Розвиток трудового потенціалу в Сумській області

Конкурентоспроможність робочої сили та чинники, що її визначають.

Випуск конкурентоспроможної продукції як на вітчизняному, так у перспективі й світовому ринку вимагає підвищення професійно-кваліфікаційного рівня трудового потенціалу. Постійно зростає потреба у висококваліфікованих працівниках, які мають високий загальноосвітній рівень, широкопрофільну професійну підготовку, спроможні швидко оволодіти новими технологіями, орієнтуватись у виробництві, що динамічно змінюється, готових до постійного вдосконалення, конкурентоспроможних на ринку праці.

Рівень конкурентоспроможності робочої сили визначається як ступінь можливостей працівника витримати конкуренцію з боку реальних або потенційних претендентів на його робоче місце або претендувати самому на інше, престижніше.

Виділяють три підходи до трактування конкурентоспроможності робочої сили:

- загальнотеоретичний підхід;

- ототожнення даної категорії з якістю робочої сили;

- кон'юнктурний підхід.

Щодо першого підходу, то конкурентоспроможність робочої сили визначають як обов'язковий атрибут товарно-грошового виробництва, що зводиться до змагання у досягненні успіхів на будь-якому рівні і в будь-якому секторі суспільно-економічного життя, до постійної здатності носія робочої сили протистояти негативним ринкових тенденціям, спрямованим у бік його виштовхування з виробничої сфери [48, 49].

Найпоширенішим підходом у трактуванні конкурентоспроможності робочої сили є ототожнення даної категорії з якістю робочої сили[50]. Згідно з даним підходом під конкурентоспроможністю робочої сили розуміють лише певну систему властивостей робочої сили, тобто її якість. Конкурентоспроможність - це «сукупність якісних і вартісних характеристик специфічного товару «робоча сила», що забезпечують задоволення конкретних потреб роботодавців, у тому числі державних підприємств, у працівниках певної кваліфікації (професії)». Розмежувати категорії «якість робочої сили» та конкурентоспроможність робочої сили можна за допомогою кон'юнктурного підходу. Конкурентоспроможність робочої сили, виходячи зі специфіки товару «робоча сила», виявляється у двох напрямках. Згідно з першим напрямком робоча сила характеризується на ринку праці своїми споживчими та вартісними характеристиками. На даному етапі можна визначити такі основні чинники, що обумовлюють рівень конкурентоспроможності працівників на ринку праці:

- якісні ознаки робочої сили (професійно-кваліфікаційні характеристики, загальноосвітній рівень, особистісні характеристики тощо);

- відповідність якісних характеристик робочої сили потребам ринку праці, ціни робочої сили, попиту на неї.

Отже, за умов ринкових відносин для працевлаштування населення важливим є не лише якісні характеристики їх робочої сили «самі по собі», а тільки за обставини їх відповідності кон'юнктурі ринку праці. На другому етапі показником конкурентоспроможності є результативність праці на певному робочому місці. Від рівня конкурентоспроможності працівників залежить специфіка його трудової поведінки, рівень реалізації та розвитку особистісного трудового потенціалу. З позицій працівника цей показник визначає стійкість його становища на виробництві. З позицій підприємства він визначає перспективи успішної та стійкої фінансово-економічної діяльності. Розглядаючи соціально-економічну сутність конкурентоспроможності робочої сили, професор Д.П. Богиня виділяє три головні групи чинників, що визначають конкурентоспроможність робочої сили на ринку праці:

- загальнооб'єктивні чинники, що визначають рівень соціально-економічного стану суспільства, ступінь розвитку продуктивних сил країни та окремих її регіонів, статево-віковий склад населення, кількісний і якісний склад ресурсів праці, розвиток інфраструктури ринку праці, соціально-побутової інфраструктури та ін.;

- чинники, що характеризують соціально-демографічний статус і загальний фізичний стан особи працівника: стать, вік, сімейний стан, його фізичне здоров'я, місце проживання, забезпеченість житлом, наявність особистого автотранспорту;

- чинники, що характеризують соціально-психологічні якості особи: життєво-цільові установки, її схильності та звички, ступінь політичної зрілості, релігійність, комунікабельності, рівень інтелекту, самодисципліни, знання іноземних мов.

В умовах структурно-технологічної перебудови економіки та відповідних змін в управлінні трудовим потенціалом найбільш конкурентоспроможною є робоча сила, що має професійну мобільність. Однак аналіз соціально-економічного розвитку України свідчить, що в сучасних умовах відтворення трудового потенціалу не відповідає завданням формування конкурентоспроможної робочої сили, оскільки воно відбувається зі значним порушенням основних показників соціально-демографічного розвитку економічно активного населення.

3 Ефективність використання трудового потенціалу в Сумській області

3.1 Сумська область: соціально-економічні показники розвитку

Сумська область розташована на північному сході України. На півночі та сході область межує із Брянською, Курською й Білгородською областями; довжина державного кордону з Російською Федерацією становить 498 км. На кордоні розташовані три пункти пропуску залізничного транспорта (Волфіно, Пушкарне, Зерново) та п'ять - автомобільного (Бачевськ, Катеринівка, Рижовка, Юнаковка, Велика Писаревка).

На півдні, сході та заході Сумщина межує із Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України. Відстань від обласного центра до столиці України м. Києва 350 км.

У Х столітті територія нинішньої Сумщини входила до складу Київської Русі, зокрема, до Липовицького князівства. Саме тоді починається історія таких славних міст, як Ромни (Ромен), Глухів, Путівль.

Три міграційні хвилі спричинили масове заселення слобідських земель у 60 - ті роки ХVІІ століття вихідцями з різних регіонів України. За короткий період (менше, ніж 30 років) «дике поле» (що залишилося тут після постійних набігів кримчаків) перетворилося в господарський квітучий хліборобский край.

У цей час Cумщина має досить розвинутий виробничий потенціал і за рівнем техногенного навантаження території займає місце в першій десятці областей України. Вартість основних фондів по області становить близько 4 млрд. доларів США. З них 80 відсотків - виробничих, 20 - невиробничих.

Загальна наявність, структура та склад основних фондів створює сприятливі умови для інвестування, дозволяє вкладати капітал переважно в їх активну частину, що забезпечує швидку окупність, ефективність та повернення інвестиційних ресурсів. Таким чином, ресурсний потенціал поряд з історичними традиціями, духовністю, культурою Сумщини здатний забезпечити здійснення успішної високоефективної господарської та інвестиційної діяльності.

