Інноваційна політика підприємства

Середня величина коефіцієнту поодиничного проектного ризику () визначається за такою формулою:

(12.20)

де -- коефіцієнти поодиничного ризику проекту

першого, другого та п-го чинників; п -- кількість чинників, що аналізуються.

У зарубіжній і вітчизняній практиці аналіз чутливості проекту здійснюється за різними варіантами (сценаріями) розвитку подій: песимістичним, найбільш ймовірним, оптимістичним. Експертами, які мають оцінити песимістичні й оптимістичні значення показників проекту, виступають маркетологи, технологи, екологи, фахівці виробничого менеджменту, фінансові аналітики.

За допомогою аналізу чутливості визначають найбільш значущі чинники з точку зору ризиків, а також розробляється найбільш ефективна стратегія реалізації інноваційного проекту.

Перевагами методу аналізу чутливості є об'єктивність, простота розрахунків та наочність. Його недоліком -- те, що він передбачає зміну лише одного чинника проекту. Це призводить до неповного врахування взаємозв'язків між окремими чинниками та їхнього сукупного впливу. Для врахування одночасної зміни декількох чинників необхідно використовувати комп'ютерну техніку.

Для оцінки рівня безпеки інноваційних результатів здійснюється розрахунок показника критичного (беззбиткового) обсягу продажу продукції, тобто такого розміру продажу за яким відшкодовуються всі витрати на виготовлення й реалізацію інноваційної продукції.

Беззбитковий обсяг виробництва може бути розрахований в натуральному () і вартісному () виразі:

(12.21)

(12.22)

де FС -- річна величина умовно-постійних витрат, грн.; Р -- ціна одиниці продукції, грн.; V-- змінні витрати на одиницю продукції; -- коефіцієнт маржинального прибутку, який розраховується за співвідношенням маржинального прибутку до фактичної виручки від реалізації:

(12.23)

Плановий обсяг річних продажів у натуральному й вартісному вимірах, необхідний для отримання бажаного прибутку, розраховується за такими формулами:

(12.24)

(12.25)

де -- плановий обсяг річних продажів у натуральному виразі, за якого досягається бажаний розмір прибутку -- те саме, у вартісному виразі.

5. Визначення ринкової вартості ліцензій

Результати інтелектуальної діяльності трансформуються в інноваційний продукт і можуть бути реалізовані на ринку за певну винагороду. Передача такого продукту здійснюється у вигляді продажу ліцензії на його використання. Ліцензія являє собою дозвіл на виробничо-комерційне використання знань, науково-технічних досягнень, виробничого досвіду та інших результатів інтелектуальної діяльності на умовах відповідно до ліцензійної угоди між продавцем (ліцензіаром) та покупцем (ліцензіатом).

Продаж ліцензій є однією із найвигідніших комерційних угод, що здійснюється з метою: отримання гарантованого прибутку без вкладення капіталу у власне виробництво й освоєння ринку; завоювання ринку; скорочення термінів освоєння нової технології; пошук партнерів для подальшої спільної діяльності; компенсація витрат тощо.

Основним обов'язком ліцензіата за ліцензійною угодою є виплата ліцензіару ліцензійної винагороди у терміни, встановлені угодою.

Незалежно від того, чи є ліцензія патентною або безпатентною (у вигляді ноу-хау), у світовій практиці використовуються такі основні види ліцензійних платежів:

* паушальний;

* роялті;

* змішаний (комбінований).

Паушальний платіж являє собою певну твердо зафіксовану в угоді суму ліцензійної винагороди, що встановлюється, виходячи з оцінок очікуваної економічної ефективності і прибутків ліцензіата (особи, що придбала ліцензію) на основі використання ліцензії. Платіж може здійснюватись одноразово або частинами, але обов'язково на початковій стадії дії ліцензійної угоди. Використовують його досить рідко, оскільки він не відображає дійсної вартості об'єкта, що передається за ліцензійною угодою.

Паушальний платіж застосовують у випадках: коли ліцензіатом є фірма, невідома на ринку, і є сумнів, чи зможе вона налагодити успішний випуск і комерційну реалізацію предмета ліцензії; коли важко проконтролювати обсяг випущеної за ліцензією продукції; коли ліцензіару не гарантовано отримання необхідних для розрахунку даних.

Основним видом ліцензійного платежу є роялті. Роялті (від англ. royalty -- королівські привілеї) -- це періодичний платіж за право користування ліцензією на товари, винаходи, патенти, нововведення впродовж усього терміну дії ліцензійної угоди. Роялті являє совою своєрідну форму участі ліцензіара у прибутках ліцензіата. Розмір роялті визначається за формулою:

, (12.27)

де С_р -- роялті у грошових одиницях за певний період часу; Р -- ставка роялті, частка; Б -- база роялті, грошових одиниць.

Оцінку ринкової вартості предмета ліцензії слід виконувати, враховуючи маркетингові підходи. Вона має включати:

1) аналіз ознак споживчого попиту, новизни, унікальності й ефективності предмета ліцензії стосовно конкурентів;

2) визначення й вибір конкуруючого аналога у сфері дії предмета ліцензії;

3) оцінку ринкових критеріїв предмета ліцензії за даними конкуруючого аналога;

4) варіативний розрахунок вартості предмета ліцензії за обґрунтованими критеріями;

5) пошук компромісної оцінки предмета ліцензії, з урахуванням ризику повернення капіталу.

Таблиця 12.2 Визначення розрахункової ціни ліцензії

База	Розрахункова формула ціни ліцензії, С
Прибуток (доход) ліцензіата	де -- прибуток (доход) ліцензіата від використання предмету ліцензії в і-му році; Рі -- ставка роялті в і-му році як частка прибутку ліцензіара, %; Т -- термін дії ліцензійної угоди, років.
Обсяг реалізації ліцензійної продукції у вартісному виразі	де -- обсяг реалізації ліцензійної продукції, що планується в і-му році, в натуральному виразі; -- світова ціна одиниці ліцензійної продукції в і-му році; Рі -- ставка роялті в і-му році, %.
Фізичний обсяг реалізації	де Рі -- ставка роялті у вартісному виразі з одиниці реалізованої продукції.
Вартість сировини	де -- вартість основної сировини в і-му році; -- ставка роялті в і-му році, %.

Перерахунок поточних платежів з роялті у паушальні можна здійснювати методом дисконтування:

 (12.28)

де - сума роялті, яка має бути виплачена в і-му році; r - ставка дисконту; n -рік платежу роялті; Т - розрахунковий термін дії ліцензійної угоди.

За критерії ефективності, придбання ліцензій пропонуються показники оцінки інвестиційних проектів, з урахуванням особливостей повернення капіталу при реалізації предмета ліцензії: дисконтований період окупності; чиста поточна вартість; індекс прибутковості внутрішня норма прибутковості; ризик повернення капіталу.

6. Комплексний аналіз інноваційної діяльності фірми

Мета комплексного аналізу такої діяльності полягає в обґрунтуванні найбільш ефективних напрямів інноваційної діяльності, інноваційних програм і проектів фірми.

Основними завданнями аналізу є:

* визначення відповідності фінансового стану фірми-здого цільовим параметрам щодо інноваційного розвитку;

* оцінка спроможності до інноваційного розвитку;

* вибір інноваційних проектів;

* оцінка показників інноваційної діяльності;

* виявлення невикористаних резервів підвищення ефективності інноваційної діяльності;

* оцінка впливу інноваційних рішень на фінансові результати діяльності фірми.

Таблиця 12.3 Інформаційне забезпечення комплексного аналізу ефективності інноваційної діяльності

Звітність	Джерела інформації
Первинні документи	Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ОЗ-1). Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (ОЗ-2). Акт списання основних засобів (ОЗ-З)
Регістри бухгалтерського обліку	Журнали за кредитом 10, 11, 12, 13, 14. 15 рахунків бухгалтерського обліку. Відомості за дебетом 10, 11, 12, 13, 14. 15 рахунків бухгалтерського обліку
Фінансова звітність	Баланс -- Ф. № 1; звіт про фінансові результати -- ф. № 2; звіт про рух грошових коштів -- ф. № 3; звіт про власний капітал -- ф. № 4; примітки до річної фінансової звітності -- ф. № 5
Статистична звітність	Обстеження технологічних інновацій промислового підприємства -- ф. № 1 - інновація; звіт про інновацій- ну активність підприємства -- ф. № 2-пром. (інновація)
Інші джерела	Дані спеціальних обстежень, проектно-кошторисна документація, дані патентного відділу

Рис. 12.6 Етапи оцінки ефективності інноваційної діяльності фірми

З огляду на це для оцінки інвестиційної привабливості фірми можна запропонувати такі групи показників:

* фінансової стійкості і незалежності фірми (коефіцієнти автономії, фінансування, загальної й поточної заборгованості, довготермінової фінансової незалежності, маневреності власного оборотного капіталу, забезпеченості виплат відсотків за кредитами);

* ліквідності та платоспроможності (коефіцієнти абсолютної ліквідності, швидкої ліквідності, покриття, величина чистого оборотного капітал}. співвідношення дебіторської й кредиторської заборгованості);

* ділової активності (коефіцієнти оборотності усіх активів фірми, необоротних та оборотних активів, запасів, дебіторської й кредиторської заборгованості, а також періоди їхнього обороту);

* ринкової активності (доход на акцію, рентабельність акцій, коефіцієнт дивідендних виплат);

* прибутковості (рентабельності основної діяльності, операційної діяльності, продукції, інноваційної продукції, продажу, активів, нематеріальних активів, чистих активів, власного капіталу, персоналу).

За застосування методики розрахунку окремих показників інвестиційної привабливості фірми слід враховувати специфіку організаційно-правової форми бізнесу, зокрема акціонерних товариств при розрахунку показників прибутковості.

При оцінці спроможності фірми до інноваційного розвитку необхідно враховувати такі фактори:

* наявність достатньої чисельності та відповідної кваліфікації персоналу, що здійснює НДДКР;

* наявність завершених НДДКР або придбаних ліцензій, що можуть бути впроваджені у виробництво;

* наявність належного дослідного виробництва;

* здійснення необхідних витрат у сферу НДДКР та оновлення виробництва.

Узагальнюючий показник здатності фірми до інноваційного розвитку запропоновано розраховувати у такий спосіб;

(12.29)

де , -- питома чисельність працівників, зайнятих НДДКР фактично і за нормативом (відношення чисельності працівників, зайнятих НДДКР, до обсягу продукції); -- закінчені НДДКР, що готові до заміни застарілої продукції, обсяг продажу - нової продукції відповідно, грн.; -- закінчені НДДКР, що готові до заміни застарілої технології (за трудомісткістю), обсяг вибуття застарілої технології відповідно, чол.-год.; -- питома вага вартості обладнання у загальній вартості обладнання фактично і за нормативом. %; -- питомі витрати на НДДКР фактично і за нормативом відповідно, %; К_ч, К_в -- вагові коефіцієнти відповідних часткових показників інноваційного розвитку фірми, при цьому:

(12.30)

При оцінці рівня продукції доцільно визначати: динаміку обсягів продажів; рівень оновлення асортименту продукції; рівень конкурентоспроможності продукції; рівень сертифікованої продукції; частку продукції, що відповідає міжнародним стандартам; відносну частку ринку; частку експортної продукції.

За даними статистичної звітності можна запропонувати систему показників оцінки інноваційної діяльності фірми (табл. 12.7).

Таблиця 12.7 Показники оцінки інноваційної діяльності фірми

№п/п	Показники	Джерело інформації	Опис показника
1.	Рівень освоєння нових ви -дів інноваційної продукції у загальній кількості видів продукції	Ф. № 2- пром. (інновація), розд. 3	Характеризує частку продуктових інновацій у загальній кількості видів продукції
2.	Рівень впровадження нових технологічних процесів	Ф. № 2- пром. (інновація), розд. 3	Характеризує частку процесових інновацій у загальній кількості технологічних процесів
3.	Рівень прогресивності процесових інновацій	Ф. № 2- пром. (інновація), розд. 3	Характеризує частку маловідходних та ресурсозберігаючих технологічних процесів у загальній кількості технологічних процесів
4.	Структура витрат за типами інновацій: * продуктові * процесові	Ф. № 1 -інновація, розд. 1	Характеризує співвідношення витрат за типами інновацій
5.	Питома вага витрат на технологічні інновації	Ф. № 1 -інновація, розд. 1	Характеризує частку витрат на технологічні інновації у загальних витратах фірми
6.	Структура загальних витрат на технологічні інновації за видами витрат, в т. ч. : * поточні витрати * капітальні вкладення (довготермінові інвестиції)	Ф. № 1 -інновація, розд. 1	Характеризує співвідношення поточних і капітальних витрат на технологічні інновації
7.	Структура загальних витрат на технологічні інновації за напрямами: * дослідження і розробки * придбання нових технологій * виробниче проектування * придбання основних засобів * маркетинг і реклама * інші витрати	Ф. № 1 -інновація, розд. 1	Характеризує співвідношення втрат на технологічні інновації за напрямами інноваційної діяльності
8.	Структура джерел фінансування технологічних інновацій, в т. ч за рахунок коштів: * власних * державного бюджету * місцевих бюджетів * позабюджетних фондів * вітчизняних інвесторів * Іноземних інвесторів * кредитів * інших джерел	Ф. № 1 -інновація, розд. 2	Характеризує співвідношення джерел фінансування технологічних інновацій
9	Рівень прогресивності реалізованої інноваційної продукції, у т. ч. * продукція, що зазнала суттєвих технологічних змін або заново впроваджена * удосконалена продукція * інша інноваційна продукція	Ф № 1-інновація, розд. 3	Характеризує частку реалізованої інноваційної продукції за ступенем оновлення
10.	Питома вага придбаних фірмою нових технологій (технічних досягнень) за фор- мами придбання: * ліцензії на використання об'єктів промислової власності * придбання права власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки * ноу-хау, угоди на придбання технологій * результати досліджень і розробок * одержання технологій у складі наданих інвестицій * лізинг * придбання устаткування	Ф. № 1 -інновація, розд. 4	Характеризує частку придбаних підприємством нових технологій (технічних досягнень) за формами придбання, в т. ч. за межами України усього, з них у країнах СНД
11.	Питома вага переданих фірмою нових технолога (технічних досягнень) за формами передавання: * ліцензії на використання об'єктів промислової власності * придбання права власності на винаходи, корисні моделі. промислові зразки * ноу-хау, угоди на передавання технологій * результати досліджень і розробок * передавання технологій у складі наданих інвестицій * лізинг * передавання устаткування	Ф. № 1-інновація, розд. 4	Характеризує частку переданих підприємством нових технологій (технічних досягнень), в т. ч. за межі України, з них у країни СНД
12.	Загальна кількість діючих, закуплених за кордоном ліцензій, одиниць	Ф. № 1-інновація, ряд. 501	Характеризує ліцензійну активність фірми
13.	Загальні витрати на придбання за кордоном ліцензій та освоєння виробництва продукції за ними, тис. гри.	Ф. № 1 -інновація, ряд. 502	Характеризує ліцензійні витрати фірми
14.	Питома вага середньооблікової чисельності працівників науково-дослідних, проектно-конструкторських підрозділів підприємства в середньообліковій чисельності штатних працівників, %	Ф. № 1 -інновація,	Характеризує частку працівників науково-дослідного сектора фірми

Зіставлення запропонованих показників за періодами надає змогу виявляти тенденції їхньої динаміки й приймати управлінські рішення щодо інноваційного розвитку фірми.

Останнім часом висловлюється думка, що необхідно розрізняти поняття ефективності та результативності. Результативність характеризується ступенем задоволення потреб зацікавлених сторін, а ефективність є критерієм того, як саме з економічної точки зору використовуються ресурси фірми для забезпечення певного рівня задоволення зацікавлених сторін.

За інтегральний показник ефективності інноваційної діяльності пропонується використовувати коефіцієнт фактичної результативності:

(12.31)

де R_с -- сумарні витрати на закінчені роботи, прийняті (рекомендовані) до освоєння в серійному виробництві; Q -- фактичні витрати на НДДКР за i-й рік; N -- кількість років періоду, що аналізується; , Н₂ -- незавершене виробництво відповідно на початок та на кінець періоду у вартісному виразі.

Згаданий показник охоплює лише стадію НДДКР і не враховує подальшого просування нововведень, не дає можливості об'єктивно оцінити інноваційну діяльність в цілому по підприємству.

У роботі запропоновано оцінювати ефективність інноваційної діяльності за такими напрямами:

1. Оцінка економічної ефективності нововведення стосовно підприємства (як саме воно забезпечує конкурентоспроможність, прибуток і фінансову стабільність підприємства);

2. Оцінка ефективності управління інноваційною діяльністю стосовно забезпечення неперервності інноваційного процесу й досягнення кінцевої мети одержання новинок (продукту, технологій), які відповідають вимогам ринку.

3. Урахування фактора часу (здатність одержувати необхідні результати за визначений його проміжок).

Єдність вищезазначених компонентів дає змогу оцінити ефективність управління інноваційною діяльністю, що здійснюється на підприємстві. При цьому необхідно зважати на можливість взаємодії із зовнішнім середовищем підприємства, а саме: кількість, об'єктів інтелектуальної власності, що купують зі сторони або ж реалізують на ринку. Показник результативності інноваційної діяльності на стадії проведення НДДКР за Герасимовим має такий вигляд:

(12.32)

де -- результативність інноваційної діяльності на стадії проведення НДЦКР; .-- кількість самостійно розроблених новацій (винаходів, і технічних рішень, ідей), які відповідають вимогам підприємства в t-му році; -- кількість придбаних об'єктів інтелектуальної власності, що відповідають вимогам підприємства в t-му році; -- загальна кількість новацій (винаходів, технічних рішень, ідей), як результат проведення НДЦКР і придбання об'єктів інтелектуальної власності у зовнішньому середовищі підприємством в t-му році; -- кількість об'єктів інтелектуальної власності -- результатів НДДКР, реалізованих у зовнішньому середовищі і не використаних у діяльності підприємства в t-му році; Т-- кількість років аналізованого періоду.

Факторний аналіз витрат і результатів інноваційної діяльності фірми можна виконувати на основі мультиплікативних моделей.

У мультиплікативній моделі оцінки впливу витрат на освоєння інновацій на зміну витрат на одиницю обсягу реалізованої продукції визначають за такими показниками:

* Z -- витрати на освоєння нововведень і загальні витрати відповідно, грн.;

* ВР -- виручка від реалізації інноваційної продукції й загальна виручка від реалізації продукції відповідно, грн. Мультиплікативна модель має вид:

(12.33)

де --витрати на освоєння інновацій на одиницю обсягу реалізованої продукції; - коефіцієнт співвідношення загальних витрат до витрат на освоєння інновацій; -- частка виручки від реалізації інноваційної продукції у загальній сумі виручки від реалізації продукції.

Побудова мультиплікативної моделі оцінки впливу рентабельності нематеріальних активів на прибуток від реалізації продукції здійснюється з використанням таких показників:

* , П -- прибуток від реалізації інноваційної продукції і прибуток від реалізації всієї продукції відповідно, грн.;

* -- середня за період вартість нематеріальних активів, грн.

(12.34)

де -- коефіцієнт рентабельності нематеріальних активів; - вартість нематеріальних активів на одиницю виручки від реалізації інноваційної продукції; - коефіцієнт співвідношення прибутку від реалізації всієї продукції до прибутку від інноваційної діяльності.

Мультиплікативна модель ефективності роботи персоналу має вигляд:

(12.35)

де ч -- середньооблікова чисельність працівників науково-дослідних і проектно-конструкторських підрозділів та середньооблікова чисельність штатних працівників основної діяльності відповідно, осіб; -- середня за період вартість основних засобів, грн ; -- рентабельність основних засобів, %; -- коефіцієнт співвідношення основних засобів та нематеріальних активів; озброєність нематеріальними активами працівників науково-дослідних підрозділів; частка працівників науково-дослідних підрозділів у загальній чисельності працівників фірми.

Зміну прибутку за рахунок зміни рентабельності продажу, коефіцієнта оборотності нематеріальних активів, коефіцієнта співвідношення нематеріальних активів та вартості основних засобів можна оцінити за допомогою такої мультиплікативної моделі:

(12.36)

де -- рентабельність продажу; -- коефіцієнт оборотності нематеріальних активів; = -- коефіцієнт співвідношення середньої за період вартості нематеріальних активів до середньої за період вартості основних засобів.

Проведення комплексного аналізу інноваційної діяльності на основі викладених методичних підходів сприятиме обґрунтуванню найбільш ефективних напрямів інноваційної діяльності, інноваційних програм та проектів фірми.