Методи оцінки та розробка заходів з підвищення інвестиційної привабливості підприємства як цілісного майнового комплексу
Процес управління інвестиційною привабливістю підприємства, методи оцінки, розробка заходів з її підвищення на прикладі структурного підрозділу ВАТ "ДХК Донбасшахтобуд". Характеристика нормативної бази, що регулює інвестиційну привабливість підприємства.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.01.2011 |
| Размер файла | 167,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Широко поширені наступні види мультиплікаторів:
1) вартість компанії/прибуток;
2) вартість компанії/грошовий потік;
3) вартість компанії/ринкова вартість матеріальних активів.
Залежно від того, яка інформація про підприємства-аналоги доступна, можуть бути використані й інші мультиплікатори.
При розрахунку вартості компанії рекомендується користуватися декількома мультиплікаторами, заздалегідь розрахувавши для кожного ступінь вірогідності (вагомість). Вірогідність того або іншого мультиплікатора визначається експертним методом. При використанні декількох мультиплікаторів формула розрахунку вартості компанії буде виглядати в такий спосіб (3.1) [68]:
Вартість компанії = (Кi х Mi х Bi), (3.1)
де n - кількість показників діяльності, використовуваних при оцінці вартості компанії;
Kі - показник діяльності оцінюваного підприємства;
Mі - мультиплікатор по і-му показнику;
Bі - вага і-го мультиплікатора.
У виділеній групі був проведений розрахунок коефіцієнтів кореляції для визначення залежності між вартістю компанії й основних ціноутворюючих факторів, такими як вартість активів компанії, виручка, грошовий потік і т.д.
Найбільше значення коефіцієнта кореляції (від 0,94 до 0,98) було отримано для залежності вартості бізнесу від чистого прибутку компанії. Також сильна кореляція існує для залежності ціни компанії від розміру матеріальних активів (0,83-0,99) і розміру виторгу (0,69-0,76). Були виділені відповідні мультиплікатори:
1) ціна/чистий прибуток;
2) ціна/ринкова вартість матеріальних активів;
3) ціна/виручка.
Таблиця 3.1
Значення мультиплікаторів для оцінки компанії, що працює на умовах довгострокової оренди
|
Мультиплікатор |
Значення мультиплікатора |
Вагомість |
|
|
ціна/чистий прибуток |
1,99 |
0,37 |
|
|
ціна/ринкова вартість матеріальних активів |
0,36 |
0,37 |
|
|
ціна/виручка |
2,23 |
0,26 |
Маючи значення мультиплікаторів, розрахуємо вартість підприємства на 2006 рік без урахування вартості землі:
Вартість підприємства дорівнює:
21982*2,23*0,26+536*1,99*0,37+10164*0,36*0,37= =14494 тис. грн.
ШШБУ займає територію розмірами 80м * 50м=4000м2. В тому районі, де знаходиться це підприємство вартість 1м2 землі дорівнює 3000 грн.:
4000*3000 = 12000000грн.
Розрахуємо вартість землі за формулою ринкової вартості землі (3.2):
Рв = Вз * і * Р, (3.2)
де: Рв - ринкова вартість землі;
Вз - вартість землі;
і - банківський процент;
Р - кількість років (як правило, розраховується вартість на 5 років).
З вищенаведеної формули маємо:
12000000 * 0,15 * 5 = 9000000 грн.
Ринкова вартість підприємства становить:
9000 + 14494 = 23494 тис. грн.
Звісно, дана ціна є трохи неточною, автор припускає коригування ціни в рамках +, - 2 млн. грн.
Вищенаведена оцінка ШШБУ дійсна за тих умов, коли підприємство буде куплене для здійснення того ж самого виду діяльності.
Хоча отримані в ході дослідження мультиплікатори не є постійними й змінюються разом з кон'юнктурою ринку готового бізнесу, на думку автора, вони збережуть свою актуальність протягом усього 2007 року.
Сьогодні найбільш значимими характеристиками ринку є зниження вимог інвесторів до строків окупності проектів (економічна стабільність знижує ризики вкладення засобів у покупку діючих компаній) і ріст інтересу потенційних покупців до виробничих компаній, що мають у своєму складі реальні активи. Виходячи із цього можна припустити, що в 2008 році зростуть значення всіх мультиплікаторів, а також питома вага фактора вартості матеріальних активів.
