Державне регулювання попиту і пропозиції на регіональному ринку праці (на прикладі Житомирської області)

- переорієнтація підприємств на виробництво нових видів продукції, які мають попит на внутрішньому і зовнішньому ринках;

- сприяння підвищенню якості сировини, конкурентоспроможності молочної продукції та збільшенню виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах області;

- порушити клопотання перед центральними органами виконавчої влади щодо упорядкування ввезення на територію України тваринницької продукції в частині запровадження квот;

- сприяння відновленню роботи Новоград-Волинського сиркомбінату та Овруцького молочно-консервного комбінату.

Упродовж тривалого часу галузь знаходилась у кризовому стані. Низька платоспроможність населення та велика пропозиція низькоякісної дешевої імпортної м'ясопродукції призвели до суттєвого зменшення обсягів виробництва.

Вжиті заходи щодо захисту внутрішнього споживчого ринку та значне розширення асортименту, покращення якості та здешевлення продукції вітчизняних виробників дозволили останнім часом частково витіснити імпортні м'ясопродукти з ринку.

На сьогоднішній день м'ясопереробна галузь області в складі понад 50 підприємств різних форм власності повністю спроможна забезпечити потреби ринку області власною продукцією.

Провідними підприємствами галузі є ЗАТ «Житомирський м'ясокомбінат», ТОВ «М'ясо Полісся», ТОВ «ЕКОпродукт», ВАТ «Новоград-Волинський м'ясокомбінат» та ряд інших.

Питання придбання сировини для переробки на підприємствах є одним із найпроблемніших у діяльності м'ясопереробних підприємств. Дефіцит сировини спонукає підприємства до закупівлі її у Рівненській, Волинській, Вінницькій, Київській, Черкаській, Хмельницькій, Миколаївській, Львівській, Закарпатській та інших областях.

За результатами діяльності 2010 року, м'ясопереробна галузь області у загальному обсязі виробництва продукції харчової промисловості займає 10%.

Обсяг реалізованої продукції склав 350 млн. гривень у діючих цінах. У 2010 році м'ясопереробними підприємства області вироблено 10 тис. тонн м'яса і субпродуктів І категорії, що на 30 % менше, у порівнянні з 2004 роком. Проте, у 2,1 рази більше, ніж у 2004 року, вироблено ковбасних виробів - 8,4 тис. тонн.

Проблемні питання:

- недостатня кількість сировини для переробки через зменшення поголів'я великої рогатої худоби та свиней;

- значний обсяг імпорту м'ясопродуктів;

- призупинення експорту м'яса до Російської Федерації, оскільки майже всі експортні поставки були зорієнтовані до цієї країни;

- зменшення обсягів реалізації м'яса та м'ясопродуктів на внутрішньому ринку внаслідок зростання відпускних цін та падіння купівельної спроможності населення.

Основні завдання та заходи з вирішення проблем:

- створення умов для виробництв, які б дозволили забезпечити підприємства сировиною шляхом збільшення поголів'я ВРХ та свиней.

Господарську діяльність в області здійснюють 749 фермерських господарств. У структурі суб'єктів підприємницької діяльності в області фермерські господарства займають 1,1%. Площі земель в обробітку даних господарств становлять 69,5 тис. га (таблиця 17). У середньому на одне фермерське господарство припадає 79 га. У 2010 році ними вирощено майж 60 тис. тонн зерна, 21,6 тис. тонн цукрових буряків, 8,6 тис.тонн картоплі, 2 тис. тонн овочів, вироблено більше 8 тис. тонн м'яса, майже 10 тис. тонн молока. Фермерськими господарствами вироблено валової продукції на суму 123,5 млн. грн., що становить 3,7% від виробленої продукції в області.

Насьогодні фермери, в основному, займаються виробництвом рослинницької продукції, мало хто з них наважується займатись капітало- і трудомістким тваринництвом. Виробничий напрям господарства фермери визначають, враховуючи наявність власних матеріально-технічних та фінансових можливостей. Так, лише 7,8% фермерських господарств мають зерносклади, 3,6% - майстерні, 6,8% - тваринницькі приміщення.

В області постійно зростає кількість фермерських господарств, розширюються їх розміри (головним чином за рахунок оренди земель), суттєвішим стає внесок фермерів у виробництво сільськогосподарської продукції. Фермери набувають виробничого і підприємницького досвіду, фермерський осередок поповнюється висококваліфікованими організаторами великотоварного виробництва. Завдяки працелюбності фермерів та членів їх родин, докорінно змінилося до них ставлення односельчан, багато фермерів заслужено стали авторитетними лідерами сільського життя. Проте, розвиток фермерства в області ще не набув організованого характеру. Досі мали місце певні перешкоди об'єктивного і суб'єктивного характеру, що не давали повною мірою розкрити і використати потенціал цього високомотивованого і перспективного сектору сільськогосподарського виробництва.

Допомога фермерським господарствам носила епізодичний та фрагментарний характер. Це свідчить про необхідність посилення уваги до розвитку фермерських господарств і концентрації зусиль по виправленню ситуації.

Проблемні питання:

- повна або часткова відсутність стартового капіталу у більшості фермерських господарств;

- обмеженість державної і фінансової підтримки фермерських господарств;

- значні труднощі з отриманням кредитів на прийнятних умовах;

- низька забезпеченість сільськогосподарською технікою, транспортними засобами, виробничими та тваринницькими приміщеннями;

- недостатня мотивація розвитку тваринництва.

Вирішення проблеми матеріально-технічного забезпечення фермерських господарств області за рахунок коштів державного, обласного та місцевих бюджетів дозволить зменшити майже на третину частку ручної праці, що сприятиме підвищенню рівня використання трудових ресурсів та ефективності виробництва сільськогосподарської продукції.

Окрім цього, суттєво покращить стан справ додаткове фінансування з обласного бюджету на відшкодування:

- відсоткової ставки за залученими кредитами (100%) для закупівлі поголів'я ВРХ, свиней, птиці, техніки, причіпного знаряддя, насіння, пального, тваринницьких приміщень, будівельних матеріалів тощо;

- вартості придбання нетелів та бугая-плідника;

- 30% від вартості сільськогосподарської техніки;

- витрат на залуження лук та пасовищ.

У даний час в області налічується 358 тис. особистих селянських господарств, у користуванні яких перебуває 757,3 тис. га землі. В останні роки значно зросла питома вага виробництва ними продукції до загальної кількості. Якщо у 1990 році вони виробляли третину валової продукції сільського господарства, то у 2004-2005 роках - понад 70%, у 2009 році - 75%. Господарства населення стали основними виробниками картоплі, овочів та більшості видів тваринницької продукції.

У господарствах населення станом на 01.01.11 утримувалося 137,6 тис. голів великої рогатої худоби (61% загального поголів'я області), в тому числі 106,8 тис. корів (75%), 158 тис. свиней (73%), 19,4 тис. овець (79%), 5027,6 тис. птиці (91%).

У 2010 році особисті селянські господарства виростили 1074,8 тис.тонн картоплі (92%), 198,1 тис.тонн овочів (95%), виробили 489,5 тис. тонн молока (85%), реалізували на забій 61 тис. тонн худоби та птиці (83%).

Дана форма господарювання має невисокий рівень ризику і в умовах реформування аграрного сектору виявилася більш життєздатною в порівнянні з сільськогосподарськими підприємствами, в яких відбулося значне скорочення обсягів виробництва.

В останні роки істотно підвищилась роль господарств населення у розв'язанні соціальних питань. Члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно. В цих господарствах працює більше половини всього населення, зайнятого у сільському господарстві.

- недостатня забезпеченість знаряддями і засобами виробництва, тваринницькими приміщеннями, практично всі роботи виконуються вручну;

- низький рівень сервісного обслуговування населення з постачання засобів виробництва, матеріально-технічних ресурсів, організації заготівель, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції;

- низька урожайність сільськогосподарської продукції та її якість;

- ефективність виробництва значно нижча, ніж у сільськогосподарських підприємствах.

