Аналіз фінансового стану Херсонського суднобудівного-судноремонтного заводу ім. Комінтерну

Відзначимо, що яких-небудь абсолютних загальноприйнятих значень рентабельності, на який можна орієнтуватися при аналізі, не існує, тому що її показники різко коливаються по галузях. Ріст цих показників по періодах звітності і вважається позитивною тенденцією[38, с.211].

Розглянемо кожний з показників рентабельності окремо.

Рентабельність продажів (інше найменування цього показника - коефіцієнт „прибуток / продажу” норма чистого прибутку). Він показує, який прибуток з однієї гривні продажу одержало підприємство. Визначається як відношення чистого прибутку до чистої реалізації.

(2.8)

А рентабельність продукції визначається за наступною формулою:

(2.9)

Також розглянемо обсяг чистого прибутку:

(2.10)

Коефіцієнт оборотності активів характеризує, наскільки ефективно використовуються активи з погляду обсягу реалізації, оскільки показує, скільки гривень реалізації приходиться на кожну гривню, вкладену в активи підприємства. Іншими словами, скільки разів за звітній період активи обернулися в процесі реалізації продукції. Коефіцієнт визначається як відношення чистої реалізації до середньорічної вартості активів:

(2.11)

Рентабельність активів (інша назва цього показника - коефіцієнт „прибуток / активи”). Він характеризує, наскільки ефективне підприємство використовує свої активи для одержання прибутку, тобто який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства. Визначається як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості активів:

(2.12)

Рентабельність капіталу (інше найменування цього показника - коефіцієнт „прибуток / капітал” ROE).Характеризує, наскільки ефективні підприємство використовує власний капітал. Показник визначається як відношення чистого прибутку до середньої вартості власного капіталу:

(2.13)

Також розглянемо рентабельність основного капіталу:

(2.14)

Існують і наступні формули:

(2.15)

(2.16)

Таблиця 2.18

Аналіз рентабельності

Показники	На початок і кінець 2008 року	На початок і кінець 2009 року	На початок і кінець 2010 року
	На початок	На кінець	На початок	На кінець	На початок	На кінець
1. Чиста рентабельність реалізованої продукції	-	-	3,2	-	7,5	3,2
2. Рентабельність продукції	-	-	4,2	-	10,3	4,2
3. Обсяг чистого прибутку	-	-	300,2	-	725,8	300,2
4. Коефіцієнт оборотності активів	3,8	3,8	3,9	3,9	3,9	3,9
5. Рентабельність активів	-	-	1,25	-	2,9	1,25
6. Рентабельність власного капіталу	-	-	1,5	-	3,6	1,5
7. Рентабельність основного капіталу	-	-	1,3	-	2,8	1,3
8. Операційна рентабельність реалізованої продукції	5,3	2,4	9,4	5,3	15,5	9,4
9. Валова рентабельність продажу	22,6	24,8	24,8	22,6	27,2	24,8

На підставі таблиці(2.18) зробимо висновки за 3 роки. Чиста рентабельність реалізованої продукції з'являється у 2010 році. Вона показує, який прибуток з однієї гривні продажу одержало підприємство.

З таблиці видно, що в порівнянні з 2009 роком показник збільшився на 4,3%. Це означає, що після відрахування з отриманого доходу усіх витрат залишається 7,5 копійок прибутку від кожної гривні продажу[24, с. 160].

Рентабельність продукції також в порівнянні з 2009 роком збільшується на 6,1%.

Найбільш чистий прибуток був на початок 2010 року і ставив 725,8, а в кінці 300,2.

Коефіцієнт оборотності активів на протязі 3 років збільшується на 0,1, тобто це свідчить про більш ефективне їх використання на підприємстві.

Зміна також відбувається в активах, про що свідчить коефіцієнт рентабельності активів, який в порівнянні з 2009 збільшується на 1,25%. Тобто кожна гривня активів принесла підприємству прибуток у 2,9 копійок.

Дані таблиці свідчать про збільшення власного капіталу в порівняні з попереднім роком на 2,1%. А також збільшення основного капіталу на 1,5%.

Операційна рентабельність реалізованої продукції на протязі 3 років на початок досить висока, а на кінець знижується.

Валова рентабельність найбільша у 2010 році 27,2, а взагалі вона змінюється, то зростає, то знижується.

З метою деталізації аналізу фінансового стану доцільно розглянути багаторівневу схему покриття виробничих запасів і витрат (ВЗ). Залежно від того, якого виду джерела коштів використовуються для формування запасів, можна з певним ступенем умовності судити про рівень платоспроможності господарюючого об'єкта.

Власний оборотний капітал (ВОК) можна визначити за такою формулою:

ВОК = П1 + П2 + П3 - А1 (2.17)

де

П1, П2, П3 - підсумки І, ІІ, ІІІ розділів пасиву балансу;

А1 - підсумок І розділу активу балансу.

При розрахунку показника умовно вважається, що довгострокові зобов'язання як джерело коштів використовуються для покриття першого розділу активу балансу „Поза оборотні активи”.

Джерелами формування запасів(ДФЗ) є власний оборотний капітал, короткострокові позики і займи, а також кредиторська заборгованість по товарних операціях, що є, як правило, джерелом покриття запасів.

(2.18)

Деякі економісти (А. Д. Шеремет, В. В. Ковальов) залежно від співвідношення розглянутих показників виділяють чотири типи фінансової стійкості підприємства.

1. Абсолютна фінансова стійкість. Ця ситуація характеризується нерівністю:

ВЗ < ВОК.

Дане співвідношення показує, що всі запаси повністю покриваються власними оборотними коштами. Така ситуація зустрічається надто рідко.

2. Нормативна фінансова стійкість. Ця ситуація характеризується нерівністю:

ВОК < ВЗ < ДФЗ.

Це співвідношення відповідає стану, коли підприємство використовує для покриття різних запасів нормальні джерела коштів, власних і залучених.

3. Нестійкий фінансовий стан. Для цієї ситуації характерна нерівність:

ВЗ > ДФЗ.

Дане співвідношення відповідає стану, коли підприємство для покриття частини своїх запасів змушене залучати додаткові джерела[39,с. 112].

4. Критичний фінансовий стан.

