Управління плануванням на промисловому підприємстві

Необхідність планування діяльності підприємства. Аналіз основних техніко-економічних показників ТОВ "Нейл". Основні проблеми методології планування діяльності підприємств в ринкових умовах господарювання. Аналіз системи менеджменту на підприємстві.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 06.02.2012
Размер файла 378,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Значний позитивний

Ступінь впливу виробленої продукції на якість виробництва чи споживання клієнтів

Значний позитивний

Мотивація покупки

Значний позитивний

Прихильність споживачів до торгової марки

Значний позитивний

Конкурентне середовище

Імідж, досвід

Значний позитивний

Види і кількість реклами

Значний негативний

Наявність і рівень розвитку інформаційно-аналітичних підрозділів

Значний позитивний

Рівень планування

Значний негативний

Наявність висококваліфікованих кадрів

Значний позитивний

Сформовані уявлення про майбутні напрямки

Значний негативний

Система бухгалтерського й управлінського обліку

Значний позитивний

Середовище постачальни-ків

1. Оцінка важливості окремих ресурсів для галузі

Значний позитивний

Розмір витрат постачальника при зміні покупця

Значний негативний

2. Кількість і концентрація постачальників

Значний позитивний

Аналізуючи внутрішнє середовище підприємства, то серед факторів внутрішнього середовища, які спричиняють найбільший вплив на діяльність ТОВ «Нейл», можна виділити такі:

- структура організації;

- персонал;

- виробництво (технологія);

- фінанси;

- маркетинг.

Визначимо яким чином кожен з вище наведених аспектів внутрішнього середовища здійснює вплив, тобто проаналізуємо сильні і слабкі сторони кожного аспекту. Для зручності дані згрупуємо у таблицю 2.3.10.

Таблиця 2.3.10 - Аналіз внутрішнього середовища підприємства

п/п

Аспект внутрішнього середовища

Сильні сторони

Слабкі сторони

1.

Структура організації

Єдність та чіткість управління

Є не гнучкою до змін ринку

2.

Персонал

Високо кваліфіковані, досвідчені працівники, які мають стаж на підприємстві більше 5-10 років

З виходом на пенсію потрібно буде шукати молоді кадри, більшість з яких має недостатній досвід роботи та кваліфікацію

3.

Виробництво (технологія)

Продовження життєвого циклу технологій

Невелика питома вага наукомістких технологій у виробництві

4.

Фінанси

Постійне зростання депозитного відсотка

Постійне зростання банківського відсотка

5.

Маркетинг

Ефективність маркетингових заходів

Недостатня кількість реклами, велика потреба у грошових затратах

На основі всіх наведених вище таблиць можна зробити висновок, що на діяльність підприємства впливає велика кількість факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Це дослідження допоможе більш точніше здійснювати планування діяльності.

2.4 Аналіз системи менеджменту на підприємстві

2.4.1 Аналіз організаційної структури підприємства

Структура організації - це логічні взаємовідносини рівнів управління та функціональних областей, побудовані в такій формі, яка дозволяє найбільш ефективно досягати цілі організації.

Для ефективного функціонування підприємство повинно володіти чіткою структурою виробництва та управління. Структура управління характеризує внутрішню будову підрозділів апарату управління, які складаються з щільних зв'язків які постійно взаємодіють між собою.

Виробнича структура - склад підрозділів, де відбуваються безперервні виробничі процеси. Основною складовою підприємства яке досліджується є цех з виготовлення цвяхів, відповідно в якому, відбуваються всі виробничі процеси. Щоб забезпечити ефективну і безперервну діяльність цеха, існує система служб, які його обслуговують. До них відносять: теплоенергетична дільниця, ремонтно-інструментальна дільниця, електроремонтна дільниця. Саме ці підрозділи забезпечують можливості для нормального функціонування виробництва шляхом контролю та підтримки оптимального рівня технічного оснащення, підготовки та доставки необхідних матеріалів.

ТОВ «Нейл» має лінійно-функціональну організаційну структуру. Цей вид організаційної структури сформований на поділі сфер повноважень і відповідальності по функціях управління, рішення зазвичай приймаються по вертикалі. Особливо ефективною дана структура є тоді, коли підприємство стабільно працює, виробляючи стабільній асортимент продукції. Якщо говорити іншими словами, то лінійно - функціональна система є оптимальною для досліджуваного підприємства.

Проаналізувавши структуру даного підприємства можна сказати, що головою ТОВ «Нейл» є генеральний директор, який безпосередньо здійснює керування усіма видами діяльності підприємства, також він має право здійснювати розпорядження майном, видавати накази та розпорядження, укладати договори та угоди. Генеральному директору підпорядковані: директор комерційний, директор фінансовий, головний бухгалтер, директор технічний, начальник відділу охорони, юрист, менеджер по персоналу, секретар керівника. Кожен з цих спеціалістів відповідає за функціонування свого підрозділу. планування ринковий менеджмент господарювання

Найбільш розгалужені системи знаходяться в підпорядкуванні директора технічного та директора комерційного. Директору технічному підзвітні: заступник генерального директора з капітального будівництва, начальник відділу матеріально-технічного постачання, заступник директора технічного - начальник технічного відділу, заступник генерального директора з охорони праці, головний енергетик, головний механік, начальник цеху. Директору комерційному підзвітні: начальник відділу логістики, начальник відділу постачання, начальник відділу збуту, начальник відділу оперативного обліку. Графічне подання організаційної схеми управління ТОВ «Нейл» зображено на рисунку 2.4.1.1.

