Управління зайнятістю населення у Дніпропетровській області

Займаючи 5,3% території з часткою населення 7,4%, Дніпропетровська область є одним з провідних регіонів України, економічний розвиток якого значною мірою визначає загальну ситуацію в державі.

Галузями, що визначають спеціалізацію господарського комплексу Дніпропетровської області і відіграють важливу роль у його формуванні, є залізорудна, марганцеворудна, металургійна, машинобудівна, металообробна та хімічна, на які припадає приблизно 75% всієї промислової продукції.

Промисловий комплекс. Область має потужний промисловий потенціал. Він характеризується високим рівнем розвитку важкої індустрії. У регіоні діють понад 700 основних промислових підприємств двадцяти основних видів економічної діяльності, на яких працюють 340,6 тис. осіб. На Дніпропетровщині виробляється 17,7% (більше ніж 157,4 млрд грн) усієї реалізованої промислової продукції України. За цим показником область посідає друге місце по Україні[41].

Добувна промисловість. У добувній промисловості у 2010 році виробництво промислової продукції становить 112,0% до обсягів 2009 року. Обсяг реалізованої продукції склав 42,1 млрд грн, що дорівнює 26,8% від загального обсягу реалізованої промислової продукції області, у тому числі з видобування паливно-енергетичних корисних копалин - 93,3%, добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних - 116,8%. Чисельність працюючих - 84,5 тис. осіб.

Металургія та оброблення металлу. Основа промисловості області - металургія. На підприємствах цього виду діяльності зайнято 96,2 тис. осіб. Обсяги реалізованої продукції складають 36,3% від загального обсягу по області.В області виробляється 58,4% труб, 32,5% чавуну, 48,7% сталі, 24,2% коксу від загального обсягу по Україні. Більша частина продукції сертифікована і відповідає світовому рівню якості.У металургії впроваджена технологія виробництва сталі, яка дозволяє одержувати сталь з місткістю сірки та фосфору не більше 0,025%, проводити додаткове легування молібденом, ванадієм, титаном. Це дозволяє виготовляти прокат, який за хімічним складом і механічними властивостями відповідає вимогам стандартів DIN, EN, ASTM, API та іншим[41].

На трубних підприємствах області (ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод», ВАТ «Дніпропетровський трубний завод», ВАТ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮтіСТ» та інші) виготовляються труби більш ніж 140 тис. типорозмірів з 400 марок сталей різними способами гарячої і холодної деформації, центробіжного литва, методом зварювання. Освоєна технологія виробництва сталевих труб широкого сортаменту з емалевим покриттям, а також труб з латуні, алюмінію, титану, цирконію. Виробляються цільнокатані залізничні колеса і осі, бандажі, кільцеві вироби, експортуються більш ніж у 35 країн світу.

Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів. Виробництвом продуктів харчування і переробкою сільськогосподарських продуктів зайнято 134 основних підприємств (без урахування підсобних і малих підприємств), на яких працює 25,5 тис. осіб. Обсяг реалізованої промислової продукції по галузі складає 5,7% від загального обсягу реалізованої промислової продукції в області. Виробляється 7,7% молока обробленого від виробництва його в Україні, 10,4% - хліба та хлібобулочних виробів, 6,5% - олії нерафінованої, 15,9% - ковбасних виробів та 12,0% - свинини.

Підприємствами харчової промисловості постійно розробляються нові види продукції. Тільки в 2010 році освоєно 360 найменувань нових видів виробів. Розширюються внутрішній і міжнародний ринки збуту продукції в країни СНД, ЄС та інші.

Легка промисловість. Легка промисловість області - це близько 90 підприємств на яких випускаються швейні і трикотажні вироби, взуття, штучне хутро, іграшки, вовняна та бавовняна пряжа, швейні нитки. Тут працюють майже 3,1 тис. осіб.Продукція, яка виробляється за прогресивними технологіями ТОВ «Новомосковська трикотажна фабрика», ТОВ «ЕрДом», КП «Новомосковська швейна фабрика «ПАН», ЗАТ «Оветрі», КП «Дніпропетровська виробничо-торговельна фірма «Славутич», ЗАТ «Дніпропетровська швейна-торговельна фірма «Дніпро» експортується до Франції, Німеччини, Польщі, Росії, Білорусі, США та інших країн[41].

Виробництво та розподіл електроенергії, тепла, води, газоподібного палива. Цей вид діяльності в області представляють близько 270 підприємств. На них працюють майже 46,5 тис. осіб. Обсяг реалізованої продукції (надано послуг) становить 12,9% обсягу промислової продукції області.

Дніпропетровська область - одна з найбільш енергонасичених в Україні. Електроенергетика являє собою високорозвинену галузь економіки області, до складу якої входять енергогенеруючі підприємства: Криворізька та Придніпровська теплоелектростанції, Дніпродзержинська гідроелектростанція та Дніпродзержинська теплоелектроцентраль В області виробляється 7% від обсягу виробництва електроенергії в Україні.

Інноваційна діяльність. Дніпропетровщина є одним з інноваційно розвинутих регіонів України.Багато проектів, що розроблені та впроваджені у регіоні, знаходяться на рівні світових досягнень. Свідоцтвом тому є пуски вітчизняних ракетоносіїв «Циклон», «Зеніт» та «Дніпро» у межах проектів транснаціональних компаній «Морський старт», «Наземний старт», «Космотрас», «Глобалстар». Укладено міждержавний договір з Федеративною республікою Бразилія щодо використання ракети-носія «Циклон-4» на пусковому центрі Алкантара. Вченими фізико-технічного інституту Дніпропетровського Національного університету розроблені зразки контейнерів для збереження радіаційних відходів, а також корозійностійкі контейнери для збереження високотоксичних хімічних відходів. Впроваджено нові технології вибухових робіт з використанням безтротилових вибухових речовин на ВАТ «ПВП «Кривбасвибухпром».

Питома вага підприємств, що займаються інноваційною діяльністю, у загальній кількості промислових підприємств Дніпропетровщини постійно збільшується та складає 10%.У регіоні впроваджено понад 1 500 нових прогресивних технологічних процесів, понад 500 з них - маловідходні та ресурсоощадні.В області освоєно виробництво 500 нових видів техніки.

