Франчайзинг в компанії "МакДональдз"

Методика застосування концепції франчайзингу на підприємстві, його переваги та недоліки, проблеми використання. Аналіз господарської діяльності та організаційна структура компанії "МакДональдз". Напрямки вдосконалення франчайзингової діяльності компанії.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 31.10.2014
Размер файла 84,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи франчайзингу на підприємстві

1.1 Сутність франчайзингу, об'єкти та суб'єкти

1.2 Види франчайзингу

1.3 Методика застосування концепції франчайзингу на підприємстві, його переваги та недоліки, проблеми використання

Розділ 2. Аналіз франчайзингової діяльності на підприємстві "McDonald's-Україна"

2.1 Аналіз господарської діяльності "МакДональдз"

2.2 Особливості функціонування. Організаційна структура компанії "МакДональдз"

2.3 Франчайзингова діяльність підприємства

Розділ 3. Напрямки вдосконалення франчайзингової діяльності на підприємстві

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Франчайзинг - це об'єктивне явище, що склалося історично і міцно закріпилося в розвинених країнах під впливом об'єктивних потреб економічного розвитку.

Актуальність теми даної курсової роботи полягає у тому, що серед договорів на передачу прав в останні десятиліття широкого застосування в країнах з розвинутою економікою дістав договір франчайзингу. Однак в Україні для законодавчого регулювання комерційних справ, відомих у міжнародній практиці як "франчайзинг" і "франшиза", використовується термінологія "комерційна концесія". Правовідносини сторін у договорі комерційної концесії регулюються ЦК України (статті 1115-1129) і ГК України (статті 366-376).

Метою курсової роботи є вивчення сутності франчайзингу та його застосування на підприємствах.

Предметом курсової роботи є " McDonald's-Україна".

Об'єктом курсової роботи є господарська діяльність, шляхи її покращення, розвиток підприємства в усіх його напрямках.

В процесі курсової роботи відбувається формування професійних умінь і навичок, Під час цього виду практики студенти мають можливість збирати теоретичний та практичний матеріал для роботи над курсовими роботами та дипломними проектами.

Франчайзинг можна розуміти як пільгове підприємництво, як форму тривалого ділового співробітництва, у процесі якого велика компанія надає індивідуальному підприємцю чи групі підприємців ліцензію (франшизу) на виробництво продукції, торгівлю товарами чи надання послуг під торговою маркою даної компанії на обмеженій території, на термін і умовах, визначених договором.

Для компаній франчайзинг - це спосіб поширення бізнесу.

Для підприємців франчайзинг - це один зі способів стати власником бізнесу.

В сучасних умовах посилення конкуренції на внутрішніх ринках та обмеженості фінансових можливостей для підприємств важливим та ефективним кроком є використання франчайзингових відносин це пояснюється тим, що основою ринкової економіки, з одного боку, є великі підприємства, які надають їй стабільності й керованості, визначають рівень науково-технічного і виробничого потенціалу, з другого -- малий бізнес, який формує конкурентне середовище, характеризується високою мобільністю та забезпечує самостійність підприємницької ініціативи. Для економіки України останнім характерна активізація саме малого бізнесу. Але, незважаючи на значні можливості малого бізнесу у процесі становлення і функціонування ринкової економічної системи, він має свої слабкі сторони, пов'язані насамперед із фінансуванням. Тому одним із шляхів вирішення даної проблеми є розвиток франчайзингу в Україні.

Вивченням та дослідженням механізму використання франчайзингу займалися багато вчених-економістів, серед них як українські: З. Опейда, Г.Андрощук, В. Денисюк, А. Цірат, Я. Сидоров; російські: І.Риков, Н. Месяшна, С.Сосна, Є.Васильєва, а також і європейські вчені: Д.Прат, Д. Стенворт, Б.Сміт, Я. Мюрей, Ж.Адамс, М. Мельдельсон, Р. Гамельтон, проте через різноманітність його видів та типів вивчення особливостей франчайзингу залишається неповним. Усе це й зумовлює необхідність та доцільність вивчення даної теми.

Розділ 1. Теоретичні основи франчайзингу на підприємстві

франчайзинг господарський організаційний макдональдз

1.1 Сутність франчайзингу, об'єкти та суб'єкти

В сучасних умовах господарювання кожне підприємство, щоб не втратити свої позиції на ринку, змушене шукати нові форми організації бізнесу. Останнім часом досить актуальним став франчайзинг, його поширення зумовлене динамізмом ринку та дією конкурентів.

Той факт, що франчайзинг грунтується на використанні об'єктів інтелектуальної власності, і є причиною його популярності, тому що придбавши франшизу, підприємець набуває вже перевірену і відпрацьовану бізнес-модель, яка довела свою ефективність на ринку товарів та послуг. Інтелектуальна власність у цьому випадку може охоплювати широке коло об'єктів: від об'єктів промислової власності аж до об'єктів авторського права. При всій їх різноманітності вони обов'язково мають бути захищені певним охоронним документом чи режимом комерційної таємниці, саме тому, що вони мають судовий захист. Тому потенційні франчайзі і змушені укладати договір власності за плату. Цим вони забезпечують собі, і власному бізнесу надійну перевагу і гарантію стабільного існування та подальшого зростання.

Суть даної форми організації бізнесу полягає у тому, що добре відома на ринку фірма (франчайзер) продає свою торгову марку чи технологію виробництва іншій маловідомій фірмі (франчайзі), що забезпечує зростання обсягу реалізації для обох підприємств та зростання ефективності діяльності франчайзі в результаті використання нової для неї технології виробництва. За право займатися бізнесом його одержувач (франчайзі) сплачує частину отриманого доходу відповідно до укладеної угоди.

В основі франчайзингу як особливої форми організації бізнесу можуть лежати принципи маркетингу або розподілу товарів. У такому разі "батьківська компанія" зазвичай надає індивіду або іншій компанії право чи привілей здійснювати підприємницьку діяльність у відповідній формі в визначений період і в визначеному місці. Наприклад, за спільної згоди або на основі укладеної угоди фізична чи юридична особа бере на себе зобов'язання взяти партію товару і за певний період реалізувати цей товар на відповідній території. За це надаються певні привілеї, пільги у вигляді зниження ціни на зазначений товар і сплати мінімального відсотка від одержаного прибутку за реалізований товар [5, 63 ].

З одного боку, франчайзингова система допомагає малим підприємствам уникнути ряду перешкод із заснуванням і функціонуванням власного бізнесу, з другого -- як корпоративна структура вона обмежує діяльність франчайзі. Але для дрібних підприємців переваги від використання франчайзингу переважають над недоліками.

Отже, слід відокремити переваги системи для франчайзі, які полягають у тому, що:

- за певну фіксовану плату франчайзі має можливість навчитися ефективних методів управління, підвищити свій професіоналізм і компетентність;

- користуючись розробками материнської компанії, франчайзі ідуть у ногу зі споживчим попитом;

- власник малого підприємства має можливість користуватися перевагами, які доступні тільки великим компаніям;

- конкуренція відносно невелика (франшиза знижує гостроту конкуренції на визначеному сегменті ринку).

