Політика експортної орієнтації Росії. "Голландська хвороба"

У ширшому плані політика повинна також орієнтуватися на інноваційну діяльність і розвиток людського капіталу, які є ключовими чинниками, що визначають довгострокове зростання і конкурентоспроможність. Фактично багато з країн СНД (зокрема, Росія і інші країни) через їх вже існуючу забезпеченість людським капіталом знаходяться у вигіднішому положенні для вирішення завдань диверсифікації на основі інноваційної діяльності, ніж деякі з багатих на ресурси країн, що розвиваються. Але політика, що проводиться, повинна бути також націлена на усунення існуючої структурної системи, яка може перешкоджати трансформації ресурсів людського капіталу в інноваційну підприємницьку діяльність.

Особливу значущість для стимулювання інвестицій і, отже, диверсифікації має розвиток фінансової системи. Полегшення доступу до кредиту дозволило б ослабити дію одного з ключових чинників, що стримують розвиток нових напрямів економічної діяльності і впровадження інновацій. Відлагоджено функціонуюча банківська система в багатих на ресурси країнах необхідна також для ефективного перерозподілу надмірних коштів, котрі генеруються в галузях сировинного сектору, що динамічно розвиваються, на інвестиційні цілі в інших секторах.

Розширення регіонального економічного співробітництва і поглиблення інтеграції в глобальну економіку також здатні стимулювати економічну диверсифікацію за рахунок збільшення реальних розмірів ринку і заохочення притоку прямих іноземних інвестицій в галузі за межами паливно-сировинного сектору.

Крім того, політика диверсифікації вимагає від державних установ, що беруть участь в її здійсненні, специфічних навиків. Фактично одною передумов для підключення до будь-яких великомасштабних програм, спонсорованих урядом, є державна адміністрація, що володіє належним потенціалом. Таким чином, зусилля із зміцнення потенціалу стають важливим принциповим кроком, якому необхідно надати високопріоритетне значення. Очевидно, що це є також тією областю, де адресна допомога міжнародного співтовариства (яка необов'язково вимагатиме великомасштабного фінансування) може забезпечити значну віддачу з погляду підвищення добробуту в країнах, що її отримують.

Диверсифікація економіки повинна розглядатися як довгострокова мета політики з врахуванням економічних структур, що існують в даний час. Для успішної диверсифікації економіки потрібне створення комплексної основи послідовної політики, що спирається на всеосяжні реформи в багатьох областях і реалізації довгострокових і цілеспрямованих зусиль на рівні політики. [52]

Отже, хоча наявність великих запасів корисних копалини здатна ускладнити економічний розвиток, при проведенні продуманої макроекономічної політики і формуванні стабільного інституційного середовища чималого числа потенційних проблем можна уникнути. Багато ресурсно-залежних економік надмірно покладалися на державну власність і державне втручання, що і стало однією із причин їх низької ефективності. Як показує досвід низки країн, що характеризуються розвиненим приватним сектором у видобувних галузях, за відповідних інституційних умов можна створити сучасну економіку, спираючись на експорт природних ресурсів.

Що стосується Росії, диверсифікація її економіки - важлива довгострокова мета, але вона все одно залишиться ресурсно-залежною протягом достатнього тривалого часу, навіть якщо заходи з її диверсифікації виявляться порівняно успішними. Тому в коротко- і середньостроковій перспективі важливо проводити правильну політику, максимально використовуючи переваги в забезпеченні величезними запасами природних ресурсів.

Висновки

Отже, «голландська хвороба» виражається в деіндустріалізації економіки в результаті відкриття нового джерела природного ресурсу. Її основною межею є зростання курсу національної грошової одиниці країни унаслідок поліпшення торгового балансу, що знижує конкурентоспроможність продукції галузей обробної промисловості. Проте ознаки «голландської хвороби» можуть з'явитися і тоді, коли питома вага видобувного сектору в національному експорті зростає відносно більшими темпами. У будь-якому випадку збільшення доходів від експорту природних ресурсів сприяє підвищенню рівноважного обмінного курсу і/або загального рівня заробітної плати, обмежуючи тим самим конкурентоспроможність інших торгових секторів економіки.

