Аналіз та оцінка сучасного стану управління збутовою діяльністю промислового підприємства ПАТ "ДМКД"

Для зменшення енергоємності металургійного виробництва необхідно:

Міністерству енергетики та вугільної промисловості України, Державному агентству України з управління державними корпоративними правами та майном розробити пілотні інвестиційно-інноваційні проекти, спрямовані на зменшення витрат паливно-енергетичних ресурсів і впровадження новітніх технологій у гірничо-металургійному комплексі України;

КМУ передбачити у Держбюджеті на 2013 р. і наступні роки збільшення фінансування науково-дослідних робіт з питань ресурсо- та енергозбереження у металургійному виробництві;

Державному агентству України з управління державними корпоративними правами та майном, Міністерству енергетики та вугільної промисловості України провести оптимізацію кількості та змісту державних цільових та галузевих програм енергоефективності та енергозбереження, що спрямовані на розроблення та впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій та устаткування у гірничо-металургійному комплексі України.



РОЗДІЛ 3. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

1. Вивчення платоспроможного попиту на продукцію, ринків її збуту й обґрунтування плану виробництва і реалізації продукції відповідного обсягу та асортименту.

2. Аналіз факторів, що формують еластичність попиту на продукцію й оцінювання ступеня ринку незатребуваної продукції.

3. Оцінювання конкурентоспроможності продукції і вишукування резервів для підвищення її рівня.

4. Розробка стратегії, тактики, методів та засобів формування і стимулювання збуту продукції.

5. Оцінювання стабільності та ефективності виробництва і збуту продукції.

6. Сформулювати вимоги до інформаційного забезпечення діагностики комплексу маркетингу підприємства та запропонувати спосіб їх задоволення.

7. Розробити інформаційне та організаційне забезпечення функціонування механізму управління маркетинговою діяльністю підприємства.

Українська чорна металургія, на відміну від світових тенденцій, за 2008-2012 рр.. зменшила виробництво сталі з 38,1 до 33,5 млн т, або на 12,1%. Внаслідок посилення конкуренції на світовому ринку сталевої продукції наша країна з восьмого місця у світовому сталевому рейтингу виробників - 2008 опустилася на десяте місце за підсумками 2012 р. За результатами п'яти місяців 2013 Україна зберігає за собою десяте місце рейтингу виробників сталі.

Що стосується українського експорту чорних металів (група 72 ), то ситуація теж не оптимістична. У світовому рейтингу експортерів за результатами 2008 р. в вартісному вимірі Україна посідала сьоме місце з часткою 4,4 % (дані International Trade Centre - ITC). У 2012 р. українська експортна продукція виявилася на десятому місці з часткою 3,6 %. Слід зазначити, що вартість світового експорту товарів групи 72 в 2012 р. зменшився на 18,7 % проти 2008 внаслідок зниження ринкових цін.

Нічого дивного в таких показниках немає. Адже українська чорна металургія має експортну спрямованість: за кордон йде приблизно 80 % виробленої її продукції. Тому при найменшому « охолодженні » світового ринку сталі українські металургійні комбінати зменшують виробництво продукції. До речі, по данимWSA, у кількісному вимірі частка світового експорту у виробленій сталевий готової продукції зменшилася з 35% (2008р.) до 28,7 % ( 2012 р.).

Це свідчить про орієнтацію ряду країн на власне виробництво сталі. При цьому створюються нові сучасні металургійні виробництва, які характеризуються більш високою конкурентоспроможністю. У результаті на ринку сталевої продукції посилюється тиск з боку продукції з меншою собівартістю. Виробництво ж української сталі знаходиться в зоні ризику внаслідок досить великих питомих витрат і високої енергоємності процесів.

За роки незалежності політику держави стосовно ГМК України слід оцінити як двоїсту. З одного боку, приймалися рішення щодо стимулювання розвитку галузі.

До них можна віднести:

* Економічний експеримент на підприємствах ГМК України у 1999-2002 рр..

* Державну програму розвитку та реформування ГМК ( Україна ) на період до 2011 р.

* (2004 р.) і варіант цієї програми на період до 2012 р. ( 2008 )

* Постанова КМУ « Про першочергові заходи щодо стабілізації ситуації, що склалася в гірничо -металургійному та хімічному комплексі » (2008 р.)

* Меморандум порозуміння між Кабінетом Міністрів України та підприємствами ГМК ( 2008 року)

* Галузеву програму енергоефективності та енергозбереження на період до 2017 р. ( 2009р.)

* Державну програму розвитку внутрішнього виробництва (2011 р.)

* Постанова КМУ « Деякі питання забезпечення стабілізації роботи електрометалургійних підприємств» (2012 р.)

* Меморандум про взаєморозуміння з підприємствами ГМК (2013 р.)

* Державну програму розвитку економіки ( України ) на 2012-2014 рр..

Цікавіше всього, що, згідно з проектом програми у версії 2008 р., в 2012 році планувалося виробляти в Україні 49,8-50 млн т сталі! При цьому персонал підприємств ГМК передбачалося скоротити на 21 %.

З іншого боку, створювалися проблеми, вирішення яких декларувалося, але шлях реалізації яких розтягувався в часі. До таких слід віднести:

* Врегулювання тарифів на електроенергію для феросплавного виробництва

* Гальмування експорту брухту чорних металів

* Квотування імпорту коксівного вугілля

* Регламентацію імпорту енергозберігаючого та технологічного обладнання, яке не виробляється в Україні.

І, звичайно, вічна проблема - повернення ПДВ ! У підсумку бюджет держави втратив досить значні суми валюти, які в умовах гальмування економіки зовсім би нам не завадили. Були виведені з експлуатації виробничі потужності, запуск яких зажадає додаткових витрат. І в кінцевому підсумку все це внесло свій внесок у спад промислового виробництва в Україні.

Очевидно, що відсутність в нашій країні дієвих механізмів реалізації зазначених програм не дозволило забезпечити гармонійний розвиток ГМК України. Особливо слід відзначити відсутність істотного зростання внутрішнього попиту на металопродукцію.



Таблиця 3.1

Як бачимо, в українському експорті чорних металів в 2012 р. напівфабрикати і чавун займають 20,7 %. Тим самим ми поставляємо сировину для подальшого переділу у покупців. Досить вагою також і український експорт феросплавів - 3,2 %. Однак без феросплавів їй не виплавили потрібну марку сталі, і тому українських феросплавщиків державі слід всіляко підтримувати.

