ь знижки для безпосередніх споживачів товарів;

ь торгово-збутові знижки для організацій товароруху;

ь комбіновані знижки, які можуть впливати на рівень цін кінцевої реалізації, тобто для споживачів, і знижки для суб'єктів товароруху [34, c. 45].

До знижок для споживачів можуть бути віднесені знижки з цін продажу товарів за купонами (отримання знижки за пред'явленням раніше виданого купона), прогресивні (знижки надаються споживачеві за обсяг покупки товарів чи стабільність купівлі товарів) і чисті знижки (покупці оплачують вартість товару за мінусом знижок; в окремих випадках таким чином може здійснюватися розрахунок у формі відсоткової знижки від загальної суми за рахунком), знижки “за вірність” (надаються постійним покупцям), знижки “сюрпризи” (характеризуються несподіваним наданням непередбачених знижок з метою залучення нових і утримання постійних покупців) та інші. Найпоширенішими торгово-збутовими знижками вважаються торгові (надаються посередникам, що займаються реалізацією товарів, за виконання частини роботи з їх просування до споживачів), функціональні (за виконання таких функцій у процесі просування товарів до споживачів, як складування, фасування, комплектування, зберігання, ведення обліку тощо), натуральні (надаються покупцям при купівлі основного товару встановленого комплекту або за певну кількість товарів у формі додаткових товарів, вартість яких не включається в загальний рахунок “до оплати” загальні або прості знижки (знижки з базової ціни), східчасті (встановлюються залежно від місця в системі товароруху і обсягів реалізації товару) та інші.

До комбінованих знижок відносяться знижки за оплату товарів готівкою (відображають зниження рівня цін для покупців, які оперативно оплачують рахунки), за кількість придбаних товарів (зниження ціни для покупців; що купують велику їх кількість), бонус (надається знижка постійним покупцям залежно від досягнутого обсягу продажу протягом певного часу, наприклад року, а після його закінчення покупець отримує знижку сконто), сезонні (надаються покупцям за придбання товарів активним сезоном їх продажу) та інші.

В ряді випадків для стабілізації та нарощування попиту на продукцію підприємства ЗАТ “Піонтекс” можуть бути застосовані цінові надбавки. Вони являють собою конкретну частку вартості, яка додається до базової ціни в процесі здійснення її корегування. Надбавки можуть встановлюватися за підвищену якість товару, за їх своєчасне постачання на зручне місце для використання та виконання інших додаткових вимог покупців.

Суб'єкти господарювання можуть використовувати надбавки до ціни як засіб для отримання додаткового прибутку від реалізації продукції високої якості. Адже обсяг надбавки до ціни здебільшого перевищує різницю між додатковими витратами на виробництво продукції підвищеної якості та ціною її базової моделі.

Вибір методу або групи методів організації тактичних заходів ринкового ціноутворення на підприємстві ЗАТ “Піонтекс” може відбуватися відповідно до основної мети цінової політики та її досягнення в умовах існуючої ринкової ситуації.

У практичній діяльності даного підприємства необхідно розглядати альтернативні варіанти тактичних заходів із заохочення покупців до придбання окремих товарів чи товарних груп суб'єкта господарювання.

При цьому слід мати на увазі, що маркетингова діяльність даного підприємства щодо регулювання фактичного ходу процесу реалізації продукції з метою виконання прийнятих рішень та поставлених завдань цінової політики визначає напрями оперативного управління процесом ціноутворення [32, c. 106].

За певних обставин, що зумовлені погіршенням реальної ринкової ситуації (негативні кон'юнктурні зміни на ринку, небажане поводження конкурентів, помилки управлінського персоналу підприємства при прийнятті цінового рішення тощо), цінова тактика на підприємстві ЗАТ “Піонтекс” може суттєво відхилятися від стратегічного напряму цінової політики.

У деяких випадках тактичні дії можуть навіть не збігатися з даним напрямом. Таке явище допускається в ціновій політиці, але за умови епізодичності характеру його прояву.

При безпосередній реалізації продукції на ринку основні відхилення цінової тактики від стратегічного напряму цінової політики можуть проявлятися в таких випадках:

ь заплановане зниження ціни пропонування, викликане виконанням конкретних дій посередницькими організаціями (рекламування продукції, її транспортування тощо);

ь використання торгових знижок як різниці між роздрібною ціною та ціною оптових постачань;

ь заплановане зниження ціни як засіб стимулювання збуту продукції на ринку;

ь незапланована різка зміна прогнозного рівня ціни [27, c. 92].

Досить часте відхилення цінової тактики від стратегічного напряму цінової політики в умовах діяльності підприємства ЗАТ “Піонтекс” пояснюється особливостями процесу реалізації продукції (рис. 3.6).

Так, на сьогоднішній день збільшилися можливості підприємства ЗАТ “Піонтекс” стосовно випуску різного асортименту продукції. Більш того, проявляється тенденція швидкого моделювання з метою її зміни чи поліпшення.

Аналогічним чином змінюється і система послуг, які стають більш спеціалізованими та орієнтуються на повне задоволення потреб різноманітних груп споживачів. В результаті нововведень у сфері інформації та комп'ютерної техніки суттєво змінилася інформованість споживачів щодо модифікації продукції та ціни на неї. Ці та інші тенденції, певним чином впливаючи на характер тактичних дій підприємства, орієнтують його на логічне ув'язування рівня ціни на продукцію з особливостями реальної ринкової ситуації.

Враховуючи вищевикладене, при формуванні цінової тактики ЗАТ “Піонтекс” виділяються два принципові підходи. В тому разі, якщо цінова стратегія не забезпечує досягнення поставлених цілей цінової політики, проводиться уточнення прогнозного рівня ціни стосовно реальних умов реалізації продукції на ринку.

Рис 3.6 Особливості реалізації продукції підприємства ЗАТ “Піонтекс” на вітчизняному ринку, що визначають спрямування цінової тактики

Даний підхід використовується за умови збиткової діяльності підприємства. При цьому застосовується один із методів прямого ціноутворення. Як правило, розрахунок ціни відбувається на основі того методу, що використовувався при визначенні її прогнозного рівня.

За умови, коли прогнозна ціна лише частково не забезпечує виконання поставленої цілі, використовується другий підхід до зміни її рівня. В даному разі підвищення чи зниження його відбувається в результаті попереднього уточнення інформації про попит на продукцію підприємства ЗАТ “Піонтекс”.

Для того щоб забезпечити одержання підприємством запланованого прибутку від реалізації продукції, тактичні дії повинні активно реагувати на зміну ринкової ситуації, тобто з іншими інструментами маркетингу забезпечувати адекватні заходи на цінові дії конкурентів (активізація реклами, сервісне обслуговування, зміна номенклатури та асортименту продукції), визначати рівень ціни відповідно до вимог та потреб споживачів, стимулювати процес реалізації продукції при падінні попиту на неї тощо. Вирішення цієї проблеми досягається на основі коригування рівня прогнозної ціни та використання методів непрямого ціноутворення [50, c. 395].