Механізм голландської хвороби описаний в багатьох роботах з «ресурсного прокляття». У Sachs, Warner вивчається динамічна модель ендогенного зростання з екстерналією «навчання на власному досвіді» в промисловому секторі. У Matsuyama розглядається двохсекторна модель ендогенного зростання, в якій тимчасове збільшення граничної продуктивності в ресурсному секторі викликає відтік робочої сили з промислового сектору. У роботі Torvik розглядається інша специфіка, при якій «навчання на власному досвіді» виникає і в торговому, і в неторговому секторах. Автор показує, що в результаті підйому ресурсного сектору виробництво і продуктивність в обох секторах може як збільшитися, так і зменшитись, залежно від характеристик економіки.

Проте останнім часом з'явилося багато робіт, які заперечують існування «ресурсного прокляття». Brunnschweiler знаходить позитивну залежність між темпами зростання реального ВВП і запасами природних ресурсів. У роботі Alexeev, Conrad автори вказують на ряд помилок, характерних для емпіричних робіт з «ресурсного прокляття». На думку авторів , некоректно використовувати надходження від експорту природних ресурсів як міру ресурсного багатства.

Саму «голландську хворобу» характеризують декілька типових рис, що свідчать про початок деградації економіки: реструктуризація, зміна реального обмінного курсу, витіснення інвестицій, зростання реальних заробітних плат, коливання рівня доходів, боротьба за ренту і корупція, зниження якості освіти, помилкова впевненість у завтрашньому дні.

З кінця 1970-х років зарубіжні вчені вели активні дослідження механізму виникнення і протікання "голландської хвороби". На основі теорій міжнародної торгівлі, попиту і пропозиції факторів виробництва, макроекономічної динаміки була створена і формалізована так звана модель сектору, що стрімко розвивався (ССР). Модель ССР дозволила виявити і класифікувати ряд ефектів, через які виявляється "голландська хвороба" в економіці. Найбільш логічні наступні види ефектів:

- за часом прояву (короткострокові, середньострокові і довгострокові);

- за напрямком дії на різні сектори економіки (структурні і монетарні);

- за видами прояву деіндустріалізації.

Більш загальним випадком віддзеркалення "голландської хвороби" є відома теорема Рибчинського: активне розширення виробництва (і експорту) в одних галузях неминуче веде до застою або навіть падіння виробництва в інших галузях і необхідності імпорту. Новий сектор відтягує ресурси з промисловості, погіршуючи стан всієї економіки в цілому.

Останнім часом для опису економічної ситуації в Росії все частіше застосовують термін "голландська хвороба". Про яку на офіційному рівні вперше було заявлено МЕРТ РФ в 2000 р. Протягом останніх п'яти років зовнішній чинник - попит світових ринків на товари російського експорту і високі ціни на енергоресурси, в першу чергу на нафту, давав могутній імпульс економічному розвитку країни. На нього, за різними оцінками, доводилося від 1/3 до 2/3 приросту ВВП. Проте об'єми доходу, що поступають в країну від цих джерел є надзвичайно нестійкими і навряд чи можуть розглядатися як основа довгострокового економічного зростання. Притік іноземної валюти в країну, який щорічно посилюється, має негативні наслідки: додаткову емісію національної грошової одиниці, збереження високих темпів інфляції і зростання реального курсу рубля. Останнє, у свою чергу, зближувало рівні внутрішніх і світових цін, знижуючи тим самим цінову конкурентоспроможність продукції, що має стримуючий вплив на експорт і стимулюючий - на імпорт. По суті країна зіткнулася зі всіма класичними симптомами «голландської хвороби», наявність якої в Росії ряд фахівців категорично заперечує. На думку деяких експертів, зараз поки спостерігаються тільки перші ознаки її загострення. Про це свідчать показники обробної промисловості: хай її розвиток відстає від зростання ВВП, спаду в ній поки немає. У цього феномена просте пояснення. Разом з секторами економіки, що виготовляють торгові і неторгові товари в російській економіці слід виділити три проміжні сектори. Крім того, у бік скорочення темпів зростання в обробному секторі Росії почали діяти обмеження виробничих потужностей. Іншою тенденцією, яку можна побачити тільки при виділенні в галузевій структурі підгалузей, є прискорений розвиток суміжних до сировинних галузей.

