Дослідження конкурентоспроможності ЗАТ "ХБФ" в ринкових умовах

До проблем галузі пропоную повернутися пізніше,а зараз розглянути безпосереднього саму галузь та її основних гравців.

Обсяги виробництва кондитерських виробів за видами відображено в таблиці 2.1 [13,с.86].

Таблиця 2.1 Обсяги виробництва кондитерських виробів в Україні за роками

Показник	Рік
	1990	1995	1997	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Загальні обсяги виробництва,тис. тонн	1111,2	315	328,1	668	732,3	765,5	860	962,5	1023	1010	1084	1115,6
На душу населення,кг	21,4	6,2	6,5	13,6	15	15,7	18	20,1	21,8	21,6	21,2	21.4

Як видно з таблиці ,починаючи з 1990 року, обсяги виробництва кондитерських виробів в Україні постійно знижувалися, що було викликано низькою купівельною спроможністю населення. Проте, досягнувши свого мінімального значення у 1995 році (315 тис. тон), вже у 1997 році обсяг виробництва, вперше за останні роки, збільшився, склавши 328 тис. тонн, а в 2008 році цей показник підвищився до 1115 тис. тонн. Пояснюється це тим, що підприємства кондитерської галузі значно покращили свою матеріально-технічну базу і розпочали боротьбу в конкурентному середовищі [13,с.85].

Стабільність української кондитерської галузі сьогодні забезпечують дев'ять підприємств, такі як: «Рошен», «КОНТІ», «АВК», «Крафт Фудз Україна», «Полтавакондитер», КФ «Світоч», «Житомирські ласощі», та «Черкаська БФ», які виробляють понад дві третини всієї продукції(табл.2.2)[13,c.98].

Таблиця 2.2 Учасники ринку кондитерських виробів в Україні

Як видно,перше місце за випуском кондитерських виробів посідає „Кондитерська корпорація ROSHEN.Біля 22% всіх вітчизняних солодощів випускається на фабриках корпорації - Київській, Вінницькії, Маріупільській та Кременчуцькій

В асортименті корпорації більше 200 різновидів цукерок, шоколаду, карамелі, печива, вафель, мармеладу і тортів. Продукція експортується до Росії, Казахстану, Узбекистану, Молдови, Естонії, Латвії, Литви, США, Канади, Німеччини, Ізраїлю та інших країн.

В 2008 році реалізація продукції корпорації ROSHEN склала більш, ніж 850 міліонів доларів, що майже на 31% більше порівняно з 2007 роком.

Для українського ринку Корпорація виробила 155 тисяч тон кондитерської продукції, що на 3% більше порівняно з даними показниками 2007 року.

В 2008 році відбулося відкриття та запущено в експлуатацію найбільший в Україні Логістичний центр корпорації «Roshen» , загальною площею 60 000 кв. м., місткістю - 45 000 тон. Це дозволило значно скоротити час реалізації продукції по всьому ланцюгу поставок.Фірма неодноразово була нагороджена нагородами,серед яких є такі значущі як „Бренд року -2008”, та „Лідер кондитерської промисловості 2008”. Щорічно спеціалісти Корпорації створюють чимало нових виробів. Новинками останнього року стали: пористий шоколад Roshen, шоколад Roshen із цілими лісовими горіхами; серія коробочних цукерок, «Суфле Рошен», цукерки "Candy nut", «Нуга Рошен», «Сливки-Ленивки», карамель «Фру-Стик» та ін.

Виробничі об'єкти Кондитерської Корпорації ROSHEN сертифіковані відповідно до вимог міжнародних стандартів якості та безпеки продуктів харчування ISO 22000:2005. На підприємствах корпорації ROSHEN працює система управління якістю, яка відповідає вимогам ISO 9001:2000, що підтверджується наявністю у кожної із фабрик Корпорації «Сертифікатів відповідності».[26]

На другому місці йде компанія КОНТІ,частка ринку якої у 2007 році сягнула 13%.Компанія також входить у 10-ку гравців кондитерського ринку Росії і має там свою частку у розмірі 3%.

У 2007 р. ця компанія інвестувала у власний розвиток майже 100 млн доларів, реалізувавши три глобальні проекти: відкриття виробничого комплексу в Донецьку, будівництво найбільшого в Україні логістичного центру в Макіївці (Донецька обл.), а також вихід у преміальний сегмент шоколаду .

Логістичний центр групи "КОНТІ" був відкритий 3 липня. Площа центру становить 16 тис. кв. м, місткість - 12 тис. т продукції. Центр оснащений цілком автоматизованою системою керування компанії SAP і передовим складським устаткуванням. Обсяг інвестицій у реалізацію проекту дорівнював 16,4 млн доларів.

15 вересня 2008 року відбулося відкриття нового виробничого комплексу групи "КОНТІ". Загальна площа комплексу 34,3 тис. кв. м. Річний обсяг виробництва - 53 тис. т кондитерських виробів на суму 200 млн доларів. Інвестиції в будівництво комплексу і його технічне оснащення тільки в 2007 році сягнули 72 млн. Відкриття комплексу забезпечило робочими місцями понад 2 тис. осіб.

На сьогоднішній час у склад групи входять ЗАТ „Виробниче об'єднання „КОНТІ” та ЗАТ „КОНТІ-РУС”.Продукція групи продається у 15 країнах Європи та Азії. Асортимент компанії складається із майже 300 видів найменувань товарів. Система менеджменту якості на підприємстві підтверджена сертифікатами ISO 9001:2000,ISO 22000:2005.Вся продукція сертифікована у відповідності до нормативів та не містить ГМО.[27]

Трійку лідерів замикає компанія АВК,що була заснована у 1991р. Частка компанії на ринку - 11%. До її складу входять 5 кондитерських фабрик, розташованих у Донецьку, Дніпропетровську, Луганську та Мукачеві.

Головні зусилля компанія «АВК» зосереджує на розвитку своєї брендової продукції, а у виробництві робить ставку на високоякісні, складні у виготовленні вироби, такі як шоколадні комбіновані цукерки, екструзійні та борошнисті вироби. Великою популярністю користуються солодощі компанії під марками «Шедевр», «Фрутта», «Жувіленд». Асортимент продукції компанії «АВК» нараховує понад 300 найменувань кондитерських виробів.

Компанія «АВК» займає одне з провідних місць на кондитерському ринку України. За 15 років існування компанії здобуто значний досвід роботи на ринку України та СНД, створено високопрофесійну команду, розроблено абсолютно нові напрямки діяльності.

За останні два роки загальний обсяг інвестицій, спрямованих на придбання нового обладнання та модернізацію існуючих технологічних ліній, становить понад 100 млн. гривень. Значна частина коштів традиційно йде на забезпечення інноваційних розробок спеціалістів компанії - маркетологів, технологів.

Система управління якістю компанії «АВК» сертифікована на відповідність вимогам світових стандартів ISO 9001. Перший сертифікат якості ISO 900:94 отримано компанією ще 2000 року й щорічно підтверджується аудитами. У 2003 році виробництво та управління компанії "АВК" було сертифіковано на відповідність стандарту ISO 9001:2000.

Свою продукцію компанія розповсюджує у всіх регіонах країни за допомогою власної мережі збуту. Мережа забезпечує присутність виробів під торговельною маркою «АВК», а також самостійними брендами компанії («Шедевр», «Клубжеле», «Жувіленд», «Крем-Cуфле») у більш ніж 48000 роздрібних торговельних точках України, що становить більше 67%.

Окрім того, власна мережа збуту дозволяє забезпечувати дотримання корпоративних стандартів викладення продукції в торгівельних точках.

З 2003 року компанія є партнером Міністерства освіти і науки України у проведенні всеукраїнського конкурсу студентських та наукових робіт, спрямованих на розвиток харчової галузі[28].

Проте не слід забувати і про невеликі кондитерські підприємства, яких на Україні зараз налічується близько однієї тисячі, з них 28 спеціалізованих кондитерських фабрик. І хоча такі невеликі фірми виробляють біля 40% від загального обсягу кондитерської продукції, більшість з них потребує заміни застарілого обладнання та впровадження нових технологій, - і все це за значної нестачі коштів[13,с.91].

Актуальні на сьогоднішній день проблемами кондитерської галузі є такі:

1. Проблеми, пов'язані з російським ринком збуту: обкладення товару ввізним митом у розмірі 21% на 1 кг та введення ПДВ 20% на українську кондитерську продукцію.

2. Проблеми, пов'язані з пакуванням кондитерської продукції.

Однією проблемою є напружені економічні відносини з Росією. Глобальний наступ української кондитерської продукції на російські ринки розпочався у 1999 році, За деякими підрахунками, частка української карамелі становила близько 40% російського ринку. А оскільки раніше українська кондитерська продукція не обкладалася митними зборами та ПДВ, то вартість її була нижчою на 30-40% від вартості російської продукції. Отже, врахувавши побажання вітчизняних виробників, уряд Росії ввів з 18 травня 2001 року спеціальний митний збір у розмірі 21% за 1 кг. Незважаючи на те, що мито було введене на 180 днів, така ситуація збереглася на невизначений термін. Такі рішучі заходи з боку Росії негативно вплинули на обсяги виробництва українських підприємств, особливо тих, що активно експортували продукцію: Рошен, „А.В.К”, Харківська бісквітна та Дніпропетровська кондитерська фабрики. Починаючи вже з червня 2003 року, обсяги експорту українських кондитерських виробів почали різко скорочуватися. Зокрема, якщо у травні було експортовано 8,5 тис. т. солодощів на суму $ 6,2 млн., то вже у липні відповідні показники склали 7,4 тис. т. та $ 4,7 млн.[38,с.94]

Зараз практично всі виробники кондитерських виробів шукають нові ринки збуту у Європі, Середній Азії та на Ближньому Сході. Проте вони усвідомлюють, що Росія є найкрупнішим імпортером української продукції, а тому втрачати цей ринок не можна. Більшість підприємств готові функціонувати навіть з мінімальною рентабельністю, аби лише не втратити сусідній ринок збуту. Крім того, є ще одна проблема, пов'язана з Росією. Зараз там діє закон про інтелектуальну власність, а отже, всі відомі назви кондитерських виробів, зокрема цукерок, які виробляли ще з радянських часів, стали власністю виключно Росії.

Ще одне коло проблем стосується упаковки. До недавнього часу підприємств-виробників пакувальної продукції на Україні взагалі не було. Проте за останні роки ця галузь почала розвиватися, але ще й досі вітчизняні пакувальні матеріали поступаються закордонним, а деяких видів такої продукції немає взагалі.

Відповідно до виділених груп проблем, можна запропонувати такі шляхи їх розв'язання:

Конфлікт з Росією багато в чому може врегулюватися схильністю цієї країни іти на компроміси. Тим паче,що нова влада в Україні взяла курс на тісну економічну співпрацю із північним сусідом.

Проблеми, які пов'язані з упаковкою для кондитерської продукції, теж повинні регулюватися за допомогою певного державного стимулювання цієї галузі виробництва. Крім того, не виключена можливість власних дій виробників у цій сфері: спрямування частини коштів на виробництво саме тих пакувальних матеріалів, які є необхідними для ефективного функціонування конкретного підприємства.

2.2 Оцінка рівня конкурентоспроможності в умовах ЗАТ „ХБФ

ЗАТ „ХБФ” було утворено у 1935 р.На сьогоднішній день це одна з провідних кондитерських фабрик в Україні.Вона входить до 5ки лідерів вітчизняної кондитерської галузі. Частка компанії на ринку - 5.3%. Кількість працюючих у компанії -3000 чол.,добовий випуск продукції до 180 тонн. Підприємство діє як на внутрішньому так і на зовнішньому ринку. Продукція компанії експортується до таких країн як Росія, Польша, Білорусь,Молдова,Литва, Азейбарджан, та ін. ЗАТ » ХБФ і» здійснює наступні види діяльності:

- виробничу, комерційну, зовнішньоекономічну;

- торгівельну, в тому числі: оптову, роздрібну, дрібнооптову, фірмову та у сфері громадського харчування;

- торгово-закупівельну, в тому числі у населення;

- надає посередницькі, маркетингові, лізингові, інформаційні послуги;

- надає побутові, транспортні, будівельні, ремонтні послуги;

- відкриття та функціонування власних, фірмових, оптово-роздрібних магазинів, діяльність пов'язану з реалізацією випущеної продукції та придбаних виробів в інших суб'єктів. [29].

Управлінням конкурентоспроможністю на ЗАТ „ХБФ” займається планово-економічний відділ та відділ маркетингу. Так, зокрема начальник відділу маркетингу відповідає за реалізацію маркетингової функції підприємства і організовує роботу відділу в цілому. Корегуванням та уточненням оперативних завдань, що видається начальником відділу його підлеглим, займається заступник начальника відділу. Він відповідає за розробку та реалізацію конкурентної стратегії компанії, розробку нових виробів, керує роботою художників, модельєрів-конструкторів та інженерів-технологів. Менеджер по продукції відділу відповідає за вивчення ринку та просування на ринок асортиментної групи товарів, за яку він несе відповідальність. В обов'язки менеджерів по продукції входить також проведення моніторингу ринку. Інженер зі стандартизації відділу відповідає за контроль впровадження нових технічних умов, стандартів та типових розробок, а також їх виконання. Інженери-технологи відповідають за технічну розробку нового асортименту та впровадження його у виробництво[29]

Фінансовий стан підприємства відображають наступні документи:

баланс (форма №1) (Додаток А2.2 );

звіту про фінансові результати (форма №2) (Додаток Б2.2);

звіт про рух грошових коштів (Додаток В2.2)

звіт про власний капітал (Додаток Д2.2)

Вивчаючи діяльність підприємства, ознайомлюючись з основними формами бухгалтерської звітності, робимо наступні розрахунки показників господарсько-фінансової діяльності.

