Напрямки підвищення рівня конкурентоздатності підприємства

- вживає термінових заходів для допомоги потерпіли, залучає за необхідності професійно-аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Стан виробничого травматизму за минулий рік на підприємстві ВАТ "ТУРБАТОМ" характеризується наступними показниками: відбулося 29 нещасних випадків, у тому числі 5 без втрати днів працездатності (переведення на нижчеоплачувану роботу).

Коефіцієнт частоти виробничого травматизму складає - 4,4.

Коефіцієнт міри виробничого травматизму - 30,3.

У порівнянні з 2006 роком відзначена тенденція до зниження виробничого травматизму.

Основними причинами травматизму стали порушення постраждалими вимог інструкцій з охорони праці, невиконання посадовими особами і фахівцями функціональних обов'язків з питань охорони праці. З метою недопущення виробничого травматизму на підприємстві розроблені заходи щодо охорони праці з указівкою термінів виконання і відповідальних осіб.

Управління охороною праці на підприємстві ВАТ "Турбоатом".

Структура служби охорони праці на підприємстві, її чисельність визначається в залежності від небезпеки і шкідливості виробництва, кількості людей, що працюють на підприємстві. На ВАТ "Турбоатом" за чисельності 5400 робітників, служба охорони праці складає 8 чоловік, які здійснюють функції кураторського нагляду в області охорони праці в цехах, відділах і службах підприємства.

Адміністрація підприємства з метою поліпшення умов праці і підвищення рівня контролю стану охорони праці, керуючись законом України " Про охорону праці" і іншими нормативними актами зобов'язується [6,c.36]:

- проводити роботу з виконання організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичний заходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків і професійних захворювань у процесі праці;

- забезпечити cуворе дотримання посадовими особами і фахівцями вимог Закону України "Про охорону праці", нормативних актів з охорони праці, технологічних процесів, не дозволяти роботу на зламаному устаткуванні;

- забезпечити проведення обов'язкових безкоштовних медичних оглядів;

- не дозволяти ставати до роботи особам без установлених засобів індивідуального захисту, забезпечити належне збереження і використання за призначенням спецодягу, спецвзуття;

- виконувати комплекс заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки;

- виконувати заходи щодо природоохоронної діяльності.

Схема організації охорони праці на підприємстві представлена на рис. 4.1

Рис. 4.1. Схема організації охорони праці на підприємстві

Питання охорони праці та навколишнього середовища, розроблені для умов роботи в приміщенні економвідділу ВАТ "Турбоатом".

Економвідділ розташований на 5-ому поверсі адміністративного будинку головного корпуса на I-ій промисловій площадці підприємства. Будинок багатоповерховий (6 поверхів), прилягає до головного корпуса і з'єднується з ним опалювальним переходом.

Кількість працюючих у зведеному секторі економвідділу - 6 чоловік.

Загальна площа - (6*8) м = 48 м І.

Висота приміщення - 3,4 м.

Обсяг приміщення - (3,4* 48) = 163,2 м і.

Площа, що приходиться на одного працюючого складає 8 м І.

Обсяг на одного працюючого складає 27,2 м І.

Площа й обсяг на одного працюючого відповідають вимогам БніП II -90 - 81, ДсанПіН 3.3.2.007 - 98.

Стіни приміщення економвідділу - цегельні, зовні обкладені лицювальною керамічною плиткою. На стінах приміщення наклеєні шпалери світлого кольору. Пiдлога в приміщенні дерев'яна, зверху вкрита антистатичним лінолеумом. Стелі кабінету пофарбовані клейовою білою фарбою. На двері, дверні та віконні блоки, радіатори опалення нанесена світла олійна фарба. Поверхня пiдлоги рівна, без вибоїв, неслизька, зручна для очищення і вологого прибирання, має антистатичні властивості.

Економвідділ обладнано: 2 - ма комп'ютерами, 4 - ма телефонами один із яких факс, кондиціонером, принтером.

Метеорологічні умови стосовно до робочого місця економіста.

Метеорологічні умови в приміщенні відповідають вимогам ДСТ 12.1.005.88, ССБТ ДСН 3.3.6.042- 99.

У холодний період року температура повітря, швидкість його руху і відносна вологість при категорії робіт легкої - Iа відповідно складають: 22...24…24°С, 0,1 м/с, 60...40 %.

У теплий період року температура повітря, його рухливість і відносна вологість складають відповідно: 23...25…25°С,0,1...0,2м/с, 60...40 %.

Таблиця 4.1

Потенційно небезпечні і шкідливі фактори

Найменування фактора	Джерело виникнення шкідливого фактора	Характер впливу на людину	Нормований параметр і нормативне значення	Нормативні документи
1	2	3	4	5
Наявність шкідливих випромінювань	комп'ютер	іонізація крові, підвищення стомлюваності	щільність потоку енергії (ЩПЕ), ЩПЕ=10Ут/мІ	ДСТ 12.1.006-84 ССБТ
Недолік природного освітлення	неправильне розташування комп'ютера	стомлення зорових аналізаторів,	коефіцієнт природного освітлення (2%)	СМІ - 4-19
Напруженість	відповідальність, труднощі виробничого завдання	напруженість центральної нервової системи, загальне стомлення	енерговитрати 31,5кДж/хв	ДНАОП 0.03-3.18-88
Навантаження на зорові аналізатори	комп'ютер	погіршення зору, мігрень унаслідок перенапруження зорових м'язів		ДНАОП 0.03-3.18-88
Шумове забруднення	телефони, факси, принтер	зниження працездатності, швидка стомлюваність	рівень звуку 50 ДБ	ДСТ 12.1.003-83 ССБТ

У табл. 4.1, з урахуванням вимог ДСТ 12.0.003-74 ССБТ зазначені потенційно небезпечні та шкідливі фактори, наведені гранічно-допустимi концентрації шкідливих речовин, характерних для економвідділу.

Шум.

Відповідно до Держстандарту 12.1.003-89 ССБТ, ДСН 3.3.6. 037-99 розрізняють наступні види шуму: механічний, аеродинамічний (кондиціонери, вентилятори), гідродинамічний, електромагнітний.

Дія шуму на людину залежить від наступних факторів: рівня звукового тиску, тиску частотних характеристик шуму, індивідуальних особливостей.

Підвищений рівень шуму на робочому місці фахівців економвідділу створюється при роботі комп'ютерів, друкованих пристроїв, іншої оргтехніки. Рівень шуму на робочих місцях відповідає вимогам ДСТ 12.1.003-89 ССБТ і не перевищує 50ДБ.

Основними заходами боротьби із шумом є усунення або послаблення причин шуму в самому його джерелі в процесі проектування використання засобів звукопоглинання, раціональне планування приміщення.

Джерелом електромагнітних випромінювань у приміщенні економвідділу є ВДТ (відеодисплейний термінал). Виміри випромінювань не проводилися.

Освітлення.