Товарна структура зовнішньої торгівлі Росії відображає обмежені можливості пристосування російського виробництва до взаємодії із зовнішнім світом. У російському експорті питома вага продукції машинобудування складає тільки 8%, високотехнологічної продукції - 2%. Непомірно високою для країни є частка продовольства і сільськогосподарської сировини в імпорті (приблизно 1/5). Однією з причин гальмування економічного зростання є високі темпи приросту імпорту, викликані підвищенням курсу рубля. За оцінками, при зростанні реального курсу рубля до долара на 1% вартісний об'єм імпорту збільшується на 0,94%; зростання ВВП на 1% супроводжується зростанням імпорту на 1,32%.

Одним із наслідків ситуації, що склалася на фінансовому ринку Росії є зміна структури інвестицій в основний капітал. Висока інвестиційна привабливість видобувних галузей приводить до деформації галузевої структури інвестицій в основний капітал і перетік коштів на розвиток сировинного комплексу. У внутрішній структурі інвестицій в машини, устаткування намітилася тенденція зростання частки вкладень в імпортне устаткування, яка, за оцінками, досягла 21,5% в 2006 р. (20,6% в 2005 р.). З одного боку, це сприяє зростанню продуктивності праці і підвищенню якості виробленої продукції за рахунок впровадження передової техніки і технологій. З іншого, - відображає слабкість машинобудівної індустрії в забезпеченні галузей народного господарства прогресивним устаткуванням. У сумарному прирості вкладень в основний капітал інвестиції у видобування природних ресурсів забезпечили практично третину приросту. Основні інвестиції направлялись у високорентабельну нафтогазову галузь. Крім того, істотні інвестиційні вливання були здійснені в такі суміжні галузі, як магістральний, трубопровідний і залізничний транспорт. Крім того, з'явилась негативна тенденція «витіснення» високодохідними вкладеннями в нафтогазовий сектор інвестицій у високотехнологічний сектор. Так, якщо за 2004 р. питома вага інвестицій у високотехнологічний сектор складала 10,7% від сумарного рівня вкладень в основний капітал крупних і середніх підприємств, то в 2006 р. вказаний показник знизився до 8,6 %.

Шестирічний період інтенсивного зростання російської економіки супроводжувався поглибленням її структурних диспропорцій. Між опорними секторами економіки - сировинним для експорту і внутрішньо-орієнтованим - став заглиблюватися якісний розрив по рентабельності, забезпеченості інвестиціями, що визначають конкурентоспроможність виробництва. Значна частина російської економіки виявилася відрізаною від ресурсів розвитку - інноваційних, трудових, фінансових. Причому, саме в цій частині зосереджена більше половини зайнятих в економіці.