Цей стан характеризується ситуацією, коли додатково до попередньої нерівності підприємство має кредити і позики, не погашені в строк, а також прострочену кредиторську і дебіторську заборгованість. Останні показники можна розрахувати за даними аналітичного обліку. Така ситуація означає, що підприємство не може вчасно розраховується зі своїми кредиторами.

У нашому прикладі за даними 2008 року приведеного балансу складання такі рівні показників:

на початок року ВЗ = 3915,7 тис. грн.

ВОК = 6093,4 тис. грн.

ДФЗ = 8145,5 тис. грн.

на кінець року ВЗ = 3164,6 тис. грн.

ВОК = 5875,2 тис. грн.

ДФЗ = 7079,8 тис. грн.

З розрахунку видно, що фінансовий стан підприємства за 2008 рік належить до першого типу, тобто абсолютна фінансова стійкість.

Розглянемо ситуація яка склалася у 2009 році:

на початок року ВЗ = 3164,6 тис. грн.

ВОК = 5875,2 тис. грн.

ДФЗ = 7079,8 тис. грн.

на кінець року ВЗ = 4432,3 тис. грн.

ВОК = 61,73,3 тис. грн.

ДФЗ = 8876,7 тис. грн.

Отже, фінансовий стан підприємства і в цьому році належить до першого типу, тобто абсолютна фінансова стійкість.

І розглянемо останній 2010 рік і підведемо підсумок:

на початок року ВЗ = 4432,3 тис. грн.

ВОК = 6173,3 тис. грн.

ДФЗ = 8876,7 тис. грн.

на кінець року ВЗ = 3700,5 тис. грн.

ВОК = 5558 тис. грн.

ДФЗ = 7286,2 тис. грн.

Розділ 3 Розробка напрямків фінансової стабілізації

Херсонського суднобудівного-судноремонтного заводу

ім. Комінтерну

3.1 Розрахунок механізму фінансової стабілізації підприємства

Основну роль у системі анти кризового керування підприємством приділяється широкому використанню внутрішніх механізмів фінансової стабілізації. Це зв'язано з тим, що успішне застосування цих механізмів дозволяє зняти не тільки фінансовий стрес погрози банкротства, але значною мірою позбавити підприємство від залежності використання позикового капіталу, прискорити темп його економічного розвитку[28, с. 156].

Фінансова стабілізація підприємства в умовах кризової ситуації послідовно здійснюється по таких етапах (рис. 3.1)

1. Усунення не платоспроможності. У якому би ступені не оцінювався за результатами діагностики банкрутства масштаб кризового стану підприємства, найбільш невідкладною задачею в системі мір фінансової його стабілізації є відновлення здатності до здійснення платежів по своїх невідкладних фінансових зобов'язаннях для того, щоб попередити виникнення.

2. Хоча неплатоспроможність підприємства може біти усунута протягом короткого періоду за рахунок здійснення ряду аварійних фінансових операцій, причини, що генерують неплатоспроможність, можуть залишитися не змінними, якщо не буде відновлена до безпечного рівня фінансова стійкість підприємства.

Рис 3.1 Основі етапи фінансової стабілізації підприємства

Це дозволить усунути погрозу банкрутства не тільки в короткому, але й у відносно більш тривалому проміжку часу.

3. Забезпечення фінансової рівноваги в тривалому періоді. Повна фінансова стабілізація досягається тільки тоді, коли підприємства забезпечило тривалу фінансову рівновагу в процесі свого майбутнього економічного розвитку, тобто створило передумови стабільного зниження середньозваженої вартості використовуваного капіталу і постійного росту своєї ринкової вартості. Ця задача вимагає прискорення темпів економічного розвитку на основі внесення визначених коректив в окремі параметри фінансової стратегії підприємства. Скоректована з урахування несприятливих факторів фінансова стратегія підприємства повинна забезпечувати високі темпи стійкого росту його операційної діяльності при одночасній нейтралізації погрози його банкрутства в майбутньому періоді.

Кожному етапу фінансової стабілізації підприємства відповідають визначені її внутрішні механізми, що у практиці прийнято підрозділяти на оперативний, тактичний і стратегічний (табл. 3.1)

Використовувані перераховані вище внутрішні механізми фінансової стабілізації носять «защитный» чи «наступательный» характер.

Таблиця 3.1

Внутрішні механізми фінансової стабілізації підприємства, що відповідають основним етапам її здійснення.

Етапи фінансової стабілізації	Внутрішній механізм фінансової стабілізації
	Оперативний	Тактичний	Стратегічний
1. Усунення неплатоспроможності	Система заходів заснована на використання принципу «відсікання зайвого»
2. Відновлення фінансової стійкості		Система заходів на використання принципу «стисле підприємство»
3. Забезпечення фінансової рівноваги у довгостроковому періоді			Система заходів на використання принципу «стійкий економічний ріст»

Оперативний механізм фінансової стабілізації, являє собою захисну реакції підприємства на несприятливий фінансовий розвиток і позбавлений яких-небудь наступальних управлінських рішень.

Тактичний механізм фінансової стабілізації, використовуючи окремі захисні заходи, у переважному види, являє собою наступальну тактику, спрямовану на перелом не сприятливих тенденцій фінансового розвитку і вихід на рубіж фінансової рівноваги підприємства[33, с. 173].

Стратегічний механізм фінансової стабілізації, являє собою винятково наступальну стратегію фінансового розвитку, що забезпечує оптимізацію необхідних фінансових параметрів, підлеглу цілям прискорення всього економічного росту підприємства

1. Оперативний механізм фінансової стабілізації являє собою систему мір, спрямовану, з одного боку, на зменшення розміру поточних зовнішніх і внутрішніх фінансових зобов'язань підприємств у короткостроковому періоді, а з іншого боку, - на збільшення суми грошових активів, що забезпечують термінове погашення цих зобов'язань. Принцип «відсікання зайвого», що лежить в основі цього механізму, визначає необхідність скорочення розмірів як поточних потреб (зухвалих відповідні фінансові зобов'язання), так і окремих видів ліквідних активів (з меткою їхньої термінової конверсії в грошову форму).

Вибір відповідного напрямку оперативного механізму фінансової стабілізації диктується характером реальної неплатоспроможності підприємства, індикатором якої служить коефіцієнт чистої поточної платоспроможності. На відміну від раніше розглянутого традиційного коефіцієнта поточної платоспроможності підприємства, він вимагає додаткового коректування (обумовленої кризовим фінансовим станом підприємства), як складу оборотних активів, так і складу короткострокових фінансових зобов'язань.

