Регіональні особливості розвитку і розміщення внутрішньої торгівлі в Донецькій області
Економічна сутність внутрішньої торгівлі. Передумови розвитку торгівлі в Донецькій області. Рівень розвитку торгівлі в Донецькій області. Регіональні особливості продовольчих та непродовольчих товарів. Територіальні відмінності в розміщенні торгівлі.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.10.2011 |
| Размер файла | 1,0 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Курсова робота
з регіональної економіки
на тему
"Регіональні особливості розвитку і розміщення внутрішньої торгівлі в Донецькій області"
Київ - 2009
Вступ
Актуальність теми. З переходом до нових умов господарювання в Україні особливо гостро ставиться питання про роль і місце держави в економічних процесах, особливо в регулюванні та підтримці внутрішньої торгівлі.
Торгівля однією з перших галузей економіки перейшла на ринкові механізми господарювання і саме її розвиток має велике значення для розвитку держави.
Реформування внутрішньої торгівлі було започатковано Указом Президента України від 31.01.1992. №70 «Про комерціалізацію державної торгівлі і громадського харчування» та Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств». В результаті організаційно-правових перетворень адміністративна управлінська вертикаль була замінена на горизонтальні господарські зв'язки, ліквідовано централізований розподіл товарних ресурсів, переважна більшість підприємств змінила форму власності і набула повної господарської і фінансової самостійності, сформувалось конкурентне середовище.
Однак, децентралізація системи управління торгівлею, за умови відсутності достатньої нормативно-правової бази державного регулювання підприємницької діяльності, ринкової інфраструктури і ефективної системи захисту прав споживачів, привела до зниження економічної ефективності роботи підприємств і погіршення якості обслуговування населення.
Внутрішня торгівля району - це галузь суспільно-економічних відносин, які виникають між державні, юридичними та фізичними особами в сфері товарного обміну в сфері економічного та географічного району.
Об'єкт дослідження - внутрішня торгівля Донецької області.
Предмет дослідження - теоретичні та практичні аспекти розвитку і розміщення внутрішньої торгівлі.
Мета дослідження полягає у розробці рекомендацій щодо удосконалення окремих теоретичних та науково-практичних положень розміщення продуктивних сил закладів внутрішньої торгівлі донецької області.
Поставлена мета визначає зміст досліджень, які зводяться до вирішення задач теоретичного та практичного характеру:
- дослідити економічну сутність внутрішньої торгівлі;
- визначити класифікацію внутрішньої торгівлі;
- дослідити передумови розвитку торгівлі в Донецькій області;
- оцінити рівень сучасного розвитку торгівлі в Донецькій області;
- дослідити регіональні особливості продовольчих та непродовольчих товарів;
- територіальні відмінності в розміщенні торгівлі в Донецькій області.
торгівля область регіональний територіальний
1. Значення та основні функції торгівлі, її роль у розвитку і розміщенні продуктивних сил
Зростання добробуту населення, забезпечення соціальної стабільності, нарощення обсягів внутрішнього споживчого ринку значною мірою залежать від ефективного функціонування торговельної діяльності в країні. Торгівля виконує роль економічного рушія для всіх інших видів економічної діяльності в країнах, здійснює ринкове узгодження споживчого попиту та пропозиції, забезпечує ефективні міжрегіональні зв'язки, підтримує вітчизняних товаровиробників.
Торгівля - вид економічної діяльності у сфері товарного обігу, пов'язаний з доведенням товарів від виробників до споживачів, купівлею-продажем товарів, наданням у процесі цього послуг.
Внутрішня торгівля - сфера підприємницької діяльності по реалізації товарної продукції на внутрішньому ринку країни суб'єктами господарювання усіх форм власності, що охоплює обертання засобів виробництва і споживчих товарів і включає в себе оптову торгівлю і посередництво в торгівлі, роздрібну торгівлю.
Предметом торговельної справи є:
- сукупність відносин, що виникають в процесі просування товарів від виробників до споживачів, між суб'єктами ринку;
- механізм та форми прояву економічних законів розвитку суспільства у сфері обігу в умовах обмеженості, ресурсів та конкуренції за їх використання;
- сутність, закономірності та принципи функціонування господарського механізму суб'єктів товаровиробничої мережі, що проводять діяльність виходячи потреб та рівня розвитку суспільства.
Функція торгівлі - продаж (реалізація) товарів споживачам.
Найважливішими функціями внутрішні торгівлі є:
- реалізація виробленої споживчої вартості (товарів). Виконання цієї функції створюй економічну передумову відтворення сукупного суспільного продукту, з'єднуючи виробництво зі споживанням;
- доведення предметів споживання до споживачів. Для забезпечення даної функції, торгівля організовує просторове пересування товарів від виробників до споживачів, здійснюючи при цьому ряд операцій з продовження процесу виробництв в сфері обігу (наприклад, транспортування, зберігання);
- підтримка балансу між пропозицією та попитом з одночасним активним впливом на виробництво в частині обсягу та асортименту продукції, що виготовляється;
- скорочення витрат торговельного підприємства (витрат покупців на придбання товару) шляхом удосконалення технології продаж, інформаційних послуг та ін.;
- розробка товару, ринкові дослідження, організація розподілу, визначення ціни, створення служб сервісу та ін., тобто функції, що обумовлені концепцією маркетингу.
Торгівля включає наступні види: роздрібну торгівлю, оптову торгівлю, а також ресторанне господарство.
Роздрібною вважається торгівля, в якій покупцем є кінцевий споживач, а не комерційне підприємство чи організація. На відміну від оптового продажу приводом для закупівлі в роздрібній торгівлі є задоволення особистих потреб покупця або членів його сім'ї за рахунок споживання купленого товару. Розбіжність у меті купівлі товару є суттєвою для маркетологів, оскільки купівельні мотиви є панівним чинником під час сегментації ринку і визначення цільової групи споживачів.
Роздрібні торгівці займаються торговою діяльності для отримання прибутку, однак є певні розбіжності в управління такими підприємствами, які відрізняють їх від оптовиків. Внаслідок особливого характеру своєї діяльності роздрібні торгівці ретельніше відстежують деякі показники ефективності. Характер більшої частини рішень роздрібного торгівця визначається рішеннями керівництва щодо очікуваного прибутку, оборотності товарних запасів, торгівельного асортименту, факторів місцезнаходження, зручності торгових точок і прогнозованого рівня обслуговування споживачів.
Оптова торгівля характеризується тим, що товари рухаються від виробника до оптової розподільної організації, а потім надходять в магазини роздрібної торгівлі, де їх і купує споживач. Проте шлях товару почасти виявляється набагато складнішим. Продукція може проходити через кількох виробників і розподільних організацій, але так і не надійти до магазинів роздрібної торгівлі, оскільки її споживачами є промислові організації. Так, метал може пройти через низку угод між виробниками і оптовими торгівцями, перш ніж його куплять як компонент товару.
Діяльність оптових торгівців спрямована на узгодження виробництва і споживання, а також на задоволення різних вимог до асортименту, які виникають на рівні системи розподілу. Треба наголосити, що посередники забезпечують зручності місця, часу і способу придбання товарів внаслідок участі в процесі згладжування невідповідностей між сферою виробництва і сферою споживання.
Процес співвідношення, здійснюваний оптовими торгівцями й іншими посередниками в каналі розподілу, є основним елементом, який визначає їхню економічну життєздатність. Почасти кількість вироблених товарів не відповідає загальним кількісним параметрам попиту, а характеристики товарів - побажанням кінцевих користувачів або споживачів. Оптові торгівці усувають невідповідності між асортиментом товарів і послуг, необхідних промисловим споживачам, і асортиментом окремих виробників, даючи таким чином споживачам змогу задовольняти свої потреби, не вступаючи у контакти з окремими виробниками.