Баланс між секторами економіки, що «розбігаються», підтримується за рахунок ряду компенсаторів - заниженності валютного курсу, цін на газ, тарифів на електроенергію і транспорті, збереження низької оплати праці. Проте, дія цих компенсаторів з року в рік слабшає. Це веде до зниження загального рівня конкурентоспроможності російської економіки і уповільнення економічного зростання. На тлі загального зростання доходів населення зберігається масштабна бідність. Серед галузей реального сектора економіки найбільш високий рівень заробітної плати в 2006 р. відмічався у видобуванні паливно-енергетичних корисних копалини - 26146 руб. (перевищення загальноросійського рівня в 2,3 рази), фінансовій діяльності - 26058 руб. і у виробництві нафтопродуктів - 22875 руб. Найбільш низький рівень заробітної плати традиційно зберігається в сільському господарстві, полюванні і лісовому господарстві - 4904 руб., в текстильному і швейному виробництві - 5324 руб. Це відображає надвисоку диференціацію в заробітній платі між експортоорієнтованим сектором економіки і іншими секторами. Тенденції, котрі обумовлюють пріоритетний розвиток видобувних галузей, в перспективі ведуть до деградації виробничих потужностей в більшості галузей промисловості Росії і, як наслідок, до падіння ВВП.

Широко використовуваним методом зниження залежності від нафтової кон'юнктури стало створення СтФ. Порядок його формування припускає встановлення планки відсікання у вигляді ціни одного барреля нафти, при перевищенні якої сума вивізного митного збору на нафту поступає до Фонду. Друге джерело накопичення СтФ -- збільшення суми податку на видобуток корисних копалин в частині нафти понад вказану планку. Третім джерелом є перевищення запланованого профіциту бюджету, однак це джерело в порівнянні з ціновою рентою і пов'язаним з нею зростанням суми податку на видобуток корисних копалин в частині нафти незначне.

Як уже зазначалось, обмінний курс є ключовим елементом голландської хвороби. Волатильність реального обмінного курсу негативно позначається на довгостроковому економічному зростанні, тому тимчасові коливання курсу, пов'язані з короткостроковими змінами капітальних потоків і світових цін на нафту, необхідно згладжувати, у жодному випадку не допускаючи криз. Слід де-факто зафіксувати номінальний курс рубля по відношенню до «бівалютної» корзини, щоб зробити неефективним ввезення до Росії спекулятивного капіталу. В результаті відбудеться відтік десятків мільярдів доларів з Росії.

Державним підприємствам треба заборонити залучати зарубіжний капітал в період високих цін на нафту. Натомість держава повинна надавати їм кредити на заміщення іноземних запозичень за рахунок засобів СтФ і золотовалютних резервів. Треба законодавчо заборонити юридичним і фізичним особам укладати договори позики під заставу виручки або іншим способом, який може порушити права інших кредиторів при банкрутстві позичальника. Ставку рефінансування треба знижувати до ринкового рівня. Якщо поточний рахунок не використовується для згладжування витрат на неторгові товари, то з цих коштів повинні здійснюватися субсидії в сектор торгових ненафтових товарів, коли він показує потенціал значного ефекту "навчання на власному досвіді", що обумовлює підвищення продуктивності. Доцільно зменшити податкове навантаження на несировинні сектори економіки при збереженні високих експортних мит на вивіз сировини.

Ці заходи можливі в рамках макроекономічної політики, проте їх недостатньо. Потрібний прорив в інвестиційній і інноваційній діяльності, як в кількісних, так і в якісних відносинах. Держава має використовувати все більш довершені інструменти державного регулювання НТП і соціально-економічного розвитку, здійснюючи тим самим інституційні інновації. Слід також радикально збільшити фінансування і стимулювання інновацій в економіці, в першу чергу - фундаментальної науки і інноваційно-активних підприємств. Держава повинна не тільки збільшити вкладення бюджетних коштів в розвиток «людського капіталу», але і радикально підвищити ефективність їх використання за допомогою інформаційних технологій .

Що стосується СтФ, то потрібно істотно підвищити розмір суми, призначеної виключно для покриття дефіциту бюджету унаслідок зниження цін на нафту. Новий цільовий рівень слід встановлювати у відносних показниках, наприклад в % ВВП. Ціну відсікання доцільно прив'язати до 10- або 15-річної ковзаючої середньої ціни на сиру нафту марки «Юралс».

