Роль інвестицій в підвищенні ефективності діяльності підприємства
Аналіз стану господарської та інвестиційної діяльності на прикладі малого виробничо-комерційного підприємства "Акваріус-Дельта". Розробка системи інвестиційно-виробничої стратегії здійснення інвестиційних вкладень в основні засоби, аналіз її ефективності.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.09.2011 |
| Размер файла | 855,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
довжина, м
ширина, м
висота, м
5,9
4,3
2.85
Площа приміщення, м2
24.37
Об'єм приміщення, м3
72.3
Розміри вікон:
ширина, м
висота, м
1.2
1.8
Кількість вікон, шт.
4
Розміщення вікон по висоті приміщення:
висота від пола до підвіконня, м
відстань від рівня робочої поверхні до верха вікна, м
0.8
1.5
Відстань від вікна до розрахункової точки, м
1,43
Розмір кватирки:
довжина, м
висота, м
1,2
0,6
Перебуваючи на роботі, людина витрачає комплекс життєвих сил і енергії не лише на досягнення певних результатів праці, але і на реакцію організму, пов'язану з умовами праці.
Умови праці - це сукупність факторів зовнішнього середовища, що впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі праці. Умови праці на кожному робочому місці формуються під впливом таких груп факторів: виробничих, санітарно-гігієнічних, факторів безпеки, інженерно-психологічних, естетичних та соціальних.
Виробничі фактори обумовлені особливостями техніки і технології, рівнем механізації і автоматизації праці, якістю оснащення робочих місць, режимами праці і відпочинку. Від них залежать фізичні зусилля і нервова напруга, робоче положення працівника, темп і монотонність роботи.
Санітарно-гігієнічні фактори - це температура, вологість, забрудненість повітря, шум, вібрація, освітленість на робочому місці.
Фактори безпеки передбачають захист працівників від травм, уражень струмом, хімічного і радіаційного забруднення.
Інженерно-психологічні фактори визначають комфортність на робочих місцях, досконалість конструкції техніки, органів управління і засобів контролю за ходом технологічного процесу, зручність обслуговування машин і механізмів.
Естетичні фактори визначають красу виробничого середовища, приємність форм, кольорів і звуків на робочому місці, заспокійливе оформлення зон відпочинку тощо.
Соціальні фактори визначаються взаємовідносинами в трудовому колективі, стилем керівництва, місією і цілями підприємства та мірою їх ідентифікації з інтересами працівника. Під дією цих факторів формується морально-психологічний клімат в колективі.
У відповідності з рекомендаціями Міжнародної організації праці виділяють десять основних груп факторів виробничого середовища, що впливають на працездатність людини і викликають у неї втому:
фізичне зусилля (пересування або підтримування вантажів, зусилля натиску на предмет праці тощо). Розрізняють чотири рівні фізичного зусилля: незначне, середнє, важке і дуже важке;
нервова напруга (складність розрахунків, висока відповідальність, інтелектуальне навантаження, особливі вимоги до якості або точності, небезпека для життя і здоров'я тощо). Виділяють три рівні нервової напруги: незначна, середня, підвищена;
темп роботи (кількість трудових рухів за одиницю часу). Розрізняють три рівні: помірний, середній, високий;
робоче положення (положення тіла людини щодо засобів виробництва). Розрізняють чотири види робочого положення: обмежене, незручне, незручно-обмежене і дуже незручне;
монотонність роботи (багаторазовість повторення одноманітних короткочасних операцій, дій, циклів). Розрізняють три рівні: незначна, середня, підвищена;
температура, вологість, теплове випромінювання в робочій зоні. Розрізняють п'ять стадій впливу зазначених факторів: незначний, підвищений (знижений), середній, високий, дуже високий;
забрудненість повітря (вміст домішок в 1 куб. м або 1 літрі повітря і вплив їх на організм людини). Розрізняють п'ять ступенів забрудненості повітря: незначна, середня, підвищена, сильна, дуже сильна;
виробничий шум (частота шуму в герцах, сила шуму в децибелах). Розрізняють помірний, підвищений і сильний шум;
вібрація, обертання, поштовхи на робочому місці. Розрізняють три рівні значень цих факторів: підвищені, сильні, дуже сильні;
освітленість у робочій зоні (в люксах). Розрізняють два рівні значень цього фактора: недостатня і погана або осліплююча.
Вивчення умов праці на конкретному підприємстві проводиться для того, щоб, по-перше, виявити напрямки і шляхи їх покращання, і по-друге, щоб компенсувати працівникам шкідливий вплив умов праці на їхнє здоров'я у грошовій або іншій формі (вища заробітна плата, пільги у пенсійному забезпеченні, спеціальне харчування, скорочена тривалість робочого часу тощо). Основним завданням вивчення умов праці залишається пошук можливостей створення на робочих місцях нормальних умов для роботи за такими напрямками:
технічний (створення нової техніки, що забезпечує збереження здоров'я і мінімізацію витрат праці);
технологічний (впровадження нових технологічних режимів, що дозволяють виводити людей із безпосередньо робочих зон);
організаційний, психофізіологічний і соціальний напрямки полягають в оздоровленні виробничого середовища, у підвищенні інтересу до роботи та її результатів;
естетичний (зміна кольорів, звуків, світла, форм, які застосовуються у виробництві, і впровадження у них художніх елементів, що позитивно впливає на самопочуття людини на роботі і сприяє підвищенню результативності праці).
Про актуальність цих проблем для сучасної української економіки свідчать такі дані: на кінець 2005 р. в промисловості України в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працювали 1248,4 тис. осіб, або 30,5%; усіх працівників промисловості. У тому числі під впливом підвищеного рівня шуму, інфразвуку, ультразвуку працювала, 13,1% працівників; підвищеного рівня вібрації - 2,7%; запиленості повітря робочої зони, що перевищує граничне допустимі концентрації, - 14,8%; загазованості повітря робочої зони, що перевищує граничне допустимі концентрації, - 7,6%; перевищення встановлених нормативів важкості праці - 4,8%; перевищення встановлених нормативів напруженості праці - 3,7%. В результаті 45% загальної кількості працівників промисловості (1843,3 тис. осіб) мали пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах, в тому числі: додаткові відпустки - 40,5%; скорочений робочий день - 7,4%; безкоштовне одержання молока або інших продуктів - 24,4%; підвищені тарифні ставки - 10,5%; доплати за умови та інтенсивність праці - 13,1%.
Охорона праці - це здійснення комплексу заходів технічного характеру (огородження небезпечних місць на виробництві, впровадження безпечної техніки, зміна технологій з метою ліквідації небезпечних для життя і здоров'я людини робіт) і санітарно-гігієнічних заходів (раціональне освітлення, створення сприятливого мікроклімату у виробничих приміщеннях тощо), які забезпечують нормальні умови праці.