При впровадженні цінової тактики ЗАТ “Піонтекс” стимулювання процесу реалізації продукції здійснюється на основі використання методів непрямого ціноутворення. Основна мета полягає в створенні відповідних пільгових умов для посередників та кінцевих споживачів, аби їх матеріально заохотити до придбання продукції підприємства. По суті своїй вони мають відверто тактичне спрямування і зорієнтовані на використання як прогнозної, так і скоригованої ціни.

Використання розглянутого методичного підходу, зорієнтованого на уточнення рівня ціни та забезпечення її відповідності реальним умовам процесу реалізації продукції, дає змогу в умовах реальної ринкової ситуації застосовувати цінові знижки та надбавки як дієвий інструмент при впровадженні цінової тактики.

При цьому важливо визначити роль кожного учасника товароруху в процесі формування ціни пропонування, розробити відповідну систему цінових знижок чи надбавок залежно від визначеної цілі цінової тактики та досягти певного узгодження з усіма учасниками формування ціни остаточної.

При використанні даної системи поправок до ціни необхідно враховувати наявні альтернативні варіанти каналів збуту і час від часу переглядати своє ставлення до рівня ціни залежно від тих змін, що відбуваються на ринку.

Невиконання цих вимог може призвести підприємство ЗАТ “Піонтекс” до часткової або повної втрати своєї частки на ринку та завдавати відповідних збитків, що потребує поміркованого підходу до використання даного методу непрямого ціноутворення.

IV Охорона праці та навколишнього середовища

4.1 Цілі та завдання служби охорони праці на ЗАТ “Піонтекс”

Організація роботи з охорони праці здійснюється в рамках вимог “Основ законодавства України про охорону праці”, рекомендацій з організації роботи служби охорони праці на підприємстві й інших нормативних документах. У даній дипломній роботі розглядається підприємство по пошиттю швейних виробів. Приміщення, де розташовується підприємство одноповерхове: прийомний зал, швейний цех, розкрійний цех, склад готової продукції, кімната для адміністративно-господарського керування, кімната директора.

На підприємстві існує самоконтроль. Головна відповідальність за забезпечення безпеки роботи лежить на директорові підприємства. Самоконтроль здійснюється всіма працюючими на виробничій ділянці шляхом установлення щоденних чергувань у плині робочого дня. Чергові зобов'язані стежити за станом охорони праці, виробничої дисципліни, за дотриманням правил і інструктажу з охорони праці й вживати активних заходів по усуненню всіх виявлених недоліків, виявлених протягом робочого дня.

Навчання й перевірка знань по охороні праці робітників проводиться відповідно до “Правил охорони праці для швейного виробництва”. Фахівці повинні пройти вступний інструктаж, що проводить головний інженер-конструктор. Потім кожний фахівець проходить первинний інструктаж. Через кожні три місяці проводять повторний інструктаж. Також проводиться позаплановий інструктаж при введенні нових технологій і устаткування на підприємстві. Проводиться інструктаж при виконанні разових робіт, не пов'язаних із прямими обов'язками працівника за фах (навантаження, вивантаження, прибирання території).

Організаційно-методичним керівництвом роботами по охороні праці та навколишнього середовища займається 1 фахівець - інженер з охорони праці. Він виконує весь комплекс робіт, пов'язаних з охороною праці, головним регламентуючим документом є посадова інструкція, де обумовлено його повноваження: (здійснює контроль за дотриманням у підрозділах підприємства чинного законодавства, інструкцій, правил і норм по охороні праці, виробничої санітарії, протипожежному захисту й охороні навколишнього середовища, за наданням робітникам установлених пільг і компенсацій за умовами праці; розробляє проекти планів по поліпшенню умов і охороні праці, зміцненню здоров'я робітників. Вивчає умови праці на робочих місцях, бере участь у впровадженні більш досконалих конструкцій огородженої техніки, захисних пристроїв і інших засобів захисту, заходів щодо створення безпечних і здорових умов праці, раціональних режимів праці і відпочинку з урахуванням специфіки виробництва, динаміки працездатності, періодичності фізіологічних функцій людини, а також рекомендацій науково-дослідних установ по науковій організації праці з метою збереження здоров'я і працездатності людей, підвищення змістовності праці. Бере участь у перевірці технічного стану устаткування, визначенні його відповідності вимогам безпечного ведення робіт, у необхідних випадках у встановленому порядку вживає заходи по припиненню його експлуатації. Здійснює контроль за роботою вентиляційних систем, станом захисних пристосувань і пристроїв. Контролює своєчасність іспитів, перевірок, виробничого шуму, вібрації і т.п., виконання розпоряджень органів державного нагляду, міжвідомчого і відомчого контролю за дотриманням чинних норм і стандартів техніки безпеки в процесі виробництва, а також у проектах нових і що реконструюються виробничих об'єктів, бере участь у прийманні їх в експлуатацію. Розробляє інструкції з охорони праці, програми навчання робітників безпечним методам роботи, організує пропаганду і вивчення робітниками підприємства правил техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежного захисту, сприяє впровадженню спеціальних комплексів виробничої гімнастики, створенню комфортних зон, місць відпочинку. Проводить вступні і повторні інструктажі робітників підприємства, а також студентів і школярів у період проходження ними практики і трудового навчання, організує перевірку їхніх знань. Бере участь в упорядкуванні розділу колективного договору, що стосується питань поліпшення умов праці, зміцнення здоров'я робітників. Бере участь у розслідуванні випадків виробничого травматизму, фахових і непрофесійних захворювань, вивчає їхні причини, аналізує ефективність проведених заходів щодо їхнього попередження. Контролює слушність упорядкування заявок на спецодяг, захисні пристрої і т.п., своєчасність видачі робітникам засобів індивідуального захисту, а також витрату підрозділами підприємства асигнувань на охорону праці. Складає звітність у терміни і по формах, встановлених законодавством. Повинен знати: постанови, розпорядження, накази вищих органів, методичні, нормативні й інші матеріали по охороні праці, техніці безпеки, виробничої санітарії і протипожежному захисту; основні технологічні процеси виробництва продукції підприємства; методи вивчення умов праці на робочих місцях; організацію роботи з охорони праці, виробничої санітарії і протипожежного захисту; систему стандартів безпеки праці; психофізіологічні вимоги до робітників, виходячи з категорії виконуваних робіт, обмеження застосування праці жінок, підлітків, робітників, переведених на легшу працю; особливості експлуатації устаткування, застосовуваного на підприємстві; правила і засоби контролю відповідності технічного стану устаткування вимогам безпечного ведення робіт; передовий вітчизняний і закордонний досвід по охороні праці; методи і форми пропаганди й інформації з охорони праці; порядок і терміни упорядкування звітності про виконання заходів щодо охорони праці, виробничої санітарії і протипожежного захисту; основи економіки, наукової організації праці, виробництва і управління; основи трудового законодавства.

