Размещено на http://www.allbest.ru/

ДИПЛОМНА МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

за темою:

"Особливості та шляхи експортного розширення виробництва підприємства"

(за матеріалами ПАТ "Інтерпайп НТЗ")

Дніпропетровськ 2014

Анотація

Фурсова К.Д. "Особливості та шляхи експортного розширення виробництва підприємства ПАТ "Інтерпайп НТЗ"

У роботі проведене узагальнення сутності економічної ефективності експортної діяльності підприємств в Україні, виконаний аналіз експортної діяльності підприємства ПАТ "Інтерпайп НТЗ" у 2003-2013 рр. та економічна діагностика впливу ЗЕД на показники діяльності та фінансовий стан підприємства, ідентифіковані основні проблеми в ЗЕД підприємства та розроблені проектні пропозиції по покращанню ефективності ЗЕД, проведена оцінка стану охорони праці та організації заходів безпеки в надзвичайних ситуаціях на підприємстві.

В сучасних умовах політико-економічної переорієнтації географії експортної діяльності ПАТ "Інтерпайп НТЗ" з ринку Росії на ринки Європи, США та Близького Сходу розроблені та обґрунтовані пропозиції щодо доцільності маркетингової програми розширення експортного логістичного обслуговування замовників металопродукції ПАТ "Інтерпайп НТЗ" на Близькому Сході при переході з FOB-умов поставки металопродукції в порт України до CIF-умов поставки металопродукції в залізничних вагонах морськими поромами в порти Туреччини без перевантажень на території України та з отриманням додаткового прибутку за рахунок підвищення контрактної ціни продукції і, відповідно, "експортного" відшкодування ПДВ з бюджету.

Ключові слова: трубна металопродукція, колісна металопродукція, антидемпінгове мито, митні квоти на експортні поставки, торгівельні умови СОТ, логістика експорту, "експортне" відшкодування ПДВ.

Аннотация

Фурсова К.Д. "Особенности и пути экспортного расширения производства предприятия ПАТ "Интерпайп НТЗ"

В работе проведено обобщение сущности экономической эффективности экспортной деятельности предприятий в Украине, выполнен анализ экспортной деятельности предприятия ПАТ "Интерпайп НТЗ" в 2003-2013 гг. и экономическая диагностика влияния ЗЕД на показатели деятельности и финансовое состояние предприятия, идентифицированы основные проблемы в ЗЕД предприятия и разработаны проектные предложения по улучшению эффективности ЗЕД, проведена оценка состояния охраны труда и организации мер безопасности в чрезвычайных ситуациях на предприятии.

В современных условиях политико-экономической переориентации географии экспортной деятельности ПАТ "Интерпайп НТЗ" с рынка России на рынки Европы, США и Ближнего Востока разработаны и обоснованы предложения относительно целесообразности маркетинговой программы расширения экспортного логистического обслуживания заказчиков металлопродукции ПАТ "Интерпайп НТЗ" на Ближнем Востоке при переходе с FOB-условий поставки металлопродукции в порт Украины к CIF-условиям поставки металлопродукции в железнодорожных вагонах морскими паромами в порты Турции без перегрузки на территории Украины и с получением дополнительной прибыли за счет повышения контрактной цены продукции и, соответственно, "экспортного" возмещения НДС из бюджета.

Ключевые слова: трубная металлопродукция, колесная металлопродукция, антидемпинговая пошлина, таможенные квоты на экспортные поставки, торговые условия ВТО, логистика экспорта, "экспортное" возмещение НДС.

Summary

Fursova K.D. "Features and export expansion ways of the enterprise PLP "Interpipe NTPR".

In this work generalizes the essence of economic export performance the enterprises in Ukraine, the analysis of the export business enterprise PLP "Interpipe NTRP" in 2003-2013 years and economic diagnostics foreign economic activity (FEA) influence on performance and financial condition of the enterprise, the main problems identified in the FEA of the enterprise and develop a project suggestions for improving the effectiveness of FEA, assessment of occupational safety and organization security measures in emergency situations in the enterprise.

In modern conditions of political and economic reorientation geography the export activity of PLP "Interpipe NTRP" from the Russian market to markets in Europe, USA and the Middle East developed and substantiated proposals on the feasibility of a marketing program to expand export logistics customer service metal PLP "Interpipe NTRP" in the Middle East during the transition with FOB- conditions steel supply in the Ukrainian port to the CIF-conditions for supply of railway wagons by ferries in Turkish ports without overloading on the territory of Ukraine and to obtain additional revenue by increasing the contract price of the product and, therefore, "export" VAT refund from the budget.

Keywords: Metal pipe, metal wheel, anti-dumping duties, customs export quotas, trading conditions WTO, export logistics, "export" VAT refund.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи експортного розширення виробництва підприємством

1.1 Сутність експортного розширення виробництва на підприємстві

1.2 Аналіз конкурентоспроможності експортної продукції підприємства на світовому ринку

1.3 Методи аналізу ефективності розширення експортної діяльності підприємства

Розділ 2. Аналіз експортної діяльності ПАТ "Інтерпайп НТЗ"

2.1 Характеристика діяльності підприємства ПАТ "Інтерпайп НТЗ"

2.2 Динаміка показників фінансової діяльності ПАТ "Інтерпайп НТЗ"

2.3 Динаміка асортименту та географічної структури експортних поставок продукції ПАТ "Інтерпайп НТЗ"

2.4 Економічний аналіз експортної діяльності ПАТ "Інтерпайп НТЗ"

2.5 Основні проблеми в реалізації експортної політики ПАТ "Інтерпайп НТЗ"

Розділ 3. Шляхи експортного розширення виробництва в ПАТ "Інтерпайп НТЗ"

3.1 Стратегія розширення експортних поставок продукції ПАТ "Інтерпайп НТЗ" в райони Близького Сходу

3.2 Сутність проекту "залізнично-поромного" шляху поставок продукції ПАТ "Інтерпайп НТЗ" в райони Близького Сходу через Туреччину

3.3 Оцінка ефективності та прибутковості експорту металопродукції ПАТ "Інтерпайп НТЗ" через Туреччину

Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

4.1 Організація охорони праці в фінансово-економічній службі ПАТ "Інтерпайп НТЗ"

4.2 Безпека в надзвичайних ситуаціях в ПАТ "Інтерпайп НТЗ"

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Активна зовнішньоекономічна діяльність виступає одним з основних факторів ринкової трансформації економіки, підвищення її ефективності та конкурентоспроможності. Формування та розвиток експортного потенціалу, збільшення його обсягів та становлення збалансованої товарної структури відносяться до ключових пріоритетних напрямів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Актуальність теми дипломного дослідження полягає в тому, що процес ведення бізнесу на зарубіжних ринках істотно відрізняється від управління діяльністю підприємства у вітчизняному економічному середовищі України. Конкурентний тиск міжнародного ринку металопрокату та впровадження розвинутими державами світу політико-економічних заходів захисту своїх вітчизняних виробників вимагає від експортно-орієнтованих підприємств України пошуку нових ринків та розробки детальної стратегії експорту.

