Основи бізнесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Домашня робота

«Основи бізнесу»

студентки 404 групи ФМЛ

Безуглої Анастасії

1. Характеристика макроекономічних показників зовнішнього середовища фірми за допомогою PEST-аналізу

Макросередовище створює загальні умови існування фірми. В більшості випадків макросередовище не має специфічного характеру стосовно окремо взятого суб'єкта господарювання, воно чинить загальний вплив на всі суб'єкти. Тим не менше ступінь впливу макросередовища на різні організації неоднакова, що обумовлено наступними обставинами: по-перше, специфікою бізнесу, в якому діє фірма; по-друге, внутрішнім потенціалом організації.

PEST-аналіз ставить за мету виявити ті фактори зовнішнього середовища, які найбільше впливають на організацію, а також передбачити динаміку впливу цих факторів (сприятливу чи несприятливу).

PEST-аналіз (іноді позначають як STEP) - це маркетинговий інструмент, призначений для виявлення політичних (P - political), економічних (E - economic), соціальних (S - social) і технологічних (T - technological) аспектів зовнішнього середовища, які впливають на бізнес компанії.

Розглянемо детальніше стратегічну оцінку зовнішнього середовища шляхом оцінювання вказаних факторів.

Політичні. Політичні фактори відбиватимуться на операціях у галузі міжнародного бізнесу. Соціальна напруга може порушувати процес виробництва та обмежувати збут, якщо політичні рішення спрямовані проти якоїсь компанії або продукту. Політичні дії проти уряду або раптова зміна режиму як мінімум збільшують невизначеність для експортера чи іноземного інвестора. Навіть незначні зміни у політиці позначаються на бізнесі.

Політичні фактори повинні вивчатися в першу чергу, щоб вище керівництво фірми мало чітке уявлення про політичні наміри органів державної влади і конкретних засобах і методах для здійснення цієї політики.

Економічні. Дослідження економічної компоненти зовнішнього середовища дозволяє зрозуміти, як формуються і розподіляються ресурси. Поточний і прогнозуємий стан економіки здійснює вирішальний вплив на діяльність суб'єктів господарювання і може мати драматичні наслідки. Керівництво повинно вміти оцінювати зміни в економіці і приймати рішення щодо подальшої діяльності організації. До економічних факторів, які можуть впливати на справи компанії, можна віднести такі: рівень заробітної плати, транспортні тарифи, обмінний курс, рівень інфляції, ставки банківського процента, ВВП, податкову систему, рівень економічного розвитку країни.

Соціокультурні. Виходячи з того, що організація здійснює свою діяльність у певному культурному середовищі, на неї впливає ряд соціокультурних факторів: рівень освіченості та професійної підготовки населення, життєві цінності, традиції. Соціокультурні фактори впливають також на продукцію та послуги, які є результатом діяльності компанії. Від соціокультурних факторів залежать і способи ведення бізнесу деякими компаніями. Керівництво має не тільки відслідковувати соціальний вплив на організацію, а й передбачати зміни в суспільстві та враховувати ці зміни більш ефективно, ніж конкуренти.

Технологічні. Аналіз цієї сфери зовнішнього середовища дозволяє своєчасно виявити можливості, які відкриває для виробництва розвиток науки і техніки. До технологічних факторів слід віднести державні та недержавні витрати на науку і техніку, патентноліцензійний захист технологій, нові тенденції в трансферті технологій, темпи розробки нової продукції, інноваційні процеси.

В найбільш спрощеній формі методика проведення PEST-аналізу є наступною:

1. Для кожної з чотирьох груп факторів обираються часткові фактори, які на думку експерта мають найбільший вплив на підприємство (або будуть мати в майбутньому). Кожен з факторів записується у відповідну строку спеціальної PEST-таблиці.

2. Кожен з часткових факторів оцінюється з точки зору його впливу на підприємство (+ -“позитивний”; - - “негативний”).

3. Підраховуються всі позитивні і негативні оцінки, що встановлені по кожній групі факторів. Якщо позитивних оцінок більше - фактор макросередовища є позитивним для підприємства і необхідно розробляти шляхи по використанню його позитивного впливу. Якщо негативних оцінок більше - фактор макросередовища є несприятливим для підприємства і необхідно розробляти шляхи по зниженню його негативного впливу.

патентування підприємницький аналіз ліцензування

2. Принципи здійснення підприємницької діяльності. Види суб'єктів підприємницької діяльності. Ліцензування та патентування підприємницької діяльності

Згідно зі ст. 42 ГК України підприємництво -- це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Характеристика (ознаки) підприємницької діяльності:

1. Підприємництво є самостійною діяльністю

2. Підприємництво є ініціативною діяльністю

3. Підприємництво є систематичною діяльністю

4. Підприємництво є діяльністю на власний ризик

5. Підприємництво є господарською діяльністю

6. Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання

7. Внаслідок підприємницької діяльності досягаються економічні й соціальні результати

8. Метою підприємницької діяльності є отримання прибутку

Принципи підприємницької діяльності:

Згідно зі ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі таких принципів:

1) вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності. Суб'єкт підприємницької діяльності самостійно вирішує, якими видами діяльності йому займатися з огляду на обмеження, встановлені чинним;

2) самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

3) вільного найму підприємцем працівників. Цей принцип обмежується положеннями спеціального законодавства про зайнятість, що містить положення, якими обмежуються трудові права іноземних громадян та осіб без громадянства;

4) комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;

5) вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом. На практиці цей принцип суттєво обмежується шляхом встановлення правил щодо цільового використання коштів суб'єкта підприємницької діяльності -- юридичної особи, обмежень на проведення операцій у готівкових коштах та ін.;

6) самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Суб'єкти підприємництва.