Отже, яскраво видно, що система управління підприємства має чітку та розгалужену структуру яка побудована за ієрархічним принципом. Роблячи висновок можна сказати, що структура виробництва та управління на ТОВ «Нейл» є досить ефективною, логічно побудованою.

Рисунок 2.4.1.1 - Організаційна схема управління ТОВ «Нейл»

2.4.2 Оцінка ефективності системи планування на підприємстві

Основною метою діяльності будь-якого підприємства є одержання прибутку. Але більшість підприємств вирішують проблему простого виживання і подальшого існування на ринку. У той же час тактичне планування, не говорячи вже про стратегічне, або слабке, або узагалі відсутнє. Це тягне за собою слабку конкурентноздатність підприємства.

Метою досліджувального підприємства ТОВ «Нейл» є виробництво якісної родукції і реалізації її на ринок збуту. Для досягнення цієї мети підприємство має досягати ряд цілей:

· підвищення рентабельності виробництва;

· ріст прибутковості діяльності підприємства;

· нарощування (в т. ч. шляхом реконструкції, технічного переозброєння) обсягів виробництва продукції, що випускається товариством;

· розширення асортименту і прискорення оновлення продукції, підвищення її науково-технічного рівня, споживчих якостей і конкурентноздатності;

· забезпечення надійності і ефективності виконання прийнятих замовлень і договірних зобов`язань;

Керівництво компанії застосовує активні заходи задля досягненню поставлених перед собою цілей. Для їхнього досягнення робиться великий акцент на якості і ціні продукції, що є традиційним, а також на системах менеджменту, маркетингу організації і керування персоналу, що є новим для роботи на українському ринку.

Серед напрямків діяльності підприємства, як вже зазначалося, основні такі:

серійне виробництво цвяхів;

надання послуг, які зв'язані з діяльністю підприємства;

оптова та роздрібна торгівля;

реалізація виготовленої та постачальної продукції

При аналізі підприємства були виявлені слідуючі перешкоди, які не дають можливості ефективно здійснювати планування:

в організації інформація про цілі компанії не достатньо доводиться до низчих рівнів, що не дозволяє відділам підготовити свої особисті конкретні плани;

менеджери на більш низьких рівнях не вважають виконання планів своїм обов'язком, оскільки вони не приймали участі в їх розробці;

деякі керівники в загалі не ставлять ніяких цілей і не сдійснюють планування, бо вважають, що це позбавлює їх права вибору;

керівники не переконані в тому, що організація надасть їм ресурси для досягнення цілей.

Визначення потреби у матеріальних ресурсах здійснюється планово-економічним підрозділом підприємства. При плануванні потреби використовується така інформація: кількість та види матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення виробничої програми, матеріальні баланси за видами ресурсів, постачальники, площі складських приміщень.

Планування має обов'язково в себе включати 3 основних компоненти:

1) вивчення зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, а також ринку окремих товарів;

2) прогнозування і визначення потреби усіх видів матеріальних ресурсів, планування оптимальних господарських зв'язків;

3) оперативне планування постачання.

2.4.3 Матеріальне і моральне стимулювання працівників підприємства

Мотивація - це процес спонукання працівників до діяльності для досягнення цілей організації.

Ефективна реалізація функції мотивації потребує:

1. усвідомлення того, що спонукає працівника до праці;

2. розуміння того, як направити ці спонукання в русло досягнення цілей організації.

Схема процесу мотивації:

Перша стадія - виникнення потреби. Потреба виявляється як відчуття людиною нестачі чогось. Ця нестача дає про себе знати і "вимагає" свого задоволення.

Друга стадія - пошук способів задоволення потреби.

Третя стадія - визначення цілей, напрямків дій. Відбувається погодження чотирьох моментів:

· що я робитиму після усунення потреби;

· що я мушу зробити, щоб отримати те, чого бажаю;

· наскільки досяжне те, чого я бажаю;

· наскільки те, що я можу реально отримати, задовольнить потребу.

Четверта стадія - виконання конкретних дій.

П'ята стадія - отримання винагороди за виконані дії.

Шоста стадія - задоволення потреби.

Мотивація праці є спонуканням працівника до ефективної праці, що забезпечує необхідні винагороди і задовольняє певні потреби. Мотивація трудової діяльності включає власне мотивацію праці, мотивацію зайнятості, мотивацію до володіння засобами виробництва, мотивацію підготовки до трудового процесу, мотивацію до розвитку конкурентоспроможності працівника.

Матеріальне стимулювання - заробітна плата - винагорода, обчислена, як правило, в грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану ним роботу. Джерелом коштів на оплату праці є власні кошти - дохід підприємства.

Моральне стимулювання - розробка та впровадження: програм гуманізації праці; програм професійно-кваліфікаційного розвитку робочої сили; нетрадиційних методів матеріального стимулювання (індивідуалізація зарплати, участь працівників у прибутках, плани групового стимулювання) програми широкого залучення працівників до управління

Принципи матеріального стимулювання: забезпечення зростання заробітної плати в міру підвищення ефективності діяльності; диференціювання зарплати; матеріальне стягнення;

На основі аналізу можна визначити місце кожному мотиваційному фактору за 100-бальною системою оцінок та розрахувати їх у формі таблиць.

Таблиця 2.4.3.1. Аналіз мотиваційних факторів підприємства

№ п/п

Фактори підвищення продуктивності праці

Спонукають працювати інтенсивніше

Створюють привабливі умови для роботи

Сума балів

1

2

3

4

5

1

Добрі шанси просування по службі

3

3

6

2

Високий заробіток

3

3

6

3

Оплата праці за її результатами

2

2

4

4

Визнання добре виконаної роботи

3

2

5

5

Робота, що стимулює розвиток здібностей працівників

1

1

2

6

Складна і важка робота

1

1

2

7

Робота, що спонукає до самостійного прийняття рішень

2

2

4

8

Високий ступінь відповідальності

2

2

4

9

Цікава робота

3

3

6

10

Творча робота

2

2

4

Всього

22

21

Дослідження мотиваційних факторів підприємства ТОВ «Нейл» було проведено наступним чином. Всім факторам, які здійснюють вплив на мотивацію було проставлена оцінка за двома критеріями «Спонукають працювати інтенсивніше» і «Створюють привабливі умови для роботи» по шкалі від 1 до 3, тобто чим більше фактор відповідає певному критерію тим більший бал проставляється. На основі суми балі по двох критеріях визначаємо який фактор спричиняє найбільший вплив. Таким чином з таблиці ми бачимо, що таких факторів є 3, це:

добрі шанси просування по службі (6);

високий заробіток (6);

цікава робота(6).

Аналогічно проведемо аналіз і привабливості робочого місця.

Таблиця 2.11. Оцінка привабливості робочого місця

№ п/п

Фактори підвищення продуктивності праці

Спонукають працювати інтенсивніше

Створюють привабливі умови для роботи

Сума балів

1

2

3

4

5

1

Робота без значного напруження та стресів

3

3

6

2

Вигідне місце розташування

3

3

6

3

Робоче місце захищене від шуму та забруднення з середовища

3

3

6

4

Робота з людьми, які подобаються

3

3

6

5

Гарні стосунки з безпосереднім керівником

3

3

6

6

Відповідний обсяг інформації про діяльність фірми

2

2

4

7

Гнучкий графік роботи

2

2

4

8

Вільний темп роботи

3

2

5

9

Справедливий розподіл об'ємів роботи

3

2

5

Всього

25

23

Так само як і в попередній таблиці визначимо фактори, які найбільше впливають на привабливість робочого місця ( які в сумі набрали найбільше балів). До таких належать:

робота без значного напруження та стресів (6);

вигідне місце розташування (6);

робоче місце захищене від шуму та забруднення з середовища (6);

гарні стосунки з безпосереднім керівником (6);

робота з людьми, які подобаються (6).

Основним стимулюючим елементом для персоналу є заробітна плата. Заробітна плата для виробничих робітників і функціональних співробітників нараховується на різній основі. Для виробничих робітників використовується погодинна ставка заробітної плати, для функціональних співробітників використовується ставка.

Також використовується виплата премії за виконання визначених умов.

Премія установлюється у розмірі:

30% - для виробничих робітників;

30% - для функціональних співробітників.

Виробничі робітники преміюються за:

утримування робочого місця в порядку

збирання робочого місця після закінчення робочої зміни

виконання виробничого плану

поточний контроль якості виробленої продукції

внесення раціоналізаторських і новаторських пропозицій.

Функціональні співробітники преміюються за:

утримування робочого місця в порядку

своєчасну звітність

внесення раціоналізаторських і новаторських пропозицій

утримування документів із структурованому порядку

ведення баз даних

самоосвіта

На підприємстві за рішенням вищого керівництва (директора) також може використовуватися і виплата 13-ї зарплати за підсумками року.

З визначеною періодичністю практикується напрямок функціональних співробітників і виробничих робітників на курси підвищення кваліфікації, практичні семінари, тренінги.

2.4.4 Оцінка системи контролю діяльності на підприємстві

Контролювання - вид управлінської діяльності, спрямований на забезпечення досягнення цілей організації за допомогою оцінювання та аналізу результатів її діяльності і внесення необхідних коректив у випадку відхилення фактичних результатів від запланованих.

Види контролю відрізняються часом його здійснення в процесі управління підприємством (організацією) і поділяються на: попередній; поточний; заключний.

Попередній контроль реалізується через правила, процедури, поведінку та ін. Його основні важелі закладені в процесі реалізації таких функцій менеджменту, як планування, організація взаємодії. Цей вид контролю використовується у відношенні до ресурсів: людських; матеріальних; фінансових.

Поточний контроль здійснюється через систему зворотного зв'язку, яка відрізняється наступним: носить характер управлінської необхідності; має ціль; використовує зовнішні ресурси, які перетворює в ресурси для внутрішнього споживання організації; коректує відхилення, які виникають в процесі управління, з метою забезпечення досягнення цілей організації.

При заключному контролі зворотний зв'язок використовується після виконання роботи. Він необхідний для врахування організацією можливих майбутніх ситуацій, з якими буде мати справу підприємство, а також для забезпечення мотивації (наприклад, при оплаті праці).

Процес контролю реалізується через наступні етапи:

1. Встановлення стандартів і критеріїв, які вимагають:

- обмеження за часом;

- конкретизації критеріїв;

- забезпечення реальності показників;

- забезпечення можливості прогнозування показників і результатів.

2. Співставлення реальних результатів з прийнятими стандартами та критеріями здійснюється за етапами:

- встановлення масштабу допустимих відхилень і принципів виключення конкретних результатів;

- вимірювання результатів;

- передача і розповсюдження інформації про конкретні результати;

- оцінка інформації про отримані результати;

- обгрунтування висновків на засадах порівняння результатів і стандартів.

3. Здійснення необхідних коректуючих дій, які базуються на виборі наступних рішень:

- не вживати заходів, тобто нічого не здійснювати;

- усувати відхилення;

- переглянути стандарти;

- поєднати кілька попередніх підходів.

При розробці системи контролю на ТОВ «Нейл» необхідно врахувати, що вона створюється з метою здійснення єдиних, об'єктивних і дієвих методів підвищення ефективності виробництва. Вона бере участь в управлінні виробництвом і тому належить до апарату управління. Система контролю виробничих процесів є самостійним структурним підрозділом підприємства.

До складу контролю і координації роботи входять:

контроль за виконанням договірних зобов'язань постачальниками, виконання ними термінів постачання продукції;

вхідний контроль за якістю і комплектністю матеріальних ресурсів, що надходять; висування претензій постачальникам;

аналіз дієвості постачальницької служби, розробка заходів щодо координації постачальницької діяльності і підвищення її ефективності.

Взагалі основним завданням системи в умовах розвитку ринкових відносин є забезпечення такого рівня якості продукції, який буде задовольняти споживача, вимагатиме мінімальних затрат і дозволить виконувати замовлення у встановлені строки.

2.4.5 Організація комунікаційного процесу на підприємстві

Комунікаційний процес - процес, у ході якого дві чи більше особи обмінюються і осмислюють отриману інформацію, мета якої полягає в мотивуванні певної поведінки чи впливу на неї

Мета комунікації - розуміння і осмислення переданої інформації.

Комунікації виникають:

* між організацією і зовнішнім середовищем (обмін інформацією зі споживачами йде через рекламу, з державою -- через звіти; під дією зовнішнього оточення проводяться наради, обговорення, телефонні переговори, відео стрічки та ін.);

* між рівнями, підрозділами та працівниками організації.

Носіями інформації є документи, графіки, магнітофонні стрічки, плакати, схеми. Документація - письмове надання інформації про факти, події, явища об'єктивної дійсності й розумової діяльності людини, носієм якої вони є.

При виборі методу комунікацій на підприємстві зважають на::

- здатність співрозмовника сприймати символи, якими кодується інформація;

- встановлені вимоги до точності відтворення і неоднозначності розуміння інформації (закони, інструкції, правила, накази слід направляти у письмовій формі);

- ступінь нагальності ситуації, щодо якої потрібен обмін інформацією;

- здатність вибраного методу у визначений час надати інформацію потрібній кількості адресатів;

- необхідність забезпечення більшої доступності (наглядності) інформації для її сприйняття;

- дотримання вимог щодо мінімізації витрат на обмін інформацією.

Також проаналізуємо шляхи (канали) якими передається інформація на підприємстві.

В загальному виділяють 4 основні канали передачі інформації:

- Фізична присутність (контакт віч-на-віч);

- Інтерактивні канали (телефон, електронні засоби зв'язку);

- Особисті статичні канали (записки, листи);

- Безособові статичні канали (звіти, бюлетені).

Найбільшого використання на ТОВ «Нейл» набули канали фізичної присутності і інтерактивні канали.

В загальному вигляді комунікаційна структура підприємства має вертикальний вигляд, тобто інформація передається від керівників підрозділів до своїх підлеглих, але також є присутні елементи горизонтальної комунікаційної структури, коли інформація передається між підрозділами.

2.4.6 Аналіз методів управління на підприємстві (стилі керівництва, лідерство і т.ін)

Методи управління - це способи впливу на окремих працівників та виробничі колективи в цілому, необхідні для досягнення визначених менеджментом цілей.

За допомогою методів управління керуюча система встановлює правила дій та поведінки, що є обов'язковими для всіх керованих об'єктів, які безпосередньо підпорядковуються цій системі, узгоджує, об'єднує, координує і регулює їх діяльність у часі та просторі, забезпечує безперервний та ритмічний розвиток у певному напрямку, виходячи із поставлених задач та цілей підприємства.

Серед економічних методів управління на підприємстві найбільшого використання набули:

- планування;

- комерційний розрахунок;

- форми і системи оплати праці,

- преміювання, бонуси;

- штрафні санкції.

На підприємстві мають місце і соціально-психологічні методи управління хоча і використовуються вони значно рідше ніж економічні. Використовують такі соціально-психологічні методи:

- підвищення соціально-виробничої активності;

- вдосконалення комунікацій;

- соціального регулювання;

- пропаганди та агітації;

- метод організуючих умов.

Правові методи використовуються на ТОВ «Нейл» за допомогою правових норм, правових відносин та правових актів.

Вибір методу управління є дуже важливим для кожного підприємства, адже від цього вибору залежить ефективність діяльності. Тому кожен керівник повинен серйозно відноситись до вибору методів управління.

2.5 Аналіз витрат на управління підприємством та ефективність управлінської праці

Процес управління виробництвом впливає на всю багатосторонню діяльність підприємства, тому це дає можливість визначити вплив управлінської праці на безліч показників виробничої діяльності.

За допомогою розрахункової таблиці (Таблиця 2.5.1) проаналізуємо структуру і динаміку управлінських витрат на ТОВ «Нейл».

Таблиця 2.5.1. Структура витрат на управління в динаміці

Назва витрат

Структура витрат по роках

Динаміка зміни, %

2007

2008

2009

В тис. грн.

Питома вага, %

В тис. грн.

Питома вага, %

В тис. грн.

Питома вага, %

2008/ 2007

2009/ 2008

1. На оплату праці

6883,1

68,27

7142,3

65,44

7522,9

60,52

103,77

105,33

2. На техніку управління, в т.ч. носії інформації утримання та ремонт техніки управління

458

4,54

512,3

4,69

687,9

5,53

111,86

134,28

3.На організацію і забезпечення управління, всього

491,1

4,87

574,3

5,26

781,3

6,28

116,94

136,04

в т.ч. підготовка та підвищення кваліфікації управлінських кадрів

254,8

2,53

311,9

2,86

456,3

3,67

122,41

146,30

заходи з вдосконалення управління

236,3

2,34

262,4

2,40

325

2,61

111,05

123,86

4. Накладні витрати, всього

610,4

6,05

734,4

6,73

918,2

7,39

120,31

125,03

в т.ч. службові відрядження і пересування

251,3

2,49

298,1

2,73

368,4

2,96

118,62

123,58

поштово-телеграфні, телефонні і канцелярські

108,1

1,07

147,3

1,35

201,8

1,62

136,26

137,00

утримання легкового транспорту

251

2,49

289

2,65

348

2,80

115,14

120,42

5. Оплата комунальних послуг та енергоносіїв

538,4

5,34

642,2

5,88

821,5

6,61

119,28

127,92

Всього витрат на управління

10083

100,00

10914

100,00

12431

100,00

 

 

Витрати на оплату праці з кожним роком збільшувалися: з 2007 по 2008 рік витрати збільшилися на 3,77%, а у порівняння з 2008 та 2009 на 5,33%. Це можна пояснити з розширенням виробництва та збільшенням обсягу продукції. Стосовно витрат на техніку управління, в т.ч. носіїв інформації утримання та ремонту техніки управління, то тут витрати в нас також збільшуються, з 2007 по 2008 цей коеціфієнт становить 11,86 %, а з 2008 по 2009 - 36,04 %.

Витрати на організацію та забезпечення управління, включаючи підготовку та підвищення кваліфікації управлінських кадрів, а також заходи з вдосконалення управління у 2008 році становили 574,3тис. грн., що на 16,94 % більше, ніж у попередньому році. Порівнюючи 2009 рік з 2008, то тут динаміка зміни становить 36,04 %.

Накладі витрати, які включають в себе службові відрядження і пересування, поштово-телеграфні, телефонні і канцелярські витрати, а також витрати на утримання легкового транспорту у 2007 році становили 610,4 тис. грн., що на 20,31% менше, ніж у 2008 році. У 2009 році накладні витрати зросли ще на 25,03 %, порівняно з 2008 роком.

Оплата комунальних послуг та платежів у 2008 році збільшилася на 19,28%, порівнено з попереднім роком, а у 2009 ще на 27,92%.

Таким чином, з таблиці видно, що всі витрати підприємства з кожним роком збільшується, на це впливає зростання мінімальної заробітної плати, цін на технології, комунальних платежів та ін.

Розділ 3. Вдосконалення планування на ТОВ «Нейл»

У центрі уваги комерційної організації завжди знаходиться покупець з його інтересами і побажаннями. Від того, як складаються відносини з покупцем, залежить комерційний успіх такої організації. Щоб одержати свого покупця, компанії зовсім необов'язково вступати в пряму боротьбу зі своїми конкурентами. Хоча, справедливості заради, необхідно відзначити, що вже навіть найпростіші відносини однієї компанії з покупцями чи прямо побічно торкають інтересів її конкурентів. Разом з тим, конкурентів може взагалі не бути, якщо, наприклад, компанія виносить на ринок зовсім новий продукт, що задовольняє особливі потреби людей. Можна боротися за свого покупця, побічно роблячи вплив на конкурентів шляхом зниження витрат виробництва продукції з наступним за цим зниженням ринкової ціни, що може привести до підвищеного інтересу до продукції і скорочення продажів у конкурентів [1, 321].

У будь-якого підприємства, незалежно від середовища його «проживання», можна знайти визначену стратегію виробничо-комерційної діяльності. Вона виявляється в підходах до прийняття рішень, що торкаються життєвих інтереси даного підприємства, у порядку розподілу ресурсів, у системі виробничо-комерційних пріоритетів, у принципах, на яких будується дозвіл конфліктних ситуацій, і т. п. Навіть якщо стратегія не задокументована, не формалізована, не спланована, навіть якщо підприємство не розуміє, чи не усвідомлює просто заперечує існування в нього якої-небудь виробничо-комерційної стратегії, вона все одно є об'єктивною.

Стратегія повинна бути хоча б тому, що організований бізнес не може постійно змінювати свій курс, не може бути стовідсотково гнучким і реагувати на зміни в господарському середовищі миттєвими змінами своєї організації. Місце розташування компанії, її приміщення, устаткування, технологія, працівники, виробничі лінії і т. п. мають зовсім визначені просторові і тимчасові рамки. Прийняті один раз рішення і зроблені для їхньої реалізації дії обумовлюють цілком визначену інертність підприємства. Згодом ця інерція може бути переборена завдяки змінам у поглядах, методах, структурах. Однак, такі зміни не можуть відбуватися щодня. Проходить визначений час, і інерція, що має місце, організації починає асоціюватися з певним чином дій. Тоді і стає зрозуміло, що такий образ дій і є стратегія організації.

Стратегія бізнесу - це образ дій, що обумовлює цілком визначену і відносно стійку лінію поводження виробничо-комерційної організації на досить тривалому історичному інтервалі. Такий образ дій складається в рамках визначеної системи принципів, правил і пріоритетів, що обумовлюють обставини місця (де), часу (коли), причини (чому), способу (як) і мети (для чого) дії [2, 102].

Управління процесом планування на підприємстві за результатами можна визначити як процес, спрямований на досягнення комерційних і підтримуючих результатів, у якому:

- за допомогою планування визначаються в різних інтервалах часу наміру підприємства і його персоналу (інакше кажучи, вимоги до результатів й очікувані результати);

- наполегливе здійснення планів підкріплюється щоденним свідомим управлінням справами, людьми й оточенням;

- результати оцінюються для прийняття рішень, що ведуть до здійснення наступних заходів.

В управлінні за результатами найбільш важлива саме орієнтація на результат. При управлінні за результатами можливості підприємства використаються так, щоб плани діяльності простиралися від їх стратегічного рівня до планів індивідуального використання робочого часу працівниками. Уже на етапі планування активізується використання волі й мислення всіх співробітників підприємства.

При управлінні за результатами поряд із плануванням високо цінуються виконання планів (оперативне управління) і контроль як рівноправні етапи процесу управління. Творчий підхід, обов'язковість виконання планів і напористість також є істотними рисами управління за результатами. До найважливіших факторів, що направляють діяльність підприємства, варто віднести почуття клієнтури. Істотною рисою управління за результатами можна вважати й уважне ставлення до випадковостей поряд із запланованими й очікуваними результатами. Опираючись на отриманий результат, необхідно робити відповідні висновки для вдосконалення діяльності підприємства й кожного працівника.

Особлива увага на ТОВ «Нейл» приділяється питанням удосконалення персоналу, оцінки його роботи й системи заохочення. При управлінні за результатами здійснюється збалансований розвиток підприємства і його працівників.

Перехід до ринкових відносин вимагає нового економічного мислення, основними рисами якого є гнучкість, альтернативність, націленість на кінцеві результати, орієнтація на людський чинник та вирішення соціальних проблем. У роботі обгрунтовано, що одним з ефективних методів, який забезпечує практичну реалізацію цих рис, є функціонально-вартісний аналіз.

Він реалізує стратегію підприємства на певному ринку з урахуванням психології та переваг споживачів. Направленість ФВА в сучасних умовах не може обмежуватися конструкцією виробу та технологією його виробництва. Самостійне значення має зниження витрат, які безпосередньо не пов`язані з економією матеріалів. Це - реалізація постачальницької та збутової діяльності, пошук нових споживачів не тільки на основну продукцію, а й на відходи виробництва тощо. Ці заходи можуть забезпечити істотне зниження загальних витрат.

Важливим питанням, яке вирішують майже всі підприємства, в тому числі це стосується і досліджувальне ТОВ «Нейл», є визначення джерел фінансування. В умовах ринку практичними джерелами можуть бути власні нагромадження (амортизаційні відрахування, прибуток), акції, облігації, позики, відсотки від власних грошей, вкладених до банку або позичених іншим підприємствам. Велику допомогу при визначенні фінансових джерел та найбільш ефективного їх використання може надати ФВА.

Розвиток економічних методів господарювання веде до змін у постановці цілей і задач, що зумовлює необхідність його вдосконалення в ході перебудови господарчого механізму бізнес планування. Це вимагає розробки стратегії самого аналізу. Така стратегія передбачає встановлення цілей його використання, які реалізуються у певних умовах з урахуванням переваг і недоліків. У роботі показано, що цей аналіз забезпечує:

- отримання значного економічного ефекту за рахунок функціонального підходу;

- комплексність, яка передбачає погляд на розвиток крізь призму підприємства в цілому;

- охоплення усіх стадій інноваційного процесу;

- ймовірність сталої роботи підприємства без значного ризику за рахунок можливості отримання ефекту.

Модель системи планування на підприємстві можна розглядати у двох аспектах: як склад і відносини структурних підрозділів (організаційна структура) та як їх взаємодії (функції). Первинними відносно структури є функції, які визначають динамічність системи планування з точки зору досягнення цілей. На систему управління впливає структура, яка спрощує або ускладнює, прискорює або сповільнює її розвиток. Проведення системи планування роботи підприємства повинне здійснюватись у такій послідовності:

- опис принципів побудови системи планування;

- виявлення та формулювання цілей і функцій планування;

- вартісна оцінка й остаточний вибір варіанта.

Необхідною умовою включення того чи іншого варіанта системи планування до альтернативного служить його спроможність сприяти реалізації глобальної цілі системи. При цьому слід розглядати такі напрями вдосконалення системи планування:

- зниження витрат при обґрунтованому зниженні функціональних елементів і (або) функціональність надлишковості окремих елементів;

- зменшення витрат при збереженні кількості функціональних елементів;

- скорочення витрат при одночасному збільшенні числа функціональної недостатності окремих елементів;

- збільшення числа функціональних елементів і (або) зменшення функціональної недостатності окремих елементів при незмінних витратах на утримання апарату управління або при деякому економічно виправданому збільшенні витрат.

Введення нових та розширення існуючих підрозділів на підприємстві, збільшення ставок і окладів, придбання оргтехніки, поліпшення умов праці - все це припустиме лише у випадках, коли забезпечується одержання додаткового прибутку. Такий прибуток може бути отриманий як за рахунок поліпшення роботи підприємства в цілому, так і внаслідок власної комерційної діяльності підрозділів, що утворюються. До того ж в умовах розвитку господарської діяльності підприємства і переходу до ринкових відносин внесок системи управління у доходи залежить від врахування економічної ситуації (рівня договірних цін, своєчасного забезпечення поставок, формування попиту покупців тощо).

Висновок

Стратегія розвитку зовнішньоекономічної діяльності не може зводитися до випрошування інвестицій на тих чи інших вигідних для іноземців умовах. Сприятливий інвестиційний клімат - це передусім впевненість у стабільності держави і законодавства. МВФ та його українські агенти навмисно цей клімат псують. Приклад: кампанія проти вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку. Потрібен саме прорив на ринки, тобто заробляння, а не випрошування грошей. Урядові органи, у тому числі МЗС, повинні активно відстоювати інтереси наших підприємств за кордоном, як це робить, наприклад, уряд США. Постійно з'являються повідомлення про багатомісячні затримки наших морських суден - залишків Чорноморського морського пароплавства - у закордонних портах, розпочинаються надумані антидемпінгові розслідування щодо українського експорту, зокрема у США проти наших металургів. Якщо у 1995 р. під антидемпінгові розслідування потрапило 28% українського експорту, то у 2009 - вже 43%. Ефективної ж допомоги з боку МЗС не спостерігається.

Останнім часом зроблено певні кроки для забезпечення стратегічного планування і активізації зовнішньоекономічної діяльності. Створено Інститут економічного прогнозування НАН України, а також інститути стратегічних досліджень у віданні Ради національної безпеки та оборони. Але цього не досить - плани повинні бути робочими, а не лише концептуальними. Потрібен робочий механізм їх послідовної реалізації, який спирався б на відповідну правову основу. Необхідно закріпити законом порядок розробки планів, їх рекомендаційне (індикативне) значення для одних суб'єктів господарювання й обов'язкове для інших (державних структур).

У нас чомусь стали боятися самого поняття «планування». Мовляв, воно неринкове. Це помилкова думка. Планування є в усіх країнах з розвиненою економікою. Тому вона у них і розвинена, що вони працюють за стратегічними планами, а не навмання. Міжнародна асоціація стратегічного планування видає журнал, який користується попитом на всіх континентах. Для нас особливо цікаво було б вивчити досвід планування у Франції, Японії, Південній Кореї, КНР, на Тайвані. Та й з нашого минулого досвіду можна дещо використати у нових умовах.

Уроки реформ показують, що неможливо досягти успіху і вийти на рівень європейських країн з розвиненою економікою, не маючи добре продуманої системи планування соціально-економічного розвитку країни.

Планування діяльності підприємства потрібно проводити виключно під конкретне підприємство, а не позичати в когось іншого. Проводити планування виключно із урахуванням економічних показників підприємства, або можливих фінансових можливостей засновників. Планування діяльності підприємства потрібно проводити із урахуванням технічних можливостей підприємства, його виробничої потужності, асортименту продукції, ринку збуту.

У процесі контролю з'ясовується, які результати реалізації бізнес-проекту досягнуті за планом, а які випадково. Важливою частиною процесу контролю є прийняття рішень по його результатах з метою проведення відповідних заходів. Ці заходи можна запрограмувати для виконання в рамках повсякденного управління. Якщо вони великомасштабні, то їх варто враховувати при стратегічному плануванні.

Важливим напрямком вдосконалення бізнес планування на підприємстві є розробка планів, із врахуванням інтересів та побажань керівництва і працівників підприємства. Адже, саме вони є основними учасниками виробничого процесу на підприємстві, а отже можуть реально оцінити потужність, перспективи та масштаби майбутнього виробництва.

Життєздатність та прибутковість підприємства може бути забезпечена завдяки плануванню, яке включає:

обґрунтування системи доказів доцільності певного виду діяльності;

встановлення перспектив соціально-економічного розвитку;

прогнозування економічних ризиків.

Розробку бізнес-плану запропоновано проводити в три взаємопов`язані етапи, що дозволяє:

1) оцінювати потенційні технічні, ресурсні та фінансові можливості підприємства;

2) обґрунтовувати ефективність обраного шляху розвитку, дохідності та окупності коштів;

3) чітко планувати діяльність всіх функціональних підрозділів та забезпечувати їх взаємозв`язок; надавати гнучкості та мобільності у перебудові виробництва під впливом зовнішніх чинників.

Практична частина матеріалу, яка була використана в курсовій роботі, отримана під час проходження зимової управлінсько-економічної практики на ТОВ «Нейл». На підставі проведеного дослідження системи менеджменту підприємства, можна зробити висновок, що ТОВ "Нейл" активно розвивається і всі економічні та фінансові показники лише покращують свої значення в динаміці. ТОВ "Нейл" є великим виробником цвяхів і не має великої кількості конкурентів, це є одним із чинників широкого охоплення ринків реалізації та постійного пошуку нових споживачів, що було досліджено при аналізі зовнішнього середовища підприємства. Оскільки попит на продукцію постійно зростає, відповідно зростають обсяги виробництва та реалізації продукції.

Під час проведення аналізу техніко-економічних показників діяльності підприємства було виявлено, що основні показники діяльності підприємства мають позитивну динаміку розвитку. Зростаючий обсяг реалізації продукції, збільшення фонду оплати праці та середньомісячної заробітної плати працівника, зростання суми чистого прибутку підприємства свідчить про успішне ведення господарської діяльності ТОВ «Нейл».

Для підвищення ефективності діяльності підприємства було запропоновано впровадження ряду заходів з метою усунення зайвих витрат та підвищення ефективності роботи працівників підприємства за рахунок покращення існуючих процесів, впровадження нових технологій або застосування передового досвіду.

Загалом, можна сказати, що при наявному високому рівні сервісу та відповідальності перед споживачами, ТОВ «Нейл» має шляхи для вдосконалення власної роботи та резерви економії витрат, що дасть додаткові конкурентні переваги підприємству на ринку.

Список використаних джерел

1. Бізнес-план: технологія розробки та обгрунтування: Навчальний посібник. - Вид.2-ге, доп./ С.Ф. Покропивний, С.М. Соболь, Г.О. Швиденко, О.Г. Дерев`янко.- К.: КНЕУ, 2002.- 379с.

2. Друкер Петер. Як забезпечити успіх у бізнесі: новаторство і підприємництво. Пер. з англ / Петер Друкер. - К.: Україна, 2004.- 241 с.

3. Про систему оподаткування: Закон України (в редакції від 18 лютого 1997 р. із змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № .- ст. 119.

4. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України (в редакції від 22 травня 1997 р. із змінами і доповненнями) // Урядовий кур'єр. - 1997. - 12 червня.

5. Про податок на додану вартість: Закон України (в редакції від 4 березня 1997 р. із змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. -2005. - Ns37. - ст. 308.

6. Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування: Закон України (в редакції від 26 червня 1997 р. із змінами і доповненнями) //Відомості Верховної Ради України. - 1997. - ~ 37 .- ст. 237.

7. Закон України "Про оплату праці" // Нове законодавство України. Bun.3.-K., 1993.

8. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням: Закон України (в редакції від 18 січня 2001 р. із змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. 2001. - ~ 14. - ст. 71.

9. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України (в редакції від 2 березня 2000 р. із змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 2: CT. 171.

10. Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: За України (в редакції від 9 липня 2005 р. із змінами і доповненнями Відомості

11. Маршалл А. Принципи экономической науки / Пер. с англ. Т. 1. - М.: Прогресс, 1993. - 416 с.

12. Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства. Підручник. - К.: Скарби, 2002. - 336 с.

14. Любанова Т.П., Мясоедова Л.Л., Олейникова Ю.А. Стратегическое планирование на предприятии: Учебное пособие для вузов. - 2-е изд., перераб. и доп. серия "Зкономика и управление". - М.: ИКЦ "МарТ"; Ростов н/Д: Издательский центр "МарТ", 2005. - 400 с.

15. Статистичний щорічник України за 2005 р. / За ред. О.Г.Осауленка, - К.: "Техніка", 2006.

16. Швайка Л.А. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник. -Львів: «Магнолія плюс», 2004

17. Юденко В.А. Аналіз фінансових результатів підприємства в умовах реформування бухгалтерського обліку // Фінанси України. - 2000 -№8. - С. 140

18. Друкер Петер. Як забезпечити успіх у бізнесі: новаторство і підприємництво. Пер. з англ / Петер Друкер. - К.: Україна, 2004.- 241 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Дослідження загальної господарської діяльності підприємства ПП "Хлiбзавод Дубов'язiвський": організаційна структура і управління комбінатом, економічна служба, асортимент продукції. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства.

    отчет по практике [1,1 M], добавлен 11.04.2012

  • Сутність, організація та правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Характеристика техніко–економічних показників та фінансовий аналіз ДП ВАТ "Київхліб". Інвестиційний проект впровадження нового обладнання та планування діяльності.

    курсовая работа [203,4 K], добавлен 28.09.2009

  • Форми, типи, моделі підприємницької діяльності. Її податкове регулювання в Україні. Аналіз техніко–економічних показників діяльності підприємства. Напрямки вдосконалення підприємницької діяльності шахти, заходи щодо покращення поточного планування.

    курсовая работа [343,6 K], добавлен 01.04.2015

  • Економічний зміст загальновиробничих витрат. Оцінка економічних показників господарської діяльності підприємства ПАТ "Житомирський завод огороджувальних конструкцій". Аналіз існуючої системи планування і контролю на підприємстві, шляхи її удосконалення.

    курсовая работа [250,5 K], добавлен 03.06.2014

  • Характеристика діяльності підприємства. Організаційно–управлінська структура та основні фінансово-економічних показників підприємства. Порядок складання планово–економічних документів. Роль економіста з планування на виробництві, його функції, задачі.

    отчет по практике [20,4 K], добавлен 26.06.2012

  • Принципи та необхідність управління виробничим потенціалом підприємств, особливості, основні вимоги та важелі даного процесу, концептуальні підходи. Аналіз динаміки основних техніко-економічних показників, шляхи вдосконалення потенціалу підприємства.

    курсовая работа [215,1 K], добавлен 17.01.2015

  • Дослідження економіко-господарської діяльності виробничого підприємства, розрахунок основних фінансових показників. Аналіз організації виробництва (основного виду діяльності) та управління на підприємстві, характеристика його маркетингової стратегії.

    отчет по практике [192,5 K], добавлен 13.04.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.