Конкурентоспроможність продукції підприємства

У кінцевому результаті необхідно націлити підприємства, по-перше, на постійне впровадження у виробництво нових, більш досконалих виробів, по-друге, на неухильне скорочення всіх видів витрат на виробництво продукції, по-третє, на підвищення якісних і споживчих характеристик при зниженні цін на вироби, що випускаються, що і має у результаті створити умови для перемоги в конкурентній боротьбі.

В економічній літературі існує різна класифікація факторів конкурентоспроможності в залежності від ознак їх розподілу. Так, за об'єктом дослідження виділяють наступні фактори: ті, що залежать від технології; які належать до сфери виробництва; що стосуються реалізації продукції; які входять до сфери маркетингу; що відносяться до професійних навичок; пов'язані з організаційними можливостями. За природою виникнення фактори поділяються на основні та розвинуті; загальні та спеціалізовані; природні та штучно створені. Існує також класифікація за ознакою керованості: контрольовані і неконтрольовані; керовані та некеровані; за сферою дії - зовнішні та внутрішні; за рівнем спеціалізації - інтегральні та специфічні; за конкурентним рівнем - мікрорівневі, мезорівневі, макрорівневі. Узагальнено фактори конкурентоспроможності підприємств можна поділити на зовнішні та внутрішні.

Зовнішні фактори - соціально-економічні й організаційні відносини, що дозволяють підприємству створити продукцію, що за ціновими і неціновими характеристиками більше приваблива. До зовнішніх факторів відносяться:

- тип підприємства та кон'юнктура ринку;

- наявність і можливості конкурентів;

- забезпеченість, склад і структура трудових ресурсів;

- податкова політика;

- фінансово-кредитна політика;

- державна система стандартизації;

- правовий захист інтересів споживачів;

Внутрішні фактори - це об'єктивні критерії, які визначають можливості підприємства із забезпечення власної конкурентоспроможності. До внутрішніх факторів відносяться:

- інноваційний потенціал;

- виробничий та фінансово-економічний потенціал;

- потенціал маркетингових служб, імідж фірми;

- якість і ціна товару;

- рівень матеріально-технічного обслуговування;

- конкурентоспроможність продукції та послуг;

Враховуючи специфіку сфери діяльності підприємства, різні підприємства, мають різний стратегічний потенціал, реалізовують різні стратегії і можуть функціонувати в середовищі різної міри складності. При цьому одні і ті ж фактори для різних підприємств можуть бути як керованими (тобто підприємство здатне впливати на них), так і некерованими або такими, що враховуються (підприємство пристосовується до їх зміни). До керованих факторів конкурентоспроможності аграрних підприємств відносяться:

- використання природних ресурсів;

- просторові умови;

- фінансовий потенціал;

- кваліфікованість та використання персоналу підприємства;

- рівень матеріально-технічного, техніко-технологічного забезпечення;

- ефективна підприємницька стратегія, маркетинг;

- ступінь вертикальної інтеграції та рівень диверсифікації виробництва.

Некеровані фактори конкурентоспроможності підприємств включають в себе:

- природно-кліматичні умови, здатність деяких видів продукції швидко псуватися;

- екологічні умови;

- соціально-економічні, демографічні умови;

- винаходи, технологічний прорив;

- тенденції ресурсного забезпечення;

- кон'юнктура та інфраструктура ринку;

- політична , адміністративна, криміногенна ситуація

Фактори - це ті явища і процеси виробничої діяльності підприємства і соціально-економічного життя суспільства, які викликають зміну абсолютної і відносної величини витрат на виробництво, а в результаті зміну рівня конкурентоспроможності самого підприємства. Вони можуть впливати як у бік підвищення конкурентоспроможності підприємства, так і у бік зменшення. Але наявності самих факторів недостатньо для забезпечення конкурентоспроможності. Здобуття конкурентної переваги на основі факторів залежить від того, наскільки ефективно вони використовуються і де, в якій галузі, вони застосовуються.

Таким чином, підвищення конкурентоспроможності підприємства залежить від ефективного використання всіх факторів, що дасть змогу збільшити виробництво високоякісної продукції, знизити затрати праці та коштів, одержати прибутки в розмірах, сприятиме прискоренню виходу галузі з фінансової кризи, дозволить зміцнити експортний потенціал та надійність продовольчої безпеки.

Висновки

Конкурентоспроможність продукції і конкурентоспроможність підприємства - це поняття, що виражають сутність ринкової економіки та її законів. Дана курсова робота - це спроба узагальнення і застосування на практиці теоретичних знань про конкурентоспроможність продукції.

Конкурентоспроможність продукції підприємства є критерієм успішної діяльності будь-якого виробничого підприємства на ринку товарів і послуг.

Основними елементами конкурентоспроможності продукції є її ціна, якість, споживча вартість та корисність. Конкурентоспроможність продукції може бути функціональною, видовою, предметною, а за методами здійснення - ціновою і неціновою.

Конкурентоспроможність продукції здійснює прямий вплив на рентабельність підприємства. Це пояснюється тим, що при підвищенні конкурентоспроможності продукції збільшуються її обсяги реалізації. Що пришвидшує темпи оборотності коштів та знижує собівартість за рахунок скорочення питомої обсягу постійних витрат.

Оцінювання конкурентоспроможності продукції - це рівень продукції, на якому ця продукція здатна задовольнити потреби і вимоги конкурентного ринку.

В основу оцінки конкурентоспроможності продукції закладені певні методи, які використовуються у відповідності від виду продукції, її специфіки та соціального значення, від рівня попиту споживачів, умов ринку тощо. Будь-який метод оцінювання конкурентоспроможності продукції базується на певних критеріях оцінки - параметрах даної продукції: технічних, економічних, нормативних, ергономічних, естетичних і т. д. у даній роботі було розглянуто кілька методик і методів оцінювання конкурентоздатності продукції:

1.Метод визначення інтегрального показника конкурентоспроможності продукції як відносна числова характеристика визначена шляхом порівняння і співвідношення параметрів досліджуваної видової одиниці відносно певного зразка. Інтегральний показник конкурентоспроможності продукції - це коефіцієнт конкурентоспроможності.

2. Метод оцінки конкурентоспроможності продукції на основі рейтингу дає можливість швидкого реагування на зміни ринкового середовища.

3. Метод оцінки конкурентоспроможності продукції за обсягом продажів дає можливість отримати уяву про обсяги попиту і продажів, але нічого не говорить про якість продукції.

4. Диференційований метод лише фіксує факт конкурентоспроможності на основі квадратного кореня суми одиничних показників (групових, інтегральних, узагальнених).

5. Метод експертних оцінок є одним з найефективніших, бо дає об'єктивну картину стосовно конкурентоспроможності продукції.

Теоретичні засади методів аналізу конкурентоспроможності продукції базуються на систематичному вивченні реалізації продукції на ринку.

Конкурентоспроможність продукції - один з головних факторів, що зумовлює конкурентне положення на ринку. Тому конкурентоспроможність продукції потрібно розглядати у контексті оцінювання як конкурентоздатності продукції, так і у контексті оцінювання внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування підприємства .

Сучасний розвиток економіки та зростання потреб споживачів вимагають від підприємств підвищення конкурентоспроможності продукції, підвищення її якості, постійному вдосконаленню. У зв'язку з цим питання конкурентоспроможності продукції виробничих підприємств буде завжди актуальним, а із змінами умов господарювання змінюватимуться критерії та методи її оцінки.

Список використаних джерел

1. Ахматова М., Попов Є. Теоретичні моделі конкурентоспроможності [Текст]: //М.Ахматова, Є. Попов //Маркетинг. - 2003. - № 4. - С. 25-38.

2. Балабанова Л.В., Холод В.В. Маркетингове управління конкуренто-спроможністю підприємств: стратегічний підхід [Текст]: монографія / Л.В.Балабанова. - Донецьк:Дон ДУЕТ ім.. М. Туган-Барановського,2006. - С.184

3. Беляев В.И.Маркетинг: основы теории и практики [Текст]: учебник/ В.И. Беляев. М. КНОРУС,2005. - 672с.

4. Блонська В.І., Депа Н.Т. Порівняльна характеристика методів оцінки конкурентоспроможності продукції [Текст] // В.І. Блонська, Н. Т. Депа. Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. - вип. 20. - С.115-120.

5. Гордієнко П. Л. та ін. Стратегічний аналіз [Текст]: навчальний посібник/ П.Л.Гордієнко, Л.Г. Дідковська, Н.В.Яшкіна. - 2-е вид. доповнене і перероблене. - К.: Алеута, 2008. - 478 с.

6. Гончарук Т. І. Конкуренція і конкурентоспроможність: зміст і розвиток у перехідній економіці [Текст] / Т.І. Гончарук. ? Суми: УАБС, 2003. ? 59 с.

7. Кононенко І. Метод експрес-аналізу рівня конкурентоспроможності продукції [Текст] // І.Кононенко. Економіка України. - 2008. - №3 .

8. Кіндрацька Г.І. Стратегічний менеджмент [Текст]: навч. посібник / Г.І.Кіндрацька._ К.: Знання,2006. - 356 с. - С.4-6

9. Клименко С.М. та ін. Управління конкурентоспроможністю підприємства [Текст]: збірник статей /С. М.Клименко та ін. - К.:КНЕУ,2006. - 527 с.

10. Радченко К.І. Стратегічний аналіз у бізнесі [Текст]: навчальний посібник/ К.І. Радченко. - Львів: Новий світ,2003. - 290 с.

11. Трещов М.М. Методи оцінювання конкурентоспроможності продукції [Електронний ресурс] /М.М. Трещов //економічний простір. - 2009. -№23/1. - С. 118-126. - Режим доступу до журналу: http://ww.nbuv.gov.ua

12. Турченюк М.О., Швець М.Д. Маркетинг [Текст]: підручник/ М.О.Турченюк, М.Д.Швець. - К.: Знання,2011. - С.138-143

13. Фатхутдінов Р.А. Конкурентопроможність: економіка, стратегія, управління [Текст]: монографія. /А.Р. Фатхутдінов. -- М.: ИНФРА-М, 2000. - 312 с. -Серія "Вища освіта".

14. Федулова Л.І. Сучасні концепції менеджменту [Текст]: навчальний посібник/Л.І. Федулова. - К.:Центр учбової літератури,2007. - 536 с.

15. Уткіна Ю.М. Управління якістю та конкурентоспроможністю продукції підприємства [Текст]//Ю.М. Уткіна. Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2001. - а№35. - С.182-186

16. Ухачевич Я.П. Управління конкурентоспроможністю продукції: брендинг [Текст] / Я.П. Ухачевич, А.В. Дубодєлова // Логістика : [зб. наук. пр.] / відп. ред. Є. В. Крикавський. - Л. : Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2007. - 512 с. - (Вісник / Національний університет "Львівська політехніка"; № 594). - С. 336-344.

Размещено на Allbest.ru