Проблеми управління прибутковістю та рентабельністю дільничої станції Микитівка

В 2007 році порівняно з попереднім роком експлуатаційні витрати збільшились на 5264,2 тис.грн, в зв'язку з приєднанням станцій Артемівськ-2 та Ступки, утому числі по елементах витрат:

- по заробітній платі на 3413,4 тис.грн;

- по нарахуванням на 1298,0 тис.грн;

- по матеріалам на 53,5 тис.грн, за рахунок придбання бланків та башмаків;

-по амортизації на 178,9 тис.грн, за рахунок прдбання батерейок до радіостанцій та башмаків.

У порівнянні з 2007 роком експлуатаційні витрати в 2008 році збільшились на 5135,6 тис.грн (28.98%),у тому числі по елементах витрат:

- по заробітній платі на 3344,1 тис.грн, за рахунок підвищення заробітної плати в 2008 році;

- по нарахуванням на 1279,4 тис.грн або 30.85%;

- -по електроенергії на 209.4 тис.грн,що склало 30.06%,за рахунок підвищення ціни за 1 кВт на 15,72 коп.;

- -по амортизації на 16 тис.грн, або 3,94%,за рахунок підвищення ціни за 1 башмак на 40 грн;

Таблиця 2.8 - Аналіз статей витрат ДС Микитівка за 2007-2009 рр

Показники	Роки	Відхилення
	2006	2007	2008	2009	Абсолютне	Відносне
					2007/06	2008/07	2009/08	2009/06	2007/06	2008/07	2009/08	2009/06
Експлуатаційні витрати у т.ч. фонд оплати праці нарахування матеріали паливо електроенергія амортизація інші	12459,2 7453,9 2848,9 192,8 252,8 452,6 227,0 1031,2	17723,4 10867,3 4146,9 246,3 224,1 696,7 405,6 1136,2	22859,0 14211,4 5426,3 207,7 156,4 906,1 421,6 1529,5	22924,1 14192,9 5421,1 269,2 197,7 920,0 418,9 1504,3	5264,2 3413,4 1298,0 53,5 -28,7 244,1 178,6 105,0	5135,6 3344,1 1279,4 -38,6 -67,7 209,4 16,0 393,3	65,1 -18,5 -5,2 61,5 41,3 13,9 -2,7 -25,2	5200,7 3325,6 1274,2 22,9 -26,4 223,3 13,3 368,1	142,25 145,79 145,56 127,75 88,65 153,93 178,68 110,18	128,98 130,77 130,85 84,33 69,79 130,06 103,94 134,62	100,28 99,87 99,9 129,61 126,41 101,53 99,36 98,35	129,34 130,6 130,73 109,3 88,22 132,05 103,28 132,4
Витрати від підсобно-допоміжної діяльності у т.ч по вантажній службі по пасажирському господарству	635,1 103,6 531,5	266,8 114,5 152,3	167,8 167,8 -	23,1 23,1 -	-368,3 10,9 -379,2	-99,0 53,3 -	-144,7 -144,7 -	-612,0 -91,4 -	42,01 110,52 28,65	62,89 146,55-	13,77 13,77-	8,66 20,17-
Витрати від операційної діяльності	477,7	1115,8	525,1	544,3	638,1	-590,7	19,2	67,4	233,58	47,06	103,66	117,23
Адміністративні витрати	-	1427,7	1758,5	1061,2	-	330,8	-697,3	-	-	123,17	60,35	-
Усього витрат	13572,0	20260,7	25191,9	24478,2	6688,7	4931,2	-713,7	10906,2	149,28	124,34	97,17	160,82

- по іншим на 393,3 тис.грн, за рахунок виплат матеріальної допомоги разового характеру більше на 299 тис.грн та створення резерву на виплату винагороди за підсумками роботи за рік на 127,3 тис.грн.

У порівнянні з 2008 роком в 2009 році експлуатаційні витрати збільшились на 65,1 тис.грн, у тому числі по елементах:

- по заробітній платі економія склала 18,5 тис.грн;

- -по нарахуванням - 5,2 тис.грн

- -по матеріалам витрати збільшились на 61,5 тис.грн або 29,61 % за рахунок придбання нормативної літератури для працівників вантажних цехів та інструкцій по сигналізації;

- -перевитрата палива склала 41,3 тис.грн або 26,41% за рахунок росту ціни на вугілля;

- -перевитрата електроенергії склала 13,9 тис.грн (1,53%) за рахунок підвищення ціни за 1 кВт на 0,1159 грн;

- -амортизаційні витрати зменшились на 2,7 тис.грн або 99,36 %;

- -економія інших витрат склала 25,2 тис.грн

Витрати від підсобно-допоміжної діяльності за 3 роки значно зменшились - з 635,1 тис.грн в 2006 році до 23,1 тис.грн в 2009. Економія в 243,7 тис.грн відбулась у зв'язку з упорядкуванням штату з підсобно-допоміжної діяльності;

Адміністративні витрати у 2009 році значно зменшились - у порівнянні з 2008 роком на 697,3 тис.грн, у порівнянні з відповідним періодом 2007 року на 366,5 тис.грн .

Операційні витрати в в 2007 році зросли на 638,1 тис.грн. В 2009 році витрати збільшились порівняно з 2008 на 19,2 тис.грн або %, проте порівняно з 2007 роком економія склала 571,5 тис.грн, тобто витрати зменшились майже вдвічі. В більшій мірі це стало можливим завдяки зменшенню відрахувань до профкому на 392,5 тис.грн.

Розглянемо наглядно динаміку витрат ДС Микитівка за 2006-2009 рр.



Рисунок 2.16 - Динаміка витрат ДС Микитівка за 2006-2009 рр.

Розглянемо динаміку експлуатаційних витрат ДС Микитівка в 2006-2009 рр. по статтях

Рисунок 2.17 - Динаміка експлуатаційних витрат в 2006-2009 рр.

Розглянемо структуру витрат у 2006-2009 році у таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 - Структура витрат ДС Микитівка у 2006-2009 рр.

Показники	Роки	У % до підсумку
	2006	2007	2008	2009	2006	2007	2008	2009
Експлуатаційні витрати у т.ч. фонд оплати праці нарахування матеріали паливо електроенергія амортизація інші	12459,2 7453,9 2848,9 192,8 252,8 452,6 227,0 1031,2	17723,4 10867,3 4146,9 246,3 224,1 696,7 405,6 1136,2	22859,0 14211,4 5426,3 207,7 156,4 906,1 421,6 1529,5	22924,1 14192,9 5421,1 269,2 197,7 920,0 418,9 1504,3	91,8 - - - - - - -	80,48 - - - - - - -	90,74 - - - - - - -	93,65 - - - - - - -
Витрати від підсобно-допоміжної діяльності у т.ч по вантажній службі по пасажирському господарству	635,1 103,6 531,5	266,8 114,5 152,3	167,8 167,8 -	23,1 23,1 -	4,68 - -	1,32 - -	0,67 - -	0,09 - -
Витрати від операційної діяльності	477,7	1115,8	525,1	544,3	3,52	5,51	2,08	2,22
Адміністративні витрати	-	1427,7	1758,5	1061,2	-	7,05	6,98	4,34
Усього витрат	13572,0	20260,7	25191,9	24478,2	100	100	100	100

Бачимо, що найбільшу питому вагу мають експлуатаційні витрати - 91,8%, витрати від підсобно-допоміжної діяльності мають 4,68%, витрати від операційної діяльності - 3,52%.

