Побудова та закономірності функціонування внутрішнього економічного механізму підприємства

При знайдених інтенсивностях л1* та л2* на машинах досягаються мінімальні витрати на одиницю продукції в гривнях:

С1o(л1*) = 6,6, С2o(л2) = 7,9.

Вони відповідають змінним витратам і одночасно є граничними витратами виробництва на агрегатах на проміжку адаптації за часом. Функції витрат машин для часової адаптації одержуємо шляхом їх множення на обсяг випуску Nn. Верхня межа адаптації за часом Nn' відповідає обсягу виробництва при оптимальній інтенсивності та максимальному часі роботи tn max. У розглянутому прикладі він дорівнює 144 та 120 одиниць кінцевої продукції для першого та другого агрегатів, відповідно.

Максимальна потужність Nn max = лn max* tn max машин установлюється на рівні N1 max = 22*8 = 176(од.), N2 max = 23*8 = 184 (од.). Для обсягу зайнятості агрегатів в інтервалі (Nn max', Nn max) машини повинні адаптуватися за інтенсивністю роботи при максимальному використанні часу. У нашому випадку цей інтервал буде від 144 до 176 та від 120 до 184 одиниць продукції на першому і другому агрегатах відповідно. Максимальна кількість кінцевого продукту, яка може бути виготовлена на двох машинах, дорівнює сумі N = N1 max + N2 max = 360 (од.). Щоб одержати функцію витрат при адаптації за інтенсивністю Сзn (лn, tn max), необхідно показати у функціях витрат на одиницю продукції С3on(лn) параметр лn у вигляді відношення Nn / tn і помножити їх на обсяг випуску Nn.

У табл. наведені функції витрат С3nn двох машин для різних ділянок адаптації.

Таблиця

Другий етап основної оптимізації може здійснюватися двома шляхами. Перший шлях базується на функціях граничних витрат, а другий використовує метод динамічного програмування. Далі, в продовження запропонованого прикладу, детально викладається процес оптимальної адаптації за допомогою функцій граничних витрат.

Сформульована раніше задача адаптації агрегатів з різними витратами за їх кількістю, часом та інтенсивністю роботи не припускає постійних витрат, пов'язаних з роботою засобів праці. Через те, що на проміжку адаптації за часом функції витрат машин Сзn(лn*,tn) мають лінійний характер, то на ній граничні витрати обладнання Сзn1 зі збільшенням обсягів випуску Nn постійні. На проміжку ж адаптації за інтенсивністю граничні витрати машин Сзn1 збільшуються, що пов'язано з особливостями функції витрат на одиницю продукції для цього проміжку.

Отже, розподіл виробництва продукції з мінімальними витратами здійснюється так. Спочатку потрібно завантажити агрегат з найменшими граничними витратами. Обсяг випуску, що закріплюється за ним, можна збільшувати доти, доки дозволяє його потужність, а граничні витрати не перевищують найменших граничних витрат якого-небудь іншого агрегату при адаптації за часом. Коли остання умова не виконується, завантажується відповідний агрегат з найменшими граничними витратами. Таким чином виробництво продукції розподіляється між машинами в порядку менших витрат у межах їх потужності.

Приклад. Вказані функції граничних витрат С3п(Nп) двох агрегатів.

З табл. видно, що агрегат 1 має менші граничні витрати при адаптації за часом. Отже, він включається в роботу першим з оптимальною інтенсивністю л1* = 18. При цьому може бути вироблено до N = N1 = л1* tср.1 = 144 одиниць продукції. Далі агрегат 1 адаптується за інтенсивністю доти, доки граничні витрати для нього не стануть дорівнювати граничним витратам на агрегаті 2 при адаптації його за часом, тобто до, 7,9. За рівнянням

(1/640)*б4*л12 - 0,3*8* л1 +17,4 = 7,9

знаходимо відповідне значення л1 = 19, звідки N = N1 = 19*8 = 152. На даному рівні виробництва вводиться в роботу агрегат 2 при оптимальній інтенсивності використання л2* =15 . Тут адаптація за часом здійснюється до обсягу випуску в N2 = 15*8 = ] 20 одиниць продукції. Таким чином, в інтервалі випуску [152--272] агрегат 2 адаптується за часом. Для більших обсягів виробництва перший та другий агрегати адаптуються за інтенсивністю, маючи однакові зростаючі граничні витрати, доки вони не досягнуть рівня Сз1/ = Сз2/ = 13. Для цього рівня граничних витрат на агрегаті 1 досягається межа потужності Nср.1 = лср.1* tср.1, = 22*8 = 176 одиниць продукції. На агрегаті 2 виготовляється N2 = (0,68/4)*(64/0,068) = 160 одиниць продукції. При цьому інтенсивність його використання л2 дорівнює 20 (л2 =N2/t2 =160/8 = 20), тобто є можливість її підвищення. Отже, для N>336 за інтенсивністю адаптується тільки другий агрегат.

Межа можливостей адаптації машин за часом та інтенсивністю їх роботи досягається для обсягу випуску Nср = Nср1+ Nср2 = 176 + 184 = 360 (од.).

12.3 Вибір форми придбання устаткування за критерієм витрат

Розглянута в попередньому параграфі постановка задачі комбінованої адаптації за часом роботи, інтенсивністю використання та кількістю машин припускала число одиниць агрегатів, з допомогою яких виготовляється заданий обсяг кінцевої продукції, величиною заданою, а рівень зайнятості, під який підладжувалась операційна система підприємства, не повинен був перевищувати максимальну виробничу потужність наявного в розпорядженні підприємства обладнання. Іншими словами, кількісна адаптація розглядалася тільки в межах наявного на підприємстві парку обладнання. У цьому зв'язку виникає кілька важливих питань, які розширюють сферу дослідження проблеми адаптаційних процесів в операційних системах.

По-перше, яку кількість одиниць обладнання кожного функціонального виду повинно мати підприємство з точки зору максимізації своєї вигоди. Надмірне число агрегатів призводить до додаткових витрат, пов'язаних з їх неповним завантаженням. З іншого боку, менше число машин може стати в якийсь момент причиною недоодержання підприємством вигод унаслідок утрати замовлень через уже повне завантаження його операційної системи.

По-друге, для з'ясування всіх наслідків для підприємства, пов'язаних зі зміною кількості машин, що використовуються у виробництві, інформації про замовлення, ціни на кінцеву продукцію та ті витрати на її виготовлення, які визначаються виходячи з адаптаційних можливостей, сформульованих і розглянутих вище, ще недостатньо. Це пов'язано з наявністю різних форм відчуження та залучення обладнання для операційної системи підприємства. Такими формами можуть бути, наприклад, відповідно здача машин в оренду, їх продаж або ж придбання обладнання за допомогою лізингу, купівлі. Причому кожна з наведених форм залучення (відчуження) обладнання містить у собі цілий набір можливих її варіантів залежно від значень параметрів, які становлять зміст цієї форми.

Нижче досліджується задача вибору форми залучення засобів праці.

Вибір того чи іншого варіанта придбання обладнання пов'язаний з оцінкою приведених до теперішнього часу витрат по кожній альтернативі. Перевага, природно, віддається тій із них, що пов'язана з меншими витратами.

Як можливі форми придбання машин підприємством розглянемо варіанти купівлі обладнання з використанням для цього фінансового кредиту банку й одержання машин у результаті здійснення лізингової операції. Порівняльна оцінка вказаних варіантів одержання обладнання за критерієм мінімуму приведених до теперішнього часу витрат потребує вивчення структури та методу нарахування грошових платежів для кожного з них.

Відплив грошових коштів, пов'язаний із купівлею обладнання за допомогою фінансового кредиту банку, містить у собі як складові елементи суми, які погашають заборгованість за кредитом, та суми, що виплачуються кредитору як плата за одержаний кредит. Остання складова встановлюється в процентах від суми кредиту за певний період (місяць, рік) користування ним. Погашення кредиту і нарахованих за ним процентів здійснюється у порядку, який установлюється сторонами при укладенні угоди про надання кредиту. Розмір процентних ставок установлюється банком і визначається в кредитному договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки та інших чинників.

Щодо лізингових операцій, то Законом України "Про лізинг" визначено такі обов'язкові складові лізингових платежів:

сума, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об'єкта лізингу, що амортизується за строк, за який вноситься лізинговий платіж;

сума, що сплачується лізингодавцю як процент за залучений ним кредит для придбання майна за договором лізингу;

платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

сума відшкодування страхових платежів за договором страхування об'єкта лізингу, якщо об'єкт застрахований лізингодавцем;

* інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу. Результати вивчення практики лізингу показують, що до складу платежів можуть також входити:

митні платежі;

премія лізингодавцю за ризик.

Що стосується методу нарахування лізингових платежів, то аналіз договорів лізингу та відповідної науково-методичної літератури показує існування таких основних методів:

* з регулярним періодичним відшкодуванням вартості майна рівними або нерівними частками;

з відстрочкою платежів;

з авансовим платежем;

за обраною сторонами договору підставою.

Далі на умовному прикладі покажемо процедуру підрахунку та порівняння витрат для купівлі обладнання й отримання його за допомогою лізингу.

Приклад. Підприємство планує залучити у виробництво додаткове обладнання вартістю 300 тис. грн. Строк служби обладнання -- 6 років. Є дві можливості профінансувати його придбання. Перша -- це взяти кредит у банку в розмірі 300 тис. грн. під 30% з щорічним погашенням основної суми заборгованості за кредитом рівними частками впродовж трьох років. Друга -- це укласти договір фінансового лізингу терміном на чотири роки з щорічними сплатами лізингового платежу; відшкодування вартості лізингового майна відбувається рівними частками; лізинговий процент нараховується за ставкою 25% від залишкової вартості об'єкта лізингу; викуп обладнання здійснюється за його залишковою вартістю на момент закінчення договору лізингу. Необхідно оцінити витрати за кожним варіантом придбання обладнання, порівняти їх і на основі цього прийняти рішення на користь однієї з альтернатив.

Відповідно до сучасної концепції зміни вартості грошових активів у часі оцінку витрат для лізингу обладнання та його купівлі за допомогою кредиту необхідно здійснити шляхом зведення грошового відпливу за вказаними варіантами до теперішнього моменту часу. Вирази 12, 13 формально являють собою схему зведення потоків грошових витрат для варіантів фінансового лізингу і купівлі з використанням кредиту:

Сл = [(Воі + Плі) / (1 + р)і] + [Кв / (1 + р)n] = ?[Лі / (1 + р)і] + [Кв / (1 + р)n]; (12)

Ск = [(Боj + Пкj) / (1 + р)j], (13)

де Сл, Ск -- теперішня вартість грошових платежів для лізингу і купівлі за допомогою кредиту відповідно;

Пл -- величина лізингового процента в i-му році;

Во -- сума відшкодування вартості об'єкта лізингу в i-му році;

Л, -- загальна сума лізингових платежів в i-му році;

Кв - вартість викупу об'єкта лізингу;

Бо -- сума погашення основної суми боргу за кредитом в j-му році;

Пк -- виплата процентів за кредит в j-му році;

р -- дисконтна ставка;

п, т -- тривалість у роках відповідно договору лізингу і кредиту.

При оцінюванні грошових потоків у часі виникає необхідність визначення рівня дисконтної ставки, яка для нашого випадку береться на рівні вартості капіталу підприємства. Нехай вона становить 20%. Слід також зауважити, що в тому разі, коли на платежі за альтернативними варіантами лізингу і купівлі впливає оподаткування прибутку, його треба враховувати за допомогою відповідного коригування для забезпечення порівнянності. Так, наприклад, платежі з чистого прибутку або платежі за рахунок витрат чи прибутку до оподаткування не можна зіставляти безпосередньо. У цих випадках платежі за рахунок витрат чи прибутку до оподаткування коригуються на так звану податкову знижку.

У табл. показані значення грошового відпливу та його теперішньої вартості для варіанта купівлі, який обчислюється згідно з формулою (12.15) та зробленими припущеннями.

Розрахунок теперішньої вартості витрат на купівлю обладнання, грн.

Під коефіцієнтом дисконтування для заданої дисконтної ставки і певного періоду в таблиці розуміється вираз 1/(1 + р)j.

Останній рядок табл. являє собою величину теперішньої вартості кредитних платежів наростаючим підсумком за роками. За три роки цей показник досягає рівня 344676 грн.

За даними табл. можна оцінити теперішню вартість витрат для лізингу. Як і в попередньому випадку, дані таблиці отримуємо згідно з умовами задачі та відповідними розрахунками за формулою (12.14). Як видно з останнього рядка цієї таблиці, за чотири роки вартість зведених до теперішнього моменту часу лізингових платежів, включаючи суму викупу об'єкта лізингу, становить 330 584 грн. Теперішня вартість витрат для лізингу нижча, ніж нинішня вартість витрат для купівлі (330584 < 344676), тобто лізинг є доцільнішим для підприємства.

Розрахунок теперішньої вартості витрат за лізингом, грн.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність адаптації операційної системи підприємства до зміни її зайнятості?

2. Назвіть і охарактеризуйте три основні форми адаптації?

3. Що таке інтенсивність використання агрегату?

4. Як визначається верхня та нижня межі зміни значень для різних адаптаційних параметрів?

5. Що являє собою змішана форма адаптації?

6. Що можна побачити, скориставшись картою ізоквант для роботи агрегату?

7. Що являє собою так звана селективна адаптація; мутативна адаптація?

8. За яким критерієм відбувається пошук оптимального процесу адаптації?

9. Сформулюйте задачу оптимізації адаптації, коли при виготовленні продукції використовується деяка кількість функціонально різних типів агрегатів.

10. Охарактеризуйте поведінку функції витрат на одиницю продукції для агрегату у випадку використання на цьому агрегаті кількох (двох) ресурсів.

11. Яким чином будується функція витрат на фактори, що споживаються, при адаптації за часом та інтенсивністю роботи одного агрегату? Опишіть поведінку цієї функції.

12. Сформулюйте постановку задачі оптимізації адаптації у випадку, коли для виготовлення кінцевої продукції підприємство має у своєму розпорядженні кілька агрегатів одного функціонального типу, що потребують різних витрат.

13. Що являє собою етап попередньої оптимізації для задачі оптимальної адаптації?

14. У чому полягає процес оптимізації адаптації за допомогою функцій граничних витрат? Які є обмеження цього методу?

15. Поясніть сутність методу динамічного програмування для комбінованої адаптації до заданого обсягу випуску.

16. За яким критерієм можна здійснювати вибір форми придбання устаткування ?

17. Опишіть структуру грошових платежів, пов'язаних із придбанням обладнання за допомогою кредиту банку.

18. Що входить до складу лізингових платежів згідно із Законом України "Про лізинг" ?

19. Назвіть можливі методи нарахування лізингових платежів.

20. Наведіть формулу підрахунку теперішньої вартості витрат для варіанта купівлі обладнання за допомогою кредиту.

21. Наведіть формулу приведених витрат для варіанта залучення обладнання за допомогою фінансового лізингу.

22. Як можна визначити дисконтну ставку при оцінюванні теперішньої вартості грошових платежів підприємства?

Размещено на Allbest.ru