Транспорт та зв'язок. Високий рівень економічного потенціалу області, густа заселеність території зумовили розвиток різних видів транспорту - авіаційного, залізничного, автомобільного, трубопровідного, річкового, електротранспорту, метрополітену.В області діють 2 - міжнародні аеропорти, які зв'язують регіон з країнами далекого та близького зарубіжжя.Її територію перетинають 2 міжнародні (Київ-Луганськ, Харків-Севастополь) та 3 національні автомагістралі (Бориспіль-Запоріжжя, Дніпропетровськ - Миколаїв, Кіровоград-Запоріжжя).Центральний автовокзал в обласному центрі (Дніпропетровськ) - другий в Європі (після Гамбургського) за розмірами та можливостями пасажироперевезень[41].

Розвинута мережа залізничних магістралей, які з'єднують промислові райони країни, перевищує 3 тисячі кілометрів.Залізничні магістралі з'єднують головні сировинні бази країни - кам'яновугільний Донбас, залізорудне Криворіжжя і Нікопольський марганцевий басейн.

З півночі на південь Дніпропетровщину перетинає головна водна артерія країни - річка Дніпро. Діють Дніпропетровський і Дніпродзержинський річкові порти.

В області успішно розвиваються інфраструктури електрозв'язку. Створені магістральні та супутникові канали телекомунікаційного зв'язку, що забезпечує надання якісних послуг зв'язку усім споживачам в області.

Спостерігається незмінна тенденція щодо збільшення доходів від надання послуг мобільного зв'язку - у 1,8 рази, комп'ютерного - на 28,9%.

Область забезпечена мобільним зв'язком в стандартах GSM, NMT, сотовим зв'язком стандарту D-AMPS, радіотелефонним зв'язком.

Бурхливо розвивається комп'ютерна мережа Інтернет. Кількість абонентів мережі збільшилась на 9,6%.

Упровадження інформаційних технологій та сучасного поштового обладнання дозволяє організувати надання послуг електронної та гібридної пошти, здійснення банківських операцій, різних видів розрахунків та надання інформаційних послуг.

Будівництво.Будівельний комплекс області за своїми виробничими потужностями, основними фондами, кількістю працюючих, обсягами виконаних будівельно-монтажних робіт має виражений загально-будівельний характер і налічує 500 великих і середніх підприємства та більш ніж 4000 малих.

Сьогодні майже на 100% потреби будівельників регіону в цементі забезпечують підприємства з іноземними інвестиціями - це, насамперед відкриті акціонерні товариства «Кривий Ріг-Цемент» та «Дніпроцемент».
В найближчих планах - реалізація створеного за участю міської влади генерального плану перспективного розвитку обласного центру, в основу якого покладено нові сучасні вимоги до якості життя городян та майбутнього розвитку міста[41].

Зовнішньоекономічна та інвестиційна діяльність. Дніпропетровська область входить до числа регіонів-лідерів України у сфері зовнішньої торгівлі та стабільно займає 2 місце за обсягами експорту товарів. У 2010 році обсяги зовнішньої торгівлі товарами збільшилися на 52,6% у порівнянні з 2009 роком і склали 13409,6 млн дол. США. При цьому, обсяги експорту товарів збільшилися на 54,3%, імпорту - на 50,2% і склали відповідно 8021,9 млн дол. США та 5387,7 млн дол. США. Позитивне сальдо склало 2634,2 млн дол. США.На область припадало 15,6% експортних товарних операцій України.

Зовнішньоторговельні товарні операції область здійснювала з партнерами зі 155 країн світу. Найбільші обсяги товарів експортувались до Росії - 22,5% (загального обсягу експорту), Китаю - 9,5%, Туреччини - 6,7%, Польщі - 5,8%, Іраку - 3,8%, Ірану - 3,6%.Товарна структура експорту обумовлена промисловим потенціалом області. Основу товарної структури складали чорні метали (44,0% загального обсягу експорту); руди, шлаки та зола (21,4%); вироби з чорних металів (12,3%); транспортні засоби (5,9%); продукція хімічної промисловості (2,8%). Значні обсяги товарів імпортувались до області з Росії - 24,9% (загального обсягу імпорту), Китаю - 8,0%, Азербайджану - 7,7%, США - 6,7%, Німеччини - 5,6%.

У товарній структурі імпортних надходжень значними були обсяги енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки (23,7% загального обсягу імпорту); механічного та електричного обладнання, машин та механізмів (12,4%); чорних металів (11,2%); руд, шлаків та золи (10,4%); полімерних матеріалів, пластмаси та каучуку (10,3%); фармацевтичної продукції (7,2%); паперу та картону (3,7%).

У 2010 році обсяг інвестицій в основний капітал склав 12569,5 млн грн (перше місце серед областей України), що становить 96,8% до обсягу минулого року. На одного мешканця області обсяг інвестицій в основний капітал становить 3760,3 грн.

Область впевнено посідає перше місце серед областей України і за обсягами прямих іноземних інвестицій. Станом на 01.01.2011 обсяг залучених прямих іноземних інвестицій в економіку області склав 7486,7 млн дол. США, що становить 106,1% до їх обсягів на початок року.
На одного мешканця області обсяг прямих іноземних інвестицій становить 2239,7 дол. США, що майже у 2,5 р.б. загальнодержавного показника.
В економіку області прямі інвестиції залучено з 62 країн світу.

На сьогодні в області працює 1102 підприємства з іноземними інвестиціями в 12 містах та 17 сільських районах.Найбільша питома вага іноземних інвестицій спрямована в розвиток промисловості - 78,0%, торгівлю - 10,6%, операції з нерухомістю - 6,0%, фінансову діяльність - 2,4% та в інші галузі.

Найбільші обсяги прямих інвестицій надійшли з Німеччини - 62,1%, Кіпру - 23,3%, Нідерландів - 2,3%, Віргінських Островів, Британських - 2,1%, Сполученого Королівства - 1,8%, Австрії - 1,7%, Російської федерації - 1,0%, Люксембург - 0,8%, Сполучених Штатів Америки - 0,6%.

Фінансова діяльність.За останній рік значно підвищилася ефективність господарювання підприємств області.Суб'єктами господарювання отримано позитивний фінансовий результат - близько 11 млрд грн прибутку, при цьому обсяги прибутків прибуткових підприємств збільшилися у 1,8 рази та перевищили 24 млрд грн (майже 16% від загальнодержавних обсягів прибутків).

