Рівень рентабельності виробництва основних видів продукції

* Ціна реалізації (Ц_р):

де С_п - повна собівартість реалізованої продукції;

П_р - прибуток від реалізації продукції.

**Прибуток (+), або Збиток (-)

П= Ц_р - С_п

***Рентабельність одного виробу (P_i).

Аналізуючи дані таблиці 2.10 слід, відмітити, що рентабельність підприємства у 2008 році є позитивною по всім видам продукції адже, темпи росту собівартості не перевищували темпи росту середньої реалізаційної ціни. Що ж стосується 2008 року, то тут рівень рентабельності по продукції матрац ватіновий “Кокос+” знижується із 18,15% до показника 15,34%; по продукції матрац ватіновий “Універсальний” відбувається також зниження рентабельності продукції із 22,58% до рівня 21,4%; по продукції подушки сінтепонові 50 на 50см відбувається зростання рентабельності із 25,73% до рівня 31,93%; по продукції ковдри ватінові 144 - 210см рентабельність продукції зростає більш як в два рази із 20,46% до 56,91%, за рахунок стрімкого зростання попиту на продукцію; аналогічно спостерігається значне зростання по продукції ковдри синтепонові 144 - 210см із показника 20,30% до рівня 37,43%.

Підприємство ЗАТ “Піонтекс”, вирішуючи проблему ціноутворення, обирає таку методику, яка дозволить правильно розрахувати конкурентну ціну. І тому, розглянемо декілька підходів до ціноутворення на прикладі трьох моделей, що наведені у таблиці 2.11, та проведемо відповідні розрахунки на основі даних додатків У, Ф, Х, Ц.

Таблиця 2.11

Розрахунок ціни за методами (“собівартість плюс прибуток”, “аналіз беззбитковості”, “рівень цін конкурентів”) для основних видів продукції ЗАТ “Піонтекс” в звітному році

Метод “собівартість + прибуток”

Ціна одиниці продукції визначається за формулою 2.5:

Ц = С_в + П_р, де (2.5)

Ц - ціна одиниці продукції, грн.;

С_в - собівартість одиниці продукції, грн.;

П_р - прибуток на одиницю продукції, грн.

Ц (Матрац ватіновий “Кокос+”)= 792,29 + 121,5 = 913,79;

Ц (Матрац ватіновий “Універсальний”) = 807,75 + 172,88 = 980,63;

Ц (Подушки сінтепонові 50 на 50см) = 37,90 + 12,10 = 50,00;

Ц (Ковдри ватінові 144 - 210см) = 61,82 + 35,18 = 97,00;

Ц (Ковдри сінтепонові 144 - 210см) = 47,02 + 17,60 = 64,62.

Цей метод найбільш широко використовується на вітчизняних підприємствах. Але, стосовно цього методу, ціна повинна враховувати повну собівартість продукції та чистий дохід у вигляді прибутку від реалізації. Прибуток в ціні визначається за нормативом у відсотках до собівартості (рентабельності продукції). Значення рентабельності встановлюється товаровиробником, виходячи з прибутковості та конкурентоспроможності продукції. Цим методом визначається ціна виробництва.

Метод “аналіз беззбитковості”

Для розрахунку оптимальної ціни, при використанні цього методу, необхідно визначити залежність продукції від обсягу виробництва та виручки від обсягу продажу.

При встановленні ціни за даною методикою, при умові прямолінійної динаміки витрат та еластичності попиту, її рівень встановлюється за формулою 2.6:

Ц = С_зм + (С_п + П_р) / В_х, (2.6)

де, С_зм - змінні витрати на одиницю продукції, грн.;

С_п - загальні постійні витрати, грн.;

В_х - мінімальний обсяг продажу, шт.

Ц (Матрац „Кокос+”)= 690,44 + (20155 + 121,50 * 225) / 225 = 901,51;

Ц (Матрац ватіновий “Універсальний”) = 901,51;

Ц (Подушки сінтепонові 50 на 50см) = 965,44;

Ц (Ковдри ватінові 144 - 210см) = 83,41;

Ц (Ковдри сінтепонові 144 - 210см) = 53,71.