Основні завдання та заходи з вирішення проблем:

- створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, сервісних центрів з надання послуг із матеріально-технічного забезпечення, пунктів штучного осіменіння худоби;

- сприяння реалізації сільськогосподарської продукції на організованому аграрному ринку, через збутові сільськогосподарські кооперативи, в т.ч. шляхом контрактації продукції;

- сприяння участі в сільськогосподарських продовольчих ярмарках, створення умов для реалізації продукції збутовими кооперативами під замовлення;

- сприяння закупівлі за рахунок коштів обласного та державного бюджетів індивідуальних доїльних апаратів та іншої техніки і знаряддя;

- 30-відсоткове відшкодування вартості техніки та малопотужної міні-техніки для обробітку земельних паїв та присадибних ділянок;

- відшкодування відсоткової ставки за отриманими кредитами, залученими на закупівлю техніки.

3.4 Економічна та соціальна ефективність державного регулювання ринку праці

На основі запропонованих шляхів удосконалення державного регулювання якості та попиту на робочу силу, ми можемо здійнити оцінку економічної та соціальної ефективності, яка буде досягнута при умові впровадження даних заходів.

При розрахунку економічної ефективності від запропонованих заходів для сільського господарства ми будемо орієнтуватися на показники 1990 року, так як в цей період дана галузь досягла максимального розвитку, за рахунок використання наявних ресурсів, однак при здійсненні прогнозів на 2015 рік ми врахуємо зміну врожайності.

Таблиця 3.1 - Показники виробництва сільськогосподарської продукції

На основі даних таблиці 3.1. ми можемо розрахувати кількість робочих місць, яка буде створена за рахунок збільшення посівних площ і врожайності та збільшення кількості поголів'я худоби:

Таблиця 3.2 - Прогнозні розрахунки додаткових робочих місць додаткових робочих місць за рахунок збільшення посівник площ та поголів'я худоби

Для того, щоб порахувати кількість робочих місць, необхідних для забезпечення виробництва певних обсягів продукції будемовикорисмтовувати наступну формулу:

РМ = Обсяг виробленої с/г продукції * витрати праці / кількість годин потрібних для виробництва даного виду продукції

Тобто, за результатами прогнозних даних програми розвитку АПК буде налічуватися така кількість робочих місць:

Рм (льон-довгунець) = 82500 * 7,6/(22*8*4) = 627000/704 = 891

Рм (цукровий буряк) = 10500000 * 1,47/(22*8*4) = 21925

Рм (овочі) = 2541010 * 9,02/(22*8*4) = 3216

Рм(плоди) = 16000 *10,64/(22*8*4) = 242

Рм (молоко) = 6722000 * 12,1/(22*8*12) = 38511

За результати наших пропозицій буде створена наступна кількість робочих місць:

Рм (льон-довгунець) = 165000 * 7,6/(22*8*4) = 1782

Рм (цукровий буряк) =15000000 *1,47/(22*8*4) = 31321

Рм (овочі) = 24670000*9,02/(22*8*4) = 316084

Рм(плоди) =800000 *10,64/(22*8*4) = 12091

Рм (яловичина і телятина) =900000 * 96,9/(22*8*12) = 41293

Рм(свинарство) =450000 * 79,6/(22*8*12) = 16960

Рм(м'ясо птиці) = 150000 * 14,1/(22*8*12) =1001

Рм (молоко) = 11000000 * 12,1/(22*8*12) = 63020

Рм (яйця) = 380000*6,1/(22*8*12) = 1098

Тобто, якщо реалізувати запропоновані заходи, то в області додатково буде створено за найскромнішими підрахунками 359513 робочмх місць. Крім того, продукція сільського господарства потребує переробки, так як експорт в інші країни є неефективним. Для цього потрібна підтримка держави у відновленні або створенні нових підприємств, які могли б переробити дану продукцію (льонозаводи, льонокомбінати, м'ясокомбінати, маслозаводи, консервні заводи). Сворення нових та відновлення вже існуючих об'єктів переробки знову ж таки дасть нові робочі місця.

