Управління активами підприємства (на прикладі ВАТ "Інтерпайп Ніжньодніпровський трубопрокатний завод")

ВАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ" має у своєму складі шість товаровиробничих цехів, до складу яких входять трубопрокатні цехи №№ 1,3,4,5, трубоелектрозварювальний цех, колесопрокатний цех, мартенівський цех, сталефасоноливарний цех, автотранспортний та залізничний цехи; добре оснащену дослідну базу у вигляді семи лабораторій; вісім управлінь, сервісний центр, центр соціального розвитку, інститут розвитку, потужній інтелектуальний кадровий потенціал у вигляді заводоуправління, базу відпочинку, палац культури, дитячий оздоровчий табір імені Олега Кошевого, обладнану за останнім словом медичної техніки поліклініку та інших підрозділів.

Функції основних цехів ВАТ “Інтерпайп НТЗ” :

- трубопрокатний цех № 1 (ТПЦ № 1) - виробляє труби нафтового сортаменту: стальні безшовні для трубопроводів;

- трубоелектрозварювальний цех (ТПЦ № 2) - виробляє електрозварювальні труби загального призначення, водогазопровідні, профільні труби;

- трубопрокатний цех № 3 (ТПЦ № 3) - виробляє гарячекатані труби із вуглецевих марок сталі, гарячекатані ШХ, холоднокатані з вуглецевих марок сталі, холоднокатані ШХ, холодно тягнуті для ПЕН і ПЕД;

- трубопрокатний цех № 4 (ТПЦ № 4) - виробляє обсадні труби з муфтами, труби нафтового сортаменту;

- трубопрокатний цех № 5 (ТПЦ № 5) - виробляє труби гарячекатані та обсадні;

- колесопрокатний цех (КПЦ) - виготовляє суцільнокатані колеса та бандажі: локомотивні, трамвайні, для вузької колії, а також кільцеві вироби.

ВАТ “Інтерпайп НТЗ” має власні потужності по виплавці сталі - мартенівський цех. Виплавка сталі на підприємстві дає можливість безпосередньо контролювати її якість та бути більш гнучкими у виборі марок сталі, які потрібні для виконання термінових замовлень по різним видам продукції. Мартенівським цехом виплавляється сталь для виробництва труб у трубопрокатних цехах № 1 та 4, коліс, кілець та бандажів у колесопрокатному цеху.

Для забезпечення діяльності основних цехів та інших структурних підрозділів функціонують допоміжні цехи у тому числі: сталефасоноливарний, автотранспортний цех, залізничний цех.

За результатами 2004 року обсяг реалізуємої продукції склав 699 754 тони. В загальному обсягу відгруженої продукції 29,98 % склали труби горячедеформовані нефтепроводні и горячедеформованого загального призначення, 27,94 % - труби обсадні, 30,92 % - колеса, 0,94 % - бандажі та кільця.

Географія поставок продукції заводу розподіляється по регіонах наступним чином: країни СНД - 45,52 %, Україна - 32,37 %, дальне зарубіжжя - 22,11 %.

В табл. Г.1 - Г.3 Додатку Г наведені статистичні дані по обсягах та структурі відгрузки труб ВАТ «Інтерпайп НТЗ» по регіонах у 2004 - 2006 роках.

У 2004 році порівняно з 2003 роком збільшились поставки в Росію на 16,49 %, знизились поставки на внутрішній ринок на 27,69 % та на експорт в дальнє зарубіжжя на 3,63 %.

За результатами 2005 року обсяг реалізуємої продукції склав 749 557 тони.

В загальному обсягу відгруженої продукції 32,43 % склали труби горячедеформовані нефтепроводні и горячедеформованого загального призначення, 31,68 % - труби обсадні, 26,19 % - колеса, 1,82 % - бандажі та кільця.

Географія поставок продукції заводу розподіляється по регіонах наступним чином: країни СНД - 35,49 %, Україна - 30,26 %, дальне зарубіжжя - 34,24 %.

У 2005 році порівняно з 2004 роком знизились поставки в Росію на 14,42 %, и на внутрішній ринок на 2,11 %, підвищились поставки на експорт в дальнє зарубіжжя на 12,13 %.

За результатами 2006 року обсяг реалізуємої продукції склав 801 969 тон.

В загальному обсягу відгруженої продукції 33,05 % склали труби горячедеформовані нефтепроводні и горячедеформованого загального призначення, 32,42 % - труби обсадні, 25,66 % - колеса, 1,26 % - бандажі та кільця.

Географія поставок продукції заводу розподіляється по регіонах наступним чином: країни СНД - 37,67 %, Україна - 30,77 %, дальне зарубіжжя - 31,56 %.

У 2006 році порівняно з 2005 роком збільшились поставки в Росію на 0,52 %, и на внутрішній ринок на 0,52 %, знизились поставки на експорт в дальнє зарубіжжя на 2,68 %.

Підприємством за 2007 рік реалізовано продукції в натуральному виразі 818853 тон, у тому числі: колеса суцільнокатані - 211 011 тон, труби нафто провідні - 278 823 тон, труби обсадні - 246 501 тон.

Чистий дохід(виручка) від реалізації за 2007 рік складає 4 693 794 тис. грн. у тому числі: колеса суцільнокатані - 1 565 403 тис.грн., труби нафто про-відні - 1 265 471 тис.грн., труби обсадні - 1 431 542 тис.грн..

ВАТ “ІНТЕРПАЙП НТЗ” - ведуче підприємство чорної металургії по виробництву сталевих безшовних труб, залізничних суцільнокатаних коліс та бандажів, витягнутих труб загального призначення для котлів високого тиску та нафтопровідних електрозварювальних труб 114-460 мм.

Виробничі потужності цехів по виготовленню безшовних труб складають понад 1200 тис. тонн на рік, цехів по виробництву нарізних труб нафтогазового сортаменту - 410 тис. тонн на рік. Потужності підприємства по виробництву залізничних коліс дозволяють виготовляти понад 300 тис. тонн на рік.

Виробництво продукції в вартісному та натуральному виразі в діючих цінах за 2006 та 2007 роки наведено у таблиці 2.1. В порівнянні з 2006 роком обсяг реалізованої продукції в 2007 році зріс на 879 805,0 тис.грн, або на 23,1%. Обсяг виробленої продукції збільшився на 809 986,0 тис. грн. або на 21,2%. В 2007 році в порівнянні з 2006 роком обсяг виробництва основних видів продукції в натуральному виразі збільшився: труб на 1,1%, коліс на 2,4%, кілець та інших видів прокату на 10%.

Таблиця 2.1

Виробництво продукції ВАТ «Інтерпайп НТЗ» в вартісному та натуральному виразі в діючих цінах за 2006 та 2007 роки (тис.грн.)