На думку автора, ШШБУ в найближчі 2-4 роки, якщо враховувати тенденції в знижені основних показників інвестиційної привабливості 2006 року, понизить свою вартість на 2-2,5 млн. грн. Це можна пояснити наступними тенденціями:
1) Незважаючи на підвищення вартості необоротних активів, чистий прибуток зменшився. Саме чистий прибуток є основним показником господарської діяльності;
2) В недалекому минулому ШШБУ, в своєму регіоні, володіло унікальним обладнанням, устаткуванням, матеріалами і мало у своєму розпорядженні відповідний кваліфікований персонал. Саме тому шахти зверталися до управління з замовленнями на надання послуг. В теперішній час спостерігається тенденція, коли шахти самі забезпечують себе необхідними ресурсами для здійснення своєї виробничої діяльності;
3) Державна політика по відношенню до нерентабельних шахт характеризується як негативна, тобто держава зменшує свої витрати на фінансування вугільної промисловості. Без державної підтримки нерентабельні шахти зачинять, а чим менше шахт - ти менше замовлень для ШШБУ.
Основною перевагою порівняльного підходу до оцінки вартості в порівнянні з іншими методами є те, що він враховує кон'юнктуру ринку й реальні пріоритети інвесторів. Звичайно, не можна говорити про те, що вартість бізнесу, визначена порівняльним методом, збігається з підсумковою сумою угоди. Остаточні умови завжди визначаються в процесі переговорів між власником підприємства й потенційним інвестором. До того ж кожен бізнес унікальний. Разом з тим відхилення результатів оцінки, проведеної з використанням мультиплікаторів, від ціни, одержуваної в ході професійного розрахунку вартості компанії, не перевищує 10%. Це дозволяє розглядати результати оцінки, отримані порівняльним методом, як важливий орієнтир при продажі компаній.
Розділ 4. Правові, соціально-економічні, організаційно-технічні питання охорони праці на підприємстві
4.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці
Основною метою цього розділу є розробка організаційно-технічних та санітарно-гігієнічних заходів, впровадження яких виключає можливість виробничого травматизму, пожеж, забезпечує оптимальні умови праці. Створення здорових та безпечних умов праці і адекватна оцінка конкретних умов, а також характеру праці сприятиме обґрунтованій розробці та впровадженню комплексу заходів і технічних засобів з профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань, зокрема за рахунок покращення параметрів виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу.
Спочатку автор надасть характеристику управління та приміщення в якому проходив переддипломну практику.
ШШБУ знаходиться за адресою м. Шахтарськ Донецька обл., вул. Капустіна. Управління має у своєму розпорядженні трьохповерхову будівлю, кабінет ВТЗіП розташований на 2 поверсі. У приміщенні працює 2 особи: начальник відділу і його помічник. Висота стелі - 3м., площа - 20м2, об'єм - 60м3, на кожного працівника відводиться 30м3.
Будівля розташована в одній з промислових зон міста, тому аналіз та вдосконалення санітарно-гігієнічних умов праці є питання дуже актуальне для нашого підприємства.
Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови), під яким розуміють умови внутрішнього середовища приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням. Ці умови визначаються поєднанням температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, температури поверхонь, що оточують людину та інтенсивності теплового (інфрачервоного) опромінення.
Незважаючи на те, що параметри мікроклімату приміщень можуть змінюватись, іноді навіть значно, температура тіла людини залишається постійною (36,6 С). Властивість організму людини підтримувати тепловий баланс із навколишнім середовищем називаються терморегуляцією. Кількість тепла, що утворюється в організмі людини залежить від фізичних навантажень, а рівень тепловіддачі - від мікрокліматичних умов, головним чином, температури повітря (див. табл.4.1).
Таблиця 4.1
Кількість тепла та вологи, що виділяється однією людиною
|
Виконувана робота |
Тепло, Вт |
Волога, г/год |
|||||
|
Повне |
Явне |
При 10 С |
При 35 С |
||||
|
При 10 С |
При 35 С |
При 10 С |
При 35 С |
||||
|
У стані спокою Фізична Легка Середньої важкості важка |
160 180 215 290 |
93 145 195 290 |
140 150 165 195 |
2 5 5 10 |
30 40 70 135 |
115 200 280 415 |
Можливості організму пристосовуватись до метеорологічних умов є однак не безмежні. Верхньою межею терморегуляції людини, що знаходиться у спокою, прийнято вважати 30-31С при відносній вологості 85% чи 40С відносній вологості 30%. При виконанні фізичної роботи ця межа значно нижча. Для цього є системи вентиляції. Під вентиляцією розуміють сукупність заходів та засобів призначених для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування виробничих приміщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієнічним та технічним вимогам.
Вентиляція класифікується за такими ознаками
1) за способом переміщення повітря - природна, штучна (механічна та суміщена (природна та штучна одночасно);
2) за напрямком потоку повітря - припливна, витяжна, припливно-витяжна;
3) за місцем дії - загальнообмінна, місцева, комбінована;
4) за призначенням - робоча, аварійна.
На нашому підприємстві вентиляція природна та штучна, і вони відповідають наступним санітарно-гігієнічним вимогам
1) створює в робочій зоні приміщень нормовані метеорологічні умови праці (температуру, вологість і швидкість руху повітря);
2) не створює на робочих місцях протягів чи різкого охолодження;
3) доступні для керування та ремонту під час експлуатації;
4) не вносить в приміщення забруднене повітря ззовні або шляхом засмоктування із суміжних приміщень.
Штучна вентиляція - це кондиціонування повітря, створення та автоматичне підтримування в приміщенні заданих або таких, що змінюються за певною програмою метеорологічних умов, які є найбільш сприятливими для працівників чи для нормального протікання технологічного процесу. На нашому підприємстві є 4 місцеві кондиціонери, вони мають невелику продуктивність і встановлюються в невеликих приміщеннях, а також 2 промислових кондиціонера, що встановлені в актовій залі та їдальні. Вони працюють на зовнішньому повітрі за припливною схемою.
Системи опалення можна поділити на місцеві та центральні. На нашому підприємстві система опалення є центральною. Неподалік знаходиться котельня, що працює на газу та обігріває ще 3 промислових підприємства, школу та 16-ти поверхову будівлю.
Центральне опалення відповідає основним санітарно-гігієнічним вимогам. Основні переваги цієї системи рівномірне нагрівання приміщення; можливість централізованого регулювання температури теплоносія (води); відсутність запаху гару, при осіданні пилу на батареї; підтримання відносної вологості повітря на відповідному рівні (повітря не пересушується); виключення опіків від нагрівальних приладів; пожежна безпека.
Наступним розглянемо питання освітлення.
Світло впливає не лише на функцію органів зору, а й на діяльність організму в цілому, отже для створення оптимальних умов зорової роботи слід враховувати не лише кількість та якість освітлення, а й кольорове оточення. В моєму випадку на підприємстві світле пофарбування інтер'єру кабінетів, завдяки цьому збільшується кількість відбитого світла, та рівень освітленості підвищується на 20-40%, різкість тіней зменшується, покращується рівномірність освітлення. Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та якісними показниками.
До основних кількісних показників належать світловий потік, сила світла, яскравість і освітленість. До якісних показників зорових умов роботи можна віднести фон, контраст між об'єктом і фоном, видимість.
Отже для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам
1) створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;
2) забезпечувати достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої преадаптації органів зору;
3) не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);
4) бути достатнім для розрізнення деталей контрасту поверхонь, що освітлюються;
5) бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.
Основними джерелами шуму в відділі є комп'ютери, принтери, телефонні апарати. Проникненню зовнішнього шуму в приміщення відділу заважають вікна, що мають подвійні рами й герметично закриваються. Вікна відділу обладнані жалюзі. Рівень шуму в приміщенні досягає приблизно 35 дБ, що відповідає оптимальному рівню згідно державних стандартів.
Установлені в приміщенні комп'ютери, є джерелом електромагнітного випромінювання та надмірної теплоти. Також джерелом електромагнітного випромінювання є принтер. Рівень електромагнітного випромінювання дорівнює 0,7 Вт/м2, який передбачає 12-ти годинний час перебування у зоні випромінювання. Приміщення ШШБУ обладнане санітарно-побутовими приміщеннями: 3 туалети, що розташовані на кожному поверсі, кімната особистої гігієни, гардероб.
Таблиця 4.2
Параметри санітарно-гігієнічних умов праці
|
№ п/п |
Параметри |
Фактичне значення |
Норматив з державним стандартом |
Відповідність фактичним значенням нормативу |
|
|
1 |
Температура повітря в перехідний період, С |
22С |
23С |
Відповідає |
|
|
2 |
Відносна вологість, % |
75% |
75% |
Відповідає |
|
|
3 |
Швидкість руху повітря, м/с |
0,1 |
0,1 |
Відповідає |
|
|
4 |
Запиленість, мг/м3 |
0,35 |
0,2-0,4 |
Відповідає |
|
|
5 |
Освітленість, лк |
342,7 |
400 |
Відповідає |
|
|
6 |
Рівень шуму, дБл |
35 |
50 |
Відповідає |
Як свідчать дані (див. табл.4.2), фактичне значення параметрів санітарно-гігієнічних умов праці відповідають нормативам з державного стандарту.
4.2 Техніка безпеки та протипожежна профілактика
Вимоги щодо конструктивних та планувальних рішень об'єктів, а також інших питань забезпечення їхньої пожежо - та вибухобезпеки значною мірою визначаються категорією приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Визначення категорії приміщення проводиться з урахуванням показників пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів, що там знаходиться (використовуються) та їх кількості.
Якщо проаналізувати всі приміщення на підприємстві то їх можна віднести до категорії В - це горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться, або використовуються, не відносяться до категорій А та Б.
Згідно з категоріями приміщень визначають вимоги до конструктивних та планувальних рішень будівель, споруд, приміщень та до їх вогнестійкості. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою на стадії проектування визначають розробники технологічного процесу згідно з нормами технологічного проектування та відомчими нормами технологічного проектування. Для діючих підприємств категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою можуть визначатися технологами самих підприємств, організаціями, що мають відповідних фахівців та дозвіл (ліцензію) органів державного пожежного нагляду. Категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зони за правилами улаштування електроустановок, в тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, повинні бути позначені на вхідних дверях до приміщення, а також на межах зон всередині приміщення та назовні.
