Удосконалення управління ефективністю виробництва в умовах ПП "Каравай" м. Житомир
Сутність ефективності виробництва, її показники: фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність. Аналіз управління ефективністю виробництва. Модель сучасного хлібопекарського підприємства як основа удосконалення управління ефективністю виробництва.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.03.2013 |
| Размер файла | 214,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
* Стиль управління. Значний (за деякими оцінками - переважний) внесок у зростання ефективності (продуктивності) виробництва може забезпечувати сучасна добре організована система управління, під контролем якої знаходяться ресурси і результати діяльності підприємства. Складовою частиною такої системи є стиль управління - типовий м'який чинник підвищення ефективності діяльності підприємства. Кожен керівник, підприємець чи менеджер підприємства мусить знати, що абсолютно досконалого стилю управління для усіх випадків не існує. Загальна ефективність діяльності підприємства залежить від того, коли, де, як і по відношенню до кого застосовується відповідний стиль управління. Відомо, що стиль управління, в якому поєднані професійна компетентність, діловитість і висока етика взаємовідносин між людьми, впливає практично на усі види і напрямки діяльності підприємства. Від нього залежить, в якій мірі враховуються зовнішні чинники зростання ефективності виробництва на тому чи іншому підприємстві.
* Державна політика. Здійснювана державою (урядом) економічна і соціальна політика істотно впливає на ефективність суспільного виробництва через: практичну діяльність урядових установ і державних структур; різноманітні види законодавства; фінансові заходи і стимули (податки, тарифи, фінансова підтримка великих науково-технічних і виробничих проектів, фінансування соціальних програм, регулювання процентних ставок для кредитів); установлювані та контрольовані економічні правила і нормативи (регулювання доходів і оплати праці, контроль за цінами, ліцензування зовнішньоекономічної діяльності тощо); створення ринкової, виробничої і соціальної інфраструктури; макроекономічні структурні зміни; програми роздержавлення власності і приватизацію державних підприємств; комерціалізацію організаційних структур невиробничої сфери тощо. Розвиток економіки України, економічні відносини між окремими підприємствами і організаціями, між підприємствами і державою здійснюються зараз рядом визначальних у цій галузі законів (зокрема про підприємства в Україні, про власність, про підприємництво, про оподаткування підприємств, про оплату праці та інші), основні положення яких керівникам і спеціалістам підприємств треба добре знати і спиратися на них у своїй практичній діяльності [64, с.145].
* Інституційні механізми. Оскільки ефективність виробництва, як уже зазначалось, залежить від багатьох чинників - внутрішніх і зовнішніх (по відношенню до підприємства), непересічним завданням держави є створення на національному рівні не лише відповідних економічних, соціальних, політичних і законодавчих, але й організаційних умов підвищення продуктивності виробничо - економічних систем. Такі умови зокрема забезпечуються шляхом заснування і постійного функціонування на національному, регіональному чи галузевому рівнях спеціальних інституційних механізмів - організацій (дослідно - впроваджувальних і навчальних центрів, інститутів, асоціацій), діяльність яких зорієнтована на: визначення і розв'язання основних проблем підвищення ефективності (продуктивності) різних виробничо - економічних систем і економіки в цілому; практичну реалізацію стратегії і тактики розвитку народного господарства, здійснюваних на відповідних рівнях управління; підготовки (перепідготовки, підвищення кваліфікації менеджерів і інших кадрів для ринкової економіки.
* Інфраструктура. Важливою передумовою зростання ефективності (продуктивності) виробництва на підприємствах є достатній рівень розвитку і активна діяльність різноманітних інституцій ринкової, виробничої і соціальної інфраструктури. В сучасних умовах усі підприємства у процесі своєї інноваційної, виробничої і комерційної діяльності не можуть обходитись без відповідних послуг інноваційних фондів, товарно-сировинних бірж, бірж праці, фондових бірж, комерційних банків та інших інститутів ринкової інфраструктури. Неабиякий безпосередній вплив на результативність діяльності підприємств, рівень ефективності їх виробництва в цілому справляє належний розвиток і високоякісне функціонування виробничої - інфраструктури - комунікацій, транспорту, оптової і роздрібної торгівлі, спеціалізованих інформаційних систем тощо. Зрештою чи не найбільш вирішальне значення для забезпечення динамічного і ефективного розвитку як суспільного виробництва в цілому, так і різноманітних його ланок, включаючи головну з них - підприємства, мають потужна і розгалуджена мережа організаційних структур і система постійно здійснюваних ними заходів, що у своїй сукупності складають соціальну інфраструктуру.
* Структурні зміни. На показники ефективності (продуктивності) на різних рівнях господарювання нерідко впливають структурні зміни у суспільстві незалежно від якості управління діяльністю окремих підприємств. Причому така взаємодія у довгостроковій перспективі завжди має двосторонній характер, тобто структурні зміни відбиваються на рівні загальної ефективності, а позитивні зрушення продуктивності можуть сприяти модифікації самої структури суспільного виробництва. Подібні зміни є не лише результатом, але й причиною економічного і соціального розвитку суспільства. Розуміння цих змін дозволяє уникати непотрібних похибок у прийнятті урядових рішень, більш реалістично і цілеспрямовано планувати діяльність підприємства, розвивати ринкову і соціальну інфраструктуру. Найбільш важливими, окрім політичних, вважаються структурні зміни економічного і соціального характеру.
На закінчення варто зазначити, що обов'язковість у використанні (урахуванні) зовнішніх чинників не є такою жорсткою, як по відношенню до внутрішніх чинників ефективності виробництва. Певне ігнорування підприємствами цієї вимоги може лише загальмувати темпи зростання ефективності [64, с. 178].
Отже, фактично визначення ефективності виробництва полягає в оцінці його результатів. Такими результатами можуть бути обсяги виготовленої продукції в натуральному чи вартісному (за оптовими цінами або за собівартістю) виразі або прибуток. Але ж сама по собі величина цих результатів не дає змоги робити висновки про ефективність або неефективність роботи підприємства, оскільки невідомо, якою ціною отримані ці результати. Звідси для отримання об'єктивної оцінки ефективності підприємства необхідно також урахувати оцінку тих витрат, що дали змогу одержати ті чи інші результати. Процес виробництва здійснюється через поєднання факторів, що його визначають: засобів праці (основні фонди), предметів праці (оборотні фонди), робочої сили (трудові ресурси),а також на виробництво впливає фінансовий стан підприємства, певні організаційні, управлінські, технологічні та інші переваги, що відображаються як нематеріальні ресурси.
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ТА АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ ВИРОБНИЦТВА В ПП "КАРАВАЙ"
2.1 Організаційно - економічна характеристика підприємства
Хлібопекарська промисловість знаходиться в конкурентному середовищі, в якому паралельно працюють підприємницькі структури, а відсутність в Україні хлібопекарського обладнання європейського рівня не дозволяє виробляти продукцію відповідної якості. Але з розвитком ринкових відносин виникла велика кількість пекарень, відроджується домашнє хлібопечення.
ПП «Каравай» - це юридична особа, заснована на власності окремого громадянина (в т. ч. нерезидента) з правом найму робочої сили. Фізична особа - засновник приватного підприємства є власником 100 % капіталу такого підприємства, включаючи право на управління та отримання відповідної частки прибутку у вигляді дивідендів.
Юридична адреса підприємства: 10001, Україна, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Транспортна 3. Підприємство створено з метою здійснення підприємницької діяльності та реалізації на основі отриманого прибутку.
ПП «Каравай» має статут, власну печатку, складає самостійний баланс, відкритий розрахунковий рахунок у банку, тобто має всі атрибути юридичної особи.
Згідно з чинним законодавством підприємства - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності обов'язково повинні мати статутний капітал. Разом з тим станом на середину 2002 р. в Україні жоден законодавчий або нормативно-правовий акт не містить вказівок щодо мінімального розміру і строків наповнення статутного капіталу приватного підприємства. Отже, зареєстрована сума статутного капіталу приватного підприємства може вноситися засновником нескінченно довго або ж взагалі не вноситися. У разі прийняття власником приватного підприємства рішення про збільшення або зменшення статутного капіталу внесення змін до статуту з подальшою державною реєстрацією цієї зміни є обов'язковим.
Підприємство ПП «Каравай» при своїй підприємницької діяльності керується затвердженими зборами засновників Установчим договором та Статутом, конституцією України, законодавчими і нормативними актами.
Згідно штатного розпису підприємства кількість працівників становить 34 особи.
Система управління ПП «Каравай» представлена на рис. 2.1.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 2.1 Система управління ПП «Каравай»
Джерело: дослідження автора
Власник представляє підприємство у всіх установах і організаціях, розпоряджається майном підприємства, укладає договори, видає накази по підприємству, відповідно до трудового законодавства приймає і звільняє робітників, застосовує міри заохочення і накладає стягнення на робітників підприємства, відкриває в банках рахунки.
Підприємство складається з таких структурних елементів:
Основні підрозділи: хлібопекарський цех, кондитерський цех.
Допоміжні структурні підрозділи: склад товарно - матеріальних цінностей, транспортна ділянка.
В таблиці 2.1. наведена характеристика посадових осіб, відповідальних за внутрішній та зовнішній економічний механізм господарської діяльності.
Таблиця 2.1
Характеристика служб (посадових осіб), відповідальних за внутрішній та зовнішній економічний механізм господарської діяльності
|
Характеристика економічної роботи |
Відповідальні служби (посадові особи) |
|
|
Організація та координація всієї роботи підприємства, складання проектів, бізнес-планів по розширенню виробництва або введення нових видів продукції |
Директор (власник) |
|
|
Розрахунок завдань для структурних підрозділів |
Зам. директора |
|
|
Положення про оплату праці та преміювання,документація та складання фінансової звітности, оцінка та аналіз роботи підприємства |
Бухгалтерія |
Джерело: власні дослідження автора
ПП «Каравай» обрало собі вигідну галузь для здійснення підприємницької діяльності, яка має потенціал для зростання обсягів господарювання та відповідно збільшення прибутків самого підприємства.
ПП «Каравай» виробляє хлібні вироби двох видів: хліб чорний, хліб білий.
Відносини ПП «Каравай» з постачальниками та покупцями регулюються за допомогою укладання договорів, що дає гарантії фірмі щодо уникнення втрат. У ПП «Каравай» є постійні постачальників, з якими укладено довгострокові договори купівлі сировини, матеріалів, обладнання, запчастин необхідних для здійснення підприємницької діяльності, обладнання, основних засобів та інших цінностей. Якщо постачальники не дотримують всіх умов укладених договорів, то після сплати товариству претензії, договір розривається.
Продтоварні магазини, дрібні фірми, різні підприємці та фізичні особи, що займаються продажем хліба є покупцями хлібних виробів ПП «Каравай». Товариство виготовляє хлібні вироби високої якості і високим рівнем санітарії, тому вони користуються попитом у населення міста Житомира і Житомирської області. Підприємство на власному транспорті розвозить хлібні вироби покупцям чотири рази на добу. Основними ринками збуту продукції є торгівельна мережа м. Житомира та райони області: Житомирський, Дзержинський, Коростишівський, Володарськ - Волинський, Черняхівський.
Імпорт хлібобулочних виробів також не набув швидкого розвитку у м. Житомирі. У продажу є тільки здобні рулети, які завозяться із Польщі, попит на рулети декілька років потому був досить високий, у даний час подібна продукція стала випускатися місцевими виробниками, які заповнили ринок та поступово виштовхують польську продукцію.
За допомогою даних табл. 2.2. здійснено порівняння об'єктів господарської діяльності ПП «Каравай» за 2009 - 2011 рр.
Таблиця 2.2
Характеристика об'єктів господарської діяльності підприємства
|
Види об'єктів та їх характеритика (продукція, роботи, послуги, товари) |
Одиниця виміру |
Роки |
Відхилення 2011 до 2009 р.р. |
||||
|
2009 р. |
2010 р. |
2011 р. |
+/- |
% |
|||
|
Чорний хліб |
т |
8407,0 |
8489,5 |
8569,7 |
162,7 |
1,94 |
|
|
Пшеничний хліб І сорту |
т |
6175,0 |
6219,6 |
6289,1 |
114,1 |
1,85 |
|
|
Білий хліб |
т |
5804,8 |
5899,9 |
6080,3 |
275,5 |
4,75 |
|
|
Булочна продукція |
т |
4325,5 |
4415,1 |
4508,7 |
183,2 |
4,24 |
|
|
Всього |
т |
24712,3 |
25024,1 |
25445,8 |
735,5 |
2,98 |
Джерело: розраховано на основі річних звітів ПП «Каравай»
Обсяги господарювання підприємства мають тенденцію до зростання за всіма видами хлібобулочної продукції: на 735,5 т (2,98 %). Найбільш продаваємим є білий хліб, на цей хліб приходиться 4,24 %, всього обсягу господарювання.
Рецептура більшості виготовляємих на Житомирських хлібозаводах кондитерських і булочних виробів розробляється спеціалістами підприємства. Це стосується й інших найменувань нових виробів, запроваджених у виробництво у 2013 р.
Для виготовлення хлібних виробів підприємство купує сировину - борошно, дріжджі, цукор, сіль та інші. Вартість цих та інших матеріальних ресурсів формується виходячи з їх придбання без врахування податку на додану вартість (включаючи оплату процентів за придбання в кредит на даний постачальниками цих ресурсів), витрат на транспортування та інших про які вже говорилося вище.
Для повноцінного виготовлення продукції підприємство використовує такі основні засоби, обладнання, інструменти :
- виробничі приміщення для виготовлення хлібу;
- склади для зберігання матеріалів;
- тістомісильна машина ФВ - 98, формуючий апарат ХЗ - 60;
- піч для випічки хлібних виробів ХШГ - 94;
- технологічні лінії по випуску хліба.
2.2 Аналіз фінансово - господарської діяльності підприємства
Для комплексного аналізу фінансового стану підприємства необхідно оцінити тенденції найзагальніших показників, які всебічно характеризують фінансовий стан підприємства. Аналіз фінансового стану підприємства має певні цілі, серед яких основними є:
- визначення поточного фінансового стану;
- визначення змін в фінансовому стані у структурно - часовому аспекті;
- визначення факторів, що спричинили ці зміни; прогнозування основних тенденцій у фінансовому стані.
Так, як різні види оборотних активів володіють різним ступенем ліквідності, розраховується декілька коефіцієнтів ліквідності (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Показники ліквідності ПП «Каравай» за 2009 - 2011 рр.
|
№ |
Показники |
Нормативне значення |
2009 р. |
2010 р. |
2011 р. |
Відхилення 2011 р. до 2009 р., +- |
|
|
1 |
Коефіцієнт покриття |
> 1 |
0,28 |
0,18 |
0,48 |
0,20 |
|
|
2 |
Коефіцієнт швидкої ліквідності |
> 0,5 |
0,06 |
0,21 |
0,29 |
0,23 |
|
|
3 |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
> 0,5 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
|
|
4 |
Коефіцієнт оборотних засобів в активах |
> 0,2 |
0,10 |
0,31 |
0,29 |
0,19 |
|
|
5 |
Коефіцієнт оборотності засобів |
За планом |
7,90 |
12,00 |
9,20 |
1,30 |
|
|
6 |
Час оборотності засобів, дн. |
> 0,5 |
46 |
30 |
40 |
- 6 |
Джерело: розраховано на основі річних звітів ПП «Каравай»
Найбільш мобільною частиною ліквідних коштів являються гроші і короткострокові фінансові вкладення. До другої групи відносяться готова продукція, товари відвантажені і дебіторська заборгованість. Ліквідність цієї групи поточних активів залежить від своєчасності відвантаження продукції, оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообігу у банках, від попиту на продукцію, її конкурентноздатності, платоспроможності покупців, форм розрахунків, тощо.
Важливим показником платоспроможності підприємства є коефіцієнт покриття. Кп показує, скільки грошових одиниць оборотних коштів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань. Критичне значення Кп = 1. Коефіцієнт покриття за 2011 р. має високе значення: на одну гривню короткострокових зобов'язань приходиться 0,48 грн. оборотних кошті - товариство має можливість покрити всі кредиторську заборгованість та ще залишити частину коштів в резерві.
Коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює частці від ділення цієї частини оборотних активів на суму короткострокових зобов'язань підприємства. Нормативне значення цього показника в межах 0,5. Коефіцієнт має значення у 2011 році 0,29, що на 0,23 менше, ніж у 2009 р.
Коефіцієнт оборотності оборотних активів показує ефективність використання активів. У 2011 р. зросла частка оборотних активів у загальній сумі активів становила 9,2 , що на 1,3 пункти більше, ніж у 2009 р.
Час обороту оборотних активів - тривалість в днях одного обороту. Тривалість обороту у звітному періоді зменшилась на 6 днів.
Проведемо оцінку показників фінансової стійкості ПП «Каравай» за 2009 - 2011 рр. (табл. 2.4.).
Таблиця 2.4
Показники фінансової стійкості ПП «Каравай» за 2009-2011 рр.
|
№ |
Показники |
Нормативне значення |
2009 р. |
2010 р. |
2011 р. |
Відхилення 2011 р. до 2009 р., +- |
|
|
1 |
Коефіцієнт автономності |
> 0,5 |
0,18 |
0,24 |
0,38 |
0,20 |
|
|
2 |
Коефіцієнт маневреності робочого капіталу |
За планом |
0,05 |
0,02 |
0,36 |
0,31 |
|
|
3 |
Коефіцієнт фінансової залежності, грн. |
< 0,5 |
5,62 |
4,09 |
2,64 |
-2,98 |
|
|
4 |
Коефіцієнт маневреності власних засобів |
> 0,5 |
4,08 |
1,81 |
0,86 |
3,22 |
|
|
5 |
Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу |
< 0,1 |
4,62 |
3,09 |
1,64 |
-2,98 |
Джерело: розраховано на основі річних звітів ПП «Каравай»
Фінансова стійкість - це стан майна підприємства, що гарантує йому платоспроможність.
Коефіцієнт автономності визначається як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу, чим більше значення коефіцієнту тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Цей коефіцієнт характеризує частку активів власників підприємства в загальній сумі активів, авансованих у його діяльність. Показник автономності носить не стабільне значення 0,38, яке характеризує високу залежність фірми від зовнішніх джерел.
Коефіцієнт фінансової залежності показує, яка сума загальної вартості активів підприємства припадає на 1 грн. власних коштів. Чим менше значення коефіцієнта, чим ближче він до 1,0 тим менша фінансова залежність підприємства від зовнішніх джерел. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позичених коштів у фінансуванні підприємства. Коефіцієнт фінансової залежності у 2011 р. становить 2,64 грн., що в 2,98 раз менше, ніж у 2009 р., відповідно, спостерігається покращення ситуації та зменшення боргів в підприємства.
Коефіцієнт маневреності власних засобів - це частка від ділення власних оборотних активів на всю суму власного капіталу. Він свідчить про ступінь гнучкості використання власних коштів підприємства. Коефіцієнт маневреності власного капіталу характеризує ступінь мобільності власних засобів підприємства. Маневреності власного капіталу ПП «Каравай» має тенденцію до зниження на 3,22 %, значення показника позитивне.
Коефіцієнт маневреності робочого капіталу характеризує ступінь мобільності робочого капіталу підприємства. Коефіцієнт маневреності робочого капіталу у 2011 р. також знизився на 0,31 п.с.
Важливим показником для визначення фінансової стійкості підприємства є коефіцієнт фінансової стабільності, який характеризує співвідношення власних та позикових коштів та обчислюється шляхом ділення власного капіталу на залучений капітал. Структура капіталу підприємства характеризується співвідношенням зовнішніх зобов'язань і власного капіталу.
Важливим показником для визначення фінансової стійкості підприємства є коефіцієнт фінансової стабільності, який характеризує співвідношення власних та позикових коштів та обчислюється шляхом ділення власного капіталу на залучений капітал.
Структура капіталу підприємства характеризується співвідношенням зовнішніх зобов'язань і власного капіталу. Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу розраховується як відношення всієї суми зобов'язань по залучених коштах до суми власних коштів. Коефіцієнт показує, що 24,64 % залучених коштів приходиться на власні кошти.
Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу розраховується як відношення всієї суми зобов'язань по залучених коштах до суми власних коштів. Коефіцієнт фінансової залежності у 2011 р. становить 2,64 грн., що в 2,98 раз менше, ніж у 2009 р., відповідно, спостерігається покращення ситуації та зменшення боргів в підприємства Ефективність використання основних засобів характеризує аналіз системи таких економічних показників: фондовіддача, фондомісткість, коефіцієнт обороту основних засобів, рентабельність основних засобів, коефіцієнт самофінансування основних засобів, стійкості економічного росту, трудомісткість.
Найбільш загальним показником, який характеризує ефективність використання основних засобів, є фондовіддача та фондомісткість. Фондовіддача показує скільки чистого доходу (виручки) приносить кожна гривня, вкладена в основні фонди.
Фондомісткість - обернений показник до фондовіддачі, який характеризує яка вартість основних засобів вкладена в одну гривню чистого доходу (виручки від реалізації продукції).
Розглянемо ці показникив таблиці 2.5. Протягом періоду дослідження рівень фондомісткості збільшився протягом 2009р. і 2010 р. на 0,03 і 0,06 грн. Це свідчить про покращення економічної ефективності використання основних фондів підприємства.
Матеріаломісткість протягом періоду 2009 р. і 2010 р. має тенденцію до зменшення з 0,47 до 0,42. Водночас трудомісткість (за фондом оплати праці) - має тенденцію до зростання 0,34 до 0,44. Рівень матеріаловіддачі на підприємстві зріс на 22 % порівняно 2009 -2010 р.р.
Таблиця 2.5
Оцінка фінансового стану підприємства
|
№№ |
Показники |
Од. виміру |
2009 р. |
2010 р. |
2011 р. |
2011р. до 2009р. |
||
|
+ \ - |
% |
|||||||
|
1 |
Загальна вартість активів (майна) |
Тис.грн |
457,1 |
330,5 |
358,5 |
-98,6 |
78,43 |
|
|
2 |
Вартість необоротних активів |
Тис.грн |
274,2 |
212,6 |
252,6 |
-21,6 |
92,12 |
|
|
3 |
Вартість оборотних активів |
Тис.грн |
182,9 |
117,9 |
105,9 |
-77,0 |
57,90 |
|
|
4 |
Дебіторська заборгованість |
Тис.грн |
24,0 |
83,5 |
0,0 |
-24,0 |
0,00 |
|
|
5 |
Власний капітал |
Тис.грн |
89,9 |
91,8 |
135,9 |
46,0 |
151,17 |
|
|
6 |
Залучений капітал |
Тис.грн |
415,3 |
283,8 |
222,6 |
192,7 |
53,60 |
|
|
7 |
Середньообліковачис. працівників |
Чол. |
34 |
34 |
34 |
0,0 |
100,00 |
|
|
8 |
Фондоозброєність |
Тис.грн |
5,96 |
4,15 |
5,30 |
-0,64 |
88,93 |
|
|
9 |
Вартість основних засобів |
Тис.грн |
- |
- |
- |
- |
- |
|
|
10 |
первісна |
Тис.грн |
27,3 |
277,2 |
365,1 |
86,8 |
в 13,37р. зр |
|
|
11 |
залишкова |
Тис.грн. |
202,8 |
141,2 |
181,2 |
-21,6 |
89,35 |
|
|
12 |
Коефіцієнт зносу основних засобів |
0,27 |
0,49 |
0,50 |
0,23 |
185,19 |
||
|
13 |
Матеріаломісткістьгосподарської діяльності |
0,47 |
0,42 |
- |
- |
- |
||
|
14 |
Трудомісткістьгоспод. діяльності |
Тис.грн |
0,34 |
0, 44 |
- |
- |
||
|
15 |
Фондомісткістьгоспод. діяльності |
Тис.грн |
0,03 |
0,06 |
- |
- |
- |
|
|
16 |
Матеріаловіддача |
Тис.грн |
2,15 |
2,38 |
- |
- |
- |
|
|
17 |
Коефіцієнт відношення: |
|||||||
|
18 |
Необоротних і оборотних активів |
1,50 |
1,80 |
2,39 |
0,89 |
159,33 |
||
|
19 |
Оборотних і необоротних активів |
0,67 |
0,55 |
0,42 |
-0,25 |
62,69 |
Джерело: розраховано на основі річних звітів ПП «Каравай
В активах підприємства протягом 2009 - 2011р.р. знизилась вартість оборотних активів -42,1, збільшився на 51,17%, дебіторська заборгованість знизилась. За цей період зменшилась сума грошових коштів 100 %, залучений капітал - на 46,40 %.
Щоб мати можливість судити про ефективність використання основних виробничих фондів господарства, розрахуємо декілька показників, які характеризують забезпеченість основними фондами і енергетичними ресурсами. Прибутковість підприємства вимірюється двома показниками - прибутком і рентабельністю. Ці два показника взаємопов'язані між собою.
Рентабельність - це відносний показник ефективності роботи підприємства, який у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат.
Аналіз рентабельності господарської діяльності ПП «Каравай» представлено в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6
Аналіз рентабельності господарської діяльності ПП «Каравай»
|
№ з/п |
Показники |
Роки |
Відхилення 2011р./2009р. |
|||
|
2009 |
2010 |
2011 |
+/- |
|||
|
1 |
Ефективність використання майна, % |
0,03 |
0,01 |
0,16 |
0,13 |
|
|
2 |
Рентабельність власного капіталу, % |
11,5 |
9,1 |
11,0 |
-0,5 |
|
|
3 |
Рентабельність статутного капіталу, % |
18,5 |
2,7 |
79,7 |
61,2 |
|
|
4 |
Рентабельність продажу, % |
20,2 |
8,2 |
7,4 |
-12,8 |
|
|
5 |
Рентабельність продукції, %. |
25,3 |
8,9 |
8,0 |
-17,3 |
|
|
6 |
Окупність витрат, %. |
0,80 |
0,92 |
0,93 |
0,13 |
|
|
7 |
Чиста рентабельність підприємства, %. |
2,6 |
0,5 |
12,3 |
9,7 |
Джерело: розраховано на основі річних звітів ПП «Каравай»
У 2011 р. спостерігається зростання показника окупності виробничих витрат на 0,13 п.с. у порівнянні з 2009 р. Рентабельність продажу зменшилася на 17,3 п.с. Однак позитивним є зростання чистої рентабельності підприємства на 9,7 пункти, яка в 2011 р. дорівнювала 12,3%.
Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на організацію систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.
Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільної діяльності.
2.3 Аналіз управління ефективністю виробництва на підприємстві
Основною задачею харчового виробництва є повне забезпечення населення продовольчими товарами високої якості деяких галузей промисловості - виробничими ресурсами.
Специфікою хлібобулочної промисловості є те, що хлібобулочні вироби користуються попитом у різних верств населення:
1) група осіб, чиї середні доходи в багато разів перевершують прожитковий мінімум;
2) частина населення, середні доходи якого знаходяться на рівні прожиткового мінімуму чи незначно перевищують його;
3) основна маса населення, чиї середні доходи нижче і, як правило, значно нижче прожиткового мінімуму.
З цього випливає, що хлібобулочні вироби користуються широким попитом у всього населення м. Житомира та Житомирської області.
Також хлібобулочну продукцію купують і громадяни, які проїздом, або приїхали на довгий час у місто Житомир. До населення хлібобулочні вироби надходять через мережу магазинів, кіосків та точок на базарі, більшість магазинів побудованих у місті, мають відділ по продажу хлібобулочних виробів. Клієнтам пропонуються не тільки простий чорний та білих хліб, але й хліб з різних сортів та видів муки, дієтичний хліб, здобні булочки, сайки, коржики. Аналіз управління ефективністю виробництва зроблено з використанням динаміки результатів економічної діяльності ПП «Каравай» за 2009 - 2011 рр., що представлено в табл.2.7
Таблиця 2.7
Динаміка показників економічної діяльності ПП «Каравай» за 2009 - 2011 рр.
|
Показники |
Од. виміру |
2009 р. |
2010 р. |
2011 р. |
2011 р. у % до 2009 р. |
|
|
Дохід (виручка) від реалі-зації продукції (товарів, послуг, робіт) |
тис. грн. |
869,6 |
1191,0 |
1237,4 |
142,3 |
|
|
ПДВ |
тис. грн. |
144,9 |
195,6 |
206,2 |
142,3 |
|
|
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (това-рів, послуг, робіт) |
тис. грн. |
724,7 |
995,4 |
1031,2 |
142,3 |
|
|
Собівартість реалізованої продукції (товарів, послуг, робіт) |
тис. грн. |
578,3 |
913,8 |
954,8 |
165,1 |
|
|
Валовий прибуток (збиток) |
тис. грн. |
146,4 |
81,6 |
76,4 |
52,2 |
|
|
Інші витрати |
тис. грн. |
110,7 |
79,7 |
118,5 |
107,0 |
|
|
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування |
тис. грн. |
13,2 |
1,9 |
56,9 |
в 4,3 р. зр. |
|
|
Податок на прибуток від звичайної діяльності |
тис. грн. |
- |
- |
12,8 |
- |
|
|
Прибуток від звичайної діяльності |
тис. грн. |
13,2 |
1,9 |
44,1 |
в 3,34 р. зр. |
|
|
Чистий прибуток |
тис. грн. |
13,2 |
1,9 |
44,1 |
в 3,34 р. зр. |
Джерело: розраховано на основі річних звітів ПП «Каравай»
Отримані результати свідчать про ріст основних економічних показників. Так, виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) у 2011 р. Становила 1237,4 тис.грн., що на 42,3 % більше, ніж у 2009 р. Чистого доходу від реалізації - на 42,3 %, валовий прибуток - на 47,8 % менше. Чистий прибуток підприємства у 2011 р. становить 44,1 тис.грн. Аналіз фінансових результатів за останні три роки свідчить про те, що підприємство було прибутковим.
Основний виробник хлібобулочних виробів у місті - Житомирський хлібозавод, продукція якого займає 90% ринку збуту. Інші 10 % припадають на приватні хлібопекарні, які виграють перед колишнім державним підприємством своєю компактністю і можливістю оперативно реагувати на зміну попиту на продукцію та на нові розробки у галузі технологій та техніки. Хлібобулочне підприємство ПП «Каравай» працює за спеціальною технологію, яка дозволяє більш економно витрачати сировину та знизити відходи до нульової відмітки. У середньому, на рік, у нашому місті та області виготовляється приблизно 9,921 тон хлібобулочних виробів, з яких 8,929 тон припадає на головного виробника - Житомирський хлібозавод, а 992 тони на приватні пекарні.
Ціни на хлібобулочні вироби встановлюються законодавчими та нормативними документами, це пояснює чому у різних кінцях міста хліб коштує однаково. Головним контролюючим органом, котрий контролює рівень цін у магазинах, кіосках на хлібобулочні вироби є податкові органи. Збільшення за останні роки обсягів валової продукції пов'язане із зростанням цін на хлібобулочні вироби у відповідності до нормативних документів.
Вкладати кошти у хлібобулочну галузь вигідно, це пов'язано із тим, що попит населення на хлібобулочні вироби відрізняється від попиту, наприклад, на електротовари, які купуються певною сім'єю декілька разів на 20-25 років, хліб купується і буде купуватися від 3 до 7 разів на тиждень.
Якщо розглядати конкретно наше місто, створення нових пекарень у данні часи являється недоцільним, можна запропонувати вкладати кошти у діючі підприємства, які наладили постійні канали збуту та мають певну репутацію на ринку м. Житомира. Харчова галузь промисловості одна із найбільш важливих у Україні. Ця галузь розвивалась з давніх часів, задовольняє попит населення на такі продукти харчування, завжди користується попитом та має невичерпні джерела для удосконалення та розвитку.
На нашу думку, основними шляхами підвищення доходності фінансово-господарської діяльності ПП «Каравай» на майбутнє є:
- нарощування обсягів реалізації товарів, робіт, послуг;
- зменшення витрат на реалізацію продукції (тобто її собівартість);
- розширення асортименту і якість продукції, розширюватися на ринок;
- заходи щодо підвищенню продуктивності праці своїх робітників;
- використання потенціалу, що є в розпорядженні із максимальною віддачею, у т.ч. фінансові ресурси;
- придбання сировини та виробничих послуг сторонніх організацій за помірними цінами;
- кваліфіковане зі знанням справи здійснення цінової політики, тому що на ринку діють переважно вільні (договірні) ціни;
- грамотна будова договірних відносин з постачальниками і покупцями;
- максимальне використання законодавчих пільг;
- мінімізація податкових виплат без порушення законодавства;
- модернізація комп'ютерної техніки та програмного забезпечення.
Функціонально - вартісний аналіз, факторний аналіз показників фінансово-господарської діяльності підприємства здійснюється працівниками бухгалтерії за допомогою спеціальних прийомів економічного аналізу: абсолютні і відносні величини, прийом порівняння і зіставлення, прийоми групування, обчислення індексів, визначення структури, ланцюгових підстановок, середня величина.
Крім того для удосконалення управління ефективністю виробництва нами сформовано ряд стратегічних цілей та тактичних заходів для ПП «Каравай».
Формування цілей було здійснено за двома напрямками:
- усунення загроз та слабких сторін діяльності підприємства;
- отримати бажані результати.
Основними стратегічними цілями діяльності ПП «Каравай» є:
- найм висококваліфікованих спеціалістів з маркетингу (повинні мати вищу освіту за спеціальністю та досвід роботи);
- підвищення кваліфікації спеціалістів (повинні мати освіту за спеціальністю та досвід роботи);
- створення системи інформаційного забезпечення;
- ліквідація застарілого виробничого обладнання та придбання нового (устаткування з системами комп'ютерного моделювання);
- розширення асортименту продукції;
- проведення рекламної кампанії.
Дерево цілей для ПП «Каравай» побудовано на рис. 2.2.
Рис. 2.2 “Дерево цілей” для ПП «Каравай»
Джерело: власні дослідження автора
Отримання бажаних результатів полягає у:
- збільшенні обсягів виробництва та реалізації в середньому щорічно на 10%;
- розширенні асортименту продукції (продукція, що користується широким попитом).
Ціль забезпечення приросту прибутку направить зусилля працівників підприємства на оптимізацію виробничих ресурсів, більш ефективні їх комбінації. Підвищення рентабельності підприємства сприятиме більш ефективному управлінню потенціалом підприємства.
Ціль підвищення ринкової вартості ПП «Каравай» переплітається з метою забезпечення більшої інвестиційної та кредиторської привабливості підприємства. Техніко - технологічні стратегічні цілі встановлені з метою створення потужного виробничого потенціалу ПП «Каравай» та посилення конкурентних переваг.
Створення системи інформаційного забезпечення забезпечить підприємству більшу точність прогнозів та вищий рівень гнучкості системи стратегічного планування, оскільки приведе до зниження трудомісткості робіт у даній сфері.
Реалізація запропонованих заходів буде впроваджуватись відділом збуту ПП «Каравай». Відділ збуту є самостійним структурним підрозділом підприємства і підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства. Задачі відділу збуту заключаються в забезпеченні реалізації продукції підприємства, забезпеченні 100 % - го виконання завдань і обов'язків по реалізації.
Завданнями відділу збуту є:
- своєчасна підготовка та заключення договорів на поставку продукції;
- контролювання постачання продукції структурними одиницями;
- забезпечення правильного обліку прийому та звітності по реалізованій продукції.
Функції відділу збуту ПП «Каравай» полягають у слідуючому:
- забезпечення успішної комерційної діяльності підприємства по збуту продукції;
- підготовка та укладання угод з постачальниками на поставку сировини та матеріалів;
- складання річних, квартальних та щомісячних планів поставок сировини та матеріалів відповідно до укладених договорів;
- участь у вивченні попиту на продукцію;
- участь в удосконаленні збутової мережі та формах доставки продукції споживачам.
До функцій відділу збуту також відносяться:
- дослідження загальної економічної інформації;
- дослідження потенційних можливостей ринків і товарів;
- виявлення попиту і поведінки споживачів на ринку;
- організація прогнозування збуту і розподілення продукції по каналам споживачів;
- планування асортименту продукції; пред'явлення претензій за порушення укладених договорів.
Вибір загальної стратегії залежить від характеристик галузі, загальної конкурентної позиції фірми та характеристик самого підприємства (зокрема, стадії його життєвого циклу).
Розробляючи загальну стратегію удосконалення управління ефективністю виробництва на підприємстві нами було враховано фазу життєвого циклу підприємства (табл. 2.8).
Загальна стратегія задає параметри стратегічного набору, тому, беручи до уваги те, що досліджувана фірма входить у стадію зростання життєвого циклу підприємства, було прийняте рішення про впровадження загальної стратегії зростання за рахунок концентрації в даній СЗГ та на існуючому продукті.
Беручи до уваги те, що ПП «Каравай» діє лише на певному сегменті ринку хлібобулочної продукції, було прийняте рішення про формування конкурентних переваг на основі стратегії фокусування за продуктовою ознакою та за допомогою диференціації продукції.
Таблиця 2.8
«Життєвий цикл» ПП «Каравай» та окремі складові «стратегічного набору»
|
Стратегії |
Фази ЖЦ |
||||
|
становлення |
зростання |
зрілість |
старіння |
||
|
Продуктово-товарні |
Розробка нової продукції |
Доробка та уніфікація |
Споріднена диверсифікація |
Диверсифікація, припинення випуску |
|
|
Виробничі |
Створення виробництва |
Розширення, зниження витрат |
Диверсифікація, зниження витрат |
Стабілізація або спад |
|
|
Маркетингові |
Інтенсифікація ФОПСТИЗ |
Інвестиції у ФОПСТИЗ, коригування |
Зміцнення елементів ФОПСТИЗ, пошук нових ринків збуту |
Зниження цін, маркетингових витрат, планового виготовлення продукції |
|
|
Організаційні |
Кооперація, інтеграція, конкуренція або монополія |
Спеціалізація, інтеграція |
Спеціальна олігополія |
Олігополія або монополія |
Джерело: власні дослідження автора
Крім вище перерахованих елементів стратегічного набору, ПП «Каравай» сподівається зберегти та зміцнити свою позицію завдяки часу початку стратегічних дій та впровадженню системи стратегічного управління.
В умовах ПП «Каравай» пропонується використовувати стратегію концентрованого росту, оскільки підприємство не має на меті зміну галузі або розвиток товару. Підприємство веде пошук можливостей поліпшення свого положення на існуючому ринку.
Ввважаємо, що в ПП «Каравай» необхідно комбіновано використовувати стратегії:
- для нових продуктів - стратегія розвитку продукту;
- для існуючих продуктів - стратегія посилення позиції на вітчизняному ринку. Для ПП «Каравай» пропонуємо використовувати стратегію лідирування за низькими витратами та стратегію концентрації (конкурентні стратегії за М.Портером).
Використання стратегії концентрації для ПП «Каравай» та керуючии такими факторами:
- цільова група споживачів порівняно малочисельна;
- існує значний незадоволений попит на визначену продукцію;
- ринкова ніша має потенціал росту;
- вітчизняні конкуренти не діють в даному секторі;
- підприємство володіє достатніми знаннями і ресурсами для ефективного обслуговування ніши.
ПП «Каравай» володіє певними конкурентними перевагами та має доступ до продуктів без перешкод. Але впровадження таких заходів для даної стратегії потребуватиме значних попередніх капіталовкладень. Велика частка ринку може сприяти економії при закупці, що й далі зменшує витрати. Така стратегія гарантує високі граничні прибутки, які можна заново інвестувати в нове обладнання, щоб досягти найменших витрат.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ ВИРОБНИЦТВА В ПП «КАРАВАЙ»
3.1 Модель сучасного хлібопекарського підприємства як основа удосконалення управління ефективністю виробництва
виробництво управління фондовіддача
Модель досконалості Європейського фонду управління якістю (ЄФУЯ) - один з найсучасніших інструментів аналізу та вдосконалення діяльності хлібопекарських і кондитерських підприємств. Розроблено модель Європейським фондом управління якістю (ЄФУЯ) - провідною громадською організацією у галузі якості в Європі. Кожне підприємство шукає власні шляхи досягнення досконалості, тож кращими стають ті, що знаходять оригінальні вирішення, які відповідають цінностям і принципам їхніх лідерів і команди.
Внаслідок вивчення практики і методик найкращих організацій Європи визначено основні підходи і принципи, завдяки яким їм вдалося досягти успіху. Результатом цього дослідження стала розробка моделі, яка описує сучасне Європейське бачення досконалого харчового підприємства та організації його роботи. Закладені в моделі критерії дають змогу реальному виробництву порівняти себе з певним зразком досконалості й знайти власні шляхи наближення до нього.
Щоб розраховувати на високу оцінку за моделлю досконалості Європейського фонду управління якістю хлібопекарня треба будувати свою роботу за філософією загального управління якістю (ТQМ). Принципи ТQМ отримані шляхом узагальнення досвіду сотень підприємств з різних країн, які шукали власні шляхи до постійного успіху. Як свідчить досвід європейських і світових підприємств, лише усвідомивши ідеологію ТQМ і прийнявши її за основу діяльності, підприємство може досяіти високого рівня ділової досконалості.
Систему ТQМ найчастіше характеризує набір концепцій, що відображає їхні основні принципи і положення. Нижче наведено перелік основних концепцій, розроблених ЄФУЯ, які використовують за основу для моделі досконалості ЄФУЯ.
Орієнтація на результат. Діяльність хлібопекарського виробництва має бути спрямована на задоволення інтересів усіх зацікавлених сторін споживачів, постачальників, партнерів, персоналу, власників, кредиторів, представників суспільства. Відповідно до принципів ТQМ за успішні вважають не ті хлібопекарні, які просто виробляють продукцію відповідно до стандартів або вимог споживачів, а котрі забезпечують високий рівень задоволеності споживачів, власного персоналу, сприяють успіху постачальників і партнерів, допомагають у розв'язанні проблем суспільства і досягають при цьому довготривалих високих фінансових результатів.
Концентрація уваги на споживачах. Споживач є кінцевим арбітром якості товару або послуги при концентрації уваги на споживачах досягають глибокого розуміння їхніх потреб і вимог (як поточних, так і потенційних), а також того, які саме споживацькі цінності слід пропонувати. При цьому розглядають вимоги не тільки до якості продукції, а й усіх сторін діяльності хлібозаводу, які вони вважають важливими для себе.
Виявлені потреби споживачів перетворюють на вимоги до діяльності хлібопекарні. Про водять оцінку і аналіз ступеня задоволення потреб споживачів, що впливає на рівень їх лояльності до виробника. Вивчаючи потреби споживачів, їм пропонують інновації, спрямовані на формування та задоволення наявних потреб. Споживачів широко залучають до планування та удосконалення всіх процесів всередині хлібопекарні, з ними налагоджують взаємовигідні довготривалі стосунки, додаючи зусилля для досягнення спільного успіху.
Лідерство та відповідність меті. Лідери розвивають культуру виробництва, визначають його місію, бачення та систему цінностей, пропагуючи серед персоналу. Завдяки цьому забезпечують єдність та чіткість мети підприємства, створюють середовище, в якому люди разом працюватимуть і досягатимуть досконалості. Лідери управляють ресурсами та спрямовують зусилля колективу відносно вдосконалення.
Основний акцент діяльності лідерів на переконані, роз'ясненні, заохоченні. Функції лідерства не обмежуються кількома вищими керівниками хлібозаводу, а розповсюджуються на всі рівні управління.
Управління ґрунтується на процесах і фактах. Хлібопекарня працюватиме ефективніше, якщо всі внутрішньо пов'язані види діяльності розглядають як процеси і ними систематично управляють. Особливу увагу приділяють узгодженості входів і виходів різних процесів, розв'язаню проблем, що виникають на стиках підрозділів.
Рішення, що стосуються поточного управління та запланованих удосконалень, приймаються на підставі надійної інформації, що включає оцінку з боку зацікавлених сторін. Для обґрунтування прийнятих рішень визначається сукупність кількісних показників, що характеризують усі процеси системи управління виробництвом. Запроваджують систему планування, вимірювання, аналізу та вдосконалення цих показників. Використовують колективні методи прийняття рішення, щоб мінімізувати суб'єктивні фактори.
Розвиток персоналу та його залучення до вдосконалення. Повний потенціал персоналу вивільняють заради спільного набору цінностей, створення, культури довіри та надання людям повноважень. Створюють широкі можливості для залучення всіх людей до активності та інформаційного обміну. Працівників розглядають не як пасивних виконавців розпоряджень та інструкцій, а як творчу силу, яка активно впливає на роботу організації. Основні зміни в діяльності підприємства узгоджують із зацікавленими співробітниками. Хлібопекарня поділяє зі своїми працівниками відповідальність за результати своєї роботи, якість продукції, економічний стан.
Надання працівникам широких повноважень ґрунтують на довірі до них, відмові від дріб'язкового контролю. Розширення повноважень підкріплюють, розгалуженою системою постійного навчання та інформування працівників, для цього не обмежують лише виконанням безпосередніх обов'язків, а містить і питання, необхідні для розвитку підприємства в цілому. Систему стимулювання персоналу, як морального, так і матеріального, спрямовано не тільки на виконання планів, а й на активну участь у процесах удосконалення.
Постійне навчання, інновації та вдосконалення. Створюють культуру постійного вдосконалення. Системне навчання основа до вдосконалення стати ще кращим. Заохочують оригінальні думки та нововведення. Чітко усвідомлюють: найкращим стає той, хто шукає шляхи успіху, а не обмежується виконанням загальнообов'язкових стандартів. Будь-що в організації (діяльність, процес, продукт, послуга тощо) є об'єктом систематичного аналізу та перегляду з приводу того, чи не можна зробити його ще краще.
Нічого не робимо певним чином тільки тому, що воно робилося так- упродовж багатьох років. До проведення удосконалення залучають споживачів, постачальників, партнерів, персонал тощо. Удосконалення аналізуємо з точки зору їхнього впливу на задоволення потреб усіх зацікавлених сторін.
Узгоджують плани і діяльність підприємства та його партнерів, оптимізують розподіл обов'язків поміж ними з метою забезпечення максимально тривалої цінності для кожної з сторін. Таке співробітництво може набувати різних організаційних форм: залучення партнерів до розробки стратегії та планів підприємства. Створення спільних робочих груп, обміну інформацією і досвідом, фінансової та матеріальної взаємодопомоги.
Глибокий розвиток подібних стосунків призводить до взаємної інтеграції підприємства та його партнерів: спільних систем управління якістю, стратегічного та поточного планування, діяльності з розвитку та мотивації персоналу.
Відповідальність перед суспільством. Хлібопекарське підприємство усвідомлює, досягнення ним довготривалого успіху можливе за умови корисної діяльності для суспільства. Організація та її колектив приймають етичний підхід і намагаються бути кращими, ніж це передбачено правилами і законами. Важливими: складовими стратегії колективу стають питання, пов'язані із захистом навколишнього середовища, ресурсозбереженням, благодійністю, участю у житті суспільства. Колектив є відкритим для суспільства, інформує його про свою діяльність, ключові інновації та нововведення. Вивчають потреби різних категорій та верств суспільства, аналізують та інтегрують у стратегію та плани організації.
На відміну від підходів до управління, що ґрунтуються на стандартизації, підходи ТQМ дуже гнучкі та м'які, у них фактично відсутні абсолютні обов'язкові елементи чи вимоги. ТQМ часто розглядають як загальну філософію управління, яка визначає найбільш базові ідеї та концепції. Кожна з окремих організацій має шукати власні шляхи вдосконалення в рамках цих концепцій. Тому вищенаведений перелік концепцій не є постійним чи вичерпним. Його можна модифікувати та вдосконалювати в міру накопичення досвіду управління ефективністю виробництва підприємствами та підвищення рівня їх досконалості.
3.2 Програма удосконалення управління ефективністю виробництва на підприємстві
Для усунення виявлених в ході написання аналітичної частини дипломної роботи недоліків в управлінні ефективністю виробництва ПП «Каравай» пропонуємо комплексну програму.
Заходи щодо вдосконалення управління ефективністю виробництва на підприємстві представляють собою послідовність наступних кроків:
1. Впровадження нової виробничої лінії булочних виробів, що дозволить істотно розширити асортимент продукції.
2. Встановлення системи управління якістю продукції.
3. Перебудова організаційної структури підприємства.
4. Вдосконалення виробничих форм і технологічних процесів.
5. Вдосконалення використання трудових ресурсів.
6. Економія ресурсів та управління матеріально - технічним забезпеченням.
7. Пошук нових ефективних форм оперативного управління.
У даному розділі дипломної роботи описуються всі організаційні та технологічні процеси, які необхідні для поліпшення ситуації на підприємстві. У зв'язку з новою концепцією управління ефективністю виробництва всередині підприємства буде зроблена перебудова організаційної структури, введені нові відділи, посади та нові посадові інструкції. Підприємство буде діяти з нової стратегічної місії і задачі, які відповідають вимогам сьогодення. Необхідно придбати нову лінію для виготовлення булочних виробів. Вже розроблені нові унікальні рецепти з виробництва здобного печива.
Якісним просуванням і збутом продукції буде займатися сектор маркетингу і збуту. Виробнича лінія, на якій будуть вироблятися нові продукти, повністю автоматизована, контроль за нормою закладки сировини відповідно до технології буде здійснюватися через комп'ютерну систему. Тому нові булочні вироби ПП «Каравай» будуть відрізнятися чудовими смаковими якостями, і ні в чому не поступатися схожим виробам конкурентних підприємств.
На підприємство, планується перебудувати всю організаційну структуру підприємства.
Згідно стратегічного плану на 2013 - 2015 рр. на підприємстві ПП «Каравай» для підвищення обсягів реалізації продукції та розширення асортименту пропонуємо ввести робочу лінію по виробництву кондитерських виробів, а саме: печиво здобне.
Підприємство виходить на той вид продукції, який користується у споживачів підвищеним попитом. Для виходу на вказаний ринок пропонуємо наступний план дій:
1. Розробка робочого проекту по частковій реконструкції існуючих приміщень, інженерних комунікацій і установці технологічного устаткування для випуску хлібобулочних виробів - січень- березень 2013 р.
2. Реконструкція і косметичний ремонт орендованого приміщення (загальною площею 144 кв. м) - лютий 2013 р.
3. Закупівля вітчизняного обладнання - березень 2013 р.
4. Монтажні, шефмонтажні та пусконалагоджувальні роботи, навчання обслуговуючого персоналу, комплектація інженерним і допоміжним обладнанням - березень 2013 р.
5. Підготовка виробництва, подальше формування ринку кондитерських виробів і випуск першої партії.
Розрахунок основних техніко - економічних введень нової виробничої лінії приведемо на прикладі печива здобного (вага 25 г нетто, тісто: здобне, горіх мигдаль, кокосова стружка, ваніль - добавки 25% від загальної ваги).
В результаті аналізу кількості необхідного і достатнього для створення потокової лінії обладнання, була отримана внутрішня структура технологічної лінії.
При створенні потокової лінії з виробництва даного виду продукції необхідно на першому етапі провести закупівлю техніки та обладнання, а також створити резервний фонд, який буде витрачатися на підтримку працездатності конвеєра, поки він не перейде на самоокупність і не почне приносити прибуток. Виходячи з уціненої ціни на обладнання в 13 тис. грн. Крім капітальних витрат, необхідних для купівлі обладнання, для установки цієї лінії потрібні поточні (щомісячні) витрати. Вони складаються з декількох складових: - фонду заробітної плати; - оплати електроенергії та додаткових витрати.
Для забезпечення ефективної роботи потокової лінії необхідно ввести наступні посади (табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Необхідна кількість нового персоналу для реалізації проекту удосконалення управління ефективністю ПП «Каравай»
|
№ з/п |
Подобные документы
Сутність і поняття економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Сучасний стан виробництва і реалізації зерна у ТОВ АФ "Хвиля" Краснопільського району Сумської області: система показників беззбитковості, динаміка, інтенсифікація.
курсовая работа [78,5 K], добавлен 01.10.2011Економічна сутність ефективності виробництва плодів. Економічна ефективність діяльності підприємства ДПДГ "Мелітопольське", аналіз динаміки виробництва плодів. Шляхи удосконалення ринкового механізму та системи реалізації плодово-ягідної продукції.
курсовая работа [241,1 K], добавлен 05.05.2014Аналіз стану виробництва та економічної ефективності діяльності м’ясокомбінату ПАТ "Конотопм’ясо". Формування перспективного товарного асортименту підприємства м’ясної галузі. Світовий та вітчизняний досвід управління конкурентоспроможністю організації.
контрольная работа [79,9 K], добавлен 26.11.2014Значення, завдання, інформаційне забезпечення оцінки виробництва та реалізації продукції. Аналіз маркетингової діяльності підприємства, оцінка його організаційно-технічного рівня. Управління динамікою, обсягами, структурою виробництва та реалізації.
контрольная работа [122,0 K], добавлен 23.12.2015Економічна сутність, види і форми витрат виробництва. Формування та концептуальні засади управління собівартістю продукції підприємства. Оцінка рівня витрат виробництва в компанії ТОВ "Аланс"; шляхи їх зниження та вплив на підвищення ефективності.
курсовая работа [131,9 K], добавлен 05.05.2014Методологічний підхід до стратегічного управління підприємством. Етапи стратегічного управління. Аналіз ресурсів підприємства та ефективність їх використання. Економічна ефективність виробництва сільськогосподарської продукції та канали її реалізації.
курсовая работа [110,1 K], добавлен 21.12.2008Критерії і показники ефективності управління підприємством в умовах ринкової економіки. Оцінка якості управління. Методика оцінки економічної ефективності впровадження заходів з удосконалення системи управління. Концепція стратегічного управління.
контрольная работа [41,0 K], добавлен 11.07.2010Особливості функціонування та економічна сутність переробного підприємства. Ресурсний потенціал, обсяги виробництва. Розрахунок економічної ефективності переробки молока. Шляхи удосконалення управління фінансовими ресурсами для розвитку підприємства.
курсовая работа [188,1 K], добавлен 26.03.2014Проведення аналізу на виробництві, його місце та значення в системі управління та ухвалення рішень. Види аналізу та порядок контролю за його виконанням. Розрахунок економічної ефективності капітальних вкладень в розвиток виробництва на підприємстві.
курсовая работа [568,5 K], добавлен 19.10.2009Ресурси виробництва та ефективність їх використання. Сутнісна характеристика та вимірювання ефективності виробництва. Типи ефективності виробництва та фактори її зростання. Економічні і соціальні показники ефективності виробництва.
курсовая работа [51,4 K], добавлен 19.11.2003