ВИСНОВКИ

Отже, проаналізувавши попит та пропозицію на ринку праці Житомирської області, ми можемо зробити висновок, що поставлені перед нами завдання були виконані. Дослідження проводилися на основі даних Житомирського обласного центру зайнятості.

В теоретичному розділі ми розглянули такі аспекти: як поняття ринку праці, його елементи, функції, сегментацію, особливості формування, визначили, основні фактори впливу на всіх його рівнях, особливості формування кон'юнктури та нормативно-правове забезпечення.

Провівши дослідження теоретичного розділу, можна зробити висновок, що ринок праці являє собою інститут або механізм, у якому продавці та покупці здійснюють процес купівлі-продажу робочої сили, здійснюючи відносини товарного обміну. Також ми визначили, що ринок праці не здатний до саморегулювання за рахунок співвідношення попиту та пропозиції, що обумовлено впливом безліччю інших факторів на макро-, мезо-, та макрорівнях. Він відображає також безліч економічних та соціально-демографічних процесів, що відбуваються в країни та окремому регіоні і є похідним ринком від ринку товарів та послуг. Що ж до нормативно-правового забезпечення, можна зробити висновок, що ринок праці регулюється рядом нормативних актів, що мають різну юридичну силу, однак необхідно здійснювати суворий контроль за їх дотриманням.

В другому розділі ми досліджували ринок праці Житомирської області на базі даних обласного центру зайнятості, який веде моніторинг ринку праці, сприяє працевлаштуванню населення, виплачує соціальні допомоги безробітному населенню та бере безпосередню учать у врегулюванні попиту та пропозиції.

Характеризуючи соціально-економічний розвиток Житомирської області та аналізуючи ринок праці, ми дійшли висновку, що існує досить значний дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили не тільки за конкретними професіями, спостерігається також значна диференціація між даними показниками в різних районах. На основі виявлених недоліків у формуванні кон'юнктури ринку праці, було запропоновано певні напрямки, які б сприяли врівноваженню попиту та пропозиції на робочу силу Житомирської області: поглиблення співпраці державного центру зайнятості з роботодавцями через чітко визначені економічні інтереси, визначені кадрові проблеми кожного підприємства, установи, організації; забезпечення створення нових робочих місць за рахунок дотацій та збереження існуючих, підтримка малого та середнього бізнесу, надання державної підтримки районам із критичною ситуацією на ринку праці через упровадження особливих умов приватизації, інвестування, оподаткування та кредитування; постійне інформування щодо стану ринку праці, наявність вільних вакантних місць, постійне проведення профорієнтаційних заходів, які б охоплювали всі верстви населення.

Дані заходи мають покращити ситуацію на ринку праці Житомирської області, врівноважуючи попит і пропозицію на ньому. Таким чином, запорукою зростання ефективності процесів у сфері зайнятості населення є підвищення ефективності роботи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: [Текст]: офіц. текст: [прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. із змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 р: станом на 1 січня 2006 р.] - К.: Мін-во Юстиції України, 2006. - 124 с. - ISBN 966-7630-14-5.

2. Кодекс законів про Працю України: [Текст]: офіц. текст: [чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 1 верес. 2009 р.]. - К.: ПАЛИВОДА А.В., 2009. -104 с. - ISBN 978-966-437-059-9.

3. Закон України від 01.03.1991 р. “Про зайнятість населення”.-Відомості Верховної Ради України.,1991.,№ 14.,ст.170.

4. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» [Текст]: офіс. текст: [прийнятий Верховною Радою України від 18.01.2001 р., №2240-ІІІ із змінами, внесеними Законом України від 04.06.2008] - 213 с.

5. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка [Текст]: навчальний посібник / Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. - К.: Атака, 2002. - 368с. - ISBN 966-574-466-6

6. Бородіна О.М. Людський капітал на селі: наукові основи ста, проблеми розвитку [Текст]: навчальний посібник. - К.: ІАЕ УААН, 2003. - 277с. - ISBN 966-567-457-6.

