Економічні засади удосконалення організації роботи ТОВ ТК "Термінал"

Рисунок 2.5 Динаміка продажу туристичних послуг 2009 2010 рр. за відвідуванням туристами країн

Звідси видно, що на відвідування курортів впливає загальним чином сума на туристичні послуги. Серед найдешевших можна відмітити Туреччина, Єгипет, Туніс.

Туніс являється найдешевшим курортом, та система обслуговування є не досить досконалою, в порівнянні з Туреччиною та Єгиптом. Тому на мою думку перше місце зайнято Туреччиною через відповідальність системи «Ціна-якість».

Єгипет є більш капіталоємним курортом за Туреччину, тому й популярність є дещо нижчою. Ще велику роль в даному виді послуг відіграє мода. Декілька років престижним вважалось відпочити в Єгипті та Туреччині, лише за останні роки , ці курорти відвідало значна частина туритів України.

Наступним модним курортом стала Греція. Вона дорожча за попередні , отримання візи в дану країну на початку 2009 р. було досить клопітким заняттям і відкривали її не кожному бажаючому. Відвідування цієї країни стало престижним. Також серед населення України, були та залишаються теплі країни з морськими просторами більш бажаними. Велику роль тут грає система «ол інклюзів». Турист оплачує лише путівку.

Значно популярнішими стали Тайлланд, Домінікана, Індонезія, Мальдіви, Сейшели що стали доступнішими за рахунок зниження ціни на авіа переліт, та дешеве проживання в країні, на протязі всього перебування в країні,зокрема харчування, та відпочинок. Також незначна частина туристів обирає гірськолижні курорти.

Рисунок 2.6 Динаміка підписаних туристичних договорів за період 2009 2010 рр

В 2010 р. кількість туристичних договорів , що підписані з туристами значно виросла. На це вплинуло зниження вартості на авіа перельоти, що знизило ціни на послуги. Перевага залишається за «теплими» курортами, про що свідчить значне пожвавлення туристів в період з весни по осінь. Пожвавлення на ринку туризму як і на ринку авіаційних перевезень пояснюється здешевленням путівок, та попиту туристів на туристичні послуги після світової кризи. Про що свідчать більш дорогі курорти.

2.2 Аналіз основних економічних показників діяльності підприємства

Результати роботи ТОВ ТК «Термінал» аналізують за показниками, що характеризують сторони його діяльності. Визначення стратегічних цілей відбувається методом порівняння результатів діяльності підприємства з підприємствами-конкурентами.

Планування як розробка завдань підприємства на перспективний і поточний періоди передбачає співставлення вигоди використання різних видів ресурсів або їх поєднання у певному періоді та можливості їх зміни в майбутньому. Діяльність підприємства можна проаналізувати за економічними показниками, об'єднаними у групи, кожна з яких характеризує економічний потенціал підприємства, економічну ефективність, конкурентоспроможність і фінансову стійкість.

Економічний потенціал туристичної компанії характеризують: активи фірми, обсяг продажів, прибуток чистий і валовий, основний і оборотний капітал, власний і позичковий капітал, виробничі потужності, науково-дослідні роботи та ін.

Ефективність діяльності компанії аналізують за такими показниками: прибуток, норма прибутку, рентабельність, а також показниками використання трудових ресурсів (продуктивність праці), основних виробничих фондів (фондовіддача, фондомісткість), матеріальних ресурсів (матеріаломісткість, матеріаловіддача) та ін.

Фінансова стійкість ТОВ ТК «Термінал» характеризується можливістю покривати за власні кошти вклади в основні фонди, оборотні кошти, нематеріальні активи, не допускаючи при цьому невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості та сплачуючи за своїми зобов'язаннями у визначені терміни. Фінансове становище аналізується за показниками платоспроможності, ліквідності, ефективності використання активів і власних коштів.

В умовах ринкової економіки зростає цінність вірогідної інформації про результати діяльності підприємства. Прийняття рішення на основі необ'єктивної інформації може призвести до банкрутства. Крім того, вибір партнера на ринку й ефективність співробітництва з ним також залежать від вивчення фінансового становища майбутнього партнера. Тому ТОВ ТК «Термінал» досліджує інформацію про конкурентів, та їх фінансове становище.

Таблиця 2.7. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства 2009 2010 р

Показники	Роки	Відхилення, роки (+,-)	Темп росту,%
	2008	2009	2010	2009/ 2008	2010/ 2009	2009/ 2008	2010/ 2009
Чистий дохід, тис. грн	347,9	672,5	1249,4	324,6	576,9	193	186
Середньоспискова чисельність по основній діяльності, осіб.	2	5	8	3	3	250	160
Фонд оплати праці по основній діяльності, тис. грн	5,64	38,44	85,6	32,8	47,16	682	223
Продуктивність праці на одного працівника , тис. грн./особи	313,75	69,58	156,17	244,17	85,59	22	224
Середня заробітна плата персоналу тис. грн../осіб	2,82	7,68	10,7	4,86	3,02	273	139
Середньорічна вартість основних фондів,тис. грн	16,8	19,4	22,7	2,6	3,3	115	117
Фондовіддача грн../грн.	20,7	34,66	55,04	13,96	20,38	167	159
Середньорічні залишки обігових коштів, тис. грн	398	805,6	618,4	407,6	187,2	202	077
Коефіцієнт оборотності обігових коштів	0,87	0,83	2,02	0,04	1,19	95	243
Середньорічна вартість активів, тис. грн	412,6	817,5	613,1	404,9	186,4	198	77

Як видно з табл. 2.7., з кожним роком чистий дохід підприємства зростає, що є позитивною тенденцією, при недосить великій різниці в витратній частині.

Збільшення чисельності робітників з кожним роком свідчить про, розвиток компанії. Нові робочі місця, це збільшення прибутку компанії, клієнтської бази, а отже й конкурентоспроможності на ринку туристичних послуг. Зі збільшенням чисельності працівників, логічним є збільшення фонду оплати праці.

Зниження продуктивності праці в 2009 р. при порівнянні з 2008 р., можна пояснити зниження купівельної спроможності населення в зв'язку з фінансовою кризою. Відповідно збільшення показника в 2010 р., є наслідком покращення рівня життя населення, що дало можливість відновити подорожі за кордон, та знову обрати літак засобом пересування на далекі відстані.

Таблиця 2.8 Аналіз стану основних фондів 2008 2010рр

Коефіцієнти	Роки	Відхилення (+,)
	2008	2009	2010	2009/2008	2010/2009
Зносу	0,13	0,40	0,57	+0,27	+0,17
Придатності	0,87	0,59	0,43	0,28	0,16

Коефіцієнти зносу та придатності є узагальнюючими показниками технічного стану основних фондів ТОВ ТК «Термінал». Коефіцієнт зносу розраховується як відношення зносу до первісної вартості:

Збільшення коефіцієнту зносу характеризує погіршення матеріально-технічної бази туристичної компанії. Компанія є досить молодою, тому основні фонди не оновлювалися, що призвело до збільшення показників по коефіцієнту зносу. Відповідно найвищим показник є в 2008 р., а найнижчим в 2010 р. Коефіцієнт зносу показує частку, яку підприємство списало на витрати виробництва в попередніх періодах.

Коефіцієнт придатності (відношення залишкової вартості до первісної):

Збільшення коефіцієнту зносу на кінець звітного періоду найчастіше свідчить про погіршення технічного стану основних фондів, що ми і спостерігаємо на кінець 2010 р. Як бачимо з кожним роком показник зносу збільшувався відносно попередніх показників. А коефіцієнт придатності навпаки зменшується, що також свідчить про негативну тенденцію. Коефіцієнт придатності є оберненим показником зносу, то із збільшенням коефіцієнту зносу зменшується коефіцієнт придатності, і навпаки. Коефіцієнт придатності показує, яка частина основних засобів придатна для експлуатації в господарській діяльності.

Таблиця 2.9. Аналіз ефективності використання основних виробничих фондів 2008 2010 рр

Показники	Роки	Відхилення, (+,)	Темп росту, %
	2008	2009	2010	2009/ 2008	2010/ 2009	2009/ 2008	2010/ 2009
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис грн	347,9	672,5	1249	324,6	576,9	193	186
Середньорічна вартість основних фондів, млн грн	8,4	9,95	21,05	1,55	11,10	118	212
Фондовіддача, грн./грн.	41,41	67,59	59,35	26,18	-8,24	163	88

Аналізуючи показники табл. 2.9 бачимо постійне зростання чистого прибутку підприємства від реалізації продукції, та збільшення середньорічної вартості основних фондів.

За показниками темпів росту бачимо, що в 2009 р. приріст чистого доходу порівняно з 2008 р. виріс на 93 %, а вже в 2010 р. порівняно з 2009 р. темп приросту зменшився і сягнув 86%. Таку ж саму динаміку спостерігаємо відносно Фондовіддачі приріст якої в 2009 р. сягнув 26,18грн/грн, а вже в 2010 р. знизився до позначки 59,35 грн/грн.

Зміна обсягу продукції під впливом зміни вартості фондів:

Зміна обсягу продукції під впливом зміни фондоввідачі:

Загальний вплив факторів:

Із загального обсягу приросту послуг зростання середньорічної вартості основних виробничих фондів забезпечило приріст послуг, а зростання фондовіддачі, збільшення обсягу послуг у звітному році у порівнянні з попереднім роком відбулося переважно за рахунок інтенсивних факторів.

Важливим чинником розвитку є стабільна забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами та їх раціональне використання.

Таблиця 2.10

Аналіз використання матеріальних ресурсів 2008 2010 рр.

Показники	Роки	Відхилення (+,)	Темп росту, %
	2008	2009	2010	2009/2008	2010/ 2009	2009/ 2008	2010/ 2009
Чистий дохід від реалізації продукції (робіт, послуг), ОП, тис. грн	347,9	672,5	1249,4	324,6	576,9	193	186
Матеріальні затрати, М3, тис. грн	3,3	5,2	27	1,9	21,8	157	519
Матеріаловіддача, грн/грн	105,42	129,32	46,27	23,9	-83,05	122	35
Матеріаломісткість, грн/грн	0,01	0,008	0,02	-0,002	0,012	80	250

Показник матеріаловіддачі показує скільки гривень доходу від реалізації продукції отримано за 1 грн використаних у виробництві матеріальних ресурсів. Зменшення матеріаломісткості свідчить про погіршення використання матеріалів, що негативно впливає на ефективність виробництва. Збільшення матеріаломісткості на одиницю продукції дозволяє говорити про збільшення затрат матеріалів, палива та електроенергії. Темп приросту 2009 р. порівняно з 2008 р. склав 80 %, а вже в 2010 р. цей показник значно погіршився і становив 250 %, що є негативною тенденцією.

Чистий дохід компанії суттєво збільшився з 347,9 тис. грн в 2008 р. до 1249,4 тис. грн в 2010 р., це пояснюється тим, що компанія збільшили обсяги продажу авіаційних перевезень, а також до основної діяльності додали продаж туристичних подорожей.

Вплив зміни кількості предметів праці, використаних у виробництві, та зміни матеріаловіддачі на обсяг виробництва продукції (робіт, послуг) визначаємо за допомогою інтегрального методу факторного аналізу.

Зміна обсягу продукції (послуг) під впливом зміни кількості предметів праці:

Зміна обсягу продукції (доходу) під впливом зміни матеріаловіддачі:

Загальний вплив факторів:

Із загального обсягу приросту послуг під впливом зміни кількості предметів праці забезпечило приріст продукції, а зростання матеріаловіддачі, збільшення обсягу послуг у звітному році у порівнянні з попереднім роком відбулося переважно за рахунок інтенсивних факторів.

Показники	Роки	Відхилення (+;-)	Темп росту, %
	2008	2009	2010	2009/2008 р.	2010/2009р.
	Сума, тис. грн	Питома вага в загальній сумі, %	Сума, тис. грн	Питома вага в загальній сумі, %	Сума, тис. грн	Питома вага в загальній сумі, %	Сума, тис.грн	Питома вага в загальній сумі, %	Сума, тис.грн	Питома вага в загальній сумі, %	2009/ 2008р.	2010/ 2009р.
Матеріальні витрати	3,2	0,78	5,2	0,47	27	1,32	2	0,32	21,8	0,85	63	519
Амотризація основних фондів	2,2	0,54	5,7	0,51	5	0,24	3,5	0,03	0,7	0,27	290	88
Витрати на оплату праці	14,4	3,52	42,6	3,81	84,9	4,14	28,2	0,29	42,3	0,33	296	199
Відрахування на соціальні заходи	5,3	1,3	15,7	1,41	31,3	1,53	10,4	0,11	15,6	0,12	296	199
Інші операційні витрати	384	93,86	1047,7	93,8	1900,8	92,77	663,7	0,06	853,1	1,04	273	181
Всього операційних витрат	409,1	100	1116,7	100	2049	100	707,8	-	932,1	-	273	183

Таблиця 2.11. Аналіз операційних витрат за 2008 2010 рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основна частка у витратах припадає на інші операційні витрати, які в 2008 р. склали 384 тис. грн, що склало 93,86 % від всіх витрат на підприємстві. В 2009 р. їх сума сягнула 1047,7 тис. грн та зайняли 93,80 % від загальної суми витрат, в 2010 р. вони знову збільшились до позначки 1900,80 тис. грн, зайнявши все теж лідируюче положення серед витрат, але трішки зменшило свою значимість опустившись до позначки 92,77 % від загальної суми. Зрозумілим чином спостерігаємо збільшення витрат на оплату праці та перерахунки в фонди, так як кількість працюючих збільшувалась пропорційно витратам таблиці, в 2008 р. 2 особи, 2009 р. 5 осіб, відповідно 2010 р. 8 осіб.