ЗАТ « Хакрівська бісквітна фабрика » відноситься до підприємств, фінансовий стан яких можна охарактеризувати як стійкий. Показники фінансового стану за 2007 - 2008 рр. подано в таблиці 2.3.Аналіз фінансових показників за 2007р. робився на основі основних фінансових документів: звіту про власний капітал(додаток Е2.2) бланасу(додаток Ж2.2),звіту про фінансові результати(додаток И2.2),звіту про рух грошових коштів(додаток К2.2)

Таблиця 2.3 Показники фінансового cтану підприємства за 2007-2008р.

№ з/п	Показники	Од. виміру	2007р.	2008р.	2008 р. до 2007 р.,%, +/-
1	Загальна вартість активів (майна)	тис.грн	270216,3	351220	+29%
2	Вартість необоротних активів	тис.грн	121673,1	149967	+23%
3	Вартість оборотних (мобільних) активів	тис.грн	146977,2	199945	+36%
4	Дебіторська заборгованість	тис.грн	75448	127965	+69%
5	Власний капітал	тис.грн	204 816,7	274 272	+33%
6	Залучений кпітал	тис грн.	24 978,2	31 934	+27%
	Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів	тис грн	0,12	0,11	-0.1
9	Вартість основних засобів: * Первісна * Залишкова	тис.грн	135 802,1	179339	+32%
			78 951,8	94789	+20%
11	Матеріаломісткість господарської діяльності	х	0,7	0,7	-
12	Трудомісткість господарської діяльності	х	0,16	0,15	-0,01
14	Матеріаловіддача	х	1,4	1,4	-
15	Коефіцієнт співвідношення: * необоротних і оборотних активів * оборотних і необоротних активів	х	0,82	0,75	-0,07
			1,20	1,33	+ 0,13

Розрахунок матеріаломісткості проводився на основі загальноприйнятих методик визначення.

Матеріаломісткість господарської діяльності - це відношення суми матеріальних витрат (робіт, послуг) до загальної суми витрат, пов'язаних з господарською діяльністю. Оберненим показником до матеріаломісткості є матеріаловіддача.

М-сть(2008р.) = 258896\ 366431 = 0,7

М-сть(2007р.) = 177659,8\250619,3 = 0,7

Трудомісткість господарської діяльності - це відношення суми витрат на оплату праці та соціальні заходи до загальної суми витрат, пов'язаних з господарською діяльністю.

Т-сть(2008р) = (40 807+ 15 343)\ 366 431 = 56 150\366 431 = 0,15

Т-сть(2007р) = (30 530,8 + 10 465,6)\ 250 619,3 = 40996,4\ = 0,16

Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів є найбільш загальною оцінкою фінансової стійкості підприємства.

Якщо значення цього показника 0,178, то це означає, що на кожну 1 грн власних коштів припадає 17,8 коп. позичених. Зростання цього показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про певне зниження фінансової стійкості, і навпаки.

Матеріаловіддача - це відношення вартості продукту до матеріальних затрат. Вона показує, скільки виробляється продукції на одиницю затрат праці, втіленої в предметах праці.

,

де: Mv - матеріаловіддача;

Vtp - вартість товарної продукції;

Vmv -розмір матеріальних затрат

М-ча(2008р.) = 366431\258896 = 1.41

М-ча(2007р.) = 250619,3\177659,8 = 1.41

Коефіцієнт співвідношення необоротних і оборотних активів характеризує співвідношення необоротних і оборотних активів.

К.необ\оборот(2008р.) = 149967\ 199945 = 0,75

К.необ\оборот(2007р.) = 121 673,1\ 146 977,2 = 0,82

Коефіцієнт співвідношення необоротних і оборотних активів характеризує співвідношення оборотних і необоротних активів.

К.оборот\необ(2008р.) = 199945\149967 = 1,33

К.оборот\необ(2007р.) = 146 977,2\121 673,1 = 1,20

Розрахуємо коефіцієнт автономії,який характеризує незалежність підприємства від позикових джерел.Визначається він як Власні засоби підприємства/ Загальна сума джерел фінансування.

К авт. Хбф = 274272\ 351220 = 0,78

Оптимальне значення > 0,5

Як свідчать дані із таблиці, загальна вартість активів за останні три роки постійно збільшується і в 2008 році вона становить 351220 тис. грн., що на +29% більше, ніж в 2007 році. За вказаний період вартість необоротних активів збільшилась на +23% оборотних активів - на +36% розмір власного капіталу - на +33%,

Показник матеріаломісткості лишається стабільним. Оберненим показником до матеріаломісткості є показник матеріаловіддачі, що збільшився за визначений період на 0,1 пункт.

Коефіцієнт співвідношення необоротних та оборотних активів показує наступну тенденцію - на підприємстві зросла вартість необоротних активів та навпаки зменшилась оборотних.

Загалом помітно, що показники фінансового стану підприємства протягом аналізованого періоду є стабільними

Оцінку конкурентоспроможності ЗАТ „ХБФ” будемо проводити за допомогою за допомогою математичного методу,так як,на мою думку,цей метод найбільш об”єктивно відображає конкурентоспроможність підприємства.Як згадувалося вище,це заснований на порівнянні показників підприємства з базовими.У якості базових показників були розраховані показники конкурента - ЗАТ „Полтавакондитер”.Розрахунок показників здійснювався на основі основних фінансових документів підприємства :

балансу (форма №1) (Додаток Л2.2 );

звіту про фінансові результати (форма №2) (Додаток М2.2);

звіту про рух грошових коштів (Додаток Н2.2)

звіту про власний капітал (Додаток П2.2)

Коефіцієнт конкурентоспроможності підприємства розраховується за формулою:

(2.1)

де - значення критерію ефективності виробничої діяльності підприємства; - значення критерію фінансового стан підприємства; - значення критерію ефективності організації збуту і просування товару на ринку; - значення критерію конкурентоспроможності товару; 0,15; 0,29; 0,23; 0,33 - коефіцієнти вагомості критеріїв.

Для цього розрахуємо показнинки ефективності виробничої діяльності

, (2.2)

де - відносний показник витрат виробництва на одиницю продукції; - відносний показник фондовіддачі; - відносний показник рентабельності продукції; - відносний показник продуктивності праці; 0,31; 0,19; 0,40; 0,10 - коефіцієнти вагомості показників. Витрати на одиницю продукції визначаються за формулою:

В = Валові витрати / Об'єм випуску продукції.