Проблеми, пов'язані з процесом формування експортного потенціалу, не є новими і виникали вони на різних етапах економічного розвитку багатьох країн світу. Та останнім часом дане питання стає все більш актуальним і набуває все більшого розголосу, а викликано це поширенням процесів глобалізації національних економік, що охопили майже всі країни світу.

Теоретико-методологічні та практичні аспекти аналізу, формування та використання експортного потенціалу розглядались в працях провідних зарубіжних та вітчизняних вчених, а саме Андріанова В.Д., Сейфуллаєвої М.Е., Бахрамова Ю.М., Діденко Н.І., Зав`ялова Н.І., Савицького П.І., Шагалова Г.А., Мазаракі А.А., Кириченка О.О., Крушницької Г.Б., Ломаченко Т.І., Маштабея В.Я., Кутідзе Л.С., Афанасьєва К.М. та інших.

Проблема розробки та запровадження експортних стратегій сьогодні активно вивчається як вітчизняними, так і зарубіжними вченими. Значення стратегічного планування у ЗЕД у своїх роботах досліджували З.Н. Бочаєва,

І.В. Бураковський, А.І. Кредісова, А.А. Мазаракі, Т.М. Циганкової, Т.М. Мельник, Ю.В. Яковець. Вивченню сутності експортної стратегії як економічної категорії приділено увагу у доробках В.Г. Андрійчука, Б. Оліна, В.Р. Сіденка, А.С. Філіпенка, Д.В Шевельова.

Проблема розширення експортних можливостей та розвитку експортного потенціалу промислових підприємств є складною і різновекторною. Її вирішення вимагає системного підходу до вдосконалення управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства і здійснення комплексу організаційно-економічних, управлінських і техніко-технологічних заходів, що сприятимуть посиленню конкурентних переваг підприємства на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - це складна сукупність управлінських відносин, що виникають у сфері зовнішньоекономічної діяльності у зв'язку з плануванням, організацією, керівництвом і контролем виконання конкретних міжнародних ділових операцій на різноманітних рівнях управління бізнесом, головним чином на підприємствах.

Об'єкт магістерського дослідження - металургійне підприємство ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (м. Дніпропетровськ).

Предмет магістерського дослідження - експортна діяльність ПАТ "Інтерпайп НТЗ".

Мета магістерського дослідження - розробка пропозицій по покращанню ефективності експортної діяльності металургійного підприємства ПАТ "Інтерпайп НТЗ" за рахунок переорієнтації ринків збуту продукції з Росії на країни Близького Сходу та Африки (Середземномор'я), а також за рахунок впровадження безперевантажувальних логістичних схем експортної поставки продукції "завод - споживач".

Основними завданнями дипломного дослідження були:

– проведення теоретичного аналізу сутності економічної ефективності експортної діяльності підприємств в Україні;

– виконання аналізу експортної діяльності підприємства ПАТ "Інтерпайп НТЗ" у 2003-2013 рр. та економічної діагностики впливу ЗЕД на показники діяльності та фінансовий стан підприємства;

– ідентифікація основних проблем в ЗЕД підприємства ПАТ "Інтерпайп НТЗ" та розробка проектних пропозицій по покращанню ефективності його ЗЕД;

– оцінка стану охорони праці та організації заходів безпеки в надзвичайних ситуаціях на підприємстві.

Методами дослідження дипломної роботи є сукупність загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, серед яких необхідно виділити такі: методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції - для дослідження економічної природи експортної діяльності підприємств; системний підхід - для визначення характерних ознак експортної діяльності підприємств; метод системно-структурного аналізу та економіко-статистичний метод - для аналізу сучасного стану експорту трубної продукції підприємствами - експортерами в Україні; метод економіко-математичного моделювання - для побудови моделей проектів покращання експортної діяльності підприємства.

Інформаційними джерелами дипломного дослідження були матеріали щорічних фінансово-економічних звітів ПАТ "Інтерпайп НТЗ" за 2003-2013 рр., інформація офіційних Інтернет-сайтів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, а також Державної служби статистики України, монографічні дослідження, а також публікації українських та зарубіжних учених, інформація мережі Інтернет.

Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в обґрунтуванні доцільності маркетингової програми розширення експортного логістичного обслуговування замовників металопродукції ПАТ "Інтерпайп НТЗ" на Близькому Сході при переході з FOB-умов поставки металопродукції в порт України до CIF-умов поставки металопродукції в залізничних вагонах морськими поромами в порт Туреччини без перевантажень на території України та з отриманням додаткового прибутку за рахунок підвищення контрактної ціни продукції і, відповідно, "експортного" відшкодування ПДВ з бюджету.

Практична цінність отриманих результатів роботи полягає в проведенні послідовного аналізу діяльності і проблемних змін в фінансовому стані ПАТ "Інтерпайп НТЗ" та наданні пропозицій по переорієнтації географії експортної діяльності з ринку Росії за рахунок вільного виходу в умовах СОТ на ринки Європи, США та Близького Сходу з новою експортною продукцією - виробами з прецензійно-чистого металу нового електросталеплавильного цеху підприємства, працюючого виключно на металобрухті та чугунно-сталевій сировині металургійних заводів України, що знизить імпортну залежність від продукції російських металургійних заводів.

