Напрямки підвищення рівня конкурентоздатності підприємства

5. Інфраструктура - тип, якість наявної інфраструктури і плата за користування нею, що впливають на характер конкуренції. Також до них відносяться; транспортна система країни, система зв'язку, поштові послуги, переказ платежів з банку в банк усередині і за межі країни, система охорони здоров'я і культури, житловий фонд і його привабливість з погляду проживання і роботи.

Галузеві особливості, безумовно, накладають свої істотні розходження на склад і зміст застосовуваних факторів.

Усі фактори, що впливають на конкурентоздатність підприємства, М. Портер пропонує поділяти на кілька типів.

По-перше, на основні і розвинуті.

Основні фактори - це природні ресурси, кліматичні умови, географічне положення країни, некваліфікована і напівкваліфікована робоча сила.

Розвинуті фактори - сучасна інфраструктура обміну інформацією, висококваліфіковані кадри (фахівці з вищою освітою, фахівці в області ЕОМ і ПК) і дослідницькі відділи університетів, що займаються складними, високотехнологічними дисциплінами.

Розподіл факторів на основні і розвинуті досить умовний. Як правило, створюване ними перевага нестійка, а прибуток від використання низький. Особливе значення вони мають для видобувних галузей, галузей, пов'язаних із сільським і лісовим господарством, а також галузей, що застосовують в основному стандартизовану технологію і малокваліфіковану робочу силу.

Набагато більше значення для конкурентоздатності мають розвинуті фактори, як фактори більш високого рівня. Для їх розвитку необхідні значні, часто довготривалі вкладення капіталу і людських ресурсів. Крім того, необхідна умова самого створення розвинутих факторів - це використання висококваліфікованих кадрів і високих технологій.

Особливістю розвинутих факторів є те, що, як правило, їх важко придбати на світовому ринку. У той же час вони є неодмінною умовою інноваційної діяльності підприємства. Успіхи підприємств багатьох країн світу прямо пов'язані із значною науковою базою і наявністю висококваліфікованих фахівців.

Іншим принципом розподілу факторів є ступінь їх спеціалізації. Відповідно до цього усі фактори поділяються на загальні і спеціалізовані.

Загальні фактори, до яких М. Портер відносить систему автомобільних доріг, персонал з вищим утворенням, можуть бути використані в широкому спектрі галузей.

Спеціалізовані фактори - це вузькоспеціалізований персонал, специфічна інфраструктура, бази даних у визначених галузях знання, інші фактори, які застосовуються в одній або в обмеженій кількості галузей.

На підставі розглянутої нами вище концепції конкурентоздатності підприємства, пропонується всю сукупність факторів, що визначають відношення споживача до самого суб'єкта господарювання і його продукції або послузі, розділити на внутрішні та зовнішні стосовно нього рис.1.2.

Зовнішні фактори		Внутрішні фактори
Заходи державного впливу		Основні характеристики ринку, особливості діяльності підприємства			Потенціал маркетингових служб
					Кадровий, економічний, фінансово-економічний потенціал
	Податкова політика			Тип підприємства і місткість ринку
							Ефективність реклами
	Фінансово-кредитна політика			Наявність і можливості конкурентів
							Рівень матеріально -технічного обслуговування
	Державна система стандартизації			Забезпеченість, склад і структура трудових ресурсів
	Правовий захист інтересів споживачів
	Митна політика

Рис. 1.2. Фактори, що впливають на конкурентоздатність підприємства

1.5 Складання стратегічного балансу та сутність SWOT--аналізу

Недостатньо лише проаналізувати вплив зовнішнього та внутрішнього середовища у розрізі їх окремих підсистем, встановити діагноз про конкурентоздатність підприємства, необхідно обґрунтувати значимість і рівень впливу на подальший розвиток організації як окремих факторів та груп. Для цього всі фактори, що розглядаються, потрібно віднести до позитивно, чи негативно, діючих, які дістали назву можливостей (шансів) і загроз відносно зовнішнього середовища, сильних і слабких сторін діяльності підприємства відносно внутрішнього середовища, у табл. 1.2 і 1.3.

Відомо, що не буває явищ або подій, які мали б лише позитивні чи негативні наслідки, тому кожний з факторів зовнішнього або внутрішнього середовища повинен мати всебічну оцінку механізмів і результатів впливу. Крім того, необхідно мати на увазі, що аналіз середовища здійснюють певні особи, які можуть по-різному оцінювати явища та події, розробляти різноманітні заходи щодо поведінки підприємства в тих чи інших умовах. Основне правило все ж є: потрібно аналізувати зовнішнє та внутрішнє середовища в їх взаємозв'язку та залежності.

Стратегічний баланс -- це певне поєднання негативно та позитивно впливаючих на діяльність підприємства факторів (загроз і можливостей), що об'єктивно існують у зовнішньому оточенні підприємства та суб'єктивно оцінені керівниками, з відносно сильними та слабкими сторонами у функціонуванні підприємства. До того ж, найбільші загрози виникають тоді, коли негативний розвиток ситуації в середовищі накладається на слабкі сторони підприємства; можливості -- це ситуації в зовнішньому середовищі, позитивний процес чи явище, при яких підприємство має змогу показати свої сильні сторони. Потрібно своєчасно виявляти загрози з метою запобігання кризі підприємства, а знання про потенційні можливості дають змогу заздалегідь підготуватися до найбільш ефективного їх використання.

Складання стратегічного балансу в західній літературі дістало назву SWOT --аналіз.

Таблиця 1.2

Загальні характеристики сильних і слабких сторін підприємства, що використовуються в SWOT- аналізі

Потенційні внутрішні переваги	Потенційні внутрішні недоліки
конкурентні переваги (унікальність)	відсутність реальних конкурентних переваг
найважливіші особливості у компетенції відносно певної діяльності	постійне атакування з боку ключових конкурентів (конкурентна позиція погіршується)
сильна позиція у специфічних ринкових сегментах, добре відомий лідер	втрата конкурентної позиції
жорсткий конкурент на ринку (використання агресивної ініціативи)	нижчі за середні темпи зростання
стратегія нападу чи інша особлива стратегія, обґрунтований "стратегічний набір"	недоліки деяких ключових умінь та знань для ефективної конкуренції
сприяння зростанню чисельності цільових груп споживачів чи їх лояльності	нестача фінансових ресурсів, недостатня прибутковість
вища за середню обізнаність про стан ринку	втрата репутації у споживачів
знання про найважливіші стратегічні групи, можливості захисту від конкурентів	робота в стратегічній групі, яка втрачає своє підґрунтя, недоліки в стратегічній діяльності
концентрація на швидко зростаючих сегментах ринку	слабкість у сферах, що мають великий ринковий потенціал, недостатня увага до досліджень і розробок
диференціація виробів, обґрунтована диверсифікація конкуренція щодо зниження витрат	недоліки дій для пом'якшення конкурентного тиску слабка система розподілу
вища за середню рентабельність і прибутковість	виробництво з високими витратами, застарілість потужностей
достатні фінансові ресурси	розміри виробництва досить малі, щоб впливати на ринкову ситуацію або занадто великі -- починається "хвороба великих компаній"
вищі за середні маркетингові навики	відсутність реальних особливих навиків у галузі менеджменту, нестача талантів

Таблиця 1.3

Загальні зовнішні можливості та загрози підприємства, що використовуються в SWOT- аналізі

Потенційні зовнішні можливості	Потенційні зовнішні загрози
розвиток економіки країни	інфляція
соціально-політична стабільність	велика ймовірність виникнення нових конкурентів (у тому числі іноземних)
обґрунтоване законодавство, обслуговування додаткових груп споживачів	зростання збуту товарів-замінників
виходження на нові ринки (сегменти)	уповільнений темп зростання ринку або спад "ворожих дії" з боку держави
розширення виробництва для задоволення потреб споживачів	зростання тиску конкурентів тенденції до рецесії та скорочення ділового циклу
споріднена диверсифікація товари з доповненнями	технологічні прориви в інших країнах, що зменшують конкурентоздатність вітчизняної продукції
вертикальна інтеграція	виникнення труднощів при заключенні договорів із постачальниками та споживачами
можливість руху в бік більш привабливих стратегічних груп	зміни в потребах і смаках споживачів
самозаспокоєність ключових конкурентів	негативні демографічні зміни
швидке зростання ринку	негативна екологічна ситуація
-	соціально-політична нестабільність

В цих умовах підвищується роль керівника-стратега, який розробляє ті чи інші заходи щодо зведення стратегічного балансу, оскільки можна розробити неадекватні заходи, що знижують можливості, приймаючи їх за загрози.

З огляду на це треба зважати на такі особливості SWOT-аналізу:

1) суб'єктивність характеру добору факторів, що складають сильні/слабкі сторони підприємства за ступенем їх важливості, а також специфіку сприйняття менеджерами впливу факторів зовнішнього середовища;

2) ймовірність і ризик віднесення факторів до тієї чи іншої групи (минулі переваги можуть у майбутньому стати недоліками, і навпаки);

3) швидко змінюючись, середовище потребує постійної уваги до себе.

Успішні фірми, що ефективно застосовують стратегічне управління, виконують SWOT-аналіз за обраним переліком і оцінками факторів один раз у квартал.

Існує досить багато визначень окремих елементів SWOT-аналізу. Наведемо деякі з них.

Сильні сторони (strength) -- внутрішні можливості (навики, потенціал), що можуть зумовити формування конкурентної переваги.

Слабкі сторони (weaknesses) -- види діяльності, які фірма здійснює не досить добре, або ресурси, підсистема потенціалу, що не правильно викорис-товуються.

Можливості (opportunities) -- альтернативи, які може використати підприємство для досягнення стратегічних цілей (результатів).

Загрози (threats) -- будь-які процеси або явища, що перешкоджають руху підприємства чи організації в напрямку досягнення своїх місії та цілей.

Широке застосування та розвиток SWOT-аналізу пояснюються такими причинами: стратегічне управління пов'язане з великими обсягами інформації, яку потрібно збирати, обробляти, аналізувати, використовувати, а тому виникає потреба пошуку, розробки та застосування методів організації такої роботи.

SWOT-аналіз -- це своєрідна форма; він не містить остаточної інформації для прийняття управлінських рішень, але дає змогу впорядкувати процес обмірковування всієї наявної інформації з використанням власних думок та оцінок. Для будь-якого керівника або управлінського працівника, зорієнтованого на поточну роботу, це корисна справа, яка вимагає від будь-кого, хто застосовує SWOT-аналіз, замислитися на перспективу.

SWOT-аналіз дає змогу формувати загальний перелік стратегій підприємства з урахуванням їх особливостей: відповідно до змісту - стратегії адаптації до (чи формування впливу на) середовища (рис. 1.3).

SWOT-аналіз витримав перевірку часом, і досі є необхідний як важливий елемент раціоналістичного підходу для розробки та реалізації стратегії.



Рис 1.3. Принципова схема врахування залежних і незалежних факторів

Простежити співвідношення факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, що трактується в категоріях SWOT-аналізу, можна за допомогою певної матриці (рис. 1.4).



Рис. 1.4. Співвідношення факторів зовнішнього та внутрішнього середовища

На перетинах окремих складових груп факторів формуються поля, для яких характерні певні сполучення, які необхідно враховувати надалі в ході розробки стратегій певного типу:

- поле СіМ -- потребує стратегій підтримки та розвитку сильних сторін підприємства в напрямку реалізації шансів зовнішнього оточення;

- поле СіЗ -- передбачення стратегій використання сильних сторін підприємства з метою пом'якшення (усунення) загроз;

- поле СлМ -- розробка стратегій подолання слабкостей підприємства за рахунок можливостей, що їх надає зовнішнє середовище;

- поле СлЗ -- іноді називають «кризовим полем», тому що тут поєднуються загрози середовища зі слабкістю підприємства.

З огляду на це існує нагальна потреба розробки стратегій як подолання загроз, так і усунення слабкості підприємства, що завжди є важким завданням.

Треба мати на увазі, що фактори, які формують окремі складові SWOT-аналізу, можуть мати різні часові характеристики впливу, тому доцільно виконувати певне їх ранжування на коротко- та довгострокові дії (табл. 1.4).

Таблиця 1.4

Форма для проведення SWOT- аналізу

	Оцінка середовища	Оцінка підприємства
	Можливості	Загрози	Сильні сторони	Слабкі сторони
	Корот-костро-кові	Довго- строкові	Корот-костро-кові	Довго-строко ві	Корот-кострокові	Довго-строкові	Короткостро-кові	Довгострокові
І. Залежні від діяльності підприємства 1.1 1.2 .1.n
ІІ. Незалежні від діяльності підприємства 2.1 2.2 .2.m

Для розробки стратегій недостатньо констатувати вплив тих чи інших факторів середовища. Щоб забезпечити виживання підприємства у довгостроковій перспективі, необхідно прогнозувати тенденції розвитку шансів і загроз. Аналіз і прогнозування тенденцій треба проводити одночасно, що підтверджує перелік етапів проведення SWOT-аналізу (табл. 1.5).

Таблиця 1.5

Основні етапи застосування SWOT- аналізу

Аналіз поточної ситуації (діагноз)	Аналіз майбутнього (прогноз)
1. Аналіз критичних внутрішніх та зовнішніх факторів	1. Прогнозування тенденцій розвитку для кожного (обраного) зовнішнього фактора
2. Оцінка зовнішніх факторів (експертиза)	2. Розробка вимог до рекомендацій, що підсилюють переваги і усувають недоліки кожного з внутрішніх факторів
3. Оцінка внутрішніх факторів (експертиза)	3. Якими ми бажаємо та можемо бути ?
4. Хто ми є і які наші конкурентні переваги (недоліки)?	4. Формулювання стратегії для кожного напрямку господарської діяльності

Необхідність обробки великих масивів інформації зумовлює застосування різних статистичних методів аналізу даних: одно- й багатофакторні, описові та індуктивні методи, методи аналізу залежностей і методи аналізу взаємозв'язків. На багатьох підприємствах при застосуванні SWOT-аналізу широко використовують регресивний, варіаційний, дискримінантний, факторний та кластер-аналіз. Застосування того чи іншого методу залежить від рівня шкалірування залежних і незалежних змінних, а також змісту явища чи проблеми, що є об'єктом аналізу. Якість проведеного аналізу забезпечує достовірність побудованих прогнозів на його основі.

Розділ 2. Аналіз конкурентоздатності ВАТ "Турбоатом"

2.1 Загальна характеристика ВАТ "Турбоатом"

ВАТ "Турбоатом" - головна наукова організація енергомашинобудівельного комплексу України.

ВАТ "Турбоатом" входить до числа провідних турбобудівних підприємвст світу, поряд з найбільшими у світі фірмами "Дженерал Електрик", "Вестінгауз", "Сіменс", "АББ", "Джек-Альстом".

Виробнича структура підприємства [69]:

виробничий комплекс у складі виробничих цехів заготівельного і механоскладального виробництв;

спеціальне конструкторське бюро ВАТ "Турбоатом" разом з дослідницьким центром паротурбобудування;

спеціальне конструкторське бюро "Турбогідромаш" разом з гідротурбінною лабораторією;

технологічні підрозділи (головного технолога, зварника, металурга, центральна заводська лабораторія).

До складу основних цехів входять:

заготівельне виробництво (ливарний, модельний, зварювальні);

паротурбінного і гідротурбінного виробництва (паротурбінного, лопатковий, регулювання, різних деталей, складально-іспитовий парових і газових турбін, гідротурбінний);

з виробництва товару народного споживання.

До складу допоміжних цехів входять:

інструментальний цех, що забезпечує виготовлення спеціального і нормалізованого інструмента, оснащення і т.д.;

ремонтно-механічний цех, що забезпечує капітальний ремонт технологічного, підйомно-транспортного, ковально-пресового ливарного устаткування, термічних печей, нестандартного устаткування і т.д.;

електроремонтний цех, що виготовляє електроавтоматику, електропривід вузлів регулювання всіх турбін, що виконує капітальний ремонт технологічного, підйомно-транспортного, ливарного устаткування, термічних печей, високовольтного устаткування і кабельних ліній;

ремонтно-будівельний цех, що виконує планово-попереджувальний і капітальний ремонти виробничих будинків і споруджень, цехів і служб і ін. роботи;

теплосиловий цех, що забезпечує подачу всіх видів енергоносіїв до цехів і підрозділів ВАТ "Турбоатом" ", а також виконуючі усі види ремонтів устаткування, енергокомунікацій і т.д.;

автотранспортний і залізничний, що забезпечують перевезення вантажів для нестатків ВАТ "Турбоатом" і відвантаження залізницею виготовленої продукції замовникам.

ВАТ "Турбоатом" проектує і виготовляє:

1. Парові турбіни для електростанцій, що працюють на органічному і ядерному паливі в діапазоні потужностей від 25 до 1100 МВт.

2. Газові турбіни і парогазові установки різної потужності для ГРЭС, ТЕС.

3. Малі парові (потужністю від 1 до 20 МВт) і гідравлічні (від 1 до 10 МвВт) турбіни для ТЕС і ГЕС, а також мікро (від 5 до 50 КВт) і мини ГЕС (потужністю 100,150, 400 КВт).

4. Гідравлічні турбіни різних типів поворотно-лопатеві, радіально-осьові, оборотні, капсульні й ін.

5. Гідравлічні затвори різних типів (дискові, кульові) діаметром від 1,0 до 7,6 м на статичні напори до 950 м для ГЕС, ГАЕС, і ін. об'єктів. При цьому ВАТ "Турбоатом" є єдиним у СНД постачальником гідрозатворів.

6. Энергозапчастини для всіх типів парових, газових, гідравлічних турбін.

7. Велику гаму енергетичного й іншого видів устаткування, включаючи підігрівачі мережної води, тягодут'єві машини, ротора ексгаустеров та ін.

8. Більш 50-ти найменувань товарів народного споживання.

Наявний у ВАТ "Турбоатом" інтелектуальний і виробничий потенціал, дозволяє створювати першокласне енергетичне устаткування, що знаходиться на рівні світових зразків, задовольняючи вимоги замовників, що підтверджено Міжнародним Сертифікатом якості за Міжнародним стандартом ІСО 9001, що був отриманий у 1996 році і щорічно підтверджується [13].

У вересні 2007 р. був проведений черговий періодичний, щорічний, аудит відповідності Системи управління якістю ВАТ "Турбоатом" МС ІСО 9001:1994 незалежною канадською компанією "QCB" і отримані підтвердження її відповідності [13,14].

Висока конкурентоздатність виготовленої продукції дозволяє ВАТ "Турбоатом" розширювати ринки збуту в країнах СНД і далекого зарубіжжя. Для підвищення конкурентоздатності продукції, що випускається, крім поліпшення технічних характеристик, велика увага приділяється задоволенню запитів замовників, поліпшенню діагностиці, наданому (продажному та післяпродажному) сервісові, зменшенню числа обслуговуючого персоналу за рахунок підвищення автоматизації процесів управління і застосування процесорної техніки і т.д.

ВАТ "Турбоатом" веде найгострішу конкурентну боротьбу за розширення ринків збуту продукції з найбільшими енергомашинобудівельними фірмами світу: "ЛМЗ" (Росія), "Сіменс" (Німеччина), "Тошиба" (Японія), "Вестингауз" (США) і ін.

ВАТ "Турбоатом", будучи головною науковою організацією енергомашинобудівельного комплексу України, протягом 1998-2000 р.р. приймало участь у розробці Комплексної науково-технічної програми "Ресурсозберігаючого устаткування для паливно-енергетичного комплексу України до 2010 року".

Відповідно до цільової програми підприємство розширило номенклатуру виробів для нестатків паливно-енергетичного комплексу України, у тому числі:

для Міненерго: турбіни малої потужності для ТЕС і ГЕС, газо- і водопідігрівачів низького тиску і мережної води для ГРЕС і ТЕС, фільтри водопідготовки, мікро- і міні ГЕС;

а також для створення промислових підприємств, виготовляються не в Україні, тягодут'єві машини різних типів, ротора ексгаустеров і ін. номенклатуру. Розроблена й освоєна технологія виробництва ряду заготівель лопаток парових турбін.

Розроблена технічна документація для виробництва ряда регуляторів і МНУ для гідротурбінного устаткування, регенеративних і повітропідігрівників, фільтрів водопідготовки, турбокомпресорів і інших.

Проведено ряд науково-дослідних робіт для проектування і виготовлення ряду типів гідротурбін для малих ГЕС потужністю 90...400 МВт, для знову споруджуваних і реконструюємих ТЕС України.

ВАТ "Турбоатом" приймає участь у реалізації Програми розвитку енергетичного потенціалу Харківського регіону. Вже закінчилось виготовлення і введена в експлуатацію турбіна Р-24 на Харківської ТЕЦ-3. Ведуться проектні роботи з турбіни ПТ-20 для ТЕЦ-3.

З огляду на унікальне місце ВАТ "Турбоатома" на ринку атомного машинобудування, уряд України вирішив створити на його основі державну корпорацію "Укренергомаш" (повинні були увійти ще: завод "Електротяжмаш", Харківський державний приладобудівний завод імені Т.Г.Шевченка), де підприємство стало би головним підприємством і визначало розвиток усієї галузі. Натомість ВАТ "Турбоатом" буде живитися субпідрядниками.

2.2 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства

Аналіз фактичного обсягу виробництва ВАТ "Турбоатом" представлен у табл.2.1

Таблиця 2.1

Аналіз фактичного обсягу виробництва

Найменування показників	2004р	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	Відхилення (+/-)	Темп зросту, %
						2006 до 2005	2007 до 2006	2006 до 2005	2007 до 2006
Обсяг товарної продукції, всього: у тому числі:	202615	202690,5	225128,8	225909,	56477,4	22438	780,85	111,7	100,3
Обсяг виробництва парових турбін, роторів, модернізації	55181	22303,4	61312,3	53807,8	13451,9	39008	-7504,4	274,9	87,76
Обсяг виробництва	37827	36553,5	42030,9	51292,2	12823,1	5477	9261,30	114,9	122,3
Обсяг виробництва	7233,2	4182,8	8036,9	18109,8	4527,46	3854	10072,9	192,1	225,3
Обсяг виробництва Т Н П	264,24	699,7	293,6	124,65	31,1625	-406,1	203,05	41,96	169,1
Обсяг виробництва експортної продукції, всього:	148134	165021,0	164593,8	176807	44201,8	-427,2	12213,6	99,74	107,4
експорту країни С Н Д	79527	33460,2	88363,9	72912,1	18228,1	54903	-15451	264,0	82,51
з них у Росії	53330	29715,6	59255,6	56485,6	14121,4	29540	-2770	199,4	95,33
експорт у країни дальнього зарубіжжя	68606	131560,8	76229,9	115895,	28973,8	-55330	39665,4	57,94	152,3
Обсяг товарної продукції для України	54481	37669,5	60535,0	61102,2	15275,5	22865	567,25	160,7	100,9
Обсяг виробництва енергетичного устаткування	195118	197808,0	216798,3	219303,	54825,7	18990	2504,85	109,6	101,1

Аналіз фактичного і планового обсягу виробництва у 2005 році (табл.2.2) свідчить про те, що:

1. фактичний обсяг товарної продукції був менше планового на 11230,15 тис. грн., або 5,25%

2. фактичний обсяг виробництва парових турбін був менше планового на 19515,45 тис. грн

3. фактичний обсяг виробництва гідравлічних турбін був більшим за плановий на 12737,00 тис. грн., або 10,09 %

Таблиця 2.2

Аналіз фактичного і планового обсягу виробництва у 2005 році

Найменування показників	2005	Відхилення (+/-)	Відхілення, %
	план	факт
Обсяг товарної продукції, всього: у тому числі:	213920,65	202690,5	-11230,15	94,75
Обсяг виробництва парових турбін, роторів, модернізації турбін	41818,85	22303,4	-19515,45	53,33
Обсяг виробництва гідравлічних турбін і гідрозатворів	126214,10	138951,1	12737,00	110,09
Обсяг виробництва запасних частин для енергоустаткування	39303,20	36553,5	-2749,70	93,00
Обсяг виробництва іншої продукції	6120,85	4182,8	-1938,05	68,34
Обсяг виробництва Т Н П	507,65	699,7	192,05	137,83
Обсяг виробництва експортної продукції, всього:	164818,40	165021	202,60	100,12
у тому числі:
експорту країни С Н Д	60923,05	33460,2	-27462,85	54,92
з них у Росії	44496,60	29715,6	-14781,00	66,78
експорт у країни далекого зарубіжжя	103906,35	131560,8	27654,45	126,61
Продовження табл. 2.2
Найменування показників	план	факт	Відхилення (+/-)	Відхілення, %
Обсяг товарної продукції для України	49113,25	37669,5	-11443,75	76,70
Обсяг виробництва енергетичного устаткування	207314,15	197808	-9506,15	95,41

Аналіз фактичного і планового обсягу виробництва у 2006 (табл.2.3) свідчить про те, що:

1. фактичний обсяг товарної продукції був більше планового на -5604,08 тис. грн., або 2,55%;

2. фактичний обсяг виробництва парових турбін був більше планового на 9746,73 тис.грн;

3. фактичний обсяг виробництва гідравлічних турбін був менше за плановий на 6379,50 тис.грн, або 5,32 %;

4. фактичний обсяг виробництва запасних частин для енергоустаткування був більше планового на 1363,85 тич.грн.

Обсяг виробництва товарної продукції за 2006 рік склав 225128,8 тис. грн. і збільшився проти рівня 2005 року на 22438,3 тис. грн. (табл. 2.1).

Темп росту товарної продукції за 2006 рік склав 111,07 % (у порівнянних цінах) до рівня 2005 року.

У загальному обсязі товарної продукції:

обсяг виробництва парових турбін, роторів, модернізації парових турбін склав 61312,3 тис. грн. або 27,2 % загального обсягу товарної продукції і збільшився проти рівня 2005 року на 39008,9 тис. грн. або на 72,5 %;

обсяг виробництва гідравлічних турбін, їх модернізація, виготовлення гідрозатворів склав 113455,1 тис. грн. або 50,4 % від загального обсягу товарної продукції і зменшився на 25496,0 тис. грн.

обсяг виробництва запасних частин для енергоустаткування склав 42030,9 тис. грн. або 18,7 % загального обсягу товарної продукції і збільшився на 5477,4 тис. грн. або на 15,0 % проти рівня 2005 року;

обсяг виробництва товарів народного споживання склав - 293,6 тис. грн. і зменшився на 406,1 тис. грн. проти рівня 2005 року;

обсяг виробництва іншої продукції склав 8036,9 тис. грн. або 3,6% від загального обсягу товарної продукції і збільшився проти рівня 2005 року на 3854,1 тис. грн.

Таблиця 2.3

Аналіз фактичного і планового обсягу виробництва у 2006 році

Найменування показників	2006	Відхилення (+/-)	Відхілення, %
	план	факт
1	2	3	4	5
Обсяг товарної продукції, всього: у тому числі:	219524,73	225128,8	5604,08	102,55
Обсяг виробництва парових турбін, роторів, модернізації турбін	51565,58	61312,3	9746,73	118,90
Обсяг виробництва гідравлічних турбін і гідрозатворів	119834,60	113455,1	-6379,50	94,68
Обсяг виробництва запасних частин для енергоустаткування	40667,05	42030,9	1363,85	103,35
Обсяг виробництва іншої продукції	7078,88	8036,9	958,03	113,53
Обсяг виробництва Т Н П	400,63	293,6	-107,03	73,29
Обсяг виробництва експортної продукції, всього:	164706,10	164593,8	-112,30	99,93
у тому числі:
експорту країни С Н Д	74643,48	88363,9	13720,43	118,38
з них у Росії	51876,10	59255,6	7379,50	114,23
експорт у країни далекого зарубіжжя	90068,13	76229,9	-13838,23	84,64
Обсяг товарної продукції для України	54824,13	60535	5710,88	110,42
Обсяг виробництва енергетичного устаткування	212056,23	216798,3	4742,08	102,24

Аналіз фактичного і планового обсягу виробництва у 2007 (табл.2.4) свідчить про те, що:

1. фактичний обсяг товарної продукції був більше планово на -3192,46 тис. грн., або 1,43%;

2. фактичний обсяг виробництва парових турбін був більше планово на - 1121,14 тис. Грн..

Обсяг виробництва товарної продукції за 2007 рік склав 225909,65 тис. грн. і збільшився проти рівня 2006 року на 780,85 тис. грн. (табл. 2.4).

Темп росту товарної продукції за 2007 рік склав 100,35 % (у порівнянних цінах) до рівня 2006 року.

У загальному обсязі товарної продукції:

1) обсяг виробництва парових турбін, роторів, модернізації парових турбін склав 53807,85 тис. грн. і зменшився проти рівня 2006 року на 7504,45 тис. грн. або на 12, 24%;

2) обсяг виробництва гідравлічних турбін, їх модернізація, виготовлення гідрозатворів склав 138203,10 тис. грн. і збільшився на 81,65 тис. грн. проти рівня 2006 року або на 21,81 %, в основному за рахунок зменшення випуску гідравлічного устаткування на експорт;

3) обсяг виробництва запасних частин для енергоустаткування склав 51292,20 тис. грн. і збільшився на 114,98 тис. грн. або на 22,03 % проти рівня 2006 року;

4) обсяг виробництва товарів народного споживання склав - 124,65 тис. грн. і зменшився на 168,95 тис. грн. проти рівня 2006 року;

5) обсяг виробництва іншої продукції склав 18109,85 тис. грн. і збільшився проти рівня 2006 року на 10072,95 тис. грн.

Таблиця 2.4

Аналіз фактичного і планового обсягу виробництва у 2007 році

Найменування показників	2007	Відхилення (+/-)	Відхілення, %
	план	факт
Обсяг товарної продукції, всього:	222717,19	225909,65	3192,46	101,43
у тому числі:
Обсяг виробництва парових турбін, роторів, модернізації турбін	52686,71	53807,85	1121,14	102,13
Обсяг виробництва гідравлічних турбін і гідрозатворів	129018,85	138203,10	9184,25	107,12
Обсяг виробництва запасних частин для енергоустаткування	45979,63	51292,20	-	111,55
Обсяг виробництва іншої продукції	12594,36	18109,85	5515,49	143,79
Обсяг виробництва Т Н П	120,70	124,65	3,95	103,27
Обсяг виробництва експортної продукції, всього:	170756,75	176807,40	6050,65	103,54
у тому числі:
експорту країни СНД	73777,76	72912,05	-865,71	98,83
з них у Росії	54180,85	56485,60	2304,75	104,25
експорт у країни далекого зарубіжжя	102981,74	115895,35	12913,61	112,54
Обсяг товарної продукції	57963,19	61102,25	3139,06	105,42
Обсяг виробництва енергетичного устаткування	215679,69	219303,15	3623,46	101,68

Таким чином, у 2007 році було перевиконано плановий обсяг за більшістю показників.

У 2007 році колектив ВАТ "Турбоатом" виконав поставлені перед собою задачі: було забезпечено завантаження основних цехів у п'ятиденному щотижневому режимі, вчасно проводилися розрахунки податків і обов'язкових платежів у бюджет і позабюджетні фонди, за споживання енергоносії, регулярно, у встановлений термін, виплачувалася заробітна плата.

Обсяг виробництва енергетичного устаткування в загальному обсязі товарної продукції за 2006 рік склав 216798,3 тис. грн. або 96,3 % і збільшився проти рівня 2005 року на 18990,3 тис. грн., у тому числі для боргів України - 52991,9 тис. грн. або 23,5 % загального обсягу товарної продукції.

При цьому була виконана модернізація:

К-220-44-3 для АЕС "Пакш" (Угорщина);

К-220-44 для Нововоронезької АЕС № 9.

Виготовлено гідротурбіни: для Тері ГЕС (Індія) ст. № 1, Київської ГЕС ст. № 10, Дніпро-ГЕС, Каховської ГЕС, Еникендської ГЕС № 4 (Азербайджан).

Виготовлені 4 робочі колеса для Ларджі ГЕС (Індія); частини для Гиссаракської ГЕС № 1,2 і Камської ГЕС № 6; фундаментні частини для Еникендської ГЕС; дисковий затвор і два кульових затвори для Тері ГЕС; 4 кульових затвори для Голдісталь ГАЕС.

Важливим показником, що характеризує роботу підприємства, є собівартість продукції, робіт і послуг. Від її рівня залежать фінансові результати діяльності підприємства.

Планування й облік собівартості на підприємстві ведуть за елементами витрат і калькуляційними статями витрат.

Усього на підприємстві фактичні витрати на виробництво за 2006 рік склали 243646 тис. грн. (табл.2.5), у тому числі:

матеріальні витрати склали 74367,5 тис. грн. або 30,52 % у загальній сумі витрат;

трудові витрати 24137,5 тис. грн. або 9,91%;

відрахування на соціальні заходи 9280,5 тис. грн. або 3,81%;

амортизація 17889,5 тис. грн. або 7,34 %;

інші операційні витрати 15392 тис. грн. або 11,8 %.

Таблиця 2.5

Кошторис витрат на виробництво

Елементи витрат	2005	2006	2007	Відхилення (+/-) 2007 до 2006	Темп зросту, % 2007 до 2006
	Тис. грн.	Пит. вага %	Тис. грн.	Пит. вага %	Тис. грн.	Пит. вага %
Сировина, матеріали і напівфабрикати	75593	53,7	58852	45,0	67222,5	27,59	8370,50	114,22
Тепло й електроенергія	6512	4,6	7778	5,9	7145	2,93	-633,00	91,86
Разом матеріальних витрат	82105	58,3	66630	50,9	74367,5	30,52	7737,50	111,61
Фонд оплати праці усього	33036	23,5	33800	25,8	33418	13,72	-382,00	98,87
Фонд оплати праці	23917	17,0	24358	18,6	24137,5	9,91	-220,50	99,09
Відрахування в пенсійний фонд і соцстрах	9119	6,5	9442	7,2	9280,5	3,81	-161,50	98,29
Амортизація	20736	14,7	15043	11,5	17889,5	7,34	2846,50	118,92
Інші операційні витрати	4978	3,5	15392	11,8	10185	4,18	-5207,00	66,17
Разом витрат	140855	100,0	130865	100,0	243646	100,00	112780,50	186,18

Фактичні витрати на виробництво за 2006 рік склали 130865 тис. грн. (див. табл.2.5), у тому числі:

1) матеріальні витрати склали 66630 тис. грн. або 50,9 % у загальній сумі витрат;

2) трудові витрати - 24358 тис. грн. або 18,6 %;

3) відрахування на соціальні заходи - 9442 тис. грн. або 7,2 %;

4) амортизація - 15043 тис. грн. або 11,5 %;

5) інші операційні витрати - 10185 тис. грн. або 4,18 %.

Повна собівартість товарної продукції за 2006 рік склала 243646 тис. грн.

Серед аргументів-факторів (х_і) були відібрані: чисельність робітників (Х1); продуктивність праці 1-го робітника (Х2); коефіцієнт ритмічності (Х3); фондовіддача (Х4), фондоємність (Х5).

Коефіцієнт детермінації за п'яти факторами небагато більший ніж коефіцієнт детермінації двохфакторної моделі, проте відповідно зростає стандартна помилка і зменшується статистика Фішера.

Рівняння моделі представлена у формулі (2.1):

Y = -7501,68 + 6,85521 * X1 - 1679,76 * Х2 - 128,344 * X5, (2.1)

де Х1 - чисельність робітників;

Х2- продуктивність праці 1-го робітника;

Х3 - коефіцієнт ритмічності;

Х4 - фондовіддача;

Х5 - фондоємність

У цілому модель значима (Y =1761,00, що значно більше 4). Таким чином, маємо модель залежності об'єму виробництва від чисельності робітників (Х1), продуктивності праці 1-го робітника (Х2) та фондоємністі (Х3), причому запропонована модель (2.1) зображує 99,6229% генеральної сукупності результативного фактора.

2.3 Аналіз маркетингової діяльності

2.3.1 Аналіз формування попиту і стимулювання збуту продукції

Головними факторами у формуванні попиту на продукцію підприємства є: ціни на пропоновані вироби й устаткування; споживчі переваги.

ВАТ "Турбоатом" ціни на свою продукцію в 2007 році незначно підвищувало, тобто продукція підприємства користувалася попитом і не було необхідності зменшувати ціни на неї, як це робили підприємства-конкуренти.

Протягом усієї своєї діяльності підприємство, а також відділ маркетингу, враховує споживчі переваги і, відповідно до цього, удосконалює свої вироби й устаткування. Маркетологи підприємства за допомогою системи Public relations, тобто зв'язків зі споживачами, отримують інформацію про побажання і переваги покупців своєї продукції.

Стимулювання збуту продукції підприємства відбувається за допомогою таких факторів, як реклама через засоби масової інформації (ЗМІ). Це газети, спеціалізовані журнали, періодичне проведення "днів відкритих дверей", тобто підприємство пропонує зацікавленим особам відвідати виробничі дільниці, на яких випускається продукція, і в дійсності показати роботу комплексу свого устаткування. Підприємство застосовує також систему знижок від 10% до 20% для постійних споживачів, замовників устаткування і, крім цього, надає розстрочку платежів (кредитування постачань) постійним замовникам на термін до шести місяців.

В даний час, рухаючись на зустріч побажанням своїх споживачів, підприємство починає продаж устаткування в кредит на термін від одного до двох років.

Важливим моментом у стимулюванні збуті продукції ВАТ "Турбоатом" є гарантійне і сервісне обслуговування устаткування. Протягом 12 місяців підприємство здійснює гарантійне обслуговування обладнання, а сервісне обслуговування - протягом усього терміну експлуатації.

2.3.2 Аналіз ціноутворення

Одним з напрямків роботи відділу маркетингу ВАТ "Турбоатом" є ціноутворення на товарних ринках. Ціни забезпечують підприємству запланований прибуток, конкурентоздатність продукції, попит на неї. Через запропоновані ціни реалізуються кінцеві комерційні цілі підприємства, визначаючи ефективність діяльності всіх ланок виробничо-збутової структури.

Цілеспрямована цінова політика ВАТ "Турбоатом" полягає в тому, що підприємство встановлює на своє устаткування і вироби визначені ціни і так корегує їх, у залежності від ситуації на ринці, щоб забезпечити досягнення запланованих короткострокових і довгострокових цілей (оволодіння певною часткою ринку, отримання запланованого об'єму прибутку), а також для вирішення поточних задач, пов'язаних з реалізацією товарів.

ВАТ "Турбоатом" здійснює більш гнучку цінову політику ніж його конкуренти. Підприємство швидше відреагувало на зменшення попиту на деякі види продукції, водночас піднявши ціну на устаткування, що користується попитом. Політика поведінки підприємства інша - зниження ціни на свою продукцію, з огляду на ціни на устаткування підприємств-конкурентів та інфляційні процеси.

У 2007 році відбулося підвищення цін, як на внутрішньому ринку, так і на ринках країн-імпортерів. Отже, підприємство теж підвищило ціни. ВАТ "Турбоатом" у даний момент практикує класичний спосіб розрахунку цін своєї продукції - метод "середні витрати + прибуток".

Нарешті, у країнах-імпортерах, підприємство реалізує свою продукцію в умовах досить високої конкуренції. І тут необхідно скористатися стратегією проникнення (або стратегією низьких цін), що підприємство і намагається втілювати на практиці

2.3.3 Аналіз каналів товароруху

Метою ВАТ "Турбоатом", як і будь-якого іншого підприємства, - є виробництво конкурентоздатної продукції, вигідний її продаж і отримання прибутку. Вигідний продаж забезпечуються завдяки збутовій політиці організації або канали товароруху. Призначення цієї політики полягає в організації оптимальної збутової мережі для ефективних продажів виробленої продукції, складських приміщень зберігання, пунктів технічного обслуговування і презентацій, визначення маршрутів товароруху, організації транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт, ефективної системи постачання.

Декілька років тому підприємство створило відділ маркетингу, але це не свідчить, що керівництво підприємства не приділяло до цього таку увагу питанням маркетингу. Основними функціями відділу маркетингу є вивчення ринку, реклама продукції, планування діяльності підприємства, цінова політика, організація збуту продукції. Маркетологи приділяють велику увагу цим питанням і вважають, що результативність організації і регулювання каналів товароруху є дуже важливою політикою.

Плануючи і розробляючи канали товароруху, відділ маркетингу враховує ряд важливих питань з організації мережі збуту:

визначення політики організації каналів товароруху у взаємозв'язку з основними задачами маркетингової стратегії підприємства;

визначення методів каналу товароруху;

визначення кількості рівнів каналу - кількість учасників збуту з посередників (незалежних посередників) по всьому ланцюжку збуту;

визначення доцільності використання каналів збуту;

визначення оптимальної структури каналів збуту з усього асортименту продукції, що випускається.

У маркетингу немає стандартної програми вивчення покупців, що різняться за великою кількістю ознак. Тільки за допомогою сегментування ринку можна визначити групи споживачів, більш-менш однорідні за характеристиками, які їх найбільше цікавлять. Як головний критерій сегментування покупців ВАТ "Турбоатом" виділяють географічне положення, а точніше - диференціювання покупців у межах України й у країнах СНД і далекого зарубіжжя.

Таким чином, підприємство використовує наступні методи збуту.

Прямий чи безпосередній. Цей метод полягає в тому, що підприємство вступає в безпосередні відносини зі споживачами і не залучає до послуг незалежних посередників.

Непрямий - для організації збуту своїх товарів підприємство залучає послуги незалежних посередників.

Прямий метод продажів, як вважають маркетологи підприємства, має свої особливості і переваги, оскільки дає можливість зберегти повний контроль за веденням торгових операцій. Але, вважати, що це найефективніший метод, оскільки він сприяє заощадченню засобів на оплату послуг посередників і передбачає безпосередній контакт зі споживачами, не можна.

Отже, ВАТ "Турбоатом" організувало свою систему каналів товароруху в такий спосіб: канал нульового рівня "виробник - споживач" і однорівневий канал "виробник - посередник - споживач".

Канал товароруху "виробник-споживач" підприємство використовує у всіх трьох зонах господарювання, а особливо в другій і третій зоні - країни СНД і далекого зарубіжжя. По-перше, тому що перевезення устаткування через кордон виходить дорожче іноземним споживачам у порівнянні з вітчизняними. По-друге, ВАТ "Турбоатом" приймає участь у спеціалізованих виставках в Україні і за її межами, де і і там знаходить своїх споживачів.

Основні каналі товароруху відображені на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Основні канали збуту продукції

2.4 Аналіз інвестиційної діяльності

Обсяг капітальних вкладень у підприємство склав 6196 тис. грн. або 124,1 % до плану, у тому числі на ремонт будинків і споруджень 2439 тис. грн. або 97,6 % до плану і на капітальне будівництво 3 57 тис. грн. або 150,6 % до плану.

На реконструкцію і техпереоснащення витрачено 6196 тис. грн., що у 1,2 рази більше запланованого, у тому числі на реконструкцію і техпереоснащення устаткування - 3597 тис. грн.

На строймонтаж освоєно засобів у обсязі 116 тис. грн. або 18,1 % до плану, і проектні - 44 тис. грн. або 29,3 % до плану.

Було введено основних фондів на суму 3893 тис. грн. або 129,9 % до плану. Усі ці засоби були використані на реконструкцію і технічне переоснащення.

За 2006 рік капітальні інвестиції склали 6964 тис. грн., у тому числі на придбання машин і устаткування склав 6523 тис. грн. і на капітальне будівництво - 441 тис. грн.

Капітальні інвестиції за рахунок власних коштів підприємства склали 3725 тис. грн., у тому числі: інструмент і спецоснастку склав1065 тис. грн.; капітальне будівництво склав 2660 тис. грн.

У 2007 році ВАТ "Турбоатом" розробило інвестиційний проект "Створення нових виробничих потужностей для виготовлення лопаток на Лозівському ковальсько-механічному заводі (Харківська область) і удосконалення лопаткового виробництва ВАТ "Турбоатом". Загальний обсяг інвестицій склав 41702 тис. дол., у тому числі ВАТ "Турбоатом" 16708 тис. дол., ЛКЗМ склав 24994 тис. дол., потреба інвестування з боку партнера - 41702 тис. дол. Термін освоєння інвестицій - 5 років, погашення - 8-10 років.

2.5 Аналіз конкурентів, визначення долі ринку підприємства

Сьогодні стан справ в енергетиці України поряд із проблемами наявності палива, фінансів і ін. у більшості випадків визначається критичним станом устаткування на електростанціях.

На українських ТЕС експлуатуються паротурбінні блоки від 100 до 800 МВт, у тому числі 42 блоки потужністю 300 МВт, 43 блоки 200 МВт і близько 20 блоків 100 МВт.

Велика його частина працювала свій розрахунковий (100 тис.годин.) і продовжений ресурс (220 тис.годин) і експлуатуються протягом від 25 до 40 років. Ці блоки вводилися в експлуатацію в 60-і роки і як інші паротурбінні блоки українських ТЕС експлуатуються на вугіллі значно погіршеного в порівнянні з проектними якостями і тому вимагають, у тому числі і при роботі на номінальному режимі, газового підсвічування в кількості до 40 % за тепло.

Жоден з цих блоків не обладнано устаткуванням для сіро - й азотоочищення, а електрофільтри через підвищену зольність палива не відповідають сучасним вимогам за викидами золи з димовими газами.

Таким чином, усі ці блоки мають потребу в докорінній модернізації всього циклу, починаючи від паливопідготовки до очисних споруджень.

Необхідно:

- реконструкція казанових установок і котельно-допоміжного устаткування для забезпечення спалювання вугілля українських родовищ без газового підсвічування;

- реконструкція турбін шляхом заміни застарілого устаткування і з можливим використанням частини інфраструктури машзала і деяких елементів низькотемпературних частин турбін;

- збереження існуючих фундаментів, будівельної частини будинку, максимальне збереження теплової схеми.

Наприклад, Зміївська ТЕС є однієї з найбільших в Україні. Вона була побудована в 1960-1969 роках і оснащена шістьма блоками 200 МВт із турбінами виробництва АТ ЛМЗ (м. С.- Петербург) і чотирма блоками

300 МВт із турбінами виробництва ВАТ "Турбоатом".

Усі турбіни потужністю 200 МВт Зміївської ТЕС вичерпали основні і продовжені ресурси і фізично зношені.

Головною особливістю роботи блоків Зміївської ТЕС у даний час є використання непроектного вугілля з калорійністю в 1,5 рази нижче розрахункової, зольністю понад 30%, підвищеною вологістю (до 10..12 %) і змістом сірки до 3%. Спорудження сіро - й азоточищення відсутні.

Через підвищену зольність електрофільтри працюють незадовільно.

У казани для підтримки горіння додається природний газ у кількості 20.. 30% за теплом.

Аналогічна ситуація і на гідроелектростанціях України. Так, більшість великих гідроелектростанцій Дніпровського каскаду

ГЕС працюють з 50-х років і вже давно відпрацювали свій ресурс

(150-400 тис.годин). Усе це устаткування вимагає поступової, планомірної заміни.

Для забезпечення незалежності України від зовнішніх постачань

ВАТ '"Турбоатом" розширює номенклатуру устаткування, яку раніше виготовляли підприємства Росії.

Сьогодні ВАТ "Турбоатом" виготовляє парові турбіни потужністю від 5 - 20 МВт до 550 МВт для ТЕС і турбіни від 220 МВт до 1100 МВт для АЕС, включаючи турбіни з великим ступенем теплофікації, потужністю 175, 225, 310 і 325 МВт, що дозволяють крім виробництва електроенергії забезпечити добір пари на опалення житлових масивів міст і селищ. При цьому можна зберегти значну частину палива, який використовуваються на опалення.

Ефективним напрямком енергозабезпечення сільських районів України й альтернативою спалюванню твердого палива і мазуту в малопотужних котельнях можуть стати малі ГЕС. Це може дати до 800-900 МВт установленої потужності в районах, вилучених від ліній електромереж.

Характеристика споживачів і каналів збуту продукції. В Україні замовником енергетичного устаткування є Міненерго, у країнах СНД - відповідні енергетичні організації.

Споживачами продукції ВАТ "Турбоатом" є електростанції (ТЭЦ, ГРЭС, АЕС, ГЕС, ГАЭС), підприємства металургійної, цукрової й іншої галузей промисловості України.

Підприємство сьогодні має виробничу і технічну можливість цілком задовольнити будь-які потреби замовників України і країн СНД як у нових, так і в потребуючих модернізації і заміні діючих турбін, що відробили свій ресурс. Але відсутність фінансових засобів у більшості потенційних замовників не дозволяє їм укладати договір з нашим підприємством на виготовлення і постачання енергетичного устаткування.

Протягом тривалого періоду добрим попитом користуються виготовлені підприємством гідравлічні турбіни, на ринках Аргентини, Мексики, Греції, Індії й ін. країн.

Усе енергетичне устаткування має високу якість з підвищеними технічними параметрами.

В Україні і країнах СНД збут продукції виробляється як прямим продажем за укладеним договорами і контрактами, так і через посередників, дилерів і ін. формами.

В країнах далекого зарубіжжя постачання продукції здійснюється через дилерів: "Енергомашекспорт", "Атоменергоекспорт", "Технопромекспорт" (усі організації Росії), "Укрінтеренерго", "Тяжмашімпекс" (Україна). Пошук ніш і розширення сегментів ринків збуту продукції.

ВАТ "Турбоатом" постійно проводить великий обсяг маркетингових досліджень і приймає саму активну участь у завоюванні сегментів (країни світу) ринків збуту продукції, що виготовляється.

Сьогодні ВАТ "Турбоатом" веде роботу з заключення контрактів і вносить технічні пропозиції щодо постачання устаткування в країни[61]:

- Європи (Фінляндія, Угорщина, Болгарія);

- Азії(Індія, Китай, В'єтнам, Тайвань, Лаос, Пакистан і ін.);

- Близький Схід (Ірак, Іран, Туреччина);

- Південної Америки (Аргентина, Бразилія, Мексика, Колумбія, Еквадор Чилі);

- Африки (Марокко, Ефіопія).

Розглядаються пропозиції щодо постачання парових турбін для

ТЕС "Кахангалон", "Сіпат", "Барх", "Віндячал", "Дадрі" (Індія), гідротурбін для ГЕС "Ель Кахон" (Мексика) "Кіл Дам" (Індія), "Тері ГАЕС" (Індія) і ін.

Вивчаються ринки країн Європи і Південної Америки, що випробують потребу в реновації і модернізації експлуатованого устаткування, раніше поставленого ВАТ "Турбоатом" у 60-80і роки для ТЕС, АЕС, ГРЕС у країнах: Фінляндії, Німеччини, Болгарії, Угорщини, Румунії, Аргентини, Індії, Росії і країнах СНД, а також на Кубі.

Пропонується модернізація парових турбін (типу ДО-220-44, ДО-160-130, ДО-100-130, ДО-1000 і ін.) для ТЕЦ "Маріца Схід" і АЕС "Козлодуй" (Болгарія), АЕС "Ловііса" (Фінляндія), АЕС "Пакш" (Угорщина),

ТЕС "Ренті", "Марієль". "Гавана" (Куба).

ВАТ "Турбоатом" розширює номенклатуру впершеспроектованих в виробів, що виготовляються, і пропонує ринкові:

- міні-, мікро ГЕС і турбіни для малих ТЕС і ГЕС;

- парогазові установки різних типів;

- підігрівачі низького тиску і мережної води;

- маслоохолоджувачі;

- димосмоги;

- регенеративні газо- і водопідігрівачі;

- фільтри систем водопідготовки;

- ротора ексгаустерів і ін. продукцію.

В останні роки підприємством накопичений позитивний досвід співробітництва з турбобудівною фірмою світу: "BHEL" (Індія) і ін. Зі спорудження енергетичних об'єктів Індії:

- "Ларджі" ГЕС (Індія).

Виконання проекту модернізації турбін виробництва ЛМЗ (м. Санкт-Петербург) потужністю 200 МВт і їх постачання може бути виконано

ВАТ "Турбоатом" у повному обсязі, може бути розглянуте питання спільного виконання проекту модернізації.

Роботи з модернізації блоків 200 МВт Зміївської ТЕС можуть постати основою широкої, масштабної програми модернізації інших аналогічних блоків в Україні, країнах СНД і далекого зарубіжжя.

Рівень конкуренції на всіх сегментах ринку високий, мінливий. Сьогодні ВАТ "Турбоатом" створює парові, гідравлічні турбіни, гідрозатвори й інше енергетичне устаткування на рівні сучасних світових вимог. Тільки висока конкурентоздатність виготовлених і успішно експлуатованих парових, гідравлічних турбін і гідрозатворів на закордонних АЕС і ГЕС (Фінляндії, Аргентини, Греції, Ісландії, Норвегії) розширило сьогодні для ВАТ "Турбоатом" ринок експорту (Індія, Іран, Туреччина, Бразилія, Марокко).

З метою підвищення конкурентоздатності ВАТ "Турбоатом", крім поліпшення технічних характеристик устаткування, приділяє велику увагу задоволенню вимог замовників за наступними напрямками:

- ремонтоздатності;

- діагностиці;

- сервісному обслуговуванню після продажу;

- термінам і комплектності постачання устаткування й ін.

Проведемо аналіз конкурентів ВАТ «Турбоатом» за бальною системою. Ця система дозволяє за допомогою точок зору експертів визначити, який з конкурентів здійснює найбільший вплив на діяльність підприємства.

Розглянемо табл. 2.6

Таблиця 2.6

Інформація про найбільш впливових конкурентів по основній продукції

Найменування продукції (виду продукції)	Найменування конкурента	Страна нахождения конкурента	Ступінь конкуренції
			Незначний вплив	Середній вплив	Значний вплив
Гідротурбобудування Паротурбобудування	"Вестінгауз"	США	Х
Гідротурбобудування Паротурбобудування	"Сіменс"	Німеччина		Х
Гідротурбобудування Паротурбобудування	"Тошиба"	Японія	Х
Гідротурбобудування	"Силові машини"	Росія		Х
Паротурбобудування	"Силові машини"	Росія			Х

Завоювання ринків збуту відбувається в умовах твердої конкурентної боротьби з такими ведучими фірмами світу: "Сіменс" (Німеччина); "Вестінгауз" (США); "Тошиба" (Японія); Концерн "Силові машини" (Росія) і інші.

Безупинно мінливі вимоги світового ринку жадають від

ВАТ "Турбоатом" постійного впровадження найостанніших досягнень науки і техніки в розробці і виробництві продукції.

Оцінимо вплив кожного з конкурентів на положення продукції ВАТ "Турбоатом" на ринку, прийнявши наступні значення балів: 1 - незначний вплив, 2 - середній вплив, 3 - значний вплив. Результати - у табл. 2.7.

Таблиця 2.7

Результати експертної оцінки впливу конкурентів на положення продукції ВАТ "Турбоатом" на ринку.

Найменування конкурента	Країна перебування конкурента	Оцінка
"Вестінгауз"	США	1
"Сіменс"	Німеччина	2
"Тошиба"	Японія	1
"Силові машини"	Росія	5

Бачимо, що найбільший вплив на положення продукції ВАТ "Турбоатом" на ринкуздійснює російське підприємство "Силові машини".

В даний час відсутня загальноприйнята методика визначення й оцінки конкурентоздатності підприємства. До основних методів оцінки конкурентоздатності підприємства належать[25, с.33-35].: