У бухгалтерському обліку доходи -- це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, внаслідок чого збільшується власний капітал підприємства (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків засновників).

Для того, щоб відображати в бухгалтерському обліку і складанні фінансової звітності зокрема, Звіту про фінансові результати, події, пов'язані з отриманням доходів, вони поділяються за видами діяльності.

Дохід визнається в разі додержання таких умов:

- при збільшенні активу або погашенні зобов'язань, які приводять до збільшення власного капіталу підприємства (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків засновників підприємства);

- оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Доходи, достовірну оцінку яких здійснити неможливо, у звітності не відображаються, що відповідає принципу обачливості, який передбачає відображення у фінансовій звітності всіх елементів за вартістю, яка має запобігати заниженню зобов'язань і витрат та завищенню активів і доходів підприємства. Цей принцип передбачає вибір методу оцінки.

Можливість достовірної оцінки -- основна умова визнання доходів. У бухгалтерському обліку дохід відображається в сумі грошових коштів або їх еквівалентів, які були отримані або підлягають одержанню.

Не визнаються доходами, оскільки не є економічними вигодами, які надходять на підприємство і не приводять до збільшення власного капіталу, суми, одержані від імені третіх осіб, такі як:

-- податок на додану вартість , акцизи, інші податки і обов'язкові платежі, що підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетних фондів;

-- надходження за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;

-- попередня оплата (аванс у рахунок оплати) продукції (товарів, робіт, послуг);

-- завдаток під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;

-- надходження, що належать іншим особам.

Разом із тим вищеназвані суми не включаються тільки до суми чистого доходу підприємства.

У бухгалтерському обліку для обліку доходів Планом рахунків передбачено 7 клас рахунків -- «Доходи і результати діяльності». Цей клас рахунків можна вважати тимчасовим, оскільки він закривається в кінці кожного звітного періоду. Ці рахунки відображають стан доходів за певний звітний період. Тимчасові рахунки починають новий звітний період із нульового сальдо, на яких накопичується інформація про доходи за даний період, що дає змогу використовувати накопичену інформацію при складанні проміжної звітності (квартальної, за півроку, за дев'ять місяців).У кінці періоду рахунки доходів (як, до речі і рахунки витрат) закриваються через списання їх сальдо на рахунок 79 «Фінансові результати». Інструкція до нового Плану рахунків дозволяє закривати рахунки доходів та витрат щомісяця або по закінчені звітного року.

Схематично взаємозв'язок рахунків обліку доходів і витрат має наступний вигляд:

Рис. 2.1. Взаємозв'язок рахунків обліку доходів і витрат

Рахунки 7 класу «Доходи і результати діяльності» застосовуються для обліку доходів наступним чином:

За кредитом рахунків 7 класу -- валовий дохід.

За дебетом рахунків 7 класу (крім рахунка 76 «Страхові платежі»):

- ПДВ;

- акцизний збір;

- інші непрямі платежі, включені до ціни продажу.

Після чого на фінансовий результат діяльності підприємства відноситься сума чистого доходу.

У бухгалтерському обліку і фінансовій звітності доходи відображаються в момент їхнього виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів -- це означає, що облік доходів і складання звітності здійснюється на підставі облікового принципу нарахування. Складена згідно з принципом нарахування фінансова звітність інформує користувача не лише про проведені операції, які супроводжувались виплатою або одержанням грошових коштів, але й про зобов'язання сплатити грошові кошти в майбутньому, та про ресурси, наведені у грошовому вираженні, які будуть отриманні у майбутньому. Визнані в бухгалтерському обліку доходи класифікуються за такою схемою:

Рис. 2.2. Класифікація доходів підприємства

Планом рахунків для відображення доходів у бухгалтерському обліку передбачені рахунки

Закінчується 7 клас рахунків рахунком 79 «Фінансові результати». Цей рахунок призначений для обліку і узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій.

Фінансовий результат визначається за кожним видом діяльності шляхом зіставлення доходів і витрат звітного періоду.

За кредитом рахунка 79 «Фінансові результати» відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом -- суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток.

Сальдо рахунка при його закритті списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» і потрапляє до бухгалтерського балансу.

Рахунок 79 «Фінансові результати» має такі субрахунки:

791 «Результат основної діяльності»

792 «Результат фінансових операцій»

793 «Результат іншої звичайної діяльності»

794 «Результат надзвичайних подій».

Закриття рахунка 79 «Фінансові результати» здійснюється по закінченні звітного періоду (місяця чи календарного року).