Ресторанне господарство - це вид економічної діяльності суб'єктів господарювання щодо надання послуг для задоволення потреб споживачів у харчуванні з організацією дозвілля або без нього.
Характеристика типів закладів ресторанного господарства
Суб'єкти господарювання здійснюють торговельно-виробничу діяльність у ресторанному господарстві через заклади ресторанного господарства.
Заклади ресторанного господарства надають споживачам комплекс різноманітних послуг, які за своїм характером можна поділити на:
- послуги харчування;
- послуги з виготовлення кулінарної продукції та кондитерських виробів;
- послуги з реалізації продукції;
- послуги організації обслуговування споживачів (реалізація продукції та організація її споживання);
- послуги з організації дозвілля;
- інформаційно-консультативні послуги;
- інші послуги.
Послуги харчування - це послуги з виготовлення кулінарної продукції, її реалізації і організації споживання відповідно до типу і класу закладу, тому вони поділяються на послуги харчування: ресторану, бару, кафе, закусочної, їдальні тощо.
Послуги з реалізації продукції власного виробництва і закупних товарів та послуги з організації споживання є двома складовими поняття організація обслуговування.
Послуги з виготовлення кулінарної продукції і кондитерських виробів у закладах ресторанного господарства включають:
- виготовлення кулінарної продукції та кондитерських виробів на замовлення споживачів, у тому числі у складному виконанні та з додатковим оформленням;
- виготовлення страв з сировини замовника;
- послуга кухаря, кондитера з виготовлення страв, кулінарних і кондитерських виробів удома.
Послуги з реалізації продукції включають:
- реалізацію кулінарних та кондитерських виробів за межами закладу ресторанного господарства;
- відпуск обідів додому;
- комплектування наборів кулінарної продукції в дорогу, в тому числі туристам для самостійного приготування.
Отже, торгівля - вид економічної діяльності у сфері товарного обігу, пов'язаний з доведенням товарів від виробників до споживачів, купівлею-продажем товарів, наданням у процесі цього послуг. Внутрішня торгівля - сфера підприємницької діяльності по реалізації товарної продукції на внутрішньому ринку країни суб'єктами господарювання усіх форм власності, що охоплює обертання засобів виробництва і споживчих товарів і включає в себе оптову торгівлю і посередництво в торгівлі, роздрібну торгівлю. Функція торгівлі - продаж (реалізація) товарів споживачам. Торгівля включає наступні види: роздрібну торгівлю, оптову торгівлю, а також ресторанне господарство.
2. Передумови розвитку торгівлі в Донецькій області
Передумови розвитку торгівлі - це умови, без яких розміщення й розвиток торгівлі неможливі.
До передумов відносять спосіб виробництва, технологічні особливості виробничого процесу, зумовлені науково-технічним прогресом, рівнем територіального поділу суспільної праці. Їх можна поділити на три великі блоки: природні, демографічні, економічні.
На розвиток та розміщення внутрішньої торгівлі важливий вплив чинять демографічні показники. На сьогодні демографічна ситуація є досить складною, що зумовлено складним соціально-економічним становищем у державі, зростанням урбанізації та пов'язаним із нею промисловим розвитком держави.
Помітно зменшилося співвідношення між сільським та міським населенням, зокрема у зв'язку з перетворенням окремих сільських пунктів у селища міського типу або об'єднання їх з містами.
На чисельність сільського населення особливо вплинуло падіння його природного приросту. Воно негативно вплинуло не лише на стан економічного і соціально-політичного розвитку України, а й на генофонд її народу, оскільки село було й залишається джерелом збереження і відтворення українського етносу.
Донецька область розташована на південному сході України в межах Донецького кряжа, Приазовської височини та частково Придніпровської низовини. На заході межує із Запорізькою та Дніпропетровською, на північному заході з Харківською, на північному сході та сході з Луганською областями України та з Ростовською областю Росії. Із півдня область омивається Азовським морем.
Донецька область утворена 2 липня 1932 року. В адміністративно-територіальному устрої області 52 міста, з них 28 - обласного значення, 17 сільських районів, 81 селищна рада, 131 селище міського типу, 253 сільські ради, 246 селищ і 878 сіл.
Донецька область є найбільшою з областей України за чисельністю населення. Тут проживає 4,58 млн. чол. 130 національностей (10% населення країни). Щільність населення складає 173 чол. на 1 кв. км, 90,4% населення мешкає в містах. Розвиток реального сектору економіки Донецької області до серпня 2008 року характеризувався позитивними тенденціями, що формувалися в умовах сприятливої зовнішньої кон'юнктури. За січень-липень до рівня відповідного періоду 2007 року був забезпечений приріст обсягу промислового виробництва на 3,3%.
Але у зв'язку з поширенням світової фінансової кризи, починаючи з серпня відбулася різка зміна тенденцій розвитку промисловості області. За серпень - листопад обсяг промислового виробництва скоротився на 39,5%, в тому числі в металургії - на 53,9%.
За 2008 рік загальний обсяг промислового виробництва у порівнянних цінах проти рівня 2007 року зменшився на 7,8%.
Рис. 1. Темпи приросту, зниження промислового виробництва в порівнянних цінах (наростаючим підсумком з початку року), %
Скорочення обсягів виробництва продукції відбулося в металургії, виробництві коксу, продуктів нафтоперероблення, вугільній промисловості, добуванні корисних копалин, виробництві та розподіленні електроенергії харчовій промисловості, в 18 містах і 5 районах області. Найбільше зниження - в містах Харцизьк (на 21,3%), Новогродівка (на 20,2%), Димитров (на 19,1%), Маріуполь (на 12,5%), Докучаєвськ (на 11,7%), Вугледар (на 11,6%), Донецьк (на 10,8%), Добропільському (на 19,7%), Новоазовському (на 18,4%) та Слов'янському (на 16,7%) районах.
В той же час приріст продукції забезпечено в машинобудуванні, виробництві будматеріалів, хімічній та нафтохімічній промисловості, обробленні деревини та виробництві виробів з деревини, целюлозно-паперовому виробництві, видавничій діяльності, в 10 містах і 8 районах, найбільший - в Добропіллі (на 39,4%), Сніжному (на 18,2%), Шахтарську (на 17,2%), Красному Лимані (на 15,0%), Краматорську (на 13,7%), Кіровському (на 9,9%), Маріїнському (на 23,7%), Ясинуватському (на 16,6%) та Амвросіївському (на 14,1%) районах.
Обсяг реалізованої промислової продукції в відпускних цінах підприємств склав 160,9 млрд. грн. Більше половини продукції (52,6%) відповідає міжнародним стандартам якості.
В реальному секторі економіки особливо вразливою через несприятливу кон'юнктуру світового ринку стала металургійна галузь.
Коксохімічними підприємствами області вироблено 9,8 млн. т коксу, що на 4,4% менше, ніж у 2007 році.
Загострилася ситуація у вугільній промисловості. Обсяг виробництва продукції у порівнянних цінах скоротився на 1,6%.
В електроенергетиці обсяг виробництва та розподілення електроенергії у порівнянних цінах зменшився на 7,3%.
Значно уповільнились темпи зростання обсягів виробництва в машинобудівному комплексі. Приріст до попереднього року склав 2,2%, в 2007 році було 19,8%.
Зросло виробництво верстатів в 1,9 рази, коксового обладнання - на 34,8%, комбайнів прохідницьких - на 10,8%, плит кухонних газових - на 2,2%. Зменшився випуск очисних комбайнів на 11,3%, механізованих кріплень - на 17,4%, вагонів вантажних - на 5,2%, холодильників побутових - на 31,5%, машин пральних - на 9,4%.
Обсяг виробництва в хімічній та нафтохімічній промисловості збільшився на 1,8%. Уповільнились темпи зростання у виробництві будматеріалів. Якщо у січні-вересні темп росту складав 114,0%, то за 2008 рік - 102,8%. Збільшився випуск гіпсових сумішей в 2,2 рази, плитки керамічної - на 34,1%, шиферу - на 2,0%. Скоротилось виробництво скла в 1,6 рази, цегли керамічної будівельної - на 18,7%, цементу - на 4,7%.
В легкій промисловості обсяг виробництва порівняно з 2007 роком зменшився на 0,8% через скорочення випуску продукції у ТОВ «ВО ТК «Донбас» на 3,8%, АТЗТ ДВТП «Донбас» - на 19,0%. В харчовій промисловості випуск продукції зменшився на 9,2% в результаті скорочення обсягів виробництва в м'ясній галузі на 12,4%, олієжировій - на 40,5%
Знизилось виробництво олії нерафінованої в 1,7 рази, ковбасних виробів - на 8,4%, м'ясних напівфабрикатів - в 5,4 рази, борошна - на 1,5%, виробів хлібобулочних - на 6,2%, солі і хлориду натрію чистого - на 4,7%. Зменшився випуск масла вершкового, сирів жирних, продуктів кисломолочних. В агропромисловому комплексі в усіх категоріях господарств виробництво валової продукції сільського господарства у порівнянних цінах 2005 року збільшилось на 13,3%.
Рис. 2 Виробництво валової продукції сільського господарства (у порівнянних цінах 2005 року), млн. грн.
Валовий збір зернових і зернобобових культур склав 2,3 млн. т, що в 2 рази більше, ніж в 2007 році, завдання виконано на 112%, врожайність склала 30,8 ц/гам (у 2007 році - 17,1 ц/га).
Соняшника зібрано 747,3 тис. т, врожайність - 16,9 ц/га (у 2007 році -12,4 ц/га), картоплі - 623,6 тис. т. (100,4%, 88%), врожайність - 103 ц/га (98 ц/га), овочів - 413 тис. т. (91%, 78%), врожайність - 152 ц/га (152 ц/га).
У тваринництві реалізація на забій худоби та птиці в живій вазі зменшилась на 7,0%, виробництво молока - на 8,3%. Виробництво яєць збільшилось на 11,7%.
Надій молока від однієї корови склав 4186 кг, несучість однієї курки-несучки - 296 штук яєць (104,2%, 103,5%).
Порівняно з початком року в усіх категоріях господарств поголів'я великої рогатої худоби зменшилось на 8,9% (в тому числі корів - на 7,5%), овець та кіз - на 6,2%. Чисельність свиней зросла на 8,1%, птиці - на 7,2%.
Скорочення обсягів виробництва промислової продукції негативно позначилось на показниках роботи транспорту.
На Донецькій залізниці обсяг навантаження порівняно з 2007 роком зменшився на 4,0% і склав 160,9 млн. т. Обсяг відправлення чорних металів скоротився на 11,1%, флюсів - на 12,3%, мінеральних добрив - на 5,9%. Зросли обсяги відправлення коксу на 4,1%, вугілля - на 3,5%.
Підприємствами автомобільного транспорту та суб'єктами підприємницької діяльності перевезено 531,4 млн. пасажирів, що на 1,8% більше, ніж за 2007 рік. Обсяг перевезень вантажів зменшився на 2,1% і склав 48,1 млн. т.
Авіаційним транспортом перевезено 553,1 тис. пасажирів, що на 17,1% більше, ніж у 2007 році. Обсяг перевезених вантажів зріс на 39,3% і склав 508,9 т. Відправлення пасажирів з аеропортів області збільшилось на 12,5% (340,3 тис. осіб), прибуття в аеропорти області - на 13,2% (348,8 тис. осіб).
На морських причалах області обсяг перероблених вантажів скоротився на 9,6% і склав 16,8 млн. т. Переробка експортних вантажів зменшилась на 8,8%, транзитних - на 12,2% (відповідно, 76,6% і 18,1% в загальному обсязі вантажопереробки). Переробка імпортних вантажів збільшилась на 43,2%.
Підприємствами зв'язку надано послуг на суму 2240,7 млн. грн., в тому числі населенню - 936,5 млн. грн. (41,8%). До рівня 2007 року обсяг послуг зв'язку у порівнянних цінах збільшився на 15,3%.
Зросли доходи від послуг комп'ютерного зв'язку на 48,8%, мобільного зв'язку - на 28,2%, кабельного телебачення - на 35,8%, дротового мовлення - на 25,1%, телеграфного зв'язку - на 23,7%, поштового зв'язку - на 13,4%. Зменшились доходи від послуг міського та міжміського телефонного зв'язку, відповідно, на 6,5% і 15,2%.
Отже виходячи з наведених даних можна сказати, що в донецькій області прослідковуються загальнодержавні кризові тенденції, але варто зазначити, що позитивним є те що кризові явища торкаються лише окремих галузей економіки області.
3. Основні етапи формування і економічна оцінка сучасного рівня розвитку торгівлі в Донецькій області
Сучасний етап економічного розвитку України відзначається високою мірою динамічності та невизначеності, що безпосередньо впливає на діяльність підприємств торгівлі і вимагає створення на них ефективної дієвої системи управління - однією зі складових якої є формуванням інвестиційної політики.
Оцінка розвитку торгівлі в Донецькій області наведена у табл. 1.
Таблиця 1. Розвиток торгівлі в Донецькій області України
|
№ п/п |
Показники |
Одиниця виміру |
Роки |
|||||
|
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
||||
|
1. |
Населення |
млн. чол. |
4,4 |
4,5 |
4,4 |
4,6 |
4,5 |
|
|
2. |
Роздрібний товарооборот |
млн. грн. |
3743 |
4482,9 |
6215,8 |
6654,5 |
10385 |
|
|
3. |
Кількість підприємств |
тис. |
9,66 |
10,58 |
11,316 |
11,022 |
12,012 |
|
|
4. |
Торгова площа |
млн. мІ |
0,2576 |
0,2688 |
0,3024 |
0,3248 |
0,3472 |
|
|
5. |
Середня площа одного магазину |
мІ |
37500 |
39360 |
37421 |
33935 |
34597 |
|
|
6. |
Густота магазинів на 10 тис. чол. |
одиниці |
21,95 |
23,51 |
25,72 |
23,96 |
26,69 |
Виходячи з таблиці 1, можна зробити висновок, що Донецька область за 2003-2007 роки, мала найбільшу кількість населення в 2006 році, а саме 4,6 млн. чол., а найменшу кількість у 2003, 2005 році, а саме 4,4 млн. чол., ця тенденція у Донецькій області відбулася за рахунок зменшення населення в цілому по Україні. Товарооборот Донецької області на протязі 2003-2007 років, постійно зростав, а саме в 2003 році він становив 3743 млн. грн., а у 2007 році склав 10385 тис. грн. Кількість підприємств внутрішньої торгівлі Донецької області на протязі 2003-2007 років, мала стабільну тенденцію зросту, в цілому з 2003 року по 2007 рік кількість підприємств зросла на 23,52 тис. одиниць, це відбулось за рахунок розвитку внутрішньої торгівлі, залучення зовнішніх інвестицій в розвиток області.
Таблиця 2. Динаміка торгівлі в Донецькій області України
|
№ п/п |
Показники |
Одиниця виміру |
Динаміка |
||||
|
2004/2003 |
2005/2004 |
2006/2005 |
2007/2006 |
||||
|
1. |
Населення |
млн. чол. |
102,27 |
97,78 |
104,55 |
97,83 |
|
|
2. |
Роздрібний товарооборот |
млн. грн. |
119,77 |
138,66 |
107,06 |
156,06 |
|
|
3. |
Кількість підприємств |
тис. |
109,52 |
106,96 |
97,40 |
108,98 |
|
|
4. |
Торгова площа |
млн. мІ |
104,35 |
112,50 |
107,41 |
106,90 |
|
|
5. |
Середня площа одного магазину |
мІ |
104,96 |
95,07 |
90,68 |
101,95 |
|
|
6. |
Густота магазинів на 10 тис. чол. |
одиниці |
107,09 |
109,39 |
93,17 |
111,40 |
Виходячи з аналізу динаміки внутрішньої торгівлі в Донецькій області на протязі 2003-2007 років, можна зробити висновок, що населення Донецької області зросло на 2,27% у 2007 році в порівнянні з 2003 роком. Виходячи з аналізу динаміки роздрібного товарообороту можна зробити висновок, що роздрібний товарооборот має на протязі 2003-2007 років тенденцію а збільшення у Донецькій області, в 2007 році роздрібний товарооборот області майже зріс у 2 рази в порівнянні з 2003 роком.
Рис. 3. Густота магазинів Донецької області за 2003-2007 роки
Виходячи з рис. 1, можна зробити висновок, що у 2007 році порівняно з 2003 роком густота магазинів зросла на 4,73%, це відбулося за рахунок збільшення кількості підприємств.
Рис. 4. Кількість підприємств Донецької області за 2003-2007 роки
Виходячи з рис. 2, можна зробити висновок, що у 2007 році порівняно з 2003 роком кількість магазинів зросла на 24,35%, це відбулося за рахунок розвитку внутрішньої торгівлі області та залучення іноземних інвестицій.
Отже, Донецька область за 2003-2007 роки, мала найбільшу кількість населення в 2006 році, а саме 4,6 млн. чол., а найменшу кількість у 2003 році, а саме 4,4 млн. чол. Товарооборот Донецької області на протязі 2003-2007 років, постійно зростав, а саме в 2003 році він становив 3743 млн. грн., а у 2007 році склав 10385 млн. грн. Кількість підприємств внутрішньої торгівлі Донецької області на протязі 2003-2007 років, мала стабільну тенденцію зросту, в цілому з 2003 року по 2007 рік кількість підприємств зросла на 24,35%, це відбулось за рахунок розвитку внутрішньої торгівлі, залучення зовнішніх інвестицій в розвиток області. Виходячи з аналізу динаміки внутрішньої торгівлі в Донецькій області на протязі 2003-2007 років, можна зробити висновок, що населення Донецької області збільшилось на 2,27% у 2007 році в порівнянні з 2003 роком, дана тенденція зберігається і в інших проміжках часу. Виходячи з аналізу динаміки роздрібного товарообороту можна зробити висновок, що роздрібний товарооборот має на протязі 2003-2007 років тенденцію а збільшення у Донецькій області, в 2007 році роздрібний товарооборот області зріс майже у 2 рази в порівнянні з 2003 роком.
Варто зазначити, в області функціонують об'єкти вітчизняної торговельної мережі та зарубіжних операторів, в яких застосовуються нові сучасні форми обслуговування і надається цілий комплекс додаткових послуг.
Триває робота зі створення мережі магазинів «крокової» доступності, які знаходяться в безпосередній близькості від житлових кварталів.
Незважаючи на зменшення кількості ринків (за 2008 рік на 1,3%), вони залишаються суттєвим каналом реалізації споживчих товарів (оборот ринків у 2008 році склав третину від загального обсягу продажу) і забезпечують робочими місцями населення, що втратило роботу або займається виробництвом сільськогосподарської продукції.
На початок 2009 року в області діяло 377 ринків на 86,8 тис. місць. Протягом 2008 року здійснювалась поетапна реконструкція та модернізація на 185 ринках.
З метою підтримки вітчизняного товаровиробника, насичення споживчого ринку товарами та стабілізації цінової ситуації в області проведено 4,3 тисяч продовольчих, сільськогосподарських та тематичних ярмарків за участю сільськогосподарських та переробних підприємств, на яких реалізовано продукції на суму понад 90 млн. грн.
4. Регіональні особливості і динаміка структури торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами
Товарообіг донецької області складається з частки продовольчих та непродовольчих товарів у всій сукупності торгівлі Донецької області.
Таблиця 3. Динаміка структури товарообороту в Донецькій області
|
Показники |
2002 |
2005 |
2007 |
||||
|
млн. грн. |
% до 2000 |
млн. грн. |
% до 2000 |
млн. грн. |
% до 2000 |
||
|
Роздрібний товарооборот, усього |
2114,00 |
446,09 |
6215,83 |
1311,63 |
10384,79 |
2191,35 |
|
|
Продовольчі товари широкого вжитку |
1183,84 |
449,80 |
2797,12 |
1062,78 |
4309,69 |
1637,48 |
|
|
Непродовольчі товари широкого вжитку |
930,16 |
508,58 |
3418,71 |
1869,22 |
6075,10 |
3321,63 |
Отже, виходячи з таблиці 3, можна зробити висновок, що у 2002 році більшу частку у товарообороті Донецької області займали продовольчі товари, а саме, 1183,84 млн. грн. У 2005 році більшу частку у товарообороті займали непродовольчі товари 3418,71 млн. грн. Така тенденція, як збільшення непродовольчих товарів у структурі товарообороту свідчить про збільшення доходів громадян, адже спочатку громадяни купують продовольчі товари, а потім вже не продовольчі.
Рис. 5. Структура продовольчих та не продовольчих товарів широкого вжитку у товарообороті Донецької області за 2007 рік
Виходячи з рис. 3, можна зробити висновок, що у 2007 році більшу частку у товарообороті займали непродовольчі товари 56%.
Таблиця 4. Динаміка структури торгівлі продовольчими товарами широкого вжитку в Донецькій області
|
Групи товарів |
2 002 р. |
2 005 р. |
2 007 р. |
||||
|
млн. грн. |
% |
млн. грн. |
% |
млн. грн. |
% |
||
|
Продовольчі товари |
1183,84 |
100,00 |
2797,12 |
100,00 |
4569,31 |
100,00 |
|
|
М'ясо та м'ясопродукти |
286,50 |
24,20 |
950,37 |
33,98 |
1245,87 |
27,27 |
|
|
Риба та рибопродукти |
133,28 |
11,26 |
311,13 |
11,12 |
488,36 |
10,69 |
|
|
Овочі та фруктово-ягідні консерви |
88,89 |
7,51 |
193,61 |
6,92 |
318,40 |
6,97 |
|
|
Жири |
35,13 |
2,97 |
83,65 |
2,99 |
198,40 |
4,34 |
|
|
Молоко та молочні продукти |
68,78 |
5,81 |
198,75 |
7,11 |
30,10 |
0,66 |
|
|
Кондитерські вироби |
108,08 |
9,13 |
238,59 |
8,53 |
390,60 |
8,55 |
|
|
Чай |
29,28 |
2,47 |
68,64 |
2,45 |
99,20 |
2,17 |
|
|
Сіль |
10,87 |
0,92 |
19,69 |
0,70 |
16,70 |
0,37 |
|
|
Хліб і хлібобулочні вироби |
110,58 |
9,34 |
236,40 |
8,45 |
451,40 |
9,88 |
|
|
Картопля |
100,28 |
8,47 |
258,85 |
9,25 |
458,90 |
10,04 |
|
|
Овочі |
83,50 |
7,05 |
138,01 |
4,93 |
293,20 |
6,42 |
|
|
Інші продукти |
128,66 |
10,87 |
99,41 |
3,55 |
578,18 |
12,65 |
Виходячи з динаміки структури торгівлі продовольчими товарами широкого вжитку в Донецькій області можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу у продовольчих товарах Донецької області займають м'ясо та м'ясопродукти, а саме у 2002 році 286,5 млн. грн., у 2005 році 950,37 млн. грн., у 2007 році 1245,87 млн. грн. Найменшу питому вагу у продовольчих товарах Донецької області займає сіль, а саме у 2002 році 10,87 млн. грн., у 2005 році 19,69 млн. грн., у 2007 році 16,7 млн. грн. Цю тенденцію можна пояснити тим, що сіль має найнижчу вартість серед всіх продовольчих товарів, а м'ясо та м'ясні продукти мають найвищу вартість у закладах внутрішньої торгівлі Донецької області.
Рис. 6. Структура продовольчих товарів Донецької області за 2007 рік
Виходячи з рис. 4, можна зробити висновок, що м'ясо та м'ясні вироби займають 27,27% продовольчих товарів у 2007 році Донецької області, риба та рибопродукти займають 10,69%, овочі та фруктово-ягідні консерви 6,97%, жири 4,34%, молоко та молочні продукти 0,66%, кондитерські вироби 8,55%, чай 2,17%, сіл 0,37%, хліб та хлібобулочні вироби 9,88%, картопля 10,04%, овочі 6,42%, інші продукти 12,65%.
Таблиця 5. Відносне відхилення питомої ваги продовольчих товарів
|
Групи товарів |
Відносне відхилення питомої ваги |
||
|
2005/2002 |
2007/2005 |
||
|
Продовольчі товари |
х |
х |
|
|
М'ясо та м'ясопродукти |
140,39 |
80,25 |
|
|
Риба та рибопродукти |
98,80 |
96,09 |
|
|
Овочі та фруктово-ягідні консерви |
92,19 |
100,67 |
|
|
Жири |
100,77 |
145,19 |
|
|
Молоко та молочні продукти |
122,29 |
9,27 |
|
|
Кондитерські вироби |
93,43 |
100,22 |
|
|
Чай |
99,22 |
88,46 |
|
|
Сіль |
76,68 |
51,91 |
|
|
Хліб і хлібобулочні вироби |
90,48 |
116,89 |
|
|
Картопля |
109,25 |
108,52 |
|
|
Овочі |
69,95 |
130,05 |
|
|
Інші продукти |
32,70 |
356,02 |
Виходячи з табл. 5, можна зробити висновок, що питома вага мала тенденцію до зросту з 2005 по 2007 роки таких продовольчих товарів Донецької області: овочі та фруктово-ягідні консерви 0,67%, жири 45,19%, хліб та хлібобулочні вироби 16,89%, картопля 8,52%, овочі 30,05%. Питома вага мала тенденцію до зменшення з 2002 по 2007 роки таких продовольчих товарів Донецької області: риба та рибопродукти 3,91%, м'ясо та м'ясопродукти 19,75%, чай 11,34%.
Таблиця 6. Динаміка структури торгівлі непродовольчими товарами широкого вжитку в Донецькій області
|
Групи товарів |
2 002 р. |
2 005 р. |
2 007 р. |
||||
|
млн. грн. |
% |
млн. грн. |
% |
млн. грн. |
% |
||
|
Непродовольчі товари |
930,16 |
100 |
3418,71 |
100 |
5815,48 |
100 |
|
|
Тканини, всього |
245,67 |
26,41 |
656,18 |
19,19 |
1367,8 |
23,52 |
|
|
бавовняні |
24,33 |
2,62 |
112,52 |
3,29 |
629,88 |
10,83 |
|
|
вовняні |
87,9 |
9,45 |
169,74 |
4,97 |
219,23 |
3,77 |
|
|
шовкові |
89,4 |
9,61 |
199,81 |
5,84 |
265,18 |
4,56 |
|
|
лляні |
44,04 |
4,73 |
174,11 |
5,09 |
253,51 |
4,36 |
|
|
Одяг, білизна |
320,1 |
34,41 |
1224,32 |
35,81 |
2421,42 |
41,64 |
|
|
Трикотажні панчішно-шкарпеткові вироби |
88,4 |
9,50 |
679,82 |
19,89 |
781,11 |
13,43 |
|
|
Взуття |
197,5 |
21,23 |
383,21 |
11,21 |
567,16 |
9,75 |
|
|
Господарське мило, СМЗ |
19,54 |
2,10 |
122,46 |
3,58 |
97,54 |
1,68 |
|
|
Галантерея та нитки |
6,5 |
0,70 |
8 |
0,23 |
56 |
0,96 |
|
|
Товари культурно-побутового призначення з них: |
35,98 |
3,87 |
89,46 |
2,62 |
126,18 |
2,17 |
|
|
годинників |
28,65 |
3,08 |
67,25 |
1,97 |
93,3732 |
1,61 |
|
|
телерадіотоварів |
7,33 |
0,79 |
22,21 |
0,65 |
32,8068 |
0,56 |
|
|
Інші товари |
16,47 |
1,77 |
255,26 |
7,47 |
398,27 |
6,85 |
Виходячи з таблиці 6, можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу у непродовольчих товарах Донецької області займають тканини, а саме в 2002 році 245,67 млн. грн., в 2005 році 656,18 млн. грн., в 2007 році 1367,8 млн. грн. Найменшу питому вагу займають господарське мило, а саме в 2002 році 19,54 млн. грн., в 2005 році 122,46 млн. грн., в 2007 році 97,54 млн. грн., галантерея та нитки в 2002 році 6,5 млн. грн., в 2005 році 8 млн. грн., в 2007 році 56 млн. грн.
Рис. 7. Структура непродовольчих товарів Донецької області за 2007 рік
Виходячи з рис. 5, можна зробити висновок, що тканини займають 23,52% непродовольчих товарів у 2007 році Донецької області, одяг та білизна 41,64%, трикотажні панчішно-шкарпеткові вироби 13,43%, взуття 9,75%, господарське мило 1,68%, галантерея та нитки 0,96%, товари культурно-побутового призначення 2,17%, інші товари 6,85%.
Таблиця 7. Відносне відхилення питомої ваги непродовольчих товарів
|
Групи товарів |
Відносне відхилення питомої ваги |
||
|
2005/2002 |
2007/2005 |
||
|
Непродовольчі товари |
х |
х |
|
|
Тканини, всього |
72,67 |
122,54 |
|
|
бавовняні |
125,83 |
329,08 |
|
|
вовняні |
52,54 |
75,93 |
|
|
шовкові |
60,81 |
78,02 |
|
|
лляні |
107,57 |
85,59 |
|
|
Одяг, білизна |
104,07 |
116,27 |
|
|
Трикотажні панчішно-шкарпеткові вироби |
209,24 |
67,55 |
|
|
Взуття |
52,79 |
87,01 |
|
|
Господарське мило, СМЗ |
170,52 |
46,82 |
|
|
Галантерея та нитки |
33,49 |
411,50 |
|
|
Товари культурно-побутового призначення з них: |
67,65 |
82,92 |
|
|
годинників |
63,87 |
81,62 |
|
|
телерадіотоварів |
82,44 |
86,83 |
|
|
Інші товари |
421,68 |
91,72 |
Виходячи з табл. 7, можна зробити висновок, що питома вага мала тенденцію до зросту з 2002 по 2007 роки таких непродовольчих товарів Донецької області: тканини, одяг та білизна, трикотажні панчішно-шкарпеткові вироби, взуття, господарське мило, галантерея та нитки. Питома вага мала тенденцію до зменшення з 2002 по 2007 роки такого непродовольчого товару Донецької області, як товари культурно-побутового призначення.
Таблиця 8. Регіональні особливості структури торгівлі продовольчими товарами
|
Групи товарів |
Україна |
Донецька область |
Відхилення (+) від рівня України (100) |
|||
|
млн. грн. |
% |
млн. грн. |
% |
|||
|
Продовольчі ТНС у тому числі |
4964166,40 |
100,00 |
4569,31 |
100,00 |
х |
|
|
М'ясо та м'ясопродукти |
543022,21 |
10,94 |
1245,87 |
27,27 |
149,26 |
|
|
Риба і рибопродукти |
698872,56 |
14,08 |
488,36 |
10,69 |
-24,08 |
Виходячи з регіональної структури торгівлі продовольчими товарами можна зробити висновок, що по продовольчим товарам особливості існують, адже як ми бачимо з табл. 8, м'ясо та м'ясо продукти по Україні займають меншу питому вагу ніж риба і рибопродукти, а в Донецькій області ситуація протилежна. Відхилення від рівня України в Донецькій області по м'ясу та м'ясопродуктам складає 149,26%, а по рибі і рибопродуктам 24,08%. Це передусім обумовлено різним розвитком інфраструктури України та Донецької області.
Таблиця 9. Регіональні особливості структури торгівлі непродовольчими товарами
|
Групи товарів |
Луганська область |
Донецька область |
Відхилення (+) від рівня Львівської області (100) |
|||
|
млн. грн. |
% |
млн. грн. |
% |
|||
|
Непродовольчі ТНС у тому числі |
4177,92 |
5815,48 |
||||
|
Одяг та білизна |
1621,85 |
38,82 |
2421,42 |
41,64 |
7,26 |
|
|
Товари культурно-побутового призначення |
456,31 |
10,92 |
126,18 |
2,17 |
-80,13 |
Виходячи з регіональної структури торгівлі непродовольчими товарами можна зробити висновок, що по непродовольчим товарам особливості існують, адже як ми бачимо з табл. 9, відхилення від рівня Луганської області в Донецькій області по одягу та білизні складає 7,26%, а по товарам культурно-побутового призначення 80,13%. Це передусім обумовлено різним розвитком інфраструктури України та Донецької області, а також вартістю цих товарів у Львівській та Донецькій областях.
Отже, виходячи з динаміки структури товарообороту в Донецькій області, можна зробити висновок, що у 2007 році більшу частку у товарообороті Донецької області займали непродовольчі товари, а саме, 56%. Така тенденція, як збільшення непродовольчих товарів у структурі товарообороту свідчить про збільшення доходів громадян, адже спочатку громадяни купують продовольчі товари, а потім вже не продовольчі.
Виходячи з динаміки структури торгівлі продовольчими товарами широкого вжитку в Донецькій області можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу у продовольчих товарах Донецької області займають м'ясо та м'ясопродукти, а саме у 2002 році 286,5 млн. грн., у 2005 році 950,37 млн. грн., у 2007 році 1245,87 млн. грн. Найменшу питому вагу у продовольчих товарах Донецької області займає сіль, а саме у 2002 році 10,87 млн. грн., у 2005 році 19,69 млн. грн., у 2007 році 16,7 млн. грн. Цю тенденцію можна пояснити тим, що сіль має найнижчу вартість серед всіх продовольчих товарів, а м'ясо та м'ясні продукти мають найвищу вартість у закладах внутрішньої торгівлі Донецької області.
Виходячи з структури продовольчих товарів Донецької області, можна зробити висновок, що м'ясо та м'ясні вироби займають 27,27% продовольчих товарів у 2007 році Донецької області, риба та рибопродукти займають 10,69%, овочі та фруктово-ягідні консерви 6,97%, жири 4,34%, молоко та молочні продукти 0,66%, кондитерські вироби 8,55%, чай 2,17%, сіл 0,37%, хліб та хлібобулочні вироби 9,88%, картопля 10,04%, овочі 6,42%, інші продукти 12,65%.
Виходячи з відносного відхилення питомої ваги продовольчих товарів, можна зробити висновок, що питома вага мала тенденцію до зросту з 2005 по 2007 роки таких продовольчих товарів Донецької області: овочі та фруктово - ягідні консерви 0,67%, жири 45,19%, хліб та хлібобулочні вироби 16,89%, картопля 8,52%, овочі 30,05%. Питома вага мала тенденцію до зменшення з 2002 по 2007 роки таких продовольчих товарів Донецької області: риба та рибопродукти 3,91%, м'ясо та м'ясопродукти 19,75%, чай 11,34%.
Виходячи з динаміки структури торгівлі непродовольчими товарами широкого вжитку в Донецькій області, можна зробити висновок, найбільшу питому вагу у непродовольчих товарах Донецької області займають тканини, а саме в 2002 році 245,67 млн. грн., в 2005 році 656,18 млн. грн., в 2007 році 1367,8 млн. грн. Найменшу питому вагу займають господарське мило, а саме в 2002 році 19,54 млн. грн., в 2005 році 122,46 млн. грн., в 2007 році 97,54 млн. грн., галантерея та нитки в 2002 році 6,5 млн. грн., в 2005 році 8 млн. грн., в 2007 році 56 млн. грн. Виходячи з структури непродовольчих товарів Донецької області, можна зробити висновок, що тканини займають 23,52% непродовольчих товарів у 2007 році Донецької області, одяг та білизна 41,64%, трикотажні панчішно-шкарпеткові вироби 13,43%, взуття 9,75%, господарське мило 1,68%, галантерея та нитки 0,96%, товари культурно-побутового призначення 2,17%, інші товари 6,85%.
Виходячи з відносного відхилення питомої ваги непродовольчих товарів, можна зробити висновок, що питома вага мала тенденцію до зросту з 2002 по 2007 роки таких непродовольчих товарів Донецької області: тканини, одяг та білизна, трикотажні панчішно-шкарпеткові вироби, взуття, господарське мило, галантерея та нитки. Питома вага мала тенденцію до зменшення з 2002 по 2007 роки такого непродовольчого товару Донецької області, як товари культурно-побутового призначення.
5. Територіальні відмінності в розміщенні торгівлі в Донецькій області
Основним методом економічного обґрунтування територіально-комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил країни та її економічних районів є вироблення так званих територіальних схем. Це - передпланові (прогнозовані) наукові дослідження економічного розвитку окремих територіальних одиниць, які виробляються на 15 і більше років. У них визначаються завдання й основні показники економічного і соціального розвитку регіонів, забезпечення комплексного використання природних ресурсів, розв'язання соціальних, економічних та екологічних проблем. Схеми розробляються великими колективами наукових і науково-дослідних інститутів, проектних організацій.
У зв'язку з проголошенням політичного й економічного суверенітету і незалежності України роль регіональних схем посилюється. Вони необхідні для ефективнішого прогнозування розвитку і розміщення економіки районів. Як показує досвід розвинених країн, аналогічні прогнозні територіальні розробки, що існують у вигляді особливих програм, мають велике значення для наукового обґрунтування розвитку господарства.
Загальний обсяг продажу товарів порівняно з 2007 роком у діючих цінах зріс на 40,5% за рахунок розширення мережі торговельних підприємств, підвищення платоспроможного попиту населення. У розрахунку на душу населення реалізовано товарів на 10067 грн.
За оперативними даними підприємствами роздрібної торгівлі та ресторанного господарства (юридичними особами) реалізовано товарів народного споживання на суму 22,1 млрд. грн., що більше рівня 2007 року у діючих цінах на 39,0%, у порівнянних - на 20,8%. У розрахунку на душу населення реалізовано товарів на 4886 грн.
Незважаючи на скорочення мережі, що належить юридичним особам, нею забезпечується майже половина обороту роздрібної торгівлі області.
В області функціонують понад 200 сучасних об'єктів вітчизняної торговельної мережі (великоформатні гіпер - та супермаркети Амстор, Велика кишеня, Еко-маркет, Фуршет, Сільпо, АТБ-маркет) та зарубіжних операторів (Metro Cash & Carry - Німеччина, Ашан - Франція), в яких застосовуються нові сучасні форми обслуговування і надається цілий комплекс додаткових послуг (парковка автомобілів, розважальні послуги тощо).
Триває робота зі створення мережі магазинів «крокової» доступності, які знаходяться в безпосередній близькості від житлових кварталів.
Незважаючи на зменшення кількості ринків (за 2008 рік на 1,3%), вони залишаються суттєвим каналом реалізації споживчих товарів (оборот ринків у 2008 році склав третину від загального обсягу продажу) і забезпечують робочими місцями населення, що втратило роботу або займається виробництвом сільськогосподарської продукції.
На початок 2009 року в області діяло 377 ринків на 86,8 тис. місць. Протягом 2008 року здійснювалась поетапна реконструкція та модернізація на 185 ринках.
З метою підтримки вітчизняного товаровиробника, насичення споживчого ринку товарами та стабілізації цінової ситуації в області проведено 4,3 тисяч продовольчих, сільськогосподарських та тематичних ярмарків за участю сільськогосподарських та переробних підприємств, на яких реалізовано продукції на суму понад 90 млн. грн.
Таблиця 10. Розміщення населення та товарообороту по районах Донецької області
|
Райони Донецької області |
Населення |
Товарооборот |
Ккт |
|||
|
чол. |
% |
млн грн |
% |
|||
|
Донецька область у т.ч.: |
4500456,00 |
100,00 |
10384,79 |
100,00 |
||
|
Амвросіївський район |
218528,30 |
4,86 |
285,89 |
2,75 |
0,57 |
|
|
Артемівський |
204521,49 |
4,54 |
271,58 |
2,62 |
0,58 |
|
|
Великоновосильківський |
126352,03 |
2,81 |
166,20 |
1,60 |
0,57 |
|
|
Волноваський |
70366,36 |
1,56 |
75,36 |
0,73 |
0,46 |
|
|
Володарський |
105823,03 |
2,35 |
161,98 |
1,56 |
0,66 |
|
|
Добропільський |
180450,98 |
4,01 |
255,97 |
2,46 |
0,61 |
|
|
Костянтинівський |
121886,20 |
2,71 |
111,51 |
1,07 |
0,40 |
|
|
Красноармійський |
211985,33 |
4,71 |
285,23 |
2,75 |
0,58 |
|
|
Краснолиманський |
145866,70 |
3,24 |
254,55 |
2,45 |
0,76 |
|
|
Мар'їнський |
242526,11 |
5,39 |
300,83 |
2,90 |
0,54 |
|
|
Новоазовський |
131977,60 |
2,93 |
183,54 |
1,77 |
0,60 |
|
|
Олександрівський |
117043,01 |
2,60 |
56,47 |
0,54 |
0,21 |
|
|
Першотравневий |
140286,14 |
3,12 |
185,63 |
1,79 |
0,57 |
|
|
Слов'янський |
271287,49 |
6,03 |
311,24 |
3,00 |
0,50 |
|
|
Старобешівський |
182358,48 |
4,05 |
268,29 |
2,58 |
0,64 |
|
|
Тельманівсь |
342907,05 |
7,62 |
289,94 |
2,79 |
0,37 |
|
|
Ясинуватський |
121512,31 |
2,70 |
264,81 |
2,55 |
0,94 |
|
|
м. Донецьк |
1350136,80 |
30,00 |
6230,87 |
60,00 |
2,00 |
|
|
м. Сіверськ |
139514,14 |
3,10 |
274,16 |
2,64 |
0,85 |
|
|
м. Новоолександрівка |
60306,11 |
1,34 |
51,92 |
0,50 |
0,37 |
Виходячи з таблиці 11, можна зробити висновок, що в Донецькій області найбільше населення припадає на м. Донецьк 1350136,80 чол., а найменше Волноваський район - 70366,36 чол. Тобто різниця між найбільшим населеним пунктом і найменшим є дуже значною, а отже з цього випливає, що в Донецькій області не розвинута інфраструктура області. Товарообору припадає найбільше на м. Донецьк 6230,87 млн. грн., найменше на м. Новоолександрівка 0,50 млн. грн. Виходячи з розрахунку коефіцієнта концентрації товарообороту можна зробити висновок, що найбільша концентрація товарообороту в м. Донецьк 2,00, а найменша в Олександрівському районі Донецької області він сягає лише 0,21. В основі значної різниці в коефіцієнті концентрації товарообороту лежить велика різниця коефіцієнта концентрації виробництва в м. Донецьк та Олександрівському районі.
Отже, територіальні відмінності в розміщенні торгівлі в Донецькій області існують. Це в першу чергу пов'язано з різною інфраструктурою м. Донецьк та інших районів Донецької області. Про це свідчить, що Донецькій області найбільше населення та найбільший товарооборот припадає на м. Донецьк, найменше населення на Волноваський район, а найменший товарооборот на м. Новоолександрівка.
Виходячи з розрахунку коефіцієнта концентрації товарообороту можна зробити висновок, що найбільша концентрація товарообороту в м. Донецьк, найменша в Олександрівському районі Донецької області. Значна різниця в коефіцієнті концентрації товарообороту пояснюється відмінністю коефіцієнта концентрації виробництва.
Висновки
Зростання добробуту населення, забезпечення соціальної стабільності, нарощення обсягів внутрішнього споживчого ринку значною мірою залежать від ефективного функціонування торговельної діяльності в країні. Торгівля виконує роль економічного рушія для всіх інших видів економічної діяльності в країнах, здійснює ринкове узгодження споживчого попиту та пропозиції, забезпечує ефективні міжрегіональні зв'язки, підтримує вітчизняних товаровиробників.
Внутрішня торгівля району - це галузь суспільно-економічних відносин, які виникають між державні, юридичними та фізичними особами в сфері товарного обміну в сфері економічного та географічного району.
Торгівля - вид економічної діяльності у сфері товарного обігу, пов'язаний з доведенням товарів від виробників до споживачів, купівлею-продажем товарів, наданням у процесі цього послуг. Внутрішня торгівля - сфера підприємницької діяльності по реалізації товарної продукції на внутрішньому ринку країни суб'єктами господарювання усіх форм власності, що охоплює обертання засобів виробництва і споживчих товарів і включає в себе оптову торгівлю і посередництво в торгівлі, роздрібну торгівлю. Функція торгівлі - продаж (реалізація) товарів споживачам. Торгівля включає наступні види: роздрібну торгівлю, оптову торгівлю, а також ресторанне господарство.
Донецька область розташована на південному сході України в межах Донецького кряжа, Приазовської височини та частково Придніпровської низовини. На заході межує із Запорізькою та Дніпропетровською, на північному заході з Харківською, на північному сході та сході з Луганською областями України та з Ростовською областю Росії. Із півдня область омивається Азовським морем.
Донецька область утворена 2 липня 1932 року.
В адміністративно-територіальному устрої області 52 міста, з них 28 - обласного значення, 17 сільських районів, 81 селищна рада, 131 селище міського типу, 253 сільські ради, 246 селищ і 878 сіл.
Донецька область розміщена в південно-східній частині України. На сході її кордони частково співпадають з державними кордонами України і Російської Федерації. На півдні область має вихід до морів Середземноморського басейну. Протяжність області з півночі на південь - 240 км, з заходу на схід - 170 км. Площа - 26,5 тис. кв. км, або 4,4% території країни.
Донецька область є найбільшою з областей України за чисельністю населення. Тут проживає 4,58 млн. чол. 130 національностей (10% населення країни). Щільність населення складає 173 чол. на 1 кв. км, 90,4% населення мешкає в містах.
Промисловий потенціал області складає основу господарського комплексу регіону і займає важливе місце в економіці України. Область володіє майже п'ятою частиною основних промислово-виробничих фондів України, забезпечує майже 20% загальнодержавного обсягу реалізованої промислової продукції, займає перші та провідні місця по випуску багатьох видів промислової та сільськогосподарської продукції.
В області зареєстровано 26 тис. підприємств малого бізнесу, або 86% від загальної кількості суб'єктів господарської діяльності області. В сфері малого підприємництва зайнято 12,5% загальної чисельності зайнятих в економіці області. У 2006 році підприємствами малого бізнесу було реалізовано продукції, (робіт, послуг) на суму 7,5 млрд. г рн., що складає 2,8% від загального обсягу виробництва по області. В ході реалізації Регіональної програми розвитку малого підприємництва на 2007-2008 роки було здійснено ряд заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для розвитку малого підприємництва.
Донецька область за 2003-2007 роки, мала найбільшу кількість населення в 2006 році, а саме 4,6 млн. чол., а найменшу кількість у 2003 році, а саме 4,4 млн. чол. Товарооборот Донецької області на протязі 2003-2007 років, постійно зростав, а саме в 2003 році він становив 3743 млн. грн., а у 2007 році склав 10385 млн. грн. Кількість підприємств внутрішньої торгівлі Донецької області на протязі 2003-2007 років, мала стабільну тенденцію зросту, в цілому з 2003 року по 2007 рік кількість підприємств зросла на 24,35%, це відбулось за рахунок розвитку внутрішньої торгівлі, залучення зовнішніх інвестицій в розвиток області. Виходячи з аналізу динаміки внутрішньої торгівлі в Донецькій області на протязі 2003-2007 років, можна зробити висновок, що населення Донецької області збільшилось на 2,27% у 2007 році в порівнянні з 2003 роком, дана тенденція зберігається і в інших проміжках часу. Виходячи з аналізу динаміки роздрібного товарообороту можна зробити висновок, що роздрібний товарооборот має на протязі 2003-2007 років тенденцію а збільшення у Донецькій області, в 2007 році роздрібний товарооборот області зріс майже у 2 рази в порівнянні з 2003 роком.
Виходячи з динаміки структури товарообороту в Донецькій області, можна зробити висновок, що у 2007 році більшу частку у товарообороті Донецької області займали непродовольчі товари, а саме, 56%. Така тенденція, як збільшення непродовольчих товарів у структурі товарообороту свідчить про збільшення доходів громадян, адже спочатку громадяни купують продовольчі товари, а потім вже не продовольчі.
Виходячи з динаміки структури торгівлі продовольчими товарами широкого вжитку в Донецькій області можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу у продовольчих товарах Донецької області займають м'ясо та м'ясопродукти, а саме у 2002 році 286,5 млн. грн., у 2005 році 950,37 млн. грн., у 2007 році 1245,87 млн. грн. Найменшу питому вагу у продовольчих товарах Донецької області займає сіль, а саме у 2002 році 10,87 млн. грн., у 2005 році 19,69 млн. грн., у 2007 році 16,7 млн. грн. Цю тенденцію можна пояснити тим, що сіль має найнижчу вартість серед всіх продовольчих товарів, а м'ясо та м'ясні продукти мають найвищу вартість у закладах внутрішньої торгівлі Донецької області.
Виходячи з структури продовольчих товарів Донецької області, можна зробити висновок, що м'ясо та м'ясні вироби займають 27,27% продовольчих товарів у 2007 році Донецької області, риба та рибопродукти займають 10,69%, овочі та фруктово-ягідні консерви 6,97%, жири 4,34%, молоко та молочні продукти 0,66%, кондитерські вироби 8,55%, чай 2,17%, сіл 0,37%, хліб та хлібобулочні вироби 9,88%, картопля 10,04%, овочі 6,42%, інші продукти 12,65%.
Виходячи з відносного відхилення питомої ваги продовольчих товарів, можна зробити висновок, що питома вага мала тенденцію до зросту з 2005 по 2007 роки таких продовольчих товарів Донецької області: овочі та фруктово-ягідні консерви 0,67%, жири 45,19%, хліб та хлібобулочні вироби 16,89%, картопля 8,52%, овочі 30,05%. Питома вага мала тенденцію до зменшення з 2002 по 2007 роки таких продовольчих товарів Донецької області: риба та рибопродукти 3,91%, м'ясо та м'ясопродукти 19,75%, чай 11,34%.
Виходячи з динаміки структури торгівлі непродовольчими товарами широкого вжитку в Донецькій області, можна зробити висновок, найбільшу питому вагу у непродовольчих товарах Донецької області займають тканини, а саме в 2002 році 245,67 млн. грн., в 2005 році 656,18 млн. грн., в 2007 році 1367,8 млн. грн. Найменшу питому вагу займають господарське мило, а саме в 2002 році 19,54 млн. грн., в 2005 році 122,46 млн. грн., в 2007 році 97,54 млн. грн., галантерея та нитки в 2002 році 6,5 млн. грн., в 2005 році 8 млн. грн., в 2007 році 56 млн. грн.
Виходячи з структури непродовольчих товарів Донецької області, можна зробити висновок, що тканини займають 23,52% непродовольчих товарів у 2007 році Донецької області, одяг та білизна 41,64%, трикотажні панчішно-шкарпеткові вироби 13,43%, взуття 9,75%, господарське мило 1,68%, галантерея та нитки 0,96%, товари культурно-побутового призначення 2,17%, інші товари 6,85%.
Подобные документы
Значення, основні функції та роль у розвитку і розміщенні продуктивних сил регіону торгівлі. Передумови розвитку та розміщення торгівлі в Черкаській області. Регіональні особливості і динаміка структури торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами.
курсовая работа [91,7 K], добавлен 30.09.2011Сутність міжнародної торгівлі та її види, головний зміст існуючих теорій та методи регулювання. Україна на шляху до СОТ. Шляхи вдосконалення та перспективи розвитку міжнародної торгівлі держави: потенційні переваги, факторні передумови та етапи розвитку.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 20.09.2013Розгляд внутрішньої торгівлі як складової господарського комплексу регіону. Стан торговельної мережі регіонів України та структура товарообороту закладів внутрішньої торгівлі. Методика визначення коефіцієнту локалізації товарообороту регіонів держави.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 12.04.2013Дослідження наявного стану зовнішньої торгівлі Житомирської області на основі показників зовнішньоторговельного обігу, імпорту та експорту, сальдо торговельного балансу. Аналіз сукупності внутрішніх і зовнішніх факторів впливу на експорт регіону.
статья [94,9 K], добавлен 19.09.2017Особливості розвитку ринку товарів і послуг. Аналіз структури споживання товарів. Аналіз сучасних торговельних систем та мереж. Організаційно-економічні засади розвитку культури споживання. Стратегічні орієнтири в діяльності підприємств торгівлі.
научная работа [369,5 K], добавлен 18.01.2014Характеристика галузевої структури і виробничих особливостей рослинництва в Україні. Територіальна диференціація регіонів держави за рівнем розвитку рослинницької галузі. Розгляд продукції рослинознавства у структурі внутрішньої та зовнішньої торгівлі.
курсовая работа [911,1 K], добавлен 21.04.2019Товарна структура зовнішньої торгівлі Харківської області. Структура експорту за технологічними секторами. Особливості високотехнологічного сектору, який домінує в експортних поставках Харківської області. Структура експорту за окремими товарними групами.
контрольная работа [237,1 K], добавлен 02.09.2010Регіональні відмінності у формуванні трудоресурсного потенціалу в Київській області. Сучасні соціальні, економічні та екологічні проблеми зайнятості населення та перспективи ефективного використання трудових ресурсів регіону, динаміка структурних змін.
курсовая работа [288,2 K], добавлен 17.03.2013Особливості збору та аналізу статистики зовнішньої торгівлі. Форми обліку експорту-імпорту товарів на Україні. Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності. Способи обчислення вартісних показників. Грошове вираження інтернаціональної вартості.
реферат [34,8 K], добавлен 21.12.2008Економічна сутність зайнятості трудових ресурсів в умовах інноваційних змін. Передумови і фактори впливу на розвиток потенціалу Донецької області в умовах реструктуризації зайнятості. Регіональні особливості в розміщенні трудових ресурсів області.
курсовая работа [596,2 K], добавлен 02.05.2014