Зі складу оборотних активів виключається наступна неліквідна (у короткостроковому періоді) їхня частина:

- безнадійна дебіторська заборгованість;

- не ліквідні запаси товарно-матеріальних цінностей;

- витрати майбутніх періодів.

Зі складу короткострокових фінансових зобов'язань виключається наступна внутрішня їхня частина, що може бути перенесена на період завершення фінансової стабілізації:

- розрахунки по нарахованих дивідендах і відсоткам, що підлягають виплаті;

- розрахунки з дочірніми підприємствами(філіями).

На основі внесення цих коректив коефіцієнт чистої поточної платоспроможності визначається по наступній формулі;

(3.1)

де

КЧТП - коефіцієнт чистої поточної платоспроможності підприємства в умовах його кризового розвитку;

ОА - суми всіх оборотних активів підприємства;

ОА_Н - сума неліквідних ( в короткостроковому періоді ) оборотних активів підприємства;

КФО - сума всіх короткострокових (поточних) фінансових зобов'язань підприємства;

КФО_ВО - сума внутрішніх короткострокових (поточних) фінансових зобов'язань підприємства, погашення яких може бути відкладене до завершення його фінансової стабілізації[5, с. 191].

З урахуванням значення коефіцієнта чистої поточної платоспроможності підприємства напрямки оперативного механізму його фінансової стабілізації можуть бути представлення наступною схемою (рис. 3.2)

Рис. 3.2 Основні напрямки оперативного механізму фінансової стабілізації підприємства, обумовленні значенням коефіцієнта чистої поточної платоспроможності.

Як видно з рис. (3.2), основним змістом оперативного механізму фінансової стабілізації є забезпечення збалансування грошових активів і короткострокових фінансових зобов'язань підприємства, що досягається різними методами в залежності від умов реального фінансового ставлення підприємства[15, с. 103].

Прискорення ліквідність оборотних активів, що забезпечує ріст позитивного грошового потоку в короткостроковому періоді, досягається за рахунок наступних основних заходів:

- ліквідації портфеля короткострокових фінансових вкладень;

- прискорення інкасації дебіторської заборгованості;

- зниження періоду надання товарного (комерційного) кредиту;

- збільшення розміру страхових запасів товарно-матеріальних цінностей до рівня ціни попиту і з забезпеченням наступної їхньої реалізації й інших.

Прискорене часткове дезінвестування поза оборотних активів забезпечує ріст позитивного грошового потоку в короткостроковому періоді досягається за рахунок наступних основних заходів;

- реалізації високоліквідної частини довгострокових фінансових інструментів інвестиційного портфеля[44, с. 149];

- проведення операцій поворотного лізингу, у процесі яких раніше придбані у власність основні засоби продаються лізингодателю з одночасним оформленням договору їхнього фінансового лізингу;

- прискорення продажу не використовуваного устаткування за цінами попиту на відповідному ринку;

- оренди устаткування, раніше намічуваного до придбання у процесі відновлення основних засобів, і інших.

Прискорене скорочення короткострокових фінансових зобов'язань, що зобов'язує зниження обсягу негативного грошового потоку у короткостроковому періоді, досягається за рахунок наступних заводів:

- пролонгації короткострокових фінансових кредитів;

- реструктуризації портфеля короткострокових фінансових кредитів з перекладом окремих з них у довгострокові;

- збільшення періоду надання постачальниками товарного (комерційного) кредиту;

- відстрочки розрахунків по окремих формах внутрішньої кредиторської заборгованості підприємства й інших.

Ціль цього етапу фінансової стабілізації досягнути, усунути поточну неплатоспроможність підприємства, тобто надходження коштів повинно перевищувати обсяг невідкладних фінансових зобов'язань у короткостроковому періоді. Це означає, що загроза банкрутства підприємства в поточному відрізку часу ліквідована[8, с. 142].

2. Тактичний механізм фінансової стабілізації являє собою систем у заходів, спрямованих на досягнення крапки фінансової рівноваги підприємства в майбутньому періоді. Принципова модель фінансової рівноваги підприємства має наступний вигляд:

ЧПо + АВ + ?АК +?ВФРп = ?Івд + ДФ +ПУП + СП +?РФ, (3.2)

де

ЧПо - чистий операційний прибуток підприємства;

АВ - сума амортизаційних відрахувань;

?АК - сума приросту акціонерного (пайового) капіталу при додатковій емісії акцій (збільшенні розмірів пайових внесків у статутний фонд);

?ВФРп - приріст власних фінансових ресурсів за рахунок інших джерел;

?Івд - приріст обсягу інвестиції, що фінансується за рахунок власних джерел;

ДФ - сума дивідендного фонду (виплат відсотків власникам підприємства на вкладений капітал);

ПУП - обсяг програми участі найманих робітників у прибутку (виплат за рахунок прибутку);

СП - об'єм соціальних, екологічних і інших зовнішніх програм підприємства, що фінансується за рахунок прибутку;

?РФ - приріст суми резервного (страхового) фонду підприємства.

Як видно з наведеної форми праву її частину складають усі джерела формування власних фінансових ресурсів підприємства, а ліву - відповідно всі напрямки використання цих ресурсів. Тому в спрощеному виді модель фінансової рівноваги підприємства, до досягнення якої підприємство прагне в кризовій ситуації, може бути представлена у наступному вигляді

ОГвфр = ОПвфр (3.3)

Де ОГвфр - можливий обсяг генерування власних фінансових ресурсів підприємства;

ОПвфр - необхідний обсяг споживання власних фінансових ресурсів підприємства.

З урахуванням можливих обсягів генерування і витрати власних фінансових ресурсів варіанти моделей фінансової рівноваги підприємства можуть бути виражені графічно.

Наведені на малюнку принципові моделі фінансової рівноваги були вперше запропоновані для практичного використання французькими дослідниками Ж. Франсошоном і І. Романе.