Зараз в області зареєстровано майже 18 тисяч підприємств і організацій, у тому числі 13 тисяч суб'єктів підприємницької діяльності. Серед підприємств переважають торговельні - 42 %, сільськогосподарські (включаючи фермерські господарства) - 17 %, промислові - 12 %, будівельні - 9 %.

Традиційно сільське господарство Сумської області спеціалізується на виробництві зернових культур, цукрового буряка, м'ясо-молочному тваринництві. Ресурси рослинництва в Сумській області винятково великі та сприятливі для розвитку цієї галузі. В області є понад 1,7 млн. га сільськогосподарських земель, у тому числі ріллі 1,3 млн. га. Якщо по Україні в середньому, розраховуючи на одиного жителя, доводиться 0,66 га ріллі, то в Сумській області - 0,96 га.

З визначних пам'яток особливою популярністю серед гостей області користуються: Воскресенськая церква 1702 р.; Спасо - Преображенський собор 1776 р.; Іллінська церква 1836 р.; Петропавлівськая церква 1851 р.; Пантелеймонівський монастир ХІХ століття.; будинок - музей, А.П. Чехова ХІХ - ХХ століття.; Музично-драматичний театр ім. М.С. Щепкіна; Державний историко - культурний заповідник у м. Глухові; Тріумфальна (кріпосна) арка 1744 р.; Миколаївська церква 1693 р.; Фабрика художнього ткацтва ХІХ століття.; Ввіденська церква 1774-1784 гг.

Промисловість. Індекс промислової продукції за січень-березень 2011 р. порівняно з січнем-березнем попереднього року становив 99,3 %.

У добувній промисловості за січень-березень 2011 р. порівняно з січнем-березнем 2010 р. темп промислової продукції становив 91,2 %. Нафтогазодобувні підприємства зменшили видобуток нафти та газу природного. На підприємствах переробної промисловості виробництво продукції збільшилось на 3,6 %. У легкій промисловості порівняно з січнем-березнем 2010 р. випуск продукції зріс на 49,1 %, у хімічній та нафтохімічній промисловості виробництво збільшилось майже у 2,8 раза.

На підприємствах з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції випуск промислової продукції зріс у 2,5 раза. Проти січня-березня 2010 р. більше вироблено цегли керамічної невогнетривкої будівельної, сумішей бетонних, готових для використання, блоків та цегли з цементу, штучного каменню чи бетону для будівництва. Водночас скоротилось виробництво посуду столового, кухонного та інших господарсько-побутових виробів з фарфору.

У металургії та виробництві готових металевих виробів випуск промислової продукції за січень-березень 2011 р. порівняно з січнем-березнем минулого року збільшився на 23,8 %.

У машинобудуванні індекс промислової продукції становив 83,6 %. Порівняно з січнем-березнем 2010 р. менше вироблено насосів вакуумних та насосів відцентрових для перекачки рідин та підйомників рідин, обладнання і апаратів для фільтрування та очищення повітря та газів.

Водночас більше випущено компресорів об'ємних поршневих та компресорів відцентрових об'ємних роторних, устатковання для фільтрування та очищення рідин.

На 10,1 % зменшився випуск продукції на підприємствах з виробництва харчових продуктів та напоїв. Порівняно з січнем-березнем 2010 р. скоротилось виробництво кисломолочних продуктів, олії, оселедців солоних, ковбасних та хлібобулочних виробів. Поряд з цим зріс випуск масла вершкового, сиру кисломолочного та сирів жирних, борошна, напоїв безалкогольних.

За січень-лютий 2011 р. підприємствами області реалізовано промислової продукції, товарів, послуг на суму 2,7 млрд. грн. Найбільші обсяги промислової продукції реалізували підприємства Тростянецького, Охтирського районів та міст Суми і Шостка. У структурі реалізації понад 86 % припадає на продукцію підприємств машинобудування, з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, з виробництва харчових продуктів та напоїв, хімічної та нафтохімічної промисловості.

Сільське господарство. Обсяг продукції сільського господарства за січень-березень 2011 р. в усіх категоріях господарств (у порівнянних цінах 2005 р.) склав, за розрахунками, 235,3 млн. грн. Виробництво валової продукції проти аналогічного періоду 2010 р. збільшилося на 2,0 %, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах - на 8,1 %, у господарствах населення зменшилося на 0,8 %.

Загальний обсяг реалізованої аграрними підприємствами продукції за січень-березень 2011 р. порівняно з січнем-березнем 2010 р. зменшився на 2,7 %, у т.ч. продукції тваринництва - на 6,8 %, а продукції рослинництва збільшився на 0,2 %. Частка продукції рослинництва у загальній вартості реалізованої продукції склала 60,1 %, тваринництва - 39,9 % (у січні-березні 2010 р. - відповідно 58,3 % та 41,7 %).

Середні ціни продажу продукції аграрними підприємствами за всіма напрямками реалізації у січні-березні 2011 р. порівняно з січнем-березнем 2010 р. збільшилися на 21,1 %, у т.ч. на продукцію рослинництва - на 52,7 %, а на продукцію тваринництва - зменшилися на 7,5 %.

Середня ціна зернових культур, яку пропонували при закупівлі зберігаючі та переробні підприємства, у січні-березні 2011 р. становила 1798,4 грн. за т (у січні-березні 2010 р. - 931,2 грн. за т).

Будівельна діяльність. У січні-березні 2011 р. будівельниками області виконано будівельних робіт на суму 81,1 млн. грн., що на 19,4 % більше проти січня-березня попереднього року. Переважну частку робіт (74,4 %) виконано підприємствами, які займаються будівництвом будівель та споруд, обсяг яких зріс на 1,0 %.

У січні-березні 2011 р. працювали будівельники усіх міст обласного підпорядкування та 10 районів області. Зростання обсягів виконаних робіт відбулось у 4 містах та 3 районах області.

Будівельними підприємствами м. Суми виконано 58,5 % загального обсягу робіт, при цьому їх обсяги збільшились на 8,1 %.

Капітальні інвестиції За 2010 р. у розвиток економіки області підприємствами та організаціями за рахунок усіх джерел фінансування вкладено 2893,5 млн. грн. капітальних інвестицій (без податку на додану вартість, урахованого в ціні придбання активів).