Робоче місце - це обладнаний технічними засобами (засобами відображення інформації, допоміжним обладнанням) простір, де здійснюється діяльність виконавця (або групи виконавців). Вимоги до освітлення для візуального сприйняття користувачами інформації з двох різних носіїв (з екрана ПК та паперового носія) різні. Занадто низький рівень освітленості погіршує сприйняття інформації при читанні документів, а занадто високий призводить до зменшення контрасту зображення знаків на екрані. При 10 % зменшенні освітленості працездатність знижується на 1 %. Освітленість можна варіювати від 300 до 700 лк. Оптимальною освітленістю робочих приміщень для роботи з відеотерміналом є освітленість від 300 до 500 лк.

Освітлення робочого місця в повинно бути змішаним (природним та штучним). Доцільно, щоб орієнтація світлових отворів для приміщення з ВДТ була на північ. Природне освітлення повинно здійснюватись у вигляді бічного освітлення та відповідати нормальним рівням за БніП 11-4-79 ""Природне і штучне освітлення. Норми проектування".".

Слід передбачити наявність сонцезахисних засобів, що знижують перепади яскравостей між природним світлом та свіченням екрана ЕОМ. Необхідно використовувати плівки з металізованим покриттям або жалюзі з вертикальними ламелями, що регулюються. Світлорозсіюючі штори повинні мати коефіцієнт відбивання 0,5-0,7.

Робоче місце оператора ЕОМ повинно бути розташоване так, щоб в поле зору не потрапляли вікна або освітлювальні прилади. Коли штучне освітлення змішується з природним, рекомендується використовувати лампи за спектральним складом, які є найбільш близькі до сонячного світла.

Штучне освітлення у приміщеннях з ЕОМ здійснюється у вигляді комбінованої системи з використанням люмінісцентних джерел світла у світильниках загального освітлення, які розташовують над робочими поверхнями у рівномірно-прямокутному порядку. Пульсація люмінісцентних ламп не повинна перевищувати 10 %. Вікна бажано розміщувати з одного боку робочих приміщень.

Відношення яскравості екрану комп'ютера до яскравості оточуючих його поверхонь не повинно перевищувати у робочій зоні 3:1.

На робочому місці має бути забезпечена рівномірна освітленість за допомогою переважно відбитого або розсіяного світлорозподілу світлових відблисків з клавіатури, екрана та від інших частин відеотермінала (ВДТ) з обох його сторін.

Освітлення робочого місця в економ відділу зпбезпечуеться у світлий час доби природним світлом через віконні прорізи, а у вечірній час - штучним загальним рівномірним освітленням. Природне світло на робочі місця працівників падає ліворуч, орієнтація свiтлопройомiв у приміщенні - північна.

У приміщенні економвідділу встановлено 8 світильників типу ЛД (лампи денного освітлення) із люмінесцентними лампами типу ЛБ-20-4 (потужністю 20 Вт) по 4 штуки у світильнику. Підвіска світильників стельова, забезпечує рівномірну освітленість робочих місць.

Обрана система забезпечує освітленість 300лк.

Достатність природного освітлення визначимо за формулою(4.1):

S _вікон /S _{пiдлога} > 0,2-0,166, (4.1)

де S _вікон - площа засклянілості вікон;

S _{пiдлога} - площа пiдлоги приміщення.

Підставимо значення:

(2,2 * 11) *4 шт. /48 = 2,02 лк

Санітарно-побутові приміщення (туалет, умивальники) розташовані на 4 поверсі адміністративного будинку на відстані 30 м від приміщення економвідділу, що відповідає СніП 2.09.04-87.

Кімнати особистої гігієни жінок в адміністративному будинку немає. Наявність їх передбачена у виробничих цехах, що прилягають до будинку.

На підставі аналізу повітряного середовища, приміщення по відношенню ураження людей електричним струмом, відносять до приміщень без підвищеної небезпеки

У приміщенні встановлено 2-ва комп'ютери моделі AceR-57C, що працюють під напругою 220 В. Устаткування нового покоління.

Комп'ютери встановлені таким чином, що відстань від них до стіни з віконними прорізами складає 1,5 м, від інших стін - на відстані 1м, між собою - 4 м.

Таблиця 4.2

Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці

№ п/п	Параметр	Фактичне значення	Норматив за ДСТ12.1.005-88, БніП 2.04.05-91 і ін. держстандартами	Відповідність фактичного значення державному нормативові
1	Температура повітря в перехідний період єС	22	22-24	Відповідає
2	Відносна вологість,%	55	60-40	Відповідає
3	Швидкість руху повітря, м/с	0,1	0,1	Відповідає
4	Освітленість, лн	300	300-500	Відповідає
5	Рівень шуму, ДБ	49	50	Відповідає

Стосовно світлових прорізів робочі місця з комп'ютерами розташовані таким чином, що природне світло падає на них ліворуч. Поверхня екрана відеомонітора на робочому місці розташована на відстані 500 - 600 мм від очей користувача. Організація робочих місць користувачів відео - дисплейних терміналів ВДТ відповідає вимогам, викладеним у нормативних документах: ДНАОП 0.00-1.31-99, ДсанПіН 3.3.2-007-98, ДСТ12.2.032-78, ДСТ 22269 - 76 [55.c.52].

Як захисними мірами від випромінювань передбачено:

- захисні екрани на відеомоніторах;

- регламентні перерви роботи з ВДТ - 15 хв. кожні 2 год.;

- використання кімнатного вентилятора (протягом 10 хв. наприкінці кожної години роботи), що збуджує рух повітря паралельно площини екрана;

- раціональне розташування відеотерміналу;

- захисні заземлення комп'ютера і захисного екрана монітора.

У приміщенні налічується 16 електричних розеток, з яких 2 спеціальні розетки для підключення комп'ютерів. Усі розетки розраховані на 220 В.

Електрична проводка в приміщенні схована, прокладена усередині стіни, у заштукатурених борозенках. Електричні розетки розташовані на висоті 85-90 см від пiдлоги, біля кожного столу працівника економвідділу. Електричні розетки заводського виготовлення встановлені на підкладках із спеціального незапалювального матеріалу.

Включення комп'ютерів у мережу виконано за допомогою спеціальних штепсельних з'єднань із застосуванням гнучких шнурів з мідними жилами. Електричні проводи до розеток для підключення комп'ютерів проведені окремо (незалежно від загальної проводки приміщення) для стабільної її безперебійної роботи комп'ютерів.

Для захисту людей від ураження електричним струмом у приміщенні застосовані заземлення та захисне відключення, усі струмопровідні елементи поміщення ведуть у захисний кожух, або вкриті шаром ізоляції, що виключає можливість дотику до них. Мережа електроживлення має ізоляцію, виконану відповідно до Держстандарту.

Працівники економвідділу, що використовують у роботі комп'ютери, проходять у встановленому на підприємстві порядку інструктаж з охорони праці (1 раз на квартал) в обсязі інструкції з охорони праці при роботі на комп'ютері. Інструктажі відзначаються в спеціальному журналі.

Пожежна безпека базується на законодавчих документах: Закон України "Про пожежну безпеку", "Правила пожежної безпеки в Україні". Приміщення економвідділу підприємства відповідно до загальгалузевих норм технологічного проектування "Визначення категорій приміщень і будинків за вибухонебезпечністю і пожежною безпекою" відносять до категорії В, а ступінь вогнестійкості будинку - II. Можливими причинами, що можуть спричинити виникнення пожежі є:

- коротке замикання в електричному ланцюзі;

- підпал;

- порушення правил пожежної безпеки (паління, користування електронагрівальними приладами, користування легкозаймистими рідинами, збереження папіру поблизу електронагрівальних приладів).

Заходи щодо захисту приміщення від пожежі проводяться відповідно до Держстандарту 12.1.004-91. У якості первинних обов'язкових засобів пожежегасіння в приміщенні знаходяться вогнегасники ОУ-5 -- 2шт., ОУ-2 - 3шт [55,c.81].

З метою виключення виникнення пожежі в приміщенні всі працівники проінструктовані про заходи пожежної безпеки на підприємстві. Ці заходи у вигляді окремо надрукованого аркуша вивішені у доступному місці в економвідділі. Так само в приміщенні вивішений номер телефону пожежної частини (т. 24-32), на який необхідно подзвонити у випадку пожежі. У приміщенні економвідділу на стелі встановлені теплові оповiщувачi максимальної дії (тип ДТЛ), що спрацьовують коли температура навколишнього повітря досягає заданої критичної температури.

Пожежний оповiщувач працює на розрив електричної мережі.

На відстані 10 м від приміщення економвідділу, на сходовій клітці встановлений ручний оповiщувач пожежної сигналізації, що має яскраво-червоне забарвлення, встановлений у доступному місці.

Поруч із приміщенням (8 м) на цьому ж поверсі розташований пожежний гідрант. На тому ж поверсі вивішена на видному місці схема евакуації на випадок пожежі.

Ширина проходів і сходових кліток відповідає вимогам протипожежних норм, виходи з приміщення не завалені.

Загальні положення при роботі з ПК.

При виконанні робіт на комп'ютерах необхідно дотримуватись інструкції з охорони праці.

До самостійної роботи на комп'ютерах допускаються особи, які пройшли медичний огляд, навчання по професії, вступний інструктаж з охорони праці та первинний інструктаж з охорони праці на робочому місці. В подальшому вони проходять повторні інструктажі з охорони праці на робочому місці один раз на півріччя, періодичні медичні огляди один раз на два роки.

Під час роботи на комп'ютерах можуть діяти такі небезпечні та шкідливі фактори, як:

- фізичні;

- психофізіологічні.

Основним обладнанням робочого місця користувача комп'ютера є монітор, системний блок та клавіатура.

Робочі місця мають бути розташовані на відстані не менше 1,5 м від стіни з вікнами, від інших стін на відстані 1 м, між собою на відстані не менше 1,5 м. Відносно вікон робоче місце доцільно розташовувати таким чином, щоб природне світло падало на нього збоку, переважно зліва.

Робочі місця слід рошташовувати так, щоб уникати попадання в очі прямого світла. Джерела освітлення рекомендується розташовувати з обох боків екрану паралельно напрямку погляду. Для уникнення світлових відблисків екрану, клавіатури в напрямку очей користувача, від світильників загального освітлення або сонячних променів, необхідно використовувати антиполискові сітки, спеціальні фільтри для екранів, захисні козирки, на вікнах - жалюзі.

Фільтри з металевої або нейлонової сітки використовувати не рекомендується, тому що сітка спотворює зображення через інтерференцію світла. Найкращу якість зображення забезпечують скляні поляризаційні фільтри. Вони усувають практично всі відблиски, роблять зображення чітким і контрастним.

При роботі з текстовою інформацією (в режимі введення даних та редагування тексту, читання з екрану) найбільш фізіологічним правильним є зображення чорних знаків на світлому (чорному) фоні [48,c.90].

Монітор повинен бути розташований на робочому місці так, щоб поверхня екрана знаходилася в центрі поля зору на відстані 400-700 мм від очей користувача. Рекомендується розміщувати елементи робочого місця так, щоб витримувалася однакова відстань очей від екрана, клавіатури, тексту.

Зручна робоча поза при роботі з комп'ютером забезпечується регулюванням висоти робочого столу, крісла та підставки для ніг. Раціональною робочою позою може вважатися таке положення, при якому ступні працівника розташовані горизонтально на підлозі або підставці для ніг, стегна зорієнтовані у горизонтальній площині, верхні частини рук - вертикальні. Кут ліктєвого суглоба коливається в межах 70-90°, зап'ястя зігнуті під кутом не більше ніж 20°, нахил голови 15-20°.

Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщенні, де виконується робота на комп'ютерах, у тому числі на лазерних та світлодіодних принтерах, рекомендується збільшувати вологість повітря за допомогою кімнатних зволожувачів. Не рекомендується носити одяг з синтетичних матеріалів.

Згідно статті 18 Закону України "Про охорону праці" працівник зобов'язаний:

а) знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

б) дотримуватись зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

в) співробітничати з керівником ганізації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю, або людей, які його оточують, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

Вимоги безпеки перед початком роботи:

- уімкнути систему кондиціювання в приміщенні;

- перевірити надійність встановлення апаратури на робочому столі. Повернути монітор так, щоб було зручно дивитися на екран - під прямим кутом (а не збоку) і трохи зверху вниз, при цьому екран має бути трохи нахиленим, нижній його край ближче до оператора;

- перевірити загальний стан апаратури, перевірити справність електропроводки, з'єднувальних шнурів, штепсельних вилок, розеток, заземлення, захисного екрана;

- відрегулювати освітленість робочого місця;

- відрегулювати та зафіксувати висоту крісла, зручний для користувача нахил його спинки;

- приєднати до системного блоку необхідну апаратуру. Усі кабелі, що з'єднюють системний блок з іншими пристроями, слід вставляти та виймати при вимкненому комп'ютері.

4.2 Формування цивільної оборони на державному підприємстві, її структура і функції

Цивільна оборона (ЦО), далі ЦО на підприємстві регулюється Законом України "Про цивільну оборону України" [7].

Цей закон є правовим актом, що проголосив право громадян України на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха та права вимагати від уряду України, а також від інших органів державної влади, адміністрацій підприємств, установ і організацій не залежно від форм власності гарантій по забезпеченню цього права.

10 травня 1994 року Постановою Кабінету Міністрів затверджено Положення "Про цивільну оборону України", в якому деталізовані основні положення, викладені в законі "Про цивільну оборону України" [8].

У законі та Положенні дане визначення ЦО, розкриті її зміст і організаційна структура, визначені функціональні обов'язки керівного складу всіх рангів, склад сил Цивільної оборони та їх функції, викладена організація підготовки керівного і викладацького складу по ЦО. Навчання населення всіх категорій, а також порядок здійснення матеріального, транспортного, технічного і фінансового забезпечення.