До числа недоліків слід віднести:

- обмеженість самостійності, підприємницької ініціативи;

- обсяги продажу встановлюються власнику франшизи відповідно до політики маркетингу компанії-франчайзера;

- небезпека краху у випадку банкрутства або зменшення популярності франчайзера[5, 66].

Для франчайзера перевагами вважаються:

- збільшення ринку збуту при мінімальних вкладеннях;

- економія на матеріальному заохоченні найманих працівників: франчайзі як власник підприємства має особистий стимул до максимізації прибутку;

- одержання додаткового прибутку шляхом поставок франчайзі уніформи, упаковки, устаткування для залів та офісів[5, 68];

Також існує і ряд недоліків:

- зниження гнучкості системи управління, складність у переміщенні точки;

- неможливість заміни "небажаного" франчайзі, навіть якщо він невміло управляє точкою, доки не порушені ним умови франшизи, він "недоторканний";

- проблеми з обліком і звітністю: франчайзер не може бути впевнений у тому, що одержує від франчайзі правдивий звіт про діяльність;

- складність проведення контролю: певна репутація одною франчайзі здатна заплямувати репутацію всієї мережі, кинути тінь на торгову марку. Саме через недобросовісну діяльність франчайзі, припинила свою діяльність російська компанія „Дока Піца". Із 16 піцерій лише дві виготовляли якісну піцу та дотримувалися рецептури головної компанії.

Вітчизняним підприємцям франчайзинг відомий завдяки таким компаніям, як "Макдональдс", "Дока Піцца", "Холідей Інн", які мають міжнародні франчайзингові мережі. Так, американська корпорація "швидкої їжі" "Макдональдс" вже сьогодні охоплює більш як 21 тис. ресторанів у 101 країні світу, обслуговуючи щоденно майже 30 млн. клієнтів. Близько 66% усіх ресторанів корпорації керуються 4500 франчайзинговими агентами, які одночасно є і незалежними підприємцями, і членами єдиної команди [4, 101].

Перспективність застосування франчайзингу підтверджують такі дані: у США наприкінці п'ятого року існування банкрутами стали лише 14% франчайзингових підприємств, тоді як для незалежних молодих фірм цей показник становити більш як 65%.

Отже, слід зазначити, що стан ринкового середовища розвинутих країн суттєво відрізняється від економіки України. Основними відмінностями є наявність сталих ринкових відносин, дієвість й стабільність законодавства, інформаційна відкритість, розвинута ринкова інфраструктура, фінансова стабільність, офіційно мінімальна тінізація.

Суть франчайзингу полягає в тому, що іноземна фізична чи юридична особа, надає іншому суб'єктові підприємницької діяльності право використовувати відомі технології, торгову марку, комерційну інформацію, фірмове найменування, управлінські послуги тощо. Тобто договір франчайзингу передбачає використання комплексу виключних прав, ділової репутації і комерційного досвіду. Часто іноземний суб'єкт бере на себе зобов'язання монтажу і поставки обладнання, матеріалів, сировини, надання управлінських, консультаційних послуг, навчання персоналу та інші зобов'язання. Всі ці умови визначаються у спеціальному цивільно-правовому договорі франчайзингу. Вартість переданих нематеріальних активів іноземним суб'єктом оцінюється у вільно конвертованій валюті відповідно до Порядку експертної оцінки нематеріальних активів.

Система франчайзингу дає такі переваги користувачеві, як право вести підприємництво під торговою маркою, що має високу репутацію на ринку, зберігаючи в той же час свій статус, використовувати вже апробовані форми і методи бізнесу та маркетингу, можливість отримання управлінських та інших послуг. Незважаючи на те, що договори франчайзингу є одним із ефективних правових інструментів господарювання, який широко застосовується у розвинутих країнах, в Україні, на жаль, система франчайзингу поки що не врегульована законодавством. У нас, як відомо, не існує правової охорони фірмових найменувань, хоч кожна юридична особа має право на індивідуалізацію своєї діяльності для відмежування її від іншої спорідненої діяльності. І така юридична особа, фірмове найменування якої зареєстровано у встановленому порядку, має виключне право на використання або передачу його на підставі договору іншим суб'єктам підприємницької діяльності. Правова неврегульованість цих цивільних правовідносин, безумовно, не сприяє стабільності цивільних правовідносин.

Отже, за своєю природою договір (контракт) франчайзингу має цивілістичний характер, і на нього поширюються загальні положення ЦК України щодо угод та зобов'язального права. Франчайзер та франчайзі є суб'єктами відносин франчайзингу, сторонами франчайзингового договору.

Франчайзер - суб'єкт підприємницької діяльності, який володіє, як правило, відомою на ринку торговельною маркою, особливими технологіями виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), випробуваними на практиці способами ведення підприємницької діяльності, іншими об'єктами інтелектуальної власності та надає право їх використання іншому суб'єкту підприємництва (франчайзі) на визначених умовах.

Франчайзі - суб'єкт підприємницької діяльності, який отримує від франчайзера право ведення визначеної діяльності з використанням його об'єктів інтелектуальної власності на визначених умовах.

Результатом взаємовідносин між франчайзером і чисельними франчайзі є поява на ринку мережі однотипних підприємств, які подібні між собою як щодо зовнішнього оформлення, так і щодо способів ведення ними підприємницької діяльності. Такі подібні підприємства формують організаційне утворення, в якому успішне функціонування кожного з учасників зокрема і всіх разом позитивно впливає на створення і подальший розвиток ділової репутації визначених товарів або визначеної торговельної марки, тобто, фактично, ділової репутації франчайзера [7, 45]. Подібні організаційні утворення називають франчайзинговими мережами або франчайзинговими системами. Однак не варто ототожнювати ці два дещо різних за змістом поняття.

Франчайзингова мережа - це сукупність підприємств, які діють на ринку під однією торговельною маркою на умовах франчайзингового співробітництва і включають до свого складу підприємство франчайзера та підприємства франчайзі, які функціонують на основі отриманих від нього франшиз.

Поняття франчайзингової системи є дещо ширшим і розглядає мережу франчайзингових підприємств на чолі з франчайзером як системне утворення, елементи якого тісно взаємодіють між собою.

Під франчайзинговою системою розуміють сукупність учасників франчайзингової мережі, умов їх співробітництва та інших характерних властивостей, взаємодія між якими та із зовнішнім середовищем сприяє формуванню нового організаційного утворення в сфері підприємництва.