Провідною функцією керування охороною праці є планування організаційно-технічних заходів щодо охорони праці.

Підприємство використовує всі види планування:

- перспективне - засновано на комплексному плані поліпшення умов і охорони праці;

- річне - частина комплексного плану, колективний договір по охороні праці;

- оперативне - реалізація знову виникаючих завдань.

Комплексний план поліпшення умов охорони праці складається з наступних розділів:

- приведення стану умов праці на робочих місцях у відповідність із нормами й вимогами охорони праці;

- реконструкція, капітальний ремонт або вивід з експлуатації будинків і споруджень, що перебувають у технічно-незадовільному стані;

- будівництво й розширення санітарно-побутових і допоміжних приміщень.

адміністрацією підприємства виділяються певні кошти на охорону праці з метою забезпечення безпечних умов праці, підвищення рівня виробництва та зниження травматизму.

4.2 Аналіз шкідливих і небезпечних факторів, діючих на працівників ЗАТ “Піонтекс”

Небезпечні і шкідливі фактори поділяються на такі групи (ГОСТ 12.0.003-74)

Група хімічно небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Група фізично небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Група біологічно небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Група психодіючих небезпечних і шкідливих факторів.

Оскільки всі операції виготовлення матраців виконуються на промислових швейних машинах, то велика ймовірність виникнення наступних небезпек:

1) захоплення одягу при контакті з рухомими частинами машини;

2) злам та викидання частин інструменту;

3) фізичні навантаження;

4) випадковий запуск машини;

5) травми різного роду;

6) можливість ураження електричним струмом;

7) можливість отримання травм від запасних елементів, так як присутнє використання пристроїв з пневмозатиском;

8) вплив вібрацій, шуму в цеху.

Розташування підприємства здійснено у відповідності правилам і нормам, встановленими законодавством і плановими органами у відповідності пожежній безпеці і інших вимог. А саме, ЗАТ “Піонтекс” розташований в промисловій зоні міста. Віддаль до житлових будівель - 1км; віддаль до автотраси - 100м. Виробниче приміщення складається з одного корпусу. Корпус складається з 12-ти виробничих прольотів і одного транспортного. Форма і розміри виробничих будівель забезпечують санітарно-гігієнічні і безпечні умови праці. Ширина санітарно-захисної зони перевищує 50м, що відповідає вимогам СН245-71. За межами виробничого приміщення у загальнозаводській зоні знаходиться їдальня.

Шкідливі та небезпечні фактори, які мають місце на ЗАТ “Піонтекс” - вібрація, шум, мікроклімат (температура повітря, відносна вологість повітря), пил, освітлення. Розглянемо детальніше кожен з цих факторів.

У сучасному світі в умовах науково-технічного прогресу шум став одним із суттєвих несприятливих чинників, що впливають на людину. При нормуванні шуму до уваги беруться різні види. Відповідно до ГОСТ 12.1.003-83 та ДСН 3.3.6.037-99 шуми класифікуються за характером спектра та часовими характеристиками. На даному підприємстві шум має механічне походження. Він виникає внаслідок вібрації при роботі механізмів та устаткування. Шум у виробничих умовах негативно впливає на працівника: послаблює увагу, посилює розвиток втоми, сповільнює реакцію на небезпеку. Внаслідок цього знижується працездатність та підвищується імовірність нещасних випадків. Характерними є скарги на підвищену втомлюваність, загальну слабкість, роздратованість, апатію, послаблення пам'яті, погану розумову діяльність і т. п.

Під вібрацією розуміють механічні коливання твердого тіла. Найпростішим видом таких коливань є гармонійні коливання. при яких відбуваються почергове наростання та спадання в часі (за синуїдальним законом) значень рухомої точки чи механічної системи. Вібрації виникають, зазвичай, при роботі машин та механізмів, які мають неврівноважені і незбалансовані частини, що обертаються чи здійснюють зворотно-поступальний рух. При дії вібрації на організм людини спостерігаються зміни в діяльності серцевої та нервової систем, спазм судин. зміни у суглобах. що призводить до обмеження їх рухомості. При нетривалій дії вібрації працівник передчасно втомлюється, при цьому його продуктивність праці знижується. Тривала дія вібрації може спричинити професійне захворювання - вібраційну хворобу. Основними нормативними документами з охорони праці стосовно вібрації є ГОСТ 12.1.012-90 та ДСН 3.3.6.039-99.

Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат(метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях, під яким розуміють умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням. Ці умови визначаються поєднанням температури, відносної вологості та швидкості руху повітря. температури поверхонь, що оточують людину та інтенсивності теплового (інфрачервоного) опромінення. На сьогодні основними нормативними документами, що регламентують параметри мікроклімату виробничих приміщень є ДСН 3.3.6.042-99 та ГОСТ 12.1.005-88. В основу принципів нормування параметрів мікроклімату покладена диференційна оцінка оптимальних та допустимих метеорологічних умов у робочій зоні в залежності від категорії робіт, періоду року та види робочих місць.

Серед чинників зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці. світло займає одне з перших місць. Адже відомо, що майже 90% всієї інформації про довкілля людина одержує через органи зору. Під час здійснення будь-якої трудової діяльності втомлюваність очей, в основному, залежить від напруженості процесів. що супроводжують зорове сприйняття. Світло впливає не лише на функцію органів зору, а й на діяльність організму в цілому. При поганому освітленні людина швидко втомлюється, працює менш продуктивно. зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Згідно із статистичними даними до 5% травм можна пояснити недостатнім або нераціональним освітленням, а в 20% воно сприяло виникненню травм. Врешті, погане освітлення може призвести до професійних захворювань, наприклад, таких як робоча міопія (короткозорість, спазм акомодації). Освітленість робочих поверхонь у виробничих приміщеннях регламентуються СНиП ІІ-4-79 і визначається, в основному, характеристикою зорової роботи. Норми носять міжгалузевий характер. Основні нормативні та фактичні значення факторів, які мають місце на ЗАТ “Піонтекс” наведені в таблиці 4.1

Таблиця 4.1

Нормативні та фактичні значення факторів на ЗАТ “Піонтекс”