Назва показника	2007	2006	Зростання (+), зниження (-) в діючих цінах	Зростання (+), зниження (-) в порівняних цінах
	В діючих цінах	В порівняних цінах	В діючих цінах	В порівняних цінах	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%
Обсяг виробленої продукції без ПДВ і АЗ, тис.грн.	4631904	4153741	3821918	4148713	809986	121,2	5028	100,1
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції, тис.грн.	4688972	-	3809167	-	879805	123,1	-	-
Основні види продукції, що виробляється (в натуральному виразі), тонн
Труби	587515	-	581214	-	6301	101,1	-	-
Колеса	212510	-	207611	-	4899	102,4	-	-
Бандажі, кільця та інші види прокату	10237	-	9305	-	932	110,0	-	-

Фактична собівартість та оптові ціни коліс суцільнокатаних та бандажів при реалізації на внутрішньому ринку та на експорт в 2006 -2007 роках, наведено у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Фактична собівартість та оптові ціни коліс суцільнокатаних та бандажів виробництва ВАТ «Інтерпайп НТЗ» при реалізації на внутрішньому ринку та на експорт

Колеса суцільнокатані	Фактична собівартість 1 тонни, грн.	при реалізації на внутрішній ринок	при реалізації на експорт
		Оптова ціна за 1 тонну (без ПДВ), грн.	Фактична рентабельність, %	Оптова ціна за 1 тонну, грн.	Фактична рентабельність, %
2006 рік	4118,89	6001,34	45,7	6371,33	54,7
2007 рік	5710,35	7040,95	23,0	7993,74	40
Бандажі	Фактична собівартість 1 тонни, грн.	при реалізації на внутрішній ринок	при реалізації на експорт
		Оптова ціна за 1 тонну (без ПДВ), грн.	Фактична рентабельність, %	Оптова ціна за 1 тонну, грн.	Фактична рентабельність, %
2006 рік	4430,02	5387,91	22,0	7325,23	65
2007 рік	5421,58	6393,88	18	8492,59	57

Так, фактична собівартість 1 тони коліс суцільнокатаних у 2007 році в порівнянні з 2006 роком збільшилась на 38,6%, а бандажів на 22,4%.

Оптова ціна за 1 тону при реалізації коліс суцільнокатаних на внутрішній ринок у 2007 року в порівнянні з 2006 роком збільшилась на 17,3%, а бандажів на 18,7%.

Оптова ціна за 1 тону коліс суцільнокатаних при реалізації на експорт у 2007 року в порівнянні з 2006 роком збільшилась на 25,5%, а бандажів на 15,9%.

Фактична рентабельність реалізації коліс суцільнокатаних та бандажів при реалізації на експорт значно вища ніж рентабельність реалізації на внутрішньому ринку України.

Фактична собівартість та оптові ціни на труби при реалізації на внутрішньому ринку та на експорт в 2006-2007 роках, наведені в табл.2.3.

Таблиця 2.3

Фактична собівартість та оптові ціни на труби виробництва ВАТ «Інтерпайп НТЗ» при реалізації на внутрішньому ринку та на експорт в 2006-2007 роках

Труби	Фактична собівартість 1 тонни, грн.	при реалізації на внутрішній ринок	при реалізації на експорт
		Оптова ціна за 1 тонну (без ПДВ), грн.	Фактична рентабельність, %	Оптова ціна за 1 тонну, грн.	Фактична рентабельність, %
2006 рік	2980,81	3547,57	19,0	4669,43	56,7
2007 рік	3907,44	4295,89	9,9	5432,34	39,0

Так, фактична собівартість 1 тонни труб у 2007 році в порівнянні з попереднім 2006 роком збільшена на 31,1%.

Оптова ціна за 1 тонну при реалізації на внутрішній ринок у 2007 року в порівнянні з 2006 роком збільшена на 21,1%, а при реалізації на експорт на 16,3%.

Фактична рентабельність реалізації труб при реалізації на експорт значно вища, ніж рентабельність їх реалізації на внутрішньому ринку України.

Динаміка цін на відвантажену основну трубну продукцію ВАТ «Інтерпайп НТЗ» протягом 2007р. має тенденцію до зростання (табл.2.3):

- на електрозварні тонкостінні труби від 3402,42 грн. до 3900,00 грн.,

- на гарячедеформовані підшипникові труби від 5182,26 грн. до 6350,10 грн.,

- на труби обсадні від 2800,00 грн. до 4200,00 грн.

2.2 Аналіз управління активами в ВАТ „Інтерпайп НТЗ”

Структура активів та пасивів підприємства ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2007 році згідно з даними форми №1 “Баланс” наведено у табл.А.1 Додатку А.

В таблиці 2.4 наведені результати розрахунку динаміки складу та структури майна (активів) ВАТ «Інтерпайп НТЗ» за 2005 -2007 роки, виконані за алгоритмами аналізу роботи Крамаренко Г.О. [ ].

На графіках рисунку 2.1 наведена динаміка рівнів та змін основних агрегатів балансу ВАТ «Інтерпайп НТЗ» за 2005 -2007 роки.

Рис.2.1 - Динаміка змін основних агрегатів балансу ВАТ «Інтерпайп НТЗ» за 2005 -2007 роки.

Таблиця 2.4

Динаміка складу та структури майна (активів) ВАТ «Інтерпайп НТЗ» за 2005 -2007 роки

Продовження табл.2.4

Як показує спільний аналіз даних, наведених на графіках рис.2.1 та в табл.2.4, динаміка змін основних агрегатів активів балансу ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2005 -2007 роках характеризується наступними показниками:

обсяг активів (валюти балансу) з рівня 2,482 млрд.грн. у 2005 році зменшився до рівня 1,998 млрд.грн. у 2006 році та різко зріс до рівня 3,602 млрд.грн. у 2007 році, тобто базовий темп росту валюти балансу за 2 роки склав +145,1%, при цьому ланцюговий темп приросту склав -19,53% у 2006 році та +80,3% у 2007 році;

обсяг необоротних активів балансу з рівня 0,787 млрд.грн. у 2005 році зменшився до рівня 0,600 млрд.грн. у 2006 році та різко зріс до рівня 1,715 млрд.грн. у 2007 році, тобто базовий темп росту необоротних активів валюти балансу за 2 роки склав +217,9%, при цьому ланцюговий темп приросту склав -23,74% у 2006 році та +185,7% у 2007 році;

обсяг оборотних активів балансу з рівня 1,689 млрд.грн. у 2005 році зменшився до рівня 1,397 млрд.грн. у 2006 році та зріс до рівня 1,876 млрд.грн. у 2007 році, тобто базовий темп росту оборотних активів валюти балансу за 2 роки склав +111,1%, при цьому ланцюговий темп приросту склав -17,28% у 2006 році та +34,3% у 2007 році;

обсяг основних засобів в необоротних активів балансу з рівня 0,426 млрд.грн. у 2005 році зменшився до рівня 0,419 млрд.грн. у 2006 році та різко зріс до рівня 1,462 млрд.грн. у 2007 році (+1,043 млрд.грн.), тобто базовий темп росту необоротних активів валюти балансу за 2 роки склав +343,4%, при цьому ланцюговий темп приросту склав -1,53% у 2006 році та +248,8% у 2007 році;

Таким чином, основний зріст обсягів активів валюти балансу в ВАТ «Інтерпайп НТЗ» за 2005 - 2007 роках пов'язаний з ввеленням на протязі 2007 року значного обсягу (більше 1 млрд.грн.) основних засобів в необоротних активах підприємства.