Рис. 3.3 Варіанти моделі фінансової рівноваги підприємства в довгостроковому періоді

З наведеної схеми видно, що лінія фінансової рівноваги підприємства проходить через поля А1; А5 і А9. Ці полючи називаються «полями фінансової рівноваги»; тому що в них необхідний обсяг споживання власних фінансових засобів (що інвестуються у приріст оборотних і поза оборотних активів і прибутку, що витрачаються в процесі невиробничого використання), практично відповідає обсягу генеруємих власних фінансових ресурсів. Іншими словами, у цих полях економічний розвиток підприємства найбільш оптимальний[18, с. 124].

В умовах кризового розвитку відновлення фінансової стійкості можливе лише при перебуванні підприємства в полях А2; А3 і А6 (при цьому найбільш високі темпи такого використання будуть у полі А3). В усіх цих полях об'єм генерування власних фінансових ресурсів перевищує обсяг додаткового їхнього споживання, що дозволяє підприємству знизити питому вагу використовуваного позикового капіталу. Ця модель антикризового фінансування базується на нерівності ОГвфр>Овфр.

Що стосується полів А4; А7 і А8, те тривале перебування в них буде сприяти подальшому поглибленню кризового стану підприємства (особливо в полі А7), тому що в цьому випадку його економічний розвиток буде супроводжуватися подальшим зростанням питомої ваги позикового капіталу, а відповідно і зниження фінансової стійкості.

Які б міри не приймалися в процесі використання тактичного механізму фінансової стабілізації підприємства, усі вони повинні бути спрямовані на забезпечення нерівності; ОГвфр>Овфр.

Однак у реальній практиці можливості істотного збільшення обсягу генерування власних фінансових ресурсів (лівої частини нерівності) в умовах кризового розвитку обмежені, тому основним напрямком забезпечення досягнення крапки фінансової рівноваги підприємства у кризових умовах є скорочення обсягу споживання власних фінансових ресурсів (правої частини нерівності). Таке скорочення пов'язане зі зменшенням обсягу як операційної, так і інвестиційної діяльності підприємства. У процесі забезпечення вище наведеної нерівності повинне супроводжуватися заходами для забезпечення приросту власних фінансових ресурсів. Чим у більшому ступені підприємство зможе забезпечити позитивній розрив від відповідних грошових потоків цієї нерівності; тим швидше воно досягне точки фінансової рівноваги у процесі виходу з критичного стану[36, с. 238].

З наведеної моделі, розкладеної на окремі складові її елементи, можна побачити, що можливий темп приросту обсягу реалізації продукції, що не порушує фінансову рівновагу підприємства, складає добуток наступних чотирьох коефіцієнтів, досягнутих при рівневому ваговому його стані на попередньому етапі антикризового керування: 1) коефіцієнта рентабельності реалізації продукції; 2) коефіцієнта капіталізації чистого прибутку; 3) коефіцієнта лівериджу активів (він характеризує «фінансовий важіль», з яким власний капітал підприємства формує активи, що використовуються а його господарської діяльності); 4) коефіцієнта оборотності активів[5, с. 100].

Якщо базові параметри фінансової стратегії підприємства залишаються незмінними в майбутньому періоді, розрахунковий показник буде вимагати додаткового залучення фінансових ресурсів (порушуючи фінансову рівновагу), чи генерувати додатковий обсяг цих ресурсів, не забезпечуючи ефективного їх використання в операційному процесі.

Якщо ж умови кон'юнктури товарного ринку підприємства не може вийти на запланований темп приросту обсягу реалізації чи продукції навпаки може істотно його перевищити, для забезпечення нового ступеня фінансової рівноваги підприємства у параметри його фінансової стратегії повинні бути внесені відповідні корективи (тобто змінені значення окремих базових фінансових показників). фінансовий бюджет актив пасив

На підставі формули (3.1) проведемо розрахунки і отримаємо дані, що у 2008 році на Херсонському суднобудівельному-судоремонтному заводі ім. Комінтерну КТЧП більше 1. на початку року КТЧП = 2,8, а на кінець КТЧП = 6,7. За 2009 рік КТЧП на початку року дорівнює 6,7, на кінець КТЧП = 3,8. У 2010 році КТЧП дорівнює 3,8 на початок, 6,6 - на кінець. Отже, необхідне на підприємстві забезпечення прискореної ліквідності оборотних активів. Вона буде забезпечувати ріст позитивного грошового потоку у короткостроковому періоді, досягатися це буде за рахунок:

- ліквідації портфеля короткострокових фінансових вкладень;

- прискорення інкасації дебіторської заборгованості;

- зниження періоду надання товарного кредиту;

- зниження росту страхових запасів товарно-матеріальних цінностей.

Якщо розглядати розрахунки за формулою (3.2), можна зробити висновок, що за всі три роки на підприємстві ОГвфр>Овфр. За 2008 рік (10605,3>9698,6), у 2009 році (11252,4>10800), і за 2010 рік (11110,6>10896,2). Тобто основним напрямком забезпечення досягнення крапки фінансової рівноваги підприємства у кризових умовах є скорочення обсягу споживання власних фінансових ресурсів (правої частини нерівності). І збільшення обсягу генерування власних фінансових ресурсів. Цього можна досягти завдяки:

- оптимізації цільової політики підприємства;

- зниження рівня перемінних витрат;

- проведення прискореної амортизації активної частини основних засобів з метою зростання обсягу амортизаційного потоку;

- зниження інвестиційної активності підприємства в усіх основних її формах;

- зниження розміру відрахувань у резервний і інший страхові фонди, здійснюваних за рахунок прибутку.

3.2 Розроблення і складання фінансових бюджетів підприємства з

метою фінансової стабілізації

Для організації ефективного фінансового стану на підприємстві рекомендується створення сучасної системи бюджетування, яка б була заснована на розробці і контролі виконання цілої низки взаємозв'язаних бюджетів.

Бюджет грошових коштів - це плановий документ, що відображає майбутні платежі та надходження коштів.

Бюджет грошових коштів складеться на підставі операційні бюджетів. Оскільки не всі доходи і витрати пов'язані з рухом грошових коштів, тому необхідно визначити суму доходів і витрат, що мають грошовий характер.

Для цього насамперед слід виключити амортизаційні відрахування, бо по них не треба сплачувати гроші. Грошові надходження від реалізації продукції та виплати за придбані матеріали відображено в таблицях(3.4),(3.7),(3.10).

Отже, залишається визначити грошові витрати на виплат зарплати та оплату комунальних послуг, оскільки решту витрат буде повністю оплачено у звітному періоді.

