Аналіз ефективності використання електронних платіжних карток

Як видно з приведеної таблиці, у структурі доходів від емісійних операцій значну частку (90,3%) займає плата за випуск і річне обслуговування пластикових карт. Деякі банки з метою розширення клієнтської бази демпингуют, занижуючи плату за випуск і обслуговування пластикових карт. Відповідно, пластикові картки Радомишльського АППБ «Аваль» у порівнянні з аналогічними картками інших банків трохи дорожче.

У структурі витрат значну питому вагу займають амортизація устаткування і заробітна плата співробітників (разом - 46,3%). Це обумовлено політикою банку, спрямованої на придбання й обслуговування тільки високоякісної техніки й устаткування, а також досить високу оплату праці працівникам банку. Як результат, Радомишльський АППБ «Аваль» пропонує сама висока якість і безпечне обслуговування своїх клієнтів, а також проводить додаткові дисконтні і сервісні програми.

Доход Радомишльського АППБ «Аваль» від еквайрингової діяльності можна виразити в такий спосіб: [24, с.35]

D _{еквайринг} = D₄ + D₅ (3.8)

де D₄ - дисконт по торгових рахунках;

D₅ - доход від продажу й оренди устаткування.

Основним джерелом доходів банку від еквайрингової діяльності є одержання дисконту, що сплачується торговцем при депонуванні торгових рахунків у Радомишльського АППБ «Аваль».

Щоб успішно конкурувати на ринку банківських послуг з іншими банками, що приймають кредитні картки того ж типу, відділення банку повинне надавати усім своїм торговцям і розрахункові послуги. Торговець, приймаючи кредитні картки, може уникнути продажу товарів у кредит неплатоспроможним клієнтам, а також підробки, що виникають при оплаті покупок чеками. Для цього використовується визначена схема проходження платежів. Перевівши гроші на рахунок торговця, його банк зв'язується з банком власника картки, що знімає відповідну суму з рахунка власника картки і переводить її в банк торговця. За це банк торговця виплачує банку власника картки комісійні, котрі можна розглядати як плату, за внесок установи, що видали картку, у здійснення покупки.

Доход по цій статті дорівнює добутку середньої ставки дисконту на суму продажів по пластиковій картці. Ці показники Радомишльського АППБ «Аваль» у 2010 році дорівнювали 2% і 2,7 млн. грн., відповідно. Отже, дисконт по торгових рахунках склав 54 тис. грн. Слід зазначити, що конкуренція між банками за операції еквайринга привела до зниження ставки дисконту (у 2009 році була 3%), що у свою чергу, привело до скорочення доходів по цій статті.

Ще одне джерело доходів еквайра - надходження від продажу і здачі торговцю в оренду устаткування для імпринтинга (перенесення даних картки в торговий рахунок) і електронних терміналів. У 2011 році Радомишльський АППБ «Аваль» одержав доход по цій статті в сумі 22 тис. грн.

Відповідно, прямі доходи Радомишльського АППБ «Аваль» у 2011 році від еквайрингової діяльності склали 76 тис. грн.

Основна стаття витрат банка-еквайра - це комісія за інформаційний обмін (інтерчендж). Вона, як уже говорилося вище, сплачується банку-емітенту у визначеному відсотку від суми торгових рахунків. Середня величина даного відсотка по банках Криму складала 2%, оборот по торгових крапках - 2,5 млн. грн., відповідно, комісія за інтерчендж затратила в Радомишльський АППБ «Аваль» у 2011 році 50 тис. грн.

Витрати на процесінг Радомишльського АППБ «Аваль» у 2011 році склали 15 тис. грн., відповідно прямі витрати від проведення еквайрингових операцій склали 65 тис. грн.

Підставляючи отримані дані у формули (4), (5) одержуємо значення прямих доходів і витрат Радомишльський АППБ «Аваль», отримані в 2011 році (табл. 3.3) [11, с.104].

Таблиця 3.3

Прямі доходи і витрати Радомишльський АППБ «Аваль» від емісійних і еквайрингових операцій у 2011 році

Розрахунок оцінної величини можливої додаткової вигоди для банку від використання залишків засобів клієнтів у його ресурсній базі відноситься до категорії самих складних економічних задач, зв'язаних з керуванням ресурсами усього банку, коли приходиться враховувати безліч ключових факторів, що дозволяють одержати обґрунтовану оцінку.

Розрахунок непрямих доходів, отриманих банком від використання залишків засобів на картрахунках клієнтів, здійснюється методами розрахунку прибутковості гривні й іноземної валюти в ході економічного аналізу ефективності роботи усього банку за визначений період. Дані розрахунки, як правило, проводяться фахівцями аналітичних служб по власних внутрішніх методиках. Визначається, який доход мав банк на 1 грн. (на 1 дол. США) вкладених коштів за період розрахунку економічної ефективності системи. Одночасно за засоби на картрахунках банк несе витрати у вигляді нарахованих відсотків на залишки цих засобів, що також повинні враховуватися в розрахунках. До непрямих доходів можуть відноситися різні види схованого кредитування, наприклад при використанні часу проходження платежів і одержання сліпів, коли покупка клієнтом уже зроблена, а його засобу в банку ще не списані. У непрямих витратах, наприклад, повинні враховуватися обсяги відволікання готівки для заправлення банкоматів, що не беруть участь у його ресурсній базі, і ін. Важливе значення для банків мають розрахунки «економіки політичних аспектів», коли послуги великим клієнтам по пластикових картках надаються безкоштовно, але при цьому скрупульозно і досконально прораховуються інші опосередковані доходи в банку від роботи з цими клієнтами.

Як правило, розрахунки здійснюються в такій послідовності. Проводиться аналіз середньохронологічних чи середньостатистичних залишків на лицьових, розрахункових і поточних рахунках за визначений період. З отриманої величини залишків необхідно відняти частку залишків на відволікання засобів у непрацюючі активи:

· у фонд обов'язкових резервів у Національному банку України;

· у касу банку;

· на кореспондентський рахунок банку в НБУ;

· на страхування (хеджирование) банківських ризиків;

· на коррахунка банків-учасників клірингу по міжбанківських розрахунках, у тому числі в платіжній системі, і інші непрацюючі активи [5, с.11].

Після цього необхідно врахувати накладні витрати банку, що лягають на кожну гривню його ресурсної бази:

· на забезпечення резерву під позичкову заборгованість і знецінення цінних паперів;

· на членські внески в різних асоціаціях, платіжних системах, а також інших організаціях для роботи на фінансових ринках;

· на неповернення засобів при проведенні активних операцій;

· на витрати по фондах банку при проведенні різних програм, упровадженні нових технологій, на капітальне будівництво і т.д., що також скорочує його ресурсну базу [15, с.44].

На заключному етапі проводиться розрахунок і аналіз чистої процентної маржі (спреда), що враховує накладні витрати банку, а також відсотки, що нараховуються по залишках на картрахунках клієнтів.

Середньорічні залишки на лицьових, розрахункових і поточних рахунках власників пластикових карток і торгових підприємств оцінюється в 8 млн. грн. Радомишльський АППБ «Аваль» змушено відволікати частину цих фінансових ресурсів на забезпечення обов'язкових і страхових резервів і ін. Величина цих ресурсів оцінюється в 2 млн. грн. (25% від залишків) протягом усього року. Відповідно, банк має можливість використовувати вільні фінансові ресурси в розмірі 6 млн. грн. у своїй активній кредитно-інвестиційній діяльності.

Оскільки карткові рахунки є рахунками до запитання, витрати по нарахуванню на них відсотків украй незначні (5-10% річних). Але при цьому банк має можливість розміщення 75% від суми фактично сформованого незнижуваного залишку по ринковій вартості цих ресурсів (30-40% річних). При цьому маржа банку від таких операцій складає в середньому 25% річних.

Відповідно, додатковий доход, отриманий банком у 2010 році від використання засобів на картрахунках клієнтів склав

D _{непрямий} = 6*0,25 = 1,5 млн. грн.

При цьому, варто мати через, що обсяг прибутку буде рости насамперед у тому випадку, якщо будуть наращиваться залишки на карткових рахунках і, навпроти, будуть знижуватися витрати на впровадження й обслуговування пластикових карт.

Крім цього, як підтверджується практикою, у банку обов'язково маються збитки, зв'язані із шахрайськими діями при використанні пластикових карт. У 2010 році збитки, що приводяться в звітах асоціацій MasterCard і VISA як результат шахрайських операцій з банківськими картками, у США досягли 198 млн. доларів. Причому платіжні системи включають у цю статистику тільки випадки шахрайства, що наносять збиток іміджу, їхньої технології й організації, тобто збитки від випадків підробки карт, платіжних документів, збитки від загублених чи неодержаних карт і ін. Однак такі втрати банку, як «овердрафт», шахрайське використання карт, дотепер не розглядаються в статистику системи і відносяться до категорії «кредитних ризиків банку». По деяким даної таких кредитних ризики по картках у США складають порядку 15 мільярдів доларів.

У цьому зв'язку забезпечення безпеки використання пластикових технологій є одним з найбільш важливих факторів по запобіганню нанесення банку і клієнтам матеріального збитку.

Слід зазначити, що платіжні системи додають усі зусилля для того, щоб допомогти фінансовим інститутам відшукати найбільш ефективні методи запобігання шахрайства з банківськими картками. Цими організаціями розробляються різні процедури для припинення шахрайських дій у тих випадках, коли профілактичні міри не спрацювали. Для цих цілей постійно створюються і відпрацьовуються нові технології, що полегшують здійснення подібних заходів і процедур.

Суть шахрайських операцій із платіжними картками складається в з'ясуванні номерів рахунків, виготовленні фальшивих карт, перекачуванні грошей з їх допомогою з рахунків щирих власників на рахунки підставних чи фірм фізичних осіб.

Виходячи з цього, для зменшення розміру збитку банки застосовують різні міри захисту (організаційні, програмно-технічні й ін.).

Винятково велике значення має конфіденційність інформації, тобто властивість інформації бути відомої тільки допущеним і минулої перевірку (авторизированим) суб'єктам системи (користувачам, програмам, процесам і т.д.). Для інших суб'єктів системи ця інформація не існує.

Ключовим превентивним елементом у боротьбі із шахрайством є навчання персоналу і клієнтів.

Найважливішу роль у досягненні максимальної безпеки системи пластикових розрахунків покликана грати служба безпеки банку, що здійснює контроль за проведенням розрахунків у пластиковій платіжній системі і запобігає спроби нанесення банку економічного збитку.

Невід'ємною частиною системи інформаційної безпеки платіжної системи є системне і прикладне програмне забезпечення автоматизації робіт із пластиковими картками.

В усіх технологічно складних системах виникають позаштатні ситуації, зв'язані з чи збоями відмовленнями технічних засобів. Потенційно існують погрози того, що зловмисники зможуть скористатися побічними результатами цих позаштатних ситуацій (втратами або перекручуваннями стоп-аркушів, розкриттям секретних кодів і т.д.). Зокрема, у Радомишльський АППБ «Аваль» з метою виключення цього не допускається використовувати не ліцензоване системне програмне забезпечення, забороняється також використовувати не атестоване програмне забезпечення. Причому атестоване програмне забезпечення дозволяється використовувати при відповідності вимогам по інформаційній безпеці, після обчислення контрольних значень, із занесенням до протоколу атестації.

По оцінках фахівців, показник шахрайства з платіжними картками і утрат від безповоротних кредитам по них, практично всіх банків-емітентів України, у 2010 році досяг 40 млн. грн. Якщо припустити, що рівень шахрайства однаковий по всім 2 млн. карткам, емітованим в Україні, виходить, що на одну картку приходилося 20 грн. утрат. Відповідно, при емісії в Радомишльському АППБ «Аваль» 32 тис. пластикових карт шахраї відбирають 640 тис. грн.

Обчисливши показники сукупних доходів і витрат (формули 3.2, 3.3) одержуємо, що:

D = 2150,4 млн. грн.,

P = 1255,0 млн. грн.

Таким чином, загальний прибуток від використання пластикових карт Радомишльський АППБ «Аваль» у 2011 році склав 895,4 тис. грн. чи з розрахунку 28 грн. на одну картку.

Рівень рентабельності (економічна ефективність) R від використання пластикових карток у Радомишльський АППБ «Аваль» у 2010 році склав 71%, що є дуже високим показником.

Грамотний менеджмент, маркетинг, информатизационная й інноваційна політика керівництва банку дозволили досягти високого рівня рентабельності «карткового бізнесу» у банку, що створює позитивні передумови для подальшого його розвитку і підвищення загального рівня прибутковості Радомишльський АППБ «Аваль».

3.2 Оцінка ефективності впровадження зарплатних проектів і використання банкоматів

Останнім часом досить розповсюдженої стала ситуація, коли підприємство виплачує заробітну плату своїм працівникам шляхом перерахування коштів на спеціальний картковий рахунок, власник якого має можливість одержати свою зарплату в будь-який час. Чи дійсно це так вигідно і що здобувають від упровадження зарплатних проектів банк, працівник і роботодавець?

Зарплатна пластикова карта має наступні можливості:

- одержання заробітної плати (премій, гонорарів і інших виплат, що перелічуються підприємством на картковий рахунок) у будь-який час доби в будь-якій крапці світу;

- одержання додаткового доходу у вигляді відсотків на залишок засобів на картковому рахунку;

- оплата комунальних платежів за допомогою зарплатної карти;

- зняття наявних, необхідних тільки для поточних витрат, зберігаючи гроші на картковому рахунку і плануючи свій бюджет;

- поповнення карткового рахунка в будь-який час і при необхідності можливо доручити поповнення рахунка довіреній особі;

- забезпечення конфіденційності інформації про доходи;

- блокування картрахунку по телефонному дзвонику в банк у випадку втрати карти;

- одержання кредиту шляхом установлення на зарплатну карти кредитного ліміту;

- значно скорочуються витрати підприємства на зарплату для касирів і устаткування для кас;

- зменшуються витрати на транспортування і збереження коштів;

- зберігається повна конфіденційність оплати праці [17, с.88].

Ключовим і самим витратної для банку ланкою в зарплатному проекті є банкомат - автомат, що видає готівку.

Ще пари років тому не тільки фінансові установи, але і багато хто, т.зв. системні інтегратори і постачальники програмного забезпечення, заперечували сам факт доцільності використання банкоматів в Україні. Аргументація - посадити операционіста і всі питання видачі готівки вирішені. Саме життя показує повну неспроможність подібної позиції. Банкомати виявилися не тільки необхідними з метою привабливості системи для власників карток, але й економічно вигідним приміщенням капіталу. Як підтвердження приведене розрахунок економічної ефективності одного з банкомата Радомишльський АППБ «Аваль».

Банк емітує зарплатний проект. На картковий рахунок переводиться заробітна плата співробітників підприємства. Вихідні дані:

· Середня заробітна плата - 400 грн.,

· Повна вартість четирьохкасетного банкомата і ПО - 55 тисяч доларів,

· Кожна касета містить 2800 банкнот, касети завантажені купюрами по 100, 50, 20, 10 грн. (разом одне завантаження - 126 тис. грн.),

· Комісія при видачі готівки через банкомат - 1% (прийнятна для клієнтів банку величина, з урахуванням нарахування відсотків на залишки),

· Середньомісячні залишки по рахунках - 20%.

За умови одержання грошей кожним клієнтом у середньому два рази на місяць, одного завантаження банкомата досить для обслуговування приблизно 1000 чоловік, тобто на місяць необхідно здійснити 4,4 завантаження. У випадку використання банкоматів з касетами меншої місткості (1900 банкнот), число завантажень на місяць складе 6,5.

Тому що один клієнт може бути обслугований протягом двох - трьох хвилин, тобто за годину порядку двадцяти - тридцяти чоловік, а банкомат може працювати цілодобово, і вуж, у всякому разі в активний час з 8 ранку до 10 вечора, з погляду зручності клієнтів, усі вони можуть бути обслуговані менше ніж за тиждень. Таким чином, у цих умовах одного банкомата досить для обслуговування 5 тисяч чоловік.

Комісія від операцій складе близько 34 тис. грн. (6,3 тис. діл.). Спробуємо також не випустити з уваги витрати банку на заробітну плату для своїх співробітників і відповідні відрахування в державні і суспільні фонди (наприклад, обов'язкового медичного страхування і пенсійний). Припустимо, ці витрати на сервісного інженера складають тисячу гривень щомісяця. З іншого боку, для забезпечення видачі коштів 5000 чоловік протягом місяця, причому тільки по одному разі, необхідно принаймні 4 чоловік (2 оператора і 2 касири). Одна пара протягом години обслуговує не більш 15 клієнтів. З огляду на, їх більш низьку кваліфікацію в порівнянні з інженером, щомісячні витрати банку на кожний складуть порядку 500 грн. Крім цих витрат, необхідно обладнати робочі місця загальною вартістю не менш 5000 грн.

Таким чином, використання банкомата принесе банку щомісячний прибуток у розмірі 7300 доларів, тобто цілком банкомат може окупитися за 6-7 місяців. У випадку обслуговування клієнтів по тимчасовому регламенті аналогічному наданому використанням банкоматів, тобто два рази на місяць, що, до речі, відповідає звичці кожного працівника (наприклад, п'ятого і двадцять п'ятого), строк окупності знижується до 5 місяців.

Незважаючи на безумовно дуже приблизний характер приведених розрахунків, вони досить вірно відбивають реальну картину. Необхідно також врахувати, що наявність банкомата в системі, полегшить саму задачу залучення в банк нових клієнтів (як фізичних, так і юридичних осіб). Тут розглянутий тільки випадок використання банкоматів із зарплатними картами, однак не можна забувати про інші варіанти застосування. Зокрема, це - міжнародні платіжні системи, що дуже швидко розвиваються в Україні. А найпростіше рішення обслуговування міжнародних карток, як резидентів, так і нерезидентів - це банкомати.

Банк емітує зарплатні карти наступних типів:

- VISA Gold, EC/MC Gold;

- VISA Classic, EC/MC Mass;

- VISA Аutосаrd;

- VISA Electron, Cirrus/Maestro

Клієнтами Радомишльський АППБ «Аваль» по реалізації зарплатних проектів уже є більш 4600 підприємств і організацій України, а загальне число власників зарплатних карт банку перевищує 551000 чоловік!

Число клієнтів Радомишльського АППБ «Аваль» у 2011 склало 180 підприємств із чисельністю персоналу 30 тис. чоловік. Серед найбільших організацій, з якими укладені зарплатні проекти - Кримський державний медичний університет (КМГУ), ВАТ «Фиолент», 8 військових частин.

Перш ніж упроваджувати зарплатний проект необхідний економічний аналіз ефективності його впровадження. Як приклад можна привести особливості висновку договору на установку і використання зарплатного проекту для обслуговування ВАТ «Фиолент». У даному випадку проводяться додаткові економічні розрахунки величини взаємовигідного відсотка комісії, стягнутої в доход банку, від суми нарахованої заробітної плати співробітникам даної організації. Економічні розрахунки будуються виходячи з логіки мінімально достатньої рентабельності окремо узятої операції з оцінкою величини додаткової вигоди, одержуваної банком. Таким чином, сума комісії, одержувана банком, може знаходитися на рівні його витрат на зміст і амортизацію банкомата, а в окремих випадках і нижче.

Середній рівень нарахованої заробітної плати по заводу складає 600 грн., середньоспискова чисельність працівників заводу - 1950 чоловік, відповідно розрахунковий зарплатний оборот ВАТ«Фиолент» складає розмірі 1170 тис. грн. на місяць.

Кримське керування Радомишльський АППБ «Аваль» установило мінімальну ставку комісійного відсотка на суму нарахованих до видачі засобів - 1%, відповідно щомісячний доход банку складе 11,7 тис. грн.

Розрахунок щомісячних витрат на зміст банкомата складає 4500 грн. на місяць:

· інкасація 500 грн./мес.

· канал зв'язку й інсталяція 1000 грн./мес.

· зарплата співробітникам та інші витрати 3000 грн./мес.

Середня ринкова вартість банкомата сьогодні в Україні - 100 тис. грн. При рівні амортизації банкомата в сумі 7200 грн./мес. (11700-4500) його окупність відбудеться за 14 місяців.

Зарплатний проект у Ново-Волинському медичному держуніверситеті з чисельністю 500 викладачів і 4000 студентів, що одержують стипендію, забезпечує щомісячні нарахування в сумі 300 тис. грн., що при ставці комісії 1,5% забезпечить окупність банкомата за 2 роки. Реально в даному випадку строк окупності наступить набагато раніш за рахунок одержання комісійних і додаткових непрямих доходів від користування вільними засобами на картрахунках іноземних студентів (переважно - із близькому Схід), що навчаються в університеті.

При проведенні моніторингу кожної окремої крапки установки устаткування (торгового чи термінала банкомата), створюється так називана «картка-схема», що докладно враховує рух грошових потоків як засобів клієнтів, так і банку, що виникають доходи і витрати за визначений період розрахунку економічної ефективності і т.д. «Картка-схема» є допоміжним інструментом, що служить для більш детального аналізу, а також для включення в загальну таблицю даних при введенні в експлуатацію нових обладнаних чи крапок нових послуг по пластикових картах, що є важливим допоміжним інструментом для подальших автоматизованих розрахунків економічної ефективності.

Усі види витрат і доходів повинні відбиваються в «картці-схемі». Якщо «Картка-схема» має електронне наповнення, то, маючи єдину методику (методологію) не представляються складним результати розрахунків зводити в електронні автоматизовані таблиці у всій сукупності прямих і непрямих результатів фінансової діяльності.

Розглянемо основні моменти розрахунку ефективності системи банкоматів Радомишльського АППБ «Аваль»:

Базові статті прибутковості банкоматів, що приймаються в економічні розрахунки:

1. Одержання відсотків у доход банку від суми нарахованих засобів клієнтів у безготівковій формі для наступної видачі готівки через банкомат (зарплатний варіант і варіант корпоративної карти).

2. Одержання відсотків у доход банку від суми нарахування засобів клієнтів у безготівковій формі для наступної конвертації і видачі наявної валюти через банкомат (варіант конвертації).

3. Стягування комісії в гривнях і валюті в доход банку у вигляді відсотка від суми зняття наявних засобів через банкомат.

Базові статті витрат, що приймаються в розрахунки:

1. Витрати, віднесені на собівартість банкоматів.

2. Плата організаціям за оренду місця установки банкоматів.

Керуванням Радомишльським АППБ «Аваль» на території установлено 14 банкоматів, що беруть участь у проведенні конвертаціоних операцій і впровадженні зарплатних проектів на клієнтах банку. Усереднена оцінка економічної ефективності всіх банкоматів Радомишльським АППБ «Аваль» у 2010 році представлена в табл.3.4 [20, с.75].

Таблиця 3.4

Оцінка економічної ефективності банкоматів у 2011 році

Середній прибуток, принесений одним банкоматом Радомишльський АППБ «Аваль» у 2011 році склала 6,3 тис. грн. Якщо врахувати, що більшість з банкоматів були встановлені в 2010 році і першій половині 2011 року, а середній строк окупності кожного складає порядку 12-14 місяців, то результати дуже значні. До середини 2012 року практично всі банкомати проїдуть період своєї окупності і почнуть приносити банку підвищену норму прибутку.

У світлі цього цілком реалістичні плани керування Радомишльського АППБ «Аваль» по установці на території області ще 10 банкоматів протягом 2012 року з доведенням їхнього загального числа до початку 2012 року до 24 банкоматів.

3.3 Перспективи розвитку системи розрахунків електронними платіжними картками Радомишльського АППБ «Аваль»