Важливе місце в організаційній структурі цивільної оборони займає цивільна оборона об'єктів.

Об`єкт господарської діяльності - це турбобудівельне підприємство ВАТ "Турбоатом". Цивільна оборона організується з метою завчасної підготовки до захисту від наслідків надзвичайних ситуацій, зниженню витрат, створення умов для підвищення стійкості роботи об`єктів та своєчасного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РІНР) [65,c.15].

Відповідальність за організацію та стан Цивільної оборони, за постійну готовність її сил і засобів до проведення РІНР несе начальник цивільної оборони (НЦО) об`акта - керівник підприємства.

Начальником ЦО об'єкта є директор ВАТ "Турбоатом". Він несе повну відповідальність за організацію і стан Цивільної оборони, управляє силами і засобами ЦО, а також проведенням рятувальних і інших невідкладних робіт.

Керівництво підприємства забезпечує своїх працівників засобами індивідуального і колективного захисту, організує проведення евакуаційних заходів, створює сили для ліквідації наслідків НС; забезпечує їх готовність до практичних дій; виконує інші заходи щодо цивільної оборони і несе пов'язані з ними матеріальні та фінансові витрати в об'ємах, передбачених законодавством.

Начальники ЦО радіаційно-, хімічно- і вибухонебезпечних об'єктів додатково створюють локальні системи виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій і сповіщення співробітників і населення, що проживає в зонах можливого ураження. Начальники ЦО цих об'єктів відповідають за захист населення, яке проживає в зонах можливого ураження, від виробничих аварій.

Начальник Цивільної оборони об'єкта підкоряється начальнику свого міністерства (відомства), а в оперативному відношенні - начальнику ЦО міста (району). Наказом начальника Цивільної оборони об'єкта призначаються заступники [40,c.25]:

- по евакуації і розосередженню;

- по інженерно-технічній частині;

- по матеріально-технічному постачанню;

- заступник з оперативних питань.

Органом управління у начальника Цивільної оборони є штаб ЦО. Штаб Цивільної оборони очолює начальник штабу, який одночасно є першим заступником начальника ЦО об'єкта.

Штаб Цивільної оборони організує і забезпечує безперервне управління цивільною обороною на об'єкті.

На цивільну оборону підприємства покладені такі основні обов'язки:

- оповіщення працівників та членів їх сімей при загрозі нападу, стихійного лиха і катастроф;

- забезпечення сховищами працюючої зміни, підтримка в стані постійної готовності захисних споруд і спеціальних споруд ЦО;

- проведення заходів, що забезпечують стійкість, роботи об'єкту в мирний та воєнний час;

- створення, підготовка і підтримка в постійній готовності сил Цивільної оборони об'єкту.

Для організації та проведення спеціальних заходів ЦО на об'єкті створюються служби ЦО.

Служби Цивільної оборони створюються на базі відповідних структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій).

На підприємстві створені наступні служби [40,c.26]:

1. Служба зв'язку, сповіщення і інформацій - створюється на базі вузла зв'язку об'єкта. Начальником служби є начальник цього вузла. На неї покладається: організація своєчасного сповіщення про загрозу надзвичайної ситуації (НС), організація зв'язку і підтримка її в постійній готовності, постійне інформування населення про обстановку, що склалася.

2. Служба охорони суспільного порядку - створюється на базі підрозділів відомчої охорони. Начальником служби є начальник охорони об'єкта. Служба забезпечує надійну охорону об'єкта, громадського порядку при загрозі НС і під час проведення РНР. Вона сприяє своєчасному укриттю робітників по сигналах ЦО, здійснює контроль за дотриманням режиму світломаскування.

3. Протипожежна служба - створюється на базі підрозділів відомчої пожежної охорони. Ця служба розробляє протипожежні профілактичні заходи та здійснює контроль за їх проведенням, забезпечує постійну готовність сил і засобів служби, організує локалізацію і гасіння пожеж.

4. Аварійно-технічна служба - створюється на базі виробничого і технічного відділів або відділу головного механіка. Начальником служби є начальник відділу, на базі якого створена служба. Вона розробляє та проводить попереджувальні заходи, які підвищують стійкість основних споруд і комунально-енергетичних мереж при виникненні надзвичайних ситуацій. Проводить роботи по локалізації аварій на комунально-енергетичних мережах, займається розбиранням завалів і порятунком людей.

5. Служба сховищ і укриттів створюється на базі відділу капітального будівництва, житлово-комунального відділу або будівельних цехів. Вона здійснює розрахунок укриттів, проводить контроль за експлуатацією споруд, забезпечує своєчасне заповнення укриттів по сигналах ЦО, бере участь в рятувальних роботах при завалах сховищ і укриттів.

6. Медична служба створюється на базі медичних пунктів і поліклінік об'єктів. Начальником служби є начальник медичного пункту або поліклініки. Вона забезпечує постійну готовність медичних формувань, проводить санітарно-гігієнічні і профілактичні заходи, надає медичну допомогу потерпілим.

7. Служба протирадіаційного і протихімічного захисту створюється на базі лабораторій, цехів. Начальником є начальник лабораторії або цеху, на базі якого створена служба. Ця служба розробляє і здійснює заходи щодо захисту робітників та службовців, джерел води, пунктів харчування, складів продовольства від радіоактивних і отруйних речовин. Здійснює дозиметричний контроль.

8. Транспортна служба - створюється на базі транспортних цехів, відділів і гаражів об'єкта. Служба розробляє та здійснює заходи щодо забезпечення розосередження робітників і службовців, доставки їх до місця роботи. Вона організує підвезення сил і засобів до осередків ураження. Проводить роботи по обеззараженню транспорту. Ця ж служба планує використання автотранспорту для потреб ЦО.

9. Служба матеріально-технічного постачання - створюється на базі відділу матеріально - технічного забезпечення (МТЗ) об'єкта. Вона розробляє плани матеріально-технічного постачання. Своєчасно забезпечує формування всіма видами матеріально-технічних засобів, організує ремонт техніки і майна. Забезпечує продовольством і предметами першої необхідності робітників і службовців на об'єкті і в місцях розосередження.

Кожна служба має свої формування, команди, групи, дружин, ланки. На невеликих об'єктах служби ЦО не створюються, а їх робота поручається відділам даного об'єкта.

На підприємстві також створени специфічні формування Цивільної оборони, автомобільні колони, станції обеззараження транспорту, евакуаційні групи і інші.

На об'єктах, які продовжують роботу у військовий час, можуть створюватися невоєнізовані формування ЦО (НФЦО):

- зведені рятувальні загони (команди, групи);

- рятувальні загони (команди, групи);

- розвідувальні групи (ланки);

- пости радіаційно-хімічного спостереження;

- групи (ланки) зв'язку;

- протипожежні команди;

- команди (групи) охорони суспільного порядку;

- аварійно-технічні команди (ланки);

- групи (ланки) по обслуговуванню сховищ і укриттів;

- групи (ланки) по обеззараженню та інші формування в залежності від особливостей об'єкта.