Як показує досвід країн ОЕСР, успішне формування сучасної економіки що, спирається на експорт природних ресурсів, в принципі можливо з урахуванням створення ефективних інститутів і проведення правильної політики. З погляду політики диверсифікації економіки відзначимо ряд згаданих вище напрямів, що мають особливе значення для Росії:

- розвиток і реформування банківського сектору країни;

- формування сектору венчурного фінансування;

- подальше послаблення державного регулювання і впливу часто корумпованої бюрократії на приватний бізнес.

У ширшому плані політика повинна також орієнтуватися на інноваційну діяльність і розвиток людського капіталу, які є ключовими чинниками, що визначають довгострокове зростання і конкурентоспроможність. Особливу значущість для стимулювання інвестицій і, отже, диверсифікації має розвиток фінансової системи. Полегшення доступу до кредиту дозволило б ослабити дію одного з ключових чинників, що стримують розвиток нових напрямів економічної діяльності і впровадження інновацій.

Диверсифікація економіки повинна розглядатися як довгострокова мета політики з врахуванням економічних структур, що існують в даний час. Для успішної диверсифікації економіки потрібне створення комплексної основи послідовної політики, що спирається на всеосяжні реформи в багатьох областях і реалізації довгострокових і цілеспрямованих зусиль на рівні політики.

Список використаної літератури

1. Арбатов А., Смирнов В. «Ресурсное проклятие» в России: экскурс в историю и нынешние проблемы// Общество и экономика №11-12,2004 с.137

2. Аренд Р. Источники посткризисного экономического роста в России. // Вопросы экономики. 2005. № 1.

3. Афанасьев М. Инструментарий стабилизационного фонда: опыт и перспективы. //Вопросы экономики, 2004, № 3, с. 65-75

4. Белоусов Д., Михайленко К. О положении в российской экономике. Центр макроэкономического анализа и краткосрочного прогнозирования

5. Белоусов Д., Солнцев О. Об использовании ресурсов Стабилизационного фонда для стимулирования экономического роста.// Проблемы прогнозирования, № 4, 2005, с. 24-25

6. Бобылев Ю., Четвериков Д. Факторы развития рынка нефти Институт экономики переходного пери ода. Научные труды № 100Р, М.2006

7. Брич А. Путь России к процветанию в постиндустриальном мире.// Вопросы экономики №5, 2003 с.27

8. Васильева А.А., Гурвич Е.Т. Отраслевая структура российской налоговой системы // Проблемы прогнозирования № 3, 2005

9. Вдовиченко А., Дынникова О., Субботин В. О влиянии реального обменного курса на различные сектора российской экономики. Экономическая экспертная группа.

10. Волчкова Н. Причины сырьевой зависимости российской экономики: «голландская болезнь» или недостаточно развитые институты?

11. Волчкова Н. Экономика нечеловеческих ресурсов. У богатых ресурсами стран нет стимулов развития человеческого капитала. Комеерсанть № 212 14.11.2006

12. Гайдар О. Нефтяное проклятье http://www.ej.ru/experts/entry/3114/

13. Гильмундинов В. М. Роль экспортоориертированных сырьевых промышленных комплексов в развитии национальной экономики (на примере нефтегазового комплекса России)

14. Гурвич Е. Макроэкономическая оценка российского нефтегазового комплекса // Вопросы экономики, № 10, 2004.

15. Гурвич Е. Формирование и использование стабилизационного фонда.// Вопросы экономики №4,2006

16. Данилина М. Функционирование государственного нефтяного стабилизационного фонда (опыт Норвегии).// Проблемы прогнозирования №4,2004

17. Дмитриева, О. Формирование стабилизационных фондов: предпосылки и следствия.// Вопросы экономики, №8,2006 с.17-30.