Апробація результатів магістерського дослідження проведена публікацією тез доповіді та в виступі на науково-практичній конференції Дніпропетровського університету ім. Альфреда Нобеля у 2014 р.

Дипломна робота складається з вступу, 4 розділів, висновків та списку використаних джерел. Робота представлена на 104 стор., 14 рис., 10 табл., список використаних джерел містить 114 найменувань, 5 додатків на 25 стор.

Розділ 1. Теоретичні основи експортного розширення виробництва підприємством

1.1 Сутність експортного розширення виробництва на підприємстві

Проблема розробки експортних стратегій є відносно новою як для вітчизняного бізнесу, так і для економічної науки. На українських підприємствах досі не сформовано традиції стратегічного планування експортної діяльності, що пояснюється необхідністю глибинної трансформації культури господарювання протягом тривалого часу. Тим не менш, у вітчизняній літературі проблемі розробки експортної стратегії приділяється значна увага, через що на сьогодні не існує єдиного тлумачення її сутності.

Так, на думку Рокочі В.В. експортна стратегія - це довгостроковий курс експортної діяльності, що містить комплекс завдань з розвитку власне комерційної, а також інвестиційної, науково-технічної, виробничої та сервісної діяльності з зарубіжними партнерами та систему заходів, направлених на вирішення поставлених завдань [72, с.74].

Б. Олін визначає експортну стратегію як основоположну програму дій, у якій визначаються пріоритетні напрями діяльності підприємства на зовнішньому ринку з врахуванням наявних у нього ресурсів та вимог ринку [49, с.102].

У роботі Шевельова Д.В. стратегію експорту підприємства визначено як комплекс дій, спрямований на поглиблення та розширення експортної діяльності з метою більш повного задоволення економічних та соціальних потреб даного бізнесу поряд з додержанням загальнодержавних інтересів [81, с.38]. Дане визначення є одним з найзмістовніших, оскільки підкреслює виключну роль обґрунтованої експортної діяльності у забезпеченні загальнодержавного добробуту.

На думку Босак А.О., експортна стратегія - це процес розгляду альтернативних варіантів у сфері експорту, що належать до довгострокових цілей, та їх обґрунтування для прийняття рішень [3, с.137]. Дане тлумачення більшою мірою підходить для визначення стратегічного планування, проте наголошує на доцільності безперервності даного процесу, що є його безперечною перевагою.

Визначення експортної стратегії як управлінського процесу зі створення та підтримки стратегічної відповідності між цілями підприємства у сфері експорту та його потенційними можливостями наведено у Котелкина С.В. [31, с.22].

Складність теоретичного узагальнення сутності експортної стратегії полягає у відсутності універсальних вимог щодо її змісту, оскільки останній значною мірою визначається розмірами та напрямом діяльності підприємства, що її реалізує. Проте мінливість зовнішнього середовища, відчутна міжнародна конкуренція та орієнтація на зовнішні ринки посилюють актуальність стратегічного управління зовнішньоекономічною діяльністю на підприємствах усіх сфер діяльності.

Експортний потенціал притаманний економічним суб'єктам усіх рівнів - підприємство, галузь, регіон всередині країни, національна економіка, угруповання кількох держав, - які реалізують цей потенціал шляхом розвитку зовнішньої торгівлі, передусім, експорту.

Експортний потенціал підприємства визначається багатьма складовими, що характеризують різні сторони його функціонування. В цілому діяльність підприємства у зовнішньоекономічній сфері складається із взаємопов'язаних процесів, кожний з яких при визначенні експортного потенціалу розглядається окремо. В свою чергу результати дій цих процесів утворюються в наслідок не лише тільки їх функціонування, але і їх взаємодії між собою та ланками зовнішнього середовища.

Експортний потенціал характеризується кількісним, якісним, структурним станом наявних у суб'єкта ресурсів (виробничих, фінансових, трудових і т.д.); їхнім взаємозв'язком і взаємоузгодженням; можливістю у визначений часовий термін мобілізувати резерви для досягнення поставлених цілей; можливістю збільшення й удосконалювання всіх складових експортного потенціалу та їхніх сполучних ланок. Окрім цього дефініція "експортний потенціал" на рівні підприємства містить три рівня зв'язків та відносин: по-перше, зв'язки і відносини, які відображають минуле як сукупність наявних властивостей, накопичених в результаті розвитку підприємства; по-друге, зв'язки і відносини, які характеризують сучасне, тобто усі можливості (здатності), які реально можуть бути реалізовані у процесі експортної діяльності; по-третє, зв'язки і відносини, які зорієнтовані на майбутнє та дозволяють в процесі експортної діяльності не лише реалізовувати наявні можливості, але і відтворити нові можливості як додаткові сили підприємства.

Також експортний потенціал, безпосередньо підприємства, визначається як готовність, спроможність підприємства здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, зокрема експортну діяльність, яка полягає у виході на цільові зовнішні ринки збуту. Експортний потенціал є основою для розробки стратегії виходу підприємства на зовнішній ринок. Отже, фактори, які впливають на розвиток експортного потенціалу також опосередковано впливають і визначають процедуру формування стратегії виходу підприємства на зовнішній ринок та рівень репрезентативності підприємства на зовнішньому ринку [40, с.33].

До найбільш значимих факторів розвитку експортного потенціалу доцільно віднести наступні [70, с.102]:

- організація управління підприємством;

- інформаційне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності;

- планування експортного виробництва;

- облік та аналіз експортних поставок;

- кадровий менеджмент.

Взаємозв'язок факторів розвитку експортного потенціалу та результатів діяльності підприємства на зовнішньому ринку проілюстрований на рис. 1.1.

Всі зазначені фактори є системоутворюючими, тобто вони формують експортний потенціал підприємства, і взаємозалежними, тобто вони об'єднані єдиною метою - забезпечити розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Рис. 1.1. Взаємозв'язок розвитку експортного потенціалу та результатів діяльності промислового підприємства на зовнішньому ринку [79]

До основних елементів підвищення конкурентоспроможності підприємства, що здійснює стратегію розвитку експорту можна віднести наступні [80, с.47]:

- реалізація програми технічного переозброєння підприємства за рахунок технічних та технологічних, реконструктивно-капітальних заходів;

- зміна структури товарної продукції з метою збільшення питомої ваги випуску рентабельної продукції;

- зниження питомої ваги бартерних операцій і взаємозаліків;

- формування надійних схем забезпечення підприємства сировиною;

- розробка заходів мінімізації негативного впливу зміни цін на внутрішньому та зовнішньому ринках;

- оновлення стану обслуговуючих та ремонтних служб у відповідності з виробництвом та реалізацією експортної продукції.

