Регіональні проблеми зайнятості населення України

5. Головною задачею сучасного етапу в сфері регулювання зайнятості є перехід до активної політики на ринку праці, яка, на жаль, не здійснюється зараз. В основу має бути покладена модель управління, центральними елементами якої є основні регулятори ринкової організації праці: заробітна плата як ціна послуг праці, конкуренція на ринку праці, трудова мобільність, рівень безробіття. Саме за цими параметрами здійснюється, з одного боку, саморегулювання на ринку праці, а з іншого - відбувається втручання держави, яка реалізує координуючу, стимулюючу чи обмежуючу роль у процесі управління.

6. Пріоритетними напрямками реформування українського ринку праці є вдосконалення системи оплати праці, розширення можливостей отримання населенням офіційних основних і додаткових доходів, соціальна підтримка окремих груп, підвищення якості та конкурентоспроможності робочої сили; сприяння ефективним і доцільним переміщенням працездатного населення; запобігання зростанню безробіття через створення робочих місць за рахунок різних джерел фінансування, впровадження механізмів звільнення і перерозподілу, реструктуризації економіки і піднесення вітчизняного виробництва.

7. Ситуація на ринку праці є ключем до формування належного рівня життя широких верств населення, забезпечення соціальної злагоди, створення громадянського суспільства і середнього класу.

8. Кривий Ріг - одне з найбільших та найпотужніших міст в Україні, тому питання забезпечення ринку праці висококваліфікованими кадрами, є одним із найголовніших. Ситуація на ринку праці м. Кривого Рогу впродовж останніх років характеризується збільшенням зайнятості населення і зменшенням безробіття. Рівень зайнятого населення збільшився майже на 5% серед населення віком 15-70 років.

9. Найбільш масштабним завданням соціально орієнтованої економіки держави в ринковому господарстві, що формується, є діяльність по соціальному захисті всіх шарів суспільства і по виробленню стратегії ефективної соціальної політики. Формою її реалізації виступає фактичний образ дій держави, втілений в соціальну політику, що охоплює всі сфери економічних відносин у країні.

10. Одним з найважливіших напрямків діяльності ринку праці є регулювання зайнятості і стимулювання висококваліфікованої і продуктивної праці і, як наслідок, збільшення національного доходу. Ринок праці стає найважливішою ланкою національної і світової ринкової цивілізації, на ньому формуються трудові ресурси творчого типу, що здійснюють еволюцію суспільства. Мова йде про ту чи іншу форму ініціативи, виробничої самостійності, прагнення до удосконалювання технології і методів обслуговування населення.

Проте найважливішим є встановлення позитивного відношення до тієї ролі, яку грає робоча сила, разом з природним і технологічним капіталом, в забезпеченні зростання і процвітання нашої держави.

Список використаних джерел

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - Київ, 1996

2. Закон України „Про зайнятість населення”// Відомості Верховної Ради. - 1991.- № 14. - C.170 - 175

3. Про Програму зайнятості населення міста на 2006-2007 роки // Рішення Криворізької міської Ради. - 2005. - № 3825

4. Акіліна О. Аналітичний огляд ринку праці в Україні. //Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. -№10. - C. 152-159.

5. Аксьонова С. Форми зайнятості жінок і материнство // Україна: аспекти праці. - 2007. - №6 - C. 3-9

6. Безтелесна Л. З досвіду розробки програм зайнятості // Економіка України - 2008. -№5 - C. 85-90

7. Богиня Д.П., Грішнова О. А. Основи економіки праці: Навчальний посібник. - Київ: Знання-Прес. - 2002. - 313 С.

8. Будаговська С., Кілієвич О., Луніна І. та ін. Мікроекономіка і макроекономіка. / За ред. С. Будаговської. - Київ: Основи, 2001. - 517 С.

9. Гаркавенко А. Напрями вдосконалення політики зайнятості населення у ринкових умовах // Україна: аспекти праці - 2008.- №6 - С. 26-32.

10. Гаркавенко Н.О. Проблема зайнятості та безробіття на національному ринку праці // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. №4. - С. 168-172.

11. Державна політика зайнятості: найближчі плани // Соціальний захист. - 2007. - № 4. - С.4

12. Економічна теорія: Підручник / За ред. В.М. Тарасевича. - Київ: Центр навчальної літератури, 2006. - 784 C.

13. Економічна теорія: Політекономія: підручник / За ред. В.Д. Базилевича. - Київ: Знання прес. - 2004. - 615 С.

14. Євсєєнко О. Деякі аспекти статистичного аналізу зайнятості та безробіття на ринку праці України // Економіст.- 2006.- № 9.- С.37-40.

15. Запара С.І. Шляхи забезпечення продуктивної зайнятості в Україні // Право України. - 2005. - №11. - С.72-76.

16. Кравчук К., Турпак А. Платити треба більше// Український дiловий тижневик "Контракти". - 2008. - № 27. - С.16-20

17. Краснов Ю.М. Стратегія ефективної зайнятості населення // Україна: аспекти праці.- 2004.- № 4.- С.3-8.

