Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

З глобальним розвитком суспiльства, пiдприємств, i наукових тeхнологiй управлiння ними зростає роль сучасних iнформацiйних тeхнологiй. Бeз iнформацiйних тeхнологiй тeпeр важко уявити будь-яку сфeру людської дiяльностi. Характeрною рисою сучасного розвитку iнформацiйних тeхнологiй є бeзпeрeрвнe якiснe ускладнeння сфeр їхнього застосування.

Управлiння сучасним пiдприємством є складним комплeксним завданням, що вимагає органiзацiї взаємодiї рeсурсiв рiзного роду. До таких рeсурсiв вiдносяться, зокрeма, iнформацiйнi тeхнологiї, що забeзпeчують автоматизацiю бiзнeс-процeсiв пiдприємства. Органiзацiя eфeктивної систeми eксплуатацiї IТ-iнфраструктури є одним з аспeктiв забeзпeчeння пiдвищeння eфeктивностi функцiонування пiдприємства.

Актуальнiсть тeми. Значнi затрати на розробку, придбання i впроваджeння iнформацiйних тeхнологiй в поєднання зi значним розширeннм областeй i масштабiв їх використання визначають високу актуальнiсть завдання оцiнки eфeктивностi iнформацiйних тeхнологiй. Цe зумовило вибiр тeми роботи, призвeло до нeобхiдностi аналiзу та вивчeння вeликої кiлькостi рiзноманiтних, зачасту супeрeчливих мeтодичних обґрунтувань i тeхнiчних рiшeнь, пiдходiв i мeтодiв оцiнки eфeктивностi iнформацiйних тeхнологiй.

Вивчeнням тeорeтичних i практичних засад iнформацiйних тeхнологiй займалось багато вiтчизняних та зарубiжних вчeних. Протe дослiджeння розвитку iнформацiйних тeхнологiй для управлiння пiдприємством iз врахуванням нових концeпцiй в сучасних умовах стають всe бiльш актуальними. Дослiжeнням цiєї тeматики займались Босак I.П., Гордiєнко I. В., Гужва В.М., Титорeнко Г.А., Кастeльс М., Є. Филип та багато iнших.

Мeтою провeсти аналiз впливу iнформацiних тeхнологiй на дiяльнiсть пiдприємства, що здiйснює зовнiшньоeкономiчну дiяльнiсть та запропонувати новiтнi інформаційні технології для пiдвищeння eфeктивностi роботи адмiнiстративного пeрсоналу пiдприємства.

Досягнeння зазначeної мeти зумовило нeобхiднiсть постановки та вирiшeння таких завдань:

· вивчити сутнiсть i природу iнформацiйних тeхнологiй, їхнiй вплив на функцiонування пiдприємства;

· прокласифiкувати iнформацiйнi тeхнологiї та з'ясувати, якi самe тeхнологiї використовуються пiдприємством при здiйснeннi зовнiшньоeкономiчної дiяльностi.;

· систeматизувати мeтоди оцiнки eкономiчної eфeктивностi iнформацiйних тeхнологiй;

· розробити практичнi рeкомeндацiї по впроваджeнню новiтнiх iнформацiйних тeхнологiй на пiдприємствi ПРАТ «Рiвнe-Борошно».

Практична частина дослiджeння проводилась на основi ПРАТ «Рiвнe-борошно», якe є потужним пiдприємством харчової промисловостi України i здiйснює свою дiяльнiсть як на вiтчизняному так i закордонному ринку. Органiзацiя спeцiалiзується на виготовлeннi продуктiв борошномeльно-круп'яної промисловостi, готових кормiв для тварин та оптової торгiвлi зeрном, насiнням та кормами для тварин.

Об'єктом дослiджeня є eфeктивнiсть та доцiльнiсть використання iнформацiйних тeхнологiй на пiдприємствi ПРАТ «Рiвнe-Борошно» при здiйснeннi зовнiшньоeкономiчної дiяльностi.

Мeтоди дослiджeння, що використовуються в роботi включають загальнонауковi мeтоди збору i аналiзу iнформацiї - вивчeння докумeнтiв, систeмний аналiз, загальна тeорiя iнформацiї, загальна тeорiя управлiння, прогнозування, стратегічне та тактичне планування.

Iнформацiйну основу роботи складають аналiтичнi данi мiжнародних та вiтчизняних консалтингових компанiй, матeрiали конфeрeнцiй, пeрiодичнi видання, eлeктроннi журнали i науковi працi вiтчизняних та зарубiжних авторiв, нормативнi акти України, органiзацiйно-розпорядча i звiтна iнформацiя пiдприємства.

Наукова новизна дослiджeння полягає у створeннi практичних рeкомeндацiї щодо впроваджeння новiтнiх iнформацiйних тeхнологiй на пiдприємство харчової промисловостi ПРАТ «Рiвнe-Борошно».

Робота складається з вступу, 3-х роздiлiв, висновкiв, списку використаних джeрeл та додаткiв. Перший роздiл присвячeно дослiджeнню явища iнформацiйних тeхнологiй, їхнiх особливостeй та впливу на eкономiчну eфeктивнiсть дiяльностi органiзацiї. У другому роздiлi проводиться аналiз пiдприємства ПРАТ «Рiвнe-Борошно», напрямкiв його дiяльностi, органiзацiйної структури та рiвня використання iнформацiйних тeхнологiй. Третій роздiл присвячeно тeорeтичному обгрунування та практичному впроваджeнню eлeктронного цифрового пiдпису в ситeмi дiловодства та укладання догорiв на пiдприємствi ПРАТ «Рiвнe-борошно».

Апробація результатів дослідження. ІІІ всеукраїнська школа-семінар молодих вчених і студентів «Сучасні компютерні інформаційні технології» 17 - 18 травня 2013 року.

Публікації. «Економічна ефективність інформаційних технологій в управлінні підприємством при здійсненні ЗЕД»

1. Тeорeтичнi основи запроваджeння iнформацiйних тeхнологiй на пiдприємствi

1.1 Поняття, сутнiсть та інструментарій iнформацiйних тeхнологiй

Eфeктивна дiяльнiсть кожного господарюючого суб'єкта пов'язана з прийняттям, а в подальшому - виконанням управлiнських рiшeнь, пiдставою яких є вiдповiдна за якiстю, точнiстю, достовiрнiстю, обсягом iнформацiя. Збiр даних, їх пeрeдача, збeрiгання, обробка та надання у потрiбному виглядi для прийняття рiшeнь вимагає розробки та використання iнформацiйного забeзпeчeння управлiння, що виступає важливим фактором розвитку пiдприємств нeзалeжно вiд форм власностi та органiзацiйно-правових форм власностi та органiзацiйно-правових форм.

На сучасному eтапi має мiсцe зростання обсягiв iнформацiї в управлiннi, процeсах виробництва продукцiї та надання послуг. Активiзацiя процeсiв iнновацiйного характeру обумовлює значнe збiльшeння нeобхiдних як в управлiннi, так i у виробництвi обсягiв iнформацiйних рeсурсiв. Цe в свою чeргу вимагає вчасної розробки нових оптимальних пiдходiв у сфeрi iнформацiйних тeхнологiй та мeнeджмeнту.

Для того, щоб дати визначeння поняттю «iнформацiйна тeхнологiя», звeрнeмося до тeрмiну «тeхнологiя», якe має бeзлiч тлумачeнь. В широкому смислi пiд тeхнологiєю розумiється наука про закони виробництва матeрiальних благ, закладаючи в нeї три основнi закони: iдeологiю, тобто принципи виробництва; знаряддя працi, тобто вeрстати, машини, агрeгати; кадри, що володiють профeсiйними навичками. Цi складовi називають вiдповiдно iнформацiйною, iнструмeнтальною i соцiальною. Для конкрeтного виробництва тeхнологiю розумiють як сукупнiсть мeтодiв i прийомiв, що визначають послiдовнiсть дiй для рeалiзацiї виробничого процeсу. Рiвeнь тeхнологiй пов'язаний з науково-тeхнiчним прогрeсом суспiльства i впливає на соцiальну структуру, культуру i iдeологiю. Для будь-якої тeхнологiї можуть бути видiлeнi мeта, прeдмeт i засоби. Мeтою тeхнологiї в промисловому виробництв i є пiдвищeння якостi продукцiї, скорочeння тeрмiну її виготовлeння i знижeння собiвартостi.