Фактор	Нормативне значення	Фактичне значення
Загальна вібрація, дБ	60-100	73
Локальна вібрація, дБ	90-112	99
Шум , дБА екв.	60-80	78
Мікроклімат - температура повітря, С - відносна вологість повітря, % - швидкість руху повітря, м/с -інфрачервоне випромінювання, Вт/м2	21-25 55-65 0,1-0,3 40-70	22 65 0,20 18
Пил, мг/м3	1-2	1,4
Освітлення, лк	300-500	250
Напруженість праці (тривалість зосередження за зміну, %)	75-85	86
Робоча поза/нахили тулуба за зміну	100-150	166

Аналіз даних від повідної таблиці свідчить, що шкідливі та небезпечні фактори, які мають місце на ЗАТ “Піонтекс” - вібрація, шум, мікроклімат (температура повітря, відносна вологість повітря), пил, в межан нормативного значення, окрім освітлення яке має фактично 250 лк, що потребує проведення додаткових розрахунків та вживання відповідних заходів. Адже освітлення робочих приміщень є одним із найважливіших факторів, які впливають на стан здоров'я та продуктивність праці працівників.

4.3 Розрахунок системи загального рівномірного освітлення люмінесцентними лампами

Вихідні дані:

- розміри приміщення: довжина а = 12м., ширина в = 5м, висота Н = 3,2м

- приміщення має світлу побілку: коефіцієнт відбиття с стелі = 70%, с стін = = 50%;

- висота робочих поверхонь (столів) ?с = 0,7м. Для освітлення прийнято світильники типу ЛПО 01 (з двома лампами), які кріпляться до стелі

- мінімальна освітленість за нормами становить Ен= 300 лк

Визначимо висоту світильника над робочою поверхнею ? = ?о - ?с = 3,2 - -0,7 = 2,5м

Показник приміщення і вираховується за формулою 4.1

(4.1)

При i = 1,5 (і =1,4 немає), с стелі = 70%, с стін = 50% для світильника ЛПО01 коефіцієнт використання дорівнює з = 0,55

Визначимо необхідну кількість світильників, для забезпечення необхідної нормованої освітленості робочих поверхонь за формулою 4.2, якщо відомо, що в кожному світильнику встановлено по 2 лампи ЛБ-40, а світловий потік однієї лампи становить Фт = 3200лм.

(4.2)

Приймаємо 10 світильників, які для забезпечення рівномірності освітлення розташовуємо в 2 ряди по 5 штук в кожному. Оскільки довжина світильника мало що більша за довжину люмінесцентної лампи, встановленої в ньому, то загальна довжина усіх світильників у ряді становитиме ?Lсв = 1,2*5= = 6м. Це значення менше довжини приміщення, тому між світильниками будуть розриви 1,0м.

Основне розрахункове рівняння методу світлового потоку(, за яким можна визначити світловий потік лампи світильника, має такий вигляд:

(4.3)

де Е - нормована освітленість, лк;

S - площа приміщення, що освітлюється, кв.м;

Кз - коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в результаті забруднення та старіння ламп;

Ж - коефіцієнт нерівномірності освітлення (Ж = 1,1 для люмінесцентних ламп);

n - кількість ламп у світильнику;

з - коефіцієнт використання світлового потоку.

= 5400

= 300лк

Ер = Ен = 300лк

Висновок

4.4 Первинні заходи з пожежегасіння

Експлуатація електроустановок, електричних станцій і підстанцій та електричних мереж на ЗАТ “Піонтекс” здійснюється з дотриманням вимог електробезпеки відповідно до вимог пункту 5.1. НАПБ А.01.001-2004, Правил захисту від статичної електрики, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97 № 103 (далі - НПАОП 0.00-1.29-97), НПАОП 40.1-1.07-01, ГОСТ “ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования” (ГОСТ 12.1.0-13-78), ГОСТ “Электростатические поля. Допустимые уровни на робочих местах и требования к проведению контроля” (ГОСТ 12.1.045-84), ГОСТ “ССБТ. Машины электрические, вращающиеся. Требования безопасности” (ГОСТ 12.2.007.1-75), Державних санітарних норм і правил під час роботи з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 № 476, зареєстрованих Мін'юстом України 13.03.2003 за № 203/7525 (далі - ДСН 3.3.6.096-02).

За вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщення та будівлі відповідно до норм технологічного проектування (ОНТП 24-86) швейний цех належить до категорії “Д”. Для попередження можливості утворення горючого середовища проводяться пожежно-профілактичні заходи, створення умов для швидкої локалізації пожежі при її виникненні.

Необхідним являється дотримання працівниками загальних інструкцій пожежної безпеки.

пожежний В цеху для гасіння пожежі передбачено:

гідрант з необхідним обладнанням, розташований в ящику розмірами 500х500х1000 мм, зверху напис “ГК-1”

розташований пожежний щит:

а) вогнегасник ВХВП-10 - 1 шт.;

б) вогнегасник ВВ-10 - 1 шт.;

в) ящик з піском, 0,6м³ - 1 шт.;

г) совкова лопата - 1 шт.;

д) відро, 10л - 1 шт.;

е) багор - 1 шт.

Також для внутрішньозаводського зв'язку на випадок пожежі передбачений телефонний зв'язок.

Варто зауважити те, що первинні засоби пожежегасіння застосовують на початковій стадії пожежі. До первинних засобів пожежегасіння відносяться вогнегасники, гідропульти, відра з водою, ящики з піском, ломи, пили сокири і тому подібне.

Одним з небезпечних факторів виробничого середовища ЗАТ “Піонтекс” є підвищена температура поверхонь устаткування, що може призвести до виникнення пожеж у цехах.

Для підвищення пожежебезпеки підприємства пропонується влаштування системи пожежної сигналізації, яка призначена для своєчасного виявлення місця спалаху і формування сигналів, що управляють, для систем сповіщення про пожежу.

Система пожежної безпеки має забезпечити виконання таких завдань:

- ефективне і своєчасне виявлення загоряння з точною вказівкою місця;

- автоматичне оповіщення служби безпеки, усіх співробітників (а, можливо, і служби міської пожежної охорони) про загоряння;

Призначення: ефективне і своєчасне виявлення загоряння з точним визначенням місця, оповіщення співробітників служби безпеки, міської служби пожежної охорони, ініціювання (подача сигналу на включення відключення) інших систем, документування інформації.

Побудова: для виявлення факту загоряння використовуються різні типи пожежних датчиків (оповісників):

- димові (оптичні, іонізаційні, радіоізотопні, лінійні тощо). Використовуються в найбільш важливих, пожежонебезпечних зонах, а при можливості у всіх приміщеннях;

- теплові (магнітні, із застосуванням легкоплавких матеріалів, термометричні тощо). Використовуються в менш відповідальних зонах і як допоміжні;

- ручні сигналізатори пожежі. Розташовуються, як правило, поблизу запасних пожежних виходів, у місцях паління тощо;

- комбіновані тепло-димові датчики.