В 2007 році найбільшу питому вагу в структурі витрат мають експлуатаційні витрати - 80,48%, витрати від підсобно-допоміжної діяльності мають 1,32%, витрати від операційної діяльності - 5,51%, адміністративні витрати мають в структурі 7,05%

В 2008 році доля експлуатаційних витрат в структурі витрат зросла до 90,74%, витрати від підсобно-допоміжної діяльності складають 0,67%, витрати від операційної діяльності - 2,08% і адміністративні витрати - 6,98%.

Видно,що найбільшу питому вагу в структурі витрат в 2009 році займають експлуатаційні витрати - 93,65%, адміністративні витрати - 4,34%, далі витрати від операційної діяльності - 2,22%, найменшу питому вагу в структурі витрат мають витрати від підсобно-допоміжної діяльності - 0,09%.

Розглянемо структуру витрат у 2006 році.

Рисунок 2.6 - Структура витрат ДС в 2006 році

Розглянемо структуру витрат у 2007 році

Рисунок 2.7 - Структура витрат ДС в 2007 році

Розглянемо структуру витрат у 2008 році :



Рисунок 2.8 - Структура витрат ДС у 2008 році

Розглянемо структуру витрат у 2009 році

Рисунок 2.9 Структура витрат ДС Микитівка в 2009 р

В результаті виконаних розрахунків можна зробити висновки, що витрати підприємства мають тенденцію до збільшення.

За 4 роки експлуатаційні витрати зросли майже вдвічі, витрати від операційної діяльності зросли на 67,4 тис.грн, адміністративні витрати лише в 2009 році почали знижуватися.

Це говорить про те, що підприємству необхідно скорочувати витрати для збільшення прибутковості. В структурі витрат найбільшу питому вагу займають експлуатаційні витрати.

3. Шляхи підвищення прибутковості підприємства

Прибуток є найважливішим показником, який дає узагальнену характеристику всій виробничо-фінансової діяльності підприємства В отриманому прибутку відображається виконання таких важливих якісних показників, як підвищення продутивносгі праці, зниження собівартості та підвищення якості продукції, використання виробничих фондів. Крім того, прибуток є основним джерелом розширення основних і обігових фондів, діючим чинником, який стимулює (за допомогою створення та використання фондів економічного стимулювання) досягнення більш високих показників виробництва, джерелом доходів держбюджету [47, с. 58]

Аналіз прибутку проводиться методом порівняння фактичних даних за звітний період з фактичними даними за попередній період. В процесі аналізу необхідно надати оцінку темпам зростання прибутку в цілому і по кожній його частині; розрахувати чинники, шо впливають на зміну прибутку і визначити рівень їх впливу; виявити резерви збільшення прибутку; надати оцінку рівню рентабельності.

3.1 Аналіз формування прибутку дільничої станції Микитівка

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім виробнича категорія, шо характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

Поява прибутку безпосередньо пов'язана з появою категорії «витрати виробництва». Прибуток - це та частина додаткової вартості продукту, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва.

Відособлення частини вартості продукції у вигляді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції [48, с. 184].

Додатковий продукт - це вартість, створювана виробниками понад вартість необхідного продукту. Додатковий продукт властивий усім суспільно-економічним формаціям і є однією з важливих умов їхнього успішного розвитку.

Прибуток - це частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми.

Таким чином, прибуток є об'єктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту.

Водночас прибуток - це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин [49, с. 116].

На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений порядок вігзначення фінансових результатів діяльності; обчислення собівартості ііродукції (робіт, послуг); загальногосподарських витрат; вігзначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності.

Отже на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства: установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

Прибуток - це показник, що формується на мікрорівні. Прибуток народного господарства - це результат діяльності окремих підприємств, галузей економіки, розвитку окремих сфер, структурних зрушень в економіці, змін у порядку обліку фінансових результатів.

Отримання прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) залежить від здійснення основної діяльності суб'єктів господарювання. Прибуток є складовою частиною виручки від реалізації. Однак на відміну від виручки, надходження якої на поточний рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (квартал, рік) на підставі даних бухгалтерського обліку.

Реально формування прибутку на підприємстві відбувається в міру реалізації продукції. Згідно із законодавчими актами України момент реалізації визначається за датою відвантаження продукції (товарів), а для робіт (послуг) за датою фактичного виконання (надання) таких, або за датою зарахування коштів покупця на банківський рахунок постачальника.

Однак незалежно від визначення моменту реалізації в законодавчих актах реальне формування на підприємстві прибутку від реалізації продукції має місце тільки за умови, коли така відбувається насправді, тобто коли кошти від покупця надходять на банківський рахунок постачальника.

Управління формуванням прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) передбачає розрахунок його планового обсягу. Планування, прогнозування суми прибутку суб'єктів господарювання необхідне для складання поточних і перспективних фінансових планів.

Визначення суми прибутку має певні особливості залежно від сфери діяльності суб'єкта господарювання: виробничої сфери, торгівлі, сфери послуг ; [51, с. 208].

Для аналізу і оцінки рівня і динаміки показників прибутку будуються аналітичні таблиці, в яких використовуються дані фінансової звітності підприємства із форми № 2 «Звіт про фінансові результати».

Загальний фінансовий результат звітного періоду відображається у звітності в розгорнутому вигляді і представляє собою алгебраїчну суму прибутку (збитку) Від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності і надзвичайних подій.

Аналіз кожного елементу прибутку має велике значення для адміністрації підприємства, його власників, акціонерів і кредиторів. Для керівництва такий аналіз дозволяє визначити перспективи розвитку підприємства, так як прибуток є одним з джерел фінансування капітальних вкладень і поповнення оборотних засобів. Для засновників і акціонерів він є джерелом отримання доходів на вкладений ними у підприємство капітал. Кредиторам подібний аналіз дає змогу погашення кредитів, що надаються підприємству, позик, включаючи й сплату відповідних процентів.

При проведенні фінансового аналізу оцінюється якість інформації, кількість доходів, тобто вплив способів і методів обліку на формування прибутку і інших фінансових результатів. Аналіз може проводитися як за абсолютними так і за відносними показниками. Особливе значення для оцінки фінансових результатів діяльності підприємства має розрахунок відносних показників і факторний аналіз прибутку [52, с. 44 - 48].

Для аналізу формування прибутку, який основується на формі №2, представимо в таблиці 3.1 «Звіт про фінансові результати», доповнений кількома розрахунковими графами.

На основі даних таблиці можна зробити висновки, що діяльність підприємства є збитковою на протязі всіх 4-х років.

В 2006 році підприємство отримало дохід в розмірі 13665,9 тис.грн. Після сплати податку на прибуток в розмірі 129,9 тис.грн чистий дохід склав 13535,9 тис.грн. Собівартість реалізованої продукції була досить високою, через це валовий прибуток склав лише 1524,8 тис.грн. Через те, що станція не отримувала інших операційних доходів, а адміністративні витрати та інші операційні витрати склали 1083,2 та 477,7 тис.грн відповідно, від операційної діяльності станція отримала збиток в розмірі 36,1 тис.грн.