Таблиця 2.12. Аналіз рівня операційних витрат 2008 2010 рр.

Назва показника	Роки	Відхилення (+,)	Темпи росту, %
	2008	2009	2010	2009/ 2008р	2010/ 2009р	2009/ 2008р	2010/ 2009р
Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн	347,9	672,5	1249,4	324,6	576,9	193	185
Операційні витрати, тис. грн	409,2	1165	2085,6	755,8	920,6	285	179
Витрати на 1 грн доходу , коп	1,176	1,73	1,67	0,554	0,06	147	90

Бачимо що, витрати на 1 гривню доходу в 2009 р. зростають порівнюючи з 2008 р., в темпах приросту виражається в 1,47 %, а вже порівнюючи приріс 2010 р., бачимо зниження на 0,57 %. Але позитивним вважаю те, що приріст все таки відбувається. При зростанні рівня операційних витрат, бачимо зростання прибутку, та зменшення витрат на одиницю продукції.

2.3 Аналіз фінансового стану підприємства

Характеризують ступінь незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Фінансова стійкість залежить від оптимального співвідношення власних та позикових джерел коштів, ступеня залучення довгострокових кредитів, раціональності вкладення фінансових ресурсів в активи підприємства.

Коефіцієнт автономії показує питому вагу джерел власних коштів у всіх джерелах підприємства. Якщо джерела власних коштів складають половину або більше всіх наявних джерел, то стан підприємства незалежний від зовнішніх джерел фінансування.

Як бачимо з показників, то на 2010 р. ситуація в компанії значно покращилася, й майже дійшли до норми, порівнюючи з попередніми роками. Власні кошти підприємства склали 48 %, майже половину від загального обсягу. Але становище підприємства не можливо назвати стійким, так як залучених коштів у підприємства більше ніж власних.

Коефіцієнт фінансової стійкості:

Як і коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансової стійкості покращив свої показники, особливо в 2010р . порівняно з 2009 р. Це пов'язано зі збільшенням обсягів продажу, що збільшило прибуток.

Коефіцієнт маневреності характеризує гнучкість, маневреність використання власних коштів, характеризує питому вагу власного оборотного капіталу у загальному обсязі власного капіталу

Коефіцієнт заборгованості підприємства характеризує співвідношення позикових коштів до власних. Як бачимо, запозичених коштів підприємства значно більше як своїх, це є негативним показником. Зменшення різниці є позитивною тенденцією.

Питома вага залучених коштів не повинна перевищувати 0,5, що було майже досягнуто в 2010 р. Частка активів фінансується за рахунок позичених коштів.



Коефіцієнт інвестування основних засобів вважається доцільним, коли поза оборотні активи, тобто основні засоби та інші необоротні активи фінансуються за рахунок власних джерел коштів на 50 % і на 50 % за рахунок довгострокових кредитів. ТОВ ТК «Термінал» має значно менші від норми показники, що негативно.

Таблиця 2.13. Аналіз фінансової стійкості та незалежності за 2008 2010 рр

Коефцієнти	Роки	Нормативне значення	Відповідність нормативу
	2008	2009	2010		2009р	2010р
1. Автономності	0,1	0,12	0,12	>0,5	менше	менше
2. Фінансової стійкості	0,10	0,12	0,12	>0,7	менше	менше
3. Маневреності	0,66	0,88	0,96	0,40,6	більше	більше
4. Заборгованості	8,57	7,01	1,07	0,51	більше	більше
5. Питомої ваги залучених коштів	0,89	0,87	0,51	<0,5	більше	більше
6. Інвестування	0,34	0,12	0,03	12	менше	менше

Аналізуючи показники таблиць бачимо, що підприємство є повністю залежним від позикових коштів, фінансово не стійким, позикові кошти значно перевищують власні, що видно за питомою вагою залучених джерел коштів.

Тобто на випадок якщо всі кредитори одномоментно потребують свої кошти фірма мусить назвати себе банкротом.

Підприємство вважається платоспроможним, якщо його активи більші, ніж його зовнішні зобов'язання, тобто вони в змозі погасити свою заборгованість на дану дату.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує миттєву спроможність погасити короткострокову заборгованість.

Коефіцієнт поточної ліквідності (або проміжний коефіцієнт покриття) - характеризує ймовірність погашення короткострокових зобов'язань за рахунок залучення менш ліквідних активів, тих, для перетворення яких у гроші треба більше часу.

Коефіцієнт покриття - найбільш загальний показник ліквідності, характеризує співвідношення між усіма поточними активами та короткостроковими зобов'язаннями. Характеризує кратність покриття короткострокової заборгованості оборотними активами, свідчить про захищеність кредиторів від непогашення зобов'язань, показує, чи достатньо оборотних активів для розрахунків по короткострокових зобов'язаннях.

Уточнений коефіцієнт покриття (коефіцієнт критичної ліквідності)

Коефіцієнт покриття заборгованості за рахунок дебіторів

Співвідношення між дебіторською та кредиторською заборгованістю виражає сальдо розрахункового балансу. З точки зору фінансової стійкості та платоспроможності краще, щоб наявність активного сальдо розрахункового балансу (тобто дебіторська заборгованість перевищувала кредиторську), оскільки це свідчить про наявність деякого надлишку платіжних засобів. Коефіцієнт дебіторської заборгованості зменшився в 2010 р. в порівнянні з 2008 р. Коефіцієнт покриття навпаки збільшився з 1,08 в 2008 р. до 1,89 в 2010 р., збільшення якого,є позитивною тенденцією.

Таблиця 2.14. Аналіз платоспроможності та ліквідності підприємства за 2008 2010 рр

Коефіцієнти	Роки	Нормативне значення	Відповідність нормативу
	2008	2009	2010		2009 р.	2010 р.
1. Абсолютної ліквідності	0,45	0,53	1,49	0,20,35	більше	більше
2. Загальної ліквідності	1,64	1,10	1,88	>1	Відповідає нормі	Відповідає нормі
3. Покриття	1,08	1,12	1,89	22,25	менше	менше
4. Критичної ліквідності	1,08	1,12	1,89	12	Відповідає нормі	Відповідає нормі
5. Кредиторської заборгованості	0,612	0,59	0,43	1	Відповідає нормі	Відповідає нормі

Ліквідність підприємства - це його спроможність швидко реалізувати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань, тобто це співвідношення величини його високоліквідних активів (кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

Підприємство вважається платоспроможним, якщо його активи більші, ніж його зовнішні зобов'язання, тобто вони в змозі погасити свою заборгованість на дану дату.

