Банківський механізм кредитування підприємств

- індивідуальний підхід при зборі проблемної заборгованості;

- вдосконалення роботи щодо оцінки ділової репутації клієнта;

- розроблення мінімального переліку необхідних документів для оформлення кредиту та скорочення часу отримання кредиту;

- акцентування уваги та роз'яснення найбільш значимих аспектів кредитної угоди;

- постійне залучення клієнтів шляхом проведення рекламних акцій та презентацій;

- створення позитивного образу банка для клієнтів [106].

Зважаючи на існуючі тенденції, що склалися на грошово-кредитному ринку України, слід обов'язково усвідомлювати притаманні ризики, перед впровадженням будь-яких нововведень, тому в табл. 4.1 відобразимо шляхи покращення процесу кредитування з урахуванням можливих ризиків.

Отже, перераховані заходи можуть позитивно вплинути на діяльність ПАТ «Державний ощадний банк України» та дозволять гідно конкурувати на ринку банківських послуг в складних економічних умовах, що позитивно вплине і на банківський сектор, і на стан економіки в цілому.

Банківська діяльність неминуче пов'язана з ризиком, особливо в умовах розвинутих ринкових відносин. Розвиток банківської справи в Україні досяг такого рівня, який призводить до необхідності виявлення, впровадження дієвих заходів, аналізу та управління банківськими ризиками.

Зростання проблемної заборгованості за кредитами у ПАТ «Державний ощадний банк України» і переоцінка ним кредитних портфелів у бік збільшення їх ризикованості робить актуальними не тільки короткотермінові заходи щодо посилення методів управління ризиком, але й заходи щодо вирішення довготермінових завдань трансформації стандартів управління ризиком.

Таблиця 4.1

Шляхи удосконалення процесу кредитування ПАТ «Державний ощадний банк України»

Заходи	Результат	Ризик
Запровадження нових кредитних продуктів для юридичних осіб	Застосування індивідуального підходу до кожного позичальника при оцінці його фінансового стану, обігових коштів, масштабів виробничо_комерційної діяльності та репутації при запровадженні револьверного та контокорентного кредитів.	Ризик відсутності стабільних і платоспроможних клієнтів, яких би задовільні умови кредитування
Запровадження нових кредитних продуктів для фізичних осіб	Розроблення оптимальних умов кредитування для найменш захищених верств населення (студентів, пенсіонерів, інвалідів) із використанням більш послаблених вимог до позичальника.	Ризик неплатежу по кредиту
Створення програми кредитування стартового капіталу СПД	Детальна оцінка підприємницького проекту з врахуванням всіх аспектів щодо ризиків, терміну окупності та можливого прибутку від кредитування даного суб'єкта підприємницької діяльності.	Ризик відсутності вдалих проектів
Удосконалення маркетингової політики (створення позитивного іміджу комерційного банку)	Проведення систематичних рекламних заходів через ЗМІ та інтернет, прес-конференцій, розповсюдження рекламних буклетів, додаткової інформації на банківських виписках, заохочення існуючих клієнтів та мотивації персоналу до залучення ними нових клієнтів, проведення благодійних заходів.	Ризик не покриття затрат, направлених на здійснення всіх заходів
Розширення складу фінансових коефіцієнтів	Підбір та розроблення фінансових коефіцієнтів для всебічного аналізу майбутнього позичальника, враховуючи не лише фінансові показники його діяльності, а й інші аспекти, такі як ділова репутація, сімейний стан та інші.	Ризик відсутності значної кількості клієнтів, що мають відповідати всім встановленим параметрам оцінки
Збір проблемної заборгованості	Індивідуальний підхід під час збору проблемної заборгованості, враховуючи кожну окремо взяту справу та оптимізація процесу для прискорення розгляду справ.	Ризик не реалізації заставленого майна позичальника

До основних напрямків удосконалення процесів саморегулювання кредитної діяльності з метою збереження прибутку, слід віднести:

- впровадження системного підходу до управління кредитним ризиком, врахування взаємозв'язків між кредитним, валютним, процентним, операційним і ринковим ризиком; використання такого комплексного підходу підвищуватиме роль ризик-менеджменту в прийнятті фінансових управлінських рішень та сприятиме активізації розвитку процесів саморегулювання;

- використання засад портфельної теорії при організації процесів управління кредитною діяльністю банків, оскільки циклічний розвиток кредитного ринку виявляє необхідність використання зазначеного методу: «кожний наступний економічний спад виявляє нові помилки в управлінні кредитними портфелями недостатню диверсифікацію, безсистемний маркетинг, невідповідність кредитної ставки рівню ризику [62, с. 65].

Для формування механізму саморегулювання необхідно врахувати такі підходи до управління кредитним портфелем банку:

- по-перше, необхідно розробити логічну, незмінну та ефективну систему оцінки ризиків, яка дає змогу визначити реальний рейтинг позичальника і наступне коригування його при змінні якості позички;

- по-друге, необхідно розробити методику, що дасть змогу прогнозувати рівень збитків, притаманний будь-якій сукупності позичок із одним і тим самим рівнем ризику;

- по-третє, потрібний низький рівень лімітів концентрації ризику, що створить умови для зменшення впливу на прогнозований рівень збитків, при зміні якості невеликої кількості кредитів неможливо [62, с. 62].

Одним із перспективних шляхів вдосконалення процесу формування та використання резервів за кредитними ризиками є зовнішнє страхування відповідальності за неповернення кредиту в страхових компаніях. Найбільш привабливе таке страхування для споживчих кредитів, оскільки вони є невеликими за сумою та масовими за кількістю, тобто мають класичні страхові можливості виплат по окремим страховим випадкам за рахунок масових страхових премій великої кількості позичальників [68, с. 78].

При цьому, ПАТ «Державний ощадний банк України» отримає наступні вигоди:

- можливість реструктуризації (пролонгації) прострочених споживчих кредитів за рахунок отримання страхової гарантії повернення споживчого кредиту у наступних періодах;

- полегшення умов для позичальника, коли поточними виплатами банку на період дії реструктуризованого кредиту залишаються тільки відсотки за користування кредитом, а повернення загальної суми боргу без часткових виплат переноситься на кінець періоду кредитування, що значно підвищує прибутковість банку;

- наявність гарантії повернення кредиту з боку страхової компанії дозволяє при реструктуризації (пролонгації) кредитів перекваліфікувати прострочені споживчі кредити в категорії меншого ризику, тобто зменшити необхідну суму створення внутрішніх резервів на кредитні ризики, тобто підвищити прибутковість банку.

Розвиток спеціалізованих банків слід пов'язувати, в першу чергу, з кооперативними банками, оскільки схема кредитування шляхом об'єднання коштів населення та дрібних підприємців при наданні гарантій уряду під частину їх зобов'язань працює досить успішно. Цьому також мають сприяти дещо менші вимоги до обсягу капіталу кооперативних банків. Крім того, можуть створюватись іпотечні банки, зважаючи на дію інструментів права застави, власності, та відповідні механізми їх реалізації. Актуальною також залишається увага спеціалізованих банків до розвитку нетрадиційних послуг. Однак, на думку вчених, сегменти банківського ринку зараз є досить невеликими, а отже робота банку, орієнтована лише на надання спеціалізованих послуг, не принесе належного рівня прибутку.

На нашу думку, в Україні має діяти змішана система кредитування, яка характеризується функціонуванням на кредитному ринку комерційних банків і спеціалізованих кредитних установ. Для розширення ринків кредитування і покращення механізмів його функціонування, нами пропонується створення в неспеціалізованих банках підрозділу - відділу кредитування підприємств. Особливістю його діяльності буде використання принципів роботи спеціалізованого банку. Це дасть можливість, використовуючи деякі прийоми діяльності спеціалізованого банку (пріоритетність у виборі проектів, пільгові умови забезпечення та страхування кредитів, строки надання кредитів тощо), сформувати пакет документів для кредитування при зменшенні його кількості, зменшити строки оформлення документів, приймати участь державних програмах кредитування, сприяти концентрації ресурсів у напрямку розвитку кредитування.

По відношенню до кредитної інфраструктури нами висовуються такі припущення. Територіальна нерівномірність розміщення банків може впливати на економічний розвиток регіонів, вимивати з них акумульовані фінансові ресурси, перетворювати їх у депресивні, не забезпечувати вільного доступу всіх суб'єктів господарювання до кредитних коштів. Природно, за таких умов у цих регіонах створена мережа філій великих банків. Ми не виключаємо можливості виникнення таких ситуацій, коли приватний банківський капітал не знайде для себе вигоди у проведенні активних операцій в деяких, головним чином, депресивних регіонах. У такому випадку необхідне створення державних або муніципальних банків.

Саме на регіональні банки ми покладаємо основні надії, як на установи, що сприятимуть економічному і фінансовому розвитку підприємств регіону. Головною метою створення таких банків є організація стабільного інвестиційного та інфраструктурного середовища для розвитку підприємництва, забезпечення прийнятних умов кредитування, інформаційно-консультаційної, маркетингової та іншої підтримки підприємств і підприємств малого бізнесу, включаючи особисті підсобні господарства.

За умови вдалої організації, із використанням зарубіжного і вітчизняного досвіду ці інститути зможуть взяти на себе вирішення наступних завдань:

- надання інформаційної, консультаційної та іншої підтримки товаровиробникам через випуск інформаційних бюлетенів, забезпечення доступу до комп'ютерних мереж, постійний ціновий моніторинг тощо;

- більш повне врахування специфіки галузі при кредитуванні;

- попередження спекулятивного залучення капіталу в періоди гострого дефіциту оборотних засобів і, тим самим, припинення вивозу продукції за цінами, значно нижчими за ринкові.

Другий шлях є більш реалістичним та ефективним. Він дозволить частині банківських установ (насамперед, малим банкам) знайти свою нішу на ринку та підвищити конкурентоспроможність. Більшість малих банків функціонують у межах одного або декількох (двох-трьох) регіонів та обслуговують одного великого клієнта. В їх діяльності можна виділити дві основні потенційні небезпеки. Перша - можливість втрати головного клієнта, що автоматично поставить банк на межу банкрутства. Друга - низький рівень фінансової стійкості, тобто у випадку серйозної економічної кризи малому банку може не вистачити фінансових та економічних ресурсів, щоб її пережити.

Однак, крім цих двох безпосередніх загроз існує ще одна, менше конкретизована в часі, але від того не менш небезпечна. Малі банки постійно беруть участь у конкурентній боротьбі з більшими і фінансово потужнішими банками України, до яких незабаром приєднаються і філії закордонних банків. Реальним шляхом до виживання в цій боротьбі для малого банку є наявність потужного клієнта, обслуговування операцій якого зможе підтримувати функціонування цілого банку. Згідно з іншим підходом великі банки існують для великих клієнтів, а малі для малих, але він, на наш погляд, с непереконливим, оскільки ніщо не забороняє більшим банкам працювати а невеликими клієнтами.

Існує також погляд [69], що малий банк з часом має стати середнім, а середній - великим. В свою чергу, всі малі банки не можуть стати великими, оскільки для цього потрібні значні фінансові ресурси, час та вдале управління. Часто малі банки не мають жодного з цих ресурсів.

Якщо досліджувати загальносвітові тенденції розвитку банківського ринку та перенести їх на українське підґрунтя, то в найближчому майбутньому в Україні мають:

- зменшитися операційна маржа за здійснюваними операціями;

- підвищитися рівень заробітної плати персоналу банківських установ.

Ці явища суттєво загострять конкуренцію між банками, знизять рентабельність їх діяльності, негативно відіб'ються на малих банках. Їх виживання можливе за рахунок спеціалізації окремих банків на конкретному виді послуг чи операцій, зокрема: іпотека, обслуговування інноваційних проектів. Причому спеціалізація може бути як за сферою операційної діяльності (іпотечне кредитування, лізинг), так і за охопленням клієнтів (фермерські господарства, власники земельних паїв, пенсіонери, науковці тощо). Для створення спеціалізованих банків слід забезпечити сприятливі умови. Перш за все, потрібно вдосконалити законодавчу та нормативну базу для здійснення банківської діяльності.

Тому другий етап повинен включати: аналіз ресурсної та сировинної бази потенційних клієнтів банку; аналіз фінансово-економічного стану господарств-засновників; оцінку стану соціально-виробничої інфраструктури.

На третьому етапі уточнюються основні положення проекту статуту, які розглядаються на загальних зборах, формується апарат управління.

Джерелами оборотного капіталу банку можуть бути: депозити, кредити і позики інших банків; інвестиції приватних компаній, у тому числі і банків (інвесторів); бюджетні кошти, що розподіляються через банк як пільгові кредити; власні кошти (прибуток) банку.