Таблиця 2.5

Порівняльний аналіз динаміка активів та фінансових результатів ВАТ «Інтерпайп НТЗ» за 2005 -2007 роки

Порівняльний аналіз динаміки змін активів та фінансових результатів ВАТ «Інтерпайп НТЗ» за 2005 -2007 роки, наведений в табл..2.5, показує, що:

сумарний рост активів балансу на +45,1% призвів до росту обсягу реалізації продукції на відповідний обсяг +47,0%;

але собівартість продукції зросла на 56,6%, що, відповідно, призвело до зниження рівня чистого прибутку після оподаткування на -18,2%;

Таким чином, проведений аналіз показує, що зростання обсягів активів ВАТ «Інтерпайп НТЗ» має екстенсивний характер, тобто при зростанні обсягів активів - обсяг чистого прибутку підприємства після оподаткування знижується. Тобто, експлуатація введених нових основних засобів на підприємстві потребує значно вищого рівня технологічних витрат собівартості, ніж раніше експлуатуємо обладнання.

Аналіз характеристик стану основних засобів в необоротних активах ВАТ «Інтерпайп НТЗ» за 2005 -2007 роки, згідно даним, наведеним в таблиці 2.6, показує, що при критичному для металургійного виробництва рівні коефіцієнта придатності основних засобів 33,6% у 2005 році та 32,6% у 2006 році, введення нових основних засобів у 2007 році підняло рівень коефіцієнта придатності основних засобів до рівня 77,3%, тобто в підприємстві реалізується програма інвестування в розвиток виробництва.

Аналіз динаміки рівня та структури необоротних активів ВАТ «Інтерпайп НТЗ» за 2005 -2007 роки, наведений в таблиці 2.7, показує, що:

структурна частка основних засобів в необоротних активах з рівня 54,1% у 2005 році зросла до рівня 69,9% у 2006 році та продовжила зростання до рівня 85,3% у 2007 році;

одночасно структурна частка довгострокових фінансових інвестицій в необоротних активах зменшилась з рівня 35,3% у 2005 році до рівня 7,1% у 2006 році та зменшилась до рівня 0,02% у 2007 році (з рівня 0,277 млрд.грн. до 0).

Таблиця 2.6

Характеристика стану основних засобів в необоротних активах ВАТ «Інтерпайп НТЗ» за 2005 -2007 роки

Таблиця 2.7

Динаміка рівня та структури необоротних активів ВАТ «Інтерпайп НТЗ» за 2005 -2007 роки

Аналіз динаміки рівня та структури оборотних активів ВАТ «Інтерпайп НТЗ» за 2005 -2007 роки, наведений в таблиці 2.8, показує, що:

структурна частка запасів в оборотних активах зросла з рівня 18,1% у 2005 році до рівня 28,5% у 2006 році та продовжила зростання до рівня 31,0% у 2007 році, при цьому абсолютний рівень вартості запасів зріс з рівня 0,305 млрд.грн. у 2005 році до рівня 0,581 млрд.грн. у 2007 році, тобто виріс в 1,9 раза;

структурна частка дебіторської заборгованості в оборотних активах зросла з рівня 48,9% у 2005 році до рівня 63,1% у 2006 році та дещо знизилась до рівня 61,6% у 2007 році, при цьому абсолютний рівень дебіторської заборгованості зріс з рівня 0,825 млрд.грн. у 2005 році до рівня 1,157 млрд.грн. у 2007 році, тобто виріс в 1,4 раза;

структурна частка грошових коштів в оборотних активах зменшилась з рівня 30,5% у 2005 році до рівня 5,5% у 2006 році та подальше знизилась до рівня 0,7% у 2007 році, при цьому абсолютний рівень обсягів грошових коштів знизився з рівня 0,516 млрд.грн. у 2005 році до рівня 0,012 млрд.грн. у 2007 році, тобто знизився в 50 разів.

Аналіз динаміки рівня та структури запасів в активах ВАТ «Інтерпайп НТЗ» за 2005 -2007 роки (таблиця 2.9) показує, що цей агломерат активів має відносно стабільну структуру:

структурна частка виробничих запасів знаходиться в діапазоні 49,3% -56,6% ;

структурна частка незавершеного виробництва знаходиться в діапазоні 22,3% -24,7% ;

структурна частка готової продукції знаходиться в діапазоні 19,5% -26,4%.

На рис.2.2 наведена динаміка структури активів в ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2005 -2007 роках.

Таблиця 2.8

Динаміка рівня та структури оборотних активів ВАТ «Інтерпайп НТЗ» за 2005 -2007 роки

Таблиця 2.9

Динаміка рівня та структури запасів в активах ВАТ «Інтерпайп НТЗ» за 2005 -2007 роки

Рис.2.2 - Динаміка структури активів в ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2005 -2007 роках

Аналіз динаміка рівня та складу дебіторської заборгованості ВАТ «Інтерпайп НТЗ» за 2005 -2007 роки, наведений на графіках рис.2.2 та в таблиці 2.10,

показує, що структурна частка дебіторської заборгованості за відпущену продукцію в складі дебіторської заборгованості зросла з рівня 34,8% у 2005 році до рівня 75,9% у 2006 році та дещо знизилась до рівня 69,3% у 2007 році, при цьому абсолютний рівень дебіторської заборгованості за відпущену продукцію зріс з рівня 0,287 млрд.грн. у 2005 році до рівня 0,801 млрд.грн. у 2007 році, тобто виріс в 2,7 раза.

Таким чином, підприємство підвищує рівень використання комерційного кредиту, оскільки за 2005 -2007 роки обсяг валової виручки зріс на 47%, а обсяг відстроченої виручки зріс на 272%.

Таблиця 2.10

Динаміка рівня та складу дебіторської заборгованості ВАТ «Інтерпайп НТЗ» за 2005 -2007 роки

2.3 Оцінка фінансового стану ВАТ „Інтерпайп НТЗ”

Оцінку фінансового стану ВАТ «Інтерпайп НТЗ» проведемо за рівнем динаміки змін та досягнутого рівня наступних показників, розраховуємих за методологією роботи Крамаренко Г.О. [ ]:

фінансова стійкість за показником обсягів джерел покриття запасів;

ліквідність балансу та наявність власних оборотних коштів;

показники загальної, строкової та абсолютної(моментальної) ліквідності балансу;

показники фінансової стійкості;

показники ризику банкрутства підприємства.

Результати розрахункового аналізу наведені в таблицях Д.1 - Д.9 Додатку Д. Графічно результати розрахунків представлені на рис.2.3 - 2.5.

Як показує аналіз результатів розрахунків, фінансовий стан ВАТ «Інтерпайп НТЗ» може бути охарактеризований наступними значення фінансових показників:

показники загальної та строкової ліквідності підприємства знаходяться в стійкому діапазоні значень;

показники абсолютної (моментальної) ліквідності з 2006 року знаходяться в діапазоні, який розташований нижче стійкого діапазона показників, у 2007 році показник практично знизився до мінімального значення, тобто у підприємства існують проблеми з відсутністю коштів для розрахунків;

одночасно при зростанні обсягів виробничих запасів та зростанні обсягів основних засобів у 2007 році у підприємства виникли проблеми з нестачею обсягів власного оборотного капіталу (рівень забезпечення знизився нижче нормативу 0,1);

рівень фінансової стійкості підприємства знаходиться в нормативностійкому діапазоні.



Рис.2.3. - Динаміка показників ліквідності ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2005 - 2007 роках

Рис.2.4. - Динаміка показників фінансової стійкості ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2005 - 2007 роках

На рисунку 2.5 наведені графіки динаміка показників фінансової стійкості по покриттю запасів ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2005 - 2007 роках. Як показують отримані результати, рівень фінансової стійкості по покриттю запасів характеризується у 2005 -2006 роках як «Абсолютно стійкий» (запаси покриваються обсягами власного оборотного капіталу) та у 2007 році як «Нормально стійкий» (запаси покриваються власними оборотними та залученими довгостроковими кредитами банків).

Рис.2.5. - Динаміка показників фінансової стійкості по покриттю запасів ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2005 - 2007 роках

Як показує аналіз результатів розрахунків, наведених в таблиці 2.11, ризик банкрутства підприємства у 2005 - 2007 роках за індикатором Альтмана є незначним, тобто підприємство є стійким за всіма коефіцієнтами індикатора.

Таблиця 2.11

Факторний аналіз індикатора банкрутства по АЛЬТМАНУ ВАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод"(ЕДРПОУ 05393116) за 2005 -2007 роки

2.4 Аналіз ефективності діяльності та ділової активності ВАТ „Інтерпайп НТЗ”

Основні показники фінансово-господарської діяльності підприємства за 2007р. в порівнянні з 2006 р. наведені в табл.Б.2 Додатку Б.

За 2007 рік фінансовим результатом від звичайної діяльності підприємства до оподаткування є прибуток в сумі 619243 тис.грн. У порівнянні з 2006р. відбулося зменшення цього показника на 152733 тис.грн., або на 19,8%. Погіршення кінцевого результату діяльності підприємства викликано як погіршенням результату від операцій, пов'язаних з виробництвом та реалізацією продукції,товарів, робіт, послуг (основної діяльності підприємства за профілем підприємства), так і збільшенням витрат іншої оперативної діяльності.

Так, чистий доход від реалізації продукції за 2007р. в порівнянні з 2006р. збільшився на 23,1%, при цьому собівартість реалізованої продукції зросла на 38,1%. У звітному році в порівнянні з попереднім роком доля собівартості реалізованої продукції у виручці від реалізації зросла з 68,6% до 77%, тобто на 8,4 процентних пункти. Випереджувальне зростання собівартості продукції над доходом від реалізації призвели до зменшення валового прибутку - на 116 870 тис.грн., або на 9,8%.

Перевищення у 2007р. операційних витрат над доходами, їх зростання в порівнянні з 2006р., а також збільшення витрат на збут призвели до зменшення прибутку від операційної діяльності - на 195 132 тис.грн., або на 24,8%.

Загальний обсяг отриманих підприємством доходів за 2007 рік збільшився в порівнянні з 2006р. на 1 031 434 тис.грн., або на 19,8%. Основну частину отриманого у 2007 р. доходу (75,2%) займає доход від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). В порівнянні з 2006р. ця стаття доходів збільшилась на 23,1%.

Інші операційні доходи збільшились у 1,7 разів, що пов'язано, в основному, із збільшенням обсягів реалізації іноземної валюти. Також у 2007р. отримано більше доходу від реалізації інших оборотних активів - у 2,3 разів. Фінансові доходи (отримані дивіденди) у 2007р. в порівнянні з 2006р. зросли на 54,2%.

Інші доходи від звичайної діяльності зменшились у 2,2 разів. Це зменшення відбулось в результаті зменшення обсягу реалізації фінансових інвестицій - на 601453 тис.грн, або у 12,8 разів. Проте підприємством отримано більше інших доходів - на 242020 тис.грн. Доход від реалізації необоротних активів за 2007 рік склав 5105 тис.грн.

Загальна сума понесених підприємством витрат за 2007 р. в порівнянні з 2006р. збільшилась на 1184167 тис.грн., або на 26,7% (при зростанні доходів на 19,8%). Основну частину витрат за 2007р. (64,5%) займає собівартість реалізованої продукції, яка в порівнянні з 2006р. збільшилась на 38,1%. Адміністративні втрати зменшились на 15,5%, витрати на збут - зросли на 19%. Основну питому вагу інших операційних витрат (86%) складає собівартість реалізованої іноземної валюти.

На рис.2.6 -2.8 наведена динаміка доходів, витрат, прибутку та рентабельності роботи ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2005 -2007 роках.

За результатами фінансово-господарської діяльності в 2007 році підприємство отримало чистий прибуток у сумі 433146,0 тис.грн., який складає 69,95% прибутку від звичайної діяльності. За результатами фінансово-господарської діяльності в 2006 році підприємство отримало чистий прибуток у сумі 563986,0 тис.грн., який складає 73,1% прибутку від звичайної діяльності. Питома вага чистого прибутку в прибутку від звичайної діяльності за 2007 рік зменшилась.



Рис.2.6. - Динаміка доходів витрат собівартості та чистого прибутку ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2003 -2007 роках

Рис.2.7. - Динаміка рентабельності власного капіталу по валовому реалізаційному прибутку та чистому прибутку після оподаткування в ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2003 -2007 роках



Рис.2.8. - Динаміка рентабельності власного капіталу та активів по чистому доходу від реалізації продукції в ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2003 -2007 роках

Рентабельність продажу визначається як відношення чистого прибутку до виручки від реалізації і показує який прибуток одержало підприємство з однієї гривні продажу. В 2006 році підприємство з кожної гривні продажу мало 0,15 грн. чистого прибутку, в 2007 - 0,09 грн. Протягом 2007 року спостерігається зменшення рентабельності продажу на 6%.

Рентабельність майна визначається як відношення чистого прибутку до загальної суми майна і показує, що на 1 грн. активів підприємства у 2007 році припадало 0,12 грн. чистого прибутку, а в 2006 - 0,28 грн. Показник рентабельності майна за 2007 рік зменшився на 16%, або в 2,3 рази.