18. Эйсмонт О., Куралбаева К. Истощения природних ресурсов и долгосрочные перспективы российской экономики российская программа экономических исследований научные доклады № 99/07

19. Епідемія «голландської хвороби» www.washprofile.org 6.03.05

20. Ершов В. Инвестиционный климат и структура рынка в энергетическом секторе России (Бюро экономического анализа). М.: ТЕИС, 2005, 287с.

21. Жукова Н.А. Изобилие природных ресурсов и экономический рост: роль институтов. /Препринт - М.: Российская Экономическая Школа, 2006. - 36 с.

22. Забелина О. Российская специфика «Голландской болезни».// Вопросы экономики №11,2004 с.60-75.

23. Илларионов А. Экономическая политика в условиях открытой экономики со значительным сырьевым сектором

24. Лебединская Е. Стабфонд: сегодня, завтра... навсегда? http://www.nz-online.ru/index.phtml?aid=80018216

25. Кабанова Т.А., Концевич О.В., Швандар К.В. Воздействие благоприятной конъюнктуры мировых рынков на внешнеэкономический сектор российской экономики // Вопросы статистики. 2004. № 4.

26. Караваев В. "Голландская болезнь": Блеск и нищета природно-ресурсного изобилия// Мировая экономика и международные отношения №3,2006 с. 116-125

27. Карташов, Г. Экономический рост и качество институтов ресурсоориентированных стран, NES Master Thesis BSP/2006/082.

28. Кимельман С., Андрюшин С. Стабилизационный фонд и экономический рост //Вопроси экономики № 7,2006

29. Кимельман С, Андрюшин С. Экономика рентных отношений в условиях современной России.//Вопросы экономики, 2005, №2, с. 84-87,91-93.

30. Кордонне К. Россия: природная рента и конкурентоспроможность. Российско-Европейский Центр Экономической Политики (РЕЦЭП) Москва,2005

31. Кудрин А. Реальный эффективный курс рубля: проблемы роста.// Вопросы экономики №10,2006

32. Кудрин А. Стабилизационный фонд: зарубежный и российский опыт. // Вопросы экономики №2,2006

33. Кудрин, А. Механизмы формирования нефтегазового баланса бюджета России. // Вопросы Экономики, №8, 2006, с. 4-16.

34. Матвеенко В.Д. Ресурсозависимость и экономическое развития: пример России.

35. Михеева Н. Ресурсный сектор российской экономики: масштабы и межотраслевые взаимодействия.// Проблемы прогнозирования №2,2006

36. Оболенський В. Внешняя торговля России: темпы сверхвысокие, товарное наполнение прежнее.// Мировая экономика и международные отношения №1, 2006 с. 76-87

37. Оболенский В. Формирование внешнеэкономической специализации России (ХХ-начало XXI века). М., ИМЭМО РАН, 2005.

38. Оболенский В. Россия в международном разделении труда: вечный поставщик энергоресурсов? // МЭ и МО. 2004. № 6.

39. Полтерович В., Попов В. Экономическая политика, качество институтов и механизмы «ресурсного проклятие». М.: Российская экономическая школа

40. Полтерович В., Попов В. Эволюционная теория экономической политики. Часть I. Опыт быстрого развития. //Вопросы экономики №7, 2006 с. 4-23.

41. Полтерович В., Попов В. Эволюционная теория экономической политики. Часть II. Необходимость своевременного переключения. // Вопросы экономики, №8, 2006, с.46-64.

42. Саватюгин А. Стабилизационный фонд: формирование и использование.// Финансы, 2004, № 12, с. 5.