Техніка безпеки і промсанітарія є самостійними прикладними науками, що вивчають умови праці, які можуть стати причиною нещасних випадків, професійних захворювань і виробничого травматизму.
Найгострішим питанням охорони праці є боротьба з виробничим травматизмом.
Документи Міжнародної організації праці, Кодекс законів про працю України, Закон України "Про охорону праці" в цих питаннях спрямовані на вивчення і врахування виробничого травматизму, забезпечення роботодавцями безпечної праці, відшкодування збитків потерпілим, профілактику травматизму, забезпечення працівників інформацією з питань охорони праці й техніки безпеки. Оцінка рівня шуму.
Рівень шуму в приміщеннях можливо знайти за формулою:
L =Lp + 10 lg (Ф/S+4/B), (4.1)
де В - так звана стала приміщення,
В = А/ (1 - асер) (4.2)
де А - еквівалентна площа звукопоглинання,
А = асер * Sпов (4.3)
де асер - середній коефіцієнт звукопоглинання внутрішніх поверхонь приміщення Sпов, (Sпов=25,37. м2). У звичайних адміністративно-управлінських приміщеннях асер =0.3-0.4.
Порівнюючи нормоване значення рівня шуму з фактичним, можна зробити висновок, що фактичне значення рівня шуму не перевищує допустимі норми.
4.2 Розрахунок систем вентиляції та освітлення
Ефективність системи вентиляції
Тепловий напір, під дією якого буде здійснюватися вихід повітря, розраховується як:
Н2 = h2 * (гн - гвн) (4.4)
де h2 - висота від площини однакових тисків до центра кватирки.
гн та гвн - відповідно об'ємна вага повітря ззовні приміщення та всередині його, кгс/м.
Відстань від площини однакових тисків до центрів верхнього і нижнього прорізів обернено пропорційна квадратам площ цих прорізів, тобто:
(4.5)
де h1 - висота від площини однакових тисків до центра дверей;
Sкв - площа кватирки, Sкв= 0,6 1,2 = 0,72. м2;
Sдв - площа дверей, Sдв = 2,01 1,51 = 3,03м2;
h - відстань від середини дверей до середини кватирки (відстань від пола до підвіконня + висота вікна - 1/2 висоти кватирки - 1/2 висоти дверей).
h =0.8 +1.8 - 0.3 - 1.005= 1.295 м;
У загальному випадку об'ємна вага повітря визначається за формулою:
(4.6)
де Рб - барометричний тиск, мм рт. ст., можна прийняти Рб = 750мм рт. ст.: Т - температура повітря, К.
Для управлінських приміщень, де виконуються легкі роботи, відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 [11] для теплого періоду року температура не повинна перевищувати 28 С, або Т= 301К, для холодного періоду року відповідно t=170 С, або 115 Т=290°К. Для повітря ззовні приміщення температуру визначаємо за СНіП 2.04.05-91:
для літа t =24°С, Т=297 К;
для зими t = - 11°С, Т=262 К.
Тоді:
для теплого періоду
Lф = 0.55 0.72 0.58 3600 = 826.8 м3 /год
для холодного періоду:
Lф =0.55 0.72 1.643600 = 2337.98м3 /год
Порівнюючи фактичний повітрообмін та необхідний, виявлено, що вентиляція не ефективна, тобто Lф " Lн.
Це може призвести до зниження температури приміщення нижче припустимого рівня (в холодний період) та до збільшення швидкості переміщення повітря в приміщенні. Для цього необхідно розрахувати який період достатньо тримати кватирку відчиненою для забезпечення необхідного повітрообміну:
для теплого періоду:
tтепл = 17.4 хв.;
для холодного періоду:
tтепл = 6.16 хв.
Ефективність системи освітлення
Згідно СНіПу 11-4-79 нормативне значення коефіцієнта природного освітлення визначається по формулі:
енIV= енIІІ*m*c, (4.7)
де енIІІ - нормоване значення КПО для III світового поясу, яке визначається за СНиП 11-4-79 [25]. Для більшості адміністративно-управлінських приміщень, у яких виконуються роботи III розряду (середньої точності) для бокового освітлення енIІІ = 1,5%;
m - коефіцієнт світлового клімату (для України m = 0,9);
с - коефіцієнт сонячності. Для географічної широти м. Суми розташоване в межах 0,75-1,0.
енIV = 1,5*0,9*0,8 = 1,080%
Площа полу приміщення визначаємо за габаритним значенням приміщення:
Sn=ll,5*8=92 (м2)
Фактичне значення КЕО розраховуємо по формулі:
еф = (100 * So * tc * r1) / (Sn * Юо * Кз * Кзд), (4.8)
де So - площа усіх вікон у приміщенні, виходячи з початкових данных; Sn - площа полу (92 м2); tc - коефіцієнт світлопроникності віконних прорізів. У нашому випадку немає світлозахисних пристроїв, тому tc = 0,5; Кзд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон іншими будинками, в даному випадку будинків ні, отже Кзд = 1; Кз - коефіцієнт запасу (Кз = 1,4); Юо - світлова характеристика вікна, визначається по таблиці і рис.4.2, Юо =17; r1 - коефіцієнт, що враховує відображення від внутрішніх поверхонь приміщення. Визначається по рис.4.2 При його розрахунку використовується коефіцієнт відображення світла від стін, полу р0.
Для приміщення фінансово-економічного відділу рпро = 0,5, тому що стіни, пол і меблі світлих тонів, r1= 2,9.
Рис.4.2 Розміри вікна, умовної робочої поверхні у приміщенні фінансово-економічного відділу
По формулі (4.8) знаходимо фактичне значення КЕО:
еф=1,11 %
еф> енІV, отже природне освітлення відділу можна визнати ефективним.
Розрахунок ефективності штучного освітлення
У приміщенні використовується комбіноване освітлення: на робочих місцях використовуються офісні світильники, у якості загального - люмінесцентні лампи.
Розміщення світильників загального освітлення показано на рис.4.3.
Рис.4.3 Схема розміщення світильників загального освітлення у приміщенні фінансово-економічного відділу
Кожен світильник загального освітлення містить 2 лампи, їхня кількість - 8. Використовуються лампи потужністю 80 Ут.
Згідно Сніпу 11-4-79 частка загального освітлення для люмінесцентних ламп повинна складати не менш 150 люкс.
По формулі знайдемо мінімальний світловий потік лампи:
Fл = (Emin * S * k * z) / (Юu* N * n) (4.9)
де Emin = 150 люкс;
S - площа приміщення (92 м2);
N - кількість світильників (8);
n - число ламп у світильнику (2);
k - коефіцієнт запасу (1,8);
z - коефіцієнт нерівномірності освітлення, для люмінесцентних ламп 1,1;
Юu - коефіцієнт використання світлового потоку (0,5).
Fл=3415,5 (лм).
Виходячи з наявних даних, випливає, що використання ламп потужністю 80 Вт цілком виправдано.
Рекомендується використовувати люмінесцентні лампи ЛДЦ 80 зі світловим потоком 3740 лм.
У цьому випадку фактичне освітлення (з формули 4.9):
Еф = (Fл *Юu * N * n) / (S * k * z) = (3740 * 0,5 * 8 * 2) / (92 * 1,8 * 1,1) =164,25
|
Нормоване освітлення |
Фактичне освітлення |
|
|
150 люкс |
164,25 люкс |
4.3 Аналіз санітарно-гігієнічних умов
Пожежна безпека
Небезпека пожежі в приміщенні виникає через використання електроустаткування (ксерокса, комп'ютера).
Для запобігання цього варто використовувати розподільники з вимикачами.
На випадок пожежі в приміщенні проведена частина загальної пожежної сигналізації на поверсі, де розміщене приміщення знаходиться протипожежний стенд і схема евакуації при пожежі. Згідно ОНТП 24-86 категорія пожежної небезпеки приміщення Д.
Санітарно-гігієнічні умови
Щодня після робочого дня проводиться збирання приміщень від пилу.
Найближчий санвузол знаходиться в 15 метрах від входу в приміщення.
Відповідно до санітарно-технічного паспорта приміщення температура в приміщенні:
o влітку - 22 ос,
o взимку - 23 ос,
o відносна вологість - 55 %,
o швидкість повітря 0,15 м/с взимку і 0,1 м/с влітку.
У приміщенні відсутні джерела шуму.
Використовувана техніка має необхідні сертифікати.
Електробезпечність
У приміщенні розташовані два джерела електроживлення, від яких йдуть два розподільники без вимикачів, що охороняють.
Небезпека поразки електричним струмом існує від струмоведучих частин при поганій ізоляції.
Категорія по електробезпечності: без особливої небезпеки відповідно до ДСТУ 14.1.019-79.
Випромінювання
Екран комп'ютера є джерелом випромінювання, відстань до екрана не повинне бути менше 70 див, що забезпечує конструкція столу. Монітор обладнаний захисним екраном.
У таблиці 4.2 відображені санітарно-гігієнічні умови у приміщенні фінансово-економічного відділу.
Таблиця 4.2
Санітарно-гігієнічні умови праці
З таблиці 4.2 видно, що санітарно-гігієнічні умови в приміщенні відповідають нормам.
Висновки:
Умови праці в приміщенні фінансово-економічного відділу МП "Акваріус-Дельта" цілком задовольняють нормам. Для підтримки цих умов необхідне дотримання наступних заходів:
профілактичний огляд і чищення використаної комп'ютерної і копіювальної техніки;
регулярне збирання приміщень від пилу;
своєчасна заміна перегорілих ламп загального і місцевого освітлення;
своєчасне миття вікон;
- один раз у рік проводити перевірку роботи пожежної сигналізації.
Рекомендації:
Як заходи по поліпшенню умов праці можливо рекомендувати:
1. Обладнати електроустаткування з'єднувачами з запобіжними вимикачами;
2. Перевірити ефективність роботи пожежної сигналізації;
3. У системі загального освітлення використовувати галогенні лампи.
4.4 Аналіз організації пожежної безпеки на підприємстві
Забезпечення пожежної безпеки - невід'ємна частина державної діяльності по охороні життя і здоров'я людей, національного багатства і навколишнього середовища. У відповідності зі статтею 4 Закону України "Про пожежну безпеку" державні органи виконавчої влади й органи самоврядування всіх рівнів у межах своєї компетенції організовують розробку і впровадження у відповідних галузях і регіонах організаційних і науково-технічних заходів для запобігання пожеж і їхньому гасінню, забезпеченню пожежної безпеки населених пунктів і об'єктів.
Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення відповідає категорії з пожежної безпеки - Д "Негорючие вещества и материалы в холодном состоянии". Пожежо- і вибухонебезпечні матеріали в приміщенні не використовуються. Вогнегасник знаходиться в коридорі поверху. Підхід до засобів пожежогасіння вільний.
Приміщення оснащено системою автоматичної пожежної сигналізації.
Відповідно до діючого законодавства відповідальність за зміст промислового підприємства в належному протипожежному стані покладається безпосередньо на керівника (власника).
Власники підприємств, установ і організації, а також орендарі зобов'язані:
розробляти комплексні заходи для забезпечення пожежної безпеки;
відповідно до нормативних актів по пожежній безпеці розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх дотриманням;
забезпечувати дотримання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог розпоряджень і постанов органів державного пожежного нагляду;
організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки і пропаганду заходів для їхнього забезпечення;
тримати в справному стані засобу протипожежного захисту і зв'язки, пожежну техніку, устаткування й інвентар, не допускати їхнього використання не по призначенню;
створювати в разі потреби підрозділу пожежної охорони і необхідну для їхнього функціонування матеріально-технічну базу;
надавати за вимогою державної пожежної охорони зведення і документи про стан пожежної безпеки об'єктів і виробленої ними продукції;
здійснювати заходу по впровадженню автоматичних засобів виявлення і гасіння пожеж;
вчасно інформувати пожежну охорону про несправності пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання і т.п.;
проводити службове розслідування випадків пожеж. У відповідності зі статтею 6 Закону громадяни України, іноземні громадяни й особи без громадянства, що знаходяться на території України зобов'язані:
виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будинку, що належать їм на правах особистої власності, первинними засобами гасіння пожеж і протипожежним інвентарем, виховувати в дітей обережність у звертанні з вогнем;
повідомляти пожежній охороні про виникнення пожежі і вживати заходів по його ліквідації, рятуванню людей і майна.
Заключення
Процес інвестиційної діяльності і формування інвестиційно-виробничої стратегії для здійснення інвестиційних вкладень в основні засоби на малому підприємстві розглянуто на прикладі малого виробничо-комерційного підприємства “Акваріус-Дельта” (м. Шостка), форма власності - приватне товариство з обмеженою відповідальністю, яке займається зборкою, продажем, ремонтом та обслуговуванням касових апаратів, які використовуються в торгівельній мережі як м. Шостка, так і в багатьох містах Сумської обл.
В результаті проведеного аналізу фінансово-економічного становища підприємства "Акваріус-Дельта" станом на початок 2006 (на 01.01.2006) року було зроблено наступні висновки:
1) В останньому кварталі 2005 року фінансове становище підприємства різко погіршилося (тоді як впродовж трьох перших кварталів підприємство було прибутковим, у четвертому - з'явилися збитки як загалом, так і нестача грошових засобів). При цьому порівняно з загальнорічними показниками зросли капітало - та фондоємність та відповідно знизилися капітало- та фондовіддача.
З огляду на майже незмінну структуру капіталу та активів причиною такого положення стало різке падіння обсягів продажу, а отже, кількості замовників та зростання дебіторської заборгованості.
2) Питома вага власного капіталу зросла впродовж року із 77% до 93%, що зумовило зростання фінансової міцності підприємства (коефіцієнт автономії становив 93%). Але "кислотний тест", проведений на початку 2006 року, показав, що за відсутності проведення в найближчому майбутньому реабілітаційних заходів фінансово-економічного становища, підприємство може збанкрутити.
Втішним моментом є досить високий рівень (93%) незалежності підприємства від короткострокових запозичених джерел фінансування, що означає існування деякого проміжку часу для впровадження розроблених з метою покращення становища заходів;
3) Незважаючи на збитковість підприємства в четвертому кварталі 2005 року, його загальнорічна економічна рентабельність (чистий прибуток, генерований всіма активами підприємства) становила 53%, а фінансова рентабельність (прибутковість власного капіталу) - 60%, що поряд з 93% рівня автономності підприємства залишило надії на можливість покращення становища.
Оскільки річний показник комерційної рентабельності підприємства, що характеризує прибутковість та ефективність ведення торгівельної діяльності, в 2005 році склав лише 4%, основною причиною кризового становища став незадовільний стан основних засобів, їх моральне застарівання та невдале управління підприємством керівництва фірми, що підтвердилося й результатами інших досліджень проведеного фінансово-економічного аналізу.
Отже, аналіз господарської діяльності на малому підприємстві "Акваріус-Дельта" показав, що на момент проведення аналізу мале підприємство "Акваріус-Дельта" було однорідним, спеціалізованим підприємством, що діяло на одному сегменті ринку (стратегічній зоні господарювання).
Аналіз становища та діяльності фірми показав, що вона знаходиться на початку зростаючої стадії зрілості.
Аналіз мікросередовища показав, що станом на 01.01.2006 року в стратегічну зону господарювання малого підприємства потенційно входили 180 торгівельних підприємств, фактично власниками касових апаратів були 13, серед них клієнтами "Акваріус-Дельта" були 4, тобто частка "Акваріус-Дельта" у розрізі кількості клієнтів становила 2%.
З початку діяльності фірми і до кінця III кварталу 2005 року обсяги продажу як в їх кількісному, так і в вартісному вираженні зростали (це добре видно на лінії тренду, яку побудовано, використовуючи середні значення), але в четвертому кварталі 2005 року положення різко змінилося і обсяги продажу впали майже до початкового рівня.
В останньому кварталі 2005 року фінансове становище малого підприємства різко погіршилося. При цьому порівняно з загальнорічними показниками зросли капітало- та фондоємність основних засобів та відповідно знизилися капітало- та фондовіддача.
З огляду на майже незмінну структуру капіталу та активів причиною такого положення стало різке падіння обсягів продажу, а отже, кількості замовників та зростання дебіторської заборгованості.
Незважаючи на збитковість малого підприємства в четвертому кварталі 2005 року, його загальнорічна економічна рентабельність (чистий прибуток, генерований всіма активами підприємства) становила 53%, а фінансова рентабельність (прибутковість власного капіталу) - 60%, що поряд з 93% рівня автономності малого підприємства залишило надії на можливість покращення становища.
Директор даного малого підприємства при плануванні здійснення інвестиційної діяльності та прийнятті тих чи інших організаційних рішень щодо здійснення інвестиційної діяльності використовував в основному інтуїтивний підхід, що базувався на його власних відчуттях, знаннях та досвіді і здійснення інвестиційних вкладень в основні засоби на малому підприємстві "Акваріус-Дельта" найближчим часом не планувалось взагалі.
Оскільки кожна одиниця кінцевої продукції в нашому випадку відмінна одна від другої за задачами, що виконуються, місцерозташуванням, процес виробництва при цьому має одиничний характер. На випуск кожної одиниці продукції витрачається відносно великий відрізок часу. Ці характеристики операційного процесу зумовили вибір типу операційної системи, а саме проектну (одиничну) систему. Це означає, що одночасно всі ресурси операційної системи повинні бути направлені на реалізацію одного або лише кількох проектів.
Взагалі в межах інвестиційно-виробничої стратегії було прийнято ряд рішень за такими категоріями:
вибір процесу виробництва;
рішення із виробничих потужностей;
вертикальна інтеграція;
організація робочої сили;
технологія;
матеріально-технічні запаси.
В основу формування інвестиційно-виробничої стратегії здійснення інвестиційних вкладень в основні засоби на малому підприємстві "Акваріус-Дельта" було покладено виконання наступних вимог [55]:
використання існуючого виробничого потенціалу:
o виробництво товарів на діючому виробництві;
o модернізація виробництва за рахунок здійснення інвестиційних вкладень в основні засоби;
o ліквідація "вузьких" місць;
o підвищення продуктивності та ефективності виробничого процесу;
впровадження нових методів виготовлення продукції та технологій за рахунок здійснення інвестиційних вкладень в новітні програмні продукти;
впровадження системи управління якістю виробництва.
З метою контролю оптимізації фінансово-економічного стану малого підприємства за рахунок здійснення інвестиційних вкладень в основні засоби на малому підприємстві "Акваріус-Дельта" було розроблено систему моніторингу поточної фінансової діяльності, основною метою якої є:
o своєчасне визначення відхилень фактичних результатів фінансової діяльності від передбачених, що викликають погіршення фінансово-економічного стану фірми;
o визначення причин цих відхилень;
o розробка заходів із коректування, нормалізації та підвищення ефективності фінансової діяльності підприємства.
Завдяки перевагам здійснення інвестиційно-виробничої стратегії інвестиційних вкладень в основні засоби на малому підприємстві "Акваріус-Дельта" було впорядковано та підвищено ефективність таких основних видів господарської діяльності, як розподіл ресурсів, адаптація до зовнішнього середовища, внутрішня координація та організаційне економічно-виробниче передбачення. Завдяки цьому мале підприємство досягло бажаного рівня рентабельності та поновило своє положення в стратегічній зоні господарювання.
У рамках фінансово-економічного аналізу впродовж квітня 2006 року за допомогою експертних методів, опитування споживачів, обробки статистичних даних математичними методами кореляційно-регресивного аналізу було проаналізоване макро- та мікростановище підприємства. Було проведено ретроспективний аналіз внутрішнього середовища фірми за напрямами:
фаза "життєвого циклу" підприємства;
маркетинг (частка ринку, обсяги продажу, система ціноутворення);
якість і конкурентоспроможність касових апаратів;
виробництво (тривалість та особливості виробничого циклу, виробничий потенціал підприємства);
фінанси (аналіз активів, капіталу та загального фінансово-економічного становища підприємства);
організація та управління (організаційна структура, стратегічний рівень, підприємницька орієнтація, система комунікацій);
персонал (структура, рівень кваліфікації, система винагородження, методи добору, підготовки, просування кадрів).
Загалом проведений фінансово-економічний аналіз фінансово-економічного планування здійснення інвестиційно-виробничої стратегії інвестиційних вкладень в основні засоби на малому підприємстві "Акваріус-Дельта" показав, що основними причинами кризового становища малого підприємства був стан основних засобів виробництва (морально застаріле комп'ютерно-офісне та ремонтно-діагностичне обладнання) та процес його оновлення, а також низький фінансово-економічний рівень підприємства, недосконала система ціноутворення та відсутність маркетингових досліджень, що поряд з невдало обраною організаційною структурою та авторитарною системою управління підприємством під час підвищення конкурентного тиску в галузі призвели на початку 2006 року до створення цілком реальної загрози банкрутства підприємства.
Беручи до уваги результати аналізу фінансово-економічного стану на малому підприємстві "Акваріус-Дельта", вирішальними факторами успіху було обрано підвищення рівня диференціації кінцевої продукції відповідно до потреб споживачів та підвищення фінансово-економічного рівня підприємства, що було б неможливим без здійснення інвестиційно-виробничої стратегії інвестиційних вкладень в основні засоби на малому підприємстві "Акваріус-Дельта".
У зв'язку з цим після здійснення інвестиційних вкладень в основні засоби (у комп'ютерно-офісне та ремонтно-діагностичне обладнання) у січні 2006 року у розмірі 140334 грн. (в першу чергу у нові потужні комп'ютери імпортного виробництва з установленим програмним продуктом найсучаснішої версії для програмування касових апаратів) на квітень 2006 року по результатам повторного фінансово-економічного аналізу були отримані результати значного поліпшення фінансово-економічного стану на малому підприємстві "Акваріус-Дельта" (збільшення частки ринку до 30% та комерційної рентабельності до 10%), що дало змогу в якості загальної та загально-конкурентної інвестиційно-виробничої стратегії здійснення інвестиційних вкладень в основні засоби обрати стратегію фокусування за продуктовою ознакою та за допомогою диференціації продукції за рахунок здійснення інвестиційних вкладень в основні засоби.
У рамках контролю реалізації розробленої системи інвестиційно-виробничої стратегії здійснення інвестиційних вкладень в основні засоби було розроблено та впроваджено централізовану інформаційну систему забезпечення фінансово-економічного аналізу стану виробничо-господарської діяльності на малому підприємстві "Акваріус-Дельта" шляхом створення комп'ютеризованої системи збору, обробки та аналізу всіх необхідних для успішного функціонування малого підприємства видів інформації та розробки системи показників для проведення поточного і фінансово-економічного контролю за діяльністю підприємства.
Впровадження системи здійснення інвестиційно-виробничої стратегії інвестиційних вкладень в основні засоби на малому підприємстві "Акваріус-Дельта" з огляду на кризове становище малого підприємства було проведено за досить короткий час (січень 2006 року), тоді як реорганізація малого підприємства була проведена 2-5 січня 2006 року.
Проведений у квітні 2006 року фінансово-економічний контроль показав, що впроваджена система фінансово-економічного планування з огляду на досягнуті результати (станом на 01.04.2006 р. частка ринку - 29.08%, рівень комерційної рентабельності - 11%) функціонує ефективно, а тому для зміцнення лідируючого положення малого підприємства в фінансово-економічній зоні господарювання необхідно розробити стратегію розвитку малого підприємства на 2007 рік з подальшим використанням інвестиційно-виробничої стратегії здійснення інвестиційних вкладень в основні засоби.
Таким чином, впровадження системи інвестиційно-виробничої стратегії здійснення інвестиційних вкладень в основні засоби на малому підприємстві ”Акваріус-Дельта” та аналіз ефективності реалізації інвестиційно-виробничої стратегії здійснення інвестиційних вкладень в основні засоби фірми ”Акваріус-Дельта” за І квартал 2006 року показав, що після виконання всіх необхідних складових процесу інвестиційно-виробничої стратегії здійснення інвестиційних вкладень в основні засоби, мета малого підприємства "Акваріус-Дельта" в поточному періоді (2006 рік): у 2007 році поновити та зберегти лідируюче положення в галузі за рахунок збільшення частки ринку до 30% та рівня комерційної рентабельності продукції - до 10%, а також збільшення фінансово-економічного рівня підприємства.
Завдяки перевагам системи інвестиційно-виробничої стратегії здійснення інвестиційних вкладень в основні засоби на малому підприємстві "Акваріус-Дельта" було впорядковано та підвищено ефективність таких основних видів господарської діяльності, як об'єми та якість виробляємої продукції (касові апарати), розподіл ресурсів, адаптація до зовнішнього середовища, внутрішня координація та організаційне фінансово-економічне передбачення. Завдяки цьому мале підприємство досягло бажаного рівня рентабельності та поновило своє положення в фінансово-економічній зоні господарювання.
Проведений у квітні 2006 року фінансово-економічний контроль показав, що впроваджена система інвестиційно-виробничої стратегії здійснення інвестиційних вкладень в основні засоби з огляду на досягнуті результати (станом на 01.04.2006 р. частка ринку - 29.08%, рівень комерційної рентабельності - 11%) функціонує ефективно, а тому для зміцнення лідируючого положення малого підприємства в фінансово-економічній зоні господарювання необхідно розробити стратегію розвитку малого підприємства на 2007 рік з подальшим використанням інвестиційно-виробничої стратегії здійснення інвестиційних вкладень в основні засоби для ефективного функціонування та розвитку підприємства.
Список використаної літератури
1. Конституцiя України, Вiдомостi Верховної Ради України №30/96.
2. Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18 квітня 1991 p.
3. Закон України "Про охорону праці".К., 1992 - 129 с.
4. Господарчий кодекс України від 1.01.2006 р.
5. Азаров В., Турченко М. Основні напрями реформування державного підприємства // Екон. України. - 1995. - № 2. - С.59-63.
6. Акофф Р.Л. Планирование будущего корпорации/Пер, с англ. - М.: Прогресс, 1985. - 326 с.
7. Алексеева М.М. Планирование деятельности фирмы. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 248 с.
8. Алексеенко А.Ф. Нормативный метод учета в промышленности. - М.: Финансы и статистика, 1983. - 224 с.
9. Алимов А.Н., Гончарова Н.П., Дражан М.Г., ЧерванёвД.Н. Управление инновационным циклом. - К.: Наук. думка, 1993.
10. Ансофф И. Стратегическое управление. - М.: Экономика, 1989.
11. Аркадьєва В. Пріоритетні напрямки стратегії промислових підприємств // Бізнес-інформ. - 2000. - №13-14.
12. Аркадьєва В. Стратегія конкуренції й прогнозування дій підприємства // Бизнес-информ. - 2000. - №8. - С.34-36, 76-77.
13. Бабічев, В.В. Сорокін Г.Ф. Охорона праці та техніка безпеки.К., 1996-224с.
14. Бедрій Я.І., Дембіцький С.І., Джигирей В.С. та інші. Охорона праці. Львів, 1997 - 258 с.
15. Бланк И.А. Інвестиційний менеджмент. - К.: МП “ТЕМ” ЛТД, “Юнайтед Лондон Трейд Лимитед “, 2000. - 448 с.
16. Бланк И.А. Словарь-справочник финансового менеджера. - К.: Наука-центр, 1998. - 480 с.
17. Бочаров В.В. Инвестиционный менеджмент (управление инвестициями). - М., 1995. - 250с.
18. Букато В.Н., Пессель М.А., Мужицких В.В. Финансово-кредитные проблемы интенсификации капитального строительства. - М.: Финансы и статистика. 1997. - С.30.
19. Бухалков М.И. Внутрифирменное планирование. Учебник. - М.: Инфра-М, 1999. - 392 с.
20. Василишин Р.Д. Стратегія розвитку підприємства в умовах ринку / СДАУ. - Суми: Видавництво “Козацький вал”, 2000. - 22 с.
21. Винокуров В.А. Организация стратегического управления на предприятии. - М.: Центр экономики и маркетинга, 1996.
22. Виханский О.С. Стратегическое управление. - М. Изд-во Моск. ун-та, 1995.
23. Ворст И., Ревентлоу П. Экономика фирмы. - М.: Высшая школа, 1994. - 272 с.
24. Геврик Є.О. Забезпечення безпеки праці на виробництві. Конспект лекцій. Львів, 1992-72с.
25. Голдобина Н.Н. Управление запасами средств производства. Учебное пособие. - ЛФЭУ, 1991.
26. Голубков Е.П. Использование системного анализа в принятии плановых решений. - М.: Экономика, 1982.
27. Гончаров В.В. В поисках совершенства управления: Руководство для высшего управленческого персонала. - М. МП "Сувенир", 1993.
28. Грачова Р. Аналіз економічної діяльності // Галицькі контракти. - 2001. - № 4.
29. Делан Э.Д., Линденей Д.Е. Рынок: макроэкономическая модель. /Пер. с англ. - СПб: Автоком, 1992. - 496 с.
30. Державний реєстр міжгалузевих нормативних актів про охорону праці (Реєстр ДНАОП) Держнаглядохоронпраці. Київ, Основа, 1995-223.
31. Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань.К., 1996-27с.
32. Джигирей В.С. та інші. Методичні вказівки з курсу "Охорона праці". Львів, 1992-88с.
33. Евдокимов Д.К., Попарев Г.М. Нормирование материальных ресурсов: Словарь-справочник. - М.: Экономика, 1998. - 199 с.
34. Евланов Л.Г. Основы теории принятия решений / Под ред.Е.М. Сергеева и др. Серия Экономика и управление (АНХ при СМ СССР). - М.: Экономика, 1984.
35. Економіка виробничого підприємництва: Навч. посіб. / За ред. Й.М. Петровича. - К.: Знання, КОО, 2001. - 406 с.
36. Економіка підприємства: Підручник /За ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. друге. - К.: КНЕУ, 2000. - 528 с.
37. Елисеева И.И., Юзбашева М.М. Общая теория экономики, М., 1995
38. Житна М.П., Нескреба А.М. Економiчнuй аналiз господарської дiяльностi пiдприємств. - К.: Либiдь, 2000. - 152 с.
39. Задоя А., Завгородня О. Грошово-кредитні важелі активізації інвестиційної діяльності // Банківська справа. - 1999. - № 5. - С.11 - 13.
40. Зайцев Н.Л. Экономика промышленного предприятия. - М.: ИНФРА-М, 2000.
41. Захарченко В. Стратегія підприємства в перехідній економіці // Бизнес-информ. - 2000. - №13, 14, 15.
42. Инновационный менеджмент. Справочное пособие. Изд.2-е, перераб. и доп. / Под ред. Завлина П.Н., Казанцева А. К" Миндели Л.Э.М. - Центр исследований и статистики науки, 1998 - 586 с.
43. Ідрисов А.Б. і ін. Стратегічне планування й аналіз ефективності інвестицій / Ідрисов А.Б., Картишев С.В., Постников А.В. - М.: Информ. - изд. центр “ФИЛИНЬ”, 1999. - 272 с.
44. Карлоф Б. Деловая стратегия. - М.: Экономика, 1991.
45. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег. - М.; Прогресс, 1998. - С.117.
46. Краюхин Г.А. Планирование на предприятиях (объединениях) машиностроительной промышленности. Учебник. - М.: Высшая школа, 1984. - 312 с.
47. Линдере М., Фирон X. Управление снабжением и запасами. Логистика/Пер. с англ. - СПб.: 000 "Полигон", 1999. - 768 с.
48. Логистика: Учебное пособие. /Под ред. Б, А. Анина. - М.: Инфра-М, 1999. - 327 с.
49. Львов Ю.А. Основы экономики и организация бизнеса. - СПб: Формикс, 1992. - 384 с.
50. Мазаракі А.А. та інші. Економіка торговельного підприємства. - К.: Хрещатик, 1999. - 800 с.
51. Маршалл А. Принципы экономической науки /Пер. с англ. т.I. - М.: Прогресс, 1993. - 416 с.
52. Массе П. Критерии и методы оптимального определения капиталовложений. - М. 1991. - С. 20.
53. Мате Е., Тикс'е Д. МТО деятельности предприятия /Пер. с франц. Общ. ред В.С. Загашвили. - М.: AT издательская группа Прогресс, 1993.
54. Меламед М. Заощадження та інвестиції української економіки в інституційних координатах // Вісник Національного банку України. - 1999. - № 11. - С.6 - 15.
55. Мельник М.М. Экономико-математические методы и модели в планировании и управлении МТО. Учебное пособие. - М.: Высшая школа, 1990.
56. Новий тлумачний словник української мови. - К.: Видавництво "Аконіт" - Т 2 - 1999 - С.187
57. Организация, планирование и управление деятельностью промышленного предприятия. /Под ред.А.И. Бухало. - К.: Вища школа, 1989. - 400 с.
58. Орлов О.А. Совершенствование планирования машиностроительного производства. - К.: Вища школа, 1976. - 123 с.
59. Орлов О. О, Діалектика ринку і амортизаційна політика. // Економіст. - 1998. N" 3. - С. /35-37.
60. Орлов О.О., Рясних Є.Г. Ринкові інструменти на малому підприємстві. Міфи і реальність. // Економіст. - 1999, № 10. - С.58-63.
61. Осипов В.И., Ягодзинский А.И., Граждан В.Д., Никифоренко А.Т. Экономика предприятия. Практическое пособие. - Одесса: Астропроект, 1998. - 356 с.
62. Пересада А.А. Інвестиційний процес в Україні. - К.: "Видавництво Лібра" ТОВ, 1998. - 392с.
63. Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности. - К.: "Издательство Либра" ООО, 1996. - 344 с.
64. Пушкин П.С. Планирование на предприятиях легкой промышленности. Учебное пособие. - М.: Легкая индустрия, 1973. - 373 с.
65. Рясних Є.Г. Основи фінансово-економічного менеджменту. Навчальний посібник. - Хм.: ТОВ Тріада-М, 2000. - 211 с.
66. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия.4-е изд. - Минск: 000 Новое знание, 2000. - 688 с.
67. Самуельсон П. Економіка. Підручник. - Львів: Світ, 1993. - 495 с.
68. Смирнов К.А. Нормирование и рациональное использование материальных ресурсов. Учебник. - М.: Высшая школа, 1990.
69. Соболь С. Предпринимательство (начало бизнеса). - К., 1994.
70. Справочник директора предприятия. - М.: Инфра-М, 1996. - 704 с.
71. Стратегическое управление. Учебник /Под ред. Уткина Э.Л. - М.; Тандем изд-во ЭКМОС, 1998. - 440 с.
72. Теория и практика антикризисного управления / Под ред. С.Г. Беляева и В.И. Кошкина. - М.: Закон и право, 1996. - С.339.
73. Харрис Л. Денежная теория. М.: Прогресс, 1996. - С.91 - 92
74. Хобчан М.І., Харів П.С., Бойчик I.М., Лотиш О.Л. Організація і планування виробництва: теорія і. практика. Навчальний посібник. - Тернопіль: ТАНГ, 1996. - 193 с.
75. Хоскинг А. Курс предпринимательства. Практическое пособие: Пер. с англ. - М.: Международные отношения. 1993. - 352 с.
76. Чумаченко Н.Г. Учет и анализ в промышленном производстве США. - М.: Финансы, 1971. - 240 с.
77. Чумаченко Н.Г. Экономический анализ и управление производством. - К.: КИНХ, 1969. - 102 с.
78. Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи інвестиційної діяльності. - К.: Генеза, 1997. - 318 с.
79. Шипулина В.А., Игнатьев В.А. Роль МТО предприятия в рыночных условиях хозяйствования /Экономические проблемы развития промышленного производства: Сб. докл. межд. научно-практической конференции 3-6 октября 1995 г. - Одесса: ОГПУ, 1995. - С.86-88.
80. ЭвансДж.Р., Берман Б. Маркетинг. - М.: Экономика, 1990.
81. Экономическая стратегия фирмы / Под. ред.А.П. Градова С-Пб.: Спец. лит-ра, 1995.
Додатки
Додаток А
Методика розрахунку власних коштів підприємства для проведення комплексного аналізу господарської діяльності підприємства
|
№ |
Найменування статі власних коштів |
Формула розрахунку |
|
|
1. |
Власний капітал |
Сума рядків 1.1, 1.2,1.3, 1.4, 1.5, 1.6 таблиці 3.2 |
|
|
1.1 |
Сплачений статутний фонд |
Рядок 300 форми 1 |
|
|
1.2 |
Резервний фонд |
Рядок 310 форми 1 |
|
|
1.3 |
Фінансування капітальних вкладень |
Рядок 320 форми 1 |
|
|
1.4 |
Спеціальні фонди і цільове фінансування |
Рядок 420 форми 1 (за наявності додаткової інформації необхідно відняти суми дооцінки основних коштів і товарно - матеріальних запасів) |
|
|
1.5 |
Нерозподілений прибуток / збиток минулих років |
Рядок 350 мінус рядок 360 форми 1 |
|
|
1.6 |
Нерозподілений прибуток / збиток поточного року |
Рядок 350 мінус рядок 370 форми 1 |
|
|
2. |
Додатковий капітал |
Сума рядків 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 таблиці 2 |
|
|
2.1 |
Резерв сумнівних боргів |
Рядок 340 форми 1 |
|
|
2.2 |
Амортизаційний фонд |
Рядок 420 форми 1 |
|
|
2.3 |
Доходи майбутніх періодів за мінусом витрат майбутніх періодів |
Рядок 430 мінус рядок 120 форми 1 |
|
|
2.4 |
Резерви майбутніх витрат і платежів |
Рядок 420 форми 1 |
|
|
3. |
Сума додаткового капіталу, що враховується |
Рядок 2, але не більше рядка 1 таблиці 2 |
|
|
4. |
Загальний капітал |
Сума рядків 1 і 3 таблиці 3.2 |
|
|
5. |
Відрахування |
Рядок 040, 045 форми 1 |
|
|
6. |
Власні засоби, які враховуються |
Рядок 4 мінус рядок 5 таблиці 3.2 |
Додаток Б
Розрахунок власних коштів підприємства, грн.
|
№ |
Найменування статі власних коштів |
Знак, по якому приймається (+/ - ) |
Сума на кінець 2004 року |
Сума на кінець 2005 року |
|
|
1. |
Власний капітал |
101213 |
97982 |
||
|
1.1 |
Сплачений статутний фонд |
+ |
104821 |
140291 |
|
|
1.2 |
Резервний фонд |
+ |
- |
- |
|
|
1.3 |
Фінансування капітальних вкладень |
+ |
715 |
793 |
|
|
1.4 |
Спеціальні фонди і цільове фінансування |
+ |
- |
- |
|
|
1.5 |
Нерозподілений прибуток / збиток минулих років |
+ / - |
- 914 |
- 4323 |
|
|
1.6 |
Нерозподілений прибуток / збиток поточного року |
+ / - |
- 3409 |
- 2779 |
|
|
2. |
Додатковий капітал |
3880 |
6205 |
||
|
2.1 |
Резерв сумнівних боргів |
+ |
0,0 |
0,0 |
|
|
2.2 |
Амортизаційний фонд |
+ |
3880 |
6205 |
|
|
2.3 |
Доходи майбутніх періодів за мінусом витрат майбутніх періодів |
+ |
- |
- |
|
|
2.4 |
Резерви майбутніх витрат і платежів |
+ |
- |
- |
|
|
3. |
Сума додаткового капіталу, що враховується |
3880 |
6205 |
||
|
4. |
Загальний капітал |
105093 |
104187 |
||
|
5. |
Відрахування |
- |
- |
- |
|
|
6. |
Власні засоби, які враховуються |
105093 |
104187 |
Додаток В
Методика розрахунку суми активів, зважених з урахуванням ризику
|
№ |
Найменування активів |
Формула розрахунку |
|
|
1. |
Група 1. Активи з мінімальним ризиком |
Група активів з ризиками від 0 до 10 %. Розраховується як сума активів, які входять до групи. |
|
|
Засоби на розрахункових і поточних рахунках |
Рядок 230, 240 форми 1, помножений на коефіцієнт ризику 0,05 (5%) |
||
|
2. |
Група 2. Активи з підвищеним ризиком |
Група активів з ризиками від 11 до 30 %. Розраховується як сума активів, які входять до групи. |
|
|
Інші засоби |
Рядок 250 форми 1, помножений на коефіцієнт ризику 0,15 (15%) |
||
|
Розрахунки з персоналом по інших операціях |
Рядок 190 форми 1, помножений на коефіцієнт ризику 0,2 (20%) |
||
|
Розрахунки з дочірніми підприємствами |
Рядок 200 форми 1, помножений на коефіцієнт ризику 0,2 (20%) |
||
|
Аванси видані |
Рядок 180 форми 1, помножений на коефіцієнт ризику 0,25 (25%) |
||
|
2. |
Група 2. Активи з великим ризиком |
Група активів з ризиками від 31 до 50 %. Розраховується як сума активів, які входять до групи. |
|
|
Розрахунки з дебіторами за товари, роботи, послуги, термін оплати яких не наступив |
Рядок 160 форми 1, помножений на коефіцієнт ризику 0,4 (40%) |
||
|
Векселі одержані |
Рядок 150 форми 1, помножений на коефіцієнт ризику 0,5 (50%) |
||
|
Засоби на валютних рахунках |
Рядок 240 форми 1, помножений на коефіцієнт ризику 0,5 (50%) |
||
|
Розрахунки з іншими дебіторами |
Рядок 162 форми 1, помножений на коефіцієнт ризику 0,5 (50%) |
||
|
4. |
Група 4. Активи з високим ризиком |
Група активів з ризиками від 51 до 75 %. Розраховується як сума активів, які входять до групи. |
|
|
Довгострокові фінансові інвестиції |
Рядок 040 форми 1, помножений на коефіцієнт ризику 0,65 (65%) |
||
|
Короткострокові фінансові інвестиції |
Рядок 220 форми 1, помножений на коефіцієнт ризику 0,65 (65%) |
||
|
Розрахунки з бюджетом |
Рядок 170 форми 1, помножений на коефіцієнт ризику 0,75 (75%) |
||
|
Виробничі запаси |
Рядок 100 форми 1, помножений на коефіцієнт ризику 0,75 (75%) |
||
|
Товари і готова продукція |
Сума рядків 130 і 140 форми 1, помножений на коефіцієнт ризику 0,7 (70%) |
||
|
5. |
Група 5. Активи з максимальним ризиком |
Група активів з ризиками від 76 до 100 %. Розраховується як сума активів, які входять до групи. |
|
|
Тварини на вирощуванні і відгодівлі |
Рядок 110 форми 1, помножений на коефіцієнт ризику 0,85 (85%) |
||
|
Основні засоби |
Рядок 030 форми 1, помножений на коефіцієнт ризику 0,95 (95%) |
||
|
Нематеріальні активи |
Сума рядків 010 форми 1, помножений на коефіцієнт ризику 1,0 (100 %) |
||
|
Незавершені капітальні вкладення, устаткування, не покрите встановленими джерелами фінансування |
Рядок 020 форми 1, помножений на коефіцієнт ризику 1,0 (100%) |
||
|
Майно в оренді |
Рядок 050 форми 1, помножений на коефіцієнт ризику 1,0 (100%) |
||
|
Малоцінні і швидкозношуваємі предмети |
Рядок 100 форми 1, помножений на коефіцієнт ризику 1,0 (100%) |
||
|
Незавершене виробництво |
Рядок 120 форми 1, помножений на коефіцієнт ризику 1,0 (100%) |
||
|
Розрахунки з дебіторами за товари, роботи, послуги, не сплачені в строк |
Сума рядків 160 і 180 форми 1, помножений на коефіцієнт ризику 0,5 (50%) |
||
|
Інші оборотні і необоротні активи |
Сума рядків 080 і 260 форми 1, помножений на коефіцієнт ризику 1,0 (100%) |
||
|
6. |
Активи, зважені з урахуванням ризику |
Розраховується як сума рядків 1, 2, 3, 4, 5 таблиці 17 |
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Оцінка ефективності господарсько-фінансового стану торговельного підприємства на прикладі ПП "Богдан". Аналіз структури та фінансово-господарської діяльності підприємства, особливості організації його діяльності. Характеристика товарообороту підприємства.
дипломная работа [234,8 K], добавлен 28.05.2013Суть і значення господарської діяльності в ринкових умовах. Аналіз показників фінансового стану ВАТ "Енерготрансбуд". Оцінка результативності діяльності підприємства і розробка пропозицій щодо стратегії розвитку і економічної ефективності господарювання.
дипломная работа [105,2 K], добавлен 27.02.2011Характеристика бізнесу та організаційної структури підприємства ТОВ "Домосвіт". Аналіз поточного стану та перспектив розвитку ринку продукції. Оцінка та основні показники ефективності господарської діяльності товариства "Домосвіт" у 2006–2008 роках.
отчет по практике [2,5 M], добавлен 18.09.2010Визначення показників виконання річної виробничої програми підприємства. Аналіз економічних результатів діяльності підприємства, ефективності використання ресурсного потенціалу. Вартісна оцінка основних виробничих та оборотних фондів підприємства.
курсовая работа [494,3 K], добавлен 14.04.2019Порівняльний аналіз виробничо-господарської діяльності, оцінка ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства. Вплив ефективності використання обігових коштів, скорочення видатків та втрат робочого часу на ефективність виробництва.
дипломная работа [63,9 K], добавлен 24.04.2011Сутність та види фінансових інвестицій. Нормативно-правове забезпечення та основні засади створення інститутів спільного інвестування. Аналіз та оцінка інвестиційної стратегії та основних показників діяльності інвестиційного фонду ВАТ "Синергія".
курсовая работа [550,1 K], добавлен 11.07.2010Визначення та аналіз забезпеченості підприємства виробничими ресурсами та інтенсивність їх використання. Аналіз фінансового стану підприємства та резерви його зміцнення. Визначення і аналіз рівня економічної ефективності господарської діяльності.
реферат [48,4 K], добавлен 27.06.2013Загальна характеристика діяльності міні-пекарні "Viktory". Визначення виробничої програми підприємства, розрахунок потреби в основному капіталі та оборотних фондах. Пошук резервів підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства.
курсовая работа [698,6 K], добавлен 09.12.2014Формування фінансових та економічних показників результатів діяльності підприємства. Аналіз забезпеченості, технічного стану та ефективності використання основних засобів виробництва. Аналіз платоспроможності та ліквідності. Показники ділової активності.
курсовая работа [146,1 K], добавлен 22.12.2014Сутність, роль та основні показники оцінки економічної та соціальної ефективності господарчої діяльності підприємств. Аналіз основних показників ефективності діяльності підприємства. Оцінка впливу факторів на динаміку ефективності підприємства.
курсовая работа [74,6 K], добавлен 17.01.2013