Виробниче обладнання має бути пожежо - і вибухобезпечним. Воно не повинно створювати небезпеки в результаті дії вологості, сонячної радіації, механічних коливань, високих і низьких тисків і температур, агресивних речовин і мікроорганізмів.
Гарячі поверхні повинні теплоізолюватися, і допустима температура поверхні ізоляції не повинна перевищувати 35С - для приміщень особливо небезпечних і підвищеної небезпеки згідно з ПУЕ і 45С - для приміщень без підвищеної небезпеки.
З огляду на наявність у підприємства електронно-обчислювальної техніки і комп'ютерів, з метою забезпечення універсальної захищеності устаткування, на підприємстві знаходяться для оснащення даного приміщення два вогнегасника пінних типу ВХП-10 та один порошковий вогнегасник типу ВП-5.
В приміщенні яке я розглядаю, встановлено один комп'ютер та принтер. Ксерокс знаходиться в окремій кімнаті, тому що він виділяє багато електромагнітних випромінювань, тому в приміщенні окрім кондиціонера встановлено додаткову витяжку.
Ефективність контролю залежить від відповідного метрологічного забезпечення, що включає методи та засоби (прилади) вимірювання параметрів шкідливих та небезпечних факторів виробництва, визначення безпеки обладнання і технологічних процесів.
4.3 Розрахунок - аналіз природного освітлення в приміщенні
В даному пункті необхідно визначити достатність природного освітлення в приміщенні ВПЗіП, якщо відомо, що ширина приміщення складає 4 м, довжина - 5 м. У приміщенні знаходиться одне вікно з розмірами 2,2 х 1,4 м. Висота від рівня робочої поверхні до верха вікна - 1,8 м.
Визначаємо нормоване значення коефіцієнта природного освітлення - КПО=ен за формулою (4.1):
КПО=енш * m * c, (4.1)
де енш - коефіцієнт природного освітлення для Ш поясу світлового клімату, обумовленого з урахуванням характеру зорової роботи.
Так як робота в ВПЗіП відноситься до зорової роботи середньої категорії 4”В2, фон світлий, то енш приймаємо рівним 1,5%,
m - коефіцієнт світлового клімату набуває значення 0,9, тому що Шахтарськ відноситься до четвертого поясу світлового клімату,
с - коефіцієнт світлового клімату приймаємо рівним 0,75, тому що площа вікна близька до стандартної величини 1,36 х 2,25 м.
Підставляємо отримані значення у формулу
КПО = 1,5*0,75*0,9=1,0125.
При боковому природному освітленні розрахунок природного освітлення зводиться до визначення необхідної сумарної площі вікон і порівняння цієї величини з фактичною площею вікон у приміщенні за формулою (4.2):
, (4.2)
де Sп= 20 м2 - площа підлоги;
ен= 1,0125 - нормоване значення КПО; 0=16 - світлова характеристика віко; К3 - коефіцієнт запасу приймаємо рівним 1,2;
Кбуд - коефіцієнт, що враховує затінення вікон конфронтуючими будинками (приймають у межах 1; 1,1; 1,2; 1,4 і 1,7 в залежності від відношення відстані між розглянутим і протилежним будинком), Кбуд приймаємо рівним 1,4;
r1 - коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при боковому освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхонь приміщення, приймаємо рівним 1,1;
t0 - загальний коефіцієнт пропускання визначається за формулою (4.1):
t0 = t1 * t2 * t3 * t4 * t5, (4.3)
де t1 - коефіцієнт світлопропускання матеріалу рівний 0,8,t2 - коефіцієнт, що враховує втрати світла у віконній рамі, рівний 0,7,t3 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в несучих конструкціях, рівний 0,8,t4 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях, приймаємо рівним 1,t5 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в захисній сітці, приймаємо рівним 1.
Підставляємо значення в t0:
t0 = 0,8*0,7*0,8*1*1 = 0,448,
Підставляємо отримані значення у формулу:
,
Фактична площа вікон складає:
Sфак = (2,2*1,4) = 3,08 м2.
Оскільки фактична площа віконних прорізів менше розрахункової величини, то в приміщенні ВПЗіП природного освітлення недостатньо. Для досягнення достатнього рівня освітленості в денний час необхідно, поряд із природним освітленням, користуватися штучним освітленням.
Після проведення досліджень щодо умов праці та відповідність досліджуваного приміщення санітарно-гігієнічним нормам, нормам з техніки безпеки та пожежної безпеки, можемо зазначити, що об'єкт дослідження практично відповідає усім нормам, зокрема освітлення. Для цього в практичній частині я знайшов пропозицію з усунення цього недоліку. У цьому розділі я ознайомився з умовами праці, станом техніки безпеки, пожежної безпеки, а також із заходами з охорони праці.