Найвагомішу частку з них (99,3 % загального обсягу) спрямовано у матеріальні активи, у нематеріальні - 0,7 %. Інвестиції в основний капітал (у капітальне будівництво та придбання машин і обладнання) становили 76,8 % загального обсягу капітальних інвестицій. На капітальний ремонт витрачено 15,8 % усіх інвестицій, на придбання та створення інших необоротних матеріальних активів - 2,2 %, довгострокових біологічних активів тваринництва - 1,2 %.

Обсяг інвестицій в основний капітал, освоєних підприємствами і організаціями області, за 2010 р. збільшився на 1,1 % проти попереднього року.

Традиційно найбільшу частку інвестицій (63,7 %) освоєно за рахунок власних коштів підприємств та організацій. За рахунок коштів державного та місцевих бюджетів профінансовано 6,5 % усіх капітальних вкладень. Частка коштів населення на будівництво власного житла становила 19,5 % усіх капіталовкладень.

Вагому частку (38,4 %) інвестицій в основний капітал спрямовано у розвиток промисловості. Проти 2009 р. обсяги коштів залучених у цей вид діяльності, збільшилися на 31,4 %.

Найбільша частка вкладень у промисловість (52,2 %) освоєна підприємствами переробної промисловості. Їх обсяги проти 2009 р. зросли на 49,7 %, що позитивно вплинуло на темпи освоєння інвестицій у промисловість в цілому.

Частка підприємств добувної промисловості у загальному обсязі інвестицій у промисловість склала 39,1 %. Їх обсяги проти 2009 р. зросли на 29,4 %.

Капіталовкладення у розвиток сільського господарства, мисливства, лісового господарства (11,7 % загального обсягу) збільшилися на 30,1 %, організацій, що займаються операціями з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям (22,4 % загального обсягу) - на 52,5 %.

У житлове будівництво спрямовано 468,0 млн. грн., що на 56,4 % більше, ніж у 2009 р. У загальному обсязі капітальних вкладень витрати на будівництво житла склали 21,1 %.

Транспорт і зв'язок. За січень-березень 2011 р. всіма видами транспорту перевезено 932,8 тис. т вантажів, що на 7,9 % більше відповідного періоду минулого року.

Залізничним транспортом відправлено 536,2 тис. т вантажів, що становило 57,5 % від загального обсягу перевезень вантажів. Решта вантажоперевезень здійснюється автомобільним транспортом, з них 74,4 % - виконано автотранспортом фізичних осіб-підприємців.

За січень-березень 2011 р. послугами пасажирського транспорту скористалися 32013,2 тис. пасажирів та виконано пасажирську роботу в обсязі 865,9 млн. пас. км, що становить відповідно 94,6 % та 98,5 % до січня-березня 2010 р.

Автомобільний транспорт користується найбільшим попитом і з початку року ним було перевезено 21536,2 тис. пасажирів, або 67,3 % від загального обсягу перевезень, у т.ч. автотранспортом фізичних осіб перевезено 18574,7 тис. пасажирів.

Електротранспортом перевезено 6236,2 тис. пасажирів, з них 2013,2 тис. пасажирів - з платним проїздом.

За січень-березень п.р. підприємствами пошти та зв'язку надано послуг на 126,7 млн. грн., у т.ч. населенню - на 53,4 млн. грн. (42,2 %), іншим споживачам - на 73,3 млн. грн. (57,8 %). Загальний обсяг доходів до січня-березня 2010 р. зменшився на 1,4 %, у т.ч. підприємствами - на 8,4 %.

Фінанси. За січень-лютий 2011 р. фінансовий результат (сальдо) від звичайної діяльності до оподаткування підприємств-суб'єктів господарювання області становив 193,5 млн. грн. прибутку.

За січень-лютий 2011 р. прибутки отримали 53,4 % підприємств регіону. Порівняно з січнем-лютим 2010 р. їх частка збільшилась на 1,6 в.п., а сума прибутків - у 1,8 раза.

Зовнішньоекономічна діяльність. За інформацією Держмитслужби України експортні відвантаження підприємств Сумщини за січень-лютий 2011 р. склали 171 млн. дол. США і збільшились порівняно з відповідним періодом попереднього року на 40 %. Імпортні надходження при цьому становили 105 млн. дол. США і зросли майже вдвічі.

Зовнішньоторговельні операції здійснювались з партнерами з 72 країн світу. Експортувались товари до 57 країн, імпортувались - з 51.

Найбільші обсяги експорту були спрямовані до Російської Федерації, Ірану, Італії. Основні імпортні надходження здійснювались із Туреччини, Німеччини, Російської Федерації, Білорусії.

Збільшення зовнішньої торгівлі області зумовлене, в основному, зростанням відвантажень хімічної та машинобудівної продукції.

Роздрібна торгівля і ресторанне господарство та надання послуг.

Оборот роздрібної торгівлі (включаючи роздрібний товарооборот підприємств, які здійснюють діяльність із роздрібної торгівлі, розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів на ринках і фізичними особами-підприємцями) у січні-березні 2011 р. становив 2403,3 млн. грн., що на 15,1 % більше обсягу січня-березня 2010 р. У структурі обороту роздрібної торгівлі на організовані та неформальні ринки припадало 36,3 %. В обороті організованих ринків 14,7 % становив продаж сільськогосподарських продуктів.

Оборот ресторанного господарства (з урахуванням обороту фізичних осіб-підприємців) за січень-березень 2011 р. проти обсягу січня-березня 2010 р. збільшився на 1,2 % і становив 65,1 млн. грн.

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, які здійснюють діяльність із роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, за січень-березень 2011 р. становив 968,5 млн. грн., що в порівнянних цінах на 14,4 % більше обсягу січня-березня 2010 р.

Наданням послуг для підприємств та населення займаються 1,2 тис. підприємницьких структур, для яких надання послуг є основним видом діяльності, де зайнято 28,3 тис. осіб штатного складу і 1,7 тис. сумісників та осіб, що працюють за договорами.

За січень-березень 2011 р. відповідними підприємствами (без урахування підприємців-фізичних осіб) надано послуг на суму 417,9 млн. грн. Із загального обсягу послуг 40,0 % - реалізовано населенню.

Серед видів економічної діяльності найбільший обсяг послуг надають підприємства пошти і зв'язку (30,1 % загального обсягу) та транспорту (28,3 %).

Ціни і тарифи. Індекс споживчих цін по області у березні 2011 р. відносно грудня 2010 р. становив 102,4 %, у березні 2010 року (база - грудень 2009 р.) - 104,6 %[51,52].

3.2 Фактори, що впливають на ефективність використання трудового потенціалу

На використання трудового потенціалу впливає безліч факторів, усі вони взаємопов'язані і увагу слід приділяти кожному чиннику у рівній мірі. Основні з них:

- демографічні (динаміка кількості працездатного населення, природний і механічний рух населення, статево-вікова структура та ін.);

- соціально-економічні (ринок праці, безробіття, структурні зміни в економіці, система оплати праці, охорона здоров'я, умови відновлення працездатності, житлові умови, організація побуту, оздоровлення, відпочинку та ін.);

- освітньо-культурні (інтелектуальний рівень, освіта, кваліфікація, набутий досвід, загальний рівень культури, ментальність, ставлення до праці та ін).

Дані по Сумській області:

Демографічні:

Кількість наявного населення Сумської області, за оцінкою, станом на 1 березня 2011 р. становила 1159,9 тис. осіб, з них міських жителів - 782,3 тис. осіб (67,4 %), сільських - 377,6 тис. осіб (32,6 %).

Упродовж січня-лютого 2011 р. населення області зменшилось на 1685 осіб. Основною причиною цього зменшення є природне скорочення (перевищення кількості померлих над кількістю народжених).

У січні-лютому 2011 р. в області народилось 1699 дітей, що на 91 дитину більше, ніж у січні-лютому 2010 р. Показник народжуваності в області збільшився порівняно з січнем-лютим 2010 р. з 8,5 до 9,0 народжених на 1000 жителів. Зростання показника народжуваності порівняно з січнем-лютим 2010 р. спостерігалось в 4 міськрадах та 10 районах області. Найбільше зростання народжуваності спостерігалось у Білопільському (з 6,8 до 11,3 особи на 1000 жителів), Охтирському (з 7,7 до 11,6), Глухівському (з 6,0 до 9,0), Шосткинському (з 7,3 до 10,6) районах. У м. Шостка показник народжуваності залишився на рівні показника відповідного періоду 2010 р.

Найвищими показники народжуваності у січні-лютому 2011 р. були в Охтирському (11,6 народжених на 1000 жителів), Білопільському (11,3), Шосткинському (10,6), Краснопільському (10,3) районах, Сумській міськраді (10,2); найнижчі - у Великописарівському районі (5,7), Недригайлівському (6,9), Середино-Будському (7,0), Путивльському (7,1).

Кількість померлих по області у січні-лютому 2011 р. складала 3247 осіб, що на 344 особи менше, ніж у січні-лютому 2010 р.; показник смертності населення зменшився з 19,0 померлих на 1000 жителів у січні-лютому 2010 р. до 17,3 у січні-лютому 2011 р. Найбільше зниження смертності спостерігалось в Охтирському (з 28,9 до 19,2 особи на 1000 жителів), Кролевецькому (з 25,9 до 20,1), Недригайлівському (з 23,5 до 18,9) районах. Найбільше зростання показника смертності населення спостерігалось в Охтирській міськраді (з 13,1 до 14,6 особи на 1000 жителів), Путивльському (з 23,1 до 24,2), Ямпільському (з 22,6 до 23,6) районах.

У січні-лютому 2011 р. органами державної реєстрації актів цивільного стану було зареєстровано 778 шлюбів та 270 розлучень. Інтенсивність укладання шлюбів у січні-лютому 2011 р. порівняно з січнем-лютим 2010 р. збільшилась з 4,0 до 4,1 одиниці на 1000 жителів.

У січні-лютому 2011 р. в області спостерігалось міграційне скорочення населення, яке складало 137 осіб.

Соціально-економічні:

У січні-лютому 2011 р. на підприємствах, в установах та організаціях області було зайнято 248,3 тис. працівників, це на 3,8 %, або на 9,8 тис. осіб менше, ніж у січні-лютому 2010 р.

Середньомісячна номінальна заробітна плата, нарахована на одного штатного працівника у січні-лютому 2011 р. складала 1924 грн. і порівняно з відповідним періодом минулого року зросла на 18,0 %, або на 294 грн.

У січні-лютому 2011 р., як і в минулому році, залишалися розбіжності в міжгалузевих співвідношеннях рівнів оплати праці. Першість утримують працівники фінансової сфери (3098 грн.), підприємств транспорту і зв'язку (2380 грн.) та промисловості (2294 грн.).

Низький рівень середньомісячної заробітної плати спостерігається у працівників рибальства, рибництва, сільського господарства та будівельних підприємств (відповідно 49,7 %, 65,0 % і 69,2 % від середньообласного показника).

Загальна сума заборгованості із виплати заробітної плати, включаючи підприємства щодо яких реалізовуються процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та економічно неактивні підприємства (такі, що призупинили діяльність), станом на 1 березня 2011 р. дорівнювала 43,5 млн. грн., що на 0,4 млн. грн. менше, ніж у попередньому місяці. У структурі боргу найбільша частина загальної суми - заборгованість працівникам промисловості (76,8 %).

Більш ніж три чверті (76,6 %) загальнообласного боргу припадає на підприємства міст Суми (27,1 млн. грн.) та Шостка (6,2 млн. грн.).

Освітньо-культурні:

Освіта - це найголовніша запорука підготовки трудових кадрів і один із головних факторів ефективного формування трудового потенціалу.

Професійно-технічні навчальні заклади - навчальні заклади для забезпечення потреб громадян у професійно-технічній освіті. Випускнику професійно-технічного навчального закладу, який успішно пройшов кваліфікаційну атестацію, присвоюється кваліфікація «кваліфікований робітник» з набутої професії відповідного розряду (категорії).

До вищих навчальних закладів належать технікуми, училища, коледжі, інститути, консерваторії, академії, університети тощо.

Відповідно до статусу вищих навчальних закладів встановлено чотири рівні акредитації: I - технікуми, училища, II - коледжі та інші прирівняні до них заклади, III і IV - академії, університети, інститути, консерваторії.

Вищі навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями:

молодший спеціаліст - забезпечують технікуми, училища, інші вищі навчальні заклади І рівня акредитації;

бакалавр - забезпечують коледжі, інші вищі навчальні заклади ІІ-ІV рівнів акредитації;

спеціаліст, магістр - забезпечують вищі навчальні заклади ІІІ і ІV рівнів акредитації.

Табл. 3.1 Рівень освітян у професійно-технічних навчальних закладах сумської області

	Кількість закладів на кінець року, одиниць	Кількість учнів, тис. осіб	Прийнято учнів, тис. осіб	Підготовлено (випущено) кваліфікованих робітників, тис. осіб
2005	35	15,8	10,0	9,4
2006	35	14,2	9,7	10,1
2007	36	14,1	10,2	9,2
2008	36	14,1	10,5	9,4
2009	33	13,2	8,6	8,7
2010	33	13,2	10,9	9,6

У ПТУ пік, коли найменше було випущено осіб припадає на 2009 рік, але ж у 2010 році ця тенденція змінилась на краще і на 0,9 тис. осіб зросла.

Табл. 3.2 Рівень освітян у вищих навчальних закладах області

	Прийнято студентів до закладів за рік, тис. осіб	Випущено фахівців закладами за рік, тис. осіб	Кількість аспірантів на кінець року, осіб	Кількість докторантів на кінець року, осіб
	I-II рівнів акредитації	III-IV рівнів акредитації	I-II рівнів акредитації	III-IV рівнів акредитації
2007	1,9	11,7	1,8	13,9	422	11
2008	1,6	9,5	1,5	16,0	466	16
2009	1,5	7,9	1,5	15,1	473	13
2010	2,1	9,4	1,6	14,1

Кількість підготовлених працівників із закладів І-ІІ рівнів акредитації у 2010 році зросло, це свідчить про те, що рівень освіти трудоресурсного населення покращується, що у подальшому відобразиться на рівні трудового потенціалу області.

А ось тенденція випускників ВНЗ III-IV рівнів акредитації навпаки погіршується. Порівняно з минулим роком у 2010 році кількість випускників знизилась на 1 тис. осіб.

Але, загалом можна зробити висновок, що освіта в Сумській області є на досить високому рівні і судячи з даних кількість випускників коливається кожного року, але розбіжності не досить значні, і якщо ситуація не зміниться, то це не відобразиться на формуванні трудового потенціалу області, основним завданням є, щоб особи, що отримали освіту не мігрували з області.

3.3 Трудовий потенціал Сумської області за 2010 рік

Трудовий потенціал регіону є наявною і можливою в майбутньому кількістю та якістю праці, якою володіє суспільство і котра визначається чисельністю працездатного населення, його професійно-освітнім рівнем

Чисельність працездатного населення - економічно активне населення та із нього зайняте і безробітне населення наведено в таблиці 3.3

Табл. 3.3 Склад економічно активного населення Сумської області

	Економічно активне населення у віці 15 - 70 років, тис. осіб
	всього	зайняте	безробітне
2005	591,2	546,0	45,2
2006	588,0	542,2	45,8
2007	587,4	543,1	44,3
2008	587,4	543,7	43,7
2009	562,3	500,1	62,2
2010	556,2	497,0	59,2

Для того, щоб якнайкраще висвітлити дані побудую діаграму:

Зайняте і безробітне населення у складі економічно активного

На діаграмі чітко відображається, що кількість безробітного населення значно зросла у 2009 році, це, на мою думку наслідки фінансової та економічної кризи в Україні, яка стала очевидним восени 2008 року після погіршення ряду економічних показників та повідомлень про фінансові проблеми ряду провідних комерційних банків країни. Так, ЗМІ повідомляли про істотне скорочення попиту на залізо та сталь, що призвело до зменшення обсягів експорту та надходження валюти до Української економіки. [54] Восени та на початку зими ціни на нерухомість впали на 25 %, було призупинено понад 80 % будівельних проектів. [55]

За оцінкою МВФ, обчислений у доларах США ВВП України за 2009 рік скоротився на 35.6 % (179.6 млрд. дол. 2008 проти 115.7 млрд. дол. 2009-го).

Тому порівнювати дані, щодо економічної активності населення я буду за останні два роки.

Чисельність економічно активне населення, тис. осіб (табл. 3.4) у 2010 році порівняно з попереднім періодом знизилась на 6,1 тис. осіб, але це не відобразилось на рівні економічної активності населення, що розраховується за формулою:

Ре.а. = Че.а. / Чн * 100 (3.1)

де Ре.а - рівень економічної активності населення;

Че.а - частка в загальній чисельності економічно активного населення;

Чн - загальна чисельність населення

Ре.а. осіб у віці 15-70 років зріс на 0,2 %, а Ре.а. осіб працездатного віку підвищився на 2 %, таким чином зменщення чисельності економічно активного населння не відобразилась негативно на рівні економічної активності, бо населення області теж знизилось.

Рівень зайнятості теж підвищився, осіб у віці 15-70 років на 0,5 %, а осіб працездатного віку на 2,3 %, хоча у 2010 році і знизилась кількість зайнятого населення осіб у віці 15-70 років на 3,1 тис. осіб, але і демографічна ситуація теж змінилась, тому взагалі показники активності і зайнятості населення поліпшуються, що свідчить про розвиток трудового потенціалу в Сумській області. Основною метою, на мою думку, для розвитку трудового потенціалу у Сумській області є відтворення населення.

Табл. 3.4. Економічна активність населення Сумської області у 2010 році

	У середньому за період	Абсолютний приріст
	2010 р.	2009 р.
Економічно активне населення, тис. осіб
у віці 15-70 років	556,2	562,3	-6,1
працездатного віку	508,7	501,8	6,9
Зайняте населення, тис. осіб
у віці 15-70 років	497,0	500,1	-3,1
працездатного віку	449,5	439,6	9,9
Безробітне населення, тис. осіб (за методологією МОП)
у віці 15-70 років	59,2	62,2	-3
працездатного віку	59,2	62,2	-3
з нього
зареєстроване у державній службі зайнятості	17,4	25,2	-7,8
Рівень економічної активності, у відсотках до відповідної вікової групи
у віці 15-70 років	62,7	62,5	0,2
Продовження таблиці 3.4
працездатного віку	71,4	69,4	2
Рівень зайнятості, у відсотках до населення відповідної вікової групи
у віці 15-70 років	56,0	55,5	0,5
працездатного віку	63,1	60,8	2,3
Рівень безробіття (за методологією МОП), у відсотках до економічно активного відповідної вікової групи
у віці 15-70 років	10,6	11,1	-0,5
працездатного віку	11,6	12,4	-0,8
Рівень зареєстрованого безробіття населення працездатного віку
у відсотках до економічно активного населення працездатного віку	3,4	5,0	-1,6
у відсотках до населення працездатного віку	2,5	3,5	-1

Безробітне населення, тис. осіб (за методологією МОП) знизилось на 3 тис. людей, а кількість осіб зареєстрованих у державній службі зайнятості за рік скоротилась на 7,8 тис. осіб, таким чином рівень безробіття у регіоні для осіб віком 15 - 70 років знизився на 0,5 %, для осіб працездатного віку на 0,8 %, що свідчить про покращення становища в області стосовно ринку праці.

З табл. 3.4 видно, що майже всі показники покращились, тому можна чітко стверджувати, що розвиток трудового потенціалу у Сумській області відбувається, але потрібно пам'ятати, що така тенденція повинна бути незмінною, або ж навпаки покращуватись.

Щоб краще бачити тенденцію трудового потенціалу, розрахую ефективність використання робочої сили в Сумській області за перший квартал 2011 року, яка розраховується за формулою:

Е_ф =(Ф_е / Ф_ф)*100 %, (3.2)

де Фе - фактичний фонд робочого часу за період, людиногодин;

Фф - ефективний фонд робочого часу за період, людиногодин.

Табл. 3.5. Кількість і відпрацьований час працівників по містах і районах

	Середньооблікова кількість штатних працівників, осіб	У середньому на одного штатного працівника (годин)
		фонд робочого часу (явки та неявки)	відпрацьовано
			усього	Еф, %
м. Суми	96768	469	424	90,4
м. Глухів	5507	444	401	90,3
м. Конотоп	20841	468	410	87,6
м. Лебедин	3616	417	371	89,0
м. Охтирка	11299	464	405	87,3
м. Ромни	11215	472	424	89,8
м. Шостка	16664	468	410	87,6
райони
Білопільський	5815	442	393	88,9
Буринський	4247	433	409	94,4
Великописарівський	2430	436	395	90,6
Глухівський	2492	399	370	92,7
Конотопський	4688	424	382	90,1
Краснопільський	4698	434	398	91,7
Кролевецький	6425	432	388	89,8
Лебединський	4246	437	392	89,7
Липоводолинський	3539	420	387	92,1
Недригайлівський	3057	452	419	92,7
Охтирський	6536	444	388	87,4
Путивльський	3827	421	372	88,4
Роменський	6096	417	379	90,9
Середино-Будський	2198	419	383	91,4
Сумський	8285	456	402	88,2
Тростянецький	6611	464	416	89,6
Шосткинський	2843	452	408	90,3
Ямпільський	4438	439	405	92,2
Сумська область	248381	457	410	89,7



На діаграмі чітко зображено, що найкращі показники мають такі райони: Буринський район - 94,4 %, Глухівський і Недригайлівський - 92,7 %, Ямпільський - 92,2 %, а найнижчу ефективність використання робочої сили мають Охтирський - 87,4 %, Путивльський - 88,4 % і Сумський -88,2 %

3.4 Пропозиції, щодо удосконалення і підвищення рівня трудового потенціалу в області

Проблема ефективності використання трудового потенціалу з кожним роком набуває все більшого значення.

Можна впровадити у виробництво більш сучасну техніку і технологію, внести радикальні зміни у функціонування господарського механізму, але кращий результат не буде досягнутий, якщо не будуть створені умови для ефективної реалізації трудового потенціалу та не сформований дійовий механізм формування і ефективного використання трудового потенціалу.

На ефективність використання трудового потенціалу впливає не лише демографічні характеристики та освітньо-професійний рівень, а й мобільність працездатного населення, оскільки мобільність показує рівень готовності працівника змінити місце роботи. При цьому мобільність потрібно чітко розмежовувати від плинності, коли працівник незадоволений своїм робочим місцем.

На якість трудового потенціалу впливають також економічні інтереси економічно активного населення, адже саме економічні інтереси формують мотиваційний механізм ефективного використання трудового потенціалу. Саме економічні інтереси працівників та мотиваційні стимули до праці є найбільш дієвим способом підвищення не лише якісного, а й кількісного рівня трудового потенціалу.

Отже, в процесі формування механізму ефективного використання трудового потенціалу найближчим часом потрібно звернути особливу увагу на рівень оплати праці, вжити заходів щодо відновлення відтворювальної, регулюючої та мотиваційної функцій заробітної плати.

На даному етапі ринкових перетворень економічний механізм ефективного використання трудового потенціалу повинен формуватися при оптимальному поєднанні ринкових важелів регулювання та державного управління системою відтворення трудового потенціалу.

Державне управління системою відтворення трудового потенціалу повинне відбуватися через прийняття законів та законодавчих актів. Серед основних функцій державного регулювання виділяють заходи щодо запобігання диспропорції на ринку праці, коли реальна вартість робочої сили може впасти нижче соціально-допустимих меж, тобто нижче вартості робочої сили. Тому основою економічного механізму ефективного використання трудового потенціалу має бути державне регулювання відтворення трудового потенціалу. Поряд з цим даний економічний механізм має сприяти виявленню та використанню резервів робочої сили, які виникають завдяки конкретним умовам господарювання.

Отже, економічний механізм ефективного використання трудового потенціалу розуміємо як систему соціально-економічних та законодавчих методів, заходів та організаційних форм ринкового та державного регулювання, а також управління системою відтворення трудового потенціалу.

Ефективне використання трудового потенціалу зумовлює раціональне та повне використання трудового потенціалу відповідно до його якісних та кількісних характеристик. На мою думку, повне використання трудового потенціалу - це залучення до праці такої чисельності економічно активного населення, яке б не зменшило існуючих показників ефективності регіону та розвитку економіки країни.

Ефективне використання трудового потенціалу в суспільне виробництво передбачає не лише повне використання трудового потенціалу, а й раціональне. Раціональність трудового потенціалу полягає у його розподілі між видами праці та відповідними секторами економіки.

Функціонування економічного механізму як інструменту управління ефективним використанням трудового потенціалу повинне здійснюватись за допомогою методів, заходів та організаційних форм, що можуть бути умовно поділені відповідно до функцій процесу управління на планування та прогнозування, організації, мотивації, контролю та регулювання. Завдяки такому поділу можливе найбільш оптимальне управління об'єктом.

Висновки

Трудовий потенціал суспільства являє собою сукупні здатності до суспільно-корисної діяльності працездатного населення.

У кількісному відношенні суспільний трудовий потенціал характеризує можливості суспільства по залученню до суспільної праці населення різного віку й статі.

У якісному відношенні - це його реальні можливості по реалізації через участь у суспільно-корисній праці всього різноманіття особистих здатностей й якостей: знаний, умінь і навичок, що здобувають людьми в процесі життя.

Потенціал суспільства залежить від якості характеристик сукупної робочої чинності, що визначають рівень розвитку здатностей до праці (професійної майстерності, інтелекту, творчої активності й ін.) і специфіку найважливіших соціальних рис суспільства (відповідальності, ретельності).

Таким чином, трудовий потенціал виражає, з одного боку, можливість участі працівника або всіх членів колективу підприємства в суспільно корисній діяльності як специфічного виробничого ресурсу, з іншого - характеристику якостей працівників, що відображають рівень розвитку їхніх здібностей, придатності і підготовленості до виконання робіт певного виду і якості, ставлення до праці, можливостей і готовності працювати з повною віддачею сил і здібностей.

Трудовий потенціал є невід'ємною частиною економічного потенціалу регіону, ефективність використання якого залежить від оптимального співвідношення трудових, виробничих, природних та інших видів економічних ресурсів, зосереджених на даній території.

Формування, розвиток і відтворення трудоресурсного потенціалу відбувається під безпосереднім впливом наступних взаємопов'язаних чинників:

- демографічних (динаміка кількості працездатного населення, природний і механічний рух населення, статево-вікова структура та ін.);

- соціально-економічних (ринок праці, безробіття, структурні зміни в економіці, система оплати праці, охорона здоров'я, умови відновлення працездатності, житлові умови, організація побуту, оздоровлення, відпочинку та ін.);

- освітньо-культурних (інтелектуальний рівень, освіта, кваліфікація, набутий досвід, загальний рівень культури, ментальність, ставлення до праці та ін).

В магістерській роботі я розглянула фактори, що впливають на ефективність використання трудового потенціалу Сумської оласті, такі як демографічні, освіта, культура, соціальний захист населення та ін., трудовий потенціал в Сумській області (економічна активність населення, рівень безробіття та ефективність використання робочої сили).

За даними головного управління статистики Сумської області економічно активне населення у 2010 р. становило: у віці 15-70 років - 556,2 тис. осіб, або 62,7 % до населення відповідної вікової групи; працездатного віку - 508,7 тис. осіб, або 71,4 %.

Тенденція збільшення безробітного населення, що спостерігалась в 2009 році порівняно з 2008 роком на 42,3 % змінилася на позитивну. Кількість безробітного населення поступово стало скорочуватися до 59,2 тис. осіб, що на 3 тис. осіб менше. А кількість зареєстрованих осіб у державній службі зайнятості протягом 2010 року знизилась з 25,2 тис. осіб до 17,4 тис. осіб. Якщо порівняти регіони України за рівнем безробіття у 2009-2010 роках, то існує постійна тенденція: Сумська та Тернопільська області поділяють третє місце (12,4 % у 2009 році та 11,6 % у 2010 р. до економічно активного населення), Ровенська та Чернігівська області лідирують і займають перше та друге місця в цьому рейтингу.

Можу зробити висновок, що трудовий потенціал Сумської області зростає, що видно з розрахунків і діаграм розділу З, тому можу стверджувати, що розвиток, хоч і н стрімкий, але ж відбувається.

Для того, щоб трудовий потенціал області постійно зростав, і не погіршувався у порівнянні з нинішнім становищем, на мою думку, потрібно забезпечити професійну підготовку та наступне працевлаштування молоді, що отримала освіту, а також надавати інформацію про професії, які користуються сталим попитом на ринку праці молоді шкільного віку. Існує певна тенденція (14-18 % від загального обсягу безробітних) щодо не працевлаштування після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації. Але насамперед економічні чинники впливають на подальший розвиток трудового потенціалу Сумської області. Вивільнення працівників з підприємств з економічних причин у 2009 році становило 45,5 %, у 2010 - 39,9 % загальної кількості безробітних, а у зв'язку з закінченням контракту приблизно 10 %. При цьому питома вага вивільнення працівників за цей же період за власним бажанням склала 27-29 %, хоча у 2002-2008 рр. була на рівні 35-38 %. Таким чином реальні доходи населення, система стимулювання праці, податкова система, кредитно-фінансовий механізм та інші - основні економічні чинники, що впливають на розвиток та використання трудового потенціалу.

Список використаних джерел

1 Іванісов О.В. Управління трудовим потенціалом / Іванісов О.В. - Харків: ХНЕУ, 2007. - 235 с.

2 Кучинська О.О. Вплив інтеграційних процесів на економічну активність населення, зайнятість та ринок праці / О.О. Кучинська // Економіка та держава. - 2008. - № 3.

3 Міністерство праці та соціальної політики України / Центр перспективних соціальніх досліджень / Підсумковий моніторинг розвитку соціальної сфери за 2010 рік - електронне джерело: http://www.cpsr.org.ua/index.php? option=com_content&view=article&id=148: - 2010-&catid=17:2010-06-10-20-44-31&Itemid=24

4 журнал «Економічна правда» 15.02.2011 - ел. джерело: http://www.epravda.com.ua/news/2011/02/15/271611/

5 Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці: Навч. посіб.

- 2_ге вид., стер. - К.: Знання-Прес, 2001. - 313 с. - (Вища освіта ХХІ

століття).

6 Економіка підприємства: Підр. / За заг. ред. С.Ф. По кропивного.

- Вид. 2_ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 528 с., іл.

7 Протопова В.О., Полонський А.Н. Економіка підприємства.

Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих

навчальних закладів. - Київ: ЦУЛ, 2003. - 220 с.

8 Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. Економіка підприємства: Навч.

пос. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 436 с.

9 Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ,

2000. - 200 с.

10 Храмов В.О., Бовтрук А.П. Основи управління персоналом, 2001,

112 с.

11 Мотивация и оценка персонала: Пособие / Дмитренко Г.А.,

Шарапатова Е.А., Максименко Т.М., 2002, 248 с.

12 Калина А.В. Организация и оплата труда в условиях рынка, 2003

13 Швець Н.Г. Раціоналізація трудової діяльності, 2004, 94 с.

14 Калина А.В. Економіка праці: Навч. посібник. - К.: МАУП, 2004.

- 269 с.

15 Бандур І. С. Трудоресурсна безпека України в контексті глобалізації економіки та розвитку ринку праці. Проблеми формування ринкової економіки // Міжвідомчий наук. збірник. - К.: КНЕУ, 2001. - 627

16 Большой экономический словарь / Под. ред. А.Н. Азрилияна. - М.: Институт новой экономики, 1999. - 1245 с. Васильченко В.С. Державне регулювання зайнятості. - К.: КНЕУ, 2003. - 252 с.

17 Генкин Б.М. Экономика и социология труда. - М: НОРМА-ИНФРА, 1998. - 373 с.

18 Державний класифікатор України. Класифікація видів економічної діяльності. ДК_009-96. - Держстандарт України, 1998.

19 Економічна активність населення 2002: Стат. зб. / Держкомстат України. - К., 2003. - 209 с.

20 Економічна енциклопедія / Під. ред. Б.Д. Гаврилишина. - К.: Академія, 2002. - Т. 2 - 846 с.

21 Економічна енциклопедія / Під ред. Б.Д. Гаврилишина. - К.: Академія, 2002. - Т. 3 - 951 с.

22 Есинова Н.И. Экономика труда и социально-трудовые отношения. - К.: Кондор, 2003. - 462 с.

23 Завіновська Г.Т. Економіка праці. - К.: КНЕУ, 2003. - 299 с.

24 Кадомцева С.В. Экономические основы системы социальной защиты. - М., 1997. - 248 с.

25 Колосницына М.Г. Экономика труда. - М.: Магистр, 1998. - 236 с.

26 Конвенции и рекомендации 1956-1990 / МОП. - Женева: МБТ. - Т. 2 - 2247 с.

27 Лібанова Е.М. Демографическое развитие Украины: проблемы и перспективы. Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки // Міжнар. наук-практ конференція. - К.: Мінпраці України, НАН України, РВПС України НАН України, Укр. ін-тут соц. досліджень, 2000. - Т. 1 - 562 с.

28 Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки. - К.: Атіка; Ельга_Н, 2000. - 592 с.

29 Осовська Г.В., Крушельницька О.В. Управління трудовими ресурсами. - К.: Кондор, 2003. - 223 с.

30 Петюх В.М. Ринок праці. - К.: КНЕУ, 1999. - 283 с.

31 Погорілко В.Ф. Нова Конституція України. Огляд, коментар і текст Основного Закону. - 3_тє вид. - К.: Наукова думка, 1998. - 155 с.

32 Ринок праці України у 2002 році: Аналіт.-стат. зб. - К.: Держ. центр зайнятості. - 245 с.

33 Розміщення продуктивних сил України / За ред. Є. П. Качана. - К.: Вища школа, 1998. - 208 с.

34 Сакс Дж., Пивоварський О. Економіка перехідного періоду. Уроки для України. - К.: Основи, 1996. - 345 с.

35 Скуратовський В., Палій О., Лібанова Е. Соціальна політика. - К.: УАДУ, 1997. - 360 с.

36 Статистичний щорічник. Україна за 2002 рік. Держкомстат України. - К.: Консультант, 2003. - 663 с.

37 Экономика труда. Социально-трудовые отношения / Под. ред. Ю.Г. Волгина, Ю.Г. Одегова. - М.: Экзамен, 2002. - 735 с.

38 Экономика труда и социально-трудовые отношения / Под ред. Г.Г. Меликьяна, Р.П. Колосовой. - М.: МГУ, 1996. - 623 с.

39 Экономическая энциклопедия / Гл. ред. Л.И. Абалкин. - М.: Экономика, 1999. - 1053 с.

40 Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За заг. ред. В.М. Гейця. - К.: Фенікс, 2003. - 1006 с.

41 Федонін О.С., Рєпіна І. М., Олексюк О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка. - К.: КНЕУ, 2003.

42 Петюх В.М. Ринок праці. - К: КНЕУ, 1999. - с. 63

43 Закону України «Про зайнятість населення»

44 Лісогор Л. Оптимізація професійно-кваліфікаційних параметрів як умова підвищення конкурентоспроможності робочої сили в Україні // Україна: аспекти праці. - 2003. - № 3.

45 Економічна енциклопедія. - К.: Видавничий центр «Академія», 2000. - Т. 1. - С. 748.

46 Осовська Г.В., Крушельницька О.В. Управління трудовими ресурсами. - Житомир, 2000. - С. 92.

47 Качан Е.П., Шушпанов Д.Г. Управління трудовими ресурсами. - К.: Юридична книга, 2003. - С. 130.

48 Сушко Н.М. Зайнятість працездатного населення в умовах формування рин-
кових відносин. Автор. дис. на здобуття наукового ступеня, канд. екон. наук. - К., 1995. - 19 с.

49 Кравченко І. С. Трудозберігаюча функція зайнятості: Монографія. - К.: ІнЮре, 1998. - 360 с.

50 Богиня Д.П. Концептуальні підходи до визначення конкурентоспроможності робочої сили на ринку праці. Україна: аспекти праці. - 1999. - № 6. - С. 38.

51 Золота еліта України - http://ukrgold.net/ukr/

52 http://state-gov.sumy.ua/2011/05/04/socalnoekonomchne_stanovishhe_sumsko_oblast_za_schenberezen_2011_roku.html - Соціально-економічне становище Сумської області за січень-березень 2011 року - 4 травня 2011 08:36

53 Прес-випуск Головного управління статистики у Сумській області:

http://sumy-region.gov.ua/index.php? option=com_content&task=view&id=1550

54 http://novynar.com.ua/worldabus/43285

55 Biz. Liga. Net: Жилая недвижиомсть, итоги года.

56 Гальчинський, Анатолій, «Вилікувати економіку можна тільки на ліберальних засадах», Юрій СКОЛОТЯНИЙ, Дзеркало Тижня, № 6 (786) 20 - 26 лютого 2010. Процитовано 22 лютого 2010.

Размещено на Allbest.ru