На перший погляд цей метод дозволяє отримати такі ж результати, як при використанні методу “собівартість + прибуток”, але такий метод ціноутворення дозволяє аналізувати різні варіанти співвідношення обсягу виробництва та цін, які зможуть забезпечити отримання заданого прибутку. Крім того, при використанні цього методу можна розрахувати необхідний обсяг виробництва, при якому виручка від реалізації повинна відшкодовувати витрати.

Метод “рівень цін конкурентів”

При використанні цього методу, ціна розраховується як функція цін на аналогічну продукцію конкурентів, і головними факторами при визначенні цін є не витрати виробництва і попит, а кількість та дії конкурентів. В додатку Ц наведені ціни конкурента ПП “Антекс” на аналогічну продукцію.

Ц (Матрац ватіновий “Кокос+”) = 909,72;

Ц (Матрац ватіновий “Універсальний”) = 984,42;

Ц (Подушки сінтепонові 50 на 50см) = 54,11;

Ц (Ковдри ватінові 144 - 210см) = 85,22;

Ц (Ковдри сінтепонові 144 - 210см) = 59,84.

Зазначимо, що при встановленні ціни на асортимент продукції підприємства, ціна була встановлена із урахуванням цін конкурентів на внутрішньому ринку. При цьому слід врахувати, що встановлення низької ціни може призвести до зниження прибутку. Аналізуючи проведені розрахунки можна визначити, що на підприємстві використовується метод “собівартість плюс прибуток”. Але, для вдосконалення цінової політики на підприємстві ЗАТ “Піонтекс”, необхідно застосовувати нові підходи до ціноутворення.

ІІІ Удосконалення цінової політики політики підприємства за допомогою маркетингових підходів

3.1Стратегічні рішення, пов'язані з встановленням цін на підприємстві

Ухвалення обґрунтованого рішення про вибір цінової стратегії, її розробка з використанням системного підходу необхідна для досягнення поставлених цілей з найменшими витратами й найбільшою ефективністю. Серед вчених досі немає чіткого визначення терміну “цінова стратегія”. На наш погляд, цінова стратегія в умовах ринкової орієнтації підприємств є узагальненою моделлю дій у сфері ціноутворення, що відповідають цілям підприємства і спрямовані на досягнення його довгострокових стратегічних конкурентних переваг з мінімальними витратами [18, c. 49].

В економічній літературі існує багато варіантів класифікації стратегій цінової політики. Найпоширенішим є підхід, відповідно до якого вибір стратегії ціноутворення на підприємстві визначається товаром, на який встановлюється ціна: новим, модернізованим або традиційним (таблиця 3.1).

Різноманітність цінових стратегій вражає, бо ринок не стоїть на місці. Щороку провідні менеджери компаній створюють і реалізують у життя сотні різноманітних стратегій, досі невідомих ринку. Кожна з таких стратегій має статус конфіденціальної, адже якщо цінову тактику можна одразу помітити (зменшення ціни на 5%), то про цінову стратегію можна тільки здогадуватися (який саме чинник вплинув на зменшення ціни).

Стратегії ціноутворення можна класифікувати за різними ознаками: залежно від стадії життєвого циклу товару, залежно від ступеня новизни виробу, залежно від якості товару, залежно від місця, яке займає підприємство на конкурентному ринку, залежно від географічного положення підприємства.

Не менш поширеною є класифікації стратегій ціноутворення відповідно до якості продукції, рівня витрат на просування товару на ринку, економічної цінності товару для споживачів [16; 18; 34; 47].

Таблиця 3.1

Основні види цінової стратегії залежно

від характеристик товару [18, c. 49]

На наш погляд, в умовах ринку доцільно до цих критеріїв додати: частку ринку, рівень цінової чутливості споживачів, ступінь винятковості, унікальність товару, особливості ринку і системи збуту, імідж підприємства тощо. Водночас сьогодні підвищується актуальність питань, пов'язаних із визначенням основних критеріїв вибору тієї чи іншої стратегії ціноутворення.

Тому, з урахуванням етапів формування цінової політики, визначенням цілі ціноутворення, викладених вище класифікацій цінових стратегій можна представити таку послідовність у виборі цінової стратегії підприємства (рис. 3.1).

За цією послідовністю для кожного конкретного товару можна побудувати так зване дерево рішень, відповідно до якого приймаються рішення про вибір стратегії (рис. 3.2).

Розглянемо деякі найпопулярніші цінові стратегії, застосовувані як світовими, так і вітчизняними підприємствами.

1. “Збирання вершків”. Компанії, що виходять на ринок з новими товарами, найчастіше встановлюють на них високі ціни, щоб крок за кроком “знімати” прибуток. Застосування стратегій “зняття вершків” доцільно впроваджувати тільки за визначеними умовами. По-перше, якість та імідж товару повинні виправдовувати високу ціну, а на ринку повинна бути достатня кількість покупців, готових придбати товар за такою ціною. По-друге, витрати виробництва невеликої кількості товару не повинні перевищувати прибуток, одержаний в результаті встановлення вищої ціни. І, нарешті, конкуренти не повинні мати можливості легко виходити на ринок з аналогічним товаром й тим самим різко знижувати первісну високу ціну [18, c. 51].

Рис. 3.1 Послідовність прийняття рішень про вибір цінової стратегії з урахуванням основних критеріїв вибору [53, c. 150]

2. Стратегія престижних цін. Ця стратегія передбачає продаж товарів за високими цінами і розрахована на сегменти ринку з низькою еластичністю попиту, які особливу увагу приділяють якості товару, товарній марці, а також чутливо реагують на фактор престижності.

Рис. 3.2 Дерево рішень щодо вибору цінової стратегії для впровадження на ринок нового товару [53, c. 152]

Створюючи й підтримуючи рейтинг розкішності для своїх автомобілів, фірма спроможна встановлювати на них високі ціни. Вона виступає проти надання знижок чи розпродажу. Реклама фірми підкреслює стиль, статус, зручність користування й інші, пов'язані з товаром характеристики, і ніколи в телевізійній рекламі не вказує ціни.

3. Стратегія низьких цін або стратегія проникнення на ринок. Не всі компанії починають впровадження нового товару з високих цін, а задовольняються невеликими, але досить прибутковими сегментами. Для того, щоб швидко й глибоко “проникнути” на ринок, швидко привернути увагу максимальної кількості покупців та завоювати велику частку ринку, вони встановлюють на новий товар відносно низьку ціну. Такий метод забезпечує високий рівень продажів, який сприяє зменшенню витрат, що у свою чергу дозволяє компанії ще більше знижувати ціни або отримувати більший прибуток. Для встановлення низьких цін потрібно виконувати низки умов. По-перше, ринок повинен відрізнятися високою ціновою чутливістю, тоді низький рівень цін сприятиме зростанню обсягів продажу. По-друге, із збільшенням обсягів продажу витрати виробництва й збуту повинні зменшуватися. І, нарешті, ціна має бути такою низькою, щоб компанія могла уникнути конкуренції, інакше якісні переваги продукції конкурентів будуть тривалішими [18, c. 52].

4. Стратегія встановлення цін у рамках товарного асортименту. Зазвичай компанії розробляють не окремий виріб, а ряд виробів, які становлять асортиментну групу товарів. При встановленні цін у рамках товарного асортименту підприємство повинно прийняти рішення про диференціювання цін на різні товари, що утворюють асортиментну групу. При визначенні цінового інтервалу слід враховувати різницю у собівартості товарів, споживче сприйняття їхніх диференційованих властивостей, а також ціни конкурентів на аналогічні товари.

5. Стратегія диференційованого ціноутворення. При встановленні диференційованих цін компанія продає свій товар за кількома цінами залежно від певних умов. Стратегія диференційованого ціноутворення має кілька форм. Цінова диференціація за типом споживачів означає, що різні категорії споживачів платять за один й той самий товар різні ціни (скажімо, продаж квитків за пільговими цінами для студентів, учнів, пенсіонерів). При ціновій диференціації за типом товарів на різні варіанти продукції встановлюються різні ціни, однак різниця базується на відмінностях у рівні витрат на їхнє виробництво [15, c. 26].

Цінова диференціація за місцем розташування означає, компанія встановлює на один і той самий товар різні ціни у різних регіонах, навіть якщо витрати на виробництво та збут їх у цих регіонах не відрізняються. При ціновій диференціації за часом ціни змінюються залежно від сезону, місяця, дня тижня, навіть часу доби. Як показує практика, компанії неодноразово вдаються до комбінування цінових стратегій. Існує досить багато компаній, які переносять центр ваги з ціни на інші інструменти маркетингового комплексу, а також які зорієнтовані на нецінове позиціонування. Часто найкраща стратегія полягає не у визначенні низької ціни, а у диференціації маркетингової пропозиції, що підвищує споживчу цінність товару.

Вибір стратегії також залежить від законодавчої бази. Щоб уникнути цінових зловживань, спрямованих проти слабких конкурентів чи непроінформованих споживачів, багато країн ухвалили закони, які регулюють вибір підприємствами стратегій ціноутворення. Ці закони зазвичай перешкоджають зіткненням між конкурентами і відвертою дискримінації споживачів.

Деякими законами передбачені конкретні варіанти ціноутворення. При цьому жодна стратегія не повинна знижувати вплив конкуренції, якщо тільки це не буде на шкоду споживачам.

Подальша стратегія ціноутворення на підприємстві ЗАТ “Піонтекс” повинна базуватися на зниженні ціни на окремі види продукції, оскільки на практиці діяльності даного підприємства стикаємося із значно завищеними цінами на продукцію. Перш за все, проаналізуємо ситуації, при яких вітчизняні підприємства найчастіше використовують зниження ціни. Так, можуть скластися обставини, за яких у підприємство немає іншого виходу, як піти на зниження ціни пропонування до рівня, встановленого конкурентами. В даному разі, якщо лідер на ринку продавців знизив ціну на продукцію, а інші підприємства цього не зроблять, більшість споживачів купуватимуть продукцію у нього, віддаючи їй перевагу [18, c. 52].

У випадку, коли він підвищує ціну на свою продукцію, інші підприємства можуть також підняти рівень ціни на свою продукцію, а можуть і не підвищувати його, що є характерним для ринку однорідних видів продукції. З метою звернення уваги споживачів до своєї продукції та стимулювання її збуту підприємство може будувати стратегічний підхід на основі використання ініціативного зниження цін. При цьому ціна пропонування порівняно з її прогнозним рівнем тимчасово знижується. Іноді вона може бути навіть меншою від собівартості продукції. За умови використання дискримінаційних цін її рівень змінюється відповідно до особливостей кожної групи споживачів [34, c. 228].

Зниження ціни може бути зумовлене необхідністю короткострокового вирішення підприємством проблеми збільшення його матеріально-технічної бази чи вдосконалення технічного рівня виробництва з метою підвищення рівня якості продукції. Крім цього, нестача наявних фінансових засобів часто пов'язана з проблемами інкасо, скорочення обсягів виробництва, зменшення частки підприємства на ринку тощо.

За цих умов дуже привабливим на підприємстві ЗАТ “Піонтекс” є використання ціни як економічного інструменту з метою швидкого вирішення даної проблеми за рахунок збільшення прибутків у віддаленому майбутньому.

Однак, зниження ціни пропонуванням може не тільки забезпечити короткочасне вирішення певних проблем, але і створити вигідні перспективи для маркетингової діяльності підприємства. Так, в процесі використання ефективного стратегічного підходу цінової політики воно може впроваджувати на ринок продукцію за високою ціною [52, c. 152].

По мірі того, як дана продукція насичує сегмент ринку дорогих виробів з метою залучення нових споживачів, воно поступово знижує рівень ціни. Це продовжується до тих пір, поки не буде насичено продукцією підприємства увесь сегмент ринку. Аналогічний підхід використовується в процесі впровадження цінової політики “зняття вершків”. Різниця полягає в тому, що зниження ціни припиняється тоді, коли результати продажів перестають задовольняти вимоги підприємства стосовно величини одержуваного прибутку.

У ціновій стратегії підприємство ЗАТ “Піонтекс” досить успішно може використовувати методичний підхід “гарна якість при низьких цінах”. Сутність його полягає в тому, що при реалізації продукції з більш високими споживчими властивостями не використовується система надбавок до базового рівня ціни. Робиться це з метою привернення уваги споживачів до продукції. У цьому разі зростання прибутку на підприємстві досягається за рахунок планового зниження величини витрат та зростання обсягу реалізації продукції. Слід мати на увазі, що при уточненні рівня ціни особливу увагу необхідно звертати на зменшення величини накладних витрат, укрупнення закупівель сировини та матеріалів, а також впровадження високоефективної організації виробництва. Якщо підприємство ЗАТ “Піонтекс” в перспективному періоді буде планувати підвищення цін на продукцію, то це йому дасть можливість забезпечити в короткий строк бажаний прибуток. Однак при наявності недостатнього попиту на продукцію та при зростаючій конкуренції на вітчизняному ринку їм цього часто досягти не вдасться.

Високі ціни стають своєрідним бар'єром до збільшення обсягу реалізації продукції. Тому при такій зміні ціни особливу увагу слід приділяти ціновій еластичності попиту. Більш того, необхідно орієнтуватися на нееластичний попит, при якому в процесі швидкого зростання рівня ціни обсяги реалізації продукції в натуральній формі змінюються поступово. В окремих випадках рівень попиту на продукцію при повільній зміні ціни певний час може навіть залишатися без зміни [46, c. 50].

Використання високих цін при стратегічних діях на ринку найдоцільніше за умови значного зростання витрат підприємства на виробництво та реалізацію продукції, а також при надмірному попиті на неї. В основі корегування прогнозної ціни на підприємстві з метою підвищення її рівня лежить ініціативне ціноутворення.

Проводити це слід з урахуванням впливу ціноутворюючих чинників на даний процес. Як правило, реалізація продукції за високими цінами забезпечує підприємству одержання запланованої величини прибутку в більш віддаленій перспективі, чим при використанні низьких цін. Зумовлено це значним терміном звиканням споживачів до нової ціни.

Розглянемо основні типові напрямки стратегічних дій підприємства при використанні вищого, порівняно з базовим, рівня цін [42, c. 28-29]. За умов конкуренції впровадження високих цін може відстрочити відповідну реакцію з боку підприємств, що виготовляють аналогічну продукцію. Протягом періоду дії таких цін у підприємства є можливість виявити та вивчити вимоги споживачів до продукції, а також сфери та можливості її просування на ринок. За цих обставин також існує резерв часу для поліпшення її якості, удосконалення технічних характеристик і технології виробництва. З іншого боку, такі ціни можуть спонукати конкурентів до створення подібної продукції та реалізації її на ринку за нижчими цінами.

Слід мати на увазі, що використання високих цін з метою створення сприятливих умов для впровадження продукції на ринок потребує значних витрат та зусиль на впровадження комунікаційних заходів (рекламу, пропаганду, стимулювання збуту тощо).

Висока ціна дає можливість підприємству покрити ці витрати та ті, що зумовлені проведенням необхідних маркетингових досліджень. Причому, за умови використання високої ціни дані дослідження в силу відповідних причин проводяться в коротший строк, ніж при орієнтації стратегічних дій на низькі ціни. З позиції цінової стратегії важливо в процесі використання високих цін зібрати найбільш повну інформацію про ринковий попит на продукцію в різних сегментах ринку, витрати підприємства та конкурентів на її виробництво, зміни вимог споживачів до продукції чи їхні побажання стосовно рівня її якості, можливих діях конкурентів на ринку тощо. Це необхідно для того, щоб при зміні реальної ринкової ситуації чи уточненні цілі цінової стратегії підприємство мало можливість використати диференційоване чи виборне зниження ціни з метою збереження чи розширення ринку збуту продукції.

Більш того, за наявності значної погрози з боку конкурентів, суттєвій зміні ринкової ситуації чи відсутності впевненості у покритті витрат результати даного дослідження можуть бути використані для різкого зниження ціни [36, c. 34].

В цілому, використання стратегічного підходу з орієнтацією на високі ціни дає можливість підприємству одержати значно більший дохід при реалізації продукції, ніж при низьких цінах. Для цього йому завжди необхідно мати повну інформацію про ринковий попит, конкурентне середовище та величину витрат і тільки на цій основі приймати рішення стосовно підвищення рівня ціни на продукцію. Визначена таким чином ціна є дійовим інструментом стратегії діяльності підприємства, орієнтує на збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції та створює умови для завоювання лідерства на ринку в процесі конкурентної боротьби.

Отже, впровадження даного методичного підходу дає можливість підприємству ЗАТ “Піонтекс” визначити новий рівень ціни, що найбільше відповідає реальним умовам реалізації його продукції на вітчизняному ринку.

3.2 Оцінка цінової політики підприємства легкої промисловості (на прикладі ЗАТ “Піонтекс”)

Найбільш поширеною позицією вчених є розглядання процесу формування цінової політики з погляду багато етапного підходу. При цьому різні автори підходять до визначення кількості, послідовності та змісту етапів цінової політики по-різному.

Вивчення наукових підходів до визначення етапів формування цінової політики у підприємстві дозволяє відмітити. Вивчення наукових підходів до визначення етапів формування цінової політики у підприємстві дозволяє відмітити, що більшість авторів (Котлер Ф., Говард К., Уткін Е.А., Васильєва Н.Е. і Козлова Л.І., Герасимчук В.Г., Гаркавенко С.С. та ін.) дотримуються однакової точки зору в даному питанні [40, c. 43], (рис.3.3).

Так, ці автори виділяють шість основних етапів цінової політики (при цьому в однаковій послідовності): встановлення цілей ціноутворення, визначення попиту, оцінка витрат, аналіз цін і товарів конкурентів, вибір методу ціноутворення, встановлення остаточної ціни.

Сучасні умови характеризуються підвищенням актуальності питань теоретичного і прикладного характеру, пов'язаних із використанням концепції маркетингового менеджменту.

У зв'язку з цим ми вважаємо, що розглядати процес формування цінової політики підприємства доцільно з використанням управлінського підходу. Даний взаємозв'язок не просліджується у розглянутих підходах.

З урахуванням вищевикладеного можна зробити висновок, що виявлені недоліки існуючих підходів до визначення етапів цінової політики підприємства обумовлюють необхідність подальших розробок у даному напрямку [35, c. 210].

Метою цінової політики підприємства ЗАТ “Піонтекс” в умовах маркетингової орієнтації визначимо забезпечення довгострокових конкурентних переваг підприємства шляхом розробки адаптивного механізму ціноутворення.

В сучасних умовах основна увага в процесі формування цінової політики підприємства ЗАТ “Піонтекс” повинна бути звернена на забезпечення більш активного зв'язку цінової політики з вимогами і перевагами покупців, рівнем їх платоспроможності, критеріями системи цінностей, а також іншими елементами комплексу маркетингу.

Досягненню даної мети буде сприяти рішення наступних завдань:

ь розробка і використання системи маркетингової інформації;

ь аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на процес ціноутворення;

ь встановлення цілей цінової політики на основі глибоких маркетингових досліджень;

ь аналіз попиту покупців, його еластичності і факторів - детермінант;

ь об'єктивна оцінка витрат як нижнього рівня встановлення ціни;

ь проведення аналізу беззбитковості;

ь моніторинг цін конкурентів;

ь обґрунтований вибір методу ціноутворення;

ь встановлення оптимального рівня торгівельної надбавки з урахуванням зовнішніх і внутрішніх факторів;

ь використання ціннісного підходу до ціноутворення;

ь всебічний аналіз факторів, що впливають на встановлення остаточної ціни;

ь визначення заходів щодо своєчасного корегування цін;

ь розширення системи знижок;

ь організація маркетингового контролю діяльності з ціноутворення;

ь управління ціновими ризиками;

ь своєчасна та об'єктивна оцінка ступеня досягнення цілей ціноутворення [43, c. 95].

ь Відповідно до закону попиту за інших рівних умов зниження ціни на даному підприємстві призведе до зростання розміру попиту. Напроти, за інших рівних умов підвищення ціни призведе до відповідного зменшення розміру попиту.

ь В умовах маркетингової орієнтації підприємства ЗАТ “Піонтекс” виникає об'єктивна необхідність в аналізі ступеня чутливості попиту до зміни ціни, що вимірюється за допомогою показника цінової еластичності попиту.

Рис.3.3 Етапи формування цінової політики на підприємстві ЗАТ “Піонтекс”

Як відомо, еластичність попиту від ціни характеризує процентна зміна попиту на товар внаслідок однопроцентної зміни ціни на нього. При цьому еластичність попиту вимірюється коефіцієнтом еластичності попиту від ціни.

Різні варіанти реакції споживачів на споживачів на зміну ціни підприємством наведені в табл.3.2, а розрахунок обсягу попиту на матраци ватінові по підприємству ЗАТ “Піонтекс” проведено у табл. 3.3

Таблиця 3.2

Варіанти реакції споживачів на зміну ціни підприємством

ЗАТ “Піонтекс”

Таблиця 3.3

Значення цін та обсягу попиту на матраци ватінові підприємства

ЗАТ “Піонтекс”

Для прикладу розглянемо попит і ціну на продукцію підприємства ЗАТ “Піонтекс” - матрац ватіновий, при цьому необхідно відмітити наступне, що при збільшенні ціни на даний продукт попит на нього неухильно знижувався. (рис 3.4)

Розрахуємо еластичність попиту в залежності від ціни на матрац ватіновий підприємства ЗАТ “Піонтекс” за формулою:

(3.1)

Ed = (-42 / 193,35) * (197 / 994,57) = -0,04

Рис 3.4 Попит та ціна на продукцію (матрац ватіновий) підприємства ЗАТ “Піонтекс” за період 2006 - 2008 роки

Слід відмітити, що попит на товар відносно нееластичний, тому в подальшому підприємство ЗАТ “Піонтекс” планує знижувати ціну (на 10-20%, проте не нижче собівартості) для забезпечення зростання попиту на зазначений вид продукції.

Для більш якісного дослідження здійснимо порівняння зазначеної продукції із відповідним товаром основного конкурента на локальному ринку підприємством ПП “Антекс”, результати аналізу занесемо в таблицю 3.4

Таблиця 3.4

Порівняння продукції (матрац ватіновий) підприємств ЗАТ “Піонтекс” та ПП “Антекс”

* за десятибальною шкалою

Відповідно до таблиці 3.4. у підприємства ПП “Антекс” матрац ватіновий є більш конкурентноспроможний ніж аналогічний товар у ЗАТ “Піонтекс”, відповідно підприємство-конкурент за вибраними показниками є більш пристосованою до умов ринку. Так, кращі параметри у зазначеного суб'єкту за ціновими категоріями та гамою кольорів, проте програє конкурент у ЗАТ “Піонтекс” за зручністю даного матрацу. Загальний показник у ПП “Антекс” складає 41 бал, а у ЗАТ “Піонтекс” - 40 балів.

Таким чином, в умовах ринкової конкуренції, врахування ціни методом вивчення попиту на продукцію для аналізованого підприємства має надзвичайно важливе значення оскільки через механізм з'ясування приємлимості товару та доступності цін для споживачів підприємства, можна варіювати ціни в зоні “собівартість - максимальна ціна, що задовольняє попит”. При цьому змінюючи ціну на продукцію підприємства можливо дибитися оптимально-прийнятної ціни для споживача [49, c. 24].

В умовах маркетингової орієнтації підприємства ЗАТ “Піонтекс” підвищуємо актуальність взаємозв'язку попиту, ціни та обсягу збуту. Використання її результатів забезпечує підвищення обґрунтованих рішень з цін, що приймаються у підприємстві. Взаємозв'язок попиту, ціни та обсягу збуту підприємства наведено в табл.3.5

Проведені маркетингові дослідження, спрямовані на виявлення та оцінку параметрів, що визначають систему цінностей споживачів, виступають однією з умов прийняття обґрунтованих цінових рішень у підприємстві.

Таблиця 3.5

Взаємозв'язок характеру попиту, ціни та обсягу збуту підприємства

Пропонуємо наступний варіант цінового рішення (табл.3.6) у відповідності до коефіцієнту еластичності, що дорівнює на аналізованому підприємстві Е_D = -0,4.

Таблиця 3.6