Фінансовий результат в економіці області. За обсягами отриманого фінансового результату й прибутків прибуткових підприємств область - лідер серед інших областей України.За підсумками 2010 року обсяги сплачених суб'єктами господарювання регіону до бюджетів усіх рівнів податків і зборів зросли майже у 1,7 рази та складають 27 млрд грн[41].

Структура Зведеного бюджету області.Надходження податків та зборів до Державного бюджету України зросли у 2 рази та становлять 20,0 млрд грн. Питома вага регіону в загальних доходах Державного бюджету України перевищує 8% - один з найкращих показників серед областей.

За обсягами власних доходів місцевих бюджетів (понад 7 млрд грн) область посідає друге місце серед інших областей України, а за їх обсягами у розрахунку на одного мешканця (2107 грн) впевнено втримує перше місце.

На Дніпропетровщині створено потужну банківську систему, яка за основними показниками діяльності поступається лише місту Києву.

На початку 90-х років Національним банком України на основі сучасних технологій та міжнародного банківського досвіду було розроблено принципово нову систему електронних платежів. Пілотний проект впроваджувався управлінням Національного банку в Дніпропетровській області, а починаючи з січня 1994 року, з урахуванням досвіду області, система електронних платежів Національного банку України введена в дію в цілому в банківській системі країни.

Широкий спектр банківських послуг надають понад 1640 банківських установ, серед них 13 самостійних банків-юридичних осіб із загальним капіталом 14 млрд грн, близько 50 філій та понад 1580 відділень банківських установ.

Упродовж 2010 року обсяги кредитів, наданих банківськими установами області в економіку регіону, зросли на 20,4% (найвищі темпи в Україні) та перевищують 98 млрд грн. (понад 13% від загальних обсягів кредитування у цілому по Україні, перше місце серед інших областей України).

Обсяги кредитування економіки області, млрд. грн.Загальні обсяги залучених банками коштів збільшилися на 11% і становлять 37 млрд грн, у том числі кошти, залучені від домашніх господарств, зросли на 8% і складають понад 24 млрд грн (майже 9% від загальних обсягів у цілому по Україні).

Торгівля. За 2010 рік обсяги оптового товарообороту, який здійснюють понад 6,0 тисяч об'єктів торгівлі, збільшився на 5,3% порівняно з 2009 роком.В області працює 28 товарних бірж, одна з найбільш відомих в Україні - Придніпровська товарна біржа[41].

Споживчий ринок Дніпропетровської області - це потужний народногосподарський комплекс, який налічує більше 18,5 тис. магазинів з реалізації споживчих товарів, у т.ч. магазинів ритейлорів - понад 500 одиниць та понад 4,6 тис. підприємств ресторанного господарства усіх форм власності.

У 2010 році питома вага роздрібного товарообороту області у загальнодержавних обсягах становила 7,8%, обсяг роздрібного товарообороту склав 41,1 млрд грн.

Доходи населення. Протягом 2010 року розмір середньомісячної заробітної плати збільшився майже на чверть - це один з найвищих темпів зростання серед областей України.У 2010 році заробітна плата досягла рівня 2369 грн (по Україні -2239 грн) та перевищила в 2,6 раза встановлений прожитковий мінімум для працездатної особи (922 грн).Найбільший рівень заробітної плати залишився у працівників, зайнятих фінансовою діяльністю - 4249 грн та у промисловості - 2862 грн. У промисловості найбільшу плату отримував персонал підприємств добувної промисловості - 3649 грн.

Уперше з 2008 року, починаючи з березня 2010 року спостерігалось зростання індексу реальної заробітної плати (за 2010 рік - на 12,8%).Питома вага фонду оплати праці в загальнодержавних обсягах перевищує 9%.

Підприємництво. Чисельність малих підприємств досягла 23,8 тисяч і зросла на 0,3%, чисельність працюючих на малих підприємствах становить 151,7 тис. осіб. Питома вага продукції, виробленої малими підприємствами, в загальному обсязі виробництва складає 14,1%. В області діє 17 бізнес-центрів, 2 бізнес-інкубаторів, 14 лізингових компаній, 32 кредитні спілки, 55 інформаційно-консультативних установ, 2 регіональних фонди підтримки підприємництва, 2 технопарки.В усіх містах і районах області забезпечено практичне впровадження Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», налагоджено роботу дозвільних центрів та забезпечено безперебійне функціонування «Єдиних вікон» з питань державної реєстрації суб'єктів підприємництва[41].

Освіта, охорона здоров'я, культура, спорт. На початок 2009/10 навчального року в області функціонувало 1032 загальноосвітні навчальні заклади та 22 вечірні школи. У 2009/10 навчальному році до навчання приступило 306,5 тис. учнів денних навчальних закладів.

В області створена і діє система загальноосвітніх закладів нового покоління, зорієнтованих на особистість дитини: 17 гімназій, 28 ліцеїв, 80 навчально-виховних комплексів, 27 спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням окремих предметів, 7 санаторних шкіл.Придбано для сільських районів області 25 шкільних автобусів.По кількості вищих навчальних закладів Дніпропетровська область посідає одне з перших місць в Україні.

Мережа вищих навчальних закладів Дніпропетровської області, що мають статус самостійної юридичної особи, представлена 34 вищими навчальними закладами І-ІІ рівнів акредитації та 25 вищими навчальними закладами ІІІ-ІV рівнів акредитації. Для проживання іногородніх студентів використовуються 119 гуртожитків.

В області забезпечено функціонування 951 дошкільних закладів, в яких здобувають дошкільну освіту 94,9 тис. дітей.Професійну підготовку в області здійснюють 68 учбових закладів професійно-технічної освіти, які забезпечують формування трудового потенціалу області 257 професіями. В 2009/2010 навчальному році в ПТУ області навчалося 31,2тис.учнів.

2.2 Аналіз зайнятості у Дніпропетровській області

Зайнятість населення - складне, багатоаспектне економічне поняття, яке значною мірою характеризує особливості суспільних соціально-економічних відносин. Без аналізу ситуацій, що склались на ринку праці, оцінювання рівня зайнятості населення, дослідження руху робочих місць, регулювання трудових відносин неможлива ефективна економічна діяльність, прийняття адекватних управлінських рішень.

Аналіз зайнятості населення проводиться з метою виявлення характеру і тенденцій процесів, що відбуваються і своєчасного втручання при необхідності їх коригування. Основною базою такого аналізу є отримувана інформація Держкомстату України і перевірок суб'єктів господарювання державною службою зайнятості.