43. Суслова Е. Волчкова Н. Человеческий капитал и "ресурсное проклятие" .// Beyond Transition №10,2006

44. Талышлы Ф. Как преодолеть «проклятие ресурсов»?// Банки и деловой мир №12,2006

45. Фетисов Г .«Голландская болезнь» в России: макроэкономичекие и структурные аспекты.// Воросы экономики №12,2006

46. Фетисов Г. Зависимость от «голландской болезни» или инновационная экономическая политика? OPEC.RU 09 января 2007

47. Фетисов Г. Рецепт от “голландской болезни”: не объедаться! Московский Комсомолець от 06.02.2007

48. Чистяков Е. Природные ресурсы, коррупция и обрабатывающая промышленность в малой открытой экономике, NES Master Thesis,2006

49. Шмыкова С.В. Голландская болезнь (Dutch Disease)/ http://ecsocman.edu.ru/db/msg/89320.html

50. Всемирный Банк, "Отчет об экономическом положении России", Москва, февраль 2004 года.

51. Мониторинг социально-экономического развития Российской Федерации за 2006 г. МЭРиТ

52. Принципиальная задача диверсификации экономики в СНГ. Обзор экономического положения Европы, 2005 год,№1

53. Российский статистический ежегодник, 2003. 341, 359-360

54. Социально-экономическое положение Российской Федерации. Январь-Июнь 2006 г./Росстат 20066

55. Alexeev, M. and R. Conrad (2005) “The elusive curse of oil.” Working Papers Series, SAN05-07.

56. Ahrend R. How to sustain growth in a resource based economy? The main concepts and their application to the Russian case. OECD economics department working papers No.4789.02.

57. Ahrend, R. Russia.s Post-Crisis Growth: Its Sources and Prospects for Continuation., Europe-Asia Studies, Vol. 58, No. 1, pp.1-24.

58. Ahrend, R. Russian Industrial Restructuring: Trends in Productivity, Competitiveness and Comparative Advantage., OECD Economics Department Working Paper, No. 408, October, http://www.olis.oecd.org/olis/2004doc.nsf/linkto/eco-wkp(2004)31

59. Ahrend R., Donato de Rosa. Russian manufacturing and the thread of “Dutch Disease”. Economics working papers № 540

60. Aslund, A. Russia's Curse…, The Moscow Times, January 16.

61. Auty, R.M. Resource Abundance and Economic Development: Improving the Performance of Resource-Rich Countries.

62. Auty R.M. The Political Economy of Resource-Driven Growth // European Economic Review. 2001. № 45.

63. Beck R., Kemps A., Mileva E. Long - term grows prospects for the Russian economy. European central bank, occasional paper series No 58/2007

64. Breach A. Russia: Now a Competitive Exchange Rate - The Revival of the Real Economy., Global Economcis Paper, No. 22, Goldman & Sachs, July.

65. Corden W. Booming Sector and Dutch Disease Economics: Survey and Consolidation, Oxford Economic Papers, 1984, vol. 36, p. 359-380.

66. Corden W., Neary J. Booming Sector and Deindustrialization in a Small Open Economy. The Economic Journal, December 1982, vol. 92, p. 25-828;

67. Davis J., Ossowski R., Daniel J. Stabilization and Savings Funds for Nonrenewable Resources: Experience and Fiscal Policy Implications. IMF, 2003.

68. Drebentsov V. Diversifying Russia's Economy. Key to Sustainable Growth., The World Bank, Moscow, 2004

69. Gylfason T . Lessons from the Dutch Disease: Causes, Treatment, and Cures. Institute of economic studies, August 2001

70. Gylfason T., Herbertsson T., Zoega G. “A mixed blessing: natural resources and economic growth.” Macroeconomic Dynamics 3: 204-225

71. Gylfason T. Resourses, Agriculture and Economic grows in the Transition Economies,CESifo Working Paper, No. 313, July 2000

72. Doucet J. `Dutch Disease', oil and developing countries. December 2004

73. Eastwood R.K. Macroeconomic Impacts of Energy Shocks. -- Oxford Economic Papers, New Series, July 1992, vol. 44, No 3, p. 404.

74. Ellman M. Natural Gas, Restructuring and Re-Industrialization: The Dutch Experience of Economic Policy. In: Barker T., Brailovsky V. (eds.). Oil or Industry? London, Academic Press, 1981, p. 27-29.