Крім перерахованих основних напрямків підвищення ефективності системи управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства велика увага повинна бути приділена оцінці ризиків і формуванню системи безпеки підприємства, удосконаленню методів розробки бізнес-планів, формуванню способів залучення іноземних інвестицій, методикам оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства [79, с.82].

В сучасних умовах динамізації науково-технічного прогресу необхідною вимогою формування реальної основи експортного потенціалу, є підвищення рівня прогресивності його структурних елементів. Можна вважати, що високий організаційно-технічний рівень експортного потенціалу дозволяє, з одного боку, впроваджувати прогресивні структуроутворюючи елементи, а з іншого боку, розширює діапазон гіпотетичного аспекту. Також характерною рисою експортного потенціалу є його перспективність.

В умовах побудови і розвитку інформаційного суспільства одним і ключових факторів розвитку експортного потенціалу промислового підприємства є використання інформаційних технологій. Зростаючі потоки інформації як всередині підприємства, так і ззовні, вимагають її оперативної обробки для адекватного подальшого використання. Для цього підприємство має бути забезпечене відповідною технічною базою і підготовленими спеціалістами.

Питання розробки стратегії та оцінки економічної ефективності ЗЕД підприємства висвітлені в роботах зарубіжних та вітчизняних науковців. Проблемами ефективності ЗЕД займаються такі вчені:

- Миролюбова Т.В., яка запропонувала методику розрахунку ефективності ЗЕД, що представляє собою сукупність таких показників, як абсолютна ефективність експорту, економічна ефективність реалізації експортних товарів на зовнішньому ринку, ефективність використання виробничих та оборотних фондів при експорті [43, с.14];

- Яковлєв А. І., який розробив систему оцінки ефективності для агентів міжнародного бізнесу та дав визначення коефіцієнту кредитного впливу [84, с.17];

- Дем'яненко А.Г. запропонував використання кількісних показників при оцінці ЗЕД підприємства, що допоможе більш докладно простежити вплив кожного фактору на ефективність ЗЕД [14, с.16].

В зарубіжній економічній літературі існує цілий ряд концепцій, які обґрунтовують конкурентні стратегії підприємства, характеризують чинники, які знаходяться в основі формування стійкої конкурентної позиції підприємства на ринку, визначають методи, інструменти, механізми, за допомогою яких підприємства досягають конкурентних переваг на ринку. Серед числа економістів, що проводили дослідження в цій області, слід назвати М. Портера, Г. Саймона, До. Еклунда, Р. Мінцберга [4].

Концепція збалансованої системи показників (ЗСП) була розроблена Робертом С. Капланом [24]. Стосовно ЗЕД підприємства схематично цю систему можна представити наступним чином (рис. 1.2):



Рис. 1.2. Впровадження ЗСП у формування стратегії ЗЕД підприємства [24]

Треба згрупувати всі показники діяльності підприємства за їх функціональною належністю, визначити цілі та завдання кожного підрозділу та низку заходів, необхідних для досягнення основної мети. Цю систему можна застосовувати для комплексного аналізу та контролінгу ЗЕД підприємства.

Так, до фінансово-економічних чинників можна віднести ефективність ЗЕД, собівартість реалізованої продукції, рентабельність продажів на зовнішньому ринку, прибуток від ЗЕД, транспортні, податкові та митні платежі, способи платежів та форми розрахунків за експортно-імпортними операціями.

Клієнтський аспект на зовнішніх ринках передбачає такі показники, як доля ринку та доля споживача, розширення та збереження клієнтської бази, ступінь задоволення потреб споживача. Внутрішні бізнес-процеси суб'єкту ЗЕД потребують зниження затрат/збільшення прибутку, удосконалення інноваційного та операційного процесів на підприємстві .

Навчання та розвиток у транснаціональному середовищі - створення необхідної інфраструктури, яка здатна забезпечити досягнення цілей трьох інших аспектів. В цьому напрямку треба перш за все приділити увагу можливостям робітників та можливостям наявних інформаційних систем.

На рис. 1.3 представлена модель розробки стратегії ЗЕД на засадах використання збалансованої системи показників [24].

Рис. 1.3. Модель розробки ЗЕД підприємства на засадах ЗСП [24]

Одним із засобів досягнення основної мети - економічного зростання підприємства в довгостроковій перспективі - є підвищення ефективності ЗЕД підприємства. Для забезпечення конкурентоспроможності підприємства на зовнішньому ринку потрібна стратегія зовнішньоекономічної діяльності, тобто єдиний напрямок, який буде враховувати внутрішні можливості підприємства та ринкові умови, в яких йому доводиться функціонувати.

Для розробки стратегії необхідний комплексний аналіз діяльності підприємства. По-перше, треба провести комплексний аналіз ефективності ЗЕД на засадах фінансово-економічного аналізу та складання матриці SWOT та згрупувати економічні показники в ЗСП, що чітко виявить внутрішні можливості підприємства.

По-друге, необхідно провести аналіз зовнішнього середовища, який включає в себе оцінку постачальників, конкурентів та споживачів, а також аналіз пропонованих підприємством та конкурентами товарів з метою виявлення стадії життєвого циклу товару та можливості його заміни. Цей аналіз проводиться на засадах складання карти стратегічних груп для визначення положення підприємства серед конкурентів та напрямку його розвитку в наявному конкурентному середовищі. Також необхідні проведення маркетингового дослідження ринку з метою виявлення переваг споживачів та оцінка постачальників для визначення якості сировини та рівня цін на неї в даній галузі.