На початковому етапі нашого дослідження було проведено аналіз динаміки показників економічної активності та зайнятості населення у Дніпропетровській області за 2007 - 2010 роки (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Аналіз економічної активності населення у Дніпропетровській області за 2007 - 2010 роки (у віці 15 - 70 років; тис.осіб)

Показники	2007	2008	2009	2010
Економічно активне населення	1664,9	1664,1	1666,5	1659,6
Економічно неактивне населення	1003,7	975,7	927,3	897,6
Всього населення у віці 15 - 70 років	2668,6	2639,8	2593,8	2557,2
Зайняті	1582,4	1580,0	1537,1	1541,9
Безробітні	82,5	84,1	129,4	117,7
Рівень економічної активності, %	62,4	63,0	64.2	64,9
Рівень зайнятості, %	59,3	59,9	59,3	60,3
Рівень безробіття, %	5,0	5,1	7,8	7,1

За даними таблиці спостерігаємо, що чисельність економічно активного населення Дніпропетровської області у 2010 році порівняно з 2007 роком зменшилась на 5,3 тис.осіб і становить 1659,6 тис.осіб, а у порівняні з 2009 роком - на 6,9 тис.осіб. Отже, як бачимо з даних таблиці, протягом останніх 4 років по Дніпропетровській області переважають тенденції до збільшення рівня економічної активності населення. Не змінились зазначені тенденції і у 2010 році. Позитивні тенденції спостерігаємо і серед зайнятого населення: кількість зайнятих у 2010 році у порівнянні з 2009 збільшилась на 4,8 тис.осіб і склала 15419 тис.осіб. Рівень зайнятості населення також дещо збільшився і склав 60,3%, що більше на 1% від рівня зайнятості попереднього року. Однак, бачимо, негативні зміни у структурі безробітного населення. Так, кількість безробітних у 2010 році порівняно з 2007 збільшилась на 35,2 тис.осіб і склала 117,7 тис.осіб, хоча у порівнянні з 2009 роком кількість безробітних зменшилась на 11,7 тис.осіб.

На наступному етапі проведено порівняльний аналіз тенденцій зміни економічно активного та економічно неактивного наеселення за 2007 - 2010 роки (рис. 2.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. 1 Аналіз тенденцій зміни економічно активного та економічно неактивного населення у Дніпропетровській області за 2007 - 2010 роки

За результатами дослідження бачимо, що чисельність економічно неактивного населення поступово зменшувалась.На це вплинуло ряд причин: економічне зростання країни, збільшення кількості робочих місць, збільшення людей працездатного віку, які є рушійною силою розвитку суспільства. Але чисельність економічно активного населення у 2010 році порівняно з 2009 скоротилась на 6,9 тис. осіб і складає 1659,6 тис.осіб.

Аналіз зайнятості населення передбачає вивчення попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці .

За даними таблиці можна побачити, що пропозиція робочої сили за весь досліджуваний період перевищує попит на неї, а саме: у 2007 році пропозиція перевищує попит майже вдвічі, у 2008 році - в п'ять разів і складає 54,4 тис.осіб, у 2009 році пропозиція робочої сили перевищує попит також в п'ять разів, у 2010 році на обліку в центрах зайнятості перебувало 34,4 тис.осіб, що перевищує потребу підприємств в робочій силі в чотири рази. Також з даних таблиці ми бачимо, що з кожним роком потреба підприємств в робочій силі знижується, і кількість громадян, зареєстрованих в Державній службі зайнятості також скорочується (табл. 2.2).

Таблиця 2. 2

Попит та пропозиція робочої сили у Дніпропетровській області за 2007 - 2010 роки

Кількість громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, які перебували на обліку в ДСЗ, тис.осіб	Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць, тис.осіб	Навантаження на 1 робоче місце, осіб
2007	2008	2009	2010	2007	2008	2009	2010	2007	2008	2009	2010
35,3	54,4	35,7	34,4	18,9	10,0	6,5	7,7	2	5	5	5

Станом на 01.05.11 кількість вільних робочих місць в центрах зайнятості області становила понад 9,2 тис. одиниць. Найбільшим попитом на ринку праці області продовжують користуватися громадяни робітничих професій. За професійним складом це вакансії для робітників - 41,9% (водії, слюсарі, електромонтери, електрогазозварники, токарі, охоронники); службовців - 30,4 % (лікарі, сестри медичні, інженери); осіб, які мають професії або займали місця, що не потребують спеціальної підготовки - 27,7% (підсобні робітники, прибиральники, двірники).

Станом на 01.05.11 на ринку праці Дніпропетровської області зареєстровано понад 35,1 тис. незайнятих громадян серед яких робітників - 44,3%; службовців - 39,9%; осіб, які мають професії або займали місця, що не потребують спеціальної підготовки - 15,8%.

За даними таблиці 2. 3 можна побачити, що у перші чотири місяці 2011 року потреба підприємств у працівниках поступово зростає і на кінець квітня вона склала 9221 осіб.

Таблиця 2. 3

Попит та пропозиція робочої сили у Дніпропетровській області у 2011 році (на кінець звітного місяця)

Місяць	Кількість громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, які перебували на обліку в ДСЗ, осіб	Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць, осіб	Навантаження на 1 робоче місце, осіб
Січень	36270	7551	5
Лютий	37700	8245	5
Березень	37043	9470	4
Квітень	35088	9221	4

Вкрай важливим при аналізі стану зайнятості є аналіз потреби підприємств у робітниках за різними видами економічної діяльності (табл. 2.4).

Аналіз потреби у працівниках виявив, що найбільш затребуваними у 2007 - 2010 роках є працівники в промисловості, торгівлі, в діяльності транспорту та зв'язку, в галузі державного управління та в галузі охорони здоров'я. Слід відмітити, що у 2007 році потреба підприємств у робітниках за даними видами економічної діяльності перевищує потребу підприємств у робітниках у наступних роках в декілька разів. Але також слід зазначити, що у 2010 році у порівнянні з 2009 відбувають тенденції до зростання потреби в працівниках.

Таблиця 2. 4

Потреба підприємств у робітниках за видами економічної діяльності у Дніпропетровській області у 2007 - 2010 роках (тис. осіб)

	2007	2008	2009	2010
1	2	3	4	5
Всього	18940	9997	6530	7634
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство	440	219	161	221
Промисловість: добувна промисловість переробна промисловість виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	8020 485 6613 922	3870 104 3000 766	3124 89 2757 278	3750 556 2827 367
Будівництво	1123	344	146	289
Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	2255	942	452	476
Діяльність готелів та ресторанів	252	63	35	81
Діяльність транспорту та зв'язку	1321	556	261	339
Фінансова діяльність	210	73	17	29
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	1338	776	332	400
Державне управління	1653	1219	888	886
Освіта	595	443	150	254
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги	1315	1282	840	786
Інші види економічної діяльності	418	210	115	123

Отже, за даними таблиці можна побачити, що найбільша потреба у робітниках у промисловості і вона складає: у 2007році - 8020 осіб (добувна промисловість - 485 осіб, переробна промисловість - 6613, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води - 922); у 2008 році - 3870 осіб (добувна - 104, переробна - 3000, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води - 766); у 2009 році - 3124 осіб (добувна - 89, переробна - 2757, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води - 278); у 2010 році - 3750 осіб (добувна - 556, переробна - 2827, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води - 367).

Що стосується торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку, то потреба у робітниках у 2007 році становила 2255 осіб, що вдвічі більше, ніж у наступному році; в п'ять разів більше, ніж у 2009 та 2010 роках.

У галузі транспорту та зв'язку потреба у робітниках у 2007 році склала 1321 особу, у 2008 - 556, у 2009 - 261, у 2010 - 339 осіб.

Потребують кваліфікованих робітників такі галузі, як державне управління, знову ж таки бачимо, що у 2007 році відчувається найбільша потреба - 1653 особи, а у 2010 році така потреба відчутно скоротилась і склала вже лише 886 осіб.

За даними таблиці видно, що найменша потреба у працівниках склалась у таких галузях господарства, як діяльність готелів та ресторанів і вона щорічно зменшувалась від 252 осіб у 2007 році до 81 особи - у 2010; потреба у робітниках у фінансовій сфері склала у 2007 році - 210 осіб, у 2008 - 73, у 2010 - 29, а у 2009 році лише 17 осіб.

Підводячи підсумки, можна відзначити, що загалом у 2007 році потреба у працівниках по всім видам економічної діяльності склала 18940 осіб, у 2008 році - 9997 осіб, у 2009 - 6530 осіб, у 2010 - 7634 особи.

Поруч із потребою підприємств у робітниках буде цікаво проаналізувати працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян за різними видами економічної діяльності. Дані щодо працевлаштування наведені в таблиці 2. 5.

Таблиця 2.5

Працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян за видами економічної діяльності у Дніпропетровській області у 2007 - 2010 роках (тис.осіб)

	2007	2008	2009	2010
1	2	3	4	5
Всього працевлаштовано	74663	73738	36869	44754
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство	8391	8047	7035	5662
Промисловість: добувна промисловість переробна промисловість виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	27345 6523 18252 2570	25271 6156 16526 2589	10901 1959 7081 1861	16278 4841 9537 1900
Будівництво	3402	3618	1723	2042
Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	14787	15682	5811	8194
Діяльність готелів та ресторанів	1191	983	407	686
Діяльність транспорту та зв'язку	5048	5169	2089	2342
Фінансова діяльність	923	974	389	500
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	4389	4550	2576	2865
Державне управління	2594	2413	1594	1592
Освіта	1868	2078	1478	1527
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги	2634	2663	1803	1678
Інші види економічної діяльності	2091	2290	1063	1388

За даними таблиці 2.5 бачимо, що найвищий рівень працевлаштування був у 2007 році і склав 74663 осіб, у 2008 році цей показник дещо знизився і склав 73738 осіб, у 2009 році показник працевлаштування становив 36869 осіб, що вдвічі менше, ніж за попередній рік, а у 2010 році було працевлаштовано на 7885 осіб більше, ніж у 2009, а саме 44754 осіб.

З таблиці бачимо, що найбільше робітників було працевлаштовано у сільському господарстві: 8391 осіб - у 2007 році, 8047 осіб - у 2008, 7035 осіб - у 2009, і найменша кількість працевлаштованих у 2010, а саме 5662 осіб; у промисловості: 27345 осіб - у 2007 році, 25271 осіб - у 2008, 10901 осіб - у 2009 та 16278 - у 2010 році; в торгівлі спостерігаємо, що працевлаштування у 2010 році скоротилось у порівнянні з 2007 майже вдвічі і склало у 2007році 14787 осіб та 8194 осіб у 2010 році; в галузі транспорту та зв'язку також відбувається тенденція до скорочення працевлаштування громадян: так у 2007 році було працевлаштовано 5048 осіб, у 2008 році було влаштовано дещо більше - 5169 осіб, 2089 та 2342 осіб у 2009 та 2010 роках відповідно. Знову ж таки ми бачимо, що з 2007 року до 2009 чисельність працевлаштованих громадян скорочується, а у 2010 році дещо зростає.

Більш наочно побачити кількість працевлаштованих громадян в залежності від виду економічної діяльності можна на рисунку 2. 2.



Рис. 2. 2 Працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян у Дніпропетровській області у 2007 - 2010 роках

зайнятість населення робочий сила

Щоб більш наочно відстежити, як відрізняється кількість працевлаштованих громадян від потреби підприємств у робітниках, давайте звернемося до рисунку 2. 3.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. 3 Порівняння кількості працевлаштованого населення та потреби підприємств у робітниках у Дніпропетровській області у 2007 - 2010 роках

На рисунку 2.3 чітко зображено, що у 2007 році було працевлаштовано на 55723 особи більше, ніж виникла потреба у підприємств у робітниках; у 2008 році та ж сама ситуація: працевлаштування перевищило потребу у працівниках у 7 разів; у 2009 році різниця між потребою підприємств і працевлаштованими громадянами дещо скоротилась і склала 30339 осіб; у 2010 році працевлаштованих громадян було на 37120 осіб більше, ніж того вимагали підприємства. Загалом же можна побачити, що працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян щорічно скорочується, а саме: у 2010 порівняно з 2007 роком було працевлаштовано на 29909 осіб менше або ж на 59,9% менше.

Потреба підприємств у робітниках також з кожним роком скорочується, але менш помітними темпами. Так, у 2010 році у порівняні з 2007 рокім потреба підприємств у робітниках скоротилась на 11306 осіб або ж на 40,3%.