18. Кравченко О. Використання новітніх форм організації праці для підвищення рівня зайнятості в Україні. // Життя європейської економіки. - 2007. - №3. - С. 333-345

19. Левчук Ю.С. Теоретичні аспекти зайнятості населення // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - №5. - С. 160-164

20. Махсма М. Світові тенденції зайнятості населення в умовах глобалізації економіки // Україна: аспекти праці. - 2007.- № 4.- С.10-15.

21. Мочерний С.В. Політична економія: Навчальний посібник. - Київ: Знання-Прес. - 2002. - 687 С.

22. Петюх В.М. Навчальний посібник. - КНЕУ. - 2000. - 288 С.

23. Покрищук В. Про сучасний стан та проблеми розвитку ринку праці в Україні // Праця і зарплата. - 2008. - №12. - C. 3-5

24. Руденко Н.В. Питання оптимізації регулювання зайнятості в умовах відкритої економіки України // Зовнішня торгівля: право та економіка.- 2007.- № 6 (35).- С.120-126.

25. Соколова Т.В. Переход к рыночным отношениям в странах Центральной и Восточной Европы: занятость и доходы // Труд за рубежом.- 2005.- № 3.- С.3-14.

26. Стельмащук А.М. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник.- Тернопіль: Астон, 2001.- 362 С.

27. Таршина О. Державна політика зайнятості в зарубіжних країнах // Вісник Національної Академії державного управління при президентові України.- 2005.- № 4.- С.467-471.

28. Терентьєва Н. Кривбас завжди попереду // Вісті Придніпровя. - 2005.- № 99. - С. 4-6

29. Федоренко В.Г., Діденко О.М., Руженський М.М., Іткін О.Ф. Політична економія: Підручник / За науковою ред. В.Г. Федоренка. - Київ: Алерта, 2008. - 487 С.

30. Шульга В.І. Побудова моделі оцінки функціонування ринку праці в Україні // Економіка та держава.- 2007.- № 12.- С.95-100.

31. Яркин П. Тенденції ринку праці в Україні // Фінанси. - 2006.- №12.- С.23-27.

32. Ярошенко В. Державні механізми регулювання ринків праці в Україні // Україна: аспекти праці.- 2007.- № 8.- С.30-37.

33. Державний комітет статистики України // http://www.ukrstat.gov.ua/

34. Інтернет-портал Державного центру зайнятості // http://www.dcz.gov.ua

35. Інтернет-портал Міністерства праці та соціальної політики України // http://www.mlsp.gov.ua

зайнятість населення ринок праця

Доопрацювання до пунку 1.1

Повна зайнятість перетворилася в нашому суспільстві в зайнятість маломобільної робочої сили, що звикла одержувати низьку заробітну плату не за працю, а за робоче місце. Значна частина працівників і зараз зайнята некваліфікованою робочою працею в сфері виробництва. Ця модель використання трудових ресурсів націлена на дешеву робочу силу з нерозвиненими сучасними потребами і великою кількістю безкоштовних соціальних послуг досить низької якості.

При цьому зайнятість характеризувалася великими диспропорціями: поруч з надлишком робочої сили в одних сферах і видах діяльності існує колосальний дефіцит робочих кадрів в інші.

Тому в другій половині 80-х років була визначена й одержала офіційне

схвалення концепція ефективної зайнятості. Це соціально орієнтована зайнятість, основними компонентами якої є:

- скорочення важкої, примітивної, некваліфікованої праці;

- стимулювання гнучких форм зайнятості, що дає можливість забезпечити роботою всіх бажаючих працювати настільки, наскільки вони цього бажають;

- формування соціального партнерства працюючих по найму з адміністрацією, що передбачає можливість ведення переговорів за умовами й оплатою праці; воля вибору місця роботи з погляду форми власності;

- посилення зв'язку оплати праці з кінцевим результатом, ліквідація принципу оплати за вихід, за робоче місце; визнання суспільно повноцінної роботи у домогосподарстві; уведення мінімуму і ліквідація максимуму заробітної плати.

Ефективна зайнятість - це модель розвитку і використання кваліфікованої, дорогої і мобільної робочої сили, орієнтовано на переоцінку її зростаючих матеріально-побутових потреб [17, c.3-4].

Велику роль у реалізації концепції ефективної зайнятості повинні грати державна служба працевлаштування, заснований державою фонд поліпшення зайнятості. Необхідно організувати також службу прогнозування процесів, що відбуваються в сфері попиту та пропозиції праці, розробляти програми перетворення усіх форм рівнів утворення і навчання, підготовки і перепідготовки робочих кадрів. Політика ефективної зайнятості є більш раціональною, соціально спрямованою, що відповідає вимогам ринку робочої сили, що формується.

Додаток A

Зайняте населення за регіонами

Размещено на Allbest.ru