Щодо поняття "франшизи" (франц. franchise), то в економічній літературі найчастіше трапляється два різнопланові підходи до визначення цієї категорії (до уваги не береться термін "франшиза", що використовується у галузі страхування). Відповідно до першого з них франшизою називається підприємство, яке створене франчайзі та здійснює діяльність відповідно до угоди франчайзингу [2, 8]. Згідно з другим підходом франшиза вважається правом займатися визначеною підприємницькою діяльністю з використанням торговельної марки франчайзера [5; 25].

Зважаючи на те, що підприємство франчайзі в економічній літературі має ще іншу назву - франчайзингове підприємство, з метою уникнення непорозумінь франшизу доцільно трактувати відповідно до другого підходу, тобто як право здійснювати діяльність на визначених умовах.

Цей висновок обґрунтовує те, що англійський термін "франшиза" (franchise), як уже згадувалося, в перекладі на українську мову означає "право, привілей".

Таким чином, під франшизою розумітимемо право здійснення визначеної діяльності з використанням торговельної марки, технологій, ноу-хау, інших об'єктів інтелектуальної власності франчайзера на визначених франчайзинговим договором умовах.

Поняття франчайзингового пакета є ширшим від франшизи і включає в себе не лише право користування об'єктами інтелектуальної власності франчайзера, а й набір матеріальних цінностей (виробниче обладнання, інвентар тощо) та послуг (консультації, навчальні курси), що надаються франчайзером для франчайзі як на етапі створення, так і впродовж усього терміну функціонування франчайзингового підприємства.

1.2 Види франчайзингу

Існують різноманітні форми франчайзингу. Вибір франчайзингу залежить: від виду господарської діяльності; стабільності франчайзера і його місця на ринку товарів і послуг; особливостей ринку місцевого франчайзі. Виділяють три основних види франчайзингу - товарний франчайзинг, виробничий і діловий.

Товарний франчайзинг іноді називають "франчайзинг продукту (торгового імені)". Це франчайзинг у сфері торгівлі на продаж готового товару. У товарному франчайзингу франчайзером зазвичай є виробник, що продає продукт чи напівфабрикат дилеру-франчайзі. Останній здійснює передпродажне і післяпродажне обслуговування покупців продукції франчайзера і відмовляється від продажу товарів конкурентів. Це правило є істотним змістом взаємин партнерів - франчайзера і франчайзі-дилера.

Цей вид діяльності, спрямований на придбання у ведучої компанії права на продаж товарів з її торговою маркою. У цьому випадку франчайзі купує у франчайзера товари і після цього перепродає їх від імені франчайзера. В окремих випадках ведуча компанія має відношення і до оплати гарантійних послуг, відшкодуванню витрат на спільну рекламу. Як правило, для товарного франчайзингу характерна вузька спеціалізація франчайзі на реалізації одного виду товарів і послуг.

В даний час цей вид франчайзингу використовується багатьма компаніями, наприклад, по виробництву автопокришок. Якщо ж товари і послуги не мають торгових марок, вони не включаються в цю категорію[4, 13].

Другим видом франчайзингу є виробничий франчайзинг. Цей вид франчайзингу найбільш широко представлений у виробництві безалкогольних напоїв. Кожен з місцевих чи регіональних розливальних і пакувальних заводів є франчайзі від основної компанії. Coca Cola, Pepsi, і інші продають концентрати та інші продукти, необхідні для виробництва місцевим розливальним компаніям, що потім змішують концентрати з іншими складовими продуктами і розливають у пляшки чи банки для розповсюдження по місцевих дилерах.

Третім видом франчайзингу є діловий франчайзинг, який ще називають "франчайзинг бізнес-формату". При цьому франчайзер продає ліцензію приватним особам чи іншим компаніям на право відкриття магазинів, кіосків, або цілих груп магазинів для продажу покупцям набору продуктів і послуг під ім'ям франчайзера [4, 26].

Таким чином, це франчайзинг на вид діяльності, тобто включення малого підприємства в повний виробничо-господарський цикл великої корпорації.

Ледь не самий популярний вид франчайзингу, при якому ведуча фірма продає ліцензію приватним фірмам чи компаніям на право відкриття власної фірми з продажу продуктів і послуг під ім'ям франчайзера (наприклад, прокат і побутове обслуговування, ділові і професійні послуги, магазини, мережі закусочних, готелів).

При діловому франчайзингу потрібно, щоб франчайзі оплачував постійні внески, а також робив внески в рекламний фонд, що знаходиться у віданні франчайзера. Франчайзер може здати в оренду франчайзі основні фонди, запропонувати йому фінансування; він вправі також виступати і як постачальник для своїх франчайзі.

Поряд з основними видами можна відмітити корпоративний та конверсійний види франчайзингу.

Корпоративний франчайзинг - сучасна форма організації франшизного бізнесу, при якій франшизоотримувач оперує не окремим підприємством, а мережею франшизних підприємств із використанням найманих менеджерів.

Конверсійний франчайзинг - спосіб розширення франшизної мережі, при якому діюче самостійне підприємство переходить на роботу за договором франчайзингу і приєднується до системи франшизних підприємств, що працюють під контролем одного франшизоотримувача [5,54].

В останні роки класична модель франчайзингу змінилася в напрямку забезпечення франчайзера додатковими можливостями швидкого розвитку з найменшими витратами. Хоч існує багато варіантів класичного франчайзингу, три з них використовуються найбільш часто. Це: регіональний франчайзинг; суб-франчайзинг; франчайзинг, що розвивається. У кожному з цих випадків франчайзі одержує всі переваги, що зазвичай пов'язані з франчайзінгом: використання торгової марки і логотипа франчайзера, системи його бізнесу, первісне навчання, вибір місця, підтримка і т.д. Основні відмінності їх друг від друга полягають в наступньому:

· тривалість відносин франчайзера і франчайзі;

· до кого франчайзі може звертатися за підтримкою;

· кому він сплачує встановлені внески;

Коротко розглянемо кожен з цих методів.

Вибираючи регіональний франчайзинг, франчайзер вирішує охопити своєю діяльністю якийсь географічний район, яким може бути столична область, штат або країна. Усвідомлюючи, що він не має таких коштів чи колективу, щоб розвиватися так швидко, як хотілося б, він спирається на підтримку головного франчайзі.

У свою чергу, головний франчайзі має право не тільки підбирати нових франчайзі у своєму географічному районі, але і забезпечувати їхнє початкове навчання, та інші послуги, що звичайно робить сам франчайзер. Головний франчайзі однак включений у поділ платежів і внесків у рекламний фонд. Він користується всіма благами, що звичайно дає франчайзинг, для цього він теж сплачує ліцензійні внески, а, також внески на рекламу безпосередньо франчайзеру. Контракт між франчайзером і головним франчайзі встановлює, що очікується від кожної сторони і який визначений період франчайзі буде виконувати цю специфічну роль. У суб-франчайзингу суб-франчайзер також освоює якусь певну територію і забезпечує початкове навчання, вибір приміщення і т.д. Різниця тільки в тім, що франчайзі працює прямо із суб-франчайзером на довгостроковій основі і має дуже обмежений контакт із франчайзером. Він платить роялті і рекламні внески суб-франчайзеру, він в свою чергу, частину цих грошей платить франчайзеру. Суб-франчайзер, таким чином, стає франчайзером на своїй території і франчайзі залежить від його довгострокової підтримки. Те, що суб-франчайзер може мати обмежені кошти, управлінські і маркетингові здібності, відіб'ється на франчайзі. Отже, потенційний франчайзі повинний дуже ретельно вибирати суб-франчайзінгові відносини, тому що він залежить від ділової і життєвої хватки як франчайзера, так і суб-франчайзера.

В угоді по розвитку території франчайзер передає ексклюзивні права на розвиток якогось географічного району групі інвесторів. Інвестори, у свою чергу, або розвивають свої власні франчайзи, якими вони володіють на цій території, або підбирають франчайзі. В останньому випадку становище інвестора як власника обмежено.

У відповідь на право розвитку ексклюзивної території особа, що володіє цим правом, платить франчайзеру внески і зобов'язаний відкрити визначену кількість точок в обговорений період часу.

Власники відкритих франчайзі платять роялті і рекламні внески безпосередньо франчайзеру. Особа, що володіє ексклюзивними правами, не має частки в цих внесках, його частка є тільки в рентабельності індивідуальних франчайзов, що він відкрив [6, 32].

Таблиця 1.1 Порівняльна характеристика видів франчайзингу.

Вид франчайзингу

Тип франшизи

Переваги

Недоліки

Товарний

Товар

Простота застосування

Обмежена сфера застосування, вузька спеціалізація франчайзі

Виробничий

Технологія вихідний компонент

Висока ефективність;

простота контролю

з боку франчайзера

Великі початкові витрати на придбання франшизи; сильна залежність від франчайзера

Діловий

Модель франшизного бізнесу

Найширша сфера застосування; швидка пристосовність до умов ринку

Іноді черезмірна регламентація діяльності придушує ініціативність франчайзі

Конверсійний

Конвертація

Зменшення витратної частини бюджету за рахунок зниження витрат

Необхідність адаптації приватного підприємця до залежного положення

Корпоративний

Мережа франшизних підприємств

Акумуляція позитивних якостей вищерозглянутих видів франчайзингу диверсифікація бізнесу

Часта розбіжність цілей франчайзі з інтересами франчайзера; уповільнене реагування бізнесу на зміни умов ринку

В ході аналізу, я прийшов до висновку, що найперспективнішими є такі види франчайзингу як діловий та конверсійний, тому що вони прості в застосуванні, порівняно з іншими видами, знижують витрати, а цим зменшують витратну частину бюджету. А, наприклад, такий вид як товарний, застосовується не так часто, тому що хоч він і простий у застосуванні, але в нього вузька спеціалізація франчайзі.

1.3 Методика застосування концепції франчайзингу на підприємстві, його переваги та недоліки

Франчайзинг - це об'єктивне явище, що склалося історично і міцно закріпилося в розвинених країнах під впливом об'єктивних потреб економічного розвитку.

Однак значення його для української економіки переоцінити складно: для франчайзера - це один з найшвидших і ефективних способів створення нових незалежних підприємств, об'єднаних у єдину систему, для франчайзі - розвивати свій власний бізнес на базі перевіреної бізнес-моделі, а для держави - ефективний інструмент підтримки малого й індивідуального підприємництва, а отже, і розвитку всієї української економіки [3].

Саме цим можна пояснити настільки широке поширення франчайзингу як у Європі, так і в Америці. Тому в даному розділі я спробую визначити методичні підходи, за якими спробуємо оцінити франчайзингові умови.

Перспективність застосування франчайзингу підтверджують такі дані: у США наприкінці п'ятого року існування банкрутами стали лише 14% франчайзингових підприємств, тоді як для незалежних молодих фірм цей показник становити більш як 65%.

Отже, слід зазначити, що стан ринкового середовища розвинутих країн суттєво відрізняється від економіки України. Основними відмінностями є наявність сталих ринкових відносин, дієвість й стабільність законодавства, інформаційна відкритість, розвинута ринкова інфраструктура, фінансова стабільність, офіційно мінімальна тінізація.

Сутність франчайзингу як форми організації бізнесу краще та детальніше можна розглянути на прикладі механізму застосування окремих його типів, адже кожен із них має суттєві особливості принципи застосування.

Пропонується розглядати декілька різновидів франчайзингу, які можна згрупувати за такими ознаками:

- в якому вигляді франчайзер згідно з франшизою передає франчайзі товар;

- яким чином будуються взаємовідносини франчайзера і франчайзі.

Залежно від того, на якій стадії виробництва товар переходить від франчайзера в руки франчайзі, виділяють товарний, виробничий і діловий франчайзинг, які історично змінювали один одного.

Товарний франчайзинг полягає у придбанні прав на продаж товару у тому вигляді, в якому він був виготовлений під торговою маркою головної компанії. Широка популярність головної компанії стає гарантією якості. Прикладом цього виду франчайзингу є компанії "Зінгер" і "Дженерал моторс".

Виробничий франчайзинг передбачає продаж франчайзі права на виробництво і збут продукції із сировини і матеріалів, закуплених у материнських компаній. Цей вид франчайзингу у свій час був застосований такими відомими компаніями-гігантами, як "Кока-кола" і "Пепсі". Централізоване виробництво і продаж їх товарів були невигідні через високий вміст води в продукті. Було прийнято рішення виготовляти сироп високої концентрації і розподіляти його на основі франшизи між місцевими заводами із розливу.

Діловий франчайзинг має на увазі продаж права на організацію малого підприємства з профілем діяльності і назвою материнської корпорації. Цей вид франчайзингу наочно продемонстрований мережею закусочних , таких, як "Макдональдс", "Баскін Роббінс", "Піцца-Хат", "Кентукі фрайд чікен"; готелей "Халідей Інн" та салонів різних послуг -- "Кодак", "Фуджі", "Альфа-графікс".

Сьогодні найпопулярнішим є продаж франшизи на вид діяльності, оскільки вона дає змогу разом із товаром продавати і широкий набір послуг.

Залежно від взаємовідносин франчайзера і франчайзі розрізняють класичну модель і такі її модифікації, як регіональний франчайзинг, субфранчайзинг, франчайзинг, що розвивається [3].

Класична модель франчайзингу зводиться до такого: велика компанія (франчайзер) на обмеженій території надає індивідуальному підприємцю (франчайзі) або групі підприємців ліцензію (франшизу) (термін і умови визначаються угодою) на виробництво продукції, торгівлю товарами або надання послуг під торговельною маркою даної компанії в обмін на зобов'язання виплатити початковий внесок, а потім вносити певну суму, визначену у відсотках від обсягу продажу (роялті).

Величина роялті також залежить від популярності материнської компанії. Так, на сьогоднішній день однією з найвищих ставок, яка становить 13% прибутку франчайзі, є відрахування компанії "Макдональдс".

Щодо початкового внеску, то він може виплачуватися повністю або частинами: це залежить від фінансових можливостей франчайзі та зацікавленості франчайзера у створенні нової точки. При цьому всі франчайзі рівні між собою і наділені однаковими правами.

Модифікації передбачають надання франчайзерам нових можливостей для швидшого розвитку справи і відрізняються від класичної моделі:

а) терміном дії;

б) наявністю посередників між франчайзером і франчайзі

У системі регіонального франчайзингу посередником є головний франчайзі, якому відводиться роль офіційного представника франчайзера в регіоні Материнська компанія вдається до послуг посередників у випадку недосконалого вивчення регіону, а також обмеженості фінансового і кадрового потенціалу.

Ця схема передбачає передавання частини повноважень франчайзера головному франчайзі, а саме: підбір нових франчайзі у своєму регіоні, початкове навчання кадрів.

У цьому випадку строковим контрактом між головним франчайзі та франчайзером встановлюється величиною роялті, яка залежить віл частки головного франчайзі в доходах інших франчайзі, залучених ним у систему.

У субфранчайзингу посередником виступає субфранчайзер, функції якого ідентичні функціям головного франчайзі. Різниця тільки в тім, що втягнуті в систему франчайзі на довгостроковій основі напряму працюють зі субфранчайзером.

Внесок і роялті вони також сплачують субфранчайзеру, частина яких перераховується материнській компанії, а залишок іде в дохід посередникам і на утримання системи. За цією схемою успіх справи, головним чином, залежить від субфранчайзера.

У франчайзингу, що розвивається, роль посередника виконує група інвесторів, яким материнська компанія поступається винятково правом на освоєння регіону.

До обов'язків посередника входить зобов'язання у визначений термін відкрити певну кількість торгових або сервісних точок (термін і кількість обумовлені франшизою) на даній території.

Таблиця 1.2 Порівняльна характеристика методів франчайзингу.

Метод франчайзингу

Умови розповсюдження

Переваги

Недоліки

Класичний

Стандартні

простота застосування

досить повільне розширення мережі; великі витрати

Регіональний (районний)

Головний франчайзі розширює мережу в

визначеному регіоні

переваги при встановленні ціни; зменшення витрат на контроль з боку франчайзера

досить жорсткі умови договору по освоєнню території

Суб-франчайзинг

Власник районної франшизи (субфранчайзер) одержує право на продаж субфран-шиз

можливість залучення значного додаткового капіталу

сильна залежність франчайзі від фінансових, управлінських і маркетингових здібностей субфранчайзера

Франчайзинг що розвивається

Передача ексклюзивних прав на розвиток району групі інвесторів

швидке розширення франшизної мережі з мінімальними витратами для франчайзера

Обмеження положення інвестора як власника; високі початкові витрати

До проблем використання франчайзингу можна віднести:

Франчайзинг, як економічний інструмент і як вид підприємницької діяльності має переваги і недоліки. Природно, що вони виникають у суб'єктів франчайзингу (франчайзера і франчайзі). Різні інтереси франчайзера і франчайзі відіб'ються в тому, що із їхньої точки зору, у франчайзингу будуть різні переваги і недоліки. Так, з різних точок зору, ми їх і розглядатимемо.

З погляду франчайзера франчайзинг має наступні переваги:

1. Дозволяє значно розширити ринок збуту товарів. Це виражається в тому, що істотно збільшується число торгових точок, що здійснюють реалізацію товару. Ці торгові точки можуть знаходитися в різних регіонах, деколи достатньо віддалених, утворюючи при цьому єдину, достатньо широку мережу. Розділ ринку між франчайзі дозволяє скоротити конкуренцію між ними і направити всі зусилля конкурентної боротьби проти фірм, що не входять у франчайзінгову мережу.

2. Можливість контролю і регулювання якості ведення бізнесу. Передаючи франчайзі право ведення бізнесу від свого імені, франчайзер залишає за собою право вимагати від франчайзі дотримання певних стандартів ведення бізнесу, а звідси витікає право контролю [5, 40].

Контроль, який здійснює франчайзер, може охоплювати різні сторони бізнесу франчайзі. Найчастіше це:

- якість товару. Франчайзер вимагає від франчайзі, що реалізовується, від імені франчайзера, відповідав встановленому стандарту якості. Для цього у франчайзера є спеціальна служба контролю;

- достовірність переданої інформації про об'єми реалізації і стан ринку, на основі якої франчайзер прогнозує розвиток франчайзінгової мережі в цілому;

- інформація про об'єми реалізації, доходи і прибуток франчайзі, на підставі яких прогнозуються фінансові можливості франчайзера.

3. Можливість проведення єдиної цінової політики без побоювання порушити антимонопольне законодавство. Особливість франчайзингу полягає в тому, що всі його суб'єкти є самостійними юридичними особами і до них практично не можливо застосувати антимонопольне законодавство.

4. Набуття додаткового досвіду ведення бізнесу за рахунок інформації, що надає франчайзі. Не тільки франчайзер має можливість передавати свій досвід франчайзі. Дуже часто франчайзі отримують цікавий досвід ведення бізнесу, про який вони повідомляють франчайзеру.

5. Оптимізація витрат франчайзера за рахунок розділу їх з франчайзі. Франчайзер, передаючи частину своїх функцій франчайзі, передає йому і частину витрат. Таким чином, франчайзер економить свої адміністративні витрати, при цьому у франчайзі, як представника малого бізнесу вони можу рости, а можуть не рости взагалі. Будучи самостійною юридичною особою, франчайзі сам інвестує в своє підприємство, економлячи, тим самим, інвестиції франчайзера. Проте навіть для франчайзера франчайзинг має і недоліки. Основними з них - є наступні.

а) Торгові точки, що належать компанії, як правило, приносять більше прибутку, ніж франчайзі. Як вже неодноразово підкреслювалося, франчайзі, будучи самостійною юридичною особою, повинні бути рентабельними. Тому частина прибутку від реалізації товару залишається у них. Природно, це зменшує масу прибутку франчайзера, але, як правило не знижує його рентабельності, оскільки підвищення прибутку вимагає додаткових інвестицій.

б) Складно контролювати і впливати на якість ведення бізнесу франчайзі. Франчайзі, будучи самостійною юридичною особою і прагнучи до фактичної самостійності, далеко не завжди зацікавлені в наданні франчайзеру об'єктивної інформації. Подібне положення справ вимушує франчайзера створювати спеціальні структури, кінцева мета яких - контроль, розробляти спеціальні методи контролю. Зрештою це вимагає від франчайзера достатньо великих зусиль і витрат.

в) Франчайзингова компанія більш інертна і менш гнучка, з погляду управління, ніж крупна корпорація. Франчайзингова мережа заснована на системі угод. Подібне положення виключає з арсеналу менеджерів франчайзингу безліч інструментів дії на франчайзі і робить всю франчайзингову систему дуже інертною.

г) Виникають суперечності між особистими інтересами, зацікавленістю франчайзі і необхідністю реалізувати стандартний товар. Франчайзер, як підприємець прагне до самостійності і самовираження в бізнесі. Проте, особливості франчайзингу вимагають від франчайзі стандартних підходів до ряду бізнес-процесів.

д) Існують проблеми підбору франчайзі. Франчайзингова мережа вимагає залучення в неї достатньо великої кількості підприємців як франчайзі. Враховуючи необхідність реалізації стандартного товару певного рівня якості в стандартних умовах, деколи достатньо складних бізнес-процесів, виникає проблема не тільки підбору, але і відбору франчайзі, а також їх навчання. З погляду франчайзі франчайзинг має наступні переваги:

1) Збереження франчайзі своєї економічної і юридичної самостійності. Франчайзі, включаючись в систему франчайзингу, залишається самостійною юридичною особою. Ця особливість франчайзі дозволяє йому отримати додаткову стійкість в кризових ситуаціях. Кризу або крах всієї системи франчайзингу не означає кризи або краху конкретного франчайзі, бо він не несе відповідальності по зобов'язаннях франчайзера.

2) Можливість реалізації товару, що має добре відому торгову марку від імені франчайзера (входження в процвітаючий бізнес). Входячи в систему франчайзингу, франчайзі отримує цілий ряд можливостей, які не доступні підприємцеві, що діє самостійно. Це дозволяє франчайзі простіше і швидше отримувати банківські і товарні кредити, знижки на товари і послуги, а це вже матеріальні переваги.

3) Можливість вивчення і широкого використання досвіду ведення бізнесу, отриманого франчайзером. Використання результатів досліджень, що проводяться ним, у всіх областях бізнесу. Як вже неодноразово підкреслювалося, франчайзі, вступаючи в систему франчайзингу, проходить навчання і знайомиться з досвідом франчайзера.

4) Проте на цьому знайомство з досвідом франчайзера не закінчується. Франчайзер, аналізуючи і узагальнюючи досвід роботи франчайзінгової системи передає його франчайзі, як новим, так і тим, що давно увійшли до системи. Крім того франчайзер постійно вивчає ринок, удосконалює товар і технологію його виробництва. Зрештою все це призначено для франчайзі [8].

5) Отримання додаткового захисту бізнесу з боку франчайзера, в результаті розділення ринку збуту і зниження конкуренції.

Ця підтримка починається з того, що франчайзер ділить ринок між франчайзі так, щоб вони не конкурували один з одним. Це робить франчайзі стійкішим в бізнесі [3, 34]

Франчайзинг має і недоліки і для франчайзі. Основними з них - є наступні:

ь Контроль, здійснюваний франчайзером, може залишити мало можливостей франчайзі для самовираження в бізнесі. Франчайзинг передбачає контроль з боку франчайзера за франчайзі. Це нормальне явище, яке франчайзі визнає при вступі до франчайзингової мережі. Але франчайзі підприємець. Як і будь-який підприємець, він прагнути не тільки до отримання досвіду, не тільки бажає розбагатіти, він прагне до самовираження в бізнесі. На якомусь етапі розвитку бізнесу франчайзі стикається з бажанням розширити свою самостійність, що, деколи не дозволяє система франчайзингу.

ь Втрата франчайзинговою компанією своєї репутації кидає тінь на репутацію франчайзі. Як вже йшлося, репутації франчайзера і франчайзі тісно зв'язані між собою. При втраті франчайзером своєї репутації втрачає репутацію і франчайзі, бо споживач тісно зв'язує їх.

ь Послуги, що надаються франчайзером, можуть скласти достатньо велику частку витрат (собівартості) товару франчайзі. Послуги, що надаються франчайзером франчайзі, вимагають певних витрат і за них доводиться платити. Природно, що джерелом франчайзі по оплаті послуг франчайзера може бути тільки дохід від реалізації товару, витрати франчайзі лягають на собівартість товару, що приводить до підвищення його ціни.

ь Зайве підвищення собівартості і ціни приводить до зростання цін, падінню попиту і зниженню доходів франчайзі і франчайзера.

ь Франшизи засновані на вузькоспеціалізованому товарі. Це органічна особливість франчайзингу. Франчайзі, розуміючи, що, входивши в систему франчайзингу, вони матимуть справу з вузькоспеціалізованим товаром, повинні пам'ятати про недоліки подібного товару. В першу чергу це небезпека кризи всієї системи при падінні попиту на цей товар. Подолати цей недолік можна проведенням франчайзером постійних маркетингових досліджень і вдосконаленням товару.

ь У франчайзі виникають проблеми при продажі або передачі франшизи. Франчайзер, як правило, обмежує передачу від одного франчайзера іншому. Це викликано необхідністю проходження навчання і засвоєння новим франчайзером досвіду свого франчайзера, а це вимагає витрат. Крім того, новий франчайзі може не відповідати вимогам франчайзера. Тоді останній може заборонити передачу франшизи. [7, 83]

Франчайзинг, як і будь-який вид підприємницької діяльності зв'язаний з ризиком. Зі всіх численних ризиків доцільно виділити ті ризики, які типові для української економічної дійсності. Найбільші ризики викликані наступними причинами:

Ш Відсутність законодавчої і нормативної бази. Дане питання було розглянуте нами в розділі

Ш Існуюча фіскальна політика. Найсерйознішим наслідком відсутності правової бази є існуюча фіскальна політика, яка, часто робить франчайзинг економічно не доцільним.

Ш Недостатня кількість фахівців. Відсутність правої бази знижує інтерес практиків до франчайзингу. Велика частина фахівців, що займається франчайзингом в Україні, або теоретики, або учасники зарубіжних франчайзингових систем.

Ш Специфіка поведінки українських споживачів. Український споживач не звик цінувати торгову марку і вибирає товар, який із його точки зору забезпечує оптимальне співвідношення ціна - якість. Якість споживач намагається визначати сам, не довіряючи торговій марці, яка у вітчизняних умовах може бути підробленою.

Ш Сьогодні, на мою думку, франчайзинг в Україні не набув широкого поширення, хоча потенційні можливості його впровадження досить широкі. Основні проблеми стримування розвитку франчайзингу в нашій країні можна класифікувати з причин їх виникнення.

Економічні проблеми. Франчайзинг - економічний інструмент, і для його впровадження необхідні відповідні економічні передумови, які в Україні не сформувалися або взагалі, або частково:

*-

Размещено на http://www.allbest.ru/

нестабільність розвитку економіки України. Франчайзингові схеми вимагають стабільності та передбачуваності економіки;

*-

Размещено на http://www.allbest.ru/

відсутність у більшості підприємців - потенційних франчайзі - необхідного стартового капіталу для входження до франчайзингової системи;

*-

Размещено на http://www.allbest.ru/

складність отримання кредитів для створення стартового капіталу.

Організаційно-правові проблеми. Хоча франчайзинг - це економічний інструмент, його проблеми, в першу чергу, слід шукати у сфері економіки. В Україні стримування розвитку франчайзингу відбувається насамперед у правовій сфері. Вони, ці проблеми, пов'язані з практично повною відсутністю правового забезпечення франчайзингу в Україні. Все це ускладнює використання франчайзингу у вітчизняній економіці. Підвищення ефективності та розвиток франчайзингу в Україні вимагає внесення змін до законодавства, які допоможуть досягти наступних цілей [2]:

o *- створення умов для реальної конкуренції франчайзингових систем, що традиційно склались, механізмами реалізації товарів;

o *- забезпечення зручності застосування законодавчих актів для учасників франчайзингової системи;

o *- створення прозорості франчайзингової системи та її елементів для контролюючих органів [2, c.64].

o Ці зміни, які тісно пов'язані між собою, мають наблизити як законодавство, так і термінологію франчайзингу до світової практики, що особливо важливо для створення франчайзингових систем з участю іноземного капіталу. В результаті у підприємців буде достатній нормативний матеріал для укладання договорів, де вони в залежності від обраної схеми роботи будуть застосовувати ті чи інші нормативні документи і підбирати зразки договорів. В нормативних актах, що регулюють право інтелектуальної власності та відповідальність за її порушення, обов'язково повинні враховуватися франчайзингові схеми, що в даний час просто відсутні.

Соціально-психологічні проблеми. До них можна віднести: відсутність вітчизняного досвіду та високий ризик ведення ділової активності суб'єктів франчайзингової системи - франчайзера і франчайзі; відсутність належної поваги до інтелектуальної власності; небезпека втрати франчайзі самостійності та "обличчя" підприємця та менеджера.

v Особливе місце серед проблем франчайзингу займає освіта як механізм вирішення соціально-психологічних проблем. Ця проблема викликана слабкою підготовкою представників малого бізнесу в сфері франчайзингу.

v Природно, що розглянуті проблеми не можна аналізувати локально, вони тісно пов'язані та роблять серйозний вплив одна на одну.

v Найважливішою економічною проблемою українського франчайзингу стає відсутність стабільності. Якщо повернутися до визначення франчайзингу, то це, в першу чергу, система відносин, закріплена знову ж таки системою договорів. Природно, що подібна система, до того ж яка об'єднує економічно незалежних підприємців, стає інерційною.

v Для останнього десятиріччя, протягом якого почався прискорений розвиток франчайзингу в Україні, характерні відсутність стабільності економіки країни, постійні стрибки в її розвитку, що призводить до відповідних різких коливань попиту на всі види товарів, регулярних перерозподілів власності, які не можуть не впливати на франчайзі [4, c.6-7].

v Згідно відомостей Української асоціації франчайзингу та компанії Team Vision у 2008 р. ринок франчайзингу в Україні не може розглядатися як розвинений, проте він характеризувався доволі стрімкими темпами росту:

v - помітно зібльшилась кількість франчайзерів: з 301 до 380 за рік;

v - зросла кількість точок в мережевому бізнесі: із 18170 до 33631;

v - відбулось охоплення 92 галузей економічної активності;

v - з'явився новий сегмент мережевого та франчайзингового бізнесу [6].

Розділ 2. Аналіз франчайзингової діяльності на підприємстві "МакДональдз-Україна"

2.1 Аналіз господарської діяльності "МакДональдз"

Під час здійснення дослідження діяльності компанії "МакДональдз", мною було проаналізовано фінансовий стан даної компанії на основі таких показників, як: валовий дохід, активи, власний капітал та кредиторську заборгованість - які були зведені у таблицю 2.1.

Таблиця 2.1 Основні показники виробничо-господарської діяльності "МакДональдс-Україна" у 2009-2012 рр.

№ з/п

Показники

Фактичні дані за періоди, млн. дол.

Відхилення від

2012р до 2009р

2009 р

2010 р

2011 р

2012 р

Млн.дол.

%

1.

Валовий дохід

25,48

32,08

28,96

31,23

5,75

0,26

2.

Активи

41,12

45,1

42,23

43,3

2,18

0,05

3.

Власний капітал

20,2

24,42

21,5

24,22

4,02

0,19

4.

Кредиторська заборгованість

4,1

3,5

4,4

3,46

-0,64

-0,16

Відповідно до наведеної таблиці 2.1 можна стверджувати, що валовий дохід у 2012 році по відношенню до 2009 року збільшився до 5,75 млн. дол., це пояснюється тим, що потреби населення на послуги "МакДональдс" збільшився, а власний капітал збільшився на 4,02 млн. дол., в з'вязку з великим попитом споживачів на продукцію підприємства.

Таблиця 2.2. Ефективність використання основних фондів "МакДональдс-Україна" за 2010-2012 роки

Показники

Роки

Відхилення від 2012р до 2010р

2010

2011

2012

+/-

%

Фондовіддача, тис.шт

642,55

690,57

730,92

88,37

0,14

Продовження таблиці 2.2

Фондомісткість, тис.шт

50,72

74,20

69,14

18,42

0,37

Рентабельність,%

25,67

35,9

46,64

20,97

0,82

Отже, ефективність використання основних фондів "МакДональдс-Україна" є досить високою, оскільки загальний рівень фондовіддачі збільшився у 2011 на 88,37 тис. грн в порівнянні з 2009 роком і склав 730,92 тис. грн., при тому що фондомісткість зросла на 18,42 тис. грн. Внаслідок цього збільшився рівень рентабельності і склав у 2011 році 46,64. Отже, підприємство підтримується на високому технічному рівні.

Аналіз основних фондів

Таблиця 2.3 Аналіз основних фондів підприємства "МакДональдс-Україна" за 2010-2012 роки

Показник

2010 рік

2011 рік

2012 рік

Відхилення від 2012р до 2010р

Тис

%

Коефіціент оновлення

0,11

0,087

0,1

-0,01

110,00

Коефіціент вибуття

0,0009

0,0054

0,00099

0,00009

90,91

З таблиці 2.5 можна стверджувати, що коефіцієнт оновлення у 2012 році, порівняно з 2010 роком на 110 % зменшився, а коефіцієнт вибуття збільшився на 90,91 %.

Таблиця 2.4 Оцінка якісного стану основних фондів "МакДональдс-Україна" за 2010-2012 роки

Показники

Роки

Відхилення від 2012р до 2010р

2010

2011

2012

+/-

%

Первісна вартість, млн.грн

46,20

48,67

50,89

4,69

0,10

Знос основних фондів, млн.грн

13,20

12,62

12,08

-1,12

-0,08

Коефіцієнт зносу

0,67

0,60

0,58

-0,09

-0,13

Коефіцієнт придатності

0,17

0,22

0,29

0,12

0,70

З даної таблиці можна зробити висновок, що зменшення рівня зносу (збільшення рівня придатності) основних засобів на 0,09%, свідчить про поліпшення їх технічного стану, але первісна вартість основних фондів зросла на 4,69 млн.грн. Коефіцієнт придатності залежить від темпів оновлення основних фондів і становить 0,12, це свідчить, що рівень оновлення основних фондів є високим.

Таблиця 2.5 Обсяги реалізації послуг "МакДональдс-Україна" за 2010-2012 роки

Показники

Роки

Відхилення

2010

2011

2012

+/-

%

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис.грн

12357,57

13921,00

15383,10

3025,43

0,24

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис.грн

10297,90

13267,00

14485,90

4188,00

0,41

Проаналізувавши дані таблиці, можна зробити висновок, що дохід від реалізації послуг підприємства "МакДональдс-Україна" у 2012 році збільшився на 3025,43 тис.грн, внаслідок збільшення попиту не тільки на основні види послуг підприємства, внаслідок цього у 2012 році збільшився чистий дохід (виручка) від реалізації послуг, в порівнянні з 2010 роком на 4188,00 тис.грн.

У 1965 р. МакДональдз відсвяткувала десятиріччя мережі. Цього ж року компанія стала акціонерною, випустивши свої акції у відкритий продаж за 22,5 долара кожна. Впродовж кількох тижнів ціни на акції зросли до 49 доларів за акцію.

У 1975 р. перший ресторан МкДрайв з'явився у Сьєрра-Віста (штат Аризона). Ця нова система обслуговування сьогодні забезпечує майже половину товарообігу мережі МакДональдз.

14 січня 1984 р. товарообіг компанії перевищував 10 мільярдів доларів, було продано 50 мільярдів Гамбургерів, у 36 країнах працювало 8 300 закладів. Новий МакДональдз у світі відкривався кожні 17 годин, і щорічний обсяг товарообігу середнього закладу становив 1 264 000 доларів.

З метою забезпечення населення держави, в якому працюють ресторани мережі, робочими місцями, принципової доктриною компанії "МакДональдз" є пріоритетне використання місцевих продуктів. Практично всі продукти, що продаються в ресторанах мережі "МакДональдз" в якій-небудь країні, вироблені в цій країні. У процентному співвідношенні кількісний склад місцевих продуктів коливається в межах між 70 і 85 відсотків, в залежності від певної країни (в Україні - 83%).

Партнери

Пріоритетним напрямком діяльності компанії "МакДональдз Юкрейн Лтд." є продовження плідної співпраці з існуючими і залучення нових українських партнерів та постачальників.

Сьогодні українські підприємства виготовляють значну частину напівфабрикатів, які використовуються для приготування страв у закладах МакДональдз®. Серед постачальників МакДональдз® - такі українські компанії, як "Білоцерківський молочний комбінат", "Слов'янський дім", "Чумак", "Еска Фуд Солюшнc", "Іст Болт Україна" та багато інших.

Отже, можна зробити висновок, що МакДональдз стрімко розвивається завдяки співпраці з багатьма українськими компаніями, що являється взаємовигідною діяльністю[9, с.31].

2.2 Особливості функціонування. Організаційна структура компанії "МакДональдз"

Протягом останніх десяти років, компанія "МакДональдз" входить в п'ятірку лідерів світового ринку громадського харчування за рахунок сильного бренду і загального обсягу продажів у 35 млрд. дол. McDonald's розробила єдині стандарти приготування страв, технології обладнання, маркетингових стратегій, програм підготовки персоналу, організації обслуговування, методики вибору місця розташування закладів та системи постачання. Отже успішне функціонування компанії "МакДональдз" полягає правильному виборі стратегії бізнесу та організаційної структури компанії.


Подобные документы

  • Характеристика та оцінка діяльності американської компанії Cardinal Health, яка спеціалізується на дистрибуції лікарських засобів. Аналіз дохідності та руху грошових засобів компанії. Особливості компанії в соціальній та культурологічній сфері.

    доклад [296,5 K], добавлен 02.03.2012

  • Особливості дилерства та його нормативно-правове регулювання. Аналіз фінансових показників господарської діяльності ТОВ "Ферро". Дослідження ринку сантехнічної продукції. Оцінка перспективності відкриття власної дилерської компанії для підприємства.

    дипломная работа [2,0 M], добавлен 23.09.2011

  • Поняття, види та форми франчайзингу. Використання франчайзингу у сфері індустрії гостинності. Аналіз діяльності міжнародної мережі Hilton International. Проблеми та перспективи діяльності мережі франчайзингу у сфері готельного та ресторанного бізнесу.

    курсовая работа [613,5 K], добавлен 26.03.2016

  • Характеристика галузі: економічний стан, конкурентне середовище та тенденції розвитку. Місце компанії "Вітмарк-Україна" у харчовій галузі України. Місія, бачення та цінності компанії. Аналіз середовища діяльності підприємства. Стратегічні плани розвитку.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 02.06.2014

  • Характеристика ефективності виробничо-фінансової та зовнішньоекономічної діяльності компанії Nemiroff. Сутність управління маркетингом на підприємствах, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю, впровадження ефективної організаційної структури.

    курсовая работа [75,4 K], добавлен 04.08.2010

  • Структура довгострокових та поточних активів компанії AT&T за 2009-2011 рр. Складові зобов'язань та власного капіталу підприємства. Звіт про рух грошових коштів і прибуток. Прогнозування ймовірності банкрутства на основі показників фінансового стану.

    реферат [878,8 K], добавлен 08.12.2012

  • Аналіз фінансово-господарської, операційної, інноваційної діяльності підприємства. Матеріально-технічний і технологічний рівень водоканалу. Креативність персоналу як фактор інноваційного розвитку організації. Формування колективу сучасної компанії.

    отчет по практике [258,1 K], добавлен 20.09.2015

  • Організаційна характеристика підприємства ТзОВ "Кормотех" - виробника сухих екструдованих кормів для домашніх тварин. Стратегічні напрямки і плани компанії. Swot-аналіз та оцінка галузі, конкурентів та споживачів. Товарно-ринкова орієнтація фірми.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 01.05.2014

  • Основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності підприємства. Аналіз кадрової політики, маркетингової, інноваційної та інвестиційної діяльності компанії. Характеристика чисельного та кваліфікаційного складу працівників організації.

    отчет по практике [199,4 K], добавлен 24.09.2016

  • Сутність франчайзингу, його основні форми, види, оцінка переваг та недоліків використання на сьогодні. Аналіз франчайзингу як засобу мінімізації підприємницьких ризиків, особливості та нормативно-правове обґрунтування його використання в Україні.

    курсовая работа [64,4 K], добавлен 23.05.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.