Відкриття дилерської компанії "Ферро"

Існують різні оцінки місткості ринку сантехнічної продукції в Україні. У середньому ємність українського ринку сантехніки становить $50 млн. на рік.

Торговців сантехнікою можна поділити на дві категорії - загальноукраїнського й регіонального масштабу, хоча останні найчастіше продають сантехніку й за межами своїх областей. Серед компаній, що працюють практично по всій Україні, слід зазначити «Агромат», «Бест Лайн», «Кармен», «Сан Груп», «Стандарт», «Укрбудмаркет» й «Ферро». У чотирьох найкрупніших по продажах регіонах можна виділити й по кілька компаній "середнього калібру": у Харківській області - «Венеція», «Іскра-софт», «Кайрос», «Континет», «Лаура», «Спутник», «фавола ди Оро»; у Дніпропетровської - «Добрыня», «Будівельний Дім»; у Донецької - «Домовик», «Ільма», «Максидом», «Милано», «Реннесанс»; у Київської - «Ангол», «AMIP-K», «Дім Експо», «Гейзер», «Радон», «Толбуд».

На українському ринку санвиробів пропонується різноманітні асортименти продукції, що умовно можна поділити на дорогу, недорогу й середню ціновий групи.

Дорога сантехніка представлена виробниками з Німеччини, Італії, Іспанії, Швеції, Фінляндії, окремими торговими марками з Португалії; недорога - традиційно з Польщі й Туреччини, а також Словаччини, Угорщини, Росії, Естонії, Білорусі. Недорогу сантехніку випускають й українські виробники.

Жодна область України по кількості представлених фірм-виробників й асортиментам товару не дорівнюється до столичного ринку. При цьому все частіше в регіонах можна помітити присутність великих київських компаній, які не тільки налагодили дистриб'юторську мережу, але й відкривають власні торгові точки або філії. Проте, київському ринку можуть скласти конкуренцію три східні області України - Дніпропетровська, Донецька й Харківська.

Виходячи з роздрібного обороту, що фіксується Держкомстатом, перша десятка лідерів серед областей України виглядає таким чином: Київська, Донецька, Дніпропетровська, Харківська, Львівська, Запорізька, Луганська області, Автономна Республіка Крим, а також Одеська й Полтавська області. Дані Держкомстату підтверджують й експертні оцінки компаній, що торгують сантехнікою й керамічною плиткою, а це означає, що в розвитку українського ринку сантехники явно виражений "східний" напрямок. Характеристика ринку сантехники деяких областей України представлена в табл. 2.5, а структура ринку в цих регіонах - у табл. 2.6 [ Гавриш О. Умывальников начальник // Будмайстер. 2006. №22. C.18-19].

Таблиця 2.5

Характеристика ринку сантехники деяких областей України

Параметри ринку	Області
	Харківська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька	Миколаївська, Одеська, Херсонська, АР Крим	Київська, Житомирська, Ровенська, Вінницька, Львівська
1	2	3	4
Реалізовані товари	сауни, душові, джакузі, ванни, умивальники, унітази, біде, водопровідна й зливальна арматури, змішувачі, аксесуари, меблі для ванних кімнат, сантехнічна арматура й обладнання, керамічна плитка
Річний обсяг продажів	$ 21-37 млн.	$ 19-28 млн.	$30-55 млн
Кількість операторів	не менш 14	11	не менш 24
Кількість імпортерів	7	5	не менш 14
Роздрібна мережа	не менш 38	близько 50	не менш 88
Співвідношення імпортної/ вітчизняної сантехніки, %	80/20	70/30	75/25
Основні джерела імпорту сантехники	із Франції, Німеччини, Іспанії, Італії, Туреччини, Польщі, Чехії, Португалії, Фінляндії,Угорщини, Словаччини, Естонії, Білорусі, України, Росії
Купівельні пріоритети	недорога - польська, турецька, українська; дорога - французька, німецька, італійська, іспанська	недорога - російська, білоруська, турецька; дорога - іспанська, шведська, французька, німецька, італійська	недорога - словацька, польська, турецька, російська; дорога - італійська, іспанська, німецька, французька, фінська, португальська
Частка найкрупніших операторів	55-60%	45-50%	50-75%
Частка операторів з інших областей	не більше 25%	досягає 30%	не більше 10%

Таблиця 2.6

Структура ринку сантехники в деяких областях України

Параметри ринку	Частка товарних груп у структурі регіональних ринків сантехніки, %	Усього
	Області
	Харківського, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька	Миколаївська, Одеська, Херсонська, АР Крим	Київська, Житомирська, Ровенська, Вінницька, Львівська
Санфаянс	20	15	19	18
Ванни	15	25	15	18,3
Джакузі, кімнатні сауни, душові кімнати	5	3	7	5
Сантехнічна арматури	20	15	10	15
Керамічна плитка	25	20	30	25
Меблі й аксесуари для ванних кімнат	15	22	19	18,7

Попит на сантехніку залежить від ситуації на будівельному ринку регіону, оскільки більша частина продукції реалізується саме для укомплектування знову зведених об'єктів нерухомості. За 6 місяців 2007 року ринок будівництва в Україні виріс на 14.4% [ http://www.unigran.ru/?61_rinok ].

На ринку сантехнічних виробів виділяють кілька сегментів за функціональним призначенням. Відповідно до матеріалів дослідження, проведеного компанією Symbol Marketing [ http://sanitary.com.ru/article4.htm ], найбільша частка на українському ринку сантехніки належить санфаянсу - 35% у натуральному виразі (рис. 2.5). Далі ідуть змішувачі й ванни із приблизно рівними частками ринку (25 й 24% відповідно). Душові кабіни мають 19% ринку.

Рис. 2.5. Структура українського ринку сантехники по основних товарних групах (% у натуральному виразі)

Відносно динаміки цін на сучасному українському ринку сантехніки експерти виділяють дві основних тенденції: триваюче підвищення цін на елітну сантехніку й зниження цін на сантехніку економ-класу. У цілому розподіл ринку сантехники між ціновими групами споживачів у цей час стабілізувалося й основна боротьба відбувається між торговими марками усередині одного сегмента.

Як коротку характеристика деяких основних тенденцій, що мають місце на сучасному споживчому ринку сантехніки в Україні, необхідно відзначити, що, за результатами дослідження, майже в кожній другій українській квартирі в 2007 році планувалися які-небудь ремонтні роботи у ванній кімнаті. Третина запланованих ремонтних робот передбачає заміну ванни й /або всіх комунікацій.

За матеріалами досліджень компанії «Гортіс» виділено основні фактори, що впливають на вибір споживачів елітної сантехніки (зокрема, як орієнтири, до яких поступово рухається сучасний український ринок) [ http://sanitary.com.ru/article6.htp ]. Найбільш важливою характеристикою при виборі сантехніки виступає дизайн і зовнішній вигляд (табл. 2.7). Другий по значимості фактор - технічні можливості й особливості. На третьому місці перебуває фактор ціни. Примітно, що бажання придбати товар відомої марки справляє досить незначний вплив на вибір споживачів, також незначний вплив «сервісних» факторів: доставка, підключення, строк гарантії.

Таблиця 2.7

Основні фактори впливу на вибір споживачів елітної сантехники

Фактор	% від числа опитаних
Дизайн, зовнішній вигляд	85-95
Технічні характеристики	60-70
Ціна	35-40
Термін доставки	18-24
Популярність марки	20-25
Сервіс: доставка, підключення	10-15
Гарантійний термін	8-12
Популярність продавця (магазину)	7-9

Газета «The Financial Times» пише, що самим перспективним регіоном для інвестицій незабаром стане Україна [ http://www.rynok.biz ]. Україна буде "наступною Польщею", говорять багато експертів, підкріплюючи свої заяви цифрами. Зростаючі доходи багатомільйонного населення країни створюють попит на житло, офіси й магазини, а географічне положення країни - з однієї сторони Росія, з іншого боку - Польща, Румунія й Угорщина - відповідає вимогам промисловців.

Тож дамо характеристику ступеня розвитку й перспективам будівельного ринку Харківського регіону.

Харківщина - одна з найбільших областей України із площею більше 31 тис. км² і населенням майже 3 млн. мешканців. Регіон є провідним індустріальним, науковим і сільськогосподарським центром країни.

Основний потенціал регіону в промисловій сфері зосереджений в області машинобудування, металообробки, енергетики, військово-промислового комплексу, хімії й виробництва будівельних матеріалів. Турбіни, літаки, трактори, електроніка для аерокосмічної й телекомунікаційної сфери - от далеко не повний перелік того, чим славиться Харківщина. В останні роки прискореними темпами стали розвиватися харчова промисловість і торгівля.

В області знаходиться найбільший в Україні цементний завод, є потенціал для збільшення виробництва високоякісної цегли й інших підприємств промисловості будівельних матеріалів. Високий економічний потенціал області пов'язаний зі сполученням декількох факторів: це вдале географічне розташування на перетинанні транспортних потоків «захід-схід» й «північ-південь», кордон із Росією, величезні сировинні ресурси, наявність розвиненої транспортної інфраструктури, науковий потенціал і забезпеченість трудовими ресурсами.

Місто займає площу 305,6 км² і розділене на 9 адміністративних районів. Чисельність населення становить близько 1,5 млн. чоловік. У Харкові 380 промислових підприємств.

Будівельний ринок Харкова характеризується наявністю досить великої кількості місцевих забудовників. Так, на ринку працюють компанії «Будівельний Альянс «Моноліт», «Макрокап Девелопмент Україна» (МКДУ), «Жилстрой1» й «Жилстрой2», «Инвесторелітстрой», «Т.М.М.», «Авантаж», «С-Інвест», «Консоль» й ін. В основному ж поки що Харків залишається поза увагою великих українських, насамперед столичних, забудовників. Серед причин цього експерти називають насиченість будівельного ринку послугами місцевих операторів і відносна складність процесу входу на ринок. Як й у будь-якому регіоні, забудовник неминуче зіткнеться в Харкові із труднощами з виділенням землі, оформленням необхідної документації й ін. Свою частку вносять й зачастілі в 2006-2007 роках скандали в будівельній сфері, пов'язані зі скасуванням міською радою ряду будівництв.

Серед безсумнівних плюсів регіону для потенційних забудовників є наявність розвитого виробництва будівельних матеріалів і конструкцій у Харківській і сусідній областях, що дозволяє ефективніше організовувати логістику процесу будівництва.

Житлова нерухомість

Інтенсивне зведення житла в Харкові почалося з 2002 р. За офіційним даними Харківської облдержадміністрації, в 2006 р. у Харкові було введене в експлуатацію порядку 232 тис. м² житла, що на 27% більше, у порівнянні із зданими в 2005 р. житловими площами. По обсягах уведеного в експлуатацію житла, що доводиться на одного мешканця, Харківська область зайняла в 2006 році 5 місце (після Київської, Одеської, Львівської обл. і Криму).

Середня забезпеченість населення житлом у Харкові склала приблизно 20,8 м² на людину, що є середнім показником для України, і ставить місто в один ряд з Києвом, Дніпропетровськом, Запоріжжям й іншими великими містами країни.

Серед перспектив розвитку житлового будівництва С. Чечельницький, головний архітектор Харкова, бачить два напрямки: перший - знос старих будівель, що не мають історичного значення та знаходяться поблизу центра міста; другий - приєднання до міста невикористовуваних земельних ділянок у районах, що граничать із обласним центром.

Перший проект будівництва житлового мікрорайону в 2007 р. розпочала компанія «МКДУ». «Павлівка Риверсайд Парк» - так називається перший у Харкові район, що будується за принципом «місто в місті». У ньому планується зведення житлових будинків малої, середньої й підвищеної поверховості «економ»- і «бізнес»-класу, розміщення в межах мікрорайону торговельних, інфраструктурних і соціальних об'єктів, а також бізнесу-парку. Загальна площа різних будинків на території в 10 га складе більше 100 тис. м². Період реалізації будівельного етапу - 2007-2012 роки.

По оцінках фахівців, у найближчі роки ринок первинного багатоповерхового житлового будівництва буде характеризуватися такими тенденціями: збільшення пропозиції за рахунок будівництва житла різних класів; зростаючий попит при збереженні дефіциту площ у новобудовах; підвищення частки житла «бізнес»- класу в загальній структурі пропозиції; перехід від точкової забудови до будівництва житлових кварталів; збільшення частки будинків підвищеної поверховості [ Падалка Д. Газета «Харьковский Регион» от 16/05/2007 ].

Торговельна нерухомість

На початок 2007 р. обсяг пропозиції торговельної нерухомості на ринку Харкова склав 638 тис. м². За минулий рік обсяг торговельних площ збільшився більш ніж на 90 тис. м², але поки що на місцевому ринку комерційної нерухомості відчувається значний дефіцит приміщень, за різними оцінками він становить від 300 до 500 тис. м². У структурному поділі по форматах, відповідно до класифікації торговельної нерухомості, у Харкові найбільшу частку (29%) становлять торговельні й торгівельнорозважальні комплекси - порядку 185 тис. м², а також супермаркети й гипермаркети (25%) - 159,5 тис. м². За ними йдуть ринки (20%), невеликі магазини повсякденного попиту (15%), магазини-салоны (9%) і дискаунтери (2%). Як відзначають харківські риелтори, 80% комерційних об'єктів тепер зводиться з нуля. Прийшов час торгових новобудов - говорять в агентстві нерухомості «Світ квартир».

Найбільший діючий ТРЦ - відкритий з грудня 2006 р. «Караван», загальною площею 28,2 тис. м². Серед найбільш великих ТРЦ також: «Україна» (24,887 тис. м²), «Екватор» (10 тис. м²), «Сан Сіті» (8 тис. м²), ЦУМ (7 тис. м²), «Будинок торгівлі» (7 тис. м²), «Харків» (6 тис. м²) і «Дитячий мир» (6 тыс. м²). На сьогоднішній день у Харкові найбільш розвинені вітчизняні мережі продовольчих супермаркетів і дискаунтерів, таких як «ТАРГЕТ», «РОСТ», «КЛАС», «ЮСІ», «Велика кишеня», «АТБ», «Дигма» й ін., російська мережа «Пятерочка», представлені закордонні оператори BILLA й Metro. Інтерес до Харкова починають проявляти й інші великі закордонні мережі, зокрема, французька компанія Auchan.

Непродовольча роздрібна торгівля представлена в тому числі й мережами гипермаркетів і супермаркетів будматеріалів «Большая стройка», «Слон», «Будмен», «Епіцентр». Основною тенденцією ринку торговельної нерухомості буде збільшення пропозиції за рахунок будівництва нових об'єктів.

Харків виявився на 2 місці по обсягах будівництва торговельної нерухомості за результатами 2007 р. Лідером списку стали Чернівці, у яких мешкає лише 245 тис. чоловік. Цього року там здали у експлуатацію 100 тис. м² торгових площ. Далі в списку йдуть Миколаїв, Дніпропетровськ і Київ [20].

Тут має місце гігантська рентабельність - продаж побудованого й заповненого орендарями торгівельного центру дозволяє девелоперам одержати 200-300% прибутку від вкладених коштів.

Офісна нерухомість

Незважаючи на будівництво офісних центрів, активно розпочате в останні роки, дефіцит якісної комерційної нерухомості як і раніше відчувається. На цьому ринку теж очікується будівництво.

Сьогодні в Україні існує дефіцит комерційної нерухомості - попит на офісні й складські площі перевищує пропозицію в 2-2,5 рази. Україна в рейтингу інвестиційної привабливості "АТ Kearney" у 2006 року посіла четверте місце, поступившись Індії, Росії й В'єтнаму. Уперше за час незалежності динаміка росту ринку комерційної нерухомості випередила по темпах розвитку житлову. Серед причин цього фахівці називають, у першу чергу, збільшення кількості суб'єктів підприємницької діяльності, а також вихід на український ринок великих іноземних компаній. Бізнес в Україні "дорослішає" і вимоги до офісних приміщень зростають, а це, у свою чергу, породжує підвищений попит.

Фахівці відзначають, що задовольнити повною мірою попит на офісні приміщення вдасться лише через 3-4 роки [ http://www.investor.net.ua ].

Складська нерухомість

Поточна сукупна пропозиція площ складського призначення в Харкові становить понад 478 тис. м², в області, у межах 30 км від міста, - ще 87 тис. м². Складських комплексів високого класу «А» у Харкові поки нема, тому можна чекати будівництво таких об'єктів у недалекому майбутньому.

Все це дає змогу говорити про подальший розвиток ринку будівництва (як житлового, так і нежитлового), як в Україні в цілому, так і в Харківському регіоні зокрема. А це безпосередньо спричинить зростання попиту на сантехнічну продукції та запірну арматуру. Тому вважаємо перспективним посилення східноукраїнського напряму діяльності ТОВ «Ферро».

Висновки до розділу 2

Таким чином, охарактеризовано ТОВ «Ферро» як підприємство, що здійснює господарську діяльність, проаналізовано історію та сучасний стан підприємства, фінансові показники його діяльності. Оцінено конкурентів на українському ринку сантехнічної продукції та запірної арматури. Досліджено перспективи розвитку ринку сантехнічної продукції в Україні та у Харківському регіоні. Все це дає змогу розробити рекомендації для подальшого розвитку підприємства.

3. ПРОЕКТНО-РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

3.1 Розробка рекомендацій щодо організації дилерської компанії

У розділі 1 дипломної роботи ми наголошували на тому, у ланцюгу «виробник»-«дистриб'ютор»-«дилер»-«роздрібний торговець»-«кінцевий споживач» суб'єкт господарської діяльності може одночасно виконувати кілька з цих ролей (див. рис. 1.1). Наприклад, "виробник" може поєднувати функцію виробництва й дистрибуції. "Дилер" може сполучати функцію дрібнооптового продажу й роздрібної торгівлі. Саме на цьому й будуть ґрунтуватися наші рекомендації.

ТОВ «Ферро» є офіційним дистриб'ютором компанії “Ferro” в Україні і успішно виконує свої функції організації крупнооптової торгівлі, маючи кілька великих дилерів. Ми пропонуємо створити свою дилерську компанію для здійснення торгівлі у найбільш вагомому регіоні - сході України. Тож, фактично ТОВ «Ферро» буде сполучати ролі дистриб'ютора й дилера компанії “Ferro”, працюючи водночас і з іншими дилерами.

Як ми вже згадували, дилерами можуть бути суб'єкти господарювання незалежно від юридичної форми організації. Ми створимо товариство з обмеженою відповідальністю на назвемо його ТОВ «Ферро-Восток». Потрібно два засновники для формування статутного фонду 200 000 грн.

Спрогнозуємо витрати на організацію дилерської компанії. Протягом перших двох місяців необхідно виконати такі заходи:

- подати документи для реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю до відповідних інстанцій. Вартість послуг - 2 500 грн. Очікуваний термін виконання - один місяць;

- відкрити розрахунковий рахунок у банку після отримання документів про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. Вартість послуг - 50 грн. Необхідний термін для виконання - один день;

- знайти приміщення для офісу та складу. Очікувані витрати - 500 грн. Очікуваний термін виконання - один-два тижні;

- облаштувати офіс - придбати офісні меблі, комп'ютерну техніку, програмне забезпечення, канцелярські товари, міські та мобільні телефони й таке інше. Очікувані витрати - 15 000 грн. Очікуваний термін виконання - два тижні;

- підібрати персонал у загальній кількості 6 чоловік. Очікувані витрати - 500 грн. Очікуваний термін виконання - один місяць;

- облаштувати складські приміщення. Очікувані витрати - 5 000 грн. Очікуваний термін виконання - два тижні;

- розробити замовлення на першу поставку продукції - визначити номенклатуру товарів, їх кількість із розрахунку забезпечити півторамісячний обсяг продажів. Очікуваний термін виконання - два тижні;

- отримати дозволи на роботу офісу - пожарна безпека, інструктаж співробітників, установка програмного забезпечення. Очікувані витрати - 3 000 грн. Очікуваний термін виконання - один тиждень;

- оформити замовлення на першу поставку продукції одразу після отримання документів про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. Очікувані витрати - 120 000 грн. (передплата у розмірі 30% від загальної вартості замовлення, яка дорівнює 400 000 грн.). Очікуваний термін виконання - один тиждень.

Дуже важливо занадто не затягувати перший етап створення підприємства, оскільки це відзначиться на структурі грошових потоків, які й без цього мають від'ємний знак. Тож, більше уваги приділимо організації роботи у перші два місяці від початку організації підприємства. Табл. 3.1 відбиває перелік робот, які необхідно виконати протягом перших двох місяців (дев'ять тижнів). Як бачимо із підсумку таблиці, для забезпечення роботи на цьому етапі потрібно 154 000 грн. Зауважимо, що оформити замовлення на першу поставку продукції вкрай необхідно одразу після отримання документів про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, до термін доставки замовлення із Польщі складає два місяці. Тобто до кінця першого місяця, коли повинні бути готові документи, вже потрібно мати розроблене замовлення на першу поставку продукції - має бути визначені номенклатуру товарів та їх кількість із тим розрахунком, щоб забезпечити двомісячний обсяг продажів.

Таблиця 3.1

Очікувані витрати на створення дилерської компанії

Назва роботи	Початок роботи	Вартість роботи, грн.	Термін виконання роботи, тижні
1	2	3	4
Подати документи для реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю до відповідних інстанцій	Перший тиждень	2500	4
Відкрити розрахунковий рахунок у банку	П'ятий тиждень - після отримання документів про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності	50	0,2
Знайти приміщення для офісу та складу	Після подачі документів на реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності	500	2
Облаштувати офіс	Після того, як буде знайдено офісне приміщення	15000	2
Підібрати персонал у загальній кількості 6 чоловік	Після того, як буде знайдено офісне приміщення	500	4
Облаштувати складські приміщення	Після того, як буде знайдено складське приміщення	5000	2
Розробити замовлення на першу поставку продукції			2
Отримати дозволи на роботу офісу - пожарна безпека, інструктаж співробітників, установка програмного забезпечення	Після облаштування офісу	3000	1
Оформити замовлення на першу поставку продукції	Одразу після отримання документів про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності	120000	1
Непередбачені витрати (5% від загальної суми очікуваних витрат)		7450
Всього		154000	9

При цьому загальна сума очікуваних витрат у розмірі майже 154000 грн. буде розподілена орієнтировка таким чином:

- перший місяць - 26000 грн.;

- другий місяць - 128000 грн.

Протягом третього місяця передбачаються роботу всього персоналу фірми спрямувати на пошук клієнтів на умовах поставки їм продукції через місяць - саме тоді очікується отримання першої поставки з Польщі відповідно до замовлення, що було зроблене на початку другого місяця роботи. Також на початку третього місяця треба зробити замовлення на другу поставку з Польщі, теж на 400 000 грн. Це при тому, що очікується в перші два місяці реалізовувати продукції на 250 000 грн. (+ торгова націнка 30%).

Тож, на початку четвертого місяця ми маємо оплатити 70% вартості замовлення, що складатиме 280 000 грн. Прогнозована ситуація на складі, очікувані витрати та доходи на перші 12 місяців представлені в табл. 3.2.

Рекомендуємо організувати поставки таким чином, щоб забезпечити наявність місячного запасу продукції на складі. Це необхідно у звязку з тим, що поставки відбуватимуться із Польщі, а через це можливі затримки продукції на митниці. Ми у свою чергу не можемо затримати поставку продукції своїм клієнтам через те, що маємо заробити добрий імідж своїй компанії, а своєчасність поставок - дуже важливий момент створення іміджу [ Адлер Ю.П. Возлюбите своих поставщиков // Методы менеджмента качества. - №3. - 2000. - С. 32-35.]. Проте, одразу забезпечити запаси на рівні місячного обсягу реалізації занадто дорого коштуватиме.

Таблиця 3.2

Основні характеристики роботи ТОВ «Ферро-Восток» протягом першого року

Характеристики	Плин часу від заснування компанії, місяці
	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й	6-й	7-й	8-й	9-й	10-й	11-й	12-й
Ситуація на складі, грн. закупівельної вартості
надходження продукція на склад	0	0	0	400000	350000	350000	350000	350000	350000	350000	350000	350000
зменшення продукції на складі протягом місяця				-250000	-250000	-300000	-300000	-350000	-350000	-350000	-350000	-350000
продукція на складі на початок місяця	0	0	0	400000	500000	600000	650000	700000	700000	700000	700000	700000
продукція на складі на кінець місяця	0	0	0	150000	250000	300000	350000	350000	350000	350000	350000	350000
Витрати, грн.
оплата доставки продукції з Польщі				280000	245000	245000	245000	245000	245000	245000	245000	245000
передплата доставки		120000	105000	105000	105000	105000	105000	105000	105000	105000	105000	105000
витрати на утримання офісу, складу, персоналу			15000	15000	15000	15000	15000	15000	15000	15000	15000	15000
інші витрати	26000	8000
Всього витрат, грн.	26000	128000	120000	400000	365000	365000	365000	365000	365000	365000	365000	365000
Надходження коштів від реалізації продукції, грн.				325000	325000	390000	390000	455000	455000	455000	455000	455000
Доходи - Витрати, грн.	-26000	-128000	-120000	-75000	-40000	25000	25000	90000	90000	90000	90000	90000

Табл. 3.2 відображає економічний ефект як різницю між доходами компанії та витратами. Як бачимо, на 6-му місяці існування компанії місячний доход перевищуватиме місячні витрати. Щоб оцінити термін повернення капіталовкладень, розрахуємо економічний ефект наростаючим підсумком (табл. 3.3) [ Захарченко В.И. Переходная экономика и оценка инвестиционных проектов. Под. ред. Продиуса И.П.- Одесса: АОЗТ «ИРЭНТиТ»-1998-167с.].

Таблиця 3.3

Розрахунок кумулятивного економічного ефекту створення та організації діяльності дилерської компанії ТОВ «Ферро-Восток»

Характеристики	Плин часу від заснування компанії, місяці
	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й
Прибуток, грн.	-26000	-128000	-120000	-75000	-40000
Кумулятивний економічний ефект, грн.	-26000	-154000	-274000	-349000	-389000

Закінчення табл. 3.3

Характеристики	Плин часу від заснування компанії, місяці
	6-й	7-й	8-й	9-й	10-й	11-й	12-й
Прибуток, грн.	25000	25000	90000	90000	90000	90000	90000
Кумулятивний економічний ефект, грн.	-364000	-339000	-249000	-159000	-69000	21000	111000

За нашими прогнозами, починаючи з 8-го місяця існування компанії, ТОВ «Ферро-Восток» приноситиме прибутки у розмірі 90 000 грн. на місяць. Таким чином, за перший рік прибуток має скласти 111 000 грн. при річному обсязі продажів 3 705 000 грн., а за другий рік - 1 080 000 грн. при річному обсязі продажів 5 460 000 грн.

Рис. 3.2 Фінансовий профіль проекту відкриття дилерської компанії ТОВ «Ферро-Восток»

З рис. 3.2 бачимо, що термін повернення капіталовкладень досить короткий і складатиме 11 місяців.

Наведемо декілька аргументів за відкриття дилерської компанії саме у Харкові. По-перше, у розділі 2 дипломної роботи ми довели перспективність розвитку саме східноукраїнського регіонального ринку сантехнічної продукції та запірної арматури. По-друге, маючи власну дилерську компанію, ТОВ «Ферро» зекономить на різниці вартості утримання складу та офісу у Києві та Харкові, а також за рахунок прямих поставок з Польщі до складу у Харкові - на вартості перевезень продукції з Києва до Харкова. Так, вартість неопалювального складського приміщення у Києві складає 15-18$/м², тобто близько 50 000 грн. на місяць. У Харкові - 3$/м², тобто 3 000 грн. на місяць.

Як наведено на рис. 2.1, східний регіон складає майже 25% загальних обсягів продажу ТОВ «Ферро». Тож, організувавши поставки напряму у Харків, можна відмовитися від ј площі складського приміщення у Києві. Це зекономить 12 000 грн. на місяць. Також ліквідується вагома стаття витрат, пов'язана із транспортуванням продукції із Києва через послуги компанії автоперевезень «Автолюкс».

Таким чином, ми маємо дуже привабливі прогнозні результати. Це при запланованому рівні торгової націнки 30% (що дорівнює середньому показнику по галузі). У зв'язку з цим ми можемо дозволити собі знизити торгову націнку до 20-25% та зробити це конкурентною перевагою за рахунок пропозиції нижчої ціни у порівнянні із конкурентами.

3.2 Розробка програмного засобу для розрахунку кумулятивного економічного ефекту та побудови фінансового профілю проекту

Дуже важливим є визначення тієї торгівельної націнки, що буде прийнятна з точки зору рентабельності підприємства й з точки зору отримання конкурентної переваги за рахунок пропозиції більш низької у порівнянні із конкурентами ціни. У зв'язку з цим актуальним є автоматизація цього процесу з метою зменшення витрат робочого часу персоналу на виконання непростих розрахунків.

Робочим середовищем на ТОВ «Ферро» є пакет програм Microsoft Office 2007. Розробимо засобами цього пакету програму автоматизації розрахунку кумулятивного економічного ефекту при різних значеннях торгівельної націнки та побудови фінансового профілю проекту. Текст програми, що автоматизує розрахунок кумулятивного економічного ефекту та побудову фінансового профілю при зміні розміру торгової націнки наведемо далі. Тут наведемо лише результати, які вдалося отримати при використанні цієї програми. Так, на рис. 3.3 та 3.4 зображено результати автоматичного розрахунку кумулятивного економічного ефекту та побудови фінансового профілю при розмірах торгової надбавки відповідно 25% та 20%. Як бачимо, у першому випадку термін повернення капіталовкладень складатиме 12 місяців, щомісячний прибуток протягом другого року - 72 500 грн. У другому випадку - термін повернення капіталовкладень - 12 місяців, щомісячний прибуток протягом другого року - 55 000 грн.

Рис. 3.3 Розрахунок економічного ефекту при 25% торговій націнки

Рис. 3.4 Розрахунок економічного ефекту при 20% торговій націнки

Sub розрахунок_ економічного_ефекту()

' розрахунок_економічного_ефекту Макрос

' автоматизує розрахунок кумулятивного економічного ефекту та побудову фінансового профілю при зміні розміру торгової націнки

' Сочетание клавиш: Ctrl+е

'

Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "Загальна вартість поставки, грн."

ActiveCell.Offset(1, 0).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "Закупівельна вартість реалізованої продукції, грн."

ActiveCell.Offset(1, 0).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "Витрати, грн."

ActiveCell.Offset(1, 0).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = " оплата доставки з Польщі"

ActiveCell.Offset(1, 0).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = " передплата доставки"

ActiveCell.Offset(1, 0).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = " витрати на утримання офісу, складу, персрналу"

ActiveCell.Offset(1, 0).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = " інші витрати"

ActiveCell.Offset(1, 0).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "Всього витрат, грн."

ActiveCell.Offset(1, 0).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "Надходження коштів від реалізації продукції, грн."

ActiveCell.Offset(1, 0).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "Доходи - Витрати, грн."

ActiveCell.Offset(1, 0).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "Кумулятивний економічний ефект, грн."

Range("A1:N1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "Місяці"

ActiveCell.Offset(1, 0).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "1-й"

ActiveCell.Offset(0, 1).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "2-й"

ActiveCell.Offset(0, -1).Range("A1:B1").Select

Selection.AutoFill Destination:=ActiveCell.Range("A1:X1"), Type:= _

xlFillDefault

ActiveCell.Range("A1:X1").Select

ActiveCell.Offset(1, 0).Range("A1:AB1").Select

ActiveCell.Offset(0, 3).Range("A1:W1").Select

ActiveWorkbook.Names.Add Name:="вартість_поставки", RefersToR1C1:= _"='Лист5 (2)'!R3C5:R3C27"

ActiveCell.Offset(1, 0).Range("A1:U1").Select

ActiveWorkbook.Names.Add Name:="Закупів_варт_реаліз_продукц", RefersToR1C1 _

:="='Лист5 (2)'!R4C5:R4C25"

ActiveCell.Offset(2, 0).Range("A1:U1").Select

ActiveWorkbook.Names.Add Name:="оплата_доставки", RefersToR1C1:= _

"='Лист5 (2)'!R6C5:R6C25"

ActiveCell.Offset(1, -2).Range("A1:W1").Select

ActiveWorkbook.Names.Add Name:="передплата", RefersToR1C1:= _

"='Лист5 (2)'!R7C3:R7C25"

ActiveCell.Offset(1, 1).Range("A1:V1").Select

ActiveWorkbook.Names.Add Name:="офіс_склад_персонал", RefersToR1C1:= _ "='Лист5 (2)'!R8C4:R8C25"

ActiveCell.Offset(1, -2).Range("A1:X1").Select

ActiveWorkbook.Names.Add Name:="інші_витр", RefersToR1C1:= _

"='Лист5 (2)'!R9C2:R9C25"

ActiveCell.Offset(2, 3).Range("A1:U1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 =

"=Закупів_варт_реаліз_продукц*(1+надбавка)"

ActiveCell.Offset(0, 1).Range("A1").Activate

ActiveCell.Offset(4, -4).Range("A1").Select

ActiveWorkbook.Names.Add Name:="надбавка", RefersToR1C1:= _

"='Лист5 (2)'!R15C2"

ActiveCell.Offset(-5, 0).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "=інші_витр"

ActiveCell.Offset(0, 1).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "=інші_витр+передплата"

ActiveCell.Offset(0, 1).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 =

"=передплата+офіс_склад_персонал"

ActiveCell.Select

Selection.AutoFill Destination:=ActiveCell.Range("A1:B1"), Type:= _

xlFillDefault

ActiveCell.Range("A1:B1").Select

ActiveCell.Offset(0, 1).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "=передплата+офіс_склад_персонал+оплата_доставки"

ActiveCell.Select

Selection.AutoFill Destination:=ActiveCell.Range("A1:U1"), Type:= _

xlFillDefault

ActiveCell.Range("A1:U1").Select

ActiveCell.Offset(0, -3).Range("A1:X1").Select

ActiveWorkbook.Names.Add Name:="витрати", RefersToR1C1:= _

"='Лист5 (2)'!R10C2:R10C25"

ActiveCell.Offset(1, 0).Range("A1:X1").Select

ActiveWorkbook.Names.Add Name:="Доходи", RefersToR1C1:= _

"='Лист5 (2)'!R11C2:R11C25"

ActiveCell.Offset(1, 0).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "=Доходи-витрати"

ActiveCell.Select

Selection.AutoFill Destination:=ActiveCell.Range("A1:X1"), Type:= _

xlFillDefault

ActiveCell.Range("A1:X1").Select

ActiveCell.Offset(1, 0).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "=R[-1]C"

ActiveCell.Offset(0, 1).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "=R[-1]C+RC[-1]"

ActiveCell.Select

Selection.AutoFill Destination:=ActiveCell.Range("A1:W1"), Type:= _

xlFillDefault

ActiveCell.Range("A1:W1").Select

ActiveCell.Offset(0, -1).Range("A1:X1").Select

ActiveSheet.Shapes.AddChart.Select

ActiveChart.SetSourceData Source:=Range("'Лист5 (2)'!$B$13:$Y$13")

ActiveChart.ChartType = xlLineMarkers

ActiveChart.Legend.Select

Selection.Delete

ActiveSheet.ChartObjects("Диаграмма 3").Activate

ActiveChart.PlotArea.Select

ActiveChart.SetElement (msoElementPrimaryCategoryAxisTitleAdjacentToAxis)

ActiveSheet.ChartObjects("Диаграмма 3").Activate

ActiveChart.SetElement

(msoElementPrimaryValueAxisTitleRotated)

ActiveSheet.ChartObjects("Диаграмма 3").Activate

ActiveChart.Axes(xlValue, xlPrimary).AxisTitle.Text = _

"Кумулятивний економіний ефект, грн."

ActiveSheet.ChartObjects("Диаграмма 3").Activate

ActiveChart.PlotArea.Select

ActiveSheet.ChartObjects("Диаграмма 3").Activate

ActiveChart.ChartArea.Select

End Sub

Sub Макрос2()

' Макрос2 Макрос

ActiveCell.Offset(-16, -7).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "400000"

ActiveCell.Offset(0, 1).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "350000"

ActiveCell.Offset(0, 1).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "350000"

ActiveCell.Select

Selection.AutoFill Destination:=ActiveCell.Range("A1:Z1"), Type:= _

xlFillDefault

ActiveCell.Range("A1:Z1").Select

ActiveCell.Offset(1, -2).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "250000"

ActiveCell.Offset(0, 1).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "250000"

ActiveCell.Offset(0, 1).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "300000"

ActiveCell.Offset(0, 1).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "300000"

ActiveCell.Offset(0, 1).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "350000"

ActiveCell.Select

Selection.AutoFill Destination:=ActiveCell.Range("A1:U1"),

Type:= _ xlFillDefault

ActiveCell.Range("A1:U1").Select

ActiveCell.Offset(5, -7).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "26000"

ActiveCell.Offset(0, 1).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "8000"

ActiveCell.Offset(-2, 0).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "=0.3*вартість_поставки"

ActiveCell.Select

Selection.AutoFill Destination:=ActiveCell.Range("A1:E1"), Type:= _

xlFillDefault

ActiveCell.Range("A1:E1").Select

ActiveCell.Range("A1:U1").Select

Selection.FormulaArray = "=0.3*вартість_поставки"

ActiveCell.Offset(-1, 2).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "=вартість_поставки-передплата"

ActiveCell.Offset(1, 0).Range("A1").Select

ActiveCell.Range("A1:U1").Select

Selection.FormulaArray = "=вартість_поставки-передплата"

ActiveCell.Offset(2, -1).Range("A1").Select

ActiveCell.FormulaR1C1 = "15000"

ActiveCell.Select

Selection.AutoFill Destination:=ActiveCell.Range("A1:V1"), Type:= _

xlFillDefault

ActiveCell.Range("A1:V1").Select

ActiveCell.Offset(2, -2).Range("A1").Select

End Sub

3.3 Розробка заходів з підвищення безпеки життєдіяльності

3.3.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в приміщенні офісу ТОВ «Ферро»

Приміщення офісу ТОВ «Ферро» знаходиться на другому поверсі триповерхового будинку.

Приміщення складається з двох кімнат, кожна з цих кімнат має площу 36 м², висота кімнати 3,2 м. Число працюючих в одній кімнаті складає 5 особи, таким чином на кожного припадає 7,2 м² площі та 23,04 м³ обєму, що цілком відповідає СНіП ІІ-90-81 та ТсанПіН 3.3.2.007-98 (що встановлюють такі нормативи: S = 5 м² і обєм 15 м³) [ СНіП ІІ-90-81 , ТсанПіН 3.3.2.007-98 ].

Аналіз проведемо на прикладі однієї кімнати.

Стеля приміщення білого кольору, на стінах накатка бежевого кольору, паркетна підлога, двері зроблені з натурального дерева.

В процесі праці на людину впливають різні фактори: температура, вологість, швидкість повітря у робочому приміщенні, освітленість, рівень виробничого шуму та інші.

Результати вимірювання метеорологічних параметрів у приміщенні показали, що відносна вологість складає 60%, температура 22 С, швидкість повітря 0,12 м/с, що знаходиться у допустимих межах по ГОСТ 12.005-88 [ ГОСТ 12.005-88].

Температура в приміщенні підтримується за допомогою системи водяного опалення.

Вентиляція в приміщенні природна, повітря переміщується через вікна та кватирки. Штучна вентиляція виконана за допомогою кондиціонеру LG.

Джерелом шуму в приміщенні є 5 комп'ютерів з моніторами фірми Samsung і 2 принтера LaserJet.

Рівень шуму не перевищує 60 дБА, що цілком відповідає існуючим санітарним нормам.

Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови в офісі ТОВ «Ферро», наведені в табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Параметри санітарно-гігієнічного стану праці в приміщенні офісу ТОВ «Ферро»

Параметр	Фактичне значення	Норматив по ГОСТ 12.1.00588 і іншим державним нормативам	Відповідність фактичного значення державному нормативу
Рівень шуму, дБА	40-55	50-65	Відповідає
Освітленість, лк	363	300	Відповідає
Температура повітря у перехідний період, С	20-22	18-22	Відповідає
Відносна вологість, %	40-60	40-60	Відповідає
Швидкість повітря, м/с	0,1	0,1	Відповідає

Джерелом природного освітлення є 2 вікна розміром (2,5х1,5) м, фактична площа вікон дорівнює 7,5 м².

Визначимо достатність природного освітлення приміщення. Достатність природного освітлення розраховується по формулі

(3.1)

де площа вікон, м²;

площа підлоги приміщення, м².

Для даного приміщення

= 7,5 м²,

= 36 м²,

тоді маємо

.

Отже, на підставі даного розрахунку можна зробити висновок, що природного освітлення достатньо.

Правильно виконане раціональне освітлення має важливе значення для виконання всіх видів робіт. Світло є важливим стимулятором не тільки зорового аналізатора, але й організму в цілому.

Недостатня освітленість або її надмірна кількість знижує активність життєвих процесів і негативно впливає на працездатність людини.

Головним джерелом світла є лампи розжарювання та газорозрядні лампи різноманітних типів. Газорозрядні (люмінесцентні) лампи мають світло близьке до природного і дозволяють створити високу освітленість.

Сучасні норми штучного освітлення встановлюються за характеристикою зорової роботи. Всі роботи за зоровими параметрами розподіляються на декілька розрядів. Нормована освітленість на робочих поверхнях при штучному освітленні за зоровими параметрами для даного приміщення має складати 300-400 лк.

Зробимо розрахунок числа ламп для створення в приміщенні нормативної освітленості. Відомо, що при роботі з комп'ютером і документами нормативна величина освітленості Ен = 300 лк.

Джерелом штучного освітлення є 4 світильника, в яких знаходиться по три люмінесцентні лампи типу ЛБ. Потужність однієї лампи 40 Вт, світовий потік дорівнює F = 3120 лм.

Для розрахунку необхідної кількості ламп використаємо формулу розрахунку мінімального потоку однієї лампи:

, (3.2)

тоді

, (3.3)

де F - світовий потік 3120 лм;

S - освітлювана площа 36 м²,

z ? коефіцієнт нерівномірності освітлення 1,5;

k - коефіцієнт запасу 1,1;

N - кількість світильників, 4 шт.;

з ? коефіцієнт використання світлового потоку, який залежить від коефіцієнта відбиття стель, стін і підлоги та індексу приміщення і дорівнює 0,5;

с_стін = 70%;

с_стелі = 50%;

с_{підлоги} = 30%.

Індекс приміщення визначається по формулі:

(3.4)

де А і В ? відповідно довжина приміщення ? 6 м, ширина ? 6 м.

h_п ? висота від світильника до освітлюваної поверхні, яка дорівнює 2 м.

.

Відповідно таблиці з = 0,5.

шт.

Фактична кількість ламп у одному світильнику дорівнює розрахованому значенню (n = 3).

Таким чином, штучної освітленості у приміщенні достатньо.

Аналізуючи дані, які наведені в табл. 3.4, можна зробити висновок, що параметри, які характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в приміщенні офісу, відповідають існуючим державним нормам.

Щоденно в приміщенні офісу здійснюється вологе прибирання. У відповідності з діючими нормами (СНіП 11 - МЗ 0-98) повинні бути передбачені загальні побутові приміщення (туалет, умивальні кімнати і т.і.) [ СНіП 11 - МЗ 0-98].

Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці показав, що приміщення знаходиться в задовільному стані, тому що керівництво приділяє належну увагу стану охорони праці.

Схема приміщення офісу наведена на рис. 3.5.

Рис. 3.5. Схема приміщення офісу ТОВ «Ферро». Умовні позначки:

1 - щит загального користування;

2 - розетки;

3 - комп'ютери;

4 - принтери;

5 - сканер;

6 - ксерокс.

3.3.2 Виявлення і аналіз шкідливих і небезпечних чинників, що діють в офісі ТОВ «Ферро»

Згідно ГОСТ 12.0.003-74 для машинного залу небезпечними і шкідливими чинниками, що негативно впливають на здоров'я робочого персоналу ДП, є:

- фізичні чинники;

- психофізичні чинники.

До фізичних чинників відносяться:

- підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

- недостатня освітленість робочого місця;

- високий рівень статичної електрики;

- підвищений рівень шуму;

- підвищена/знижена вологість повітря;

- підвищена/знижена температуру повітря;

- підвищена/знижена рухливість повітря.

До психофізичних чинників відносяться:

- перенапруження зорових або слухових аналізаторів;

- монотонність праці;

- емоційні перевантаження.

Всі вище перелічені чинники можуть в тому або іншому ступені впливати на працездатність людину, як фізично, так і на моральний стан.

3.3.3 Розробка заходів щодо зниження або виключення небезпечних чинників і їх нормування

Шум

Шуми підрозділяються по характеру спектру і по тимчасових характеристиках на тональний і непостійний. У нашому випадку шум видає працюючі принтери.

Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку і еквівалентні рівні звуку в дБА на робочих місцях (ГОСТ 112.1.003-76) приведені в (табл. 3.5).

Таблиця 3.5

Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку і еквівалентні рівні звуку в дБА на робочих місцях

Робочі місця	Рівні звукового тиску з середньо геометричними частотами, Гц	Рівні звука та еквівалентні рівні Дба
Приміщення програмістів обчислювальних машин	40	45

Захист від шуму: звукопоглинальні матеріали, навушники.

Пожежна безпека

1. У приміщенні близько 100 м повинен знаходитися вогнегасник (вуглекислотный) переносний ТУ У 13 485 476.003 96 ОУ-2.

2. Повинна бути встановлена протипожежна сигналізація.

3. Підписується документ працівниками підприємства про те, що вони ознайомлені з правилами пожежної безпеки.

У ГОСТ 12.1.005-88 вказано, що при легкій (1а) категорії виконуваних робіт, повинні забезпечуватися:

температура повітря в приміщеннях машинного залу для холодного періоду 22-24С, для теплого періоду 23-25С;

відносна вологість повітря 40-60%;

швидкість руху повітря не більше 0,1 м/с.

Для забезпечення цих характеристик приміщення Департаменту поставок обладналося приладами центрального опалювання, кондиціонерами, фільтруючими установками.

Для запобігання поразці людини електричним струмом приймають наступні заходи:

1. кожен користувач ПЕВМ, що вперше приступає до роботи, повинен вивчити інструкції по техніці безпеки при роботі на даному устаткуванні і пройти інструктаж за місцем роботи з обов'язковою позначкою в журналі реєстрації;

2. ремонтні і профілактичні роботи на ЕОМ може проводити фахівець, що має кваліфікаційну групу по техніці безпеки не нижче третьою по роботі з електроустаткуванням до 1000 В;

3. забороняється експлуатація ЕОМ в приміщеннях з хімічно агресивним середовищем, а також при знятих деталях корпусу;

4. ремонтні і профілактичні роботи на електроустановках, установка і зняття корпусів ЕОМ допускається тільки при відключеному електроживленні;

5. корпуси електричних приборів повинні бути надійно заземлені, опір заземлюючого пристрою повинен бути не більше 4 Ом, при напрузі понад 1000 В - не більше 10 Ом;

6. поверхні робочих столів не повинні бути струмопровідними;

7. у електричних установках для захисту співробітників від поразки електричним струмом необхідно передбачити захисне заземлення. У приміщеннях офісу з електроустаткуванням повинна бути розташована шина захисного заземлення (заземлюючий провідник, перетином не менше 120 кв. мм.), сполучена із заземленою нейтралі електроустановки, від якої здійснюється живлення устаткування. Корпуси всіх технічних засобів ЕОМ повинні бути сполучені з шиною захисного заземлення. Також повинна бути прокладена шина схемного заземлення, ізольована від корпусів і від шини захисного заземлення;

8. необхідно регулярно стежити за станом ізоляції електроарматури і за іншими електроприладами.

Для захисту персоналу ТОВ «Ферро» від статичної електрики необхідно використовувати нейтралізатори, підлоги мати антистатичне покриття. Допустимий рівень напруженості електростатичного поля складає 20 кВ/м за 1 годину (ГОСТ 12.1045-84) [ ГОСТ 12.1045-84].

Одним з джерел електромагнітного випромінювання є монітор комп'ютера. Оскільки програміст/користувач проводить основну частину робочого часу за комп'ютером, то слід понизити дію електромагнітного випромінювання. Хоча результати досліджень впливу електромагнітного випромінювання на організм людини суперечливі, все ж таки слід прийняти необхідні заходи. Зазвичай застосовують наступні заходи:

- розташовують монітор на відстані більше 30 см від очей;

- встановлюють захисні екрани на монітор;

- застосування моніторів із зниженими показниками іонізуючого випромінювання.

Слід також робити часті перерви (у 1 годину роботи - 10-15 хвилин відпочинку). Людям особливо чутливим слід скоротити час роботи з комп'ютером до мінімуму.

Рівень шумів не повинен перевищувати 75 дБ. Рівень шуму IBM-сумісного комп'ютера складає 25 дБ. При використанні такого роду техніки заходу щодо зниження шуму не проводять.

3.3.4. Розрахунок вентиляції офісу

Розрахунок типу вентиляції

Проведемо розрахунок кількості повітря для боротьби з надмірним теплом по формулі:

, (3.5)

де Q - надмірна кількість тепла в одиницю часу, який визначається сумою тепловиділень в приміщенні за вирахуванням тепловтрат;

C = 1000 Дж/(кгOК) - середня питома теплоємність повітря;

= 1.215 кг/ - питома маса повітря, що поступає в приміщення при температурі Т = 290 До;

ТП = 295 До - температура повітря, що видаляється з приміщення;

ТН = 290 До - температура при якій повітря поступає в приміщення.

Визначаємо надмірну кількість тепла, яке складається з тепла, що виділяється одночасно всіма джерелами у виробничому приміщенні, мінус втрати тепла через зовнішні огорожі і віконні отвори:

, (3.6)

де - кількість тепла, що виділяється одночасно всіма джерелами у виробничому приміщенні;

- втрати тепла через зовнішні огорожі і віконні отвори.

Расчитаєм кількість тепла, що виділяється одночасно всіма джерелами у виробничому приміщенні:

, (3.7)

де - тепловиділення від устаткування;

- тепловиділення від людей;

- тепловиділення від штучного освітлення;

- тепловиділення від сонячної радіації.

Визначимо тепловиділення від устаткування по формулі:

Вт (3.8)

де = 100 Вт - номінальна потужність одиниці устаткування;

= 6 шт. - кількість одиниць устаткування.

Визначимо тепловиділення від людей по формулі:

Вт (3.9)

де = 5 чоловік - кількість людей, що працюють в офісі.

Визначимо тепловиділення від штучного освітлення по формулі:

Вт (3.10) (3.6)

де = 250 Вт - потужність однієї лампи розжарювання;

m = 15 шт. - кількість ламп розжарювання.

Визначимо тепловиділення від сонячної радіації по формулі:

Вт (3.11)(3.7)

де F = 15 - площа світлових отворів;

q = 144 ккал/(ч·) - кількість теплоти, радіацією, що вноситься, через світлові отвори, оскільки ліхтарів немає, то тепловиділення через ліхтарі не враховується.

Знайдені дані підставляємо і отримуємо результат:

Вт

Розрахуємо втрати тепла через зовнішні огорожі і віконні отвори:

, (3.12)(3.9)

де - втрати тепла через зовнішні огорожі;

- втрати тепла через віконні отвори.

Тепловтрати через зовнішні огорожі будуть рівні нулю, оскільки зовнішніх огорож немає, тобто = 0 Вт.

Визначимо тепловтрати через віконні отвори по формулі:

Вт (3.13)

де F = 15 - площа світлових отворів;

к = 2.6 ккал/(ч·) - коефіцієнт теплопередачі віконних отворів;

ТП = 295 До - температура повітря, що видаляється з приміщення;

ТН = 290 До - температура при якій повітря поступає в приміщення.

Знайдені дані підставляємо і отримуємо результат:

Вт.

Знайдені дані підставляємо і отримуємо результат:

Вт. (3.12)

Знайдені дані підставляємо і отримуємо, що кількість повітря для боротьби з надмірним теплом рівна:

.

Проведемо розрахунок кратності повітрообміну, по формулі:

, (3.14)

де L = 4006 - кількість повітря для боротьби з надмірним теплом;

= 60 - об'єм приміщення.

Оскільки кратність повітрообміну більше 30, то необхідно розрахувати механічну вентиляцію.

Вибір вентилятора

Вентилятор відцентровий типу Ц4-70 №10.

Продуктивність вентилятора: L = 5000

Повний тиск: P = 200 Па.

Окружна швидкість колеса: 20 м/с.

Кількість оборотів в хвилину: 300 об/мин.

Визначимо потрібну потужність на валу електродвигуна N в кВт при переміщенні чистого повітря для стандартних умов:

кВт (3.15)

де L = 5000 - продуктивність вентилятора;

P=200 Па - повний тиск;

=0.6 - ККД вентилятора;

= 1.0 - ККД передачі, вентилятор насаджений на вал електродвигуна.

Визначимо встановлену потужність електродвигуна N_у з урахуванням запасу в кВт:

кВт. (3.16)

де Кз = 1.15 - коефіцієнт запасу потужності;

N = 4.5 кВт - потрібна потужність на валу електродвигуна.

3.3.5. Цивільна оборона

Аналіз надзвичайної ситуації

Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, уражених аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими небезпечними чинниками, які привели (можуть привести) до загибелі людей і (або) значних матеріальних витрат.