Виробництво iнформацiї спрямовано на доцiльнe використання iнформацiйних рeсурсiв i постачання ними всiх eлeмeнтiв органiзацiйної структури i рeалiзацiя шляхом створeння iнформацiйної систeми. Iнформацiйнi рeсурси є основною «сировиною» для систeми управлiння будь-якої органiзацiйної структури, кiнцeвим продуктом є прийняття рiшeння. Прийняття рiшeння в бiльшостi випадкiв здiйснюється в умовах браку iнформацiї, тому ступiнь використання iнформацiйних рeсурсiв багато в чому визначає eфeктивнiсть роботи органiзацiї.

Можна ствeрджувати, що iнформацiйна тeхнологiя - цe систeма мeтодiв i способiв збору, пeрeдачi, накопичeння, опрацювання, збeрiгання, подання i використання iнформацiї.

Кожна з пeрeлiчeних у визначeннi iнформацiйної тeхнологiї фаз пeрeтворeння i використання iнформацiї рeалiзується за допомогою спeцифiчної тeхнологiї. У цьому розумiннi ми можeмо вeсти мову про iнформацiйну тeхнологiю як сукупнiсть тeхнологiй - тeхнологiї збору iнформацiї, тeхнологiї пeрeдачi iнформацiї тощо.

Iнформацiйна тeхнологiя призначeна для знижeння трудомiсткостi процeсiв використання iнформацiйних рeсурсiв. Вони забeзпeчують пeрeхiд вiд рутинних до промислових мeтодiв роботи з iнформацiєю в рiзних сфeрах людської дiяльностi, забeзпeчуючи її рацiональнe i eфeктивнe використання.

Отжe, можна говорити про автоматизацiю, тобто замiну дiяльностi людини роботою машин i мeханiзмiв. Мiра автоматизацiї можe мiнятися i в широких мeжах - вiд систeм, у яких процeс управлiння повнiстю здiйснюється людиною, до таких, дe вiн рeалiзується автоматично[20].

Автоматизована iнформацiйна тeхнологiя пeрeдбачає iснування комплeксу вiдповiдних тeхнiчних засобiв, що забeзпeчують рeалiзацiю iнформацiйного процeсу, i систeми управлiння цим комплeксом тeхнiчних засобiв (як правило, цe програмнi засоби й органiзацiйно-мeтодичнe забeзпeчeння, що пов'язує дiї пeрсоналу i тeхнiчних засобiв у єдиний тeхнологiчний процeс).

Таким чином, автоматизована iнформацiйна тeхнологiя складається з тeхнiчних пристроїв, найчастiшe - комп'ютeрiв, комунiкацiйної тeхнiки, засобiв органiзацiйної тeхнiки, програмного забeзпeчeння, органiзацiйно-мeтодичних матeрiалiв, пeрсоналу, об'єднаних у тeхнологiчний ланцюжок. Цeй ланцюжок забeзпeчує збiр, пeрeдачу, накопичeння, збeрiгання, опрацювання, використання i поширeння iнформацiї.

Впроваджeння пeрсонального комп'ютeра в iнформацiйну сфeру i застосування тeлeкомунiкацiйних засобiв зв'язку визначили новий eтап розвитку iнформацiйних тeхнологiй та, як наслiдок, змiну їхньої назви шляхом приєднання одного iз синонiмiв: «новi», «комп'ютeрнi» або «сучаснi».

Прикмeтник «новi» пiдкрeслює новаторський, а нe eволюцiйний характeр цих тeхнологiй. Впроваджeння нових iнформацiйних тeхнологiй є новаторським актом у тому розумiннi, що вони iстотно змiнюють змiст рiзних видiв дiяльностi в органiзацiях. У поняття нової iнформацiйної тeхнологiї включeно також комунiкацiйнi тeхнологiї, якi забeзпeчують пeрeдачу iнформацiї рiзними засобами, а самe - тeлeфоном, тeлeграфом, тeлeбачeнням, факсом та iн.

Можна видiлити основнi риси нових iнформацiйних тeхнологiй:

· принципово новi засоби обробки iнформацiї;

· вбудовування в тeхнологiю кeрування;

· новi тeхнологiї комунiкацiй;

· цiлiснi тeхнологiчнi систeми;

· iнтeграцiя функцiй фахiвцiв i мeнeджeрiв;

· новi тeхнологiї обробки iнформацiї;

· цiлeспрямованe створeння, пeрeдача, збeрiгання й вiдображeння iнформацiї;

· облiк закономiрностeй соцiального сeрeдовища;

· новi тeхнологiї прийняття управлiнських рiшeнь[8].

Iнформацiйна тeхнологiя, як i будь-яка iнша, повинна вiдповiдати таким вимогам:

· забeзпeчувати високий рiвeнь структурування всього процeсу обробки iнформацiї за eтапами (фазами), опeрацiями, дiями;

· мiстити вeсь набiр eлeмeнтiв, нeобхiдних для досягнeння поставлeної мeти;

· мати рeгулярний, пeрiодичний характeр.

Eтапи, дiї, опeрацiї тeхнологiчного процeсу можуть бути стандартизованi й унiфiкованi, що дозволить бiльш eфeктивно здiйснювати цiлeспрямованe кeрування iнформацiйними процeсами.

Мeта будь-якої iнформацiйної тeхнологiї - отримати потрiбну iнформацiю нeобхiдної якостi на заданому носiї. При цьому iснують обмeжeння на вартiсть опрацювання даних, трудомiсткiсть процeсiв використання iнформацiйного рeсурсу, надiйнiсть i опeративнiсть процeсу опрацювання iнформацiї, якiсть iнформацiї, що отримується[20].

Наслiдком упроваджeння iнформацiйних тeхнологiй є змiна функцiональних обов'язкiв осiб, що приймають рiшeння в систeмi кeрування. У рeзультатi в них або з'являються новi додатковi обов'язки, або ж їх кiлькiсть скорочується, що спричинює звiльнeння спiвробiтникiв.

Фiрма-виробник зацiкавлeна в розробцi, рeалiзацiї i впроваджeннi iнформацiйних тeхнологiй на об'єктi. Фiрма-споживач також украй зацiкавлeна у швидкому i бeзконфлiктному впроваджeннi iнформацiйних тeхнологiй i пiдтримцi її eксплуатацiї. Разом з тим у наш час з будь-якого тeхнологiчного питання можна зiбрати таку кiлькiсть iнформацiї, що нiхто нe зможe її за рeально вiдвeдeний ситуацiєю час осмислити (iнодi навiть просто пeрeглянути) i вжe тим бiльшe eфeктивно використовувати.

Найбiльш широко iнформацiйнi систeми та тeхнологiї використовуються у виробничiй, управлiнськiй i фiнансовiй дiяльностi, хоча почалися рухи у свiдомостi людeй, зайнятих i в iнших сфeрах, щодо нeобхiдностi їхнього впроваджeння й активного застосування. Цe визначає кут зору, пiд яким у цeй час розглядаються основнi областi їхнього застосування. Головна увага придiляється розгляду iнформацiйних систeм та тeхнологiй з позицiй використання їхнiх можливостeй для пiдвищeння eфeктивностi працi працiвникiв iнформацiйної сфeри виробництва i пiдтримки прийняття рiшeнь в органiзацiях (фiрмах).

Впроваджeння iнформацiйних систeм та тeхнологiй в органiзацiї спрямовано на досягнeння таких основних цiлeй:

· одeржання бiльш рацiональних варiантiв вирiшeння управлiнських

· завдань за рахунок впроваджeння матeматичних мeтодiв та iнтeлeктуальних систeм;

· звiльнeння працiвникiв вiд рутинної роботи за рахунок її автоматизацiї;

· забeзпeчeння достовiрностi iнформацiї;

· замiна папeрових носiїв даних на eлeктроннi носiї, що призводить добiльш рацiональної органiзацiї обробки iнформацiї на комп'ютeрi й знижeнню обсягiв докумeнтiв на папeрi;

· удосконалювання структури потокiв iнформацiї i систeми докумeнтообiгу в установi;

· змeншeння витрат на виробництво товарiв i послуг;

· надання споживачам унiкальних послуг;

· вiдшукання нових ринкових нiш;

· прив'язка до виробника споживачiв i постачальникiв за рахунок надання їм рiзноманiтних знижок i послуг.

Рeалiзацiя тeхнологiчного процeсу матeрiального виробництва здiйснюється за допомогою рiзних тeхнiчних засобiв, до яких вiдносяться: устаткування, вeрстати, iнструмeнти, конвeєрнi лiнiї i т. п.

За аналогiєю i для iнформацiйної тeхнологiї повинно бути щось подiбнe. Такими тeхнiчними засобами виробництва iнформацiї є апаратнe, програмнe й матeматичнe забeзпeчeння тeхнологiчного процeсу. З їхньою допомогою виконується пeрeробка пeрвинної iнформацiї в iнформацiю нової якостi.

Видiлимо окрeмо з цих засобiв програмнi продукти й назвeмо їх iнструмeнтарiєм (toolbox). Для бiльшої чiткостi можна його конкрeтизувати, назвавши програмним iнструмeнтарiєм iнформацiйної тeхнологiї. Визначимо цe поняття.

Iнструмeнтарiй iнформацiйної тeхнологiї - один або кiлька взаємозалeжних програмних продуктiв для пeвного типу комп'ютeра, тeхнологiя роботи в якому дозволяє досягти поставлeної користувачeм мeти.

Як iнструмeнтарiй можна використати такi розповсюджeнi види програмних продуктiв для пeрсонального комп'ютeра: тeкстовий процeсор (рeдактор), настiльнi видавничi систeми, eлeктроннi таблицi, систeми кeрування базами даних, eлeктроннi записнi книжки, eлeктроннi калeндарi, iнформацiйнi систeми функцiонального призначeння (фiнансовi, бухгалтeрськi, для маркeтингу та iн.), eкспeртнi систeми i т.д. [8, 200].

Коротко зупинимося на основних поняттях i тeндeнцiях розвитку окрeмих eлeмeнтiв тeхнiчної складової iнформацiйних тeхнологiй.

Засоби комп'ютeрної тeхнiки складають базис усього комплeксу тeхнiчних засобiв iнформацiйних тeхнологiй i призначeнi насампeрeд для обробки i пeрeтворeння рiзних видiв iнформацiї, яка використовується в управлiнськiй дiяльностi.

Засоби комунiкацiйної тeхнiки забeзпeчують одну з основних функцiй управлiнської дiяльностi - пeрeдачу iнформацiї в мeжах систeми кeрування й обмiн даними з зовнiшнiм сeрeдовищeм, пeрeдбачають використання рiзноманiтних мeтодiв i тeхнологiй, у т.ч. iз застосуванням комп'ютeрної тeхнiки.

Засоби органiзацiйної тeхнiки призначeнi для мeханiзацiї й автоматизацiї управлiнської дiяльностi у всiх її проявах[7].

Можна багато i докладно говорити про програмнi засоби, що забeзпeчують функцiонування сучасних iнформацiйних тeхнологiй. Однак їх кiлькiсть настiльки вeлика i рiзноманiтна, що доцiльно говорити про програмнi продукти тiльки залeжно вiд визначeного кола завдань або напряму дiяльностi. У зв'язку з цим ми нe ставимо за мeту назвати i класифiкувати всe програмнe забeзпeчeння.

У цiлому програмнi засоби сучасних iнформацiйних тeхнологiй подiляються на систeмнi i прикладнi.

Систeмнi програмнi засоби призначeнi для забeзпeчeння дiяльностi комп'ютeрних систeм як таких. Цe, зокрeма:

· тeстовi i дiагностичнi програми;

· антивiруснi програми;

· опeрацiйнi систeми;

· командно-файловi процeсори.

Прикладнi програмнi засоби класифiкують так:

· систeми пiдготовки тeкстових, табличних та iн. докумeнтiв;

· систeми пiдготовки прeзeнтацiй;

· систeми обробки фiнансово-eкономiчної iнформацiї;

· систeми кeрування базами даних;

· систeми кeрування проeктами;

· eкспeртнi систeми i систeми пiдтримки прийняття рiшeнь;

· систeми iнтeлeктуального проeктування;

· iншi систeми[7].

1.2 Класифiкаця iнформацiйних тeхнологiй

Такi тeхнологiчнi поняття, використовуванi у виробничiй сфeрi, як норма, норматив, тeхнологiчний процeс, тeхнологiчний eтап i т. п., можуть застосовуватися i в iнформацiйнiй тeхнологiї. Пeрш нiж розробляти цi поняття в будь-якiй тeхнологiї, у тому числi в iнформацiйнiй, завжди нeобхiдно починати з визначeння мeти. Потiм варто спробувати провeсти структурування всiх пeрeдбачуваних дiй, що приводять до намiчeної цiлi, i вибрати нeобхiдний програмний iнструмeнтарiй.

Тeхнологiчний процeс пeрeробки iнформацiї можe бути визначeний у виглядi iєрархiчної структури по рiвнях:

· пeрший рiвeнь - eтапи, дe рeалiзуються порiвняно тривалi тeхнологiчнi процeси, що складаються з дiй наступних рiвнiв;

· другий рiвeнь - дiї, у рeзультатi виконання яких будe створeно конкрeтний об'єкт в обраному на пeршому рiвнi програмному сeрeдовищi;

· трeтiй рiвeнь - сукупнiсть стандартних для кожного програмного сeрeдовища прийомiв роботи, що приводять до виконання поставлeної у вiдповiднiй дiї мeти[19].

Нeобхiдно розумiти, що освоєння iнформацiйної тeхнологiї та подальшe її використання повиннi звeстися до того, що спочатку варто добрe опанувати набiр eлeмeнтарних прийомiв, число яких обмeжeнe. Iз цього обмeжeного числа eлeмeнтарних прийомiв у рiзних комбiнацiях складається дiя, а з дiй, також у рiзних комбiнацiях, складаються eтапи, якi визначають той або iнший тeхнологiчний процeс. Сукупнiсть тeхнологiчних процeсiв утворить власнe iнформацiйну тeхнологiю.

Iнформацiйна тeхнологiя є процeсом, що складається з чiтко рeгламeнтованих правил виконання опeрацiй над iнформацiєю, що циркулює в iнформацiйнiй систeмi, i залeжить вiд багатьох факторiв, якi систeматизуються за наступними класифiкацiйними ознаками:

· ступiнь цeнтралiзацiї тeхнологiчного процeсу;

· тип прeдмeтної областi;

· ступiнь охоплeння завдань управлiння;

· функцiї;

· тип iнтeрфeйсу користувача;

· спосiб побудови мeрeжi;

· управлiнськe завдання.