Таблиця 3.2 Розрахунок грошових витрат на виплату зарплати , грн. 2008 рік

показник	Квартал	Разом за рік
	1	2	3	4
Нарахування зарплати	289550	285300	296950	312000	1183800
Зарплата всклад:
Виробничих накл. витрат	56950	51000	59000	58800	225750
Загальногосподарських витрат	144000	144000	144000	144000	576000
Витрат на збут	0	0	0	250	250
Разом	490500	480300	499950	515050	1985800
Виплата зарплати
Заборгованість на 1 січня	441100				441100
Зарплата за 1 кв.					0
1/3	163500				163500
2/3		327000			327000
Зарплата за 2 кв.					0
1/3		160100			160100
2/3			320200		320200
Зарплата за 3 кв.					0
1/3			166733		166733
2/3				333467	333467
Зарплата за 4 кв.					0
				64600	64600
Разом	604600	487100	486933	398067	1976700

Таблиця 3.3 Розрахунок грошових виплат на оплату послуг

показник	Квартал	Разом за рік
	1	2	3	4
Комунальні послуги
Виробничого характеру	185600	185300	190300	200600	761800
Загально господарські	21250	21250	21250	21250	85000
Разом	206850	206550	211050	221850	846800
Платежі за комунальні послуги
Заборгованість на 1 січня	196000				196000
1 квартал					0
50%	103425				103425
50%		103425			103425
2 квартал					0
90%		185895			185895
10%			20655		20655
3 квартал					0
90%			190395		190395
10%				21155	21155
4 квартал					0
				64600	64600
Разом	299245	289320	211050	220820	1020615

Таблиця 3.4 Розрахунок грошових витрат на виплату зарплати , грн. 2008рік

показник	Квартал	Разом за рік
	1	2	3	4
Залишок на початок періоду	11200	475360	22210	1797
Надходження:
Від реалізації продукції	482560	3408000	2648000	2752500	13634100
Разом	482560	3408000	2648000	2752500	13634100
Платежі, грн.
Придбання матеріалів	750000	820455	775300	799845	3145600
Виплата зарплати	604600	487100	486933	398067	1976700
Орендна плата	0	0	0	0	0
Комунальні послуги	299425	289320	211050	220820	1020615
Відрядження	50000	50000	50000	50000	200000
Ремонт і обслуг. устаткування	320000	331400	338200	336000	1325600
Комісійні	0	0	0	0	0
Реклама	0	0	0	0	0
Податок на прибуток	378900	0	0	0	378900
Інші поточні витрати	871215	1024300	356930	545140	2797585
Придбання обладнання	0	0	0	0	0
Дивіденди	0	0	0	0	0
Крім того: погашення заборгованості за 2001 рік
Погашення кредиту	200000	128300			328300
Заборгованість бюджету	386400				386400
Довгострокові зобов'язання				87600	87600
Кредит. Заборг. за товари	0	150000	150000	120000	420000
Інші	500000	580275	300000	136825	1517100
Разом	4361440	3864450	2668413	2693397	13584400
Залишок на кінець періоду	475360	22210	1797	60900	60900

Як видно, в другому кварталі підприємства матиме залишок грошових коштів, який не відповідає фінансовій політиці, оскільки він менше 500000 грн. Тому підприємству варто переглянути деякі виплати. Наприклад, доцільно сплатити більшу частину дивідендів на при кінці року.

Таблиця 3.5 Розрахунок грошових витрат на виплату зарплати, грн. 2009 рік

показник	Квартал	Разом за рік
	1	2	3	4
Нарахована зарплата	281500	291800	291125	300875	1165300
Зарплата с складі:
Виробничих накл. витрат	63800	64800	64500	65100	258200
Загальногосподарських витрат	150500	150500	150500	150500	60200
Витрат на збут	0	0	0	0	0
Разом
Виплата зарплати	495800	507100	506125	516475	2025500
Заборгованість на 1 січня	450200				450200
Зарплата за 1 кв.					0
1/3	350533				350533
2/3		145267			145267
Зарплата за 2 кв.					0
1/3		338067			338067
2/3			169033		169033
Зарплата за 3 кв.
1/3			337417		337417
2/3				168708	168708
Зарплата за 4 кв.					0
				46275	46275
Разом	800733	483334	506450	214983	2005500

Таблиця 3.6 Розрахунок грошових виплат на оплату послуг

показник	Квартал	Разом за рік
	1	2	3	4
Комунальні послуги	212610	263090	212900	213500	852100
Виробничого характеру	23000	23000	23000	23000	92000
Загально господарські	235610	236090	235900	236500	944100
Разом	235610	236090	235900	236500	944100
Платежі за комунальні послуги				0
Заборгованість на 1 січня	22185				22185
1 квартал					0
50%	212049				212049
50%		23561			23561
2 квартал					0
90%	212481				212481
10%	0		23609		23609
3 квартал					0
90%			212310		212310
10%				23590	23590
4 квартал					0
90%				212850	212850
Разом	234234	236042	235616	236440	942635

Таблиця 3.7 Бюджет грошових коштів, грн. 2009рік

показник	Квартал	Разом за рік
	1	2	3	4
Залишок на початок періоду	60900	40783	67807	33838
Надходження:
Від реалізації продукції	2502150	2352600	1982000	2771850	9608600
Разом	2563050	2393383	2049807	2805688	9811928
Платежі, грн.:
Придбання матеріалів	708300	790000	215300	1153965	2867565
Виплата зарплати	800733	483334	506450	214983	2005500
Орендна плата	0	0	0	0	0
Комунальні послуги	234234	236042	235919	236440	942635
Відрядження	60000	60000	60000	60000	240000
Ремонт і обслуг. устаткування	25400	286000	150000	88000	778000
Комісійні	0	0	0	0	0
Реклама	0	0	0	0	0
Податок на прибуток	0	0	0	0	0
Інші поточні витрати	46500	470200	468300	476500	1880000
Придбання обладнання	0	0	380000	402000	782000
Дивіденди	0	0	0	0	0
Разом	2522267	2325576	2015969	2631888	9495700
Залишок на кінець періоду	40783	67807	33838	173800	173800