Основними формуваннями загального призначення на промислових об'єктах є рятувальні та зведені рятувальні загони (команди, групи).

Висновки

У дипломній роботі наведено теоретичне узагальнення та вирішення наукової проблеми, сутність якої полягає в комплексному дослідженні та оцінці конкурентоздатності турбобудівних підприємств. Результати проведених досліджень дозволяють зробити висновки та пропозиції.

Ринкові перетворення, що відбуваються в Україні, визначення атомного турбобудування пріоритетною галуззю економіки, загострення конкуренції на окремих сегментах внутрішнього та міжнародного ринку атомного машинобудування актуалізують необхідність дослідження проблеми конкурентоздатності, як передумови підтримання стійких позицій підприємств в умовах конкурентного ринку.

В умовах зростаючої конкуренції підприємству необхідно здійснювати постійний моніторинг позицій на ринку, вивчати сильні та слабкі сторони виробничої діяльності, своєчасно пристосовуватись до змін ринкових ситуацій, що вимагає розробки об`єктивної методики оцінки його конкурентних позицій.

На основі критичного аналізу опублікованих праць науковців по проблемі комплексного дослідження та узагальнення різних підходів щодо тлумачення сутності категорій "конкурентоздатність підприємства" в роботі сформульовано визначення конкурентоздатності підприємства як узагальнюючої характеристики стійкості підприємства, що обумовлюється ефективністю використання наявного ресурсного потенціалу, здатністю надавати привабливі за ціновими і неціновими характеристиками послуги, можливістю адаптуватися до змін конкурентного середовища. Основними рисами даної категорії є порівнянність, пов`язаність з певним ринком, динамічність і комплексність оцінки.

Пріоритетним для забезпечення конкурентоздатності підприємств є наявність, використання та утримання протягом тривалого періоду чистих постійних конкурентних переваг, які мають характерні риси: цінність для споживачів, особливість чи унікальність, складність для дублювання конкурентами.

Складовими конкурентних переваг є переваги виробів, які можуть бути пов'язані або з вищою якістю виробленої продукції (аксіологічні), або з нижчими цінами на них (економічні), що узгоджується з прийнятою ринковою стратегією в підприємстві.

Для оцінки конкурентоздатності турбобудівних підприємств із сукупності існуючих методів найбільш доцільно використовувати параметричний. Застосування даного методу передбачає певний порядок дій: визначення підприємств-конкурентів за ознакою ідентичності їх типу, асортименту пропонуємих втробів та належності до єдиного ринку; збір інформації, розрахунок одиничних параметрів конкурентоздатності, обчислення параметричних індексів на основі співставлення показників підприємства з найкращими в досліджуваній сукупності; розрахунок групових параметричних індексів та узагальнюючого рівня конкурентоздатності. На відміну від існуючих методик даний підхід дозволяє цілеспрямовано і предметно через окремі показники розглянути сильні та слабкі сторони в діяльності досліджуваного суб'єкта і обґрунтувати стратегію зміцнення його конкурентних позицій.

Найбільш значним для застосування при дослідженні конкурентоздатності виробничого підприємства є метод, заснований на теорії ефективної конкуренції, в основу якого покладена оцінка чотирьох групових показників або критеріїв конкурентоздатності, а саме: показників, які характеризують ефективність управління виробничим процесом; показників, що відображають ефективність управління обіговими коштами; показників, які дозволяють отримати уявлення ефективності управління збутом та просування товару на ринку; показників конкурентоздатності продукції та його ціна.

Підведемо підсумки щодо аналізу конкурентоздатності підприємства на прикладі унікального машинобудівного заводу ВАТ "Турбоатом" - одного з найбільших у світі турбобудівних підприємств.

Фінансовий аналіз підприємства свідчить, що стратегічне підприємство ВАТ "Турбоатом" - високорозвинене і здатне конкурувати з аналогічними підприємствами атомного машинобудування в Європі й світі.

ВАТ "Турбоатом" входить у число провідних турбобудівних підприємств світу, поряд з найбільшими у світі фірмами "Дженерал Електрик", "Вестінгауз", "Сіменс", "АББ", "Джек-Альстом".

Підприємство спеціалізується на випуску парових турбін для ТЕС і АЕС, гідравлічних турбін для ГЕС і ГАЭС, газових турбін для ТЕС і ПГУ й іншого енергетичного устаткування.

Обсяг виробництва товарної продукції за 2007 рік склав 225909,65 тис. грн. і збільшився проти рівня 2006 року на 780,85 тис. грн.

Темп росту товарної продукції за 2007 рік склав 100,35 % (у порівнянних цінах) до рівня 2006 року.

У цілому, провівши аналіз результатів виробничої та фінансової діяльності підприємства, можна зробити висновок, що ВАТ "Турбоатом" займає гідне положення не тільки на українському, але на світовому ринку. Підприємство є ефективно працюючим: виробничий потенціал протягом 2007 року збільшувався, грошові кошти - достатні для ведення розрахунків, платоспроможність підприємства досить висока, рівень рентабельності високий.

Існують і проблеми: велика капіталоємність виробництва, складності зі збутом продукції на вітчизняному ринку. Стратегічне підприємство потребує нагального вдосконалення виробництва, модернізації та реконструкції.

Кваліфікований аналіз та висновки на його основі допоможуть підприємству розширити сегмент ринку і утриматися на належному рівні в нелегкій ситуації виходу українських підприємств на світовий ринок.

Основні конкуренти підприємства: "Сіменс (Німеччина); "Вестінгауз" (США); "Тошиба" (Японія); Концерн "Силові машини" (Росія) тощо.

Цікавий нюанс: с жовтня 2002 року ВАТ "Турбоатом" виконує контракт з індійською корпорацією атомної енергетики NPCIL з поставки обладнання для індійських АЕС "Кайга" та "Раджастан". Цей контракт ВАТ "Турбоатом" отримав після перемоги в тендері за участі російських "Силових машин", німецької "Сіменс", та індійської корпорації BHEL. Останні роки, за повідомленням "ЕП" джерела в "Турбоатомі", представники "Силових машин" ведуть розмову щодо зриву контракту. Винагорода, що пропонувалася - складає понад 15 млн.дол.

Динамізм змін середовища функціонування турбобудівного підприємства вимагає врахування факторів, які впливають на його конкурентні позиції: зовнішні та внутрішні. Найбільш суттєві зовнішні фактори на внутрішньому ринку: зміна кількості конкуруючих підприємств на ринку; державна політика регулювання конкуренції та розвитку; зміна темпів росту ринку; розмір і динаміка попиту на устаткування та обладнання; швидкість впровадження та ефективність стратегічних ініціатив підприємств -конкурентів; наявність та рівень бар'єрів виходу з ринку, наявність споріднених і підтримуючих галузей, ступінь їх розвитку; непередбачувані події і дії уряду.

З огляду на унікальне місце ВАТ "Турбоатома" на ринку атомного машинобудування, уряд України вирішив створити на його основі державну корпорацію "Укренергомаш" (повинні були увійти ще: завод "Електротяжмаш", Харківський державний приладобудівний завод імені Т.Г. Шевченка), де підприємство ВАТ "Турбоатома" стало би головним і визначало розвиток усієї галузі. Натомність, ВАТ "Турбоатом" буде живитися субпідрядами.

Конкурентоздатність турбобудівних підприємств значною мірою залежить від кваліфікації та майстерності персоналу.

В роботі обгрунтовано основні критерії оцінки конкурентоздатності працівників: високий рівень кваліфікації, застосування творчого підходу при вирішенні поточних завдань, дотримання дисципліни праці.

Пропонується оцінювати конкурентоздатність персоналу на основі визначення відхилення від встановлених вимог до певного виду трудової діяльності за всією сукупністю оцінюючих показників ефективності та якості виконуваних робіт.

Введення коефіцієнта конкурентоздатності персоналу в практичну діяльність забезпечить підвищення конкурентоздатності виробленої продукції та підприємства в цілому.

Найбільш повному використанню конкурентних переваг сприяє розробка обґрунтованої конкурентної стратегії.

У роботі розроблені рекомендації щодо умов використання стратегій конкуренції в діяльності турбобудівних підприємств при певних умовах: наявності конкурентних переваг, виду конкуренції на ринку, характеру попиту на обладнання, розміру ринкової частки, характеру обслуговування післяпродажу, рівня витрат; цін, асортименту та якості виробів, витрат на інновації.

Практична реалізація вищезазначених пропозицій у практичній діяльності ВАТ "Турбоатом" дозволить підвищити наукове обґрунтування управлінських рішень, оперативно реагувати на зміни конкурентних позицій, підвищити ефективність фінансово-господарської діяльності підприємств в умовах конкуренції, здійснювати моніторинг рівня конкурентоздатності та забезпечувати обґрунтованість стратегічних планів виробництва в мінливих ринкових умовах.

Список використаних джерел

1. Конституція України: Прийнята на п`ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. - Х.: Консул, 1996. - 48 с.

2. Кодекс законов о труде Украины. Закон Украины "О порядке разрешения коллективных трудовых споров (конфликтов) " (по состоянию на 1 июля 2005года). - Х.: "Одиссей", 2005.- 160 с.

3. Господарський кодекс України. - Х.: ТОВ "Одісей", 2006. - 240 с.

4. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"/ 3-19 Уклад. О.Маханько. - Х.: Фактор, 2007. - 256 с.- (Серія "Бібліотека законодавства").

5. Законодавство України про правоохоронні та контролюючі органи. - Х.: ТОВ "Одісей", 2006. - 144 с.

6. Законодавство України про охорону праці: закони та законодавчі акти, Т.1. - К.: Основа, 2003. - 590 с.

7. Закон України "Про Цивільну оборону України", ВР, № 2974 XII. - К., 1993.

8. Положення " Про цивільну оборону України", постанова КМУ, № 299.- К., 1994.

9. Указ президента України "Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції". - Київ, 23 лютого 2001року. - № 113/2001.

10. Розпорядження "Про затвердження Концепції державної політики у сфері управління якістю продукції (товарів, робіт, послуг)", постанова КМУ. - Київ, 17 серпня. - № 447-р.

11. Наказ "Про затвердження Методичних рекомендацій з розроблення і реалізації регіональних програм сприяння підвищенню якості та конкурентоспроможності продукції", Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України. - Київ, 01.11.2002. - № 316.

12. Международный стандарт ISO 9000. Система менеджмента качества. Общие положения. Словарь.

13. Международный стандарт ISO 9001. Система менеджмента качества. Требования

14. Международный стандарт ISO 9004. Система менеджмента качества и руководство по внедрению.

15. Международный стандарт ISO 14001. Система управления окружающей средой. Требования и руководство по применению.

16. Наказ "Про Дирекцію ВАТ "Турбоатом"". - Харків, 26.04.2007. - №18.

17. Наказ " Про органiзацiю бухгалтерського облiку та облiкової полiтики ВАТ "Турбоатом"". - Харків, 16.07. 2003. - № 23.

18. Положення "Про наглядову раду ВАТ "Турбоатом", № 10. -Х., 2003.

19. Статут ВАТ "Турбоатом".

20. Баланс ВАТ "Турбоатом".

21. Звіт про фінансові результати "Турбоатом".

22. Азаренкова Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М. Фінанси підприємств: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни (рек. МОН України). - 2-е вид. - К.: Знання-Прес, 2006. - 287 с.

23. Ансофф. И. Стратегическое управление: Монография / Пер.с англ. Е.Л. Леонтьевой и др.; науч. ред., рец. Л.И. Евенко. - М.: Экономика, 2004. - 520с.

24. Бандурка О.М. Фінансова діяльність підприємства: підручник. - К.: Либідь, 2002. - 312 с.

25. Безугла В.О. Постіл І.І. Конкурентоспроможність та аналіз існуючих методик ії оцінки // Економіка та держава: Міжнародний науково- практичний журнал. - 2007. -№11. - С. 33-35.

26. Білик М.Д. Фінансове планування на підприємстві в сучасних умовах // Міністерство фінансів України. Фінанси України: Науково- теоретичний та інформаційно-практичний журнал. - 2006. - №4. - С.133-141

27. Бланк І.А. Фінансовий менеджмент: учебний курс. - К.: Ельга Ніка-Центр, 2004. - 656с.

28. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємств: навчальний посібник. - Львів: Сполом, 2003. - 212 с.

29. Бутко М., Подоляк П. Державне регулювання як інструмент підвищення конкурентоспроможності регіонів // Економіка України. - 2007. - №6. - С. 36-45.

30. Быстров В.П. Охрана труда: Справочное пособие для руководителей предприятий, учреждений, организаций, лечебных и учебных заведений, 2-е изд., перераб и доп. - Симферополь: НАТА, 2004. - 500 с.

31. Воронов Ю. П. Бенчмаркинг в конкурентной борьбе // Журнал "ЭКО". - 2005. - № 4. - С. 1-2

32. Воронова Т. Инвестиционный фактор и рост конкурентоспособности России на мировом рынке // Журнал " Маркетинг". - 2003. - № 5. - С. 3-11.

33. Гайдук В.А. Конкурентоздатність в умовах сучасного ринку // Економіка та держава: Міжнародний науково-практичний журнал. - 2007. - №2. - С. 16-17

34. Гапоненко А. Конкурентоспособность хозяйственных организаций как основа социально-экономического роста // Журнал "Власть". - 2007. - № 1. - С. 33-36.

35. Гарачук Ю.О. Підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок управління конкурентоспроможністю // Актуальні проблеми економіки: Науковий журнал. - 2008. - №2. - С.60-65

36. Гельвановский М.И. Конкурентоспособность национальной экономики и задачи государственной статистики // Журнал "Вопросы статистики". - 2006. - № 3. - С. 3-13.

37. Гельвановский М.И. Конкурентоспособность национальной экономики: проблемы статистического сопровождения // Журнал "Вопросы статистики". - 2004. - № 7. - С. 3-15.

38. Гельвановский М.И. Национальная стратегия конкурентоспособности как основа промышленной политики России // Журнал "Россия и современный мир ". - 2006. - № 3. - С. 118-128.

39. Грузинцева Н.А., Сташева М.А., Гусев Б.Н.. Проектирование производственной конкурентоспособности потребительской продукции // Журнал "Методы менеджмента и качества". - 2006. - № 10. - С.16-19.

40. Депутат О.П., Коваленко І.В. та ін. Цивільна оборона. Підручник / За заг. ред. Полковника Франчука В.С. - 2-ге вид., доп. - Львів, Афіша, 2004. - 336 с.

41. Дерябина М., Колчин С. Конкурентоспособность российской экономики в условиях глобализации // Журнал "Власть". - 2005. - № 2. - С. 12-20.

42. Дайан А., Бухерель Ф., Олв`є Р. І та ін. Академія ринку: Маркетинг / пер.з фр.- М.: Економіка, 2003. - 198 с.

43. Денисенко М.П. Щодо перспективи залучення іноземних інвестицій в контексті євроінтеграції // Економіка та держава: Міжнародний науково-практичний журнал. - 2006. - №9. -С.15.21

44. Дикань В.Л. Экономика труда: учебник. - Х.: "Олант", 2003. - 120 с.

45. Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит"/ за ред. проф. Ф. Бутинця. - Житомир: ПП "Рута", 2003. - 680 с.

46. Економічний аналіз: Навч. посіб./ М.А. Болюх, В.З. Бурчевський та ін.; За заг. ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченко. - К.: КНЕУ, 2004. - 540 с.

47. Економічний аналіз господарської діяльності: Навч. посіб./ Іващенко В. І., Болюх М. А. Та ін.: - К.: ЗАТ "НІЧЛАВА", 2005. - 204 с.

48. Жидецький В.Ц., Джигарей В.С. Основи охорони праці: підручник. -Лівів: Афіша, 2003. - 318 с.

49. Коломієць І. Підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства в системі факторів інтернаціоналізації //Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету України: наукове, правове видання з питань економіки і бізнесу. - 2007. - №3. - С. 17-26

50. Котлер Ф. Основы маркетинга. - М.: Прогресс, 2004. - 702с.

51. Крайник О. П., Дробот І.О. Актуальні проблеми розвитку регіону/ галузі: навчальний посібник. -Х.: Вид-во ХарРІНДУ " Магістр", 2004. - 144 с.

52. Крамаренко В.І., Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: навчальний посібник. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 502 с.

53. Мних Є.В. Економічний аналіз: підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 412 с.

54. Охорона праці: науково-виробничий журнал /Державний департамент промислової безпеки, охорони праці і гірничого нагляду МНС України. - К.: Ред. журналу "Охорона праці", 2006р. - №4.

55. Охорона праці: Навч. посіб./ Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І.П.. - Суми: Університетська книга, 2007. - 496 с.

56. Пахомова Т.І. Бенчмаркінг як інструмент управління якістю в системі державної служби // Економіка та держава: Міжнародний науково - практичний журнал. - 2006. - №9. - С. 60-61.

57. Подсолонко О. А. Менеджмент: теорія та практика: Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2003. - 370 с.

58. Портер М.Е. Стратегія конкуренції. Методика аналізу галузей і діяльності конкурентів.: Пер. з англ. - К.: Основа, 2003. - 390 с.

59. Прушківський В.Г.Заходи щодо підвищення ефективності механізму управління розвитком промисловості регіону // Економіка та держава: Міжнародний науково - практичний журнал. - 2008. - №1. - С. 34-35.

60. Смолін І.В. Аналітичний комплекс дослідження інтенсивності ринкової конкуренції // Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету України: наукове, правове видання з питань економіки і бізнесу. - 2006. - №2. - С. 41-45

61. Стратегія і тактика, стан соціально-економічного розвитку України: Науково - інформаційний збірник, / Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції; За заг. ред. В.П. Горбуліна, академіка НАН України, д.т.н. - К.: ДП "НВЦ "Євроатлантикінформ", 2006. - 392 с.

62. Турило А.М. Методологічні підходи до оцінки фінансової діялності підприємства //Міністерство фінансів України. Фінанси України. Науково теоретичний та інформаційно-практичний журнал. - 2007. - №3. - С. 101-104.

63. Фасхиев Х.А., Ситникова О.А. Проблемы качества // Журнал "Машиностроитель". - 2000. - № 1. С. 34-39.

64. Чаплина А.,Войцеховская И. Конкурентоспособность как интегральный показатель эффективности предприятия // Проблемы теории и практики управления: международный журнал. - 2006. - №3. - С. 108-113.

65. Цивільна оборона: підручник/ Стеблюк М.І. - 3-е вид.перероб. і доп. - К.: "Знання", 2004. - 490 с. - (Вища освіта XXІ століття).

66. http://www.nau.kiev.ua - Нормативні акти України

67. http://www.alpha.rada.gov.ua- Перелік законодавчих актів України про працю

68. http://www.ilo.org - Сайт МОП

69. http://www.turboatom.ukrbiz.net -Сайт ВАТ "Турбоатом"

Додаток А

Баланс ВАТ "Турбоатом" на 31 грудня 2004 р. Форма № 1

АКТИВ	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	10	5.100	5.200
первісна вартість	11	283.000	285.000
накопичена амортизація	12	284.000	282.000
Незавершене будівництво	20	15834.000	15146.000
Основні засоби:
залишкова вартість	30	151245.000	153015.000
первісна вартість	31	442426.000	455671.000
знос	32	277641.000	279516.000
Довгострокові фінансові інвестиції
інші фінансові інвестиції:	45	54945.000	55123.000
Довгострокова дебіторська заборгованість	50	95124.000	95111.000
Відстрочені податкові активи	60	0.000	0.000
Інші необоротні активи	70	57345.000	57472.000
Усього за розділом І	80	387218.000	389198.000
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	36675.000	36422.000
незавершене виробництво	120	24476.000	24525.000
готова продукція	130	90501.000	90515.000
товари	140	193.000	194.000
Векселі одержані	150	4656.000	4656.000
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	41312.000	41345.000
первісна вартість	161	44389.000	44453.000
резерв сумнівних боргів	162	2590.000	2578.000
Дебіторська заборгованість за розрахунками
з бюджетом	170	1680.000	1683.000
за виданими авансами	180	7034.000	7034.000
із нарахованих доходів	190	0.000	0.000
із внутрішніх розрахунків	200	0.000	0.000
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	4241.000	4241.000
Поточні фінансові інвестиції	220	98378.000	98421.000
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	2126.000	2135.000
в іноземній валюті	240	99202.000	99234.000
Інші оборотні активи	250	2006.000	2011.000
Усього за розділом ІІ	260	423543.000	425331.000
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	270	231.000	231.000
БАЛАНС	280	814659.000	815323.000

