Зростання виробництва в 2013 р. зафіксовано на дніпропетровському заводі "Комінмет" (зі 197,5 тис. тонн до 222,3 тис. тонн труб). Також наростив випуск труб Маріупольський меткомбінат (ММК) ім. Ілліча - з 52,1 тис. тонн до 61,6 тис. тонн.

Із 1 серпня поточного р. відновив роботу реорганізований Луганський трубопрокатний завод (ЛТПЗ): за п'ять місяців він виробив 16,3 тис. тонн труб, тоді як ЛТЗ за січень-грудень 2012-го виготовив 124,4 тис. тонн труб.

Із грудня 2013-го після семимісячного простою відновив виробництво Дніпропетровський трубний завод (ДТЗ). За 2013 рік підприємство виробило 33 тис. тонн труб, тоді як за 2012-й - 78,7 тис. тонн.

На рис. А.7 Додатку А наведена динаміка змін структури обсягів випуску трубної продукції на основних заводах України у 2008 р. (докризовий рівень), 2011 р. (післякризове зростання виробництва) та 2013 р. (падіння виробництва за рахунок зниження та обмеження попиту). За конкурентоспроможним експортним асортиментом основними виробниками - експортерами трубної металопродукції по групі 7304 (труби з заліза або сталі) [93] в Україні є наступні металургійні заводи: ПАТ "Інтерпайп Україна" (труби стальні безшовні, труби стальні зварні діаметром до 1220 мм); Харцизський завод (прямозварні труби великого діаметру нафтового асортименту- 1400 мм).

1.3 Методи аналізу ефективності розширення експортної діяльності підприємства

експорт металопродукція маркетинговий логістичний

Для визначення ефективності експортно-імпортних операцій (табл. 1.2) необхідно на підприємстві організувати облік, що забезпечує отримання необхідної достовірної інформації про продаж (закупівлі) в абсолютному та натуральному вираженні, а також про витрати та доходи, пов'язані із реалізацією (закупкою) товарів на зовнішньому ринку в розрізі окремих держав.

Визначення економічної ефективності та ефекту експортної діяльності підприємства доцільно проводити в наступній послідовності (табл. 1.2 [84]):

1. Розрахунок беззбиткової зовнішньоторговельної ціни експортного товару (при відомих повних витратах відповідно до базисних умов постачання);

2. Розрахунок максимально прийнятних повних витрат на експорт товару відповідно до базисних умов постачання (при відомій зовнішньоторговельній ціні);

3. Розрахунок економічного ефекту товару;

4. Розрахунок економічної ефективності експорту товару.

При розрахунку показників ефективності експорту необхідно враховувати наступні умови:

а) собівартість та витрати за підготовку і організацію експорту продукції українським експортером зафіксовані в українській валюті;

б) контракту (митна) ціна за експортну продукцію зовнішньоторговельних операторів зафіксована у валюті імпортера або третіх країн;

в) законодавчими актами держави встановлене "експортне" відшкодування ПДВ в % від митної вартості експортованої продукції в еквіваленті національної валюти на момент фіксації експорту.

Таблиця 1.2 Система локальних показників оцінки ефективності ЗЕД підприємства [84]

Напрямок оцінювання	Локальні показники оцінки
1. Ринкова результативність експорту	Темпи росту частки підприємства на зарубіжному ринку
	Темпи росту частки експортної продукції у загальних обсягах виробництва
	Темпи росту обсягів реалізації продукції підприємства
2. Виробничо - технологічна ефективність	Темпи змін ритмічності виробництва
	Темпи скорочення обсягів запасів готової продукції
	Темпи змін фондовіддачі
3. Соціальна ефективність	Темпи росту продуктивності праці персоналу
	Темпи змін рівня оплати праці персоналу
	Темпи змін частки чисельності персоналу з найвищим рівнем кваліфікації
4. Фінансова результативність	Зміна рівня витрат на одиницю товарної продукції
	Рентабельність виробництва експортної продукції
	Рентабельність операційної діяльності
	Співвідношення рівня цін реалізації готової продукції на зовнішньому та національному ринках
5. Результативність маркетинго-збутової діяльності	Темпи росту витрат на збут
	Темпи росту оплати праці персоналу, задіяного в маркетингово-збутовій діяльності

Операційний прибуток ДPR експортера в національній валюті від здійснення продажу на експорт партії в Q т продукції за митною валютною ціною контракту Cвал за 1 т продукції становитиме:

(1.1)

де К(UAH/вал) - курс національної валюти до валюти контракту;

- заводська собівартість партії Q експортної продукції;

- витрати на транспортування та оформлення експорту

партії Q експортної продукції;

Чистий прибуток після оподаткування (з врахуванням податку на прибуток PPR) становитиме:

(1.2)

Рентабельність експортної операції по чистому прибутку після оподаткування відносно суми витрат собівартості та накладних витрат на експорт становитиме:

(1.3)

Якщо при експортній операції держава відшкодовує "експортний ПДВ" - 20% від митної вартості товару, з яких сплачується внутрішній ПДВ 20% від витрат на матеріальні витрати в собівартості (до 70% при експорті зернових), то загальна рентабельність експортної операції підвищиться до рівня:

(1.4)

Показники ефективності експортних угод доцільно використовувати при аналізі експортної діяльності підприємства за минулий період; обґрунтуванні окремих пропозицій про реалізацію товару; планування експортної діяльності на майбутній період.

Розділ 2. Аналіз експортної діяльності ПАТ "Інтерпайп НТЗ"

2.1 Характеристика діяльності підприємства ПАТ "Інтерпайп НТЗ"

В якості експортера трубної металопродукції ЗЕД - групи 7304 в дипломному проекті аналізується металургійне підприємство ПАТ "Інтерпайп НТЗ", м. Дніпропетровськ (http://ntrp.interpipe.biz/ru/company.html [90]).

ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" - є провідним підприємством України та спеціалізується на виробництві безшовних та зварних труб для видобутку та транспортування продуктів нафтогазодобувної галузі, труб спеціального призначення для машинобудування та енергетичної промисловості, труб спеціального призначення для використання в інших промислових сферах, а також коліс та бандажів для залізничного транспорту.

Продуктовий ряд [90]:

- для нафтогазової промисловості: безшовні обсадні труби діаметром 140-340 мм з товщиною стінки 6,4-15,4 мм, труби для транспортування нафти та газу діаметром 42-377 мм з товщиною стінки 4,5 - 65 мм;

- для машинобудування та енергетичної галузі: безшовні труби діаметром 33-377 мм з товщиною стінки 4-65 мм, у тому числі для заглибних електронасосів (ЗЕН) і заглибних електродвигунів (ЗЕД) діаметром 87-159 мм з товщиною стінки 3-8 мм; підшипникові труби діаметром 36-183 мм з товщиною стінки 3,6 - 38 мм; прецизійні труби діаметром 35-108 мм з товщиною стінки 3,5-18 мм, для інших промислових галузей: безшовні труби діаметром 33-377 мм з товщиною стінки 4-65 мм;

- суцільнокатані залізничні колеса для локомотивів, пасажирських та вантажних вагонів, вагонів метро діаметром від 650 до 1269 мм, бандажі діаметром від 690 до 1260 мм.

Підприємство сертифіковано на відповідність міжнародним стандартам:

- система управління якістю відповідає міжнародним стандартам ISO 9001 та API Q1;

- система управління зовнішнім середовищем сертифікована згідно стандарту ISO 14001;

- трубна продукція сертифікована на відповідність міжнародним та національним стандартам API 5CT, API 5L, EN (DIN), ASTM, ГОСТ ;

- колісна продукція відповідає вимогам міжнародних та міждержавних стандартів: UIC - Merkblatt 812-3V, 812-2V, Sowie DB BN 918 277, AAR M 107, ГОСТ 10791.

Товариство є провідним підприємством України за обсягом експорту сталевих труб та коліс у країни дальнього зарубіжжя. Найбільшим попитом користуються суцільнокатані залізничні колеса та труби нафтового сортаменту.

Таблиця 2.1 Власники найбільших пакетів акції ПАТ "Інтерпайп НТЗ" станом на 01.01.2014 [89]

Повне найменування юридичної особи - власника істотної участі або зазначення - "фізична особа"	ЕДРПОУ	Відсоток, який становлять акції у статутному капіталі
"САЛЕКС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" / "SALEKS INVESTMENTS LIMITED"(Кіпр)	НЕ 186148	60,00%
Компанія " Interpipe Limited" (Кіпр)	НЕ 170535	21,84%
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА"(Україна)	33668606	12,09%
Міноритарні "фізичні" та юридичні особи		6,07%

Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу за 2013 рiк склала 6170 чол., знизившись на 2265 осіб з докризового рівня 2007 р. (8435 чол.) - рис.2.1.



Рис. 2.1. Динаміка чисельності працівників та рівня середньомісячної заробітної плати в ПАТ "Інтерпайп НТЗ" у 2007 - 2013 рр. (за даними [90])

Склад 5-ти металургійних заводів групи "Інтерпайп", зосереджений в Дніпропетровській області [90]:

1. 05393116 - ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД"

- Виробництво чавуну, сталі та феросплавів;

- Виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі;

- Виробництво інших готових металевих виробів.

2. 05393139 - ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ІНТЕРПАЙП НОВОМОСКОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД"

- Виробництво чавуну, сталі та феросплавів;

- Виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі;

- Виробництво інших готових металевих виробів.

3. 30926972 - ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ІНТЕРПАЙП НІКОПОЛЬСКИЙ ЗАВОД БЕЗШОВНИХ ТРУБ НІКО Т'ЮБ"

- Виробництво труб та фітингів для труб з чавуну;

- Виробництво труб та фітингів для труб зі сталі;

4. 32358151 - ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ІНТЕРПАЙП НІКОПОЛЬСЬКА ТРУБНА КОМПАНІЯ"

- Виробництво труб та фітингів для труб з чавуну;

- Виробництво труб та фітингів для труб зі сталі;

- Виробництво будівельних металевих конструкцій;

5. 00191454 - ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ"

- Відновлення відсортованих металовідходів;

- Вантажний автомобільний транспорт.

Найважливiшим напрямком розвитку підприємства є менеджмент якості. Система управління якістю на заводі сертифікована вiдповiдно до вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2000, упроваджений i вже третій рік активно діє технічний аудит з цих питань. Постійне підвищення конкурентоспроможності продукції стало пріоритетною задачею, незмінним додатком успіху в роботі на престижних зарубіжних ринках.

Для підвищення конкурентоспроможності заводської трубної продукції, перш за все - нафтового сортаменту в ТПЦ-4 введений в експлуатацію найсучасніший ультразвуковий дефектоскоп "Трускоп", виготовлений фiрмою "Tuboscope" (США), який дозволяє контролювати можливi подовжнi, поперечнi i похилi дефекти, вiдстежувати геометричнi параметри 100% труб.

Застосування нових методiв управлiння заводом, розширення сортаменту продукцiї iз застосуванням нових технологiй та модернiзацiї устаткування, квалiфiкованi кадри дозволяють заводу займати лiдируючi позицiї у виробництвi сталевих безшовних труб i залiзничних колiс.

ПАТ "Інтерпайп НТЗ" має у своєму складi шiсть товаровиробничих цехiв, до складу яких входять трубопрокатнi цехи №№ 1,3,4,5, трубоелектрозварю-вальний цех, колесопрокатний цех, мартенiвський цех, сталефасоноливарний цех, автотранспортний та залiзничний цехи.

Функцiї основних цехiв ПАТ "Інтерпайп НТЗ" [90]:

- трубопрокатний цех № 1 (ТПЦ № 1) - виробляє труби нафтового сортаменту: стальнi безшовнi для трубопроводiв;

- трубоелектрозварювальний цех (ТПЦ № 2) - виробляє електрозварю-вальнi труби загального призначення, водогазопровiднi, профiльнi труби;

- трубопрокатний цех № 3 (ТПЦ № 3) - виробляє гарячекатанi труби iз вуглецевих марок сталi, гарячекатанi ШХ, холоднокатанi з вуглецевих марок сталi, холоднокатанi ШХ, холодно тягнутi для ПЕН i ПЕД;

- трубопрокатний цех № 4 (ТПЦ № 4) - виробляє обсаднi труби з муфтами, труби нафтового сортаменту;

- трубопрокатний цех № 5 (ТПЦ № 5) - виробляє труби гарячекатанi та обсаднi;

- колесопрокатний цех (КПЦ) - виготовляє суцiльнокатанi колеса та бандажi: локомотивнi, трамвайнi, для вузької колiї, а також кiльцевi вироби.

ПАТ "Інтерпайп НТЗ" має власнi потужностi по виплавцi сталi - новітній електроплавильний цех, який замінив мартенівський. Виплавка сталi на пiдприємствi дає можливiсть безпосередньо контролювати її якiсть та бути бiльш гнучкими у виборi марок сталi, якi потрiбнi для виконання термiнових замовлень по рiзним видам продукцiї. Мартенiвським цехом виплавляється сталь для виробництва труб у трубопрокатних цехах № 1 та 4, колiс, кiлець та бандажiв у колесопрокатному цеху.

Для забезпечення дiяльностi основних цехiв та iнших структурних пiдроздiлiв функцiонують допомiжнi цехи у тому числi: сталефасоноливарний, автотранспортний цех, залiзничний цех.

В табл. 2.2 наведені основні показники виробничої діяльності ПАТ "Інтерпайп НТЗ" у 2007 - 2013 рр. у реальних показниках обсягів продукції (тони) та у показниках вартості виробленої та реалізованої продукції.

Таблиця 2.2 Обсяги виробництва та реалізації основних видів продукції ПАТ "Інтерпайп НТЗ" у 2007-2012 рр. [90]

На рис. 2.2 наведені біржові характеристики котирування акцій ПАТ "Інтерпайп НТЗ" на Українській фондовій біржі у 2010-2014 рр. [114]. Після додаткової емісії акцій у 2008 р. статутний капітал ПАТ "Інтерпайп НТЗ" становить 100 млн грн, який розподілений на 400 млн шт. простих акцій номінальною вартістю 0,25 грн /шт.

Як показує аналіз даних котирувань, наведених на рис. 2.2, поточна біржова вартість акцій становить 0,8 грн /шт. (попит) та 1,59 грн / шт. (пропозиція). В торгах на UX на протязі 2010-2014 рр. максимальний обсяг біржової угоди на покупку/продаж пакету акцій не перевищував 138,2 тис.шт (0,034%), тобо продаж акцій здійснювали міноритарні акціонери.