Таблиця 3.8 Розрахунок грошових витрат на виплату зарплати, грн. 2010 рік

показник	Квартал	Разом за рік
	1	2	3	4
Нарахована зарплата	292606	287195	298695	292505	1171000
Зарплата с складі:
Виробничих накл. витрат	65500	64800	66200	65500	262000
Загальногосподарських витрат	150525	150525	150525	150525	602100
Витрат на збут	950	950	950	950	3800
Разом	509580	503470	516370	509480	2038900
Виплата зарплати
Заборгованість на 1 січня	470200				470200
Зарплата за 1 кв.					0
1/3	169860				169860
2/3		339720			339720
Зарплата за 2 кв.					0
1/3		167823			167823
2/3			335647		335647
Зарплата за 3 кв.					0
1/3			344247		344247
2/3				172123	172123
Зарплата за 4 кв.					0
				29283	29280
Разом	604600	507543	679894	201403	2028900

Таблиця 3.9 Розрахунок грошових виплат на оплату послуг

показник	Квартал	Разом за рік
	1	2	3	4
Комунальні послуги
Виробничого характеру	207000	206580	206820	208300	828700
Загально господарські	23500	23500	23500	23500	94000
Разом	230500	230080	230320	231800	922700
Платежі за комунальні послуги
Заборгованість на 1 січня	23650				23650
1 квартал					0
50%	207450				207450
50%		23050			23050
2 квартал					0
90%		207072			207072
10%			23008		23008
3 квартал					0
90%			207288		207288
10%				23032	23032
4 квартал					0
				208620	208620
Разом	231100	230122	230296	231652	923170

Таблиця 3.10 Бюджет грошових коштів, грн. 2010 рік

Показник	Квартал	Разом за рік
	1	2	3	4
Залишок на початок періоду	173800	584240	120000	210
Надходження:
Від реалізації продукції	3984200	4078600	4927100	1966300	14956200
Разом	4158000	4662840	5047100	1966510	14956200
Платежі, грн.:
Придбання матеріалів	1125300	898075	1418800	630125	4072300
Виплата зарплати	640060	507543	679894	201403	2028600
Орендна плата	0	0	0	0	0
Комунальні послуги	231100	230122	230296	231652	923170
Відрядження	60000	60000	60000	60000	240000
Ремонт і обслуг. устаткування	204500	203200	205100	205200	818000
Податок на прибуток	0	0	0	0	0
Інші поточні витрати	630500	701600	630500	559430	2522030
Придбання обладнання	30000	952000	1137200	0	2119200
Дивіденди	0				0
Заборгованість за 2009 рік:
Погашення позики	100000	100000			200000
Кредит. заборг. за товари	511800	850300	685100		2047200
Погаш. довгостр. заборг.	40500	40000			80500
Разом	3573760	4542840	5046890	1887810	15051300
Залишок на кінець періоду	584240	120000	210	78700	78700

3.3 Розрахунок моделі стійкого економічного росту підприємства

Таким чином, модель стійкого економічного росту є регулятором оптимальних темпів росту обсягу операційної діяльності (приросту обсягу реалізації продукції) чи в зворотному її варіанту - регулятором основних параметрів фінансового розвитку підприємства[21, с. 201].

Варіанти управлінських рішень, що забезпечують фінансову рівновагу підприємства на основі використання моделі стійкого економічного росту, розглянемо на прикладі, приведеному в табл. 3.11

Результати проведених розрахунків показують, що зміною параметрів фінансової стратегії підприємства, можна відповідним чином змінювати оптимальний темп приросту обсягу реалізації продукції, зберігаючи при цьому досягнуту (базову) фінансову рівновагу[13, с. 231].

Таким чином по стратегічному механізму фінансової стабілізації підприємства можна зробити основні висновки:

1. Максимальний період без кризового розвитку при досягнутому рівноважному фінансовому стані підприємства визначається період відповідності темпів приросту обсягу реалізації продукції їхнім значенням, розрахованим по моделі стійкого економічного росту. Будь-яке відхилення від розрахункових значень цього показника приводило до втрати підприємством стану фінансової рівноваги.

2. Стійкий економічний ріст підприємства забезпечується наступними основними факторами його фінансового розвитку:

* коефіцієнтом рентабельності реалізації продукції;

* політикою розподілу прибутку(відбиваної коефіцієнтом капіталізації чистого прибутку);

* політикою фінансування структури капіталу коефіцієнтом фінансового лівериджу) чи відповідно політикою фінансування активів (відбиваної коефіцієнта лівериджу активів);

* повнішою формування складає активів (вибивної коефіцієнтом оборотності активів).

Змінюючи будь-які перераховані параметри фінансової стратегії підприємства можна домогтися прийнятних темпів його економічного розвитку в умовах фінансової рівноваги.

3. Усі параметри моделі стійкості економічного росту[14, с. 159]

Мінливі у часі і з метою забезпечення фінансової рівноваги підприємства повинні первинно коректуватися з урахуванням внутрішніх умов його розвитку, зміни кон'юнктури фінансового і товарного ринків і інших факторів зовнішнього середовища.

Виходячи з цих висновків у параметри фінансової стратегії підприємства можна домогтися антикризового керування й у ході подальшого його розвитку вноситься необхідні корективи, що задаються можливими темпами приросту обсягу реалізації продукції[8, с. 265].

Ціль цього етапу фінансової стабілізації вважається досягнутої, якщо в результаті прискорення темпи стійкого економічного росту підприємства забезпечувався відповідний ріст його ринкової вартості в довгостроковій перспективі.

Розглянуті методи антикризового керування свідчать про широкий діапазон можливостей фінансової стабілізації підприємства за рахунок користування її внутрішніх механізмів.