В Італії ж перші три місця рейтингу займає плоский прокат ( сумарно 24,1 %), у тому числі з нелегованої сталі з покриттям і корозійностійкої. Слід зазначити, що у світовому експорті плоский прокат з покриттям займає третє місце - 6,6 %. Тим самим підкреслюється важливість захисту сталевого прокату від корозійного руйнування. У цьому ключі заслуговує всілякої підтримки компанії в Україні, які впроваджують технології нанесення антикорозійного покриття на вироби з чорних металів.

Звичайно, розширення товарної лінійки підприємствами ГМК України вимагає, крім технологічних і маркетингових зусиль, також і фінансових витрат. Однак запізнення з модернізацією виробництва загрожує втратою часу, а також конкурентоспроможності не тільки окремих компаній, а й країни в цілому.

Важка промисловість України є однією з найважливіших галузей економіки, тому її розвиток і модернізація є стратегічним напрямком роботи держави. Завдяки посиленню держпідтримки галузі вітчизняні сталевари нарощують виробничі та експортні обсяги. Зокрема, в 2014 році прогнозується збільшення реалізації металопрокату в країни Євросоюзу та Близького Сходу, повідомляє інформаційно -аналітичний портал Inpress.ua.

Українські металургійні підприємства у 2014 році збільшать експорт металопрокату за товарними кодами групи 72, без урахування труб, чавуну, металоконструкцій та інших позицій, на 2,6 %, або на 500 тис. тонн порівняно з 2013 роком - до 23,7 тис. тонн.

«За нашими оцінками, експорт українського прокату в 2014 році може вирости на 500 тис. тонн в основному за рахунок зростання продажів на ринках країн ЄС та Близького Сходу», - повідомив аналітик державного підприємства « Укрпромзовнішекспертиза » Олег Гнітецький.

За його словами, такі показники пов'язані з прогнозованим поступовим поліпшенням економічної ситуації і зростанням споживання прокату в ЄС. Таким чином, сформовані в 2013 році тенденції зростання поставок прокату з України в ЄС в 2014 році збережуться.

Крім того, в 2014 можна очікувати часткового відновлення українських позицій на Близькому Сході, де в 2013 році втрати (мінус 2 млн тонн) були викликані нестабільною ситуацією в Лівані та Сирії.

« В інших регіонах потенціал для збільшення продажів не спостерігається. У висновку прогнозні обсяги українського експорту прокату в 2014 році можуть скласти до 23,7 млн тонн», - вважає експерт, пише Інтерфакс-Україна.

У свою чергу, начальник відділу маркетингу «Укрпромзовнішекспертизи» Юрій Добровольський зазначив, що, виходячи з динаміки українського експорту, що склалася в четвертому кварталі 2013 року, річні обсяги експорту металопрокату з України в 2013 році склали 23180000 тонн, що на 3,1 % вище експорту в 2012 році. При цьому він нагадав, що за 11 місяців минулого року країна експортувала 21 млн 248,648 тис. тонн металопрокату, а за весь 2012 рік - 22 млн 434,992 тис. тонн.

Разом з тим у прес -релізі ДП «Держзовнішінформ » з посиланням на начальника відділу аналізу ринків чорної металургії Олександра Шейко повідомляється, що за 11 місяців 2013 року, Україна експортувала близько 24 млн тонн металопродукції на загальну суму $ 13 млрд. При цьому постачання у фізичному вираженні по порівняно з попереднім роком збільшилися на 2%.

Експерт вказав на істотне зниження експорту сталевих труб - на 25 %. Водночас якісна структура українського експорту чорних металів залишається стабільною: 42 % займають сталеві напівфабрикати, 48 % - сталевий прокат, 10 % - металургійну сировину.

«Основні ринки збуту української металопродукції торік також не змінювалися: на Близький Схід експортувалося близько 30 % продукції, до Європейського Союзу - близько 30 %, на країни СНД припадало приблизно 20 % », - сказав Шейко.

«Як видно із зазначеного переліку, дані «Держзовнішінформ» охоплюють більш широкий спектр металопродукції, обсяги експорту якої, за даними «Держзовнішінформу», за 12 місяців 2013 склали « близько 24 млн тонн », що, очевидно, включає чавун, сталевий прокат і труби », - пояснив експерт.

Як раніше, аналіз ситуації на зовнішніх ринках металопрокату дає підстави очікувати збільшення Україною експорту металопродукції в 2014 році, зазначив перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Анатолій Максюта.

Відзначимо, що 2013 рік для металургів був важким, але вирішальним. Україна за 12 міс. 2013 поставила на зовнішні ринки близько 24 млн. т металопродукції на загальну суму 13 млрд. дол..

Металургійна галузь України за підсумками січня - листопада 2013 скоротила збитки ( негативний фінансовий результат до оподаткування ) у порівнянні з аналогічним періодом 2012 року на 9,1 %, або на 1,1 млрд. грн.., - до 10,9 млрд грн.

Так, у світлі очікуваного 3 % зростання світового попиту на металопродукцію зростання з виплавки сталі в Україні може досягти 2 % р / р. А досягнення стабільно високого попиту на внутрішніх ринках металопродукції виведе Україну зі стану залежності від попиту на зовнішніх ринках. Пожвавленню економічної діяльності також сприятиме реалізація системних програм модернізації промислового виробництва - перехід на більш сучасні та безпечні технології.

В Україні в 2013 році, за оперативними даними, виробництво сталі зросло в порівнянні з 2012 роком на 1 % - до 32684000 тонн. Відзначимо, що зараз Близький Схід « загартовується » української сталлю. Так, Україна збільшила поставки сталі на Близький Схід, незважаючи на світові економічні проблеми і місцеві політичні негаразди. В останньому випадку приріст продажів українського металу склав понад 600 тис. тонн по довгомірного прокату. Експерти пов'язують дане зростання з тим, що в деяких країнах регіону тривають великі інфраструктурні проекти (Саудівська Аравія, ОАЕ), які є основними драйверами зростання світової металургії.

Тим часом вітчизняну металургію чекає радикальне « омолодження ». Найбільша в Україні міжнародна вертикально інтегрована гірничо-металургійна група компаній «Метінвест» в поточному році направить на модернізацію і реконструкцію своїх підприємств більше 700 млн дол США.

Зі свого боку, уряд продовжить реалізацію державних програм, спрямованих на розвиток вітчизняного машинобудування, заявив віце-прем'єр-міністр України Юрій Бойко.