Висновки
Проблеми інвестицій в економіці завжди займали центральне місце в економічній науці. Це пов'язано з тим, що інвестування є базовим процесом розширеного відтворення та вирішення сучасних проблем вітчизняної економіки, що в свою чергу впливає на соціально-політичне становище країни. Високий рівень інвестиційної привабливості гарантує стабільне надходження інвестицій в країну, що гарантує додаткові надходження до бюджету держави, краще соціальне середовище в країні.
Управління інвестиційною діяльністю підприємства є важливою складовою фінансового менеджменту, яка виокремлюється у самостійну сферу економічного управління - управління проектами.
Грамотно сформована інвестиційна стратегія дозволяє підприємцю при прийнятті рішення максимально врахувати фактор ризику і захистити об'єкт господарювання від значних втрат пов'язані з конкретним об'єктом.
На думку автора, система інвестиційного планування на підприємстві - це сукупність взаємопов'язаних елементів, у процесі взаємодії яких між собою та обміну інформацією із зовнішнім середовищем отримується планово-контрольна інформація.
Якщо інвестиції забезпечують підвищення дохідності капіталу, то цінність підприємства зростає і навпаки. Отже, основна мета інвестиційної діяльності - підвищення цінності підприємства, яке принесе вигоду його власникам у вигляді дивідендів, які зростають, або підвищення ціни акцій.
Для оцінки інвестиційної привабливості скористаємось методами. Методи оцінки ефективності інвестиційних проектів - способи визначення доцільності довгострокового вкладення капіталу (інвестицій) у різні об'єкти (галузі) з метою оцінки перспектив їхньої прибутковості й окупності.
Найбільш розповсюдженими методами аналізу оцінки капітальних вкладень є:
1) метод окупності;
2) метод простої норми прибутку;
3) метод дисконтування коштів;
4) чистої поточний вартості;
5) точка беззбитковості;
6) використання аналізу динамічності й імовірності.
Для оцінки реальної ефективності інвестиційного проекту використання тільки одного з цих методів є недостатнім, бо в кожного з них є свої недоліки, що можуть привести к серйозним наслідкам у майбутньому. Тому автор радить використовувати ці методи оцінки ефективності таким чином, щоб вони доповнювали один одного.
На сьогоднішній день важливою і актуальною задачею є підвищення інвестиційної привабливості підприємства. Для вирішення цієї задачі, на думку автора, необхідно проводити заходи по таким напрямкам:
1) визначення ефективності капіталовкладень;
2) своєчасна і правильна оцінка фінансового стану підприємства;
3) раціональне використання робочого часу та трудового потенціалу підприємства;
4) залучення іноземного досвіду при оцінці та підвищенні інвестиційної привабливості.
Економічний і соціальний ефект від цих заходів буде проявлятися поступово і неодмінно вплине на вартість підприємства в сторону підвищення.
Ця дипломна робота містить в собі узагальнений теоретичний матеріал, щодо суті інвестиційної привабливості та оцінки вартості підприємства, та деякі практичні рекомендації щодо планування та підвищення інвестиційної привабливості.
Список використаних джерел
1. Конституція України. Введена в дію Законом України від 28 червня 1996 року №254/96-ВР // Відомості Верховної Ради. - 1996. - № 30. - http://zakon. rada.gov.ua.
2. Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.91. - http://zakon. rada.gov.ua.
3. Закон України “Про цінні папери та фондову біржу" 1991, поточна редакція вiд 02.03.2004. - http://zakon. rada.gov.ua.
4. Закон України “Про власність”, затверджений Постановою Верховної Ради України №697 - XIІ від 07.02.91 // Відомості Верховної Ради. - 1991. - № 20, зі змінами й доповненнями. - http://zakon. rada.gov.ua.
5. Кодекси України: Цивільний кодекс України. - К.: Мінюст. України, - 1999. - 112с.
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 “Фінансові інвестиції” від 26 квітня 2000р. № 91 - С.23.
7. Бандурин А.В., Чуб Б.А. Инвестиционная стратегия корпорации на региональном уровне. - М.: Наука и экономика, 1998. - 398с.
8. Білан О.С. Система інвестиційного планування на промисловому підприємстві // Актуальні проблеми економіки № 7 (61), - К.: НАУ, - 2006. - С.107-112
9. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс - К.: Ника - Центр, 1999. - 528с.
10. Бланк І.О., Гулява Н. М, Інвестиційний менеджмент: Підручник. - К.: Київ. нац. торг-екон. ун-т, 2003. - 438с.
11. Большой экономический словарь / Под ред.А.Н. Азрилияна, - 2-е изд., доп. и перераб. - М.: Институт новой экономики, 1997. - 523с.
12. Бочаров В.В. Финансово-кредитные методы регулирования рынка инвестиций - М.: Финансы и статистика, 1993. - С.8-24.
13. Бочаров В.В. Инвестиционный менеджмент (управление инвестициями). - М., 1995. - С.57.
14. Брейли Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов // Пер. с англ. - М.: Олимп-бизнес, 1997. - 312с.
15. Буткевич С.А. Инвестиционная привлекательность аграрного сектора экономики. - К.: Изд-во Епроп. Ун-та, 2003. - 251с.
16. Ванькович Д.В. Удосконалення механізму реорганізації управління фінансовими ресурсами підприємств // Фінанси України. - 2004. - № 9. - C.112-117.
17. Гавва В.Н., Божко Е.А. Потенціал підприємства: формування та оцінювання: Навч. посібн. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 224с.
18. Герасименко Р.А., Блажан І.Р. Особливості формування фінансових ресурсів акціонерних підприємств // Фінанси України. - 2004. - № 6. - C.82-89.
19. Гриньова В.М., Корда В.С., Лепейко Т.І., Коюда О.П., Під заг. ред.В.М. Гриньової, Інвестування: Навч. посіб. - X.: ВД "ІНЖЕК", 2003. - 320с.
20. Гурова К.Д. Экономическая реформа (некоторые аспекты реализации). - Х.: Фолио, 2000. - 388с.
21. Гуткевіч С.А. Теоретичні основи інвестиційного процесу // Актуальні проблеми економіки № 5 (47), - К.: НАУ, 2005. - С. 20-31.
22. Егерев И.А. Стоимость бизнеса: Искусство управлення: Учеб. пособие. - М.: Дело, 2003. - 480с.
23. Ендовицкий Д.А. Комплексный анализ и контроль инвестиционной деятельности: методология и практика // Под ред. проф.Л.Т. Гиляровской. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 362с.
24. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Вид.3-е, доп., - Львів: Афіша - 2000. - 237с.
25. Журавель С.А. Економіка та держава // Фінанси України. - 2004 - № 3. - С.22-25.
26. Завлина П.Н., Казанцева А.К., Миндели Л.Э., Инновационный менеджмент: справочное пособ. - СПб.: Наука, - 2005. - 286с.
27. Запорожець З. Сучасні тенденції у сфері банківських інформаційних технологій // Вісник НБУ. 2004. № 3. - С.24-35.
28. Захарін С.В. Інвестиційне забезпечення економічного розвитку // Фінанси України. 2004. № 10. - С.72-81.
29. Зятковський І.В. Бюджет підприємства як інструмент управління фінансовими ресурсами // Фінанси України. - 2001. - № 7. - C.75-79.
30. Ильин А.И., СиницаЛ.М. Планирование на предприятии: Учеб. пособие. В 2 ч. - Ч.2. Тактическое планирование, - Под общей ред.А.И. Ильина. - Мн.: Новое знание, 2000. - 436с.
31. Игоришин Н.В. Инвестиции: Учеб. пособ. - М.: Дело, 1999. - 280с.
32. Инвестиции: Учебник // Под общей ред. Уильям Ф. Шарп, Гордон Дж. Александер. - М.: Прогресс, 1998. - 436с.
33. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. - 2-ге вид., стереотип. - К.: МАУП, - 2001. - 138с.
34. Інвестиційний клімат в Україні // За ред. Гайдуцького П.А. - К.: Т-во “Знання”, 2002. - 247с.
35. Інвестиційний менеджмент: Навч. посіб. // За ред.В.Г. Федоренко. - К.: Науковий світ, 1999. - 374с.
36. Гайдуцький П.А. Інститути спільного інвестування: проблеми перехідного періоду // Цінні папери України. - 1999. - № 37. - С.12-17.
37. Калюжний В. Роль державних витрат та інвестицій у ринкових економіках // Вісник НБУ. - 2003. - № 9. - С.36.
38. Кашин С. Три цены бизнеса // Секрет фирмы. - 2004. - № 12 (51) - С.45-62.
39. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег - М.: Прогресс, 1978. - 523с.
40. Ковальова Н.Л., Проблеми підвищення інвестиційної привабливості підприємства // Экономика и маркетинг в XXI веке. - 2003. - № 5, - С.65-80.
41. Коласс Б. Управление финансовой деятельностью предприятия. Проблемы, концепции и методы. - М.: ЮНИТИ, 1997.265с.
42. Колісник М.К., Маслак О.О., Романів Є.М. Фінансовий ринок: Навч. посібник. - Львів: Вид. Нац. у-ту “Львівська політехніка”, 2004. - 192с.
43. Коупленд Т., Коллер Т., Муррин Дж. Стоимость компаний: оценка и управление. - М.: ЗАО “Олимп-бизнес”, 1999. - 576с.
