, ризик втрати або пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять з продавця на покупця.

За умовами терміна CFR на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не мають намірів щодо здійснення поставки товару через поручні судна, слід застосовувати термін CPT.

CIF	COST. INSURANCE AND FREIGHT (…NAMED PORT OF DESTINATION) - ВАРТІСТЬ, СТРАХУВАННЯ І ФРАХТ (…НАЗВА ПОРТУ ПРИЗНАЧЕННЯ)

Термін "Вартість, страхування і фрахт" означає, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, АЛЕ ризик втрати або пошкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять з продавця на покупця. Однак, за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів додаткового страхування.

Термін CIF зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту.

Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не мають намірів щодо здійснення поставки товару через поручні судна, слід застосовувати термін CIP.

CPT	CARRIAGE PAID TO (…NAMED PLACE OF DESTINATION) - ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ СПЛАЧЕНЕ ДО (…НАЗВА МІСЦЯ ПРИЗНАЧЕННЯ)

Термін "Фрахт / перевезення оплачені до" означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати або пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику.

Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов'язання забезпечити самому або організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

У разі здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбудеться в момент передачі товару першому з них.

За умовами терміна СРТ на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

CIP	CARRIAGE AND INSURANCE PAID TO (…NAMED PLACE OF DESTINATION) - ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТА СТРАХУВАННЯ СПЛАЧЕНЕ ДО (…НАЗВА МІСЦЯ ПРИЗНАЧЕННЯ)

Термін "Фрахт / перевезення та страхування оплачені до" означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, ним призначеному.

Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики і будь-які додаткові витрати після поставки у вищезазначений спосіб. Однак, за умовами CIP на продавця також покладається обов'язок по забезпеченню страхування від ризиків втрати чи пошкодження товару під час перевезення на користь покупця.

Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески.

Покупець повинен брати до уваги, що відповідно до умов терміна CIP від продавця вимагається забезпечення страхування з мінімальним покриттям. У разі, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов'язання забезпечити самому або організувати перевезення товару по залізниці, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

У разі здійснення перевезення в пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбудеться в момент передачі товару у відання першого.

За умовами терміна СІР на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

Група D	Основне перевезення оплачено
DDP	DELIVERED DUTY PAID (…NAMED PLACE OF DESTINATION) - ПОСТАВКА З ОПЛАТОЮ МИТА (…НАЗВА МІСЦЯ ПРИЗНАЧЕННЯ)

Термін "Поставка з оплатою мита" означає, що продавець, який пройшов митне очищення імпорту та без розвантаження з прибулого транспортного засобу товар у розпорядження покупця в названому місці призначення.

Продавець зобов'язаний нести всі витрати і ризики, пов'язані з транспортуванням товару, включаючи (де це буде потрібно) (Див. Введення п.14) будь-які збори для імпорту в країну призначення (під словом "збори" тут мається на увазі відповідальність і ризики за проведення митного очищення, а також за оплату митних формальностей, митних зборів, податків та інших зборів).

У той час як термін EXW покладає на продавця мінімальні обов'язки, термін DDP передбачає максимальний обсяг обов'язків продавця.

Даний термін не може застосовуватися, якщо продавець прямо чи побічно не в змозі одержати імпортну ліцензію. Якщо сторони бажають виключити із зобов'язань продавця сплату деяких витрат, що підлягають оплаті при імпорті (таких, як податок на додану вартість - ПДВ), це повинно бути чітко визначене в контракті купівлі-продажу.

Якщо сторони бажають, щоб покупець узяв на себе всі ризики і витрати щодо імпорту товару, слід застосовувати термін DDU.

Даний термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, але, коли поставка здійснюється на борту судна або на пристані в порту призначення, слід застосовувати терміни DES або DEQ.

DAT	DELIVERED AT TERMINAL (…NAMED TERMINAL OF DESTINATION) - ПОСТАВКА НА ТЕРМІНАЛ (…НАЗВА ТЕРМІНАЛУ)

DAT - це новий термін, введений в Інкотермс 2010. Термін починає діяти з 01 січня 2010 року.

DAT - міжнародний торгівельний термін, який може бути використаний незалежно від обраного виду транспорту, а також при використанні більш ніж одного виду транспорту.

"Delivered at Terminal" ("Поставка на терміналі") означає, що продавець здійснює поставку, коли товар, розвантажений з прибулого транспортного засобу, наданий у розпорядження покупця в узгодженому терміналі в пойменованому порту або в місці призначення.

Під "Терміналом" розуміється будь-яке місце, закрите чи ні, таке як причал, склад, контейнерний двір або автомобільний, залізничний або авіа карго термінал. Продавець несе всі ризики, пов'язані з доставкою товару і його розвантаженням на терміналі. Продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення, сплачувати імпортні мита або виконувати інші митні формальності при ввезенні. Тоді я термін EXW покладає на продавця мінімальні обов'язки, термін DDP передбачає максимальні обов'язки продавця.

DAР	DELIVERED AT POINT (…NAMED POINT OF DESTINATION) - ПОСТАВКА В ПУНКТІ (…НАЗВА ПУНКТА)

DAP - це новий термін, введений в Інкотермс 2010. Термін починає діяти з 01 січня 2010 року.

Даний термін може бути використаний незалежно від обраного виду транспорту, а також при використанні більш ніж одного виду транспорту.

"Delivered at Place" ("Поставка в місці призначення") означає, що продавець здійснює поставку, коли товар наданий у розпорядження покупця на прибулому транспортному засобі, готовим до розвантаження, в узгодженому місці призначення. Продавець несе всі ризики, пов'язані з доставкою товару в зазначені місце. Продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення.

Висновки

Отже, за результатами дослідження можна зробити наступні висновки.

В цілому, сфера ЗЕД суб'єктів господарювання України визначає необхідність проведення розрахунків із закордонними партнерами в іноземній валюті. В системі бухгалтерського обліку такі види розрахунків знаходять своє відображення з врахуванням вимог як чинного законодавства, так і інформаційних запитів зацікавлених осіб власників, менеджерів, інвесторів.

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерський облік наявності та руху валютних коштів здійснюється на рахунку 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті". Записи на цьому рахунку здійснюються на підставі виписок банку з цього рахунка і доданих до них розрахунково-платіжних документів, за якими були зараховані або сплачені кошти у іноземних валютах.

Аналітичний облік по рахунку 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті" ведеться так, щоб забезпечити достовірну інформацію про наявність і рух валютних коштів по кожному з відкритих у банку рахунках в іноземних валютах: "Валютний рахунок у доларах США", "Валютний рахунок в англійських фунтах", "Валютний рахунок у німецьких марках" тощо. Проте для систематизації і узагальнення інформації про господарські операції у різних валютах у бухгалтерському обліку здійснюється перерахунок іноземних валют у національну валюту України (в гривні) за курсом, встановленим НБУ на дату оформлення розрахунково-платіжних документів.

Такою датою вважається дата виписки платіжного доручення на перерахування іноземної валюти зарубіжному партнеру, дата виписки прибуткових і видаткових касових ордерів, дата митного оформлення матеріальних цінностей (робіт, послуг) по експортно-імпортних операціях.

При опрацюванні первинних документів, вартісні показники яких вказані в іноземних валютах, облікові працівники в знаменнику вказують еквівалент цих показників у гривнях по курсу НБУ на дату, яка прийнята для перерахунку операцій у іноземній валюті. У облікових регістрах (журналах-ордерах, відомостях, книгах) господарські операції також відображають в гривнях та іноземній валюті (з зазначенням назви валюти - російські рублі, долари США тощо).

Бухгалтерський облік операцій у іноземних валютах ведеться в тій самій системі рахунків, що й облік операцій у гривнях. Записи по рахунках розрахунків з постачальниками і підрядниками, покупцями і замовниками та іншими дебіторами і кредиторами здійснюються відповідно на рахунках 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками", 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками", 64 "Розрахунки за податками й платежами" та ін. При цьому можливе відокремлення розрахунків в іноземних валютах на окремих субрахунках, що відкриваються в складі відповідних синтетичних рахунків. У облікових регістрах обов'язково вказують дату здійснення господарської операції, оформленої відповідним документом.

Створення чинної системи здійснення валютних операцій в Україні неможливе без глибокого вивчення теоретичних аспектів, досвіду інших держав світу, існуючої в країні практики, а також перспектив розвитку цієї країни. Саме такий підхід дасть змогу нашій країні розробити оптимальний режим здійснення валютних операцій, який має відповідати вимогам і особливостям періоду ринкової трансформації економіки.

Використана література

1. Венцель В.Т., Теоретико-обліковий аспект розрахунків з іноземними контрагентами, - Економічні науки, - Вісник ЖДТУ №1 (55), - 2011.

2. Веріга Г.В. Операції підприємств в іноземній валюті: бухгалтерський аспект, 2012.

3. Волкова I.А. Розрахунки іноземною валютою та їх облік в зовнішньоекономічній діяльності підприємств України [Текст] / І.А. Волкова, Б.І. Іванюк // Сталий розвиток економіки. Всеукраїнський науково-виробничий журнал. - 2011. - № 7. - С.184-187.

4. Волкова І.А., Т.П. Демчук Облік розрахунків іноземною валютою в зовнішньоекономічній діяльності підприємств, Економіка і управління №2, 2010.

5. Волкова I. A. Щодо питання обліку операцій з купівлі-продажу іноземної валюти в умовах глобалізації економіки України [Електронний ресурс] / І.А. Волкова // Вісник Волинського інституту економіки та менеджменту. - 2011. - № 2.

6. Вплив змін валютних курсів: міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 21 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/file/link/ 320294/file/IAS%2021. pdf

7. Вплив змін валютних курсів: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21, затверджений наказом МФУ від 10.08.2000 р. № 193, зі змінами та доповненнями [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=z0515-00

8. Галещук С.М. Окремі аспекти відображення операцій в іноземній валюті у фінансовій звітності підприємств, Тернопільський національний економічний університет

9. Дідківський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства, - Навчальний посібник / К.: Знання, 2006. - 462 c.

10. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 24.12.2015 №905

11. Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.96 р. № 12/96-ВР. // Відомості Верховної Ради України. - 1126. - № 10. - С.18.

12. Колінько Н. Відповідність фінансової звітності українських підприємств міжнародним стандартам / Н. Колінько // Науковий вісник НЛТУ України. - 2012. - Вип.22.4 - С.215-219.

13. Левицька С.О. Облік і аудит операцій в іноземній валюті: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.04 [Текст] / С.О. Левицька; Терноп. акад. народ. госп-ва. - Т., 2000. - 16 с.

14. Малигіна Н.В., Курсові різниці: порядок визначення та обліку, Дніпропетровський національний університет.

15. Пиріг С.О. Платіжні системи: Навч. посіб. К.: ЦУЛ, 2008. - 240 с.

16. Роль Василь Федорович. Фінансове право [Текст]: навч. посібник / В.Ф. Роль, В.В. Сергієнко, С.М. Попова. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 392 с.

17. Рязанова Н.О. Проблеми обліку хеджування валютних ризиків [Електронний ресурс] / Н.О. Рязанова // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2011. - № 8 (162). - Ч.1. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VSUNU/ 2011 _8_1/Rjazanova. pdf

18. Фінансові інструменти: подання: міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 32 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/file/link/ 320304/file/IAS%2032. pdf

19. Фінансові інструменти: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13, затверджений наказом МФУ від 30.11.2001 р. № 559, зі змінами та доповненнями [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/z1050-01

20. Яцишин Н. Методичні аспекти формування звіту про фінансові результати діяльності підприємства / Н. Яцишин // Галицький економічний вісник. - 2011. - №4 (33). - С. 194-204.

21. http://dtkt.com.ua/show/1cid02780.html

22. http://ena. lp.edu.ua: 8080/bitstream/ntb/12678/1/12_62-67_Vis721menegment. pdf

23. http://www.mgu.com.ua/docs/KPIDU/bankiske_pravo/Tema_6. pdf

24. http://fingeniy.com/platezhnaya-sistema-swift-svift-denezhnye-perevody/comment-page-1/

25. https: // uk. wikipedia.org/wiki/SWIFT

Размещено на Allbest.ru