Механізм визначення валових витрат передбачений Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»[1]. Валові витрати виробництва та обігу визначаються цим законом як будь-які витрати платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються або виготовляються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В хбф = 366431\58813 = 6.23 тис.грн\тонн

В полт. = 392471\49576 = 7.9 тис.грн\тонн

Для того щоби розрахувати коефіцієнт конкурентоспроможності,необхідно перевести дані величини у відносні бали. В цілях перекладу показників у відносні величини використовується 15-ти бальна шкала. При цьому, у 5-ть балів оцінюється показник, що має значення гірше, ніж базовий; у 10-ть балів - на рівні базового; у 15-ть - краще, ніж базовий. Витрати на одиницю продукції це оберненопропорційний показник,тобто краще,коли фірма витрачає менше. Тому дамо В хбф. -15 балів,В полт. - 5 балів

Розрахуємо наступний показник. Фондовіддамча -- це відношення вартості випущеної продукції у вартісному виразі до середньорічної вартості основних виробничих фондів. Вона виражає ефективність використання засобів праці, тобто показує, скільки виробляється готової продукції на одиницю основних виробничих фондів.[41]

Ф хбф. = 670177\370451 = 1.8

Ф полт.460669\290438 = 1.5

Фондовіддача - прямопропорційний показник,тому: Ф хбф -15. Ф полт. - 5

Наступний показник це рентабельність товару.Він Характеризує ступінь прибутковості виробництва і визначається так: (Прибуток від реалізації/ Повна собівартість продукції.)*100%

Р хбф = (670177\366431)*100% = 142,8,тобто рентабельність 42%

Р полт = (460669\392471)*100% = 117.3,тобто рентабельність 17%

Рентабельність прямопропорційний показник,тому

Р хбф -15

Р полт. - 5

Наступний показник - . Продуктивність праці.Він визначається як Обсяг випуску продукції / Чисельність працівників.

ПП хбф = 670177\3000 = 223.3 тис грн

ПП полт = 460669\1900 = 242,5 тис грн

Продуктивність праці прямопропорційний показник,тому

ПП хбф -5

ПП полт. - 15

Розрахуємо загальний показник по економічним діяльності

Ее =

Ее(хбф) = (0,31*15) + (0,19*15) + (0,40*15) + (0,10*5) = 4,6 + 2.8 + 6 + 0,5 = 13,9

Ее(хбф) = (0,31*5) + (0,19*5) + (0,40*5) + (0,10*15) = 1,5 + 0,9 + 2 + 1,5 = 5,9

Переходимо до розрахунку показників фінансової стійкості підприємства. Критерії фінансового стану діяльності підприємства розраховується за формулою(2.3):

, (2.3)

де - відносний показник автономії підприємства; - відносний показник платоспроможності підприємства; - відносний показник ліквідності підприємства; - відносний показник оборотності оборотних коштів; 0,29; 0,20; 0,36; 0,15 - коефіцієнти ваговитості показників.

Розрахуємо коефіцієнт автономії,який характеризує незалежність підприємства від позикових джерел.Визначається він як Власні засоби підприємства/ Загальна сума джерел фінансування.

К авт. Хбф = 274272\ 351220 = 0,78

К авт Полт. = 145017\ 186759 = 0,77

Коефіцієнт автономії прямопропорційний показник,тому

К авт хбф -15

К авт полт. - 5

Коефіцієнт платоспроможності. Відображає здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов'язання і вимірює вірогідність банкрутства.Розраховується як Власний капітал / Загальні зобов'язання.

Під загальними зобов”язаннями підприємства прийнято розуміти суму поточних та довгострокових його зобов”язань

К пл. Хбф = 274272\ (3154+ 72935) = 3.6

К.пл Полт. = 19452\( 635+ 41107) = 0,4

Коефіцієнт платоспроможності прямопропорційний показник тому

К пл хбф -15

К пл полт -5

Коефіцієнт абсолютної ліквідності. Відображає якісний склад засобів, що є джерелами покриття поточних зобов'язань.Визначається як Грошові кошти і цінні папери, що швидкореалізується / Короткострокові зобов'язання. Грошові кошти і цінні папери, що швидкореалізується відображаються у балансі під рядками 220,230,240

К а.л. хбф = (0 + 1016 + 3930)\ 72935 = 0.06

К.а.л. полт. = (0+ 1314+ 1372)\ 41107 = 0.06

К.а.л хбф - 10

К.а.л. полт - 10

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів. Характеризує ефективність використання оборотних коштів. Відповідає часу, протягом якого оборотні кошти проходять всі стадії виробництва і звернення.Визначається як Виручка від реалізації продукції / Середньорічний залишок оборотних коштів Середній залишок оборотних коштів у цілому (або будь-якого з їх видів) обчислюється за формулою середньої хронологічної. Для цього беруть підсумки залишків 2-го розділу активу балансу і за формулою середньої арифметичної визначають середньорічний залишок.

К о.о.к (хбф) = 67177\( (199945 + 151850)\2) = 67177\175897 = 0,38

К о.о.к(полт) = 460669\(( 113704 + 101059)\2) = 460669\214763 = 2,1

К о.о.к (хбф) - 5

К о.о.к(полт) - 15

Розрахуємо загальний показник фінансової діяльності підприємства.

Фп Хбф = (0,29*15) + (0,2 *15) + (0,36*10) + (0,15*5) = 4,3 + 3 + 3,6 + 0,7 = 11,6

Фп(Полт) = (0,29*5) + (0,2 *5) + (0,36*10) + (0,15*15) = 1,4 + 1 + 3,6 + 2,2 = 8,2

Розрахуємо показники організації збуту(2.4):

(2.4)

де - критерій ефективності організації збуту і просування товару; РП - відносний показник рентабельності продажів; - відносний показник затовареності готовою продукцією; - відносний показник завантаження виробничих потужностей; - відносний показник ефективності реклами і засобів стимулювання збуту; 0,37; 0,29; 0,21; 0,14 - коефіцієнти ваговитості показників.

Рентабельність продажу - показник,що характеризує ступінь прибутковості роботи підприємства на ринку, правильність встановлення ціни товару. Визначається як (Прибуток від реалізації / Обсяг продажу)*100

Р .п.(хбф) = (49711\670177)*100% = 7,4%

Р.п.(полт.) = (27918\460669)*100% = 6%

Р .п.(хбф) - 15

Р.п.(полт.) - 5

Коефіцієнт затовареності готовою продукцією. Відображає ступінь затовареності готовою продукцією. Зростання показника свідчить про зниження попиту. Визначається як Обсяг нереалізованої продукції / Обсяг продажу

Кзгп(хбф) = 94789\\670177 = 0,14

Кзгп(полт) = 67590\460669 = 0,16

Кзгп(хбф) - 15

Кзгп(полт) - 5

Коефіцієнт завантаження виробничих потужностей. Характеризує ділову активність підприємства, ефективність роботи служби побуту. Розраховується як Обсяг випуску продукції/ Виробнича потужність.

Потужність ХБФ 180 тонн\добу. Робочих днів у 2008 р - 252

К.звп(хбф) = 670177\(180000*252) = 0,14

К.звп (полт) = 460669\(200000*252) = 0,09

К.звп(хбф) - 15

К.звп (полт) - 5

Коефіцієнт ефективності реклами і засобів стимулювання збуту. Характеризує економічну ефективність реклами і засобів стимулювання збуту. Розраховується як витрати на рекламу і стимулювання збуту / Приріст прибутку від реалізації

К.е.р(хбф) = 32072 \(49711- 30837) = 1,69

К.е.р(полт) = 21346\( 27918- 19830) = 8088 = 2,6

К.е.р(хбф) = 5

К.е.р(полт) = 15

Розрахуємо загальний показник організації збуту

Ез(хбф) = (0,37*15) + (0,29*15) + (0,21*15) + (0,14*5) = 5,5 + 4,3 + 3,1 + 0,7 = 13,6

Ез (полт) = (0,37*5) + (0,29*5) + (0,21*5) + (0,14*15) = 1,8 + 1,4 + 1 + 2,1 = 6,3

Конкурентоспроможність продукції один з основних показників конкурентоспроможності. В цілому,обчислюється як відношення якості до ціни. Під якістю в даному випадку,ми розуміємо сукупність якісних показників продукції таких як смак,теплостійкість,тощо.

Проведемо оцінку конкурентоспроможності цукерок „Пташине молоко” ЗАТ „ХБФ” порівнюючи їх з цукерками, що виробляється підприємством ВАТ „Полтавакондитер”.(табл.2.4) Нормативний параметр продукції обох виробів відповідають нормам і стандартам, що діють в Україні, тобто дорівнює 1.

Таблиця 2.4 Карта якісного рівня виробів (цукерки „Пташине молоко”) для оцінки конкурентоспроможності продукції.

Вибрані показники якості на основі знання ринку	Кількісні характеристики технічних параметрів
	ЗАТ „ХБФ”	ВАТ „Полтавакогдитер”	Значущість параметрів
Смакові якості	5	4	0,5
Теплостійкість	5	4	0,2
Маркування	4	5	0,1
Упаковка	5	5	0,2

Розрахуємо одиничні показники по якісним параметрам як відношення кількісних показників якості цукерок ЗАТ „Хакрівська бісквітна фабрика” до аналогічних показників якості цукерок фірми „Світоч”, зважаючи на значущість параметрів, при цьому загальний показник повинен бути більше 1, отже:

П₁= 5/4 * 0,5 = 0,625

П ₂= 5/4 * 0,2 = 0,25

П ₃= 4/5 * 0,1 = 0,08

П ₄= 5/5 * 0,2 = 0,2

Загальний показник дорівнює сумі одиничних показників, тобто:

П = 0,625+0,25+0,08+0,2 = 1,155

Отже, П > 1 (1,155 > 1 ), а це означає, що цукерки ЗАТ „Хакрівська бісквітна фабрика” виграє конкуренцію у ВАТ „Полтавакондитер” за технічними параметрами

Економічні параметри порівнюються за ціною споживання цукерок ЗАТ „Хакрівська бісквітна фабрика” та цукерок конкурента. При цьому загальний показник по економічним параметрам повинен бути меншим 1, (ми будемо виходити із ціни за 1 кг цукерок) :

Е_ек = 22,50/21,90 = 1,03

Отже, Е_ек > 1 (1,03 > 1 ), а це означає, що цукерки „Пташине молоко” ЗАТ „ХБФ” програють за економічними параметрами.

Загальний показник конкурентоспроможності продукції розраховується за формулою, при цьому цей показник повинен бути більшим за 1, отже:

ЗП = 1,155/1,03 = 1,12

Таким чином, ЗП > 1 (1,12> 1), а це означає, що дана продукція ЗАТ „Хакрівська бісквітна фабрика” є більш конкурентоспроможною, ніж аналогічна продукція ВАТ”Полтавакондитер”. Але нашому підприємству слід звернути на ціновий фактор, оскільки він вищий за рівень ціни конкурентів, а це може знижувати конкурентоспроможність продукції.

Тому : ЗП хбф - 15 ЗП (полт) - 5

Розрахунок одиничних показників завершений,тепер розрахуємо загальний показник конкурентоспроможності підприємств.

К кп(хбф) = (0,15*13,9) + (0,29*11,6) + (0,23*13,6) + (0,33*15) = 2 + 3,3 + 3,1 + 4,9 = 13,3

К кп(полт) = (0,15*5,9) + (0,29*8,2) + (0,23*6,3) + (0,33*5) = 0,8 + 2,3 + 1,4 + 1,6 = 6,1

Проведений вище аналіз вказує на те,що конкурентоспроможність як самого підприємства,так і його продукції є дуже високою. Основні показники конкурентоспроможності є стабільними як в динаміці так і в статиці. Загальний показник конкурентоспроможності ЗАТ „Харківська бісквітна фабрика” більш ніж у 2 рази перевищує аналогічний показник найближчого конкурента - ВАТ „Полтавакондитер”.

2.3 Перспективи розвитку підприємства

Проведений аналіз основних фінансових показників показав,що вони знаходяться в нормі як в динаміці так і в статиці. Підприємство розвивається постійно нарощуючи свої потужності та завойовуючи все більшу частку ринку. Але зовнішнє середовище-то поняття дуже мінливе:сьогодні воно таке,завтра інше. Тому,вкрай необхідним для будь-якого підприємства є постійний його моніторинг з метою виявлення змін та пристосування до них. Пристосування до цих змін відбувається у вигляді стратегічної направленості підприємства,зокрема за допомогою стратегії.

Стратегія підприємства має бути чіткою та обґрунтованою. Попередньо повинен бути проведений аналіз як зовнішнього так і внутрішнього середовища,який пропоную провести за допомогою матриці SWOT. Цей метод є досить поширеним і загальнодоступний,в той же час він доволі чітко відображає стан зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства.

SWOT - аналіз ЗАТ „Харківська бісквітна фабрика” представлений у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 SWOT-аналіз діяльності ЗАТ « Хакрівська бісквітна фабрика »

Сильні сторони	Слабкі сторони
Географічне розташування виробничих потужностей,та близькість до столиці України м. Київ - самому ємкому споживацькому ринку, у тому числі і мучних кондитерських виробів. Висока кваліфікація менеджменту ЗАТ «Хакрівська бісквітна фабрика». Відносно низькі витрати на оплату праці порівняно з основними конкурентами-нерезидентами. Реалізація інвестиційних програм, націлених на збільшення потужностей по виробництву сировини (цукру). Позитивні тенденції розвитку	Перевага конкурентів в асортименті та якості продукції Залежність від імпортних поставок деяких сировинних компонентів (наприклад, добавки, есенції). Зниження виробничих можливостей в зв'язку з зростанням ціна на сировину. Негативна екологічна ситуація, що впливає на якість продукції Високий податковий тиск обмежує можливості подальшого розширення діяльності
Можливості	Загрози
Постійна реалізація кондитерських виробів за межами України. Освоєння нових видів продукції, надання додаткових послуг, можливе захоплення більшої частки ринку. Можливість пошуку нових шляхів задоволення потреб споживачів	Зростання рівня інфляції, підвищення цін та зниження попиту населення, що звузить потенційний круг споживачів продукції кондитерських виробів. Ревальвація національної грошової одиниці, що зробить імпортні товари більш конкурентоздатними порівняно з аналогічно продукцією ЗАТ «Хакрівська бісквітна фабрика». Зниження митних бар'єрів для імпортної продукції. Зростання контрабандних поставок продукції на внутрішній ринок України.

За допомогою даних табл. 2.6 можна визначити зв'язки між сильними та слабкими сторонами, загрозами та можливостями у діяльності підприємства

Таблиця 2.6 SWOT-матриця - сильні та слабкі сторони, загрози та можливості діяльності підприємства

	Можливості: 1. Освоєння нових видів продукції, надання додаткових послуг, можливе захоплення більшої частки ринку. 2. Можливість пошуку нових шляхів задоволення потреб споживачів	Загрози: 1. Зростання рівня інфляції, підвищення цін та зниження попиту населення, що звузить потенційний круг споживачів продукції кондитерських виробів. 2. Ревальвація національної грошової одиниці, що зробить імпортні товари більш конкурентоздатними порівняно з аналогічно продукцією бренду «Хакрівська бісквітна фабрика». 3. Зниження митних бар'єрів для імпортної продукції. 4. Зростання контрабандних поставок продукції на внутрішній ринок України.
Сильні сторони: Географічне розташування виробничих потужностей, та близькість до столиці України м. Київ - самому ємкому споживацькому ринку, у тому числі і мучних кондитерських виробів. Висока кваліфікація менеджменту ЗАТ «Хакрівська бісквітна фабрика». Відносно низькі витрати на оплату праці порівняно з основними конкурентами-нерезидентами. Реалізація інвестиційних програм, націлених на збільшення потужностей по виробництву сировини (цукру).	Поле сильних сторін і можливостей (1) У цій ситуації підприємство для зміцнення своєї позиції на ринку шляхом збільшення своєї частки, диверсифікації продуктів, виведення на ринок товарів-новинок для того, щоб забезпечити резервні виробничі потужності. Сприятлива фінансова ситуація дозволяє виділяти додаткові кошти на науково-дослідні роботи, збільшувати фінансовий портфель, поглинати дрібних і крупних конкурентів. Сформована торгова марка „ Хакрівська бісквітна фабрика ” та якість продукції дають можливість підприємству і надалі ефективно розвиватися.	Поле сильних сторін і загроз (2) Через розширення ринків збуту та впровадження нових видів виробів можна забезпечити резервні можливості. Передбачити зв'язки з більшою кількістю с/г виробників, що постачають цукор, на випадок низької врожайності вирощування сільськогосподарських культур унаслідок поганих погодних умов. Посилення митного контролю щодо зростання контрабандних поставок продукції на внутрішній ринок України.
Слабкі сторони: 1. Залежність від імпортних поставок деяких сировинних компонентів (наприклад, добавок, есенцій). 2. Зниження виробничих можливостей в зв'язку з зростанням ціна на сировину. 3. Негативна екологічна ситуація, що впливає на якість продукції	Поле слабких сторін і можливостей (3) У цьому випадку підприємству необхідно: Розвивати зв'язки з вітчизняними виробниками сировини. Розширювати вузький портфель розкручених брендів, фактично продукція групи «Хакрівська бісквітна фабрика» є монобрендовою. Сприятливим фактором є зростання споживання на душу населення. Зниження митних бар'єрів в країнах, куди поставляються товари під брендом «ХБФ».	Поле слабких сторін і загроз (4) У цій ситуації необхідно поступово згортати діяльність або перепрофілювати її, реінвестувати кошти в інші галузі. Підприємство може залишитися на ринку лише у випадку об'єднання з іншою фірмою.

Якщо пара розміщена в полі 2, то стратегія має передбачати використання сильних сторін діяльності підприємства для уникнення загроз. Для пар у полі 3 стратегія має бути побудована так, щоб за рахунок нових можливостей подолати слабкі сторони діяльності. Для пар у полі 4 підприємство має сформувати таку стратегію, яка б дала змогу позбутися слабких сторін у діяльності і загроз.[42,п.3]

Формуючи стратегії, необхідно пам'ятати, що можливості й загрози можуть перетворюватися на свою протилежність.

Так, невикористана можливість може стати загрозою, якщо її використає конкурент. Або, навпаки, вдало ліквідована загроза може відкрити для підприємства додаткові можливості, якщо конкуренти не спроможні її усунути.

На основі виділених можливостей можна збудувати матрицю можливостей.

Таблиця 2.7 Матриця можливостей ЗАТ «Хакрівська бісквітна фабрика»

Привабливість	Висока	Ймовірність успіху
		Висока	Низька
		Можливість зростання доходів населення, що, відповідно, дозволить розширити потенційний круг споживачів продукції «Хакрівська бісквітна фабрика». Можливість зростання споживання на душу населення на фоні зсуву переваг споживачів від домашньої консервації до продукції вироблюваної на консервних заводах.	Можливість девальвації національної грошової одиниці, що зробить вітчизняні товари дешевшими по відношенню до аналогічної імпортної продукції.
	Низька	Можливість зниження митних бар'єрів в країнах, куди поставляються товари ЗАТ «Хакрівська бісквітна фабрика».	Можливість зниження податкового тиску, що обмежує можливості подальшого розширення діяльності.

Товарна політика-невід”ємна частина загальної політики підприємства.Тому забезпечення прийняття ефективних рішень стосовно продукції дасть змогу підприємству покращити свої конкурентні позиції на тому чи іншому ринку.

Для проведення аналізу скористаємося методикою Бостонської консалтингової групи.Як приклад візьмемо показники ринку А.(табл.2.8)

Таблиця 2.8 Характеристика секторів бізнесу ЗАТ «Хакрівська бісквітна фабрика» на ринку

Сектор бізнесу	Обсяг продажу, тис. грн.	Річні темпи зростання ринку, %	Найбільші конкуренти	Обсяг продажу у найбільшого конкурента, тис. грн.	Відносна частка на відповідному ринку, %
Шоколадні вироби	22278	5,3	Рошен	20500	4,08
Карамельні вироби	9427	17,1	АВК	5600	2,26
Тістечка	5381	13,6	Конті	6530	1,95
Печиво	3261	12,3	Світоч	4600	3,39

Модель BCG для аналізу визначених у таблиці 2.8 секторів бізнесу компанії ЗАТ «ХБФ» зображено на рисунку 2.1.

За допомогою побудованої матриці можна запропонувати деякі моменти товарної політики ЗАТ „ХБФ”

Рис. 2.1. Аналіз секторів бізнесу ЗАТ «Хакрівська бісквітна фабрика» з допомогою моделі BCG

Аналізуючи рисунок 2.1, треба зауважити, що карамельні вироби та тістечка у секторі «Зірки»; шоколадні вироби у секторі «Дійні корови», печиво знаходиться на початому етапі введення в секторі «знак питання».

Як бачимо,карамельні вироби знаходяться у полі „Зірки”. Це означає,що товар займає значну долю ринку,яку необхідно втримувати та збільшувати.

Дійні корови,у даному випадку це шоколадні вироби. Характеризуються значною часткою ринку але малим темпом росту продаж. Дійних корів необхідно берегти та максимально контролювати. Їх цінність полягає у тому,що вони не потребують значних інвестицій і самі по собі забезпечують непоганий грошовий дохід. Ресурси від їх продажу можна направити на підтримку диких кішок або зірок.

Знаки питання характеризуються малою часткою ринку,але високими темпами росту. Знаки питання необхідно досліджувати та вивчати адже у перспективі вони можуть стати як зірками так і собаками. Якщо існує можливість переводу до зірок,то необхідно інвестувати,якщо ні-позбуватися.

Розділ 3. Резерви підвищення конкурентоспроможності ЗАТ „ХБФ”

3.1 Шляхи підвищення конкурентоспроможності ЗАТ «ХБФ»

ЗАТ «ХБФ» приділяє досить велику увагу і значення аналізу своїх слабких та сильних сторін для оцінки реальних можливостей в конкурентній боротьбі і розробці заходів, за рахунок яких підприємство змогло б підвищити рівень конкурентоспроможності та забезпечити собі успіх.

Винайшовши одні способи підвищення конкурентноздатності, воно не припиняє пошук нових можливостей, щоб покращити якість пропонованого продукту, і тим самим не тільки збільшити обсяги реалізації продукції і відповідно прибутки від них, але й покращити імідж підприємства і завоювати нові ніші на ринку і нових споживачів. Проте слід відмітити, що поряд з цим існують певні проблеми. Однією з найболючіших проблем лишається боротьба з конкурентами, які пропонують замовникам більш вигідні умови, більш високу якість продукції за досить низькими цінами. Тому зрозуміло, що підприємству постійно необхідно покращувати якість продукції і ціновий фактор, роблячи її конкурентоспроможною на такому мінливому ринку в даний час.

Відомо, що конкурентоспроможність - це рух,рух у інноваційному напрямку. Це крутіння педалей,що дають змогу підприємству функціонувати. Тому,для того,щоби залишитися „на сідлі велосипеда”,будь-якому підприємству необхідно розвиватися і .ЗАТ „ ХБФ ” у даному випадку не є виключенням. Саме тому,хотілося б запропонувати основні заходи по підвищенню конкурентоспроможності які забезпечать даному підприємству більш стійке становище:

виявлення переваг і недоліків товарів-аналогів, що випускаються конкурентами, і відповідне використання цих результатів в своїй фірмі;

вивчення заходів конкурентів по удосконаленню аналогічних товарів, з якими вони виступають на ринку, і розробка заходів, що дають переваги у порівнянні з конкурентам;

виявлення і використання цінових факторів підвищення конкурентоспроможності продукції, в тому числі і тих, що застосовуються фірмами-конкурентам;

диференціація продукції, що забезпечує відносно стабільну перевагу споживачів, що надається певним видам взаємозамінних товарів;

створення системи якості на ЗАТ „ХБФ”;

розробка нового бренду;

активне використання фактору гнучкості системи в управлінні ЗАТ „ХБФ”[17,с.242].

Одним за найважливіших заходів для підвищення конкурентоспроможності продукції є розробка бренду. Бренд - це значно ширше поняття, що включає не тільки торгову марку (назву, графічне зображення, літературні символи) підприємства чи товару, а й інші складові, зокрема:

- характер образу компанії чи товару, що склався у свідомості споживача;

- механізм диференціювання товару, збереження його індивідуальності;

- правові інструменти захисту;

- систему комунікації зі споживачами.

Створення бренда - це діяльність, що базується на глибокому знанні ринку і вимагає творчого підходу до свого виконання. Цей процес можна поділити на багато етапів,що будуть залежати від маркетингових амбіцій компанії та поточної ситуації на самому підприємстві. Однак найважливішим та безумовним компонентом брендінгу є лінгвістична назва. Для її вибору використовують комп'ютерну техніку,за допомогою якої можна запобігти негативним асоціаціям, що могли б виникнути в іншомовних країнах (у разі виходу на зовнішній ринок)[22,с.357].

Ще одним кроком,що дозволить забезпечити конкурентоспроможність ЗАТ „ХБФ” є диференціація продукції. Як показують дані,найбільші конкуренти підприємства - Рошен, Конті та АВК мають асортиментний ряд,що складається із більш ніж 300 видів товарів. В той самий час,асортиментний ряд аналізованого підприємства є менший і налічує близько 200 товарів. Тому розробка нових видів кондитерських виробів з урахуванням сучасних вимог ринку,має стати одним із пріорітетних питань для ЗАТ „Харківська бісквітна фабрика”

Розробка нових видів продукції та введення їх на ринок мають бути здійснені у найкоротші терміни часу,адже зовнішнє ринкове середовище не є статичним і постійно змінюється,як згадувалось вище. Якщо підприємство буде зволікати із впровадженням на ринок нової продукції,то цілком вірогідно,що його конкуренти скористаються можливостями та скоріше задовольнять потреби потенційних покупців. Саме тому для будь-якого підприємства та зокрема для ЗАТ «ХБФ» доволі актуальним є питання розробки системи гнучкості-системи,за допомогою якої підприємство зможе швидко та максимально ефективно підлаштуватися під позитивні та негативні тенденції у зовнішньому середовищі. Таким перетворенням можуть бути: зміна товарної політики, впровадження нових технологій, диверсифікація виробництва, зміна організаційно-правового статусу підприємства, модернізація форм збуту продукції, вихід на нові ринки та створення спільних виробництв[8,с.276].

Розвиток підприємства та забезпечення стійких позицій на рику має відбуватися по представленій нижче схемі(рис 3.1) [30,с.215]. Дана схема передбачає використання прибутку підприємства на задоволення виробничих цілей. Як наслідок відбувається підвищення конкурентних позицій підприємства на ринку за допомогою введення інноваційних технологій,закупівлі нових машин,пошуку нових каналів збуту,тощо.