У січні - квітні 2011 року послугами державної служби зайнятості скористалися понад 65,1 тис. незайнятих громадян, серед них понад 35,3 тис. жінок та майже 31,6 тис. молодих людей до 35 років. В січні 2011 року Державною службою зайнятості було працевлаштовано 2802 особи, в лютому - 3452 особи, у березні - 5868 осіб, у квітні - 6548 осіб. Загалом було охоплено працевлаштуванням майже 18,7 тис. незайнятих громадян, серед них 7,5 тис. жінок та майже 9,5 тис. молоді до 35 років. За перші чотири місяці 2011 року бачимо, що кількість працевлаштованих громадян зростає.

В ході аналізу зайнятості населення важливо з'ясувати причини незайнятості громадян (табл. 2. 6).

Таблиця 2. 6

Причини незайнятості громадян у Дніпропетровській області у 2007 - 2010 роках (тис.осіб)

	2007	2008	2009	2010
Вивільнені у зв'язку зі змінами в організації виробництва та військовослужбовці, звільнені за скороченням чисельності або штату без права на пенсію	1997	2262	4870	2280
Звільнені за власним бажанням	7058	9229	7465	7301
Випускники навчальних закладів	560	955	1352	1681
Не зайняті з інших причин	20585	34251	18594	17277

За даними таблиці бачимо, що у 2007році найменший відсоток, а саме 2% складають випускники навчальних закладів. 6% склали вивільнені у зв'язку зі змінами в організації виробництва та військовослужбовці, а також звільнені за скороченням чисельності або штату без права на пенсію; звільнені за власним бажанням становлять 24% від загальної кількості; а найбільшу частку склали не зайняті з інших причин. Протягом 2008 - 2010 років також найбільша кількість не зайнятих була з інших причин: у 2008 - 34251 осіб, у 2009 - 18594 особи, у 2010 - 17277 осіб. Щорічно армію безробітних поповнювали випускники навчальних закладів. Так, їх найбільша кількість була у 2010 році - 1681 особа. Найбільша кількість громадян, звільнених за власним бажанням становила 9229 у 2008 році.

Економіко-статистичний аналіз зайнятості передбачає також визначення тривалості зареєстрованого безробіття. Ми розглядаємо тривалість безробіття до року та більше одного року (рис. 2. 4).



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. 4 Тривалість зареєстрованого безробіття у Дніпропетровській області у 2007 - 2010 роках

За даними рисунку спостерігаємо, що кількість безробітних у 2007 - 2010 роках то збільшувалась, то зменшувалась. Так, у 2007 році, кількість громадян, які не були зайняті до 1 року становила 30200 осіб, у 2008 році цей показник збільшився і становив 46697 осіб, у 2009 році кілкість безробітних знову скоротилася і склала 32281 осіб, у 2010 році цей показник ще скоротився і склав 28539 осіб. Що стосується осіб, які не були зайняті більше 1 року, то їх кількість значно менша і становить: у 2007 році - 3745 осіб, у 2008 - 5364 осіб, у 2009 - 2892, у 2010 році - 4833 осіб. Така велика кількість осіб, які не були зайняті до 1 року, може пояснюватись тим, що держава гарантує сплату безробітним допомоги, що в свою чергу не спонукає їх до прискорення пошуку нової роботи.

Отже, проаналізувавши стан зайнятості населення у Дніпропетровській області за 2007 - 2010 роки, можна сказати, що кількість економічно активного населення має тенденцію до скорочення. Так, у 2010 році у порівнянні з 2007 кількість економічно активного населення скоротилась на 5,3тис.осіб, а у порівнянні з 2009 - на 6,9тис.осіб.

Але є позитивні зрушення у структурі економічно неактивного населення. Так, його кількість у 2010 році зменшилась у порівнянні з 2007 на 106,1тис.осіб. проте, за даними аналізу бачимо, що кількість зайнятих поступово скорочується: з 1582,4тис.осіб у 2007 році до 1541,9 - у 2010 році. Також бачимо, що, на жаль, кількість безробітних зростає і налічує: у 2007 році 82,5тис.осіб, і 117,7тис.осіб - в 2010.

2.3 Пропозиції щодо удосконалення управління зайнятістю населення

Ринок праці, як важлива багатопланова сфера економічного і соціально-політичного життя суспільства потребує кваліфікованого регулювання з метою підвищення ефективності його функціонування. Саме створення дієвої системи регулювання сфери зайнятості є одним з основних соціальних заходів розвитку суспільства.

Економічне зростання створює передумови для створення нових та реконструкції вже існуючих робочих місць. Метою такої реконструкції має бути зменшення питомої ваги робочих місць з важкими та шкідливими умовами праці, забезпечення сучасного технологічного рівня виробництва, захист навколишнього середовища.

Необхідно створити передумови для істотного підвищення мобільності робочої сили (професійної, соціальної, територіальної) шляхом належної професійно-освітньої підготовки робочої сили відповідно до поточних та перспективних вимог економіки та створення реального ринку житла.

Слід наголосити, що створення нових постійних і тимчасових робочих місць у сучасних умовах значною мірою залежать від розвитку малих підприємств і кооперативів.

Перспективним напрямом є організація малих підприємств шляхом залучення на них випускників профтехучилищ, технікумів з подальшим переведенням цих підприємств на оренду, викуп.

Важливим напрямом є професійна підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації працівників. Система професійного навчання безробітних громадян і незайнятого населення має виконувати соціальні (опанування професії, спеціальності як засобом захисту від безробіття) та економічні функції (розвиток трудового потенціалу суспільства, відтворення робочої сили необхідної кваліфікації). Ця система є одним із ланцюгів безперервного навчання, доповнюючи існуючі системи професійного навчання.

Професійне навчання має організовуватися насамперед для громадян, які особливо потребують соціального захисту; осіб, які тривалий час не працюють, інвалідів, молоді, одиноких і багатодітних батьків, жінок, які виховують дітей дошкільного віку та дітей інвалідів, осіб передпенсійного віку, біженців, вимушених переселенців.

На мою думку, необхідно удосконалити систему інформації щодо вакансій, передусім створити інтегровану базу даних про ринок робочої сили, яка б містила інформацію про потребу підприємств у кадрах за професіями та кваліфікаційними розрядами (структура професій, рівень кваліфікацій), а також дані про кількість наявних та необхідних робочих місць за категоріями персоналу.