ПАСИВ	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	101509.000	101542.000
Пайовий капітал	310	0.000	0.000
Додатковий вкладений капітал	320	0.000	0.000
Інший додатковий капітал	330	344296.000	344324.000
Резервний капітал	340	60831.000	60982.000
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	235290.000	235324.000
Неоплачений капітал	360	0.000	0.000
Вилучений капітал	370	0.000	0.000
Усьго за розділом І	380	733903.000	734532.000
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	349.000	352.000
Інші забезпечення	410	-	-
Цільове фінансування	420	-	-
Усього за розділом ІІ	430	349.000	352.000
ІІІ. Довгострокові забов'язання
Довгострокові кредити банків	440	-	-
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450	540.000	544.000
Відстрочені податкові зобов'язання	460	7890.000	7887.000
Інші довгострокові зобов'язання	470
Усього за розділом ІІІ	480	8427.000	8421.000
IV. Поточні забов'язання
Короткострокові кредити банків	500	0.000	0.000
Поточна заборгованість за довгостроковими забов'язаннями	510	0.000	0.000
Векселі видані	520	1912.000	1912.000
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	7958.000	7953.000
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	18522.000	18523.000
з бюджетом	550	4180.000	4185.000
з позабюджетних платежів	560	23.000	23.000
зі страхування	570	724.000	721.000
з оплати праці	580	1398.000	1395.000
з учасниками	590	9579.000	9579.000
із внутрішніх розрахунків	600
Інші поточні зобов'язання	610	3544.000	3543.000
Усього за розділом ІV	620	47558.000	47543.000
V. Доходи майбутніх періодів	630
БАЛАНС	640	814659.000	815323.000

Звіт про фінансові результати за 2004р. Форма №2

I. Фінансові результати
Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Доход (виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	10	295696.000	295695.000
Податок на додану вартість	15	19357.000	19358.000
Акцизний збір	20	0.000	0.000
Інші вирахування з доходу	30	201.000	200.000
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	35	276138.000	276136.000
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	40	216914.000	216918.000
Валовий:
прибуток	50	59224.000	59220.000
збиток	55	0.000	0.000
Інші операційні доходи	60	147261.000	147260.000
Адміністративні витрати	70	16982.000	16983.000
Витрати на збут	80	6835.000	6835.000
Інші операційні витрати	90	145122.000	145127.000
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	100	37546.000	37540.000
збиток	105	0.000	0.000
Доход від участів капіталі	110	0.000	0.000
Інші фінансові доходи	120	5035.000	5034.000
Інші доходи	130	212.000	212.000
Фінансові витрати	140	483.000	484.000
Втрати від участі в капіталі	150	0.000	0.000
Інші витрати	160	3208.000	3209.000
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170	39102.000	39100.000
збиток	175	0.000	0.000
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	15090.000	15089.000
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190	24012.000	24011.000
збиток	195	0.000	0.000
Надзвичайні:
доходи	200	0.000	0.000
витрати	205	0.000	0.000
Податок з надзвичайного прибутку

Подобные документы

• Підвищення конкурентоздатності підприємства (на прикладі ТОВ "Агросервіс" ЛТД)

  Методологічні основи конкурентоздатності підприємства. Сучасний стан та проблема посилення конкурентоздатності продукції агропромислового комплексу України на Європейському продовольчому ринку. Огляд шляхів підвищення конкурентоздатності підприємства.
  
  дипломная работа [152,7 K], добавлен 25.06.2012
  

• Теорія економічного аналізу

  Основні етапи аналітичного дослідження якості продукції. Визначення рівня прийнятності рівня конкурентоздатності товару. Класифікація витрат на забезпечення якості. Аналіз виконання плану зі зниження собівартості нерентабельних і малорентабельних виробів.
  
  контрольная работа [151,6 K], добавлен 09.10.2014
  

• Зовнішньоекономічні зв’язки України

  Аналіз принципів формування зовнішньоекономічних зв’язків України. Розвиток науки як реальний для України шлях у світове співтовариство через підвищення рівня конкурентоздатності її економіки. Знайомство з найдинамічнішими за розвитком регіонами планети.
  
  курсовая работа [689,4 K], добавлен 21.03.2015
  

• Аналіз діяльності на ринку ТОВ "Нове Діло"

  Історія розвитку підприємства, що вивчається, як одного з великих виробників хліба та хлібобулочних виробів в Одесі та Одеській області, оцінка якості продукції. Аналіз впливу конкурентних сил на ТОВ "Нове діло". Шляхи підвищення конкурентоздатності.
  
  реферат [15,6 K], добавлен 20.12.2015
  

• Економічна безпека підприємства

  Сутність і функціональні складові економічної безпеки, її зовнішні та внутрішні фактори. Розробка заходів з економічної безпеки підприємства, методи її аналізу й оцінки. Складання кошторису витрат на виготовлення продукції, розрахунок її ціни та прибутку.
  
  курсовая работа [86,8 K], добавлен 29.12.2013
  

• Аналіз та оцінка сучасного стану управління збутовою діяльністю промислового підприємства ПАТ "ДМКД"

  Загальна характеристика структури Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського". Рівень якості та конкурентоздатності товару. Методи удосконалення організації збуту продукції на маркетингових засадах.
  
  дипломная работа [969,2 K], добавлен 01.06.2014
  

• Створення власної справи - відкриття підприємства з виготовлення піци ПП "Велічіта"

  Аналіз ринку збуту та стану справ у галузі та оцінка конкурентоздатності підприємства. План маркетингу, опис технологічного процесу та розрахунок витрат на придбання сировини та основних засобів. Оцінка ризику, страхування і ресурсне забезпечення.
  
  бизнес-план [95,3 K], добавлен 30.11.2010
  

• Теоретико-методологічні засади формування кластерів у економіці України

  Основні принципи побудови і характерні особливості процесу кластеризації. Підвищення конкурентоздатності економіки України. Створення та функціонування кластерів в державі. Підтримка малих та середніх сучасних підприємств в пріоритетних регіонах.
  
  статья [282,6 K], добавлен 30.03.2015
  

• Конкурентоспроможність продукції підприємства та шляхи її підвищення

  Економічна сутність та основні параметри конкурентоспроможності продукції сучасного підприємства, методи та етапи її оцінки. Економіко-математична модель та порядок проведення оцінки, шляхи підвищення конкурентоспроможності продукції ТОВ "Сілікатчик".
  
  курсовая работа [2,3 M], добавлен 20.06.2012
  

• SWOT-аналіз

  Формування думки про систему управління як про один з магічних способів ефективного менеджменту і виходу українських підприємств із кризового стану. Визначення привабливості стратегічних зон господарювання. Сутність SWOT-аналізу підприємства і продукції.
  
  контрольная работа [26,6 K], добавлен 18.03.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам