Ефективність формування та використання банківських ресурсів

Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»;

Іншими нормативно-правовими актами України.

Організаційно-методологічні засади з регулювання ресурсної бази комерційних банків здійснюється у відповідності із Законом України про банки і банківську діяльність від 07 грудня 2000 року зі змінами до 22.09.2011 та Законом України про фонд гарантування вкладів фізичних осіб від 20 вересня 2001 року зі змінами до 02.12.2010 року.

У законі говориться, що регулятивний капітал банку включає:

1) основний капітал;

2) додатковий капітал.

Основний капітал банку включає статутний капітал і розкриті резерви, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів у статутний капітал, загальний фонд покриття ризиків, що створюється під невизначений ризик при проведенні банківських операцій, за винятком збитків за поточний рік і нематеріальних активів. Розкриті резерви включають і інші фонди такої самої якості, які повинні відповідати таким критеріям:

1) відрахування до фондів мають здійснюватися з прибутку після оподаткування або з прибутку до оподаткування, скоригованого на всі потенційні податкові зобов'язання;

2) фонди і рух коштів до них та з них повинні окремо розкриватись у опублікованих звітах банку;

3) фонди повинні бути у розпорядженні банку для покриття збитків з метою необмеженого і негайного використання у разі появи збитків;

4) збитки не можуть безпосередньо покриватися з фондів, а повинні проводитися через рахунок прибутків і збитків.

За умови затвердження Національним банком України додатковий капітал може включати:

1) нерозкриті резерви (крім того факту, що такі резерви не відображаються в опублікованому балансі банку, вони повинні мати такі самі якість і природу, як і розкритий капітальний резерв);

2) резерви переоцінки (основні засоби та нереалізована вартість "прихованих" резервів переоцінки в результаті довгострокового перебування у власності цінних паперів, відображених у балансі за історичною вартістю їх придбання);

3) гібридні (борг/капітал) капітальні інструменти, які повинні відповідати таким критеріям:

4) субординований борг (звичайні незабезпечені банком боргові капітальні інструменти, які за умовою договору не можуть бути забрані з банку раніше 5 років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій всіх інших кредиторів). При цьому сума субординованого боргу, включеного у капітал, щорічно зменшується на 20 % її первинного розміру протягом 5 останніх років дії договору.

Національний банк України має право визначати своєю постановою інші складові додаткового капіталу, а також умови та порядок його формування.

Додатковий капітал не може бути більш як 100 % основного капіталу.

Статутний капітал банку формується відповідно до вимог цього Закону про діяльність банків, законодавства України та установчих документів банку.

Формування та капіталізація банку здійснюються шляхом грошових внесків, крім випадків, передбачених Законом України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" протягом строку його дії. Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу банку резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти - в іноземній вільно конвертованій валюті або у гривнях.

Банк не має права без згоди Національного банку України зменшувати розмір регулятивного капіталу нижче мінімально встановленого рівня. Регулятивний капітал банку не може бути меншим за статутний капітал.

У статті 35 говориться, що банк та кожний власник істотної участі зобов'язані підтримувати норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу банку на рівні, встановленому Національним банком України.

Національний банк України має право встановлювати мінімальний коефіцієнт співвідношення основного капіталу до сукупних активів та регулятивного капіталу до зобов'язань банку.

Національний банк України, враховуючи потреби забезпечення стабільності банківської системи та загальноприйняті в міжнародній практиці принципи і стандарти, визначає мінімальний розмір регулятивного капіталу банку, мінімальне значення та порядок обчислення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу, коефіцієнт співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів та коефіцієнт співвідношення регулятивного капіталу до зобов'язань банку.

Банку забороняється виплачувати дивіденди чи розподіляти капітал банку в будь-якій формі, якщо така виплата чи розподіл призведе до порушення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу.

Банк має право здійснювати виплату дивідендів один раз на рік за підсумками календарного року за рахунок прибутку звітного року, що залишається в розпорядженні банку. Банк здійснює виплату дивідендів у порядку, передбаченому статутом банку.

Також банки зобов'язані формувати резервний фонд на покриття непередбачених збитків по всіх статтях активів та позабалансових зобов'язаннях.

Розмір відрахувань до резервного фонду має бути не менше 5 % від прибутку банку до досягнення ними 25 % розміру регулятивного капіталу банку.

Вищим органом управління банку є загальні збори учасників.

До компетенції загальних зборів банку належить прийняття рішень щодо:

1) визначення основних напрямів діяльності банку та затвердження звітів про їх виконання;

2) внесення змін та доповнень до статуту банку;

3) зміни розміру статутного капіталу банку;

4) призначення та звільнення голів та членів спостережної ради банку, ревізійної комісії;

5) затвердження річних результатів діяльності банку, включаючи його дочірні підприємства, та заходів за результатами розгляду висновків аудиторської фірми

6) розподілу прибутку;

7) припинення діяльності банку, призначення ліквідатора, затвердження ліквідаційного балансу.

Статутом банку до компетенції загальних зборів учасників можуть бути віднесені інші питання. Інші повноваження загальних зборів учасників банку можуть бути делеговані до компетенції спостережної ради банку.

Банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті.

Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.

До банківських послуг належать:

1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах;

3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку.

Банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) фінансові послуги, у тому числі шляхом укладення з юридичними особами (комерційними агентами) агентських договорів. Перелік фінансових послуг, що банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) шляхом укладення агентських договорів, встановлюється Національним банком України. Банк зобов'язаний повідомити Національний банк України про укладені ним агентські договори. Національний банк веде реєстр комерційних агентів банків та встановлює вимоги до них. Банк має право укладати агентський договір з юридичною особою, яка відповідає встановленим Національним банком України вимогам. Банк, крім надання фінансових послуг, має право здійснювати також діяльність щодо:

1) інвестицій;

2) випуску власних цінних паперів;

3) випуску, розповсюдження та проведення лотерей;

4) зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа;

5) інкасації коштів та перевезення валютних цінностей;

6) ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (крім власних акцій);

7) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських та інших фінансових послуг.

Банк здійснює діяльність, надає банківські та інші фінансові послуги в національній валюті, а за наявності відповідної ліцензії Національного банку України - в іноземній валюті.

Банк має право вчиняти будь-які правочини, необхідні для надання ним банківських та інших фінансових послуг та здійснення іншої діяльності.

Банк має право розпочати новий вид діяльності або надання нового виду фінансових послуг (крім банківських) за умови виконання встановлених Національним банком України вимог щодо цього виду діяльності або послуги.

Банк не пізніш як за місяць до початку нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг (крім банківських) зобов'язаний повідомити про це Національний банк України згідно з вимогами та в порядку, встановленими Національним банком України.

Національний банк України з метою захисту прав вкладників та інших кредиторів має право встановлювати додаткові вимоги, включаючи вимоги щодо підвищення рівня регулятивного капіталу банку чи інших економічних нормативів, щодо певного виду діяльності та надання фінансових послуг, які має право здійснювати банк.

Банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Банк може використовувати такі операції:

1) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені;

2) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

3) придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

4) лізинг.

Банк зобов'язаний мати структурний підрозділ, функціями якого є надання кредитів та управління операціями, пов'язаними з кредитуванням.

Банкам забороняється прямо чи опосередковано надавати кредити для придбання власних цінних паперів. Використання цінних паперів власної емісії для забезпечення кредитів можливе з дозволу Національного банку України.

У разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування банк має право видавати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання, якщо це передбачено угодою.

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнтів банку.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.

Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.

Право клієнта на інформацію

Клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності банку. Банки зобов'язані на вимогу клієнта надати таку інформацію:

1) відомості, які підлягають обов'язковій публікації, про фінансові показники діяльності банку та його економічний стан;

2) перелік керівників банку та його відокремлених підрозділів, а також фізичних та юридичних осіб, які мають істотну участь у банку;

3) перелік послуг, що надаються банком;

4) ціну банківських послуг;

5) іншу інформацію та консультації з питань надання банківських послуг;

6) щодо кількості акцій (паїв) банку, які знаходяться у власності членів виконавчого органу банку, та інформацію в обсязі, визначеному Національним банком України, про осіб, частки яких у статутному капіталі банку перевищують 5%.

Банк зобов'язаний на постійній основі розміщувати на веб-сайті банку актуалізовану інформацію про власників істотної участі у банку в обсязі, визначеному Національним банком України.

Також державою регулюється Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Вклади фізичних осіб банків та філій іноземних банків гарантуються в порядку і розмірах, передбачених законодавством України.

Вклади фізичних осіб Державного ощадного банку України гарантуються державою.

Учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є банки і філії іноземних банків, які включені до Державного реєстру банків, який веде Національний банк України, та мають банківську ліцензію на право здійснення банківської діяльності.

Участь у Фонді банків і філій іноземних банків є обов'язковою.

Учасники Фонду зобов'язані сплачувати збори до Фонду. Фонд гарантує кожному вкладнику учасника (тимчасового учасника) Фонду та санаційного банку відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів, але не більше 150 тис. гривень по вкладах у кожному із таких учасників. Зазначений розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду може бути збільшено за рішенням адміністративної ради Фонду залежно від тенденцій розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду.

Джерелами формування коштів Фонду є:

1) початкові збори з учасників Фонду;

2) регулярні збори з учасників (тимчасових учасників) Фонду;

3) спеціальні збори з учасників (тимчасових учасників) Фонду;

4) кошти, внесені Національним банком України в розмірі 20 мільйонів гривень;

4.1) щорічні внески Національного банку України від перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами у розмірі, встановленому законом;

5) доходи, одержані від інвестування коштів Фонду в державні цінні папери України;

6) кредити, залучені від Кабінету Міністрів України, Національного банку України, банків та іноземних кредиторів;

7) пеня, яку сплачують учасники (тимчасові учасники) Фонду за несвоєчасне або неповне перерахування зборів до Фонду;

8) доходи від депозитів, розміщених Фондом у Національному банку України.

Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності.

Фонд здійснює перевірки розрахунків та контролює повноту і своєчасність перерахування зборів кожним учасником (тимчасовим учасником) Фонду. За несвоєчасне або неповне перерахування початкового, регулярного або спеціального зборів учасники (тимчасові учасники) протягом місяця сплачують пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від розміру не перерахованої суми за кожний день прострочення.

Право на відшкодування коштів за вкладом. Вкладники набувають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в грошовій одиниці України з дня настання недоступності вкладів.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МЕХАНІЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ РЕСУРСНОЇ БАЗИ ПАТ «БАНК ФОРУМ»

2.1 Загальна організаційно-економічна характеристика діяльності ПАТ «Банк Форум»

Багато компаній сьогодні відчувають потребу в банку з розвинутою регіональною мережею, який може в режимі реального часу зібрати кошти та якісно обслужити регіональні підрозділи компанії.

Комерційні банки відносяться до особливої категорії ділових підприємств. Вони залучають капітали, збереження населення та інші грошові кошти, що звільняються в процесі господарської діяльності і надають їх у тимчасове користування іншим економічним агентам, котрі потребують додаткового капіталу.

ПАТ «Банк Форум» - Публічне акціонерне товариство зареєстроване 31 січня 1994 року.

ПАТ «Банк Форум» належить до групи найбільших банків України, щодня працюючи над розширенням спектра фінансових інструментів.

ПАТ «Банк Форум» пропонує повний перелік банківських послуг, послідовно реалізуючи принцип індивідуального підходу в роботі з кожним клієнтом.

Позиції ПАТ «Банк Форум» на фінансовому ринку продовжують зміцнювати. Якісний ріст супроводжує розвиток Банку у всіх сегментах діяльності. Розвинена мережа філій і відділень, потужна клієнтська база, широкий спектр послуг, професійний менеджмент - знайшли своє відбиття в постійному збільшенні частки «Банк Форум» на ринку фінансових послуг України.

Торговельна мережа ПАТ «Банк Форум» за станом на 31.01.2012 нараховує 318 філій і відділень.

ПАТ «Банк Форум» є учасником Української міжбанківської валютної біржі (УМВБ), ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз» (МФС), Асоціації Українських банків (АУБ), Уповноважений агент American Express, Агент Thomas Cook, Western Union, Київський банківський союз (КБС), Кримська міжбанківська валютна біржа (КМВБ), Перша фондова торговельна система (ПФТС), Харківський банківський союз (ХБС), SWIFT, REUTERS, Фонду гарантування внесків фізичних осіб, Принциповий член MasterCard International, Принциповий член VISA International, Асоціація платників податків України [20, 5].

ПАТ «Банк Форум» динамічно розвиває фінансову структуру, конкурентні переваги якої є - індивідуальний підхід до кожного клієнта, якість, доступність й оперативність надаваних послуг.

ПАТ «Банк Форум» забезпечує потреби клієнтів у якісному банківському обслуговуванні, пропонуючи не просто фінансові продукти, а комплексні рішення.

ПАТ «Банк Форум» розвиває потенціал колективу, стимулюючи ріст професіоналізму й інноваційний підхід до поставленого завдання. ПАТ «Банк Форум» прагне бути кращим об'єктом інвестицій, забезпечуючи високу надійність, ріст обсягів і прибутковості бізнесу. Стабільність ПАТ «Банк Форум» визначається показниками - капіталу достатності ліквідності, платоспроможності. Всі показники фінансової діяльності Банку є відкритими даними для клієнтів і публікуються в офіційних виданнях. Крім того, результати фінансової діяльності ПАТ «Банк Форум» перевірені та підтверджені Міжнародною аудиторською компанією «Price Waterhouse Coopers» [20, с.7].

За даними Асоціації українських банків за станом на 01.07.2011 р. ПАТ «Банк Форум» має наступний рейтинг серед банків України. Серед показників активів та зобов'язань - 12-те місце; по структурі кредитно-інвестиційного портфелю - 12-те місце; по депозитам фізичних та юридичних осіб - 16 та 17-те місце; серед показників капіталу - 13-те місце; серед показників фінансового результату - 15-те місце [20].

Приватним особам ПАТ «Банк Форум» надає такі послуги як вкладні операції, розрахункове та касове обслуговування, кредитування, додаткові послуги. Корпоративним клієнтам: розрахунково-касове обслуговування, кредитні операції, фінансування міжнародної торгівлі, документарні операції, депозити. Середній і малий бізнес: розрахунково-касове обслуговування, кредити, депозити, пластикові карти.

У міру збільшення й ускладнення бізнесу «Банк Форум» виникає потреба в змінах методів керування. Робота вищого менеджменту піднімається з рівня проведення окремої операції на рівень керування процесом за допомогою керування консолідованими показниками - портфель активів, прибутковість активів, сумарний ризик, інше. Вищий менеджмент повинен оперувати не стільки операціями, скільки показниками. Він не бере участь у проведенні окремої операції, а тільки створює умови й обмеження для її проведення.

Дана ідеологія знайшла своє відбиття в структуруванні банку на головний офіс (маркетинг, корпоративне бачення, створення продуктів і технологій збуту, бізнес-планування, контроль й аудит) і торговельну мережу (продажу).

Банк удосконалює управлінську структуру в напрямках таких як структурування на блоки, що поєднують підрозділи з подібними функціями:

a) продаж банківських продуктів;

б) керування ризиками й облік;

в) стратегічне забезпечення бізнесу: фінансовий аналіз, маркетинг, створення продуктів;

г) технічне забезпечення бізнесу;

д) адміністрація;

е) безпека;

ж) керування персоналом;

з) аудит.

Також банк працює над поступовим рухом від трьохрівневої структури до дворівневої, що проявляється у централізації. Відповідно до загальних тенденцій глобалізації й автоматизації простежується чітка тенденція зосередження в головному банку функцій контролю, керування й адміністрування. У підрозділах банку на місцях залишаються фронт-офісні функції, що вимагають безпосереднього спілкування із клієнтами. Підрозділи, що здійснюють діяльність у торговельних точках банку зосереджені в блоці продажів банківських продуктів. Присутність інших підрозділів у торговельних точках буде постійно скорочуватися.

Банк розвиває лінійну структуру керування, це відображається на централізації функцій керування й планування в головному банку, а також тісно пов'язана з розвитком лінійної системи керування. ПАТ «Банк Форум» створює тверду вертикальну структуру підпорядкованості, при якій кожен підрозділ філіальної мережі має вищестоящий підрозділ у головному банку, що здійснює функції планування, координації й контролю діяльності підлеглих структур у філіях.

Такий підхід до побудови організаційної структури дозволяє створити організацію з дуже високим ступенем керованості. При такому підході розроблені в головному банку плани, нові банківські продукти можуть швидко й ефективно реалізовуватися в торговельній мережі.

Серед основних напрямків оптимізації структури слід зазначити поступовий перехід від трьохланкової (головний банк - філія - торговельна мережа) до двохланкової структури (головний банк - торговельна мережа).