Водночас слід поліпшити інформаційне обслуговування молодіжного сектора ринку праці шляхом періодичної підготовки і доведення до учнів і студентів інформації про потребу підприємств у робочій силі, про необхідність продовжувати навчання та одержання професії, конкурентноспроможної на ринку праці, проводити спеціалізовані (галузеві) та регіональні (міжгалузеві) ярмарки вакансій; забезпечувати розвиток профорієнтаційних послуг для молоді (інформаційних, діагностичних, консультативних).

Зважаючи на вищевикладене пропонуємо низку заходів із вдосконалення державної політики щодо управління зайнятості населення в Україні на сучасному етапі:

а) для реалізації державної політики зайнятості населення повинен застосовуватися комплекс заходів економічного, правового та організаційного забезпечення. Зокрема,економічне забезпечення державної політики зайнятості передбачає створення економічного механізму формування та функціонування ринку праці, стимулювання створення нових робочих місць, надання фінансової підтримки підприємництва, пом'якшення економічних наслідків масового відтоку робочої сили на ринку праці. Правове забезпечення політики зайнятості реалізується під час розробки правових механізмів реалізації економічної політики, створення законодавства, що визначає зміст діяльності суб'єктів зайнятості. Організаційне забезпечення політики зайнятості передбачає наявність органів, що реалізують державну політику зайнятості та створення умов для їх належного функціонування.

б) як свідчить досвід країн з розвинутою ринковою економікою, вирішення сучасної проблеми зайнятості полягає не лише у здійсненні окремих заходів (організація громадських робіт, професійна підготовка і перепідготовка незайнятого населення), але й в глобальних підходах до змін у сфері зайнятості, які забезпечують гнучкість ринку праці і розширюють можливості застосування робочої сили різного професійно-кваліфікаційного рівня. Процес розвитку гнучкого ринку праці повинен підкріплюватись державними заходами зі скорочення сфери стандартних умов найму і стимулювання нових гнучких форм зайнятості. Зокрема, розширення сфери зайнятості можливе шляхом: реструктуризації державних підприємств із залученням інвестицій для розвитку підприємництва у виробничій сфері на основі модернізації застарілих і створення нових робочих місць; встановлення сприятливого інвестиційного клімату для підприємств, на яких створюються нові робочі місця; запровадження системи державного замовлення на створення нових робочих місць та зайняття населення на оплачуваних громадських роботах; надання державної підтримки депресивним регіонам; підтримки самостійної зайнятості населення та розвитку підприємництва; використання потенціалу вакансій та незайнятих робочих місць; економічного стимулювання підприємств до створення робочих місць для безробітних і підтримання підприємницької ініціативи безробітних; гарантованого надання робочого місця спеціалістам, підготовленим за державним замовленням; стимулюванням фахівців дефіцитних професій для працевлаштування у сільській місцевості.

в) необхідно визначитися з пріоритетами регулювання попиту на робочу силу та її пропозиції. Розробка ефективної стратегії управління процесами на ринку праці вимагає також комплексного підходу до вирішення економічних, соціальних, демографічних проблем, які безпосередньо впливають на нього та визначають його стан.

г) потребує інтенсифікації використання можливостей оплачуваних громадських робіт - загальнодоступних видів некваліфікованих робіт, що організовуються з метою надання додаткової спеціальної підтримки і забезпечення тимчасової зайнятості громадянам, які шукають роботу. Завдяки участі у громадських роботах безробітні можуть відновити трудові навички, отримати відповідний заробіток, а іноді - постійну роботу. Оплачувані громадські роботи є універсальним засобом активної політики держави на ринку праці в умовах збільшення чисельності незайнятого населення, оскільки передбачають можливість створення в регіоні великої кількості тимчасових робочих місць у періоди масового вивільнення працюючих у зв'язку з ліквідацією та перепрофілюванням підприємств. Громадські роботи регулюють попит на робочу силу і пом'якшують гостроту проблеми безробіття. Залучення до громадських робіт є засобом кращим порівняно з виплатою допомоги у зв'язку з безробіттям з позиції як окремої особи, так і держави. По-перше, кошти виплачуються не безплатно, а за певну громадську користь; по-друге, створюються нові робочі місця; по-третє, вироблена на цих роботах продукція не веде до товарного надвиробництва, небезпечного в період економічної нестабільності, оскільки виробництво регламентується і не має масового характеру.

Оскільки серед безробітних високу частку становлять жінки та молодь, залучення їх до громадських робіт можна здійснювати через розгортання спеціалізованих робіт, таких як виконання тимчасових та сезонних сільськогосподарських робіт у приміських господарствах, виконання робіт щодо благоустрою, надання послуг соціально-побутового характеру, організація навчання жінок ручному ткацтву, мереживоплетінню, вишиванню.

В наш час організація громадських робіт має особливо велике значення для безробітної молоді, яка психологічно нестійка, схильна до впливу соціальних явищ і являє собою живильне середовище для зростання наркоманії, злочинності, соціальних конфліктів. Антисоціальна поведінка молоді деструктивно впливає на її підготовку та участь у суспільному виробництві. У свою чергу, це погіршує якість робочої сили: кваліфікацію, профпідготовку, ставлення до праці. Тому надзвичайно важливо залучати безробітну молодь, а також учнів і студентів у вільний від навчання час до громадських робіт, особливо у сфері соціально-корисної діяльності.

д) необхідним є взаємоузгодження політики зайнятості та економічної політики держави, консолідація зусиль усіх гілок влади, об'єднань роботодавців і профспілок у сприянні вирішенню питань зайнятості населення.

е) необхідно повноцінно використовувати можливості професійного навчання незайнятого населення, яке повинно бути спрямоване на забезпечення ефективної зайнятості та соціальний захист громадян, підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці і проводиться за професіями та спеціальностями, що, насамперед, користуються попитом на ринку праці.

є) посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості є найвагомішим фактором детінізації відносин у сфері зайнятості населення. У зв'язку з чим для реалізації зазначеного напряму необхідно здійснити заходи щодо: запровадження державного соціального стандарту - погодинної оплати праці та організації контролю за його застосуванням; забезпечення захисту прав працівників на своєчасне та в повному обсязі отримання заробітної плати; впровадження економічного механізму стимулювання роботодавців до збільшення витрат на працівників, у тому числі до підвищення рівня оплати їх праці; дотримання міжпосадових та міжгалузевих співвідношень в оплаті праці працівників бюджетної сфери; усунення диспропорції між розміром оплати праці та рівнем отриманих доходів від соціальної допомоги і трансфертів; активізації державного контролю за дотриманням законодавства у сфері зайнятості населення та легалізацією господарської діяльності; посилення відповідальності роботодавців за використання праці найманих працівників; легалізації статусу зайнятості осіб, які провадять господарську діяльність на земельних ділянках, що перебувають у приватній власності або користуванні.