Усі датчики можуть бути адресними (точне визначення місця загоряння) або безадресними (визначення місця з точністю до кімнати, або, як правило, кількох приміщень або цілого поверху).

Інформація від датчиків збирається центральною станцією пожежної сигналізації, що виконує функції контролю стану і працездатності датчиків, виконавчих пристроїв, пристроїв оповіщення, передачі інформації, ініціювання і документування інформації.

Функції центральної станції можуть виконувати:

- спеціалізований пожежний приймально-контрольний прилад або багатофункціональний приймально-контрольний прилад системи пожежної, охоронної та тривожно-викличної сигналізації (при автономній або напівавтономній організації системи безпеки);

- модулі (концентрування інформації, відображення, інтерфейсу тощо) інтегрованої системи безпеки.

Сучасні потужні інтегровані системи пожежної безпеки включають розвинуті інтелектуальні системи оповіщення, що формують звукові і візуальні повідомлення залежно від конкретної ситуації (конкретного місця загоряння, розмірів території, охопленої вогнем, часу, що пройшов з моменту загоряння тощо), що забезпечує найбільшу ефективність евакуації і безпеку.

4.5 Охорона навколишнього середовища

Довгий час природокористування в країні було безкоштовним, тобто підприємства використовували землю, воду та інші природні ресурси, а також забруднювали навколишнє природне середовище безкоштовно. Лише у випадку сильного забруднення з катастрофічними наслідками для навколишнього середовища підприємства виплачували штрафи, але не завжди.

На початку 90-х років було запроваджено платність природокористування, що передбачає плату за практично всі природні ресурси, за забруднення навколишнього середовища, розташування в ньому відходів виробництва та за всі інші види впливів.

Платежі за викиди й скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів у навколишньому природному середовищі стягуються з підприємств незалежно від форм власності й відомчої належності. Стягнення платежів не звільняє підприємства від відшкодування збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства.

Розміри зазначених платежів встановлюються урядом Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями на підставі лімітів викидів і скидів забруднюючих речовин і розміщення відходів та нормативів плати за них.

Враховуючи місцеві умови. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації можуть звільняти підприємства, організації та установи від платежів за викиди і скиди забруднюючих речовин, що проводяться в межах граничне допустимих викидів і скидів.

Граничне допустимі викиди або скиди -- це кількість забруднюючих речовин, що викидається або скидається в навколишнє природне середовище з окремого джерела забруднення за одиницю часу, яка з урахуванням дії інших джерел забруднення та перспективи розвитку підприємства не перевищує встановлених норм екологічної безпеки людини.

Тимчасово погоджені викиди або скиди --- це кількість забруднюючих речовин, що викидається або скидається в навколишнє природне середовище з окремого джерела забруднення за одиницю часу, яка встановлюється на відповідний строк -- до досягнення граничне допустимих викидів або скидів.

Розрахуємо суму збору за викиди забруднюючих речовин на ЗАТ “Піонтекс”.

Підприємство розташовано в м. Київ. Фактичні значення викидів забруднюючих речовин відповідно до даних форми статистичної звітності 2-тп (повітря) складають:

Таблиця 4.2

Фактичні значення викидів забруднюючих речовин ЗАТ “Піонтекс”

Забруднююча речовина	Фактичний викид, т/рік
Оксид вуглецю	124,928
Нітрил акрилової кислоти	0,00006
Формальдегід	0,034
Аміак	0,158

Суми збору за забруднення (П_з) обчислюються платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та корегуючих коефіцієнтів наведених відповідно в таблицях додатків за формулою:

де H_і - норматив збору, який сплачується за викиди, скиди та розміщення відходів однієї тони і-тої забруднюючої речовини, грн/т;

М_і - маса річного викиду, скиду та розміщення відходів в межах ліміту, т;

К_кор - корегуючий коефіцієнт, який приймається

* для викидів стаціонарними джерелами

де К_нас та К_ф - коефіцієнти визначаються за таблицями (Д.3.1-Д.3.2);

Нормативи збору річних платежів за викиди в атмосферу складають (грн/т): формальдегіду - Нфор. = 198, (оксиду вуглецю - 3 грн\т, нітрилу акрилової кислоти - 198 грн\т, аміаку - 15 грн\т .(згідно таблиці Д2.1). Таблиці наведено в методичних та контрольних завданнях для самостійної роботи студентів для всіх форм навчання - K.: КНУТД, 2004.

Корегуючий коефіцієнт визначається чисельністю міста Київ -Кнас = 1.8 (табл. Д.3.1.) та його народногосподарським значенням - Кф = 1.25 (табл. Д.3.2.) та дорівнює:Ккор. = 1.8 * 1.25=2,25.

Величина збору П_а.ст складає:

П_а.ст= [(124,928*3 ) + (0,00006*198) + (0,034*198) + (0,158*15)]*2,25 =

= 863,77 грн.

ВИСНОВКИ

Дипломна робота дозволяє розв'язати важливу економічну проблему, пов'язану з формуванням цінової політики підприємства, визначенням її ролі у розвитку підприємств легкої промисловості. За результатами проведеного дослідження сформульовано такі висновки та пропозиції:

1. Ціна як важлива складова ринкової економіки є еквівалентом обміну товарів. У загальному вигляді це кількість грошей, за яку продавець бажає продати товар, а покупець - купити його.

Сьогодні немає єдиного підходу до визначення ціни і по сьогоднішній день продовжуються дискусії, що таке ціна і як її можна виразити.

2. Систему цін прийнято класифікувати, зокрема, за характером обороту: а) оптові - за якими підприємство реалізує вироблену продукцію іншим підприємствам та збутовим організаціям; б) закупівельні - за якими реалізується сільськогосподарська продукція виробниками державним та комерційним організаціям для наступної переробки; в) роздрібні - за якими товари реалізуються в роздрібній торговій мережі населенню.

За терміном дії ціни поділяють: постійні, які не змінюються протягом строку поставки продукції за контрактом; поточні, за якими здійснюється поставка продукції в даний період часу; змінні, які встановлюються в торгових угодах на продукцію, яка зазвичай потребує тривалого строку на виробництво; сезонні, які діють протягом визначеного періоду часу; ступінчасті, які передбачають ряд послідовно зменшених цін за попередньо визначеною шкалою.

3. Склад і структура ціни, а відповідно і послідовність її формування залежить від значної кількості факторів, таких як вид продукції, умови придбання та реалізації, вплив податкового законодавства тощо. Крім того, ціна залежить від наступних положень: вітчизняна це продукція чи імпортна; вітчизняна продукція, яка реалізується на території України, чи призначена для експорту; продукція, яка обкладається податком на додану вартість, та не оподатковується.