До першої групи суб'єктів відносяться фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи. Це найбільш проста форма підприємництва, що здійснюється від свого імені, на свій ризик громадянами, які відповідають усім майном, що належить їм на праві приватної власності, за своїми обов'язками у сфері підприємництва.

Другу групу суб'єктів підприємницької діяльності складають юридичні особи. Юридична особа - організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі в цьому товаристві. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

Установою є організація, створена одним або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.

Виробничі кооперативи визнається добровільне об'єднання громадян на засадах членства з метою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі та об'єднання майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі у його діяльності.

Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (споживчі кооперативи, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Найбільш розповсюдженою є класифікація комерційних юридичних осіб за організаційно-правовою формою на: господарські товариства (повні і командитні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і додатковою відповідальністю, акціонерні товариства), приватні, державні і комунальні підприємства, а також виробничі кооперативи.

Ліцензування та патентування підприємницької діяльності

Згідно ст.4 Закону України "Про підприємництво" в редакції 23 грудня 1997 року встановлено, що без спеціального дозволу (ліцензії), що видається Кабінетом Міністрів України чи уповноваженим органом не можуть здійснюватись ряд видів діяльності.

Ліцензування є одним з видів зовнішньої перманентної легалізації діяльності підприємця. Вона визначається законом, який дає перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню. Закон встановлює виключний перелік таких видів діяльності і цей перелік не може бути розширений нормативними актами. Передумовою ліцензування підприємництва є реєстрація, а для підприємця - юридичної особи також безпосередня вказівка на цей вид діяльності в його установчих документах.

Ліцензії за способом дозволу бувають:

· відкриті з загальним опублікованим дозволом займатися вказаною діяльністю на термін не менше одного місяця;

· генеральні ліцензії -дозвіл на заняття певної діяльністю , операціями з певними товарами чи з певною країною або їх групою на вказаний в ліцензії період ліцензування;

· виключні ліцензії надають монопольне право на здійснення певного виду діяльності;

· разові ліцензії, які мають іменний характер і видаються на здійснення кожного окремого виду підприємницької діяльності конкретним суб'єктам на період не більший, ніж технологічно необхідний для здійснення такої ліцензованої операції.

Порядок видачі ліцензії

У заяві про видачу ліцензії повинні міститися такі дані:

1) відомості про суб'єкта господарювання-заявника:

2) вид господарської діяльності, на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію.

Патент, як і ліцензія, виступає своєрідним обмеженням підприємницької діяльності. Патент - державне свідоцтво, яке посвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на особливий порядок оподаткування і видається відповідним податковим органом.

Існує три види патентів:

- патент на винахід;

- патент на корисну модель;

- патент на промисловий зразок.

Порядок придбання торгових патентів.

1. Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" патентуванню підлягає торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

2. Патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами як в окремих приміщеннях, будівлях, їх частинах, так і за їх межами.

3. Патентуванню підлягають операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах обміну іноземної валюти

4. Патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Практична частина

Оцінити доцільність реалізації заходів плану технічного розвитку та підвищення ефективності виробництва підприємства по величині чистої поточної вартості, якщо життєвий цикл заходу дорівнює 3 рокам, загальні витрати по роках життєвого циклу дорівнюють С1 = 210 тис. грн., С2 = 225 тис грн., С3 = 280 тис. грн.; загальні вигоди по роках життєвого циклу проекту рівні В1 = 175 тис. грн., В2=565 тис. грн., В3= 595 тис. грн.

Номінальна величина інвестицій дорівнює 135 тис. грн. у першому році та 125 тис. грн. у другому році. Планова ставка дисконту дорівнює r = 18 %,

Розв'язок

Для того, щоб виявити чи доцільними були введені заходи, треба оцінити обсяг доходу, який отримає підприємство.

Формула розрахунку суми чистого грошового потоку

NPV =

де І - обсяг інвестування, І1 = 135 тис. грн.., І2. = 125 тис. грн.;

CFt - чистий грошовий приплив в кінці t-го періоду;

і - бажана ставка дисконтування, і = 18 %;

n - тривалість життєвого циклу проекту, n = 3 роки.

Знайдемо суму чистого грошового припливу в кінці кожного року:

Чистий грошовий приплив = Вигоди - Витрати

CF1 = 210000 - 175000. = 35000 грн.

CF2 = 565000-225000 = 340000 грн.

CF3 = 595000-280000 = 315000 грн.

Підставимо всі відомі дані у формулу розрахунку суми чистого грошового потоку:

NPV= - 472,17 тис. грн

Зробимо висновок, очікуваний дохід не отримується, виробництво є збитковим. Отже, заходи не є доцільно введеними.

Відповідь: заходи недоцільні.

Размещено на Allbest.ru