ж) у подальшому державна політика у сфері зайнятості повинна спрямовуватись на: переорієнтацію ринку освітніх послуг на потреби ринку праці, насамперед, роботодавців; підвищення якості робочої сили, що вимагатиме повноцінного використання можливостей усіх видів та форм професійної підготовки, у тому числі і самоосвіти; інтеграцію професійної освіти у європейський простір.

з) безпосередню участь у вирішенні проблем зайнятості повинні брати регіональні та міські центри зайнятості, робота яких повинна зводитись до наступного: вивчити та проаналізувати стан працевлаштування випускників професійно - технічних, вищих навчальних закладів освіти 2010 року, які навчалися за державним замовленням, щодо відповідності напрямів підготовки до потреб ринку праці. Результати аналізу врахувати при формуванні обсягів та напрямів навчання на 2011 рік за рахунок державних коштів; здійснювати моніторинг стану професійної підготовки кадрів на виробництві з розповсюдженням позитивного досвіду роботи підприємств з цього напрямку. Надавати методичну та консультативну допомогу підприємствам всіх форм власності в організації професійного навчання робочих кадрів на виробництві та дотриманні ними державних стандартів освіти, нормативних документів з цих питань; надавати практичну допомогу підприємствам у організації професійної підготовки працівників за сучасними навчальними технологіями. У рамках реалізації Програми підтримки розвитку малого підприємництва Дніпропетровської області на 2011-2012 роки проводити постійно діючі курси та семінари для осіб, які розпочинають самостійну підприємницьку діяльність;

відпрацювати питання організації професійної підготовки безробітних за напрямами, що сприяють зайняттю підприємницькою діяльністю, на базі бізнес-центрів, діючих в регіоні; сприяти професійній підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації громадян із числа безробітних за такими формами: стажування безробітних безпосередньо на підприємствах, проведення курсів цільового призначення з вивчення нових технологій, устаткування тощо, навчання безробітних під замовлення роботодавців; провести в районах та містах області моніторинг щодо визначення напрямів професійної підготовки та перепідготовки безробітних на 2011 рік згідно регіональних потреб ринку праці для підвищення рівня їх працевлаштування після навчання.

Результати проведеного аналізу дозволяють зробити висновок, що державна політика щодо регулювання зайнятості населення є складною та такою, що потребує запровадження нового механізму регулювання зайнятості трудових ресурсів суспільства. Пропонуємо такий механізм, який поєднує комплекс важелів законодавчого, екномічного, соціального та адміністративно-організаційного аспектів впливу на ринок праці, і який передбачає взаємодію державного і недержавного регулювання зайнятості трудових ресурсів. Такий механізм відкриває більш далеку перспективу, оскільки забезпечує зменшення кількості безробітного та збільшує кількість зайнятого працездатного населення, дозволяє більш повно використовувати резерви національного виробництва, що забезпечить умови економічного зростання.

ВИСНОВКИ

Зайнятість є загальноекономічною категорією, що існує у всіх суспільно-економічних формаціях, це одна з найважливіших характеристик економіки, добробуту народу.

Зайнятість обумовлена економічними, демографічними і соціальними процесами. Економічний зміст зайнятості виражається в можливості для працівника своєю працею забезпечити собі гідне існування і сприяти росту ефективності суспільного виробництва. Демографічний зміст зайнятості відбиває взаємозалежність зайнятості з характеристиками населення, його структурою; соціальний - у формуванні й розвитку особистості. Соціальний характер зайнятості відбиває потребу людей не тільки в доходах, але й у самовираженні через суспільнокорисну діяльність, а також ступінь задоволення цієї потреби при визначеному рівні соціально-економічного розвитку суспільства.

В процесі дослідження було з'ясовано сутність поняття зайнятості населення, розглянуто її основні види та форми; було з'ясовано, що економічні, соціальні, правові, організаційні, психологічні фактори впливають на формування зайнятості населення; розглянута державна політика щодо управління зайнятістю населення на макрорівні, регіональному та рівні підприємства, безпосередні напрямки та завдання політики держави по всім цим напрямам; з'ясовано методологію аналізу та оцінки зайнятості населення.

Було з'ясовано сучасний соціально-економічний стан Дніпропетровської області, а саме були розглянуті такі важливі сфери, як промисловість, металургія та оброблення металу, харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів, легка промисловість, виробництво та розподіл електроенергії, тепла, води, газоподібного палива, інноваційна діяльність, діяльність транспорту та зв'язку, будівництво, зовнішньоекономічна та інвестиційна діяльність, фінансова діяльність, торгівля, освіта, охорона здоров'я, культура, спорт.

За результатами проведеного аналізу стану зайнятості населення у Дніпропетровській області можна чітко окреслити основні негативні моменти функціонування ринку праці області. Зокрема, протягом 2007 - 2010 років стрімко зростає чисельність безробітних громадян з 82,5 тис.осіб у 2007 році до 117,7 тис.осіб - у 2010. Також скорочується і чисельність зайнятого населення, у 2007 році їх кількість склала 1582,4 тис.осіб, а у 2010 на 40,5 тис.осіб менше. Потреба підприємств у працівниках також характеризувалась тенденцією до зменшення: у 2010 році порівняно з 2007 роком відбулось значне зменшення попиту підприємств у працівниках на 11,2тис.осіб. Але, якщо аналізувати попит підприємств у працівниках у 2010 році порівняно з 2009 роком, то потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць зросла на 1,2 тис.осіб. Кількість осіб, які претендували на 1 вільне робоче місце залишалась стабільною протягом 2008 - 2010 років і склала 5 осіб, а у 2007 році ця кількість склала 2 особи.

Щорічно відбувається скорочення працевлаштування не зайнятих трудовою діяльністю громадян. Так, за даними таблиці 2.4 чітко простежується така невтішна тенденція: у 2007 році було працевлаштовано 74663 особи, у 2008 році - 73738 осіб, в 2009 вдвічі менше - 36869 осіб, а в 2010 - 44754 особи.