4. Державне регулювання цін являє собою діяльність держави, спрямовану на встановлення і збереження такого рівня цін, який забезпечував би рентабельну діяльність суб'єктів господарювання, паритет цін різних галузей народного господарства, реальність заробітної плати, стійкість валюти ті інші економічні параметри в державі. Державне регулювання цін - це не разовий акт встановлення рівня цін, їх динаміки і співвідношення, а комплекс заходів щодо активізації всіх ціноутворюючих факторів.

5. Мета державного регулювання цін у будь-якій країні залежить від багатьох чинників: національних особливостей, кліматичних умов, наявності сировини, матеріалів, політичної ситуації в країні, становища держави у світовому поділі праці. Досягнення поставлених цілей (мети) державного регулювання ціноутворення здійснюється системно, через вирішення основних завдань економічного розвитку країни, формування державної політики ціноутворення, визначення пріоритетів регулювання.

Дослідивши методичні основи формування цінової політики підприємства ЗАТ “Піонтекс” нами було з'ясовано наступне:

1. Слід відзначити збільшення кількості підприємств, що здійснюють текстильне виробництво. Так, якщо у 2001 році функціонувало 3667 підприємств текстильної галузі, а у 2004 році - 4147 одиниць, то у 2007 році кількість підприємств текстильної промисловості значно зменшилася і склала 3689 підприємств.

2. Оцінюючи фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування підприємств текстильної промисловості за період 2007-2008 рр. необхідно відмітити зниження ефективності їх діяльності із 65,9 тис.грн. до рівня збитковості -574 тис.грн. Відповідно загальна кількість підприємств, які отримали прибуток становлять 68,7% у 2007 році та 63,2% у звітному періоді, при цьому фінансовий результат їх діяльності знижується із 312,5 тис.грн. до рівня 207,9 тис.грн. Підприємств, які отримали збиток налічується 31,3 % у 2007 році та 36,8% у 2008 році, а фінансовий результат їх діяльності зріс із 218,8 тис.грн. до рівня 781,9 тис.грн.

3. Дослідженні особливості ціноутворення на підприємстві -ЗАТ “Піонтекс”, яке засноване у 1995 р. на базі Київської фабрики нетканих матеріалів. Досліджуючи фінансові показники підприємства слід відмітити,що виручка від реалізації в цілому по підприємству у 2008 році в порівнянні з 2007 збільшилася на 1118 тис. грн. це сталося за рахунок збільшення обсягів реалізації, збільшення цін на продукцію. Собівартість продукції підприємства у 2008 році зросла на 915 тис.грн., що є негативним фактором. Це відбулося за рахунок чутливої реакції споживачів на зміну ціни, при незмінній якості продукції. Підприємство у 2008 році отримало прибуток, який склав 738 тис. грн., що на 203 тис. грн. більше в порівнянні з минулим роком. Отже, у 2008 році рівень рентабельності по підприємству в цілому склав +22,08%, що на 0,04 % більше, ніж у 2007 році. Підвищення основних фінансово-економічних показників господарської діяльності підприємства ЗАТ “Піонтекс”, зокрема зростають показники чистого прибутку та рентабельності діяльності.

5. Дослідивши цінову політику підприємства слід відзначити, що середні ціни реалізації 1 шт. продукції у 2008 році в порівнянні 2007 роком значно змінилися. Так, по таким видам продукції як матрац ватіновий “Кокос+” та матрац ватіновий “Лідер” ціна збільшилась на 136,12 грн. та 164,64 грн. відповідно. Збільшення ціни відбулося і по інших видах продукції, зокрема матрац ватіновий “Екстра”, ковдри ватінові, ковдри сінтепонові, що пов'язане із заключенням попередніх реалізаційних контрактів на дану продукцію підприємства, а також із збільшенням попиту на відповідні види товарів. Рентабельність підприємства у 2008 році є позитивною по всім видам продукції адже, темпи росту собівартості не перевищували темпи росту середньої реалізаційної ціни.

6. Дослідивши методи ціноутворення слід відзначити, що на підприємстві використовується метод “собівартість плюс прибуток”. Але, для вдосконалення цінової політики на підприємстві ЗАТ “Піонтекс”, необхідно застосовувати нові підходи до ціноутворення.

2. Різноманітність цінових стратегій вражає, бо ринок не стоїть на місці. Щороку провідні менеджери компаній створюють і реалізують у життя сотні різноманітних стратегій, досі невідомих ринку. Кожна з таких стратегій має статус конфіденціальної, адже якщо цінову тактику можна одразу помітити (зменшення ціни на 5%), то про цінову стратегію можна тільки здогадуватися (який саме чинник вплинув на зменшення ціни).

3. В сучасних умовах основна увага в процесі формування цінової політики підприємства ЗАТ “Піонтекс” повинна бути звернена на забезпечення більш активного зв'язку цінової політики з вимогами і перевагами покупців, рівнем їх платоспроможності, критеріями системи цінностей, а також іншими елементами комплексу маркетингу.

4. Для аналізу цінової політики підприємства ЗАТ “Піонтекс” була розглянута товарна група підприємства - матраци, а саме - матрац ватіновий. Нами з'ясовано, що для отримання максимальної виручки від виробництва та реалізації продукції підприємству ЗАТ “Піонтекс” необхідно випускати 1107 шт. за ціною 457,34 грн. за шт. продукції (матрац ватіновий). При ціні однієї продукції (матрац ватіновий), що дорівнює 663,5 грн. прибуток буде максимальний. Зміни ціни у напрямку збільшення приведе до зменшення прибутку.

В цілому для підвищення ефективності стратегії цінової політики на підприємстві ЗАТ “Піонтекс” слід здійснити наступні заходи:

А. Особливу увагу слід приділяти ціновій еластичності попиту. Більш того, необхідно орієнтуватися на нееластичний попит, при якому в процесі швидкого зростання рівня ціни обсяги реалізації продукції в натуральній формі змінюються поступово. В окремих випадках рівень попиту на продукцію при повільній зміні ціни певний час може навіть залишатися без зміни.

Б. Підприємству слід більш інтенсивніше використовувати різноманітні методи ціноутворення, при цьому варіювати їх для різних ринків.

Впровадження даних стратегічних підходів дасть можливість підприємству ЗАТ “Піонтекс” підвищити ефективність цінової політики та визначити новий рівень ціни, що найбільше відповідає реальним умовам реалізації його продукції на вітчизняному ринку.