44. Крупі П.В., Поліщук С.В. Оцінка бізнесу: Навч. посібн. - К.: Центр навч. літ., 2004. - 264с.
45. Мамуль Л.О., Чернявська Т.А. Нові методичні підходи до аналізу інвестиційної привабливості регіонів // Вісник економічної науки України. - 2005. - № 1 (7). - С.83-89.
46. Маренков В.Н., Демшин В.В. Концепция управлення стоимостью // Управление компанией. - 2001. - № 4. - С.32-40.
47. Мендрул О.Г. Управління вартістю підприємств. Монографія. - К.: КНЕУ, 2002. - 272с.
48. Методи оцінки ефективності інвестицій та пріоритетні напрями їх реалізації // За ред. А.Ф. Гойко. - К.: Наук. світ, 1999. - 247с.
49. Економічна енциклопедія: В 3-х т. - Т. З // Ред. кол.: Мочерний С.В. - К.: Вид. центр “Академія”, 2002. - 952с.
50. Норткотт Д. Принятие инвестициониых решений // Пер. с англ. Под ред.А.Н. Шохина. - М.: ЮНИТИ, 1997. - 263с.
51. Орлов П.А. Визначення ефективності реальних інвестицій // Фінанси України. - 2006. - № 1. - С.51-58.
52. Оценка бизнеса (предприятия): Учебник // Под ред.А.Г. Грязновой, М.А. Федотовой - М.: Интерреклама, 2003. - 544с.
53. Панков В.А. Управление стоимостью наукоемкого машиностроительного предприятия: теория и практика. - К.: Наук. думка, 2003. - 424с.
54. Пересада А.А., Основы инвестиционной деятельности. - К.: Изд. Либра ООО. - 2004. - 189с.
55. Саати Т., Керне К. Аналитическое планирование. Органнзация систем // Пер. с англ. - М.: Радио и связь, 1991. - 482с.
56. Самсонов В., Харченко С. Сравнительный метод оценки стоимости компании // Финансовый директор. - 2004. - № 4. - С.73-86.
57. Системний анализ в экономике и организации производства: Учебник для студентов, обучающихся по специальности зкономическая информатика и АСУ, - Под обш. ред. С.А. Валуева, В.Н. Волковой. - Л.: Политехника, 1991. - 362с.
58. Степанов Д.В., Федоренко В.Г. Страхування як складова частина інвестиційного процесу // Економіка України. - 2000. - № 12. - С.12-18.
59. Степанов Д.В., Федоренко В.Г. Інвестиції як механізм виходу з кризи // Антикризове управління підприємством: проблеми та шляхи вирішення в умовах України.: Сб. наук. праць. - додаток № 2 (17) до наук. журн. “Персонал”, - 2001. - № 6 (66). - С.34-42.
60. Степанов Д.В., Федоренко В.Г. та ін. До питання про іноземні інввестиції в Україні. // Бюлетень про приватизацію. - 2001. - № 1 (101). - С. 19-21.
61. Стирський М.В. Методичні аспекти оцінки інвестиційної привабливості ринку акцій // Фінанси України. - 2002. - №2. - С.131-137.
62. Татаренко Н.О., Поручник А.М. “Теорії інвестицій” - К.: КНЕУ, 2000. - 416с.
63. Украинская инвестиционная газета. - 2002. - № 44. - С.16.
64. Управление стоимостью компании: Учеб. пособие / М.А. Федотова, Т.В. Тазихина, О.Н. Щербакова и др. - М.: ФА, кафедра ОД и АУ, 2003. - 112c.
65. Фатхутпдинов Р.А. Организация производства: Учебн. - М.: ИНФРА-М, 2002. - 532с.
66. Федоренко В.Г., Степанов Д.В., Степанова В.В. та інші. Розвинення фінансово-банківської сфери - шлях до удосконалювання інвестиційної політики // Фондовий ринок. - 2001. - № 2. - С.12-16.
67. Федоренко В.Г., Іткін О.Ф., Степанов Д.В. Інвестиційні процеси в промисловості України. - К.: Наук. світ, 2001. - 447с.
68. Федоренко В.Г., Степанова В.В. Шляхи підвищення інвестиційної діяльності в Україні. - К.: “Вид. “Аспект-Поліграф”, 2003. - 724с.
69. Федоренко В.Г., Чувардинський О.Г., Іткін О.Ф. та ін. Міжнародні і правові аспекти інвестиційної діяльності в Україні: Монографія // За наук. ред. Федоренко В.Г. - К.: Наук. світ, 2002. - 505с.
70. Федоренко В.Г., Чувардинський О.Г., Степанов Д.В. “Міжнародні і правові аспекти інвестиційної діяльності в Україні”. - К.: Наук. світ, 2003. - 505с.
71. Финансово-кредитный словарь. Т.1. - М.: Финансы и статистика, 1984. - 458с.