Проаналізувавши табл.2.14, можна сказати що більшість показників в 2009 - 2010 рр. є не ліквідними, підприємство не зможе миттєво погасити короткострокову заборгованість.

Співвідношення між усіма поточними активами та короткостроковими зобов'язаннями є меншим за норму, що свідчить про не захищеність кредиторів від непогашення зобов'язань. Це стало наслідком утримання коштів, що були сплачені постачальникам, на рахунку ВАТ КБ «Надра» під час кризи 2008 року. В підприємства утворилася заборгованість на суму 450 тис. грн.

Більшість показників відповідають нормативу. Підприємство в змозі погасити короткострокову заборгованість, для цього вистачає грошових коштів та короткострокових паперів, інших високоліквідних активів. Коефіцієнт покриття означає, що підприємство не забезпечено повністю оборотними активами, тобто кредитори не можуть почуватися захищеними від непогашення заборгованості.

РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ПРАКТИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ ДЛЯ ТОВ ТК «ТЕРМІНАЛ»

3.1 Теоретичні аспекти розробки нового міжнародного туру для ТОВ ТК «Термінал»

На сучасному етапі розвитку у сфері туризму діють різноманітні типи підприємств, що здійснюють туристичну діяльність.

Ключовими суб'єктами туристичної діяльності, які взаємодіють у процесі розробки та реалізації турпродукту, надання й споживання туристичних послуг ,були визначені в Законі України «Про туризм».

Згідно з цим законом:Туристичні оператори (далі туроператори) юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх.

Туристичні агенти (далі турагенти) юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на тур агентську діяльність.

До 2010 р. Туристична компанія була тур агентом, а в 2011 р. отримала ліцензію туроператора, що дало нові можливості для отримання прибутку.

ТОВ «ТК Термінал» з початку туристичної діяльності, отримало турагенську ліцензію (серії АВ № 428887 від 06.02.2009 р.), що було зумовлено меншим капіталовкладенням (банківська гарантія на суму 2 000 євро - для турагентів та 20 000 євро - для туроператорів), та неготовністю компанії для початку туроператорської діяльності.

Звісно для компанії яка лише починає туристичну діяльність турагенська практика на мою думку є необхідною. По-перше можна визначити найбільш популярні курорти та готелі, які якнайкраще відповідають співвідношення «ціна-якість». По-друге, це можливість для визначення напрямків майбутньої тур операторської діяльності.

Рисунок 3.1 Попит на туристичні послуги 2009 2010 рр

Проаналізувавши попит на туристичні послуги, можна зробити висновок, що основний прибуток, компанії приносять найдешевші і найпопулярніші курорти. До них належить Єгипет, Туреччина, Греція.

Тому в дипломній роботи пропонується розпочати туроператорську діяльність саме з підписанням договорів з готелями цих країн. Але на початку 2011р. відбулися політичні зміни в найбільш популярних туристичних країнах.

Початок 2011 р. співпав з початком стрімких і радикальних змін в ряді арабських держав: у Тунісі повалений правлячий режим, в Єгипті вже зараз в результаті масових заворушень у відставку пішов уряд, в Ємені, Йорданії, Алжирі та Мавританії проходять масові демонстрації, які також чреваті серйозними наслідками.

Оцінки політичних експертів, що аналізують цю ситуацію, сходяться в двох моментах: по-перше, події в Тунісі та Єгипті цілком можуть викликати «ланцюгову реакцію» в усьому арабському макрорегіоні, і по-друге, абсолютно необов'язково, що умовно «демократичні» сили, ініціювали крах у цих двох країнах, виявляться переможцями у результаті і прийдуть до влади. Політологи вважають цілком імовірним прихід до влади фундаменталістів та радикальних ісламістів.

У Сирії відбулися зіткнення між силами безпеки і учасниками акції протесту. Урядові війська були змушені втрутитися для припинення насильства і актів саботажу. Проте, очевидці події говорять, що сутички відбулися між поліцією і демонстрантами, які вимагали припинення корупції і розпуску сил безпеки.

14 лютого в столиці Ірану Тегерані пройшли багатотисячні акції протесту на знак солідарності з подіями в Тунісі і Єгипті, де тривалі демонстрації привели до зміни влади. Іранська поліція жорстко присікла виступи, внаслідок чого загинули двоє мітингуючих.

Раніше, в Іраку пройшов так званий національний «День гніву» жителі країни протестували проти корупції в уряді, високого рівня безробіття і низького рівня життя. Демонстрація переросла в запеклі сутички з представниками правопорядку, в результаті яких, за різними даними, загинули від 10 до 50 осіб, багато хто отримав поранення. Ситуація посилилася тим, що на сторону протестуючих у ряді міст перейшли не тільки поліцейські, але і військові.

Жителі Тунісу незадоволені тим, що поки не помітно жодних поліпшень в житті після революції, що відбулася в січні. І хоча представники властей пообіцяли, що загальні вибори можуть відбутися в середині липня, а консультації зі всіма політичними силами завершаться «не пізнішим березня», опозиція вивела на вулиці близько 100 тис. осіб.

У Йемені поліція неодноразово застосовувала вогнепальну зброю при розгоні багатотисячних антиурядових демонстрацій.

У Бахрейні відбулися багатотисячні демонстрації шиїтів. Суннітська правляча верхівка знову пішла назустріч мітингуючим, заарештувавши трьох міністрів Бахрейну, їх звинуватили в тому, що вони «спровокували кризу».

З 25 січня в Єгипті впродовж більше двох тижнів продовжувалися масові антиурядові виступи. Під тиском протестуючих, Президент країни Х. Мубарак, що перебував при владі з 1981 р., склав з себе повноваження глави держави. Вища рада збройних сил Єгипту планує залишатися при владі протягом 6 місяців, або до терміну проведення нових президентських і парламентських виборів [26].

Виходячи з подій в Арабських країнах, пропонуємо тимчасово відволікти увагу від даних країн, та приділити увагу більш спокійним країнам.

Так як, туризм має моду, тому слід відвести увагу модним напрямкам туризму. Фахівці «Lonely Planet» склали новий туристичний довідник найбільш цікавих місць на 2011 р.. До рейтингу «Best in Travel» увійшли десять провідних регіонів, які вже полюбилися мандрівникам, а також ті, які ще недостатньо розвідані.