Дворівнева структура керування буде працювати ґрунтуючись на наступних принципах:

1) банк ділиться на 2 рівні - рівень керування (головний банк) і рівень продажів (торговельна мережа);

2) головний банк здійснює керування наступними процесами:

а) аналіз ситуації й прогнозування;

б) вироблення стратегії й планування;

в) ризик-менеджмент;

г) розвиток структури банку й розробка кадрової політики;

д) інші глобальні питання;

е) ухвалює рішення щодо нестандартних питань (операціям) у рамках системи;

3) торговельна мережа працює з окремими стандартними операціями відповідно до плану продажів.

Активний інтерес до нових інформаційних технологій, таких як Інтернет, мобільні термінали, Інтернет-банкінг, удосконалення процесу управління рахунками спричиняє використання даних технологій як засіб надання послуг клієнтам. Банк направлений на розвиток цієї сфери діяльності тому, що чим більше участь банку в області надання послуг у рамках нових технологій, тим більше рейтинг серед передової, найбільш сприйнятливої до нововведень частини клієнтів. Прагнення банку є виставляння як можна більшого числа послуг, реалізованих за технологіями Інтернет і мобільний доступ.

Вивчення досвіду ПАТ «Форум» свідчить, що стратегія управління відносно формування структури активів і пасивів реалізується через спеціальний підрозділ - «Комітет з управління активами та пасивами».

Проведене теоретичне дослідження свідчить про необхідність формування ефективної структури пасивів і активів на підставі ретельного аналізу проблем розвитку комерційного банку.

На фінансовий стан банку та перспективи його розвитку впливає система факторів, визначальним серед яких є рівень капіталізації. Тож нарощування та поліпшення якості капіталу з метою забезпечення фінансової стійкості та сталого розвитку є пріоритетним завданням ПАТ «Форум».

Станом на кінець 2011 року ПАТ «Банк Форум» у своєму розпорядженні має 1736608 тис. грн. грошових коштів та їх еквівалентів, що на 31% менше ніж минулого року(табл. 2.1).

Наглядно структуру пасивів можна спостерігати на діаграмі у додатку Н.

Таблиця 2.1 - Динаміка і структура активів ПАТ «Банк Форум» за 2009-2011 рр.

Найменування статті	2009 тис. грн.	2010 тис. грн.	2011 тис. грн.	Відхилення, тис. грн.	Відношення, %
				2010/ 2009	2011/ 2010	2010/ 2009	2011/ 2010
Грошові кошти та їх еквіваленти	2870544	2280865	1736608	-589679	-544257	79	76
Кредити та заборгованість клієнтів	15321909	9811102	7275701	-5510807	-2535401	64	74
Цінні папери в портфелі банку на продаж	221403	694667	338533	473264	-356134	313	48
Основні засоби та нематеріальні активи	506726	521043	497571	14317	-23472	3	95
Інші активи	30222	84661	26753	54439	-57908	280	31
Чисті активи	1866547	764802	1491142	-1101745	726340	41	95

Кошти в інших банках та в НБУ за 2009-2011 рр. мали різний вигляд - у 2010 році вони зменшилися на 226041 тис. грн., тобто на 96%, але вже у 2011 році збільшилися у 13 разів і становили 114893 тис. грн.

Значну питому вагу в активах ПАТ «Банк Форум» займають кредити та заборгованість клієнтів. На 31.12.2011 надані кредити та заборгованість клієнтів складає 7275701 тис. грн., що на 35% менше ніж в минулому році.

Цінні папери на продаж збільшили свою кількість і в грошовому еквіваленті становили 694667 тис. грн., але у 2011 році банк мусив продати половину своїх емітованих ЦП і вони вже становили 338533 тис. грн., що становить зменшення на 51% від рівня минулого року.

Основні засоби та нематеріальні активи мали характер зростаючої величини у 2010 році. У 2010 р. вони збільшилися на 3%, але вже в наступному зменшилися на 5,6% і становили 497571 тис. грн.

Інші активи банку мали тенденцію до зростання у 2010р. Вони збільшилися більш як у 2,5 рази, а в 2011 р. вже зменшилися на 57908 тис. грн. або на 68%.

Чисті активи банку загалом майже не змінилися за 3 роки тому, що у 2010 р. зменшилися більш ніж вдвічі, а вже в наступному повернулися по позначки 1491142 тис. грн.

Аналізуючи динаміку і структуру пасивів ми можемо спостерігати, що запозичені кошти іншими банками на 1.01.2012 складають 1045584 тис. грн., що на 1816946 тис. грн. або на 63% менше ніж на 1.01.2011. (Табл. 2.2)

Наглядно структуру пасивів можна спостерігати на діаграмі у додатку П.

Таблиця 2.2 - Динаміка і структура пасивів ПАТ «Банк Форум» за 2009-2011 рр.

Найменування	2009 рік тис. грн.	2010 рік тис. грн.	2011 рік тис.грн.	Відхилення, тис. грн.	Відхилення, %
				2010/2009	2011/2010	2011/2009	2010/2009	2011/2010
Кошти інших банків	8793509	2862530	1045584	-5930979	-1816946	-7747925	33	37
Кошти клієнтів	7385940	7557710	6687888	171770	-869822	-698052	2	88
Інші зобов'язання	27681	1454454	26924	1426773	-1427530	-757	5254	1,8
Власний капітал	1866547	764802	1491142	-1101745	726340	-375405	41	195
Усього пасивів	18073677	12639496	9251538	5434181	-3387958	-8822139	70	63

Ресурси ПАТ «Банк Форум» складаються з власних та залучених коштів.

Після спаду показника власних коштів у 2010 р., на кінець 2011 р. власні кошти банку склали 1491142 тис. грн., що говорить про збільшення власного капіталу в порівнянні з 2010 р. майже вдвічі, але не досяг рівня 2009 р. - 1866457 тис. грн.

Власний капітал банку на 31.12.2010 порівняно з 2009 роком зменшився на 1101745 тис. грн., тобто на 144% та склав 764802 тис. грн.

Кошти клієнтів банку протягом 2010 р. мали тенденцію збільшуватися у на 2% - на 171770 тис. грн., а у 2011 - на 13% зменшилися і вже становили 6687888 тис. грн.

Інші зобов'язання банків також мали зріст у 2010 р. і зросли вони більш ніж у 50 разів і становили 1454454 тис. грн., але вже наступного 2011 року зменшилися на 1427530 тис. грн., майже до попереднього рівня і становили 26924 тис. грн.

2.2 Аналіз власного капіталу банку

Капітал банку - це сукупність внесених власниками, учасниками капіталу, власних коштів, які зростають у результаті ефективної банківської діяльності у процесі капіталізації прибутку, а також за рахунок додаткових надходжень з боку учасників.

Порівняно з іншими сферами підприємницької діяльності капітал банків має значно меншу питому вагу у сукупному капіталі. Це пояснюється специфікою діяльності банківської установи, яка здійснює мобілізацію вільних коштів на грошовому ринку і надає їх у борг. Тому капітал банківської діяльності має інше призначення, ніж в інших сферах підприємницької діяльності.

Сутність банківського капіталу виявляється через його функції.

Отже, капітал банку в процесі організації банківської діяльності одночасно виконує кілька функцій, що забезпечує найвищий ефект від проведення банківських операцій, тобто максимізацію прибутку.

Якщо в інших сферах підприємницької діяльності капітал забезпечує платоспроможність і виконує більшість оперативних функцій підприємства, то комерційному банку капітал потрібний насамперед для страхування інтересів вкладників. Тобто першочергове призначення капіталу банку - це виконання ним захисної функції. У цьому зв'язку розмір капіталу є важливим фактором надійності функціонування банку і повинен перебувати під суворим контролем Національного банку України, що регулює діяльність комерційних банків.

Математичною формулою капіталу в обліку відповідно до міжнародних стандартів є:

Капітал = Активи - Зобов'язання (2.1)

Під час аналізу капітал банку розглядається з різних поглядів: капітал «брутто» (балансовий капітал) і капітал «нетто» (регулятивний капітал).

Регулятивний капітал є одним з найважливіших показників діяльності банків, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які беруть банки на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків.

Регулятивний капітал банку складається з основного (1-го рівня) капіталу та додаткового (2-го рівня) капіталу.

Основний капітал вважається незмінним і таким, що не підлягає перепродажу, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні збитки. Додатковий капітал має менш постійний характер і його величина піддається змінам.

Основний капітал складається з таких елементів:

фактично сплачений зареєстрований статутний капітал;

дивіденди, спрямовані на збільшення статутного капіталу;

емісійні різниці (емісійний дохід);

резервні фонди, які створюються згідно із законами України;

загальні резерви, що створюються під невизначений ризик під час проведення банківських операцій;

прибуток минулих років;

прибуток минулих років, що очікує затвердження.

Загальна величина основного капіталу визначається з урахуванням величини очікуваних (можливих) збитків за невиконаними зобов'язаннями контрагентів та зменшується на суму:

недосформованих резервів під можливі збитки за кредитними операціями, операціями з цінними паперами, дебіторською заборгованістю, простроченими понад 30 днів та сумнівними щодо отримання нарахованими доходами за активними операціями;

коштів, розміщених на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах;

нематеріальних активів за мінусом суми зносу;

капітальних вкладень у нематеріальні активи;

збитків минулих років і збитків минулих років, що очікують затвердження;

збитків поточного року.

Додатковий капітал складається з таких елементів:

резерви під стандартну заборгованість інших банків;

резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків;

результат переоцінки статутного капіталу з урахуванням індексу девальвації чи ревальвації гривні;

результат переоцінки основних засобів;

прибуток поточного року;

субординований борг, що враховується до капіталу (субординований капітал).

Під час розрахунку суми капіталу сума додаткового капіталу не повинна перевищувати суму основного капіталу.

Субординований борг - це звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти (складові капіталу), які відповідно до угоди не можна взяти з банку раніше як через п'ять років, а в разі банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів. При цьому сума таких коштів, уключених до капіталу, не може перевищувати 50 % розміру основного капіталу з щорічним зменшенням на 20 % від його первинної вартості протягом п'яти останніх років дії угоди.

Сума регулятивного капіталу (капіталу «нетто») показує реальну суму капіталу, яку комерційний банк використовує в господарському обороті і яка визначає його фінансовий стан.

(2.2)

де Кр - регулятивний капітал банку;

ОК - основний капітал (капітал першого рівня);

ДК - додатковий капітал (капітал другого рівня);

В - відвернення.

Стан капіталу банку (як і будь-якої установи або фірми) характеризується його розміром, структурою (відносними частками його складових) і темпами зростання як капіталу в цілому, так і окремих його складових.

На наступному етапі аналізу вивчаються зміни в структурі балансового капіталу та в його складових.

Крім аналізу структури капіталу, дуже важливо визначити ефективність його використання. Аналіз проводиться за допомогою таких показників:

прибуток на капітал;

величина кредитних вкладень на 1 грн. капіталу.

Ці показники розраховуються у такий спосіб:

(2.3)

Загалом прибутковість капіталу мала збитковий характер за рахунок того, що у 2010 році банк здійснив резервні відрахування до НБУ для зменшення ризиків втрати коштів при нестабільній економічній ситуації чи виникненні певних проблем.

Розмір кредитних вкладень на 1 грн. капіталу свідчить про розмір залучених коштів по відношенню до власного капіталу банку (2.4).

(2.4)

грн.

грн.

грн.

Як ми можемо спостерігати, що кредитні кошти мають незначний відсоток у власному капіталі протягом 2009-2011рр. Це свідчить про те, що банку вистачає власного капіталу для операційної діяльності і з 2009 р. по 2011 р. ця частка зменшується.

На наступних етапах аналізу власного капіталу банку докладно аналізуються достатність банківського капіталу та зміни, які відбулися в його складових.

У процесі аналізу шляхом балансового аналізу комерційного банку можна визначити суму його власного капіталу та визначити розмір регулятивного капіталу. Аналіз балансу також дає змогу визначити достатність коштів для нормального функціонування банку, захисту інтересів його клієнтів.

Капітал банку допомагає:

забезпечувати довіру суспільства до стабільності окремої індивідуальної банківської установи та до системи комерційних банків;

підтримувати обсяги, типи та характер операцій, що проводяться;

забезпечувати можливість покриття збитків;

давати змогу банку і надалі задовольняти законні кредитні потреби банківського суспільства.

Достатність капіталу - це здатність банку захистити інтереси своїх кредиторів та власників від незапланованих збитків, розмір яких залежить від обсягу ризиків, що виникають у результаті виконання банком активних операцій.

Для оцінки достатності капіталу банку Національним банком затверджені відповідні нормативи капіталу комерційного банку.

Під час аналізу достатності капіталу ми визначили виконання економічних нормативів за трьома показниками, встановленими НБУ:

1) Н1 - регулятивний капітал банку;

2) Н2 - норматив адекватності регулятивного капіталу;

3) Н3 - норматив адекватності основного капіталу.

Аналізуючи стан капіталу, ми визначили відповідність його розміру вимогам Національного банку України. Відповідно до Інструкції НБУ «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні» мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1) для діючих банків має становити 120 млн. грн.

Як бачимо, що протягом трьох років норма регулятивного капіталу в ПАТ «Банк Форум» дотримується.

Другим нормативним показником є норматив адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності (Н2).

Норматив адекватності регулятивного капіталу (норматив платоспроможності) відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розраховуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, тим більша частка ризику, що її беруть на себе власники банку; і навпаки - чим нижче значення показника, тим більша частка ризику, що її беруть на себе кредитори/вкладники банку.

Норматив адекватності регулятивного капіталу встановлюється для запобігання надмірному перекладанню банком кредитного ризику та ризику неповернення банківських активів на кредиторів/вкладників банку.

Значення показника адекватності регулятивного капіталу визначається як співвідношення регулятивного капіталу банку до сумарних активів і певних позабалансових інструментів, зважених за ступенем кредитного ризику та зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями.

Нормативне значення нормативу Н2 діючих банків не може бути меншим ніж 8 %.

Н22009=16,68 %

Н22010=28,35%

Н22011=23,63%

Згідно фінансової звітності нормативне значення у банку є достатнім і перевищує значення 8%.

Наступним показником достатності капіталу є визначення нормативу адекватності основного капіталу (Н3). Він розраховується з метою визначення спроможності банку захистити кредиторів і вкладників від непередбачуваних збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності залежно від розміру різних ризиків.

Показник адекватності основного капіталу банку розраховується як відношення основного капіталу до загальних активів банку, зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями банків.

Загальні активи банку для розрахунку адекватності основного капіталу включають: готівкові кошти; банківські метали; кошти в Національному банку; казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються та емітовані Національним банком; кошти в інших банках; сумнівну заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями; дебіторську заборгованість за операціями з банками; кредити, що надані центральним і місцевим органам виконавчої влади, суб'єктам господарської діяльності, фізичним особам; дебіторську заборгованість за операціями з клієнтами; транзитний рахунок за операціями з клієнтами; цінні папери в портфелі банку на продаж та на інвестиції; товарно-матеріальні цінності; інші активи банку; суми до з'ясування та транзитні рахунки; операційні та неопераційні основні засоби.

Нормативне значення нормативу НЗ має бути не меншим ніж 4 %.

(2.5)

де ОК - основний капітал (капітал першого рівня);

ЗА - загальні активи.

В теорії говориться, що комерційний банк буде в змозі відповідати за своїми зобов'язаннями за умови, якщо він вклав свої і залучені кошти у ліквідні активи. Це досягається завдяки дотриманню банком нормативів ліквідності.

Н32009=12,26 %

Н32010=21,22 %

Н32011=17,31 %

Нормативне значення знаходиться на рівні 12-22 %, що відповідає вимогам НБУ.

Додатковими показниками достатності капіталу можуть бути показники:

а) К1 - визначає рівень капіталу в структурі загальних пасивів. Рекомендовані значення - у межах 0,15-0,20.

Загальні дані використано з фінансової звітності банку, яка представлена у додатках А і Б.

(2.6)

Ми можемо спостерігати, що коефіцієнт у 2009 та 2010 рр. роках був менший за рекомендований, причина цього був тяжкий стан економічної системи України після економічної кризи та зменшення довіри населення до банків взагалі. У 2011 році показник покращився на фоні минулих років, і майже досяг рекомендованого мінімуму за рахунок зменшення кількості зобов'язань банку.

б) К2 - співвідношення чистого капіталу і загальних активів:

(2.7)

Значення цього показника має бути не меншим 4%.

Як бачимо, що співвідношення чистого капіталу до загальних активів протягом 2009-2011 рр. знаходиться на достатньому рівні за рахунок зменшення активів у 2011 р., а зокрема грошових коштів та наданих кредитів, що ми можемо спостерігати у балансі в додатках А і Б.

в) К3 - коефіцієнт достатності капіталу - показує максимальну суму збитків, за яких капіталу, що залишився (чистий нетто-капітал), вистачить для забезпечення надійності коштів вкладників та інших кредиторів банку. Передбачається, що капітал банку повинен на 25-30 % покривати його зобов'язання.

(2.8)

Чистий нетто-капітал згідно показнику не зможе вдосталь задовольнити потреби банку при зменшенні надійності та втраті коштів. У 2010 р. він становив лише 3%, що майже вдесятеро менше рекомендованого, але вже у 2011 р. цей капітал піднявся до 29%, що вже становить рекомендований рівень за рахунок зменшення зобов'язань.

г) К4 - коефіцієнт маневрування

(2.9)

Оптимальне значення цього показника - від 0,5 до 1,0.

Це коефіцієнт дає нам змогу зробити якісну оцінку власного капіталу. Брутто-капітал містить як відвернені (іммобілізовані) власні кошти, так і фактичні залишки нетто-капіталу, а оскільки результат оцінки виявляє, що показник вдвічі перевищує оптимальне значення, то залишкові власні кошти можна використати для кредитування.

д) К5 - коефіцієнт достатності капіталу - характеризує залежність банку від його засновників.

(2.10)

Мінімальне значення цього показника - 0,15, максимальне - 0,5.

Як бачимо коштів достатньо для вільного здійснення операційної діяльності банку, адже сума коштів, які інвестуються в розвиток установи, повинна удвічі перевищувати внески засновників.

е) К6 - коефіцієнт захищеності капіталу розраховується за формулою:

(2.11)

Коефіцієнт К6 характеризує захищеність власного капіталу від інфляції вкладенням коштів у нерухомість, обладнання та інші матеріальні активи.

Ми бачимо, що у 2009 та 2011рр. рівень захищеності від інфляції має середнє значення, а у 2010 р. має високе значення, що передувало тому концентрацію банку на матеріальних активах для зменшення ризику втрати коштів за рахунок зміни курсів валют.

Однак таке одностороннє використання капітальних ресурсів може призвести до погіршення ліквідності та платоспроможності банку. Банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більше 10 % власного статутного капіталу (це обмеження не поширюється на приміщення, в яких розміщуються підрозділи банку, що виконують банківські операції).

Однією з головних проблем планування капіталу банку є вибір значення співвідношення між власним капіталом та зобов'язаннями. З одного боку, чим більше це співвідношення, тим вищий рівень надійності банку. З іншого боку, чим більша частка зобов'язань у загальній сумі ресурсів банку, тим буде вищою прибутковість капіталу. Це пов'язано з тим, що прибуток, зароблений завдяки використанню всіх ресурсів банку (як власних так і залучених), буде відноситись на суму капіталу.

Найбільшу частку в сумі капіталу комерційного банку становить статутний капітал. Показник статутного капіталу - один з основних показників розвитку банку.

Статутний капітал являє собою вартість вкладів акціонерів (засновників, учасників) банку, внесених з метою формування його активів для початку чи подальшої банківської діяльності, а також гарантування інтересів вкладників банку.

Статутний капітал формується під час створення комерційного банку за рахунок внесків засновників банку і випуску акцій. Розмір статутного капіталу комерційного банку визначається його засновниками, але він не може бути меншим установленого Національним банком України рівня.

Аналіз статутного капіталу починається з оцінки його динаміки, тобто зміни його розміру за кілька років, його частки в загальній сумі власного капіталу комерційного банку, у валюті балансу, в зобов'язаннях банку.

Крім того, в процесі аналізу формування статутного капіталу вивчається структура акціонерного капіталу, і передусім склад акціонерів банку. Для цього використовуються дані аналітичного обліку.

Внески до статутних капіталів банків роблять юридичні особи - акціонери банків тільки за рахунок наявних вільних власних коштів у грошовій формі. У зв'язку з цим у процесі аналізу правильності формування статутного капіталу необхідно перевірити за кожним акціонером банку:

Рівень покриття активів за рахунок акціонерного капіталу характеризується особливим показником - мультиплікатором капіталу (М):

(2.12)



Капітал банку являє собою гарантійний фонд покриття можливих витрат. З цього стає відомим, що чим вище числове значення мультиплікатора капіталу, тим істотнішим є потенційний ризик втрат банку. Для великого банку мультиплікатор капіталу становить - 20-25%.

З аналізу ми бачимо, що мультиплікатор має дуже високий рівень, що перевищує рекомендований в декілька разів. Це говорить про те, що надані кошти набагато перевищують статутний капітал і тим самим збільшують ризик банку у разі неповернення заборгованості по кредитах суб'єктами господарювання.

2.3 Аналіз залученого капіталу

Зростання частки строкових депозитів (незважаючи на те, що це більш дорогий ресурс) позитивно впливає на ліквідність балансу та сприяє стійкості та надійності ресурсної бази.

Для наглядності розрахунків ми приведемо таблицю аналізу оборотності депозитів. Таблиця побудована на основі даних звітності банку, яка наведена у додатках Л та М.

Таблиця 2.3 - Аналіз оборотності депозитних вкладень

Показники	2009 р. (тис. грн.)	2010 р. (тис. грн.)	2011р. (тис. грн.)	Відхилення абсолютне
				2010/2009	2011/2010
1. Залишки депозитів на початок періоду	6328654	7385940	7557710	1057286	171770
2. Оборот з надходження депозитів (кредитовий оборот)	9568459	9917548,8	12458542	349089,8	2540993
3. Оборот з повернення депозитів (дебетовий оборот)	7435159	8456321	7985349	1021162	-470972
4. Залишок депозитів на кінець періоду	7385940	7557710	687888	171770	-6869822
5. Середній залишок депозитних вкладів	1057286	171770	-6869822	-885516	-7041592
Кількість оборотів, що здійснюють депозити за період	1,88	1,71	2,5	-0,17	0,79
7. Тривалість одного депозитного обороту (днів)	194	213	146	19	67

Зростання частки строкових депозитів (незважаючи на те, що це дорожчий ресурс) позитивно впливає на ліквідність балансу та сприяє стійкості й надійності ресурсної бази.

Аналіз строкових депозитів проводиться за допомогою системи показників:

Показник оборотності депозитних вкладень відбиває кількість оборотів, що їх здійснюють депозитні вкладення за певний період, і розраховується за формулою (2.13):

(2.13)

Даний коефіцієнт дає змогу нам спостерігати збільшення швидкості обороту депозитного капіталу протягом 2009-2011 рр. У 2009 р. депозитні вклади проходили лише півтора оберти, а вже через 2 роки швидкість збільшилась до 7 оборотів. Це свідчить про те, що клієнти скоріше забирають свої вкладення з банку тим самим збільшуючи швидкість обороту депозитів.

Тривалість одного обороту депозитних вкладень у днях (або середній термін зберігання вкладених коштів). Для його розрахунку використовується формула (2.14):

(2.14)

Цей показник відбиває в динаміці стабільність вкладів, що дуже важливо для оцінки вкладів як ресурсів короткострокового кредитування. З розрахунку ми бачимо, що тенденція йде на зростання у 2011 р. після занепаду минулого року, а чим більший цей показник, тим стабільніша ресурсна база. Тобто тенденція говорить про уповільнення оборотності депозитних вкладень, що позитивно впливає на ресурсну базу.

Рівень осідання депозитних вкладень розраховується за формулою (2.15):

(2.15)

Даний показник характеризує частину, яка залишається на рахунку депозитів у банку. Як ми бачимо спостерігається тенденція до підвищення з кожним роком за рахунок збільшення стійкості банку і гарантування виплат за зобов'язаннями.

Банки повинні мати свою стратегію підтримання стійкості депозитів. Важливими елементами такої стратегії є підвищення якості обслуговування клієнтів, стабільність процента, щоб клієнти залишались вірними банку в період кризових ситуацій.

Коефіцієнт використання депозитів розраховується за формулою (2.16):

(2.16)

Цей коефіцієнт показує, який процент від загального обсягу залучених ресурсів розміщений у кредитах. Якщо коефіцієнт перевищує 75%, то це свідчить про ризиковану агресивну кредитну політику банку. Якщо ж він менший 65 %, це свідчить про пасивну кредитну політику.

Згідно з аналізу ми можемо зробити висновок, що банк веде пасивну кредитну політику, хоча цей напрямок важливий для банку, але не є найбільш пріоритетним.

Важливою складовою ресурсної бази банку є залишки коштів на поточних рахунках клієнтів та на коррахунках інших банків, тобто депозити до запитання. Аналіз залишків коштів на рахунках клієнтів з позиції ліквідності балансу здійснюється на основі даних про їх частку в загальній сумі зобов'язань. Значна питома вага депозитів до запитання негативно відбивається на стані ліквідності банку: по-перше, погіршується співвідношення ліквідних активів та зобов'язань до запитання, яке характеризує поточну ліквідність; по-друге, знижується стабільність ресурсної бази банку.

Поліпшення ліквідності може бути досягнуто зміною структури залучених та запозичених коштів (збільшенням питомої ваги строкових депозитів через можливе переоформлення стабільної частини залишків коштів на рахунках до запитання в строкові депозити).

Для аналізу депозитів до запитання використовуються такі самі показники, як і при аналізі строкових депозитів:

Тривалість одного обороту онкольних депозитів у днях (або середній термін утримання коштів на поточних рахунках). Для його розрахунку використовується формула (2.17) та дані наведені у додатку Д та Е:

(2.17)

Аналізуючи динаміку цього показника ми можемо спостерігати тенденцію зменшення. Це є негативним явищем тому, що чим більший цей показник, тим стабільніша ресурсна база. Зменшення показника відбулося за рахунок зменшення залишків коштів на депозитному рахунку банку - це свідчить, що банк повністю не задовольняє клієнтів у напрямку залучень депозитів.

Рівень осідання коштів на поточних рахунках (2.18):

(2.18)



Це означає, що в 2009 році на кожну гривню, що надійшла у депозитні вклади на рахунках банку осідало (залишалось) 10 копійок, у 2010 році була зростаюча тенденція на кожну гривню прибутку був прибуток 71 копійка, але в 2011 р. знову трапився спад і коефіцієнт осідання коштів на депозитних рахунках зменшився до 18 копійок.

Для характеристики здатності банку залучати депозити для підтримання своїх кредитних операцій та його можливості давати в кредит ці депозити використовується ще такий показник, як коефіцієнт співвідношення позик та депозитів. Цей коефіцієнт розраховується за такою формулою (2.19) (Додаток А, Б, Д, Е, Ж):

(2.19)

Як бачимо, відношення позик до депозитів мають високі показники, а високі значення цього коефіцієнта асоціюється з вищим ризиком, оскільки це спричинено недостатністю ліквідності (уразливість від дій кредиторів), негативними економічними умовами в країні та як наслідок відплив депозитів.

Низьке значення цього коефіцієнта показує в кредитуванні неможливість прийняття існуючого ризику.

Багато в чому значення коефіцієнта залежить від ступеня розвитку країни, однак 70-80 % залежить від співвідношення між ліквідністю та дохідністю. Якщо в усій банківській системі цей показник перевищує 100 %, тоді у будь-якій галузі можуть мати місце структурні проблеми, наприклад, під час рефінансування Національним банком торговельних операцій чи у разі стабілізаційного кредитування.

У сучасних умовах економічного розвитку країни, коли залучення строкових депозитів ускладнюється внаслідок дефіциту власних оборотних коштів підприємств та високих темпів інфляції, зростає значення міжбанківських кредитів під час формування ресурсної бази банків. Основною перевагою цього виду ресурсів є висока мобільність цих коштів, головним недоліком - їх відносно висока вартість. Все це обумовлює необхідність розроблення методики аналізу цих операцій, яка дала б змогу ефективніше управляти пасивними та активними операціями з міжбанківського кредитування.

Розрізняють міжбанківські активні та пасивні кредитні операції: ринок міжбанківських депозитів та ринок міжбанківських кредитів.