72. Хан Д. Планирование и контроль: кониепция контроллинга / Пер. с нем. // под ред. и с предисл.А. А. Турчака, Л.Г. Головича, М.Л. Лукашевича. - М.: Финансн и статистика, 1997. - 267с.
73. Шарп У., Александер Г., Бзйли Дж. Инвестиции: Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 2004. - 1024с.
74. Шеремет В.В., Павлюченко В.М., Шапиро В.Д. и др., Управление инвестициями: В 2-х т. - М.: Высшая школа, 1998. - Т.2. - 512с.
75. Шеремет В.В., Павлюченко В.М., Шапиро В.Д. и др., Управление инвестициями: В 2-х т. - М.: Высшая школа, 1998. - Т.1. - 416с.
76. Шира Т.Б. Вплив інноваційно-технологічного потенціалу підприємства на конкурентоспроможність інноваційного продукту // Фінанси України, - 2006. - № 1. - С.43-50.
77. Шумилина С.И., Инвестиционное проектирование: практическое руководство по экономическому обоснованию инвестиционных проектов. - М.: Финстатинформ, 1995. - 356с.
78. Экономика предприятия // Под редакцией Ф.К. Беа, Э. Дихтла, - М.: ИНФРА-М, 1999 г. - 352c.
79. Юркевич О.М. Фінансове забезпечення науково-технічної інноваційної діяльності // Фінанси України, - 2004. - № 6. - С.106-112.
80. Юхимчук С.В., Супрун С.Д. Матрична модель оцінки інвестиційної привабливості торговельних підприємств // Фінанси України. - 2003. - №1. - С.3-12.
81. Ястремська О.М. Інвестиційна діяльність промислових підприємств: методологічні таметодичні засади: Монографія. - 2-ге вид. - X.: ІНЖЕК, 2004, - 143c.
Подобные документы
Види і методи фінансового аналізу. Інформаційна база фінансового аналізу та його користувачі. Організація аналізу фінансового стану підприємства з позицій інвестиційної привабливості. Напрямки покращення інвестиційного іміджу підприємства.
курсовая работа [368,1 K], добавлен 09.06.2003Теоретичні основи організації інвестиційного процесу. Умови формування і методика оцінки інвестиційної привабливості підприємства. Аналіз інвестиційної активності ВАТ "Турбоатом". Система заходів стимулювання інвестиційної активності підприємств України.
курсовая работа [279,8 K], добавлен 08.05.2010Основи функціональних стратегій підприємства. Методи аналізу управлінських рішень, їх економічного обґрунтування. SWOT-аналіз діяльності підприємства. Опис загальної діяльності підприємства, розрахунок інтегральної оцінки його інвестиційної привабливості.
курсовая работа [563,8 K], добавлен 22.11.2013Сутність інвестиційної привабливості підприємства, підходи до оцінки, використовувані методи, система показників та критеріїв, принципи управління. Аналіз економічної ефективної діяльності підприємства, перспективи розвитку та вдосконалення діяльності.
курсовая работа [97,8 K], добавлен 04.11.2014Прибутковість функціонування підприємства: поняття, основні параметри, фактори формування. Обґрунтування комплексу заходів щодо підвищення прибутковості діяльності підприємства. Розробка стратегії підвищення рентабельності діяльності ТОВ "СП "Профіпласт".
дипломная работа [2,3 M], добавлен 07.07.2011Оцінка фінансового стану ТОВ "Перлина". Показники рентабельності власного капіталу, оборотних активів, витрат, реалізації продукції. Фактори забезпечення конкурентоспроможності продукції промислового підприємства та розробка заходів щодо її підвищення.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 19.02.2014Методика оцінки інвестиційної привабливості підприємства з погляду банку. Господарська та фінансово-економічна діяльність ТОВ "Фрінет", аналіз ефективності вкладень у його розвиток. Заходи охорони праці та оплата за забруднення навколишнього середовища.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 15.01.2011Оцінка техніко-економічних показників ТОВ "Київ". Аналіз устаткування поточної лінії по виготовленню деталі "Втулка". Оцінка виробничої потужності підприємства, розробка заходів щодо її підвищення. Розрахунок ефективності запропонованих заходів.
курсовая работа [276,1 K], добавлен 09.06.2014Економічна сутність та основні параметри конкурентоспроможності продукції сучасного підприємства, методи та етапи її оцінки. Економіко-математична модель та порядок проведення оцінки, шляхи підвищення конкурентоспроможності продукції ТОВ "Сілікатчик".
курсовая работа [2,3 M], добавлен 20.06.2012Сутність і функціональні складові економічної безпеки, її зовнішні та внутрішні фактори. Розробка заходів з економічної безпеки підприємства, методи її аналізу й оцінки. Складання кошторису витрат на виготовлення продукції, розрахунок її ціни та прибутку.
курсовая работа [86,8 K], добавлен 29.12.2013