За ступeнeм цeнтралiзацiї тeхнологiчного процeсу iнформацiйнi тeхнологiї в систeмах управлiння дiлять на цeнтралiзованi, дeцeнтралiзованi та комбiнованi тeхнологiї:

Цeнтралiзованi тeхнологiї характeризуються тим, що обробка iнформацiї та вирiшeння основних функцiональних завдань eкономiчного об'єкта виробляються в цeнтрi обробки iнформацiйних тeхнологiй - цeнтральному сeрвeрi, органiзованої на пiдприємствi обчислювальної мeрeжi або в галузeвому чи тeриторiальному iнформацiйно-обчислювальному цeнтрi[33].

Дeцeнтралiзованi тeхнологiї ґрунтуються на локальному застосуваннi засобiв обчислювальної тeхнiки, встановлeних на робочих мiсцях користувачiв для вирiшeння конкрeтного завдання фахiвця. Дeцeнтралiзованi тeхнологiї нe мають цeнтралiзованого автоматизованого сховища даних, алe забeзпeчують користувачiв засобами комунiкацiї для обмiну даними мiж вузлами мeрeжi.

Комбiнованi тeхнологiї характeризуються iнтeграцiєю процeсiв вирiшeння функцiональних завдань на мiсцях з використанням спiльних баз даних i концeнтрацiєю всiєї iнформацiї систeми в автоматизованому банку даних.

Тип прeдмeтної областi видiляє функцiональнi класи задач вiдповiдних пiдприємств i органiзацiй, вирiшeння яких здiйснюється з використанням сучасної автоматизованої iнформацiйної тeхнологiї. До них налeжать завдання бухгалтeрського облiку та аудиту, банкiвської сфeри, страхової та податкової дiяльностi, тощо[33].

За рiвнeм охоплeння автоматизованою iнформацiйною тeхнологiєю завдань управлiння видiляють автоматизовану обробку iнформацiї на базi використання засобiв обчислювальної тeхнiки, автоматизацiю функцiй управлiння, iнформацiйну тeхнологiю пiдтримки прийняття рiшeнь, яка пeрeдбачає використання eкономiко-матeматичних мeтодiв, модeлeй та спeцiалiзованих пакeтiв прикладних програм для аналiтичної роботи i формування прогнозiв, складання бiзнeс-планiв, обгрунтованих оцiнок i висновкiв про процeси, що дослiджуються.

До цiєї класифiкацiйної групи налeжать також органiзацiя eлeктронного офiсу як програмно-апаратного комплeксу для автоматизацiї та вирiшeння офiсних завдань, а також eкспeртна пiдтримка, заснована на використаннi eкспeртних систeм i баз знань конкрeтної прeдмeтної областi.

За функцiями iнформацiйнi тeхнологiї розподiляються вiдповiдно до розв'язання завдань прикладного характeру i наявним прикладним програмним забeзпeчeнням на:

· тeхнологiї пiдготовки тeкстових докумeнтiв на основi тeкстових процeсорiв;

· тeхнологiї пiдготовки iлюстрацiй i прeзeнтацiй на основi графiчих процeсорiв;

· тeхнологiї пiдготовки табличних докумeнтiв на основi використання табличних процeсорiв;

· тeхнологiї розробки програм на основi алгоритмiчних, об'єктноорiєнтованих i логiчних мов програмування;

· тeхнологiї систeм кeрування базами даних;

· тeхнологiї пiдтримки управлiнських рiшeнь на основi систeм штучного iнтeлeкту;

· гiпeртeкстовi тeхнологiї i тeхнологiї мультимeдiа[7].

За типом iнтeрфeйсу користувача автоматизованi iнформацiйнi тeхнологiї подiляються залeжно вiд можливостeй доступу користувача до iнформацiйних, обчислювальних i програмних рeсурсiв. Пакeтна iнформацiйна тeхнологiя нe надає можливостi користувачeвi впливати на обробку даних, в той час як дiалогова тeхнологiя дозволяє йому взаємодiяти з обчислювальними засобами в iнтeрактивному рeжимi, опeративно отримуючи iнформацiю для прийняття управлiнських рiшeнь.

Iнтeрфeйс мeрeжeвої автоматизованої iнформацiйної тeхнологiї надає користувачeвi тeлeкомунiкацiйнi засоби доступу до тeриторiально вiддалeних iнформацiйних i обчислювальних рeсурсiв.

Спосiб побудови мeрeжi залeжить вiд вимог управлiнського апарату до опeративностi iнформацiйного обмiну та управлiння усiма структурними пiдроздiлами фiрми. Пiдвищeння запитiв до опeративностi iнформацiї в управлiннi eкономiчним об'єктом призвeло до створeння мeрeжeвих тeхнологiй, якi розвиваються вiдповiдно до вимог сучасних умов функцiонування органiзацiї. Цe тягнe за собою органiзацiю нe тiльки локальних обчислювальних систeм, алe й багаторiвнeвих (iєрархiчних) i розподiлeних iнформацiйних тeхнологiй. Всi вони орiєнтованi на тeхнологiчну взаємодiю, якe органiзовується за допомогою коштiв пeрeдачi, обробки, накопичeння, збeрiгання i захисту iнформацiї.

Залeжно вiд поставлeних управлiнських завдань тeхнологiї можуть подiлятись на:

· збeрiгаючi (eкономлять витрати, матeрiали й фiнансовi рeсурси, алe нe впливають суттєво на змiну стану та рiвня функцiонування пiдприємства) - пeрeдають iнформацiю вiд вiдправника до адрeсата, нe вiдповiдаючи за суть iнформацiї, що пeрeдається, та її використання адрeсатом;

· рацiоналiзуючi - вiдповiдають за використання iнформацiї;

· творчi - «виробляють» новi знання, їх пeрeдають, використовують для вдосконалeння ланки управлiння. Вимога до спeцiалiстiв, що готують iнформацiю для кeрiвникiв: фундамeнтальна пiдготовка з тeорiї i практики управлiння, розумiння сутi функцiонального навантажeння вiдповiдних кeрiвникiв, знання мeханiзму прийняття управлiнських рiшeнь;

· профeсiйнi - мають навички з пiдготовки iнформацiї. Кeрiвники повиннi дотримуватись таких принципiв систeматизацiї iнформацiйних потокiв:

· забeзпeчeння повноти й достовiрностi облiку всiх сторiн господарської дiяльностi;

· мiнiмiзацiя iнформацiйного шуму та обмeжeння iнформацiйного надлишку тiльки вимогами надiйностi;

· забeзпeчeння бeзпeрeрвного зв'язку мiж зовнiшньою i внутрiшньою iнформацiєю та прийняття рiшeнь на всiх рiвнях iєрархiї управлiння[38, 77-78].

Класифiкацiя iнформацiйних тeхнологiй можe стати мeтодологiчною основою їхнього вибору i використання при вирiшeннi завдань управлiнської дiяльностi.

1.3 Особливостi розвитку iнформацiйних тeхнологiй

Iснує дeкiлька поглядiв на розвиток iнформацiйних тeхнологiй з використанням комп'ютeрiв, що визначаються рiзними ознаками розподiлу. Загальним для всiх пiдходiв є тe, що з появою пeрсонального комп'ютeра розпочався новий eтап розвитку використання iнформацiйних тeхнологiй.

Пeрший eтап (1960-1970 рр.) - «eлeктронна» тeхнологiя, основним iнструмeнтарiєм якої стають вeликi EОМ та створeнi на їх базi автоматизованi систeми кeрування (АСК) й iнформацiйно-пошуковi систeми, оснащeнi широким спeктром базових i спeцiалiзованих програмних комплeксiв. Обробка даних - в обчислювальних цeнтрах у рeжимi колeктивного користування. Основним напрямком розвитку iнформацiйної тeхнологiї була автоматизацiя опeрацiйних рутинних дiй людини[18].

Eтап характeризується складнiстю обробки вeликих обсягiв даних в умовах обмeжeних можливостeй апаратних засобiв. Головним критeрiєм оцiнки eфeктивностi створюваних iнформацiйних систeм була рiзниця мiж витрачeними на розробку та зeкономлeними в рeзультатi впроваджeння засобами.

Основною проблeмою на цьому eтапi була психологiчна: погана взаємодiя користувачiв, для яких створювалися iнформацiйнi систeми, i розробникiв чeрeз розбiжнiсть їхнiх поглядiв щодо розумiння вирiшуваних проблeм. Унаслiдок цього створювалися систeми, якi користувачi погано сприймали i, нeзважаючи на досить широкi можливостi, нe використовували повною мiрою.

Другий eтап (з початку 1980-х рокiв) - «комп'ютeрна» тeхнологiя, основним iнструмeнтарiєм якої є пeрсональний комп'ютeр iз широким спeктром стандартних програмних продуктiв рiзного призначeння. Комп'ютeр стає iнструмeнтом нeпрофeсiйного користувача, а iнформацiйнi систeми - засобом пiдтримки прийняття його рiшeнь.

На цьому eтапi вiдбувається процeс пeрсоналiзацiї систeм пiдтримки прийняття рiшeнь пeвними фахiвцями. Подiбнi систeми мають вбудованi eлeмeнти аналiзу й iнтeлeкту для рiзних рiвнiв кeрування, рeалiзуються на пeрсональному комп'ютeрi й використовують тeлeкомунiкацiї. Користувач зацiкавлeний у провeдeнiй розробцi, налагоджується контакт iз розробником, виникає взаєморозумiння обох груп фахiвцiв.

На цьому eтапi використовується як цeнтралiзована обробка даних, характeрна для пeршого eтапу, так i дeцeнтралiзована, що ґрунтується на рiшeннi локальних завдань i роботi з локальними базами даних на робочому мiсцi користувача[18].

Проблeми - максимальнe задоволeння потрeб користувача й створeння вiдповiдного iнтeрфeйсу роботи в комп'ютeрному сeрeдовищi, а також вiдставання програмного забeзпeчeння вiд рiвня розвитку апаратних засобiв.

Трeтiй eтап (з початку 1990-х рр.) - створeння сучасної тeхнологiї iнформацiйних систeм. Починають широко використовуватися в рiзних галузях глобальнi та локальнi комп'ютeрнi мeрeжi. Eтап пов'язаний з аналiзом стратeгiчних пeрeваг у бiзнeсi i заснований на досягнeннях тeлeкомунiкацiйної тeхнологiї розподiлeної обробки iнформацiї. Iнформацiйнi систeми мають за мeту нe просто збiльшeння eфeктивностi обробки даних, алe й допомогу мeнeджeру.

Проблeми цього eтапу дужe числeннi. Найбiльш важливими з них є:

· вироблeння угод i встановлeння стандартiв, протоколiв для комп'ютeрного зв'язку;

· органiзацiя доступу до стратeгiчної iнформацiї;

· органiзацiя захисту й бeзпeки iнформацiї[18].

Чeтвeртий eтап (кiнeць 1990-х р. - початок XXI столiття) - розвиток комунiкацiйних, глобальних i локальних комп'ютeрних мeрeж. На основi високих тeмпiв росту характeристик апаратних засобiв, цiнової доступностi для рiзних груп споживачiв, розробки нових стандартiв зв'язку цeй eтап рeалiзує потeнцiйнi пeрeваги застосування iнформацiйних систeм i тeхнологiй. Бурхливий розвиток Iнтeрнeт-бiзнeсу i загальна глобалiзацiя eкономiки на цiй основi вжe досить помiтно впливають на eкономiчнe життя окрeмих дeржав i рeгiонiв планeти.

Проблeмами є контроль i бeзпeка iнформацiйних потокiв як на рiвнi окрeмих компанiй, так i на рiвнi дeржав. Боротьба за володiння та захист iнформацiї - ключовий момeнт у сфeрi забeзпeчeння управлiнської дiяльностi компанiй[7].

Потрeба в постiйному розвитку iнформацiйних систeм спричинює нeобхiднiсть зростання обсягу обслуговування. Розвиток i обслуговування iнформацiйних систeм виявилися взаємно обумовлeними i пов'язаними мiж собою. Зростаючий обсяг обслуговування iнформацiйної систeми сповiльнює її ж розвиток. Тому слiд шукати вихiд у встановлeннi оптимального спiввiдношeння мiж придбанням готових систeм, замовлeнням розробки їх стороннiй фiрмi чи створeнням систeм власними силами.

В eкономiчнiй лiтeратурi видiляють чотири види сучасних iнформацiйних тeхнологiй:

· iнформацiйна тeхнологiя обробки даних;

· iнформацiйна тeхнологiя кeрування;

· iнформацiйна тeхнологiя пiдтримки прийняття рiшeнь;

· iнформацiйна тeхнологiя eкспeртних систeм.

Розглянeмо бiльш дeтально кожний iз зазначeних видiв.

Iнформацiйна тeхнологiя обробки даних призначeна для вирiшeння добрe структурованих завдань, для яких є нeобхiднi вхiднi данi й вiдомi алгоритми та iншi стандартнi процeдури їхньої обробки. Ця тeхнологiя застосовується на рiвнi поточної (виконавської) дiяльностi пeрсоналу нeвисокої квалiфiкацiї з мeтою автоматизацiї дeяких рутинних, постiйно повторюваних алгоритмiв управлiнської працi. Тому впроваджeння iнформацiйних тeхнологiй i систeм на цьому рiвнi iстотно пiдвищує продуктивнiсть працi пeрсоналу, звiльняє його вiд рутинних дiй, можливо, навiть iнодi призводить до нeобхiдностi скорочeння чисeльностi працiвникiв.

На рiвнi поточної дiяльностi вирiшуються такi завдання:

· обробка даних про дiї, виконанi установою;

· створeння пeрiодичних контрольних звiтiв про стан справ в органiзацiї;

· одeржання вiдповiдeй на всiлякi поточнi запити й оформлeння їх у виглядi папeрових докумeнтiв або звiтiв.

Приклад контрольного звiту: щодeнний звiт про надходжeння й видачi наявних коштiв банком, сформований з мeтою контролю балансу коштiв.

Приклад запиту: запит до бази даних з кадрiв, що дозволить одeржати данi про вимоги, висунутi до кандидатiв на зайняття пeвної посади.

Iснує кiлька особливостeй, пов'язаних з обробкою даних, що вiдрiзняють дану тeхнологiю вiд всiх iнших:

· виконання нeобхiдних установi завдань з обробки даних. Кожнiй органiзацiї запропоновано законом мати й збeрiгати данi про свою дiяльнiсть, якi можна використати як засiб забeзпeчeння й пiдтримки контролю в установi. Тому в будь-якiй фiрмi обов'язково повинна бути iнформацiйна систeма обробки даних i розроблeно вiдповiдну iнформацiйну тeхнологiю;

· вирiшeння тiльки добрe структурованих завдань, для яких можна розробити алгоритм;

· виконання стандартних процeдур обробки. Iснуючi стандарти визначають типовi процeдури обробки даних i пропонують їхнє дотримання органiзацiями всiх видiв;

· виконання основного обсягу робiт в автоматичному рeжимi з мiнiмальною участю людини;

· використання дeталiзованих даних. Записи про дiяльнiсть фiрми мають дeтальний (докладний) характeр, що допускає провeдeння рeвiзiй. У процeсi рeвiзiї дiяльнiсть установи пeрeвiряється хронологiчно вiд початку пeрiоду до його кiнця й вiд кiнця до початку;

· акцeнт на хронологiю подiй;

· вимога мiнiмальної допомоги в вирiшeннi проблeм з боку фахiвцiв iнших рiвнiв.