Адже ще двадцять років тому продукція наших Верстатобудівників експортувалася в більш ніж 40 країн світу, а сьогодні модернізація в країні проводиться за рахунок імпортного устаткування і, по суті, стає заручником зарубіжних виробників.

А обсяг реалізації промислової продукції в Україні в жовтні 2013 року по порівнянні з аналогічним періодом минулого року збільшився на 3,6 % - до 94,3 млрд грн.

Кожному підприємству перед тим, як планувати обсяг виробництва, формувати виробничу потужність, необхідно знати, яку продукцію, в якому обсязі, де, коли і за якими цінами воно буде продавати. Для цього потрібно вивчити попит на продукцію, ринки її збуту, потенційних покупців, можливість організувати виробництво за конкурентною ціною, доступність необхідних матеріальних ресурсів, наявність кадрів необхідної кваліфікації і т. д. Від цього залежать кінцеві фінансові результати, відтворення капіталу, його структура і, як наслідок, фінансова стійкість підприємства. Основна мета маркетингового аналізу - вивчення попиту на продукцію і формування портфеля замовлень. Від портфеля замовлень залежать виробнича потужність підприємства і ступінь її використання в процесі подальшої діяльності. Якщо попит на продукцію падає з яких-небудь причин, то відповідно зменшується портфель замовлень, йде спад виробництва, зростають собівартість продукції, збитки і підприємство може стати банкрутом. Тому аналіз попиту на профільну продукцію підприємства має велике значення. Це один з найбільш важливих і відповідальних етапів дослідження ринку. Попит як економічна категорія характеризує обсяг товарів, які споживач бажає і в змозі придбати за певною ціною протягом певного періоду часу на певному ринку.

На рівень попиту впливають багато чинників:

- Ціни на пропонований товар,

- Якість товару,

- Доходи покупців,

- Споживчі переваги,

- ціни на зв'язані (взаємозамінні ) товари,

- Очікування споживачами зміни їхніх доходів і цін на товари,

- Насиченість ринку,

- Процентні ставки за вкладами і т. д.

Попит еластичний, якщо величина коефіцієнта еластичності попиту більше одиниці, і нееластичний, - якщо менше одиниці. При значенні коефіцієнта еластичності рівному нулю, попит абсолютно нееластичний: жодна зміна ціни не тягне за собою зміну попиту на продукцію. Якщо коефіцієнт еластичності дорівнює одиниці (одинична еластичність), то це означає, що темп зростання попиту дорівнює темпу зниження ціни. При значенні коефіцієнта еластичності рівному нулю, попит абсолютно нееластичний: жодна зміна ціни не тягне за собою зміну попиту на продукцію. Якщо коефіцієнт еластичності дорівнює одиниці (одинична еластичність), то це означає, що темп зростання попиту дорівнює темпу зниження ціни. Попит буває ще абсолютно еластичним, коли при незмінній ціні або її зростанні попит на продукцію збільшується до межі купівельних можливостей, що найчастіше буває в умовах інфляції.

Вивчення попиту тісно пов'язане з оцінкою ризику незатребуваною продукції, який виникає внаслідок відмови споживачів купувати її. Він визначається величиною можливого матеріального і морального збитку підприємства. Кожне підприємство повинне знати величину втрат, якщо якась частина продукції виявиться нереалізованою. Щоб уникнути наслідків ризику незатребуваної продукції, необхідно вивчити чинники її виникнення з метою пошуку шляхів недопущення або мінімізації втрат.

Внутрішні причини:

- Неправильно складений прогноз попиту на продукцію службовцями підприємства;

- Неправильна цінова політика на ринках збуту;

- Зниження конкурентоспроможності продукції в результаті низької якості сировини, устаткування, відсталої технології, низької кваліфікації персоналу;

- Неефективна організація процесу збуту і реклами продукції.

Зовнішні причини:

Неплатоспроможність покупців;

Підвищення процентних ставок по внесках;

Демографічні;

Соціально-економічні;

Політичні та ін..

Ризик незатребуваної продукції можна підрозділити на здоланий і нездоланний. Критерієм віднесення його до однієї з груп є економічна доцільність нововведень, спрямованих на просування товарів на ринок. Якщо додаткові витрати на дизайн, конструктивні зміни, упаковку, рекламу, організаційну перебудову виробництва і збуту перевищують суму їх покриття виручкою, то економічно вони недоцільні, і навпаки. Ризик незатребуваної продукції може бути виявлений на перед виробничої, виробничої і після виробничої стадії. Більший ефект досягається, якщо ризик буде виявлений на передвиробничої стадії. Тоді економічний збиток буде включати в себе тільки витрати на дослідження ринку, розробку виробу і ін Якщо ж ризик незатребуваною продукції виявлено на виробничій або після виробничої стадії, то це може серйозно похитнути фінансовий стан підприємства. У суму збитку, крім перерахованих вище витрат, увійдуть витрати на підготовку, освоєння, виробництво і частково збут продукції. Залежно від часу виявлення ризику незатребуваної продукції управлінські рішення можуть бути різними. У першому періоді можна не приступали до виробництва даного виду продукції, замінивши його іншим. У другому періоді ще можна внести істотні зміни в дизайн, конструкцію, ціну виробу і за рахунок цього просунути його на ринок. Якщо ризик виявлений після виготовлення продукції, то потрібно думати, як уникнути банкрутства, тому що незатребувана продукція - це прямий збиток для підприємства. Кожен товар повинен вироблятися лише тоді, коли є платоспроможний попит на нього, підкріплений заявками або договорами на його поставку.

За результатами аналізу виділяють чотири категорії товарів:

"зірки", які приносять основний прибуток підприємству і сприяють економічному зростанню;

"дійні корови" - переживають період зрілості, в незначній мірі сприяють економічному зростанню, не потребують в інвестиціях, приносять прибуток, який використовується на фінансування "важких дітей";

"важкі діти" - це, як правило, нові товари, які потребують в рекламі, в просуванні на ринок, не приносять наразі прибутку, але в майбутньому можуть стати " зірками";

"мертвий вантаж" або "невдахи" - нежиттєздатні, не сприяють економічному зростанню, не приносять прибутку.