7. Былков В.Г. Маркетингоовая стратегия регулирования регіонального рынка труда[Текст]: учебник. - Иркутск: Изд-во ИГЭА 2000. - 121с. - ISBN 966-567-478-5.

8. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Григорєва М.І. Економіка праці і соціально трудові відносин [Текст]: навчальний посібник / Буряк П. Ю., Карпінський Б.А., Григорєва М.І. - К.: ЦНЛ, 2004. - 440с. - ISBN 966-576-976-7.

9. Волкова О.В. Ринок праці [Текст]: навчальний посібник / Волкова О.В. - К.: центр учбової літератури, 2007. - 624с. - ISBN 966-789-467-2.

10. Васильченко В.С. Державне регулювання зайнятості [Текст]: навчальний посібник / Васильченко В.С.. - К.: КНЕУ 2005. - 252с. - ISBN 966-897-765-6.

11. Васильченко В.С. Василенко П.М. Ринок праці: теоретичні основи і державна практика [Текст]: посібник для працівників державної служби зайнятості / Васильченко В.С. Василенко П.М.. Т.1. - К., 2000. - 252с. - ISBN 966-589-4567-4.

12. Волківська А.М. Управління процесом регулювання зайнятості на основі оцінки рівня контрольованості сукупних факторів впливу [Текст]: спец.вип. зб. наук. праць за матеріалавми наук. - практ. конф. [«Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практиці»] квітень 2007 р., квітень 2007 р., Київ Т.2. - К.: КНЕУ, 2007. - с. 112 - 123.

13. Волківька А.М. Регіональне регулювання зайнятості населення: елементи регулювання, важелі та фактории впливу субєктів регулювання [Текст] / А.М. Волківська, Л.П. Керб// Економіка тапідприємництво: зб. наук. праць молодих вчених та аспірантів. Вип.18 / Відп.ред С.І. Демяненко. - К.: КНЕУ, 2007. - с. 98 - 109. - ISBN 966-894-986-6

14. Герасимчук В.І. Заробітна плата і зайнятість населення України [Текст]: навчальний посібник / В.І. Герасимчук. - К.: Укр. інс-т соц. Досліджень, 1999. - 235 - ISBN 966-574-466-6.

15. Герасимчук В.І. Соціально орієнтований ринок праці і проблеми його становлення [Текст]: навчальний посібник / Герасимчук В.І. - К.: Вид-во принт. експрес 2000. - 32 с. - ISBN 966-897-489-4.

16. Головінова О.М. Людський капітал у системі виробничих відносин: Монографія. - Д: ДонДУЕТ 2004. - 161с.

17. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально трудові відносини [Текст]: підручник / Грішнова О.А. - К.: Знання 2006. - 535с. - ISBN 966-768-877-3.

18. Грішнова О.А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки [Текст]: навчальний посібник. - К.: т-во «Знання » КОО, 2001. - 254с. - ISBN 966-879-443-6.

19. Еськов А.Л. Гуманизация труда и производства в постиндустриальном обществе [Текст]: учебник / Еськов А.Л.. - К.: Наук. світ, 2003.- 55с. - ISBN 966-589-654-6.

20. Завіновська Г.Т. Економіка праці [Текст]: навч. посібник / Завіновська Г.Т. - К.: КНЕУ, 2003. - 300с. - ISBN 966-876-467-6.

21. Заяць Т.А. Пріоритетні напрямки регулювання попиту і пропозиції робочої сили на територіальних ринках праці [Текст]: міжвідомчий науковий збірник «Зайнятість та ринок праці». - Вип.3. - К.: АТ»» Українська видавнича група»,1995. - с. 35-42.

22. Ким Н.М. Трудовой потенциал: формирование, использование, управление [Текст]: уч. пос / Ким Н.М.- Х.: ХНУ им. Кармазина 2003. - 250с. - ISBN 966-987-879-6.

23. Кім М.Н. Трудовий потенціал і зайнятість [Текст]: навч. посібник / Кім М.Н.. - Харків: ХДУ. 1993с. - ISBN 966-789-498-6.

24. Міміндусова Г.І. Ринок праці в країні: тенденції та перспективи (соціально-економічний аналіз) [Текст]: монографія / Міміндусова Г.І. - К.: Інститут соціології НАНУ, 199. - 96 с. - ISBN 966-987-987-8.

25. Маслова И.С. Российский рынок труда [Текст]: навчальний посібник / Маслова И.С. - М.: Институт экономики РАН 1993. - 189с. - ISBN 966-789-896-2.

26. Осовька Г.В, Крушельницька О.В. Управління трудовими ресурсами [Текст]: навч. посібник / Осовька Г.В, Крушельницька О.В. - К.: Кондор, 2003. - 224с. - ISBN 966-987-342-7.

27. Петрова І.Л. Ринок праці: процес сегментації [Текст]: монографія / Петрова І.Л. - К.: УДПУ 1996. - 178с. - ISBN 966-987-987-4.

28. Петюх В.М. Ринок праці [Текст]: навч. посібник / Петюх В.М. - К.: КНЕУ, 1999. - 288с. - ISBN 966-764-656-8.

29. Петюх В.М. Ринок праці та зайнятість [Текст]: навчальний посібник / Петюх В.М.- К.: МАУП 1997. - 120с. - ISBN 966-894-236-1.

30. Райзберг Б.А. Лозовський Л.Ш., Стародубцева Е.Б. Современный экономический словар [Текст]. - М.: ИНФРА-М, 1997. - 496 с.

35. Рофе А.И., Рынок труда, занятость населения экономика ресурсов для труда [Текст]: учеб. пособие / А.И. Рофе, Б.Г.Збышко В.В. Ишин, - М.: МИК, 1997. - 160 с. - ISBN 966-908-897-2.

36. Савченко А.Г, Пухтаєвич Г.О., Тітонько О.М. Макроекономіка [Текст]: підручник / Савченко А.Г, Пухтаєвич Г.О., Тітонько О.М. - К.: Либідь, 1999. - 288 с.

37. Маршавин Ю.Н. Соціальне партнерство на ринку праці України [Текст]: навч. посібник / Ю.Н. Маршавин, С.В. Бакуменко, В.М. Данюк, О.С.Зінченко, А.М. Колот Н.В. Мартиненко. К, 1998. - 152с. - ISBN 966-987-984-5.

39. Богиня Д.П., Куликов Г.Г., Шамота В.М., Лисого Л.С. Соціально-економічний механізм регулювання ринку праці та заробітної плати [Текст]: колект. монографія / Богиня Д.П., Куликов Г.Г., Шамота В.М., Лисого Л.С. та ін.. - К.: Ін-т економіки НАН України., 2001. - 300с. - ISBN 966-987-987-5.

40. Статистичний щорічник Житомирської області за 2009 рік [Текст] / за ред. Л.О. Рижкової [Головне управління статистики в Житомирській області]. - 2009. - 454 с.

41. Слівінська Н.М. Соціально-економічні та демографічні чинники реалізації трудового потенціалу регіон [Текст]: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08. 09.01 / Н.М. Слівінська. - Донец. Нац. ун-т. - Донецьк, 2003. - 19с.: рис. - укр. - ISBN 988-598-487-2.

42. Статистический словарь / Гл. Ред. М.А. Королев. - 2-е узд. Пре раб. И доп. - М.: финансы и статистика. - 1989. - 623 с.

43. Хаффнер Ф. Ринок праці та державна політика щодо стимулювання зайнятості та підтримки безробітних: німецький досвід [Текст]: міжвідомчий науковий збірник «Зайнятість та ринок праці». - Вип.3. - К.:АТ «Українська видавнича група», 1995. - С.51-59. - ISBN 966-984-346-5.

44. Шаленко М.В. Ринок робочої сили України: становлення і перспективи розвитку [Текст]: Економіка України. - 19991. - № 3. - с. 3.

Размещено на Allbest.ru