Планом рахунків співвідношення доходів і витрат діяльності підприємства визначено спеціальними рахунками, класифікація яких за групами наведена у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - СПІВВІДНОШЕННЯ РАХУНКІВ ДОХОДІВ І ВИТРАТ

Перевірка правильності відображення надзвичайних доходів передбачає встановлення:

правильності та достовірності віднесення доходів до надзвичайних. До них належать: відшкодування надзвичайних витрат страховими компаніями, значних благодійних внесків з боку інших підприємств або фізичних осіб;

правильності оформлення документів та відображення доходів, отриманих у результаті надзвичайних подій.

Перевірку здійснюють за даними рахунку 75 «Надзвичайні доходи» в розрізі субрахунків 751 «Відшкодування збитків від надзвичайних подій», 752 «Інші надзвичайні доходи».

За кредитом рахунку 75 відображується сума визнаних надзвичайних доходів, а за кредитом -- списання їх за рахунок фінансового результату.Перевірка правильності відображення надзвичайних витрат. В процесі аудиторської перевірки аудитору необхідно встановити:

правильність та достовірність віднесення витрат до надзвичайних, до яких належать як прямі втрати за наслідками цих подій, так і витрати на здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням та ліквідацією таких наслідків (відшкодування, сплата стороннім організаціям, заробітна плата працівників, зайнятих на відновлювальних роботах, вартість використаної сировини та матеріалів тощо);

правильність оформлення документів по списанню некомпенсованих втрат від стихійного лиха, а також в результаті пожеж, аварій, інших надзвичайних подій, які викликані екстремальними ситуаціями;

підтвердження понесених витрат відповідними первинними документами, наявність рішень відповідних органів про визнання надзвичайної події, стихійного лиха, техногенної катастрофи, аварій тощо.

Аудитор повинен перевірити правильність розрахунку надзвичайних втрат, його відповідність вимогам, наведеним у дод. 3 П(С)БО 16 «Витрати», та достовірність відображення в бухгалтерському обліку.

Перевірку обліку витрат, пов'язаних із надзвичайними подіями, здійснюють за даними рахунку 99 «Надзвичайні витрати». За дебетом цього рахунку відображується сума визнаних надзвичайних витрат, а за кредитом -- їх списання на рахунок фінансових результатів.

Фінансовий результат надзвичайних подій визначається на субрахунку 794 «Результат надзвичайних подій» зіставленням надзвичайних доходів і витрат. Якщо результатом надзвичайних подій є прибуток, то в дебет субрахунку 794 списується також сума податку на прибуток від надзвичайних подій.

Відповідно, витрати, пов'язані з операційною діяльністю, групують за функціями -- витрати виробництва (реалізації), витрати на управління, збут та інші операційні витрати, а також за економічними елементами: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати (рис. 2.3).

Доходи, у свою чергу, класифікують за джерелами їх надходження (рис. 2.4).

Фінансовим обліком у сфері витрат охоплюються процеси придбання (купівлі), організації переробки (процесу виробництва), продажу, реалізації виготовлених продуктів праці. Завдяки фінансовому обліку досягається мета кількісного відображення якісних (вартісних) характеристик цих процесів, хід самого процесу діяльності, процес накопичування витрат, тобто вартості, визначення фінансового результату тощо.

Традиційно до завдань обліку витрат та доходів відносять такі:

- своєчасне подання інформації про затрати та доходи за центрами витрат та центрами відповідальності;

- контроль господарської діяльності структурних підрозділів;

- визначення (калькулювання) собівартості продукції (виробів, послуг, робіт), матеріалів, товарів тощо;

- визначення ціни;

- прийняття управлінських рішень.

Водночас традиційне завдання не визначає основного. Процес діяльності пов'язаний із вчинками конкретної особи, а тому й з відповідальністю цієї особи за свої рішення. Отже, за вартісні характеристики має відповідати хтось конкретно.

Персональна відповідальність за результати роботи пов'язана не лише з кількісними та якісними (вартісними) характеристиками використання ресурсів і формування вартісних показників, а й з прогнозними рішеннями. Для їх прийняття потрібна додаткова інформація про затрати. Ця характеристика має відображати не просто що затрачено, а й розкривати відповідність витрат заздалегідь визначеним параметрам (бізнес-плану, нормам, кошторису тощо), з'ясовувати причини того чи іншого стану, називати ініціаторів економії або винуватців перевитрат. Має бути дана відповідь, де саме, на якій операції, на якому процесі (фазі, дільниці тощо) виникли відхилення, ступінь використання виробничих потужностей тощо.

Рисунок 2.3. Класифікація витрат відповідно до П(С)БО

Рисунок 2.4 - Класифікація доходів

Виходячи з мети та завдань управлінського обліку дещо змінюється підхід до визначення витрат виробництва. Менеджерів насамперед цікавить не просто інформація про загальні витрати підприємства, а дані про конкретні витрати для виготовлення різних видів продукції (виконання робіт, надання послуг).

Тому під витратами виробництва розуміють витрачання у виробничому процесі засобів виробництва і праці для виготовлення продукції. А сукупність витрат, пов'язаних з виробництвом або придбанням певного активу, утворює його собівартість.

Відповідно до цього у вітчизняному обліку, крім функціональної ознаки класифікації витрат, вирізняють й інші ознаки (рис. 1.5).

Така класифікація відповідає, головним чином, податковому аспекту обліку, основним недоліком якого є його неспроможність надавати інформацію для прогнозування короткострокових управлінських рішень та контролю витрат за сферами діяльності і центрами відповідності. Тому поряд з податковим аспектом у вітчизняну класифікацію витрат слід запровадити угруповання, що відповідають її управлінському аспекту.

Зокрема, для цілей управлінського обліку більш коректною є класифікація, яка подана на рис. 1.6.

Оскільки управлінські рішення, як правило, спрямовані на перспективу, керівництву насамперед необхідна інформація про очікувані витрати та доходи. У зв'язку з цим вирізняють очікувані (релевантні) та безповоротні (нерелевантні) витрати.

Очікувані (релевантні) витрати -- це витрати, що можуть бути змінені внаслідок прийняття управлінських рішень, тобто майбутні витрати. Точніше, це витрати, що відрізняють одну альтернативу від іншої.

Безповоротні (нерелевантні) витрати -- це витрати, які не можуть бути змінені в результаті прийнятого управлінського рішення, тобто минулі витрати.

Важливим є також поділ витрат на контрольовані і неконтрольовані. Така їх класифікація використовується при організації обліку по центрах відповідальності.

Зокрема, контрольовані витрати -- це витрати, які менеджер може безпосередньо контролювати або чинити на них значний вплив. Наприклад, контроль використання матеріалів та зарплати начальником цеху.

Відповідно, нсконтрольовані витрати -- це витрати, які менеджер не може контролювати або впливати на них (амортизація обладнання).

Рисунок 2.5 - Традиційна класифікація витрат

Рисунок 2.6 - Варіант класифікації витрат в управлінському обліку

Розглядаючи варіанти управлінських рішень, слід брати до уваги не лише дійсні, а й уявні витрати.

Дійсні витрати -- це витрати, які вимагають реальної сплати грошей або витрати інших активів. Ці витрати відображаються в бухгалтерських регістрах у міру їх виникнення.

Категорія уявних (можливих) витрат притаманна лише управлінському обліку і передбачає можливу вигоду, яка витрачається, коли вибір одного напряму дій вимагає відмовитися від альтернативного рішення. Уявні витрати виникають лише серед очікуваних витрат, не відображаються в облікових регістрах і беруться до уваги лише за умови обмеженості ресурсів.

В управлінському обліку розрізняють також збільшені, або граничні (маржинальні), та середні витрати залежно від підходів до визначення собівартості одиниці продукції.

Так, збільшені (граничні) витрати -- це додаткові витрати, які з'являються в результаті виготовлення чи продажу додаткової одиниці або партії продукції.

Середні витрати -- це витрати на одиницю продукції всього випуску.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку передбачають різні варіанти класифікації витрат, залежно від розв'язуваної проблеми вибирається необхідний напрямок одержання інформації.

2. Показники і аналіз господарської діяльності на прикладі СВК ім. Котовського

2.1 Загальна характеристика виробничої діяльності кооперативу

- виробництво сільськогосподарської продукції, як землеробства та тваринництва, її переробка і реалізація, а також забезпечення членів кооперативу сільськогосподарськими товарами;

- надання різних видів послуг у сільській місцевості, не заборонені законодавством;

- участь в діяльності інших підприємств, а також створення власних підприємств, якщо вони сприяють розвитку кооперативу, або збільшують його дохід;

- виготовлення сировини і матеріалів та відпуск їх сільськогосподарським товаровиробникам та іншим споживачам;

- заготівля, зберігання, переробка і продаж сільськогосподарської продукції як власного виробництва так і придбаної;

- надання транспортних, ремонтних, будівельних послуг, послуг з ветеринарного обслуговування та племінної роботи, побутових та інших послуг;

- створення підсобних підприємств і промислів;

- надання технічної допомоги в обробітку землі і збиранні урожаю;

- виробництво та реалізація товарів народного споживання, продуктів харчування;

- заготівля і переробка шкірсировини, виготовлення виробів з неї;

- заготівля і. переробка деревини, виготовлення запчастин, вузлів та виробів з неї;

- вирощування, відгодівля та переробка ВРХ, свиней, овець та птиці;

- заготівля ВРХ, свиней, овець, продукції тваринництва у фізичних та юридичних осіб за готівку та по бартерних угодах;

- торгівля гуртом та в роздріб продовольчими та непродовольчими товарами, алкогольними та тютюновими виробами,

- здійснення медичної та ветеринарної практики;

- організація інвестиційної діяльності у встановленому законодавством порядку;

- здійснення внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом кооперативу;

- зовнішньоекономічна діяльність у встановленому законодавством порядку, направлена на утворення ефективних господарських структур міжгалузевого характеру;

- виконання робіт по автоматизації та механізації виробничих процесів;

- сервісне обслуговування транспортних засобів, а також виконання усього комплексу робіт з цим пов'язаних;

- транспортно-експедиторські послуги;

- організація громадського харчування та усіх видів побутового обслуговування населення;

- експортно-імпортна торгівля товарообмінна та посередницька діяльність продовольчими та непродовольчими товарами, продукцією власного виробництва та придбаною;

- проведення біржових, брокерських, дилерських та інших операцій у власних інтересах та в інтересах третіх осіб;

- здійснення актів доброчинності та милосердя;

- у випадках передбачених чинним законодавством, кооператив одержує ліцензії на заняття окремими видами діяльності;

- здійснення інших видів діяльності кооперативом, які не суперечать чинному законодавству України

Органи управління кооперативом згідно Статуту:

Управління кооперативом здійснюється на основі самоврядування, гласності, участі його членів у вирішенні питань діяльності кооперативу. Органами управління кооперативу є:

загальні збори членів кооперативу -- як вищий орган управління;

правління кооперативу;

На даний час в кооперативі працюють 315 чоловік, дві тракторні бригади, 3 - рільничі бригади, молочна-тваринницька ферма, свиноферма, автогараж.

Господарство складається із таких підрозділів:

- кормовий двір;

- зернотік;

- пекарня;

- макаронний цех;

У СВК ім. Котовського впроваджується ефективна організація праці, що дозволяє своєчасно виконувати роботи із залученням меншої кількості працівників.

Впровадження прогресивної оплати праці, яка підвищує матеріальну зацікавленість робітників у збільшенні виробництва сільськогосподарської продукції.

Підготовка і підвищення кваліфікації та правильне розміщення професійних працівників по всіх галузях виробництва дає ріст продуктивності праці.

Своєчасні розробки і впровадження технічно-обгрунтованих норм виробітку і розцінок оплати праці підвищує трудову дисципліну, збільшує виробництво продукції, зменшує витрати коштів на заробітну плату і в результаті збільшує валовий дохід кооперативу.

Проведемо аналіз техніко-економічних показників діяльності СВК ім. Котовського який наведено в таблиці 2.1

Таблиця 2.1- Динаміка техніко-економічних показників

Як видно з наведених даних протягом аналізованого періоду по СВК ім. Котовського виручка в 2010 р. порівняно з 2009 роком зросла на 1066,4 тис.грн, порівняно з 2008 роком на 1984,4 тис.грн. темпи росту у 2010 році порівняно з 2009 роком становила 121,5%, порівняно з 2008 роком - 122,8%, що характеризує задовільний стан кооперативу.

Також зростає валовий дохід протягом аналізованого періоду 2008-2010 рр. у 2010 році ріст валового прибутку порівняно з 2009 роком становив 121,2%, порівняно з 2008 роком темп приросту становив 53,4%.

Собівартість реалізованої продукції в 2009 році порівняно з 2008 р. знизилась на 149,0 тис.грн, а в 2010 році зросла порівняно з 2009 роком на 786,7 тис.грн.

Ріст собівартості продукції в 2010 році зв'язаний з подорожчанням пального та закупівельних матеріалів.

2.2 Прибуток від реалізації та його формування