Таке групування продукції підприємства дозволить вибрати правильну стратегію, спрямовану на фінансування " важких дітей ", які найближчим часом можуть стати " зірками", у підтримці достатньої кількості "зірок", які покликані забезпечити довге життя підприємства, і " дійних корів ", що сприяють фінансуванню " важких дітей ". При цьому потрібно враховувати, на якій стадії життєвого циклу перебуває кожен товар на окремих сегментах ринку: - нульова стадія характеризується вивченням і апробацією ідеї розробки нового товару, а потім і самого товару;

- Перша стадія ( випуск товару на ринок і впровадження), на якій з'ясовується, чи буде товар мати успіх на ринку. Прибуток на цій стадії невисока, тому що значні кошти йдуть на амортизацію досліджень, просування товару на ринок;

- Друга стадія ( ріст і розвиток продажів ), на якій товар починає приносити прибуток, він швидко покриває всі витрати і стає джерелом прибутку, хоча вимагає ще більших витрат на рекламну підтримку його просування на ринку;

- Третя стадія ( зрілість ) - товар має стабільний ринок, користується попитом і приносить регулярний дохід, тобто знаходиться в самому прибутковому періоді, так як не вимагає витрат на просування на ринок, а тільки на рекламну підтримку його "популярності";

- Четверта стадія (насичення і спад ), на якій спочатку обсяг продажу істотно не змінюється, а потім різко скорочується по передбачуваним і непередбачуваним причин: товар, що не зазнає ніяких змін, набридає споживачам, або ж зникає потреба, яку він покликаний був задовольняти.

Мистецтво полягає в тому, щоб вчасно вловити і передбачити спад попиту на виріб шляхом його вдосконалення або заміни іншим.

Результати аналізу повинні допомогти керівництву підприємства розробити асортимент товарів відповідно до його стратегією і вимог ринкової кон'юнктури. У процесі аналізу необхідно також виявити реальних і потенційних конкурентів, провести аналіз показників їх діяльності, визначити сильні і слабкі сторони їх бізнесу, фінансові можливості, цілі і стратегію конкурентів в області експансії на ринку, технології виробництва, якості продукції та цінової політики. Це дозволить передбачити образ їхньої поведінки і вибрати найбільш прийнятні способи боротьби за відвоювання у конкурента ніші на ринку.

Аналіз якості виробленої продукції

Важливим показником діяльності виробничих підприємств є якість продукції. Його підвищення - одна з форм конкурентної боротьби, завоювання і утримання продукції на ринку. Також високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту на продукцію і збільшення суми прибутку за рахунок не тільки обсягу продажів, але і більш високих цін.

Якість будь виробленої продукції характеризують такі узагальнюючі показники:

питома вага нової продукції в загальному її випуску;

питома вага продукції вищої категорії якості;

середньозважений бал продукції;

середній коефіцієнт сортності (відношення вартості продукції до її вартості за цінами першого ґатунку);

питома вага атестованої і не атестованої продукції;

питома вага сертифікованої продукції;

питома вага продукції, що відповідає світовим стандартам;

питома вага експортованої продукції; в т.ч. в високорозвинені країни.

Індивідуальні (одиничні ) показники якості продукції характеризують одну з її властивостей:

1. Корисність.

2. Надійність, тобто безвідмовність в роботі, довговічність.

3.Технологічність,тобто ефективність конструкторських і технологічних рішень (трудомісткість, енергоємність ).

4. Естетичність виробів.

Є ще й непрямі показники - це штрафи за неякісну продукцію, обсяг і питома вага забракованої продукції, на яку надійшли претензії.

Шляхи удосконалення збутової політики на базі еластичності попиту

На рівень попиту впливають багато факторів: ціни на пропонований товар, його якість, доходи покупців, споживчі переваги, ціни на сполучені (взаємозамінні) товари, чекання споживачами зміни їхніх доходів і цін на товари, насиченість ринку, процентні ставки по внесках і т.д.

Ступінь чутливості попиту до зміни ціни виміряються за допомогою коефіцієнта цінової еластичності (Ер):

Процентна зміна кількості попиту на і-ий товар

Ер = Процентна зміна цін на товар (3.1)

Коефіцієнт еластичності попиту по доходу (Ед) характеризує ступінь чутливості попиту на товар при зміні доходу споживачів:

Процентна зміна кількості попиту на і-ий товар

Ед = Процентна зміна доходів покупців (3.2)

Установлено, що на ринку засобів виробництва виявляється наступна закономірність: еластичність попиту у готових виробів у цілому нижче, ніж у сировинних товарів. Більш висока цінова еластичність попиту сировинних товарів є причиною того, що на ринках сировини відбуваються більш інтенсивні і масштабні злети і падіння цін.

Зробивши розрахунок коефіцієнтів цінової еластичності по різних видах продукції підприємства. Розрахунки проведені за період 2009 року, були отримані два показника еластичності попиту по кожному виду продукції - чавун, заготівка квадратна, заготівка трубна, сортовий прокат, балка № 27 СА, швелер, кулі, шпунт, рейки, бронь плити, універсальна смуга, вісі. Продукцією з високою еластичністю попиту виявились - чавун, трубна заготівка, кулі, осі. Низку еластичність мають - шпунт, рейки, бронь плити, універсальна смуга. Невелика кількість спостережень дозволяє говорить лише про еластичність або нееластичність попиту за конкретний період часу, не в загалі про еластичність попиту на цій вид продукції. Розрахунки продемонстрували різні показники еластичності на достатньо незначному проміжку часу (два роки) по таким видам продукції як квадратна заготівка (1,34 і 0,12), сортовий прокат (1,63 і 0,17), швелер (4,10 і 0,07). Показники еластичності попиту враховуються в практиці діяльності підприємств для обґрунтування політики ціноутворення та прогнозування обсягів збуту. Однак значення цих показників для продукції комбінату буде об'єктивним лише при збільшенні кількості інтервалів спостереження.

Оскільки металопрокат є продукцією виробничо-технічного призначення для нього притаманні особливості зв'язків попиту і цін, які промисловий маркетинг характеризує наступним чином.

Прагматичність підприємницької діяльності обумовлює розрахунок і раціоналізм у питаннях здійснення закупівель. Навіщо здобувати матеріальні ресурси за цінами, що знижуються, але при нез'ясованих обставинах? Імовірно, більш доцільним було б дочекатись, поки ціни не упадуть ще нижче, адже великі партії закупівель дозволять заощадити значні засоби, знизити собівартість продукції, що випускається. Інший варіант - відкриється можливість на ті ж засоби придбати більш якісну сировину або більш сучасне устаткування, що дозволить поліпшити якість власної продукції і підняти на неї ціну. За цієї та іншої причин, у відносно стабільних економічних умовах зниження цін на ринку засобів виробництва - велика рідкість (за винятком сировинних ринків), і фактично це розцінюється як подія на профільному ринку. В оптовій торгівлі, на відміну від роздрібної, не прийнято влаштовувати дешеві розпродажі наприкінці місяця, сезону або року. У зв'язку з цим зниження цін навіть в одного постачальника (виробника, торговельного посередника) викликає сторожкість у службах постачання потенційних споживачів. Поки не будуть з'ясовані причинно-наслідкові зв'язки ціни, що викликали зниження, обсяги закупівель також будуть падати. За час, необхідний для обережних постачальників на збір і аналіз потрібної інформації, а також контрольного очікування, склади конкретного постачальника можуть бути затоварені, а виробництво, у зв'язку з відсутністю збуту, припинено. Очевидно, що через певний час закупівлі споживачів будуть відновлені, але це відбудеться потім, а до цього постачальник буде зазнавати значних збитків, що можуть істотно перевищити майбутні прибутки. Крім того, варто враховувати протидії конкурентів, що, зі своєї сторони, можуть активізуватися і почати спільні зусилля проти продуцента, що вирішив використовувати агресивну цінову політику.Таким чином, створюється парадоксальна, на перший погляд, ситуація - зниження ціни на товари виробничого призначення найчастіше приводить не до підвищення попиту, як це відбувається на споживчому ринку, а до зворотної реакції - його різкого падіння.

Інший випадок. Якщо ціни на ринку підвищуються, то працівники системи матеріально-технічного забезпечення підприємства-споживачів прикладуть усі зусилля, щоб з'ясувати, чи не є ця подія початком загального підйому цін на ринку в цілому або по товарній групі зокрема. Побоювання, що саме це відбувається, спонукує споживачів різко збільшити закупівлі. Покупці намагатимуться забезпечити для себе замовлення на товари виробничого призначення в більш значних обсягах, чим раніш, тому що будь-якому підприємству дуже вигідно, якщо при подальшому підвищенні цін воно зможе використовувати матеріальні ресурси, придбані дешевше сформованого в перспективі рівня цін. Це сприятливо відіб'ється на майбутній собівартості продукції і підвищить прибуток. При вивченні коливання цін і виробникам і торговельним посередникам крім розглянутих необхідно враховувати ряд додаткових факторів.

З одного боку, якщо один з постачальників, провівши велику підготовчу роботу в інституціональному середовищі, обґрунтовано знижує ціни на свої товари, то покупці віддадуть перевагу саме йому, скорочуючи свої закупівлі з інших джерел. Але, з іншого боку, постачальник повинний об'єктивно оцінювати значимість своєї продукції для потенційних споживачів. Якщо питома вага матеріалів (комплектуючих) за зниженою ціною в структурі готового виробу в покупців невелика або основною характеристикою продукції, що випускається ними, є якість, а не собівартість, то зміна ціни окремим постачальником убік зниження мало вплине на підвищення попиту на його товари. Таким чином, постачальник може понести значні збитки за рахунок недоотриманого прибутку, а цілі - залучення нових покупців, збільшення своєї частки участі на ринку і т.д. можуть бути не досягнуті.

Інший випадок, коли зниження ціни відбувається поступово протягом тривалого періоду часу або даний матеріал, технічні засоби, що комплектують вироби є важливим компонентом формування собівартості готової продукції в покупців. Тоді при відповідній серйозній підготовці контингенту наявних і потенційних споживачів політика зниження цін є виправданою і може привести до відповідного збільшення обсягів збуту і частки участі виробника на ринку.

Слід зазначити, що з ряду причин на ринку засобів виробництва, на відміну від ринку споживчих товарів, у продавця можливості в області розробки цінової політики більш обмежені. У багатьох випадках зниження цін не зміцнює позиції продавця, а навпаки підриває його конкурентноздатність через асоціацію в споживачів зниження ціни зі зниженням якості або надійності. Більшість інституціональних замовників на відміну від фізичних споживачів згодні купувати товари за високими цінами, але високої якості і з гарантіями надійності.

Доречно підкреслити, що на ринку засобів виробництва агресивність цінової політики досить небезпечна, тому що викликає вкрай негативну реакцію з боку конкурентів, що, вбачаючи в цьому спробу окремого постачальника порушити баланс сил на профільному ринку, у свою чергу можуть удатися до сильних методів протидії. Непродумана цінова політика для продуцентів, що активно застосовує цінові важелі впливу на ринок товарів виробничого призначення, може привести до цінової війни, а в кінцевому рахунку, до втрати частини цільового ринку.

У зв'язку з тим, що виправлення помилок ціноутворення і цінової політики в промисловому маркетингу обходиться дуже дорого, важливе значення має глибоке і усебічне вивчення зв'язаного з цим комплексу проблем ще до того, як постачальник вийде на новий ринок з першою пропозицією або «викине» на наявний цільовий ринок новий товар.

Таблиця 3.2 - Еластичність попиту на продукцію ПАТ ДМКД на зовнішньому та внутрішньому ринках в 2008-2009 рр.

Вид продукції	Вид ринку	Характеристика попиту
Чавун	Внутрішній ринок (Україна)	попит еластичний
	Зовнішній ринок(експорт)	попит еластичний
Заготівка квадратна	Внутрішній ринок (Україна)	попит нееластичний
	Зовнішній ринок(експорт)	попит нееластичний
Вісі	Внутрішній ринок (Україна)	попит еластичний
	Зовнішній ринок(експорт)	попит еластичний
Сталь кутова	Внутрішній ринок (Україна)	попит еластичний
	Зовнішній ринок(експорт)	попит еластичний
швелер	Внутрішній ринок (Україна)	попит еластичний
	Зовнішній ринок(експорт)	попит еластичний
кулі	Внутрішній ринок (Україна)	попит еластичний
	Зовнішній ринок(експорт)	попит нееластичний
шпунт	Внутрішній ринок (Україна)	попит нееластичний
	Зовнішній ринок(експорт)	попит еластичний

Порівняльний аналіз рівня цін на продукцію

Одним з найбільш істотних напрямків маркетингового аналізу є аналіз цінової політики підприємства на товарних ринках. Ціни забезпечують підприємству запланований прибуток, конкурентоздатність продукції, попит на неї. Через ціни реалізуються кінцеві комерційні цілі, визначається ефективність діяльності всіх ланок виробничо-збутової структури підприємства.

Цінова політика полягає в тому, що підприємство встановлює ціни на такому рівні і так змінює їх у залежності від ситуації на ринку, щоб забезпечити досягнення короткострокових і довгострокових цілей (оволодіння визначеною часткою ринку, завоювання лідерства на ринку, одержання запланованої торби прибутку, максимізація прибутку, виживання підприємства і т.д.)

У таблиці 3.2 наведено динаміка цін на металопродукцію „ДМК Д” за 2009р.

З наведених табличних даних можна побачити, що на протязі всього 2009 року на усі види продукції на спостерігалась стабільність цін.

В процесі контролю й спостерігання за цінами та динамікою їх росту реєструються їх рівні на певні дати або ж фіксуються дати зміни їх рівня. В першому випадку внаслідок реєстрації створюються моментні ряди динаміки цін, у другому - інтервальні ряди, які характеризують рівні цін в інтервалі від однієї дати до іншої.

Отже, рівень ціни - це узагальнюючий показник, який характеризує розмір ціни на той чи інший вид продукції на певному проміжку часу та на конкретній території.

При визначенні індексів цін виникає початкова потреба в обчисленні середніх цін на окремі види продукції. Якщо вони змінилися на протязі місяця, кварталу чи року, то обчислюють середньомісячні, середньоквартальні й середньорічні ціни.

Таблиця 3.2 - Динаміка цін на продукцію ВАТ ДМКД у 2009 р., (грн./т)

Найменування виду продукції	січень	лютий	березень	квітень	травень	червень	липень	серпень	вересень	жовтень	листопад	грудень
Чавун	605	668	550	567	630	568	568	576	568	648	650	650
Трубна заготівка	894	948	883	966	964	979	968	1061	1000	1006	1002	1001
Квадратна заготівка	886	893	926	942	959	920	898	927	990	999	1003	1049
Сортовий прокат	906	944	931	1145	1124	1118	1122	1155	1110	1104	1112	1115
Швелер	938	1011	919	1233	1245	1161	1178	1248	1189	1169	1178	1188
Бронь плита	1274			1425			1425	1426			1425
Шпунт	1471				1629	1568	1597	1712	1568	1544	1521
Вісі чернові	1805	1784	1784	1982	1984	1984	1983	1983	1983	1982	1983	1983
Осі чистові	2579	2583	2586	2713	2770	2709	2704	2801	2792	2899	2784	2795
Кулі	1185	1179	1176	1244	1244	1244	1244	1244	1244	1244	1248	1251
Універсальна смуга		1119	1170			1666	1614	1682	1012	1656		1573
Рейки	1521			1514	1827		1476	1796	954

Середню ціну можна виразити у вигляді формули середньої арифметичної зваженої:

, (3.3)

де - середня ціна продукції, грн.;

Ц - ціна продукції, грн.;

К - кількість реалізованої продукції, т.

За даною формулою можливо обчислити середню ціну за 2009 рік на чавун:

SWOT- аналіз підприємства

Оцінювання ринкових позицій підприємства передбачає використання методу SWOT (абревіатура чотирьох англійських слів: сила, слабкість, можливості, загрози). Застосовуючи цей метод, можна встановити залежність між виявленими сильними і слабкими сторонами фірми і загрозами та можливостями зовнішнього середовища. Ці залежності можна використовувати при визначенні стратегії підприємства. Їх представляють у вигляді матриці.

На матриці формують чотири поля, на яких слід послідовно розглянути всі парні комбінації внутрішнього - зовнішнього середовища і виділити ті, які необхідно враховувати при розробленні стратегії підприємства. Зіставлення, як правило, здійснюють для тих чинників зовнішнього середовища, що були позиційовані як важливі для підприємства.

Розробляючи стратегію, слід зважати на те, що можливості та загрози можуть переходити у свою протилежність. Невикористана можливість може стати загрозою, якщо нею скористалися конкуренти, а вдале уникнення загрози може підсилити фірму, якщо конкуренти не змогли розробити заходів протидії цій загрозі. Проведені на вказаних етапах дослідження служать основою для формулювання місії та цілей підприємства, які, у свою чергу, обумовлюють вибір стратегії її поведінки в межах періоду планування. Для проведення SWOT - аналізу, необхідно згрупувати результати аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства. Для підприємства ПАТ ДМКД матриця SWOT - аналізу має вигляд наведений у таблиці 3.3.



Таблиця 3.3 - SWOT- аналіз стану підприємства ПАТ ДМКД

ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ
1	2
Можливості	Небезпечності
1. Економічне зростання держави	1. Нестабільність законодавства
2. Сприятливі умови з боку держави для розвитку металургійного виробництва	2. Посилення конкуренції на ринку металопродукції
3. Наявність власної відносно недорогої сировинної бази	3. Світове перевиробництво сталі (тобто пропозиція металопродукції перевищує попит на неї)
4. спрямованість науково-технічної політики держави на розвиток металургії	4. Залежність вітчизняної металургії від її позицій на світовому ринку
	5.Конкурентоспроможність української металопродукції нижчі світової (висока собівартість із-за низької завантаженості потужностей)
	6. Обмежений доступ України к високоприбутковим сегментам світового ринку ( в структурі експорту переважає продукція низької переробки)
	7. Підвищення цін на енергоносії з боку держави сприяє зростанню собівартості продукції
	8. Сезонність коливань попиту на металопродукцію
ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ
Сильні сторони	Слабкі сторони
1. Потужний науково-дослідницький потенціал (постійне впровадження раціоналізаторських заходів)	1. Недостатня ступінь використання виробничих потужностей (як наслідок висока собівартість продукції)
2. Потужний технічний потенціал (можливості впровадження заходів щодо удосконалення ремонтів та	2. Низька ступінь модернізації виробництва (переважне застосування високо витратних технологій
ліквідації дефіциту запчастин)	виробництва металопродукції)
3. Наявність унікальних видів продукції (шпунт Ларсена, вісі)	3. „Вузькі місця” теплових електростанцій (при високій енергомісткості виробництва)
4. Цілеспрямована соціальна політика (реструктуризація заробітної плати, заходи з формування якісного персоналу, удосконалення системи охорони праці та інше)	4. „Жорстока” технологічна залежність видів продукції між собою
	5. Низький рівень маркетингу (ця управлінська функція виконується радою правління холдінгу „Индустріальний Союз Донбасу”)

продукція збут підприємство

З проведеного аналізу слід зробити висновки, що на ринкові позиції підприємства найбільш впливають небезпечності з боку зовнішнього середовища. Оскільки ці фактори підприємство практично не може контролювати, то необхідно розробляти стратегію розвитку збуту продукції, яка, у першу чергу, буде гнучко адаптуватися до можливих змін зовнішнього середовища.

Напрямки по удосконаленню збутової політики підприємства на маркетингових засадах.

За сучасних умов господарювання базового підприємства великого значення набуває поліпшення якості вироблюваної продукції. Це треба усвідомлювати, але не на словах, як це здебільшого було раніше, а повсякденно й копітко займатися цим питанням. Ті підприємства, які не позбулися старих стереотипів у роботі, зокрема нехтують якістю продукції, нині зазнають відчутних втрат у конкурентній боротьбі.

Основним напрямком по удосконаленню рівня якості та конкурентноздатності продукції базового підприємства є постійний аналіз та збір інформації як про продукцію свого виробництва так і найбільш їх конкурентів.

Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників, серед яких слід виділити загальні й часткові, прямої й побічної дії. Найбільш узагальнений характер мають питома вага у загальному обсязі випуску продукції атестованої як продукція вищої якості Своєрідним знаком якості є фірмовий знак. На підприємстві використовують такі загальніоб'єктивні показники якості:

- сортність;

- марочність.

Для збільшення попиту на продукцію базового підприємства пропонуємо ввести додаткові показники якості такі як

- вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги);

- призначити одного з часткових показників якості як єдиного провідного (калорійність).

На підприємстві у процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції:

- наявність рекламацій, їх кількість і вартість;

- відсоток браку;

- зниження сортності продукції за межами підприємства;

- відсоток повернення продукції;

- наявність і рівень попиту на даний виріб тощо.

Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, слід віддавати перевагу об'єктивним і кількісним показникам якості, які забезпечують належну точність визначення стану якості продукції. Найбільш вдалою ілюстрацією цього може бути аналіз показника сортності продукції.

Сортність використовують щодо продукції, в якій допускаються певні несуттєві відхилення деяких ознак і якостей від чинних стандартів і технічних вимог.

На базовому підприємстві аналіз виконання плану визначається у вартісному та натуральному вигляді і не встановлюється, а в подальшому не аналізується сортність продукції. Тому в рамках даної курсової роботи пропонуємо в плані встановлювати показник сортності, для чого використати спосіб першосортних одиниць. Він є найбільш універсальним, оскільки практично виключає вплив зміни асортименту продукції.

Частина виробів у процесі виробництва псується через порушення технології, несправності устаткування або низьку кваліфікацію чи несумлінність робітників. Це явище має назву «брак продукції».

Брак може бути остаточним і виправним. На підприємстві під час аналізу визначають загальну суму браку й відносну його величину (% браку), а також вивчають динаміку цього показника за ряд періодів. Але особливу увагу необхідно приділити виявленню так званого прихованого браку,який з різних причин не обліковується.

Аналізуючи брак, обов'язково необхідно з'ясовувати причини та місце його виникнення, час і винуватців.

Крім того пропонуємо на підприємстві розробити програму заходів по профілактиці браку основними напрямками якої повинно бути:

- висока культура та організація виробництва; |

- стабільний ритм роботи і постачання;

- у провадження у виробництво сучасних технологій та устаткування;

- підвищення кваліфікації персоналу, його дисциплінованості і відповідальності.

Нарешті, варто пам'ятати, що між якістю продукції і величиною браку існують складні й суперечливі зв'язки. Наприклад, зростання кількості бракованої продукції не обов'язково спричиняє погіршення її якості, як це іноді вважається. Рівень браку - це передусім показник якості роботи, налагодженості технологічних процесів і чіткої організації виробництва, це також показник порушення ритму виробництва, погіршання організації та контролю за виробництвом.

Методи удосконалення організації збуту продукції на маркетингових засадах

Оскільки базове підприємство працює в рамках жорсткої ринкової конкуренції для піддержання іміджу підприємства та її продукції пропонуємо створити службу дослідження ринку, у чий обов'язок будуть входити проведення маркетингових досліджень, складання прогнозів збуту і координація зусиль різних структурних підрозділів по розробці і реалізації інтегрованого плану маркетингу. При створенні такої служби треба буде розв'язати ряд організаційних проблем:

- розділити функції, сфери повноважень і відповідальності служб, що займаються просуванням продукту на ринку (комерційної, служби відділу збуту, служби реклами й інших), і служб, яким має бути займатися ринковими дослідженнями;

- визначити статус і підзвітність служби дослідження ринку,

її місце в організаційній структурі керування підприємством;

- визначити й організаційно оформити (шляхом розробки і затвердження Положення про службу дослідження ринку підприємства) функції і задачі служби дослідження ринку;

- ввести критерії оцінки роботи служби, відповідні їм показники і нормативи;

- установити порядок взаємодії служби дослідження ринку з іншими структурними підрозділами чи підприємства фірми;

- скласти штатний розклад, установити й організаційно оформити (шляхом розробки і твердження посадових інструкцій менеджеру по маркетингу, керівнику служби дослідження ринку) вимоги до посади для керівників і фахівців служби дослідження ринку;

- видати накази про введення організаційно-розпорядницьких документів, що регламентують діяльність служби

Світовий досвід показує, що службі дослідження ринку необхідно додати високий статус (її керівник повинний бути підзвітний одному з заступників першого керівника підприємства) і поряд із планово-економічним і фінансовим відділами вона повинна бути підзвітна заступнику генерального директора по економічних питаннях чи фінансовому директору. Недоцільне виділення такого підрозділу в рамках служб, очолюваних комерційним директором. В останньому випадку майже неминучим є зниження аналітичного потенціалу служби дослідження ринку, її перевантаженість поточною оперативною роботою на шкоду проведенню ринкових досліджень і виробленню відповідних рекомендацій і пропозицій. Дуже важливо, щоб саме служба дослідження ринку, а не відділ збуту відповідав за складання прогнозів збуту. Повноваження служби повинні бути достатніми, щоб в обов'язковому порядку і вчасно одержувати від керівників лінійних (цехів, відділу збуту) і штабних (бухгалтерія, фінансовий відділ, служба технічного чи розвитку технологічної підготовки виробництва і т.п.) підрозділів дані, необхідні для розробки і виконання плану маркетингу. У табл. 3.4 представлена додаткова інформація з розподілу функцій в області маркетингу і збуту між структурними підрозділами.

Таблиця 3.4 - Призначення документів при створенні служби дослідження ринку

Що розробляється і реалізується	Очікуваний результат
1	2
Положення про організаційну структуру служби маркетингу	Дозволяє розділити функції дослідження ринку, збору й обробки замовлень, просування і збуту продукції, реклами та ін. між збутовими підрозділами, службою реклами і дистрибуції, з одного боку, і службою дослідження з іншого, а також підготувати основу для чіткого розподілу повноважень усередині збутових (комерційних) служб. Дозволяє визначити коло функцій і задач служби дослідження ринку, а також професійно-кваліфікаційного складу цієї служби
План маркетингових досліджень	Необхідний для визначення і затвердження цілей підприємства в області маркетингу, а також усього комплексу заходів (ув'язаних по термінах і відповідальних виконавцях) по реалізації цілей для всіх структурних підрозділів і організації в цілому
Положення про план маркетингових досліджень	Необхідно для визначення порядку і регламенту розробки окремих заходів (структурними підрозділами) і складання зведеного плану для всього підприємства для організації контролю за виконанням заходів плану.
Що розробляється і реалізується	Очікуваний результат
Наказ про створення служби дослідження ринку	Дозволяє визначити сферу повноважень служби дослідження ринку, значення її функцій у процесі дослідження прийняття управлінських рішень (насамперед визначити головну роль прогнозу збуту в системі планування всієї господарської діяльності підприємства)
Положення про службу дослідження	Дозволяє визначити функції і задачі служби, порядок її взаємодії з іншими структурними підрозділами фірми, сферу повноважень і відповідальності її керівника, регламент (порядок організації) роботи
Штатний розклад	Необхідно для визначення переліку посад у службі дослідження.ринку і завдання вимог на посаду
Посадова інструкція фахівця служби дослідження ринку	Дозволяє чітко визначити кваліфікаційні вимоги, пред'явлені до фахівця служби, його функціональні і посадові обов'язки, права і сферу відповідальності по посаді, зв'язку по посаді, умови праці і його оплати, показники оцінки якості роботи і виконання посадових обов'язків.

Інформація про ринок повинна постійно надходити й обновлятися, а ринкові дослідження необхідно зробити частиною повсякденної роботи, виконуваною відповідною службою. Це повинне знайти своє відображення в тих функціях і задачах, що повинні виконувати керівники і фахівці цієї служби. При цьому функції і задачі часто змішуються (що приводить, зокрема, до чисто технічних труднощів при складанні посадових інструкцій і інших внутрішніх нормативних документів).

Функції - це операції, здійснювані співробітниками служби у своїй повсякденній діяльності (що роблять), наприклад збір інформації, обробка даних, складання прогнозів і т.п. Задачі служби дослідження ринку - результати, яких повинні домагатися співробітники служби у своїй повсякденній діяльності, наприклад складання прогнозу збуту, вироблення рекомендацій з цінової політики і т.п.

Деякі функції співробітників служби (що роблять)

* Збір і обробка внутрішньої і зовнішньої інформації, створення і ведення баз даних.

* Підготовка висновків і рекомендацій.

* Аналіз інформації, виявлення тенденцій, що складаються.

* Прогнозування.

* Координація робіт і заходів.

* Проведення опитувань, тестування, анкетування.

* Відвідування виставок, презентацій, ярмарків і т.п.

* Зразковий перелік задач співробітників служби (що зроблять чи повинні зробити)

* Розробка заходів щодо збільшення стимулюванню обсягів продаж..

* Розробка заходів щодо просування на ринку нових продуктів або удосконалюванню асортименту.

* Розробка рекомендацій зі збільшення ємності цільових сегментів.

* Визначення нових сегментів ринку.

* Аналіз конкурентів.

* Планування рекламної діяльності.

* Аналіз поточних і перспективних нестатків і запитів споживачів.

* Розробка рекомендацій з цінової політики.

* Розробка заходів щодо стимулювання попиту.

* Аналіз збутової мережі.

* Формулювання стратегії збуту.

* Складання бюджету маркетингу і реклами (витрат по реалізації).

* Складання прогнозів збуту.

* Аналіз географічних факторів збуту.

Для розробки Положення про службу дослідження ринку необхідно визначити критерії і показники, за допомогою яких можна буде оцінювати ефективність маркетингової роботи в компанії, а також порядок взаємодії служби дослідження ринку з іншими підрозділами і службами підприємства (особливо це стосується підготовки і прийняття рішень при розробці і виконанні плану маркетингу).

Приклади показників оцінки ефективності роботи служби дослідження ринку:

Кількісні

точність і вірогідність прогнозу збуту;

правильність виконання бюджету маркетингу і реклами;

показники ефективності витрат на рекламу і заходи щодо плану маркетингу.

Якісні

своєчасність представлення рекомендацій, результатів аналізу і складання прогнозів;

своєчасність виконання плану маркетингу.

Таким чином, на наш погляд, удосконалення організації маркетингової діяльності на базовому підприємстві у вигляді створення служби дослідження ринку забезпечить більш високу конкурентноздатність продукції в відповідності з вимогами інформаційної ери, а прорив до лідерства в управління дозволить підприємству бути найбільш успішним, а не виживати

Крім того удосконалення організації збутової діяльності на маркетинговій основі на базовому підприємстві у вигляді створення служби дослідження ринку забезпечить більш високу конкурентноздатність продукції в відповідності з вимогами інформаційної ери, а прорив до лідерства в управління дозволить підприємству бути найбільш успішним, а не виживати.

Аналіз динаміки та структури ринків збуту

Основними споживачами прокату відносно секторів споживчої продукції є наступні галузі:

машинобудування та металообробна промисловість;

гірничо-збагачувальні комбінати;

цементні заводи;

будівельні організації;

капітальне будівництво;

залізничний транспорт;

ремонтно-експлуатаційні потреби всіх галузей.

Продукція постачається в 52 країни світу, окрім традиційних споживачів у країнах СНД. Експортується майже на всі континенти - в західну і східну Європу, на американський ринок, в країни Ближнього Сходу, в Китай. На протязі останніх років комбінат постійно здійснює поставки трубної заготівки в Румунію, квадратна заготівка користується великим попитом у Єгипті, Лівії, Індонезії, Китаї, Тайвані, Сирії, Алжирі, Кот-д-Івуарі. Також ведеться безперервне відвантаження сортового прокату в країни СНД і Прибалтики.