По-третє, для визначення ринку привабливості зовнішньоекономічної діяльності підприємства доцільно провести матричний аналіз. При проведенні матричного аналізу ЗЕД підприємства найчастіше використовуються такі матриці: матриця BCG - аналіз темпів зростання та частки ринку; матриця GE - аналіз порівняльної привабливості ринку та конкурентоспроможності; матриця ADL - аналіз життєвого циклу галузі та відносного положення на ринку; матриця Shell/DPM - аналіз привабливості ресурсоємної галузі в залежності від конкурентоспроможності.

Після проведення аналізу економічної діяльності підприємства складається список стратегічних альтернатив, тобто система стратегій в із розрахунком вірогідності їх запровадження щодо досягнення загальної мети.

Основні види стратегій міжнародного бізнесу поділяються на 5 основних груп, в залежності від наявності у підприємства конкурентних переваг, завдяки яким воно зможе досягти стабільного положення на ринку. До них відносяться: стратегії формування ресурсно-факторних переваг; стратегії формування технологічних переваг, стратегії формування інноваційних переваг, стратегії формування змішаних переваг, стратегії формування глобальних конкурентних переваг [82, с.55].

Таким чином, визначається спочатку вид стратегії міжнародного бізнесу підприємства, а потім в межах цього виду формується список конкурентних стратегій, з якого вибирається найбільш прийнятна. Після цього потрібно оцінити стратегію та визначити, чи відповідає вона запланованим показникам. Якщо так - запроваджувати її на функціональних рівнях та проводити постійний контроль за її виконанням для забезпечення найвищого результату. Для більш ефективної реалізації обраної стратегії необхідно розділити діяльність підприємства на основні та допоміжні процеси та найбільшу увагу приділити саме основній діяльності, поступово адаптуючи стратегію в маркетинговому, виробничому відділах та в сервісному обслуговуванні, що забезпечить повніший контроль за її реалізацією. Допоміжні процеси більш гнучкі і вони самі в процесі реалізації загальної стратегії будуть змінюватися згідно обраному напрямку. Якщо в процесі оцінки виявиться, що обрана стратегія не відповідає запланованим показникам, - зі списку конкурентних стратегій треба обрати найбільш прийнятну та оцінити її. Такий цикл допомагає вибрати найбільш оптимальний шлях розвитку ЗЕД підприємства.

Після впровадження обраної стратегії необхідний постійний контроль за поточною ситуацією внутрішнього та зовнішнього середовища для забезпечення своєчасного реагування на будь-яку зміну з метою адаптації стратегії розвитку ЗЕД до нових умов господарювання.

1.2 Аналіз конкурентоспроможності експортної продукції підприємства на світовому ринку

Передумовою прийняття рішення про організацію орієнтованого на експорт виробництва, про вихід підприємства на зовнішній ринок, а також умовою правильного оформлення зовнішньоекономічних контрактів є оцінка конкурентоспроможності експортної продукції.

Конкурентоспроможність експортної продукції - це сукупність споживчих властивостей призначеного для експорту товару, яка відрізняє його від товару конкурента за ступенем відповідності конкретним потребам з урахуванням витрат на їх задоволення.

Існують такі умови конкурентоспроможності товару [42, с.67]:

- нормативні, які визначають відповідність вимогам стандарті в, технічних умов, міжнародних конвенцій, угод та правил;

- споживні, які визначають відповідність споживчих параметрів або характеристик товару споживчим параметрам потреби покупця;

- економічні, які визначають відповідність вартісних характеристик товару вимогам вигідності його придбання та використання.

Критерієм конкурентоспроможності товару виступає відношення корисного ефекту використання товару до ціни споживання, тобто до сумарних затрат на придбання та експлуатацію товару.

Експортер за інших рівних умов прагне збільшити це співвідношення з метою зростання конкурентоспроможності продукції, але без шкоди прибутковості виробництва та реалізації своєї продукції на конкретному ринку.

Загальною тенденцією на світових ринках машинотехнічної продукції є відносне зниження ролі цінової конкуренції та підвищення значення нецінової (товарної) конкуренції.

Для підприємств, які використовують у конкурентній боротьбі методи цінової конкуренції, реальні можливості підвищення конкурентоспроможності експортних товарів за рахунок зниження цін залежать від таких факторів [1, с.42]:

- можливості удосконалення процесів виробництва;

- можливості використання дешевшої сировини, матеріалів, комплектувальних виробів;

- структури ціни споживання (частка контрактної ціни у ціні споживання);

- еластичності попиту на товар (зміни попиту на товар, що випливає з умов торгівлі).

Використання методів цінової конкуренції часто має тимчасовий характер, тобто здійснюється на певних стадіях життєвого циклу товару, зазвичай на стадії проникнення на ринок та на стадії зрілості.

До факторів підвищення конкурентоспроможності товару в умовах нецінової конкуренції належать [1, с.43]:

- удосконалення споживчих властивостей та підвищення якості продукції;

- своєчасне створення збутової мережі;

- створення ефективної системи обслуговування споживачів;

- надання супутніх послуг;

- кредитування експорту;

- стимулювання попиту за допомогою диференціації товару, реклами, використання торгової марки, належного упакування тощо.

Отже, підвищення конкурентоспроможності товару може бути досягнуто за рахунок заходів як у сфері виробництва продукції, так і у сфері обігу.

Для систематизації й аналізу зовнішньоекономічної діяльності виробничо-економічних систем, що функціонують у ринкових, тобто в умовах, що змінюються, реалізації цілей свого існування й розвитку, доцільно виділити визначальні складові (домінанти), що роблять вплив на систему зовнішньоекономічної діяльності підприємств [25, с.63].

Домінанти зовнішньоекономічної діяльності підприємства визначаються насамперед стратегічними й тактичними цілями функціонування підприємства, які в окремо взяті періоди часу найчастіше не збігаються.

Стратегічні домінанти це складові, які визначають вплив на систему зовнішньоекономічної діяльності підприємства при реалізації стратегічних цілей його функціонування, а тактичні домінанти це основні складові, які визначають вплив на систему зовнішньоекономічної діяльності підприємства при реалізації тактичних цілей його функціонування. Таким чином, стратегічні домінанти впливають на досягнення довгострокових цілей зовнішньоекономічної діяльності підприємства, а тактичні короткострокових цілей. У свою чергу, стратегічні й тактичні домінанти зовнішньоекономічної діяльності визначаються впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів, які здійснюють вплив на функціонування підприємства.

До зовнішніх факторів, що визначають стратегічні й тактичні домінанти зовнішньоекономічної діяльності підприємства, відносяться [25, с.69]:

- зовнішньоекономічна політика держави експортера;

- світова господарська ситуація;

- політична, економічна й маркетингова ситуація в країнах, що входять у зони зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Основною особливістю зовнішніх факторів є їхня інваріантність стосовно стратегічної й тактичної діяльності підприємства. Порушення інваріантності, тобто надання впливу на структуру й ступінь впливу зовнішніх факторів пов'язані з великими витратами підприємства й під силу тільки наймогутнішим виробничо-економічним системам, підтримуваним протекціоністською політикою держави.

До внутрішніх факторів, що визначають стратегічні й тактичні домінанти зовнішньоекономічної діяльності підприємства, відносяться [25, с.72]:

- організаційна структура підприємства;

- інформаційне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності підприємства (якість інформації, швидкість одержання інформації);

- якість макроекономічного аналізу ситуації в країні експортері;

- здатність до якісного аналізу кон'юнктури ринків товарів, що дозволяє вчасно й ефективно задовольняти виявлені потреби в продукції, послугах;

- здатність до ефективної виробничої диверсифікованості;

- необхідний рівень адаптивних якостей, що дозволяють гнучко реагувати на зміни зовнішнього ринку (технологічна, ресурсна, організаційна гнучкість підприємства, як виробничо-економічної системи);

- забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності товару, необхідного для існуючих і перспективних сегментів ринку;

- здатність виробничо-економічної системи в найбільш повнім і ефективному використанні наявних у розпорядженні й всіх видах ресурсів, що здобуваються для майбутнього виробництва;

- здатність забезпечення високоефективного функціонування підприємства за допомогою найбільш раціонального використання його інвестиційного потенціалу;

- організація чіткої синхронізації роботи організаційних, виробничих і транспортних ланок підприємства при виконанні експортних замовлень;

- принципи й форми роботи фахівців у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Зовнішні й внутрішні фактори формують домінанти зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Аналіз перерахованих вище факторів дозволяє визначити загальну структуру для стратегічних і тактичних домінант зовнішньоекономічної діяльності підприємства, яка включає наступні складові [22, с.122]:

1. Потенціал закордонного ринку. Ця складова насамперед характеризується обсягами можливих продажів підприємствами експортерами, а також показниками темпу зміни ємності закордонного ринку.

2. Зовнішньоекономічна політика країн-експортерів і країн-імпортерів. Ця складова характеризується параметрами експортно-імпортних бар'єрів, законодавчим середовищем, політичними факторами.

3. Конкурентна перевага підприємства, що визначається факторами, які сформувалися в країні базування підприємства й віддзеркалює продуктивність використання всіх видів ресурсів. Продуктивність використання ресурсів прямо зв'язана зі зниженням витрат виробництва, з одного боку, і зі збільшенням адаптивних якостей функціонування підприємства, з іншої сторони.

4. Система, що забезпечує можливість своєчасного й адекватного відбиття ситуацій, що складаються на зовнішньому ринку. Ця система включає сканування й моніторинг зовнішнього ринку, а також прогноз ситуацій, що складаються.

5. Система синхронізації роботи всіх ланок підприємства по забезпеченню ефективності виконання експортних функцій. Ця складова є специфічною й характерна для виробників експортерів, що є великими промисловими комплексами. Виконання експортного замовлення, як правило, пов'язане із чітким виконанням і погодженням графіків виробництва, формування, транспортування й доставки точно в строк експортних партій продукції.

З метою оцінки власних потенційних можливостей в конкурентній боротьбі на зовнішньому ринку і розробки заходів підвищення конкурентоспроможності та забезпечення максимального прибутку, підприємству-експортеру необхідно проводити комплексний економічний аналіз виробничо-господарської діяльності в цілому і зовнішньоекономічної діяльності зокрема.

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства повинен містити в собі наступні складові [18, с.25]:

1. Оцінка рівня і якості виконання підприємством зобов'язань по контрактах з іноземними партнерами, дослідження ефективності, переваг і недоліків укладання контрактів і договорів.

2. Аналіз конкурентоспроможності підприємства та конкурентоспро-можності продукції і ринку збуту в зовнішньоекономічній діяльності.

3. Аналіз динаміки (розвитку) зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

4. Вивчення раціональності використання ресурсів з метою усунення небажаних відхилень від намічених завдань.

5. Аналітична оцінка виконання угод і виробничо-фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності. Виявлення чинників, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи підприємства.

6. Оцінка результатів господарської діяльності за попередні та поточний роки.

7. Аналіз фінансового стану підприємства.

В будь-якому випадку головна мета такого аналізу - підвищення ефективності функціонування даного суб'єкту господарювання і пошук резервів такого зростання. Після проведення аналізу економічної діяльності підприємства складається список стратегічних альтернатив, тобто система стратегій із розрахунком вірогідності їх запровадження щодо досягнення загальної мети.

Для забезпечення всебічного моніторингу ефективності реалізації зовнішньоекономічної стратегії можна використовувати концепцію збалансованих показників Р. Каплана і Д. Нортона [24], яку в умовах нестабільності економічного росту доцільно доповнити елементами діагностики системи управління ризиками та інвестиційними капіталовкладеннями (рис. 1.4).



Рис. 1.4. Модель оцінки ефективності реалізації зовнішньоекономічної стратегії підприємства [24]

Використання такої методики результативності управління підприємством передбачає оцінку поточних показників за такими перспективними напрямками:

1) виробничий процес (собівартість реалізованої продукції, рентабельність продажів, транспортні, податкові витрати і т.п.);

2) інвестиції (дослідження, планування та розробка проектів підприємства);

3) інновації (удосконалення інноваційного та операційного процесів на підприємстві);

4) маркетинговий аспект (частка ринку, розширення та збереження клієнтської бази, рівень задоволення потреб споживача);

5) персонал (можливості робітників і можливості застосування інформаційних систем);

6) ризики (оцінка та мінімізація можливих ризиків) [4].

Сучасні швейцарські та німецькі економісти, які багато уваги приділяють розробці концепції факторів успіху підприємства на зовнішньоекономічному ринку, поділяють всі реалізовані певною фірмою ключові фактори успіху на дві групи: стратегічні фактори успіху та ключові компетенції [49, с.36].

Перша група - стратегічні фактори успіху - включає реалізовані фактори успіху, які мають ринкове походження і безпосередньо сприймаються клієнтом. З цього визначення можна побачити, що слово "стратегічні" не відповідає тому змісту, який вкладають ці автори у наведене поняття. Тому більш коректним є назвати першу групу чинників "ринковими" факторами успіху. Прикладами ринкових факторів успіху можуть бути: якість продукції, додаткові послуги, ціна, завдяки яким споживачі отримують для себе додаткову корисність.

Друга група - ключові компетенції - являють собою сукупність навичок і технологій, яка базується на явних та прихованих знаннях, забезпечує формування цінностей у системі клієнта, є оригінальною по відношенню до конкурентів і відкриває доступ до нових ринків. Їх складно імітувати та передавати. Ресурси фірми приймають форму ключових компетенцій, якщо відбір і комбінація ресурсів здійснюється краще, оригінальніше, швидше за конкурентів. Ключові компетенції повинні стабільно забезпечувати конкурентні переваги та ресурсну асиметрію відносно ринкових суперників. Можливість відтворення конкурентами ключової компетенції веде до її знецінення.

Виділяють також наступні рівні компетенції [49, с. 55]:

1) окремих індивідів (професійні компетенції);

2) ролей, що виконують члени компанії в проектних й інших групах у процесі господарської діяльності (рольові компетенції)

3) здійснення певних функцій у процесі виробництва та реалізації продукції (функціональні компетенції);

4) взаємопов'язаний набір навичок, здібностей та технологій, який забезпечує унікальність підприємства у певній галузі чи сфері та може застосовуватись у багатьох видах бізнесу (ключові компетенції).

Аналіз підходів до класифікації конкурентних переваг дає можливість зробити висновок, що найбільш прийнятною як з наукової, так і з практичної точки зору є класифікація конкурентних переваг фірми за шістьма критеріями: відношенням до системи (підприємства); сферою прояву; джерелами створення та можливістю імітації; тривалістю дії; місцем формування; видом ефекту, який отримує підприємство від реалізації переваги (табл. 1.1).

Запропонована класифікація охоплює більшість конкурентних переваг, які можуть бути сформовані на конкретному підприємстві. Для конкретного підприємства суттєве практичне значення має поділ конкурентних переваг за джерелами створення та стійкістю до конкурентного копіювання переваг:

1. "Низького рівня", які можуть бути легко досягнуті чи скопійовані конкурентами (використання дешевої робочої сили, забезпеченість широким спектром сировинних ресурсів тощо). Ці переваги базуються на вартості чи доступності факторів виробництва і не гарантують стабільного положення на ринку;

1. "Високого рівня", які є наслідком цілеспрямованої діяльності підприємства, як правило, пов'язані зі значними витратами і важко піддаються копіюванню (сучасна патентована технологія; спеціалізовані програми відтворення робочої сили високої кваліфікації; висока репутація підприємства, заснована на активній маркетинговій діяльності; наявність розгалуженої збутової мережі та мережі технічного обслуговування);

2. "Найвищого рівня", до яких відноситься постійна модернізація виробництва і видів діяльності, що супроводжується виснаженням конкурента, якщо він їх і досягає.

Крім характеру джерела конкурентної переваги на її стійкість впливає також кількість таких джерел. Чим складнішим і численнішим є набір джерел певної переваги фірми над конкурентами, тим менша імовірність копіювання та тривалішим буде термін відставання конкурентів. Визначальну роль відіграє також постійна модернізація всіх сфер діяльності підприємства, від поповнення та вдосконалення інструментарію маркетингових досліджень попиту до рівня якості та комплексності післяпродажного обслуговування клієнтів. Тобто для збереження переваг потрібні зміни, вдосконалення, нововведення.

Таблиця 1.1 Класифікація конкурентних переваг підприємства [75]

№	Ознака класифікації	Види переваг
1.	Відношення до системи (підприємства)	ь Зовнішні ь Внутрішні
2.	Сфера прояву	Конкурентні переваги, що створюються у сферах: ь постачання ь НДДКР ь виробництва ь реалізації ь сервісу та експлуатації
3.	Джерела створення та можливість імітації	ь конкурентні переваги "низького рівня" ь конкурентні переваги "високого рівня" ь конкурентні переваги "найвищого рівня"
4.	Тривалість дії	ь стратегічні переваги ь тактичні переваги
5.	Місце формування	Переваги, які формуються: ь на робочому місці ь в окремому підрозділі ь в організації в цілому
6.	Вид ефекту, який отримує підприємство від реалізації переваги	Конкурентні переваги, які дозволяють отримати: ь науково-технічний ефект ь економічний ефект ь соціальний ефект ь екологічний ефект

Основним показником конкурентноспроможності металопродукції ПАТ "Інтерпайп НТЗ" на світовому ринку є отримані сертифікати від міжнародних сертифікаційних центрів, які гарантують, що створена технологія виробництва та система керування якістю продукції на всіх етапах виготовлення та контролю відповідає міжнародним стандартам.

Сучасна створена системи керування якістю (СКЯ) в ПАТ "Інтерпайп НТЗ" заснована на вимогах наступних стандартів [115]:

- ISO 9001, ISO 9000:2005 " Системи керування якістю - Терміни й визначення", ISO 9001:2008 " Системи керування якістю - Вимоги", ISO 9004:2009 "Системи керування якістю - Основні напрямки здійснення вдосконалювання";

- ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ISO 9001:2009 " Системи керування якістю. Вимоги", ДСТУ ISO 9000:2007 " Системи керування якістю. Основні положення й словник термінів";

- API Specification Q1 (8-е видання, доповнення 1) "Специфікація на програми якості для нафтових, нафтохімічних і газова галузі промисловості";

- AAR Specification M-1003(1 серпня 2011 р.) "Технічні вимоги до забезпечення якості";

- IRIS (2-я редакція) "Міжнародний стандарт залізничної промисловості".

Підприємство сертифіковане на відповідність міжнародним стандартам:

- система керування якістю відповідає міжнародним стандартам ISO 9001 і API Q1;

- система керування навколишнім середовищем сертифікована згідно зі стандартом ISO 14001;

- трубна продукція сертифікована на відповідність міжнародним і національним стандартам API 5CT, API 5L, EN (DIN), ASTM, ДЕРЖСТАНДАРТ;

- колісна продукція відповідає вимогам міжнародних і міждержавних стандартів: UIC - Merkblatt 812-3V, 812-2V, sowie DB BN 918 277, AAR M 107, ДЕРЖСТАНДАРТ 10791;

Система керування якістю ВАТ "ИНТЕРПАЙП НТЗ" сертифікована:

- Технічною інспекцією TUV Rheinland Cert Gmbh на відповідність ISO 9001:2008 (№ 01 100 015094);

- у Системі УкрСЕПРО органом по сертифікації ГП " ВНИТИ-ТЕСТ" на відповідність ДСТУ ISO 9001:2009 (№ UA 2.019.04438-10);

- Органом по сертифікації систем якості й продукції Американського інституту нафти на відповідність API Q1 (№№ 5L-0289 і 5CT-0381);

- Органом по сертифікації систем якості й продукції Асоціації американських залізниць на відповідність AAR M-1003 (№QA-NTDU).

Наявність міжнародної сертифікації виробництва ПАТ "Інтерпайп НТЗ" після входження України в СОТ відкриває іноземні кордони країн - членів СОТ для безперешкодного експорту металопродукції.

Проведений маркетинговий аналіз конкурентного структурного розподілу світового ринку виробників сталевих труб в світі у 2008 та 2013 р. (рис. 1.5) показав, що:

- питома вага виробництва трубної продукції Китаю за 5 років зросла з рівня 37,5% у 2008 р. до рівня 46,5% у 2013 р.;

- питома вага виробництва трубної продукції України за 5 років зменшилась з рівня 1,91% у 2008 р. до рівня 1,48% у 2013 р.;

- питома вага виробництва трубної продукції Росії за 5 років зросла з рівня 6,24% у 2008 р. до рівня 7,37% у 2013 р..

Таким чином, на світовому ринку сталевих труб ПАТ "Інтерпайп НТЗ" займає частку не більше 1% та відчуває суттєву конкуренцію з боку заводів-виробників Китаю, Росії та Японії, які в сумі займають частку до 60% світового ринку сталевих труб.

На рис. А.1 - А.3 Додатку А наведені результати проведеного аналізу динаміки виробництва сталевих труб в Україні та Росії у 2005 - 2013 рр. та аналіз обсягів експорту трубної продукції з України.

Сумарна потужність вітчизняних трубних заводів перевищує 6 млн т готової продукції на рік, що значно перевищує внутрішнє споживання. Це визначає експортну орієнтованість галузі - Україна входить до першої десятки світових виробників сталевих труб (рис. 1.5 - 1.6). Обсяги продажів, а отже і виробництва більшості вітчизняних заводів визначаються експортом, оскільки внутрішній ринок споживає в останні 5 років тільки від 45% до 50% виготовленої в Україні трубної продукції (рис. А.3 Додатку А).

В той же час, найближчий конкурент і, одночасно, імпортер (рис. А.5 Додатку А) - Росія випускає в останні 5 років в 4 -5 разів більший обсяг трубної продукції, ніж Україна, але на експорт поставляється не більше 15 - 18% (1,6 - 1,9 млн. т) за великої внутрішньої потреби Росії в трубній продукції, яка частково покривається імпортом трубної продукції з України (рис. А.4 Додатку А). При цьому зростання обсягів власного випуску сталевих труб в Росії (рис. А.1 Додатку А) приводить до зниження обсягів імпорту труб з України у останні роки практично в два рази, що вимагає від виробників сталевих труб в Україні пошуку нових світових ринків експорту своєї продукції.

Рис. 1.5. Динаміка структурного розподілу світового ринку виробників сталевих труб в світі у 2008 (побудовано за даними [98])

Тим часом, в Україні в 2013 р. виробництво сталевих труб скоротилося на 20%, або на 400 тисяч тонн порівняно з 2012 роком - до 1,615 мільйона тонн (рис. А.2 Додатку А). В 2012 р. виробництво труб в Україні скоротилося в порівнянні з 2011 роком, на 9% - до 2,015 млн. тонн. За 2011 рік виробництво сталевих труб зросло відносно 2010 р. на 26% - до 2,222 млн. тонн.

Рис. 1.6. Динаміка структурного розподілу світового ринку виробників сталевих труб в світі у 2013 р. (побудовано за даними [98])

Найбільшими виробниками труб в країні 7 заводів України, динаміка виробництва трубної продукції на яких у 2007-2013 рр. наведена на рис. А.6 Додатку А:

а) Дніпропетровська область (5 заводів):

- "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод";

- "Інтерпайп Нікопольський завод Ніко-Тьюб";

- "Інтерпайп Новомосковський трубний завод";

- "Дніпропетровський трубний завод";

- "Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерна - Комінмет".

б) Донецька область (1 завод): "Харцизький трубний завод";

в) Луганська область (1 завод): "Луганський трубний завод";

Українські трубні підприємства 2013-го скоротили виробництво труб із чорних металів на 19,9% порівняно з 2012 роком (до рівня 1,61 млн. тонн).

Зокрема, у 2012 - 2013 р. різко знизив випуск труб Харцизький трубний завод (зварні прямошовні труби великого діаметру), що входить до групи "Метінвест" Ріната Ахметова, - з 630,5 тис.тонн у 2011 р. до 383,7 тис. тонн 2012 р. та до 255,2 тис. тонн у 2013 р..

Зменшився також випуск труб на підприємствах Віктора Пінчука: "Інтер-пайп-НТЗ" (з 418,6 тис. тонн у 2012 р. до 350,9 тис. тонн у 2013 р.); "Інтерпайп Ніко Тьюб" (з 431 тис. тонн у 2012 р. до 376,1 тис. тонн у 2013 р.); "Інтерпайп НМТЗ" (з 252,6 тис. тонн у 2012 р. до 226,7 тис. тонн у 2013 р.).