Особливості функціонування та соціально-економічна ефективність підприємств-природних монополістів (на матеріалах ДГТО "Південно-Західна залізниця" державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця")

Природні монополії в ринковій економіці. Специфіка функціонування природної монополії в галузі залізничного транспорту. Шляхи вирішення проблем та підвищення ефективності діяльності Південно-Західної залізниці державного підприємства "Укрзалізниця".

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 07.07.2010
Размер файла 3,2 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

В той же час, згідно даних Держкомстата України [105] та Пенсійного Фонду України [108] середньомісячний рівень заробітної плати та пенсій у 2000 2007 роках зріс:

середня заробітна плата з рівня 230,0 грн. (2000) до рівня 1176 грн. (1 квартал 2007 року), тобто в 5,11 раза;

середній розмір пенсій з рівня 86,9 грн. (2000) до рівня 485,4 грн. (1 квартал 2007 року), тобто в 5,58 раза;

Таким чином, темп росту платоспроможності населення в 2,8 рази перевищує темп росту тарифів на пасажирські перевезення, тобто державне регулювання цін на пасажирські перевезення є соціально вигідним для населення України, але збитковим для залізниць.

Таблиця 2.1 ВАРТІСТЬ ПРОЇЗДУ ПАСАЖИРІВ У ЗВИЧАЙНИХ ПОЇЗДАХ У ВНУТРІШНЬОДЕРЖАВНОМУ СПОЛУЧЕННІ (У ГРИВНЯХ) згідно наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 14 лютого 2000 року N 53

N т/п

Відстань (км)

Пасажирський поїзд

Швидкий поїзд

Відстань (км)

N т/п

З, С

П

К, М

Л

З, С

П

К, М

Л

1

10 Квиток Плацкарта

2.70 1.75 0.95

4.17 1.84 2.33

7.17 2.68 4.49

19.77 7.25 12.52

2.94 1.99 0.95

4.45 2.12 2.33

7.58 3.09 4.49

20.66 8.34 12.52

10 Квиток Плацкарта

1

6

60 Квиток Плацкарта

3.40 2.33 1.07

5.17 2.56 2.61

8.80 3.76 5.04

24.01 10.01 14.00

3.72 2.65 1.07

5.54 2.93 2.61

9.39 4.35 5.04

25.56 11.56 14.00

60 Квиток Плацкарта

6

10

100 Квиток Плацкарта

3.95 2.77 1.18

5.98 3.08 2.90

10.10 4.60 5.50

27.39 12.26 15.13

4.37 3.19 1.18

6.42 3.52 2.90

10.80 5.30 5.50

29.21 14.08 15.13

100 Квиток Плацкарта

10

11

110 Квиток Плацкарта

4.07 2.89 1.18

6.18 3.25 2.93

10.41 4.81 5.60

28.30 12.86 15.44

4.48 3.30 1.18

6.67 3.74 2.93

11.15 5.55 5.60

30.22 14.78 15.44

110 Квиток Плацкарта

11

22

300 Квиток Плацкарта

5.96 4.44 1.52

8.94 5.21 3.73

14.71 7.78 6.93

42.70 22.38 20.32

6.62 5.10 1.52

9.71 5.98 3.73

15.86 8.93 6.93

46.01 25.69 20.32

300 Квиток Плацкарта

22

27

550 Квиток Плацкарта

9.08 6.99 2.09

13.60 8.45 5.15

22.07 12.61 9.46

63.89 36.34 27.55

10.10 8.01 2.09

14.83 9.68 5.15

23.92 14.46 9.46

69.17 41.62 27.55

550 Квиток Плацкарта

27

34

1100 Квиток Плацкарта

15.67 12.39 3.28

23.46 15.27 8.19

37.58 22.79 14.79

108.19 65.58 42.61

17.45 14.17 3.28

25.66 17.47 8.19

40.92 26.13 14.79

117.91 75.30 42.61

1100 Квиток Плацкарта

34

42

2100 Квиток Плацкарта

27.70 22.21 5.49

41.21 27.53 13.68

65.59 41.24 24.35

187.73 119.05 68.68

30.86 25.37 5.49

45.20 31.52 13.68

71.56 47.21 24.35

205.02 136.34 68.68

2100 Квиток Плацкарта

42

45

2700 Квиток Плацкарта

35.28 28.42 6.86

52.40 35.29 17.11

83.32 52.87 30.45

239.83 152.57 87.26

39.31 32.45 6.86

57.52 40.41 17.11

91.00 60.55 30.45

261.96 174.70 87.26

2700 Квиток Плацкарта

44

Таблиця 2.2 ВАРТІСТЬ ПРОЇЗДУ ПАСАЖИРІВ У ЗВИЧАЙНИХ ПОЇЗДАХ У ВНУТРІШНЬОДЕРЖАВНОМУ СПОЛУЧЕННІ (У ГРИВНЯХ) згідно наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 19 лютого 2001 року N 103

N Т/П

ВІДСТАНЬ (км)

ПАСАЖИРСЬКИЙ ПОЇЗД

ШВИДКИЙ ПОЇЗД

ВІДСТАНЬ (км)

N Т/П

З, С

П

К, М

Л

З, С

П

К, М

Л

1

10

2.70

4.17

7.17

19.77

2.94

4.45

7.58

20.86

10

1

Квиток

1.75

1.84

2.68

7.25

1.99

2.12

3.09

8.34

Квиток

Плацкарта

0.95

2.33

4.49

12.52

0.95

2.33

4.49

12.52

Плацкарта

6

60

3.40

5.17

8.80

24.01

3.72

5.54

9.39

25.56

60

6

Квиток

2.33

2.56

3.76

10.01

2.65

2.93

4.35

11.56

Квиток

Плацкарта

1.07

2.61

5.04

14.00

1.07

2.61

5.04

14.00

Плацкарта

11

110

4.07

6.18

10.41

28.30

4.48

6.67

11.15

30.22

110

11

Квиток

2.89

3.25

4.81

12.86

3.30

3.74

5.55

14.78

Квиток

Плацкарта

1.18

2.93

5.60

15.44

1.18

2.93

5.60

15.44

Плацкарта

22

300

5.96

8.94

14.71

42.70

6.62

9.71

15.86

46.01

300

22

Квиток

4.44

5.21

7.78

22.38

5.10

5.98

8.93

25.69

Квиток

Плацкарта

1.52

3.73

6.93

20.32

1.52

3.73

6.93

20.32

Плацкарта

27

550

9.08

13.60

22.07

63.89

10.10

14.83

23.92

69.17

550

27

Квиток

6.99

8.45

12.61

36.34

8.01

9.68

14.46

41.62

Квиток

Плацкарта

2.09

5.15

9.46

27.55

2.09

5.15

9.46

27.55

Плацкарта

34

1100

15.67

23.46

37.58

108.19

17.45

25.66

40.92

117.91

1100

34

Квиток

12.39

15.27

22.79

65.58

14.17

17.47

26.13

75.30

Квиток

Плацкарта

3.28

8.19

14.79

42.61

3.28

8.19

14.79

42.61

Плацкарта

42

2100

27.70

41.21

65.59

187.73

30.86

45.20

71.56

205.02

2100

42

Квиток

22.21

27.53

41.24

119.05

25.37

31.52

47.21

136.34

Квиток

Плацкарта

5.49

13.68

24.35

68.68

5.49

13.68

24.35

68.68

Плацкарта

2700

35.28

52.40

83.32

239.83

39.31

57.52

91.00

261.96

2700

45

Квиток

28.42

35.29

52.87

152.57

32.45

40.41

60.55

174.70

Квиток

Плацкарта

6.86

17.11

30.45

87.26

6.86

17.11

30.45

87.26

Плацкарта

Таблиця 2.3 ВАРТІСТЬ ПРОЇЗДУ ПАСАЖИРІВ У ЗВИЧАЙНИХ ПОЇЗДАХ У ВНУТРІШНЬОДЕРЖАВНОМУ СПОЛУЧЕННІ (У ГРИВНЯХ) згідно наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 8 грудня 2003 року N 952

N Т/П

ВІДСТАНЬ (км)

ПАСАЖИРСЬКИЙ ПОЇЗД

ШВИДКИЙ ПОЇЗД

З, С

П

К, М

Л

З, С

П

К, М

Л

1

10

2.70

4.17

7.17

19.77

2.94

4.45

7.58

20.86

Квиток

1.75

1.84

2.68

7.25

1.99

2.12

3.09

8.34

Плацкарта

0.95

2.33

4.49

12.52

0.95

2.33

4.49

12.52

6

60

3.40

5.17

8.80

24.01

3.72

5.54

9.39

25.56

Квиток

2.33

2.56

3.76

10.01

2.65

2.93

4.35

11.56

Плацкарта

1.07

2.61

5.04

14.00

1.07

2.61

5.04

14.00

11

110

4.07

6.18

10.41

28.30

4.48

6.67

11.15

30.22

Квиток

2.89

3.25

4.81

12.86

3.30

3.74

5.55

14.78

Плацкарта

1.18

2.93

5.60

15.44

1.18

2.93

5.60

15.44

22

300

5.96

8.94

14.71

42.70

6.62

9.71

15.86

46.01

Квиток

4.44

5.21

7.78

22.38

5.10

5.98

8.93

25.69

Плацкарта

1.52

3.73

6.93

20.32

1.52

3.73

6.93

20.32

27

550

9.08

13.60

22.07

63.89

10.10

14.83

23.92

69.17

Квиток

6.99

8.45

12.61

36.34

8.01

9.68

14.46

41.62

Плацкарта

2.09

5.15

9.46

27.55

2.09

5.15

9.46

27.55

34

1100

15.67

23.46

37.58

108.19

17.45

25.66

40.92

117.91

Квиток

12.39

15.27

22.79

65.58

14.17

17.47

26.13

75.30

Плацкарта

3.28

8.19

14.79

42.61

3.28

8.19

14.79

42.61

42

2100

27.70

41.21

65.59

187.73

30.86

45.20

71.56

205.02

Квиток

22.21

27.53

41.24

119.05

25.37

31.52

47.21

136.34

Плацкарта

5.49

13.68

24.35

68.68

5.49

13.68

24.35

68.68

45

2700

35.28

52.40

83.32

239.83

39.31

57.52

91.00

261.96

Квиток

28.42

35.29

52.87

152.57

32.45

40.41

60.55

174.70

Плацкарта

6.86

17.11

30.45

87.26

6.86

17.11

30.45

87.26

Таблиця 2.4 ВАРТІСТЬ ПРОЇЗДУ ПАСАЖИРІВ У ЗВИЧАЙНИХ ПОЇЗДАХ У Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 березня 2005 року N 95

N т/п

Відстань, км (від до)

Пасажирський поїзд

Швидкий поїзд

З, С

П

К, М

Л

З, С

П

К, М

Л

6 Квиток Плацкарта

51 60

3,40 2,33 1,07

5,17 2,56 2,61

8,80 3,76 5,04

36,02 15,02 21,00

3,72 2,65 1,07

5,54 2,93 2,61

9,39 4,35 5,04

38,34 17,34 21,00

11 Квиток Плацкарта

101 110

4,07 2,89 1,18

6,18 3,25 2,93

10,41 4,81 5,60

42,45 19,29 23,16

4,48 3,30 1,18

6,67 3,74 2,93

11,15 5,55 5,60

45,33 22,17 23,16

22 Квиток Плацкарта

251 300

5,96 4,44 1,52

8,94 5,21 3,73

14,71 7,78 6,93

64,05 33,57 30,48

6,62 5,10 1,52

9,71 5,98 3,73

15,86 8,93 6,93

69,02 38,54 30,48

27 Квиток Плацкарта

501 550

9,08 6,99 2,09

13,60 8,45 5,15

22,07 12,61 9,46

95,84 54,51 41,33

10,10 8,01 2,09

14,83 9,68 5,15

23,92 14,46 9,46

103,76 62,43 41,33

34 Квиток Плацкарта

1001 1100

15,67 12,39 3,28

23,46 15,27 8,19

37,58 22,79 14,79

162,29 98,37 63,92

17,45 14,17 3,28

25,66 17,47 8,19

40,92 26,13 14,79

176,87 112,95 63,92

45 Квиток Плацкарта

2501 2700

35,28 28,42 6,86

52,40 35,29 17,11

83,32 52,87 30,45

359,75 228,86 130,89

39,31 32,45 6,86

57,52 40,41 17,11

91,00 60,55 30,45

392,94 262,05 130,89

Таблиця 2.5 ВАРТІСТЬ ПРОЇЗДУ ПАСАЖИРІВ У ЗВИЧАЙНИХ ПОЇЗДАХ У ВНУТРІШНЬОДЕРЖАВНОМУ СПОЛУЧЕННІ (У ГРИВНЯХ) згідно наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 26 квітня 2006 року N 395

N Т/П

Відстань, км (від до)

Пасажирський поїзд

Швидкий поїзд

З, С

П

К, М

Л

З, С

П

К, М

Л

6 Квиток Плацкарта

51 60

5,11 3,50 1,61

7,76 3,84 3,92

13,20 5,64 7,56

54,03 22,53 31,50

5,59 3,98 1,61

8,32 4,40 3,92

14,09 6,53 7,56

57,51 26,01 31,50

11 Квиток Плацкарта

101 110

6,11 4,34 1,77

9,28 4,88 4,40

15,62 7,22 8,40

63,68 28,94 34,74

6,72 4,95 1,77

10,01 5,61 4,40

16,73 8,33 8,40

68,00 33,26 34,74

22 Квиток Плацкарта

251 300

8,94 6,66 2,28

13,42 7,82 5,60

22,07 11,67 10,40

96,08 50,36 45,72

9,93 7,65 2,28

14,57 8,97 5,60

23,80 13,40 10,40

103,53 57,81 45,72

27 Квиток Плацкарта

501 550

13,63 10,49 3,14

20,41 12,68 7,73

33,11 18,92 14,19

143,77 81,77 62,00

15,16 12,02 3,14

22,25 14,52 7,73

35,88 21,69 14,19

155,65 93,65 62,00

34 Квиток Плацкарта

1001 1100

23,51 18,59 4,92

35,20 22,91 12,29

56,38 34,19 22,19

243,44 147,56 95,88

26,18 21,26 4,92

38,50 26,21 12,29

61,39 39,20 22,19

265,31 169,43 95,88

45 Квиток Плацкарта

2501 2700

52,92 42,63 10,29

78,61 52,94 25,67

124,99 79,31 45,68

539,63 343,29 196,34

58,97 48,68 10,29

86,29 60,62 25,67

136,51 90,83 45,68

589,42 393,08 196,34

Висновки до ІІ розділу

Закон України "Про природні монополії" [6] відіграє основну роль у системі державного регулювання функціонування природних монополій в Україні. Аналізуючи ситуацію у сфері природних монополій в Україні крізь призму стратегій поліпшення функціонування їхньої діяльності, звернемо увагу на такі основні моменти:

По-перше, частина підприємств-природних монополістів знаходиться у державній власності;

по-друге, частина підприємств-природних монополістів є приватною власністю;

по-третє, в державі створено комісії для регулювання діяльності природних монополістів;

по-четверте, механізми штучно стимульованої конкуренції не використовують.