Рентабельність власного капіталу визначається як відношення чистого прибутку до розміру власного капіталу і показує, що на 1 грн. власного капіталу підприємства у 2007 році припадало 0,24 грн. чистого прибутку, в 2006 - 0,51 грн. Показник рентабельності власного капіталу протягом 2007 року зменшився майже в 2,1 рази.

Аналізуючи рентабельність (прибутковість) підприємства в цілому за 2005 - 2007 роки, можна констатувати зменшення всіх показників.

На рис.2.9 наведена динаміка показників оборотності основних агрегатів оборотних активів у 2005-2007 роках.

Рис.2.9 - Динаміка показників оборотності основних агрегатів оборотних активів у 2005-2007 роках.

Як показує аналіз графіків, наведених на рис.2.9, оборотність основних агрегатів активів у 2006 -2007 роках застабілізувалась практично на одному рівні, при цьому період фінансового циклу обороту вкладених коштів становить у 2006-2007 роках 100 днів.

Викливає занепокоєння тенденція постійного падіння рентабельності реалізованої продукції по чистому прибутку після оподаткування (рис.2.10).



Рис.2.10 - Динаміка рентабельності реалізованої продукції по чистому прибутку після оподаткування в ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2005 -2007 роках

Таким чином, проведена економічна діагностика діяльності ВАТ «Інтерпайп НТЗ» за 2005 -2007 роки виявила ряд негативних ефектів в управлінні активами:

відсутність моментальної ліквідності та платоспроможності;

суттєве падіння у 2007 році рентабельності роботи підприємства на фоні значного росту обсягів основних засобів та валюти балансу;

перевищення темпів росту обсягів дебіторської заборгованості за відпущену продукцію величин росту обсягів реалізованої продукції, тобто накопичення обсягів комерційного кредиту,

які потребують розробки заходів поліпшення управління активами.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ВАТ «ІНТЕРПАЙП НТЗ»

Основним шляхом вирішення питання забезпечення зростання рівня абсолютної ліквідності та термінової платоспроможності підприємства є застосування заходів реінжинірингу оборотних активів підприємства за стратегією:

переведення частини накопленої дебіторської заборгованості в вексельну;

облік отриманих векселів в комерційному банку та отримання коштів від рефінансування векселів.

Оскільки комерційні банки дуже обережно підходять до рефінансування векселів, в якості інструментів пропонуємих заходів доцільно використати авальовані векселі нерезидентів, на адресу яких поставляється експортна продукція ВАТ «Інтерпайп НТЗ».

Аналіз обсягів та структури зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Інтерпайп НТЗ» показав,що основними ринками збуту продукції ВАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ" є: Україна, Росія, країни СНД, країни дальнього зарубіжжя (зокрема, країни Європейського Союзу, США, країни Латинської Америки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії).

ВАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ" освоїло й поставляє в країни ближнього й дальнього зарубіжжя більш 50 профілерозмірів коліс, сертифікованих за між народними стандартами, для рухомого складу залізниць, експлуатованого в різних кліматичних умовах, а також бандажі для локомотивів, метро, трамваїв, складно профільні кільцеві вироби.

У 2006 -2007 роках основним покупцем продукції підприємства є ТОВ «ІНТЕРПАЙП Україна». Також у значних обсягах продукція реалізовувалась на внутрішньому ринку наступним підприємствам (схеми додатку В):

ЗАТ «ЛугЦентроКуз» (трубна продукція);

ЗАТ «Нікопольський ремонтний завод» (трубна продукція);

ЗАТ «ІНТЕРПАЙП НЗБТ «Ніко Тьюб» (трубна продукція).

Реалізація продукції на експорт здійснювалась як за прями угодами з нерезидентами (ВАТ «Мінський підшипниковий завод», ДАЗК «Узбекистон темир йулларі») так і за договорами комісії, які укладено з ТОВ «ІНТЕРПАЙП УКРАЇНА» (Комісіонер):

У 2007 році реалізовано за угодами комісії продукції на суму 2 320 964,2 тис.грн., сплачено комісійної плати у розмірі 162 422,6 тис.грн. (з ПДВ).

Проблемними питаннями для експортної діяльності підприємства є:

- невідшкодований ПДВ на кінець року в розмірі 112 236 тис.грн.;

- з 01.07.2006 року Єврокомісією введені мита на безшовні труби виробництва ВАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ" в розмірі 25,1%;

- зростання залізничних тарифів та цін на газ, метал, дефіцит брухту позначається на збільшенні собівартості продукції;

На діяльність Підприємства також впливають зміни кон'юнктури на ринках збуту суцільнокатаних коліс, бандажів та сталевих труб, у тому числі:

- загострення конкуренції на світових ринках. Розвиток трубного виробництва в країнах, що є найкрупнішими споживачами продукції Підприємства. Об'єктивно така ситуація провокує проблеми з реалізацією труб Підприємства в регіонах, найпривабливіших із погляду структури сортаменту ринку;

- введення Росією обмеження на обсяги постачання українськими виробниками труб. Переплетення державних факторів як економічних так і політичних призвело до обмеження поставок українських труб на ринок СНД і до жорсткої конкуренції на ринку труб (введення Урядом Росії квот на імпорт українських труб);

- необхідність перевірки продукції на наявність альфа- і бета - випромінювання, а також трансуранових компонентів, при ввезенні металопродукції до Росії. Це ускладнює процедуру імпорту та може привести до втрати частини російського ринку;

- відсутність попиту на труби для машинобудування в Україні. Це пов'язано з тим, що машинобудування знаходиться в стані занепаду, нафтогазовидобувні компанії не збільшують обсягів розвідувально-бурових робіт, видобуток нафти й газу на українській території, газифікація населених пунктів ведеться повільно через відсутність коштів у служб комунального постачання, які є бюджетними організаціями, через недостатнє фінансування;

- зростання цін на основну сировину для виробництва труб. Ця ситуація негативно впливає не тільки на економіку виробництва труб, але і на контрактний ринок. Непередбачуваність ринку передільного металу істотно звужує можливості вибудовування довгострокових відносин із стратегічними партнерами;

- зростання цін на енергоносії на внутрішньому ринку впливає на збільшення цін на продукцію, що призводить до переорієнтації ринків трубної продукції і як наслідок - до падіння обсягів виробництва труб. Суттєвий вплив на затримку поповнення обігових коштів Підприємства має дуже повільне відшкодування ПДВ з бюджету при відвантаженні продукції на експорт.

На підставі аналізу діяльності ВАТ «Інтерпайп НТЗ», представленому в розділі 2 дипломної роботи, виявлено, що основними проблемами розвитку ЗЕД підприємства є зниження ефективності його діяльності за рахунок накоплення негативних ефектів неоптимальності схеми ЗЕД-розрахунків при ризиковій експортній маркетинговій стратегії завойовування закордонних ринків збуту своєї продукції.

При цьому підприємство становиться заручником системи 3-х боргів:

- борг перед підприємством за розрахунками дебіторів, яким надається тимчасовий комерційний кредит при продажу продукції;

- борг підприємства за розрахунками з кредиторами, які надали тимчасовий комерційний кредит при покупці сировини та матеріалів (які, в основному, поставляються за імпортними контрактами);

- борг підприємства перед комерційним банком, який надав короткостроковий кредит для своєчасної закупки запасів виробництва та часткових розрахунків з кредиторами;

Ефективність та прибутковість роботи підприємства в умовах 3-х боргів залежить від внутрішньої системи регулювання боргів в часі та зниження витрат на сплату відсотків за банківські кредити, які покривають тимчасові «касові розриви» в фінансуванні діяльності підприємства.

Основними заходами підвищення ефективності ЗЕД, які обґрунтовуються у дипломному проекті, є пропозиції впровадження вексельного механізму прискорення перетворення дебіторсько-кредиторської заборгованості в грошові кошти при імпортних та експортних операціях ВАТ «Інтерпайп НТЗ».

Пропозиції впровадження вексельного механізму прискорення перетворення дебіторсько-кредиторської заборгованості в грошові кошти при імпортних операціях ВАТ «Інтерпайп НТЗ» мають мету:

- впровадження вексельного обороту в систему грошових розрахунків підприємства;

- впровадження короткострокового вексельного кредитування (обліку векселів) банками дебіторської заборгованості підприємства, оформленої у вигляді авальованих векселів покупців продукції;

- впровадження вексельного розрахунку з кредиторами переказними векселями з можливістю обороту на себе при погашенні дебіторської заборгованості за відпущену продукцію дебіторами;

- різкого скорочення строку перетворення дебіторської заборгованості в грошові кошти за допомогою форфейтинг-факторингової схеми обліку векселя в комерційних банках.

Для оптимізації показників схем розрахунків по зовнішньоекономічними операціям ВАТ «Інтерпайп НТЗ» в дипломній роботі пропонується алгоритм управлінського рішення по впровадженню векселів на обох етапах імпортної торгово-виробничої операції, графічно відображений схемою на рисунку 3.1:

- оплата ВАТ "Інтерпайп НТЗ" контракту авальованим векселем (погашення через 80 днів) негайно по факту угоди на поставку імпортної продукції із відповідним зниженням ціни на імпортну продукцію з боку експортера-нерезидента;

- отримання від оптових покупців - дебіторів на вітчизняному ринку авальованих векселів за відпущену продукцію з строком погашення 30 - 60 днів після відвантаження товару;

зарахування отриманих векселів в комерційному банку (вексельний кредит) до строку погашення векселів та отримання оборотних коштів для продовження оборотних циклів підприємства (нові імпортні поставки).

Пропозиції впровадження вексельного механізму прискорення перетворення дебіторсько-кредиторської заборгованості в грошові кошти при експортних операціях ВАТ «Інтерпайп НТЗ» мають мету:

- впровадження вексельного обороту в систему експортних грошових розрахунків підприємства;

- зниження цін контракту, оформленого авальованим векселем на 100% суми контракту, що підвищує конкурентоспроможність продукції на експорті;

- впровадження короткострокового вексельного кредитування (обліку векселів) банками дебіторської заборгованості підприємства - нерезидента, оформленої у вигляді авальованих векселів покупців продукції;

- впровадження вексельного розрахунку з кредиторами-резидентами переказними векселями з можливістю обороту на себе при погашенні дебіторської заборгованості за відпущену продукцію дебіторам-резидентам;

- різкого скорочення строку перетворення дебіторської заборгованості в грошові кошти за допомогою форфейтинг-факторингової схеми обліку векселя в комерційних банках.

Рис.3.1. - Послідовність вексельної схеми операцій при імпортному контракті на умовах відстрочки оплати банківського переказу при видачі авальованого векселя (страхування авалем банку імпортера)

Алгоритм витрат та доходів при розрахунках в зовнішньоекономічних операціях імпорту за механізмом вексельно-форфейтингової операції в розрахунках (мінімальний ризик експортера та відповідне зниження контрактної ціни поставки товарів для імпортера) наведений на схемах рис.3.1 при наступних умовах контракту :

надання імпортером-резидентом авальованого банком-резидентом імпортера простого векселя зі строком пред'явлення до погашення до 80 днів (не більше контрольного строку в 90 днів);

поставка продукції на умовах (СІP) - м.Дніпропетровськ;

форфейтинг (продаж) векселя експортером форфейтинг-банку нерезидента за 80 % від суми на право отримання коштів по строку погашення векселя та заключення з ним договору на інкасування векселя через банк-резидент імпортера.

1) Етап 0 - Заключення зовнішньоекономічного експортного договору;

2) Етапи 1,2 - Авалювання резидентом - імпортером у своєму банку А-резиденту векселя на суму контракту;

3) Етапи 3,4 - Поставка „франко-перевізник” продукції в обмін на авальований вексель (час Т₀);

4) Етап 5 - Поставка імпортного контракту на облік в комерційному банку (виконання терміну надходження коштів на рахунок - не більше 90 днів з дня відгрузки продукції);

5) Етап 6 - продаж експортером векселя по форфейтинговій угоді фірмі-форфейтору (банку) та перерахування 80% суми на розрахунковий рахунок експортера;

6) Етап 7 - Заключення форвейтор -фірмою з банком Б - нерезидентом договору на інкасування векселю через банк А - резидент ( Т_інкас=Т₀+ДТ₁), де Т₁<= 70 днів;

7) Етап 8 - направлення банком Б-нерезидентом інкасової вимоги (з додатком - векселем) в банк А - резидент на сплату коштів за векселем по строку ( Т_вимог=Т_інкас+ДТ₂), де Т₂<= 10 днів;

8) Етап 9,10 - направлення банком А-резидентом повідомлення імпортеру про надходження векселя на оплату та отримання акцепту - згоди імпортера на перерахування коштів з його розрахункового рахунку в банк експортера;

9) Етап 11 - банківський переказ коштів з розрахункового рахунку імпортера в банку А -резиденті на кореспондентський рахунок банку А - резидента в банку Б - нерезиденті ( Т_кошти=Т_вимог+ДТ₃), де Т₃<= 5 днів;

10) Етап 14 - повідомлення в фіскальні органи фактичного строку виконання імпортного контракту.

Основні виграші вексельно - форфейтингової схеми контракту для імпортера : а) При наданні комерційного кредиту ціна партії імпортуємої продукції з боку експортера формується за принципами ціни при негайній оплаті чи передоплаті плюс надбавки за банківський кредит та страхування операцій на період відстрочки платежу:

(3.1)

де - ціна партії імпорту при негайній оплаті;

- період часу комерційного кредиту по контракту;

- річна процентна ставка кредитування банка;

- страховий тариф в залежності від строку комерційного кредиту;

У випадку, якщо оплата імпортованої партії здійснюється авальованими банком векселями імпортера - резидента на момент поставки імпортованої партії продукції на митний кордон України зі строком погашення t, експортер має можливість застосувати тимчасове вексельне перекредитування в банку-нерезиденті під заставу векселів, які обліковуються банком з дисконтом. Возврат суми кредиту експортер поручає за рахунок інкасації авальованих банком-резидентом векселів банком - нерезидентом, який одночасно видає грошовий кредит експортеру негайно по обліку векселів. Ця операція дозволяє експортеру в контракті йти на зниження ціни поставки партії експортованої продукції за алгоритмом :

ціна партії при негайній оплаті;

ціна банківського кредиту для некомпенсованої частини дисконту врахування векселів в банку-нерезиденті;

ціна страхування для некомпенсованої частини дисконту врахування векселів в банку нерезиденті;

Відношення ціни контракту при використанні описаної вексельної схеми розрахунків між імпортером-резидентом та експортером-нерезидентом до ціни контракту при комерційному кредиті з боку експортера-нерезидента (формула 3.1) розраховується як :

(3.2)

де - ставка аваля векселя імпортера банком-резидентом;

Формула (3.2) дає можливість при варіації параметрами розрахувати зниження матеріальних витрат імпортера в собівартості, тобто розрахувати можливе підвищення прибутковості від імпортної операції за рахунок застосування векселів в зовнішньоекономічних розрахунках з експортером.

Застосування векселів на другому етапі зовнішньоекономічної операції ВАТ «Інтерпайп НТЗ» - продаж переробленої імпортованої партії метало сировини та присадок резидентам в Україні з наданням вістрочки сплати, тобто комерційного кредитування (дебіторська заборгованість) - повинно виконуватися за наступною схемою :

- частина дебіторської заборгованості оформлюється авальованими векселями дебіторів, що для них мотивується зниженням ціни партії продукції відносно рівня внутрішнього комерційного кредитування та компенсації витрат на авалювання векселів;

отримані векселі імпортером враховуються в банку-резиденті та виставляються через нього на інкасацію, при цьому на період погашення векселів банк надає імпортеру грошовий кредит на суму векселів - мінус дисконт врахування векселів;

грошові кошти надходять в активи балансу банка як видача короткострокового кредиту;

дисконт врахування векселю враховується як додаткові витрати імпортера на сплату процентів банку за надання вексельного кредиту та виконання послуг інкасації;

Сума кредиту та сума додаткових витрат розраховуються за формулами :

(4.3)

(4.4)

де - коефіцієнт частини дебіторської заборгованості

, оформленої у вигляді вексельної заборгованості;

Для удосконалення ефективності фінансового механізму розрахунків при експортних операціях ВАТ "Інтерпайп НТЗ" у дипломній роботі запропоновано впровадження вексельної схеми розрахунків покупцем-нерезидентом 100% авальованим векселем замість 50% передоплати та його фактор-врахування в комерційному банку - нерезиденті з отриманням до 80% суми готівкових коштів по векселю без очікування повної оплати відгруженої партії. Схема операцій та грошових потоків при розрахунках в зовнішньоекономічних операціях експорту за механізмом вексельної відстрочки оплати банківського переказу (максимальний ризик експортера) наведений схемами на рисунку 3.2 при наступних умовах контракту - надання імпортером-нерезидентом авальованого банком імпортера простого векселя зі строком пред'явлення до погашення до 80 днів (не більше контрольного строку в 90 днів) в обмін на документи по відгрузці продукції на умовах EWX - франко-склад експортера на заводі (складі) в Україні;

1) Етап 0 - Заключення зовнішньоекономічного експортного договору;

2) Етапи 1,2 - Авалювання нерезидентом - імпортером у своєму банку векселя на суму контракту;

3) Етапи 3,4 - Поставка „франко-завод” продукції в обмін на авальований вексель (час Т₀);

4) Етап 5 - Поставка експортного контракта на облік в комерційному банку (виконання терміну надходження коштів на рахунок - не більше 90 днів з дня відгрузки продукції);

5) Етап 6 - Заключення з банком А - резидентом договору на врахування векеля на фактор-форфейтингових умовах (виплата до 80% готівкою від суми векселя) та договору інкасування векселю через банк Б - нерезидент ( Т_інкас= Т₀+ДТ₁), де Т₁<= 70 днів;

6) Етап 7 - направлення банком А інкасової вимоги (з додатком - векселем) в банк Б - нерезидент на сплату коштів за векселем по строку ( Т_вимог= Т_інкас+ДТ₂), де Т₂<= 10 днів;

7) Етап 8,9 - направлення банком Б-нерезидентом повідомлення імпортеру про надходження векселя на оплату та отримання акцепту - згоди імпортера на перерахування коштів з його розрахункового рахунку в банк експортера;

8) Етап 10 - банківський переказ коштів з розрахункового рахунку імпортера в банку Б -нерезиденті на кореспондентський рахунок банку А - резидента в банку Б - нерезиденті ( Т_кошти=Т_вимог+ДТ₃), де Т₃<= 5 днів;

9) Етап 11, 12 - перерахування 50% валютних коштів на розрахунковий рахунок експортера та 50% на транзитний рахунок продажу валютної виручки на міжбанківському валютному ринку України

10) Етап 13 - повідомлення в фіскальні органи фактичного строку виконання експортного контракту та обов'язкового продажу 50% валютної виручки на міжбанківському валютному ринку України

11) Етап 14 - Перерахування гривневого еквіваленту 50% проданої валютної виручки на розрахунковий рахунок експортера (Т_{експорт}=Т_кошти+ДТ₄), де Т₄<= 3 днів;

12)Етап15 - Сплата можливих штрафів за порушення строків контракту

13) Етап 16,17 - Надання документі в податкові органи та отримання експортного відшкодування ПДВ (20% від суми експортного контракту)

Основні виграші схеми для експортера (ВАТ «Інтерпайп НТЗ”) :

а) згідно з законодавством отримання авальованого банком-нерезидентом векселя на 100% суму ЗЕД-контракту переводить дебіторську заборгованість підприємства в грошову заборгованість, оскільки вексель є цінним папером, який можна реалізувати на вторинному ринку, або використати, як розрахунковий документ в інших ЗЕД-контрактах;

б) створення можливості зниження конкурентної ціни експортної продукції за рахунок зниження строку грошових розрахунків за експортовану продукцію;

В дипломному дослідженні проведене моделювання запропонованих заходів по реорганізації частини експортної дебіторської заборгованості в вексельну з банківським рефінансуванням по схемі: від 15% до 30% обсягу дебіторської заборгованості станом на 01.01.2008 року оформлюється авальованими векселями нерезидентів; векселі обліковуються в банку по факторинговій схемі ( дисконт 13%) та ВАТ «Інтепайп НТЗ» отримує вексельний кредит від заставу векселів грошовими коштами на розрахунковий рахунок в розмірі 80% від вартості векселів; при погашенні векселів нерезидентами по строкам, встановленим в векселях, ВАТ «Інтерпайп НТЗ» додатково отримує 7% суми векселів на розрахунковий рахунок (страхування банком ризику непогашення векселів в строк).

Рис.3.2 - Послідовність операцій при експортному контракті на умовах відстрочки оплати банківським переказом при видачі авальованого векселя (страхування авалем банку імпортера)

Моделювання в дипломному проекті проведене в програмно-пов'язаних “електронних таблицях» EXCEL-2007 по «балансовій схемі» з вихідним балансом підприємства станом на 01.01.2008.Модельні баланси наведені в таблиці 3.1. Результати моделювання представлені на рис.3.3 - 3.5

Рис.3.3 - Моделювання зміни коефіцієнтів ліквідності при реорганізації дебіторської заборгованості в вексельну в ВАТ «Інтерпайп НТЗ»

Як показує спільний аналіз результатів моделювання, наведений на рис.3.3 -3.5, при впровадженні запропонованої схеми реорганізації накопленої дебіторської заборгованості в вексельну з дисконтним рефінансуванням векселів в комерційному банку та направленням отриманих грошових коштів на поповнення розрахункового рахунку (табл.3.1):

а) при реорганізації 15% обсягу дебіторської заборгованості в вексельну

- коефіцієнт моментальної ліквідності зросте з фактичного рівня 0,017 (2007 рік) до рівня 0,15, що є нижчим за стійкий діапазон коефіцієнта = 0,25-0,3;



Рис.3.4 - Моделювання зміни періодів оборотності дебіторської заборгованості при частковій реорганізації дебіторської заборгованості в вексельну з банківським рефінансуванням в ВАТ «Інтерпайп НТЗ»

Рис.3.5 - Моделювання зміни співвідношення запасів погашення креди-торської заборгованості за рахунок дебіторської при частковій реорганізації дебіторської заборгованості в вексельну з банківським рефінансуванням в ВАТ «Інтерпайп НТЗ»

Таблиця 3.1

Моделювання балансу ВАТ «Інтерпайп НТЗ» при впровадженні реорганізації дебіторської заборгованості в вексельну з банківським рефінансуванням

- період операційного циклу перетворення придбаних запасів в грошові кошти знизиться з рівня 121,1 дня/1 оборот (факт 2007 року) до рівня 111,8 дня/1 оборот;

- коефіцієнт страхового співвідношення обсягів дебіторської та кредиторської заборгованості з рівня 2,917 (факт 2007 року) знизиться до 2,479, що відповідає стійкому рівню (більше 2,0) показника для строкових розрахунків з кредиторами за рахунок планового погашення дебіторської заборгованості;

б) при реорганізації 30% обсягу дебіторської заборгованості в вексельну

- коефіцієнт моментальної ліквідності зросте з фактичного рівня 0,017 (2007 рік) до рівня 0,282, що відповідає стійкому діапазон коефіцієнта = 0,25-0,3;

- період операційного циклу перетворення придбаних запасів в грошові кошти знизиться з рівня 121,1 дня/1 оборот (факт 2007 року) до рівня 102,4 дня/1 оборот;

- коефіцієнт страхового співвідношення обсягів дебіторської та кредиторської заборгованості з рівня 2,917 (факт 2007 року) знизиться до 2,04, що відповідає стійкому рівню (більше 2,0) показника для строкових розрахунків з кредиторами за рахунок планового погашення дебіторської заборгованості;

Таким чином, впровадження застосування в практику роботи ВАТ «Інтерпайп НТЗ» авальованих зовнішньоекономічних (ліквідних) векселів дозволяє суттєво прискорити оборотність дебіторської заборгованості та сприяє надходженню грошових коштів на розрахунковий рахунок, що дозволяє ліквідувати кризове становище з відсутністю моментальної ліквідності та платоспроможності

Пропозиції по впровадженню вексельного обігу в зовнішньоекономічній діяльності підприємств основані на умовах нового етапу розвитку вексельних операцій в Україні, згідно якому на сучасному рівні повинно розпочатися виконання виконання банками функцій розрахункових палат [36], призначених згідно зі статтею 38 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон) для пред'явлення векселів до платежу [17].

Розрахункова палата для пред'явлення векселів до платежу (далі - розрахункова палата) - це будь-яка установа банку, в якій відкритий поточний рахунок платника за векселем[17].

Установи банків можуть сприяти інформуванню векселедержателів про свою змогу виконувати функції розрахункової палати для пред'явлення векселів до платежу щодо окремих платників за векселями.

У разі надходження до установи банку письмового запиту від особи, яка стверджує (і може підтвердити це документально), що є векселедержателем певних векселів, установа банку зобов'язана протягом двох робочих днів надати письмове підтвердження про можливість виконання нею функцій розрахункової палати лише в разі наявності договору (окремого або включеної умови до договору про розрахунково-касове обслуговування) між клієнтом (платником за векселем) і установою банку про можливість підтвердження нею свого статусу розрахункової палати в разі звернень держателів векселів.

Відповідно до статті 38 Уніфікованого закону пред'явлення векселя в розрахункову палату є рівнозначним пред'явленню його до платежу [17].

ВАТ «Інтерпайп НТЗ» при проведенні вексельних операцій має врахувати наступні особливості законодавчого поля, що склалися в Україні:

1. Міжнародний рух векселів в Україні законодавчо неврегульований, тому ці операції виконуються тільки через офіційні представництва українських підприємств в іноземних країнах, які не мають права відкривати банківські рахунки в банках-нерезидентах без індивідуальної ліцензії Національного банку України.

2. Для України відсутній законодавчий термін “ зовнішньоекономічний вексель” та правила його обігу, тому підприємства використовують для міжнародного вексельного обігу приєднання України згідно з Законом України “Про обіг векселів в Україні” [9] до міжнародного документу “Женевская Конвенция, устанавливающая единообразный закон о переводном и простом векселе (1930)” [17].

3. Оскільки в Законі України “Про обіг векселів в Україні” [9] встановлено, що векселі в Україні можуть бути емітовані підприємствами тільки під реальну кредиторську заборгованість, не визначений контрольний інститут та порядок єдиний центр реєстрації емітованих внутрішніх та зовнішньоекономічних векселів, що створює перешкоди на шляху їх впровадження в міжнародних розрахунках.

4. Комерційні банки України не мають розробленої та зареєстрованої в Міністерстві юстиції інструкції по порядку акцептування, опротестування, прийняття до сплати та врахування міжнародних векселів, оскільки гривня є неконвертованою валютою з валютним режимом операцій, встановленим Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю” [16].