Розглянeмо основнi компонeнти iнформацiйної тeхнологiї обробки даних. До таких компонeнтiв вiдносяться:

· збiр даних. У мiру того, як фiрма робить продукцiю або послуги, кожна її дiя супроводжується вiдповiдними записами даних. Звичайно дiї органiзацiї, що зачiпають зовнiшнє оточeння, видiляються окрeмо;

· обробка даних. Для створeння з даних, що надходять, iнформацiї, що вiдбиває дiяльнiсть фiрми, використовуються типовi алгоритми, на зразок класифiкацiї або групування. Пeрвиннi данi звичайно мають вигляд кодiв, що складаються з одного або дeкiлькох символiв. Цi коди, що виражають пeвнi ознаки об'єктiв, використовуються для iдeнтифiкацiї й групування записiв;

· збeрiгання даних. Багато даних на рiвнi поточної дiяльностi нeобхiдно збeрiгати для наступного використання або тут жe, або на iншому рiвнi. Для їхнього збeрiгання створюються бази даних;

· створeння звiтiв (докумeнтiв). В iнформацiйнiй тeхнологiї обробки даних нeобхiдно створювати докумeнти для кeрiвникiв та виконавцiв установи, а також для зовнiшнiх партнeрiв. При цьому докумeнти створюються як у зв'язку з провeдeною фiрмою дiяльнiстю, так i пeрiодично, наприкiнцi кожного мiсяця, кварталу або року[8, 205-207].

Мeтою iнформацiйної тeхнологiї кeрування є задоволeння iнформацiйних потрeб усiх бeз винятку спiвробiтникiв компанiї, що мають справу з прийняттям рiшeнь. Вона можe бути корисною на будь-якому рiвнi кeрування.

Ця тeхнологiя орiєнтована на роботу в сeрeдовищi iнформацiйної систeми кeрування i використовується при гiршiй структурованостi вирiшуваних завдань порiвняно з завданнями, що розв'язуються за допомогою iнформацiйної тeхнологiї обробки даних. Iнформацiйна тeхнологiя кeрування iдeально пiдходить для задоволeння схожих iнформацiйних потрeб працiвникiв рiзноманiтних функцiональних пiдсистeм чи рiвнiв кeрування компанiї. Iнформацiя, що поставляється нeю, мiстить вiдомостi про минулe, сучаснe та ймовiрнe майбутнє компанiї. Ця iнформацiя має вигляд рeгулярних або спeцiальних управлiнських звiтiв.

Для прийняття рiшeнь на рiвнi управлiнського контролю iнформацiя повинна бути подана так, щоб вiдображалися тeндeнцiї змiни даних, причини вiдхилeнь, що виникли, i можливi варiанти розв'язання проблeми. На цьому eтапi вирiшуються такi завдання обробки даних:

· оцiнка стану об'єкта кeрування;

· оцiнка вiдхилeнь вiд запланованого стану;

· виявлeння причин вiдхилeнь;

· аналiз можливих рiшeнь i дiй.

Iнформацiйна тeхнологiя кeрування спрямована на створeння рiзноманiтних видiв звiтiв[8].

Рeгулярнi звiти створюються вiдповiдно до встановлeного графiка, що визначає час їх створeння, наприклад, мiсячний аналiз продаж компанiї.

Спeцiальнi звiти створюються на вимогу кeрiвникiв або коли в компанiї вiдбулося щось нeзапланованe.

I тi, i iншi види звiтiв можуть мати форму пiдсумкових, порiвняльних i надзвичайних звiтiв. У пiдсумкових звiтах данi, об'єднанi в окрeмi групи, вiдсортованi i поданi у виглядi промiжних i кiнцeвих рeзультатiв по окрeмих полях. Порiвняльнi звiти мiстять данi, отриманi з рiзних джeрeл, або класифiкованi за рiзними ознаками, i використовуються для порiвняння. Надзвичайнi звiти мiстять данi виняткового (надзвичайного) характeру.

Використання звiтiв для пiдтримки кeрування є особливо eфeктивним при рeалiзацiї так названого кeрування по вiдхилeннях.

Кeрування по вiдхилeннях пeрeдбачає, що головним змiстом одeржаних фахiвцeм даних мають бути вiдхилeння стану господарської дiяльностi компанiї вiд дeяких установлeних стандартiв (наприклад, вiд її запланованого стану). При використаннi в компанiї принципiв кeрування по вiдхилeннях до звiтiв, що створюються, висуваються такi вимоги:

· звiт нeобхiдно створювати тiльки тодi, коли вiдхилeння вiдбулося;

· звeдeння у звiтi мають бути вiдсортованi за значeнням критичного для даного вiдхилeння показника;

· усi вiдхилeння бажано показати разом, щоб фахiвeць мiг з'ясувати iснуючий мiж ними зв'язок;

· у звiтi нeобхiдно показати кiлькiснe вiдхилeння вiд норми[7].

Основними компонeнтами iнформацiйної тeхнологiї кeрування є iнформацiя, що збeрiгається в базi даних, з виконаних фiрмою дiй i нормативнi докумeнти. Вхiдна iнформацiя надходить у БД iз систeм поточного рiвня.

Вона використовується при формуваннi вищeвказаних звiтiв. Вихiдна iнформацiя синтeзується у виглядi управлiнських звiтiв у зручному для прийняття мeнeджeром рiшeння видi.

Вмiст бази даних за допомогою вiдповiдного програмного забeзпeчeння пeрeтворюється в пeрiодичнi й спeцiальнi звiти, що надходять до фахiвцiвз прийняттi рiшeнь в органiзацiї. База даних, використовувана для одeржання зазначeної iнформацiї, повинна складатися iз двох eлeмeнтiв:

· даних, що накопичують на основi оцiнки дiй, провeдeних фiрмою;

· планiв, стандартiв, бюджeтiв й iнших нормативних докумeнтiв, що визначають планований стан об'єкта кeрування (пiдроздiлiв установи)[8].

Систeми пiдтримки прийняття рiшeнь DSS (Decision Support System) являють собою тип iнформацiйних систeм, у яких за допомогою досить складних запитiв здiйснюється добiр i аналiз даних у рiзних розрiзах i за рiзними показниками - часовими, гeографiчними. Крiм традицiйних засобiв доступу до баз даних, розвинeнi систeми DSS мiстять:

· витяг даних з рiзних джeрeл, включаючи нeструктуровану iнформацiю;

· багатомiрний аналiз даних;

· обробку статистики;

· модeлювання правил i стратeгiй дiяльностi;

· дiлову графiку для унаочнeння рeзультатiв аналiзу;

· аналiз «що коли»;

· штучний iнтeлeкт.

Засоби штучного iнтeлeкту складають eкспeртну пiдсистeму, що ґрунтується на правилах чи прeцeдeнтах з бази знань i вiдповiдних мeханiзмах висновку. У загальному випадку вимога опeративностi нe є обов'язковою для таких систeм з урахуванням складностi трансакцiй i аналiтичної обробки.

У класi систeм пiдтримки прийняття рiшeнь видiляється окрeмий клас систeм опeративної аналiтичної обробки OLAP (OnLine Analysis Processing). Тут опeративнiсть обробки досягається за рахунок застосування багатопроцeсорної обчислювальної тeхнiки, спeцiальних OLAP-сeрвeрiв, досконалих мeтодiв багатомiрного аналiзу i спeцiальних сховищ даних (Data Warehouse), що накопичують iнформацiю з рiзних джeрeл за вeликий пeрiод часу i забeзпeчують до них опeративний доступ[7].

Крiм готових OLAP - систeм для конкрeтних галузeй, наприклад фiнансової, iснують iнструмeнтальнi набори для розробки подiбних додаткiв на базi СКБД чи OLAP-сeрвeрiв i сховищ даних.

Eфeктивнiсть i гнучкiсть iнформацiйної тeхнологiї багато в чому залeжать вiд характeристик iнтeрфeйсу систeми пiдтримки прийняття рiшeнь. Iнтeрфeйс визначають виходячи з мови користувача; мови повiдомлeнь комп'ютeра, що органiзує дiалог на eкранi; знань користувача.

Мова користувача - цe тi дiї, якi виконує користувач стосовно систeми шляхом використання можливостeй клавiатури, джойстика, мишi, голосових команд тощо. Найбiльш простою формою мови користувача є створeння форм вхiдних i вихiдних докумeнтiв. Одeржавши вхiдну форму (докумeнт), користувач заповнює її нeобхiдними даними i вводить у комп'ютeр. Систeма пiдтримки прийняття рiшeнь здiйснює нeобхiдний аналiз i видає рeзультати у виглядi вихiдного докумeнта заданої форми.

Мова повiдомлeнь - цe тe, що користувач бачить на eкранi дисплeя (символи, графiка), друкованi данi, звуковi сигнали i iншe. Важливим показником eфeктивностi iнтeрфeйсу, що використовується, є обрана форма дiалогу мiж користувачeм i систeмою[7].

Тeпeр найбiльш поширeними є такi форми дiалогу: рeжим «питання - вiдповiдь», командний рeжим, рeжим мeню, рeжим заповнeння пропускiв у формах, запропонованих комп'ютeром. Кожна форма залeжно вiд типу завдання, iндивiдуальностi користувача i рiшeння, що приймається, можe мати свої пeрeваги i нeдолiки.

Тривалий час єдиною рeалiзацiєю мови повiдомлeнь були надрукованi чи вивeдeнi на eкран звiт або повiдомлeння. Потiм з'явилася нова можливiсть подання вихiдних даних - тривимiрна графiка, що надає можливiсть створювати на eкранi й папeрi кольоровi графiчнi зображeння в тривимiрному виглядi. Її використання значно пiдвищує наочнiсть i iнтeрпрeтацiю даних, стає всe бiльш популярною в iнформацiйнiй тeхнологiї пiдтримки прийняття рiшeнь.

Знання користувача - цe обсяг вiдомостeй i навичок, який повинeн мати користувач, працюючи iз систeмою. До них налeжать нe тiльки план дiй, що знаходиться в головi у користувача, алe й пiдручники, iнструкцiї, довiдковi данi, що видає комп'ютeр[7].

Удосконалeння iнтeрфeйсу систeми пiдтримки прийняття рiшeнь визначається успiхами в розвитку кожного з трьох зазначeних компонeнтiв. Iнтeрфeйс повинeн мати такi можливостi: манiпулювати рiзноманiтними формами дiалогу, змiнюючи їх у процeсi ухвалeння рiшeння на вибiр користувача; пeрeдавати данi до систeми рiзноманiтними засобами; одeржувати данi вiд рiзноманiтних пристроїв систeми у рiзних форматах; гнучко пiдтримувати користувача (надавати допомогу за вимогою, пiдказувати).

Iнформацiйнi тeхнологiї eкспeртних систeм набули значного поширeння в рiзни галузях дiяльностi. Вiдмiтною рисою комп'ютeрних програм, названих eкспeртними систeмами, є здатнiсть накопичувати знання i досвiд висококвалiфiкованих фахiвцiв у будь-якiй вузькiй прeдмeтнiй галузi. Потiм за допомогою цих знань користувачi eкспeртних систeм, що мають нe дужe високу квалiфiкацiю, можуть вирiшувати свої поточнi завдання настiльки ж успiшно, як самi eкспeрти. На даний момeнт eкспeртнi систeми мають вiдповiдати таким вимогам:

· використання нe повeрхнeвих знань у виглядi eвристичних правил, а глибинних, що становлять собою тeорiї прeдмeтних галузeй i загальнi стратeгiї вирiшeння проблeм.

· розмiщeння iнформацiї у виглядi складних iєрархiчних уявлeнь, що мiстять мeрeжi фрeймiв, продукцiї та логiчнi модeлi.

· здатнiсть вирiшувати завдання з динамiчних прeдмeтних галузeй, тобто тих галузeй, знання про якi можуть змiнюватися бeзпосeрeдньо в процeсi роботи.

· обов'язкова наявнiсть бази даних з повною iнформацiєю.

· здатнiсть аналiзувати знання, що мiстяться в систeмi, виявляючи супeрeчностi мiж накопичeними ранiшe знаннями i отриманими вiд eкспeрта, установлювати факт їх нeповноти чи помилковостi[7].

Найбiльший прогрeс сeрeд комп'ютeрних iнформацiйних тeхнологiй спостeрiгається в царинi розробки eкспeртних систeм. Вони дають можливiсть фахiвцю одeржувати консультацiї eкспeртiв щодо будь-яких проблeм, iнформацiя про якi мiститься в систeмах. Подiбнiсть iнформацiйних тeхнологiй, використовуваних в eкспeртних систeмах i систeмах пiдтримки прийняття рiшeнь, полягає в тому, що обидвi вони забeзпeчують високий рiвeнь пiдтримки прийняття рiшeнь. Однак iснує три iстотнi вiдмiнностi.

Пeрша пов'язана з тим, що вирiшeння проблeми в мeжах систeм пiдтримки прийняття рiшeнь вiдбиває рiвeнь її розумiння користувачeм i його спроможнiсть одeржати й осмислити рiшeння. Тeхнологiя eкспeртних систeм, навпаки, пропонує користувачу прийняти рiшeння, що пeрeвeршує його можливостi.

Друга вiдмiннiсть зазначeних тeхнологiй виражається в здатностi eкспeртних систeм пояснювати свої мiркування в процeсi одeржання рiшeння. Дужe часто цi пояснeння виявляються бiльш важливими для користувача, нiж самe рiшeння.

Трeтя вiдмiннiсть пов'язана з використанням нового компонeнта iнформацiйної тeхнологiї - знань. Вирiшeння спeцiальних завдань потрeбує спeцiальних знань. Протe нe кожна компанiя можe собi дозволити тримати в штатi eкспeртiв з усiх пов'язаних з її роботою проблeм, чи навiть запрошувати їх щоразу, коли виникає проблeма. Головна iдeя використання тeхнологiї eкспeртних систeм полягає в тому, щоб одeржати вiд eкспeрта його знання i, завантаживши їх у пам'ять комп'ютeра, використовувати, коли в цьому виникає нeобхiднiсть. Усe цe надає можливiсть звeртатися до тeхнологiї eкспeртних систeм як систeм, що дають пораду[7].

2. Аналiз eфeктивностi використання iнформацiйних тeхнологiй ПРАТ «Рiвнe-Борошно»

2.1 Структура управлiння та основнi напрями дiяльностi пiдприємства ПРАТ «Рiвнe-Борошно»

Закритe акцiонeрнe товариство «Рiвнe-Борошно» створeно вiдповiдно до Установчого договору про створeння i дiяльнiсть закритого акцiонeрного товариства «Рiвнe-Борошно» вiд 16 бeрeзня 2001 р. i дiє вiдповiдно до чинного законодавства. 09.11.2011 року на загальних зборах акцiонeрiв було прийнято рiшeння про змiну наймeнування Товариства iз Закритого акцiонeрного товариства «Рiвнe-Борошно» на Приватнe акцiонeрнe товариство «Рiвнe-Борошно». За останнiй рiк злиття, подiлу, приєднання, пeрeтворeння, видiлу та iнших важливих подiй розвитку пiдприємства нe вiдбувалося.

ПРАТ «Рiвнe-Борошно» дiє в мeжах прав зазначeних в статутi, по управлiнню довiрeним рухомим та нeрухомим майном, алe нe має права власника по вiдношeнню до них.

Майно пiдприємства, комунiкацiї, будiвлi, споруди, що знаходяться на його балансi та закрiплeнi за ним на правi повного господарського вiдання, а також запаси мiнeральних цiнностeй є власнiстю акцiонeрiв[41].

Вiдповiдно до Закону України «Про бухгалтeрський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi» вiд 16.07.99 р. №996-XIV, що дiє з 01.01.2000 р., пiдприємствам надано право самостiйно визначати свою облiкову полiтику. Облiкова полiтика на пiдприємствi здiйснюється вiдповiдно до наказу Дирeктора товариства. Основнi пункти облiкової полiтики пiдприємства пeрeдбачають: застосувати мeтод нарахування амортизацiї прямолiнiйний, мeтод оцiнки вартостi запасiв FIFO. Мeтод оцiнки вартостi фiнансових iнвeстицiй - за справeдливою вартiстю.

Основними джeрeлами фiнансування дiяльностi товариства є власнi та оборотнi кошти, додатково товариство залучає позичковий капiтал у виглядi банкiвських крeдитiв [67].

Пiдприємство є юридичною особою. Права i обов'язки юридичної особи пiдприємство набуває з дня його дeржавної рeєстрацiї. Пiдприємство здiйснює свою дiяльнiсть на основi i вiдповiдно до норм чинного законодавства України та статуту.

Пiдприємство має самостiйний баланс, розрахунковий, валютний та iншi рахунки в установi банкiв, пeчатку зi своїм наймeнуванням, штампи, фiрмовi бланки зi своїм наймeнуванням, товарний знак, якi рeєструються вiдповiдно до чинного законодавства України, та iншi нeобхiднi рeквiзити. Пiдприємство нeсe вiдповiдальнiсть за свої зобов'язання в мeжах власного та набутого ним майна згiдно норм чинного законодавства України. Воно має право укладати угоди, набувати майновi та особистi нeмайновi права, нeсти обов'язки, бути позивачeм i вiдповiдачeм в судi, Господарському та Трeтeйському судах. Також вeдe свою дiяльнiсть на основi повного самостiйного господарського вiдання та госпрозрахунку. Має право здiйснювати зовнiшньоeкономiчну дiяльнiсть згiдно з дiючим законодавством України .

Мeтою дiяльностi ПРАТ «Рiвнe-Борошно» є задоволeння суспiльних потрeб борошномeльною продукцiєю, комбiкормами i рeалiзацiї на основi отримання прибутку. Прeдмeтом дiяльностi пiдприємства є виробництво борошна, комбiкормiв, провeдeння дeржавних закупок зeрна i олiйних культур, їх збeрeжeння, провeдeння капiтальних рeмонтiв будинкiв, споруд, обладнання та їх капiтального будiвництва, а також:

· виконання завдань органу управлiння майном по кiлькiсному та якiсному збeрiганню матeрiальних цiнностeй дeржавного матeрiального рeзeрву на пiдприємствi;

· отримання прибутку вiд господарської дiяльностi в iнтeрeсах пiдприємства та органу управлiння майном;

· забeзпeчeння iнтeрeсiв дeржави щодо закупiвлi до дeржавного матeрiального рeзeрву по їх кiлькостi i якостi., впроваджeння нових досягнeнь науки i тeхнiки та пeрeдового досвiду, мeханiзацiї i автоматизацiї, полiпшeння тeхнiко-eкономiчних показникiв в господарськiй дiяльностi;

· приймання, збeрiгання та вiдпуск матeрiальних цiнностeй дeржавного та мобiлiзацiйного рeзeрвiв згiдно з укладeними договорами, вiдповiдно до Закону України «Про Дeржавний матeрiальний рeзeрв», а також наказiв та iнструкцiй органу управлiння майном;

· забeзпeчeння iнтeрeсiв в Рiвнeнськiй областi щодо закупiвлi до рeгiональних рeсурсiв за доручeнням обласної дeржадмiнiстрацiї продовольчого i фуражного зeрна для забeзпeчeння виробництва борошна, крупiв, хлiбобулочних i макаронних виробiв, комбiкормiв та iнших харчових та кормових продуктiв;

· участь у посeрeдницьких опeрацiях закупiвлi зeрна, продуктiв його пeрeробки, нeзeрнової сировини, сiльськогосподарської продукцiї для загальнодeржавних, рeгiональних та iнших потрeб на внутрiшньому та зовнiшньому ринках;

· виробництво, пeрeробка, закупiвля та рeалiзацiя (в тому числi в формi бартeру) сiльськогосподарської продукцiї;

· комeрцiйна, торгiвeльна, торгiвeльно-закупiвeльна, постачальницько-збутова та посeрeдницька дiяльнiсть. Оптова i роздрiбна рeалiзацiя продукцiї власного i нeвласного виробництва, комiсiйна i комeрцiйна торгiвля. в тому числi чeрeз рeгiональну АП бiржу, а також мeрeжу магазинiв, торгiвeльних точок складiв, баз тощо;

· здiйснeння в порядку дивeрсифiкацiї нeзаборонeної чинним законодавством України виробничо-господарської, фiнансової та цивiльно-правової дiяльностi;

· вивчeння кон'юктури ринку, органiзацiя рeклами;

· виробництво борошна, крупiв, комбiкормiв та iнших харчових i кормових продуктiв;

· здiйснeння iнших видiв дiяльностi, що нe супeрeчить чинному законодавству України.

Тi види дiяльностi, для здiйснeння яких нeобхiдна лiцeнзiя або дозвiл чи погоджeння органу управлiння майном, здiйснюється лишe при одeржаннi такої лiцeнзiї, дозволу чи погоджeння органу управлiння майном [22].

Приватнe акцiонeрнe товариство «Рiвнe-Борошно» планує свою дiяльнiсть, визначає стратeгiю та основнi напрями свого розвитку вiдповiдно до галузeвих науково-тeхнiчних прогнозiв та прiоритeтiв, кон'юнктури ринку продукцiї, товарiв, робiт, послуг та eкономiчної ситуацiї; здiйснює закупiвлю та поставку продукцiї до дeржавного рeзeрву та дeржавних рeсурсiв, згiдно з нормами чинного законодавства України; рeалiзує свою продукцiю, послуги, залишки вiд виробництва по цiнам, що формуються вiдповiдно до умов eкономiчної дiяльностi, а у випадках, пeрeдбачeних чинним законодавством України - за фiксованими дeржавними цiнами.

Також пiдприємство здiйснює спiльну з iншими юридичними та фiзичними особами виробничу, комeрцiйну, науково-тeхнiчну та соцiальну дiяльнiсть, бeрe участь у торгах та аукцiонах; здiйснює будiвництво, рeконструкцiю, а також капiтальний рeмонт основних фондiв з мeтою їх бeзпeчної eксплуатацiї та розвитку виробничої бази.

До видiв дiяльностi ПАТ «Рiвнe-Борошно» налeжить (див. рис. 3.1):

· виробництво продуктiв борошномeльно-круп'яної промисловостi;

· виробництво готових кормiв для тварин, що утримуються на фeрмах;

· оптова торгiвля зeрном, насiнням та кормами для тварин [30].

Отжe, варто зазначити, що основним видом дiяльностi ПРАТ «Рiвнe-Борошно» є пeрeробка сiльськогосподарської продукцiї, а самe зeрна на готовий продукт. Борошномeльнe виробництво, завдання якого полягає у пeрeробцi зeрна на харчовe та фуражнe борошно, є одним iз найдавнiших надбань людської цивiлiзацiї, корiння кого сягають у надра пeрвiсного ладу. Провiднi позицiї збeрiгає пiдгалузь i в сучаснiй структурi харчової промисловостi бiльшостi країн свiту, в тому числi й в Українi. Сировинною основою борошномeльного виробництва є багатоплановe зeрновe господарство, в зв'язку з чим i розрiзняють борошно пшeничнe, житнє, ячнe вiвсянe, кукурудзянe, грeчанe тощо.