Очолила рейтинг хорватська Істрія, Маркізькі острови у французькій Полінезії і Каппадокія в Туреччині. У десятку кращих також увійшли Шетландські острови, Нью-Йорк (США), Танжер (Іспанія) і Тель-Авів (Ізраїль) стали кращими містами для туристів у наступному році. Серед країн лідирують Албанія, Бразилія, Кабо-Верде, Панами і Болгарія.

Для розробки туру, оберемо саме Болгарію, тому що вона відкрилась наприкінці 2009 р., як досить гідний зимовий курорт, оновивши спускові доріжки, побудувавши нові готелі, та від реставрувавши старі. Болгарія є також привабливим літнім курортом, що є досить прийнятним в ціновій категорії.

За нормами ВТО туроператором вважається туристичне підприємство, яке самостійно комплектує туристичний продукт у складі як мінімум трьох послуг: розміщення, транспортування туристів і надання їм ще якоїсь послуги, не пов'язаної з першими двома (екскурсійне обслуговування, прокат автомобіля тощо).

Пропонуємо туристичній компанії ТОВ ТК «Термінал» розпочати діяльність в міжнародному туризмі з орієнтацією на експорт турпослуг (іноземний туризм) чи їх імпорт (зарубіжний туризм) так і на внутрішньому ринку країни.

За рівнем спеціалізації вважаємо за потрібне вести туроператорську діяльність на масовому ринку. Так як практика показує, що попит більший саме на цьому ринку туроператорів, а звідси й отримання більшого прибутку. Але можливі індивідуальні випадки з організації спеціалізованих турів. Так як майже кожен готель має свої зали для проведення бізнес конференцій та ділових угод. Та все-таки головну увагу пропонуємо приділити масовому ринку.

Найчастіше відпочинок українців має сезонний характер. Найбільша кількість туристів, спостерігається в теплі місяці року, починаючи з кінця квітня й до золотої осені. За терміном подорожування віддамо свою перевагу турам вихідного дня, та середньостроковим турам строком продовження від семи до чотирнадцяти днів.

Ці висновки зроблено на основі дворічної турагенської діяльності. Результати якої дали можливість визначити напрямки подальшої туроператорської діяльності. Також хочеться відмітити обмежені можливості ТОВ ТК «Термінал» в матеріальному плані. Так як на даному етапі обороти туристичної компанії є незначними, тому потрібно вкладати кошти в виграшні тури.

Тури повинні бути варіативними, включати можливості вибору елементів програми, засобів розміщення та транспортування з урахуванням індивідуальних побажань туриста, до того ж такий підхід збільшує конкурентоздатність продукції.

Розробка туру включає такі етапи: вибір пунктів маршруту, ієрархізація, вибір пунктів початку та закінчення маршруту, після чого провадиться розробка схеми маршруту та його оптимізація.

Етапи І. Вибір пунктів маршруту. Критерієм відбору є атрактивність об'єктів показу для задоволення мети подорожі, можливість забезпечити різноманітність програми перебування в даному населеному пункті, його транспортна доступність та забезпеченість послугами гостинності.

Етап ІІ. Ієрархізація пунктів маршруту провадиться за вказаними вище критеріями, при цьому основна увага повинна бути звернута на клас гостинності та транспортну доступність обраних пунктів маршруту. Метою даного етапу є виділення диференціація пунктів маршруту відповідно до мети подорожі з виділенням пунктів дислокації з тривалим програмним забезпеченням та екскурсійних пунктів.

Етапи ІІІ. Вибір початкового та кінцевого пунктів маршруту здійснюється за показником транспортної доступності, тобто зв'язності з місцем постійного проживання потенційних туристів (зоною дії туроператора), взаємозамінності видів транспорту, типу транспортних засобів.

Етап IV. Розробка схеми маршруту. Схема маршруту залежить від обраної форми. Маршрут це напрямок переміщення туриста.

Етап V. Оптимізація маршруту полягає у встановлені ряду об'єктивних та суб'єктивних обмежень. Об'єктивні обмеження виходять з умов сегментації ринку, а суб'єктивні визначаються можливостями туроператора. Обмеження визначаються перш за все цільовим споживчим сегментом (вік, життєвий цикл сім'ї, стиль та рівень життя тощо). Часові обмеження стосуються сезонності та терміну подорожі. Економічні обмеження виходять з умов функціонування ринку (кон'юнктура ринку, стан конкурентного середовища, цінова політика тощо).

Основним обмеженням на початковому етапі розробки туру є обмеження в часі та засобах по забезпеченню комфортності подорожування. Саме часові обмеження визначають вибір транспортних засобів та їх тип під час проходження маршруту. Вибір транспортного засобу слід розглядати як введення певних обмежень в організаційні параметри туру (кількість туристів в групі і відповідно вибір форми туру впливають на його організацію та вартість).

Види транспорту та типи транспортних засобів дуже різняться за своїми характеристиками. При виборі засобів пересування керуються відстанню, а при вборі типу транспортного засобу його комфортністю (швидкість, місткість, зручності). В пасажирських перевезеннях на далекі відстані домінує повітряний транспорт. За останні 15 років частка туристів в міжнародних повітряних пасажироперевезеннях зросла більш ніж удвічі (з 30 до 70 %). В перевезеннях на короткі відстані найбільшою популярністю користується автомобільний транспорт, що стимулюється як зростаючою автомобілізацією населення, так і технологічними змінами в автомобілебудуваннія в бік збільшення швидкості та комфортності та зменшення енергомісткості. Так, обсяг автобусних пасажироперевезень за останні 20 років збільшився майже вдвічі. У внутрішньоконтинентальних перевезеннях пасажирів автомобільний транспорт переважив залізничний.

За умов розробки туру, комбінований маршрут терміном 8 діб забезпечується повітряним транспортом для доставки туристів до місця подорожі і назад та комфортабельним автобусом туристичного класу для забезпечення внутрішніх перевезень [12].

Етап VII. Програмне забезпечення туру є його якісною ознакою. Програма є щоденним розпорядком, призначеним для реалізації мети подорожі.

Відповідно до мети програми поділяються за тематикою на програми, що забезпечують відпочинок, лікування, ознайомлення з історією, культурою, природою краю, задоволення професійно чи конфесійно орієнтованих інтересів тощо. В програмах відбивається сезон подорожування (зрозуміло, що навіть складені за одним і тим самим маршрутом, літні, зимові та міжсезонні програми в місцях цілорічного використання будуть відмінні в деталях).

Програма повинна бути варіативною: включати екскурсійні програми вільного вибору та інші форми вільної організації дозвілля.

Етап VIII. Організаційно-технічні заходи з забезпечення туру є наступним етапом в розробці туру після визначення схеми маршруту та програми перебування.

Організаційно-технічні міроприємства є етапом визначення класу обслуговування. Вони включають добір засобів розміщення, умов екскурсійного обслуговування та організації дозвілля. Цей етап найбільш варіативний саме за класом обслуговування. Клас обслуговування визначається рівнем послуг, що надаються системою гостинності (послуги розміщення, харчування та додаткові послуги готелів в залежності від їх класу).

Розрахунок вартості туру є складною багатофакторною процедурою.

На ціноутворення впливає характер попиту, розвиненість ринку туристичних послуг, місце туристичної фірми на ньому та оцінка конкурентного середовища, обрана маркетингова стратегія тощо. Ціна туру відтворює економічний бік діяльності суб'єкта господарювання і відбиває його комерційну політику на ринку туристичних послуг. Ціна туру коливається в межах від собівартості до продажної ринкової ціни. Ці коливання відбивають попит на даний тур продукт. Коливання попиту мають часовий (літній, зимовий періоди, міжсезоння), видовий (на окремі види туризму) та територіальний (на певні регіони) зрізи. Диференціація цін на тур продукт є результатом диференціації тарифів на окремі види послуг, що входять до складу тура, відбиваючи зміни витрат праці на певні види послуг в різний період часу. Коливання тарифів є результатом ринкової політики продуцентів послуг і ґрунтуються на тому, що пропозиція орієнтована на задоволення потреб туристів в період максимального попиту, тому потрібно мати резервні потужності і можливість їх розгортання відповідно до зростаючих потреб. Ціноутворення ускладнюється також введенням до складу турпродукта туристичних ресурсів, тобто різноманітних пам'яток, що за економічною сутністю є результатами вкладеної колись праці, або туристичних благ, що взагалі не є продуктами праці (клімат, мальовничі ландшафти тощо).

Ціна туру залежить від класу обслуговування, терміну та сезону подорожі, її виду та форми. На неї впливає кон'юнктура ринку та характер обраної маркетингової стратегії (реклама, канали реалізації тощо).

Нижньою межею вартості тура є його собівартість, яка включає зафіксовану в угодах ціну основних послуг за обумовленими параметрами туру та поточні витрати на їх реалізацію та організацію споживання. Останній параметр залежить від обраної фірмою маркетингової стратегії: характеру реклами і рекламної кампанії, розгалуженості мережі та її географії, різноманітності каналів збуту турпродукта.

Собівартість тура є сумарною ціною складових (проживання, харчування, транспортування, екскурсійне обслуговування та ряд додаткових послуг, які, на думку туроператора, якісно підвищують конкурентоздатність пакета, медичне страхування та візова підтримка для зарубіжних турів) відповідно до сезону та регіону (сезонні націнки практично на всі види послуг, націнки на послуги в популярних туристсько-рекреаційних центрах), терміну (чим довший тур, тим він дорожчий), обраного виду подорожування (авіа-, автобусний тощо), його форми (індивідуальні тури дорожчі за групові в розрахунку на одного туриста і чим численніша група, тим менша ця вартість).

Основні статті витрат по туру можна поділити на фіксовані (податки, наприклад, на додану вартість, на землю, транспортний збір, готельний збір; сплати в бюджет, наприклад, за кредит; оренда приміщень, техніки, транспортних засобів тощо; комунальні послуги та інше) та довільні, які залежать від діяльності фірми (заробітна плата, видатки на організацію тура, його рекламу, реалізацію, маркетинг тур продукту тощо). В залежності від способу визначення статті витрат поділяються на прямі, що відносяться на одиницю послуг, та опосередковані, що розподіляються по видах за певною ознакою, наприклад, пропорційно нормам витрат. Таким чином, основні витрати по туру складаються з собівартості (сумарної вартості основних та додаткових послуг тур пакету) та розрахунків з державою. Додатковими витратами по туру є вартість додаткових послуг, які пропонуються туристам на вибір і за їх бажанням можуть бути включені до остаточної ціни тур пакету чи сплачуватись в місці споживання. До собівартості тура часто не включають вартість перевезення до початку подорожі, особливо коли є варіанти такого транспортування.В ціну турпакета обов'язково закладається прибуток туроператора, який встановлюється в процентах до собівартості і залежить від рентабельності туру, що планується.

3.2 Розрахунок вартості та ефективності введення нового туру до Болгарії

Розрахунок вартості нового туристичного маршруту,як для туроператора, складається з визначення змінних та постійних витрат підприємства, очікуваного прибутку, та ціни підприємств конкурентів на даний продукт.

Змінні витрати підприємства складатимуть такі позиції. Три готелі в Варні, що мають досить гарне розташування, примірну ціну, в трьох діапазонах: тризірковий, чотирьох та п'ятизірковий готель для туристів, що потребують найкращих умов. Тому турист на свій гаманець матиме змогу обрати. Для розрахунків, оберемо розміщення в чотирьох зірковому готелі. Що є найбільш популярним серед туристів, в будь-яких напрямках та на період перебування сім днів.

Таблиця 3.2. Вартість розміщення в готелі

Типи номерів	Кількість осіб	Hotel Albicia 3*	Golden Tulip 4*	Grand Dimyat 5*
		Ціна , євро
		7 ночей	14 ночей	7 ночей	14 ночей	7 ночей	14 ночей
Двухмісний номер	2	203	406	442	885	665	1330
Одномісний номер	1	161	322	360	721	560	1120
Сімейний люкс	4	315	630	629	1258

Видом транспорту було обрано літак, що є найбільш прийнятним видом транспорту для відпочинку, та займає найменше часу. Ціна на чартерний рейс складає Київ Варна Київ = 255 $ = 170,13 євро

Трансфер до готелю обійдеться 27 євро на одного туриста.

Маємо на одного туриста, вартість туру складатиме:

Середня вартість туру до Варни в турагенствах м. Київ становить:

Таким чином, ми приймаємо за вартість туру середню ціну по м. Київ на даний маршрут.

Можна з упевненістю сказати, що сума змінних витрат безпосередньо залежить від обсягу виробництва.

Постійні витрати підприємства на місяць, що відображається в вартості туристичного продукту складають:

1) оренда приміщення 7000 грн;

2) рекламні послуги:

2.1) розміщення реклами на сайті «Турне» складає 2450 грн;

2.2) розміщення реклами на сайті «Турюа» дорівнює 3232 грн на квартал. Тому на місяць складатиме 1077 грн;

3) послуги зв'язку 300 грн;

4) інтернет послуги 60 грн;

5) Канцелярські товари 400 грн;

6) заробітна плата працівників:

6.1) менеджер то туризму (2) - 1920 грн;

6.2) директор - 1100 грн;

6.3) заробітна плата бухгалтера ділитимемо навпіл, так як він працює на 2 відділи: 480 грн;

7) податки з заробітної плати, що складають 37,2 % від суми заробітної плати;

8) банківські послуги - 120 грн.

Всього: 16209 грн (1410,09 євро)

В минулому році, в квітні місяці, туристична компанія підписала 30 договорів. Продаж в цьому році є вищим, але так, як не має точних даних, опираючись на минулий рік, я вважаємо,що буде раціонально розподілити постійні витрати між 30 договорами в інші напрямки та 10 договорів, які ми прийняли до розрахунку до Болгарії.

Постійні витрати на один договір:

Розрахуємо загальні витрати на 10 договорів:

Рисунок 3.5 Беззбитковість проектованого туру до Болгарії

Знайдемо точку беззбитковості, що покаже, яку кількість договорів необхідно продати, для отримання прибутку, а також для покриття витрат підприємства на даний продукт.

Бачимо, що вже на шостому туристові підприємство отримує прибуток. Виручка починає перевищувати витрати, а отже проект окупатися. І чим більше путівок буде куплено, тим більше буде різниця між витратами на пакет і прибутком. Точка беззбитковості, це саме та кількість туристів, коли дохід покриє витрати, графік виручки від реалізації, пересічеться з сукупними витратами.

Таблиця 3.6 Ефективність введення туру до Болгарії, євро

Показники	Економічна ефективність
	в абсолютному вимірі	у відносному вимірі
1. Дохід
2. Умовно-змінні витрати	при
3. Маржинальний дохід (валова маржа
4. Постійні витрати
5. Прибуток
6. Поріг рентабельності.		?
7. Запас фінансової міцності.		?
8. Ефект операційного важеля.		?
9. Критична кількість покупців.		?

Дохід від проекту, при реалізації 10 туристичних путівок складає 5910 євро. Умовно-змінні витрати дорівнюють 5280 євро, що складає основну частину доходу, звідси марджинальний дохід підприємства при реалізації всіх путівок становитиме 630 євро з них 325,50 євро складуть постійні витрати. Для того аби підприємство покрило свої витрати потрібно реалізувати послуг на 2959,09 євро, для цього потрібно реалізувати 6 туристичних путівок .

З таблиці бачимо, що основну частину витрат становлять змінні, які займаюсь 89 % від всієї вартості туру. Постійні ж витрати є незначними і займають всього 5 %. Прибуток підприємства складає таку ж частину 5 %, але підняття ціни на продукт зробить товар не конкурентоспроможним. Зменшити змінні витрати можливо за рахунок підбору більш дешевого готелю, але від цього постраждає якість обслуговування.

3.3 Введення внутрішнього туризму до фінальної частини чемпіонату Європи з футболу Євро - 2012

Україна займає одне з провідних місць в Європі за рівнем забезпеченості цінними природними та історико-культурними ресурсами, здатними генерувати значний туристичний інтерес у вітчизняних та іноземних подорожуючих. Однак, національний туристичний продукт, має низьку конкурентоспроможність на внутрішньому та міжнародному туристичному ринку.

Геополітичні та соціально-економічні зміни, розвиток інформаційних технологій радикально вплинули на параметри міжнародного туристичного потоку, призвели до трансформування туристичної галузі з такої, що орієнтована на обслуговування організованих туристів, у індустрію, яка охоплює близько 50 видів економічної діяльності, спрямовану на задоволення різноманітних потреб мільйонів індивідуальних подорожуючих.

На державному обліку в Україні перебуває понад 130 тис. пам'яток, з них: 57206 пам'ятки археології (418 з яких національного значення), 51364 пам'ятки історії (142), 5926 пам'ятки монументального мистецтва (44), 16293 пам'ятки архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва та ландшафтні (3541).

Функціонує 61 історико-культурний заповідник, 13 з яких мають статус національних. До Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО включено: Софійський собор з архітектурним ансамблем, Києво-Печерську лавру у м. Києві, історичний центр м. Львова.

За даними Держкомстату в Україні налічується:

1,2 тис. закладів готельного господарства загальною місткістю 104,0 тис. місць, які щороку обслуговують близько 4,0 млн. осіб, 17,5 % з яких іноземці. Середньорічна завантаженість готельного фонду становить - 31 %;

3,3 тис. санаторно-курортних і оздоровчих закладів із загальною місткістю близько 481 тис. ліжок у місяць максимального розгортання. Кількість непрацюючих закладів 22 %. Загалом санаторно-курортні та оздоровчі заклади щороку приймають близько 3,2 млн. осіб, 14 % з яких іноземці. Потужності закладів використовуються менше ніж на 40 %.

Як бачимо Україна має великий потенціал для туристичного бізнесу, однак українські курорти є досить недозрілі. За ті ж самі кошти, що й кордоном в Україні відпочинок буде значно гіршої якості.

Однак, з Євро-2012 туристичний ринок значно покращить свій стан. Реконструюються замки, та пам'ятки архітектури особливо ті що з находяться в областях в яких проводитиметься чемпіонат.

Державна служба туризму і курортів України презентувала понад 100 основних тематичних туристично-екскурсійних маршрутів, які можна запропонувати гостям та учасникам Євро-2012, тривалістю від 3 до 12 годин і дводенні за бажанням туристів. Про це повідомляє прес-служба Міністерства культури і туризму.

Гостям та учасникам Євро-2012 придумали 100 маршрутів для туризму. За словами першого заступника голови Держслужби туризму Ольги Соколової, відвідувачам чемпіонату пропонуються маршрути, які за тематичними напрямками охоплюють видатні місця, пам'ятки історії, культури, архітектури та природи, а також пов'язані з життям і діяльністю видатних людей України.

Розроблені екскурсійні маршрути пролягають вздовж головних транспортних магістралей між містами-учасниками чемпіонату або носять радіальний характер з початком і закінченням екскурсії в одному місті, на відстані до 200 км і тривалістю не більше 1012 годин.

Підготовлені презентації та технологічні карти туристично-екскурсійних маршрутів приймаючих міст Києва, Донецька, Львова, Харкова. При цьому проводиться моніторинг існуючої туристичної інфраструктури на місцях під заплановані маршрути.

Зокрема, в Києві та Київській області визначені наступні маршрути: «Трипільська культура на Київщині», «Вишгородський історико-культурний заповідник», «Київська Русь», «Київ часів козацтва», «Печерська фортеця», «Національний Києво-Печерський історико- культурний заповідник», «Архітектурні пам'ятки старого Києва», «Київ Шевченківський», «Тарасові шляхи», «Становлення української державності 19171921 рр..», « Пам'яті Голодомору», «Київ у Другій світовій війні», «Київ древній і сучасний», «Українська ікона», «Київ місто різних культур і релігій», «Видатний художник Михайло Врубель в Києві», «Наївне мистецтво Київщини», «За старим Подолом», «Історія однієї вулиці (Андріївський спуск)», «Місто над Дніпром», «Музей народної архітектури та побуту України (с. Пирогово)», «До міста музеїв Переяслав-Хмельницькому», «Парки Києва», «Золоте сузір'я Київщини», «Від енеоліту до залізного віку», а також Київ православний, театральний , літературний, спортивний і музейний.

Донецьк і Донецька область: «Юзівка-Донецьк: ХVІІІХХІ ст.», «Пам'ятники Святогірського історико-культурного заповідника», «Історія Української залізниці», «Село Красне батьківщина композитора Сергія Прокоф'єва», «Василь Стус і Алла Горська на Донеччині», «Донецьк культурний», «Донецьк спортивний», «Село Перелесное колоритний куточок Слобожанщини», «Хомутовський степ незайманий куточок природи», «заповідник Кам'яні могили», регіональний ландшафтний парк «Меотіда», «Соляне царство Соледара», «Великоанадольський ліс», «Артемівський завод шампанських вин».

Львів і Львівська область: «Львів оглядова екскурсія», «Львівщина від палеоліту до залізного віку», «Галицько-Волинське князівство», «Давньослов'янські святині Карпат», «Княжий Львів», «Львів за часів Австро-Угорщини і Польщі», «Становлення Української державності», «Вулицями середньовічного Львова», «Давньоруська дерев'яно-церковне зодчество», «Давня архітектура Львівщини», «Духовні святині», «Слідами пригод бравого солдата Швейка», «До цілющих джерел Прикарпаття», «У гірськолижну столицю Українських Карпат», «Львів місто кави», а також Львів вірменський, єврейський, літературний, театральний, архітектурний, музейний; львівські парки, галереї, некрополі.

Харків і Харківська область: оглядова екскурсія по Харкову, «Харківщина археологічна», «Поляки в Харкові», «Православні святині Харкова», «Перша столиця», «Харків літературний», «Харків творчий», «Архітектурна симфонія Харкова», «Чугуїв місто І. Ю. Рєпіна», «На батьківщину Г. С. Сковороди».

Додаткові маршрути розроблені для Черкаської, Чернігівської, Запорізької, Дніпропетровської і Полтавської областей.

Крім того, щорічно зростає довіра українців до туроператорів, які працюють на внутрішньому ринку, оскільки кількість наших громадян, що віддають перевагу вітчизняний відпочинок, також зростає. У 2010 році, на тлі загального економічного спаду, показники зовнішнього туризму дещо скоротилися, однак зростання внутрішнього туризму не зупинився. Тільки відбувся перерозподіл туристичних потоків у регіонах України. Тоді, як у Криму кількість відпочиваючих знизилася на 15 17 %, в ??Карпатах воно зросло на 16 18 %. Таким чином, кримські туристичні потужності зараз завантажені на 62 %, а карпатські майже на 100 %.

Відповідно до Законів України «Про туризм» та «Про державну статистику», згідно плану роботи управління культури і туризму щорічно проводиться збір статистичної звітності за формами № 1ТУР(к) (за 6 та 9 місяців) та формою 1ТУР (за 12 місяців) «Звіт про діяльність туристичної організації». [1]

З 1 по 20 жовтня 2010 року управлінням культури і туризму була проведена робота щодо прийому та опрацювання статистичної звітності (форма № 1ТУР(к)), за результатами якої надаємо аналітичну довідку про роботу туроператорів та турагентів за 9 місяців 2010 року.

Пріоритетними видами туристичної діяльності за 9 місяців 2010 року, як і в аналогічному періоді 2009 року, залишаються виїзний та внутрішній туризм. В цілому на внутрішній туризм припадає 36 % туристів, обслугованих ліцензіатами, на виїзний туризм - 55 % .

Всього туристичними підприємствами обслуговано 109377 туристів (що на 20,5 % більше порівняно з аналогічним періодом 2009 року) та 24229 екскурсантів в т. ч. за видами туризму: в'їзний - 9674 особи (що на 8 % більше порівняно з аналогічним періодом 2009 року), виїзний - 59739 особи (що на 36 % більше порівняно з аналогічним періодом 2009 року), внутрішній - 39964 осіб (що на 0,34 % менше порівняно з аналогічним періодом 2009 року) [1].

В зв'язку з цим, пропонуємо ТОВ ТК «Термінал», розпочати діяльність на внутрішньому ринку України. Для цього найняти працівника (менеджера з туризму на внутрішньому ринку), який займатиметься продажем туристичних подорожей в межах України.

Робоче місце це просторова зона дії, оснащена технічними засобами, в якій здійснюється трудова діяльність працівника або групи працівників.

Витрати на устаткування:

1) стіл для офісу 16СТ81 16СТ84 - 820 грн;

2) крісло для офісу Лотус - 399грн;

3) персональний комп'ютер Acer eMachines E 725452G25 Mikk (LX.N780C.061) - 2952 грн;

4) комп'ютерна мишка 80 грн;

5) канцелярські товари загальною сумою на 400 грн;

Всього на організацію робочого місця необхідно 4579 грн.

Щомісячні витрати на оплату праці працівникові:

Мінімальна заробітна плата - 960 грн;

Єдиний соціальний внесок 36,78 % 353,08 грн.

Всього: 1313,08 грн

За схемою як і для зовнішнього туризму, розроблено туристичну подорож до м. Трускавець, який багатий своєю природою, та лікувальними властивостями води, На прикладі якого в загальному покажемо прибуток від внутрішньої діяльності туроператора. Для проживання, було обрано готель середнього класу, з гарним розміщенням, та з найкращим співвідношенням «ціна-якість». З системою годування три рази на день, сніданок, обід, вечеря.

Таблиця 3.7. Вартість проживання в готелі м. Трускавець, грн

Категорія	Ціна
	2 особи	1 особа
апартаменти	835	755
люкс А (двоспальне ліжко)	335	305
люкс В (2 односпальні ліжка)	325	275
стандарт	305	225

Трансфером для пересування мною було обрано: на шляху від м. Київ до м. Львів - автобус, а з м. Львів до м. Трускавець трансфер мікроавтобус. Витрати на трансфер Львів - Трускавець склали 150 грн на особу.

Таблиця 3.8. Витрати на автобус Київ-Львів-Київ

Рейс	Відправлення	Прибуття	Ціна
	м. Київ	м. Львів
Київ-Львів	22:05	7:30	85
Львів-Київ	12:05	21:40	85

Змінні витрати на подорож до Трускавця на 7 днів 6 ночей, обійдуться в 1895 грн.

Постійні витрати підприємства на місяць, що відображається в вартості туристичного продукту:

1) оренда приміщення 7000 грн;