Таким чином, біржовий курс акцій з рівня 14,8/0,25 = 59,2 у 2010 р. знизився до рівня 1,59/0,25= 6,36 у 2014 р., що свідчить про негативний тренд розвитку підприємства (падіння біржового курсу акцій на 86%).

Рис. 2.2. Динаміка біржових характеристик акцій ПАТ "Інтерпайп НТЗ" на Українській фондовій біржі у 2010-2014 рр. (Курс на 01.01.2010 - 10 грн/акцію (номінал 0,25 грн /акцію) [114]

2.2 Динаміка показників фінансової діяльності ПАТ "Інтерпайп НТЗ"

Показники фінансової діяльності ПАТ "Інтерпайп НТЗ" в дипломному дослідженні оцінювались за наявною балансово-фінансовою звітністю підпри-ємства у 2003-2012 рр. (частково за даними акціонерних зборів - у 2013 р.), наведеною в таблицях Додатку Б. Результати проведеного аналізу представлені в графічній формі на рис. В.1-В.8 Додатку В.

Аналіз динаміки статей ресурсів пасивів балансу ПАТ "Інтерпайп НТЗ" у 2003-2013 рр. (рис. В.1 Додатку В) та аналіз акціонерної звітності показав:

1. Рівень валюти балансу підприємства виріс з 1,371 млрд грн у 2003 р. до 7,143 млрд грн у 2013 р., тобто в 5,2 раза;

2. Рівень власного капіталу підприємства виріс з 0,89 млрд грн до 3,24 млрд грн, тобто в 3,64 раза, та становить 45,3% від обсягу валюти балансу;

3. Основним довгостроковим фінансовим ресурсом ПАТ "Інтерпайп НТЗ" у 2008-2012 рр. є позики (кредитні лінії на 200 млн доларів США та 130 млн євро), отримуємі окремими траншами від акціонера - нерезидента "Інтерпайп Лімітед" (Кіпр) згідно:

а) Рішення про отримання позики, яке прийнято Наглядовою радою Товариства (протокол засідання Наглядової ради №199 від 14 лютого 2008 р.).

Договір позики №1 з "ІНТЕРПАЙП ЛІМІТЕД" (Кіпр). Кредитор надає Позичальнику поновлювану кредитну лінію у розмірі 200 000 000 (двісті міль-йонів) доларів США, на строк до 14 лютого 2018 р., у порядку і на умовах, передбачених Договором позики. Вид позики: процента, ставка: 10,9 % річних. Відповідно до Додаткового договору №2 від 31 жовтня 2008 р. процентна ставка складає [90]:

- 11% річних для часток, строк користування котрих не перевищує 12 місяців;

- 18% річних для часток, строк користування котрих перевищує 12 місяців.

б) Рішення про отримання кредиту, яке прийнято Наглядовою радою Товариства (протокол засідання Наглядової ради №210 від 10 липня 2008 р.).

Договір про надання кредитної лінії №NTZ-EUR з "ІНТЕРПАЙП ЛІМІТЕД".

Вид кредиту: фінансовий кредит. Сума кредиту: Кредитор надає Позичальнику поновлювану кредитну лінію у розмірі 130 000 000,00 (сто тридцять мільйонів) євро, на строк до 14 липня 2018 р.. Процентна ставка: 10,9 % річних.

Відповідно до Додаткового договору №1 від 31 жовтня 2008 р. процен-тна ставка складає [90]:

- 11% річних - для часток, строк користування котрих не перевищує 12 місяців;

- 18% річних - для часток, строк користування котрих перевищує 12 місяців.

Цей ресурс вводиться та виводиться з України в залежності від стану економіки України та стану розвитку ПАТ "Інтерпайп НТЗ":

– З 0,2 млрд грн у 2003 р. довгострокова позика зросла до 1,7 млрд грн у 2008 р.;

– З розвитком світової кризи 2008 р. та падінням продаж ПАТ "Інтерпайп НТЗ" довгострокова позика була практично виведена до кінця 2010 р. та знов поновлена в сумі 1,7 млрд грн у 2012 р.;

– У 2013 р. акціонер знов відізвав позику, знизивши її до 84 млн грн та перевевши кошти в короткострокову заборгованість підприємства та кредиторську заборгованість, за яку підприємство може розплачуватись поставками продукції акціонеру - інвестору.

Аналіз динаміка статей активів балансу ПАТ "Інтерпайп НТЗ" у 2003 - 2013 рр. показав (рис. В.2 Додатку В):

– підприємство наростило обсяг необоротних активів з 0,8 млрд грн у 2003 р. до 3 млрд грн у 2009 р. та підтримує їх обсяг за рахунок амортизаційного відновлення та поліпшення;

– зростання оборотних активів реалізується, в основному, за рахунок росту запасів (з рівня 215 млн грн у 2003 р. до 932 млн грн у 2012 р.) та дебіторської заборгованості та відпущену продукцію (з рівня 257 млн грн у 2003 р. до 2,74 млрд грн у 2013 р.)

Аналіз динаміки формування прибутку підприємства (рис. В.3 - В.4 Додатку В) показав:

– обсяг валового доходу від реалізації продукції зростав від рівня 1,68 млрд грн у 2003 р. до рівня 5,69 млрд грн у 2008 р.;

– у 2009 р., як наслідок світової фінансової кризи 2008 р., обсяг валового доходу від реалізації продукції знизився до рівня 2,88 млрд грн (впав у 2 рази) та знов відновився до рівня 6,3 -7,0 млрд грн у 2011-2012 рр.;

– якщо у 2003-2008 рр. чистий прибуток після оподаткування підпри-ємства постійно зростав з рівня 17,8 млн грн у 2003 р. до рівня 530-550 млн грн у 2005-2006 рр., то зі збитку у 108 млн грн за 2008 рік та збитку у 365 млн грн за 2009 рік, тільки у 2012 р. підприємство вийшло на прибуток у 46 млн грн, але за результатами 2013 р. знов отримало збиток у 67 млн грн;

Таким чином, під впливом світової фінансової кризи та міжнародного падіння платіжоспроможного попиту з 2008 р. ПАТ "Інтерпайп НТЗ" перей-шло в нестабільний та збитковий період свого розвитку.

Проведений аналіз ліквідності та фінансової стійкості підприємства вия-вив наступні проблеми:

- у підприємства постійно дефіцит рівня абсолютної та строкової ліквід-ності, тобто нестача коштів для своєчасного розрахування з постачальниками матеріалів та послуг по кредиторській заборгованості (рис. В.5 Додатку В);

– аналіз динаміки показників фінансової стійкості по джерелам покриття запасів показує кризовий фінансовий стан у 2009 та 2013 рр. та неспроможність розрахуватись за придбані запаси (рис. В.8 Додатку В);

– рівень рентабельності акціонерного капіталу з 2008 р. при збитковій роботі підприємства єх незадовільним (рис. В.7 Додатку В), що і привело до різкого падіння біржового курсу акцій;

Таким чином, підприємство повинно шукати нові розширені ринки експор-тного збуту своєї продукції та знижувати собівартість випускаємої продукції, а також значно знижувати операційні та фінансові витрати.

2.3 Динаміка асортименту та географічної структури експортних поставок продукції ПАТ "Інтерпайп НТЗ"

Висока якість та відповідність трубної продукції світовим стандартам дозволила ПАТ "Інтерпайп НТЗ" у 2007-2012 рр. позиціонувати себе як експортно-орієнтоване виробництво (табл. 2.3, рис. Д.1 - Д.3 Додатку Д).

Таблиця 2.3 Основні показники експортної реалізації трубної продукції ПАТ "Інтерпайп НТЗ" у 2010-2012 рр. [90]

Показники реалізації трубної продукції	2010	2011	2012
1. Питома вага внутрішньої реалізації в Україні, %	36,7%	37,0%	23,0%
2. Питома вага експортної реалізації в Росію, %	26,8%	26,0%	32,0%
3. Питома вага експортної реалізації в інші країни СНД, %	11,9%	11,1%	14,0%
4. Питома вага експортної реалізації в країни далекого зарубіжжя, %	24,6%	27,3%	31,0%
5. Загальна сума експортної реалізації в млрд грн	2,701	3,777	3,979
6. Загальна сума експортної реалізації в Росію та країни СНД, млрд грн	1,670	2,177	2,055
7. Загальна сума експортної реалізації в країни далекого зарубіжжя, млрд грн	1,030	1,594	1,923
8. Питома вага вартості експорту в загальній вартості реалізації, %	57,7%	59,9%	56,8%

Самими динамiчними ринками в 2012 р. для компанiї стали регiони Ближнього Сходу i Середньої Азiї (БСiСА), до складу якого входять Сирiя, Iран, Лiвiя, Єгипет, Алжир, i NAFTA (США, Канада i Мексика), де реалiзацiя зросла на 50% i вище. Зростання на цих ринках пов'язане, в першу чергу, зi стабiльно високим попитом на нафту. У регiонi БСiСА спостерiгається активне вiдновлення видобутку в Лiвiї, зростання видобутку в Єгиптi та Алжирi, що також пiдтримує попит на трубну продукцiю.

Як показує аналіз даних наведених на рис. Д.1 - Д.3 Додатку Д:

1. Вплив світової фінансової кризи 2008 р. привів до падіння реалізації продукції ПАТ "Інтерпайп НТЗ" у реальних обсягах (тон):

- суцільнокатані колеса з рівня 211 011 т (2007 р.) до рівня 86 306 т (2009 р.), тобто падіння склало -59,1% від рівня 2007 р.;

- труби сталеві безшові гарячекатані з рівня 278 823 т (2007 р.) до рівня 106 260 т (2009 р.), тобто падіння склало -61,9% від рівня 2007 р.;

- труби обсадні з муфтами з рівня 246 501 т (2007 р.) до рівня 139 351 т (2009 р.), тобто падіння склало -43,5% від рівня 2007 р.;

2. Вплив світової фінансової кризи 2008 р. привів до падіння грошових доходів від реалізації продукції ПАТ "Інтерпайп НТЗ", приведених до курсу долара США (з врахуванням зміни цін на продукцію та інфляції національної валюти у 2008 -2009 рр. з рівня 4,5 грн /USD до рівня 8,0 грн /USD):

- суцільнокатані колеса з рівня 310,0 млн USD (2007 р.) до рівня 111,3 млн USD (2009 р.), тобто падіння склало -64,1% від рівня 2007 р.;

- труби сталеві безшові гарячекатані з рівня 250,6 млн USD (2007 р.) до рівня 83,2 млн USD (2009 р.), тобто падіння склало -66,8% від рівня 2007 р.;

- труби обсадні з муфтами з рівня 283,5 млн USD (2007 р.) до рівня 140,5 млн USD (2009 р.), тобто падіння склало - 51,4% від рівня 2007 р..

Таким чином, окрім падіння обсягу реалізації в середньому на 6-7% також впали і ціни попиту (перезатоварення світового ринку).

3. Післякризове відновлення світового попиту на продукцію ПАТ "Інтер-пайп НТЗ" привело до зростання реалізації у реальних обсягах (тон):

- суцільнокатані колеса з рівня 86 306 т (2009 р.) до рівня 208 480 т

(2012 р.), тобто відновлення склало всього 98,8% від рівня 2007 р.;

- труби сталеві безшові гарячекатані з рівня 106 260 т (2009 р.) до рівня 176 307 т (2012 р.), тобто відновлення склало всього 63,2% від рівня 2007 р.;

- труби обсадні з муфтами з рівня 139 351 т (2008 р.) до рівня 226 128 т (2012 р.), тобто відновлення склало всього 91,7% від рівня 2007 р..

4. В той же час післякризове відновлення світового попиту на продукцію ПАТ "Інтерпайп НТЗ" та зростання світових цін привело до зростання грошових доходів від реалізації продукції у доларах США:

- суцільнокатані колеса з рівня 111,3 млн USD (2009 р.) до рівня 320,1 млн USD (2012 р.), тобто рівень відновлення склав 103,2% від рівня 2007 р.;

- труби сталеві безшові гарячекатані з рівня 83,2 млн USD (2009 р.) до рівня 202,5 млн USD (2012 р.), тобто рівень відновлення склав 80,8% від рівня 2007 р.;

- труби обсадні з муфтами з рівня 140,5 млн USD (2009 р.) до рівня 313,3 млн USD (2012 р.), тобто рівень відновлення склав 110,5% від рівня 2007 р..

Таким чином, окрім зростання обсягу реалізації в середньому на 5% зросли ціни на колісну продукцію та на 20% зросли ціни на трубну продукцію.

При цьому, як показує аналіз динаміки географічної структури реалізації продукції ПАТ "Інтерпайп НТЗ" у 2007 - 2012 рр. (рис. Д.3 Додатку Д), у посткризовий період 2010 - 2012 рр.:

– питома вага обсягів реалізації продукції в Росію зросла з рівня 26,8% у 2010 р. до рівня 32,0% у 2012 р.;

– питома вага обсягів реалізації продукції в країни СНД (окрім Росії) зросла з рівня 12,0% у 2010 р. до рівня 14,0% у 2012 р.;

– питома вага обсягів реалізації продукції в країни далекого зарубіжжя (поза СНД) зросла з рівня 24,5% у 2010 р. до рівня 31,0% у 2012 р.;

– питома вага обсягів внутрішньої реалізації продукції в Україні за рахунок росту зовнішщньоекономічних сегментів скоротилась з рівня 36,7% у 2010 р. до рівня 23,0% у 2012 р..

Слід відмітити, що загальний обсяг експортних поставок трубної продукції ПАТ "Інтерпайп НТЗ" в США у 2012 р. оцінений в 135 млн USD, що складає 26,2% обсягу реалізації трубної продукції (515,3 млн USD). Таким чином, з 31,0% питомої ваги обсягу експорту у 2012 р. в країни далекого зарубіжжя (поза СНД) - 26,2 % складає експорт труб у США та 4,8% - обсяг експорту коліс у Німеччину.

2.4 Економічний аналіз експортної діяльності ПАТ "Інтерпайп НТЗ"

Експортна діяльність характеризується наступними економічними умовами:

1. Зовнішньоекономічна ціна реалізації продукції при експорті формується не вище середньоринкової в світі (вплив світової конкуренції виробників трубно-колісної продукції) та з певними скидками для конкурентної привабливості продукції на ринку;

2. Внутрішня ціна реалізації (без ПДВ) трубно-колісної продукції формується, виходячи з того, щоб купівля у внутрішнього виробника була вигіднішою, ніж купівля у імпортної продукції у іноземного експортера.

3. При розрахунках рентабельності експортних продаж продукції враховується, що крім контрактної ціни продавець отримує 20% відшкодування "експортного" ПДВ [54].

Таким чином:

а) при внутрішньому продажу продукції продавець [54]:

- сплачує продавцям ПДВ (20%) з ціни матеріалів та послуг в собівартості продукції (для ПАТ "Інтепайп НТЗ" питома вага становить до 70%);

- отримує ПДВ (20%) з ціни продажу продукції від внутрішнього покупця;

- сплачує в бюджет різницю отриманого та сплаченого ПДВ.

б) при експортному продажу продукції продавець [54]:

- сплачує продавцям ПДВ (20%) з ціни матеріалів та послуг в собівартості продукції (для ПАТ "Інтепайп НТЗ" питома вага становить до 70%);

- отримує "експортне" відшкодування ПДВ (20%) з ціни продажу продукції від бюджету;

- нічого не сплачує в бюджет.

На рис. 2.3 наведені результати аналізу собівартості та цін реалізації 1 т трубної продукції.

Рис. 2.3. Фактична собівартість та оптові ціни труб при реалізації на внутрішньому ринку та на експорт в 2011-2012 рр. (за даними [90])

В табл. 2.4 наведені результати розрахунків фактичної собівартості, оптових цін та рентабельності продаж коліс суцільнокатаних, бандажів та труб вироб-ництва ПАТ "Інтерпайп НТЗ" при реалізації на внутрішньому ринку та на експорт у 2011 - 2012 рр. На рис. 2. 4 наведені результати порівняння економічного ефекту - росту рентабельності продажу продукції ПАТ "Інтер-пайп НТЗ" при реалізації продукції на внутрішньому ринку та при експортних продажах.

Таблиця 2.4 Фактична собівартість, оптові ціни та рентабельність продаж коліс суцільнокатаних, бандажів та труб виробництва ПАТ "Інтерпайп НТЗ" при реалізації на внутрішньому ринку та на експорт у 2011-2012 рр. [90]

Колеса суцільнокатані	Фактична собівартість 1 тони, грн	при реалізації на внутрішній ринок	при реалізації на експорт
		Оптова ціна за 1 тонну (без ПДВ), грн	Фактична рентабельність, %	Оптова ціна за 1 тонну, грн	Фактична рентабельність, %
2011 рік	6118,89	8001,34	24,30	8371,33	50,70
2012 рік	7410,35	9040,95	17,38	9993,74	48,85
Бандажі	Фактична собівартість 1 тони, грн	при реалізації на внутрішній ринок	при реалізації на експорт
		Оптова ціна за 1 тонну (без ПДВ), грн	Фактична рентабельність, %	Оптова ціна за 1 тонну, грн	Фактична рентабельність, %
2011 рік	6430,02	8387,91	24,05	9325,23	58,48
2012 рік	7421,58	9393,88	20,99	10492,6	55,03
Труби	Фактична собівартість 1 тонни, грн	при реалізації на внутрішній ринок	при реалізації на експорт
		Оптова ціна за 1 тонну (без ПДВ), грн	Фактична рентабельність, %	Оптова ціна за 1 тонну, грн	Фактична рентабельність, %
2011 рік	6680,81	8350	19,73	9137,5	50,66
2012 рік	7530	8500	10,20	9520	40,85

Як показує аналіз даних, наведених на рис. 2.4, за рахунок різниці цін та "експортного" відшкодування ПДВ, рентабельність експортних продаж вище внутрішніх продаж в 2,5 - 3 рази (становить від 40% до 58%) та значно переви-щує ринковий рівень рентабельності продаж продукції в Україні, що робить експорт продукції ПАТ "Інтерпайп НТЗ" економічно ефективним.

Рис. 2.4. Фактична рентабельність виробництва труб при реалізації на внутрішньому ринку та на експорт в 2011-2012 рр. (за даними [90])

2.5 Основні проблеми в реалізації експортної політики ПАТ "Інтерпайп НТЗ"

Трубна промисловiсть у свiтовому масштабi належить до виробничих га-лузей, якi характеризуються сталою вiдповiднiстю вимогам до якостi продукцiї, її видам та сортаменту. При очевиднiй перевазi пропозицiї на труби над попитом на них, конкурентоспроможнiсть продукцiї трубних заводiв забезпечується, в першу чергу, технiчним рiвнем їх устаткування. Так, свiтовий попит на безшовнi сталевi труби за останнi 10-12 рокiв коливається в межах 18-22 млн тонн на рiк, а рiвень виробничих потужностей з випуску безшовних труб складає у свiтi 32-34 млн тонн. Цiлком природно, що покупець вiддає перевагу тим виробникам, чия продукцiя за iнших рiвних умов (цiна, товарний вигляд, оперативнiсть поставки та iн.) має пiдвищеннi споживчi властивостi - мiцнiсть, довговiчнiсть, точнiсть i т.п.

Проведений в дипломному проекті аналіз проблем в реалізації експортної політики ПАТ "Інтерпайп НТЗ" за результатами річних звітів 2007-2013 рр. показав, що основними серед них є наступні [90]:

1. Введення квот та захистних (антидемпінгових) мит в країнах, в які екс-портується основний обсяг продукції підприємства:

- з 01.07.2006 р. Єврокомiсiєю введенi мита на безшовнi труби вироб-ництва ПАТ "Інтерпайп НТЗ" в розмiрi 25,1%, які у 2010 р. були знижені до 10,7% та знов підвищені до 13,8% у середині 2012 р.;

- введення у 2011 р. Таможеним Союзом (Росія, Білорусія, Казахстан) річних квот (до 260 000 т) на безмитну поставку трубної продукції з України, а також введення захисних (антидемпінгових) мит у розмірі 19,3% при поставках труб вище квотних обмежень;

- зниження у 2012-2013 р. обсягу річних квот на безмитну поставку труб-ної продукції з України з рівня 260 000 т до рівня 220 000 - 230 000 т;

- повна відміна у липні 2013 р. Таможеним Союзом безмитних квот на поставку трубної продукції з України та також введення постійних захисних (ан-тидемпінгових) мит у розмірі 19,3% при поставках трубної продукції ПАТ "Інтер-пайп НТЗ";

- введення в 2014 р. США попередніх захисних (антидемпінгових) мит у розмірі 5,3% при поставках трубної продукції ПАТ "Інтерпайп НТЗ", загроза під-вищення рівня мита до 15,9% у липні 2014 р. за результатами антидемпінго-вого розслідування в США.

2. Невідшкодування державою "експортного" ПДВ та "вимивання обігових коштів" у значних розмірах:

– 112,2 млн грн на кінець 2007 р.;

– 106,9 млн грн на кінець 2008 р.;

– 92,1 млн грн на кінець 2009 р.;

– 132,0 млн грн на кінець 2012 р.;

- 168,2 млн грн на кінець 2013 р..

3. Загострення конкуренцiї на свiтових ринках на фоні падіння світового попиту під впливом світової фінансової кризи 2008 р. та європейської бюджетно-боргової кризи 2011-2012 рр. Розвиток трубного виробництва в країнах, що є найкрупнiшими споживачами продукцiї ПАТ "Інтерпайп НТЗ". Об'єктивно така ситуацiя провокує проблеми з реалiзацiєю труб ПАТ "Інтерпайп НТЗ", найпривабливiших iз погляду структури сортаменту ринку.

4. Вiдсутнiсть попиту на труби для машинобудування в Українi. Це пов'я-зано з тим, що машинобудування знаходиться в станi занепаду, нафтогазовидо-бувнi компанiї не збiльшують обсягiв розвiдувально-бурових робiт, видобуток нафти й газу на українськiй територiї, газифiкацiя населених пунктiв ведеться повiльно через вiдсутнiсть коштів у служб комунального постачання, які є бюд-жетними органiзацiями, через недостатнє бюджетне фiнансування.

5. Зростання залiзничних тарифiв та цiн на газ, метал позначається на збiль-шеннi собiвартостi продукцiї, посткризова (2009 -2013 рр.) змiна кон'юнктури на світових ринках збуту суцiльнокатаних колiс, бандажiв та сталевих труб.

6. Нестабiльна полiтична обстановка у країнi, протистояння влади та внут-рiшнi суперечностi, труднощi у прогнозуваннi економiчної ситуацiї в державi, за-гострення суперечок навколо реприватизацiйних процесiв мають iстотний вплив на зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть Товариства. Цей фактор також негативно впливає на ринок збуту продукцiї.

7. Введення Росiєю у 2014 р. після військової анексії Криму додаткових обмежень на обсяги постачання українськими виробниками труб (до повного. введення Урядом Росiї ембарго на iмпорт українських труб).

Для мiнiмiзацiї ризику втрати частки світового експортного ринку ПАТ "Інтерпайп НТЗ" здiйснює наступнi заходи:

1. Диверсифiкацiя клiєнтської бази шляхом виходу на раніше неосвоєні ринки зарубiжних країн. Так за останнi 10 рокiв, перелiк покупцiв трубної продукції поповнився пiдприємствами Казахстану, Туркменiстану, Узбекистану, США, ОАЕ, Саудiвської Аравiї;

2. Вдосконалення процесу виробництва (введення електросталеплавильно-го новітнього виробництва для переробки стальних заготовок та металобрухту в якісні трубні заготовки світового класу), застосування новiтнiх технологiй з ме-тою пiдвищення якостi продукцiї та закрiплення лiдерства ПАТ "Інтерпайп НТЗ" в тих сегментах, в яких пiдприємство працює сьогоднi.

Введення в дiю компанiєю "IНТЕРПАЙП" нового сталеплавильного ком-плексу, потужнiстю 1,32 млн тонн означає перехiд до вертикально iнтегрованої виробничої структури: вiд заготiвлi брухту через виплавку сталi до виробництва сталевих труб i залiзничних колiс, що дозволяє заводам Компанiї значно покра-щити технологiчнi процеси виробництва, налагодити випуск якiсних видiв сталi i прокату. Виробництво безшовних труб i ж/д колiс з безперервнолитої заготовки дозволило ПАТ "Інтерпайп НТЗ" освоїти i сертифiкувати новi види продукцiї. Крiм цього, планується значне зниження витратного коефiцiєнта металу за раху-нок iнновацiйного розвитку виробництв з застосуванням iнформацiйних техноло-гiй.

3. Пiдвищення стандарту спiввiдношення цiна/якiсть продукцiї;

4. Укладення контрактiв з основними клiєнтами, що передбачають довго-строкове спiвробiтництво у частинi поставки та обслуговування продукцiї пiд-приємства впродовж всього термiну її експлуатацiї.

Оцінка конкурентів трубно-колісної продукції ПАТ "Інтерпайп НТЗ" на світових експортних ринках показала [105 - 106]:

1. Ринок Росії.

Основними конкурентами на росiйському ринку по всьому сортаменту продукцiї, що випускається на ПАТ "Інтерпайп НТЗ", включаючи труби нафтового сортаменту - пiдприємства, якi входять до Трубної металургiйної компанiї i Групу ЧТПЗ.

"Трубна металургiйна компанiя" (ТМК) - свiтовий лiдер з випуску трубної продукцiї, зберiгає перше мiсце в свiтi за обсягами випуску трубної продукцiї в натуральному виразi i за асортиментом продукцiї. ТМК видiляє три основнi регiони дiяльностi: Росiя, Америка i Європа - з перевагою вкладу росiйського сегмента в загальний обсяг прибутку компанiї. На сьогоднi компанiя прагне розширити свою присутнiсть в Азiї i на Близькому Сходi. З цiєю метою був придбаний 55% пакет акцiй у трубному заводi Gulf International трубної промисловостi ТОВ (ГIПI) в Оманi потужнiстю близько 200 тис. тонн продукцiї на рiк, а також спiльно з компанiєю EMDAD було зареєстровано сервiсне пiдприємство в Абу-Дабi, Об'єднанi Арабськi Емiрати. Таким чином, компанiя формує виробничо-збутовий комплекс, спрямований на розширення присутностi продукцiї ТМК на Близькому Сходi i в Азiї в цiлому, i в країнах Персидської затоки зокрема i є найбiльшим конкурентом пiдприємствам компанiї "IНТЕРПАЙП" на перспективних ринках збуту. Бiльше 45% виручки ТМК формується на зовнiшнiх ринках: за результатами 9 мiсяцiв 2012 р. 26% виручки принiс американський сегмент, 5% - європейський, крiм того, частина продукцiї, виробленої в Росiї, також була спрямована на експорт за кордон. Незважаючи на свiтове лiдерство у виробництвi продукцiї в натуральному вираженнi, виручка ТМК в розрахунку на тонну на поточний момент нижче аналогiчного показника ключових європейських конкурентiв - французької Vallourec та iталiйської Tenaris. Продукцiя обох компанiй бiльш високотехнологiчна, а частка премiального сегмента в обсягах виробництва вище, нiж у ТМК. У порiвняннi з українськими та китайськими конкурентами ТМК виграє з точки зору маржинальних показникiв, незважаючи на iстотно нижчу собiвартiсть виробництва китайських конкурентiв.

Група ЧТПЗ - ВАТ "Первоуральський новотрубний завод" (м. Первоуральськ), ВАТ "Челябiнський трубний завод" (м. Челябiнськ). ЧТПЗ включає в себе трубний дивiзiон, орiєнтований на виробництво широкого спектру трубної продукцiї для внутрiшнього ринку Росiї. Основними споживачами продукцiї є провiднi пiдприємства нафтогазового i енергетичного комплексу, пiдприємства машинобудування, чорної металургiї, будiвельної iндустрiї та сiльського госпо-дарства. З утворенням Єдиного економiчного простору Росiї, Бiлорусiї i Казах-стану трубний ринок зрiс за рахунок низки пiдприємств з Бiлорусiї i Казахстану. Компанiя KSP Steel з Казахстану (виробляє обсаднi труби, нафтогазопровiднi i загального призначення), Бiлоруський металургiйний завод (БМЗ), що випускає труби загального призначення i нафтогазопровiднi (НГП), iншi пiдприємства. У споживачiв труб сьогоднi з'явилася можливiсть вибирати продукцiю та виробни-ка. Слiд зазначити, що завдяки модернiзацiї виробничих потужностей, яка здiйс-нювалась останнi роки росiйськими виробниками колiсної та трубної продукцiї, значно пiдвищилася її якiсть i, як наслiдок, зросла конкурентоспроможнiсть. Загострення конкуренцiї на зовнiшнiх ринках усiх видiв металопродукцiї змушує компанiї України запекло боротися за залишки каналiв збуту. I в цьому сенсi збереження позицiй на ринку Росiйської Федерацiї є важливим фактором зниження операцiйних ризикiв для вiтчизняної трубної пiдгалузi.

2. Ринок Китаю та Індії.

Згiдно з експертними оцiнками провiдних аналiтикiв, слiд очiкувати, що вже в найближчому майбутньому металурги Китаю та Iндiї, завдяки швидким темпам розвитку, витiснять iноземну металопродукцiю з ринкiв своїх країн i збiльшать свої частки в країнах Близького Сходу та Iндокитаю. Для продажу українського металу за свiтовими цiнами мiсця на тих ринках не залишається. А демпiнгувати українськi металурги не зможуть через застарiлi технологiї та обладнання пiдприємств, собiвартiсть продукцiї яких значно вища, нiж на сучасних виробництвах. Структура витрат на українських i росiйських металургiйних пiдприємствах приблизно однакова, але в результатi значно бiльш широкого сортаменту i вищої якостi металопродукцiї росiйських виробникiв продукцiя останнiх знаходиться в бiльш високому цiновому сегментi i займає бiльшу частину ринку. Тому росiйська металургiя за будь-яких умов свiтової економiки має додатковий запас мiцностi порiвняно з українським ГМК.

3. Ринок Європи (колісний асортимент) та США(трубний асортимент).

Бiльшiсть трубної продукцiї ПАТ "Інтерпайп НТЗ" за своїми технiчними характеристиками не поступається закордонним аналогам. Особливiстю трубної продукцiї являється пiдвищена точнiсть труб по дiаметру, що дозволило опанувати виробництво труб нафтового сортаменту за американськими стандартами i пiдтримувати достатнiй рiвень реалiзацiї їх на американському i середньоазiатському ринках. Пiдприємство активно працює над освоєнням нових ринкiв збуту шляхом розширення виробництва складних видiв продукцiї: високомiцних та корозiйностiйких труб, труб з високо герметичним премiальним з'єднанням UPJ, прецезiонних труб, а також високомiцних залiзничних колiс у вiдповiдностi з кон'юнктурою, що склалася у свiтi.

З метою задоволення вимогам споживачiв США і Європи та пiдвищення конкурентоспроможностi продукцiї служби заводу розробляють i впроваджують заходи, спрямованi на полiпшення якостi продукцiї, що випускається:

- розширений спектр варiантiв протикорозiйного захисту труб, муфт i колiс заводу з метою задоволення вимог замовникiв;

- освоєна технологiя виробництва обсадних труб i трубних муфтових заготовок класу С 110, виготовлених за API 5CT;

- розроблена технологiя i освоєне виробництво сталевих безшовних обсадних труб класу мiцностi Q125, що сертифiкованi Американським Iнститутом Нафти;

- з 2009 р. почато впровадження виробництва нафто-газопровiдних труб для морських умов та у високосiрчастому середовищi по специфiкацiї API 5L, а також обсадних труб класу мiцностi L80 9Cr и L80 13Cr, C90 и Т 95 з пiдвищеними антикорозiйними властивостями по стандарту ДСТУ ISO 11960:2006 i специ-фiкацiї API 5CT.

Контроль якостi з боку споживачiв трубної продукцiї ВАТ "Інтерпайп НТЗ" (в т.ч. i потенцiйних) - компанiєю Weatherford, компанiями SKF, компанiєю РРС, компанiєю Shell, ВАТ "ВПЗ", компанiєю DYLAN GROUP i Пiвденної нафтової компанiї пiдтвердив вiдповiднiсть технiчним характеристикам i вимогам замовникiв США.

В даний час для експорту в Європу освоєно виробництво бiльше 240 типорозмiрiв колiс, якi вiдповiдають вимогам євростандартiв UIC 812-3, EBN 918277, EN 13262, а також багатьом iншим технiчним умовам.

Введення квотних обмежень на ринку Росії і захисних (антидемпінгових) мит на ринках Росії, Європи та США приводить до певної переорієнтації географії експорту трубної продукції ПАТ "Інтерпайп НТЗ" в Азійсько-Близькосхідний нафтоносний регіон та Північно-Африканський нафтоносний регіон.

Одним із перспективних закордонних імпортерів трубної продукції ПАТ "Інтерпайп НТЗ" є Туреччина, яка спільно з Азербайджаном будує трансадріатичний трубопровід (TAP) для транспортування азербайджанского газу в Європу з підключенням до Трансанатолійського трубопроводу (TANAP) або інтерконнектору Туреччина-Греція (ITG) - проект Nabucco Gas Pipeline International GmbH (консорціум Nabucco).

Розділ 3. Шляхи експортного розширення виробництва в ПАТ "Інтерпайп НТЗ"

3.1 Стратегія розширення експортних поставок продукції ПАТ "Інтерпайп НТЗ" в райони Близького Сходу

На Близькому Сході, компанія "ІНТЕРПАЙП" відома як "ІНТЕРПАЙП Близький Схід". Торговельне представництво компанії відкрито в 2007 р. в Дубаї, ОАЄ (Jebel Ali, Dubai - UAE). "ІНТЕРПАЙП Близький Схід" поставляє свою продукцію в Туреччину, ОАЄ, Ірак і Єгипет. Компанія також працює з афри-канськими країнами, переважно - у Північній Африці [90].

У січні 2014 р. ПАТ "Інтерпайп НТЗ" перейшло до промислового ви-робництва інноваційного продукту власної розробки - безшовних товстостінних труб великого діаметра 406 - 426 мм по стандартах ДСТУ(Україна) і EN (Європа) [90].

Експериментальна партія труб діаметром 426 мм із товщиною стінки 10 мм була зроблено в жовтні 2012 р. для білоруських споживачів. У січні 2013 р. завод освоїв проведення труб діаметром 406,4 мм із товщиною стінок 50 і 68 мм (марка сталі 32ХА) за ДСТУ для польських клієнтів. В 3-му кварталі 2013 р. "Інтерпайп НТЗ" зробив і поставив труби діаметром 406,4 мм із товщиною стінок 10 - 70 мм за європейськими стандартами EN 10210-1,2 і EN 10297-1 зі сталі марок S355J2H/E355 німецьким споживачам.

Безшовні труби великого діаметра затребувані в усьому світі; однак кіль-кість постачальників цих продуктів обмежене. Саме тому виробництво нових труб діаметром 406,4 мм і 426 мм є для ПАТ "Інтерпайп НТЗ" перспективним напрямком для розширення ринків збуту в нафтоносних районах на Близькому Сході та Африці.

Згідно реалізації стратегії переорієнтації ринків збуту продукції з Росії на Близький Схід та Північну Африку [90]:

1) 08.01.2014 трубно-колісна компанія "Інтерпайп" почала співробітництво з Йорданією, уклавши партнерську дистриб'юторську угоду з компанією Al Omrania. Дана угода визначає Al Omrania основним локальним представником компанії, що буде займатися дистрибуцією трубної продукції "Інтерпайп" у Йорданії й обслуговуванням кінцевих клієнтів у цьому регіоні.

2) 05.04.2013 трубно-колісна компанія "Інтерпайп" оголосила про підписання партнерської угоди з одним з найбільших турецьких дистриб'юторів -компанією Aydin Boru [113]. Мінімальна сума закупівлі згідно з угодою становить 15 мільйонів доларів США на рік. Дана угода визначає Aydin Boru основним дистриб'ютором лінійних безшовних труб компанії "Інтерпайп" у Туреччині. Aydin Boru є присутнім на ринку Туреччини вже більш 35 років, має власну складську мережу.

Компанія "Інтерпайп" представлена на ринку Туреччини вже більш десяти років через своє представництво в Дубаї. Нова партнерська угода з дистирб'ютором у Туреччині дозволить скоротити строки поставки продукції кінцевим споживачам і підвищити якість обслуговування клієнтів на території Туреччини [90].

Якщо Йорданія - невелика держава на Близькому Сході, то партнерство з Туреччиною є стратегічним проривом ПАТ "Інтерпайп" на Близький Схід, який ми детально проаналізуємо в проектній частині дипломного дослідження.

Загальна соціально-економічна характеристика Туреччини [15].

Турецька Республіка (Tьrkiye Cumhuriyeti) - держава на Близькому Сході, що розташована на межі Південно-Східної Європи та Західної Азії. Більша частина території якої перебуває в Азії (Анатолія на п-ові Мала Азія), а менша - у Європі (Східна Фракія). Європейська частина країни (Східна Фракія) знаходиться на Південному Сході Балканського п-ва - 23,7 тис. кв. км (3% від загальної площі країни). Ці частини розділені протокою Дарданели (довжина 64 км), Мармуровим морем і протокою Босфор (32 км), які мають важливе стратегічне значення й утворюють водний шлях, що з'єднує Чорне море зі Средиземним морем [1].

Рис. 3.1. Географічне розташування Туреччини [15]

По суходолу Туреччина межує: в Азії з Грузією, Азербайджаном, Вір-менією, Іраном, Іраком та Сирією; в Європі з Грецією та Болгарією.

Територія - 779,5 тис. км² (814,5 тис. км² з урахуванням континентального шельфу та внутрішніх водоймищ). Протяжність кордонів - суходолом: 2 тис. 753 км. Із них: Греція - 212 км, Болгарія - 269 км., Сирія - 877 км, Ірак - 331 км, Іран - 454 км, Вірменія, Азербайджан, Грузія разом - 610 км. Загальна берегова лінія включно з островами - 8 тис. 333 км. Відстань по Чорному морю від портів Туреччини до основних портів України - 340 - 430 км.

Таблиця 3.1 Світове положення економіки Туреччини за рівнем ВВП у 2012 р. [109]

№	Країна	ВВП (по паритету купівельної ПКС), млрд $	Рік
1	США	15 660	2012
2	КНР	12 380	2012
….	……
6	Росія	2 555	2012
….	……
16	Туреччина	1 125	2012

Таблиця 3.2 Світове положення економіки Туреччини за рівнем ВВП на душу населення у 2012 р. [108]

№	Країна	ВВП в міжнар. $/ 1 особу населення	Рік
1	Катар	102,211	2012
2	Люксембург	79,785	2012
6	США	49,922	2012
7	ОАЭ	49,012	2012
--	Европейский союз	32,021	2012
55	Россия	17,709	2012
66	Турция	15,001	2012

Таким чином, за результатами 2012 р. Туреччина займає 16 місце в світі за обсягом ВВП(1 125 млрд міжнар.доларів ПКС) і 66 місце в світі за обсягом ВВП на душу населення (15 001 міжнар.доларів ПКС / 1 особу).

Для порівняння, Україна за результатами 2012 р. займає 37 місце в світі за обсягом ВВП (345 млрд міжнар.доларів ПКС) і 105 місце в світі за обсягом ВВП на душу населення (7 374 міжнар.доларів ПКС / 1 особу).

Однією з основних особливостей зовнішньої торгівлі Туреччини у 2007 - 2013 рр. було вже традиційне випереджаюче зростання імпорту товарів у порівнянні з їх експортом, що стало головною причиною подальшого збільшення дефіциту торгівельного та платіжного балансу країни. Так, у 2013 р. щомісячний обсяг експорту знаходиться на рівні 13,0 млрд доларів США, а щомісячний обсяг імпорту знаходиться на рівні 20,0 млрд доларів США (рис. 3.2).

Враховуючи значну залежність Туреччини від імпорту енергоносіїв, а також багатьох видів сировини та матеріалів, економічна стабільність економіки країни значною мірою залежить від кон'юнктури на світових ринках. У зв'язку з цим, зростання світових цін на енергоносії та сировину має негативний вплив на внутрішньоекономічну ситуацію в Туреччині.

Рис. 3.2. Порівняння щомічного обсягу експорту (а) та імпорту(б) Туреч-чини в млн доларів США у 2005-2013 рр. (за даними http://ru.tradingeconomics. com [106])

Туреччина є 16-ою найбільшою економікою світу, ВВП якої в 2013 р. становитиме, за попередніми оцінками, 790 млрд дол. США (рис. 3.3), ВВП на душу населення - близько 13,7 тис. дол. США (рис. 3.4).

Рис. 3.3. Порівняння обсягів ВВП Туреччини (а) та України(б) в млрд доларів США у 2002-2013 рр. (за даними http://ru.tradingeconomics.com [106])



Рис. 3.4. Порівняння обсягів ВВП на душу населення Туреччини (а) та України(б) в доларах США у 2002-2013 рр. (за даними http://ru.tradingeco nomics.com [106])

Як показують дані, наведені на рис. 3.3 - 3.4, рівень ВВП Туреччини в 4,7 раза більше рівня ВВП України, а рівень ВВП на душу населення в Туреччині практично в 2 рази вищий, ніж в Україні.

На сьогодні чинна українсько-турецька договірно-правова база є досить розвиненою і складає 80 міжнародних документів [15].

Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Турецькою Рес-публікою від 4 травня 1992 р. є базовим політичним документом, що визначає основні напрямки, форми та методи співробітництва між сторонами.

Основи поглибленого партнерства між двома сусідніми державами закладено в Спільному плані дій між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки з розширеного співробітництва від 2004 р. та Спільному плані дій між Україною та Турецькою Республікою від 2006 р.

Серед укладених українсько-турецьких документів ключовими є:

– договори про торговельно-економічне співробітництво;

- про уникнення подвійного оподаткування;

– про сприяння та взаємний захист інвестицій;

– про співробітництво в боротьбі зі злочинністю;

– про міжнародні автомобільні перевезення;

– про морське торговельне судноплавство;

– про культурне співробітництво.

З метою подальшого розширення двосторонньої договірно-правової бази продовжується переговорний процес щодо таких міжнародних договорів [15]:

– Угоди між Кабінетом міністрів України та Урядом ТР про взаємне спрощення візового режиму,

– Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Рес-публіки про організацію міжнародного прямого вантажного залізнично-поромного сполучення Україна - Турецька Республіка,

– Протоколу між Державною митною службою України та Митним Підсекретаріатом Турецької Республіки про порядок організації інформаційного обміну щодо товарів та транспортних засобів, які переміщуються між Україною та Турецькою Республікою.

На рис. Е.1 - Е.5 наведені основні характеристики зовнішньоекономічної торгівлі між Туреччиною та Україною у 2005 - 2013 рр., а також експорту трубної продукції з України в Туреччину.

Туреччина є одним з найважливіших торговельних партнерів України (див. інформаційно - статистичні графіки Додатку Е). У торгівлі з Туреччиною Україна має найбільше позитивне сальдо серед усіх своїх зовнішньоторговельних партнерів.