75. Knut N. The Norwegian Government Petroleum Fund. A National Strategy for Investing Resource wealth. Norges Bank Investment Management, http://www.bsi.ch/gammaf/conference/kjaer.pdf.

76. Kronenberg T. The Curse of National Resources in the Transition Economies // Economics of Transition. Vol. 12(3). 2004.

77. Kuboniwa M., Tabata S., Ustinova N. How large is the Oil and Gas Sector of Russia? A Research Report // Eurasian Geography and Economics.2005. № 46 (1).

78. Lederman D., Maloney W. Open questions about the link between natural resources and economic growth: Sachs and Warner revisited // Central Bank of Chile Working Paper. № 141, February 2002.

79. Mehlum H., Moene K., Torvik R. Cursed by resources or institutions? Working paper series No. 10/2005. http:// www.svt.ntnu.no/iso/wp/wp.htm

80. Mehlum H. Institutions and the resourse curse. The Economic Journal, 116 (January), 1-20.

81. Migara K., De Silva O. The political economy of windfalls: the `Dutch disease'- theory and evidence. Center in Political Economy, Washington university,1994

82. Milov V. Russian Energy Sector and its International Implications., Institute of Energy Policy Discussion Paper, March 2005.

83. Moiseev A. Analysis of influence of the “Dutch Disease” and taxation on economic welfare. Example of the Russian economy. Working paper # BSP/99/030

84. Ponzio C.A. Export boom and rising prices in late Colonial Mexico:a “Dutch Disease? March 6, 2006

85. Ross, M. (1999), .The Political Economy of the Resource Curse., World Politics, 51 (January 1999), pp. 297-322.

86. Rybczynski T. Factor Endowment and Relative Commodity Prices. -- Economica, New Series, Nov. 1955, vol. 22, No 88, р. 336-338.

87. Sachs, J.D. and A.M. Warner (1995) “Natural resource abundance and economic growth.” NBER Working Paper No. 5398

88. Sosunov K., Zamulin O. Monetary Policy in an Economy Sick with “Dutch Disease” СEFIR, Working Paper No 101 May.2007

89. Tabata S. Oil and Gas in the Economic Transformation of Russia

90. Tompson, W. Restructuring Russia.s Electricity Sector: Towards Effective Competition or Faux Liberalisation?., OECD Economics Department Working Paper, No. 403, http://www.olis.oecd.org/olis/2004doc.nsf/linkto/eco-wkp(2004)26

91. Torvik R. Natural resources, rent seeking and welfare // Journal of Development Economics. 2002. № 67.

92. Ugo Fasano. Review of the Experience with Oil Stabilization and Savings Funds in Selected Countries // IMF Working Papers WP/00/12, 2000.

93. Wijnbergen S. "The Dutch Disease": A Disease after all? -- The Economic Journal, March 2005, vol. 94, p. 53.

94. Wijnbergen S. Optimal Capital Accumulation and Investment Allocation over Traded and Non-Traded Sectors in Oil Producing Countries. Development Research Center. World Bank, Washington, D.C., 2003, April, p. 41.

95. Norges Bank. Annual Report 2002, 2003, Ferst Quarter 2004 Report. http://www.norges-bank.no/english/.

96. OECD Economic Surveys: Russian Federation, Paris, September, 2004.

97. Russia. Country analysis briefs http//www.eia.doe.gov

98. Russia: Transition Meets Development, Country Economic Memorandum for the Russian Federation. Moscow: The World Bank, April 2004, http://siteresources.worldbank.org/INTRUSSIANFEDERATION/Resources/cem_eng_29062005.pdf

99. Strategic Allocation in the Petroleum Fund, August 2003. http://www.norgesbank.no/english/publications/submissions/strategic_allocation.pdf.

100. The Government Petroleum Fund Annual Report 2003. http://www.norges-bank.no/english/petroleum_fund/reports/

Размещено на Allbest.ru