У четвертому розділі даної дипломної роботи було проведено аналіз шкідливих та небезпечних факторів, діючих на працівників ЗАТ “Піонтекс”, який засвідчив, що розташування підприємства здійснено у відповідності правилам і нормам, встановленими законодавством і плановими органами у відповідності пожежній безпеці і інших вимог. А саме, ЗАТ “Піонтекс” розташований в промисловій зоні міста. Віддаль до житлових будівель - 1км; віддаль до автотраси - 100м. Виробниче приміщення складається з одного корпусу. Корпус складається з 12-ти виробничих прольотів і одного транспортного. Форма і розміри виробничих будівель забезпечують санітарно-гігієнічні і безпечні умови праці. Ширина санітарно-захисної зони перевищує 50м, що відповідає вимогам СН245-71. За межами виробничого приміщення у загальнозаводській зоні знаходиться їдальня.

Шкідливі та небезпечні фактори, які мають місце на ЗАТ “Піонтекс” - вібрація, шум, мікроклімат (температура повітря, відносна вологість повітря), пил, освітлення. На даному підприємстві шум має механічне походження. Він виникає внаслідок вібрації при роботі механізмів та устаткування, але він не перевищує нормативне значення, як і все інші показники, окрім освітлення, яке має фактично 250 лк, що потребує проведення додаткових розрахунків та вживання відповідних заходів. Адже освітлення робочих приміщень є одним із найважливіших факторів, які впливають на стан здоров'я та продуктивність праці працівників.

Впровадження нових технологій пошиття одягу і предметів побуту пов'язано із застосуванням нового, більш продуктивного обладнання, інтенсифікацією роботи конвеєрних ліній, зростанням потужності електродвигунів, що приводить до певних змін у комплексі шкідливих виробничих факторів.

Тому, заходи з охорони праці повинні постійно удосконалюватись відповідно до впровадження нових технологій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Конституція України. -- K.: Україна, 1996 р.

2. Закон України “Про ціни та ціноутворення” вiд 03.12.1990 (із змінами та доповненнями) // Закони України Т І - К. 1996 р.

3.Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”. - K.: України, 1991 р. - с.59.

4. Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних формувань: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1995 р.

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.94 р. №733 “Про ціноутворення в умовах реформування економіки”.

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.95 р. №1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади і виконавчих органів міських Рад щодо регулювання цін (тарифів)” (зі змінами і доповненнями).

7. Положення про індикативні ціни на товари при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України експортно-імпортних операцій: Затверджено Указом Президента України від 18.11.94 р. №691?94.

8. Наказ від 22.11.2006 N 5 “ Про затвердження Правил охорони праці для швейного виробництва” Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

9. ГОСТ 12.1.005-76. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно - гигиенические требования.

10. ГОСТ 12.1.007-76. Вредные вещества. Классификация. Общие требования.

11. ГОСТ 12.1.012-76. Вибрация. Общие требования безопасности.

12. ГОСТ 12.0.003-84. Средства и методы защиты от шума. Классификация.

13. ГОСТ 12.4.046-78. Методы и средства вибрационной защиты.

14. ГОСТ 12.1.004-85.Пожарная безопасность. Общие требования.

15. Андрійчук В.Г. Ціна як інструмент аналізу, оцінки і прогнозу економічних та виробничих параметрів розвитку підприємства // Економіка АПК. - 2002. - № 3. - с. 22-29.

16. Артус М.М. Формування механізму ціноутворення в умовах ринкової економіки. - Тернопіль. - “Економічна думка”. - 2002. - 217 с.

17. Балабанова Л.В., Сардак О.В. Цінова політика торговельного підприємства в умовах маркетингової орієнтації. Навчальний посібник. - Донецьк: ДонДУЕТ ім. М.І. Туган-Барановського, 2003. - 156 с.

18. Безкоровайна С.В. Дослідження підходів до формування цінової стратегії підприємства // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - №2. - с. 49 - 52.

19. Безкоровайна С.В. Методологія формування цінової політики підприємства // Актуальні проблеми економіки. - 2002. - №6. - с. 31-34 .

20. Благоєв В. Маркетинг в определениях и примерах. - Санкт-Петербург.: ДваТрИ, 1993. - 377 с.

21. Близнюк С.В. Маркетинг в Україні: проблеми становлення і розвитку. - К.: Політехніка, 2004. - 400 с.

22. Бондар Н. М. Економіка підприємства. - К.: А.С.К., 2004. - 400 с.

23. Гарі Амстронг, Філіп Котлер Маркетинг. Загальний курс, 5-е видання.: Пер. з англ.: Уч. пос. - М.: Видавничий дім “Вільямс”, 2001. - 608 с.

24. Джигерей В.С. “Екологія та охорона навколишнього середовища”. Навч. пос. - Київ “Знання”. - 2007. - 422 с.

25. Екологічний аудит: Підручник/ В.Я. Шевчук, Ю.M. Саталкін, В.M. Навроцький та інші. -K.: Вища школа, 2000. - 344 с.

26. Екологічне підприємництво: навчальний посібник В.Я.Шевчук, Ю.М.Саталкін, В.M.Навроцький та ін. - K.: Мета, 2001. - 291с.

27. Економіка підприємства: навч. посібник./ під ред. Покропивного С.Ф. - К:КНЕУ. - 1999. - 482 с.

28. Жидецький В.Ц., Джигерей В.С. Практикум із охорони праці. Навч. посібник. Львів - “Афіша” 2001. - 349 с.

29. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Львів - “Афіша” 2005 - 310 с.

30. Економічний аналіз: Навчальний посібник / За ред. М.Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2001. - 583 с.

31. Іванова О.Б., Кравець А.Б. Методичні підходи до формування внутрішньої ціни на підприємстві // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - №2. - С. 74-82.

32. Колесніков О.В. Ціноутворення. - К. - ЦНЛ. - 2006. - 144 с.

33. Корінєв В.Л. Цінова політика підприємства: методичний підхід до визначення цілей // Маркетинг в Україні. - 2006. - № 2. - с. 17-25

34. Корінєв В.Л. Цінова політика підприємства: Монографія. - К.: КНЕУ, 2006. - 417 с.

35. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Д., Вонг В. Маркетинг менеджмент. - СПб: Питер Ком, 2005. - 896 с.

36. Литвиненко Я.В. Сучасна політика ціноутворення: Навчальний посібник. - К., 2001. - 229 с.

37. Луцик P.В., Онуфрієнко O.Л. Рекомендації по створенню екологічно-безпечних умов виробництва підприємств легкої та текстильної промисловості України у басейні р. Дніпро. - K.: Графіка, 1999. - 141 с.

38. Методические указания по разработке раздела “Охрана труда и окружающей среды” в дипломных проектах для студентов всех специальностей, 1991.

39. Назаренко В.І., Чебанова О.В., Гвозденко Л.А., Мартіросова В. Експозиція магнітного поля промислової частоти і стан здоров'я працюючих в швейному виробництві.