Важливим шляхом активізації діяльності банків у регіонах може стати розробка гнучкої політики щодо оподаткування доходів, отриманих банками від кредитування пріоритетних у регіоні галузей. При зменшенні податкового тиску на банки, які здійснюють відповідну інвестиційну діяльність, інтерес щодо фінансування таких проектів з боку банківських установ може зрости. Йдеться про створення сприятливої системи оподаткування, яка застосовуватиметься до банків, що своїми вкладеннями сприяють розвитку найважливіших для регіону галузей. У майбутньому бюджет все одно отримає кошти від реалізації інвестиційного проекту у вигляді належних платежів від діяльності об'єкта інвестиційної програми. Шляхом зниження податкового навантаження на банк-інвестор може стати відстрочка сплати платежів до бюджету на певний строк.

4.3 Адаптація зарубіжного досвіду державної кредитної підтримки до сучасних вітчизняних умов

Кредитування підприємств в сучасних умовах є одним із ключових компонентів стабільного розвитку економіки країни. Особливо посилюється його роль у період значних структурних перетворень, які відбуваються в галузі, у становленні нових типів господарств ринкового спрямування, їх адаптації до конкурентного середовища. Тому запровадження випробуваних світовим досвідом прогресивних механізмів банківського кредитування.

У розвинутих країнах створені особливі умови для обслуговування товаровиробників. З метою кредитної підтримки в цих країнах почали створювати державні системи кредитної підтримки шляхом різних форм кредитного обслуговування, підтримки цін і доходів. Наприклад, у Франції поширені види пільгових позик, які повертаються в разі досягнення підприємством успіху, та позик з пільговими відсотками. У Німеччині малим підприємствам видають пільгові кредити при запровадженні ними високотехнологічних виробництв. У Японії фінансова корпорація малого бізнесу на пільгових умовах надає довгострокові позики на розширення основного й оборотного капіталів. Крім того, держава (під заставу майна компанії) гарантує приватним банкам своєчасне погашення кредитів, які вони надають компаніям [76, с. 119].

Реформи фінансових відносин, включаючи відношення кредиту в країнах з перехідною економікою були спрямовані на зміни, обумовлені процесом їх трансформації в ринкову економіку.

Так, наприклад, у Польщі система кооперативних банків надає до 90% кредитів для організації виробництва, збуту, переробки продукції. Кредитна система Польщі тепер нагадує кредитну систему західних країн і складається із трьох рівнів: Центрального банку кредитних спілок; 9 регіональних банків; 1200 місцевих кооперативних банків. Крім цих банків існують ще три кооперативних банки, які вийшли із Центрального банку кредитних спілок і стали самостійними суб'єктами на кредитному ринку [76, с. 52].

Агентство надає кредитну підтримку в розвитку інфраструктури села (телефонізація, водопостачання та ін.), створенню нових робочих місць.

Формування фінансово-кредитної структури в Румунії, як і в інших країнах, не є одномоментним актом і в більшості випадків йде не тільки зверху вниз, а й знизу вверх.

В Угорщині з самого початку реформування існуючої системи кредиту був створений спеціальний Фонд гарантій кредитування. Він був першою організацією, що спеціалізувалась на наданні гарантій по кредитах. Його метою було надання вільного доступу дрібним і середнім товаровиробникам до кредитних ресурсів і підвищення їх фінансової незалежності. Фонд приймає на себе до 50% ризиків по кредитуванню, поділяючи їх із банками. Фонд співпрацює із 7 фінансовими інститутами, які являють собою мережу із 628 відділеннями і 124 ощадними кооперативами і організаціями, об'єднаними в один із фінансових інститутів, який здійснює загальнонаціональний масштаб діяльності. Банки діють від імені фонду, забезпечують повернення кредитів у відповідності до кредитних угод, після чого переказують половину кредитних коштів на користь Фонду. Фонд діє на основі квот, тобто суми наданих кожний рік гарантій розраховуються на основі вартості активів із врахуванням оцінки доходів і витрат (суми наданих гарантій до суми вимог) [89, с. 64].

В Угорщині розроблена система субсидування і кредитування інвестицій. Вона передбачає дотації до відсотків, сплачених за кредити спрямовані на придбання засобів виробництва, субвенції для підтримки інвестиційної активності з метою покращення основних виробничих фондів.

Крім того, деякі підприємства Угорщини почали отримувати дешеві кредити. Ці кредити гарантуються державою і повинні бути повернені протягом 5-6 років. Відсоткова ставка по таких кредитах регулюється урядом. У перший рік уряд виплачує всю суму відсотків із державного бюджету, в наступні роки ця величина поступово зменшується і державні субвенції складають відповідно 80, 60, 40 і 20% до суми відсотків. Урядом Угорщини встановлено, що одне господарство може отримати кредит на пільгових умовах на суму, що не перевищує 40 млн. форинтів (215,2 тис. дол.). Система пільгового кредитування побудована таким чином, що виключає можливість одержання великими і високорентабельними господарствами пільгових кредитів [93, с. 48].

Великобританія - найбільш ліберальна країна в плані регулювання і підтримки кредитної системи з боку держави. В силу особливостей економічного і історичного минулого Великобританії її кредитно-банківська система - одна із найбільш розвинених в капіталістичному світі. Для неї характерним є високий рівень розподілу праці між різними фінансовими установами, широка розгалуженість і різноманітність різних типів фінансово-банківських інститутів. Як і в більшості промислово розвинених країн, у Великобританії спостерігається тенденція збільшення кредиторської заборгованості підприємств кредитним установам. Значний ріст кредиторської заборгованості підприємств відбувається за рахунок збільшення довгострокових кредитів [94, с. 276]. Ріст кредиторської заборгованості негативно впливає на соціально-економічне становище дрібних фермерів і в більшості випадків призводить або до їх банкрутства, або приєднання до більших фермерських господарств, які мають кращу оборотність коштів, вищу кредитоспроможність та ін.

Фермери у Великобританії найчастіше використовують не банківські позики, а банківські овердрафти. Основна їх перевага в тому, що відсоток розраховується із суми, наданої як одноденна позика. Як тільки чек оплачений у банку, сума позики зменшується, відсотки за овердрафтом додаються і сплачуються щоквартально.

До важливих методів фінансової допомоги держави у розвитку підприємництва належить також пільгове кредитування інноваційної діяльності підприємств [20, с. 55].

Прийнятним для України може бути досвід Канади, Німеччини, Польщі, Чехії, Латвії, Китаю та інших країн із розвиненим, який вимагає додаткового вивчення та професійного узагальнення для використання з метою підтримки вітчизняних товаровиробників.

Світова практика свідчить, що система кредитування підприємств повинна поєднувати державну підтримку, специфічні механізми захисту банківських позик, обслуговування їх різними фінансовими посередниками, в першу чергу кооперативними та спеціалізованими банками, які суттєво відрізняються функціями та умовами надання і супроводження кредитів. Вивчення досвіду розвинутих країн показує, що в умовах зростання економічної кризи, із виникненням і загостренням конкуренції для сучасного становлення вітчизняної економіки винятково позитивну роль повинні відіграти кооперативні банки, створенню яких в Україні приділяється недостатньо уваги.

Враховуючи зарубіжний досвід, вважаємо, що держава має й надалі надавати кредитну підтримку підприємствам. Якщо збережеться механізм здешевленого кредитування, то розмір часткового відшкодування відсоткової ставки має бути фіксованим і не залежати від кредитної ставки банків. Відшкодування за програмами інвестиційного кредитування має бути більшим, ніж за короткостроковим кредитуванням на поповнення оборотних засобів. Пріоритетом при відборі підприємств для участі у програмах пільгового кредитування мають бути державні інтереси. Вважаємо за доцільне спрямовувати бюджетні кошти на кредитну підтримку виключно виробникам продукції як за кредитами комерційних банків, так і кредитних спілок.

Висновки та пропозиції

Кредитна діяльність займає особливе місце в загальній банківській організаційній структурі. В силу своєї фінансової значущості для банку бізнес-процес кредитування є основним або базовим процесом, який прямо створює цінність для клієнта.

У сучасній економічній літературі кредитна діяльність пов'язується лише із безпосереднім виконанням банком кредитних операцій, проте, на нашу думку, вона потребує більш широкого трактування, оскільки за своєю економічною природою даний вид банківської діяльності є складним і багатоплановим процесом. Таким чином, логічно було б визначити кредитну діяльність банку як комплекс дій останнього, спрямований на здійснення процесу кредитування, досягнення високої ефективності кредитних вкладень, задоволення попиту на кредитні послуги, мінімізацію кредитного ризику та формування стійких конкурентних переваг в кредитній сфері. Слід зазначити, що кредитна діяльність банку носить управлінський характер, а об'єктом управління є кредитний процес.

Кредитна діяльність українських банків за своїм змістом та структурним складом значно відрізняється від процесу надання кредиту в зарубіжних банківських установах, що пов'язано, перш за все, з істотними відмінностями в клієнтському наповненні банків, з характером формування та використання інформаційної бази кредитної діяльності, з питаннями правової захищеності суб'єктів кредитних відносин і т.д. Відповідно, основні зусилля українських банків повинні бути спрямовані на оптимізацію кредитної діяльності, зниження ризиків кредитування з використанням передових досягнень наукової думки у поєднанні з досвідом практичної роботи.

Кредитна діяльність банку складається з кількох ієрархічно впорядкованих елементів: кредитної стратегії, кредитної політики, кредитного портфеля та кредитного процесу. Таким чином, управління кредитною діяльністю на рівні банку можна охарактеризувати як скоординовану сукупність його дій у сфері розробки та реалізації кредитної політики, організації кредитного процесу шляхом безпосереднього впливу на кредитний портфель задля досягнення мети банку згідно його кредитної стратегії.

Кредитна стратегія є орієнтиром у процесі прийняття управлінських рішень у сфері кредитування та внутрішньо-функціональної складової глобальної концепції його розвитку. Вибір стратегії розвитку кредитної діяльності банку знаходиться в нерозривному зв'язку із загально-банківською стратегією, тому характер кредитної стратегії буде цілком пов'язаний з обраним напрямом розвитку банку в цілому.

Роль кредитної політики, на наш погляд, полягає в зростанні конкурентних переваг, що виражається в максимізації прибутку і мінімізації ризиків у процесі формування ресурсної бази та ефективного розміщення залучених ресурсів. Оптимальна кредитна політика дозволяє визначити політику найбільш адекватну даному тимчасовому етапу розвитку банку.

Головною оцінкою всієї кредитної діяльності банку є стан та якість кредитного портфеля. Аналіз кредитного портфеля є для банку чутливим індикатором, що дозволяє розпізнати негативні сторони в розміщенні кредитів, намітити більш раціональну лінію поведінки або здійснення кредитної політики.

Кредитний процес - це рух банківського кредиту як послідовний перебіг його організаційних стадій (етапів). Забезпечення ефективності та надійності здійснення кредитних операцій вимагає від банку організації постійного моніторингу всіх стадій реалізації кредитного процесу.

Кредитна політика банківських установ та її практична реалізація визначають сукупність факторів впливу, які позначаються на структурі та якості банківського кредитного портфеля.

На формування кредитного портфеля банківської установи впливає ряд макро- та мікроекономічних факторів, що позначаються на практичних можливостях комерційного банку стосовно формування кредитного портфеля. Врахування цих факторів пов'язане з необхідністю адекватної оцінки перспектив ефективного використання залучених ресурсів та власного капіталу банку у кредитних операціях з метою забезпечення досягнення стратегічних цілей кредитної політики банку при формуванні кредитного портфеля банківської установи.

Макроекономічні фактори впливу на формування кредитного портфеля банківської установи мають об'єктивний характер, але комерційний банк обов'язково має їх враховувати у своїй діяльності в зв'язку з особливостіями їх впливу на кредитну діяльність банку.

До макроекономічних факторів впливу на формування кредитного портфеля банківської установи відносять наступні: загальний стан економічного розвитку; грошово-кредитна політика центрального банку; фінансова політика уряду; особливості регіонального та галузевого розвитку; умови підприємницької діяльності; рівень інфляції; рівень міжбанківської конкуренції та стан розвитку банківської системи.

Мікроекономічні фактори впливу на кредитну активність банківських установ визначаються якістю управління в окремому комерційному банку, рівнем фінансового менеджменту банківським установ, досвідом та діловими якостями персоналу банку, а отже є більш регульованими з точки зору врахування їх впливу при формуванні банківського кредитного портфеля. До мікроекономічних факторів впливу на можливості банківської установи стосовно формування оптимального банківського кредитного портфеля відносять наступні: сукупна величина власного капіталу банківської установи; обсяг та структура залучених ресурсів; кваліфікація та досвід персоналу банку.

Адекватна оцінка макроекономічних і мікроекономічних факторів впливу на формування банківського кредитного портфеля слугує основою як для вибору пріоритетів у формуванні банківського кредитного портфеля, так і для забезпечення своєчасної переорієнтації кредитних вкладень у випадку появи несприятливої ситуації для діяльності клієнтів банківської установи внаслідок дії макроекономічних і мікроекономічних факторів.

Обсяг кредитного портфеля ПАТ «Державний ощадний банк України» протягом 2013-2015 рр. збільшився. У 2014 р. обсяг кредитного портфеля збільшився порівняно з 2013 р. на 29990 млн. грн., у 2015 р. банк збільшив обсяг кредитного портфеля в порівняні з 2014 р. на 14951 млн. грн. Станом на 01.01.2016 р. частка кредитного портфеля ПАТ «Державний ощадний банк України» у структурі активів банку складала 69%.

Здійснення аналізу галузевої структури банківського кредитного портфеля ПАТ «Державний ощадний банк України» дало можливість з'ясувати галузеві переваги досліджуваного банку при формуванні банківського кредитного портфеля стосовно до основних секторів економіки країни у динаміці, а також виявити зміни, які відбувались впродовж 2013-2015 рр.

Найбільшу перевагу ПАТ «Державний ощадний банк України» протягом аналізованого періоду надавав будівництву та нерухомості (в 2013 р. - 20,0%, в 2014 р. - 20,5%, в 2015 р. - 22,4%), енергетиці (в 2013 р. - 18,0%, в 2014 р. - 23,4%, в 2015 р. - 24,6%), нафтогазовій та хімічній промисловості (в 2013 р. - 20,9%, в 2014 р. - 22,8%, в 2015 р. - 16,4%), торгівлі (в 2013 р. - 8,8%, в 2014 р. - 8,2%, в 2015 р. - 6,3%), виробництву і переробці харчових продуктів та напоїв (в 2013 р. - 6,7%, в 2014 р. - 8,1%, в 2015 р. - 12,9%).

Впродовж аналізованого періоду ПАТ «Державний ощадний банк України» збільшив кредитування енергетики та виробництва і переробки харчових продуктів та напоїв. В той же час ПАТ «Державний ощадний банк України» зменшив кредитування будівництва та нерухомості, нафтогазової та хімічної промисловості, торгівлі. Стабільно відбувається кредитування сільського господарства. Дещо зменшився сегмент наданих споживчих кредитів фізичним особам.

Частка незабезпечених кредитів ПАТ «Державний ощадний банк України» становила в 2015 р. 31,5% в порівнянні з 5,8% в 2013 р., тобто зросла на 25,7%.

Кредити ПАТ «Державний ощадний банк України», які забезпечені обладнанням та іншим рухомим майном та майновими правами, - це найбільш поширений вид забезпечення кредитного портфеля досліджуваної банківської установи. У 2013 р. частка кредитів ПАТ «Державний ощадний банк України», які забезпечені обладнанням та іншим рухомим майном та майновими правами, становила 46,8%, у 2014 р. - 42,4%, у 2015 р. - 34,2%. Частка кредитів ПАТ «Державний ощадний банк України», які забезпечені нерухомим майном та майновими правами на нього, становила у 2013 р. 38,5%, у 2014 р. - 31,6%, у 2015 р. - 30,5%. Частка кредитів ПАТ «Державний ощадний банк України», які забезпечені державними борговими цінними паперами та гарантіями державних органів, становила у 2013 р. 7,7%, у 2014 р. - 4,3%, у 2015 р. - 3,6%.

В той же час частка кредитів, забезпечених грошовими коштами ПАТ «Державний ощадний банк України» складала 1,1% у 2013 р. 2,0% - у 2014 р., 0,2% - у 2015 р.

Здійснивши аналіз обсягу, складу та структури кредитного портфеля ПАТ «Державний ощадний банк України», доречно відмітити, що відновлення кредитування в досліджуваній банківській установі відбувається поступово, в 2015 р. спостерігається тенденція до зростання обсягів банківського кредитного портфеля. Це є позитивним та закономірним явищем, проте слід наголосити увагу на тому, що зростання банківського кредитного портфеля вимагає від керівництва банку більш ретельного контролю за процесом кредитування. Аналіз обсягу, складу та структури кредитного портфеля банківської установи сприяє виявленню та недопущенню помилок і прорахунків, дозволяє виявити слабкі та сильні напрями кредитної діяльності комерційного банку. Для вдосконалення дослідження динаміки обсягу, складу та структури банківського кредитного портфеля необхідно не тільки аналізувати результати кредитної діяльності, але й пов'язувати їх з прогнозами на майбутнє.

До шляхів, які дозволять в подальшому удосконалити процес кредитування ПАТ «Державний ощадний банк України», слід віднести:

- запровадження нових видів банківських продуктів для юридичних осіб, таких як револьверне та контокорентне кредитування;

- запровадження нових видів банківських продуктів для фізичних осіб з орієнтацією на найменш захищені верстви населення;

- створення програми з кредитування підприємців, які бажають створити власну справу (кредитування стартового капіталу);

- стимулювання потенційних клієнтів для отримання кредиту саме в ПАТ «Державний ощадний банк України» шляхом впровадження диференціації рівня процентних ставок відповідно до результатів аналітичної роботи стосовно кожного індивідуального позичальника та відповідно до умов позичкової операції, визначених у процесі структурування кредиту;

- розширення складу фінансових коефіцієнтів, які використовуються банком для аналізу кредитоспроможності позичальника, що дає можливість отримати різнобічну оцінку його господарської діяльності та у певній мірі нівелювати розбіжності, що можуть виникати між прогнозованими і фактичними тенденціями, що складаються у процесі індивідуального відтворення;

- індивідуальний підхід при зборі проблемної заборгованості;

- вдосконалення роботи щодо оцінки ділової репутації клієнта;

- розроблення мінімального переліку необхідних документів для оформлення кредиту та скорочення часу отримання кредиту;

- акцентування уваги та роз'яснення найбільш значимих аспектів кредитної угоди;

- постійне залучення клієнтів шляхом проведення рекламних акцій та презентацій;

- створення позитивного образу банка для клієнтів.

Правильна організація процесу банківського кредитування, розробка ефективної та гнучкої системи управління кредитними операціями виступають основою фінансової стабільності й ринкової стійкості комерційних банків (враховуючи те визначальне місце, яке посідають кредитні операції в портфелі банківських активів).

Список використаних джерел

1. Акинин П.В. Система управления в современном коммерческом банке / П.В. Акинин, Т.В. Бут // Финансы и кредит - 2013. - № 11. - С. 10-13.

2. Алавердов А.Р. Стратегический менеджмент в коммерческом банке: учебник / А.Р. Алавердов. - М. : Market DS, 2011. - 567 с.

3. Балакина Р.Т. Кредитная политика коммерческого банка : учебно-практическое пособие / Р.Т. Балакина. - Омск : Изд-во Омского гос. ун-та, 2009. - 119 с.

4. Банківський менеджмент : питання теорії та практики [Текст] : монографія / О.А. Криклій, Н.Г. Маслак, О.М. Пожар, Н.Г. Євченко, Т.Г. Савченко. - Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2011. - 152 с.

5. Банківський менеджмент : підручник / О.А. Кириченко, В.І. Міщенко, В.П. Щербань, А.П. Яценюк, І.В. Гіленко; ред. О.А. Кириченко, В.І. Міщенко. - К. : Знання, 2011. - 832 с.

6. Бибикова Е.А. Кредитный портфель коммерческого банка : учебное пособие / Е.А. Бибикова. - М. : Флинта, 2012. - 125 с.

7. Бондаренко Л.А. Методологічні основи управління банківським портфелем позик суб'єктів господарювання [Електронний ресурс]. / Бондаренко Л.А., Пучкова І.С. // Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка» - 2014. - Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=1078

8. Владичин У.В. Банківське кредитування / У.В. Владичин. - К. : Атіка, 2012. - 648 с.

9. Воробйова О.І. Кредитно-інвестиційна діяльність банків України : монографія / О.І. Ворбйова. - Сімферополь : АРІАЛ, 2010. - 396 с.

10. Галанов В.С. Кредитный процесс и факторы, влияющие на его организацию / В.С. Галанов // Деньги и кредит - 2013. - № 6. - С. 30-33.

11. Глущенко В.В. Антикризовий аналіз фінансової сфери / В.В. Глущенко // Науковий вісник ЧДІЕУ. - 2014. - №2. - С. 59-64.

12. Даниленко А. Тенденції та наслідки активізації споживчого кредитування в Україні / А. Даниленко, Н. Шелудько // Вісник НБУ. - 2010. - №5. - С. 36-39.

13. Джулай В. Антикризове управління в банківському секторі економіки України / В. Джулай // Регіональна економіка. - 2012. - №3. - С. 65-70.

14. Дроб'язко А. Аналіз монополізації та регіональний перерозподіл ринків депозитів і кредитів фізичних осіб в Україні в умовах фінансової кризи / А. Дроб'язко // Банківська справа. - 2010. - №1. - С. 32-41.

15. Дроб'язко А. Якою банківська система України виходить із кризи 2008 - 2009 років? / А. Дроб'язко // Вісник НБУ. - 2011. - №2. - С. 4-8.

16. Ермасова Н.Б. Риск-менеджмент организаций / Н.Б. Ермасова. - М. : Альфа-пресс, 2012. - 448 с.

17. Жарковская Е.П. Банковское дело : учебное пособие / Е.П. Жарковская, И.О. Арендс. - М. : Омега-Л, 2011. - 294 с.

18. Жуков Е.Ф. Банковское дело / Е.Ф. Жуков. - М. : ЮНИТИ, 2011. - 686 с.

19. Зінченко В. Підвищення ефективності управління ризиками в умовах активізації споживчого кредитування / В. Зінченко, Г. Карчева // Вісник НБУ. - 2011. - №10. - С. 7-10.

20. Іващенко Ю. Механізм залучення комерційних банків до інвестування економіки в умовах фінансової кризи / Ю. Іващенко // Вісник НБУ. - 2010. - №1. - С. 54-56.

21. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні : Постанова Національного банку України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0391-99

22. Исаев Р.А. Банковский менеджмент и бизнес-инжиниринг / Р. А. Исаев. - М. : ИНФРА-М, 2011. - 398 с.

23. Касьянова В. Ю. Кредитний портфель банків України в умовах економічної кризи / В. Ю. Касьянова, З. М. Карасьова // Наука й економіка. - 2014. - №3. - С. 56-59.

24. Кігель В. Про визначення оптимального кредитного портфеля банку в умовах ризику неповернення коштів позичальниками / В. Кігель // Вісник НБУ. - 2008. - №1. - С. 15-17.

25. Корнейчук В.И. Организация системы управления кредитным риском банка / В.И. Корнейчук // Финансовая аналитика : Проблемы и решения - 2011. - № 7. - С. 36-46.

26. Коробова Г.Г. Банковское дело / Г.Г. Коробова. - М. : Магистр, 2009. - 588 с.

27. Кравченко І. Криза та регулювання фінансової системи: уроки і перспективи / І. Кравченко, Г. Багратян // Вісник НБУ. - 2009. - № 1. - С. 19-23.

28. Краевая А. Кредитная история с нуля / А. Краевая // Банковская практика за рубежом. - 2013. - №7. - С. 68-71.

29. Краевая А. Оценивая заёмщика / А. Краевая // Банковская практика за рубежом. - 2012. - №7. - С. 78-81.

30. Краевая А. Секьюритизация в России набирает обороты / А. Краевая // Банковская практика. - 2012. - №11. - С. 70-73.

31. Краевая А. Секьюритизация в Украине: стоит ли начинать? / А. Краевая // Банковская практика. - 2012. - №11. - С. 65-69.

32. Кротюк В. Базель ІІ: розрахунок мінімально необхідної величини капіталу згідно з Першою компонентою / В. Кротюк, О. Куценко // Вісник НБУ. - 2009. - №5. - С.16-22.

33. Крупка М.І. Теоретичні аспекти управління механізмом кредитування довгострокових програм розвитку економіки в Україні / М.І. Крупка, Л.Б. Євтух // Фінанси України. - 2009. - №1. - С.43-57.

34. Крутова Е. Реализация Базеля ІІ в России : вопросы и решения / Е. Крутова // Аналитический банковский журнал. - 2010. - №7 (146). - С. 36-37.

35. Крячко Р.Ю. Теоретичні аспекти управління кредитним портфелем комерційного банка / Р.Ю. Крячко, Л.А. Жмінька // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» - 2012. - № 5. - С. 47-53.

36. Кузнєцова Л.В. Кредитний менеджмент : навч. посібник / Л.В. Кузнєцова. - О. : ОРІДУ НАДУ, 2011. - 322 с.

37. Кучер Г.В. Кредитний моніторинг у сучасній практиці банків України / Г.В. Кучер К.П. Побоча // Банківська система в умовах трансформації фінансового ринку : матеріали всеукр. наук.-практ. конф. (21-23 травня 2013 р.) - К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2013. - С. 188-191.

38. Лаврушин О.И. Банковское дело : современная система кредитования / О.И. Лаврушин, О.Н. Афанасьева, С.Л. Корниенко. - М. : КноРус, 2009. - 259 с.

39. Лаврушин О.И. Управление деятельностью коммерческого банка (Банковский менеджмент) : Учеб. для студентов вузов, обучающихся специальности 060400 «Финансы и кредит» / О.И. Лаврушин. - М. : Юристъ, 2008. - 687 с.

40. Лагутін В.Д. Кредитування : Теорія і практика : навч. посібник / В.Д. Лагутін. - К. : Знання, 2008. - 215 с.

41. Любунь О.С. Система банківського менеджменту : навчальний посібник / О.С. Любунь. - 3-ге вид., допов. і переробл. - К. : Кондор, 2011. - 356 с.

42. Лютий І. Фінансова криза 2008-2010 рр.: деякі чинники та уроки / І. Лютий, О. Юрчук // Вісник НБУ. - 2011. - №1. - С.10-16.

43. Магомедов Г.И. О некоторых вопросах организации кредитного мониторинга / Г.И. Магомедов // Финансы и кредит - 2013. - № 13. - С. 34-37.

44. Мамонтов Д.С. Система мониторинга кредитного портфеля коммерческого банка / Д.С. Мамонтов // Финансы и кредит - 2012. - № 38. - С. 59-62.

45. Масленченков Ю.С. Мониторинг финансовой деятельности банка на основе моделирования его баланса и идентификации традиционных банковских рисков / Ю.С. Масленченков // Банковское дело - 2012. - № 4. - С. 51-54.

46. Маслова А.Ю. Системний підхід до визначення особливостей кредитної діяльності банків у сучасних умовах економічного розвитку / А.Ю. Маслова // Вісник Університету банківської справи Національного банку України - 2014. - № 1 (10). - С. 197-201.

47. Международная конверенция измерения капитала и стандартов капитала: Уточненные рамочные подходы. / Базельский комитет по банковскому надзору. - Женева : Банк международных расчетов, 2010. - 266 с.

48. Міщенко В.І. Підвищення ефективності регулювання та нагляду за фінансовим сектором в Україні / В.І. Міщенко // Фінанси України. - 2010. - №10. - С. 3-14.

49. Міщенко В. Моніторинг позичок у сучасній банківській практиці України / В. Міщенко, В. Пластун // Вісник НБУ. - 2012. - №8. - С. 9-13.

50. Мороз А.М. Кредитний менеджмент : навч. посіб. / А.М. Мороз, Р.І. Шевченко, І.В. Дубик. - К. : КНЕУ, 2009. - 399 с.

51. Морсман Э.М. Кредитный департамент банка. Организация эффективной работы / Э.М. Морсман. - М. : Альпина Паблишер, 2012. - 255 с.

52. Мусагулова А. Организация управления кредитным риском / А. Мусагулова // Банковский менеджмент. - 2014. - №1. - С. 19-22.

53. Науменкова С.В. Проблеми підтримки фінансового сектору в умовах фінансової кризи / Вісник НБУ. - 2009. - №6. - С. 12-18.

54. Науменкова С.В. Розвиток конкуренції та стабілізація банківської системи України / С.В. Науменкова // Социальная экономика. - 2010. - №1. - С. 266-274.

55. Никонова И.А. Стратегия и стоимость коммерческого банка / И.А. Никонова, Р.Н. Шамгунов. - М. : Альпина Бизнес Букс, 2012. - 302 с.

56. Ольхова Р.Г. Банковское дело : управление в современном банке / Р.Г. Ольхова. - М. : КноРус, 2011. - 303 с.

57. Островская О.М. Банковское дело: толковый словарь / О.М. Островская. - М. : Гелиос АРВ, 2008. - 400 с.

58. Островська Н.Л. Інституційні засади організації кредитного моніторингу / Н.Л. Островська // Фінанси, облік і аудит : зб. наук. праць КНЕУ - 2011. - № 18. - С. 152-159.

59. Островська Н.Л. Оцінка якості кредитної діяльності банку з позиції ризикозахищенності / Н.Л. Островська // Сучасна наука : теорія і практика / Матеріали ІІІ Всеукраїнської наук.-пр. заоч.конф. ( червень 2013 р.). - К. 2013. - С. 44-46.

60. Островська Н.Л. Роль кредитної політики в оцінці ефективності кредитної діяльності банку / Н.Л. Островська // Проблеми системного підходу в економіці. Електронне наукове фахове видання. - 2014. - № 4. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2012_4/Ostrovska_412.htm

61. Островська Н.Л. Теоретичні та практичні аспекти організації моніторингу кредитної політики в банку / Н.Л. Островська // Ефективна економіка. - 2013. - № 6 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2349

62. Панова Г.С. Кредитная политика коммерческого банка / Г.С. Панова. - М. : НФПК ИКЦ «ДИС», 2007. - 462 с.

63. Панова Г.С. Кредитная политика коммерческого банка / Г.С. Панова. - М. : ИКЦ ДИС, 2010. - 272 с.

64. Пацера М. Світова фінансова криза та її наслідки для банківської системи України / М. Пацера // Вісник НБУ. - 2009. - С. 28-33.

65. Пендюхов Д.Ю. Кредитный процесс и его стадии / Д. Ю. Пендюхов // Юридический аналитический журнал - 2014. - № 1. - С. 108-119.

66. Пернарівський О.В. Стратегія управління ризиками банківського споживчого кредитування / О.В. Пернарівський, Н. Венерова // Вісник НБУ. - 2008. - №5. - С. 40-43.

67. Платонов В.В. Банковское дело : стратегическое руководство / В.В. Платонов, М. Д. Хиггинс, У. Гулд. - М. : Изд-во АО «Консалтбанкир», 2010. - 430 с.

68. Побоча К.П. Зниження банківських ризиків як напрям підвищення якості кредитного портфеля / К.П. Побоча // Економіка Криму. - 2012. - № 10. - С. 76-79.

69. Побоча К.П. Оптимізація структури кредитного портфеля комерційних банків / К.П. Побоча // Формування ринкової економіки: зб. наук. пр. - К. : КНЕУ, 2008. - С. 465-471.

70. Побоча К.П. Особливості моніторингу кредитних операцій комерційних банків / К.П. Побоча // Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2012. - №4. - С. 68-73.

71. Податковий кодекс України : Закон України від 02.12.2010 р. № 2755-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua

72. Положення про здійснення банками фінансового моніторингу : Постанова НБУ від 14.05.2003 р. № 189 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua

73. Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями : Постанова Національного банку України [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=106520.

74. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями банків : Постанова НБУ від 06.07.2000 р. № 279 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua

75. Полтавцев А. Базель ІІ для российских банков / А. Полтавцев // Аналитический банковский журнал. - 2011. - №6. - С. 36-39.

76. Примостка Л.О. Аналіз банківської діяльності: сучасні концепції, методи та моделі : монографія / Л.О. Примостка. - К. : КНЕУ, 2008. - 316 с.

77. Примостка Л.О. Управління банківськими ризиками : Навчальний посібник / Л.О. Примостка, П. М. Чуб, Г. Т. Карчева та ін. / заг. ред. Л. О. Примостки. - К. : КНЕУ, 2007. - 600 с.

78. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент в банку : підручник / Л.О. Примостка. - 4-ге вид., допов. і переробл. - К. : КНЕУ, 2011. - 498 с.

79. Про банки і банківську діяльність : Закон України від 07.12.2000 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua

80. Про заставу : Закон України від 02.10.1992 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua

81. Про Національний банк України : Закон України від 20.05.1999 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua

82. Про окремі питання діяльності банків : Постанова НБУ від 05.02.2009 р. № 49 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua

83. Про організацію формування та обігу кредитних історій : Закон України від 23.06.2005 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua

84. Про порядок регулювання діяльності банків в Україні : Постанова НБУ від 28.08.2001 р. № 368 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua

85. Про фінансовий лізинг : Закон України від 11.12.2003 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua

86. Пыткин А.Н. Теоретические аспекты эффективности функционирования кредитных учреждений / А.Н. Пыткин, Э. Х. Портнова // НИИУМС - 2012. - 368 с.

87. Роуз П. Банковский менеджмент: учебник / П. Роуз. - М. : Дело, 2009. - 768 с.

88. Роуз П. С. Банковский менеджмент. Предоставление финансовых услуг / П.С. Роуз. - М. : Дело, 2007. - 743 с.

89. Седин А.И. Кредитная политика и кредитная культура : отражение во внутренних инструкциях западного банка / А.И. Седин // Банковские Технологии - 2013. - № 6. - С. 63-66.

90. Сидоренко В.А. Кредитний процес у комерційних банках України / В. А. Сидоренко. - Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2011. - 216 с.

91. Синки Д.Ф. Управление финансами в коммерческих банках / Д.Ф. Синки. - М. : Catallaxy, 2008. - 937 с.

92. Синки Дж. Финансовый менеджмент в коммерческом банке и в индустрии финансовых услуг: учебное пособие / Дж. Синки. - М. : Альпина Бизнес Букс, 2007. - 1024 с.

93. Смулов А.М. Организация деятельности коммерческого банка (кредитная политика банка) : учебное пособие / А.М. Смулов, Р.Р. Абушаева. - М. : ФГБОУ ВПО «РЭУ им. Г. В. Плеханова», 2011. - 67 с.

94. Сучасна банківська установа : організація управління та фінансів: монографія / О.А. Кириченко, І.М. Грищенко, М.П. Денисенко, А.П. Гречан, С.А. Єрохін; ред. О.А. Кириченко. - К. : ХНУ, 2013. - 547 с.

95. Усина В.В. Формирование оптимального кредитного портфеля коммерческого банка / В.В. Усина, Е.Г. Шершнева // Современные фундаментальные и прикладные исследования - 2014. - № 3. - С. 177-180.

96. Циганов С.А. Вплив проблемних кредитів на діяльність банківських установ / С.А. Циганов, К.П. Побоча // Формування ринкової економіки : міжвід. наук. зб. - К. : КНЕУ, 2013. - С. 176-184.

97. Циганов С.А. Напрями підвищення ефективності управління кредитним портфелем комерційного банку / С.А. Циганов, К.П. Побоча // Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины : Материалы Всеукр. науч.-практич. конф., Алушта, 2-6 октября 2012 г. - Симферополь: Таврический национальный университет имени В. И. Вернадского, 2012. - С. 68-69.

98. Циганов С.А. Ризик-менеджмент кредитної діяльності банків в умовах інтернаціоналізації фінансових ринків / С.А. Циганов, К.П. Побоча // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2010. - Вип. 76. - Ч. 2. - С. 84-89.

99. Циганова Н.В. Особливості формування кредитних портфелів банків в умовах зростання капіталізації банківської системи України / Н.В. Циганова, К.П. Побоча // Проблеми формування ринкової економіки : міжвід. наук. зб. - К. : КНЕУ, 2012. - С. 240-249.

100. Шимкович В. Кредитная дилема / В. Шимкович // Банковская практика. - 2013. - № 12. - С. 21-25.

101. Шимкович В. Методы минимизации кредитного риска / В. Шимкович // Банковская практика за рубежом. - 2013. - № 6. - С. 40-45.

102. Шимкович В. Реструктуризация кредитов : индийский опит и американские проблемы / В. Шимкович // Банковская практика. - 2014. - №4. - С. 74-79.

103. Щибиволок З.І. Аналіз банківської діяльності : навч. посіб. / З.І. Щибиволок. - К. : Знання, 2010. - 311 с.

104. Югай А. Формирование кредитного портфеля банка / А. Югай, Р. Кагиров // Проблемы теории и практики управления - 2013. - № 11. - С. 51-57.

105. httр://www.httр://аub.оrg.uа - Офіційний сайт Асоціації комерційних банків України.

106. httр://www.ukrstаt.gоv.uа - Офіційний сайт Державної служби статистики України.

107. httр://www.bаnk.gоv.uа - Офіційний сайт Національного банку України.

108. http://www.otsadbanc.ua - Офіційний сайт ПАТ «Державний ощадний банк України».

Размещено на Allbest.ru