Рисунок 3.1. Логічна схема підвищення конкурентоспроможності підприємства

3.2 Сертифікація продукції як напрям підвищення конкурентоспроможністі підприємства

Окрему увагу,на мою думку,необхідно приділити якості продукції для забезпечення конкурентоспроможності всього підприємства. Якість - одна з головних складових товару(чи послуги),яка визначає зацікавленість споживача у даному продукті,а віддатак є показником конкурентоспроможності не тільки самого товару,а й підприємства цілому. Тому,для будь-якої організації,що планує залишитись „у грі”,дане питання є досить важливим. Тому компанії намагаються завжди удосконалювати якість своєї продукції,а потім „реєструвати” свої досягнення за допомогою процесу сертифікації.

Сертифікамція -- це діяльність уповноважених органів по підтвердженню відповідності товару (роботи, послуги) обов'язковим вимогам стандарту і видачі документа відповідності. Для сертифікації продукції використовуються різні нормативно-технічні документи, стандарти, а стосовно до експортної продукції, крім перерахованих, міжнародні і національні стандарти інших країн. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України „Про стандартизацію і сертифікацію” № 46-93 від 10.05.1993 на Державний Комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики покладено створення та забезпечення функціонування державної системи сертифікації. В рамках цієї системи діє державна система сертифікації продукції УкрСЕПРО[36,с.347].

Впровадження системи управління якістю (СУЯ) відповідно до стандартів ISO серії 9000, заснованими на новітніх наукових досягненнях та досвіді провідних передових фірм, проходить високими темпами більш, ніж у 150 країнах.

У більшості випадків системи якості за ISO серії 9000 впроваджуються й сертифікуються підприємствами на добровільній основі. Виключенням є випадки, коли сертифікація продукції за національними та міжнародними стандартами передбачає обов'язкову сертифікацію системи якості.

Слід відзначити, що системи якості відповідно до ISO 9000 впроваджуються і сертифікуються майже у всіх галузях виробничої сфери та сфери послуг. При цьому приблизно 2/3 від загальної кількості компаній, що її сертифікували, належать до виробничої сфери, а частка підприємств, що зайняті у сфері послуг, перевищує 20%.

Найбільших успіхів у цьому напрямку досягли країни, у яких здійснюється ефективна державна підтримка у формі підготовки необхідних кадрів у галузі менеджменту якості та надання допомоги підприємствам, що запроваджують системи управління якістю.

У близькому майбутньому на єдиному європейському ринку до 95% контрактів заключатиметься тільки за наявності у постачальника сертифіката на продукцію. У багатьох країнах відсутність такого сертифіката використовується як митний бар'єр. Підприємства, що не мають сертифіката, все частіше не допускаються до участі у тендерах в промислово розвинутих країнах, у тому числі й в Україні[30,с.115]. Для ЗАТ „ХБФ”, як підприємства, що розвиває свою діяльність на зовнішньому ринку цей факт не можна упускати.

Як приклад можна привести декілька вітчизняних підприємств, що запровадили й сертифікували системи управління якістю: ВО „Зоря” (Миколаїв), ВАТ „Азовсталь”, ВАТ „Світоч” (Львів), ВАТ „Мотор січ” (Запоріжжя), ЗАТ „Оболонь” (Київ), ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод”, ВАТ „Єнакіївський металургійний завод”, ВАТ „Криворізький турбінний завод „Констар»”, Нікопольський трубний завод, Харцизьський трубний заводі Нижньодніпровський трубопровідний завод, ЗАТ „СП Росава”, ЗАТ „Південка-бель”, ВАТ „Турбоатом”, ВАТ „Автрамат”, ДП „Електроважмаш”, [14,с.153].Це дозволило зміцнити конкурентні позиції даних підприємств. Таким чином,наявність міжнародного сертифіката на продукцію виробничого підприємства ЗАТ „ХБФ” істотно сприятиме успіху в пошуку підприємств-покупців продукції й партнерів, особливо із промислово розвинутих країн. Також,необхідність сертифікації для підприємства ЗАТ „ХБФ” викликане тим, що при бажанні отримання іноземних інвестицій, наявність міжнародного сертифіката системи управління якістю може мати вирішальне значення, тому, що підвищує його репутацію та рівень довіри інвесторів до підприємства.

У результаті сертифікації системи управління якістю, що основані на новітніх розробках та досвіді передових фірм світу, ЗАТ «ХБФ» отримує можливість підвищити ефективність функціонування, зміцнити конкурентні переваги у галузі якості продукції та задоволення потреб своїх споживачів. Так, за оцінками Дж. Джурана, за 85% проблем якості відповідає система менеджменту, а за інші 15% - виконувачі. На думку Е. Демінга, 96-98% проблем якості виникає через систему менеджменту, а решта 2-4% - через виконувача.

Але при вирішенні даного питання можна зіткнутися з низкою проблем. Орган з сертифікації „Бюро Верітас” проводив дослідження щодо виявлення основних переваг і труднощів, що пов'язані з впровадженням системи управління якістю у Росії та Україні. Дослідженням було виявлено такі труднощі:

- відсутність досвіду впровадження системи якості за стандартами ISO серії 9000 - 75% підприємств поставили на перше місце саме цей фактор;

- складне економічне становище - ресурсів недостатньо для того, щоб ефективніше проводити роботу з сертифікації;

- нестача кваліфікованих спеціалістів[38,с.101].

Задля мінімізації цих труднощів система управління якістю виробів на ЗАТ „ХБФ” має передбачати такі комплексні заходи:

1. Підготовка кадрів найвищого професійного рівня всіх категорій.

2. Створення відповідної організаційної структури управління системою якості на підприємстві.

3. Сертифікація системи управління якістю.

4. Управлінням якістю продукції мають займатись всі працівники підприємства, чітко розмежувавши свої функції, і нести відповідальність за кінцеві результати.

Такому напрямку економічного розвитку має сприяти активна державна політика, спрямована на підтримку ініціативи підприємств щодо вдосконалення заводських систем, які забезпечують високий якісний випуск продукції.

Впровадження у процес виробництва та управління усіх вищезазначених рекомендацій,дасть змогу ЗАТ „ХБФ” зайняти більшу частку ринку та вийти на новий рівень конкурентоспроможності.

3.3 Факторний аналіз власного капіталу та його вплив на формування прибутку підприємства

Виявити та дослідити фактори розвитку господарюючого суб'єкта і встановити ступінь їх впливу на різні результативні показники, наприклад, на прибуток можна зробити за допомогою економіко-математичної моделі,призначеної для вивчення функціональних і жорстко детермінованих зв'язків, коли кожному значенню факторної ознаки відповідає визначене невипадкове значення результативного показника.