40. Норіцина Н.І. Маркетингове ціноутворення як чинник прибуткової діяльності підприємств // Маркетинг в Україні. - 2007. - №5. - с. 41- 44.

41. Онуфріснко О.Л., Луцик P.В. Основи екології і економіка природокористування : Методичний посібник для самостійної роботи студентів. - К.: КНУТД. - 2000. - 63 c.

42. Парижак Н.В., Майборода О.М., Сидор І.П. Ціни: фінансовий аспект.- Тернопіль. - 2005.

43. Примак Т.О. Маркетинг: Навчальний посібник.- К.: МАУП,2001.- 296 с.

44. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Підручник (затв. МОН України) / за ред. Дорогунцова С.І. - К. - КНЕУ. - 2008. - 917 с.

45. Руделіус В.В. Азарян О.М. Маркетинг. Підручник. К. - навч.-метод. центр 2005. - 905 с.

46. Скачков О.М. Ціну визначає аналіз споживчого вибору // Маркетинг в Україні. - 2002. - №1. - с.47 - 54.

47. Сміян Ю. Ціни та ціноутворення // Галицькі контракти. - 1998. - № 16. - с. 10 -13.

48. Тормоса Ю. Г. Ціни та цінова політика: Навч. посібник. 2001. --122 с.

49. Чорна О.Л. Теоретичні основи розробки стратегії ціноутворення підприємств // Економіка та держава. - 2006. - №4. - с. 21 - 26

50. Шегда А. В., Нахаба М. П. та ін. Економіка підприємства. -- К.: Знання, 2006. -- 615 с.

51. Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. -- К.: А.С.К., 2003. -- 229 с.

52. Шкварчук Л.О. Ціноутворення: Підручник. -- К.: Кондор. -- 2006. -- 460 с.

53. Штефанич Д.А. Дослідження актуальних проблем ринкового ціноутворення. // Фінанси України. - 2004. - №10. - с.150-152.

54. Статистичний щорічник України за 2007 рік [Текст] / за ред. О. Г. Осауленка; відп. за вип. П. П. Забродський. - К.: Консультант, 2008. - 571 с.

55. Статистичний щорічник України за 2007 рік. -- К.: Техніка, 2008. -- 927 c.

56. Веб-сторінка офіційного сайту Державного комітету статистики України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.

57. Информационный проект «Финансы», Киев [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.currency.kiev.ua

58. УФС, інформаційне агентство України, Київ [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ufs.kiev.ua

59. Міністерство економіки [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.me.gov.ua

60. Національного Банку України [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.bank.gov.ua

61. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

62. Офіційна інформація по підприємству ЗАТ „Піонтекс” [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.smida.gov.ua/reestr/?kod=01878348

Додаток А

Індекси споживчих цін за регіонами

	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2002	2003	2004	2005	2006	2007
	грудень до грудня попереднього року	до попереднього року

Подобные документы

• Аналіз цінової політики підприємства на прикладі ТОВ "Медикор"

  Сутність ціни та цінової політики. Ціноутворення - важливий економічний інструмент формування показників підприємства. Оцінка й аналіз діючої цінової політики ТОВ "Медикор". Принципи формування цінової політики підприємств медичного обслуговування.
  
  дипломная работа [344,3 K], добавлен 29.11.2010
  

• Дослідження цінової політики торгового підприємства

  Сутність, принципи цінової політики підприємства в умовах ринкової економіки, види ціноутворення. Організаційно-економічна характеристика діяльності комунального підприємства "Фармація". Метод мінімальних витрат, надбавки до ціни, цільового ціноутворення.
  
  курсовая работа [76,7 K], добавлен 20.09.2013
  

• Вдосконалення цінової політики як чинник підвищення ефективності господарювання підприємств

  Сутність цінової політики підприємства. Вплив цінової політики на формування доходів, фінансового результату та беззбитковості підприємства. Типи ефективності господарювання підприємства та фактори її зростання. Аналіз цінової політики підприємства.
  
  курсовая работа [261,7 K], добавлен 23.07.2011
  

• Цінова політика ПАТ "Зарічненський молокозавод"

  Дослідження стану молокопереробної галузі України, аналіз виробничої діяльності та цінової політики. Економічне оцінювання ефективності використання ресурсів підприємства, аналіз його фінансового стану. Діагностика макросередовища та ділового оточення.
  
  курсовая работа [303,3 K], добавлен 22.05.2019
  

• Оцінка ефективності дивідендної політики підприємства в умовах розвитку

  Сутність, поняття і види дивідендної політики, її значення для розвитку підприємства. Загальна характеристика підприємства ЗАТ "Барошник". Формування капіталу, фінансові показники діяльності, аналіз керування, удосконалення дивідендної політики.
  
  курсовая работа [170,3 K], добавлен 28.03.2011
  

• Амортизаційна політика та її вплив на фінансову діяльність підприємства

  Сутність та структура основних фондів як основа формування амортизаційної політики. Зміст та методи амортизаційної політики підприємства. Економічна характеристика підприємства, аналіз ефективності амортизаційної політики та шляхи її удосконалення.
  
  курсовая работа [48,3 K], добавлен 29.05.2012
  

• Шляхи вдосконалення цінової політики на ВАТ "ХТЗ"

  Методи і види ціноутворення в умовах конкуренції, монополії та олігополії. Аналіз рентабельності і фінансової стійкості підприємства. Особливості технології виробництва і системи менеджменту на ВАТ "ХТЗ". Розрахунок продажної ціни на товари та послуги.
  
  дипломная работа [280,1 K], добавлен 08.11.2010
  

• Методичні підходи до визначення ціни

  Встановлення ціни як один із найважливіших етапів цінової політики підприємства. Інформація про урядову політику та власне виробництво. Методи обліку ціни продукції в рамках витратного підходу. Методи визначення ціни на основі попиту споживачів.
  
  доклад [12,6 K], добавлен 10.11.2010
  

• Ціни та рентабельність виробництва сільськогосподарської продукції в умовах ринкових відносин

  Суть цін та їх система в аграрному виробництві, методика визначення рентабельності. Використання основних ресурсів підприємства. Динаміка виробництва валової продукції, грошових надходжень і прибутку. Напрямки удосконалення цін та зниження собівартості.
  
  курсовая работа [94,2 K], добавлен 16.11.2014
  

• Розроблення інноваційної політики підприємства

  Сутність поняття "інноваційна політика підприємства". Методичний підхід до оцінки ефективності інноваційної політики підприємства та напрямки її розробки. Основні техніко-економічні показники підприємства. Показники ефективності використання ресурсів.
  
  курсовая работа [69,3 K], добавлен 18.05.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам