1.1 Законодавче регулювання робочого часу

Серед факторів підвищення ефективності праці особливе місце належить раціональному режиму праці і відпочинку. Від його структури залежить динаміка втоми, відновлюваність функцій організму, працездатність і здоров'я, надійність і продуктивність праці. Під режимом праці і відпочинку розуміють загальну тривалість трудової діяльності протягом доби, тижня, місяця, року, частоту і тривалість періодів трудової активності і перерв у процесі цієї активності, співвідношення і чергування цих періодів. Режим праці включає характеристики самого трудового процесу -- інтенсивність чи екстенсивність, а також допустиму тривалість дії шкідливих факторів [6].

Незалежно від виду праці функціональний стан працівника змінюється внаслідок втоми, що призводить до зниження рівня оперативних резервів. Оптимізація діяльності забезпечує реалізацію тих резервних можливостей, які до цього не входили в оперативні резерви. Таким чином, з фізіологічної точки зору режим праці і відпочинку являє собою процес управління функціональним станом працівника з метою оптимізації діяльності.

Режим праці і відпочинку протягом робочої зміни визначається такими факторами, як тривалість робочого дня, час початку і закінчення роботи, час надання і тривалість обідньої перерви, кількість і тривалість регламентованих перерв на відпочинок (макропауз), наявність мікропауз у трудовому процесі.

Тижневий режим праці і відпочинку характеризується встановленою кількістю робочих днів і годин, порядком чергування днів роботи і відпочинку, чергуванням роботи в різні зміни. Річний режим праці і відпочинку характеризується загальною кількістю днів і годин роботи, періодичністю і тривалістю основної і додаткових відпусток [13].

Режим праці і відпочинку є предметом переговорів між найманими працівниками (профспілками) і роботодавцями при укладенні колективних договорів.

Режим праці і відпочинку залежить від характеру виробничого процесу, тобто може бути однозмінним або багатозмінним, стандартним або нестандартним. Однак у всіх випадках він повинен бути науково обґрунтованим, раціональним.

Раціональний, фізіологічно обґрунтований режим праці і відпочинку повинен відповідати таким вимогам:

- запобігати ранньому і надмірному розвиткові втоми працівників;

- сприяти збереженню високої працездатності і оптимального функціонального стану організму працівників протягом зміни;

- забезпечувати високу продуктивність праці;

- сприяти ефективному відновленню фізіологічних функцій під час відпочинку.

Ефективність режиму праці і відпочинку оцінюється критеріями працездатності і функціонального стану працівників, економічними, гігієнічними і соціальними критеріями.

Працездатність і функціональний стан працівника характеризуються системою фізіологічних і психологічних показників, а також тривалістю і співвідношенням періодів впрацювання, стійкої працездатності і втоми; стійкістю фізіологічних функцій протягом робочого дня; часом відновлення функціональних показників по закінченню роботи [8].

Економічні критерії представлені показниками погодинного виробітку, затратами часу на одиницю продукції, якістю продукції тощо.

Гігієнічні критерії виявляються в показниках захворюваності і виробничого травматизму працівників.

Соціальні критерії -- в задоволенні (чи незадоволенні) працівників режимом праці і відпочинку; чисельності працівників, які скаржаться на швидкий розвиток втоми або перевтому. Розробка режимів праці і відпочинку передбачає:

- детальне вивчення характеру роботи, ліквідацію організаційних неполадок, оптимізацію виробничого середовища;

- проведення хронометражних спостережень і фотографій робочого дня для встановлення періодів роботи і відпочинку;

- вивчення особливостей динаміки працездатності та графічний її аналіз на основі фізіологічних, психологічних і виробничих показників;

- раціоналізацію трудових процесів і впровадження заходів по запобіганню перевтомі працівників.

При розробці режимів праці і відпочинку враховуються:

— закономірності динаміки працездатності;

— конкретні організаційно-технічні умови виробництва;

— особливості відновлення фізіологічних функцій організму.

Розробка і впровадження нового режиму праці і відпочинку завершується перевіркою його ефективності за вищенаведеними критеріями. Якщо такий режим відповідає необхідним вимогам, то він може бути рекомендований як типовий. Типовим називається режим праці і відпочинку, встановлений для працівників з різними умовами праці, який забезпечує приблизно однакові зміни в їх працездатності.

Оскільки динаміка функціонального стану у працівників різних професій приблизно однакова, а відмінності стосуються лише глибини функціональних зрушень, то на основі типових режимів праці і відпочинку розробляються часткові (окремі) режими для конкретних професій. В народному господарстві використовується 14 типових (внутрішньозмінних) режимів праці і відпочинку, на основі яких розроблено 600 часткових режимів [22].

1.3 Фізіологічні передумови і закономірності розробки режимів праці відпочинку

Дослідження режимів праці та відпочинку ми будемо на прикладі ПФУ Печерського району м. Києва.

Таблиця 2.1

Основні дані про УПФУ Печерського р-ну м. Києва

Пенсійний фонд України -- центральний орган виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України вносить у встановленому порядку Міністру праці та соціальної політики України пропозиції з питань формування державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечує її реалізацію.

Розглянемо структуру УПФУ Печерського району м. Києва.

Таблиця 2.2

Керівний склад управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва

Структура управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва

Відділ обліку надходження платежів

Начальник відділу: Ліферова Наталія Петрівна

Основними завданнями відділу є:

- збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення;

- контрольно-перевірочна робота страхувальників щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відділ виконання бюджету, бухгалтерського обліку та контролю за використанням коштів

Начальник відділу: Черняєва Світлана Анатоліївна

Основними завданнями відділу є

- забезпечення організації бухгалтерського обліку відповідно діючого законодавства України, інструкцій тощо;

- забезпечення додержання штатної, фінансової та касової дисципліни;

- акумулювання та облік коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Фонду;

- ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення в межах своєї компетенції контрольних функцій, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів Пенсійного фонду України.

Відділ з призначення пенсій

Начальник відділу: Марікова Олена Василівна

Основними завданнями відділу є

- реалізація конституційних прав громадян на пенсійне забезпечення;

- додержання законодавства про пенсійне забезпечення;

- організація роботи з призначення (перерахування) та виплати пенсій відповідно до чинного законодавства;

- контроль за правильністю і своєчасністю винесення рішень та розпоряджень про призначення (перерахування) пенсій чи про відмову у призначенні (перерахуванні) пенсій.

Відділ з надходження доходів та відшкодування коштів на виплату пенсій

Начальник відділу: Танцюра Наталія Вікторівна

Основними завданнями відділу є

- реалізація конституційних прав громадян на пенсійне забезпечення;

- додержання законодавства про пенсійне забезпечення;

- організація роботи, пов'язаної з виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства;

- контроль за правильністю і своєчасністю виплати пенсій.

Відділ персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж

Начальник відділу: Цвілій Олеся Сергіївна

Основними завданнями відділу є:

- забезпечення функціонування в районі Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування осіб;

- забезпечення своєчасного внесення відомостей до Державного реєстру, контроль за достовірністю відомостей, поданих до Державного реєстру та автоматизовану обробку інформації;

- надання застрахованим особам інформації, що міститься на їх персональних облікових картках у Державному реєстрі;

- впровадження автоматизованої системи формування і видачі свідоцтв про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- перевірка достовірності даних платників про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в межах своєї компетенції;

- ефективна співпраця та взаємодія з відділом обліку надходження платежів, пенсійного забезпечення з метою своєчасного нарахування і виплати пенсій.

Юридичний відділ

Начальник юридичного відділу - Прокопець Тетяна Сергіївна

Основними завданнями є:

- забезпечення правильного застосування законодавства під час виконання функцій, покладених на управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі;

- узагальнення разом з відповідними структурними підрозділами та аналіз практики застосування законодавства;

- перевірка на відповідність законодавству проектів наказів, господарських договорів (угод), інших нормативних актів та розпорядчих документів, що подаються на затвердження керівництву управління;

- ведення роботи з обліку та підтримання в контрольному стані законодавчих актів;

- захист інтересів Пенсійного фонду та його органів в судах та інших органах під час розгляду правових питань і спорів що стосуються інтересів Пенсійного фонду;

- забезпечення взаємодії з правоохоронними органами, органами державної виконавчої служби та іншими органами;

- забезпечення додержання вимог законодавства про адміністративні правопорушення органами Пенсійного фонду.

Загальний відділ

Начальник загального відділу - Погоріла Ірина Анатоліївна

Основними завданнями є:

- забезпечення організаційно-інформаційного супроводження діяльності управління;

- забезпечення ведення діловодства за зверненнями громадян, відповідно до вимог Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в ПФУ;

- забезпечення виконання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI, Указу Президента України від 05.05.2011 №547 «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації»;

- забезпечення ведення загального діловодства відповідно до вимог Інструкції з діловодства в ПФУ, діловодства з позначкою «Для службового користування», відповідно до вимог Інструкції про порядок обліку, зберігання та використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, що є власністю держави в УПФУ та його органах

Відділ кадрового забезпечення

Начальник відділу - Санчковська Тетяна Іванівна

Основними завданнями є:

- забезпечення об'єктивності, прозорості і гласності при прийнятті на державну службу і просування по службі;

- проведення роботи по укомплектуванню управління висококваліфікованими кадрами;

- ведення обліку особового складу управління та встановленої документації по кадрах;

- контроль за дотриманням працівниками управління вимог Закону України «Про державну службу» та про засади запобігання та протидії корупції;

- забезпечує контроль по веденню системи «Картка ЄДКС» Кадри».

2.2 Характеристика кадрової політики підприємства

За фактичним балансом робочого дня визначається:

1. коефіцієнт використання робочого часу

К_ч = Т_оп/ Т_зм = 330/480 = 0,6875 ? 0,7

2. коефіцієнт завантаження працівника

К_зав = (Т_оп + Т_обс + Т_пз)/ Т_зм = (330 + 5 + 90)/ 480 = 0,885 ? 0,9

Проектований баланс робочого часу дозволяє визначити:

1. можливу ліквідацію робочого часу

К_в = [(Т_оп^проект - Т_оп^факт)/Т_зм]*100 = [(417 - 330)/480]*100 = 18,1 ?18

2. коефіцієнт росту продуктивності праці

К_пр=[(Т_оп^проект - Т_оп^факт)/Т_оп^факт]*100=[(417 - 330)/330]*100=26,3?26

Виходячи з вище вказаного можна зробити висновки, що фактичний підготовчо-завершальний час перевищую проектований робочий час на 66 хвилини, проте оперативна робота скоротилася на 87 хвилини, також скоротився час на обслуговування; збільшився час на відпочинок та особисті потреби на 16 хвилин. Потрібно раціоналізувати робочий час, а якщо в майбутньому буде зберігатися подібна тенденція із скороченням оперативної роботи та збільшенням збільшення іншого часу, слід переглянути робочий процес та встановлені норми з метою їх зміни.

режим праця відпочинок працівник

РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО РЕЖИМУ ПРАЦІ І ВІДПОЧИНКУ

3.1 Основні напрямки вдосконалення режиму праці і відпочинку

Ефективність регламентованих перерв на відпочинок залежить не тільки від їх точного дотримання, а й від умов, у яких відпочивають працівники. В приміщеннях для відпочинку необхідно підтримувати оптимальну температуру і освітлення, забезпечити їх вентиляцію та ізоляцію від генераторів шуму і вібрації. Наукою доведено, що відновлення фізіологічних функцій при нормальній температурі повітря (20°С) відбувається у 2,5 рази швидше, ніж при температурі 32°С; нормалізація пульсу у робітників під час відпочинку при температурі 19°С відбувається у 3 рази швидше, ніж при температурі 32°С. Якщо у виробничих приміщеннях нормальні умови праці, то відпочинок робітників може бути організований безпосередньо на робочих місцях. У цих випадках необхідно одночасно зупинити все обладнання і відкрити фрамуги. Крім того, в цехах повинні бути питтєві автомати, крани з гарячою і холодною водою, елементи озеленіння.

Ефективність відпочинку великою мірою залежить і від його змісту. За змістом відпочинок може бути пасивним і активним.

Пасивний відпочинок в позі сидячи або лежачи застосовується при важких фізичних роботах, а також роботах, пов'язаних з постійними переміщеннями або позою стоячи. Однак після пасивного відпочинку спостерігається дещо сповільнене впрацювання.

Більш ефективним є активний відпочинок, в основі якого лежить феномен Сєченова. Він забезпечує більш швидке відновлення працездатності. В процесі активного відпочинку навантаження з втомлених нервових центрів і органів переключається на бездіяльні або менш завантажені під час роботи. Активний відпочинок забезпечується:

-- зміною форм діяльності;

-- впровадженням виробничої гімнастики.

В основному зміна форм діяльності передбачає чергування:

- основних і допоміжних робіт;

- робіт різної складності і рівня монотонності;

- фізичної і розумової праці;

- більш інтенсивної роботи з менш інтенсивною;

- робіт, пов'язаних з навантаженнями на різні аналізатори і м'язові групи;

- робіт, які відрізняються характером робочої пози.

Періодичність зміни форм діяльності залежить від конкретного змісту праці. Так, при виконанні дуже простих, короткотривалих операцій необхідно два рази протягом робочого дня змінювати операції -- на третій і шостій годинах роботи. При виконанні робіт, які вимагають тривалого впрацювання, заміна їх іншими видами праці здійснюється через тиждень, або більш тривалі проміжки часу.

Велике значення для підтримання високої працездатності і збереження здоров'я працівників має виробнича гімнастика. Особливо ефективні гімнастичні вправи при роботах, пов'язаних з обмеженою руховою активністю працівників. Виробнича гімнастика має три основні форми: вхідна гімнастика, фізкультурна пауза, фізкультурна хвилинка.

Вхідна гімнастика проводиться на початку робочого дня протягом 5…7 хв з метою прискорення процесу впрацювання. Внаслідок гімнастичних вправ зростає рухливість нервових процесів і прискорюється відновлення робочого динамічного стереотипу.

Фізкультурна пауза проводиться протягом 5…10 хв від одного до чотирьох разів за зміну в період розвитку втоми.

Фізкультурні хвилинки проводяться з метою зняття втоми окремих органів. Суть у тому, що протягом 2…3 хв працівник виконує 2--3 вправи. Особливо необхідні фізкультурні хвилинки для працівників розумової праці та робітників, для яких основною є робоча поза сидячи.

Раціоналізація внутрішньо змінних режимів праці і відпочинку пов'язана також із застосуванням функціональної музики.

Функціональна -- це музика, яка супроводжує процеси праці з метою підвищення або підтримання високого рівня працездатності.

Вплив музики на життєдіяльність організму людини зумовлюється тим, що вона викликає позитивні емоції і стимулює ритм рухів.

Призначення і характер музикальних передач протягом робочої зміни обумовлюється динамікою працездатності. Тому перед початком роботи протягом 15-20хв доцільно передавати зустрічну музику, щоб підняти тонус і настрій працівників. На початку зміни і після обіду протягом 10-15хв проводиться трансляція музикальних передач для стимулювання процесу впрацювання. На початкових стадіях розвитку втоми в першій і другій половині робочого дня доцільно транслювати музику для запобігання втомі і зняття відчуття стомлення. В останню годину роботи транслюють так звану перед фінальну музику, а по закінченні роботи -- фінальну, яка також покликана зняти відчуття стомлення. Загальна тривалість музикальних передач за зміну становить 1-2,5год залежно від конкретних виробничо-технічних та організаційних умов і регулюється відповідними графіками. Особливо ефективна функціональна музика при виконанні монотонних робіт.

Недоцільно застосовувати музику при виконанні робіт, які вимагають високої концентрації уваги працівника, значного навантаження розумовими діями, виконуються в несприятливих санітарно-гігієнічних умовах та на нестаціонарних робочих місцях.

3.2 Впровадження науково обґрунтованих режимів праці і відпочинку