Таблиця 3.1 - Динаміка прибутку підприємства

Показники	2006	2007	2008	2009	2007/2006	2008/2007	2009/2008
1	2	3	4	5	6	7	8
доход (виручка )від реалізації продукції (робіт, послуг)	13665,9	18453,3	23435,2	23254,1	4787,4	4981,9	-181,1
податок на додану вартість	129,9	29,0	1,5	2,0	-100,9	-27,5	0,5
чистий дохід (виручка від реалізації продукції (робіт, послуг)	13535,9	18424,3	23433,7	23252,1	4888,4	5009,4	-181,6
собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг)	12011,1	16562,5	21268,3	21886,0	4551,4	4705,8	617,7
валовий прибуток (збиток)	1524,8	1861,8	2165,4	1366,1	337,0	303,6	-799,3
прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг)	441,6	434,1	406,9	304,9	-7,5	-27,2	-102,0
інші операційні доходи	0,0	2,0	0,5	0,0	2,0	-1,5	-0,5
адміністративні витрати	1083,2	1427,7	1758,5	1061,2	344,5	330,8	-697,3
витрати на збут	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
інші операційні витрати	477,7	1115,8	525,1	544,3	638,1	-590,7	19,2
прибуток (збиток) від операційної діяльності	-36,1	-679,7	-117,7	-239,4	-643,6	562,0	-121,7
інші доходи	2,2	2,8	2,8	2,9	0,6	0,0	0,1
інші витрати	0,7	47,1	0,0	0,0	46,4	-47,1	0,0
прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування	-34,6	-724,0	-114,9	-236,5	-689,4	609,1	-121,6
податок на прибуток від звичайної діяльності	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
прибуток (збиток) від звичайної діяльності	-34,6	-724,0	-114,9	-236,5	-689,4	609,1	-121,6
чистий прибуток (збиток)	-34,6	-724,0	-114,9	-236,5	-689,4	609,1	-121,6

Інші доходи перевищили інші витрати, проте від звичайної діяльності підприємство все одно отримало збиток в розмірі 34,6 тис.грн. Надзвичайних доходів та витрат станція не мала, тому чистий прибуток теж склав -34,6 тис.грн.

В 2007 році підприємство отримало 18424,3 тис.грн чистого доходу, проте через досить високу собівартість, яка на 4551,4 тис.грн була вищою, ніж в 2006 році, валовий прибуток склав лише 1861,8 тис.грн. З урахуванням адміністративних витрат та витрат на збут, прибуток від реалізації продукції склав 434,1 тис.грн, що на 7,5 тис.грн менше, ніж в 2006 році. Але в зв'язку з ростом інших операційних витрат на 638,1 тис.грн, які значно перевищили інші операційні доходи, підприємство отримало збиток від операційної діяльності в розмірі 679,7 тис.грн. Інші витрати також перевищують доходи, тому збиток від звичайної діяльності збільшився ще на 689,4 тис.грн і склав 724,0 тис.грн

В 2008 році чистий дохід зріс до 23433,7 тис.грн, проте собівартість також збільшується до 21268,3 тис.грн, тому зростання валового прибутку було незначним - 303,6 тис.грн. Прибуток від реалізації продукції склав 406,9 тис.грн. Інші операційні витрати зменшились, тому прибуток від операційної діяльності зріс на 562,0 тис.грн. Інші доходи перевищили інші витрати, через це прибуток від звичайної діяльності зріс на 609,1 тис.грн, хоча діяльність підприємства все одно залишилась збитковою на рівні 114,9 тис.грн.

В 2009 році відбулось зниження чистого доходу на 181,6 тис.грн та зростання собівартості на 617,7 тис.грн, через це валовий прибуток зменшився на 799,3 тис.грн. Прибуток від реалізації продукції також знизився на 102,0 тис.грн і склав 304,9 тис.грн. Інші операційні витрати знов зросли, через це прибуток від операційної діяльності зменшився ще на 121,7 тис.грн і склав -239,4 тис.грн. Попри те, що підприємство не мало інших витрат, прибуток від звичайної діяльності скоротився ще на 121,6 тис.грн. Таким чином, станція і в 2009 році отримала збиток в розмірі 236,5 тис.грн.

Показники прибутковості характеризують здатність фірми отримувати прибуток на вкладений капітал. Вони є індикаторами фінансового стану та ефективності управління фірмою. До основних показників належать:

- коефіцієнт валового прибутку. Він показує рівень прибутковості на кожну гривню обсягу продажу фірми, тобто характеризує потенційну дохідність фірми. Цей показник визначає ступінь, на який підприємство може збільшити прибуток шляхом зниження накладних витрат.

(3.1)

де ВП - валовий прибуток,

П - обсяги продажу.

Зміна коефіцієнта валового прибутку може бути результатом таких причин:

- збільшення або зменшення обсягу продажів;

- збільшення або зменшення собівартості реалізованої продукції (наприклад, в результаті збільшення торгових знижок, інфляції, економії матеріалів та інше);

- підвищення або зниження цін збуту (наприклад, в результаті інфляції, конкуренції, підвищення чи зниження знижок та інше);

- зміна класифікації витрат (незіставлюваність).

- коефіцієнт операційного прибутку. Він дає змогу точніше відобразити прибутковість виробничої діяльності фірми, оскільки на нього не впливають особливості чинної системи оподаткування. Розраховується за формулою:

(3.2)

де ОП - операційний прибуток,

П - обсяги продажу.

Коефіцієнт є приблизною мірою рівня операційного левереджу (використання боргів для фінансування інвестицій), якого може досягти підприємство. Він визначає, який операційний прибуток припадає на грошову одиницю чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Високі операційні прибутки можуть вказувати на ефективний контроль за собівартістю продукції або на те, що виручка зростає швидше, ніж операційні витрати. Аналізу підлягають причини, наслідком яких є зростання чи падіння величини коефіцієнта, щоб визначити, наскільки ефективно працює підприємство й чи швидше від витрат зростають ціни на продукцію.

- коефіцієнт чистого прибутку. Він є основним показником рентабельності, оскільки характеризує реальну прибутковість діяльності фірми. Розраховується за формулою:

(3.3)

де ЧП - чистий прибуток,

П - обсяги продажу.

Цей коефіцієнт показує величину чистого прибутку, одержаного підприємством на грошову одиницю чистої виручки від реалізації продукції. Він належить до показників прибутковості, які зумовлюються всією діяльністю підприємства. Як правило, підприємства, де менеджмент на високому рівні, мають вищі прибутки, оскільки вони краще розпоряджаються своїми ресурсами. Коефіцієнт буде підвищуватись, коли підприємство зменшуватиме свої витрати за будь-якого обсягу товарообігу.

Розрахуємо показники прибутковості для станції за 4 роки.

Коефіцієнт валового прибутку:

Квп 06 = 1524,8 / 13535,9 = 0,1126;

Квп 07 = 1861,8 / 18424,3 = 0,1011;

Квп 08 = 2165,4 / 23433,7 = 0,0924;

Квп 09 = 1366,1 / 23253,1 = 0,0588.

Коефіцієнт операційного прибутку:

Коп 06 = -36,1 / 13535,9 = -0,0027;

Коп 07 = -679,7 / 18424,3 = -0,0369;

Коп 08 = -117,7 / 23433,7 = -0,0050;

Коп 09 = -239,4 / 23253,1 = -0,0103.

Коефіцієнт чистого прибутку:

Кчп 06 = -34,6 / 13535,9 = -0,0026;

Кчп 07 = -724,0 / 18424,3 = 0,0393;

Кчп 08 = -114,9 / 23433,7 = -0,0049;

Кчп 09 = -236,5 / 23253,1 = -0,0102.

Для зручності занесемо дані в таблицю 3.2

Таблиця 3.2 - Аналіз ефективності використання прибутку (коефіцієнти валового, операційного, чистого прибутку)

Показники	2006	2007	2008	2009	Відхилення
					2007/2006	2008/2007	2009/2008
чистий доход (виручка ) від реалізації продукції ( робіт, послуг)	13535,9	18424,3	23433,7	23252,1	4888,4	5009,4	-181,6
валовий прибуток	1524,8	1861,8	2165,4	1366,1	337,0	303,6	-799,3
коефіцієнт валового прибутку	0,1126	0,1011	0,0924	0,0588	-0,012	-0,009	-0,034
операційний прибуток	-36,1	-679,7	-117,7	-239,4	-643,6	562,0	-121,7
коефіцієнт операційного прибутку	-0,0027	-0,0369	-0,0050	-0,0103	-0,034	0,032	-0,005
чистий прибуток	-34,6	-724,0	-114,9	-236,5	-689,4	609,1	-121,6
коефіцієнт чистогоприбутку	-0,0026	-0,0393	-0,0049	-0,0102	-0,037	0,034	-0,005

На основі даних таблиці робимо висновки, що чистий дохід підприємства з кожним роком збільшується. В 2006 році він становив 13535,9 тис.грн, в 2009 році вже 23253,1 тис.грн. Валовий прибуток має тенденцію до зростання в 2006-2008 роках, з 1524,8 тис.грн в 2006 році до 2165,4 тис.грн в 2008 році, проте в 2009 році валовий прибуток зменшився на 799,3 тис.грн. Збиток від операційної діяльності в 2007 році збільшився на 643,6 тис.грн, в 2008 році зріс на 562,0 тис.грн, але в 2009 році знов зменшився на 121,7 тис.грн. Чистий прибуток станції в 2007 році становив -724,0 тис.грн, в 2008 році зріс на 609,1 тис.грн, в 2009 зменшився на 121,6 тис.грн.

Таким чином, як бачимо із розрахунків коефіцієнт валового прибутку в 2007 році зменшився на 0,012. Це означає, що рівень прибутковості на кожну гривню зменшується, тобто знижується доходність підприємства, проте розглядаючи коефіцієнт валового прибутку поруч з коефіцієнтом чистого прибутку, бачимо, що в 2007 році коефіцієнт валового прибутку істотно не змінився, а коефіцієнт чистого прибутку знижується, тому можна зробити висновок, що причина цього полягає у витратах, які зросли на підприємстві або у ставках податків, які зросли. В 2008 та 2009 роках коефіцієнт валового прибутку продовжує знижуватись на 0,009 та 0,034 відповідно. Це може бути викликане або необгрунтованим зниженням цін, або недостатнім використанням віддачі від виробництва продукції.

Коефіцієнт операційного прибутку в 2007 році зменшився на 0,034, проте в 2008 році виріс на 0,032. Це говорить про те, що росте прибутковість виробничої діяльності підприємства. В 2009 році відбулось незначне зменшення коефіцієнта.

Коефіцієнт чистого прибутку на протязі 2006-2007 років зменшується на 0,037, в 2008 році зріс на 0,034, проте в масштабах підприємства це не є позитивним результатом.

Розглянемо динаміку показників прибутковості на діаграмі 3.1

прибуток рентабельність підприємство



Рисунок 3.1 - Динаміка показників прибутковості станції в 2006-2009 рр.

Після розрахунків, проведених в розділі 3.1, можна зробити висновки, що станція в 2006-2009 роках отримувала лише збитки від своєї діяльності. На це вплинуло багато чинників, серед яких найвагомішими були зростання адміністративних витрат, інших операційних витрат, інших витрат. Доходи від реалізації продукції були досить високими, проте висока собівартість та збільшення витрат призвели до того, що лише від реалізації продукції підприємство отримувало прибуток, від операційної, звичайної діяльності станція в 2006-2009 роках отримувала лише збитки. Як наслідок, чистй прибуток на підприємстві зафіксований зі знаком «мінус».

Коефіцієнти прибутковості знижуються, що є негативним моментом в роботі станції. Коефіцієнти операційного та чистого прибутку взагалі мають від'ємне значення.

3.2 Факторний аналіз прибутку станції Микитівка

Одним з напрямків аналізу результатів фінансової діяльності є факторний аналіз прибутку, який дає можливість більш детально розглянути вплив кожного фактору на формування прибутку підприємства.

Для факторного аналізу прибутку можна застосувати матричні моделі представлення інформації про головні показники виробничо-господарської діяльності підприємства, які дозволяють оперативно оцінити досягнуті загальні результати і розкривають перед менеджерами широкі можливості поглибленого факторного аналізу цих показників. Основою такого аналізу служать мультиплікативні моделі, у яких результативний показник представляється у вигляді суми факторів, що його визначають.

Для аналізу факторів, що вплинули на зміну прибутку станції використаємо мультиплікативну модель, що має наступний вигляд:

П = R р. x K ОА x K лікв x ПЗ, (3.4)

де П - прибуток від реалізації;

R р. - рентабельність реалізації;

K ОА - коефіцієнт оборотності оборотних активів;

K лікв - коефіцієнт ліквідності;

ПЗ - поточні зобов'язання.

Формула рентабельності реалізації має наступний вигляд:

де Пр -прибуток від реалізації продукції;

ВР - виручка від реалізації.

Коефіцієнт оборотності оборотних активів:

де ВР - виручка від реалізації;

ОА - оборотні активи.

Коефіцієнт ліквідності розраховується наступним чином:

де ОА - оборотні активи;

ПЗ - поточні зобов'язання.

Загальна зміна результативного показника буде визначатися сумою змін за рахунок факторів, що входять у його мультиплікативну модель. Вплив кожного фактора на зміну результативного показника оцінюється методом ланцюгових підстановок.

Розглянемо вплив кожного з факторів, який може бути розрахований за формулами:

R р. = (R р.? - R р.) x K ОА ? x K лікв ? x ПЗ ? (3.8)

K ОА = R р. x (K ОА ? - K ОА ) x K лікв ? x ПЗ ? (3.9)

K лікв = R р. x K ОА x (K лікв ? - K лікв ) x ПЗ ? (3.10)

ПЗ = R р. x K ОА x K лікв x (ПЗ ? - ПЗ ) (3.11)

Загальні зміни показника

П = R р. + K ОА + K лікв + ПЗ (3.12)

Занесемо вихідні дані в таблицю 3.3.

За даними таблиці бачимо, що прибуток від реалізації продукції має тенденцію до зменшення. В 2007 році він знизився на 7,5 тис.грн, в 2008 році на27,2 тис.грн, в 2009 році ще на 102,0 тис.грн.

Таблиця 3.3 Динаміка вихідних даних для факторного аналізу прибутку

Показник	2006	2007	2008	2009	Відхилення
					2007/2006	2008/2007	2009/2008
прибуток від реалізації продукції	441,6	434,1	406,9	304,9	-7,5	-27,2	-102,0
оборотні активи	208,0	90,1	385,4	1118,5	-117,9	295,3	733,1
поточні зобовязання	562,5	1173,6	1425,8	2058,6	611,1	252,2	632,8
виручка від реалізації	13535,9	18424,3	23433,7	23252,1	4888,4	5009,4	-181,6

Оборотні активи в 2007 році знизились на 117,9 тис.грн, в 2008 році зросли на 295,3 тис.грн, в 2009 році збільшились ще на 733,1 тис.грн. Поточні зобов'язання станції на протязі всіх трьох років зростають - в 2007 році на 611,1 тис.грн, в 2008 році ще на 252,2 тис.грн і в 2009 році на 632,8 тис.грн. Виручка від реалізації на протязі 2006-2008 років зростає, в 2009 році відбулося зниження на 181,6 тис.грн.

Для більшої зручності аналізу впливу факторів на прибуток підприємства скористаємось допоміжною таблицею 3.4.

Таблиця 3.4 Вихідні дані для факторного аналізу прибутку підприємства

Показник	2008 рік	2009 рік	Абсолют-на зміна, тис.грн	Тр, %
прибуток від реалізації	406,9	304,9	-102,0	74,93
поточні зобов'язання	1425,8	2058,6	632,8	144,38
оборотні активи	385,4	1118,5	733,1	290,21
коефіцієнт ліквідності	0,2703	0,5433	0,2730	201,00
рентабельність реалізації	0,0174	0,0131	-0,0043	75,29
коефіцієнт оборотності оборотних активів	60,804	20,789	- 40,015	34,19

На основі даних таблиці можна зробити висновок, що негативний вплив на діяльність підприємства мають зниження коефіцієнту рентабельності реалізації на 0,0043, або 24,71% та коефіцієнту оборотності оборотних активів на 40,015, або 65,81%.

Коефіцієнт ліквідності зріс на 0,273, або 101,0%, поточні зобов'язання значно зросли на 632,8 тис.грн, або 44,38%. Загальне зниження прибутку від реалізації склало 102,0, або 25,07%. На це вплинули наступні фактори:

R р. = (0,0131 - 0,0174) x 20,789 x 0,5433 x 2058,6 = - 99,98 тис.грн;

K ОА = 0,0174 x (20,789-60,804) x 0,5433 x 2058,6 = - 778,72 тис.грн;

K лікв = 0,0174 x 60,804 x (0,5433 - 0,2703) x 2058,6 = 594,59 тис.грн;

ПЗ = 0,0174 x 60,804 x 0,2703 x (2058,6 - 1425,8) = 181,96 тис.грн;

П = -99,98 - 778,72 + 594,59 + 181,96 = -102,15 тис.грн.

Узагальнимо в таблиці 3.5 вплив усіх факторів на прибуток від реалізації.

Таблиця 3.5 - Вплив факторів на прибуток підприємства

Показник	Вплив фактору, тис.грн
поточні зобов'язання	181,96
коефіцієнт оборотності оборотних активів	-778,72
коефіцієнт ліквідності	594,59
рентабельність реалізації	-99,98
загальний вплив	-102,0

Таким чином, зниження прибутку від реалізації продукції на 102,0 тис.грн сталося під впливом 4-х факторів. Найбільший вплив спричинило зменшення коефіцієнту оборотності оборотних активів, через що прибуток від реалізації знизився на 778,72 тис.грн. За рахунок зниження рентабельності реалізації на 0,0043 прибуток від реалізації зменшився на 99,98 тис.грн, за рахунок збільшення коефіцієнту ліквідності на 0,273 прибуток зріс на 594,59 тис.грн, за рахунок зростання поточних зобов'язань зміна прибутку від реалізації склала 181,96 тис.грн.

Розглянемо вплив кожного з факторів на діаграмі (рисунок 3.2):



Рисунок 3.2 - Вплив факторів на зміну прибутку підприємства

Підсумовуючи результати розрахунків розділу 3.2, можна сказати, що підприємство в 2009 році отримало прибутку від реалізації на 102,0 тис.грн менше ніж в 2008 році. Проаналізувавши вплив 4-х факторів на зміну прибутку, бачимо, що найбільший вплив мала зміна рентабельності реалізації та коефіцієнту ліквідності. Рентабельність реалізації знижується, через це прибуток від реалізації також зменшується. Коефіцієнт оборотності оборотних активів, який показує скільки гривень реалізації припадає на кожну гривню, вкладену в активи підприємства, значно зменшився, через це прибуток також знижується, тобто підприємству слід більш ефективно використовувати оборотні активи. Коефіцієнт ліквідності зріс, його вплив на зростання прибутку був значним, тож потрібно прагнути до подальшого зростання ліквідності активів. Поточні зобов'язання станції в звітньому році зростають, проте вплив на прибуток від реалізації був позитивним - прибуток збільшився на 181,96 тис.грн. Для ефективності діяльності підприємства потрібно провести аналіз рентабельності.

3.3 Моделі аналізу рентабельності підприємства

Рентабельність - показник, що характеризує економічну ефективність, яка в свою чергу порівнює одержаний ефект з витратами або ресурсами, які були використані для досягнення цього ефекту. Існує безліч коефіцієнтів рентабельності, використання кожного з яких залежить від характеру оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства. При аналізі коефіцієнтів ретабельності найбільш широке розповсюдження отримала факторна модель фірми « Du Pont» [53, с.33 ]. Призначення моделі - визначити фактори, що впливають на ефективність роботи підприємства і оцінити цей вплив.

В нашому випадку, щоб проаналізувати рентабельність активів підприємства, на прикладі ДС - Микитівка, до уваги буде представлено три коефіцієнта, які істотно впливають на якість управління прибутком підприємства:

? коефіцієнт оборотності оборотних активів;

? коефіцієнт структури пасиву;

? коефіцієнт ліквідності.

Коефіцієнт ліквідності:

(3.13)

де ОА - оборотні активи;

ПЗ - поточні зобов'язання.

Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, яка сума поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують за величиною поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як таке, що успішно функціонує.

Коефіцієнт структури пасиву:

(3.14)

де П - пасив балансу.

Даний коефіцієнт показує яку частину займають поточні зобов'язання в структурі пасиву балансу.

Коефіцієнт оборотності оборотних активів (коефіцєнт трансформації):

(3.15)

де ПР - прибуток від реалізації.

Даний коефіцієнт показує наскільки швидко засоби, вкладені в активи, обертаються в процесі господарської діяльності.

Всі три фактора впливають на модель управління прибутком підприємства.

Розглянемо в таблиці 3.6 динаміку вихідних даних для розрахунку рентабельності активів станції.

Таблиця 3.6 - Динаміка вихідних даних для розрахунку рентабельності активів

Показник	2006	2007	2008	2009	Відхилення
					2007/2006	2008/2007	2009/2008
прибуток від реалізації продукції	441,6	434,1	406,9	304,9	-7,5	-27,2	-102,0
оборотні активи	208,0	90,1	385,4	1118,5	-117,9	295,3	733,1
поточні зобовязання	562,5	1173,6	1425,8	2058,6	611,1	252,2	632,8
валюта балансу	1074,2	1069,6	1356,1	1953,5	-4,6	286,5	597,4

За даними таблиці можна зробити висновок, що валюта балансу станції в 2007 році зменшилась на 4,6 тис.грн, проте в 2008-2009 рр. зростає на 286,5 та 597,4 тис.грн відповідно. Оборотні активи в 2007 році знизились на 117,9 тис.грн, в 2008 році зросли на 295,3 тис.грн, в 2009 році збільшились ще на 733,1 тис.грн. Поточні зобов'язання станції на протязі всіх трьох років зростають - в 2007 році на 611,1 тис.грн, в 2008 році ще на 252,2 тис.грн і в 2009 році на 632,8 тис.грн. Прибуток від реалізації продукції знизився за 4 роки з 441,6 тис.грн в 2006 році до 304,9 тис.грн в 2009 році.

Розрахуємо рентабельність активів за наступною формулою:

Ra = К ОА x K лікв x K СП, (3.16)

де Ra - рентабельність активів;

К ОА - коефіцієнт оборотності активів (коефіцєнт трансформації);

K лікв - коефіцієнт ліквідності;

K СП - коефіцієнт структури пасиву.

Розглянемо в таблиці 3.7 динаміку вихідних даних для факторного аналізу рентабельності активів.

За даними таблиці 3.7 можна стверджувати, що коефіцієнт ліквідності зріс на 0,273, або 101,0%, коефіцієнт оборотності активів зменшився на 0,7832 або 74,18%, коефіцієнт структури пасиву в звітньому році також зріс з 1,0514 до 1,0538, що склало 0,23%, рентабельність активів зменшилась на 0,144, або 57,99%.

Таблиця 3.7 - Вихідні дані для аналізу рентабельності активів

Показник	2008 рік	2009 рік	Абсолют-на зміна	Тр, %
коефіцієнт оборотності оборотних активів	1,0558	0,2726	-0,7832	25,82
коефіцієнт ліквідності	0,2703	0,5433	0,2730	201,00
коефіцієнт структури пасиву	1,0514	1,0538	0,0024	100,23
рентабельність активів	0,30005	0,15607	-0,1440	52,01

Проведемо факторний аналіз побудованої моделі кількома різними методами, а саме: методом ланцюгових підстановок, індексним методом, інтегральним та логарифмічним.

Метод ланцюгових підстановок:

Ra = Ra KОА + Ra К лікв + Ra КСП, (3.17)

де Ra - зміна рентабельності активів під впливом різних факторів;

Ra KОА - вплив коефіцієнту оборотності оборотних активів на рентабельність активів;

Ra К лікв - вплив коефіцієнту ліквідності на рентабельність активів;

Ra КСП - вплив коефіцієнту структури пасиву на рентабельність активів.

Ra = К ОА x K лікв x K СП

Ra = 1,0558 x 0,2703 x 1,0514 = 0,30005

Ra = К ОА ? x K лікв x K СП

Ra = 0,2726 x 0,2703 x 1,0514 = 0,0775

Ra " = К ОА ? x K лікв ? x K СП

Ra " = 0,2726 x 0,5433 x 1,0514 = 0,1557

Ra ? = К ОА ? x K лікв ? x K СП ?

Ra ? = 0,2726 x 0,5433 x 1,0538 = 0,15607

Ra KОА = Ra - Ra = 0,0775 - 0,30005 = -0,2226

Ra К лікв = Ra " - Ra = 0,1557 - 0,0775 = 0,0782

Ra КСП = Ra ? - Ra " = 0,15607 - 0,1557 = 0,00037

Ra = Ra KОА + Ra К лікв + Ra КСП

Ra = -0,2226 + 0,0782 + 0,00037 = -0,1440

Узагальнимо вплив всіх факторів в таблиці 3.8

Таблиця 3.8 - Вплив факторів на рентабельність активів станції

Показник	Вплив фактору
коефіцієнт оборотності оборотних активів	-0,2226
коефіцієнт ліквідності	0,0782
коефіцієнт структури пасиву	0,00037
загальний вплив	-0,1440

На основі даних таблиці можна зробити висновок про позитивний вплив коефіцієнта лі квідності та коефіцієнта структури пасиву на рентабельність активів. Під впливом коефіцієнту ліквідності рентабельність зросла на 0,0782, або 7,82%, завдяки впливу коефіцієнта структури пасивів рентабельність збільшилась на 0,00037, або 0,037%. Через негативний вплив коефіцієнта оборотності активів, який був найбільш вагомим, рентабельність активів зменшилась на 0,2226. Таким чином, загальний вплив склав - 0,1440.

Проведемо факторний аналіз рентабельності активів індексним методом:

I Ra = I К ОА x I K лікв x I K СП, (3.18)

де I Ra - індекс рентабельності активів;

I К ОА - індекс коефіцієнту оборотності оборотних активів;

I K лікв - індекс коефіцієнту ліквідності;

I K СП - індекс коефіцієнту структури пасивів.

К ОА ? x K лікв ? x K СП ?

I Ra =

К ОА x K лікв x K СП

К ОА ? x K лікв x K СП

I К ОА =

К ОА x K лікв x K СП

К ОА ? x K лікв ? x K СП

I K лікв =

К ОА ? x K лікв x K СП

К ОА ? x K лікв ? x K СП ?

I K СП =

К ОА ? x K лікв ? x K СП

У 2009 році порівняно з 2008 роком рентабельність активів зменшилась на 57,98%.

За рахунок зменшення коефіцієнту оборотності оборотних активів рентабельність активів в 2009 році знизилась на 74,17%, що в абсолютному вираженні склало -0,2225, або 22,25%.

За рахунок збільшення коефіцієнта ліквідності майже вдвічі рентабельність активів зросла на 2,009, або 200,9%, що в абсолютному вираженні склало 0,0782, або 7,82%.

В 2009 році за рахунок збільшення коефіцієнту структури пасивів рентабельність активів зросла на 1,0026, або 0,26%, в абсолютному вираженні це склало 0,0004, або 0,04%

I Ra = I К ОА x I K лікв x I K СП

I Ra = 0,2583 x 2,009 x 1,0026 = 0,5202 або 52,02%

Ra = -0,2225 + 0,0782 + 0,0004 = -0,1439

Узагальнимо вплив факторів в таблиці 3.9

Таблиця 3.9 - Вплив факторів на рентабельність активів станції

Показник	Вплив фактору
коефіцієнт оборотності оборотних активів	-0,2225
коефіцієнт ліквідності	0,0782
коефіцієнт структури пасиву	0,0004
загальний вплив	-0,1439

Під впливом коефіцієнту ліквідності та коефіцієнту структури пасивів рентабельність активів зросла на 0,0782 та 0,0004 відповідно.

Проте їх вплив був не таким значним, через це загальна зміна рентабельності активів склала -0,1439.

Проведемо аналіз рентабельності інтегральним методом:

Ra = К ОА x K лікв x K СП

Спочатку виявимо зміну рентабельності активів під впливом коефіцієнту оборотності оборотних активів:

Ra KОА = К ОА x K лікв x K СП ? + K лікв ? x K СП ) x 1/2 + 1/3 x К ОА x K лікв x K СП;

Ra KОА = 1/2 x -0,7832) x 0,2703 x 1,0538 + 0,5433 x 1,0514) + 1/3 x -0,7832) x 0,273 x 0,0024 = -0,2226.

Розрахуємо вплив коефіцієнту ліквідності на рентабельність активів:

Ra К лікв = 1/2 x K лікв x К ОА x K СП ? + К ОА ? x K СП ) + 1/3 x К ОА x K лікв x K СП;

Ra К лікв = 1/2 x 0,273 x 1,0558 x 1,0538 + 0,2726 x 1,0514) + 1/3 x -0,7832) x 0,273 x 0,0024 = 0,0791.

Виявимо зміну рентабельності активів під впливом коефіцієнту структури пасивів:

Ra К СП = 1/2 x K СП x К ОА x K лікв ? + К ОА ? x K лікв ) + 1/3 x К ОА x K лікв x K СП;

Ra К СП = 1/2 x 0,0024 x 1,0558 x 0,5433 + 0,2726 x 0,2703) + 1/3 x -0,7832) x 0,273 x 0,0024 = 0,00041.

Узагальнимо вплив факторів в таблиці 3.10.

Таблиця 3.10 - Вплив факторів на рентабельність активів станції

Показник	Вплив фактору
коефіцієнт оборотності оборотних активів	-0,2226
коефіцієнт ліквідності	0,0791
коефіцієнт структури пасиву	0,00041
загальний вплив	-0,14309

За даними таблиці можна зробити висновок, що найбільший вплив на рентабельність активів спричинив коефіцієнт оборотності оборотних активів,

під впливом цього коефіцієнта рентабельність активів зменшилась на 0,2226, за рахунок зміни коефіцієнту ліквідності рентабельність активів зросла на 0,0791, через зміну коефіцієнту структури пасиву рентабельність зросла на 0,00041. Загальний вплив становить -0,14309.

Завершимо факторний аналіз логарифмічним методом.

Ra = К ОА x K лікв x K СП

D Ra KОА = Ra x k KОА

lg К ОА ? - lg К ОА lg0.2726 - lg1.0558 -0.588

k KОА = = = =

lg Ra ? - lg Ra lg0.15607 - lg0.30005 -1.33

= 0.442

D Ra KОА = - 0.144 x 0.442 = - 0.2277

D Ra Kлікв = Ra x k Kлікв

lg K лікв ? - lg K лікв lg0.5433 - lg0.2703 0.833

k Kлікв = = = =

lg Ra ? - lg Ra lg0.15607 - lg0.30005 -1.33

= 0.626

Ra Kлікв = - 0.144 x - 0.626 = 0.0801

Ra КСП = Ra x k КСП

lg K СП ? - lg K СП lg1.0538 - lg1.0514 0.001

k КСП = =

lg Ra ? - lg Ra lg0.15607 - lg0.30005 -1.33

= - 0.000078

Ra КСП = -0.144 x - 0.000078 = 0.00048

Узагальнимо вплив факторів в таблиці 3.11

Таблиця 3.11 - Вплив факторів на рентабельність активів станції.

Показник	Вплив фактору
коефіцієнт оборотності оборотних активів	-0,2277
коефіцієнт ліквідності	0,0801
коефіцієнт структури пасиву	0,00048
загальний вплив	-0,147

На основі даних таблиці можна зробити висновок про позитивний вплив коефіцієнта ліквідності та коефіцієнта структури пасиву на рентабельність активів. Під впливом коефіцієнту ліквідності рентабельність зросла на 0,0801, або 8,01%, завдяки впливу коефіцієнта структури пасивів рентабельність збільшилась на 0,00048, або 0,048%. Проте через негативний вплив коефіцієнта оборотності активів, який був найбільш вагомим, рентабельність активів зменшилась на 0,2277.

Таким чином, загальний вплив склав - 0,1470.

Узагальнимо результати факторного аналізу рентабельності активів в таблиці 3.12.

Таблиця 3.12 - Вплив факторів на рентабельність активів

методи	вплив
	К ОА	К лікв	К СП	разом
ланцюгових підстановок	-0.2225	0.0782	0.00037	-0.1440
індексний	-0.2225	0.0782	0.0004	-0.1439
інтегральний	-0.2226	0.0791	0.00041	-0.14309
логарифмічний	-0.2277	0.0801	0.00048	-0.147

З таблиці видно, що факторний аналіз, проведений різними методами дає однакові результати. Незначна різниця пояснюється округленням результатів розрахунків.

Зміна коефіцієнту оборотності оборотних активів мала негативне значення для рентабельності активів, за рахунок зміни коефіціентів ліквідності та структури пасивів рентабельність активів зросла на 0,0782 та 0,0004 відповідно. Загальна зміна склала -0,144. Розглянемо вплив факторів на зміну рентабельності активів на рисунку 3.3.

Рисунок 3.3 - Вплив факторів на зміну рентабельності активів

Після розрахунків, проведених в розділі 3.3 доцільно зробити наступні висновки: рентабельність активів підприємства в 2009 році знизилась на 0,144. На це вплинули 3 фактори - коефіцієнт оборотності оборотних активів, коефіцієнт ліквідності та коефіцієнт структури пасивів. Найбільш вагомий вплив спричинило зменшення коефіцієнту оборотності оборотних активів. Тож, варто звернути увагу, що оборотні активи використовуються неефективно, уповільнюється обертання активів в процесі реалізації продукції, тому слід більш ефективно використовувати активи підприємства з метою підвищення рентабельності активів. Коефіцієнт ліквідності зростає, тобто росте сума оборотних активів, яка припадає на 1 гривню поточних зобов'язань. Це є позитивним моментом, завдяки якому зростає і рентабельність активів. Коефіцієнт структури пасивів теж зростає, завдяки цьому і рентабельність активів збільшується.

4. Автоматизація економічних розрахунків за допомогою Microsoft Excel

Для автоматизації розрахунків на підприємстві використовується програма Microsoft Excel, яка відноситься до класу програм, що називаються електронними таблицями.

Електроннні таблиці використовуються в роботі спеціалістів різного профілю економістами, фінансистами, бухгалтерами, статистиками, аналітиками та ін.). електронна таблиця є ідеальним середовищем для виконання розрахунків різної складності без зайвих витрат на програмування, забезпечують збереження великих масивів інформації типа реляційних баз даних -- більше ніж 60 тисяч записів на кожному листі робочої книги. В Microsoft Excel включений розвинутий математичний апарат, спеціальні інформаційні технології статистичного аналізу, доступні графічні засоби представлення та аналізу даних.

Інформаційні технології Microsoft Excel доступні користувачам різної кваліфікації - від користувачів до професіональних програмістів. Користувачі, як правило, обмежуються заповненням таблиць даними, завданням найпростіших розрахункових формул, командами меню. Просунуті користувачі створюють комплексні інформаційні технології, засновані на використанні всього арсеналу засобів Microsoft Excel, в першу чергу це - набір вбудованих функцій, стандартні надбудови, вмішують задачі моделювання і аналізу даних, використовують можливості Microsoft Excel з інтеграції даних і функцій обробки інших програмних засобів, та в першу чергу Microsoft Excel. Професійні програмісти за допомогою інструментальних засобів створюють закінчені додатки і спеціальні "надбудови" Microsoft Excel, які забезпечують високий рівень автоматизації обробки інформації.

Ехсеl - універсальна електронна таблиця для будь-якого типу даних.

Оскільки в цьому додатку існує багато вбудованих обчислювальних функцій, більшість користувачів ЕОМ звертаються до Ехсеl, коли необхідно створити таблицю для будь-яких розрахунків.

Microsoft Excel широко застосовується для автоматизації фінансово-аналітичних прогнозних розрахунків.

Такою же популярністю користуються ті можливості Ехсеl, що дозволяють будувати графіки. З їхньою допомогою, на підставі чисел уведених вами в робочі таблиці можна побудувати будь-які види графіків і діаграм.

По краях активної таблиці Ехсеl знаходиться рамка, у якій розташовані позначення рядків і стовпців. Стовпцям відповідають букви алфавіту, а рядкам - числа. Ці позначення необхідні тому, що таблиці можуть досягати величезних розмірів.

Клітки таблиці Ехсеl утворюються в результаті перетинання рядків і стовпців. Подібна структура побудови називається масивом.

Місце розташування всіх елементів масиву однозначно визначається позиціям відповідних рядків і стовпців. Це означає, що при відображенні на екран даних, Ехсеl просто зчитує вміст кліток. Програма постійно інформує про поточну позиції в активній таблиці двома різними способами.

Над використовуваною таблицею, на початку рядка формул, приводяться координати поточної клітки, наприклад Б5. Це означає, що поточна клітка знаходиться на перетинанні стовпця В і рядка 5 так називана система адресації кліток А1). У самій таблиці поточна клітка виділяється курсором.

У кожній робочій таблиці міститься 256 стовпців на екрані відображаються тільки перші 10) і 16384 рядків видні тільки 16 - 18). Якщо перемножити кількість стовпців на кількість рядків, то з'ясується, що в кожній таблиці можна використовувати 4194304 порожні клітки. Але, якщо і цього буде недостатньо, необхідно пам'ятати, що кожна робоча книга складається з 16 аркушів по 4194304 клітки, тобто в цілому максимальне число кліток в одному документі складає 46108864.

Табличний процесор Ехсеl розроблений для роботи під керівництвом операційних систем із графічним інтерфейсом Windows 2003. На дійсний час найбільш популярною є операційна система Windows 2003. У даній системі Ехсеl можна запустити п'ятьма різними способами.

Для запуску Excel виконуються такі дії :

1 Натиснути кнопку Пуск Windows, для того щоб відкрити головне меню;

2 В головному меню вибираємо пункт Програми, а потім у меню що з'явилось, вибираємо - пункт Microsoft Excel.

Другий спосіб запустити Excel - зробити подвійне клацання мишки на ярлику Excel на робочому столі.

Основну частину вікна див. рисунок 4.1 ) займає пуста таблиця.

Рисунок 4.1 - Вид екрана програми Microsoft Excel

Строки пронумеровані цілими числами от 1 до 16384, а стовбці позначені буквами латинського алфавіту A, B, …, Z…

- 1-а строчка вікна - строка заголовка вікна Windows зі стандартними кнопками.

- 2-а строчка вікна містить головне меню програми.

- 3-а и 4-а строки, як правило, - панелі інструментів “Форматирование” и “Стандартная”. Вони включаються чи вимикається командою Вид - Панель інструментів.

- 5-а строчка - строка формул.

- остання строчка вікна - називається строкою состояния. Зліва вона містить кнопки для переміщення по робочим листам та “корешки” робочих листів, які мають назви листів: Лист1, Лист2 та ін.

В даному випадку назва листа - це назви форм і вихідних таблиць розрахунків.

Перший рядок у вікні називається рядком заголовка., тому що в ній вказується ім'я запущеної програми. Якщо вікно робочої книги збільшено до максимального розміру, за ім'ям Microsoft Excel буде випливати назва файлу робочої книги: Microsoft - Воок 1.

За допомогою піктограми X, що знаходиться ліворуч від ім'я програми, можна одержати доступ до системного меню табличного процесора. Вибравши в меню команду Сlозе чи натиснувши комбінацію клавіш Аlt+F4) можна вийти з Ехсеl у робоче середовище операційної системи.

Праворуч, у рядку заголовка, розташовані кнопки зміни розміру вікна програми. Вони допомагають обрати оптимальний робочий розмір, а також активують чи деактивують програму. Там же розташована кнопка з піктограмою «х» - вихід з ЕхсеІ.

Другий рядок у вікні - це рядок меню. Воно містить пункти випадаючого меню, від File Файл) до Неlр ?), у яких можна вибрати необхідні для роботи з табличним процесором команди.

Ліворуч, у рядку меню знаходиться піктограма файлу Ехсеl. Якщо клацнути на ній, відкриється системне меню керування вікном робочої книги багато в чому аналогічне системному меню керування вікном програми Ехсеl), у якому містяться всі необхідні команди для зміни розміру і переіміщення вікна робочої книги що знаходиться усередині вікна програми Ехсеl). Вибравши в цьому меню команду Сlозе чи натиснувши клавіші Сtrl+W чи Сtrl+F4, можна закрити поточну робочу книгу не виходячи із самої програми.

Усі ті кнопки зміни розміру, що знаходяться праворуч рядка меню і ті, котрі розташовані в рядку заголовка, виконують однакові функції. Тільки перші призначені для роботи з вікном поточної робочої книги, а другі - для роботи з вікном програми. Якщо клацнути на кнопці мінімізації, вікно робочої книги згорнеться в рядок заголовка, розташований унизу вікна програми Ехсеl. Якщо ж клацнути на кнопці відновлення, у вікні програми, з'явиться вікно поточної робочої книги не повного розміру. Піктограма файлу табличного процесора, ім'я файлу і кнопки зміни розміру перемістяться на рядок заголовка цього вікна. Клацнувши на кнопці закриття із зображенням значка «х»), можна закрити файл поточної робочої книги.

Стандартна панель інструментів займає третій рядок у вікні програми. Кожна кнопка цієї панелі виконує визначену функцію. Наприклад, першим інструментом можна відкрити нову робочу книгу, другим відкрити існуючий файл книги, третім - зберегти поточну робочу книгу.

Під стандартною панеллю інструментів знаходиться панель інструментів форматування. її кнопки використовуються в основному для форматування кліток і їхнього вмісту. В Ехсеl існують і спеціальні панелі, які викликаються при необхідності.

За допомогою зазначених панелей інструментів і буде здійснена побудова таблиці, а також розрахунок показників.

За допомогою таблиць буде здійснюватися аналіз фінансового стану підприємства, визначення внутрішньовиробничих резервів, спрямованих на підвищення рентабельності виробничої діяльності підприємств, рентабельності реалізації продукції, фінансового оздоровлення підприємств, забезпечення стабільності їх розвитку.