Таким чином, в Україні формально дотримуються (без видимих успіхів) трьох стратегій поліпшення функціонування діяльності природних монополій, а стратегія штучно стимульованої конкуренції (вільний доступ, франшиза) не застосовується. Наслідком такої ситуації є недосконала тарифна політика, яка дає можливість природним монополіям покривати свою неефективність за рахунок споживачів, а державі перекладати свої функції із соціальної підтримки населення на суб'єктів підприємництва, які не можуть протистояти цьому (перехресне субсидування). Це свідчить про необхідність активізації зусиль, спрямованих на удосконалення державного регулювання діяльності природних монополій в Україні.

Основними причинами недостатньої ефективності державного регулювання тарифів на послуги суб'єктів природних монополій, як свідчить аналіз, є:

Слабкість органів державних регуляторів ринків природних монополій;

Одноваріантність системи формування тарифів;

Недосконалість застосування пануючої моделі тарифоутворення;

Наявність впливових груп інтересів, зацікавлених у збереженні наявної моделі регулювання.

Так, Законом України "Про природні монополії" [6] передбачено створення національних комісій регулювання природних монополій як незалежних регулятивних органів та закладено принципи їхньої роботи, які мають забезпечити стабільне та недискримінаційне регулювання, насамперед у сфері тарифної політики.

Проте, з дня набрання чинності зазначеним Законом з'явився лише один новий орган регулювання Національна комісія з питань регулювання зв'язку (НКРЗ), яка утворена відповідно до Закону України "Про телекомунікації" від 18.11.2003 № 1280IV. Національна комісія регулювання електроенергетики України (НКРЕ), яка є органом регулювання у нафтогазовому комплексі й електроенергетиці, створена у 1994 році, задовго до прийняття Закону України "Про природні монополії" при цьому, недостатньо є правове забезпечення незалежності діяльності цих комісій.

Замість того, щоб невідкладно створювати національні комісії регулювання природних монополій у відповідних сферах, як це вимагає Закон "Про природні монополії", тривають дискусії щодо доцільності їх створення.

Проект Указу Президента "Про створення Незалежного органу регулювання у галузі транспорту" [Національної комісії регулювання транспорту України (НКРТ)], що був схвалений на засіданні Кабінету Міністрів України ще 15 січня 2003 року до цього часу не прийнятий.

На сьогодні акти (як нормативного так і ненормативного характеру) уповноважених державних органів України щодо формування цін (тарифів) ґрунтуються здебільшого на методі регулювання, відомому як метод "витрати плюс" [або метод регулювання шляхом встановлення граничної рентабельності (норми прибутку) до задекларованого об'єктами регулювання рівня витрат]. При цьому в Україні, на відміну від, скажімо, США, Канади, Японії, базою, до якої застосовується норма прибутку (рентабельність), зазвичай є не вартість активів або сума інвестованого капіталу, а повна собівартість продукції.

Метод регулювання "витрати плюс" не заохочує суб'єктів господарювання до економії ресурсів, що призводить до збереження існуючої системи високої енерго та матеріалоємності послуг і як наслідок, значної енергетичної складової у тарифах.

Крім того, цей метод передбачає застосування трудомісткого підходу до визначення індивідуального складу витрат, кожного з достатньо чисельної групи суб'єктів господарювання. Поряд із цим, метод "витрати плюс", стимулює збільшення фінансових витрат (тобто витрат, пов'язаних із залученням позикового капіталу) понад необхідний рівень (ефект Аверча-Джонсона).

Негативні риси, притаманні методу регулювання "витрати плюс", різко посилює наявний у цей час в Україні правовий механізм визначення складу витрат, що враховуються при встановленні державними регулюючими органами тарифів на послуги суб'єктів природних монополій.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про природні монополії", при регулювання цін (тарифів) на товари суб'єктів природних монополій враховуються, "витрати, які згідно із законами про оподаткування відносяться на валові витрати виробництва та обігу". Втім, законодавство про оподаткування має зовсім інші цілі, аніж забезпечення економічної обґрунтованості витрат. Обов'язкове врахування під час формування цін (тарифів) на товари (послуги) суб'єктів природних монополій окремих статей витрат, які згідно зі статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" [] відносяться на валові витрати виробництва та обігу, зокрема витрат, пов'язаних з утриманням об'єктів соціальної сфери, благодійною діяльністю, підготовкою та перепідготовкою кадрів, передплатою періодичних професійних видань, представницьких витрат, безнадійної дебіторської заборгованості, відрахувань до резерву сумнівних боргів та інших витрат, які не відносяться безпосередньо до самих послуг. Це було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку та унеможливлює ефективне функціонування відповідних ринків. Застосування відповідних положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" [3] в якості критерію обґрунтованості витрат суб'єкта природної монополій з економічної точки зору є абсолютно невиправданим.

Збереження вочевидь неефективної системи тарифного регулювання суб'єктів природних монополій пов'язано з наявністю певних інтересів.

Такими інтересами є:

прагнення суб'єктів природних монополій перекладати на споживачів власні неефективні витрати і обумовлені нераціональним господарюванням втрати;

прагнення окремих державних органів, громадських і професійних організацій зберегти систему, що гарантовано забезпечує стимулювання праці працівників відповідних галузей, вирішення їхніх соціальних проблем (зокрема, охорони здоров'я, відпочинку, задоволення культурних потреб за рахунок споживачів відповідних послуг, без пошуку альтернативних ресурсів та проведення системних перетворень у сфері соціального забезпечення і стимулювання праці;

зацікавленість окремих політичних угруповань у наявності фінансової бази, що утворюється за рахунок шефської та спонсорської допомоги з боку суб'єктів природних монополій;

короткострокові фіскальні інтереси, з точки зору яких завищення тарифів на послуги, від одержання яких неможливо відмовитися, сприяє збільшенню податкових надходжень, що залежать від обсягів реалізації відповідних послуг у грошовому виразі (зокрема, ПДВ [4]).

Зазначені інтереси є короткотерміновими, або стосуються лише окремих груп громадян, у той час як наявні недоліки тарифного регулювання суб'єктів природних монополій завдають шкоду всьому суспільству і на довготермінову перспективу.

Розділ ІІІ. Шляхи вирішення проблем функціонування та підвищення ефективності діяльності Південно-Західної залізниці державного підприємства “укрзалізниця" як природного монополіста в галузі залізничного транспорта

3.1 Господарсько-економічна характеристика діяльності Південно Західної залізниці держпідприємства "Укрзалізниця"

Державне підприємство монополіст “Укрзалізниця" включає вісім територіальних самостійних підрозділів [96]:

державну адміністрацію “Укрзалізниця”;

Донецьку залізницю;

Львівську залізницю;

Одеську залізницю;

Придніпровську залізницю;

Південну залізницю;

Південно-Західну залізницю;

окремі підприємства “Укрзалізниці”.

Державне територіально-галузеве об'єднання “Південно-Західна залізниця” є однією з провідних транспортних артерій держави. Біля 20% основних виробничих фондів “Укрзалізниці" знаходиться у веденні залізниці [93].

Південно-Західна залізниця займає друге місце по обсягу перевезень серед шести залізниць України. В загальному обсязі вантажних перевезень України кожна шоста тонна припадає на частку Південно-Західна залізниці.

Біля третини від загального об'єму пасажирообігу України забезпечується залізничниками Південно-Західної залізниці, в тому числі значна частка міжнародних перевезень.

Південно-Західна залізниця одна з найстаріших залізниць України і є невід'ємною частиною національного залізничного транспорту України. Початок будівництва залізниць на Україні відноситься до 60х років ХІХ століття, коли виникла необхідність з'єднання Одеського порту і південно-західних кордонів Росії з центральними областями.

Першу на Україні залізницю Одеси Балта, довжиною 213 кілометрів, будували за казенний рахунок біля трьох років (18611865), керував цими роботами барон Унгерн Штернберг. У травні 1866 року приступили до будівництва Києво-Балтської залізниці, як продовження лінії ОдесаБалта. Рух поїздів на цій лінії було відкрито через 4 роки.7 червня 1870 року було покладено початок існування Південно-Західної залізниці.

Пасажирський вокзал у Києві будувався відразу для двох залізниць Києво-Балтської та Курсько-Київської. Остання була продовжена до кінця 1868 року до лівого берега Дніпра у Києві, але ще два роки будували міст через Дніпро під керівництвом інженера Струве. Перший поїзд зі сторони Курська прийшов до Києва у лютому 1870 року.

У 18711876 р.р. збудовані дільниці Жмеринка-Волочиськ, Бердичів-Кривин, у 18901897 р.р. дільниці Жмеринка-Могилів-Подільський, Козятин-Умань, Христинівка-Шпола, Бердичів-Житомир. У 1897 р. до залізниці приєднана Фастівська лінія, а в 1902 р. Волинська лінія і збудована дільниця Київ-Коростень.

У 1883 р. приєднана збиткова і незавершена Бендеро-Галацька лінія протяжністю 293,5 км. У 1913 році розгорнута довжина головних колій складала 3906 верств, у тому числі 1349 верств дві колії. Рухомий склад налічував 1480 паровозів, 31809 товарних і 1650 пасажирських вагонів.

Пiвденно-Захiдна залiзниця розташована на територiї Київської, Вiнницької, Житомирської, Чернiгiвської, Сумської, Хмельницької та частково в районах Рiвненської, Чернiвецької, Черкаської, Полтавської та Тернопiльської областей.

Райони, які обслуговує залiзниця, розташованi в межах полiської i лiсостепової зон України. Пiвнiчна частина тяжiння, приблизно по лiнiї Шепетiвка-Житомир-Київ-Нiжин-Бахмач, знаходиться у межах Полiсся; Пiвденна у лiсостеповiй зонi. У районi розташування залiзницi проживає понад 11 млн чол.

Пiвденно-Захiдна магістраль межує з Росiєю, Бiлоруссю та Молдовою і обслуговує територiю з розвинутою промисловiстю та iнтенсивним сiльським господарством. Серед вантажiв, які вiдправляє залізниця, перше мiсце займають мiнеральнi будiвельнi матерiали (майже 47%), за ними продукцiя харчової промисловостi (цукор, борошно, комбiкорм) та сiльського господарства (цукровий буряк), а серед тих вантажів, які прибувають кам'яне вугiлля, лiсовi вантажi, нафтопродукти та чорнi метали.

У загальному обсязi перевезень 78% становить транзит. Головнi транзитнi вантажi залiзна руда, нафтопродукти, кам'яне вугiлля, чорнi метали, будiвельнi матерiали, продукцiя сільського і лiсового господарств та промисловостi.

Загальна експлуатацiйна протяжнiсть залiзницi 4668 км. Головнi напрямки залiзницi: Миронівна-Фастiв-Козятин-Шепетiвка-Здолбунiв; ХутiрМихайлiвський-Бахмач-Нiжин-КиївФастiв; Козятин-Жмеринка; Жмеринка-Гречани; Київ-Волинський-Коростень; Дарниця-Гребiнка. Електрифiковано 1937,1 км, що становить 41,5% загальної довжини залiзницi. Електротягою виконується 93,3% усiх перевезень вантажiв та пасажирiв. Решта дiльниць обслуговується тепловозною тягою. Електрифiкованi дiльницi обслуговують сім дистанцiй електропостачання.

Розгорнута довжина головних колiй становить 6438,1 км, у тому числi на залiзобетонних шпалах 4991,3 км (або 77,5%), дiльниць безстикової колiї 3977,8 км (або 61,8%).

Технiчне обслуговування колiйного господарства забезпечують 17 дистанцiй колiї, п'ять дистанцiй лiсозахисних насаджень, сім колiйних машинних станцiй по ремонту колiї та земляного полотна, три щебеневих заводи. Майже усi пiдприємства оснащенi сучасною технiкою та виробничопобутовими базами. При виконаннi робiт з ремонту колiї застосовується високопродуктивна технiка: виправнопiдбивнi машини ВПО3000, ВПР1200, ВПРС500, укладальнi крани УК25.

На залiзницi пристроями автоблокування обладнано 2710,9 км, автоматичної локомотивної сигналiзацiї 3293,8 км, напiвавтоматичного блокування 1754,3 км, електричної централiзацiї 67% стрiлок; пристроями автоматики 71,5% переїздiв.

Рух поїздiв забезпечується телеграфним, телефонним та службовим видами зв'язку. Ємнiсть автоматичних телефонних станцiй становить 42537 номерiв. Технiчне обслуговування пристроїв забезпечують 13 дистанцiй сигналiзацiї та зв'язку.

Експлуатацiйну роботу залiзницi здiйснюють п'ять дирекцiй залiзничних перевезень Київська, Козятинська, Жмеринська, Коростенська, Конотопська.

Залiзниця має 315 станцiй, у тому числi дві пасажирських, сім сортувальних, 36 вантажних і 15 дiльничних.

Процесом перевезень на 26 диспетчерських дiльницях одночасно керують 27 диспетчерiв. На 241 станцiї, вiдкритiй для виконання вантажних операцiй, клiєнтам надається понад 35 найменувань послуг з використанням сучасних технiчних засобiв. На важливих вантажних станцiях впроваджено АРМ товарних касирiв, приймоздавачiв вантажiв та багажу.

Для виконання процесу перевезень на залiзницi функцiонують 11 локомотивних депо. Пасажирськi електровози серiй ЧС4 обслуговують пасажирськi поїзди на полiгонi вiд станцiї Сухиничi до станцiї Львiв. Вантажнi поїзди перевозяться електровозами серiй ВЛ80Т, ВЛ80К, тепловозами серiй 2ТЕ116 та 2ТЕ10У. Маневрова робота на станцiях здiйснюється локомотивами серiї ЧМЕ3. Примiськi пасажирськi перевезення забезпечуються електропоїздами серiї Р9Е та дизельпоїздами серiї ДР1.

Оздоровлення і ремонт вантажних вагонiв виконують сім вагонних депо. Огляд та поточний ремонт проводяться на 31 пункти технiчного огляду вагонiв.

На залiзницi працюють 17 класних вокзалiв. Щодоби (протягом року) формується i вiдправляється в рiзних напрямках 34 пасажирських поїзда, а в лiтнiй час додатково ще 11.

На залiзницi експлуатується більше 10 типiв пасажирських вагонiв. Їхній ремонт і технiчне обслуговування виконується в депо КиївПасажирський, Бахмач та Київськiй вагоннiй дiльницi.

Поточне утримання будинкiв i споруд, а також усi види ремонтiв станцiйних будинкiв та житлового фонду, забезпечують шість дистанцiй цивiльних споруд i водопостачання. Житловий фонд налiчує 17711 квартир загальною площею 836,733 тис. м кв. i обслуговується 12 домоуправлiннями.

На залiзницi впроваджена система "ЕкспресУЗ" продажу i резервування квиткiв на поїзди далекого сполучення з використанням ЕОМ. Через систему "ЕкспресУЗ" залiзниця має доступ до подiбних систем усiх залiзниць України та залiзниць Росiї, Білорусi, Молдови. Майже в усiх службах та пiдроздiлах залiзницi впроваджено понад 500 автоматизованих робочих мiсць на базi ПЕОМ.

Забезпечення структурних пiдроздiлiв залiзницi матерiалами, обладнанням та запчастинами здiйснює служба матерiальнотехнiчного забезпечення, якiй пiдпорядкованi головний матерiальний склад і вiддiли матерiальнотехнiчного забезпечення.

Пiвденно-Захiдна залiзниця має у своєму пiдпорядкуваннi значну кiлькiсть об'єктiв соцiальної сфери. Для вiдпочинку залiзничникiв та членiв їхніх сiмей функцiонують санаторії-профiлакторiї, бази вiдпочинку, дитячi табори, будинки культури. Спортивнооздоровча робота проводиться на семи стадiонах, у басейнах, саунах. У розпорядженнi спортсменiв сотнi волейбольних та баскетбольних майданчикiв. Працiвникiв залiзницi обслуговують 15 лiкарень, полiклiнiки, лiнiйнi амбулаторiї, аптеки.

Таблиця 3.1

Технічне оснащення Південно-Західної залізниці [93]

Експлуатаційна довжина

4584,5 км

у т. ч. дві та більше колії

1731,7 км

Розгорнута довжина головних колій, у т. ч.

6349,9 км

протяжність безстикової колії (км)

4132,2км 64,5%)

протяжність колії на залізобетонних шпалах (км)

5409,8км (85,2%)

протяжність колії на дерев'яних шпалах (км)

848,4 км

Всього стрілок, з них:

9832,0

обладнано електричною централізацією

6957,0

на залізобетонних брусах

3581,0

на дерев'яних брусах

4130,0

Загальна кількість шпал в головній колії непридатних дерев'яних

1575,3 тис. шт.

Кількість км, які вимагають модернізації колії

295,8 км

Кількість км, які вимагають капітального ремонту з використанням старопридатних матеріалів

1443,1 км

Швидкість поїздів на головних напрямках

120140 км/год.

Довжина електрифікованих дільниць

1990,8 км

% від загальної довжини

43,3%

Робоча напруга

27,5 тис. В

Довжина дільниць, які обладнані:

автоматичним блокуванням

2708,2 км

диспетчерською централізацією

360,6 км

напівавтоматичним блокуванням

1718,6 км

автоматичною локомотивною сигналізацією з автостопом

3396,6 км

поїзним радіозв'язком

4531,1 км

ємність автоматичної телефонної станції, номери

43960 км

Станцій:

311

у т. ч. сортувальних

7

дільничних

15

що мають термінальну систему “ Експрес”

62

на яких виконуються вантажні операції

223

Локомотивних депо

11

у т. ч. моторвагонних

1

Електровозів

343

Тепловозів

425

Дизельних поїздів

44

Секцій моторвагонних

480

Виконано вантажообіг, млн. ткм

42308,0

Обсяг перевезень електричною тягою, %

92,2

Рис.3.1 Географічне положення Південно-Західної залізниці [93]

У теперішній час функціонують ряд міждержавних транспортних коридорів, які проходять через територію залізниці:

а) Критський № 3: Київ Козятин Жмеринка Тернопіль Красне Львів Катовице-Дрезден-Берлін;

б) ОСЖД № 3: Москва-Суземка Зернове-Київ Жмеринка Львів-Мостиська-Медика-Катовице-Ополе-Вроцлав-Згожелець;

в) ОСЖД № 5: Шапрон Хедишлахом Баяшенье Будапешт Захонь Чоп Стрій Львів Красне Жмеринка Фастів Дарниця Гребінка Полтава Полтава Хмарків Тополя Валуйки Пенза Кинель Челябинськ Курган Утяк Пресногорковська Кокчетав Актогай Дружба Алашанькоу Урумчи Ланьчжоу Ляньюньган, з відгалуженнями;

г) № 5а: Дарниця Конотоп Зернове Суземка Москва;

д) МТК ОСЖД № 7: Гданськ Гдиня Варшава Люблін Дорохуськ Ягодин Здолбунів Козятин Жмеринка Роздільна Одеса Іллічівськ;

е) МТК ОСЖД № 8: Фастів Знаменка Нижньодніпровськ Вузол Красна Могила Гуково Лиха Волгоград ВерхнійБаскунчук Аксарайська Макат Байнеу Найманкуль Нукус Учкудук Навої;

Критський № 9: Олександрополіс Пловдив Бухарест Кишинів Київ Вітебськ СанктПетербург з відгалуженями;

ж) № 9а: Роздільна Одеса;

з) № 9с: Ніжин Зернове Москва.

Через територію залізниці здійснюються перевезення вантажів маршрутними поїздами комбінованого типу в напрямках вантажопотоків:

Будапешт Москва (“Чардаш”), Одеса Москва (“Одеса”), Миколаїв Москва, Запоріжжя Варшава Запоріжжя, Маріуполь Київ, Київ Славкув (“Ярослав”), Гданськ Одеса, Зернове Тополі Ізов.

Таблиця 3.2

Розташування дирекцій залізничних перевезень у межах областей [93]

Області

Дирекції

Київська

Козятинська

Жмеринська

Коростенська

Конотопська

Київська

х

х

х

Житомирська

х

х

Вінницька

х

х

Хмельницька

х

х

х

Чернігівська

х

х

Сумська

х

Черкаська

х

Рівненська

х

Чернівецька

х

Полтавська

х

Експлуатаційна довжина залізниць у межах областей

Київська обл. 807,6 км

Житомирська обл. 1044,6 км

Вінницька обл. 729,1 км

Хмельницька обл. 738,3 км

Черкаська обл. 29,6 км

Чернівецька обл. 15,7 км

Чернігівська обл. 665,3 км

Сумська обл. 471,0 км

Рівненська обл. 37,5 км

Полтавська обл. 17,0 км

3.2 Економіко-правові засади регулювання діяльності Південно-Західної залізниці держпідприємства “Укрзалізниця”

Згідно Закону України "Про залізничний транспорт" [8, c.4]:

залізничний транспорт виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо;

залізниця це статутне територіально-галузеве об'єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке, при централізованому управлінні, здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі;

Залізниця є основною організаційною ланкою на залізничному транспорті. Створення, реорганізація, ліквідація та визначення територіальних меж залізниць, призначення і звільнення їх керівників здійснюються рішеннями Кабінету Міністрів України за поданням Міністерства транспорту України.

Повноваження, права та обов'язки залізниць визначаються Законом [8], їх статутами. Затвердження статутів залізниць здійснюється Міністерством транспорту України за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики та Антимонопольним комітетом України.

Управління залізницями та іншими підприємствами залізничного транспорту, що належать до загальнодержавної власності, здійснюється органом управління залізничним транспортом Державною адміністрацією залізничного транспорту України (далі Укрзалізниця), підпорядкованим Міністерству транспорту України.

Управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученнях, а також регулювання виробничо-господарської діяльності у сфері організації і забезпечення цього процесу залізницями, підприємствами, установами та організаціями проводяться централізовано і належать виключно до компетенції Укрзалізниці, яка здійснює функції господарюючого суб'єкта.

Майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю. Управління майном підприємств залізничного транспорту загального користування здійснюється Укрзалізницею в межах повноважень, визначених чинним законодавством України.

Рішення про закріплення транспортних засобів та їх безоплатну передачу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування іншим залізницям та підприємствам без зміни форми власності приймаються Укрзалізницею.

Управління тарифною політикою здійснюється тарифною Радою при Міністерстві транспорту та зв'язку України (наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 27 січня 2006 р. N 68), яка є постійним дорадчо-колективним органом Міністерства, створена з метою аналізу діяльності підприємств галузі в сфері тарифного регулювання, розробки пропозицій щодо реалізації ефективної державної тарифної політики, запобігання застосуванню демпінгових тарифів на транспортні послуги та недопущення впровадження принципів недобросовісної конкуренції на ринку транспортних послуг.

Основними завданнями Тарифної ради є:

а) визначення напрямків удосконалення тарифної політики на транспорті;

б) аналіз питань, пов'язаних з удосконаленням діючої системи державного тарифного регулювання та зміни рівня тарифів на транспортні послуги та послуги зв'язку, відповідно до чинного законодавства;

в) розгляд пропозицій щодо змін рівня тарифів на перевезення вантажів і пасажирів залізничним транспортом, рівня наскрізних тарифних ставок, надання знижок до базових ставок за переробку вантажів у морських і річкових портах, до портових зборів і плати за послуги в морських і річкових портах; до плат за шлюзування суден, поштові послуги;

г) підготовка та надання на розгляд керівництва Мінтрансзв'язку пропозицій щодо вдосконалення тарифної політики на транспорті;

д) сприяння ефективному функціонуванню ринку транспортних послуг на основі збалансування інтересів суспільства, підприємств транспорту та споживачів послуг у сфері транспорту.

Тарифна рада, для реалізації покладених на неї завдань, має право:

а) за дорученням керівництва Міністерства розглядати питання, що стосуються тарифної політики, ініціаторами яких є підприємства транспортної галузі чи інші підприємства та відомства, що надають транспортні послуги;

б) в установленому порядку залучати до роботи Тарифної ради фахівців галузі для розгляду питань, що входять до їх компетенції, отримувати не обхідну інформацію з питань, що розглядаються, запрошувати на засідання Тарифної ради представників Ради підприємців України, асоціацій міжнародних експедиторів України, асоціацій транспортно-експедиторських організацій, представників органів законодавчої та виконавчої влади;

в) створювати тимчасові Робочі групи для підготовки аналітичних матеріалів, роботи над проектами нормативних актів та інших документів з питань удосконалення тарифної політики на транспорті, для чого залучати фахівців у галузі транспорту та інших причетних галузей;

г) визначати порядок встановлення або зміни тарифів та знижок до них;

д) розглядати та вносити пропозиції до проектів нормативноправових та методичних документів з питань тарифної політики та надавати їх до керівництва Мінтрансзв'язку щодо їх затвердження;

є) аналізувати діяльність транспортних підприємств щодо здійснення тарифного регулювання з метою впровадження принципів добросовісної конкуренції на ринку транспортних послуг;

ж) розглядати можливості та розробляти пропозиції щодо надання знижок до базових ставок за переробку вантажів у морських портах, на портові збори та плати за послуги в морських портах; розробку наскрізних тарифів та інше в межах встановлених розмірів, згідно з чинним законодавством.

Прийняття рішень щодо встановлення узгоджених (наскрізних) тарифів на перевезення залізницями та переробку в портах транзитних вантажів оформляється протоколом, який погоджується керівниками Укрзалізниці та Укрморрічфлоту і затверджується Міністром.

Встановлення тарифів на перевезення транзитних вантажів залізницями України виконується згідно з "Порядком встановлення тарифів на перевезення транзитних вантажів залізницями України" (наказ Мінтрансзв'язку України від 20 липня 2006 р. N 754), розробленим з метою формування прозорого та загальнодоступного механізму встановлення тарифів на перевезення транзитних вантажів залізницями України на підставі:

Законів України "Про ратифікацію Угоди про проведення узгодженої політики у визначенні транспортних тарифів", "Про залізничний транспорт", "Про транзит вантажів", "Про транспортно-експедиторську діяльність";

Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС);

Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 р. N 789;

Положення про Робочу групу по встановленню тарифів на перевезення транзитних вантажів залізницями України (далі Робоча група).

Порядок визначає єдині для всіх користувачів транспортних послуг критерії та правила встановлення тарифів на перевезення вантажів у міжнародному сполученні залізницями України.

Порядок спрямований забезпечити:

досягнення балансу інтересів залізниць, споживачів транспортних послуг та держави в цілому;

максимальну конкурентоздатність та привабливість транспортної системи України на міжнародному ринку транспортних послуг з метою зростання обсягів перевезень вантажів у міжнародному сполученні;

збільшення валютних надходжень та бюджетних відрахувань;

гласність прийнятих рішень з питань регулювання тарифних умов, у тому числі встановлення рівня тарифів, їхньої зміни і правил застосування.

Загальний рівень коефіцієнтів до ставок Тарифної політики залізниць України визначається на підставі моніторингу основних ціноутворюючих факто=рів, у тому числі:

рівня тарифів, що склався у попередні фрахтові роки;

рівня тарифів на перевезення вантажів у внутрішньому сполученні;

собівартості перевезень;

динаміки коливання обсягів перевезень конкретних видів вантажів;

кон'юнктури міжнародного транспортного ринку та рівня тарифів на залізницях, що складають конкуренцію залізницям України;

логістики транспортування вантажів на альтернативних українському напрямках перевезень;

рівня світових цін на продукцію, що перевозиться залізницями;

частки транспортної складової в кінцевій ціні продукції;

інших факторів, що суттєво впливають на конкурентоспроможність перевезень територією України.

Загальний рівень коефіцієнтів до базових тарифів розглядається Робочою групою, і не пізніше ніж за місяць до початку року (півріччя) затверджується наказом Міністерства транспорту та зв'язку України і оголошується всім користувачам транспортних послуг.

Робоча група по встановленню тарифів на перевезення транзитних Вантажів залізницями України (далі Робоча група) є постійним дорадчо-колективним органом Міністерства, яка створена з метою найбільш повного задоволення потреб вантажовласників у перевезеннях вантажів залізницями, здійснення зваженої тарифної політики для збільшення обсягів транзитних перевезень та доходів залізничного транспорту, створення умов до зниження собівартості перевезень та збільшення прибутків залізниць України, а також забезпечення обґрунтованості та прозорості тарифів на перевезення транзитних вантажів залізницями України.

Основними завданнями Робочої групи є:

а) реалізація виваженої тарифної політики залізниць України з урахуванням собівартості перевезень, кон'юнктури міжнародного транспортного ринку, роду вантажу та його вартості, логістичних схем транспортування вантажів, конкурентоспроможності альтернативних напрямків перевезень, та інших факторів, що впливають на обсяги перевезень вантажів;

б) створення умов для організації комплексного транспортно-експедиторського обслуговування транзитних вантажів на залізничному транспорті;

в) прийняття заходів щодо забезпечення своєчасного надходження провізних платежів за перевезення;

г) здійснення економічного аналізу запитів і пропозицій щодо встановлення та зміни рівня тарифів на вантажні перевезення, рівня наскрізних тарифних ставок, надання знижок до базових тарифних ставок;

д) прийняття заходів щодо виконання взаємних договірних зобов'язань з експедиторськими організаціями;

є) дотримання конфіденційності інформації, що стосується комерційної діяльності експедиторських організацій.

Робоча група для реалізації покладених на неї завдань має право:

а) визначати на підставі чинного законодавства перелік документів, необхідних для укладання (переукладання) договору про організацію перевезень вантажів з експедиторськими організаціями;

б) розробляти рекомендований проект договору з експедиторськими організаціями про організацію транзитних перевезень вантажів залізничним транспортом;

в) надавати рекомендації щодо укладання (переукладання) договорів з експедиторськими організаціями на основі установчих, банківських та інших документів, необхідних для укладання договору, та з урахуванням виконання експедитором договірних зобов'язань у попередньому звітному періоді;

г) визначати рекомендований розмір передоплати при укладанні договорів в залежності від обсягів перевезень, роду вантажів та напрямку перевезень;

д) надавати рекомендації щодо тимчасового зупинення дії або розірвання договорів у зв'язку з невиконанням експедиторами договірних зобов'язань;

є) розглядати надані за рекомендованою формою (додається) звернення експедиторських організацій, вантажовласників, підприємств щодо встановлення конкурентоспроможних тарифних ставок та умов перевезень вантажів, в тому числі на конкурсній основі;

ж) погоджувати на підставі економічних обґрунтувань конкурентоспроможні ставки та знижки до тарифів з метою збільшення обсягів перевезень та доходних надходжень залізниць України та рекомендувати їх для затвердження керівництву Мінтрансзв'язку;

з) ініціювати відміну категорії експедитора у разі порушення ним критеріїв щодо її встановлення;

і) запрошувати для участі в засіданнях Комісії з власної ініціативи або на прохання експедиторів, їх повноважних представників на час розгляду питань, що безпосередньо стосуються цих експедиторів.

Рішення Робочої групи оформляється протоколом, який затверджується Головою Робочої групи або його заступником. Прийняття рішень щодо встановлення тарифів на перевезення транзитних вантажів залізничним транспортом, надання знижок до базових тарифів та запровадження узгоджених наскрізних тарифних ставок проводиться наказами Мінтрансзв'язку у 5денний термін з дня розгляду цього питання на засіданні.

3.3 Аналіз діяльності Південно-Західної залізниці держпідприємствамонополіста "Укрзалізниця"

Економічна діагностика підприємства ДГТО "Південно-Західна залізниця" проводилась на основі його фінансової звітності, приведеної в Додатку А у формі балансів (форма 1) та звітів про фінансові результати (Форма 2) [36] [39] за 2003 2006 роки. У додатку В наведені результати розрахунків коефіцієнтів показників фінансового стану, ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості ДГТО "Південно-Західна залізниця", розраховані згідно алгоритмів роботи [64] (Додаток Б). На графіках рис.3.1 3.9 наведені результати графічного відображення результатів аналізу даних, наведених в Додатках А, В.

Аналіз отриманих результатів виявляє наступні проблеми фінансового стану ДГТО "Південно-Західна залізниця":

обсяг валюти балансу підприємства зріс з рівня 4,94 млрд. грн. у 2003 році до рівня 10,34 млрд. грн. у 2006 році, при цьому обсяг власного капіталу зріс з рівня 3,74 млрд. грн. у 2003 році до рівня 4,8 млрд. грн. у 2006 році, що, відповідно, привело до зниження коефіцієнта фінансової незалежності підприємства з рівня 0,76 у 2003 році до рівня 0,47 у 2006 році (нижче стійкого рівня 0,5);

фінансова залежність підприємства від зовнішніх кредиторів різко зросла за рахунок підвищення довгострокових кредитів банків з рівня 0,224 млрд. грн. у 2003 році до рівня 4,0 млрд. грн. у 2004 році (в 19 разів) та до рівня 3,4 млрд. грн. у 2006 році. За рахунок цього обсяги необоротних активів зросли з рівня 4,6 млрд. грн. у 2003 році до рівня 9,2 млрд. грн. у 2006 році;

додатково фінансова залежність підприємства від зовнішніх кредиторів зросла за рахунок зростання поточних зобов'язань з рівня 0,48 млрд. грн. у 2003 році до рівня 1,75 млрд. грн. у 2006 році (в 3,5 рази);

у підприємства у 2005 2006 роках різко знизились показники ліквідності до рівней, які свідчать про неможливість розрахуватися з кредиторами не тільки в оперативному режимі (абсолютна ліквідність), але і рівень оборотного капіталу не дозволяє розрахуватися з поточними кредиторами навіть у разі ліквідації (загальна ліквідність);

причиною цього є іммобілізація всього власного та більшої частини залученого капіталу в основні фонди підприємства, при цьому, оскільки вони специфічні для монополіста, то є активами обмеженої ліквідності. Власний оборотний капітал має негативну величину, яка зросла з рівня 867,7 млн. грн. у 2003 році до рівня 4, 410 млрд. грн. у 2006 році при рівні власного капіталу 4,797 млрд. грн., тобто в основні фонди вкладено коштів на суму, яка в 2 рази перевищує власний капітал. Таким чином, джерелом оборотних коштів може бути тільки запозичений капітал, який може бути отриманий під заставу основних засобів, але для державного підприємства для цього треба отримати додаткове погодження державних органів управління (Фонда Держмайна);

обсяг доходів від реалізації послуг підприємства зріс з рівня 2,7 млрд. грн. у 2003 році до 4,7 млрд. грн. у 2006 році, тобто в 1,8 рази, але чистий прибуток від діяльності з рівня 16,1 млн. грн. у 2003 році знизився до рівня 1,6 млн. грн. у 2004 році, різко піднявся до рівня 159,6 млн. грн. у 2005 році після підняття тарифів на перевозки та різко знизився у 2006 році до рівня 30,3 млн. грн. після різкого росту цін на електроенергію з 2005 року;

аналіз рівня рентабельності власного капіталу показує, що тільки у 2005 році рентабельність власного капіталу досягла рівня 4,2% та у 2006 році при підвищенні цін на електроенергію знизилась до 0,63%, тобто з інвестиційної точки зору вкладення інвестицій в залізницю є збитковим на рівні альтернативної доходності депозитів в банках 12 14% річних.

рост валюти балансу на підприємстві не супроводжується підняттям рентабельності, тобто рівень трансформації активів у доходи від реалізації послуг постійно знижується, що приводить до зниження показників ділової активності, зростанню строків обороту обігових коштів при відсутності додаткових джерел їх поповнення, окрім тарифів.

Рис.3.1 Динаміка основних статей балансу ДГТО "Південно-Західна залізниця" у 2003 2006 роках

Рис.3.2 Динаміка структур витрат ДГТО "Південно-Західна залізниця" у 2003 2006 роках

Рис.3.3 Динаміка валових доходів, витрат та прибутку від реалізації ДГТО "Південно-Західна залізниця" у 2003 2006 роках

Рис.3.4 Прибутку від реалізації, адміністративних, операційних витрат та операційного прибутку ДГТО

"Південно-Західна залізниця" у 2003 2006 роках

Рис.3.5 Динаміка операційного прибутку, фінансових доходів, витрат та балансового і чистого прибутку ДГТО "Південно-Західна залізниця" у 2003 2006 роках

Рис.3.6. Динаміка стану ліквідності в ДГТО "Південно-Західна залізниця" у 2003 2006 роках

Рис.3.7. Динаміка стану рентабельності діяльності ДГТО "Південно-Західна залізниця" у 2003 2006 роках

Рис.3.8. Динаміка стану фінансової незалежності та віддачі активів в ДГТО "Південно-Західна залізниця" у 2003 2006 роках

Рис.3.9. Динаміка рівней ділової активності (оборотності коштів) в ДГТО "Південно-Західна залізниця" у 2003 2006 роках

3.4 Пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності Південно-Західної залізниці підприємстваприродного монополіста "Укрзалізниця"

Для вирішення проблем вдосконалення тарифного регулювання у сфері природних монополій, як єдиного реально можливого шляху підвищення ефективності діяльності Південно-Західної залізниці можливі наступні варіанти вирішення проблеми:

Відмова від безальтернативного використання моделі тарифного регулювання "витрати плюс";

Визначення категорій витрат, що не підлягають обов'язковому врахуванню при регулюванні тарифів на послуги суб'єктів природних монополій, у відповідному нормативному акті;

Внесення змін до норм статті 9 Закону України "Про природні монополії" в частині зміни правових засад формування витратної частини тарифів на послуги суб'єктів природних монополій.

Перший варіант вирішення проблеми є найбільш радикальним і найбільш перспективним. Разом із тим, він потребує найбільше ресурсів і часу на розробку та опробування відповідних методик на конкретних ринках природних монополій, навчання спеціалістів тощо. Крім того, наявність, з одного боку, норм частини другої статті 9 Закону України "Про природні монополії", що орієнтує органи регулювання на модель "витрати плюс", а з іншої зацікавленості впливових груп інтересів у збереженні саме такої моделі регулювання, істотно утруднює запровадження альтернативних моделей регулювання.

Другий варіант теоретично дозволяє найбільш оперативно і з найменшими витратами ресурсів створити умови для вирішення проблеми. Тому саме він ще у 2004 році був запропонований Антимонопольним комітетом України, який розробив проект відповідної постанови Кабінету Міністрів України [28]. Однак, невизначеність поняття "враховуються при регулюванні цін (тарифів) на товари суб'єктів природних монополій", що міститься у частині другій статті 9 Закону України "Про природні монополії" дозволила представникам протидіючих груп інтересів тлумачити термін "враховуються" як "підлягають обов'язковому відшкодуванню у повному обсязі". За такого тлумачення вдосконалення структури витратної частини тарифів на послуги суб'єктів природних монополій на основі нормативного акта Кабінету Міністрів України є неможливим.

Тому за умов, що склалися, необхідним і найбільш доцільним початковим кроком у напрямі вдосконалення системи тарифного регулювання природних монополій є третій варіант внесення змін до статті 9 Закону України "Про природні монополії", що передбачали б нормативне обмеження витрат, які враховуються при регулюванні цін і тарифів на товари і послуги суб'єктів природних монополій.

Прийняття таких змін має унеможливити суб'єктам природних монополій маніпулювання витратами, зокрема, їх необґрунтоване завищення, включення до них необґрунтованих витрат і наднормативних втрат, а також витрат, які не відносяться безпосередньо до виробництва та постачання цих послуг.

Новий підход до підвищення ефективності діяльності залізниць України, як природних монополістів з державною формою власності закладений в

"КОНЦЕПЦІЇ Державної програми реформування залізничного транспорту України" [77].

У цій Концепції визначається, що залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, що забезпечує її внутрішні і зовнішні транспортно-економічні зв'язки. Його стабільне та ефективне функціонування є необхідною умовою для забезпечення обороноздатності, національної безпеки і цілісності країни, поліпшення умов та рівня життя населення.

На даний час залізниці працюють беззбитково і в основному забезпечують потреби суспільного виробництва та населення у перевезеннях. Однак стан їх виробничо-технічної бази і технологічний рівень перевезень за багатьма параметрами не відповідають зростаючим вимогам суспільства та європейським стандартам якості надання транспортних послуг і вже найближчим часом можуть стати гальмом подальшого соціально-економічного розвитку країни.

Крім того, проблемами, які стримують подальший розвиток залізничного транспорту і мають бути вирішені при здійсненні Програми, є:

недосконалість нормативно-правових актів, що регулюють діяльність залізничного транспорту, та невідповідність організаційної структури залізничного транспорту тенденціям розвитку ринкової економіки України;

наявність перехресного субсидування збиткових пасажирських перевезень за рахунок вантажних;

недостатня фінансова прозорість діяльності залізничної галузі;

низький рівень конкуренції на ринку залізничних перевезень.

Окрім внутрішніх проблем, які мають бути вирішені в ході реформування, також є і подолання певного відставання у розвитку українських залізниць від залізниць країн Євросоюзу та Росії, які сьогодні знаходяться на різних стадіях процесу реформування, але при цьому суттєво випереджають залізниці України.

Проведення ринкових перетворень на залізничному транспорті України прискорить темпи євроінтеграції, сприятиме налагодженню більш тісного міжнародного економічного співробітництва та підвищенню конкурентоспроможності українських залізниць на ринку транспортних послуг, дозволить ефективно використовувати територіально-географічний потенціал України, а також збалансувати інтереси суспільства та споживачів послуг залізничного транспорту.


Подобные документы

  • Роль залізничного транспорту в економіці України. Сутність виручки і доходних надходжень на залізниці. Особливості формування фінансових результатів виробничо-господарської діяльності залізничного транспорту. Структура вантажопотоків та їх розподіл.

    контрольная работа [33,2 K], добавлен 04.02.2015

  • Загальна характеристика основних способів та методів державного регулювання залізничного транспорту як природної монополі. Розвиток конкуренції як найбільш важливий інструмент для стримування залізничних монополій. Сутність поняття "природна монополія".

    статья [22,3 K], добавлен 06.09.2017

  • Розміщення залізничного транспорту України, сучасний стан галузі. Проблеми забезпечення залізниці України транспортом. Загальні економічні показники роботи цеху з виробництва запасних частин. Основні заходи по підвищенню ефективності виробництва.

    курсовая работа [10,9 M], добавлен 11.11.2010

  • Сутність, значення та основні функції залізничного транспорту України; передумови регіонального розміщення; його сучасна структура та рівень розвитку. Територіальна структура та регіональні відмінності залізничного транспорту: проблеми і перспективи.

    курсовая работа [60,1 K], добавлен 19.03.2013

  • Сутність та основні ознаки підприємства. Класифікація підприємств. Соціально-економічні цілі підприємства. Особливості функціонування підприємства в умовах ринкової економіки. Банкрутство. Шляхи підвищення ефективності діяльності підприємства.

    курсовая работа [40,4 K], добавлен 16.06.2004

  • Показники та склад витрат основної діяльності залізничного транспорту. Аналіз витрат за економічними елементами та номенклатурою. Рекомендації з формування собівартості перевезень на транспорті. Загальна характеристика ДП "Приднiпровська залiзниця".

    курсовая работа [62,9 K], добавлен 30.10.2012

  • Теоретико-методологічні аспекти монополії та її ринкової влади. Причини встановлення вихідних бар'єрів. Коротка характеристика особливостей природної, адміністративної, економічної монополії. Позитивні та негативні наслідки функціонування монополій.

    реферат [30,6 K], добавлен 22.09.2013

  • Підприємство як суб'єкт ринкової економіки країни. Функціонування підприємства як товаровиробника. Характеристика об'єднань підприємств, їх особливості та принципи. Форма індивідуального відтворення підприємства в ринковій економіці. Види підприємств.

    курсовая работа [756,1 K], добавлен 14.01.2008

  • Поняття монополії та її види. Сутність природної монополії, її виникнення та загальна характеристика, визначальні критерії та класифікація. Регулювання природних монополій. Предмет, принципи та органи регулювання діяльності суб'єктів природних монополій.

    курсовая работа [68,1 K], добавлен 28.02.2010

  • Предмет і метод політичної економії. Наука про управління підприємствами для досягнення максимальної ефективності функціонування та вибір ефективної державної політики для вирішення актуальних соціально-економічних проблем. Економічні потреби суспільства.

    тест [28,5 K], добавлен 22.02.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.