Таблиця 3.11

Модель стійкого економічного росту

Показники	Базовий незмінний капітал	Варіанти зміни фінансової стратегії
		Зміна дивідендної політики	Зміна політики участі найманих робітників у прибутку	Зміна структури капіталу коефіцієнта лівериджу активів	Зміна структури активів коефіцієнт оборотної активності
1. Сума чистого прибутку	60	60	60	60	60
2. Сума дивідендних виплат	20	15	20	20	20
3. Обсяг участі найманих робітників у прибутку	10	10	15	10	10
4. Сума капіталізує мого прибутку	30	35	25	10	10
5. Обсяг реалізованої продукції	1000	1000	1000	1000	1000
6. Вартість активів у тому числі:	500	500	500	500	560
необоронних	300	300	300	300	360
7. Сума власного капіталу	250	250	250	300	280
8. Сума позикового капіталу	250	250	250	200	280
Розрахункові коефіцієнти моделі
1. Коефіцієнт рентабельності реалізації продукції	0,06	0,06	0,06	0,06	0,06
2. Коефіцієнт капіталізації чистого прибутку	0,50	0,58	042	0,50	0,50
3. Коефіцієнт лівериджу активів	2,0	2,0	2,0	1,67	2,0
4. Коефіцієнт оборотності активів	2,0	2,0	2,0	2,0	1,79
Результати розвитку оптимальних темпів приросту обсягу реалізації продукції в майбутньому періоді
1. Темп приросту, виражений десятковою дріб'ю	0,12	0,139	0,101	0,102	0,107
2 Темп приросту в %	12	13,9	10,1	10,2	10,7
3. Коефіцієнт еластичності темпу приросту продукції від коефіцієнта рентабельності реалізації	2,0	2,3	1,7	1,7	1,8

Висновок

Організаційна робота по аналізу фінансового стану проводилася на Херсонському суднобудівному-судноремонтному заводі ім. Комінтерну. Філія має свій баланс, який є складовою частиною балансу свого засновника - АСК „Укррічфлот”, свої фонди та обігові кошти. Предметом діяльності філії є: виконання всіх видів ремонтів, суднобудування, машинобудування; виконання проектно-конструкторських робіт, розвиток науки і техніки; організація і здійснення робіт по обслуговуванню та нагляду за рятувальними і протипожежними засобами і іншими.

Аналіз по даному підприємству починався з вивчення складу і структури майна за даними балансу, який дозволив встановити розмір абсолютного і відносного приросту або зменшення всього майна. Проводячи підсумки за 3 роки, можна зробити висновок. У 2008 році аналіз показників структурної динаміки свідчить про появу несприятливої тенденції на кінець року, оскільки відбулося зменшення мобільних коштів. Власні кошти на кінець року збільшуються, а позикові навпаки зменшуються на 10,2%. У 2009 році аналіз свідчить про появу сприятливої тенденції. Приріст майна було забезпечено за рахунок оборотних активів. Це говорить про те, що нові залучені фінансові ресурси було в основному вкладено у більш ліквідні активи, що підвищує ділову активність підприємства. Також більш двох третин (89,4%) всього приросту фінансування було забезпечено за рахунок позикових коштів. У 2010 році аналіз також свідчив про несприятливу тенденцію. Приріст майна було забезпечено за рахунок приросту необоротних активів. Але більш двох третин всього приросту фінансування було забезпечено за рахунок приросту власних коштів, що є досить сприятливою ситуацією.

Досить корисний при оцінці „якості” доходів підприємства аналіз руху грошових коштів. Рух грошових коштів більш об'єктивно оцінює ефективність діяльності підприємства, ніж показник чистого прибутку. Звіт про рух грошових коштів показує грошові надходження та виплати трьох основних категорій: рух коштів у результаті операційної діяльності; у результаті інвестиційної діяльності; і у фінансовій. Проводячи аналіз по руху грошових коштів за 3 роки, можна зробити висновок. В цілому на Херсонському суднобудівному-судноремонтному заводі ім. Комінтерну нормальна ситуація. Постійно відбувається збільшення потоку грошових коштів у результаті операційної діяльності на 329,2 тис. грн. у 2008 році, на 329 тис. грн. у 2009 році, і 1495 тис. грн. і у 2010. Це є досить гарна тенденція, вона свідчить про збільшення дебіторської заборгованості, а отже в роботі відповідних служб підприємства нема недоліків. Але і збільшується потік грошових коштів завдяки залученню кредиту. Якщо така тенденція залишається, то підприємство може опинитися на грані кризи.

Аналіз фінансового стану показує, що підприємство за 3 роки своєчасно погашає борги, про що свідчить коефіцієнт поточної ліквідності. У 2008 році = 3,0; у 2009 році його значення зменшується до 2,1; а у 2010 збільшується на 0,7 пункти. А обмеження цього коефіцієнта -1-1,5. Але підприємство не може негайно погасити поточні зобов'язання це видно з коефіцієнта абсолютної ліквідності (0,02; 0,03; 0,02). З позиції довгострокової перспективи фінансова стійкість підприємства характеризується структурою джерел засобів, степенем залежності від інвесторів і кредиторів. Джерелами засобів є власний і позиковий капітал. Співвідношення між ними дозволяє оцінити платоспроможність підприємства.

Аналіз показує, що підприємство залишається стабільним і незалежним від інвесторів і кредиторів. Про що свідчить зниження коефіцієнта концентрації позикового капіталу у 2008 і 2010 році на 0,1. Збільшення коефіцієнта власного капіталу у 2008 і 2010 році на 0,1.

Аналіз рентабельності визначають відношення прибутку до наступних показників: рівню продажів, активів, власного капіталу. Дані по підприємству показують, що найбільш чистий прибуток був на початок 2010 року і становив 725,8 тис. грн., а в кінці 300,2 тис. грн.. Зміна також відбувається в активах, про що свідчить коефіцієнт рентабельності активів, який в порівняні з 2009 збільшується на 1,25%. Тобто кожна гривня активів приносила підприємству прибуток у 2,9 копійок.

Основна роль у системі антикризового керівництва підприємством приділяється широкому використанню внутрішніх механізмів фінансової стабілізації. Фінансова стабілізація підприємства в умовах кризової ситуації послідовно здійснюється по таких етапах: усунення неплатоспроможності, відновлення фінансової стійкості, забезпечення фінансової рівноваги в тривалому періоді.

До пропозицій і рекомендацій, що містяться в дипломній роботі відносяться:

1. Забезпечити прискорену ліквідність оборотних активів;

2. Зниження рівня перемінних витрат;

3. Рекомендована постійний контроль за зменшенням дебіторської заборгованості;

4. Ліквідація портфеля короткострокових фінансових вкладень;

5. Проведено аналіз платоспроможності підприємства;

6. Забезпечити фінансову рівновагу в тривалому періоді;

7. Проведено аналіз руху грошових коштів;

8. Проведено аналіз рентабельності.

Впровадження таких заходів є основою фінансової стабілізації Херсонського суднобудівного-судноремонтного заводу Ім.. Комінтерну

Список використаних джерел

1.Закон України „Про підприємства в Україні”. - К.: Україна, 1991-32 с.

2.Про підприємство: Закон України //Галицькі контракти. 1998. №10 - с. 129-136.

3. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учеб. Пособие /Под ред. проф. Н. П. Любушина. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999-471 с.

4.Артёменко В. Г. Финансовый анализ: Учеб. пособие. -М.: ДНС, 2007-126 с.

5. Балабанов И. Т. Анализ и планирование финансов хозяйствующего субъекта: Учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 2000-79 с.

6. Баланов И. Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом. - М.: Финансы и статистика, 2002-89 с.

7. Баналов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа: Учеб. для студентов эком. спец. 4-е изд. доп. и перераб. - М,: Финансы и статистика, 2006-416 с.

8. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. - К.: МП «Итем ЛТД», «Юнайтед Лондон Грейд Лимитед», 1999-448 с.

9. Бланк І. А. Стратегія і тактика управляння фінансами. - К.: ІТЕМлтд, 2001-220 с.

10. Бланк И. А. Управление активами. - К.: «Ника-Центр», 2000-712 с.

11. Бланк И. А. Управление формированием капитала. - К.: «Ника-Центр», 2000-656 с.

12. Будяк В. Звіт про рух грошових коштів як джерело інформації для управління прибутком підприємства //Економіка. Фінанси. Право. - 2000. - №3. - с. 28-30.

13. Глухов В. В., Бахрамов Ю. М. Финансовый менеджмент. - С. Пб.: Специальная литература, 1995-304 с.

14. Губовський Н. І. „Цивільна оборона і НС мирного часу для робітників і службовців на об'єктах господарської діяльності”. - К.:1997-200 с.

15. Едронова В. Н. Учет и анализ финансовых активов. - М.: Интел-Синтез, 1994-201 с.

16. Ефремова О. В. Как анализировать финансовое состояние предприятия (практическое руководство). - М.: Интел - Синтез, 1994-201 с.

17. Заруба О. Д. Основи фінансового аналізу та менеджменту. Практичний посібник (УМІМБ). - К., 1995-401 с.

18. Зятковський І. В. Фінанси підприємств в розрахунках. - Тернопіль: Товариство „Поліграфіст”, 2004-151 с.

19. Как управлять финансами предприятия в условиях рынка. Практическое пособие для руководителя. - М.: Экотранс, 1991-224 с.

20. Ковалев В. В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - М.: Финансы и статистика, 1996-248 с.

21. Коробов М. Л. Фінанси промислового підприємства: Підручник. - К.: Либідь, 2005-160 с.

22. Крейкина М. Н. Финансовое состояние предприятия. Методы оценки. - М.: ИКЦ «ДНС», 1997-224 с.

23. Лялин В. О., Воробьев П. В. Финансовый менеджмент.- С. Пб.: Юность, 1994-400 с.

24. Мачурова И. И, Романовский М. В. Условие прибыльной работы предприятия - С. Пб.: Издательство Санкт-Петербургского университета экономики и финансов, 1992-344 с.

25. Нікбахт Е, Гроппеллі А. Фінанси / Пер. з англ. В. Ф. Овсієнка та Мусієнка. - К.: Основи, 1993-384 с.

26. Павлова Л. М. Финансовый менеджмент; управление денежным обращением. - М.: Финансы и статистика, 1993-201 с.

27. Павлов Л. Н. Финансы предприятия: Учеб. для вузов. - М.: Финансы ЮНИТИ, 1998-640 с.

28. Родионова В. М., Федотова М. А. Финансовая устойчивость предприятия в условиях инфляции. - М.: Перспектива, 1994-214 с.

29. Справочник финансиста /Под ред. проф. Э. А. Уткина. - М.: Ассоциация авторов и издателей «Тандем»: Изд. «ЭКМОС», 1998-496 с.

30. Стоянов Е. А., Стоянова Е. С. Экспертная диагностика и аудит финансов и хозяйственного состояния предприятия. - М.: Перспектива, 2000-416 с.

31. Стоянова Е. С.Финансовый менеджмент (теория и практика). - М., 1997-400 с.

32. Управления финансовой деятельности предприятия: Справочник /В. Ф. Близнец, Т. И. Вунолова, М. И. Ткачук и др.; Под общ. ред. М. И. Ткачук. - Минск: ООО «Мисанта», 1995-284 с.

33. Фінансовий менеджмент: Навч.-метод. посіб. /Г. Г. Кірейцев та ін. - Ж.: ЖІТІ, 2001-432 с.

34. Финансовый менеджмент: Учеб. для вузов /Г. Б. Полек, И. А. Акодис, Т. А. Краева и др.; Под. ред. Г. Б. Полека. - М.: Финансы: ЮНИТИ, 1997-248 с.

35. Финансовый менеджмент: Учеб. для вузов /Под ред. проф. Н. В. Самсонова. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 2007-495 с.

36. Финансы предприятий: Учеб. пособие /Е. И. Бородина, Ю. С Голикова, Н. В. Колчина, З. М. Смирнова; Под ред. Е. И. Бородиной. - М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1995-208 с.

37.Финансы предприятий: Учебник /Под. ред. проф. А. Н. Поддерегина. - К.: КНЭУ, 1998-256 с.

38. Фінанси підприємств: Підручник /За ред. проф. А. М. Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 2000-368 с.

39. Финансы: Учеб. для вузов /Под ред Л. А. Дробизной. - М.: Финансы: ЮНИТИ, 1999-528 с.

40. Холт Р. Н. Основы финансового менеджмента. - М.:Дело, 1993-214 с.

41. Цал-Цално Ю. С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз. Навч. посібник. - 2-ге вид, перероб., доп. Житомир: ЖІТІ, 2001-300 с.

42. Шеремет А. Д. Методика финансового анализа предприятий. - М.: Инфра, 1995-412 с.

43. Шеремет А. Д., Сайфумен Р. С. Финансы предприятия. - М.: ИНФРА-М, 1997-344 с.

44. Шеремет С. Ю., Сайфумен У. Ф. Финансы предприятий. - М.: Банки и биржи, ЮНГП, 1995-236 с.

45. Шим Джей К., Сигел Джоэл Г. Финансовый менеджмент: Пер с англ. - М.: Инф. - изд. дом «Филинъ», 1996-400 с.

Размещено на Allbest.ru