Логіка керованості економічної безпеки підприємства

Отже, зважаючи на щільність поєднання кількісних і якісних характеристик при визначенні оцінних характеристик економічної безпеки та необхідність дотримання процесності у ході такого визначення, вважаємо за доцільне використовувати категорійно-понятійне словосполучення «міра економічної безпеки підприємства». Під мірою економічної безпеки підприємства пропонується розуміти процесно-результативне поєднання кількісних і якісних оціночних характеристик економічної безпеки підприємства (прим. авт.). Інакше кажучи, міру можна розглядати як умовну величину, що може бути застосована при встановленні оцінних характеристик економічної безпеки підприємства та подальшого встановлення рівня її керованості.

Поєднання кількісних і якісних оцінних характеристик стану забезпечення економічної безпеки підприємства є, мабуть, найскладнішим у розумінні її міри. Перш ніж навести можливі варіанти інтерпретації такого поєднання, вдамося до деякої аналогії. В умовах непередбачуваності та бурхливості умов сьогодення економічна безпека підприємств істотно залежить від умінь менеджерів досліджувати та використовувати можливості, що відкриваються перед підприємствами впродовж усього ланцюжка створення вартості. На думку Дж. Гараєдагі [60 ], такі можливості створюються на стику взаємодії технології, продукту та ринку, і тільки тому залишаються поза зоною досяжності одномірних культур і архітектур. Відправним пунктом розвитку первинних елементів ланцюжка створення вартості є платформа, яка включає основні аспекти багатокультурної архітектури створення вартості. Зрозуміло, що при просуванні підприємства кривою життєвого циклу до такої культури будуть додаватися нові елементи. Тобто аналогічно тому, як, будуючи ланцюжок вартості, підприємство використовує (або втрачає) певні можливості, орієнтуючись на певну міру економічної безпеки, воно має захищатися від загроз, узгоджуючи свої інтереси, на що витрачати необхідні для цього ресурси.

Таким чином, міра економічної безпеки підприємства може мати різне фокусування, а саме бути сфокусована на:

• захищеність підприємства від загроз (домінує результат, але захист від загроз розглядається як процес);

• узгодження інтересів (за суттю - процес, але узгодженість інтересів є результатом);

• використання необхідних для захисту від загроз ресурсів (може бути як процесом, так і результатом).

Фокусування міри економічної безпеки підприємства є не таким простим, як це може видатися на перший погляд. Складність такого фокусування, у свою чергу, зумовлено низкою причин. Найголовнішими з них є такі.

По-перше, щільне сплетіння процесу та результату, що є ознакою кожного фокусу, може суттєво заважати визначенню навіть неповної міри економічної безпеки підприємства, не кажучи вже про скільки-небудь схожу на повну таку міру. Заради справедливості слід зазначити, що якоїсь остаточно повної міри економічної безпеки в природі не існує, оскільки наявність такої навіть умовної величини означала б абсолютну безпеку підприємства, тобто повну відсутність загроз його безпеці. Доцільно припустити, що такий стан може існувати дуже короткочасно, майже миттєво, коли одні загрози вдало нейтралізовані, а інші ще не встигли активізуватися.

По-друге, «міграційний» характер загроз також істотно ускладнює розуміння та інтерпретацію міри економічної безпеки підприємства. Окрім загроз, які офіційно мають такий статус, незалежно від середовище їх виникнення - зовнішнього чи внутрішнього - неузгоджені або незадоволені з тих чи інших причин інтереси підприємства «мігрують» до фокусу «загрози». Така ж властивість притаманна і ресурсам, головним функціональним призначенням яких є використання для захисту від загроз, оскільки нестача ресурсів може стати найголовнішою загрозою економічній безпеці підприємства.

Саме наявність таких та інших причин і зумовлює необхідність серії графічних інтерпретацій міри економічної безпеки підприємства - часткових та сукупної (рис. 2.11-2.14). Графічні інтерпретації сфокусованої міри економічної безпеки підприємства на рис. 2.11-2.13 подано відповідно до фокусу, на який зорієнтоване забезпечення такої безпеки, рис. 2.14 містить зображення триєдиної міри економічної безпеки підприємства.

Рис. 2.11 Сфокусована міра економічної безпеки

Рис. 2.12 Сфокусована міра економічної безпеки підприємства: фокус - інтереси

Рис. 2.13 Сфокусована міра економічної безпеки підприємства: фокус-ресурси

Рис. 2.14 Триєдина міра економічної безпеки підприємства

Стрижнем розуміння економічної безпеки є взаємоузгодження інтересів, носіями яких є представники як зовнішнього, так і внутрішнього середовища підприємства. Зважаючи на те, що кількість інтересів, які мають підлягати узгодженню, є достатньо великою, а власне, узгодження - не одномоментним актом, а, як правило, складною і тривалою подією, все це робить економічну безпеку достатньо складним поняттям, яке характеризує певний процес, результативність здійснення якого може бути охарактеризована повною або неповною мірою.

Кожна сфокусована міра економічної безпеки підприємства, маючи, безперечно, важливе фокусування та, водночас, виступаючи складовою триєдиної міри економічної безпеки підприємства, з одного боку, дає тільки часткове (власне таке, що відповідає її назві) уявлення про таку міру. З іншого боку, саме таке сфокусоване уявлення про міру економічної безпеки підприємства, завдячуючи поетапності зміни фокусів, дещо спрощує її розуміння, не порушуючи при цьому цілісності уявлення сфокусованої економічної безпеки підприємства.

Таким чином, аналіз підходів щодо встановлення міри економічної безпеки підприємства показав, що їх сутність та формат використання є дилемними. Наявність дилеми продиктована залежністю вимірювання економічної безпеки підприємства від орієнтації на процес чи на результат. Часткове усунення дилеми запропоновано вирішити шляхом уведення міри економічної безпеки підприємства, розуміння якої зводиться до процесно- результативного поєднання кількісних і якісних оцінних характеристик економічної безпеки підприємства. Надалі можуть вивчатися спроби розмежування процесної та результативної ознак міри економічної безпеки підприємства шляхом використання існуючих та/або формування нових показників чи індикаторів таких ознак; розробка інструментарію щодо ідентифікації кількісних і якісних оціночних характеристик часткових та сукупної міри економічної безпеки підприємства тощо.

Размещено на Allbest.ru